ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

Бідюк Наталя Михайлівна

УДК 378.22+378.4(410)

РОЗВИТОК ЗМІСТУ ТА ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ

БАКАЛАВРІВ ІНЖЕНЕРІЇ В УНІВЕРСИТЕТАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

ЇЗ.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Тернопіль - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України

НИЧКАЛО Нелля Григорівна,

Президія Академії педагогічних наук України, академік-секретар відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти;

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

КОЗУБОВСЬКА Ірина Василівна,

Ужгородський національний університет,

Міністерство освіти і науки України,

професор кафедри педагогіки і психології;

кандидат педагогічних наук, доцент

ПОЛІЩУК Віра Аркадіївна,

Тернопільський державний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки

України, декан психолого-педагогічного факультету.

Провідна установа: Київський державний лінгвістичний університет,

Міністерство освіти і науки України,

кафедра педагогіки.

Захист відбудеться 26 січня 2001 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01 у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, М.Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, М.Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

Автореферат розіслано 25 грудня 2000 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М.Чайка

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Інтернаціоналізація сучасного суспільного життя, глобалізація світової економіки, інформаційно-технологічна революція, модернізація і технізація виробництва, стрімкий розвиток інформаційних і комунікативних технологій потребують здійснення кардинальних змін у вищій технічній школі, спрямованих на підготовку нової генерації інженерних кадрів.

Розв’язанням зазначених проблем на світовому рівні займаються міжнародні організації, зокрема: ООН, ЮНЕСКО, Світова федерація інженерних організацій (WFEO), Міжнародна Асоціація неперервної інженерної освіти (IACEE), Європейська федерація національних інженерних асоціацій (FEANI), Європейська Асоціація вищої технічної та професійної освіти (Eur Eta), Європейське товариство інженерної освіти (SEFI) та інші. Вивчення документів і матеріалів цих організацій (конвенцій, декларацій, рішень) показало, що пріоритетними напрямами їх діяльності є турбота про майбутнє людства, пошук шляхів спільного розв'язання нових завдань інженерної освіти, активізація інтеграційних процесів у сфері вищої технічної освіти, забезпечення високої якості інженерної підготовки, створення гнучкої системи доступу до неперервної інженерної освіти, організація міжнародних наукових досліджень в галузі інженерії, акредитація інженерних курсів та програм, розробка номенклатури інженерних спеціальностей відповідно до світових стандартів, трансформація змісту інженерної підготовки, обмін досвідом, формування єдиного європейського простору в інженерній освіті тощо.

Прагнення України до інтеграції в європейський освітній простір зумовлює необхідність розв'язання комплексу завдань, пов'язаних з реформуванням національної вищої технічної школи та створенням якісної системи освіти, яка б відповідала світовим стандартам. Суттєвим джерелом формування стратегії такого реформування є вивчення зарубіжного досвіду. Його ґрунтовний аналіз сприятиме виявленню сучасних тенденцій розвитку вищої технічної школи, визначенню особливостей професійного навчання фахівців технічного профілю у вищих навчальних закладах різних країн з метою впровадження позитивних ідей цього досвіду в систему вищої технічної освіти України.

Сьогодні особливого значення набуває вивчення особливостей становлення та розвитку вищої технічної освіти у Великій Британії. Ця держава є провідною серед інших економічно розвинених країн Європи, має високий рівень організації виробництва, розвитку науки, зокрема завдяки науково обґрунтованій, гнучкій і варіативній структурі освітньої діяльності.

Сучасна вища технічна школа Великої Британії має глибокі історичні корені. Аналіз спеціальних економічних та соціологічних джерел, статистичних даних доводить, що в цій країні з 70-х років почався новий етап розвитку вищої технічної школи, зумовлений впливом інформаційно-технологічної революції. Зміни у змісті та характері інженерної праці висунули нові вимоги до змісту та якості інженерної підготовки, особливо у новітніх інженерних галузях. Найраціональнішою формою здобуття інженерної освіти високої якості є ступенева система, перша ланка якої – ступінь бакалавра інженерії як базового для подальшого професійного зростання.

Як показав аналіз літературних джерел, проблема підготовки бакалаврів інженерії в університетах Великої Британії не була предметом спеціальних педагогічних досліджень. Виявлення і творче використання раціональних ідей досвіду Великої Британії в розвитку вищої технічної освіти сприятиме теоретико-методологічному обґрунтуванню шляхів реформування вищої технічної школи в Україні.

Викладене вище зумовило вибір теми дослідження: "Розвиток змісту та форм організації підготовки бакалаврів інженерії в університетах Великої Британії".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з планом науково-дослідної роботи Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України при розробці теми: "Різнорівнева професійна підготовка фахівців у сучасних освітніх системах: порівняльний аналіз" (РК 0199 И000398).

Об'єкт дослідження: сучасна система вищої технічної освіти у Великій Британії.

Предмет дослідження: основні етапи, тенденції, зміст і форми організації підготовки бакалаврів інженерії в університетах Великої Британії.

Мета дослідження: здійснити аналіз змісту та педагогічних технологій підготовки бакалаврів інженерії у вищих навчальних закладах Великої Британії, виявити можливості використання позитивних ідей досвіду цієї країни у реформуванні вищої технічної школи в Україні.

Завдання дослідження:

1.Проаналізувати сучасні тенденції розвитку вищої технічної освіти у західноєвропейських країнах.

2.Схарактеризувати основні етапи розвитку вищої технічної освіти у Великій Британії.

3.Виявити основні вимоги до підготовки фахівців технічного профілю у вищих закладах освіти Великої Британії в умовах інформаційно-технологічної революції.

4.Виявити особливості підготовки бакалаврів інженерії в університетах Великої Британії на сучасному етапі.

5.Здійснити порівняльний аналіз підготовки бакалаврів інженерії у вищих навчальних закладах Великої Британії та України.

6.Розробити науково обґрунтовані методичні рекомендації щодо використання передових ідей досвіду університетів Великої Британії з підготовки бакалаврів інженерії у вищих закладах освіти України.

Теоретичною основою дослідження стали основні положення порівняльної педагогіки, теорії і методики професійної освіти, а також праці, в яких висвітлено результати досліджень проблем розвитку вищої технічної освіти в різних країнах, зокрема в Росії (Н.Аітов, К.Байчаров, В.Баранов, А.Кірсанов, А.Кочнєв), Білорусії (Л.Акімова, П.Хейфец), США (Т.Георгієва, А.Іванова, В.Параіл, С.Романова), Німеччині (Н.Абашкіна, Т.Мостова, Л.Соловйова), Франції (Є.Бражник, В.Єлманова, С.Єркович, С.Коршунов, І.Федоров); історичні, педагогічні праці з питань розвитку вищої освіти Великої Британії (Ю.Алферова, А.Барбарига, Г.Воронка, Н.Воскресенська, В.Гер’є, В.Ігнатович, З.Колонтай, І.Марцинківський, М.Нікандров, А.Парінов, Л.Пуховська, В.Рижов, Л.Торяник, Н.Федорова); праці з філософії освіти (А.Валіцька, І.Зязюн, В.Кремень, В.Лутай); праці з порівняльної педагогіки О.Алексеєва, О.Арсентьєва, Б.Вульфсона, В.Зубка, І.Козубовської, С.Корсака, А.Лігоцького, Н.Ничкало, В.Поліщук.

Джерельна база дослідження: нормативні документи Міністерства освіти Великої Британії, навчальні плани і програми для підготовки бакалаврів інженерії різних вищих навчальних закладів Великої Британії; науково-методична література, реферативні матеріали, документи і матеріали міжнародних організацій з питань вищої освіти, матеріали науково-практичних конференцій, симпозіумів, Конвенції Ради Європи; документи з історії розвитку англійських університетів, офіційні документи, енциклопедична література, дослідження та статистичні дані про сучасний стан розвитку інженерної освіти, про структуру навчальних закладів. Значну увагу приділено вивченню інформаційних матеріалів (довідники, проспекти університетів, інформація з мережі Інтернет) та оригінальних матеріалів Британської Ради. Використовувались навчально-методична документація та нормативні документи Міністерства освіти і науки України з питань діяльності вітчизняних закладів освіти та реформування технічної освіти в нових соціально-економічних умовах.

Концептуальними ідеями дослідження є такі положення:

- розвиток вищої технічної освіти у різних країнах залежить від глобальних проблем сучасності, інформаційно-технологічної революції, комплексу взаємопов'язаних соціально-економічних та освітніх чинників; тенденції розвитку вищої технічної освіти в країнах Західної Європи мають певні особливості та характерні риси, специфічні традиції, проте країни єдині в прагненні загальмувати надмірну диференціацію в галузі освітньої політики; реформування вищої школи у Великій Британії на сучасному етапі зумовлює необхідність вивчення, оновлення та збереження традиційних цінностей освіти, що визначали основні напрями освітньої діяльності на різних історичних етапах;

- вища технічна школа Великої Британії здійснює широкопрофільну підготовку бакалаврів різних кваліфікаційних напрямів, яка відповідає новим вимогам до проектування освітніх систем та до якості професійного навчання в умовах інформаційно-технологічної революції; трансформація змісту і форм організації інженерної підготовки здійснюється на основі індивідуалізації навчання, оптимізації навчального процесу, інтеграції освіти, науки і виробництва, впровадження сучасних інформаційних технологій;

- вивчення позитивних ідей досвіду підготовки фахівців технічного профілю на рівні бакалавра у вищій технічній школі Великої Британії в умовах інтеграції України у світовий освітній простір сприятиме вдосконаленню національної вищої технічної освіти.

Дослідження здійснювалось у 1993 – 2000 рр.

Методи дослідження:

- метод порівняльно-історичного аналізу, який передбачав вивчення об'єкта дослідження на матеріалі Великої Британії та України, дав змогу виявити причинно-наслідкову та історичну зумовленість виникнення вищої технічної освіти і тенденцій її розвитку;

- інтерпретаторсько-аналітичний метод, що сприяв здійсненню концептуального аналізу літературних, документальних та інших джерел з використанням інтерпретації, систематизації, порівняння та узагальнення;

- метод індуктивної логіки, за яким визначалися культурні відмінності, синтезувалися загальнокультурні цінності і таким чином виявлялися міжнародні тенденції та перспективи;

- пошуковий метод, який використовувався з метою формування узагальнених висновків, оцінок, виявлення раціонального і практично-ціннісного в наукових розробках з порівняльної педагогіки.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше в Україні виявлено: основні вимоги до підготовки фахівців технічного профілю у Великій Британії в умовах інформаційно-технологічної революції; особливості організації професійного навчання бакалаврів інженерії різних кваліфікаційних напрямів в університетах Великої Британії; теоретико-методичні засади побудови навчальних планів і програм; здійснено порівняльний аналіз змісту та форм організації навчання фахівців технічного профілю у Великій Британії та в Україні; подальшого розвитку набули положення про основні тенденції розвитку вищої технічної освіти в західноєвропейських країнах та в Україні; сформульовано рекомендації щодо використання досвіду Великої Британії у підготовці інженерних кадрів у нових соціально-економічних умовах розвитку України.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні положення щодо особливостей розвитку вищої освіти Великої Британії на різних історичних етапах; у розкритті специфіки підготовки фахівців технічного профілю у вищих навчальних закладах цієї країни; у збагаченні національної педагогічної науки прогностичними ідеями щодо фундаменталізації навчання, його професійної спрямованості, інтеграції навчальних курсів, індивідуалізації навчання, яке спрямовується на досягнення студентами високого стратегічного рівня майбутньої інженерної діяльності.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати використано при розробці методичних рекомендацій щодо впровадження позитивних ідей досвіду Великої Британії у підготовці фахівців технічного профілю в Україні на сучасному етапі; спецкурсу "Навчання бакалаврів інженерії в університетах Великої Британії" та навчально-методичного посібника "Освіта у Великій Британії". Сформульовані в дисертації положення та висновки можуть бути використані в курсах лекцій з теорії та історії педагогіки, спецкурсах із зарубіжної педагогіки, при розробці рекомендацій для спеціалізованих курсів, навчальних посібників. Фактичний матеріал може бути корисним для дослідників суміжних галузей науки. Виявлені автором теоретичні та методичні засади побудови навчальних планів, а також особливості змісту інженерної підготовки сприятимуть удосконаленню вітчизняної вищої технічної освіти.

Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні змісту та форм організації навчання бакалаврів інженерії в університетах Великої Британії; у здійсненні порівняльно-педагогічного аналізу підготовки фахівців технічного профілю у вищих навчальних закладах Великої Британії та України; в підготовці спецкурсу та методичного посібника для інтенсивного навчання англійській мові з орієнтацією на поглиблене вивчення проблем вищої освіти; при розробці рекомендацій щодо використання провідних ідей зарубіжного досвіду в реформуванні вищої технічної школи в Україні. Ідеї та розробки співавторів (Л.Балацька, А.Бойко, В.Козубай, О.Куць-Карпенко, Л.Молотай, С.Пасічник) у дисертації не використовувалися.

Вірогідність наукових результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його теоретичних положень; застосуванням методів, які відповідають меті та завданням дослідження, його об'єкту і предмету; об'єктивним науковим аналізом теоретичного матеріалу, законодавчих документів та навчально-методичної документації вищих навчальних закладів України та Великої Британії, вивченням значної кількості оригінальних англомовних джерел.

Впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження реалізовано в авторській програмі спецкурсу “Навчання бакалаврів інженерії в університетах Великої Британії” для студентів спеціальностей “Переклад”, “Міжнародна інформація”, “Міжнародні економічні відносини”, “Соціальна педагогіка”, який викладається в Технологічному Університеті Поділля (м. Хмельницький) (довідка № 109/1234 від 19.12.2000 р.).

На захист виносяться:

- науково обґрунтовані положення і висновки, що характеризують основні тенденції розвитку вищої технічної освіти у країнах Західної Європи ( трансформація змісту інженерної освіти відповідно до вимог інформаційно-технологічної революції та сучасних глобальних проблем; пошук нових джерел фінансування вищої освіти; диверсифікація вищих навчальних закладів; ступеневість вищої освіти; урізноманітнення форм управління вищою школою; інтеграційна політика в галузі інженерної освіти);

- теоретично обґрунтовані висновки щодо особливостей організації професійного навчання бакалаврів інженерії різних кваліфікаційних напрямів в умовах інформаційно-технологічної революції, яка є головним чинником формування системи сучасної вищої технічної освіти у Великій Британії;

- рекомендації щодо основних напрямів творчого використання прогресивних ідей британського досвіду підготовки бакалаврів інженерії в умовах розбудови національної системи вищої освіти, сформульовані на основі порівняльно-педагогічного аналізу змісту та технологій інженерної підготовки у вищій технічній школі Великої Британії та України.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації обговорювалися на засіданнях лабораторій порівняльної професійної педагогіки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, висвітлювалися в доповідях та виступах на міжнародних та українських регіональних науково-практичних конференціях, семінарах: Дрогобич (1996 р.), Житомир (1996 р.), Вінниця (1997 – 1998 рр.), Тернопіль (1997 - 1999 рр.), Хмельницький (1997 – 1999 рр.), Львів (2000 р.), Київ (2000 р.), на засіданнях Ради гуманітарно-педагогічного факультету та кафедри романо-германських мов Технологічного університету Поділля (м.Хмельницький).

Результати дослідження відображено у 23 друкованих працях (серед них 15 -одноосібних), в тому числі 4 методичні розробки, 6 статей у фахових наукових виданнях, 1 авторська програма спецкурсу, 1 навчальний посібник.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (377), додатків (14). Основний текст дисертації викладено на 162 сторінках. Робота містить 3 таблиці та 1 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічні і теоретичні засади; схарактеризовано джерельну базу; викладено концептуальні ідеї наукового пошуку; розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість; сформульовано основні положення, що виносяться на захист; наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – “Професійне навчання бакалаврів інженерії в системі університетської освіти Великої Британії як проблема порівняльної педагогіки” – здійснено порівняльний аналіз сучасних тенденцій розвитку вищої технічної освіти в західноєвропейських країнах; схарактеризовано основні етапи розвитку вищої освіти у Великій Британії.

У процесі дослідження велике значення надавалося вивченню законодавчо-нормативної бази вищої освіти, документів і матеріалів міжнародних організацій, літературних та інших історичних джерел, які містять інформацію щодо розвитку вищої технічної школи.

Здійснений порівняльний аналіз дав змогу виявити загальні тенденції розвитку вищої технічної освіти у країнах Західної Європи, такі як: диверсифікація вищих навчальних закладів; ступеневість вищої освіти; пошук нових джерел фінансування; кількісне зростання контингенту студентів; розробка нових форм управління; розширення завдань вищої технічної школи; трансформація змісту освіти відповідно до вимог сучасності, ринку праці; інтеграція вищої технічної освіти з наукою та виробництвом; інтернаціоналізація вищої технічної освіти. Дослідження показало, що розвиток вищої технічної освіти у країнах Західної Європи зумовлений взаємодією внутрішніх чинників, національних традицій, факторів історичного та економічного розвитку окремих країн, факторів, чинних для світової спільноти взагалі (глобалізація, інтернаціоналізація, інформаційно-технологічна революція тощо).

На основі здійсненого порівняльного аналізу доведено, що незважаючи на певні відмінності, країни європейського регіону єдині у прагненні загальмувати надмірну диференціацію у сфері вищої технічної освіти.

У розділі викладено характеристику основних етапів розвитку університетської освіти у Великій Британії. Історико-педагогічний аналіз дав змогу визначити в розвитку університетської освіти Великої Британії 5 етапів:

- I етап – XII-XIII ст.ст. (розвиток первісних училищ, заснування перших англійських університетів – Оксфордського та Кембриджського, формування їх структури, визначення форм управління);

- II етап – XIV-XVI ст.ст. (формування головних корпоративних елементів університету, взаємодія з міськими органами влади та королівською владою, заснування шотландських університетів, перша реформа вищої освіти, розширення форм фінансування);

- III етап – XVI-XVII ст.ст. (діяльність університетів за часів правління Генріха VIII, прийняття перших статутів – Кембриджського (1570 р.), Оксфордського (1636 р.), звільнення від надмірної опіки церкви, зміна соціального статусу студентства, запровадження складання кандидатських іспитів для одержання вченого ступеня);

- IV етап – XVIII- поч. XIX ст.ст. (радикальна реформа освітньої системи, пошук нових форм взаємодії влади й університетів, започаткування вступних та державних іспитів, скасування вступних релігійних тестів, розширення змісту професійної підготовки, впровадження реальних дисциплін відповідно до потреб часу, суттєве підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу);

- V етап – кінець XIX ст. – теперішній час (формування бінарної системи вищої освіти, модернізація структури вищих навчальних закладів, змісту та методів навчання, різке зростання рівня інтернаціоналізації вищої технічної освіти, реформа вищої школи).

Зроблено висновок, що незважаючи на історичні особливості функціонування вищих навчальних закладів на різних етапах, їх завжди об'єднували певні спільні ознаки: прагнення до автономії, до набуття статусу культурно-освітніх центрів у британському суспільстві; збереження специфічних традицій кожного вищого навчального закладу; всебічна підтримка його іміджу; пошук шляхів удосконалення системи викладання; відповідність підготовки фахівців потребам часу.

У другому розділі – “Обґрунтування змісту та форм організації професійного навчання бакалаврів технічного профілю в університетах Великої Британії” - визначено основні вимоги до підготовки фахівців технічного профілю в умовах інформаційно-технологічної революції; схарактеризовано кваліфікаційні напрями підготовки фахівців технічного профілю в університетах Великої Британії; виявлено особливості професійного навчання бакалаврів інженерії у вищих навчальних закладах цієї країни.

Дослідження проводилося шляхом вивчення різних наукових, документальних та інформаційних джерел: нормативних документів Міністерства освіти Великої Британії, навчальних планів та програм університетів, науково-методичних журналів, реферативної інформації, інформації з мережі Інтернет.

У розділі викладено дані, які характеризують стан британської економіки на сучасному етапі. Велика Британія є визнаним лідером в галузі електроніки і комп'ютерної техніки. В країні випускається 8,5% світової високотехнологічної продукції, у тому числі електроніки загального призначення (6,2%), електронного обладнання (9%), медичної діагностичної апаратури (9,9%), авіаційної та космічної техніки (13,5%). Ця держава посідає 6 місце в світі за загальними масштабами господарської діяльності. Щорічно в країні реєструється близько 18-20 тис. наукових робіт в галузі фармакології, біотехнології, екології, медицини. Більше 55% всіх нововведень припадає на принципово нові розробки, 40% - на масштабні науково-технічні винаходи, 4-5% - пов'язані з модернізацією вже впроваджених технологій.

На основі вивчення статистичних даних про досягнення науки і техніки у Великій Британії ми дійшли висновку, що головним чинником докорінної трансформації британської економіки є інформаційно-технологічна революція. Визначено, що високий рівень розвитку в державі науки і техніки, який задовольняє економічним потребам британського суспільства, вимагає створення системи вищої технічної освіти, яка б відповідала сучасним вимогам і забезпечувала економіку кваліфікованими фахівцями нового типу. З 1993 року кількість вступників до вищих навчальних закладів зросла на 66%. Під впливом викладених вище та інших чинників сформувалися основні кваліфікаційні вимоги до підготовки інженерів: високий професіоналізм, досконале володіння технікою та новітніми інформаційними технологіями, високий рівень інтелекту, знань та вмінь, високий рівень розвитку творчих здібностей, професійна мобільність та адаптація до світового інформаційного простору.

У ході дослідження виявлено основні напрями діяльності науково-дослідних центрів нового типу – наукових парків, ділових інкубаторів, які розробляють нові ідеї, технології та готують кваліфіковані кадри. Наукові парки охоплюють понад 1260 компаній, які забезпечують працевлаштування 23500 кваліфікованих інженерів та молодих учених. Встановлено, що такі наукові центри виникли внаслідок інтеграції науки, освіти і виробництва, яка є провідною тенденцією розвитку вищої технічної освіти в умовах інформаційно-технологічної революції.

На основі здійсненого аналізу заходів уряду Великої Британії щодо фінансування діяльності науково-дослідного сектора встановлено, що наукові дослідження фінансуються за рахунок державних і приватних асигнувань, та асигнувань військового комплексу. Інтенсифікації науково-дослідної роботи сприяє активна розробка та запровадження рейтингової системи оцінки наукових досліджень.

Узагальнення результатів дослідження щодо впливу інформаційно-технологічної революції на інженерну освіту у вищій технічній школі Великої Британії дало змогу дійти висновку, що пріоритетними напрямами в інженерній підготовці є: фундаментальна підготовка, теоретична і практична підготовка з профілюючих дисциплін, професійно-творча підготовка, підготовка до науково-дослідної роботи.

На цьому етапі дослідження вивчалися основні кваліфікаційні напрями підготовки бакалаврів інженерії в умовах інформаційно-технологічної революції, зокрема “Електротехніка”, “Машинобудування”, “Цивільне будівництво”, “Хімічна технологія”, “Металургія”, “Матеріалознавство”, “Аерокосмічна техніка”, “Техніка навколишнього середовища” тощо. Встановлено, що при підготовці майбутніх фахівців за цими напрямами надається перевага оволодінню базовими знаннями; інтеграції загальнонаукових, професійних та вузькоспеціалізованих знань; формуванню прагнення до постійного оновлення здобутих знань. Залучення досвідчених інженерних кадрів до підготовки майбутніх інженерів стимулює їх професійний розвиток та сприяє зростанню професіоналізму. Здійснений аналіз кваліфікаційних напрямів підготовки бакалаврів інженерії свідчить, що зміст освіти кожного з них зумовлений факторами, пов’язаними із розвитком економіки, науково-технологічними здобутками, а також соціальним розвитком британського суспільства.

Поряд з цим професійна підготовка студентів до певних видів практичної діяльності тісно пов’язана із формуванням навичок розв’язання суспільних та екологічних проблем, які безумовно виникають на робочих місцях; навичок роботи у споріднених галузях виробництва, науки тощо; а також із формуванням здатності до постійного вдосконалення професійної майстерності.

У розділі визначено особливості організації навчального процесу у вищих навчальних закладах Великої Британії, що готують фахівців інженерного профілю. Виявлено, що британська технічна школа використовує ступеневу систему навчання, в якій першим етапом здобуття інженерної професії є трирічна (або чотирирічна) підготовка із здобуттям ступеня бакалавра інженерії (BEng).

У результаті аналізу навчальних планів провідних вищих освітніх закладів Великої Британії (Брунельського, Брайтонського, Шеффілдського, Данді, Йоркського, Оксфордського, Лестерського, Брістольського, Плімутського, Портсмутського та інших), в яких здійснюється підготовка інженерів на рівні бакалавра, доведено, що навчальні плани будуються за модульним принципом з одночасною спрямованістю на інтеграцію навчальних курсів; за принципом логічного розподілу блоків обов'язкових та вибіркових дисциплін. Посилення світової тенденції до гуманізації інженерної освіти сприяло впровадженню на певних технічних факультетах циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.

Встановлено, що характерною особливістю підготовки інженерних кадрів у вищих навчальних закладах є широкопрофільна підготовка (можливість “переключатися” з однієї професійної функції на іншу, з одного рівня професійної діяльності на інший), яка ґрунтується на фундаментальності та міждисциплінарності з урахуванням сучасних інформаційних технологій. Як показав аналіз освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів інженерії (“Joint Programme in Engineering”, (Річмондський Американський Міжнародний Університет в Лондоні), “Special Engineering Programme”, “Integrated Engineering Programme”, “Manufacturing Engineering Programme”, “Engineering Science and Technology Programme”, “Engineering with management” (Брунельський університет, факультет виробничих та інженерних систем), “Engineering Programme” (Брайтонський університет), модернізація змісту професійної підготовки здійснюється шляхом ефективного поєднання теоретичної та практичної професійної підготовки майбутніх бакалаврів, шляхом широкого запровадження елективного навчання.

Зміст теоретичної підготовки постійно аналізується інженерними акредитаційними установами (інститутами). Рада з оцінки якості освіти (HEQC) оцінює діяльність вищого навчального закладу в цілому, а Рада з фінансування вищої освіти в Англії (HEFCE) оцінює якість освітніх програм, рівень викладання, ефективність наукових досліджень тощо. За результатами моніторингу Ради публікують Звіти про діяльність вищих навчальних закладів. Підкреслимо, що публікування Звіту – найбільш дієвий стимул удосконалення якості освіти, оскільки він є основою встановлення рейтингу вищого навчального закладу (факультету).

У ході наукового пошуку проаналізовано різні форми організації навчального процесу (лекції, дискусії, семінари, тьюторіали). Встановлено, що індивідуальні форми навчання переважають над груповими. Значна увага в дослідженні приділена висвітленню ролі організації практики як одного з необхідних елементів професійного становлення майбутнього інженера.

Результати дослідження змісту та форм організації підготовки бакалаврів інженерії у вищих навчальних закладах Великої Британії дали змогу визначити найважливіші особливості бакалаврської підготовки: широкопрофільність підготовки інженерів, гнучкість навчальних планів, професійна спрямованість навчальних курсів, широке запровадження модульного принципу навчання, індивідуалізація навчання, поєднання теоретичної й практичної підготовки, удосконалення організаційних форм навчання, комп'ютеризація навчального процесу, раціональний розподіл аудиторного та позааудиторного навантаження студентів, участь студентів у науково-дослідній роботі. Високий рівень якості вищої технічної освіти на рівні бакалавра забезпечується також оптимальними формами поточного та атестаційного контролю знань. Основою якісної організації навчального процесу є високий рівень його науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

У третьому розділі - "Порівняльно-педагогічний аналіз підготовки бакалаврів технічного профілю в університетах Великої Британії та України" – виявлено тенденції розвитку вищої школи в незалежній Україні; розкрито специфіку підготовки фахівців технічного профілю у вищих навчальних закладах України; викладено результати порівняльного аналізу змісту та форм організації підготовки бакалаврів інженерії у вищих навчальних закладах України та Великої Британії; сформульовано науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення інженерної підготовки в умовах реформування вищої технічної школи України.

У ході дослідження виявлено основні фактори, що зумовлюють кардинальні зміни у вищій школі України, а саме: зміна пріоритетів у соціокультурній політиці, що проводиться у світі; криза традиційної моделі освіти; реформаційні процеси, що відбуваються в освітніх системах інших країн; зміни в соціально-політичному та економічному житті України. Встановлено, що розбудова вищої освіти в Україні здійснюється за такими напрямами: розробка законодавчої та нормативної бази функціонування національної системи вищої освіти (розробка державних стандартів освіти, концепцій, програм розвитку вищої освіти тощо); оптимізація існуючої мережі вищих навчальних закладів відповідно до потреб держави (створення нових закладів освіти університетського та неуніверситетського типів, переорієнтація вищих навчальних закладів, заснування університетських комплексів на базі вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації (понад 1600 комплексів); збільшення кількості вищих навчальних закладів (220 вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, 589 – I-II рівнів акредитації, серед них - 161 вищий навчальний заклад недержавної форми власності); зростання контингенту студентів (1996 р. – 1540489 чол., 1999-2000 рр.- 1789100 чол.); оновлення змісту вищої освіти та освітніх технологій (постійний перегляд змісту освіти відповідно до вимог ринку праці та інформаційно-технологічної революції, оптимізація навчального процесу на основі впровадження новітніх освітніх технологій, забезпечення дієвого зв’язку навчання з практичною діяльністю, індивідуалізація навчання, вдосконалення методичного забезпечення навчального процесу тощо); диверсифікація джерел фінансування (багатоканальна схема фінансування: державне фінансування, фінансування за рахунок фізичних та юридичних осіб, державне індивідуальне кредитування); вдосконалення системи ступеневої професійної підготовки (молодший спеціаліст – бакалавр – спеціаліст – магістр); інтенсифікація процесів інтернаціоналізації вищої школи (розробка міжурядових (55) та міжвідомчих (35) угод в галузі освіти і науки, реалізація міжнародних програм обміну викладачами й студентами, створення інноваційних та інформаційних центрів, розробка проектів (17) про визнання та еквівалентність документів про освіту і наукові ступені, запровадження взаємовизнаних навчальних програм і курсів (67), створення філій (10) українських вищих навчальних закладів за кордоном); нарощування наукового потенціалу країни (залучення талановитої молоді до науково-дослідної роботи, вдосконалення державної атестації наукових робітників, інтеграція закладів освіти з промисловістю, створення нових науково-дослідних центрів, розробка гнучкої системи підвищення кваліфікації наукових працівників, організація наукових досліджень тощо); пошук нових форм управління вищою освітою (створення нових урядових структур, розширення прав вищих навчальних закладів, удосконалення механізмів контролю за якістю вищої освіти (формування незалежних фахових комісій, експертних рад), інформування громадськості про результати моніторингу тощо).

На основі аналізу законодавчих та нормативних документів схарактеризовано структуру вищої технічної освіти в Україні. Встановлено, що вища освіта України, як і Великої Британії, має два напрями: академічний (університетські навчальні заклади) та професійний (неуніверситетські навчальні заклади) і здійснює підготовку фахівців на ступеневій основі. Підготовка бакалаврів у вищих навчальних закладах II-IV рівнів акредитації здійснюється за 72 напрямами, з них 26 – пов’язані з підготовкою бакалаврів інженерії. Виявлено, що найбільш престижними напрямами підготовки бакалаврів інженерії є такі: “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”, “Радіотехніка”, “Електроніка”, “Електронні апарати”, “Лазерна та оптоелектронна техніка”, “Комп’ютерна інженерія”, “Комп’ютеризовані системи, автоматика і управління”. Зроблено висновок, що вища технічна школа України здійснює підготовку фахівців нової генерації відповідно до потреб і динаміки ринку праці та розвитку інформаційно-технологічної революції.

У розділі здійснено порівняльну характеристику діяльності вищих навчальних закладів різних форм власності.

Аналіз освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів інженерії у вищих навчальних закладах України дав змогу виявити основні вимоги до інженерної освіти на рівні бакалавра: забезпечення фундаментальної підготовки в галузі математики, фізики, хімії, базових інженерних дисциплін; високого рівня знань з професійно-орієнтованих та спеціалізованих дисциплін, дисциплін гуманітарного, соціально-економічного циклу (світова та вітчизняна культура, основи і стратегія бізнесу, практика менеджменту тощо); надання можливості досягнення належного рівня професійної майстерності, оволодіння комп'ютерною технікою, основами професійної комунікації; створення умов для виявлення творчих здібностей, для розвитку мотивації та готовності до неперервної освіти. Визначено, що вища технічна школа України використовує модель загального розвитку, яка має головним пріоритетом всебічне формування особистості інженера.

Доведено, що успішна практична реалізація цих вимог забезпечується оптимізацією навчального процесу (індивідуалізація навчального процесу, використання нетрадиційних методів навчання, залучення кваліфікованих викладачів, запровадження ефективної системи контролю знань); практичною спрямованістю навчання; вдосконаленням якості навчально-методичного забезпечення.

Проаналізовано навчальні плани вищих навчальних закладів України (Київського міжнародного університету цивільної авіації, Київського національного університету будівництва і архітектури, Національного технічного університету України "КПІ", Технологічного університету Поділля (м.Хмельницький), Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, Харківського гуманітарно-технічного інституту). Виявлено, що в основному вони є стандартизованими, містять чітко визначені блоки дисциплін. У сучасних умовах набуває поширення практика введення в плани вибіркових дисциплін та блоків дисциплін вільного вибору, що є вагомим кроком до забезпечення гнучкості навчальних планів.

У розділі здійснено порівняльно-педагогічний аналіз підготовки бакалаврів інженерії у вищих навчальних закладах Великої Британії та України. На основі узагальнення його результатів встановлено, що підготовка фахівців технічного профілю у вітчизняних та закордонних вищих навчальних закладах має як певні спільні риси (широкопрофільна підготовка на фундаментальній основі, можливість послідовного та паралельного отримання декількох спеціальностей, усвідомленість вибору студентами професійного напряму та зацікавленість у його реалізації, розвиток творчих здібностей, професійна спрямованість змісту навчальних програм, форми організації навчання тощо), так і особливості (побудова навчальних планів і програм, відповідність змісту навчання потребам економіки, напрями підготовки фахівців, організація різних видів практики, розподіл навчального навантаження студентів, організація самостійної роботи студентів, терміни навчання, плата за навчання, акредитація фахівців, гуманізація та гуманітаризація навчання, матеріально-методичне забезпечення, рівень комп'ютеризації навчального процесу, взаємозв'язок навчальних закладів і виробничого сектора тощо). Порівняння принципів підготовки фахівців технічного профілю у вищих навчальних закладах України та Великої Британії дало змогу зробити висновок, що в Україні здійснюється всебічна підготовка фахівців, а у британських вищих навчальних закладах більше уваги приділяється професійній спеціалізованій підготовці. Підготовка бакалаврів інженерії у вітчизняних навчальних закладах в основному відповідає зарубіжним аналогам.

У висновках узагальнюються результати дослідження, розкриваються теоретичні надбання, можливості та шляхи їх практичного використання.

ВИСНОВКИ

1.На основі здійсненого аналізу розвитку вищої технічної освіти в західноєвропейських країнах виявлено загальні тенденції: кількісне зростання контингенту студентів; розробка нових форм управління вищою технічною освітою; пошук нових джерел фінансування; диверсифікація вищих закладів освіти; інтеграція освіти, науки і виробництва; ступенева структура навчання; трансформація змісту інженерної освіти згідно з вимогами сучасності; розробка механізмів інтеграційної політики в галузі інженерної освіти. Встановлено, що країни Західної Європи, незважаючи на їх різноманітність, на всіх рівнях демонструють тенденцію до зближення в галузі освітньої політики.

2.Схарактеризовано п’ять етапів розвитку університетської освіти у Великій Британії, протягом яких британські університети розвивалися в напрямах модернізації організаційної структури та форм управління, вдосконалення нормативно-правового забезпечення, розширення навчальних закладів, оптимізації навчального процесу, підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу, оновлення змісту навчання відповідно до розвитку суспільства та потреб економіки країни, вдосконалення науково-дослідної роботи, забезпечення високого рівня якості професійної підготовки, пошуку оптимальних шляхів фінансової підтримки, розробки механізмів міжнародного співробітництва, розв’язання проблем взаємозв’язку освіти з промисловим сектором, підвищення культурного рівня країни із збереженням традиційних цінностей освіти.

3.Доведено, що інформаційно-технологічна революція є провідним чинником формування сучасної системи вищої технічної освіти Великої Британії. Значний вплив на вдосконалення інженерної підготовки у британській вищій технічній школі мають такі фактори: стрімкий розвиток інформаційних технологій; інтеграція країни до світового інформаційного простору; швидке накопичення інформації; радикальна перебудова економіки на основі запровадження новітніх інформаційних технологій; розробка інформаційної політики та інформаційного законодавства; залежність інтенсивного розвитку економіки держави від рівня якості освіти; потреба економіки країни в інженерах нового типу; необхідність спільного розв’язання глобальних проблем людства.

Виявлено основні вимоги до підготовки фахівців інженерного профілю в умовах інформаційно-технологічної революції, а саме: забезпечення високого рівня інтелекту, знань та вмінь; високого професіоналізму і досконалого володіння технікою та новітніми інформаційними технологіями; професійної мобільності та адаптації в умовах світового інформаційного простору; постійного вдосконалення професійної майстерності. Суттєву роль у формуванні інженерів нового типу відіграють науково-дослідні центри (наукові парки).

4.Під впливом інформаційно-технологічної революції, інтенсивного розвитку економіки та науки, трансформації соціальної сфери у вищій технічній школі Великої Британії сформувалися традиційні кваліфікаційні напрями підготовки інженерних кадрів. У підготовці фахівців за цими напрямами особливе значення надається оволодінню базовими знаннями, інтеграції загальнонаукових, професійних та вузькоспеціалізованих знань, розвитку навичок до їх постійного оновлення, а також навичок пристосування до умов виробництва, зокрема у споріднених галузях.

5.Виявлено такі особливості підготовки бакалаврів інженерії у вищих навчальних закладах Великої Британії: підготовка інженерів широкого профілю на міждисциплінарній основі; фундаменталізація навчання; інтеграція навчальних курсів; гнучкість і мобільність навчальних планів і програм; професійна спрямованість навчання; високий рівень теоретичної підготовки на науковій основі; індивідуалізація навчання; постійне вдосконалення форм організації навчання; залучення до підготовки досвідчених інженерних кадрів; підвищення професійної кваліфікації інженерів (міжнародна сертифікація); стажування за кордоном; запровадження у навчальний процес сучасних інформаційних технологій. Такі підходи сприяють формуванню у студентів вміння самостійно визначати цілі, зміст і технології майбутньої професійної діяльності.

6.Стратегія розвитку вищої освіти в Україні з урахуванням світових тенденцій та інтеграції в європейський освітній простір зумовила необхідність її реформування. Основою реформування є: перехід до ступеневості; збільшення кількості вищих навчальних закладів; диверсифікація вищих навчальних закладів; зростання контингенту студентів; удосконалення системи управління вищою освітою; багатоканальність фінансування; інтеграція вищої школи України в європейський освітній простір; оновлення змісту вищої освіти; відповідність рівня підготовки потребам оновленої економіки.

Встановлено, що підготовка бакалаврів інженерії у вищих навчальних закладах України орієнтується на необхідність використання передусім елементів моделі загального розвитку в освітній діяльності, в якій головні акценти переносяться на гуманізацію і гуманітаризацію інженерної освіти, фундаменталізацію професійних знань з урахуванням особливостей провідної спеціальності, комп‘ютерної та економічної компетентності. Вдосконалюються форми організації навчального процесу, зокрема активно впроваджується зарубіжний досвід оптимізації навчального процесу шляхом застосування новітніх технологій навчання (комп’ютеризація навчання, тьюторська система, тестування), збільшення питомої ваги індивідуальної та самостійної роботи студентів, що стимулює розвиток їх творчих здібностей, побудови гнучких навчальних планів та програм; запроваджуються елементи міжнародного сертифікування.

7.Порівняльний аналіз підготовки бакалаврів інженерії у вищих навчальних закладах Великої Британії та України свідчить про наявність у ній як спільних підходів, так і певних особливостей. До спільних підходів віднесено: фундаменталізацію навчання, професійну спрямованість змісту навчальних програм, орієнтацію на підготовку до науково-дослідної роботи, традиційні форми організації навчання, можливість послідовного та паралельного отримання декількох спеціальностей. Провідними принципами діяльності зарубіжних університетів є: високий рівень інтеграції вищих навчальних закладів з виробничими об’єднаннями, відповідність змісту навчання потребам економіки, активне впровадження найсучасніших інформаційних технологій, гнучке і варіативне навчання, можливість організації високого рівня практичної підготовки, активна реалізація нових підходів до підвищення професійної кваліфікації інженера. Вітчизняні вищі навчальні заклади намагаються в сучасних умовах інтенсифікувати впровадження цих ідей у власній освітній діяльності. Інженерна підготовка в Україні в багатьох аспектах відповідає зарубіжним аналогам.

8.Доведено, що українська модель вищої технічної школи будується з урахуванням багатьох факторів, які є важливими і для моделі Великої Британії. Інтеграція України в європейський освітній простір передбачає виявлення і водночас використання ефективних ідей зарубіжного досвіду з урахуванням національних, соціально-економічних та соціокультурних особливостей. Виявлені позитивні ідеї досвіду вищої технічної школи Великої Британії можуть бути використані з метою: формування власне української системи підготовки бакалаврів інженерії; вдосконалення її законодавчо-нормативної бази; оновлення змісту та форм організації навчання фахівців технічного профілю; перегляду номенклатури інженерних спеціальностей відповідно до потреб суспільства; забезпечення раціонального формування контингенту студентів; збільшення частки приватного капіталу в фінансуванні навчальних закладів.

9.Результати дослідження дають підставу сформулювати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення інженерної підготовки в умовах реформування вищої технічної освіти в Україні.

На загальнодержавному рівні: ширше вивчати сучасний зарубіжний досвід підготовки спеціалістів-інженерів та впроваджувати його провідні ідеї у вищих закладах освіти технічного профілю; удосконалювати класифікацію інженерних професій і посад відповідно до