ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АКІЛІНА Олена Володимирівна

УДК 658:664

ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО МЕХАНІЗМУ

ПІДПРИЄМСТВ

ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ

ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.06.01 – економіка підприємства й організація виробництва

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

Кандидата економічних наук

Київ-2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському державному університеті

харчових технологій

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Бутнік-Сіверський Олександр Борисович, Інститут підвищення

кваліфікації керівних працівників і спеціалістів харчової

та переробної промисловості міністерства аграрної політики

України, завідувач кафедри ринкової економіки, обліку і фінансів.

Кандидат економічних наук, доцент

Банщиков Петро Гаврилович, Київський національний

економічний університет, доцент кафедри

стратегії підприємств.

Провідна установа: Інститут економіки НАН України

(відділ промислового потенціалу), м. Київ.

Захист відбудеться “6” жовтня 2000р. о 16 год. На засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.013 по захисту дисертацій

на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата)

економічних наук при Київському національному університеті

імені Тараса Шевченка за адресою:

03022, Київ-22, вул. Васильківська, 90-а,

кімн. 704, тел. 266-39-70.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка:

01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “5” вересня 2000р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Солодовникова І.І.

ВСТУП

Актуальність теми. Продовольче забезпечення – одне з приоритетних завдань державної політики в усіх країнах. Воно залежить від ефективності функціонування виробничих галузей продовольчого комплексу країни, в тому числі харчової промисловості, оскільки саме за її рахунок на 80-85% формуються продовольчі фонди та створюються стратегічні запаси продовольства в країні. Від обсягів виробництва продуктів харчування, їх асортименту, якості та ціни залежить не лише рівень життя населення, але й його фізичне виживання. Тому не випадково в стратегії економічної та соціальної політики України на 2000-2004 рр. наголошується на необхідності забезпечення приоритетного розвитку харчової промисловості.

Вирішення зазначених завдань в умовах переходу економіки України до ринкових відносин вимагає формування нового механізму господарювання. Цей механізм повинен забезпечити необхідний рівень виробництва продукції харчової промисловості, поєднати інтереси суспільства і окремої особи. Завданням сучасного господарського механізму підприємств харчової промисловості є не лише забезпечення зростання виробництва в галузі, але й прискорення розвитку економіки країни та виведення її з глибокої кризи. Ці проблеми є актуальними як в теоретичному, так і в практичному розумінні.

Дослідження форм господарювання, власності і складових господарського механізму - традиційна проблема економічної науки. Питання формування ефективного механізму суспільної координації та господарювання розглядалося у роботах багатьох попередніх і сучасних провідних вчених-економістів (Гоббс Т., Сміт А., Курно О., Селігман Б., Кондратьєв К., Чаянов А., Богданов А., Тихонов В., Осипов Ю., Чухно А., Єщенко П., Палкін Ю., Борщевський П., Заїнчковський А. та інші).

Сучасні публікації висвітлюють проблему формування нового господарського механізму в загальному плані стосовно макроекономіки. Проте сьогодні набуває важливого значення вирішення цієї проблеми безпосередньо на рівні галузі, підгалузі і окремих підприємств, з урахуванням специфічних особливостей їх господарських механізмів. Зокрема, на підприємствах харчової промисловості це питання ще не знайшло свого комплексного вирішення. Отже, актуальність дисертаційного дослідження визначається нагальною потребою формування науково обгрунтованого господарського механізму підприємств харчової промисловості з метою виходу галузі з економічної кризи та продовольчого забезпечення країни.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною програми науково-дослідних робіт Українського державного університету харчових технологій з тем: ”Формування фінансово-кредитного механізму в умовах переходу харчової промисловості до ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0198V002126) та “Удосконалення організаційно-економічного механізму інноваційних процесів у харчовій промисловості (на прикладі підприємств кондитерської і пивобезалкогольної галузей)” (номер державної реєстрації 0199V003934).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексне наукове та практичне розв’язання проблем формування господарського механізму підприємств харчової промисловості в сучасних умовах та розроблення науково обгрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення його складових.

Для досягнення зазначеної мети поставлено та вирішено наступні завдання:

проведено дослідження і аналіз об’єктивних економічних процесів і явищ, що мають місце в перехідній економіці України і, враховуючи одержані результати, узагальнено та поглиблено науково-теоретичні засади формування господарського механізму підприємств;

визначено методологічні підходи до формування господарського механізму з позиції його складових;

поглиблено теоретичне розуміння фінансового механізму підприємств як важливої складової господарського механізму;

досліджено механізм економічного регулювання середовища функціонування підприємств в Україні;

виконано аналіз виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємств харчової промисловості;

оцінено передумови формування господарського механізму підприємств харчової промисловості в цілому та особливості становлення окремих його складових;

розроблено пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення складових господарського механізму підприємств харчової промисловості.

Об’єктом дослідження є процес формування сучасного господарського механізму підприємств харчової промисловості.

Предметом дослідження є питання теорії розвитку господарського механізму підприємств харчової промисловості, форм власності і їх впливу на ефективність виробництва, теорії планування і управління, фінансово-кредитних важелів, матеріально-технічного, правового та інформаційного забезпечення підприємств.

Методами дослідження для досягнення мети, поставленої в роботі, були обрані основні загальнонаукові і спеціальні методи. За допомогою структурно-функціонального та історичного методів визначено теоретико-методологічні засади формування господарського механізму підприємств; метод моделювання дозволив дослідити і удосконалити фінансову та постачальницько-збутову складові господарського механізму; методи комплексного техніко-економічного аналізу економічних процесів, синтезу, узагальнень, співставлень та балансовий метод дозволили виконати аналіз виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємств харчової промисловості, оцінити передумови формування господарського механізму підприємств харчової промисловості в цілому та особливості становлення окремих його складових.

Наукова новизна одержаних результатів. Перехід до ринкової економіки супроводжується формуванням якісно нового господарського механізму підприємств, що підтверджується результатами проведеного дослідження. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження, полягають у наступному:

удосконалено теорію господарського механізму шляхом розробки логістичної концепції управління підприємством, яка грунтується на наступних принципах: адаптація логістичних систем господарювання в умовах ринку; облік витрат протягом усього логістичного ланцюга; розгляд руху матеріальних ресурсів від первинного джерела до кінцевого споживача в якості єдиного матеріального потоку; впровадження організаційно-управлінських механізмів координації дій спеціалістів різних служб, що беруть участь в управлінні матеріальними потоками; використання новітніх досягнень науково-технічного прогресу; гуманізація технологічних процесів та забезпечення сучасних умов праці;

обгрунтовано використання комерційного розрахунку як елемента господарського механізму, який базується на співставленні авансованого в господарську діяльність капіталу з фінансовими результатами від цієї діяльності, що сприятиме економії ресурсів та зменшенню індивідуальних витрат виробництва, удосконаленню техніки та технології, організації виробництва та праці, замість формального господарського розрахунку, властивого командній економіці;

удосконалено постачальницько-збутовий елемент господарського механізму шляхом подальшого розвитку механізму маркетингової діяльності, який передбачає глибоке вивчення ринкової кон’юнктури, відповідність виробленої продукції платоспроможному попиту, замість планового виробництва і розподілу продукції адміністративними методами;

удосконалено інформаційне забезпечення функціонування господарського механізму підприємств харчової промисловості шляхом створення і запровадження логістичних інформаційних систем, а також галузевої (міжгалузевої) системи пошуку, обробки, збереження та розповсюдження необхідної ринкової інформації серед підприємств відповідної галузі;

розроблено сучасну модель фінансового забезпечення господарської діяльності, яка враховує використання самозабезпечення, в тому числі самокредитування шляхом залучення коштів працівників підприємства (через емісію акцій або через інвестиційний внесок) поряд з іншими формами фінансового забезпечення, що наповнить реальним змістом, посилити роль і значення фінансових відносин у господарському механізмі підприємств;

обгрунтовано концепцію впливу податкового регулювання на ефективність функціонування господарського механізму підприємств харчової промисловості, яка передбачає введення мораторію на внесення змін до податкової системи для стабілізації умов господарювання; введення у вітчизняну податкову систему податку з продажу замість ПДВ на продукцію АПК з метою перенесення податкового навантаження з виробничих підприємств на кінцевих реалізаторів продукції, що дозволить уникнути існуючі на сьогодні значні витрати власних обігових коштів підприємств на кредитування державного бюджету; введення процентних ставок акцизних зборів у харчовій промисловості замість діючих фіксованих, з метою посилення їх автоматичної регулюючої ролі.

Практичне значення одержаних результатів. Для вирішення завдань формування ефективного господарського механізму підприємств харчової промисловості практичну цінність мають наступні одержані наукові результати дослідження:

запроваджена методика оцінки структури капіталу, яка грунтується на використанні ефекту фінансового важеля, що дозволяє при визначеному рівні економічної рентабельності і за певних умов отримання кредитів обгрунтувати доцільне співвідношення власних і позикових коштів ( акт про впровадження на підприємствах Державного департаменту продовольства від 17.04.2000; акт про впровадження на ЗАТ “Укркондитер” від 17.05.1999);

обгрунтовані заходи, які передбачають зміни в методиці розрахунку податку на прибуток, зокрема усунення впливу обсягів матеріально-технічних запасів та дебіторської заборгованості споживачів на обсяг оподаткованого прибутку; удосконалення амортизаційних розрахунків, зокрема визначення для основних фондів другої i третьої груп рівня їх ліквідаційної вартості, застосування подвійно-понижуючого балансового методу нарахування амортизації, скасування економічно недоцільних понижуючих коефіцієнтів до норм амортизації, поширення прискореної амортизації на всі групи основних фондів (акт про впровадження у навчальний процес факультету економіки і менеджменту Українського державного університету харчових технологій від 20.03.2000);

створена модель ф’ючерсного ринку та запроваджений механізм його використання, що дозволяє уникнути негативних наслідків від небажаних для підприємств змін ринкової кон’юнктури і сприяє підвищенню ефективності постачальницько-збутової діяльності підприємств харчової промисловості (акт про впровадження на підприємствах “Укрмолпрому” від 19.04.1999; акт про впровадження на ЗАТ “Укркондитер” від 17.05.1999; акт про впровадження у навчальний процес факультету економіки і менеджменту Українського державного університету харчових технологій від 20.03.2000);

запроваджена методика розробки бізнес-плану як складової господарського механізму, яка передбачає наявність відповідних механізмів збалансування результату та ефективності. До таких механізмів пропонується віднести дослідження конкурентів та ринкового середовища, визначення обсягів та форм кредитування, комплексну програму протидії основним видам ризиків (акт про впровадження на підприємствах “Укрмолпрому” від 19.04.1999).

Особистий внесок здобувача. Визначені вище результати одержані автором особисто. Впровадження їх у практику сприяє вирішенню завдань формування ефективного господарського механізму підприємств харчової промисловості.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження повідомлені на Всеукраїнській науково-технічній конференції “Розробка та впровадження прогресивних технологій та обладнання у харчову та переробну промисловість” (м. Київ, 1995 р.), на Міжнародній науково-технічній конференції “Розроблення та впровадження прогресивних ресурсоощадних технологій та обладнання в харчову та переробну промисловість (м. Київ, 1997 р.), на ІІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини” (м. Кам’янець-Подільський, 1998 р.), на XII-ому Міжнародному конгресі “CEDIMES” (центр дослідження світового розвитку та зрушень в економіці і суспільстві) “Світ, регіони, нації та перспективи на початку третього тисячоліття” (м. Париж, 2000 р.), на наукових семінарах факультету економіки і менеджменту УДУХТ

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 6 статей у наукових фахових виданнях, стаття у галузевому збірнику наукових праць, доповідь у матеріалах науково-практичної конференції та 3 тези доповідей загальним обсягом 1.61 д.а. ( з них –1,44 д.а. особисто)

Обсяг і структура дисертації. Структура дисертаційної роботи відповідає її цільовій спрямованості і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертація викладена на 220 сторінках і включає 24 таблиці, 14 малюнків, список використаної літератури із 143 найменувань та 7 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У “Вступі” обгрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету і задачі, розкрито новизну та наведено практичне значення одержаних результатів.

Розділ 1. “Теоретико-методологічні засади формування господарського механізму підприємств”. Проведені дослідження дали підстави визначити господарський механізм як цілісну функціонуючу систему, що здатна до саморозвитку, та являє собою сукупність способів, методів, форм і прийомів господарювання та зміцнення господарських зв’язків між юридичними суб’єктами, з урахуванням дії об’єктивних економічних законів.

В дисертаційному дослідженні з позиції історичного розвитку господарського механізму визначені передумови формування нового механізму господарювання в період реформування економіки України. З позиції автора, вдосконалення податкової системи, здійснення збалансованої бюджетної політики, широке використання досягнень ТП, всебічна підтримка вітчизняного товаровиробника та послідовність дій держави дають необхідні передумови для удосконалення господарського механізму на мікрорівні.

Господарський механізм охоплює макро-, мезо- та мікроекономічні рівні. Дисертаційне дослідження спрямоване на вивчення господарського механізму підприємств. Процес формування різноманітних форм власності на вітчизняних підприємствах підходить до завершальної стадії, а це є основою форм господарювання. З метою сприяння формуванню ефективного господарського механізму підприємств доцільно з позиції сьогодення розробити і впровадити ефективні варіанти реструктуризації підприємств з елементами санації; вирішити питання заборгованості підприємств і рефінансування виробництва за рахунок частини доходів від приватизації; надавати приватизаційним підприємствам, а також стратегічним інвесторам податкові пільги на визначений термін, пільгові цільові кредити.

З теоретико-методологічних засад, зміст господарського механізму визначається цільовим призначенням системи, розташуванням його елементів, спрямованістю функцій кожного, характером їх взаємозв’язків та взаємодії. Складові сучасного господарського механізму представлені на рис.1. Всі ці елементи в сучасних умовах набувають нового змісту і повинні бути адаптовані до ринкового середовища (рис.2). В дисертаційній роботі визначено, що в ринкових умовах управління підприємством стає оптимальним лише тоді, коли грунтується на логістичній концепції, основними ознаками якої є високій рівень виробничої інтеграції, забезпечення гнучкості, оптимізація матеріальних потоків, орієнтація на попит.

Виходячи з зазначеної концепції, доцільним є впровадження на підприємствах методу бюджетування, як складової господарського механізму. Сутність цього методу полягає у тому, що координація господарської діяльності підприємства здійснюється через центри відповідальності за реалізацію різних видів діяльності та функції їх прив’язки до організаційної структури підприємства, а також через визначення особистої відповідальності за результати діяльності.

З позиції автора визначено, що планування (прогнозування) залишається центральної ланкою, “ядром” механізму господарювання на підприємстві. Але абсолютизація планування, як єдиної центральної ланки, в минулому породжувала негативні явища в господарському механізмі підприємств, не ставила завдання пошуку нових форм планування, що не сприяло дієвості господарського механізму.

З позиції автора, сьогодні проблему ефективності функціонування господарського механізму в умовах ринку дозволить вирішити такий метод господарювання, як комерційний розрахунок, оскільки в ньому закладені умови виконання планів і саморозвиток основних ланок господарського механізму. Цей розрахунок грунтується на законах вартості, рідкості (обмеженості виробничих ресурсів), конкуренції, попиту та пропозиції, а отже примушує товаровиробника економити ресурси та зменшу-вати індивідуальні витрати виробництва, постійно удосконалювати техніку та технологію виробництва, організацію виробництва та праці. Прибуток як головний оціночний показник господарської діяльності знаходиться в середині комерційного розрахунку. Дійсною підтримкою ефективних процесів утворення прибутку є розробка та реалізація стратегії ціноутворення, зорієнтованої на прибуток, що в найбільшому ступені відповідає комерційному розрахунку як методу ведення господарства.

Особливе місце в господарському механізмі підприємств в ринкових умовах повинно належати бізнес-плануванню та інвестиційному проектуванню, які містять в собі необхідні регулятори, стимули та важелі впливу на функціонування господарської системи.

Фінансовий механізм підприємства в ринкових умовах, з позиції автора, виконує важливу роль в ієрархічній структурі господарського механізму. Узагальнена і удосконалена в дисертаційному дослідженні структура фінансового механізму підприємства представлена на рис. 3.

В умовах переходу до ринкової економіки підприємство повинне переорієнтуватися на ринкові форми фінансування господарської діяльності. Доцільним є використання підприємством самозабезпечення, в тому числі самокредитування через залучення коштів своїх працівників шляхом емісії акцій, а також через інвестиційний внесок. Для залучення коштів на основі збільшення статутного фонду не потрібна застава майна або гарантії третіх осіб. Автором виділено такі основні цілі збільшення статутного фонду підприємства: мобілізація фінансових ресурсів для модернізації, реконструкції та розширення виробництва; підвищення кредитоздатності підприємства шляхом збільшення частини капіталу, в межах якої підприємство відповідає за зобов’язання перед кредиторами; збільшення ліквідності та платоспроможності підприємства; фінансова санація підприємства.

З позиції автора, нормальне функціонування фінансового механізму, ступінь його впливу на ефективність діяльності підприємства у значній мірі залежить від ефективності управління оборотним капіталом підприємства. Логістичний фактор, що впливає на оборотний капітал, в значній мірі визначає політику підприємства стосовно обсягів запасів, ступеня контролю і управління рівнем запасів, врегулювання питань дебіторської заборгованості.

Господарський механізм підприємств в ринкових умовах повинен передбачати оновлення комерційного аспекту господарювання, який складається з матеріально-технічного постачання та збутової діяльності. Вирішити проблеми матеріально-технічного забезпечення на підприємствах харчової промисловості можна шляхом активізації процесів агропромислової інтеграції. В сучасних умовах пропонується використовувати агробіржі для закупівлі сільськогосподарської сировини, ціни на яку відчувають значні сезонні та кон’юнктурні коливання, а також застосовувати хеджування шляхом запровадження ф’ючерсних угод. ВСТУП

Актуальність теми. Продовольче забезпечення – одне з приоритетних завдань державної політики в усіх країнах. Воно залежить від ефективності функціонування виробничих галузей продовольчого комплексу країни, в тому числі харчової промисловості, оскільки саме за її рахунок на 80-85% формуються продовольчі фонди та створюються стратегічні запаси продовольства в країні. Від обсягів виробництва продуктів харчування, їх асортименту, якості та ціни залежить не лише рівень життя населення, але й його фізичне виживання. Тому, не випадково в стратегії економічної та соціальної політики на 2000-2004 рр. наголошується на необхідності забезпечення приоритетного розвитку харчової промисловості.

Вирішення зазначених завдань в умовах переходу економіки України до ринкових відносин вимагає формування нового механізму господарювання. Цей механізм повинен забезпечити необхідний рівень виробництва продукції харчової промисловості, поєднати інтереси суспільства і окремої особи. Завданням сучасного господарського механізму підприємств харчової промисловості є не лише забезпечення зростання виробництва в галузі, але й прискорення розвитку економіки країни та виведення її з глибокої кризи. Ці проблеми є актуальними, як в теоретичному так і в практичному розумінні.

Дослідження форм господарювання, власності і складових господарського механізму традиційна проблема економічної науки. Питання формування ефективного механізму суспільної координації та господарювання розглядалося у роботах багатьох попередніх і сучасних провідних вчених-економістів (Гоббс Т., Сміт А., Курно О., Селігман Б., Кондратьєв К., Чаянов А., Богданов А., Тихонов В., Осипов Ю., Чухно А., Ещенко П., Палкін Ю., Борщевський П., Заїнчковський А.,. та інші).

Сучасні публікації висвітлюють проблему формування нового господарського механізму в загальному плані стосовно макроекономіки. Проте сьогодні, набуває важливого значення вирішення цієї проблеми безпосередньо на рівні галузі, підгалузі і окремих підприємств, з урахуванням їх специфічних особливостей в залежності від рівня. Зокрема, на підприємствах харчової промисловості це питання ще не знайшло свого комплексного вирішення. Отже, актуальність дисертаційного дослідження визначається нагальною потребою формування науково обгрунтованого господарського механізму підприємств харчової промисловості з метою виходу галузі з економічної кризи та продовольчого забезпечення країни.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною програми науково-дослідних робіт Українського державного університету харчових технологій з тем: ”Формування фінансово-кредитного механізму в умовах переходу харчової промисловості до ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0198V002126) та “Удосконалення організаційно-економічного механізму інноваційних процесів у харчовій промисловості ( на прикладі підприємств кондитерської і пивобезалкогольної галузей)” ( номер державної реєстрації 0199V003934).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексне наукове та практичне розв’язання проблеми формування господарського механізму підприємств харчової промисловості в сучасних умовах та розроблення науково обгрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення його складових.

Для досягнення зазначеної мети поставлено та вирішено наступні завдання:

проведено дослідження і аналіз об’єктивних економічних процесів і явищ, що мають місце в перехідній економіці України і, враховуючи одержані результати, узагальнено та поглиблено науково-теоретичні засади формування господарського механізму підприємств;

визначено методологічні підходи до формування господарського механізму з позиції його складових;

поглиблено теоретичне розуміння як важливої складової господарського механізму – фінансово-кредитного механізму підприємств;

досліджено механізм економічного регулювання середовища функціонування підприємств в Україні;

виконано аналіз виробничо-господарської та фінансової діяльність підприємств харчової промисловості;

оцінено передумови формування господарського механізму підприємств харчової промисловості в цілому та особливості становлення окремих його складових;

розроблено пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення основних складових господарського механізму підприємств харчової промисловості.

Об’єктом дослідження є процес формування сучасного господарського механізму підприємств харчової промисловості.

Предметом дослідження є питання теорії розвитку господарського механізму підприємств харчової промисловості, форм власності і їх впливу на ефективність виробництва, теорії планування і управління, фінансово-кредитних важелів, матеріально-технічного, правового та інформаційного забезпечення підприємств.

Методами дослідження для досягнення мети, поставленої в роботі, були обрані основні загальнонаукові і спеціальні методи. За допомогою структурно-функціонального та історичного методів визначено теоретико-методологічні засади формування господарського механізму підприємств; метод моделювання дозволив дослідити і удосконалити фінансову та постачальницько-збутову складові господарського механізму; методи комплексного техніко-економічного аналізу економічних процесів, синтезу, узагальнень, співставлень та балансовий метод дозволили виконати аналіз виробничо-господарської та фінансової діяльність підприємств харчової промисловості, оцінити передумови формування господарського механізму підприємств харчової промисловості в цілому та особливості становлення окремих його складових.

Наукова новизна одержаних результатів. Перехід до ринкової економіки супроводжується формуванням якісно нового господарського механізму підприємств, що підтверджується результатами проведеного дослідження. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження полягають у наступному:

удосконалено теорію господарського механізму, шляхом розробки логістичної концепції управління підприємством, яка грунтується на наступних принципах: адаптація логістичних систем господарювання в умовах ринку; облік витрат протягом усього логістичного ланцюга; розгляд руху матеріальних ресурсів від первинного джерела до кінцевого споживача в якості єдиного матеріального потоку; впровадження організаційно-управлінських механізмів координації дій спеціалістів різних служб, що беруть участь в управлінні матеріальними потоками; використання новітніх досягнень науково-технічного прогресу; гуманізація технологічних процесів та забезпечення сучасних умов праці;

обгрунтовано використання комерційного розрахунку як елемента господарського механізму, який базується на співставленні авансованого в господарську діяльність капіталу з фінансовими результатами від цієї діяльності, що сприятиме економії ресурсів та зменшенню індивідуальних витрат виробництва, удосконаленню техніки та технології, організації виробництва та праці, замість формального господарського розрахунку, властивого командній економіці;

удосконалено постачальницько-збутовий елемент господарського механізму шляхом подальшого розвитку механізму маркетингової діяльності, який передбачає глибоке вивчення ринкової кон’юнктури, відповідність виробленої продукції платоспроможному попиту, замість планового виробництва і розподілу продукції адміністративними методами;

удосконалено інформаційне забезпечення функціонування господарського механізму підприємств харчової промисловості, шляхом створення і запровадження логістичних інформаційних систем, а також галузевої (міжгалузевої) системи пошуку, обробки, збереження та розповсюдження необхідної ринкової інформації серед підприємств відповідної галузі;

розроблено сучасну модель фінансового забезпечення господарської діяльності, яка враховує використання самозабезпечення, в тому числі самокредитування шляхом залучення коштів працівників підприємства (через емісію акцій або через інвестиційний внесок) поряд з іншими формами фінансового забезпечення, що наповнить реальним змістом, посилить роль і значення у господарському механізмі підприємств фінансово-кредитних відносин;

обгрунтовано концепцію впливу податкового регулювання на ефективність функціонування господарського механізму підприємств харчової промисловості, яка передбачає введення мораторію на внесення змін до податкової системи для стабілізації умов господарювання; введення у вітчизняну податкову систему податку з продажу замість ПДВ на продукцію АПК з метою перенесення податкового навантаження з виробничих підприємств на кінцевих реалізаторів продукції, що дозволить уникнути існуючі на сьогодні значні витрати власних обігових коштів підприємств на кредитування державного бюджету; введення процентних ставок акцизних зборів у харчовій промисловості замість діючих фіксованих, з метою посилення їх автоматичної регулюючої ролі.

Практичне значення одержаних результатів. Для вирішення завдань формування ефективного господарського механізму підприємств харчової промисловості практичну цінність мають наступні одержані наукові результати дослідження:

запроваджена методика оцінки структури капіталу, яка грунтується на використанні ефекту фінансового важеля, що дозволяє при визначеному рівні економічної рентабельності і за певних умов отримання кредитів, обгрунтувати доцільне співвідношення власних і позикових коштів ( акт про впровадження на підприємствах державного департаменту продовольства від 17.04.2000; акт про впровадження на ЗАТ “Укркондитер” від 17.05.1999);

обгрунтовані заходи, які передбачають зміни в методиці розрахунку податку на прибуток, зокрема усунення впливу обсягів матеріально-технічних запасів та дебіторської заборгованості споживачів на обсяг оподаткованого прибутку; удосконалення амортизаційних розрахунків, зокрема визначення для основних фондів другої i третьої груп рівня їх ліквідаційної вартості, застосування подвійно-понижуючого балансового методу нарахування амортизації, скасування економічно недоцільних понижуючих коефіцієнтів до норм амортизації, поширення прискореної амортизації на всі групи основних фондів (акт про впровадження у навчальний процес факультету економіки і менеджменту Українського державного університету харчових технологій від 20.03.2000);

створена модель ф’ючерсного ринку та запроваджений механізм його використання, що дозволяє уникнути негативних наслідків від небажаних для підприємств змін ринкової кон’юнктури і сприяє підвищенню ефективності постачальницько-збутової діяльності підприємств харчової промисловості ( акт про впровадження на підприємствах “Укрмолпрому” від 19.04.1999; акт про впровадження на ЗАТ “Укркондитер” від 17.05.1999; акт про впровадження у навчальний процес факультету економіки і менеджменту Українського державного університету харчових технологій від 20.03.2000);

запроваджена методика розробки бізнес-плану як складової господарського механізму, яка передбачає наявність відповідних механізмів збалансування результату та ефективності. До таких механізмів пропонується віднести дослідження конкурентів та ринкового середовища, визначення обсягів та форм кредитування, комплексну програму протидії основним видам ризиків ( акт про впровадження на підприємствах “Укрмолпрому” від 19.04.1999).

Особистий внесок здобувача. Визначені вище результати одержані автором особисто. Впровадження їх у практику сприяє вирішенню завдань формування ефективного господарського механізму підприємств харчової промисловості.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження повідомлені на Всеукраїнській науково-технічній конференції “Розробка та впровадження прогресивних технологій та обладнання у харчову та переробну промисловість” (м. Київ, 1995 р.), на Міжнародній науково-технічній конференції “Розроблення та впровадження прогресивних ресурсоощадних технологій та обладнання в харчову та переробну промисловість (м. Київ, 1997 р.), на ІІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні та енергозберігаючи технології життєзабезпечення людини” (м. Кам’янець-Подільський, 1998 р.), на XII-ому Міжнародному конгресі “CEDIMES” (центр дослідження світового розвитку та зрушень в економіці і суспільстві) “Світ, регіони, нації та перспективи на початку третього тисячоліття” (м. Париж, 2000 р.), на наукових семінарах факультету економіки і менеджменту УДУХТ

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 6 статей у наукових фахових виданнях, стаття у галузевому збірнику наукових праць, доповідь у матеріалах науково-практичної конференції та 3 тези доповідей загальним обсягом 1.61 д.а. ( з них –1,44 д.а. особисто)

Обсяг і структура дисертації. Структура дисертаційної роботи відповідає її цільовій спрямованості і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертація викладена на 230 сторінках і включає 24 таблиці, 14 малюнків, список використаної літератури із 143 найменувань та 7 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У “Вступі” обгрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету і задачі, розкрито новизну та наведено практичне значення одержаних результатів.

Розділ 1. “Теоретико-методологічні засади формування господарського механізму підприємств”. Проведені дослідження дали підстави визначити господарський механізм як цілісну функціонуючу систему, що здатна до саморозвитку, та являє собою сукупність способів, методів, форм і прийомів господарювання, з урахуванням дії об’єктивних економічних законів, та зміцнення господарських зв’язків між юридичними суб’єктами.

В дисертаційному дослідженні з позиції історичного розвитку господарського механізму, визначені передумови формування нового механізму господарювання в період реформува ння економіки України. З позиції автора, вдосконалення податкової системи, здійснення збалансованої бюджетної політики, широке використання НТП, всебічна підтримка вітчизняного товаровиробника та послідовність дій держави дають необхідні передумови для удосконалення господарського механізму на мікрорівні.

Господарський механізм охоплює макро-, мезо- та мікроекономічні рівні. Дисертаційне дослідження спрямоване на вивчення господарського механізму підприємств. Процес формування різноманітних форм власності на вітчизняних підприємствах підходить до завершальної стадії, а це є основою форм господарювання. З метою сприяння формуванню ефективного господарського механізму підприємств, доцільно з позиції сьогодення, розробити і впровадити ефективні варіанти реструктуризації підприємств з елементами санації; вирішити питання заборгованості підприємств і рефінансування виробництва за рахунок частини доходів від приватизації; надавати приватизаційним підприємствам, а також стратегічним інвесторам податкові пільги на визначений термін, пільгові цільові кредити.

З теоретико-методологічних засад, зміст господарського механізму визначається цільовим призначенням системи, розташуванням його елементів, спрямованістю функцій кожного, характером їх взаємозв’язків та взаємодії. Складові сучасного господарського механізму представлені на рис.1. Всі ці елементи в сучасних умовах набувають нового змісту і повинні бути адаптовані до ринкового середовища (див. рис.2). В дисертаційній роботі визначено, що в ринкових умовах управління підприємством стає оптимальним лише тоді, коли грунтується на логістичній концепції, основними ознаками якої є високій рівень виробничої інтеграції, забезпечення гнучкості, оптимізація матеріальних потоків, орієнтація на попит. Виходячи з зазначеної концепції, доцільним є впровадження на підприємствах методу бюджетування, як складової господарського механізму. Сутність цього методу полягає у тому, що координація господарської діяльності підприємства здійснюється через центри відповідальності за реалізацію різних видів діяльності та функції, їх прив’язки до організаційної структури підприємства, а також через визначення особистої відповідальності за результати діяльності.

З позиції автора визначено, що планування (прогнозування) залишається центральної ланкою, “ядром” механізму господарювання на підприємстві. Але абсолютизація планування, як єдиної центральної ланки, в минулому породжувала негативні явища в господарському механізмі підприємств, не ставила завдання пошуку нових форм планування (прогнозування), що не сприяло дієвості господарського механізму.

З позиції автора, сьогодні проблему ефективності функціонування господарського механізму в умовах ринку дозволить вирішити такий метод господарювання як комерційний розрахунок, оскільки в ньому закладені умови виконання планів і саморозвиток основних ланок господарського механізму. Цей розрахунок грунтується на законах вартості, рідкості (обмеженості виробничих ресурсів), конкуренції, попиту та пропозиції, а отже, примушує товаровиробника економити ресурси та зменшувати індивідуальні витрати виробництва, постійно удосконалювати техніку та технологію виробництва, організацію виробництва та праці. Прибуток як головний оціночний показник господарської діяльності знаходиться в середині комерційного розрахунку. Дійсною підтримкою ефективних процесів утворення прибутку є розробка та реалізація стратегії ціноутворення, з можливих варіантів якої стратегія зорієнтована на прибуток в найбільшому ступені відповідає комерційному розрахунку як методу ведення господарства.

Особливе місце в господарському механізмі підприємств в ринкових умовах повинно належати бізнес-плануванню та інвестиційному проектуванню, які містить в собі необхідні регулятори, стимули та важелі впливу на функціонування господарської системи.

Фінансовий механізм підприємства в ринкових умовах, з позиції автора, виконує важливу роль в ієрархічній структурі господарського механізму. Узагальнена і удосконалена в дисертаційному дослідженні структура фінансового механізму підприємства представлена на рис. 3.

В умовах переходу до ринкової економіки підприємство повинне переорієнтуватися на ринкові форми фінансування господарської діяльності. Доцільним є використання підприємством самозабезпечення, в тому числі самокредитування через залучення коштів своїх працівників шляхом емісії акцій, а також через інвестиційний внесок. Для залучення коштів на основі збільшення статутного фонду не потрібна застава майна або гарантії третіх осіб. Автором виділено такі основні цілі збільшення статутного фонду підприємства: мобілізація фінансових ресурсів для модернізації, реконструкції та розширення виробництва; підвищення кредитоздатності підприємства шляхом збільшення частини капіталу, в межах якої підприємство відповідає за зобов’язання перед кредиторами; збільшення ліквідності та платоспроможності підприємства; фінансова санація підприємства.

З позиції автора, нормальне функціонування фінансово-кредитного механізму, ступінь його впливу на ефективність діяльності підприємства у значній мірі залежить від ефективності управління оборотним капіталом підприємства. Логістичний фактор, що впливає на оборотний капітал, в значній мірі залежить від політики підприємства стосовно обсягів запасів, ступеня контролю і управління рівнем запасів, врегулювання питань дебіторської заборгованості.

Господарський механізм підприємств в ринкових умовах повинен передбачати оновлення комерційного аспекту господарювання, який складається з матеріально-технічного постачання та збутової діяльності. Вирішити проблеми матеріально-технічного забезпечення на підприємствах харчової промисловості можна шляхом активізації процесів агропромислової інтеграції. В сучасних умовах пропонується використовувати агробіржі для закупівля сільськогосподарської сировини, ціни на яку відчувають значні сезонні та кон’юнктурні коливання, а також застосовувати хеджування шляхом запровадження ф’ючерсних угод.

Ринкові умови вимагають орієнтації збутової комерційної діяльності на концепцію маркетингу, що потребує значних змін в організації збуту. Формування маркетингового механізму на підприємствах харчової промисловості повинно передбачати, за пропозицією автора, наступні заходи: створення відділів маркетингу та використання нових маркетингових стратегій; адаптація асортименту товарів до особливостей попиту платоспроможних груп населення на внутрішньому ринку; формування власних каналів збуту шляхом організації фірмової торгівлі, фірмових барів та ресторанів; залучення до збуту спеціалізованих посередницьких структур; пошук зовнішніх ринків збуту. Маркетингова орієнтація комерційної діяльності харчових підприємств вимагає зміни витратної орієнтації ціноутворення.

Інформаційне забезпечення, з позиції автора, на сучасному рівні розвитку суспільства є самостійним виробничим фактором, який сприяє зміцненню конкурентоспроможності підприємства. Практичне використання принципів логістики вимагає створення інформаційної інфраструктури для організації і транспортування інформації, збирання інформації у відповідності з потребами підприємства. Основою такої інфраструктури є ідентифікація, стандартизація джерел інформації, її накопичення, обробка і передача по комп’ютерній мережі. Для вирішення проблеми забезпечення підприємства зовнішньою інформацією в дисертаційній роботі пропонується, організація на рівні асоціацій підприємств харчової промисловості інформаційних відділів. В подальшому можливе створення міжгалузевих інформаційних центрів.

Для ефективного входження в ринкову економіку пропонується вирішити проблеми мотивації до праці, яка повинна бути більш гнучкою і постійно удосконалюватися з розвитком ринкових методів господарювання. Елементи традиційної системи організації заробітної плати доцільно зберегти в ринкових умовах. Але їх зміст пропонується оновити з позиції удосконалення критеріїв визначення параметрів тарифної системи, оновлення методичної бази розробки нормативів з праці, вибору оптимальних форм оплати праці, методів матеріальної мотивації, посилення взаємозв’язку системи заробітної плати з системою особистих інтересів працівника та інтересів підприємства.

Для створення цивілізованого ринкового середовища функціонування підприємств необхідна присутність наявних механізмів та інструментів державного регулювання. В системі регулювання продовольчого комплексу важливе місце пропонується надати економічному програмуванню, що базується на прогнозах та системі соціально-економічних індикаторів. Найважливішим важелем розв’язання проблем фінансового забезпечення підприємств в системі господарського механізму є зменшення податкового тиску.

Запроваджена концепція удосконалення податкового регулювання з метою підвищення ефективності функціонування господарського механізму підприємств передбачає: введення мораторію на внесення змін до податкової системи з метою стабілізації умов господарювання; введення у вітчизняну податкову систему податку з продажу замість ПДВ для продукції агропромислового виробництва, оскільки при існуванні такого податку підприємства не будуть кредитувати державу за рахунок своїх обігових коштів, а держава суттєво не втратить податкових надходжень, тому що податок на продаж є брутто-податком з обороту, тобто .стягується з всієї вартості обороту; введення процентних ставок акцизних зборів на продукцію харчової промисловості замість фіксованих, для посилення їх автоматичної регулюючої ролі.

Розділ 2. Оцінка стану формування господарського механізму підприємств харчової промисловості. На здійснення об’єктивної оцінки стану формування господарського механізму підприємств харчової промисловості впливає середовище, в якому функціонують ці підприємства. З цих позицій в дисертаційній роботі здійснено вивчення середовища функціонування підприємств АПК. В дисертації відмічено, що спад виробництва сільськогосподарської продукції є однією із причин кризового стану підприємств харчової промисловості. Вони позбавлені значної частини сировини, і тому, що не достатньо інтегровані з сільськогосподарськими товаровиробниками, а також не завжди своєчасно розраховуються з ними.

Проаналізовано тенденції у виробництві основних видів продукції харчової промисловості у 1990-1999 рр, а саме продукції цукрової, олієжирової, маслосироробної, м’ясної, молочної, хлібопекарної, кондитерської, спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. Як свідчать результати проведеного дослідження, в більшості галузей харчової промисловості продовжуються тенденція спаду виробництва. Незважаючи на те, що основний негативний вплив на діяльність підприємств здійснювали постачальники сировини, дія інших факторів зовнішнього середовища в деяких галузях також мала суттєве значення. Так у 1999 році через незабезпеченість сировиною зупинялися 23 цукрові заводи, в результаті чого вироблено цукру зменшилося на 16,7% проти попереднього року. Але проблеми підприємств цієї галузі не стільки в забезпеченні сировиною, скільки в тому, що Україна втрачає традиційні цукрові ринки СНД, виробництво цукру замкнулося на внутрішньому ринку, якому також загрожує звуження. Бартеризація операцій з цукром з нееквівалентним коефіцієнтом обміну (тому що ринкові ціни на цукор нижче його собівартості ) теж погіршує стан підприємств галузі.

Тенденції спаду продовжуються у виробництві алкогольної продукції. Але суттєвий вплив на стан спиртової та лікеро-горілчаної галузі справили неефективне державне регулювання, особливо податкове, втрата російського ринку, надходження фальсифікованої та контрабандної продукції. В результаті обсяги виробництва спирту у 1999 році скоротилися на 27,5% , горілки - 15,2% проти відповідного періоду 1998 року.

Суттєвий вплив на функціонування підприємств в ринкових умовах здійснює стан споживчого ринку. Проведений аналіз свідчить, що сучасна структура споживання продовольчих товарів суттєво відрізняється від науково визначеної, яка базується на фізіологічних нормах споживання основних продуктів харчування. Основною причиною цього є значне зростання цін на продукти харчування і зниження реальних доходів населення. Підкреслюється, що на фоні зростання цін, прибутковість виробництва більшості продуктів харчової промисловості протягом останніх років знижується. Визначено, що сучасний рівень розвитку наукової та матеріально-технічної бази вітчизняних підприємств занадто низький, що здійснює суттєвий вплив на рівень витрат на виробництво, а отже на рівень цін на продукти харчування.

Таким чином, в дисертаційній роботі підсумовується, що середовище в якому функціонують підприємства харчової промисловості на сучасному етапі не достатньо сприятливе. Існуючі проблеми підприємств харчової промисловості в значній мірі пов’язані з недосконалістю та неефективністю їх господарського механізму. Але, слід відзначити,