ІНСТИТУТ ПЕДАГО ГІКИ АПН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПЕДАГО ГІКИ АПН УКРАЇНИ
Бабенко Катерина Павлівна
УДК 37.036
ФОРМУВАННЯ У СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗДАТНОСТІ
ДО ЕСТЕТИЧНОГО СПРИЙМАННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ
ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОЇ ІЛЮСТРАЦІЇ
(НА МАТЕРІАЛІ ЕПІЧНИХ ТВОРІВ)
13.00.02 – теорія і методика навчання
(російська література)
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ – 2000
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження зумовлюється. Відповідно завданнями сучасної методики викладання лї
тератури до концепції гуманітарної освіти естетичне сприймання художнього твору визнається важли-
вим аспектом людської діяльності, що сприяє вдосконаленню особистості, росту її духовної культури. Стан духовної
кризи суспільства, який склався в Україні в останні роки, негативно відбивається на розвитку здатності учнів до естетичного сприймання літератури. Усталюється протиріччя між теоретичними розробками й практичним проявом вказаної здатності у школярів.
Проблема формування здатності до естетичного сприймання літератури розв’язується в роботі на матеріалі епічних творів. Епос має найбільші композиційні можливості, в порівнянні з іншими родами літератури.
Динаміка розвитку здатності учнів до естетичного сприймання літератури просліджується на прикладі старшого шкільного віку. Вибір зумовлений такими причинами. По-перше, саме старшокласники демонструють сформованість естетичної здатності як комплексної особливості. В учнів V-VIII класів спостерігається нерівномірний розвиток окремих показників цієї здатності. У школярів цього віку виявляються лише окремі показники естетичної здатності. По-друге, в юнацькому віці найбільш яскравим є логізований, раціональний підхід реципієнтів до будь-якого художнього твору, що призводить до “забуття” ролі емоційного сприймання в складі естетичного. По-третє, в IX-XI класах загальноосвітньої школи література є домінуючим видом мистецтва, спрямованим на розвиток духовної культури учнів. У такій ситуації сприймання мистецтва слова буде повноцінним за умови взаємозв’язку літератури з іншими видами мистецтва. По-четверте, в програми з літератури включені досить складні епічні твори, вивчення яких уявляється нам необхідним у взаємозв’язку з таким видом образотворчого мистецтва, як художня ілюстрація. Стосовно вивчення літературного твору художня ілюстрація є найдоступнішим засобом зорової наочності, який виявляє тісний органічний зв’язок із текстом літературного твору.
Питання про виникнення образу в свідомості особистості досліджували ще античні філософи (Арістотель, Платон, Плотін). Особливої уваги заслуговують праці філософів (Г.Гегеля) та мистецтвознавців (А.В.Бакушинського, Є.Б.Адамова, Б.М.Неменського, О.О.Авраменко) про виникнення зорового образу під час сприйняття художньої ілюстрації. Важливими також є роботи естетів (В.Г.Бєлінського, О.І.Герцена, О.Л.Андрєєва, А.Я.Зіся) і літературознавців (О.К.Дрьомова, О.Л.Кундзіча, М.Б.Храпченка, Г.М.Поспєлова), присвячені проблемі виникнення та функціонування художнього образу у процесі сприймання літературного твору.
Значними для нашого дослідження є праці психологів і педагогів. Учені розглядають психологічні особливості виникнення зорового образу в процесі сприймання художньої ілюстрації (Х.Д.Алчевська, П.П.Блонський, Г.П.Шевченко, Д.М.Джола), визначають педагогічні умови застосування ілюстрацій при вивченні навчального матеріалу (М.Я.Ніколадзе, Л.В.Занков, К.К.Чухман). У психолого-педагогічній літературі також вирішується питання про вплив ілюстрацій на розвиток індивідуальних властивостей школярів (Я.А.Коменський, К.Д.Ушинський, С.Ф.Русова, П.М.Якобсон, О.І.Нікіфорова, С.С.Пальчевський).
У центрі нашої уваги були й роботи з методики викладання літератури в школі. Вчені розвивають творчі здібності учнів (Н.Ф.Бунаков, В.В.Голубков, М.М.Ширяков; Н.Й.Волошина, В.Я.Неділько) та окремі індивідуальні властивості школярів (В.І.Водовозов, М.О.Рибникова; О.М.Бандура, М.М.Квітинський, А.П.Коржупова). М.М.Соколов, О.Ю.Богданова, Є.А.Пасічник розглядають вивчення літеритури учнями у взаємозв’язку з психологічними особливостями їхнього сприймання. Питанням використання художніх ілюстрацій на уроках літератури присвячені роботи Ф.І.Буслаєва, А.Ф.Кисельової, О.Т.Сотникова; В. С.Гречинської, Є.Л.Глущенка, Є.М.Колокольцева.
Як свідчить аналіз науково-методичної літератури, жодне дослідження не висвітлює питання про естетичну здатність як специфічний комплекс індивідуально-психологічних властивостей особистості. Особливого значення набуває визначення ефективності методичних
2
умов формування здатності до естетичного сприймання літературного твору засобами художньої ілюстрації. Вказані вище фактори є підвалинами для визначення наукової значущості обраної
теми дослідження, її об’єкта, предмета, мети і завдань.
Об’єкт дослідження – навчальний процес на уроках літератури в старших класах загальноосвітньої школи.
Предмет – зміст, методи і прийоми формування естетичної здатності старшокласників засобами художніх ілюстрацій у процесі вивчення літературного твору.
Мета – теоретично обгрунтувати, розробити та експериментально перевірити методичну систему формування у старшокласників здатності до естетичного сприймання літератури засобами художньої ілюстрації.
Гіпотеза . Формування здатності до естетичного сприймання літературного твору засобами художніх ілюстрацій буде ефективним, якщо:
-
розвивати індивідуальні властивості учнів у комплексі, визначивши на кожному етапі домінуючі показники естетичної здатності;
-
враховувати жанрову специфіку епічних творів та особливості їх сприймання старшокласниками;
-
використовувати різні види художньої ілюстрації з метою підвищення інтересу учнів до вивчення літературного твору;
-
формувати в свідомості старшокласників суб’єктивний образ, органічно пов’язаний з літературним і графічним образами;
-
застосовувати різні методичні прийоми, які сприятимуть поглибленню творчої діяльності учнів.
Для досягнення мети і перевірки гіпотези дослідження поставлені такі завдання:
-
здійснити теоретичний та практичний аналіз досліджуваної проблеми;
-
визначити та проаналізувати принципи й методичні умови використання художніх ілюстрацій під час вивчення літературного твору; окреслити критерії добору ілюстрацій;
-
проаналізувати існуючі класифікації художніх ілюстрацій, розробити на їх основі власну класифікацію стосовно до вивчення літературного твору;
-
розробити систему формування здатності учнів до естетичного сприймання літератури засобами художніх ілюстрацій;
-
перевірити ефективність запропонованої методики на практиці.
Методологічною основою дослідження є концепція про всебічний і гармонійний розвиток
здібностей школярів, філософські праці про взаємозв’язок мистецтва слова та графіки.
У процесі розв’язання зазначених завдань використовувались такі методи дослідження:
-теоретичні: вивчення філософсько-естетичної, мистецтвознавчої, літературознавчої, психолого-педагогічної, методичної літератури з теми дослідження; аналіз методичних праць з питань вивчення епічних творів у зіставленні з образотворчим мистецтвом; вивчення й узагальнення педагогічного досвіду викладання літератури;
-
емпірічні: бесіди з учителями й учнями; анкетні опитування; педагогічні спостереження й аналіз уроків літератури з використанням творів образотворчого мистецтва; метод “зрізів”; аналіз усних і письмових відповідей учнів;
-
практичні: педагогічні експерименти – констатуючий, формуючий та контрольний; статистичний аналіз результатів експериментального навчання.
Дослідження проводилось в 11-ти загальноосвітніх школах і гімназіях міст Запоріжжя,
Василівки, Мелітополя. Експериментальним навчанням було охоплено 667 учнів старших класів. Робота проходила упродовж чотирьох етапів.
3
1.
Теоретичний (1995-1996 рр.) – вивчення й аналіз літератури з проблеми, вивчення педагогічного досвіду, розробка теоретичних положень, формулювання й уточнення об’єкта, предмета, мети, гіпотеза та завдань дослідження.
2.
Пошуково-констатуючий експеримент (1996-1997 рр.) – вивчення проблеми формування естетичної здатності старшокласників у практиці викладання літератури, з’ясування особливостей використання художніх ілюстрацій на уроках літератури, визначення критеріїв і рівнів сформованості здатності старшокласників до естетичного сприймання літературного твору, розробка експериментальної програми навчання.
3.
Формуючий експеримент (1996-1999 рр.) – експериментальна перевірка методичної системи формування естетичної здатності старшокласників; коригування змісту, шляхів і методів застосування художніх ілюстрацій як засобу формування здатності до естетичного сприймання літературного твору, з урахуванням результатів констатуючого експерименту. Формуючий експеримент проводився на базі загальноосвітніх шкіл №№ 1, 3, 15, 39, 48, 65 м.Запоріжжя, № 2 м.Василівки, № 15 м.Мелітополя, гімназіях №№ 2, 11, 47 м.Запоріжжя.
4.
Контрольний експеримент (1999-2000 рр.) – узагальнення результатів застосування методичної системи, визначення її ефективності.
Наукова новизна:
-
розроблено методичну систему формування здатності до естетичного сприймання літературного твору засобами художньої ілюстрації;
-
вперше відповідно до психолого-педагогічних і методичних особливостей викладання літератури простежено динаміку розвитку здатності до естетичного сприймання літератури в учнів старших класів;
-
на основі існуючих класифікацій засобів наочності та художніх ілюстрацій розроблено власну класифікацію ілюстрацій у зв’язку з вивченням епічних творів.
Теоретичне значення полягає в науковому обгрунтуванні методики формування
естетичної здатності учнів як комплексної властивості, в розкритті специфіки використання художніх ілюстрацій на уроках російської літератури.
Практичне значення полягає в експериментальній перевірці системного використання художніх ілюстрацій, спрямованого на ефективний комплексний розвиток індивідуальних властивостей старшокласників.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обгрунтованістю його вихідної концепції, кількісним і якісним аналізом результатів, отриманих в процесі здійснення експериментальної методичної системи.
Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювались у процесі педагогічної діяльності автора, вчителя російської мови й літератури в школах №№ 3, 11, 15, 65 м.Запоріжжя; публікаціями статей з теми дисертації; доповідями на звітних конференціях викладачів і студентів Запорізького державного університету (1996, 1997 рр.); на IV Регіональній науковій конференції “Історіко-етнографічні дослідження Південної України (18-20 жовтня 1998 р., м.Василівка); на других, третіх та четвертих Запорізьких єврейських читаннях (20-21 травня 1996 р., 19-20 травня 1999 р., 25-26 травня 2000 р.); на Міжнародній науковій конференції “Навчально-виховний процес у вузі і школі та шляхи його розвитку і удосконалення”(14-17 травня 1999 р., м.Рівне); на засіданнях методичних об’єднань вчителів російської мови і літератури, вчителів зарубіжної літератури загальноосвітніх шкіл м.Запоріжжя.
СТРУКТУРА ТА ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку основної використаної літератури, додатків. Обсяг основного тексту становить 189 сторінок. Бібліографія містить 218 джерел.
4
У вступі обгрунтовується актуальність дослідження, визначаються об’єкт, предмет, мета і завдання роботи, її методи та етапи; формулюється гіпотеза, з’ясовується наукова новизна, теоретичне і практичне значення здобутих результатів; розкривається апробація дослідження та впровадження його результатів у шкільну практику викладання літератури.
У першому розділі – “Теоретичні основи використання художніх ілюстрацій як засобу формування здатності до естетичного сприймання”- аналізуються філософсько-естетичні, мистецтвознавчі та літературознавчі особливості виникнення зорового образу під час сприймання творів образотворчого мистецтва, психолого-педагогічні проблеми формування здатностей учнів засобами художніх ілюстрацій, використання художніх ілюстрацій в методиці викладання літератури.
Досліджуючи основи виникнення зорового образу, переконуємося, що ця проблема цікавить ще античних філософів: Арістотеля, Платона, Плотіна. Сприймання образу в їхньому твердженні проходить через співвідношення “зображення – глядач”. Виникнення образу здійснюється за двома принципами: життєподібності та “від незримого до явного”. В середньовіччі співвідношення “зображення – глядач” здійснюється в протилежному напрямку: “від явного – до незримого”.
В подальших філософсько-естетичних працях проблема виникнення образу досліджується в таких аспектах: чуттєве сприймання світу, композиційні особливості малюнка, сприймання літературного твору, виникнення образу-символу та його функціонування у свідомості індивіда. Особливу увагу привертають роботи О.Л.Андрєєва, В.Ф.Асмуса, А.Я.Зіся. О.П.Лановенка, в яких досліджуються проблеми трансформації та адекватності образу. Це питання цікавить і літературознавців: М.А.Бєляєву, Н.К.Гея, О.К.Дрьомова, М.Ф.Коцюбинську, Д.С.Лихачова, Г.М.Поспєлова, А.Є.Нямцу – вчені здебільшого користуються терміном “художній образ”.
У дослідженнях мистецтвознавців набуває розвитку проблема співвідношення літературного й візуального образів. Особливості виникнення зорового образу під час сприймання ілюстрації до літературного твору досліджують В.М.Щербаківський, Є.Б.Адамов, О.І.Подобєдова, Б.М.Неменський, М.Чегодаєва, В.М.Жуковський, О.О.Авраменко, Д.В.Степовик. Вчені висвітлюють такі проблеми: функціонуваня образу в українській національній графіці, настанови на сприймання графічної ілюстрації, ступені формування зорового образу під час читання ілюстрованого твору, специфічні фактори та образотворчі засоби художньої ілюстрації.
У філософсько-естетичних, мистецтвознавчих та літературознавчих дослідженнях висуваються однакові якості образу, які призводять до повноцінного сприймання мистецького твору: конкретність, правдоподібність, синтетичність, емоційність. Основними індивідуальними властивостями, необхідними для сприймання, вчені вважають адекватність і здатність до трансформації образу. Літературознавці, крім того, називають інтерпретацію образу та уявлення.
Психологічні й педагогічні аспекти формування здатностей учнів засобами художньої ілюстрації обгрунтовують Я.А.Коменський, К.Д.Ушинський, Х.Д.Алчевська, П.П.Блонський, С.Ф.Русова, Н.С.Гогебашвілі, Л.В.Занков, В.П.Ягункова, Г.П.Шевченко. В центрі уваги нашого дослідження були й роботи сучасних психологів і педагогів О.С.Барабаш, В.Г.Бутенка, В.Н.Горпинюка, Д.М.Джоли, С.В.Коновця, А.Б.Щербо. Вчені працюють над проблемами розвитку індивідуально-психологічних властивостей учнів під час опрацювання навчального матеріалу.
Аналіз психолого-педагогічної літератури в руслі досліджуваної проблеми дозволяє виділити такі критерії здатності до естетичного сприймання літературного твору: уважність, спостережливість, емоційна чуйність, трансформаційність, адекватність, самостійність суджень. Особливості функціонування та формування показників розглядаються в методиці літератури як окремі здатності.
Розвиток естетичного сприймання літературного твору засобами художньої ілюстрації цікавив методистів середини XIX- 40-х років XX століть: Ф.І.Буслаєва, В.І.Водовозова, Н.А.Корфа, В.Я.Стоюніна, М.О.Рибникову, М.М.Соколова та інших.
5
Серед представників методичної науки 50-60-х років виділяються праці В.В.Голубкова, А.Ф.Кисельової, Є.М.Колокольцева, А.П.Коржупової, З.О.Митяєвої, Г.Г.Розенблата, Т.Г.Юркевич. Дослідження цих років характеризуються поширеним використанням книжкової ілюстрації як найдоступнішого засобу наочності.
У методиці 70-80-х років найважливішими є праці Є.В.Квятковського, Л.П.Кулінської, М.М.Машенка, В.А.Нікольського, О.Т.Сотникова, В.С.Гречинської, Є.Л.Глущенка та
В.П.Полуянова. Методисти приділяють особливу увагу підвищенню емоційності читача в процесі сприймання літератури, формуванню його здатності до інтерпретації літературного образу. В роботах окремих учених (В.С.Гречинської, Л.П.Кулінської, М.М.Машенка) просліджується прагнення до синтетичного використання різних видів образотворчого мистецтва на уроках літератури.
Сучасні методичні дослідження тяжіють до комплексного використання наочності на уроках літератури. Формування окремих показників здатності до естетичного сприймання розкривають А.В.Андронік, Н.Й.Волошина, С.О.Жила, О.О.Ісаєва, О.М.Колодницька, Є.М.Колокольцев, Т.Б.Недайнова, Б.І.Степанишин.
У науковій літературі існують розбіжності щодо визначеності понять “здатність до естетичного сприймання” і “художня ілюстрація”. Здатність до естетичного сприймання літературного твору трактуємо як комплексну індивідуально-психологічну властивість особистості, що складається з уважності, спостережливості, емоційної чуйності, трансформаційності, адекватності, самостійності суджень. Ця здатність сприяє оцінюванню літературного твору як прекрасного в процесі його читання й вивчення.
Художня ілюстрація – засіб зорової наочності, який відображає взаємозв’язок літератури, графічного мистецтва та реальної дійсності. Ілюстрація конкретизує образ, що постає в свідомості індивіда під час вивчення літературного твору, забезпечує комплексне формування здатності до естетичного сприймання літератури.
Важливо для нашого дослідження є проблема класифікації ілюстрацій. Систематизацією займаються здебільшого мистецтвознавці (Є.Б.Адамов, М.Чегодаєва, О.О.Авраменко, Д.В.Степовик). Варіанти класифікування зустрічаємо в роботах методистів В.В.Голубкова, В.С.Гречинської, Є.М.Колокольцева, але в їхніх систематизаціях художня ілюстрація як засіб зорової наочності функціонує в складі інших видів образотворчого мистецтва.
З урахуванням специфіки зображальних засобів графічного та словесного мистецтва ми поділяємо художню ілюстрацію на хроматичний та ахроматичний види. Кожен з видів уміщає епізодичну та аспектну ілюстрації. Перший тип може функціонувати самостійно, другий – органічно пов’язаний із текстом літературного твору і включає конструктивну (деталізуючу) ілюстрацію та ілюстрацію-троп (інакомовну). Кожен з типів може відображати шість основних видів художнього образу: події, явища, тварини, предмета, людини, психологічний. Схематично класифікація ілюстрацій виглядає так:
6
Види художньої ілюстрації
хроматична ахроматична
типи
епізодична аспектна
конструктивна ілюстрація-троп
(деталізуюча) (інакомовна)
види художнього образу
події людини явища тварини предмета психологічний
У другому розділі - “Використання художніх ілюстрацій у практиці роботи школи” – досліджується сучасний стан проблеми формування естетичної здатності, визначаються
собливості її вияву у старшокласників під час вивчення літератури. Вчителі визнають ефективність впливу графічного образу на сприймання школярів. Але використання саме художніх ілюстрацій обмежене через відсутність порад у програмах, відсутність спеціальних
методичних посібників, а також через негативне ставлення вчителів і учнів до завдань за ілюстраціями. Словесники користуються здебільшого традиційними прийомами, старшокласникам до вподоби питання, що вимагають творчого підходу.
Для визначення характеру функціонування показників здатності школярам протягом навчального року пропонувались письмові завдання і запитання до вивчених епічних творів. З метою простеження динаміки розвитку естетичної здатності учні IX-XI класів здійснювали порівняльний аналіз двох позапрограмних оповідань, схожих за сюжетом, але різних за емоційною забарвленістю (К.Паустовського “Бабусин сад” та К.Федіна “Сад”). Школярі виконували такі завдання: прослухування оповідань, бесіда за оповіданнями, коментоване читання, письмові відповіді на запитання, порівняльний аналіз творів та ілюстрацій, малювання, словесне малювання
, відкладений переказ, тестове та анкетне опитування.
Аналіз різних видів діяльності реципієнтів показує такі недоліки в розвитку учнівської здатності до естетичного сприймання: недостатній ступінь сформованості базових властивостей – уважності, спостережливості, емоційної чуйності; тяжіння до близького переказу та цитування пропонованих епізодів замість аналізу; ізольований аналіз художньої ілюстрації; дуже слабкі навички коментованого читання; неадекватне співвідношення створеного в уяві образу з літературним та графічним; конче низький рівень трансформаційності, особливо таких якостей, як відтворення й перенос.
Досліджування сформованості критеріїв здатності учнів старших класів до естетичного сприймання літератури показує нерівномірний розвиток цих показників не тільки від IX до XI класу, а й навіть у кожного школяра, тому ми визначаємо й описуємо рівні кожної властивості окремо. Виділяємо три рівні: високий, середній та низький. Високий рівень демонструють менше третини опитуваних. Результати констатуючого експерименту відображені в таблиці:
7
Таблиця 1
Рівні сформованості властивостей старшокласників
Індивідуальні властивості, %
Рівні Класи Уваж- Спостереж- Емоц. Транс- Адекват- Самост.
ність ливість чуйн. форм. ність суджень
висо- IX 44 50 18 14 11 14
кий X 23 49 19 15 19 18
XI 34 50 16 20 20 24
серед- IX 30 36 56 50 28 34
ній X 25 38 43 35 33 20
XI 26 39 53 48 38 32
IX 26 14 26 36 61 61
низь- X 52 13 38 50 48 62
кий XI 40 11 31 32 42 44
В результаті констатуючого зрізу нами були виділені три етапи формування здатності до
естетичного сприймання літературного твору. На першому етапі засобами ілюстрацій активізуються базові властивості учнів , на другому – трансформаційність (ця властивість має три якості: відтворення, перенос, інтерпретацію), на третьому – адекватність та самостійність суджень.
У третьому розділі – “Методична система формування у старшокласників здатності до естетичного сприймання літературного твору засобами художніх ілюстрацій” – розкриваються особливості запропонованої методики. Вона має комплексно-послідовний характер і базується на дидактичних принципах концептуальності, наочності, зв’язку з життям, науковості, доступності,
урахування індивідуально-вікових особливостей школярів, діяльнісно-особистісного підходу, послідовності, системності, свідомості, творчої активності, міцності знань, вибору оптимальних методів і прийомів, формалізації, стандартизації. В ході формуючого експерименту приймаються до уваги й спеціальні принципи: ієрархії, спільності, урахування специфіки кожного виду мистецтва та особливостей його дії, взаємозв’язку емоціонального і раціонального, актуалізації, конкретизації
Основними методичними умовами використання художніх ілюстрацій в процесі вивчення літературного твору є: емоційна готовність старшокласників до сприймання ілюстрації; наявність конкретного завдання відповідно до особливостей зорового сприймання школярів; опора на естетичний досвід учнів, на рівні сформованості їх здатності до естетичного сприймання; всебічний розгляд проблем літературного твору в зіставленні з відображенням цих проблем у графічному образі, з урахуванням особистісного сприймання учнів; різноманітність самостійної діяльності старшокласників під час вивчення літературного твору; поєднання різних видів діяльності школярів залежно від жанру епічного твору й виду художньої ілюстрації; урахування дидактичних функцій ілюстрацій та критеріїв їх добору.
До складу дидактичних функцій художніх ілюстрацій входять: полегшення й поглиблення сприйняття, розуміння літературного твору і творчості письменника; конкретизація літературного образу та уявлень старшокласників; активізація асоціативних зв’язків; систематизація спеціальних знань реципієнтів; формування навичок самостійної роботи з творами мистецтва; розвиток літературно-творчих здібностей учнів. Головними критеріями добору графічних малюнків ми вважаємо: чіткість та лаконічність зображення, тісний зв’язок ілюстрації з літературним текстом, оригінальність графічної інтерпретації, висока якість копій, максимальне збереження кольорової гами малюнка-копії.
Ефективність розвитку психологічних властивостей старшокласників здійснюється завдяки систематичному використанню методичних прийомів: “додаткової інформації”, емоційного нагнітання, “діалогу з мистецтвом”, “пошуку змісту”, “обличчя Майстра”, “обличчя героя”,
8
рольової гри, виразного читання, “естетичної експертизи”, компаративності, альтернативи, “ланцюгової реакції”. Вказані прийоми застосовуються по-різному в залежності від етапу вивчення епічного твору, його жанру, типу художньої ілюстрації. Необхідність звертання до тих самих засобів на всіх ступенях формуючого експерименту призводить до комплексного розвитку виділених нами властивостей. Послідовність виявляється у виділенні домінуючих прийомів відповідно до критеріїв, які формуються. Розвиток базових властивостей – уважності, спостережливості та емоційної чуйності – активізується здебільшого за допомогою “діалогу з мистецтвом” та емоційного нагнітання. У процесі формування трансформаційності ми застосовуємо різні види компаративності. "Естетична експертиза" та “пошук змісту” сприяють ефективному розвитку адекватності та самостійності суджень.
У процесі формуючого експерименту простежується динаміка розвитку здатності старшокласників до естетичного сприймання літературного твору. Використання різних видів художньої ілюстрації, різноманітність діяльності учнів призводить до значного підвищення рівня усіх показників досліджуваної нами здатності. Результати формуючого експерименту подаємо в таблиці, у зіставленні з контрольними групами:
Таблиця 2
Співвідношення рівнів сформованості індивідуально-психологічних
властивостей учнів. Результати формуючого експерименту
Сформовані Експериментальні \ контрольні класи
властивості рівні, %
високий середній низький
Уважність 53 \ 38 23 \ 27 24 \ 35
Спостережлив. 59 \ 21 29 \ 65 12 \ 14
Емоц. чуйн. 55 \ 17 30 \ 38 15 \ 45
Трансформац. 28 \ 9 38 \ 36 34 \ 55 Адекватність 53 \ 24 35 \ 41 12 \ 35
Самост. судж. 41 \ 29 47 \ 47 12 \ 24
Оскільки запропонована система сприяє на наступних етапах подальшому розвитку вже сформованих критеріїв, в XI класі школярі експериментальних груп демонструють більш глибоке й цілісне сприймання літературного твору, на відміну від учнів контрольних груп.
Методична система формування здатності до естетичного сприймання літературного твору може використовуватись під час вивчення епічних творів у школах різних типів. Застосування системи в процесі вивчення ліричних, ліро-епічних та драматичних творів потребує модифікації з урахуванням специфіки цих родів літератури.
Матеріали дослідження висвітлено у таких друкованих працях:
1.
Бабенко К.П. Замах на Красу. Вивчення роману О.Уайльда “Портрет Доріана Грея” у зіставленні з повістю М.Гоголя “Портрет”.10 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах.-1998.-№ 10.-С.28-32.
2.
Бабенко К.П. Гюстав Доре та інші ілюстратори пригод і бойових подвигів барона Мюнхаузена .Методичні матеріали та поради щодо їх використання на уроках. 5 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах.-1999.-№ 12.- С.27-32.
3.
Бабенко Е.П. “Как много в мире мертвых душ, дураков и шутов гороховых!” Система уроков по изучению поэмы Н.В.Гоголя “Мертвые души”. 9 класс // Зарубіжна література в навчальних закладах.- 2000.- № 6.- С.13-16.
4.
Бабенко К. Для какой цели родился? Система уроков по изучению романа М.Лермонтова “Герой нашего времени”. 9 класс // Зарубіжна література в навчальних закладах.- 2000.- № 8.- С.59-64.
9
5.
Бабенко К.П. “Відтворити епоху у всій її повноті”. Система уроків з вивчення творчості О. де Бальзака , зокрема роману “Гобсек”. 10 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах.- 2000.- № 9.- С.43-49.
6.
Бабенко К.П. Використання ілюстрацій у сучасному викладанні епічних творів у старших класах // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки.-Запоріжжя, 1998.-№ 1.- С.13-15.
7.
Бабенко Е.П. Психологические особенности восприятия литературы старшеклассниками // Нова парадигма. Вип.8.- Запоріжжя: ЗДУ, 1998.-С.84-87.
8.
Бабенко К.П. Достоїнства і маски ідіота. Емоційна насиченість роману Я.Гашека “Пригода бравого вояка Швейка” в графічному відображенні (матеріали до уроку). 11 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах.- 2000.- № 6.- С.45-51.
9.
Бабенко К.П. Активізація емоційного сприйняття десятикласників на уроках літератури за допомогою ілюстрацій (на прикладі повісті В.Ф.Тендрякова “Ніч після випуску”) // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. –Запоріжжя, 1998.- № 1.- С. 10-13.
10.
Бабенко Е.П. Ошибка седого волшебника. Влияние иллюстраций на эмоциональное восприятие одиннадцатиклассниками повести М.А.Булгакова “Собачье сердце” // Русская словесность в школах Украины.- 1998.- № 5.- С. 23-28.
11.
Бабенко Е.П. Нескончаемый день Чика. Исследование эмоционального тона повести Ф.Искандера “Ночь и день Чика” в процессе беседы на уроке в 9 классе // Русская словесность в школах Украины.-1999.- № 3.- С.40-43.
12.
Бабенко Е.П. Использование иллюстративного материала в процессе изучения характеров главных героев романа М.А.Булгакова “Мастер и Маргарита” // Методика
викладання філологічних дисциплін: Збірник науково-методичних статей / За ред. Т.О.Пахомової.- Вип.II.-Запоріжжя: ЗДУ, 1997.- С.52-56.
13.
Бабенко Е.П. Особенности использования иллюстраций при использовании народных сказок // Матеріали IV Регіональної наукової конференції “Історіко-етнографічні дослідження Південної України.- Частина 5.-Василівка, 1996.- Запоріжжя, 1999.- С.47-49.
14.
Бабенко Е.П. Об эмоциональном настрое повести Шолом-Алейхема “Мальчик Мотл” (методический аспект) // Запорожские еврейские чтения.-Вып.2.- Запорожье: Этта-Пресс, 1998.- С.171-178.
15.
Бабенко Е.П. О принципах исследования способности старшеклассников к эстетическому восприятию литературного произведения // Збірник праць Міжнародної науково-практичної конференції “Навчальний процес у вузі і школі та шляхи його розвитку і удосконалення”.- Частина III.- Рівне, 1999.- С.81-84.
16.
Бабенко Е.П. Формирование у старшеклассников трансформационности средствами художественной иллюстрации при изучении творчества Шолом-Алейхема // Запорожские еврейские чтения.- Вып.3.- Запорожье: Диво, 1999.- С.138-140.
17.
Бабенко Е.П. Конармеец Лютов – это Бабель? (урок внеклассного чтения по творчеству И.Э.Бабеля, 11 класс) // Запорожские еврейские чтения.- Вып.4.- Запорожье, 2000 (в печати).
10
АНОТАЦІЇ
Бабенко К.П. Формування у старшокласників здатності до естетичного сприймання літературного твору засобами художньої ілюстрації (на матеріалі епічних творів). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання (російська література), Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2000.
У дисертації висвітлюються проблеми розвитку здатності старшокласників до естетичного сприймання літератури. Шляхом експериментальної перевірки показано особливості динаміки розвитку естетичної здатності школярів. Здатність до естетичного сприймання літератури розглядається як комплекс індивідуально-психологічних властивостей людини. Формування властивостей є комплексно-послідовним. Використання ілюстрацій здійснюється за розробленими критеріями. Експериметально встановлено, що застосування нетрадиційних прийомів у пропонованій методиці навчання сприяє глибокому, естетичному сприйманню літературного твору.
Ключові слова: здатність до естетичного сприймання літературного твору, уважність, спостережливість, емоційна чуйність, трансформаційність, адекватність, самостійність суджень, художня ілюстрація.
Бабенко Е.П. Формирование у старшеклассников способности к эстетическому восприятию литературного произведения средствами художественной иллюстрации (на материале эпических произведений). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 – теория и методика обучения (русская литература), Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2000.
Диссертация направлена на решение проблемы развития способности старшеклассников к эстетическому восприятию литературы средствами художественных иллюстраций. Автор исследует теоретические основы использования иллюстраций, анализирует взгляды ученых на указанную проблему в области философии, искусствоведения, литературоведения, психологии, педагогики, методики литературы. Опираясь на данные исследований, диссертант определяет основные индивидуально-психологические свойства учащихся, являющиеся критериями
эстетической способности, создает собственную классификацию художественных иллюстраций применительно к специфике литературного произведения.
Автор изучает особенности использования иллюстраций в школьной практике, выявляет причины ограниченного применения графических рисунков на уроках литературы. Серия срезов, предлагаемых диссертантом, позволяет определить уровни сформированности у школьников критериев эстетической способности.
В диссертации раскрываются особенности предложенной методики. Она базируется на взаимосвязи общедидактических и специальных принципов с условиями использования художественных иллюстраций в процессе изучения литературы. Автор учитывает и критерии отбора графических рисунков, определенные самим диссертантом. Методическая система формирования эстетической способности носит комплексно-последовательный характер. Комплексность проявляется в активизации индивидуальных свойств учащихся путем систематического применения нетрадиционных приемов. Их реализация варьируется в зависимости от жанра и специфики литературного произведения, этапа формируемого эксперимента. Последовательность выражается в выделении доминирующих свойств и приемов на каждом конкретном этапе, постепенном усложнении самостоятельной деятельности учащихся.
Экспериментально установлено, что предложенная система углубляет эстетическое восприятие старшеклассников. Эффективность развития индивидуальных свойств реципиентов средствами художественных иллюстраций подтверждается данными эксперимента.
11
Ключевые слова: способность к эстетическому восприятию литературного произведения, внимательность, наблюдательность, эмоциональная отзывчивость, трансформационность, адекватность, самостоятельность суждений, художественная иллюстрация.
Babenko K.P. The forming of the senior pupils’ ability for aesthetic perception of the literary work by fancy illustrations’ means (in studying of epic). – Manuskript.
The thesis for the Candidate’s degree of pedagogical sciences. Speciality 13.00.02 – Theory and Methods of Teaching Russian Literature, the Institute of Pedagogics, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000/
The dissertation is directed to solve the problem of dinamical forming the ability for aesthetic perception of the literary work. There are criteria of this ability which had exposed by the authoress as basic individual, psychological pupils’ virtues. The complex-and-successive developing of these virtues by fancy illustrations’ means has been favouring to deep and aesthetic perception of the literary work. The experiment had shown that effectiveness of the forming teenagers’ individual virtues achieves by their different occupations in the Literary lessons.
Key words: the ability for aesthetic perception of the literary work, the attentiveness, the observation, the emotional responsiveness, the virtue to transformation, the adequacy, the independence of opinions, the fancy illustration.
