ПIВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГIЧНИЙ

УНIВЕРСИТЕТ ( м. Одеса ) iм. К. Д. УШИНСЬКОГО

Андрющенко Віктор Павлович

УДК 378. 95+1.378.14+159

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ

ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

ДО МУЗИЧНО - ЕСТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.04 - теорiя і методика професійної освіти

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогiчних наук

ОДЕСА -- 2000

Ї

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана в Пiвденноукраїнському державному педагогiчному унiверситеті ( м. Одеса ) iм. К. Д. Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керiвник – доктор педагогiчних наук, доцент

Ліненко Алла Францівна

Пiвденноукраїнський державний педагогiчний

унiверситет ( м. Одеса) iм. К. Д. Ушинського,

доцент кафедри музично-інструментальної підготовки

Офiцiйнi опоненти – доктор педагогічних наук, професор

Кічук Надія Василівна,

Ізмаїльський державний педагогічний інститут,

завідувач кафедри педагогіки і методики початкового

навчання, декан факультету підготовки вчителів

початкових класів

– кандидат педагогічних наук,

Ващенко Людмила Феліксівна,

директор Сімферопольського педагогічного училища

Провідна установа – Криворізький державний педагогічний

університет, Міністерство освіти і науки України,

кафедра педагогіки.

Захист дисертацiї вiдбудеться “ 14 ” жовтня 2000 р.

о 11.30 год. на засiданнi спецiалiзованої вченої ради К.41.053.01. при Пiвденноукраїнському державному педагогiчному унiверситеті ( м. Одеса ) iм. К. Д. Ушинського за адресою: 65091, м. Одеса,

вул. Старопортофранківська, 26.

З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Пiвденноукраїнського державного педагогiчного унiверситету (м. Одеса) ім. К. Д. Ушинського за адресою: 65091, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розiсланий “ 12 ” вересня 2000 року

Вчений секретар

спецiалiзованої вченої ради Трифонова О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть дослiдження. Державні документи орієнтують викладацьку та наукову громадкість на відтворення інтелектуального і духовного потенціалу молоді. В сучасних умовах дефіциту духовності особливо гостро постала проблема вдосконалення роботи педагогічних внзів щодо підвищення рівня підготовки вчителя музики. Їхня професійна діяльність вимагає швидкого орієнтування в новому суспільному середовищі, розвитку творчих здібностей, тонкої чутливості, толерантності, готовності до майбутньої вчительської праці.

Музично-естетична діяльність педагога містить у собі великі можливості для розкриття його творчого потенціалу, збагачує естетичний досвід, розвиває емоційно-чуттєве самовираження, активізує формування виконавської майстерності. Все це потребує від майбутнього фахівця не тільки засвоєння теоретичних знань, практичних навичок, а й вміння реалізувати їх у конкретних педагогічних ситуаціях. Водночас практичний досвід засвідчує, що не всі випускники внзів готові цілком реалізувати свої можливості в музично-естетичній діяльності. Здебільшого у процесі роботи випускників спостерігається емоційне напруження, невміння організувати як свою діяльність, так і учнівську, в них недостатньо сформованi навички музично-творчої діяльності. Саме готовність до професійної діяльності дозволяє молодому педагогові впевнено почувати себе на робочому місці, швидше адаптуватися в умовах школи, успішно розв’язувати складні завдання навчально-виховної роботи. Звідси, постійна увага дослідників до означеного феномена, намагання осмислити його скрізь призму виховних можливостей музичного мистецтва.

Наявність протиріч між соціально-педагогічними потребами в музично-естетичному вихованні школярів і його реального стану висуває необхідність поглибленого та корінного поліпшення підготовки вчителів музики, формування їхньої готовності до професійної діяльності. При всій багатогранності підходів щодо формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності, ця проблема недостатньо досліджена. Актуальність, недостатня наукова та методична розробленість означеної проблеми і водночас нагальна потреба освітньої практики зумовили вибір теми дослідження “Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Кримського державного гуманітарного інституту. Напрямок наукового пошуку “ Розвиток системи гуманітарної освіти в багатонаціональному регіоні Криму” (№ 3071874). Досліджувалася проблема підвищення ефективності музично - естетичної діяльності майбутніх учителів.

Об’єкт дослiдження - музично-естетична дiяльність студентiв факультету естетичного виховання.

Предмет дослiдження – педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної дiяльностi.

Мета дослiдження -- визначити педагогiчнi умови та розробити методику ефективного формування готовності майбутніх учителiв до музично-естетичної діяльності.

Гiпотеза дослiдження: процес формування готовності студентiв до музично-естетичної дiяльності буде значно результативнішим за умови взаємозв’язку теоретичного та практичного пiдходів до розвитку і стимулювання творчої активності студентів у різних видах музично--естетичної дiяльності; систематичного включення студентів у творчу музично-естетичну дiяльність, що впливає на їхнє самовдосконалення; раціональне використання принципів інтеграції навчальних дисциплін, проблемних методів навчання, спрямованих на розвиток творчої особистості студента.

Завдання дослiдження.

-

-

-

-

Методи дослiдження: теоретичні : вивчення та аналіз літератури з філософії, естетики, психології, педагогіки, теорії і методики музичного виховання; вивчення навчальних програм дисциплін, що вивчаються на факультеті естетичного виховання та програм з музики для загальноосвітніх шкіл України; ознайомлення з досвідом роботи викладачів музично-педагогічних факультетів у аспекті теми дослідження; прогнозування та коригування навчальної музично-естетичної діяльності у процесі експерименту; емпіричні : анкетування, бесіди, цілеспрямоване педагогічне спостереження, педагогічний експеримент ( констатуючий, формуючий, контрольний), проведення контрольних і творчих робіт; статистична обробка результатів експериментальної роботи.

Дослiдження проводилося поетапно.

На першому етапi (1994 - 1996 р.р. ) аналiзувалася фiлософська, психолого-педагогiчна та науково-методична література з проблеми дослiдження, з’ясовувався рiвень її розробки; визначалися вихiднi

теоретичнi положення: гiпотеза, мета, завдання дослiдження.

На другому етапi ( 1996 - 1997 р.р.) розроблялися експериментальнi методики; здiйснювався констатуючий експеримент; апробовувалася методика формуючого експерименту.

На третьому етапi ( 1997 - 1999 р.р.) проводилась перевiрка ефективностi розроблених програм та методики експериментальної роботи. Узагальнювалися результати дослідження та формулювалися висновки.

Наукова новизна дослiдження полягає в уточненні й науковому обгрунтуванні сутності поняття “готовність до музично-естетичної діяльності”, виявленні її специфіки та місця у структурі особистості вчителя; визначенні й характеристиці педагогічних умов формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності; розробці програми поетапного формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності; виявленні взаємозв’язку компонентiв, що визначають ефективну навчальну дiяльнiсть майбутнiх учителiв музики; розробці критерiїв, що обумовлюють ефективну професiйну пiдготовку студентiв до майбутньої практичної роботи.

Практичне значення дослiдження полягає в розробці методики проведення iндивiдуальних занять, що обумовлює комплексний вплив на процес ефективного формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності; розробці та впровадженні в навчальну практику експериментальної програми творчого розвитку особистості студента в різноманітних видах музично-естетичної діяльності. Висновки, що були одержанi в результатi дослiдження, лягли в основу методичних розробок та рекомендацiй для викладачів музично-педагогічних спеціальностей.

Результати дослiдження впроваджувалися у практику роботи факультету естетичного виховання Кримського державного гуманітарного інституту (№ від 08.04.99 р.) та школи № 10 м. Ялта (№ 130 від 27.12.99 р.).

Особистий внесок дисертанта: в дослідженні розроблено та апробовано експериментальну програму формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності; розроблено методичні матеріали впровадження експериментальної методики у практику підготовки студентів музично-педагогічних спеціальностей.

Достовiрнiсть результатiв дисертацiї забезпечується теоретичною та методичною обгрунтованiстю її вихідних положень; результативнiстю сформованих умiнь та навичок студентiв у музично-естетичнiй дiяльностi, що забезпечило поряд з теоретичною розробкою проблеми її практичне втiлення у практику пiдготовки майбутнiх фахівців.

На захист виноситься:

-

-

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на Мiжнародних (Кривий Рiг, 1998; Ялта, 1998); республiканських (Житомир, 1999; Київ, 1999; Кіровоград, 1999); регiональних (Симферополь, 1998; 1999; 2000) науково-практичних конференціях. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на засiданнях кафедри гри на музичних iнструментах Кримського державного гуманiтарного iнституту, аспірантських семінарах Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) ім. К.Д. Ушинського. Основнi результати дослiдження вiдображено у 13 публiкацiях автора, 4 з них у фахових виданнях.

Структура дисертацiї. Дисертацiя складається зі вступу, двох роздiлів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації - 208 сторінок машинописного тексту, з них, 169 сторінки основного тексту. В роботі вміщено 13 таблиць, 1 графік. У списку використаних джерел 219 назв, обсяг додатків 24 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено гіпотезу, об’єкт, предмет, мету, методи дослідження, наукову новизну одержаних результатів, практичну значущість дисертації, подано дані про апробацію та впровадження одержаних результатів у практику.

У першому розділі “ Теоретичні засади формування музично-естетичної діяльності ” розкрито сутність понятійного апарату дослідження, як-от: музично-естетична діяльність, готовність учителів до музично-естетичної діяльності. Проаналізовано наукову літературу з проблеми дослідження, погляди вчених щодо тлумачення поняття “готовність до професійної діяльності”. Окреслено шляхи та систему підготовки вчителя до активізації творчої діяльності школярів.

Проблему готовності досліджували як педагоги, так і психологи. Так, педагоги акцентують увагу на виявленні факторів і умов, дидактичних і виховних засобів, за допомогою яких виникає можливість керувати процесом формування готовності. Роботи психологів зорієнтовані на з’ясування характеру зв’язків, залежностей між станом готовності та ефективністю діяльності.

Проблема підготовки майбутніх учителів музики до професійної діяльності була об’єктом низки досліджень (Л.Г.Арчажнікова, Н.О.Ветлугіна, С.І. Науменко, Г.Н.Падалка, О.П.Рудницька). Аналіз наукових робіт засвідчив,

що для її вирішення вагомими були такі напрямки в роботі, як формування ціннісних орієнтацій студентів, естетичної спрямованості, комплексу спеціальних знань і особистісних професійно-значущих якостей.

Музично-естетична діяльність – це складна діяльність педагога-музиканта, спрямована на виховання школярів, формування в них емоційно-позитивного і діяльнісного ставлення до музики, свідомого її сприймання, розуміння характеру і логіки її розвитку, навичок музично-творчої діяльності. Творчість є складовою частиною художньої діяльності, вона об’єднує в собі такі компоненти, як пізнавальний, комунікативний, оцінно-орієнтаційний, перетворювальний. Отже, творча діяльність розглядається як діяльність, що сприяє розвитку цілого комплексу якостей особистості: розумової активності, образного уявлення, творчої фантазії. Структура музично-естетичної діяльності складається з низки компонентів, пов’язаних між собою конкретними завданнями і системою різних взаємозв’язків. З-поміж них: художньо-естетична спрямованість; музично-естетична освіченість; професійно-творча активність.

Художньо-естетична спрямованість - це естетичне ставлення особистості студента до навколишньої дійсності. Вона визначає динаміку та ієрархію розвитку інтересів, потреб, мотивів особистості студента в музично - естетичній діяльності. За допомогою естетичної спрямованості здійснюється розвиток емоційного сприймання красивого в мистецтві і навколишній дійсності. Сприймання краси збуджує мислення, наповнює його інтелектуально-емоційним змістом, спонукає до творчої діяльності.

Музично-естетична освіченість – це глибокі знання студентів у галузі музичного мистецтва, вміння теоретично осмислювати закономірності побудови музичних творів, розуміння змісту їх духовної сили, вміння добирати високохудожні твори для естетичного виховання школярів.

Професійно-творча активність виявляється у прагненні до художньо-творчого самовдосконалення, вміння формувати у школярів систему естетичних ідеалів, володіння навичками високохудожньої інтерпретації музичних творів; музичної імпровізації, навичок композиції; творчого, дослідницького підходу до майбутньої педагогічної діяльності.

Професія вчителя музики складна і багатогранна, вона ставить до особистості вчителя цілу низку вимог. У своїй педагогічній діяльності він виступає як методист, вихователь, виконавець. Окрім загально-педагогічних і психологічних знань учитель-музикант повинен володіти широким спектром музичних знань, умінь і навичок у виконавській діяльності. Він повинен уміти організовувати увагу учнів на сприймання музики, стимулювати музично-естетичну творчість, і цим самим сприяти розвитку духовності молоді для підвищення їхньої загальної культури. Професійну готовність учителя до

музично-естетичної діяльності визначає комплекс мотиваційних і операційних компонентів: високий рівень свідомого ставлення до педагогічної праці; розуміння її суспільної значущості; інтерес до своєї професії; любов до дітей; володіння сучасними методами навчально-виховної роботи в системі естетичного виховання школярів; формування у студентів творчо-дослідницького підходу до професійної діяльності; знання методики музичного виховання, змісту циклу психолого-педагогічних дисциплін; володіння музичним інструментом (виконання музичних творів, транспонування, акомпанування, володіння навичками музичної творчості).

Готовність учителя музики до музично-естетичної діяльності розкрито в дисертації як характеристику особистості педагога, що визначає його здатність ставити за мету професійної діяльності розвиток творчих здібностей школярів, педагогічно обгрунтовано обирати способи досягнення цієї мети.

У другому розділі “Формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності” розкрито результати проведення діагностичного та формуючого експериментів, обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності.

Сутність поняття “готовність до музично-естетичної діяльності” доцільно розкрити через низку критеріїв, що ґрунтуються на мотивах, знаннях, уміннях та навичках і виступають ефективними умовами її формування.

В основу діагностичного експерименту покладено такі критерії, як: естетично-оцінна діяльність; емоційний відгук на музичні твори; музично-естетична компетентність; музична творчість; творча інтерпретація музичних творів. Система критеріїв готовності до музично-естетичної діяльності віддзеркалює особистісну теоретичну та практичну підготовку сту-дентів. “Естетично-оцінна діяльність” передбачає передусім наявність у студентів худож-нього смаку, естетичних ідеалів, широких інтересів до мистецтва, глибокі естетичні переко-нання. “Емоційний відгук на музичні твори” – це вміння формувати естетичні судження на основі емоційно-естетичної оцінки; повноцінного художньо-естетичного сприймання, глибокий емоційний відгук на сприймання і виконання музичних творів. “Музично-естетична компетентність” вказує на наявність у студентів знань у галузі музичного

мистецтва, здатність до самостійного аналізу музичних творів, уміння передавати емоційний досвід учням, компетентне керівництво формуванням у школярів навичок художньо-естетичного сприймання, естетичних почуттів, музичного смаку. “Музична творчість” засвідчує вміння студентів до написання музичних творів, творчої фантазії, оригінальності, глибоке розуміння набутих знань та вмінь у творчій роботі з естетичного виховання школярів. “Творча інтерпретація музичних творів” - це професійна майстерність у виконанні музичних творів на заліках, академічних концертах, педагогічній практиці; творча робота зі шкільними музичними ансамблями; високий рівень проведення позакласної роботи з естетичного виховання школярів.

Нами було розроблено експериментальні завдання для діагностики основних критеріїв, що визначають ефективність музично-естетичної діяльності студентів. Для виявлення знань виховного потенціалу музичних творів для естетичного виховання школярів, уміння їх аналізувати і давати естетичну оцінку, високохудожньої інтерпретації у практичній діяльності студентам давалися для слухання і виконання різнохарактерні музичні твори з програм шкільного репертуару. До музичного матеріалу ввійшли твори класичної і народної музики.

За допомогою критерію “Естетично-оцінна діяльність” виявлялася художньо-естетична спрямованість, естетичні погляди і судження, інтереси і потреби студентів, естетичне сприймання художніх образів. Наприклад, завдання на вміння студентів добирати для слухання на уроках музики музичні твори з означеної тематики; якість виконання музичних творів шкільного репертуару, як – от: українські народні пісні “Котився снопочок”, “Садок вишневий коло хати”, “Над річкою бережком”, “Ой літає соколонько”, “Лети моя, думо”, “А вже весна”, тощо; визначення засобів художньої виразності музичних творів.

Критерій “ Емоційний відгук на музичні твори” включав низку завдань на виявлення у студентів емоційного ставлення до музики, досвіду сприймання музичних творів для проведення уроків музики.

За допомогою критерію “Музично-естетична компетентність” ми виявляли обсяг, якість та самостійне творче використання набутих знань. Студентам пропонувалися музичні твори для слухання та аналізу, з-поміж них: М. Березовський: фрагменти хорового концерта; М. Калачевський: українська симфонія (фрагменти); Ю. Щуровський: українській танок; А. Караманов: музика до вистави “Герої Аджимушкая”; І.Бахшин: увертюра на кримсько-татарські теми; Б.Лятошинський: прелюдії; Ж.Колодуб: “Сніжна королева”; М.Скорик: естрадна п’єса; А. Райчев: “Пісня пастуха” та інші музичні твори.

Сформованість критерію “Музична творчість” визначалась умінням студентів володіти практичними навичками написанням нескладних музичних творів (полька, вальс, марш, пісня тощо), творчою фантазією та оригінальністю.

Студентам пропонувалися музичні теми для виявлення вміння імпровізувати в різних жанрах, стилях, змінювати розмір, тональність, ритм, писати варіації до українських народних пісень як-от: “Ой піду я до млина”, “Замітала хату”, “Закувала зозуленька”, “Ой у полі плужок ходить”, “ Тихо над річкою”, “Лети моя думо”, “Весняночко-паняночко”, “Ой упав сніжок”, “Ой у полі криниченька”.

За допомогою діагностики критерію “Творча інтерпретація музичних творів” виявлялися вміння студентів професійно виконувати музичні твори. Завдання включали твори української і зарубіжної класики. На основі визначених критеріїв та їх показників умовно було виділено три рівня сформованості готовності студентів до музично-естетичної діяльності: високий, середній та низький.

До високого рівня належали студенти, які показали високу якість виконання експериментальних завдань за п’ятьма критеріями. Студенти цього рівня засвідчили глибокі знання та естетичні переконання в музичному мистецтві. Вони розуміли важливість знань і вмінь у навчальній діяльності; в них були наявними глибокі естетичні переконання і яскраво виражені позиції до проблем мистецтва й музичної освіти; впевненість і аргументація своїх поглядів і переконань у естетичному вихованні школярів; для них був характерний глибокий емоційний відгук на сприймання та виконання музичних творів; досвід свідомого емоційного ставлення до музики; вони вміли організовувати і проводити шкільні позакласні заходи на педагогічній практиці; вільно орієнтувалися в музичному матеріалі; об’єктивно оцінювали музичні твори з погляду естетики; мали достатній рівень музично-естетичної компетентності для аналізу музичних творів. Їм була властива висока виконавська майстерність; творча оригінальність і фантазія в написанні музичних творів; глибоке розуміння одержаних знань та вмінь у творчій роботі зі шкільними музичними ансамблями. Студенти цього рівня розуміли естетичне, виховне значення музичних творів; виконували сім - дев’ять завдань за показниками кожного критерію. В них були сформовані вміння проведення позакласної роботи у школі з естетичного виховання школярів.

Студенти середнього рівня при виконанні завдань за показниками п’яти критеріїв засвідчили менш глибокі знання. Вони мали недостатньо виражену ерудицію і знання музично-теоретичних дисциплін; естетичне сприймання художніх образів без глибокого проникнення у структуру музики; недостатньо систематизували і узагальнювали знання головних етапів розвитку української та зарубіжної музичної культури; в них була менш виражена ерудиція щодо оцінки музичних творів шкільного репертуару, в них спостерігалася невпевненість у виконанні музичних творів на заліках, академічних концертах та нестійкі пізнавальні інтереси до музичного мистецтва. Втілення художніх

образів, картин природи, поетичних текстів у написанні музичних творів у них не досягало високої виразності. Студенти цього рівня не завжди давали адекватну оцінку музичним творам для слухання у школі; їхня теоретична підготовка була недостатньою, щоб адекватно аргументувати свої погляди шодо питань естетичного виховання школярів; у проведенні позакласних заходів на практиці не могли чітко і послідовно визначити етапи роботи; на практичних заняттях з ансамблевими колективами не всі твори яскраво розкривали в інтерпретації. Студенти цього рівня виконували шість – сім із дев’яти можливих завдань за показниками кожного критерію.

До низького рівня належали студенти, які засвідчили недостатні знання у виконанні завдань за показниками п’яти критеріїв. Їм була властива слабка вираженість естетичного сприймання музичних творів; у сприйманні і відтворенні музичних образів була відсутня глибина, емоційність; недостатньо глибокі й усвідомлені знання з музично-теоретичних дисциплін; вони слабко орієнтувалися в сучасній класичній музиці; в них недостатньо виражена художньо – естетична спрямованість у музично-естетичній діяльності; їм було характерне невибіркове ставлення до музики; вони не могли порівнювати і аналізувати музичні твори; у цих студентів спостерігалися слабкі навички самостійного творчого використання набутих знань та вмінь; при написанні музичних творів незавжди яскраво була виражена творча фантазія, оригінальність; при виконанні завдань, студентам цього рівня було притаманне невміння систематизувати музичні твори, добирати головне для раціональної роботи з ними; музично-естетична діяльність студентів цього рівня була безсистемною, не творчого характеру; потреба у спілкуванні виникала лише з широко відомими музичними творами; вони не завжди вміли яскраво і образно виконувати музичні твори; у студентів слабко був виражений пізнавальний інтерес до мистецтва; вони виконували три – п’ять із дев’яти можливих завдань за показниками кожного критерію.

Аналіз експериментальних даних засвідчив, що за критерієм “Естетично-оцінна діяльність” з показниками: естетичні погляди і судження; естетичне сприймання художніх образів; естетичні інтереси і потреби в контрольній групі високий рівень спостерігався у 16 % студентів; середній – у 68% студентів; низький рівень був характерний для 16%; в експериментальній групі високий рівень спостерігався у 16%; середній - 72%; низький -12%. Як бачимо, за цим критерієм суттєвої різниці між групами не було. Як засвідчують дані, в більшості студентів була відсутня естетична форма суджень, наявність високого художньо-естетичного смаку; широких інтересів до мистецтва.

За критерієм “Емоційний відгук на музичні творі” з показниками: емоційність у виконанні музичних творів; сприйняття музики для слухання у школі; емоційність у написанні та імпровізації музичних творів були одержані такі

результати: високий рівень було виявлено у 20% студентів контрольної та експериментальної груп. Середній рівень спостерігався у 72% майбутніх фахівців контрольної і 76% - експериментальної груп. Низький рівень було виявлено лише у 8% студентів контрольної і 4 % експериментальної груп. Для студентів обох груп був характерний емоційно-описовий рівень оцінювання музичних творів, з домінуванням інтуїтивного художнього сприймання.

За критерієм “Музично-естетична компетентність” з показниками: обсяг знань; якість знань; самостійне творче використання знань були одержані такі результати: високого рівня досягли 8 % студентів експериментальної і 12 % - контрольної груп; середнього – відповідно 72 % і 68 % студентів. На низькому рівні перебувало: по 20 % студентів експериментальної і контрольної груп. Аналіз експериментальних даних засвідчив, що не у всіх студентів є інтерес і потреба до одержання глибоких знань з історії української класичної музики, в них було наявне однобічне захоплення у сфері музичного мистецтва.

Результати за критерієм “ Музична творчість” з показниками: практичні навички написання музичних творів; творча фантазія; творча оригінальність виявилися такими: на високому рівні було по 12% студентів як у експериментальної, так і контрольної групах, середньому - 72% і відповідно 68% студентів; на низькому - 16% і 20% майбутніх фахівців. У творчій діяльності студентів спостерігалася безсистемність. Слід відзначити, що не всі студенти виявили бажання творчо реалізувати себе в музичній діяльності, щоб безпосередньо втілювати свої естетичні переконання в написанні музичних творів.

Результати за критерієм “Творча інтерпретація музичних творів” з показниками: виконавська майстерність; самостійна робота з музичними творами; творчий підхід до роботи з музичними ансамблями розподілилися таким чином: високого рівня досягли 20% студентів як експериментальної, так і контрольної груп. Середній рівень засвідчили 64 % майбутніх спеціалістів експериментальної і 60% - контрольної груп. Низький рівень був характерний для 16% студентів експериментальної і 20% - контрольної груп. Аналіз виконавської діяльності студентів засвідчив, що не всі студенти мали сформовані естетичні критерії в оцінці виконуваних музичних творів, спрямованість на свідоме активне сприймання і відтворення у творчій інтерпретації.

Дані діагностичного експерименту засвідчили, що більшість студентів знаходилися на середньому та низькому рівнях сформованості означених критеріїв, що обумовлюють успішність у музично-естетичній діяльності. Результати контрольної та експериментальної групи суттєво не відрізнялися.

На етапі пошуково-розвідувального експерименту було здійснено:

анкетування студентів - практикантів, учителів, експрес-опитування (бесіда, інтерв’ю), відвідування уроків, позакласних заходів, що проводили практиканти з музичними ансамблями школярів.

Результати аналізу підготовки студентів до активізації творчої діяльності школярів засвідчили відсутність у них установки на музично-творчу діяльність учнів у навчально-виховному процесі. Було виявлено, що студентам бракує спеціальних психолого-педагогічних, методичних та практичних знань і вмінь щодо стимулювання музично-естетичної діяльності школярів. Здебільшого не враховували індивідуальні особливості учнів. При плануванні позакласної роботи недооцінювалося значення музичних ансамблевих колективів для естетичного виховання школярів.

На формуючому етапі дослідження була розроблена експериментальна програма формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності, що обіймала чотири взаємопов’язані етапи: організаційно-методичний; пізнавальний; діяльнісний; комунікативно-творчий.

Метою першого, організаційно-методичного етапу було: забезпечення навчально-виховного процесу необхідним експериментальним матеріалом. На цьому етапі передбачалася розробка програми експериментального дослідження, відбір навчального матеріалу для творчих завдань. Програма формуючого експерименту грунтувалася на принципах системності та інтеграції навчальних дисциплін з основного та додаткового музичних інструментів (фортепіано, баян, акордеон, домра, балалайка), а також предметів загальноосвітнього циклу (психологія, педагогіка, музична література, сольфеджіо, гармонія, історія музичної літератури).

На другому етапі - пізнавальному, знайомили студентів із різними видами музично-творчої діяльності. Означена мета реалізовувалася через ознайомлення з музичними творами для вивчення і творчої інтерпретації, із специфікою відбору музичного супроводу до поетичних образів; написанням музичних творів, уміння створювати і здійснювати постановку невеликих музичних вистав ( казок ).

Діяльнісний ( третій) етап передбачав активізацію творчої музично -естетичної діяльності, залучення студентів до різноманітних видів музично-естетичної діяльності, роботу над музичними творами ( слухання, співи, цілісний аналіз музичних творів, критичне судження, відбір за слухом, транспонування, імпровізація, гра в ансамблях, акомпонування, переклад і обробка народних мелодій), виконання на високому рівні музичних творів шкільного репертуару, написання музичних творів( етюдів, пісень, танців, фольклорних композицій, рондо, варіацій, музичних казок), проведення уроків музики у школі, різноманітну виховну позакласну роботу.

На четвертому, комунікативно – творчому, етапі здійснювалася реалізація

творчого потенціалу студентів у різноманітних видах самостійної практичної діяльності; виконавської ( контрольні уроки, академічні концерти, заліки ); проведення уроків на педагогічній практиці; організація і керівництво музичними ансамблями у школі; робота з естетичного виховання школярів; позакласна культурно-освітня і виховна діяльність.

Ефективність формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності обумовлювалася такими педагогічними умовами, як стимулювання творчої активності студентів у різних видах музичної діяльності; раціональне використання принципів інтеграції навчальних дисциплін, проблемних методів навчання; спрямованість навчання на виховання у студентів активного ставлення до музично-естетичної діяльності; виховання художньо-естетичних інтересів, потреб; володіння сучасними методами навчально-виховної роботи в системі естетичного виховання школярів; формування художньо-естетичної спрямованості й професійно-творчої активності; забезпечення особистісно-орієнтованого підходу до кожного студента; включення студентів у систематичну музично-творчу діяльність; самостійне використання одержаних знань, умінь і навичок у практичній діяльності.

Задля формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності були розроблені експериментальні програми “ Методика роботи з дитячими музичними ансамблями ” та “ Музична творчість ”, що були орієнтовані на підготовку майбутніх фахівців до естетичного виховання школярів.

В експериментальній роботі взяли участь 124 студента та 8 викладачів факультету естетичного виховання Кримського державного гуманітарного інституту.

В результаті аналізу навчальних планів та програм, вивчення досвіду роботи музично-педагогічних факультетів інших навчальних закладів, було визначено напрямки реалізації програми формуючого експерименту :

- цілеспрямовані, спеціально підготовлені під безпосереднім керівництвом експериментатора форми навчальної роботи, що проводилися на індивідуальних заняттях у класі основного та додаткового музичних інструментів, та на групових заняттях у класі ансамблевої гри на музичних інструментах з включенням студентів у музично-творчу діяльність за експериментальною програмою;

- міждисциплінарний підхід, що реалізовувався в синтезі знань, умінь і навичок, набутих у процесі вивчення різних навчальних дисциплін, їх творче використання, а також розширення і поглиблення;

- індивідуальна робота з респондентами, що проявлялась у врахуванні здібностей, рівня сформованості виокремлених компонентів музично-естетичної діяльності, доборі конкретних, індивідуальніх завдань;

-

музично-естетичного виховання школярів на педагогічній практиці в загально-освітніх школах.

Формування виокремлених критеріїв проводилося на індивідуальних уроках гри на музичних інструментах та групових заняттях класу ансамблевої гри: навчальні лекції- концерти; конкурси на авторські музичні твори; написання сценічних музичних вистав.

На прикінцевому етапі формуючого експерименту було проведено контрольні зрізи задля виявлення рівнів сформованості готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності.

Як засвідчили результати дослідження, в експериментальних групах відбулися суттєві позитивні зміни щодо рівнів готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності. Відтепер, високий рівень за критерієм “Естетично-оцінна діяльність” було зафіксовано в 48% студентів, тоді як до навчання таких студентів було 16%. У контрольній групі високого рівня за цим критерієм, за даними прикінцевого зрізу, досягло 24% студентів ( було 16%). На середньому рівні, як засвідчують експериментальні дані, знаходилося 48% студентів експериментальної групи (на констатуючому етапі було 72%). У контрольній групі на середньому рівні на кінець експерименту було 64% студентів ( на початковому етапі -68%). На низькому рівні залишилося 4% студентів експериментальної групи ( до експерименту їх було 12%). У контрольній групі на констатуючому етапі низький рівень естетично-оцінної діяльністі спостерігався у 16% студентів, на кінець експерименту на цьому рівні знаходилося 12%. У студентів експериментальної групи сприймання музичних творів відбувалося, відтепер, на основі сформованого музично-естетичного досвіду і більш високою професійною оцінкою.

Результати експериментальних даних за критерієм “Емоційний відгук на музичні твори” засвідчують, що в експериментальній групі значно збільшилася кількість студентів високого рівня (до експерименту було 20%, після експерименту - 56%). У контрольній групі відчутних змін не відбулося (було 20%, стало 8%). На середньому в експериментальній групі зали-шилось 40% і на низькому – 4% (було відповідно 72% і 16%) У контрольній групі на кінець навчання на середньому рівні знаходилося 68% (було 72%) і на низькому – 4% (було 8%).

Як засвідчують експериментальні дані, до високого рівня за критерієм “Музично-естетична компетентність” у експериментальній групі піднялося 40% студентів (було 8%). У контрольній групі виявилося всього 16% студентів (було 12%). На середньому рівні в експериментальній групі залишилося 48% (було 72%). У контрольній групі 64% студентів ( на констатуючому етапі було 68%). Щодо низького рівня за цим критерієм, то 12% студентів експериментальної групи ще залишилися на низькому рівні ( на початку експерименту було 20%).

У контрольній групі так і залишилося 20%.

Аналіз музично-естетичної компетентності засвідчив, що у студентів експериментальної групи на більш високому рівні були сформовані такі вміння в роботі з музичними творами, як добір ефективних методів роботи, вміння систематизувати музичний матеріал, окрім того, студенти експериментальної групи більш професійно аналізували музичні твори.

Як засвідчують експериментальні дані, на констатуючому етапі експерименту кількість студентів з високим рівнем за критерієм “Музична творчість” становила 12% в експериментальній і контрольній групах, на кінець експерименту цей показник зріс до 40% студентів у експериментальній і до 20% у контрольній групах. На середньому рівні музичної творчості в експериментальній групі на прикінцевому етапі експерименту стало 56% студентів ( на початку експерименту – 68%). У контрольній групі 64% ( до експерименту – 72%). На низькому рівні залишилося ще 4 % студентів експериментальної групи ( на констатуючому етапі їх було 20% ). У контрольній групі відчутних змін не відбулося: 16% досліджуваних на початку експерименту та 16% - на прикінцевому етапі експерименту.

За результатами дослідження, студенти експериментальної групи, відтепер, мали більш високий досвід у написанні музичних творів, творчої імпровізації музичних тем, досвід втілення в музиці творчої фантазії та оригінальності.

Аналіз результатів експериментальної роботи за критерієм “Творча інтерпретація музичних творів” засвідчив, що високий рівень у студентів експериментальної групи до експерименту був у 20% студентів, після – 48%. У контрольній групі був у 20% майбутніх фахівців, після – 28%. Середній рівень на кінець навчання виявили 48% студентів експериментальної і 52% - контрольної груп (на констатуючому етапі дослідження було відповідно 64% і 60% студентів). На низькому рівні в експериментальній групі залишилося ще 4% студентів, у контрольній - 20% (було 16% і 20% - відповідно). Студенти експериментальної групи засвідчили більш високу професійну майстерність, артистизм, відсутність емоційного напруження у виконанні музичних творів.

У висновках викладено результати дослідження, основні з них такі:

1. Готовність майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності є цілісним особистісним утворенням, це синтез її мотиваційної, емоційно – вольової та інтелектуальної, а також операційної готовності до означеної діяльності; це особистісно – професійна якість, що проявляється в системі мотивів, спеціальних знань, умінь і навичок, які є необхідними для ефективної реалізації професійної діяльності, спрямованої на розвиток творчого потенціалу школярів.

2. Процес формування готовності до музично-естетичної діяльності інтегрує в собі художньо-естетичну спрямованість, що обумовлює динаміку розвитку

інтересів, потреб, мотивації в музично-естетичній діяльності; музично-естетичну освіченість: глибокі знання музичного мистецтва, вміння аналізувати, усвідомлювати його закономірності і виховні можливості; професійно-творчу активність, що виражається у прагненні до художньо-творчого самовдосконалення, вміння формувати у школярів систему естетичних ідеалів, творчого володіння навичками високохудожньої інтерпретації музичних творів; музичної імпровізації, написання музичних творів; творчого, дослідницького підходу до майбутньої педагогічної діяльності.

3. Означені компоненти формувалися в системі індивідуальних та групових занять на музичних інструментах за такими критеріями, як: естетично – оцінна діяльність; емоційний відгук на музичні твори; музично – естетична компетентність; музична творчість; творча інтерпретація музичних творів. Відповідно до означених критеріїв було виділено умовно три рівня готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності: високий, середній, низький. Переважна більшість студентів на початку експериментальної роботи знаходилася на середньому рівні (70 – 72%).

4. На формуючому етапі дослідження була розроблена експериментальна програма формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності, що обіймала чотири взаємопов’язані етапи:організаційно-методичний; пізнавальний; діяльнісний; комунікативно-творчий, а також було виявлено педагогічні умови ефективного формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності. З–поміж них: стимулювання творчої активності студентів у різних видах музичної діяльності; раціональне використання принципів інтеграції навчальних дисциплін; проблемних методів навчання; спрямованість на виховання у студентів активного ставлення до музично-естетичної діяльності; виховання художньо-естетичних інтересів і потреб; володіння сучасними методами навчально-виховної роботи в системі естетичного виховання школярів; формування художньо-естетичної спрямованості і професійно-творчої активності; забезпечення особистісно-орієнтованого підходу до кожного студента; включення студентів у систематичну музично-творчу діяльність; самостійне використання одержаних знань, умінь та навичок у практичній діяльності. З метою формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності були розроблені експериментальні програми “ Методика роботи з дитячими музичними ансамблями ” та “ Музична творчість ”, що орієнтовані на підготовку майбутніх фахівців до естетичного виховання школярів.

5. За порівняльними даними прикінцевого етапу експерименту, студенти експериментальної групи засвідчили позитивні зміни за всіма напрямками експериментальної роботи. Високого рівня досягло: 48%, 56%, 40%, 40% і 48%

студентів відповідно кожного критерію. На низькому рівні залишилися лише окремі студенти експериментальної групи (відповідно: 14%, 4%, 12%, 4% і 4%). У контрольній групі відчутних змін не відбулося.

6. Реалізація експериментальної програми дослідження засвідчила, що: а) орієнтація навчального процесу в експериментальних групах на модель майбутньої діяльності випускників та розробка на цій основі системи професійно-орієнтованих задач і завдань поліпшили процес формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності; б) впровадження розробленої системи вимірювання і оцінювання ефективності формування готовності до музично-естетичної діяльності через критерії та їх показники поліпшили якість професійно-педагогічної підготовки студентів; в) результати експериментальної роботи засвідчили, що студенти, які навчалися за розробленою експериментальною програмою, відрізнялися більш високою естетично-оцінною культурою, творчою активністю, цілеспрямованістю; г) рівні сформованості готовності студентів до музично-естетичної діяльності залежать від доцільності та узгодженості поєднання різноманітних форм і видів музично-естетичної діяльності; д) цілеспрямована естетично-оцінна діяльність студентів позитивно вплинула на процес формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності; е) готовність до музично-естетичної діяльності студентів формується більш ефективно, якщо вона має для них суб’єктивну значущість; ж) ефективність процесу формування готовності майбутніх учителів залежить від спрямованості на творчість у професійній діяльності, від усвідомлення їхньої творчої діяльності для естетичного виховання школярів.

Проведене нами дослідження не претендує на повне вирішення означеної проблеми. Подальшої уваги, на наш погляд, потребує більш глибоке дослідження критеріїв, форм і методів діагностики особистісних індивідуальних якостей студентів з метою їх максимальної реалізації у творчій музично-естетичній діяльності.

Основнi iдеї та положення дисертацiї викладено в таких публiкацiях автора.

1.Оптимизация творческой деятельности будущих учителей музыки // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського / Зб. наук. пр. / випуск 6, 1999.- с. 58-62

2.Роль мотивации в художественно-эстетическом воспитании учащихся // Науковий вісник Південноукраїнського державного