КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Національний аграрний університет

Кривенок Микола Якович

УДК 636.4.033:591.134.087.7

Ріст, перетравність корму і м'ясна продуктивність

молодняку свиней на відгодівлі з використанням ліпроту

06.02.02- годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - член-кореспондент УААН, доктор сільсько-господарських наук, професор Ібатуллін Ілдус Ібатуллович, Національний аграрний університет, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Карпусь Микола Михайлович, Інститут агроекології та біотехнологій УААН, головний науковий співробітник відділу екології тварин;

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Пономаренко Михайло Маркіянович, Інститут розведення та генетики УААН

Провідна установа - Вінницький державний сільськогосподарський інститут, Міністерство аграрної політики України, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, м. Вінниця.

Захист дисертації відбудеться “29” лютого 2000 р.

о 13 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.26.004.05 у

Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41,

вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного

аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв

оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.

Автореферат розісланий ”24” січня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради Столюк В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтенсифікація свинарства потребує наукового пошуку та практичної реалізації заходів, спрямованих на забезпечення високих приростів тварин при мінімальних витратах кормів. Підвищення продуктивності свиней неможливе без якісного поліпшення їх раціонів протеїном та комплексом спеціальних кормових добавок. Проблема кормового білка була і залишається основною при організації повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин. За нинішнього дефіциту кормів тваринного походження як головного джерела повноцінного протеїну пошук шляхів вирішення цієї проблеми за рахунок принципово нових, нетрадиційних сировинних ресурсів є актуальним. Існує цілий комплекс заходів, направлених на забезпечення потреб тварин у протеїні (Дмитроченко А.П.,1975, Жадан А,М.,1976, Ібатуллін І.І.,1993).

Важливим резервом поповнення дефіциту протеїну в кормовому балалнсі країни є організація промислового виробництва білка шляхом мікробіологічного синтезу. Особливого значення у вирішенні цього питання набуває вивчення ефективності використання ліпроту - нової лізин-протеїнової кормової добавки, що виробляється Трипільським біохімічним комбінатом.

З приводу цього питання вже отримані експериментальні дані переважно в годівлі птиці (Борисенко Л.М.,1997). Використання ліпроту при відгодівлі молодняку свиней вивчене недостатньо. У зв'язку з цим застосування ліпроту при м'ясній відгодівлі молодняку свиней як лізин-протеїнової добавки має важливе наукове та народногосподарське значення

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Робота виконана на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів Національного аграрного університету як складова частина наукової теми: “Розробити та впровадити у виробництво використання нових біологічноактивних речовин у годвлі сільськогосподарських тварин з метою підвищення їх продуктивності” (номер державної реєстрації 0196U13528).

Мета і завдання досліджень. Метою дослі3джень було вивчення кормової цінності та ефективності використання ліпроту при м'ясній відгодівлі свиней.

Завданнями досліджень передбачалось:

- визначити протеїнову, амінокислотну, мінеральну поживність та фізико-механічні властивості ліпроту як лізин-протеїнової добавки;

- визначити динаміку живої маси та витрати корму на одиницю приросту маси тіла ростучих свиней на відгодівлі при використанні в раціонах різної кількості ліпроту;

- дослідити вплив ліпроту на перетравність поживних речовин раціону, баланс азоту, кальцію і фосфору у ростучих відгодівельних свиней при різних дозах його добавки в раціони;

- визначити вплив ліпроту на деякі морфологічні та біохімічні показники крові, забійні і м'ясо-сальні якості свиней при м'ясній їх відгодівлі;

- розрахувати економічну ефективність добавки ліпроту до раціонів при м'ясній відгодівлі свиней;

- на основі аналізу та узагальнення результатів досліджень зробити висновки і дати пропозиції виробництву щодо застосування ліпроту як кормової добавки до раціонів молодняку свиней на відгодівлі.

Наукова новизна одержаних результатів. Експериментально обгрунтовано доцільність добавки різних доз ліпроту до раціонів ростучих свиней при м'ясній їх відгодівлі на комбікормах-концентратах та вплив застосованих доз на перетравність корму, баланс азоту, кальцію і фосфору, морфологічні та біохімічні показники крові, а також забійні та м'ясо-сальні якості тварин. Результати досліджень суттєво розширили знання про якості ліпроту як кормової добавки для підвищення повноцінності годівлі свиней.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що для оптимізації раціонів молодняку свиней на відгодівлі за протеїновою та амінокислотною поживністю запропоновано нетрадиційну високопротеїнову кормову добавку - ліпрот.

Її застосування в раціонах відгодівельного молодняку свиней, підвищує приріст живої маси тварин на 7,3 та 10% та забезпечує засвоєння тваринами поживних речовин раціонів, м'яса в туші на 1,9 та 3,4%, не впливає негативно на стан здоров'я свиней і якість м'яса, сприяє підвищенню ефективності виробництва свинини.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні науково-господарських, фізіологічних та виробничих дослідів, викоанні аналітичних робіт, розробці схеми та методів досліджень, опрацюванні та інтерпретації одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної р таоботи доповідались на розширеному засіданні кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів та науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Національного аграрного університету ( Київ,1999 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові роботи.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, основної частини (п'ять розділів), обговорення результатів досліджень, висновків та списку використаної літератури.

Робота викладена на 135 сторінках машинописного тексту, містить 30 таблиці, 2 рисунки та 4 додатки. Список використаної літератури налічує 262 найменування, з них на іноземній мові - 61.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження з вивчення ефективності використання ліпроту при відгодівлі молодняку свиней проводили в умовах свиноферми КСП “Деснянське” Вишгородського району Київської області в період 1996-1997 рр.

Науково-господарський дослід проводили за методом груп-аналогів на поголів'ї свиней великої білої породи. Для цього було відібрано 45 голів поросят після відлучення їх від свиномато з урахуванням живої маси, віку та походження. З них було сформовано три групи тварин-аналогів, по 15 голів у кожній: контрольну і дві дослідні. Групи формували згідно із загальноприйнятою методикою (Овсянніков О.І., 1975). Дослід проводили за такою схемою ( табл.1).

Таблиця 1

Схема досліду

Група Кількість тварин, гол Періоди

зрівняльний (30 днів) основний (150 днів)

1(контрольна) 15 Основний раціон (ОР)* ОР

2 (дослідна) 15 ОР ОР+ліпрот (2% за протеїном)

3 (дослідна) 15 ОР ОР+ліпрот (4% за протеїном)

______

* Повнораціонний комбікорм

Нормування годівлі піддослідних свиней здійснювали за загальноприйнятими нормами (Калашніков О.П. та ін, 1985). Протягом досліду тваринам згодовували комбікорм у вигляді вологих мішанок (1:2) двічі на добу, напували досхочу, утримували тварин безвигульно групами по 15 голів у станку .

У період досліду зважування тварин проводили індивідуально на початку і в кінці зрівняльного та щомісячно упродовж основного періодів досліду, а також на початку і в кінці фізіологічного досліду.

Лінійний ріст піддослідних свиней визначали шляхом взяття промірів мірною стрічкою в 3- та 6-місячному віці. Було взято такі проміри: ширина, глибина і обхват грудей, висота в холці, обхват п'ястка, довжина тулуба. На основі цих промірів були визначені індекси масивності, довгоногості, розтягнутості, грудний та збитості.

На 12 підсвинках 5-місячного віку (по 4 голови з кожної групи) були проведені за загальноприйнятою методикою (Овсянников О.І., 1975) фізіологічні досліди з вивчення перетравності поживних речовин раціонів та балансу азоту, кальцію і фосфору.

Напередодні проведення фізіологічних дослідів готували комбікорми і розважували їх з розрахунку на одну даванку для кожної тварини, поміщали в поліетиленові мішечки і зберігали в окремому приміщенні. Одночасно відбирали середні зразки кормів для лаборатарних досліджень з визначення їх хімічного складу. Зразки питної води відбирали щоденно протягом періоду фізіологічних дослідів.

Упродовж облікового періоду, який тривав вісім днів, індивідуально враховували масу заданого корму та його залишків, випитої води, виділень - калу і сечі.

У 3- та 7-місячному віці в крові піддослідних тварин визначали вміст загального білка, альбумінів, глобулінів, еритроцитів, гемоглобіну, сечовини за загальноприйнятими методиками (1979).

Для вивчення забійних і м'ясних якостей піддослідних свиней було проведено контрольний забій (по 4 голови з кожної групи середньою масою, що наближалась до середньої по групі). Обвалювання туш проводили після 24-годинної витримки в холодильній камері при температурі +20С.

Хімічний склад найдовшого м'яза спини, печінки, серця та нирок визначали за загальноприйнятими методиками Всесоюзного інституту тваринництва (1968).

Хімічний аналіз кормів, виділень та їх енергетичну цінність визначали за загальноприйнятими методиками (Богданов Г.О. та ін., 1984).

Біометричну обробку основних результатів досліджень проводили за М.А. Плохінським (1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Годівля піддослідних свиней. У зрівняльний період тварини всіх9 груп отримували повнораціонний комбікорм, який складався з таких компонентів, %: ячмінь - 47; пшениця - 34; горох - 6; шрот соняшниковий - 6; дріжджі кормові - 4; м'ясо-кісткове борошно - 1,4; сіль кухонна - 0,3; крейда - 1,3. В 1 кг комбікорму містилось: кормових одиниць - 1,17; обмінної енергії - 12,68 МДж; перетравного протеїну - 131 г; жиру - 23 г; клітковини - 52 г; лізину - 6,21 г; кальцію - 8,74 г; фосфору - 6,9 г. Упродовж основного періоду свиням 2-ї і 3-ї (дослідних) груп додатково до основного раціону вводили ліпрот у кількості 2 та 4% за протеїном відповідно, внаслідок чого рівень останнього в раціонах цих тварин на 1 кг спожитого корму збільшувався відповідно на 2,6 та 5,2 г, а лізину на 0,6 та 1,2 г. Характеристику ліпроту наведено в табл.2.

Крім хімічного складу нами визначались деякі фізико-механічні властивості ліпроту - об'ємна маса, сипучість, кислотне число, загальна кислоність - які обумовлюють його високу транспортабельність та добре зберігання. Щодо хімічного складу, то ліпрот містить значну кількість протеїну звисоким вмістом амінокислоти лізину.

Таблиця 2

Хімічний склад ліпроту

Показник Вміст, % Показник Вміст, г/кг

Вода 10,1 Кальцій 11,3

Сирий протеїн 26,0 Фосфор 23,0

Амінокислоти - всього 18,7 Залізо 7,2

у т. ч. незамінні 10,9 Мідь 0,06

із них: лізин 6,39 Цинк 0,024

метіонін 0,18 Натрій 6,1

триптофан 0,52 Магній 11,3

Сирий жир 3,08 Марганець 2,4

Сира зола 11,8 Хром 0,12

Вуглеводи 49,01 Кремній 7,2

Ріст піддослідних свиней. Дані про зміну живої маси піддослідних свиней наведені в табл.3.

Таблиця 3

Жива маса піддослідних свиней

Г р у п и

Показник 1 2 3

Зрівняльний період:

початок 18,3±1,2 18,2±1,1 18,3±1,3

кінець 30,3±1,7 30,4±1,6 30,2±1,6

Основний період, міс.:

1 43,2±2,1 44,0±2,0 44,2±2,2

2 56,9±2,4 59,0±2,1 59,6±2,5

3 71,2±2,3 74,9±2,4 76,2±2,2

4 85,9±2,7 91,5±2,6 93,4±2,6

5 101,6±2,9 109,0±2,8 111,8±2,8

Наведені в табл.3 дані свідчать про те, що у кінці зрівняльного періоду досліду за середньою живою масою підсвинки контрольної та дослідних6 груп суттєво не відрізнялись, їх маса коливалась у межах від 30,2 до 30,4 кг. Упродовж основного періоду різниця за живою масою між тваринами 1-ї і 2-ї груп збільшилась з 0,8 кг за перший місяць досліду до 7,4 кг за осанній, а 1-ї і 3-ї груп відповідно з 1,0 до 10,2 кг. Отже, включення до раціону 2 і 4% ліпроту за протеїном сприяло підвищенню живої маси молодняку свиней на 7,3 і 10%. Різниця між тваринами 3-ї та 1-ї груп статистично вірогідна (Р<0,05)

Протягом основного періоду досліду тварини дослідних груп випереджали аналогів контрольної групи за абсолютними та середньодобовими приростами живої маси (табл. 4).

Слід зазначити, що за абсолютнм приростом живої маси за основний період досліду тварини 3-ї групи переважали аналогів контрольної групи на 10,3 кг, або на 14,4% (Р<0,01). Між тваринами 2-ї та 1-ї груп різниця за абсолютним приростом склала 7,3 кг, або 10,2% на користь свиней 2-ї групи, але виявилась статистично невірогідною.

Лінійний ріст піддослідних свиней у 3- та 6-місячному віці характеризувався слідуючими промірами їх тіла (табл.5).

За лінійним ростом тварини піддослідних груп суттєво не відрізнялись, проте слід зазначити, що свині 2-ї та 3-ї груп у 6-місячному віці переважали аналогів контрольної групи за обхватом грудей та довжиною тулуба відповідно на 3,1 і 3,3 та 3,2 і 4,3%.

За індексами розтягнутості та масивності - відповідно на 5,3 та 5,4% .Перетравність поживних речовин раціонів. Результати досліджень свідчать про те, що перетравність поживних речовин раціону в піддослідних підсвинків була досить високою (табл.6). Слід зазначити, що суттєвої різниці в перетравності поживних речовин корму між тваринами контрольної та обох дослідних груп не виявлено, за винятком перетравності протеїну, яка в підсвинків 2-ї та 3-ї груп була вище відповідно на 3 і 4% порівнянно з аналогами контрольної групи. Різниця статистично вірогідна (Р<0,01 і Р<0,001). Це свідчить про те, що ліпрот, введений до раціонів свиней, сприяє підвищенню перетравності протеїну корму.

Таблиця 4

Абсолютні та середньодобові прирости піддослідних свиней, г

Вік Г р у п и

тварин, 1 2 3

Показник днів п р и р і с т

абсолю-тний, кг серед-ньодо-бовий,г абсолю-тний, кг серед-ньодо-бовий,г % до контро-лю абсолю-тний, кг серед-ньодо-бовий,г % до контро-лю

Зрівняльний період 61-90 12,0±1,7 400±24 12,2±1,6 406±28 101,0 11,9±1,6 398±27 99,5

Основний період 91-120 12,9±2,1 430±32 13,6±2,3 453±29 105,6 14,0±2,2 467±31 108,4

121-150 13,7±2,4 443±30 15,0±2,1 500±28 109,3 15,4±2,5 513±29 112,5

151-180 14,3±2,3 462±29 15,9±2,4 530±30 111,2 16,6±2,2 553±2,8 116,2

181-210 14,7±2,9 490±33 16,6±2,6 553±31 111,8 17,2±2,6 570±30 117,2

211-240 15,7±2,9 508±35 17,5±2,8 583±32 111,6 18,4±2,8 606±32 117,1

Всього за основний період - 71,3±2,9 475±35 78,6±3,1 523±31 110,1 81,6±2,9 544±32 114,5

Таблиця 6

Перетравність поживних речовин раціонів, %

Показник Г р у п и

1 2 3

Органічна речовина 87±1,0 88±0,9 88±1,3

Протеїн 73±0,5 76±0,3 77±0,4

Жир 59±0,5 61±0,5 61±0,6

Клітковина 44±0,8 44±0,6 45±1,1

Б Е Р 95±1,2 94±0,8 95±1,4

Крім визначення перетравності основних поживних речовин раціону нами на основі вивчення амінокислотного складу корму та калу визначено перетравність ряду амінокислот, яку, виходячи з особливостей травлення у тварин, прийнято називати умовною (табл.7).

Таблиця 7

Умовна перетравність амінокислот у піддослідних свиней,%

Г р у п и

Амінокислота 1 2 3

Лізин 86±1.5 86±1,5 88±1,2

Гістидин 83±1,9 82±1,9 85±2,6

Аргінін 87±3,4 85±1,3 86±1,4

Треонін 89±1,0 88±3,9 90±2,3

Метіонін+цистин 82±0,8 84±2,3 85±1,1

Валін 83±2,8 83±4,1 85±3,8

Фенілаланін 88±1,9 92±2,4 90±2,5

Лейцин+ізолейцин 81±3,2 84±2,7 85±1,8

Триптофан 71±3,1 73±1,9 74±1,6

Середнє 83 84 85

Наведені в табл. 7 дані свідчать про те, що перетравність амінокислот у піддослідних свиней була достатньо високою, а у тварин 3-ї дослідної групи спостерігалась тенденція до підвищення перетравності лізину та деяких інших амінокислот. Слід зазначити, що найбільш високу перетравність мали амінокислоти треонін і фенілаланін, а найбільш низьку - триптофан.

Баланс азоту, кальцію та фосфору. Аналіз одержаних даних з вивчення балансу азоту та мінеральних елементів - кальцію і фосфору, свідчить про те, що їх баланс у піддослідних свиней був позитивний (табл. 8).

Таблиця 8

Середньодобовий баланс азоту, кальцію та фосфору, г

Г р у п и т в а р и н

Показник 1 2 3

Азот: прийнято з кормом 41,8±0,7 41,8±0,6 42,0±0,5

виділено з калом 10,1 9,2 9,1

виділено з сечею 14,3 13,7 13,1

утрималось у тілі 16,2±0,3 18,1±0,2 19,2±0,4

використання, % :

до прийнятого 38,8 43,3 45,7

до перетравленого 53,1 56,9 59,4

Кальцій:

утрималось 21,10±0,31 20,18±0,57 21,08±0,57

до прийнятого, % 68 68 68

Фосфор:

утрималось 7,51±0,84 8,77±0,95 8,78±0,79

до прийнятого, % 33 34 34

Дані, наведеними в табл. 8, свідчать про те, що додаткове згодовування ліпроту сприяло кращому використанню тваринами азоту корму. Протягом доби підсвинки 2-ї і 3-ї груп утримували в тілі азоту більше, ніж підсвинки контрольної групи відповідно на 1,9 та 3 г, або на 11,7 та 18,5 % (Р<0,05; Р<0,001). На обмін кальцію і фосфору в організмі піддослідних свиней добавка до їх раціону ліпроту суттєво не вплинула.

В 3- та 7-місячному віці у піддослідних свиней були досліджені деякі морфологічні та біохімічні показники крові (табл.9).

Таблиця 9

Показники крові піддослідних свиней

Вік тварин, міс

Показник 3 7

групи

1 2 3 1 2 3

Загальний білок, г % 5,82 5,54 5,70 6,15 6,14 6,12

Альбуміни, г % 2,54 2,42 2,43 2,74 2,82 2,72

a-глобуліни, г % 3,28 3,15 3,26 3,41 3,32 3,34

Еритроціти, млн./мм3 3,85 3,86 3,71 4.88 4,61 4,88

Гемоглобін, г % 11,2 10,8 10,9 11,8 12,4 12,2

Сечовина, мг % 26,7 28,1 29,2 47,0 47,1 47,1

Забійні якості піддослідних тварин. У кінці науково-господарського досліду для порівняльної оцінки м'ясної продуктивності піддослідних свиней було проведено контрольний забій тварин по 4 голови з кожної групи. Забійні якості тварин наведені в табл.10.

Таблиця 10

Забійні якості піддослідних свиней

Г р у п и

Показник 1 2 3

Передзабійна маса, кг 101,0±2,9 109,0±2,8 111,8±2,1

Забійний вихід, % 71,8 72,4 72,6

Довжина туші, см 94,9±0,7 96,0±1,0 96,4±0,8

Середня товщина шпику, мм 37,5±0,11 37,1±0,12 36,4±0,14

Площа м'язового “вічка”, см2 25,0±0,6 26,2±0,9 27,8±0,4

Вихід, % : м'яса 50,5 52,4 53,9

сала 38,8 35,4 35,4

кісток 10,7 12,2 10,7

На 1 кг м'яса припадає сала, г 775 679 659

Вміст в окості , % : м'яса 51,3 52,6 52,9

сала 38,6 37,3 37,0

Хімічний склад найдовшого м'яза спини,%

Суха речовина 24,75 24,93 25,84

у т. ч. протеїн 21,05 21,81 22,34

жир 2,74 2,10 2,49

зола 0,96 1,02 1,01

Хімічний склад печінки,%

Суха речовина 26,3 26,7 26,1

в т. ч. протеїн 20,5 20,8 20,4

жир 4,5 4,5 4,5

зола 1,2 1,3 1,3

Оскільки для забою відбирали тварин, жива маса яких наближалась до середньої по групі, то передзабійна маса тварин 2 і 3 груп була більшою, ніж у тварин контрольної групи відповідно на 7,9 і 10,7% і становила 109 і 111,8 кг проти 101кг у контрольній групі.

За забійними якостями суттєвої різниці між піддослідними твариннами не виявлено, за винятком того, що тварини 2 і 3 дослідних груп мали дещо вищий забійний вихід. Величина цього показника у тварин дослідних груп була вищою порівнянно з тваринами контрольної групи відповідно на 0,8 та 1,1%. Тварини дослідних груп переважали також аналогів з контрольної групи за площею м'язевого “вічка” на 4,8 i 11,2%. Різниця статистично вірогідна (Р<0,01, Р<0,001).

Враховуючи те, що під час досліджень тварини дослідних груп отримували додатково до основного раціону ліпрот, який міг специфічно вплинути на їх організм, після проведення контрольного забою за участю спеціаліста ветеринарної медицини було досліджено стан внутрішніх органів усіх забитих тварин.

При огляді внутрішніх органів забитих свиней не було виявлено ніяких суттєвих відхилень від норми. Абсолютна маса легенів, печінки, нирок, шлунку та тонкого відділу кишечника була дещо вищою у свиней 2 та 3 груп, що вказує на те, що весь організм у цілому, а також названі органи росли більш інтенсивно, ніж у тварин контрольної групи.

Економічна ефективність використання ліпроту в раціонах молодняку свиней. На основі даних, отриманих під час проведення досліджень, нам9и було визначено економічну ефективність використання ліпроту при відгодівлі молодняку свиней. Результати цього розрахунку наведені в табл.10.

Таблиця 11

Економічна ефективність використання ліпроту при відгодівлі

молодняку свиней

Г р у п и

Показник 1 2 3

Кількість тварин, гол. 15 15 15

Середня жива маса, кг : на початку досліду в кінці досліду 30,3 101,6 30,4 109,0 30,2 111,8

Приріст живої маси : валовий, кг/гол. середньодобовий, г 71,3 475 78,6 524 81,6 544

Отримано приросту за рахунок добавки, кг - 111 153

Витрати кормів на 1кг приросту, кг 4,4 4,1 3,9

Вартість 1кг, грн : живої маси 3,3 3,3 3,3

ліпроту - 1,3 1,3

корму 0,30 0,32 0,35

Згодовано ліпроту, кг - 52,5 105

Отримано виручки за рахунок використан-ня ліпроту на 1 гол., грн. - 19,87 24,50

Розрахунки показують, що використання ліпроту в раціонах молодняку свиней на відгодівлі у кількості 2% за протеїном дало можливість отримати додатково 111 кг валового приросту живої маси тварин, що забезпечило додатковий прибуток у розмірі 298,05 грн, а використання ліпроту у кількості 4% за протеїном - 153 кг валового приросту живої маси і додатковий прибуток - 368,4 грн.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. За фізико-механічними властивостями та протеїновою, амінокислотною і мінеральною поживністю ліпрот не поступається традиційно використовуваним сухим кормам тваринного походження (м'ясо-кісткове, рибне борошно, відвійки) та не містить речовин, що негативно впливають на стан здоров'я тварин.

2. Добавка ліпроту в раціони молодняку свиней на відгоділі в кількості 2 та 4% за протеїном сприяє збільшенню середньодобових приростів їх живої маси відповідно на 10,1 і 14,5% та показників лінійного росту в 6-місячному віці.

3. Введення ліпроту до раціонів молодняку свиней в кількості 2 і 4% за протеїном збільшує коєфіцієнт перетравності протеїну відповідно з 73 до 76% та з 73 до 77%.

4. Додаткове згодовування молодняку свиней на відгодівлі ліпроту у кількості 2% за протеїном сприяє підвищенню середьодобового відкладення азоту в тілі з 17,4 до 18,9 г, а при введенні ліпроту в кількості 4% - з 17,4 до 20,8 г.

5. Застосування ліпроту в складі раціонів молодняку свиней на відгодівлі не викликає змін їх показників фізіологічного стану та основних показників крові (загальний білок, альбуміни, a-глобуліни, еритроцити, гемоглобін, сечовина).

6. Використання ліпроту в складі раціонів молодняку свиней на відгодівлі як кормової добавки ( 2 - 4% за протеїном) не впливає на забійний вихід, та сприяє збільшенню площі м'язового “вічка” на 1,2-2,8 см2.

7. Згодовування ліпроту молодняку свиней на відгодівлі не впливає на вологоутримуючу здатність, ніжність м'яса і величину рН та амінокислотний склад найдовшого м'яза спини. При згодовуванні тваринам ліпроту не змінюється хімічний склад їх внутрішніх органів.

8. Використання ліпроту при відгодівлі свиней як добавки до їх раціонів у кількості 2 і 4% за протеїном забезпечує отримання додатково відповідно 7,4 і 10,3 кг приросту живої маси на одну голову або 19,87 і 24,50 грн. прибутку.

9. Ліпрот рекомендується як добавка до складу повнораціонних комбікормів при інтенсивній м'ясній відгодівлі свиней в кількості 2 - 4% від загальної кількості протеїну раціонів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ібатуллін І.І., Кривенок М.Я. Ефективність використання лізин-протеїнової кормової добавки ліпрот при відгодівлі молодняку свиней //Науковий вісник НАУ: Зб. наук. пр.-К.,1998.-Вип.3. -С.78-81.(Проведено дослідження та опрацьовано матеріал).

2. Кривенок М.Я. Вплив лізин-протеїнової кормової добавки ліпрот на перетравність поживних речовин корму при відгодівлі молодняку свиней//Науковий вісник НАУ: Зб. наук. пр.-К.,1999.-Вип.10. -С.137-139.

3. Кривенок М.Я. Продуктивність і гематологічні показники молодняку свиней на відгодівлі з використанням нової кормової добавки ліпрот//Науковий вісник НАУ: Зб. наук. пр.-К.,1999.-Вип.10.-С.140-142.

4. Кривенок М.Я. Залежність м'ясної продуктивності молодняку свиней від рівня протеїнової годівлі//Науковй вісник НАУ. Зб. наук. пр.-К.,1999.-Вип.13.-С.162-164.

Кривенок М.Я. Ріст, перетравність корму і м'ясна продуктивність молодняку свиней на відгодівлі з використанням ліпроту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. -Національний аграрний університет, Київ, 2000.

У дисертації викладено експериментальний матеріал з використання в раціонах молодняку свиней на відгодівлі нової кормової добавки ліпрот в кількості 2 і 4% за протеїном.

Використання ліпроту в раціонах молодняку свиней на відгодівлі сприяло підвищенню середньодобових приротів їх живої маси. Аналіз даних контрольного забою піддослідних тварин свідчить про збільшення забійного виходу, площі м'язового “вічка” і виходу м'яса.

Запропоновано використовувати при відгодівлі молодняку свиней ліпрот в межах від 2 до 4% за протеїном.

Ключові слова: протеїн, лізин, кормова добавка, перетравність, незамінні амінокислоти.

Кривенок Н.Я. Рост, переваримость корма и мясная продуктивность молодняка свиней на откорме с использованием липрота. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

В диссертации изложен экспериментальный материал по использованию в рационах молодняка свиней на откорме новой кормовой добавки липрот в количестве 2 и 4 % по протеину.

Использование липрота в рационах молодняка свиней на откорме способствовало повышению среднесуточних приростов их живой массы. Анализ даных контрольного убоя подопытных животних свидетельствует об увеличении убойного выхода, площади мышечного “глазка” и вихода мяса.

Применение липрота в рационах молодняка свиней на откорме не вызывает изменений их клинического состояния и основных показателей крови.

В результате проведенных исследований установлено, что добавка липрота способствует повышению переваримости протеина и увеличению уровня удержания азота в теле свиней.

Предложено использовать липрот для широкого применения при производстве комбикормов для молодняка свиней на откорме в количестве 2 - 4 % по протеину.

Ключевые слова: протеин, лизин, кормовая добавка, перева-римость, незаменимые аминокислоты.

Кriwenok N.J. Growth, digestible of a forage and meat efficiency body pig on fatt with use liprot. The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality: 06.02.02.- fiding of animals and technology of forages. National agrarian university, Kiev, 2000.

In the dissertation the experimental material on use in fatten body pig on fatt of the fodder additive liprot in quantity 2 and 4 % on a protein is stated. As a result of carried out spent is established, that the additive liprot promotes increase digestible of a protein and increase of a level of deduction8 of nitrogen in a body pig.

The parameters of blood experimental pig at feed liprot were within the limits of physiological norm. It is offered to use liprot at fatt body pig in quantity(amount) 2-4 % on a protein. Key words: a protein, lisin, fodder additive, digest, irreplaceable аminoacid.