ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І. І. МЕЧНИКОВА

БЛАГА МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 911.301:574.02"377"(477.75)

ГЕОГРАФІЧНІ ВІДМІННОСТІ
ТА ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ

РЕКРЕАЦІЙНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
ГІРСЬКО-ПРИМОРСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ КРИМУ

11.00.02 – економічна і соціальна географія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук

Одеса – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійському національному

університеті ім. В. І. Вернадського, м. Сімферополь,

Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник к.г.н., професор Багров Микола Васильович завідувач кафедри економічної та соціальної географії, ректор Таврійського національного університету

Офіційні опоненти д.г.н., професор Дергачов Володимир Олександрович головний науковий співробітник, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса

к.г.н., доцент Бейдик Олександр Олексійович Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка

Провідна установа кафедра соціально-економічної географії, природоохорон-ного менеджменту та геоінформатики Харківського національного університету ім. В. М. Каразіна

Захист відбудеться 29 серпня 2000 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.051.03 в Одеському державному університеті ім І. І. Мечникова (65058, м. Одеса, Шампанський пров., 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського держав-ного університету ім І. І. Мечникова.

Автореферат розісланий 28 липня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук, доцент П. І. Жанталай

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з важливих напрямків вдосконалення розвитку рекреаційного комплексу території є оптимізація використання рекреаційно-ресурсного потенціалу (РРП).

Кардинальні рішення по даній проблемі спрямовані на отримання максимального рекреаційного та економічного ефекту і забезпечення необхідної якості ресурсів. Поряд з фахівцями інших наук, у вирішенні цих проблем правомірна участь і географів. Роль географічної науки полягає у вивченні територіальних відмінностей у використанні РРП і встановленні комплексу факторів, які формують дані відмінності. Аналіз цих факторів на тій чи іншій території дозволить визначити реальну ефективність використання рекреаційних ресурсів, а також основні заходи та величину економічних затрат для отримання максимального ефекту. Відсутність цілісної теорії РРП та факторів його використання перешкоджає нині комплексному вирішенню цієї проблеми і визначає актуальність даного напрямку наукових досліджень.

В існуючих наукових розробках відображені фактори, які формують територіальні рекреаційні системи, визначають розвиток туризму, особливості формування та функціонування рекреаційних районів та ряд інших. Їх аналіз дозволяє виявити причини формування географічних відмінностей в структурі використання рекреаційних ресурсів, рівні значущості функціонуючих на їх основі територіальних рекреаційних систем, географії відпочиваючих, їх соціальній та віковій структурі, ступені організованості, об'ємах та динаміці використання. При цьому в науковій літературі не розглянуто фактори, які визначають характер впливу вказаних відмінностей на ефективність використання РРП.

В теорії РРП відсутній також єдиний підхід до визначення поняття та в методиці кількісної оцінки даного показника, не виявлені фактори, які впливають на потенційні можливості рекреаційних ресурсів, що й обумовило необхідність та доцільність проведення досліджень.

Об'єктом дослідження виступають рекреаційні ресурси гірсько-приморських територій Криму, а предметом – географічні відмінності у використанні їх РРП.

Метою роботи є виявлення факторів, які визначають потенційні можливості рекреаційних ресурсів та географічні відмінності у їх використанні для вирішення проблем оптимізації даного процесу.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

·

·

·

·

· розробка принципів та шляхів оптимізації використання РРП досліджуваної території.

Методологічною базою досліджень стали основні положення діалектики взаємин між природою та суспільством, теоретико-методичні розробки в області вивчення природних ресурсів, природно-ресурсного потенціалу, рекреаційних ресурсів та рекреаційного потенціалу, викладені в працях М. В. Багрова, Л. О. Багрової, О. О. Бейдика, В. О. Бокова, Ю. О. Веденіна, І. О. Горленко, Ю. Д. Дмитревського, Ю. К. Єфремова, М. Г. Ігнатенко, І. В. Комара, Ю. Г. Маркова, О. М. Маринича, М. С. Мироненко, О. О. Мінца, Л. І. Мухіної, М. С. Нудельмана, В. Б. Нефедової, В. С. Преображенського, Б. Б. Прохорова, М. Ф. Реймерса, В. П. Руденко, Л. Г. Руденко, І. Т. Твердохлєбова, О. Г. Топчієва, Я. К. Трушиньша, І. О. Хлебовича, В. П. Чижової, О. І. Шаблія, П. Г. Шищенка та інш.

Наукова новизна. В роботі поглиблені теоретичні основи вивчення РРП території і розроблені фактори географічних відмінностей в його використанні, що відображено в слідуючих положеннях:

1. Поглиблені, доповнені і систематизовані фактори, які формують географічні відмінності у використанні РРП території.

2. Встановлені реалізуючі фактори географічних відмінностей у використанні рекреаційних ресурсів. Досліджені механізми їх впливу на величину рекреаційного та екологічного ефекту і, як наслідок, на ефективність використання РРП.

3. Вперше вказані об'єктивні та суб'єктивні фактори, які визначають потенційні можливості рекреаційних ресурсів. Встановлено, що величина РРП не є строго визначеною та постійною. Тому ми розрізняємо реальний та можливий РРП, кожний з яких, в свою чергу, буває досягнутим та максимальним і може змінюватися в історичному аспекті.

4. Узагальнені методичні підходи до визначення РРП території і синтезовані в нову методику обчислення його кількісного аспекту.

5. Розроблені типологія та типологічне районування використання рекреаційних ресурсів гірсько-приморських територій Криму. На відміну від відомих типологічних схем, при їх здійсненні використані критерії ступеня використання РРП та стану рекреаційних ресурсів.

Практичне значення. Основні положення дисертаційного дослідження є складовою частиною наукової тематики кафедри економічної і соціальної географії Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського з проблем адаптації економіки Кримського регіону до ринкових умов. Приведені в роботі методичні розробки дозволяють вирішувати прикладні завдання по оптимізації використання рекреаційних ресурсів конкретної території.

Запропоновані оптимізаційні рекомендації передані організаціям-землекористувачам гірсько-приморської частини Криму для підвищення ефективності експлуатації тих об'єктів, які виступають в якості рекреаційних ресурсів.

Матеріали дисертаційної роботи лягли в основу спецкурсу "Геоморфологічні рекреаційні ресурси Криму", який розроблений автором на географічному факультеті Таврійського національного університету.

Апробація результатів роботи. Отримані результати дослідження та основні положення роботи доповідались на Міжнародній конференції "Наукові та практичні аспекти курортної діяльності" (Ялта, 1998), щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету (1997-2000). Матеріали праці були представлені також на III Всеукраїнській науково-практичній конференції "Туризм в Україні: економіка та культура" (Світязь, 1998). За результатами роботи опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 1,7 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що містить 137 джерел, і додатку. Дисертація викладена на 146 сторінках комп'ютерного тексту, з них 109 сторінок основного, включає 7 таблиць, 34 рисунків, в тому числі 5 картосхем.

ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі поглиблені теоретичні основи вивчення рекреаційно-ресурсного потенціалу (РРП) території. Розглянуто основні фактори, які визначають потенційні можливості рекреаційних ресурсів. Систематизовано формуючі і розроблено реалізуючі фактори географічних відмінностей у використанні РРП території.

У другому розділі проаналізовані рекреаційні ресурси гірсько-приморських територій Криму, запропоновано методику дослідження РРП та географічних відмінностей в ефективності його використання.

У третьому розділі реалізовано запропоновану методику на прикладі гірсько-приморських територій Криму. Для кожного з реалізуючих факторів визначені показники, які впливають на ефективність використання рекреаційних ресурсів, а також встановлена залежність між значеннями цих показників та величиною ефективності. Проведено типологію та типологічне районування використання рекреаційних ресурсів гірсько-приморських територій Криму.

У четвертому розділі запропоновано принципову схему отпимізації використання РРП території. Розроблені основні напрямки підвищеня ефективності використання рекреаційних ресурсів гірсько-приморських територій Криму.

При дослідженні РРП території на сучасному етапі розглядається переважно його економіко-географічна сутність. Ми вважаємо, що при вивченні РРП необхідно враховувати також соціальний та екологічний критерії. Тим самим, під РРП території розуміємо совокупну продуктивну спроможність її рекреаційних ресурсів, яка визначається їх якісним впливом на відпочиваючих, а також кількістю людей, які з врахуванням екологічних обмежень можуть задовольнити на даній території свої лікувально-оздоровчі, спортивні та пізнавально-розважальні потреби.

Продуктивна спроможність рекреаційних ресурсів залежить від об'єктивних та суб'єктивних факторів. Найважливішими з них є кількісні та якісні можливості самих ресурсів.

Та чи інша територія спроможна, виходячи з наявних запасів рекреаційних ресурсів, забезпечити рекреаційними послугами певну кількість людей. Іншими словами, для території характерна деяка пропускна спроможність відповідно можливостям окремих її рекреаційних ресурсів, кожний з яких займає певну площу. Визначивши рекреаційні можливості кожного з ресурсів, зможемо визначити сумарний РРП всієї території. Крім того, елементи середовища, будучи носіями рекреаційних властивостей, володіють різною їх якістю, що і визначає, в кінцевому рахунку, неоднаковий рекреаційний ефект.

Для визначення кількісного аспекту РРП території необхідно враховувати декілька факторів. Рекреаційні ресурси мають певну рекреаційну ємкість, тобто здатність одночасно задовольняти потреби певного числа людей без порушення психофізіологічної комфортності. Крім цього, необхідно враховувати екологічні нормативи, причому як при визначенні одночасної ємкості, так і допустимих навантажень впродовж певного часу. Гранично допустима кількість рекреантів по екологічним нормам, як правило, нижче ніж рекреаційна ємкість ресурсів. По цій причині екологічний критерій виступає в даному випадку як лімітуючий фактор, зменшуючи величину РРП.

Оскільки величини рекреаційної ємкості та екологічних норм взаємозв'яза-ні при виявленні РРП, вважаємо доцільним об'єднати їх в поняття "рекреаційно-екологічна ємкість" (РЕЄ), яка визначає оптимальну чисельність рекреантів на даній території впродовж певного часу. Визначивши площу (або обсяг) рекреаційних ресурсів, а також період експлуатації, зможемо обчислити їх РРП.

РРП окремих видів рекреаційних ресурсів обчислюється за формулою:

,

де – РРП i-го ресурсу, чол./рік;

– площа (обсяг) i-го ресурсу, га (м3, год.);

– РЕЄ i-го ресурсу, чол./гадобу (чол./м3добу, чол./год.добу);

Т – період експлуатації i-го ресурсу, діб/рік.

Сумарний РРП території обчислюємо за формулою:

.

Таким чином, при визначенні РРП території за основу беремо сумарний потенціал окремих її ресурсів. Але рекреаційні можливості кожного з них в тій чи іншій мірі залежать від впливу сприяючих та лімітуючих умов рекреаційної діяльності. Перші посилюють рекреаційний ефект, другі знижують величину РРП.

Потенціал рекреаційних ресурсів залежить не тільки від їх властивостей та умов рекреаційної діяльності.

Один і той же об'єкт може використовуватися для різних видів рекреаційної діяльності, які несуть різне навантаження, пред'являють неоднакові вимоги психофізіологічної комфортності. Тому і потенціал для кожного виду відпочинку буде неоднаковим.

Необхідно також враховувати наявне та перспективне нерекреаційне використання рекреаційних ресурсів. Конкретна територія володіє потенційними можливостями для різних видів діяльності як взаємодоповнюючих, так і взаємовиключних і здатна при наявності цих можливостей задовольняти певні суспільні потреби. Володіючи, зокрема, рекреаційним потенціалом, компоненти географічного середовища можуть бути одночасно носіями також промислового чи аграрного потенціалу. Тому ступінь задоволення рекреаційних потреб в даному випадку залежить не тільки від продуктивної спроможності ресурсів, але й характеру взаємовпливу різних видів господарської діяльності, представлених на даній території. Вони можуть бути взаємодоповнюючими або взаємообмежуючими, відповідно збільшуючи або знижчуючи величину РРП.

Необхідно відзначити, що при еволюції в перспективі господарських функцій території, зміниться і співвідношення між окремими галузями, а, отже, і РРП.

Продуктивна спроможність рекреаційних ресурсів залежить також від рівня їх підготовленості до відпочинку та ступеня організації рекреаційного процесу. При слабому благоустрої, непідготовленості рекреаційних ресурсів до відпочинку, стихійності рекреаційного процесу допустимі рекреаційні навантаження, а, отже, і РРП будуть порівняно невеликими. РРП може бути значно збільшений при благоустрої об'єктів та організації рекреаційного процесу.

Враховуючи вищесказане, вважаємо доцільним провести типологію РРП.

По функціональній ознаці ми розрізняємо РРП реальний та можливий. Реальний РРП визначається з врахуванням впливу представлених на даній території нерекреаційних видів діяльності. Можливий РРП буде показувати продуктивну спроможність рекреаційних ресурсів при умові виконання ними тільки рекреаційних функцій.

По ступені освоєності і реальний і можливий РРП території може бути досягнутим та максимальним. Останній можливий при такому цілеспрямованому впливу на фактори РРП, який призведе до максимальної продуктивної спроможності рекреаційних ресурсів.

При еволюції господарських функцій території змінюється і РРП. Тому необхідно розрізняти сучасний та перспективний РРП.

Географічні відмінності у використанні РРП проявляються в якісному та кількісному аспектах – по функціям, які виконує та чи інша територія, в рівні значимості територіальних рекреаційних систем, які формуються і функціонують на їх основі, географії відпочиваючих, їх соціальній та віковій структурі, ступені організованості, обсягах та динаміці використання. Дані відмінності спричинені впливом ряду факторів.

В рекреаційній географії розглядаються фактори, аналіз яких дозволяє виявити причини формування географічних відмінностей у використанні РРП. Ми вважаємо, що необхідно виявити не тільки формуючі, але й реалізуючи фактори, через які дані відмінності впливають на ефективність використання РРП.

При використанні РРП території досягається певний рекреаційний та екологічний ефект. Під рекреаційним ефектом від використання РРП ми розуміємо отримані результати якісного впливу (лікувально-оздоровчий, спортивний, пізнавальний, розважальний ефекти) рекреаційних ресурсів на відпочиваючих, а також фактичні обсяги використання ресурсів. Екологічний ефект відображає ті зміни ресурсів, які пройшли внаслідок їх рекреаційного використання. Отже, ефективність використання РРП території буде визначатися співвідношенням фактично отримуваного рекреаційного ефекту та потенційно можливого, а також співвідношенням змін, відмічених в ресурсах при їх експлуатації та гранично допустимих.

Географічні відмінності у використанні РРП спричинені функціонально-територіальною неоднорідністю рекреаційних потреб населення, які проявляються в рекреаційному попиті, і формуються під впливом просторових відмінностей в рекреаційних ресурсах, умовах проведення рекреаційної діяльності та рівні надаваних послуг.

До факторів, які виконують переважно реалізуючу функцію географічних відмінностей використання РРП, відносяться кількісні та якісні властивості рекреаційного потоку, структура рекреаційних занять, організація рекреаційного процесу та потенційні можливості рекреаційних ресурсів.

Вивчення цих факторів проводилось на прикладі гірсько-приморського Криму. Дана територія розташована в південній частині Кримського півострова і охоплює передгір'я, Головне пасмо та Південний берег Криму. Тут представлені майже всі типи рекреаційних ресурсів (за винятком лікувальної грязі) і найбільш яскраво проявляються географічні відмінності у їх використанні.

У Кримському передгір'ї найбільш інтенсивно експлуатуються антропогенні, природно-антропогенні та біологічні рекреаційні ресурси. Вони використовуються переважно для проведення екскурсій, короткочасного відпочинку, а також для рекреаційно-промислових цілей, виконуючи пізнавально-оздоровчу функцію.

В Гірському Криму використовуються насамперед геоморфологічні та біологічні рекреаційні ресурси. Вони служать основою для організації різноманітних видів туризму (пішохідний, автомобільний, кінний, спелеотуризм), проведення екскурсій, полювання, відпочинку, а також для збирання рослин і грибів, виконуючи, тим самим, спортивну, пізнавальну, промислову та оздоровчу функції.

Південний берег Криму є найбільш привабливим районом відпочинку на півострові. Пляжно-гідрографічні, кліматичні та гідромінеральні рекреаційні ресурси тут вдало поєднуються з геоморфологічними та біологічними, доповнюються різноманітними антропогенними та природно-антропогенними памятками. В структурі їх рекреаційного використання представлені санаторно-курортна діяльність, екскурсійне обслуговування, відпочинок, автотуризм, які виконують лікувально-оздоровчу та пізнавально-розважальну функції.

Здійснені нами дослідження рекреаційних ресурсів гірсько-приморського Криму показали слідуюче. Від потужності рекреаційного потоку залежить рекреаційне навантаження а, отже, і стан рекреаційних ресурсів. Якщо кількість відвідувачів не перевищує РРП території, то зміни, спричинені антропогенним навантаженням, компенсуються відновлюючими процесами. При перевищенні РРП відбувається некомпенсоване погіршення середовища відпочинку та зниження рекреаційних властивостей території. Крім того, надмірна концентрація відпочиваючих спричиняє психо-фізіологічний дискомфорт, зменшуючи тим самим величину рекреаційного ефекту.

На ефективність використання рекреаційних ресурсів території впливає просторово-часова диференціація рекреаційного потоку. Показник ефективності тим вище, чим більш рівномірно розподіляється чисельність відпочиваючих в межах території та впродовж рекреаційного сезону. Надмірне використання РРП одних об'єктів при недостатній завантаженості інших свідчить про низьку ефективність рекреаційного використання території. До аналогічних негативних результатів призводить також нерівномірне використання РРП території впродовж рекреаційного сезону.

Якість рекреаційного ефекту та стан рекреаційно-ресурсної бази території залежить від ступеня організованості рекреаційного потоку, рівня культури та екологічної освіти відпочиваючих.

Необхідність аналізу структури рекреаційних занять в межах території як реалізуючого фактору пов'язана з тим, що різні види рекреаційної діяльності відрізняються характером впливу на середовище, питомим рекреаційним навантаженням, а певні їх поєднання призводять до неоднакового рекреаційного ефекту. Якщо рекреаційні заняття комбіновані таким чином, що доповнюють одне одного, то рекреаційний ефект посилюється. При менш вдалому поєднанні видів рекреаційної діяльності, або ж їх конкуренції, ефективність рекреаційного процесу нижча.

Неоднаковий характер впливу на середовище та питоме рекреаційне навантаження окремих рекреаційних занять призводить до різниці в загальному рекреаційному навантаженні на ресурси. Так, при однаковій відвідуваності рекреаційні об'єкти, які використовуються переважно для відпочинку або туризму, зазнають, як правило, в декілька разів більше рекреаційне навантаження, ніж ті, які використовуються переважно для екскурсійної діяльності. При цьому слід зазначити, що рекреаційні об'єкти здатні витримувати певне рекреаційне навантаження. Отже, при збільшенні питомого рекреаційного навантаження знижується потенційно допустима кількість рекреантів.

Одним із факторів, які визначають рекреаційний ефект, є організація рекреаційного процесу. Правильна організація рекреаційних занять та повне залучення ресурсів в рекреаційний оборот значно більш ефективні, ніж нераціональне здійснення рекреаційного процесу. Низький рекреаційний ефект досягається, приміром, при нераціонально прокладеному маршруті екскурсій або їх слабому інформаційному навантаженні, неправильному здійсненні купально-пляжного циклу, що супроводжується передозуванням сонячних ван та інш.

До числа важливих факторів, які визначають стан використовуваних рекреаційних ресурсів, відноситься їх РРП.

Антропогенні рекреаційні ресурси стійкі до рекреаційних навантажень і здатні приймати відносно великий потік рекреантів. При експлуатації природних рекреаційних ресурсів додатково необхідно враховувати екологічний критерій.

Природні комплекси володіють неоднаковою стійкістю до рекреаційних навантажень в силу відмінностей геоморфологічної будови, характеру зволоження, грунтово-рослинного покриву. Природні особливості сприяють в певних випадках розподіленню антропогенних навантажень таким чином, що зменшується РРП. Зокрема, поєднання легкодоступних та важкодоступних ділянок на місцевості призводить до підвищеного впливу рекреантів на перші та пониженого – на другі. В данному випадку РРП нижче, а стан рекреаційних ресурсів значно більш диференційований, ніж при більш рівномірному розподіленні рекреаційного потоку.

З іншої сторони, локалізація потоків відпочиваючих по природним причинам або шляхом цілеспрямованої оптимізації дорожньо-стежкової сітки може сприяти зниженню масштабів рекреаційного впливу на природні комплекси. РРП таких територій відносно високий, в результаті чого їх рекреаційне навантаження не призводить, як правило, до деградації природного середовища. На основі одержаних результатів була розроблена методика оцінки впливу реалізуючих факторів на процес використання РРП території. При цьому, для кожного з факторів визначені показники, які впливають на ефективність використання ресурсів. Після цього встановлена залежність між значеннями цих показників та величиною ефективності. На цій основі розроблена оцінкова шкала для визначення ефективності використання РРП конкретної території. Із неї слідує, що ефективність використання РРП території підвищується із збільшенням значення слідуючих показників реалізуючих факторів:

·

·

·

·

·

·

·

·

·

Проаналізувавши отриманий нами фактичний матеріал, було проведено районування використання РРП гірсько-приморських територій Криму. Насамперед була розроблена картосхема досліджуваної території, де на ресурсній основі виділені ділянки з різним ступенем використання РРП та станом рекреаційних ресурсів.

Далі по кожному виділу були зазначені відповідні йому види рекреаційної діяльності і за допомогою оцінкової шкали визначена ефективність використання РРП. Результатом стала схема типологічного районування використання рекреаційних ресурсів, побудована на основі перерахованих показників (рис. 3).

Оптимізація процесу використання РРП повинна бути спрямована, на нашу думку, на знаходження таких параметрів кожного з формуючих та реалізуючих факторів, совокупний вплив яких призведе до максимального рекреаційного та економічного ефекту при збереженні необхідної якості ресурсів.

Запропоновано принципову схему прийняття оптимізаційних рішень, яка визначає основні напрямки підвищення ефективності використання РРП території (більш равномірне розподілення рекреаційного потоку, збільшення ступеня організованості рекреантів, підвищення частки ефективно здійснених рекреаційних циклів занять та інш.). Наголошено, що прийняття комплексу оптимізаційних заходів залежить від типу рекреаційних ресурсів та РРП, структури та інтенсивності рекреаційного використання території.

По характеру заходів, необхідних для поліпшення використання РРП в межах гірсько-приморських територій Криму виділено 17 типів оптимізаційних ділянок. Для кожного з них розроблені основні заходи, вказані їх типи (адміністративно-правові, економіко-організаційно-управлінські, архітектурно-планувальні) та часовий аспект реалізації (першочергові, перспективні).

ВИСНОВКИ

В ході проведеного дослідження, яке торкається рекреаційно-ресурсного потенціалу території та факторів його використання, були отримані слідуючи висновки:

1. РРП території – це сукупна продуктивна спроможність її рекреаційних ресурсів, яка визначається їх якісним впливом на відпочиваючих, а також кількістю людей, які з врахуванням екологічних обмежень можуть задовольнити на даній території свої лікувально-оздоровчі, спортивні та пізнавально-розважальні потреби.

2. Потенційні можливості рекреаційних ресурсів залежать від об'єктивних (запаси та якість ресурсів, рекреаційно-екологічна емкість, сприяючі та лімітуючи умови рекреаційної діяльності) та суб'єктивних (виконувані рекреаційні та нерекреаційні функції, ступінь благоустрою, організація рекреаційного процесу) факторів.

3. Просторова мінливість співвідношення даних факторів є причиною територіальних відмінностей в рекреаційно-ресурсному потенціалі.

4. По функціональній ознаці ми розрізняємо РРП реальний та можливий. Реальний РРП визначається з врахуванням впливу представлених на даній території нерекреаційних видів діяльності. Можливий РРП буде вказувати продуктивну спроможність рекреаційних ресурсів при умові виконання ними тільки рекреаційних функцій.

5. За ступенем освоєності і реальний і можливий РРП території може бути досягнутим та максимальним. Останній можливий при такому цілеспрямованому впливу на фактори РРП, який призведе до максимальної продуктивної спроможності рекреаційних ресурсів.

6. При еволюції господарських функцій території змінюється і РРП. Тому необхідно розрізняти сучасний та перспективний РРП.

7. Географічні відмінності у використанні РРП спричинені функціонально-територіальною неоднорідністю рекреаційних потреб та попиту населення і формуються під впливом просторових відмінностей в ресурсах, умовах проведення рекреаційної діяльності та рівні надаваних послуг.

8. Під впливом реалізуючих факторів географічні відмінності у використанні потенційних можливостей рекреаційних ресурсів відображаються на величині рекреаційного та екологічного ефекту і, як наслідок, на ефективності даного процесу. До числа даних факторів відносяться:

·

·

· організація рекреаційного процесу;

·

9. Під оптимізацією процесу використання РРП території ми розуміємо знаходження таких параметрів кожного з формуючих та реалізуючих факторів, при яких буде досягнуто максимальний рекреаційний ефект і збережено необхідну якість рекреаційних ресурсів.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

АНОТАЦІЇ

Блага М. М. Географічні відмінності та шляхи оптимізації використання рекреаційно-ресурсного потенціалу гірсько-приморських територій Криму.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна і соціальна географія. – Спеціалізована вчена рада Одеського державного університету ім І. І. Мечникова, Одеса, 2000.

В дисертаційній роботі поглиблені теоретичні основи вивчення рекреаційно-ресурсного потенціалу території і розроблені фактори географічних відмінностей в його використанні. Виявлені показники факторів та їх значення, які визначають різну ефективність використання РРП території. Досліджена компонентна, функ-ціональна та територіальна структура використання потенційних можливостей рекреаційних ресурсів гірсько-приморських територій Криму. Розроблені принципи та основні напрямки оптимізації використання РРП території.

Ключові слова: рекреаційні ресурси, умови рекреаційної діяльності, рекреаційно-ресурсний потенціал, рекреаційно-екологічна ємкість, фактори географічних відмінностей у використанні рекреаційно-ресурсного потенціалу, принципи оптимізації.

Блага Н. Н. Географические различия и пути оптимизации использования рекреационно-ресурсного потенциала горно-приморских территорий Крыма.– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 – экономическая и социальная география. – Специализированный ученый совет Одесского государственного университета им. И. И. Мечникова, Одесса, 2000.

В диссертационной работе углублены теоретические основы изучения РРП территории и разработаны факторы географических различий в его использовании. Рекреационно-ресурсный потенциал (РРП) территории определяется как совокупная производительная способность ее рекреационных ресурсов, определяющаяся их качественным воздействием на рекреантов, а также количеством людей, которые с учетом экологических ограничений могут удовлетворить на данной территории свои рекреационные потребности.

Установлено, что РРП не является величиной строго определенной и постоянной, поскольку зависит от объективных и субъективных факторов – запасов и качества рекреационных ресурсов, рекреационно-экологической емкости, способствующих и лимитирующих условий рекреационной деятельности, выполняемых рекреационных и нерекреационных функций степени благоустройства, организации рекреационного процесса. В результате, по функционально-временному критерию и степени освоенности выделено 8 типов РРП.

Географические различия в использовании РРП проявляются по выполняемым теми или иными территориями рекреационным функциям, в уровне значимости формирующихся и функционирующих на их основе территориальных рекреационных систем, географии отдыхающих, их социальной и возрастной структуре, степени организованности, объемах и динамике использования и, как следствие, в эффективности использования РРП территории. Обобщены факторы, формирующие данные различия.

Разработаны реализующие факторы (количественные и качественные свойства рекреационного потока, структура рекреационных занятий, организация рекреационного процесса, РРП), под воздействием которых географические различия в использовании потенциальных возможностей рекреационных ресурсов отражаются на величине рекреационного и экологического эффекта, а, следовательно, на эффективности данного процесса. Подчеркивается, что тот или иной фактор определенным образом оказывает влияние на эффективность использования РРП. Для каждого из реализующих факторов определены конкретные показатели, влияющие на характер использования рекреационных ресурсов. Установлена также зависимость между значениями этих показателей и величиной эффективности.

Наиболее высокой эффективностью использования РРП отличаются те территории горно-приморского Крыма, где: рекреационные ресурсы характеризуются высокой ценностью, выгодным ЭГП и пользуются спросом; реальный РРП территории приближен к максимальному и в полной мере вовлекается в рекреационный оборот; рационально организованный рекреационный процесс; рекреационный поток распространяется во времени и пространстве относительно равномерно, не превышает РРП, отличается высоким уровнем культуры и экологической образованности; сочетание рекреационных занятий усиливает рекреационный эффект, а их структура не является фактором приводящим к существенному ухудшению состояния рекреационных ресурсов; высокий уровень предоставляемых услуг.

В пределах тех участков исследуемой территории, где показатели реализующих факторов ниже, эффективность использования РРП уменьшается, и самые низкие ее значения наблюдаются при наиболее неблагоприятном сочетании указанных факторов. На основе проведенных исследований разработана оценочная шкала для определения общей эффективности использования РРП конкретной территории. Проанализирована компонентная, функциональная и территориальная структура, степень и эффективность использования РРП горно-приморских территорий Крыма, в результате чего произведено типологическое районирование.

Рассматривается оптимизация процесса использования рекреационных ресурсов. Она направлена на увеличение получаемого рекреационного эффекта при сохранении необходимого качества ресурсов. Разработана принципиальная схема принятия оптимизационных решений, которая определяет основные направления повышения эффективности использования РРП территории (более равномерное распределение рекреационного потока, увеличение степени организованности рекреантов, повышение удельного веса эффективно осуществленных рекреационных циклов занятий и другие). Принятие комплекса конкретных оптимизационных мероприятий зависит от типа рекреационных ресурсов и РРП, структуры и интенсивности рекреационного использования территории.

По характеру мероприятий, необходимых для улучшения использования РРП в пределах горно-приморских территорий Крыма выделено 19 типов оптимизационных участков. Для каждого из них разработаны основные мероприятия, указаны их типы (административно-правовые, экономико-организационно-управленческие, архитектурно-планировочные) и временной аспект реализации (первоочередные, перспективные).

Ключевые слова: рекреационные ресурсы, условия рекреационной деятельности, рекреационно-ресурсный потенциал, рекреационно-экологическая емкость, факторы географических различий в использовании рекреационно-ресурсного потенциала, принципы оптимизации.

Blaga N. N. Geographical differences and ways of optimization in using recreational resources potential of mountainous and maritime territories in the Crimea.– Manuscript.

Dissertation for candidate degree in Geography. Speciality 11.00.02 – economical and social geography. The Specialized Academic Council of the Odessa State University named after I. I. Mechnicov, 2000.

In this dissertation we extended theoretical backgrounds for studying recreational resources potential of the territories and worked out the factors of geographical differences in its using. We elicited the indices of factors and their significance which determine different effectiveness in using RRP territories. The component, functional and territorial structure of using potential opportunities of recreational resources on the mountainous and maritime territories in Crimea is studies in this work. We worked out principles and basic trends for the optimization of using RRP territories.

Key words: recreational resources, conditions of recreational activity, recreational-resources potential, recreational-ecological capacity, factors of geographical differences in using recreational resources potential, principles of optimization.