АЙШПУР ОЛЕНА ЄВГЕНІВНА

УДК 619:616.961.46:636.4

ГЕМОФІЛЬОЗНИЙ ПОЛІСЕРОЗИТ В СВИНАРСЬКИХ КОМПЛЕКСАХ (ПЕРЕБІГ, ДІАГНОСТИКА, СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА)

16.00.03 – ВЕТЕРИНАРНА МІКРОБІОЛОГІЯ ТА ВІРУСОЛОГІЯ

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринництва та асоційованих інфекцій Інституту ветери-нарної медицини Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: | доктор ветеринарних наук, старший науковий співробітник ВОЛИНЕЦЬ Леонід Кузьмич, Інститут ветеринарної медицини УААН, завідувач лабораторії ветери-нарно-санітарної експер-тизи продуктів тваринництва

Офіційні опоненти: | доктор ветеринарних наук, професор Міланко Олексій Якович,

Сумський державний аграрний університет, завідувач кафедри епізоотології

кандидат ветеринарних наук Ібатулліна Фльора Жаферівна,

Національний аграрний університет, доцент кафедри мікробіології та вірусології.

Провідна установа: | Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини УААН, лабораторія хвороб свиней, м.Харків.

Захист дисертації відбудеться "28" вересня 2000 р.о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41,вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд.65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою м.Київ-41, вул. Героїв Оборони,11, навчальний корпус N10.

Автореферат розісланий "27" серпня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бортнічук В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми

В успiшному вирішенні проблеми задоволення потреб населення України в м'ясі значна роль належить свинарству, оскільки свині мають високу плодючість і скороспілість, а також здатність добре використовувати корми. Від них отримують високий вихід продуктів забою.

Проте розвиток галузі стримують різні хвороби свиней, особливо інфекційні. Останнім часом поряд з ешеріхіозами і сальмонельозом значного поширення набув гемофільозний полісерозит.

Гемофільозний полісерозит зареєсторований в більшості країн Європи [ Bakos K. et.al., 1954; Schimmel D. et.al., 1985; Nielsen

R., 1970; Nicolet Ї. et.al., 1971; Сидоров М., Скородумов Д. и др., 1976-1986; Павлов Е.Г., Степанюк О.П. и др., 1985, та ін.), США (Biberstein E., 1961; Vahle I. et.al., 1995), Австралії (Blackall

P. et.al., 1991), Японії (Morozumi T., 1982; Morikashi T., 1990) та інших країнах. Вперше на території колишнього СРСР хворобу діагностували в 1976 р. Сидоров М.А., Скородумов Д.І Тарасенок Н.І. в Україні – Павлов Є.Г., Степанюк О.П. (1983-1985 рр.).

Економічні збитки від хвороби складаються з вартості загиблих тварин, витрат на лікування та проведення ветеринарно-санітарних заходів щодо ліквідації захворювання. Тарасенок Н.И. (1983) спостерігав ознаки хвороби у 55% поросят, які загинули після відлучення від свиноматок, Степанюк О.П. та інші (1989) - у 70% випадків розтину трупів.

Перебіг гемофільозного полісерозиту вивчено недостатньо. В літературних джерелах є лише поодинокі публікації (Bacos R., 1952; Nielsen K., 1970; Тарасенок Н.И., 1983).

Слід зазначити, що бактеріологічна діагностика хвороби хоча й складна, проте достатньо розроблена і продовжує вдосконалюватись (Piїoan C. et.al. 1988; Rapp.Gabrielson V. et.al., 1988; Vahle Ї. et.al., 1995).

Клінічно хворобу діагностувати досить важко. Антибіотикотерапія при гемофільозному полісерозиті малоефективна, тому дослідники працюють над розробкою засобів специфічної профілактики гемофільозного полісерозиту як в країнах СНД так і в деяких зарубіжних (Гумбатов Ю., 1978; Сидоров М.А., Скородумов Д.І., 1986; Miniats O. et.al., 1991).

Вибір теми роботи зумовлено значними збитками, які завдає гемофільозний полісерозит свинарським господарствам, загрозою поширення та недостатньою вивченістю захворювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт лабораторій ветсанекспертизи продуктів тваринництва та асоційованих інфекцій Інституту ветеринарної медицини УААН (реєстраційний номер 019711012744).

Мета і задачі досліджень.

Об'єкт дослідження. Поголів'я спеціалізованих свинарських господарств і комплексів неблагополучних щодо гемофільозного полісерозиту.

Предмет дослідження. Проява гемофільозного полісерозиту, стан діагностики та специфічної профілактики хвороби.

Методи дослідження. Клінічні (хворих поросят), патологоанатомічні та бактеріологічні (трупи загиблих поросят), серологічні (сироватки крові вакцинованих свиноматок і поросят).

Основною метою наукових досліджень був аналіз перебігу гемофільозного полісерозиту серед поросят, діагностика хвороби, розробка і випробування засобів специфічної профілактики проти гемофільозного полісерозиту.

Відповідно до вказаної мети були поставлені такі завдання:

1. Провести аналіз перебігу та патологоанатомічних змін при гемофільозному полісерозиті;

2. Визначити основні критерії діагностики гемофільозного полісерозиту;

3. З'ясувати вплив гемофільозної інфекції на розвиток патології органів відтворення у свиноматок.

4. Виготовити гіперімунну сироватку проти гемофільозного полісерозиту і визначити її лікувальні і профілактичні властивості.

5. Провести дослідження імуногенних властивостей формолвакцини гідроокисалюмінієвої проти гемофільозного полісерозиту в лабораторних умовах та ефективності в свинарських господарствах.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі вивчення

клінічних ознак, перебігу хвороби, патологоанатомічних змін і бактеріологічних досліджень встановлені особливості перебігу та ступінь ураженості поросят гемофільозним полісерозитом в залежності від їх віку. Вперше в Україні:

- встановлено вплив гемофільозної інфекції на патологію органів відтворення свиноматок.

- розроблено і апробовано з лікувальною метою гіперімунну сироватку проти гемофільозного полісерозиту.

- розроблено і впроваджено в свинарських господарствах формолвакцину гідроокисалюмінієву проти гемофільозного полісерозиту свиней.

Практичне значення одержаних результатів.

Матеріали дисертації були використані при підготовці:

- нормативно-технічної документації (технічні умови, інструкції по виготовленню і настанова по застосуванню) на формолвакцину гідроокисалюмінієву проти гемофільозного полісерозиту, що затверджена 12.08.1998 р. (ТУ У 46.15.338-98) Держдепартаментом ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України;

- рекомендацій з профілактики колібактеріозів тварин і птиці, які розглянуто і затверджено на засіданні секції "Ветеринарна медицина" Міністерства сільського господарства і продовольства України 10.03.1997 р.(протокол N1).

- методичних рекомендацій по лабораторній діагностиці гемофільозного полісерозиту свиней, які розглянуті і схвалені Методичною комісією ІВМ УААН 11.07. 2000 р.(протокол N4).

Формолвакцина гідроокисалюмінієва проти гемофільозного полісерозиту свиней апробована з позитивними результатами в трьох свинарських комплексах України і Республіки Беларусь - "Слобожанський" Харківської області, "Калитянський" Київської області, "Западний" Брестської області.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто обгрунтувала тему дисертації, розробила методичні підходи щодо вирішення поставлених завдань, вивчила джерела літератури за темою дисертації, виконала весь обсяг досліджень, проаналізувала

отримані дані та здійснила їх інтерпретацію, висвітлила результати досліджень у наукових журналах, написала дисертацію.

На підставі аналізу результатів досліджень та порівняння їх з даними літератури здобувачем сформульовані та виносяться на захист такі положення:

- особливості перебігу гемофільозного полісерозиту в свинарських комплексах;

- вплив гемофільозної інфекції на розвиток патології органів відтворення у свиноматок;

-

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації доповідались та схвалені на наукових конференціях:

- "Эпизоотология, эпидемиология, средства диагностики, терапии и специфической профилактики инфекционных болезней общих для человека и животных" (Львов, 1988 );

- "Наукові досягення в галузі ветеринарної медицини" (Харків,1997);

- "Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми". Міжнародна конференція (Харків, 1997);

- Перша міжвузівська наукова конференція молодих вчених і аспірантів "Інфекційна патологія молодняка сільськогосподарських тварин і птиці" (Суми, 1999).

Публікації. По темі дисертації опубліковано вісім робіт. З них п'ять в фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 151 сторінках машинописного тексту і містить: вступ, огляд літератури, загальну методику та основні методи досліджень, результати досліджень, аналіз одержаних результатів, висновки, пропозиції для практики, додатки. Робота ілюстрована 36 таблицями та 10 рисунками. Список використаної літератури містить 196 джерел, у тому числі 110 далекого зарубіжжя.

ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріали і методи

Дослідження проводились протягом 1991-1999 рр. у лабораторіях ветсанекспертизи продуктів тваринництва та асоційованих інфекцій Інституту ветеринарної медицини УААН, лабораторіях ветеринарної ме-дицини радгосп-комбінатів "Калитянський" Київської та "Слобожанський" Харківської областей.

Об'єктами досліджень були свинарські комплекси (ферми), а в них свиноматки, поросятасисуни, поросята після відлучення та біологічні матеріали (органи з патологічними змінами, сироватки крові, молозива, молока). При цьому застосовувались клінічні, патологоанатомічні та мікробіологічні методи.

При вивченні перебігу гемофільозного полісерозиту у свинарських комплексах ми користувалися даними із робочих журналів ветеринарної медицини кожної виробничої дільниці. Всього було обстежено 29 свинарських господарств України і Республіки Беларусь. Інфекційні хвороби діагностували за даними бактеріологічних, біологічних і серологічних досліджень.

Клінічний прояв і перебіг гемофільозного полісерозиту вивчали безпосередньо в неблагополучних вікових групах свиней, враховуючи ступінь поширення, характер перебігу та фактори, що сприяють розвитку хвороби.

Враховуючи, що клінічно гемофільозний полісерозит діагностувати складно, діагноз встановлювали за результатами патологоанатомічних розтинів, які проводили за методикою Шишкова В.П. та співавт.(1984.). Всього було досліджено 2261 труп поросят. При клінічному огляді тварин і патологоанатомічних розтинах робили фотознімки характерних ознак захворювання.

Бактеріологічні дослідження (775 трупів свиней) на гемофільозний полісерозит проводились за схемою, Сидорова М.А. і Скородумова Д.І. (1986). Основними середовищами були шоколадний (10% крові вівці, або коня) агар, кров'яний ( 5% крові вівці), агар з додаван-ням сироватки крові великої рогатої худоби, сироватково-дріжджовий МПА та агар і бульйон Левинталя. Крім того, паралельно робили висіви на МПБ, МПА та середовище Ендо. В якості "бактерії-годувальниці" використовували не гемолітичні культури E.coli.

Ферментативні властивості ізолятів культур вивчали на середовищах Гіса.

Здатність продукувати уреазу визначали на середовищі Закса (Лабинская Л., 1978.), каталазну активність - за методом Топлі ("Ветеринарная лабораторная практика", 1963, т.1.).

Патогенність епізоотичних штамів H.parasuis вивчали шляхом введення добової агарової культури інтраперитонеально та інтраназально білим мишам масою 16-18 г і морським свинкам масою 300-350 г.

Серологічне типування виділених E.coli за О-антигеном здійснювали за допомогою О-колісироваток (виробництва Армавірської біофабрики) згідно з настановою.

Чутливість бактеріальних культур до антибіотиків визначали за методом дифузії в агар [Навашин С.М., Фоміна И.П., 1982].

Для гіперімунізації з метою одержання лікувально-профілактичних сироваток відбирали свиноматок, вибракуваних через малоплідність, неплідність, вік та з інших причин не пов'язаних з інфекційними хворобами. Тварин гіперімунізували за власною методикою збільшеними дозами вакцини або формалінізованої добової культури референтних і місцевих штамів збудників хвороб.

Вакцину проти гемофільозного полісерозиту виготовляли в лабо-раторії асоційованих інфекцій ІВМ УААН та в господарствах під контролем авторів згідно з інструкцією, затвердженою Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу (тимчасова інструкція від 01.07.1992 р., інструкція від

12.08.1996 р., інструкція від 28.07.1998 р.).

З метою вивчення антигенної активності штамів та імуногенної характеристики вакцини проводили серологічні дослідження на наявність антитіл у сироватках крові, молозива та молока за допомогою реакції аглютинації ("Ветеринарная лабораторная практика", 1963, т.1.). В реакції використовували виготовлені в лабораторії антигени із референтних і місцевих штамів H.parasuis.

Ефективність вакцини визначали за кількістю загиблих від гемофільозного полісерозиту поросят у відсотках від загальної кількості трупів на розтині.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Коротка характеристика свинарських комплексів, де проводились спостереження і дослідження

Радгосп-комбінат "Калитянський" і агрокомбінат "Слобожанський".

До їх складу входять промкомплекси - високомеханізовані підприємства з відтворення, вирощування та відгодівлі 108 тисяч свиней на рік і племінні ферми на 10 тисяч свиней. На промкомплексахприйнята технологічна система вирощування свиней італійської фірми"Джі-е-Джі".

Обидва промкомплекси стаціонарно неблагополучні щодо ешерихіозів і гемофільозного полісерозиту, а "Слобожанський", крім того, і сальмонельозу.

В "Слобожанському" гострі інфекційні хвороби не реєструвались, у "Калитянському" були спалахи хвороби Ауєскі, лептоспірозу, класичної чуми свиней та трансмісивного гастроентериту свиней.

Радгосп-комбінат "Западный" (Беларусь). Промкомплекс на 54 тисячі свиней. Неблагополучний щодо трансмісивного гастроентериту свиней, гемофільозного полісерозиту, ешерихіозів і стрептококозу.

Інші господарства на 40 тис. голів і менше як правило були неблагополучні щодо ешерихіозів і в більшості - до гемофільозного полісерозиту і трансмісивного гастроентериту.

Дослiдження перебігу гемофiльозного полiсерозиту

Оскільки гемофiльозний полiсерозит у державнiй звітності не реєструється, нами сумiсно iз спiвробiтниками лабораторії асоційованих інфекцій ІВМ УААН були обстежені 12 свинарських комплексів на 10-108 тисяч свиней і 17 свинарських ферм у 7 областях України і Республіки Беларусь (табл.1).

Таблиця 1

Результати обстеження свинарських господарств

на гемофільозний полісерозит

Виробнича потужність комплексів і ферм, тис.голів | Кількість обстежених господарств | Випадки гемофільозного полісерозиту на розтині, %

108

54

40

24

10

1-5 |

4

3

1

2

2

17 |

16,9-32,7

28,5-40,0

12,3

1-3,0

1-3,0

на трьох фермах до 1,0%

Гемофільозний полісерозит частіше зустрічався в комплексах на 40-54-108 тис. свиней; постійно, але в незначній кількості (1-3,0%),

діагностувався в господарствах на 10-24 тис. свиней. На свинарських

фермах з поголів'ям від 1 до 5 тис.голів в основному були поодинокі

випадки хвороби.

Хворобу діагностували протягом року та найчастіше (до 27,2%) у холодну пору. Епізоотична напруга спадала влітку (до 0,2%). Можливі спалахи інфекції в перехідні місяці року - березень-квітень і особливо жовтень-листопад (до 17,1-22,0%). Результати вивчення сезонності гемофільозного полісерозиту показано на рис.1.

З метою вивчення захворюваності тварин на гемофільозний полісерозит залежно від віку було досліджено 2261 труп поросят (табл. 2).

Таблиця 2

Вiкова чутливiсть поросят до гемофiльозного полiсерозиту

Вiк поросят, дні | Проведено патрозтинів | Виявлено ознаки гемофільозного полісерзиту

кількiсть | %

1-26

27-36

37-46

47-56

57-66

67-86

87-96

97-106

107-116

111-120

121-160 | 240

420

520

129

187

148

135

142

102

114

124 | 2

43

115

27

54

59

48

18

18

10

3 | 0,8

10,2

22,1

20,9

28,9

39,8

25,9

12,6

17,6

8,7

2,4

За одержаними результатами можна зробити висновок, що най-більш чутливими до гемофільозного полісерозиту є 57-86-денні поросята через 31-60 днів після відлучення від свиноматок при 26-денному підсисному періоді.

Діагностичні дослідження

Під час клiнiчного огляду поросят, пiдозрюваних щодо захворювання на гемофiльозний полiсерозит виявили такі ознаки: незначну пригнiченiсть при збереженнi апетиту, температура тiла 40,5-40,8 С, незначне посинiння вух i п'ятачка, у деяких набряк суглобiв, у одного нервовi явища. При забої 75 хворих тiльки у 4 (5,30%) виявили ознаки гемофiльозного полiсерозиту, тому подальша статистика велась з урахуванням патологоанатомічних змін: відсутність заклякання, наявність значної кількості ексудату з

фібрином у грудній і черевній порожнинах, нашарування фібрину на внутрішніх органах цих порожнин, зрощення внутрішніх органів.

Бактеріологічним методом було досліджено 755 трупів молодняка. Найбільш придатними при бактеріологічних дослідженнях були шоколадний і кров'яний агари. Не гемолітичні культури E.coli забезпечували потребу в V-факторі як "бактерії-годувальниці".

З трупів поросят-сисунів H.parasuis не виділяли, проте у 82,3% випадків виявили колісептицемію і коліентерити. З 61 (10,1%) трупа із 602 на дорощуванні ізолювали H.parasuis. Ці дані підтверджують високу чутливість поросят після відлучення від свиноматок до гемофільозної інфекції.

Таким чином, гемофільозний полісерозит слід діагностувати з урахуванням патологоанатомічних змін і результатів бактеріологічних досліджень.

Визначені критерії для диференціальної діагностики гемофільозного полісерозиту від актинобацильозу, мікоплазмозу і хламідіозу під час патологоанатомічних досліджень.

Вивчали чутливiсть (за зоною затримки росту) H.parasuis i E.coli до 11 антибiотикiв. Найчутливiшими H.parasuis був до 5 антибiотикiв - байтрилу, ампіцилiну, неомiцину, окситетрациклiну і амоксициліну. У E.coli висока чутливiсть вiдмiчалась до байтрилу, неомiцину, стрептомiцину і амоксициліну.

Роль гемофільозної інфекції в розвитку патології відтворення

Оскільки однією з ознак патології, що має місце в свинарських комплексах на 108 тис.свиней, є наявність у свиноматок викиднів, було вивчено їх прояву на промкомплексах "Калитянський" і "Слобожанський". Спостереження протягом 9 і 15 років відповідно показали, що ця патологія є постійною. В обох господарствах з початку появи патології за перші два роки кількість викиднів була мінімальною - 60-165 випадків, потім зросла до 398-403 і так із значними коливаннями реєструвалась протягом часу спостережень. Було проведено облік викиднів щомісячно з метою вивчення їх сезонності (табл.3).

Наявність викиднів протягом року коливалась. Як правило їх кількість зростала (8,8 -17,1%) у жовтні-листопаді, залишалась на

значному рівні (8,5-10%) взимку і знижувалась(3,2-5,6%) влітку. Загальна тенденція в господарствах була однаковою.

При бактеріологічних дослідженнях шести викиднів і п'яти мертвонароджених поросят були виділені культури H.parasuis. Від шести

Таблиця 3

Сезонність викиднів

(сумарні дані за 1985-1999 рр.).

Показники | Місяці року

І | ІІ | ІІІ | ІV | V | VI | VII | VIII | IХ | Х | ХІ | ХІІ

Радгосп комбінат “Калитянський”

Кіль

кість | 220 | 152 | 174 | 273 | 117 | 101 | 71 | 101 | 144 | 209 | 379 | 268

Відсо

ток | 10,0 | 6,9 | 7,9 | 12,4 | 5,3 | 4,6 | 3,2 | 4,5 | 6,5 | 9,5 | 17,1 | 12,1

Агрокомбінат “ Слобожанський”

Кіль

кість | 286 | 265 | 158 | 174 | 138 | 194 | 175 | 238 | 276 | 468 | 455 | 292

Відсо

ток | 9,2 | 8,5 | 5,1 | 5,6 | 4,4 | 6,2 | 5,6 | 7,6 | 8,8 | 15,0 | 14,6 | 9,4

Всього по двох господарствах

Кіль

кість | 506 | 417 | 332 | 447 | 255 | 295 | 246 | 339 | 420 | 677 | 834 | 560

Відсо

ток | 9,6 | 7,8 | 6,0 | 8,4 | 4,9 | 5,5 | 4,6 | 6,4 | 7,9 | 12,7 | 15,7 | 10,5

(чотири мертвонароджених і два викидні) висівали E.coli. У двох ви-падках виділення культур співпадало. У радгосп-комбінаті "Калитянський" та агрокомбінаті "Слобожанський" для профілактики викиднів поросних свиноматок вакцинували проти гемофільозного полісерозиту (табл.4). Вакцину вводили за 59-60 і 25-40 днів до опоросу у дозі 5 см3 і 10 см3. З табл.4 видно, що завдяки застосуванню вакцини у 5,4 та 18,4 рази зменшувалась кількість викиднів порівняно з контролем.

Таблиця 4

Результати досліджень впливу вакцинації проти

гемофільозного полісерозиту на прояв викиднів

Кількість свиноматок в групі, голів | Стан

вакцинації | Кількість викиднів

всього | %

Радгосп комбінат “Калитянський”

1700 дослід | Вакциновані | 8 | 0,5

3400

контроль | Не вакциновані | 92 | 2,7

Агрокомбінат “ Слобожанський”

490 дослід | Вакциновані | 4 | 0,8

532 контроль | Не вакциновані | 78 | 14,7

Розробка та застосування лікувально-профілактичних препаратів

Зважаючи на те, що клінічна діагностика гемофільозного полісерозиту складна, іноді навіть неможлива, а лікувальна ефективність препаратів низька, виготовили і застосували гіперімунну сироватку. Використання гіперімунної сироватки дозволило майже вдвічі скоротити загальну загибель поросят, у т.ч. й від гемофільозного полісерозиту (табл.5).

В подальшому в радгосп-комбінаті "Калитянський" та в агрокомбінаті "Слобожанський" застосовували асоційовані гіперімунні сироватки (проти гемофільозного полісерозиту і колібактеріозу, проти гемофільозного полісерозиту і сальмонельозу). Щороку лабораторії ветеринарної медицини промкомплексів виготовляли до 500-700 л гіперімунних сироваток.

При застосуванні сироватки з ампіциліном падіж поросят від гемофільозного полісерозиту скорочується у 2 рази.

Таблиця 5

Результати застосування гіперімунної сироватки проти

гемофільозного полісерозиту з профілактичною метою

Група поросят | n | Внутрішньом'язева доза | Загинуло:

всього |

в т.ч. від гемофільозно

го полісерозиту

n | % | n | %

Дослід

(3 групи)

Контроль 1 (2 групи )

Контроль 2 (4 групи) | 481

220

420 |

15 см3 сироват

ки на тварину + ампіцилін 20000 ОД/кг

Сироватка 15 см3 на тварину

Ампіцилін 20000 ОД/кг |

21

24

34 |

4,4 +0,53

11,0+0,22

8,2+0,32 |

1

2

4 |

4,8+0,45

8,3+019

11,7+0,30

P<0,006

Дослідження з випробування формолвакцини гідроокисалюмінієвої проти гемофільозного полісерозиту.

Коротка характеристика вакцини.

До складу вакцини входять референтні та епізоотичні штами H.parasuis. Це гомогенна, сірувато-біла рідина, яка під час зберігання розшаровується. При струшуванні шари легко змішуються у рівномірну мутну рідину. Оптична концентрація

бактерій - 20 одиниць мутності. Тривалість імунітету - 6 місяців. Вакцину вводять внутрішньом'язево двічі - свиноматкам 5 см3

і 10 см3 за 30 і 15 днів до опоросу, поросятам - 2 см3 і 3 см3 в 15-18- та 22-24-денному віці.

З метою вивчення антигенної активності вакцинних штамів у реакції аглютинації досліджено 204 проби сироваток крові, молозива і молока вакцинованих свиноматок і сироваток крові поросят, які народилися від них.

Результати визначення антигенної активності подані в табл.6, 7.

Таблиця 6

Середні титри рівня антитіл у свиноматок до Н.parasuis (n-10)

Сироватки | До вакцинації проти гемофі

льозного полісерозиту |

Після вакцинації

перед опоросом | після опоросу

через 7 днів | через 14 днів | через 21 день

Крові

Молозива (1-2 дні після опоросу)

Молока | 0,6

-

- | 160-224+0,245

-

- |

76+0,298

136+0,328

76+0,298 |

56+0,235

-

не досліджувались |

14+0,156

-

не досліджувались

Р<0,029

Дані табл.6 свідчать, що свиноматки були сенсибілізовані гемофільозними бактеріями внаслідок носійства. Різке і значне підвищення титрів після вакцинації (дворазове введення) характеризує антигенність вакцинних штамів та імуногенність вакцини.

Таблиця 7

Рівень антитіл до H.parasuis у сироватках крові поросят

від свиноматок, вакцинованих проти гемофільозного полісерозиту,(n-5)

Вік поросят , дні | Середній титр антитіл

10

20

40

72 | 32,0

18,0

11,0

8,0

У сироватці крові поросят з 40-денного віку титр антитіл знижується майже втричі, а в 72-денному віці поголів'я у 50% випадків практично не має захисних аглютинінів.

Ефективність вакцини в свинарських господарствах

Вакцину проти гемофільозного полісерозиту застосовували на поголів'ї промкомплексів "Слобожанський" і "Западний". В "Слобожанському" вакцинували тільки свиноматок, у "Западному" – свиноматок і періодично поросят-сисунів. Всього було вакциновано близько 60 тисяч свиноматок і понад 100 тисяч поросят. Результати вакцинації свиней проти гемофільозного полісерозиту наведено в табл.8.

Таблиця 8

Результати вакцинації свиней проти гемофільозного полісерозиту

Роки спостережень рр. | Свинарські комплекси“

Слобожанський”“ | Западний”

Вакциновано,% | Загинуло поросят від хвороби,% до всіх загиблих на дорощувані | Вакциновано,% | Загинуло поросят від хвороби,% до всіх загиблих на дорощувані

свиноматок | Поро

сят | Свинома

ток | Поро

сят

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999 | 90,0 одноразово

100,0 двічі на рік

100,0 двічі на рік

90,0 двічі на рік

100,0 двічі на рік

100,0 двічі на рік

100,0 двічі на рік

100,0 двічі на рік

100,0 двічі на рік |

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0 | 20,3

23,6

11,4

10,2

10,0

8,3

4,9

3,9

2,8 | 100,0 одноразово

100,0 одноразово100,0 одноразово

0,0

0,0

100,0 двічі на рік

100,0 двічі на рік

100,0 двічі на рік

100,0 двічі на рік |

50,0

100,0

50,0

100,0

100,0

100,0

70,0

100,0

100,0 |

28,5

9,6

3,5

3,5

4,5

1,5

3,0

1,8

1,7

Таким чином, в обох господарствах за рахунок вакцинації вдало-ся знизити епізоотичну напругу щодо гемофільозного полісерозиту: у агрокомбінаті "Слобожанський" загибель поросят знизилась до 2,8 %, у радгосп-комбінаті "Западний" - до 1,7 %. Більш стабільного результату досягли в радгосп-комбінаті "Западний", де вакцинувалисвиноматок і поросят. Протягом 1993-1995 рр. у цьому господарстві свиноматок не вакцинували і загибель поросят від гемофільозного по-лісерозиту була на одному рівні ( 1993р. - 3,5%; 1994 р. - 3,5%) і навіть підвищилась (1995 р. - 4,5%), але з введенням вакцинації свиноматок і поросят вона знизилась і стабілізувалась (1996 р. - 1,5%, 1997 р. - 3,0%; 1997-1999 - 1,8-1,7%).

ВИСНОВКИ

1. Гемофільозний полісерозит займає значне місце в інфекційній патології свиней. Загибель поросят від хвороби становить: у сви-нарських комплексах на 54-108 тисяч свиней - 16,9-40,0 %, на 40 ти-сяч - 12,3, на 24-10 тисяч - 3,0-1,0, в інших господарствах - до 1,0% від всієї кількості падежу.

2. На гемофiльозний полiсерозит переважно хворiють поросята на дорощуваннi. Особливо вони чутливi до хвороби на 31-60-й день пiсля вiдлучення вiд свиноматок.

3. У динаміці перебігу гемофiльозного полiсерозиту помітна се-зонність: підвищення загибелі в холодну пору року до 27,2 % і пе-рехідні - 17,1-22,0%, спади до 0,2 % в літні місяці.

4. Оскiльки за клiнiчними ознаками хворобу дiагностувати складно, тому при первинній діагностиці основними критерiями повин-ні бути патологоанатомiчнi змiни в органах загиблих тварин:

- відсутність заклякання;

- наявність значної кількості ексудату в грудній і черев-ній порожнинах з накопиченням фібрину і відкладанням його на орга-нах;

- злипливе запалення плеври і перикарду, легеневої і косталь-ної плеври, петель кишечника.

Для підтвердження діагнозу та диференціації хвороби необхідно проводити бактеріологічні дослідження.

5. Для бактеріологічної діагностики гемофiльозного полiсерози-ту найбільш придатними є середовища: шоколадний (10% крові вівці) та кров'яний (5% крові вівці) агари з використанням як "бакте-рії-годувальниці" не гемолітичних культур E.coli.

Найвищу чутливість культури H.parasuis проявили до байтрилу, ампіциліну, неоміцину, окситетрацикліну і амоксициліну.

6. Гемофільозна інфекція може призводити до розвитку пато-логiї вiдтворення - спричиняти у свиноматок викиднi. В їх динаміці

помітна сезонність - кількість викиднів підвищується в жовтні-лис-топаді до 16.% і знижується влітку до 5,5-4,6%.

7. При профiлактицi гемофiльозного полiсерозиту слiд дотриму-ватись зоогiгiєничних норм утримання поросят на дорощуванні, особ-ливо технологiчних перерв, які повиннi складати 4-5 діб.

8. Гiперiмунна сироватка проти гемофільозного полісерозиту з ампіциліном, а також асоційовані сироватки дозволяють зберігати по-росят на дорощуванні на 95,2-98,5%.

9. Завдяки формолвакцині гiдроокисалюмiнiєвої проти гемофіль-озного полісерозиту забезпечується необхідний рівень захисних анти-тіл у крові, молоці і молозиві свиноматок та в крові новонароджених поросят.

10. Вакцина проти гемофільозного полісерозиту сприяє зниженню загибелі поросят від хвороби при вакцинації тільки супоросних сви-номаток на 86,6%, свиноматок і поросят - на 94,0%.

ПРОПОЗИЦІЇЇ ВИРОБНИЦТВУ

Матеріали дисертації були використані при підготовці:

- нормативно-технічної документації (технічні умови, інструк-ції по виготовленню і настанова по застосуванню) на формолвакцину

гідроокисалюмінієву проти гемофільозного полісерозиту свиней;

- рекомендацій з профілактики колібактеріозів тварин і птиці;

- методичних рекомендацій по лабораторній діагностиці гемо-фільозного полісерозиту.

З метою поліпшення боротьби проти гемофільозного полісерозиту пропонуємо застосовувати такі заходи:

1. При появі гемофільозного полісерозиту у господарстві необ-хідно вакцинувати супоросних свиноматок і одержаних від них поро-сят.

2. Необхідно ретельно стежити за температурним режимом в при-міщеннях, де утримуються поросята, не допускати різких коливань температури повітря в холодний і перехідні періоди року.

3. Готувати гіперімунні сироватки, використовуючи збільшені дози вакцини проти гемофільозного полісерозиту та формалінізовані культури H.parasuis. Застосовувати сироватки з антибіотиками для лікування і профілактики хвороби.

СПИСОК РОБIТ, ОПУБЛIКОВАНИХ ПО ТЕМI ДИСЕРТАЦIЇ.

1. Айшпур О.Є. Роль бактерій в патології відтворення свиней // Ветеринарна медицина України. -1998. -N7. -С17.

2. Айшпур О.Є. Застосування лікувально-профілактичних препара-тів на основі місцевих штамів збудників хвороб // Тваринництво Ук-раїни. -1998. -N12. -С.26.

3. Айшпур О.Є., Курило М.Ф. Особливості перебігу гемофільозного полісерозиту // Ветеринарна медицина України. -1999. -N3. -С.17.

Дисертанту належить основна частина патологоанатомічних дос-ліджень і підготовка ілюстрацій.

4. Айшпур О.Є., Курило М.Ф. Особливості перебігу бактеріальних інфекцій поросят // Вісник Сумського Державного аграрного універ-ситету. -Суми. -1999. - Вип.4. -С.9-11.

Дисертанту належить основна частина бактеріологічних дослід-жень і спостережень за перебігом хвороби.

5. Павлов Є.Г., Айшпур О.Є., Степанюк О.П., Курило М.Ф. Ефек-тивність вакцинопрофілактики гемофільозного полісерозиту свиней (хвороби Глессера) // Ветеринарна медицина України. -2000. -N7. -С.20.

Дисертант є співавтором формолвакцини гідроокисалюмінієвої проти гемофільозного полісерозиту і приймала участь в дослідженнях по визначенню імуногенності вакцини і ефективності в господарствах.

6. Павлов Е.Г., Айшпур Е.Е., Волынець Л.К. Характеристика эше-рихий, выделенных от поросят // Материалы конференции "Эпизоотоло-гия, эпидемиология, средства диагностики, терапии и специфической профилактики инфекционных болезней, общих для человека и животных". -Львов. -1988. -С.361.

7. Айшпур О.Є. Гемофiльозний полiсерозит в свинарському комп-лексi // Матерiали мiжнародноi науково-практичноi конференцii моло-дих вчених "Наукові досягенення в галузі ветеринарної медицини" -Харків. -1997.-С.3.

8. Павлов Є.Г., Айшпур О.Є. Асоцiйованi iнфекцiї свиней та їх профілактика // Зб.матерiалiв міжнародної науково-практичної

конфе-ренцiї "Розвиток ветеринраної науки в Українi: здобутки та пробле-ми" -Харкiв. -1997. -С.33-34.

Айшпур О.Є.

Гемофільозний полісерозит в свинарських комплексах (перебіг, діагностика, специфічна профілактика). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата ветеринар-них наук за спеціальністю 16.00.03 - ветеринарна мікробіологія. -Національний аграрний університет, Київ, 2000.

Дисертація присвячена вивченню гемофільозного полісерозиту свиней: особливості перебігу, патологоанатомічна та бактеріологічна діагностика, вплив на розвиток патології органів відтворення, зас-тосування лікувально-профілактичних і вакцинних препаратів.

Визначені особливості перебігу хвороби, патологоанатомічні зміни, вплив збудника на розвиток викиднів у свиноматок.

Підведено підсумки результатів використання формолвакцини про-ти гемофільозного полісерозиту.

Ключові слова: гемофільозний полісерозит, свині, Haemophilus parasuis, епізоотологія, викидні, реакція аглютинації, гіперімунні сироватки, вакцина.

Айшпур Е.Е.

Гемофилезный полисерозит в свиноводческих комплексах (течение, диагностика, специфическая профилактика). Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата ветеринар-ных наук по специальности 16.00.03 - ветеринарная микробиология и вирусология.-Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена исследованиям малоизученой инфекционной болезни свиней - гемофилезного полисерозита: особенностям течения, патологоанатомической и бактериологической диагностике, влиянию на

патологию органов воспроизводства, применению лечебно-профилакти-ческих и вакцинных препаратов.

Изучена степень распространения болезни в свиноводческих комп-лексах с различной производственной мощностью. В комплексах на 108-40 тыс. свиней установлена наивысшая пораженность поросят - от 16,9 до 40%, в остальных она колеблется в пределах 13,3-1,0 %. Най-более чувствительны к гемофилезному полисерозиту поросята 31-60-й день после отъема.

Поскольку клинически болезнь разпознать трудно, основными кри-териями при диагностике гемофилезного полисерозита необходимо счи-тать характерные для болезни патологоанатомические изменения и результаты бактериологических исследований.

Постоянное наблюдение за животными, регулярные патологоанатоми-ческие вскрытия трупов и анализ ветеринарной документации позволили определить сезонность болезни. Для гемофилезного полисерозита ха-рактерны подъемы заболеваемости (до 27,2%)в холодное время года и снижение (до 6,6-0,2%) в теплое.

Как показали бактериологические исследования и применение в опытах вакцины против гемофилезного полисерозита, гемофилезная ин-

фекция может сопровождатся абортами у свиноматок преимущественно

первого и второго опоросов на 80-110-й день супоросности.

В связи с низкой эффективностью антибиотиков при лечениии гемо-филезного полисерозита в хозяйствах были изготовлены гиперимунные сыворотки против гемофилезного полисерозита и других инфекционных болезней поросят. Гипериммунизацию осуществляли формалинизированными референтными и эпизоотическими штаммами возбудителей болезни, а также возрастающими дозами вакцины выбракованных по причинам неза-разной патологии свиноматок. Сыворотка в комбинации с ампицилином сокращала в два раза падеж поросят от болезни в сравнении с приме-нением только сыворотки и только ампицилина.

Впервые в Украине разработана формолвакцина гидроокисьалюмини-евая против гемофилезного полисерозита. В ее состав входят рефе-рентные и эпизоотические штаммы H.parasuis.

Проведены серологические исследования сывороток крови, молози-ва и молока вакцинованных свиноматок, а также сывороток крови поро-сят, родившихся от них. Максимальные титры агглютининов у сыворотке крови свиноматок достигали 1:160-1:320, в молозиве - 1:160-1:320: в молоке - 1:80-1:160, а в сыворотке крови поросят от них - 1:40-1:80, что свидетельствует о антигенной активности вакцинных штаммов. Тит-ры антител в сыворотке крови вакцинированных свиноматок уменшались к 21 дню после вакцинации, у поросят - к 40 дню.

В процессе испытания вакцины привито около 60 тыс. свиноматок и свыше 100 тыс. поросят. Основные испытания проводили в двух про-мышленных свиноводческих комплексах - на 108 и 54 тыс. свиней. В одном (на 108 тыс.свиней) прививали только свиноматок, в другом - свиноматок и родившихся от них поросят. Результаты наблюдения за

поросятами показали, что в хозяйстве, где вакцинировали только сви-номаток падеж поросят снизился с 20,3% до 2,8%, а в другом (на 54 тыс.свиней) при вакцинации свиноматок и родившихся от них поросят - с 28,5% до 1,7 %.Ключевые слова: гемофилезный полисерозит, свиньи, Haemophilus parasuis, эпизоотология, аборты, реакция агглютинации, гиперимунные

сыворотки, вакцына.

Ayshpur Olena.

Glasser's disease in Swine Complexes (Epizootologe,

development and specific prophylaxis). - Manuscript.

The Thesis is submitted for candidate in philosophy doctor in the speciality 16.00.03. - veterinary microbiology and virology. - The National Agrarian University, Kyiv, 2000.

In the Thesis swine polymucosal haemophilosis, its peculiarities, clinical,microbiological and pathological diagnosis, as well as the role of the disease in reproductive disfunctions and the use of vaccines and biological biologicals are studied. Epidemiological, peculiarities, specific pathological changes and the part of the disease in abortion retes in sows are discussed in the work.

In the Thesis are also discussed serological and

epizootological findings after the use of a formolvaccine and a

hydrookisalumin vaccines for prophilaxy of Swine polymucosal

haemophilosis.

Key words: polymucosal haemophilosis, pigs, Haemophilus parasuis, abortions, agglutination test, hyperimmune serum, vaccine.