ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. ІВАНА ФРАНКА

БЕЛЕЙ Олег Омелянович

УДК 883. 413

Б – 43

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЕРГОНІМІЯ

(НА МАТЕРІАЛІ ВЛАСНИХ НАЗВ ПІДПРИЄМСТВ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Спеціальність 10.02.01 – українська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового степеня

кандидата філологічних наук

Львів – 2000

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі української мови Ужгородського державного університету

Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор

Сюсько Михайло Іванович,

Ужгородський державний університет,

завідувач кафедри української мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Полюга Лев Михайлович,

Інститут українознавства

ім. І.Крип'якевича НАН України,

провідний науковий співробітник

відділу української мови

кандидат філологічних наук,

старший науковий співробітник

Ажнюк Богдан Миколайович,

провідний науковий співробітник

відділу соціолінгвістики

Інституту української мови НАН України

Провідна установа – кафедра українського та загального мовознавства

Тернопільського державного педагогічного університеті імені Володимира Гнатюка

Захист відбудеться “28” вересня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізо-

ваної вченої ради Д.35.051.06 при Львівському національному університеті ім. Івана Франка (79000, м. Львів, вул.Університетська, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного

університету ім. Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 17).

Автореферат розісланий 23 серпня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доцент З.М.Терлак

Актуальність дослідження. Економічна трансформація ук-ра-їн-ського суспільства кінця 80 – початку 90-х років ХХ ст. спричинилася до різкого збільшення та відчутного структурного урізноманітнення репертуару українських власних назв підприємств. Так, лише в Закарпатській області України протягом 1994–1995 рр. кількість комерційно-виробничих підпри-ємств, а отже і їх власних назв подвоїлася. Власні назви підприємств, або фірмоніми, стали нині досить помітним, навіть невід’ємним елементом сучасного українського літературного мовлення: висока частотність їх вживання притаманна як офіційно-діловому, публіцистичному, так і народнорозмовному стилям.

Зауважимо, однак, що стан вивчення сучасної української фірмонімії різко дисонує з якісним розмаїттям та кількісним багатством об’єкта дослідження, його місцем та роллю в лексичній системі сучасної української літературної мови. У сучасній українській мові вже склалася багата і розгалужена система фірмонімів, їх кількість постійно зростає, що зумовлено якісно новою економічною ситуацією в Україні. Відчувається нагальна потреба збору, систематизації численних сучасних українських фірмонімів, різнобічного вивчення їх структурних та функціонально-стилістичних особливостей, виявлення загального та індивідуального в принципах номінації підприємств.

Розв’язання цих та інших проблем набуває особливого значення не лише в контексті подальшої розробки теорії власної назви, а й для ефективної правописної нормалізації сучасних фірмонімів та впорядкування їх вживання відповідно до чинного українського законодавства у сфері мовного будівництва, гостра потреба в чому в нікого не викликає нині найменших сумнівів. Тому комплексне дослідження сучасної української фірмонімії, на наше переконання, належить до числа актуальних завдань української мовознавчої науки.

Метою дисертації є вивчення кількісного складу та якісних особливостей сучасної фірмонімії Закарпатської області України.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

1. Уніфікувати терміно-поняттєвий апарат української фірмоніміки.

2. Виявити специфічні ознаки фірмонімів та визначити їх статус в національній онімній системі.

3. Окреслити джерельну базу сучасної фірмонімії Закарпаття.

4. З’ясувати основні принципи номінації у сфері сучасної фірмонімії Закарпаття.

5. Розробити конкретні пропозиції, спрямовані на підвищення рівня культури сучасного українського фірмоніма.

Об’єктом нашого дослідження стали власні назви комерційно-виробничих підприємств Закарпатської області України, які функціонували протягом 1990–1998 рр.

Дослідження виконано на базі картотеки, що нараховує 7135 фіксацій фірмонімів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації безпосередньо пов’язана з дослідженнями, що проводяться на кафедрі української мови Ужгородського державного університету в рамках комплексної наукової теми “Історія української літературної мови та мовознавства на Закарпатті в загальноукраїнському контексті”.

Джерелами для написання дисертації послужили “Дер-жав-ний реєстр звітних (статистичних) одиниць України” Закарпатського обласного управління статистики, телефонні довідники м. Ужгорода та Закарпатської області, закарпатська та всеукраїнська періодика 1990–1998 рр. Частково фактичний матеріал збирався шляхом опитування підприємців Закарпатської області та обстеженням ділової документації, рекламної продукції комерційно-виробничих підприємств Закарпаття.

Методика дослідження. Розгляд матеріалу здійснюється з позиції системного підходу. Основним методом дослідження є описовий, бо тільки шляхом цілісного опису сучасного фірмонімікону Закарпаття можна виявити його структуру, з’ясувати, як функціонує ця підсистема взагалі. Окрім описового методу, ми вдавалися до використання прийомів статистичного та зіставного методів.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві комплексно досліджується українська фірмонімія одного з українських регіонів, визначається її статус в національній онімній системі та окреслюється джерельна база. На підставі вивчення сучасних процесів у сфері української фірмонімії сформульовано конкретні рекомендації, спрямовані на правописну нормалізацію та підвищення рівня культури мови сучасного українського фірмоніма.

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що в ній доведено існування самобутньої онімної підсистеми – фірмонімів, які виконують функцію стрижневого класу сучасної української ергонімії. Це дозволить глибше зрозуміти структуру сучасного українського онімного простору та характер системних зв’язків між окремими його сегментами.

Практичне значення дослідження. Результати дисертаційної праці можуть бути використані:

1) при створенні синтетичних праць з української та загальної ономастики, української стилістики та посібників з культури української мови;

2) при укладанні словника української ономастичної термінології;

3) при розв’язанні окремих питань правопису української власної назви та законодавчого врегулювання мовного режиму в Україні;

4) для практичних рекомендацій працівникам державних органів статистики;

5) у вузівській практиці при читанні спецкурсів та спецсемінарів.

Апробація дисертації. Результати дослідження обговорені на засіданні кафедри української мови Ужгородського державного університету (1999 р.) та оприлюднені на всеукраїнських конференціях (Дніпропетровськ 1997, Київ 1998, Тернопіль 1999, Ужгород 1998, 1999).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у монографії та семи статтях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі “Вступу”, трьох розділів: “Теоретичні проблеми сучасної української фірмоніміки”, “Критерії і принципи номінації у сфері фірмо-німії Закарпаття”, “Проблеми культури мови у сфері сучасної фір-монімії Закарпаття”, “Висновків”, “Покажчика сучасної фір-монімії Закарпаття”, а також “Списку скорочень” та “Літе-ратури” (240 позицій). Обсяг дисертації – 209 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У ”Вступі”обгрунтовано актуальність теми, з’ясовано стан вивчення проблеми, визначено мету, завдання , методи, об’єкт та джерельну базу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність наукової роботи.

Перший розділ ”Теоретичні проблеми сучасної української фірмоніміки” складається з шести параграфів. У першому, “Термін та поняття фірмонім у термінологічно-поняттєвій системі української ергоніміки”, наголошується на необхідності нормалізації та систематизації ергонімічної термінології.

Орієнтуючись на релевантні ознаки об’єктів номінації – об’єднання людей: виробничо-комерційні, політико-ідеологічні, державно-адміністративні, релігійні, мистецько-інтелектуальні тощо – є всі підстави у рамках категорії українських ергонімів виділити такі ергонімні класи: власні назви виробничо-комерційних підприємств, власні назви політико-ідеологічних інституцій, державно-адміністративних установ, власні назви релігійних, мистецько-інтелектуальних клубів, товариств, об’єднань і т.п. Не усвідомлюючи різниці між об’єктами номінації одиниць різних ергонімних класів, важко визначити статус власних назв комерційно-виробничих підприємств.

На позначення поняття “власна назва комерційно-виробничого об’єднання людей” найчастіше вживається термін ергонім, використання якого нам бачиться доречним лише у ролі інтегрального, загальновидового терміна на позначення всіх відомих об’єднань людей. Термін ергонім не може підмінити потреби у спеціальних термінах, які увиразнювали б суттєві відмінності між видами різних об’єднань людей і відображали б структурованість та ієрархічність поняття “власна назва об’єднання людей”. На нашу думку, найбільш вдалим терміном на позначення “власної назви комерційно-виробничого об’єднання людей” є термін фірмонім, який утворюємо від фірма+онім на взірець усталених термінів антропонім, топонім, зоонім тощо. Від терміна фірмонім легко утворити назву підрозділу ергоніміки, який вивчає власні назви комерційно-виробничих підприємств, - фірмоніміка, прикметники фірмонімний, фірмонімічний, а також фірмонімізація (перехід апелятива у фірмонім), трансфірмонімізація (перехід оніма будь-якого класу у фірмонім) і т.п.

У другому параграфі “Cтатус української фірмонімії в національній онімній системі” вивчається якісна характеристика системних зв’язків фірмонімії з іншими сегментами онімійного простору сучасної української мови, а також визначаються головні та додаткові функції сучасних українських фірмонімів.

У третьому параграфі “Варіанти власних назв підприємств Закарпаття та їх типи” аналізуються основні зони варіантності фірмонімів Закарпатської області: словотворча, синтаксична, лексична, графічна та правописна. За нашими спостереженнями, у сучасній фірмонімії Закарпаття є очевидною активізація варіантотворчих процесів. Якщо у 70-80 рр. лише окремі фірмоніми мали, окрім офіційного, повного варіанта, ще й гіпокористичні, то у сучасній фірмонімії Закарпаття близько 10% власних назв підприємств існує у двох, рідше трьох варіантах. З високою долею вірогідності можна передбачити, що з часом варіантність українських фірмонімів буде невпинно зростати завдяки високій частоті їх вживання.

У четвертому параграфі “Джерельна база сучасної фірмонімії Закарпаття” окреслюється джерельна база, яка дає змогу за цією ознакою виділити такі групи у складі сучасної фірмонімії Закарпаття: 1) фірмоніми відонімного походження; 2) фірмоніми відапелятивного походження.

Фірмоніми відонімного походження найчастіше творяться на базі антропонімів як офіційних, так і народнорозмовних та емоційно-оцінних варіантів. Напр.: ТОВ“Дарія”, МПП”Лора”, КП”Наталія”, МПП”Оксаночка”, МПП”Саша”, МП “Федина” та ін. Часто лексичною базою сучасних фірмонімів Закарпаття слугують різні класи топонімів, а саме: гідроніми (МПП”Боржава”, МП “Теребля”, СП “Рейн”, СП “Ширава”та ін.), ойконіми (МПП”Свалява”, КСП ”Гукливий”, ТОВ”Зволен”, СП ”Венеція”), ороніми (МПП “Маковиця”, СП ”Магура”, ПВКП”Еверест”, кооператив ”Бескид”). У ролі лексичної бази при творенні сучасної фірмонімії Закарпаття також використовуються літературно-художні оніми, власні імена героїв кінофільмів, власні назви християнських свят, теоніми, астроніми. Пор.: МПП”Монте-Крісто”, ВКП ”Естер”, бар “Нікіта”, МПП ”Кадет”, кооператив ”Майстер і Маргарита”, МП ”Михайля”, МП ”Орфей”, МПП”Діоніс”, ТОВ “Сатурн” та ін.

В апелятивній частині джерельної бази сучасної фірмонімії Закарпаття найширше представлено такі лексико-семантичні розряди: професійно-виробнича лексика (магазин “Лонжерон”, аптека ”Адоніс”,МПП ”Агрегат”); комерційна лексика (СП “Торговий дім“, ПП”Трейдімпекс”, ТОВ”Аудит”); рекламна лексика (ВКПП“Люкс”, МПП”Супер”, ТОВ”Ідеал”); терміни родинності та свояцтва (бар-кафе “У тещі”, ПП”Сестра”); ботанічна номенклатура (МП”Акація”, МП”Лаванда”); зоологічна номенклатура (МП“Зубр”, МПП”Мустанг”); назви коштовних каменів та мінералів, хімічних речовин (ТОВ“Смарагд”, МП”Янтар”, СП “Мідь”); метеорологічна лексика (кооператив “Циклон”, МПП”Торнадо”); географічна номенклатура (ТОВ“Дюна”, МПП”Меридіан”, ТО”гⒺра”); астрономічна лексика (ТОВ“Галактика”, кооператив”Зоря”); фізична термінологія (СПП“Нейтрон”, МП”Протон”); cуспільно-політична лексика (ВТПП“Легат”, МП”Патріот”). У джерельній базі сучасного фірмонімікону Закарпаття вужче представлена темпоральна, музична, медична, математична, спортивна, богемна лексико-семантичні групи, а також арготизми. Пор.: ТОВ“Секунда”, МП”Октава”, МП”Ретро”, МП”Пульс”, МПП”Інтеграл”, МП”Омега”, МПП”Доля”, МПП “Тіп-Топ” тощо.

Надзвичайно широка лексична база сучасної фірмонімії Закарпаття не сприяє високому рівневі культури цього виду сучасних українських онімів. Необгрунтоване залучення чужомовної лексики до джерельної бази української фірмонімії не лише розмиває лексичні норми сучасної української літературної мови, а й веде до космополітизації українського фірмоніма, до втрати ним національної самобутності.

У п’ятому параграфі “Онімізація й трансонімізація як основні способи творення сучасних фірмонімів Закарпаття” зазначається, що спеціалізацію, сферу діяльності, організаційну структуру найменованої фірми найлегше окреслити апелятивом, який, фірмонімізувавшись, все ж зберігає досить прозорою первісну доонімну семантику. Пор.:МПП “Гроно”, МП“Бетон”, бар”Зустріч”, ТОВ”Форкоп”, СП “Сонях”та ін. Ряд ознак найменованих підприємств (місце розташування, власник тощо) можна охарактеризувати трансфірмонімізованими урбонімами, гідронімами, мікротопонімами, антропонімами і т.п. Пор.: МП”Мараморош”, ЗАТ”Сюрте”,СП”Володимир”, ПП”Булеца” та ін. Тому онімізація та трансонімізація виступають стрижневими способами творення сучасних фірмонімів Закарпаття. Онімізація та трансонімізація можуть бути як “чистими”, так і ускладненими іншими дериваційними способами.

У шостому параграфі “Індивідуальне та соціальне в сучасній фірмонімії Закарпаття” наголошується, що у сфері сучасної української фірмонімії витворилося надійне підгрунтя для реалізації індивідуальної природи фірмоніма: відсутні усталені традиції, вплив державних інституцій на процес творення та функціонування власних назв фірм є мінімальним. Не суспільство, не якась конкретна ідеологія диктують сучасному українському підприємцеві, якою повинна бути власна назва його підприємства, а він її творить сам, спираючись на власне мовне чуття, смаки, рівень інтелекту, орієнтуючись на власні ідеолого-політичні та естетичні ідеали тощо.

У другому розділі ”Критерії та принципи номінації у фірмонімії Закарпаття” аналізується репертуар мотиваційних ознак, що лежать в основі сучасних власних назв фірм Закарпаття. За кількістю мотивів номінації розрізняємо одноознакові, двоознакові та багатоознакові фірмоніми.

В українській фірмонімії Закарпаття, як, зрештою, і в інших онімних підсистемах української мови, репертуар мотиваційних ознак визначається специфікою об’єкта номінації, а також функціями, які покликаний виконувати конкретний тип власних назв. Окрім просторово-часових ознак, які є, очевидно, універсальними для усіх видів онімної лексики, для фірмонімів особливої ваги набуває мотивація за власністю. Адже ні люди, ні ріки, ні гори, ні зорі не виступають суб’єктами власності, тоді як підприємства – об’єкти номінації – перебувають у приватній, державній чи колективній власності.

У порівнянні з іншими nomina propria, для фірмонімії вагомішого значення набуває мотивація за естетичною ознакою, яка покликана забезпечити виконання фірмонімами рекламної функції. Щоправда, чимало фірмонімів Закарпаття виявляють особливе, підприємницьке розуміння естетичної довершеності власної назви фірми, яке далеко не завжди збігається із загальновизнаними критеріями.

З метою набуття фірмонімом рекламної функції, дуже поширеною є мотивація за видом діяльності. Значний характеристичний потенціал фірмонімів, що постає внаслідок реалізації цього мотиву номінації, підпорядковується рекламним можливостям власних назв фірм.

Специфічно фірмонімний мотив номінації породжує юридична заборона використовувати однакові власні назви фірм у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці. Щоб уникнути тезойменності фірм, підприємці найчастіше до словесної частини назви додають своєрідну числову прикладку. Пор.: “Вікторія”, ”Вікторія-1”, ”Вікторія-2” тощо.

У фірмонімії Закарпаття не бракує прикладів і на чисто випадкову, оказіональну мотивацію власних назв фірм. Опитування підприємців Закарпаття показало, що окремі з них досить легковажно поставилися до вибору власної назви їх фірм. Так, фірмонімами ставали: перше слово в газеті, на якому зупинився погляд власника фірми, або слова, які вранці першими вимовили дружина чи діти окремих підприємців. Пор.: ТОВ”Овір”, МП”Резон”, ВКомФ”Бедро” та ін.

У третьому розділі “Проблеми культури мови у сучасній фірмонімії Закарпаття” вивчаються питання правописної нормалізації та пропонуються способи підвищення рівня культури українського фірмоніма.

Передача на письмі українських фірмонімів засобами чужомовної графіки; незнання або нехтування нормами чинного “Українського правопису”; невисокий рівень загальної культури (в т.ч. й мовної) частини підприємців – ось головні чинники, які зумовлюють низький рівень культури значного відсотка сучасних фірмонімів Закарпаття.

Найпоширенішою практикою, що породжує найчисленніший тип ненормативних українських фірмонімів, виступає протизаконне використання чужомовної лексичної бази та графіки при утворенні й передачі на письмі сучасних фірмонімів Закарпаття. Усупереч чинному українському законодавству приблизно 40% власних назв фірм у рекламних оголошеннях, на вивісках, рекламних щитах подаються російською, англійською, угорською, румунською, словацькою мовами. Напр.:МП”Алые паруса”, МПП”Восход”, кооператив ”Кукушка”, ПВКП”Луч”, МП”Апрель”; бар”Red”, МПП”Queen”, МПП”New York”; ТОВ”Ung”, кафе”Legyoft”; кафе”Ghiocel”, МП”Sageata”; ТОВ”Humenne”, МПП”Stavebnik” та багато ін. Непоодинокі випадки порушення норм українського законодавства, що врегульовують утворення та функціонування українських власних назв, зустрічаються у “Державному реєстрі статистичних одиниць (підприємств, організацій, закладів і установ) України Закарпатського обласного управління статистики”. Навіть на сторінці Закарпатської обласної держадміністрації в комп’ютерній мережі “Інтернет” власні назви курортів Закарпаття відтворені російською мовою, а оригінальні українські назви не подаються взагалі. Пор.: “Горная Тиса”,”Квитка полонины”,”Солнечное Закарпатье”,”Карпаты” та ін. (адреса сторінки: www.recres.uzhgorod.ua).

Незнання “Українського правопису” породило ненормативні фірмоніми на зразок кооператив “Cв’ято”, АТ”Деб’ют”, ТОВ”Фолькльор”, ПМП”Перец”, ТОВ”Cлюсарь”, ТОВ “Джирельце”, турбюро “Нарциз”, ПП”Візір” та ін.

Низький естетичний рівень засвідчують цілий ряд фірмонімів Закарпаття типу “Закарпатінвалідімпекс”, “Закарпатспецкомплектгаз”, “Закарпатфінпром-торг”, “Облкоопгоспбудторг”, які важко запам’ятовуються та незручні у вимові. Неабиякі незручності у мовній практиці створюють багаточленні фірмоніми, що виникли на базі речень та словосполучень. Пор.: МП”Впроваджувальний госпрозрахунковий центр інформатики і науково-технічної інформації”, СТОВ”Костка-Кнауф будівельні системи”, АТ”Виробничо-будівельно-торгова корпорація”та ін.

До числа фірмонімів Закарпаття, утворених на естетичних засадах украй сумнівної вартості, можна віднести й власні назви, доонімна семантика яких ніяк не узгоджується з характерними рисами найменованого підприємства. Так, наприклад, кафе, де готують український борщ та вареники несподівано названо “Манхеттеном” чи ”Бомондом”. Деревообробне підприємство, де, як відомо, надають особливого значення протипожежним заходам, називається “Іскра”. Можна тільки здогадуватися, які побутові послуги надає фірма “Ведмежа берлога”, однак її власна назва асоціюється як з ”ведмежою послугою”, так із доонімним значенням компонента берлога “невпорядковане, неохайне приміщення”.

У ”Висновках” узагальнено результати дослідження, з яких найголовнішими є:

1. Українська фірмонімія – це автономна онімна підсистема, яка є невід’ємним компонентом української ергонімії і якій притаманні такі специфічні риси: окремий об’єкт номінації (комерційно-виробниче об’єднання людей), вторинність та суб’єктивність.

Українським фірмонімам властиві чотири функції: диференційна, рекламна, характеристична й ідеологічна. Диференційна та рекламна функції фірмоніма виступають головними, а характеристична та ідеологічна – додатковими, факультативними.

2. Політико-економічна трансформація українського суспільства надзвичайно активізувала процес збагачення, кількісного та якісного,а також структурації ергонімії, стрижневим класом якої є власні назви комерційно-виробничих об’єднань людей, або фірмоніми. Тільки в Закарпатській області впродовж 1990–1998 рр. нами було зафіксовано 7135 фірмонімів та їх варіантів. Сучасна українська фірмонімія – це найактивніша зона онімного простору української мови.

3. Важливе значення при окресленні меж українського фірмонімного простору має диференція українських та чужомовних фірмонімів, яку неможливо реалізувати лише на підставі мовної належності власних назв підприємств. Невисокий рівень мовної культури, нехтування українським законодавством у сфері мовного будівництва, а також ґлобальна інтернаціоналізація світової економіки (і сфери фірмонімії) – усе це дає підстави вважати українським фірмонімом власну назву комерційно-виробничого об’єднання людей, зареєстрованого на території України. Наприклад: “Арсенал”, “Геліос – Вальтер Рау”, “Карпати”, “Лас-Вегас”, “Бродвей – Broadway”.

4. У сучасній фірмонімії Закарпаття спостерігається активізація варіантотворчих процесів. За нашими спостереженнями, у 70-–80 рр. лише окремі фірмоніми мали, окрім офіційного, повного варіанта, ще й гіпокористичні на зразок Механічний завод і Мехзавод, Дослідно-експериментальний завод нестандартного обладнання і ДЕЗНО, тоді як в сучасній фірмонімії Закарпаття близько 10 % власних назв підприємств існує у двох, рідше трьох варіантах. З високою долею вірогідності можна передбачати, що з часом варіантність українських фірмонімів буде невпинно зростати завдяки високій частоті їх вживання.

5. Молодість та висока динамічність розвитку сучасної фірмонімії Закарпаття зумовлюють значно ширшу її джерельну базу, ніж у решти онімної лексики. У сфері сучасної української фірмонімії сьогодні не існує вагомих чинників, які дієво обмежували б не завжди обґрунтоване хаотичне розширення джерельної бази фірмонімів: мовознавцями українська фірмонімія не досліджена, а український фірмонімний узус ще лише формується.

Наші спостереження над сучасною фірмонімією Закарпаття показують, що власні назви підприємств Закарпаття на підставі їх походження можна поділити на: 1) фірмоніми відонімного походження (44у тому числі власне фірмонімні утворення (5та 2) фірмоніми відапелятивного походження (56

6. Українській фірмонімії притаманний яскраво виражений інтердисциплінарний характер, що проявляється не лише в тісних системних зв’язках з іншими онімними розрядами, а й у безпосередньому впливі ряду екстралінгвальних факторів, зокрема політичних та економічних.

Однак на підставі наших спостережень над сучасною фірмонімією Закарпаття немає підстав вважати вплив соціального фактора ономастичною універсалією. Не суспільство, не якась конкретна ідеологія диктують сучасному українському підприємцеві, якою повинна бути власна назва його приватного підприємства; він її творить сам, на базі власного світогляду, виходячи з власного рівня інтелектуального розвитку та естетичних ідеалів. Існування численних мотиваційних ознак та найнеймовірніших їх комбінацій у сфері сучасної фірмонімії Закарпаття ілюструють нешаблонну, глибоко індивідуальну природу власної назви підприємства.

7. Сучасні фірмоніми Закарпаття виступають не лише найважливішим засобом диференціації-ідентифікації найменованих комерційно-виробничих об’єднань людей, а й мовним засобом їх реклами та характеристики з погляду місця розташування, профілю діяльності, належності підприємств і т. д.

Сучасні фірмоніми набувають характеристичності завдяки встановленню зв’язків між підприємствами-денотатами та їх власними найменуваннями. Вмотивованість сучасних фірмонімів Закарпаття забезпечує їх функціонально-стилістичну значущість.

Репертуар мотиваційних ознак у сучасній фірмонімії Закарпаття надзвичайно різноманітний. За нашими підрахунками, мотиваційними ознаками для сучасних власних назв підприємств Закарпаття послужили:

1) асоціації (для 16,3 % фірмонімів). Напр.: “Сапфір”, “Янтар”, “Лаванда”, “Рута”, “Фламінго”, “Бізон”,”Перлина”, “Ін-теграл”, “Мотивація”, “Терція”, “Атлет”, “Еліпс”, “Дельта”, “Азимут”, “Експромт”, “Кабул” та ін.;

2) сфера діяльності підприємства (для 13,6 % фірмонімів). Напр.: “Ремвзуття”, “Техносервіс”, “Гарячі бутерброди”, “Лісо-руб”, “Лонжерон”, “Мармур” та ін.;

3) реклама (для 13,3 % фірмонімів). Напр.: “Клас”, “Люкс”, “Бест”, “Лідер”, “Совість і талант”, “Ельдорадо”, “Кіп-ріда”, “Венеція”, “БМВ”, “Лас Вегас”, “Супер”, “Мономах” та ін.;

4) просторові відношення (для 8 % фірмонімів). Напр.: “Над Ужем”, “Під замком”, “Під горою”, “Гукливий”, “Іршава”, “Тур’янка”, “Мараморош”, “Севлюш” та ін.;

5) належність (власність) підприємства (для 5,4 % фірмонімів). Напр.: “Марина”, “Стан”, “РОС”, “БК”, “БВВ”, “Барігор”, “Гид”, “Ігвал”, ”Богдан”, “У Олександра” та ін.;

6) ідеологічні цінності (для 1 % фірмонімів). Напр.: “Жовтень”, “Дружба народів”, “Комунар”, “Підкарпатська Русь”, “Триколор”, “Серце Європи”, “Віжибу”, “Україна” та ін.;

7) організаційна структура та правова основа підпри-ємства (для 1 % фірмонімів). Напр.: “Кооператор”, “Фонд”, “Крамниця”, “Сім’я”, “Семеро” та ін.

Близько 36 % фірмонімів Закарпаття тлумачиться двома, трьома і більшою кількістю мотиваційних ознак. Найрепрезентативнішими комбінаціями мотиваційних ознак є такі: –

сфера діяльності фірми + просторові відношення (для 7,9 % фірмонімів). Напр.: “Чоп імпорт-експорт”, “Минай-Інвест”, “Закарпатспецкомплектгаз”, “Вестторг”, “Євротранзит” та ін.;–

асоціації та просторові відношення (для 5,3 % фір-монімів). Напр.: “Квіти Карпат”, “Гомін Тиси”, “Сала-мандра Карпат”, “Еліт-Україна”, “Альфа-Говерла” та ін.;–

просторові відношення + тип підприємства + вид діяльності (для 4,2 % фірмонімів). Напр.: “Ужгородський механічний завод”, “Мукачів-маркет ЛТД”, “Західно-українська юридична консультативна компанія” та ін.;–

належність + вид діяльності (для 2,7 % фірмонімів). Напр.: “Андекс”, “Горняк-Холдінг”, “Комплекс сервіс Д”, “Рубін-Б”, “Рата-біер” та ін.;–

просторові відношення + тип підприємства + асоціативні зв’язки (для 2,3 % фірмонімів). Наприклад: “Парі ЛТД Міжгір’я”, “Мукачівське виробничо-торговельне об’єднання “Мрія” та ін.;–

асоціації + належність підприємства (для 2 % фірмо-німів). Напр.: “Олімп М”, “Явір-мев”, “Торнадо-БВВ”, “Данко БДК” та ін.;–

належність + організаційно-правова форма підпри-ємства (для 1,5 % фірмонімів). Напр.: “Ерко”, “Васко”, “Алекс ЛТД”, “Бітекс”, “Мад-компані”, “ЮПБ-К” та ін.;–

просторові відношення + тип підприємства + вид діяльності + асоціативні зв’язки (для 0,01 % фірмонімів). Напр.: “Виноградівське виробничо-торговельне швейне об’єд-нання “Гроно” та ін.

Мотивацію 5,4 % сучасних фірмонімів Закарпаття з’ясувати не вдалося: пор.: “Ту-фі-Рар”, “Туруд”, “Нікадо”, “СУ-ІІІ” та ін.

Специфіка фірмонімної номінації полягає як у доборі мотиваційних ознак, так і у виборі конкретних мовних засобів для їх реалізації. Оригінальність вибору мовних засобів для реалізації мотиваційної ознаки забезпечить привабливість, рекламну респектабельність фірмоніма впродовж існування найменованого підпри-ємства.

8. За якісним та кількісним складом сучасна фірмонімія Закарпаття більше тяжіє до фірмонімії центральних областей України, ніж сусідніх – Львівської та Івано-Франківської. Регіональні особливості української фірмонімії Закарпаття мають маргінальний характер, зумовлений, як правило, чинниками екстралінгвальної природи.

У сучасній фірмонімії Закарпаття спостерігаються певні локальні особливості між власними назвами підприємств, що функціонують у північно-східних та південно-західних районах Закарпаття, які пояснюються структурою національного складу населення.

9. Сучасні фірмоніми Закарпаття – невід’ємна та органічна складова частина загальноукраїнської онімної системи, а тому їх правописний та мовний режим повинен врегульовуватися лише “Українським правописом” та чинним законодавством України.

10. За нашими підрахунками, близько 47 % сучасних фір-монімів Закарпаття не відповідає сучасним українським правописним нормам та чинному українському законодавству у сфері мовного будівництва.

Усупереч чинному закону “Про мови в УРСР”, більше 40сучасних фірмонімів утворено на ґрунті чужомовної лексики (ро-сійської, англійської, угорської), незасвоєною україн-ською мовою, та передаються на письмі неукраїнською графікою. Напр.: “Заря”, “Алые паруса”, “Восход”, “Ку-кушка”, “Новое время”, “Ягодка”, “Колдун”, “Лазурь”, “Queen”, “Ukraine Lease Ltd”, “ABC Shop”, “New York”, “Hus”, “Gyufa”, “Szapokas”, “Ung”, “Nyi”, “Csardas”, “Stavitel”, “Lastovicka”, “Ghiocel”, “Sageata”, “Muguras” та ін.

Порушення норм “Українського правопису” засвідчує близько 7 % фірмонімів Закарпаття. Напр.: “Липецькі ворота”, “Св’ято”, “Тересв’янський ДОК”, “Фолькльор”, “Газда”, “Простор”, “Яворник”, “Іней”, “Вірджінія”, “Пластік”, “Ма-ріна” та ін.

Близько 3 % сучасних фірмонімів Закарпаття – багатокомпонентні абревіатури, а також фірмоніми, онімна семантика яких суперечить їх внутрішній формі, не відповідає навіть елементарним критеріям мовної естетики. Напр.: “Облкоопзагот-промторг”, “Закарпатфін-пром-торг”, “Закар-пат-спец-комплект-газ”, “Х.Т.Ч.Є.К.Ф.”, “НГКН-ЛТД” та ін.

11. Нормалізація сучасного українського фірмонімікону (в тому числі й закарпатського) – це складна проблема не лише власне мовознавчого (ономастично-правописного) характеру, а й загальнонаціонального, яка потребує невідкладного комплексного розв’язання. Українська законодавча, виконавча та судова гілки влади зобов’язані виробити однозначні законодавчі норми та чіткі механізми їх реалізації, що врегульовували б творення та функціонування сучасних українських фірмонімів у рамках системи української мови. З метою правописної нормалізації сучасної української фірмонімії у новій редакції “Українського правопису” необхідно сформулювати найзагальніше правило передачі на письмі українських фірмонімів, а також окремо подати правила, які врегульовують відмінювання українських фірмонімів та правила транслітерації оригінальних чужомовних з походження фірмонімів українською мовою.

12. Українським фірмонімам відводиться й своєрідна репрезентативна роль: у світі Україну часто представляє продукція флагманів вітчизняної індустрії, власні назви яких повинні бути достойними народу з тисячолітньою літературномовною традицією. На жаль, на мовноестетичний рівень сучасної української фірмонімії негативно впливають як інерція русифікаційних процесів, так й інвазія західної масової культури. Лише відродження національних культурних цінностей, активна пропаганда української історичної спадщини, регіональної самобутності та своєрідності українського народу послужить надійним підґрунтям для піднесення мовноестетичного рівня сучасного українського фірмоніма.

“Додатком” до роботи є укладений автором “Покажчик сучасної української ергонімії Закарпаття”.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Сучасна українська ергонімія: власні назви підприємств Закарпаття. - Ужгород: Ужгородський державний університет, 1999. – 111 с.

2. Принципи номінації недержавних підприємств м. Ужгорода // Питання сучасної ономастики. VII Всеукраїнська ономастична конференція. Статті та тези за матеріалами конференції. - Дніпропетровськ, 1997. – С.16.

3. Ергоніми-абревіатури Закарпаття // Українська ономастика . Матеріали наукового семінару, присвяченого 90-річчю К.К. Цілуйка . – Київ, 1998. – С. 25-27.

4. Українська ергоніміка у контексті розвитку сучасного українського мовознавства // Трансформація гуманітарної освіти . Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Ужгород, 1998. – С. 570-574.

5. Проблеми культури мови у сучасній фірмонімії Закарпаття // Українська мова і література: історія, сучасний стан, перспективи розвитку. Науковий щорічник. – Тернопіль, 1999. – С. 263-266.

6. Джерельна база сучасної фірмонімії Закарпаття // Проблеми слов”янської ономастики. Збірник наукових праць. – Ужгород, 1999. –

С. 12-19.

7. Термін та поняття фірмонім у термінологічно-поняттєвій системі української ергоніміки // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. Випуск 55-56. – Київ, 1999. – С. 80-84.

8. “Земелька ся була латинська…” . А ми – троянці й гості в ній? (Про латинографічні варіанти українських фірмонімів) // Урок Української. – 2000. - № 1. – С. 58-59.

9. Наскільки українськими є новочасні українські фірмоніми? // Дивослово. – 2000. - № 2. – С. 12-13.

АНОТАЦІЯ

Белей О.О. Сучасна українська ергонімія (на метеріалі власних назв підприємств Закарпатської області України).-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. - Львівський національний університет ім.Івана Франка, Львів, 2000.

Дисертацію присвячено дослідженню сучасних українських власних назв підприємств Закарпаття. На багатому фактичному матеріалі – більше 7 тис. власних назв – розглядаються теоретичні питання української ергоніміки, принципи та критерії номінації у сфері сучасної фірмонімії Закарпатської області, а також піддається аналізу стан мовної культури досліджуваного фірмонімікону та накреслюються шляхи її підвищення.

Ключові слова: ергонімія, фірмонімія, фірмоніміка, онімізація, трансонімізація, принцип номінації, доонімна семантика, культура мови.

АННОТАЦИЯ

Белей О.О. Современная украинская эргонимия (на материале собственных названий предприятий Закарпатской области Украины).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык.-Львовский национальный университет им.Ивана Франко, Львов, 2000.

Диссертация посвящена исследованию современных украинских собственных имен предприятий Закарпатья. На богатом фактическом материале – более 7 тыс. собственных имен – рассматриваются теоретические вопросы украинской эргонимики, принципы и критерии номинации, а также анализируется состояние языковой культуры в сфере фирмонимии Закарпатской области Украины и предлагаются пути ее повышения.

Ключевые слова: эргонимия, фирмонимия, фирмонимика, онимизация, трансонимизация, принцип номинации, доонимная семантика, культура языка .

Белей О.О. Сучасна українська ергонімія (на матеріалі власних назв Закарпатської області України).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. - Львівський національний університет ім.Івана Франка.

Дисертацію присвячено дослідженню сучасних українських власних назв підприємств Закарпаття. На багатому фактичному матеріалі – більше 7 тис. власних назв – розглядаються проблеми термінологічно-поняттєвої нормалізації української ергоніміки; оцінюється статус української фірмонімії в національній онімійній системі; вивчаються варіанти, джерельна база та основні способи назвотворення фірмонімів Закарпаття; окреслюється вплив індивідуальних та соціальних чинників на творення та функціонування сучасних власних назв підприємств Закарпаття.

Дослідження принципів та критеріїв номінації у сфері сучасної фірмонімії Закарпатської області дозволило визначити репертуар мотиваційних ознак та коло одноознакових, двоознакових та багатоознакових фірмонімів Закарпаття.

Значна увага приділяється вивченню мовного законодавства та питань правописної нормалізації у сфері сучасної фірмонімії Закарпаття, а також пропонуються способи підвищення рівня культури українського фірмоніма. Робиться висновок, що нормалізація сучасного українського фірмонімікона – це складна проблема не лише мовознавчого, а загальнокультурного характеру, яка вимагає комплексного розв’язання.

Ключові слова: ергонімія, фірмонімія, фірмоніміка, онімізація, трансонімізація, принцип номінації, доонімна семантика, культура мови.

Belei O.O. Modern Ukrainian company names (based on the proper names of companies of Transcarpathian province of Ukraine).

Dissertation submitted for scientific degree of Candidate of Philology (speciality 10.02.01 – the Ukrainian Language). Ivan Franko Lviv National University.

The dissertation is devoted to the studies of modern Ukrainian proper names of Transcarpathian companies. Based on rich actual material – over 7,000 proper names – the problems of normalization of terms and notions in the studies of Ukrainian company names are considered. The status of Ukrainian company names within the national proper names system is evaluated; sources, variants and main ways of formation of Transcarpathian proper names are studied; the effect of individual and social factors upon formation and functioning of modern Transcarpatian company proper names is outlined.

The studies of the principles and criteria of nomination in the field of modern company names in Transcarpathian province enabled the repertoir of motivation features and the circle of one-feature, two-feature and multi-feature company names in Transcarpathia to be determined.

A great attention is paid to the studies of language legislature and the issues of spelling normalization in the field of modern Transcarpathian company names, the ways of increasing the culture level of Ukrainiancompany names being proposed. The normalization of contemporary Ukrainian company names is concluded to be a complicated problem of not only lingiustic, but of general cultural character needing all-round solution.

Keywords: company names, company names studies, onymization, transonymization, nomination principle, preonymic semantics, language culture.

Пдписано до друку 23.05.2000 р.

Формат 60х84/16. Папір офсетний.

Умовн. друк. арк. 1,0. Обл.-вид. арк. 0,8.

Тираж 100 прим.

Зам. 45.

ТОВ “Колір прінт”

88000, м. Ужгород, пл. Гронджі-Донського, 3.