МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Блинов Юрій Іванович

УДК 159.937: 159.953

ПРОДУКТИВНА РОЛЬ ПАМ'ЯТІ У ФОРМУВАННІ

КОЛОРИСТИЧНОЇ МОДЕЛІ ОБ'ЄКТА СПРИЙНЯТТЯ

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Харків - 2000

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Бочарова Світлана Петрівна, Університет внутрішніх справ, провідний науковий співробітник лабораторії соціально-психологічних проблем ОВС України.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Шестопалова Людмила Федорівна, Український НДІ клінічної та експериментальної неврології та психіатрії, керівник відділу медичної психології;

кандидат психологічних наук, доцент Чеботова Яна Валентинівна, Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, доцент кафедри українського декоративно-ужиткового мистецтва та графіки.

Провідна установа:

Дніпропетровський державний університет, кафедра педагогічної психології та англійської мови, Міністерство освіти і науки України,

м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться “ 14 ” жовтня 2000 р. о 10 00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 64.700.04 при Університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, Проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, Проспект 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий “ 13 ” вересня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук,

доцент Тімченко О.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Організація і вдосконалення різних видів професійної діяльності багато в чому залежить від рівня сформованості когнітивних психічних процесів суб’єкта. До складних задач психології відносяться задачі діагностики та розвитку професійного колористичного сприйняття у майбутніх архітекторів, дизайнерів, художників-педагогів, поліграфістів та ін.

Проблемі сприйняття і особливостям його розвитку приділена велика увага в роботах видатних психологів - Б.Г.Ананьєва, Л.С.Виготського, О.В.Запорожця, В.П.Зінченка, О.М.Леонтьєва, Б.Ф.Ломова, С.Л.Рубінштейна, М.С.Шехтера. Значний внесок в розробку цієї проблеми внесли дослідження К.В.Бардіна, Л.М.Веккера, М.М.Волкова, С.В.Кравкова, П.А.Шеварева та ін.

Кольоровий перцептивний образ є важливішим компонентом зображувальної діяльності. При цьому пам'ять як система переробки інформації грає провідну роль в процесі його формування. Ці положення відображені в ряді робіт, в яких відмічається істотна роль пам'яті в організації діяльності, її сенсорних, інтелектуальних і моторних компонентів (C.П.Бочарова, В.П.Зінченко, Б.Ф.Ломов). Відмічено, що разом з когнітивними функціями пам'яті, які забезпечують запам'ятовування, перетворення, збереження і актуалізацію матеріалу, увагу дослідників привертають продуктивні функції пам'яті, які забезпечують саме побудову і регуляцію діяльності. Виходячи за межі традиційних когнітивно-функціональних досліджень, роботи C.П.Бочарової, Р.М.Грановської, В.П.Зінченка, Н.М.Корж, В.Я.Ляудіc та ін., що були проведені за системним підходом, розкривають різноманітні аспекти продуктивних функцій пам'яті, яка стала усвідомлюватися не тільки як службовий процес, що забезпечує збереження та відтворення інформації, але і як конструктивний процес, що забезпечує конструювання когнітивних образів. Результати досліджень, в яких були розкриті різні особливості продуктивних функцій мнемічних процесів, мають велике значення для розуміння місця і ролі пам'яті в структурі діяльності. Однак роль пам'яті в організації побудови колористичного перцептивного образу об'єкта і динамічного розвитку кольоросприйняття людини залишається не з'ясованою, що й обумовлює актуальність дослідження.

Об'єктом дослідження стала операційна структура дій, спрямованих на формування колірного перцептивного образу, і її взаємозв'язок з процесами пам'яті.

Предметом дослідження є продуктивні функції пам'яті у формуванні колористичного образу і розвитку кольоросприйняття в зображувальній діяльності. При цьому пам'ять розглядається нами як цілісна базова функціональна система діяльності, що складається з трьох специфічних взаємопов'язаних рівнів: довгочасної, короткочасної і сенсорної пам'яті. Формування перцептивного образу розглядається як система операцій, що включає мнемічні, сенсорні, інтелектуальні і моторні компоненти.

Мета дослідження - розкрити особливості реалізації продуктивних функцій пам'яті у формуванні колористичного образу і динамічного розвитку кольоросприйняття в процесі зображувальної діяльності.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що в процесі формування колористичного образу продуктивні функції пам'яті забезпечують організацію структурних компонентів процесу і раціональне їх функціонування, а різні психологічні характеристики еталонів довгочасної пам'яті і властивості зорової сенсорної та оперативної пам'яті в процесі формування колористичного образу зумовлюють різні структурні і функціональні особливості цього образу.

Завдання дослідження:

1. Дати оцінку стихійно набутому досвіду формування колористичного образу в зображувальній діяльності людини.

2. Визначити критерії оцінки хроматичного сприйняття людини на основі системи колористичних зображувальних засобів.

3. Визначити і дати психологічну характеристику рівнів сформованості кольоросприйняття людини на основі аналізу колірних зображень.

4. Розкрити продуктивний характер функціонування пам'яті в процесах формування колористичного перцептивного образу різного рівня складності.

5. Виявити умови ефективності мнемічних процесів в актах кольоросприйняття.

6. На основі проведених досліджень запропонувати практичні рекомендації для ефективного розвитку кольоросприйняття в зображувальній діяльності.

Методологічну основу роботи склали принципи системного підходу до аналізу діяльності (П.К.Анохін, Н.А.Бернштейн, С.П.Бочарова, Б.Ф.Ломов, В.Я.Ляудіс).

Методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми, констатуючі дослідження і формуючий природний експеримент, спостереження, вивчення та експертна оцінка результатів зображувальної діяльності, методи математичної статистики при обробці експериментальних даних.

Наукова новизна роботи: 1. В якості предмета спеціального дослідження і системного аналізу були обрані продуктивні функції пам'яті в процесі розвитку кольоросприйняття людини. 2. Визначені основні характеристики цих функцій, їх зміст, форми і закономірності реалізації. 3. Пам'ять розглядається як один з основних функціонально-психологічних механізмів формування колористичного образу. 4. Виділені й охарактеризовані рівні сформованості колористичного сприйняття у людини. 5. Показані особливості процесу формування в пам’яті колористичних еталонів різних типів.

Теоретичне значення дослідження: 1. Розкрита активна роль пам'яті і особливості її продуктивного функціонування в формуванні колористичного образу. 2. Конкретизовані уявлення про функціональні механізми зорової пам'яті в процесі кольоросприйняття і подальшого формування колористичного образу. 3. Визначені критерії оцінки рівня розвитку колористичного сприйняття людини. 4. Конкретизовано і розширено уявлення про зв'язок пам'яті з професійною зображувальною діяльністю.

Практичне значення дослідження: 1. На базі встановлених особливостей реалізації продуктивних функцій довгочасної і короткочасної пам'яті роз-роблені конкретні засоби раціональної організації перцептивних дій та підвищення колірної інформативної насиченості, цілісності колірного перцептивного образу. 2. Запропоновані в роботі рекомендації мають значення для прикладних напрямків, де колір виступає основним носієм інформації, таких, як архітектура, дизайн, живопис, поліграфія тощо. 3. Розроблені практичні рекомендації розвитку кольоросприйняття людини зображувальними засобами.

Особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні теоретико-методологічних основ дослідження і його організації. Визначені основні характеристики та психологічні особливості процесу формування хроматичного образу, а також чинники, які впливають на його ефективність та особливості динаміки. Визначена роль еталонів пам’яті в раціоналізації процесу кольоросприйняття.

Апробація роботи. Основні результати дисертації обговорювалися на науково-методичних конференціях Харківського художньо-промислового інституту (Харків, 1996-98 р.р.); Міжнародній конференції ICMB'96 - секція "Вища школа" (Дніпропетровськ, 1996 р.). Розроблена методика була впроваджена в учбовий процес в ХДТУБА (акт впровадження додається).

За матеріалами дослідження опубліковано 12 наукових робіт, з них 5 в фахових виданнях.

Структура дисертації. Робота виконана на 158 сторінках і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, який містить 185 найменувань, і додатків на 13 сторінках. У роботі наведені 12 таблиць і 9 рисунків. Загальний обсяг дисертації - 176 машинописних сторінок.

ЗМІСТ РОБОТИ

У “Вступі” обгрунтовано актуальність проблеми дослідження, дається загальна характеристика роботи, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі "Зорове сприйняття як проблема психологічних досліджень" представлений історичний огляд і проводиться аналіз сучасних досліджень сприйняття та побудови перцептивного образу у взаємозв'язку з мнемічними процесами. З точки зору різноманітних теоретичних концепцій процес сприйняття трактувався по-різному. Сприйняття розглядалося як утворення гештальта (В. Келер, К. Кофка), як функція аналізатора (Є.М.Соколов), як процес і результат побудови образу (О.В.Запорожець), як різновид діяльності (О.М.Леонтьєв), як переробка інформації (Г.Ліндсей, Д.Норман), як рішення задач (Р.Грегорі, П.Я.Гальперін).

Базовою передумовою даної роботи стала концепція про діяльнісний характер психічних процесів (О.М.Леонтьєв, О.В.Запорожець), в межах якої розроблені уявлення про сприйняття як дію, що має свою складну операційну структуру (Л.О.Венгер, Р.М.Грановська, В.П.Зінченко, А.Г.Рузська). Запропонована "теорія перцептивних дій" (О.В.Запорожець) тісно пов'язана з уявленнями про сенсорно-мнемічні утворення - оперативні одиниці сприйняття, під якими розуміється зміст, виділений людиною при рішенні тієї або іншої перцептивної задачі (В.П.Зінченко).

Грунтуючись на отриманих експериментальних даних, О.В.Запорожець сформулював гіпотезу про засвоєння людиною системи "чуттєвих якостей" або системи сенсорних еталонів. Розвиток сприйняття визначається як послідовне накопичення в пам'яті одиниць і блоків сенсорних еталонів (Л.О.Венгер). В процесах сприйняття пам'ять виступила як сховище перцептивних образів-уявлень. В той же час продуктивна роль пам'яті в організації цих процесів щодо хроматичного сприйняття не отримала достатнього освітлення.

Аналіз зарубіжних психологічних досліджень проблем сприйняття дозволяє відзначити, що воно трактується з точки зору внутрішньої організації рівневої будови і визнання ролі інтелекту в механізмі сприйняття та управління процесом перцептивного розвитку. Разом з тим вплив пам'яті на особливості цих процесів зводився здебільшого лише до забезпечення недостатньої сенсорної інформації за рахунок минулого досвіду (Ж.Піаже, Д.Бом, Дж.Брунер).

Системний підхід, що затвердився в сучасній психології (П.К.Анохін, Б.Ф.Ломов, В.П.Зінченко, В.Я.Ляудіс), висуває на передній план положення про продуктивні функції пам'яті в організації і регулюванні діяльності. Пам'ять при цьому розглядається як базова система, що забезпечує функціонування і взаємодію сенсорного, інтелектуального і моторного блоків діяльності (С.П.Бочарова). Показано, що сприйняття знаходиться у взаємозв'язку з іншими пізнавальними процесами (Б.Ф.Ломов). Був проведений системний аналіз еталонів довгочасної пам'яті як елементарних одиниць в процесі формування образу (Р.М.Грановська, В.П.Зінченко, Н.М.Корж, М.С.Шехтер). Пам'ять при цьому забезпечує породження самого процесу формування перцептивного образу (Д.Джонсон, У.Найсер, Д.Норман, Дж. Сперлінг, Б.М.Величковський).

Розглянуті дослідження вказують на те, що кожний акт кольоросприйняття опосередковується роботою пам'яті. Роботи С.П.Бочарової і Є.В.Заїки сприяли розумінню тієї ролі, яку пам'ять виконує в процесі формування зорового образу. У зв'язку з цим виникає необхідність розкрити закономірності пам'яті й шляхи реалізації її продуктивних функцій в процесі розвитку колористичного сприйняття в зображувальній діяльності людини.

У другому розділі “Експериментальне дослідження функціональної ролі зорової пам'яті в механізмах кольоросприйняття" описані методика і результати констатуючої частини дослідження. Формування колористичного образу розглядається як процес рішення колористичної зображувальної задачі.

На першому етапі цих досліджень вивчався зміст стихійно сформованого колірного перцептивного досвіду випробовуваних – 111 учнів архітектурного ліцею, студентів-архітекторів I курсу ХДТУСА - 68 осіб. Методикою цього етапу досліджень передбачалося послідовне рішення ними трьох колористичних задач різної складності. Рішення цих задач передбачало вияв випробовуваними в зображенні запрограмованих експериментатором до сприйняття певних закономірностей кольору, таких, як світлотний і одночас-ний хроматичний контраст, крайовий контраст. Закономірна зміна якості ко-лірного тону об’єкта в зображенні, яка обумовлена зміною якості освітлення, дозволила виявити уміння випробовуваного сприймати кольори предметів в залежності від колірної характеристики навколишнього середовища.

Аналіз та традиційний метод оцінки робіт випробовуваних дозволив:

1. Встановити три рівні рішень колористичних задач. До I, найбільш високого рівня були віднесені 19,4 % рішень, в яких спостерігалася більшість запрограмованих до сприйняття хроматичних якостей. В основному це цілісна інтерпретація якісної зміни колірного тону. До II, середнього рівня було віднесено 45,4 % робіт, які демонстрували осмислену інтерпретацію колірного тону образу за світлотою і насиченістю. На III, низькому рівні (35,2 %) колірний зміст обмежувався спробою скопіювати локальний колір предмета. Ці роботи нагадували роботи молодших школярів з альбому "Розфарбуй сам".

2. Виділити основні засоби рішення колористичних задач, які є закономірностями кольору, що грунтуються на особливостях його сприйняття. Це власні і невласні якості кольору, хроматичні контрасти, різні варіанти колірних сполучень тощо (М.В.Біда, М.М.Волков, О.С.Зайцев). Згруповані за змістом засоби-еталони, які відображають якісні і кількісні характеристики колірного образу, виступили як критеріальні оцінки сформованості колірного перцептивного досвіду людини. Було виділено три групи критеріїв: А - адекватність колірно-світлотних відносин; В - колірна інформативна насиченість; C – цілісність образу.

Основною задачею другого етапу дослідження стало вивчення залежності продуктивного функціонування зорової пам'яті від її еталонного змісту в системі сприйняття-зображення.

Процес екстеріорізації образу вимагає обов'язкової наявності достатньо розвинутої структури мнемічних процесів, основу якої складають еталони пам'яті. Найбільша продуктивність мнемічних процесів в діяльності досягається при використанні еталонних схем і програм (Є.В.Заїка, Н.М.Корж, М.С.Шехтер), серед яких виділені інтегральні і фрагментарні програми дій, що являються системами інтеріорізованих операцій діяльності (С.П.Бочарова, В.П.Зінченко).

Для визначення еталонів пам’яті та їх якісних особливостей випробовуваним було запропоновано виконати два завдання. Перше завдання: зобразити кольором нескладний за формою натюрморт в контрастній колірній гамі. В другому завданні необхідно було зобразити натюрморт першого завдання за уявленням. Це завдання виконувалося через 24 години після завершення першого завдання. Час виконання кожного завдання фіксувався. В цих дослідженнях взяли участь 39 осіб - студенти I курсу архітектурного факультету, що брали участь в першій частині експерименту.

Всі роботи випробовуваних оцінювалися експертами - групою високо-кваліфікованих викладачів (не менш трьох) за 17 позиціями вказаних критеріїв за трибальною шкалою. Обробка отриманих результатів здійснювалася за допомогою непараметричних методів математичної статистики. Порівняння значень показників проводилося з використанням критерію Манна-Уїтні, взаємозв’язок показників визначався за методом Спірмена.

Аналіз робіт випробовуваних, проведений на основі розроблених критеріїв, дозволив підтвердити отримані дані і уточнити розподіл випробовуваних за рівнями в залежності від розвитку їх кольоросприйняття (КС). Ці дані свідчать, що 23,07 % (р = 0,01) випробовуваних здатні організувати і відобразити в образі-зображенні колірну інформацію на I (найвищому) рівні. До II рівня було віднесено 35,9 % всіх випробовуваних, до III (нижчого) 41,03 % (р = 0,01). Стійкість рівневого розподілу підтверджується наявністю достовірної величини рангової кореляції (Спірмен) між результатами виконання першого і другого завдання за всіма групами критеріїв (р = 0,01).

Рис. 1. Результати оцінок рішення 1 і 2 завдання за показниками А, В і С випробовуваними I, II і III рівнів кольоросприйняття.

Примітки: A – адекватність світлотних відношень; В – кольорова інформативна насиченість фрагментів; C – колористична цілісність зображення.

На основі міжрівневого порівняльного аналізу кількісних показників результатів першого завдання за критерієм В (рис.1) виявлено, що наповнення образу хроматичною інформацією залежить не тільки від колірних еталонів сенсорного ряду, що забезпечують процес пізнавання, але й від еталонів більш високого порядку (операціональних програм), що переводять процес хроматичного пізнавання в процес активного пошуку. Система сенсорних еталонів випробовуваних I рівня забезпечує процес пізнавання аж до дрібних колірних деталей. На II рівні процес хроматичного пізнавання зупиняється на рівні фрагментів. На III рівні процес пізнавання примітивний. Порівняльний міжрівневий аналіз кількісних результатів першого і другого завдань показав, що ефективність функціонування еталонів пам'яті в сенсорних компонентах процесу КС залежить від типу еталона, його функціональних можливостей. В одних випадках це операційні фрагментарні схеми, в інших випадках це інтегральні схеми і програми.

Порівняння показників успішності формування колірного образу в першому і другому завданнях, виконаних випробовуваними, віднесених до I рівня (рис.1), і часу виконання кожного завдання (табл.1) з аналогічними показниками випробовуваних II і III рівнів вказує на те, що діяльність випробовуваних I рівня організована краще. Їх пам'ять відтворює не тільки колірну рядопокладену інформацію, що забезпечує процеси пізнавання, але й активізує схеми-еталони довгочасної пам'яті, що дозволяють видобувати колірну інформацію припорогової зони і інтегральні програми, які здатні більш раціонально синтезувати цю інформацію в цілісний КО.

Відмінність за часом виконання завдань випробовуваними I, II та III рівнів КС не досягає статистичної значущості. Враховуючи низькі значення за показниками А, В і С і відносно великий час виконання першого (74 хв.) і другого (61 хв.) завдань, можна зробити висновок, що випробовувані III рівня основний час витрачають на пробні та орієнтовні дії. Недостатня кількість фрагментарних еталонів нормативного ряду не забезпечує інформативну насиченість образу-зображення, а неорганізованість операціональних еталонів знижує ефективність виконання завдання і порушує адекватність світлотних відносин та цілісність цього образу.

Таблиця 1

Результати оцінок середньої суми значень показників А, В, С і часу виконання 1 і 2 завдання випробовуваними I, II і III рівнів кольоросприйняття

Рівні | Розподіл випробовува-них за рівнями | Час виконання завдання | Середні показники якості (бали)

1 завдання | 2 завдання | 1 завдання | 2 завдання

I | 23,1 % | 85 | 65 | 20,22 | 15,44

II | 35,9 % | 87,5 | 64,4 | 10,14 | 7

III | 41 % | 74,6 | 60,9 | 4,18 | 1,68

Загальне для випробовуваних всіх рівнів зниження значень показників А, В і С при виконанні другого завдання в порівнянні з першим говорить про те, що частина сприйманої раніше інформації стає недоступною для відтворення (рис.1). Якісно і кількісно обмежені еталони пам'яті працюють в мнемічному процесі пізнавання тільки за наявністю натури. Це найбільш помітно в роботах III рівня, де процес формування образу здійснюється на основі фрагментарних еталонів і складається з великої кількості окремих операцій. При інтегральних програмах така корекція більш згорнена. Відповідно до цього можна визначити, що формування колірного образу на основі фрагментарних еталонів збільшує навантаження на короткочасну пам’ять і знижує динаміку операціональних компонентів.

Порівняння критеріальних оцінок робіт випробовуваних, віднесених до I рівня, відповідно з більш низькими оцінками робіт випробовуваних II та III рівнів у взаємозв’язку з часом виконання завдання (табл. 1) свідчать про те, що в процесі зображувальної діяльності останніх велика частина часу витрачається на по-фрагментарне копіювання кольорів натури, а не на організацію її в цілісний колористичний образ-зображення. Діяльність, в якій фрагментарні схеми організовані і підпорядковані інтегральній програмі, більш продуктивна.

Аналіз одержаних результатів цього етапу дослідження показує: 1. Дія механізму кольоросприйняття зумовлена сформованою на даний момент системою різного типу еталонів пам'яті, що впливають на організацію сенсорних, інтелектуальних і моторних компонентів формування образу 2. Продуктивний характер функцій пам'яті визначає можливості актуалізації певних схем, програм формування колірного образу.

У третьому розділі "Формування раціональних форм зорової пам'яті як засобу розвитку кольоросприйняття" формулюються уявлення про продуктивні функції пам'яті, що направлені на реконструкцію і розкриття колірного змісту об'єкта сприйняття. Наведена методика формуючого експерименту, який здійснювався в три етапи і будувався на припущенні про існування відмінностей в продуктивному функціонуванні пам'яті у випадках методично традиційного і методично модернізованого навчання. В експерименті брали участь дві академічні групи II курсу архітектурного факультету ХДТУСА - експериментальна група (ЕГ) - 21 і контрольна група (КГ) - 22 особи. Випробовувані кожної групи вирішували декілька задач.

По-етапне засвоєння кожного рівня КС здійснювалося за рахунок раціоналізації функціонування структур короткочасної оперативної і сенсорної пам'яті на фоні функціонування структур довгочасної пам'яті. Така фонова раціоналізація функціонування структур довгочасної пам'яті забезпечувала, по-перше, направлену актуалізацію колірного зображувального досвіду, що вже є у випробовуваних; по-друге, актуалізацію сенсорно-перцептивних кольоророзрізнювальних операцій і формування мнемічних еталонів і схем колірної перцепції; по-третє, актуалізацію і формування інтелектуальних опера-цій узагальнення, підпорядковування в структурі зображувальної діяльності.

На першому етапі здійснювалося формування системи фрагментарних колірних еталонів пам'яті і кольоророзрізнювальних здібностей випробовуваних. В дослідженнях Р.М.Грановської і Є.В.Заїки показано, що коли у формування образу включаються інтелектуальні і моторні процеси, то основне навантаження припадає на короткочасну оперативну і сенсорну пам’ять. При цьому можна припустити, що з розвитком цих видів зорової пам'яті збільшується колірна інформативна насиченість образу та ефективність його побудови. Для підтвердження цього була розроблена система розвиваючих короткострокових вправ, в основу якої був покладений ефект послідовного колірного контрасту. Випробовуваним пропонувалося виконати модель послідовного колірного образу пред'явленого стимулу. Всього було 15 вправ зростаючої складності протягом семестру. Стимули, що пропонувалися до сприйняття, були систематизовані за видами колірних взаємодій, які одночасно виступають як зображувальні засоби і зміст еталонів пам'яті.

Ефективність сенсорно-мнемічного тренування виявлялася у випробовуваних під час виконання поточних академічних завдань, кожне друге зав-дання було контрольним. Завершальні результати першого етапу експерименту наведені в таблиці 2. Основою для порівняння результатів в ЕГ і КГ стали якісні і кількісні показники зображувальної діяльності, які оцінювалися за критеріями А, В і С. Порівняння успішності формування колористичного образу за цими показниками в КГ і ЕГ групах здійснювалося за критерієм Пірсона "Хі-квадрат" (2).

Порівняння динаміки показників А, В та С в кожній групі свідчить про те, що зміна їх значень у випробовуваних КГ відбувається, головним чином, від нижчого рівня до середнього (p = 0,05); в ЕГ- від нижчого через середній до вищого (p = 0,05). В ЕГ розширення бази фрагментарних еталонів і поліпшення чутливості до кольоророзрізнювання змістило центр тяжіння до фрагментарного сприйняття, про що свідчить відставання за показником С. В роботах випробовуваних КГ цілісність зумовлена бідністю хроматичного змісту. За даними, що наведені в таблиці 2, видно, що в результаті формуючих дій успішність рішення колористичних задач за показником В у ЕГ значно вище, ніж у КГ (p = 0,05). Кількість випробовуваних в ЕГ, які вийшли на I рівень, становило 57,14 %, на II рівень –33,3 %, в КГ це співвідношення значно гірше - 18,18 % та 45,46 % (p = 0,05). Цілеспрямований розвиток одного з показників (В) стимулює зростання й інших показників. Це говорить про системний зв'язок всіх показників.

Таким чином, за рахунок цілеспрямованих впливів сенсорна чутливість підвищується. Це призводить до підвищення кольоророзрізнювання та збільшення точності колірно-світлотних відношень фрагментів зображення. Формування блоку фрагментарних еталонів забезпечує значне підвищення інформативної насиченості колористичного образу-зображення.

Таблиця 2

Рівневі розподілення випробовуваних за результатами виконання

4-го контрольного завдання першого етапу за показниками А, В і С

Показники | Групи | Кількість

випробов.. | Р І В Н І | 2

I | II | III

A | Е | 21 | 47.62 | 42.86 | 8.52 | 5.5

К | 22 | 18.18 | 50.0 | 31.82

B | Е | 21 | 57.14 | 33.33 | 9.52 | 8.1

К | 22 | 18.18 | 45.46 | 36.36

C | Е | 21 | 42.86 | 47.62 | 9.52 | 5.83

К | 22 | 18.18 | 45.46 | 36.36

Примітки: 1) p = 0,05 при 2 > 5,9; p = 0,01 при 2 > 9,2.

2) Е – експериментальна група; К – контрольна група.

Другий етап перцептивного розвитку був спрямований на формування аконстантних форм хроматичного сприйняття. Необхідність його проведення зумовлювалася домінуючим константним баченням кольору у випробовуваних та пов’язаним з цим обмеженням колористичного сприйняття (КС).

Аконстантність - безпосереднє сприйняття, визволене від однозначного впливу минулого досвіду. Таке сприйняття характеризується спроможністю психіки індивіда протистояти звичним, ствердженим в довгочасній пам’яті уявленням про форму, колір предметів в залежності від відстані, умов освітлення тощо (М.М. Волков). Константність розглядається як стабілізуючий механізм всієї сенсорно-мнемічної системи, як деякий фільтр, що обмежує і організує кількість інформації, яку людина постійно одержує з навколишнього середовища (Ч. Педхем, Дж. Сондерс). У зв'язку з цим припускається, що продуктивна роль пам'яті полягає не тільки в формуванні еталонів, що фіксують результат взаємодії з навколишнім середовищем, але також в фіксації засобів, форм і схем подальшої переробки інформації, в формуванні припущень відносно очікуваних подій. В такому розумінні формування операційних програм діяльності як еталонів пам'яті спрямоване на перекодування вже наявних константних структур, тобто на продуктивну взаємодію короткочасної та довгочасної пам’яті .

Основу методики експериментальної перевірки цього припущення складало моделювання колористичного об'єкта, при освітленні якого наочно виявляється дія одночасного кольорового контрасту, наведеного у вигляді кольорових падаючих тіней від об'єкта, який додатково освітлений монохромним джерелом світла. Усього було виконано послідовно 8 вправ у складі 6 академічних завдань. Кожне друге завдання було контрольним. Результати виконання випробовуваними третього завершального завдання цього етапу наведені в табл. 3. Виявлено, що готовність зорової короткочасної пам'яті до перекодування хроматичної інформації у випробовуваних ЕГ значно вища, ніж у випробовуваних КГ. Про це свідчать більш високі значення 2 за показником В (p = 0,01), та за показниками А і С (p = 0,05). Особливо помітна різниця показників на користь ЕГ за I (52,3 %) і III (9,5 %) рівнями. В першому випадку співвідношення кількісних показників на 29-38 вище у випробовуваних ЕГ. В другому випадку різниця наближається до 30 також на користь цієї групи (табл.3).

Внутрішня динаміка показників в обох групах свідчить про те, що у випробовуваних КГ короткочасна пам'ять не забезпечує організацію необхідних операцій, достатню для рішення колористичних задач даної складності. Це, в свою чергу, затримує становлення цілісних еталонів пам'яті.

Таблиця 3

Рівневі розподілення випробовуваних за результатами виконання

3-го контрольного завдання другого етапу за показниками А, В і С

Показники | Групи | Кількість

випробов.. | Р І В Н І | 2

I | II | III

A | Е | 21 | 52.38 | 38.1 | 9.52 | 5.96

К | 22 | 22.73 | 36.36 | 40.91

B | Е | 21 | 57.14 | 33.33 | 9.52 | 9.91

К | 22 | 27.27 | 27.27 | 45.45

C | Е | 21 | 57.14 | 38.1 | 4.76 | 7.5

К | 22 | 18.18 | 50.0 | 31.82

Разом з цим, процес моделювання колористичної ситуації в залежності від якості освітлення створює умови щодо одночасного перебігу кількох перцептивних дій, поширює базу цілісних еталонів, забезпечуючи завдяки цьому більш високу організацію інтелектуальних компонентів в формуванні аконстантного колористичного образу у випробовуваних ЕГ.

Третій етап - завершальний – був спрямований на формування особливо важливого компоненту – цілісності кольорового сприйняття. Результати попередніх етапів формуючого експерименту показали, що формування колористичного образу на основі фрагментарних еталонів характеризується низьким ступенем їхньої організації в цілісний образ, появі помилок на рівні сприйняття як окремих ознак, так і загальних колірно-світлотних відношень.

Якщо формування цілісного колористичного сприйняття грунтується на продуктивному функціонуванні цілісних еталонів довгочасної пам'яті (М.С. Шехтер), то можна припустити, що змістом продуктивного функціонування еталонів є їх участь в побудові операційної структури діяльності, яка полягає в актуалізації певних схем і засобів формування колористичного образу і створенні загальної програми конкретних сенсорних, інтелектуальних і моторних операцій. Інтеграцію таких програм можна розглядати як основу майбутнього творчого засобу формування колористичного образу.

Смисл запропонованої нами програми полягає у засвоєнні випробовуваними засобів підпорядкування усіх кольорів натури домінуючому кольору. Така підпорядкованість є одним з визначених факторів досягнення колористичної єдності образу (В.І.Кравець). Випробовуваному пропонувалося ви-користати прийом колірного камертона, який являє собою кольорову паперову рамку. Співвідношення площ самої рамки і отвору становило 1/32, а її колір був протилежним кольору вибраної домінанти натури. При наведенні такої рамки на об'єкт натури за рахунок ефекту одночасного контрасту "наведена" ілюзорна доза контрастного до камертона кольору здатна наочно посилити колірну єдність всіх об'єктів натури. З використанням камертона було виконано 8 завдань, з яких 4-е і 8-е завдання були контрольними.

Аналіз отриманих результатів свідчить про те, що засвоєння інтегральної програми дозволяє багатьом випробовуваним ЕГ здійснити високий рівень рішення колористичної задачі. Дані, що наведені в таблиці 4, говорять про активне освоєння випробовуваними ЕГ I та II рівнів кольоросприйняття, а випробовувані КГ опановують переважно II рівень.

Разом з тим в деяких роботах ЕГ має місце спотворення світлотних відношень (показник А). Якщо в роботах випробовуваних КГ ці спотворення обумовлені високим контрастом кольорових фрагментів, що призводить до порушення цілісності образу, то в роботах випробовуваних ЕГ вони виникають за рахунок зближення світлоти фрагментів, що збільшує кольорову одноманітність образу. Надмірне зниження контрасту фрагментів при досягненні цілісності образу ми розглядали як деякий “перебір”, але в кращий бік. За результатами останнього контрольного завдання (табл. 4) значення 2 за показником А збільшилося від 1,63 до 4,29 од. Це вказує на динамічність процесу освоєння інтегральної програми. Значущість відмінностей ЕГ і КГ підтверджує стійке зростання 2 за показниками В та С – значення 2 збільшилися на 1,0 і досягли відповідно 7,08 та 8,25 од.. Відмінності за показника-ми В і С (р=0,05 при 2 > 5,9) підтверджують динамічність процесу формування колористичного образу.

Таблиця 4

Рівневі розподілення випробовуваних за результатами виконання

2-го контрольного завдання третього етапу за показниками А, В і С

Показники | Групи | Кількість випробов. | Р І В Н І | 2

I | II | III

A | Е | 21 | 52.38 | 38.1 | 9.52 | 4.29

К | 22 | 27.27 | 40.91 | 31.82

B | Е | 21 | 66.66 | 28.58 | 4.76 | 7.08

К | 22 | 31.82 | 36.36 | 31.82

C | Е | 21 | 66.66 | 28.58 | 4.76 | 8.25

К | 22 | 27.27 | 40.91 | 31.82

Встановлено, що в засвоєнні інтегральної програми беруть участь цілісні еталони світлоти та колірного тону. Ці еталони визначають якісні (хроматичні) або кількісні (світлотні) характеристики образу. Домінування того або іншого еталону стає визначальним чинником в процесі формування хроматичного образу. Взаємозв’язок та функціонування цих еталонів здійснюється за рахунок еталонів довгочасної пам’яті - мнемічних програм.

Таким чином, можна зробити висновок, що продуктивний вплив еталонів довгочасної пам'яті на результат формування колористичного образу зумовлюється не тільки їх якісними і кількісними характеристиками, але й в значній мірі певною програмою їх функціонування в цьому процесі.

Разом з цим сам процес спрямованого поступового розвитку колористичного сприйняття характеризується не тільки накопиченням і формуванням систем еталонів різних типів, але й вдосконаленням операційної структури програм мнемічних дій, в руслі яких відбувається формування хроматично збагаченого цілісного перцептивного образу.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

АНОТАЦІЇ

Блинов Ю.І. Продуктивна роль пам'яті у формуванні колористичної моделі об'єкта сприйняття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. – Університет внутрішніх справ, МВС України, Харків, 2000.

Дисертація присвячена питанням колористичного сприйняття та його розвитку. З позицій системного підходу обгрунтовується положення про продуктивні функції пам'яті в організації і регулюванні процесу хроматичного сприйняття. Експериментально виявлені рівні сформованості колористичного сприйняття. Вдосконалення кольоросприйняття людини пов'язано з розвитком зорової короткочасної пам'яті, а також з формуванням в пам’яті систем кольорових еталонів різних типів. У формуванні цілісного колористичного образу беруть участь як еталони довгочасної пам'яті мнемічні програми інтелектуальних дій. Ці програми реалізуються у формуванні випереджаючого колористичного образу, який є системоутворюючим фактором процесу кольоросприйняття.

Ключові слова: колористичне сприйняття, еталони пам'яті, хроматичний образ, зображення, аконстантність, колір, контраст, модель, мнемічні програми, сенсорно-мнемічні процеси.

Блинов Ю.И. Продуктивная роль памяти в формировании колористической модели объекта восприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01- общая психология, история психологии. - Университет внутренних дел, МВД Украины, Харьков, 2000.

Диссертация посвящена вопросам колористического восприятия и его развития. С позиций системного подхода выдвигается положение о продуктивных функциях памяти в организации и регуляции процесса хроматического восприятия. Экспериментально выявлены уровни сформированности колористического восприятия. Совершенствование цветовосприятия человека связано с развитием зрительной кратковременной памяти, а также с формированием в памяти систем цветовых эталонов разного типа. В формировании целостного колористического образа участвуют в качестве эталонов долговременной памяти мнемические программы интеллектуальных действий. Эти программы реализуются в формировании опережающего колористического образа, который является системообразующим фактором процесса цветовосприятия.

Ключевые слова: колористическое восприятие, эталоны памяти, хроматический образ, изображение, аконстантность, цвет, контраст, модель, программы памяти, сенсорно-мнемические процессы.

Blinov J. A productive role of memory during formation of colouristic model of the object of perception. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in psychology by speciality 19.00.01 - general psychology, history of psychology. - University of Internal Affairs. Kharkov, 2000.

The thesis is devoted to questions of colour perception and its development. The urgency of research is caused by the necessity of perfecting of some kinds of professional activity, in which the colour is the basic source of the information.

The historic review and the analysis of up-to-date researches of perception and the creation of some perceptive image in the connection with mnemonic processes are given in the first chapter “Development of Chromatic Perception as Problem of Psychological Research”.

The basic precondition of the given work is the idea about the active character of mental processes, inside which the representations about perception as action which have a difficult operational structure have been worked out there. The system approach, ratified in modern psychology, puts forward a rule about productive functions of memory in the organisation and direction of process of chromatic perception. Therefore memory is considered as the base system, which ensures, the functioning and the sensors interaction, intellectual and motor blocks of activity.

In the second