НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Князєва Інга Володимирівна

УДК 339.923

Особливості й тенденції інтеграційного розвитку в рамках НАФТА у контексті глобалізації світової економіки

Спеціальність - 08.05.01 - світове господарство

і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ 2000

Дисертація є рукописом

Робота виконана у відділі проблем економічної транс-фор-ма-ції Росії (колишній відділ міжнародних проблем транс-фор-мації економічних систем) Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Науковий доктор економічних наук

керівник: Новицький Валерій Євгенович,

Інститут світової економіки і міжнародних відно-син

НАН України, провідний науковий співробітник.

Офіційні доктор економічних наук, професор

опоненти: Кредісов Анатолій Іванович,

Інститут міжнародних відносин Київського університету

імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри зовнішньо-

економічних зв’язків; кандидат економічних наук, доцент

Розпутенко Іван Васильович, Українська Академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри економічної політики.

Провідна Київський національний економічний

установа університет, кафедра міжнародного менеджменту

Захист відбудеться “ 2 ”, “ березня ” 2000 р. о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.176.01 Інституту світової еко-номіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 252030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 252030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий “ 29 ” січня 2000 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради А.М. Хахлюк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми та стан її розробки. Розвиток регіо-нальних інтеграційних економічних процесів є іманентною рисою функціонування сучасної світової економічної систе-ми. Саме зовнішньоторговельна лібералізація та фактори нового етапу регіоналізму безпосередньо зумовлюють дина-міку й напрямки економічного зростання національних економік.

Сучасний етап розвитку інтеграційних процесів є другою хвилею регіоналізму. Так, на відміну від першої (60-х років), друга хвиля регіоналізму (початок 90-х) має характер зовнішньої орієнтації. Паралельно її притаманною рисою стає інтеграція типу “південь-північ”, тобто промислово розвинутих країн з країнами, що розвиваються, яка набирає швидких темпів, прикладом чого є зокрема, поглиблення інтеграційних процесів у рамках Північно-Американської угоди про вільну торгівлю (НАФТА), укладеної між США, Канадою та Мексикою, створення Американської зони вільної торгівлі (Free Trade Area of the Americas/ FTAA) в 2005 році, а також процес залучення до ЄС країн Східної Європи, включаючи Україну

Актуальність дисертаційного дослідження макроекономічного аспекту регіональної економічної інтеграції на прикладі НАФТА, по-перше, об’єктивно зумовлена по-глиблен-ням теоретичних розробок та наукового аналізу розвитку інтеграційного процесу нового типу. По-друге, саме цей тип інтеграції, на нашу думку, зумовить еволюцію світової економіки в майбутньому, зокрема й України, що пояс-нює важливість наукового аналізу можливих наслідків і тенденцій розвитку інтеграції країн з різним рівнем економіч-ного розвитку.

Процес інтеграції України у світове господарство робить невідкладним вивчення світового досвіду об’єднання національних економік країн з різним рівнем економічного розвитку, зокрема на прикладі НАФТА. Таким чином, вивчення об’єктивних передумов, шляхів, методів та результатів приєднання Мексики, як країни з набагато нижчим рівнем розвитку, до інтеграційного об’єднання розвинутих ринкових країн, має велике значення для розробки механізму органічного підключення України до процесів європейської економічної інтеграції.

Комплексний аналіз сучасної динаміки інтеграційних процесів у рамках блоку, а також дослідження об’єктивних факторів економічного впливу, таких як зовнішні шоки фінансової кризи в Азії, на макроекономічні показники країн-учасниць, тенденції інвестування, прибутковість міжнародних операцій та добробут країн має велику вагу для визначення перспектив регіональної інтеграції нового типу.

НАФТА - це найбільше інтеграційне угруповання, створене регіональними торговельними партнерами, що в свою чергу зумовлює її впливовість на економічні процеси у світовій економіці і, відповідно, поглиблює актуальність наукового аналізу. Реалізація її положень покликана значно вплинути не тільки на динаміку соціально-економічних і політичних процесів у Мексиці та мобілізацію факторів економічного зростання в США і Канаді, а й на розвиток інтеграційних процесів на Американському континенті в цілому, доказом чого є просування до створення Американ-ської зони вільної торгівлі в 2005 році.

Характер та ступінь розробки проблематики. Дослі-джен-ня інтеграційного процесу нового типу перебуває на стадії поверхового розгляду окремих макроекономічних показників розвитку країн - учасниць НАФТА як у вітчизняній, так і в західній літературі. Відповідно, у західній літературі в 90-х роках з’явився термін “новий регіоналізм” (“new regionalism”, у працях Д.Родріка, Б.Іченгріна, А.Роуза, Ч.Віплоза), до цього часу майже не вивчений вітчизняною наукою.

Дане дослідження виявило відсутність у національних джерелах грунтовного комплексного макроекономічного аналізу інтеграції нового типу, включаючи моніторинг сучасного впливу впровадження положень угоди -НАФТА на економічний розвиток країн блоку. Крім того, вітчизняні дослідження інтеграційних процесів на цей момент не містять наукового моделювання економічних ефектів розвитку НАФТА та її впливу на національні економіки третіх країн, що є структурним елементом нашого аналізу.

Мета та завдання дослідження.

В контексті проблематики дисертаційної роботи ос-нов-ними завданнями, що визначають структуру дослідження, є:

Ш

Ш визначення особливостей регіональної економічної інтеграції країн з різним рівнем економічного розвитку, об’єктивних наслідків початкової макроекономічної диспропорції країн-учасниць з метою використання досвіду для формування інтеграційної стратегії України;

Ш вироблення конкретних рекомендацій стосовно оптимізації процесу інтегрування країн з різними базовими макроекономічними умовами;

Ш аналіз економічного реформування в Мексиці з метою виявлення об’єктивних передумов економічної інтеграції країн з різним рівнем економічного розвитку і використання цього досвіду в Україні;

Ш оцінка впливу інтеграційних процесів, лібералізації тарифного регулювання на тенденції розвитку регіонального ринку, зовнішню торгівлю з третіми країнами, динаміку макроекономічних показників та перспективи економічного зростання США, Канади і Мексики в галузевому розрізі;

Ш науково-практичний аналіз впливу лібералізаційних процесів на тенденції зовнішнього та внутрішнього інвестування, зокрема аналіз результатів дослідження в моделях С.Глобермана та Р.Швіндта;

Ш висвітлення проблем макро- та мікроекономічної ефективності і перспектив поглиблення нового регіоналізму в контексті створення Американської зони вільної торгівлі.

Завданням дослідження також є порівняльний аналіз переваг укладення угод про вільну торгівлю з дією відповід-них положень ГАТТ/СОТ, односторонньою торговельною лібералізацією, впровадженням преференційних торговельних угод, створенням митних союзів та введенням кількісних торговельних обмежень.

Така комплексна розробка ведеться на базі грунтовно-го аналізу альтернативних досліджень за тематикою “нового регіоналізму” (інтеграції країн з різним рівнем економіч-ного розвитку) в основному в західних наукових джерелах, що об’єктивно зумовлено новизною цієї проблеми в світовій науці і, відповідно, її нерозвиненістю і невисвітленістю в національних науково-практичних дослідженнях.

Предмет та об’єкт дослідження. Відповідно, предметом дисертаційної роботи паралельно з комплексним макро-економічним аналізом регіональної економічної інтеграції в рамках блоку та сучасних зовнішніх і внутрішніх економічних ефектів є моделювання впливу НАФТА на економіч-ний розвиток третіх країн та динаміки поглиблення інте-граційних процесів у контексті створення Американської зони вільної торгівлі в 2005 році.

Об’єкт дослідження становить інтеграційний процес у рамках НАФТА в контексті глобалізації світової економі-ки, розвиток системи регулювання тристоронньої співпраці з метою оптимізації економічного зростання в Північно-Американському регіоні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, тема-ми. Дисертаційна робота виконувалась у межах науково-дослідної теми Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України І. 93/08.97 “Трансформаційні процеси в розвитку цивілізації”.

Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослі-дження склали системні діалектичні принципи, відповідно, аналітико-емпіричні, порівняльно-економічні, історико-онтологічні, індуктивно-дедуктивні методи.

Теоретичною і методологічною базою дисертації стали праці класиків економічної думки, а також широке коло сучасної спеціальної літератури, досягнення світової економічної науки з питань макроекономіки, міжнародних економічних відносин, законодавчі та нормативні акти країн-членів НАФТА.

В науковому аналізі широко використані праці Е.Менс-філда, Дж.Вайнера, М.Познера, В.Томаса, Дж.Неша, присвячені проблемам економічної інтеграції. Науково-практичне дослідження базується на вивчен-ні блискучих сучасних праць провідних західних вчених, таких як Дж.Лаконішок, А.Шлей-фер, Е.Букберг, Р.Кейвз, М.Емерсон, М. Бломстрем, А. Кокко,-Е.Боренштейн та інших.

Також грунтовно вивчені праці з проблем макроекономіки та міжнародних економічних відносин провідних українських вчених Ю.Н.Пахомова, В.С.Будкіна, А.С.Філі-пенка, А.І.Кредісова, І.В.Бураковського, В.О.Степаненка, О.В.Плотнікова, А.П.Румянцева, А.М.Поручніка, Д.Г.Лук’я-ненка, російських вчених Л.В.Баграмова, В.І. Жу-ковської, А.Д. Бородаєвського та ін.

Наукова новизна і особистий внесок автора визначаються тим, що в дисертаційній роботі на комплексній основі досліджено особливості нового етапу світового інте-гра-ційного процесу, який зумовлює сучасну динаміку зовнішньо-економічних зв’язків, зокрема:

Ш

Ш визначені об’єктивні особливості регіональної економічної інтеграції країн з різним рівнем економічного розвитку, на прикладі інтеграції країн-членів НАФТА, а також вплив об’єктивних наслідків початкової диспропорції економічного розвитку країн-учасниць на тенденції розвитку інтеграційного процесу з метою використання цього досвіду в Україні;

Ш систематизовані фактори впливу інтеграційних процесів на сучасну динаміку та перспективи економічного зростання національних економік та їх ефективну взаємодію в розрізі аналізу змін основних макроекономічних показників країн-учасниць: обсягів зовнішньої торгівлі, внут-рішнього та зовнішнього інвестування, інтерналізації нематеріальних активів, оптимізації галузевої структури, поглиблення міжнародної виробничої спеціалізації;

Ш на прикладі НАФТА обгрунтовані моделі оптимі-зації використання порівняльних переваг країнами з різним рівнем економічного розвитку у сферах виробництва та зовнішньої торгівлі, що має особливе значення для вхо-дження України до світової економіки;

Ш проаналізовано позитивні та негативні аспекти інтеграції Мексики як країни, що розвивається, з розвинутими країнами, зокрема вплив її приєднання до НАФТА на подолання кризових явищ у національній економіці та на перспективи економічного зростання;

Ш визначені компенсаторні чинники щодо негативного впливу зовнішньоекономічних шоків, зокрема азійської фінансової кризи на динаміку розвитку регіональної інтеграції;

Ш вперше проведене грунтовне секторальне дослі-дження сучасного впливу лібералізації зовнішньої торгівлі на національні економіки країн блоку;

Ш визначені проблеми макро- та мікроекономічної ефективності і перспективи поглиблення регіональної економічної інтеграції в контексті створення Американської зони вільної торгівлі в 2005 році;

Ш обгрунтовані можливі альтернативні моделі впливу розвитку інтеграційних процесів в рамках НАФТА на динаміку та прибутковість зовнішньоекономічних операцій третіх країн.

Практичне значення роботи.

Практичне значення роботи визначається тим, що в ній було вироблено комплекс рекомендацій щодо можливих шляхів розвитку лібералізаційного процесу та поглиблення інтеграційних зв’язків країн з різним рівнем економічного розвитку, які можуть бути використані при розробці стратегії входження України в світову економіку.

Висновки дисертаційного дослідження також можуть бути використані в діяльності зовнішньоекономічних відомств і установ, законодавчих управлінських структур при розробці стратегічних напрямків зовнішньоекономічної полі-тики, законів та нормативних актів, а також підприємницьки-ми структурами при налагодженні торговельно-виробничих відносин із зарубіжними країнами. Дисертаційне дослі-дження має велике значення для експертної оцінки перспектив та можливостей інтеграції держав з різним рівнем розвитку і розробки відповідної макроекономічної політики.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати та пропозиції використовуються при викладанні курсів “Міжнародні економічні відносини”, “Теорія міжнародної макроекономіки” та відповідної низки спецкурсів з проблем інтеграційних процесів, зокрема “нового регіоналізму”.

Статистична та джерельна основа роботи. Фактологічну й емпіричну базу роботи становлять статистичні видання та офіційні матеріали Світового банку, Організації Об’єднаних Націй, щорічні економічні огляди департаментів торгівлі США, Канади та Мексики, економічні й аналітичні матеріали Міжнародного валютного фонду, офіційних органів ЄС. Значна частина фактологічного матеріалу була взята з розробок Американського центру економічного аналізу, Інституту Міжнародної Економіки у Вашингто-ні. Використано матеріали низки періодичних видань, зокре-ма журналів “Economist”, “Financial Times” та ін.

При аналізі концепції формування НАФТА використовувались програмні доповіді пе-реговорів трьох країн, широке коло нормативних актів країн-учасниць, документи три-сторонніх зустрічей, виступи керівних діячів, науково-практичні дослідження західних ана-літичних центрів з питань розвитку та наслідків інтеграційних процесів нового типу: U.S. Department of Commerce, Office of NAFTA; Center for the study of Western Hemisphere trade; U.S. - Mexico Chamber of Commerce; Canada Department of Foreign Affairs and International Trade; The Cargill Bulletin; The National Law Center for Inter-American Free Trade та ін.

Слід зазначити, що національна література з питань “нового регіоналізму”, зокрема інтеграційних процесів у рамках НАФТА, майже відсутня. Об’єктивно труднощі з обмеженістю фактичного матеріалу певним чином пов’язані з відносною новизною інтеграції такого типу, що зумовлює використання в дослідженні переважно західних джерел науково-практичного аналізу.

На захист виносяться:

Ш

Ш висновки щодо макро- та мікроекономічних особливостей інтегрування країн з різним рівнем економічного розвитку, їх об’єктивного впливу на динаміку економічної інтеграції країн-учасниць, на тенденції лібералізації зов-нішньої торгілі та зміну динаміки міжнародного інвестування;

Ш визначення специфіки оптимізації використання відносних переваг у процесі інтеграції країн з різним рівнем економічного розвитку (в секторальному розрізі) з метою використання досвіду країн-членів НАФТА в Україні;

Ш висновки щодо потенціалу та перспектив поглиблення нового регіоналізму в світовій економіці.

Структура та обсяг дисертації. Відповідно з логікою дослідження, а також характером розробки теми, обсягом та особливостями емпіричного матеріалу, дисертація складається із вступу, трьох глав, які вміщують 9 параграфів та висновків. Загальний обсяг роботи становить 160 сторінок. Дисертація містить список використаних літературних джерел загальним обсягом 200 найменувань та додатки обсягом 20 сторінок.

Дисертаційна робота виконана згідно з наступним планом:

Вступ.

1. Суть та передумови розвитку економічних інтеграційних процесів у світовій економіці на прикладі НАФТА.

1.1. Теоретичні засади процесу економічної інтеграції у світовому господарстві.

1.2. Порівняльний аналіз впровадження угоди про вільну торгівлю, застосування кількісних торговельних обме-жень та динамізації односторонньої торговельної лібералізації.

1.3. Об’єктивні економічні передумови створення та розвитку інтеграційних процесів у рамках НАФТА.

2. Економічні ефекти НАФТА: вплив сучасного розвитку на економіки країн-учасниць на макро- та мікрорівнях.

2.1. Подолання економічної та боргової кризи в Мексиці як передумова залучення до інтеграційного процесу: об’єктивний вплив членства в НАФТА.

2.2. Вплив лібералізації зовнішньої торгівлі на економічне зростання в США, Мексиці та Канаді.

2.3. Динаміка прямого іноземного інвестування в контексті поглиблення регіональної економічної інтеграції в рамках НАФТА.

3. Перспективи розширення та моделювання економічних ефектів НАФТА на зовнішньоекономічну діяльність країн-партнерів.

3.1. Аналіз порівняльних переваг впровадження угоди про вільну торгівлю та розширення зовнішньоторговельного лібералізаційного процесу в рамках ГАТТ/СОТ.

3.2. Перспективи розширення інтеграційного процесу в рамках НАФТА: угода про вільну торгівлю з Чилі.

3.3. Вплив розвитку економічної інтеграції в рамках НАФТА на динаміку зовнішньої торгівлі країн Східної Азії, як основних експортерів до країн угоди.

Висновки

Література

Додатки

Апробація роботи.

Головні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на методологічних семінарах відділу проблем економічної трансформації Росії (колишнього відділу між-народ-них проблем трансформації економічних систем) Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Практичні положення і висновки роботи доповідались на міжнародних та внутрішніх конференціях Української Академії державного управління при Президентові України:

Князєва І.В. НАФТА: проблеми економічних взаємовідносин країн-партнерів // Актуальні проблеми реформування державного управління. Матеріали щорічної науко-во-практичної конференції науково-педагогічного персоналу, слухачів, аспірантів, докторантів Академії.- К: Вид-во УАДУ, 1997.- С.176-177.

Князєва І.В. Новий регіоналізм: динаміка розвитку в рамках НАФТА. Доповідь у рамках міжнародної науково-практичної конференції УАДУ за темою: “Наукове забезпечення адміністративної реформи”, травень 1999 р.

Відповідно, основні положення дисертаційного дослідження викладені у п’яти наукових публікаціях.

Основний зміст роботи.

У вступі до дисертації обгрунтовується вибір теми, її теоретична та практична актуальність, визначаються мета та цілі дослідження, розкривається наукова новизна роботи.-

В першому розділі висвітлено загальну сутність, етапи та закономірності процесу регіональної економічної інтеграції. В роботі проводиться аналіз основних моделей, які покладені в основу сучасної теорії інтеграції: модель техно-логічного розриву М. Позднера, Д.Хафбауера та Е. Менсфіл-да, модель інтерналізації специфічних нематеріальних акти-вів А. Кокко, модель економії на масштабах, модель внутрішньо-галузевої торгівлі С.Ліндера, з використанням математичного аналізу на основі теорії Г.Грабела та П.Ллойда, що дозволяє визначити динаміку зустрічного експорту та імпорту в зовнішньоторговельному регіональному обороті для оцінки перспектив розширення НАФТА.

В роботі класифікуються основні об‘єктивні передумови, розвиток яких зумовлює характер та рівень економічної інтеграції, що безпосередньо впливають на інтенсивність зовнішньої торгівлі. Проводиться оцінка потокостворюючих та потоковідхиляючих ефектів, що відображають переорієнтацію торгівлі між країнами блоку та зовнішнім світом, відповідно вводиться поняття субопти-мального та оптимального стану (вільна торгівля).

Таким чином, економічна інтеграція, як субоптимальний стан, приводить до чистого виграшу окремої країни у торговельних відносинах, коли ефект розширення торгівлі в абсолютному вимірі більший від ефекту згортання, якщо ситуація протилежна - країна зазнає збитків та зменшення сукупного добробуту.

Розгляд об’єктивних переваг впровадження угод про вільну торгівлю, які стають домінуючою формою поглиблен-ня економічної інтеграції, зокрема між країнами з різним рівнем економічного розвитку, набуває особливої актуальності, зокрема в розрізі порівняльного аналізу з односторонньою торговельною лібералізацією, митним союзом, механізмом кількісних торговельних обмежень та механізмом регулювання зовнішньої торгівлі в рамках ГАТТ/СОТ.

В роботі грунтовно аналізується специфіка розвитку інтеграційних процесів у рамках блоку, що зумовлена диспропорційністю базових макроекономічних показників розвитку США, Канади та Мексики. Серед них також виділяється низький ступінь інтегрованості економік Мексики та Канади в зовнішній торгівлі, інвестуванні та технологічно-виробничій спеціалізації на відміну від американо-мексиканських відносин.

В другому розділі дисертації увага приділена ефективному подоланню економічної та боргової кризи в Мексиці як передумові залучення до інтеграційного процесу, в контексті аналізу об’єктивного впливу членства в НАФТА.

Динамічні зміни в економічному розвитку трьох країн після впровадження НАФТА пов’язані передусім з масштабними реформами тарифного регулювання та ліквідацією нетарифних обмежень в основних галузях, насамперед це стосується американо-мексиканських та канадо-мексиканських торговельних відносин. Як результат, за 1990-1999 рр. обсяги торгівлі між країнами блоку зросли до 205%.

В роботі наводиться класифікація порівняльних переваг, що ними володіють країни-члени НАФТА, а також відповідний секторальний аналіз впливу їх використання на зростання взаємної торгівлі в рамках блоку. До таких галузей у США відносять: загальне машинобудування, основ-ну хімію, шкіряну промисловість, виробництво синтетичного каучуку, пластмас та сільське господарство. В Канаді експортними галузями промисловості є: нафтогазовий сектор, видобуток залізних та металевих руд, чорна металургія, виробництво пиломатеріалів, целюлозно-паперова та тютюнова промисловість. У Мексиці порівняльними перевагами володіють: нафтова та видобувна промисловість, виробництво телекомунікаційного та промислового облад-нан-ня, комплектуючих автомобільної галузі, рослинництво.--

Важливим висновком дослідження став факт, що зростання імпорту з Мексики не вплинуло на зниження виробництва в США. Емпіричне дослідження вказує на слабкий зв’язок між лібералізацією тарифного регулювання в США та зростанням частки Мексики в імпорті США, на відміну від зростання експорту США в Мексику.

Одним із наслідків розвитку інтеграційного процесу є вдосконалення регіонального виробничого комплексу та максимальне використання відносних переваг країн-членів угоди, що також передбачає можливий ефект дезінвестування окремих секторів національних економік.

Регіональна економічна інтеграція, однією з форм якої є лібералізація зовнішньої торгівлі, не тільки не призведе до падіння обсягів прямих іноземних інвестицій у проектах, пов’язаних з інтерналізацією використання нематеріаль-них активів, а й зумовить збільшення обсягів насамперед вертикально інтегрованих прямих закордонних інвестицій, пов’язаних з високим рівнем спеціалізації та використання відносних переваг країн-реципієнтів.

Прикладом успішного прямого інвестування в Мексику є розширення виробничих потужностей maquiladoras, спільних підприємств, що знаходяться в приграничній зоні між США та Мексикою, де пільговий режим стимулює безмитний імпорт сировини, обладнання, виробничих технологій та комплектуючих ТНК США в Мексику. Динамізація прямого івестування в Мексику об’єктивно зумовлена поглибленням процесу інтерналізації нематеріальних активів та міжнародної багаторівневої спеціалізації, а також відкриттям раніше закритих секторів економіки, зокрема енергетики. Відповідно, із часу впровадження НАФТА на 1999 рік загальний обсяг інвестування Канади в економіку Мексики зріс на 324%.

З іншого боку, проведене дослідження не виявило переконливих фактів на доказ значної переорієнтації напрямів інвестиційних потоків США з інших країн в економіку Мексики. Так, у період 1994-1999 років пряме інвестування в Канаду, Європу та країни Тихоокеанського регіо-ну хоча зростали і повільно, але швидшими темпами ніж обсяги прямих інвестицій США в Мексику.

Паралельно в контексті оцінки можливих напрямів розвитку нового регіоналізму, з використанням висновків досліджень таких провідних західних вчених, як Д.Браун, А.Деадорф, Р.Стерн, Д.Сокс, Р. Харріс, Г.Зобардзо, Г.Хафбауер та Дж.Шотт, зростає важливість моделювання впливу НАФТА на динаміку та напрями зовнішньої торгівлі країн решти світу, відповідно цьому присвячений третій розділ дисертаційного дослідження.

США, Мексика та Канада, відіграють домінантну роль у зовнішній торгівлі країн Східної Азії, що зумовлює важли-вість дослідження наслідків розвитку інтеграційного проце-су в рамках НАФТА, першим з яких стане витіснення експорту третіх країн. Результати прогнозування можливих наслідків впровадження НАФТА суттєво пов’язані зі специфікаціями, покладеними в основу економічного моделювання, такими як еластичність попиту та пропозиції, інфраструктури ринку, цінової політики суб’єктів національних економік, тенденцій інвестування та капіталообороту. Висновком дослідження може стати заключне тве-р-дження про незначний вплив впровадження НАФТА на зовнішню торгівлю країн Східної Азії, так, згортання торгівлі із цими країнами очікується на рівні менше 1% загального обсягу їх експорту в США, на відміну від прогнозу згортання торгівлі з низкою країн Латинської Америки.

У цілому, розвиток нового регіоналізму створює для менш розвинутих країн об’єктивні передумови оптимізації відносних переваг у виробництві, ресурсовидобутку та переробці, прискоренні технологіного розвитку, замість створення штучних умов вирішення економічних проблем, надається реальна можливість вироблення “імунітету до зовнішніх шоків” у більш ліберальних умовах інтеграційного угруповання.

Основні висновки.

Ш

Ш Сучасна динаміка світової економіки за умов зростання взаємозалежності та взаємовпливу, об’єктивно зумовлює поглиблення економічної інтеграції між країнами з різним рівнем розвитку з метою прискорення економічного зростання та зваємозадоволення національних інтересів. Цей висновок підтверджують результати макроекономічних досліджень у проектах Римського клубу, зокрема Я.Тім-бергена “Перегляд міжнародного порядку”, Д.Габора та У.Коломбо “За межею сторіччя марнотратства”, Д. Медоуза “Межі зростання”;

Ш Порівняльний аналіз ефективності впровадження угоди про вільну торгівлю, односторонньої торгової лібералізації та створення митного союзу, надає змогу зробити відповідний висновок, що саме новий тип інтеграції, прикладом якої є НАФТА, зумовить еволюцію світової економіки в майбутньому в умовах зниження суспільної норми прибутку, звуження базису споживання та гальмування процесів інтерналізації нематеріальних активів у рамках окремих національних економік;

Ш Це зумовлено такими факторами: по-перше, впровадження угоди про вільну торгівлю не повинно спричинити зростання тарифів у країнах-членах угоди (згідно вимог статті XXIV ГАТТ/СОТ). По-друге, угода про вільну торгівлю надає країнам-учасницям більшу свободу в досягненні національних задач економічного розвитку та реформування (випадок Мексики). В рамках митного союзу країни з більш високим ступенем орієнтації на реформи зв’язані в можливостях їх здійснення домовленістю підтримки спільних тарифів.

По-третє, впровадження угоди про вільну торгівлю дає змогу імпортувати товари до країн блоку через кордони країни з найменшими тарифами. Ця ситуація у свою чергу змушує інших членів угруповання знижувати рівень тарифного регулювання.

Ш

- у відновленні (США / Канада) та розвитку (Мексика) економічного потенціалу, насамперед завдяки лібералі-зації зовнішньої торгівлі та механізму міжнародного інвестування;

- вдосконаленні галузевої структури та оптимізації використання ресурсно-виробничих відносних переваг країн з різним рівнем економічного розвитку, прискоренні НТП;

- зміцненні економічних позицій у регіоні та на світовому ринку в умовах зростання міжнародної конкуренції з боку ЄС та країн Азії.

Ш

Ш Конвергенція макроекономічних показників країн-учасниць, незважаючи на початкові диспропорції економіч-ного розвитку країн блоку на час впровадження НАФТА, динамізується, що зумовлено закріпленням ринкових реформ у Мексиці та синхронізацію національних стратегій міжнародного розвитку країн блоку.

Ш Одним з наслідків розвитку інтеграційного процесу є вдосконалення регіонального виробничого комплексу, що також передбачає можливий ефект дезінвестування окремих секторів національних економік.

Ш Регіональна економічна інтеграція, однією з форм якої є лібералізація зовнішньої торгівлі, не призведе до па-діння обсягів прямих іноземних інвестицій у проектах, пов’я-заних з інтерналізацією використання нематеріальних акти-вів, і відповідно зумовить збільшення -обся-гів перед-усім вертикально інтегрованих прямих закордонних інвести-цій, пов’язаних з високим рівнем спеціалізації та використання відносних переваг країн-реципієнтів.

Ш Виявлено значну зміну тенденцій світового виробництва, моделей та механізмів інвестування, напрямків та структури світової торгівлі і об’єктивну роль у цих процесах фінансової кризи в Азії. Фінансова лібералізація підвищує ризик валютних криз внаслідок припливу капіталу та зміни його структури. Дослідження виявило зміну динамі-ки товарних цін, зрушення існуючих моделей приватного та державного інвестування до країн, що розвиваються, реструктуризацію міжнародних інвестиційних потоків. По-дібні фактори впливу зумовлюють перспективи подальшого економічного зростання та розвитку інтеграцій-них процесів у країнах Латинської Америки.

Ш Зроблений аналіз виявив незначний вплив впровадження НАФТА на зовнішню торгівлю країн Східної Азії, на відміну від прогнозу згортання торгівлі з низкою країн Латинської Америки, виключаючи країни - потенційні члени НАФТА, зокрема Чилі.

Ш Як і Мексика, Україна вирішує проблему ефективної участі в міжнародній співпраці в умовах проведення радикальної економічної реформи, включаючи реструктуризацію механізму зовнішньоекономічних зв’язків. Як і Мексиці, Україні доводиться вирішувати цю проблему за неспрятливих умов. В Україні це неефективна енерго- та матеріаловитратна виробнича база, що негативно впливає на ціноутворення, а також зменшення фізичних обсягів ринку в результаті дезінтеграції колишнього Союзу. Але саме ці умови, з іншого боку, сприяють реструктуризації більш ефективних інтеграційних моделей, в чому полягає не-однозначність загальних процесів геополітичної реструкту-ризації на сучасному етапі. Відповідним чином, на розвиток цієї реструктуризації впливає дуалістичність сучасних інтеграційних процесів: регіоналізація в міжнародних економічних відносинах певним чином суперечить процесам глобалізації, що зумовлено впровадженням спільних об-межень стосовно третіх країн, що веде до згортання торгівлі (прикладом є перехід до більш жорсткого митного режиму країнами ЄС та інтеграційні акції Росії і Білорусії).

Публікації за темою дисертації.

1. Савчук І.В. (Князєва І.В.) Угода про Північно-Американську зону вільної торгівлі /НАФТА/: динаміка розвитку економічного співробітництва країн-партнерів // Зб. праць молодих вчених.- К.: ІСЕМВ НАН України, 1997. - Вип. 4. - С. 3-9.

2. Князєва І.В. Партнерство по НАФТА: реалізація стратегії поглиблення економічних взаємозв’язків // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.- К.: Вид-во УАДУ, 1997. - № 2. - С. 193-198.

3. Князєва І.В. Подолання економічної та боргової кризи як передумова залучення до інтеграційного процесу: досвід Мексики // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - № 2. - С. 63-71.

4. Князєва І.В. Перспективи розширення Північно-Американської зони вільної торгівлі (НАФТА): угода про вільну торгівлю з Чилі // Зб. праць вчених. - К.: ІСЕМВ НАН України, 1998. - Вип. № 16. - С. 12-16.

5. Князєва І.В. Сучасні проблеми безробіття в країнах НАФТА: наслідки підписання угоди про вільну торгівлю США, Канадою та Мексикою // Зб. праць вчених. - К.: ІСЕМВ НАН України, 1998. - Вип. 20. - С. 8-12.

Анотація

Князєва І.В. Особливості та тенденції інтеграційного розвитку в рамках НАФТА в контексті глобалізації світової економіки.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01- світове господарство і міжнародні економічні відносини. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 1999.

У дисертації досліджуються сутність та об’єктивні передумови поглиблення економічної інтеграції між країнами з різним рівнем економічного розвитку, на прикладі НАФТА. Висвітлюються особливості сучасного етапу розвитку нового регіоналізму, їх вплив на динаміку макроекономічних показників країн-учасниць: тенденції лібералізації зовнішньої торгівлі, зміну механізму та напрямів міжнародного інвестування.

Дається оцінка впливу розвитку інтеграційних процесів у рамках НАФТА на динаміку зовнішньої торгівлі третіх країн та можливості її розширення в контексті створення Американської зони вільної торгівлі.

Ключові слова: НАФТА, новий регіоналізм, інтеграція, зовнішня торгівля, експорт, імпорт, міжнародне інвестування.

Аннотация

Князева И.В. Особенности и тенденции интеграционного развития в рамках НАФТА в контексте глобализации мировой экономики.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01.- мировое хозяйство и международные экономические отношения. Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 1999.

В диссертации исследуется суть и объективные предпосылки углубления процесса экономической интеграции между странами с разным уровнем экономического развития, на примере НАФТА. В работе также анализируется влияние экономической диспропорции в экономическом развитии стран-участниц в период присоединения к -НАФТА на динамику развития интеграционного процесса с целью использования опыта в разработке интеграционной стратегии Украины.

Систематизированы факторы влияния итеграционных процессов на современную динамику и перспективы экономического роста национальных экономик, их эффективное взаимодействие в разрезе анализа изменений основных макроэкономических показателей стран блока НАФТА: объемы и структура внешней торговли, международного инвестирования, интернализации нематериальных активов, оптимизации отраслевой структуры, углубления между-народной специализации.

На примере НАФТА обоснованы модели оптимизации использования сравнительных преимуществ стран с разным уровнем экономического развития в сферах производства и внешней торговли. Особое внимание уделяется анализу оптимизации использования сравнительных преимуществ, которыми обладает менее развитое государство в процессе развития экономической интеграции нового типа на макро- и микроуровнях.

Проанализированы позитивные и негативные аспекты интеграции Мексики как развивающейся страны с промышленно развитыми странами, в частности, влияние ее вхождения в НАФТА на преодоление кризисных явлений в национальной экономике и перспективы экономического роста. Исследована динамика изменения направлений и структуры международного инвестирования в рамках блока, систематизированы основные тенденции, которые объективно влияют на современное экономическое развитие Мексики, США и Канады.

Проведены секторальное исследование объективного влияния либерализации внешней торговли на национальные экономики стран - учасниц интеграционного блока, анализ-динамики реформирования тарифного регулирования, а также структурного изменения экспортно-импортных потоков.-

Определены компенсаторные факторы негативного влияния внешнеэкономических шоков, в частности, азиатс-кого финансового кризиса, на тенденции развития региональной интеграции, а именно, внешнее и внутреннее инвестирование, динамику внешней торговли, международные производственные отношения.

Анализируются проблемы макроэкономической эффективности и перспективы углубления региональной интеграции в контексте формирования Американской зоны свободной торговли в 2005 году.

Обоснованы возможные альтернативные модели влияния развития интеграционных процессов НАФТА на динамику и прибыльность внешнеэкономических операций третьих стран.

Ключевые слова: НАФТА, новый регионализм, интеграция, внешняя торговля, экспорт, импорт, международное инвестирование.

Annotation

Kniazeva I. Peculiarities and development trends of NAFTA under globalization of world economy. - Manuscript.

Dissertation submitted for Ph.D. degree in economics in the specialty 08.05.01- World Economy and International Economic Relations. Institute of World Economy and International Relations of the National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 1999.

The dissertation investigates contents and objective prerequisites for deepening economic integration between developed and less developed countries, using example of NAFTA. Elucidates peculiarities of current development of new regionalism, their influence on dynamics of national macroeconomic rates of participated countries: trends of international trade liberalization, changes in mechanism and dynamics of international investments.

The dissertation estimated influence of NAFTA‘s developing integration on synchronization of external trade of third countries and possibilities of NAFTA expansion under creation of Free Trade Area of the Americas.

Key worlds: NAFTA, new regionalism, integration, international trade, export, import, international investments.