КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АРАМЄДОВА АЙГОЗЕЛЬ ІЛЖАНІВНА

УДК 159.972:616.895.8

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ЖІНКАМИ, ХВОРИМИ НА ПАРАНОЇДНУ ШИЗОФРЕНІЮ, ВІДНОСИН ЗІ СВОЇМИ ДІТЬМИ

19.00.04 - медична психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: - доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Бурлачук Леонід Фокович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедрою медичної психології та психодіагностики.

Офіційні опоненти: - доктор психологічних наук , професор

Шестопалова Людмила Федорівна,

Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України,

керівник відділу медичної психології;

- кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник

Лисенко Ірина Павлівна, Український НДІ соціальної та

судової психіатрії та наркології МОЗ України,

завідувач відділом психодіагностики і психокорекції

Провідна установа: Харківський національний університет імені В. Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра прикладної психології (м. Харків)

Захист відбудеться “28” грудня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д 26.001.26 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, тел.: 221 02 94.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м.Київ, вул Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “24” листопада 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук, доцент Кириленко Т.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У системі реабілітації та соціальної адаптації хворих шизофренією порушеним афективним стосункам надається різне значення, залежно від тих або інших поглядів на природу і механізми розвитку шизофренічного процесу. Те, що порушення емоційності є однією із найкардинальніших складових сутності шизофренічного процесу і те, що ці порушення зводяться в остаточному підсумку до зниження, вгасання емоційності, визнається більшістю дослідників (І.Я.Завилянський, Є.К.Краснушкін, Р.А.Наджаров, Л.М.Розенштейн, А.Б.Смулевич, Я.П.Фрумкін, В.Г.Чорнорук). З часів становлення психоаналізу багато хто з його представників, не заперечуючи головної ролі емоційних порушень у механізмах шизофренічного процесу, думають, що при цьому захворюванні відбувається не вгасання емоцій, а їхнє своєрідне перекручування, що призводить до феноменологічної картини зниження емоційності, при якій глибинні прояви емоційного життя хворих залишаються збереженими (К.Салліван, Ф.І.Случевський, З.Фрейд, Ф.Фромм-Річманн, К.Ясперс та ін.).

При аналізі вітчизняної і закордонної психологічної літератури з проблем сім'ї, а зокрема, емоційних відносин у сім'ї, звертають на себе увагу такі обставини. По-перше, психологічне вивчення проблеми емоційних відносин донедавна відбувалося відносно автономно стосовно дослідження сімейних відносин. По-друге, у найбільшій мірі піддаються аналізу подружні взаємовідносини, що пов'язано з традиціями дослідження емоційних відносин у діаді; у меншому ступені вивчені батьківсько-дитячі й інші ланки сімейних відносин. По-третє, порушення емоційних відносин у сім'ї, в основному, досліджуються в руслі дитячої психопатології. При цьому великою популярністю у дослідників користується та точка зору, яка вбачає джерела дитячих психозів у матері, рідше - у батькові. По-четверте, порушення взаємовідносин у сім'ї, які останнім часом усе частіше стають предметом вивчення і корекції, фіксуються переважно на рівні особистості (невротичні реакції, соціальна дезадаптація тощо). По-п'яте, незважаючи на величезний інтерес із боку як вітчизняних, так і закордонних психологів до порушених емоційних відносин у сім'ї, залишається відкритим питання про особливості взаємовідносин батьків і дітей у випадку захворювання одного з батьків психічним розладом. Відповідно до статистичних матеріалів ВООЗ, шизофренія є одним із найпоширеніших психічних захворювань, а її параноїдна форма зустрічається частіше, ніж інші. Тому доцільним є вивчення особливостей оцінки жінками, що страждають параноїдною шизофренією, емоційних відносин із своїми дітьми, що дозволить глибше вивчити реальні внутрісімейні відносини в сім'ях психічно хворих жінок, визначити роль і значущість матері не тільки в розвитку і становленні дитини, а й у життєдіяльності всієї сім'ї як цілісної системи, її вплив на усі сфери сімейного функціонування.

Відомо визначення батьківського ставлення як цілісної системи різноманітних почуттів стосовно дитини, стереотипів поведінки, що практикуються у спілкуванні з нею, особливостей сприйняття і розуміння характеру дитини, її вчинків (А.Я.Варга). У цій системі різноманітних почуттів материнським почуттям надається, безумовно, дуже важливе значення. Особливості батьківського і, зокрема, материнського ставлення багато в чому визначають специфіку взаємовідносин батьків із дитиною.

Так, вивчення збережених компонентів психічної діяльності, особистісних характеристик, особливостей бачення образу сім'ї, оцінки свого сімейного життя, емоційних зв'язків, актуалізація пріоритетів і бажань психічно хворих жінок, формування в них визначених уявлень про хворобу, вироблення установки на співробітництво з членами сім'ї і з фахівцями має величезне психотерапевтичне значення. Урахування збережених емоційних зв'язків, відносин і переживань жінок, що страждають шизофренією, дозволить підвищити ефективність лікування, оптимізувати психокорекційні заходи впливу і соціальної адаптації жінок, а також нормалізувати психологічний клімат у сім'ях жінки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі психодіагностики і медичної психології Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка і пов'язано з темою кафедри “Психодіагностика особистості”.

Метою дослідження були психологічні особливості оцінки жінками, що страждають параноїдною формою шизофренії (у стадії ремісії), емоційних відносин із власними дітьми для наступної оптимізації психокорекційних заходів впливу й адаптації в сім'ї після виписки з психіатричної клініки.

Завдання дослідження:

1. Визначення особливостей впливу порушень в емоційній сфері на оцінку психічно хворими жінками відносин із власними дітьми.

2. Виявлення особливостей оцінки жінками реальної і тієї, якій віддається перевага, моделей сім'ї.

3. Визначення особливостей оцінки власної ролі і значущості в системі внутрісімейних відносин.

4. Виявлення залежності оцінки сімейного оточення від фактора проживання жінки у власній сім'ї або в сім'ї своєї дорослої дитини.

5. Проведення порівняльного аналізу материнсько-дитячих відносин у сім'ях психічно хворих і психічно здорових жінок.

6. Виявлення шляхів і мір поліпшення психокорекційних впливів, реабілітаційного процесу з метою оптимізації психічного стану жінки, хворої шизофренією, і її соціальної поведінки.

Об'єкт дослідження - система емоційних ставлень жінок до власних дітей.

Предмет дослідження - особливості емоційних відносин із своїми дітьми в жінок, що страждають шизофренією.

Наукова цінність отриманих результатів. Вивчено особливості батьківського ставлення жінок, що страждають шизофренією, їхнє сприйняття своєї сім'ї, оцінка власної ролі в системі внутрісімейних відносин. Виявлено відсутність взаємозв'язку в оцінці сімейного функціонування з фактором проживання жінки у власній сім'ї або сім'ї своєї дорослої дитини, а також фактором тривалості захворювання.

Практичне значення отриманих результатів. Дана робота поглиблює уявлення про значення і роль матері в сім'ї, зокрема, у житті дитини; про взаємовідносини психічно хворої жінки з іншими членами сім'ї, сприйняття себе й оцінку своєї ролі в системі сімейних відносин. Отримані результати свідчать про доцільність і корисність їх застосування при здійсненні психокорекційних і психотерапевтичних заходів, а також у процесі лікування і реабілітації жінок.

Для комплексного вивчення емоційно-особистісної сфери і, зокрема, сфери материнських відносин у даній роботі застосовувалася Шкала сімейного оточення (Тhе Family Environment Scale) R. Мoos і В.Мооs (США).

Особистий внесок дослідника. Ідея дослідження, огляд літератури, добір комплексу методик для забезпечення дослідження, проведення клініко-психологічного дослідження, статистичне опрацювання, аналіз й інтепретація отриманих результатів належать автору.

Апробація результатів дисертації. Результати даного дослідження доповідалися на щорічних наукових конференціях факультету соціології і психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (жовтень 1996 р., жовтень 1997 р. і жовтень 1998 р.).

Публікації. Результати, отримані у ході роботи над дисертацією, подавалися як статті у спеціалізованих наукових журналах “Вісник Київського Університету” і “Вісник Харківського державного університету”.

Структура роботи - вступ, чотири розділи, висновки, список використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 173 сторінок. Робота містить 14 таблиць, 6 графічних ілюстрацій. Список літератури - 160 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтована актуальність дослідження, визначені об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, висвітлені наукова новизна і практичне значення роботи.

У першому розділі “Проблема батьківських відносин і материнських почуттів у вітчизняній і закордонній психології” розглядаються основні підходи до вивчення проблеми сімейних взаємовідносин (Е.Г.Ейдеміллер, В.Н.Мясищев, В.Юстицкіс). У першому підрозділі “Поняття емоційних відносин у сім'ї й основні підходи до вивчення проблеми сімейних взаємовідносин” подається докладний опис основних тенденцій психодинамічної орієнтації (H.Schultz-Henke) і психоаналітичної традиції виконання дослідження афективних взаємовідносин між батьками і дітьми (Н.Е.Richter), а також інтеракціоністського напряму західної соціальної психології (Э.Берн, А.М.Аrensdorf). Другий підрозділ “Проблема батьківсько-дитячих відносин і особливості взаємовідносин у діаді “мати-дитина”. Концепції прихильності” містить коротку характеристику досліджень проблеми порушених батьківсько-дитячих відносин (А.Я.Варга, Е.Г.Ейдеміллер, А.I.Захаров, L.Е.Аnderson, А.Rое, М.Siegelman) і особливостей взаємовідносин у діаді “мати-дитина” (В.В.Бойко, М.Simpson, D.Stewenson-Hinde). У психологічній науці вивчення феномена прихильності матері і дитини ведеться, в основному, у двох напрямках - порівняльно-етологічному і психоаналітичному. Основним моментом у порівняльно-етологічному напрямку (M.D.S.Ainsworth, J.Bowlby, D.N.Stern) є положення про уроджений біопсихічний механізм прихильності між матір'ю і дитиною. Прихильність розглядається як первинно специфічна система, смисл якої полягає в підтримці взаємодії між матір'ю і дитиною, необхідної для її виживання. Таким чином, функція об'єкта прихильності (матері) полягає не в задоволенні уродженої потреби дитини в любові (як у класичному психоаналізі) і не в задоволенні фізіологічних потреб дитини (як у біхевіоризмі), а в забезпеченні її захисту і безпеки; а прихильність дитини, як і у тварин, зумовлена уродженими, генетичними механізмами і забезпечує виживання і благополуччя нащадка. На відміну від етологів, психоаналітично орієнтовані дослідники змістили фокус своїх інтересів на психічну історію самої матері і період її вагітності. Вони сконцентрували свою увагу на значенні формування образу дитини в уяві майбутньої матері для прийняття нею своєї новонародженої дитини (В.І.Брутман, М.С.Радіонова, J.Еngen, L.Kreisler, D.Pines). У третьому підрозділі “Особливості емоційних порушень у клініці шизофренії. Основні тенденції у вивченні проблеми впливу психічного стану матері на розвиток дитини” головний акцент робиться на порівняльному аналізі різних підходів до вивчення ролі сім'ї у виникненні психозу, у т.ч. і шизофренії. Так, психодинамічна концепція включає головну роль середовищних впливів (у першу чергу, внутрісімейні відносини) на формування патології психічних процесів. Найбільш активно ці роботи проводилися в США і були спрямовані на вивчення сімей, що мають шизофренічного нащадка (D.L.Elwood, P.V.Lewinsohn, T.Lidz, F.Ricci, B.Rosman, C.Wild). У цих роботах підкреслювалася головна роль середовищних, внутрісімейних відносин у формуванні як патології психіки, так і самої шизофренії.

Однак у даний час усе більш устоюється думка, що порушення сімейних відносин є необхідною, але недостатньою умовою для розвитку шизофренії і формування особливого пізнавального стилю, що розглядається як “основна патологія” при шизофренії (M.F.Goldstein, E.H.Rodnick), тобто в розвитку даної патології припускається вплив й інших чинників, зокрема, генетичних і конституціональних. Особливе місце в дисертаційній роботі займає аналіз основних напрямків у вивченні проблеми дитячо-материнських відносин у випадку психічної патології дитини (Г.Бейтсон, Д.Д.Джексон, Д.Хейли, Д.Х.Уикленд, К.Теrkelsen). Новий етап досліджень сімей шизофреніків, починаючи з 60-х років, “характеризується поступовою відмовою від погляду на сімейне середовище як на єдиний етіологічний агент і залученням даних клініко-генетичних, біохімічних і епідеміологічних досліджень” (Е.Г.Ейдеміллер, В.Юстицкіс). Саме в цей час була сформульована “полігенна теорія” шизофренії, що пояснює шизофренічні особливості особистості, продуктивну психопатологічну симптоматику складною взаємодією генетичних і соціокультурних чинників, включаючи і сімейні (І.О.Аланен, М.Блейлер).

У радянській психіатрії на її ранніх етапах розвитки увагу вчених мало привертали соціопсихологічні аспекти ендогенних психозів. У дослідженнях, присвячених впливу психогенних чинників на плин шизофренії (В.А.Гіляровський, 1954, Н.В.Канторович, 1967, Г.В.Морозов, 1975), не виявлено відомостей про роль сімейних взаємовідносин і конфліктів у етіопатогенезі шизофренії. Дослідження проводилися, в основному, із біологічних позицій, при цьому соціально-психологічним чинникам надавалося набагато менше значення або вони й зовсім ігнорувалися в контексті етіології психозу.

В даний час у центрі уваги фахівців виявилися дуже важливі з практичної точки зору питання про роль сімейних чинників у загостренні захворювання, а також в ефективності реабілітаційного процесу. Як показує аналіз психологічної літератури, дослідження з проблем порушених материнсько-дитячих відносин ведуться, в основному, у двох напрямках, по-перше, у руслі вивчення впливу батьків, їхніх особистісних, поведінкових особливостей, на етіологію дитячої психопатології, спроб пошуку причин дитячих нервово-психічних порушень винятково в сім'ї, у батьках, зокрема, у матері; а по-друге, найбільше зацікавлення викликає проблема впливу психічної патології матері на її новонароджену дитину. Однак складний комплекс батьківсько-дитячих відносин у сім'ях психічно хворих жінок дотепер залишається маловивченим.

У другому розділі “Характеристика досліджуваних і методів психологічного дослідження” подано докладний опис експериментальних вибірок і комплексу психодіагностичних методів. Робота грунтується на дослідженні 55-ти жінок, що страждають параноїдною формою шизофренії (у стадії ремісії типу “В”), у віці від 20-ти до 50-ти років, які мають дітей. Дослідження проводилося на базі Київського науково-виробничого об'єднання охорони психічного здоров'я за 5-6 днів до виписки пацієнток додому. Давність захворювання шизофренією - від 1,5 до 17-ти років. Контрольну вибірку склали 26 психічно здорових жінок у віці від 24-х до 60-ти років, які також мають дітей.

У роботі використаний комплекс психологічних методів дослідження: бесіда з хворими; спостереження за ними в умовах стаціонару; збір анамнестичних зведень від лікарів і з історій хвороби; тестування за Шкалою сімейного оточення (Тhе Family Environment Scale) R.Мооs і В.Мооs для комплексного вивчення емоційно-особистісної сфери і, зокрема, сфери материнських відносин, а також сімейного оточення психічно хворих жінок, їхнього сприйняття реальної й тих, яким віддається перевага, моделей сім'ї; тестування за методикою батьківсько-дитячих відносин - РАRI (Раrental Attitude Research Instrument) Е.Shefer і R. Веll для вивчення ставлення матерів до різних сторін сімейного життя, сімейної ролі; тестування за методом біполярних шкал (“щаслива-нещаслива сім'я”, “дружна-недружна сім'я”, “благополучна-неблагополучна сім'я”), що була спрямована на визначення і виявлення особливостей сприйняття жінками якісних характеристик власних сімей).

Дані, отримані в результаті тестування, піддавалися комп'ютерному опрацюванню. Статистичний аналіз результатів проведений із використанням таких математичних методів як факторний аналіз, дисперсійний аналіз і “Точний метод” Фішера (ТМФ).

У третьому розділі “Аналіз і узагальнення результатів психологічного дослідження оцінки відносин із власними дітьми жінками, що страждають параноїдною шизофренією” наводяться докладні емпіричні дані, їхній аналіз і змістова інтепретація.

Методом обчислення середньостатистичних балів ми одержали таке графічне зображення за актуальною й ідеальною моделями сім'ї за ШСО для вибірки психічно хворих жінок (рис.1).

Рис. 1. Профілі ШСО за формами реальної (ряд 1) та ідеальної (ряд 2) моделей сім'ї (основна вибірка)

Позначення шкал:

1 - шкала згуртованості;

2 - шкала експресивності;

3 - шкала конфліктності;

4 - шкала незалежності;

5 - шкала орієнтації на досягнення;

6 - шкала інтелектуально-культурної орієнтації;

7 - шкала діяльнісно-розважальної орієнтації;

8 - шкала морально-релігійних цінностей;

9 - шкала організованості;

10 - шкала контролю.

Як видно з рис. 1, графічне зображення профілю основної вибірки за формою реальної моделі сім'ї носить шпилястий характер. Показники нижче середнього шкал соціальної активності (незалежність, інтелектуально-культурна орієнтація, активно-розважальна діяльність) пояснюються дефіцитом потреби в спілкуванні, емоційним збіднінням, ослабленням потребно-мотиваційних характеристик психічної діяльності хворих шизофренією.

У ідеальній моделі сім'ї, у порівнянні з актуальним сімейним кліматом, за всіма шкалами ШСО, крім показників шкали конфліктності, спостерігається чітка тенденція до підвищення.

Факторний аналіз математичного опрацювання даних виділив за формою реальної моделі сім'ї три статистично значущих фактори:

1-й фактор - фактор ставлення і керування (дисперсія 26%);

2-й фактор - фактор особистісного росту (дисперсія 23%);

3-й фактор - фактор експресивності (дисперсія 12%) (див. табл. 1).

Таблиця 1

Факторна структура і факторне навантаження змінних

за реальною моделлю сім'ї ШСО (основна вибірка)

Значимість показників фактора ставлення і керування (1) підкреслює те, що психічно хворі жінки потребують постійної, систематичної підтримки і турботи з боку найближчого сімейного оточення, що має велике значення в процесі реабілітації і соціалізації в умовах психічного розладу. Досить велике факторне навантаження за шкалою неконфліктності (входять у 1-й фактор) свідчить скоріше про прихований характер конфліктів і агресивності між членами сім'ї, а не про їх відсутність у сім'ї. На користь цього висновку говорить і менша значущість для даної вибірки фактора експресивності, що є наслідком аутизації особистості й емоційного збіднення при шизофренії. Також виявлено, що для членів сімей психічно хворих жінок характерно блокування емоційних переживань, реакцій у зв'язку з наявністю в сім'ї психічно хворого члена. Між ними спостерігається конфронтація, супроводжувана конфліктами. Виявлена значущість шкал стабільності сімейної системи (шкали організованості і контролю), що входять у перший фактор, і їхня кореляція з показниками ставлення свідчить про важливість чіткої організації і структурованості (ієрархічності) у сімейному житті, повний розподіл сімейних обов'язків між членами сім'ї, досить велике значення існуючих і усталених у сім'ї правил, норм і зобов'язань, про досить жорсткий контроль членів сім'ї один за одним. Даний факт також може пояснюватися наявністю в сім'ї психічно хворої матері. Подібна інертність, негнучкість правил функціонування сім'ї зумовлює знижену толерантність сім'ї психічно хворої жінки до різного роду стресів і катаклізмів, що вимагає розумної зміни і корекції сімейного функціонування, перегляду сімейних ролей, прав і обов'язків членів сім'ї.

Другий статистично значущий фактор - фактор особистісного росту (2) - склали шкали орієнтації на досягнення, незалежності, інтелектуально-культурної орієнтації, морально-релігійних цінностей. Соціокультурні, інтелектуальні орієнтири пацієнток у зв'язку з особливостями клініки шизофренії відсуваються на задній план, висуваючи вперед, у більшому ступені, міжособистісні відносини, а також фактори, які забезпечують стабільність у сім'ї, що виявилося більш важливим. Вищезазначене є наслідком зниження соціальної спрямованості особистості і порушень сфери спілкування при шизофренії. Немає статистично значущих кореляцій між фактором ставлення і керування (1) і фактором особистісного росту (2). Досить чітко виділені і розмежовані один від одного всі три виділених фактори; якщо між їхніми показниками й існують якісь зв'язки, то вони не є статистично достовірними. У даному випадку ми маємо справу з трьома сферами сімейного життя психічно хворих жінок, що чітко розмежовані і розведені один від одного; ці три сфери не інтегровані, не взаємодіють між собою (див. табл. 1).

Методом факторизації за формою ідеальної моделі сім'ї було виділено чотири статистично значущих фактори:

1-й фактор - фактор соціальної активності (дисперсія 25,5%);

2-й фактор - фактор стабільності (дисперсія 16,5%);

3-й фактор - фактор конфліктності в морально-релігійних цінностях (дисперсія 13,8%);

4-й фактор - фактор залежності при досягненні мети (12,2%) (див. табл. 2).

Таблиця 2

Факторна структура і факторне навантаження змінних

за формою ідеальної моделі сім'ї ШСО (основна вибірка)

На відміну від оцінки актуальної моделі, в ідеальній моделі сім'ї пріоритетним є фактор соціальної активності (1). В ідеальній моделі сім'ї, як і в реальній моделі, виявляється кореляція показників стабільності сімейної системи (2) (шкали організованості і контролю). Ці два показники свідчать на користь переваги в майбутньому суворих норм і розпоряджень для членів сім'ї, чіткої організованості, структурованості й узгодженості в сімейному функціонуванні, а також жорсткого контролю членами сім'ї один за одним. Третім статистично важливим фактором при оцінці ідеальної моделі сім'ї виявився фактор конфліктності в морально-релігійних цінностях (3). Відомо, що часто морально-релігійні атітюди хворих шизофренією носять маячно-галюцинаторний характер і на визначений час займають хвору свідомість психічно хворої людини. У стадії ремісії, із виникненням критичного ставлення до свого стану, зштовхуються такі особливості хворого як небажання виражати власні емоції і стосунки з залежністю від думки соціального оточення, що приводить, крім міжособистісних конфліктів, до глибокого внутріособистісного конфлікту хворого. У четвертий фактор - фактор залежності при досягненні цілей (4) - увійшли шкали орієнтації на досягнення і залежності. Звичайно, при залежності від соціального оточення не може бути й мови про адекватну спрямованість особистості на задоволення власних соціальних потреб. А у випадку з психічно хворими людьми потрібно відзначити, що спрямованість на задоволення потреб, у зв'язку з їхнім дефіцитом і найчастіше перекрученістю, не носить актуального характеру. У даному випадку можна говорити про проекцію психічно хворими жінками реальних обставин у сім'ї і на ідеальну (абстрактну) модель сім'ї. Таким чином, наявність внутрісімейного конфлікту і залежність психічно хворого від членів сім'ї виступають певним буфером у реалізації соціальних можливостей і потреб сім'ї, у цілому. Як бачимо, навіть при оцінці тієї моделі сім'ї, якій вони віддають перевагу, жінкам складно відволіктися від ситуації, що склалася в їхніх власних сім'ях; спостерігається “накладання” існуючих реальних внутрісімейних відносин і на ідеальну модель сім'ї (табл. 2).

Наступним етапом математичного опрацювання даних було проведення дисперсійного аналізу, який з імовірністю до 95% дав можливість виявити статистично значущі розходження між середніми показниками за ознакою тривалості захворювання. Основна вибірка була розбита на дві підгрупи: 1 підгрупа - це жінки, що страждають шизофренією менше п'яти років (17 жінок, або 31%) і 2 підгрупа - жінки, що страждають шизофренією більш десяти років (26 жінок, або 47%); проміжна група жінок, хворих параноїдною шизофренією від 5-ти до 10-ти років (12 жінок, або 22%), нами в даному контексті не розглядалася. Отримані результати свідчать про те, що по жодному з трьох факторів оцінки актуальної моделі сім'ї за ШСО, виділених методом головних компонент, статистично достовірних розходжень немає. При зіставленні результатів підвибірок за формою моделі сім'ї, якій віддається перевага, виявлені статистично значущі розходження за фактором стабільності сімейної системи. За іншими факторами значущість розходжень не є статистично достовірною.

Таким чином, тривалість захворювання сама по собі не впливає на оцінку психічно хворими жінками реальної або ідеальної моделі сім'ї. Це може бути пояснено, по-перше, тим, що в кожній людині, у тому числі й у хворого шизофренією (незалежно від наслідків шизофренічного дефекту), глибоко закладений архетип сім'ї; а по-друге, при доборі вибірки велика увага приділялася інтелектуальним і емоційним характеристикам психічно хворої.

Наступним етапом у дослідженні оцінки жінками, що страждають шизофренією, власного сімейного оточення було вивчення у їхніх оцінках особливостей емоційних відносин із своїми близькими родичами, залежно від того, у власній сім'ї чи в сім'ї своїх дорослих дітей ці жінки живуть. За даним чинником вибірка психічно хворих жінок була розділена на дві групи: 1-а група - 40 жінок (72,7%), що живуть у власних сім'ях; 2-а група - 15 жінок (27,3%), що живуть у сім'ях своїх дорослих дітей.

У цілому, у показниках даних підвибірок спостерігається картина, аналогічна з основною вибіркою. Порівняно з оцінкою актуального сімейного клімату при оцінці ідеальної моделі сім'ї спостерігається тенденція до росту шкал соціальної активності особистості, знижується рівень конфліктності й залежності. Так, в обох підгрупах превага віддається ідеальній (абстрактній) моделі сім'ї, у якій є можливість особистісного росту, задоволення соціальних потреб сім'ї, у цілому, і кожного її члена, зокрема, із низьким рівнем залежності. Також важливі і значущі для жінок чітка організованість і жорсткий контроль у сімейному функціонуванні. Таким чином, при порівнянні результатів, отриманих при застосуванні ШСО, статистично достовірних розходжень залежно від чинника проживання у власних сім'ях або в сім'ях своїх дорослих дітей, із використанням “Точного методу” Фішера, не виявлено.

При дослідженні за допомогою методики батьківсько-дитячих відносин PARI методом факторизації по вибірці психічно хворих жінок було виділено п'ять статистично значущих факторів:

1-й фактор - фактор зайвої концентрації матері на дитині (дисперсія 16%);

2-й фактор - фактор оптимальних емоційних відносин (дисперсія 11,6%);

3-й фактор - фактор пригнічення волі й агресивності дитини (дисперсія 10%);

4-й фактор - фактор строгості матері й “невключеності” батька (дисперсія 9,9%);

5-й фактор - фактор сімейних і внутріособистісних конфліктів (дисперсія 9,7%).

Як бачимо, дані свідчать про пріоритетність фактора надмірної концентрації жінок, що страждають параноїдною шизофренією, на власних дітях і фактора оптимальних емоційних відносин. Виділення одночасно двох цих факторів як статистично значущих виступає в даному випадку як психологічний показник одного з основних симптомів шизофренії - дисоціації в емоційній сфері. Ця особливість виступає в явній формі й у стадії ремісії, що підтверджує, у свою чергу, наявність явищ дисоціації в емоційній сфері й у стадії ремісії.

Також виявлено, що в сімейних відносинах наявний високий рівень конфліктності, що може бути пов'язано з проживанням у сім'ї психічно хворого члена.

Аналіз ставлення психічно хворих жінок до сімейної ролі виділив такі показники. 35 жінок (63,6%), що страждають параноїдною шизофренією, відзначають високі показники за шкалою “відчуття самопожертви в ролі матері”, у 36-ти випадках (65,4%) - високий показник за шкалою “надавторитет батьків”, у 30-ти випадках (54,5%) відзначається обмеженість інтересів жінки рамками сім'ї, турботою винятково про сім'ю, у 30-ти випадках (50%) високий показник за шкалою “домінування матері”. У той же час, залежність і несамостійність матері відзначають 27 жінок (49,2%), невключеність чоловіка в сімейні справи - 30 жінок (54,6%), усього 17 жінок (31%) вибірки незадоволені роллю хазяйки і лише 13 жінок (23,6%) відзначають сімейні конфлікти. Незважаючи на те, що жінками відкрито декларується пріоритетність сімейних проблем, вищенаведені дані свідчать про розлагодженість у сім'ї при розподілі господарсько-побутових функцій, що, природно, негативно позначається на задоволеності шлюбом, зокрема, і сімейним життям, у цілому. Для психічно хворих жінок характерна переоцінка власної значущості й ролі в сімейному функціонуванні. Найчастіше жінки, які тривалий час страждають психозом, у силу особливостей захворювання, втрачають свою чільну роль у вихованні дітей, веденні господарства, організації побуту і т.ін.

При зіставленні з застосуванням дисперсійного аналізу показників по підгрупах за фактором тривалості захворювання психозом (менше 5-ти і більш 10-ти років) статистично достовірні розходження виявлені тільки за четвертим фактором (“строгість матері і “невключеність” батька”) (див. табл. 3).

Таблиця 3

Розходження середніх показників за чинником тривалості захворювання

за методикою PARI

Також виявлено, що психічно хворі жінки схильні представляти якісні характеристики власних сімей скоріше в позитивному світлі, ніж у негативному, вважаючи своє сімейне життя досить щасливим, благополучним, а членів сім'ї - дружними (див. табл. 4).

Таблиця 4

Кількість виборів по біполярних шкалах за основною і контрольною вибірками

У четвертому розділі дисертації “Деякі практичні рекомендації по корекційній роботі з хворими шизофренією й оптимізації їхнього соціального оточення” містяться, крім даних спеціальної літератури в цій галузі, й власні рекомендації дисертантки. Психокорекційна робота повинна вестися паралельно в двох напрямках: групова робота з пацієнтами й окремо з їх найближчим сімейним оточенням. Груповий метод психотерапії допоможе підвищити соціальну спрямованість особистості, відновити втрачені навики соціальних контактів психічно хворих людей, а в їхніх родичів з'явиться можливість поділитися один з одним досвідом власної сім'ї у вирішенні проблем, що виникають у зв'язку з наявністю в сім'ї психічно хворого члена, і знайти союзників у пошуках шляхів поліпшення й оздоровлення соціального клімату сім'ї, оптимізації реабілітаційної допомоги психічно хворому члену сім'ї. Також пропонується так звана система “спробних” виписок пацієнтів додому, що могла б себе позитивно зарекомендувати. У випадку виникнення труднощів з адаптацією в сім'ї або погіршення психічного стану, хворий може бути сім'єю повернутий у стаціонар. У психотерапевтичній групі родичів кожний подібний випадок повинен аналізуватися, таким чином, даний підхід може бути реальною психологічною допомогою сім'ї в поступовому і безболісному “прийнятті” нею свого психічно хворого члена.

За результатами даного дослідження зроблено такі висновки.

1. У дисертації здійснене теоретичне узагальнення наукової проблеми, що виявляється у вивченні психологічних особливостей оцінки жінками, що страждають параноїдною формою шизофренії (у стадії ремісії), емоційних відносин із власними дітьми, їхнє сприйняття своєї сім'ї, оцінка власної ролі в системі внутрісімейних відносин. Отримані результати свідчать про доцільність і корисність їх застосування при здійсненні психокорекційних і психотерапевтичних заходів, а також у процесі лікування і реабілітації жінок.

2. Оцінка психічно хворими жінками відносин із своїми дітьми визначається особливостями порушень в емоційній сфері, зокрема, дефіцитом потреби в спілкуванні і зниженням мотиваційних характеристик соціальної регуляції психічної діяльності й поведінки. Незважаючи на відсутність психотичної симптоматики, виявлено ознаки дисоціації в емоційній сфері в стадії ремісії.

3. Сімейні конфлікти носять прихований характер у зв'язку з невиразністю експресії як наслідку аутизму при шизофренії. Визначено схильність членів сімей хворих до блокування емоційних відносин, переживань і реакцій у зв'язку з наявністю в сім'ї психічно хворого члена.

4. Виявлена значущість показників стабільності сімейної системи (організованості і контролю) зумовлює інертність, негнучкість правил функціонування сім'ї. Це тягне за собою знижену толерантність сім'ї психічно хворої жінки до різного роду стресів і катаклізмів, що вимагає розумної перебудови і корекції сімейного функціонування, перегляду сімейних ролей, а також прав і обов'язків членів сім'ї.

5. Емоційні відносини хворих жінок зі своїми дітьми характеризуються сполученням показників надмірної концентрації на дитині з оптимальним емоційним контактом. У цілому, вибірка жінок розділилася на два діаметрально протилежних полюси: жінок, що оцінюють емоційні відносини зі своїми дітьми як позитивні, і жінок, що оцінюють відносини з дітьми як негативні.

6. Жінки, хворі параноїдною шизофренією, неадекватно оцінюють свою сімейну роль і переоцінюють власну значущість у системі внутрісімейних відносин.

Відсутній зв'язок між особливостями оцінки сімейного оточення жінками з фактором їхнього проживання у власній сім'ї або сім'ї своєї дорослої дитини.

Фактор тривалості захворювання не є статистично значущим при оцінці жінками сімейного клімату. Це може бути пояснено, по-перше, тим, що в кожній людині, у тому числі й у хворого шизофренією (незалежно від наслідків шизофренічного дефекту), глибоко закладений архетип сім'ї; а по-друге, при доборі вибірки велика увага приділялася інтелектуальним і емоційним характеристикам психічно хворої.

Існує перевага, яку віддають психічно хворі жінки такій моделі сім'ї, у якій є умови для особистісного росту і соціальної активності членів сім'ї.

10. Дослідження особливостей материнсько-дитячих відносин у сім'ях психічно хворих жінок, визначення преваг у сімейних відносинах, виявлення власної ролі і значущості в системі внутрісімейних відносин дозволить значно підвищити ефективність лікування, скоротити число госпіталізацій, оптимізувати психотерапевтичні заходи впливу, а також зменшити негативний вплив психічно хворого члена на сім'ю.

Автором дослідження за темою дисертації у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, опубліковано три наукові роботи.

1. Арамєдова А.І. Стан тривожності хворих на параноїдну шизофренію (патопсихологічне дослідження). //Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 1998. - вип. 6.- С.50-51.

2. Бурлачук Л.Ф., Арамєдова А.І. Основні підходи у вивченні ролі та місця батьківського ставлення в діаді “Батько/Мати-Дитина”. //Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 1999. - вип. 7. - С.39-41.

3. Арамедова А.И. Особенности внутрисемейных отношений и социального окружения у психически больных женщин. //Вісник Харківського державного університету. Серія: Психологія, політологія. - 1999. - № 439. - Ч.2. - С.153-155.

Арамєдова А.І. Психологічні особливості оцінки жінками, хворими на параноїдну шизофренію, відносин зі своїми дітьми. - Рукопис.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.04 - медична психологія.

Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка, Київ, 2000.

Дисертаційна робота поглиблює уявлення про значення і роль матері в сім’ї, зокрема, у житті її дитини; про взаємовідносини психічно хворої жінки зі своїми дітьми та з іншими членами сім’ї, сприйняття себе й оцінку своєї ролі в системі сімейних відносин. У дослідженні виявлено особливості впливу порушень в емоційній сфері на оцінку жінками відносин з власними дітьми, їх сприйняття реальної моделі сім’ї та тієї, якій віддається перевага. Визначені фактори, які складають основу подібної оцінки. Незважаючи на відсутність психотичної симптоматики, виявлено ознаки дисоціації в емоційній сфері в стадії ремісії. Проведено порівняльний аналіз материнсько-дитячих відносин в сім’ях психічно хворих та психічно здорових жінок. Виявлена відсутність зв’язку оцінки сімейного функціонування з фактором проживання жінки у власній сім'ї або сім'ї своєї дорослої дитини. Також чинник тривалості захворювання не є статистично значущим при визначенні психічно хворими жінками особливостей власного сімейного оточення. Виявлення тих компонентів психічної діяльності, які є збереженими, особистісних характеристик, здібностей та схильностей у сімейних відносинах, формування в них уявлення про свою хворобу, визначення прихильностей і переваг дозволить значно підвищити ефективніть лікування, скоротити інтенсивність рецидивів захворювання, оптимизувати психокорекційні заходи діяння, знизити негативний вплив психоза матері на членів її родини й, зокрема, на її дітей.

Ключові слова: ємоційні відносини, жінки, батьківські відносини, параноїдна шизофренія, ремісія.

Арамедова А.И. Психологические особенности оценки женщинами, страдающими параноидной шизофренией, отношений со своими детьми. - Рукопись.

Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.04 - медицинская психология.

Киевский национальный университет имени Т.Г.Шевченко, Киев, 2000.

Диссертационная работа углубляет представления о значении и роли матери в семье, в частности, в жизни ее ребенка; о взаимоотношениях психически больной женщины со своими детьми и с другими членами семьи, восприятии себя и оценки собственной значимости в системе внутрисемейных отношений. В исследовании выявлены особенности влияния нарушений в эмоциональной сфере на оценку женщинами отношений с собственными детьми, их восприятие реальной и предпочитаемой моделей семьи. Определены факторы, составляющие основу подобной оценки. Несмотря на отсутствие психотической симптоматики, обнаружены признаки диссоциации в эмоциональной сфере в стадии ремиссии. Проведен сравнительный анализ материнско-детских отношений в семьях психически больных и психически здоровых женщин. Обнаружено отсутствие связи оценки семейного функционирования с фактором проживания женщины в собственной семье или семье своего взрослого ребенка. Фактор длительности заболевания также не имеет статистической значимости при определении психически больными женщинами особенностей собственного семейного окружения. Выявление сохранных компонентов психической деятельности, личностных характеристик, способностей и склонностей больных, формирование у них представлений о своей болезни, определение привязанностей и предпочтений позволит значительно повысить эффективность лечения, сократить интенсивность рецидивов заболевания, оптимизировать психокоррекционные меры воздействия, понизить негативное влияние психоза матери на членов ее семьи и, в частности, на ее детей.

Ключевые слова: эмоциональные отношения, женщины, родительские отношения, параноидная шизофрения, ремиссия.

Aramedova A.I. Psychological peculiarities of validation by women with paranoid schizophrenia of relations with their children. – Manuscript.

Thesis for Ph.D. of psychological sciences for speciality 19.00.04 – Clinical Psychology. – Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2000.

The Thesis adds to the understanding of mother's importance and role in a family, in particular, in the life of a child; relations of a mentally handicapped woman with her children and other members of the family, selfperception and the validation of her own importance within the system of family relations. The Thesis is based on the study of 55 women with paranoid schizophrenia (on the stage of B-type remission) in the age ranging from 20 to 50 years old who have children. The study was performed at the clinic of Kyiv Research and Production Association for Mental Health Care in 5-6 days prior to the discharge of a patient. The patients had from 1.5 to 17 year history of schizophrenia. 26 healthy women in the age of 24 to 60 years old who have children formed the control group. A complex of psychological research methods was employed in the study: interview with a patient; supervision under hospital conditions; compilation of anamnesis information from attending doctors and medical records; testing according to the Family Environment Scale by R.Moos and B.Moos; testing by using the Parental Attitude Research Instrument by E.Shefer and R.Bell and testing by using the method of bipolar scales ("happy-unhappy" family, "united - non-united" family, "successful-unsuccessful" family). Test results were processed by using a computer. The statistical analysis was performed by using the factorial analysis, analysis of variance and “exact” Fisher's test (EFT).

The peculiarities of the effect of the disorders in the emotional realm on the estimation of the relations of mothers with their children by women themselves and their perception of real and preferential family model have been revealed in the study. The factors that form the basis for such validation have been determined. In spite of the lack of psychotic symptoms, the signs of dissociation in the emotional realm at the stage of remission have been revealed. Emotional relations of mentally handicapped women with their children are characterized with the combination of the signs of excessive concentration at a child with