Міністерство охорони здоров’я України

Харківська медична академія

післядипломної освіти

БАХТЄЄВА

Тетяна Дмитрівна

УДК 618.17-008.1-06:616.379-008.64]-036-07-085.851

МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ, КЛІНІКА І КОРЕКЦІЯ

ПОРУШЕННЯ СЕКСУАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я

ПРИ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ У ЖІНОК

14.01.16 - психіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Кришталь В.В., Хар-ківська медична акаде-мія після-диплом-ної освіти, завідуючий кафедрою сексології і медичної психології

Офіційні опоненти - доктор медичних наук, професор Гавен-ко В.Л., Харківський держав-ний медичний універ-ситет МОЗ України, завідуючий кафед-рою психіатрії, наркології і медичної психо-логії;

доктор медичних наук, професор Абра-мов В.А., Донецький медич-ний універ-ситет ім.О.М.Горького МОЗ України, завідуючий кафед-рою психіатрії

Провідна організація - Дніпропетровська медична академія МОЗ України, кафедра психіатрії і медичної психології

Захист відбудеться 29.11.2000 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.01 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адре-сою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58

Автореферат розіслано 17.10.2000 р.

Учений секретар спеціалізованої ради кандидат медичних наук, доцент В.Г.Марченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Порушення сексуального здоров’я - одне з найчастіших ускладнень цукрового діабету, найпоши-ренішого ендокринного захворювання. Сексуальна дисфункція, за даними різних авторів, спостерігається у 24,7 - 75,0% хворих чоловіків (В.М.Прихожан, 1967; Г.С.Васильченко, 1983) і 30% жінок (за даними ВОЗ, 1977). У свою чергу ці порушення стають причиною сексуальної дисгармонії подружньої пари, що спри-чиняє нещасливі шлюби, а нерідко й розпад сім’ї.

Ця обставина, а також той факт, що цукровий діабет нерідко уражає осіб молодого, найактивнішого віку, визначають не тільки медичне, а й велике соціальне значення розглядуваної проблеми.

Якщо сексуальна дисфункція у чоловіків, хворих на діабет, привертала увагу багатьох дослідників, що вивчали її причини, питання клініки, патогенезу і лікування (А.А.Мартиненко, 1985; А.Є.Акопян, 1990; S.B.Jensen et al., 1977; G.Wagner, R.Green, 1985 та ін.), то сексуальні розлади у жінок розглядаються в окре-мих працях зарубіжних авторів P.Schneider-Engel et al., 1985; L.V.Campbell et al., 1989), причому здобуті дані (в основному про клінічні прояви сексуальних порушень) далеко не однозначні, а трак-тування їх багато в чому суперечливе. Крім того, в тих ви-падках, коли постає питання про патогенез сексуальних порушень при цукровому діабеті, не враховується парний ха-рак-тер сексуальної функції і багатовимірність її забезпечення, роль нейрогуморальних, нейросудинних і особливо - психо-ген-них і соціогенних чинників у її порушенні.

Тим часом відомо, що цукровий діабет, як і будь-яке хро-нічне, невиліковне захворювання, змінює психіку людини, а в багатьох випадках і її соціальний статус (Б.В.Михайлов, 1996; А.К.Напрєєнко, 1996; С.І.Табачников, 1997). Це зумовлює необ-хід-ність вивчення не тільки пов’язаних із діабетом нейро-су-дин-них та нейрогуморальних змін в організмі хворих, але й соціо-генних та психогенних чинників, які роблять суттєвий, а нерідко й основний внесок у розвиток сексуальної дисфункції при цук-ро-вому діабеті. Складний патогенез сексуальних розладів при цьому захворюванні жінок, причини, механізми розвитку і клі-нічні прояви спричиненої ними сексуальної дисгармонії подруж-ньої пари вивчено зовсім недостатньо. Не розроблено у зв’язку з цим і сучасні методи діагностики, і систему ефективної корекції досліджуваної патології.

Усе сказане визначило актуальність і необхідність прове-ден-ня цього дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, тема-ми. Ро-боту виконано у відповідності з планом наукових дослід-жень Харківської медичної академії післядипломної освіти за темою "Соціальні, психологічні, біологічні чинники в етіології і патогенезі, корекції і профілактиці порушень сексуального здо-ров’я" (реєстр. № 0195U020613).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - на основі сис-темного міждисциплінарного підходу виявити причини і меха-ніз-ми розвитку сексуальної дисгармонії подружньої пари при цук-ровому діабеті у жінок і розробити систему її корекції.

Для досягнення зазначеної мети в роботі було поставлено такі задачі.

1. Вивчити стан сексуального здоров’я подружжя до ви-ник-нення цукрового діабету у дружини.

2. Дослідити причини й умови розвитку сексуальної дис-функції у жінок при цукровому діабеті.

3. Виявити особливості взаємодії соматичних та психо-логічних чинників у генезі сексуальної дисфункції та їх клінічні прояви при даному захворюванні.

4. Дослідити причини, механізми розвитку і прояви сек-су-альної дисгармонії подружньої пари при цукровому діабеті у дружини.

5. Розробити систему корекції сексуальної дисгармонії при зазначеній патології.

Об’єкт дослідження - порушення сексуального здоров’я по-дружньої пари, в якій жінка хворіє на цукровий діабет.

Предмет дослідження - механізми розвитку, клініка і ко-рек-ція порушення сексуального здоров’я при цукровому діабеті у жі-нок.

Методи дослідження - клінічні методи дослідження сома-тич--ного і неврологічного стану; психопатологічні методи; сис-тем-но-структурний аналіз сексуального здоров’я; клініко- та експе-ри-ментально-психологічні методи вивчення відмінностей особис-тості і взаємин хворих та їх чоловіків; соціологічне дос-лідження соціального і мікросоціального стану подружжя; мето-ди матема-тичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше виявлено два варіанти сексуальної дисгармонії подружньої пари: зумовлений вторинною сексуальною дисфункцією у жінки і первинною сек-су--альною дезадаптацією подружжя. Показано залежність виник-нення і відмінностей сексуальної дисфункції у хворих жінок від наявності дистальної і вісцеральної нейропатії, стану нейрогумо-ральної і психічної регуляції сексуальної функції, типу статевої конституції та віку хворих. Вперше визначено причини й умови роз-вит-ку сексуальної дисгармонії подружньої пари при цукро-во-му діабеті у жінки внаслідок первинної сексуальної дезадаптації подружжя. Новим є підхід до досліджуваної патології з ураху-ван-ням ролі соціаль-них, психологічних, соціально-психологічних і соматичних чинників у забезпеченні сексуального здоров’я.

Практичне значення мають визначене співвідношення сома-тогенних і психогенних чинників при сексуальних розладах у жі-нок, хворих на цукровий діабет, виявлення клінічних особ-ли-вос-тей цих розладів, перебігу та проявів зумовленої ними дис-гармонії подружньої пари.

Суттєве значення для клінічної практики має запро-поно-ва-на система коригувальних заходів при сексу-аль-ній дисгармо-нії подружньої пари, в якій дружина хвора на цукровий діабет, що включає лікування основного захворю-ван-ня та його усклад-нень, у тому числі нейросудинних розладів і сексуальної дис-функ-ції, і психотерапевтичну корекцію сексуаль-ної дисгармонії, побудовану з урахуванням сексуальної функції не тільки дружи-ни, а й чоловіка, і ступеня адаптації подружжя на всіх рівнях взаємодії.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом виконано плану-вання і проведення всіх представлених у цій роботі досліджень. Осо-бисто автором здійснено комплексне клінічне (в тому числі сис-темно-структурний аналіз сексуального здоров’я), клініко-пси---хо-логічне, експериментально-психологічне та соціологічне об-сте-жен-ня 95 подружніх пар, в яких дружини хворіли на інсу-лі-но--залежний цукровий діабет. Усім пацієнтам особисто ав-то-ром надано психотерапевтичну допомогу. Дисер-тан-том виділено й описано сексуальну дисфункцію при цук-ро-вому діабеті у жінок і клінічні форми сексуальної дезадап-тації подружжя при цій па-то-логії, розроблено патогенетично об-грунтовану систему психо-терапевтичної корекції сексуальної дис-гармонії подружньої пари. Статистичну обробку здобутих у дослідженні даних та їх наукову інтерпретацію виконано самим автором.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації допо-відалися на науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій десятиріччю кафедри медичної сексології та медичної психології ХІУЛ (1997р.); на засіданнях Харківського науково-медичного товариства (1998, 1999рр), Донецького об-ласного товариства ендокринологів (1999р.), Донецького об-лас-ного товариства психіатрів (1999р.); на науково-прак-тич-ній кон-ференції "Платоновские чтения" (Харків, 2000р.).

Результати проведеного дослідження впроваджено в ліку-вальну практику відділення сімейно-психологічної допомоги Хар--ківського обласного психоневрологічного диспансеру, у педа-гогічний процес на кафедрі сексології та медичної психології і кафедрі неврології Харківської медичної академії після-диплом-ної освіти.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 самостійних статті у фахових наукових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 119 стор. машинопису (основний текст) і складається зі вступу, огля-до-вої глави, присвяченої аналізу сучасного стану досліджуваної про-блеми, 5 глав власних досліджень, заключення, висновків і списку ви-користаних джерел.

Матеріали роботи ілюстровано 22 таблицями. Бібліо-гра-фічний список містить 175 джерел.

ЗМІСТ РОБОТИ. ЗДОБУТІ РЕЗУЛЬТАТИ

Під нашим спостереженням було 95 подружніх пар, в яких дружини хворіли на інсулінозалежний цукровий діабет. У 79 (83±4%) парах відзначалися сексуальні розлади у дружини і сек-суальна дисгармонія. Ці подружні пари склали першу, ос-новну групу обстежених. У решти 16 (17±4%) пар, незважаючи на наяв-ність цукрового діабету у дружини, сексуальних порушень у неї і сексуальної дисгармонії подружньої пари не відзначалося. Ці подружні пари склали другу групу, обстежену як контрольна.

Більшість обстежених були віком від 31 до 50 років.

Давність захворювання більш ніж у половини (66±6%) хво-рих першої групи становила від 6 до 10 років, у більшості обстежених другої групи вона була меншою - найчастіше від 1 до 5 років.

У жодного з обстежених не було в анамнезі, до розвитку цукрового діабету, органічних уражень центральної нервової системи.

Тривалість сексуального розладу від 1 до 5 років спо-сте-рі-галася у 58 (61±1%) хворих, від 5 до 10 років - у 16 (17±4%), понад 10 років - у 5 (5±2%) людей.

Як правило, цукровий діабет передував появі сексуальних порушень, і лише у 5 хворих (5±2%) відзначалася обернена залеж-ність.

Серед хворих першої групи діабет середньої тяжкості визначався у 45 (47±5%) жінок і важка форма діабету - у 34 (36±5%). У другій групі у 10 (10±3%) хворих мала місце середня тяжкість захворювання і у 6 (6±2%) - тяжкий його перебіг.

Вивчення залежності давності сексуальних порушень від віку хворих і давності діабету показало, що виникнення сексу-аль-них розладів у більшій мірі залежить від віку хворих, ніж від давності цукрового діабету.

До комплексного обстеження подружніх пар входило, окрім клінічних та інструментальних досліджень, вивчення пси-хологічних, соціально-психологічних, соціальних характеристик подружніх подружжя, соматобіологічних та індивідуальних особ-ливостей сексуальної функції хворих та їхніх чоловіків з ураху-ван-ням багатовимірності її забезпечення.

У процесі клінічного обстеження подружжя вивчали їхні скарги, анамнез життя і хвороби, соматичний стан, зокрема, проводили неврологічне (особливо іннервації органів статевої системи), гінекологічне і спеціальне сексологічне дослідження.

Вивчаючи механізми розвитку сексуальної дисгармонії у подружніх пар, що були під спостереженням, використовували розроблений В.В.Кришталем (1997) системний аналіз сексуаль-ного здоров’я за його інтегральним критеріями та за компонен-тами і складовими.

Системний підхід до вивчення порушень сексуального здо-ров’я є однією з основних вимог до сучасного дослідження. Сис-тем-ний аналіз сексуального здоров’я передбачає, в залежності від рівня взаємодії подружжя, виділення його соціального, пси-хо-логічного, соціально-психологічного та біологічного (анатомо-фізіологічного) компонентів, а також їхніх складових: соціо-культурної та інформаційно-оцінної складових соціального ком-по-нента, нейрогуморальної, нейрорегуляторної (корти-кальної, суб-кортикальної, спінальної, рецепторної, вегетативної), психіч-ної і генітальної складових анатомо-фізіологічного компонента.

Системний аналіз стану сексуального здоров’я проводили у п’ять етапів. На першому етапі оцінювали стан його компонентів і складових у кожного з подружжя, на другому визначався ступінь ураження компонентів, що дало можливість встановити частку участі кожного з них у генезі порушення сексуального здоров’я. На третьому етапі визначали форму його порушення; на четвертому формулювали клінічний діагноз із врахуванням стану біологічного, соціального, психологічного та соціально-пси-хологічного компонентів сексуального здоров’я. На п’ятому етапі давали діагностичний висновок для подружньої пари.

З метою визначення ролі неврологічних порушень у генезі сексуальної дисфункції вивчали стан генітальних рефлексів жінок, зокрема кавернозних рефлексів.

Сексуальну чуттєвість досліджували за допомогою вібра-цій-них тестів, застосовуючи електровібратор із частотою коли-вань 60 Гц. Про зниження чуттєвості судили за збільшен-ням середньої величини порогу чуттєвості клітора, промежини, піхви.

Клініко-психологічне обстеження було спрямовано на з’ясування диспозицій особистості подружжя і мотивів їхнього вступу до шлюбу. Експериментально-психологічне обстеження мало на меті виявлення особистісних відмінностей і міжосо-бис-тісних відносин подружжя. Систему відносин подружжя вивча-ли за методом семантичного диференціалу Ch.E.Osgood, само-оцін-ку - за методикою Q-сортування G.R.Rogers.

Для дослідження чинників, що негативно впливають на сексуальні відносини подружжя (сексуальної тривожності, сек-су-альної депресії і сексуальної занепокоєності) нами була викорис-тана шкала сексуальності W.E.Snell, D.R.Papini (1989), що міс-ти-ла три підшкали: самооцінки своїх сексуальних можливостей, сексуальної занепокоєності і сексуальної депресії. Визначення рівня подружнього щастя як інтегрально