НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Чигрин Анатолій Іванович

УДК 636.584:636.085.16:577.12

Продуктивність, якість яєць та обмін речовин у курок-несучок

за різних рівнів вітаміну Е і селену в раціоні

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті

Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Ібатуллін Ільдус Ібатуллович Національний аграрний університет, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів

Офіційні опоненти доктор сільськогосподарських наук, професор

Цвігун Анатолій Тимофійович

Подільська державна агротехнічна академія,

завідувач кафедри годівлі тварин і технології кормів

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Ліхтер Микола Іванович

Національний аграрний університет, доцент кафедри технології виробництва продукції свинарства і вівчарства

Провідна установа Вінницький державний аграрний університет

Міністерства АП України,

кафедра годівлі сільськогосподарських тварин

Захист відбудеться “27” жовтня 2000 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, сектор захисту дисертацій.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий “26” вересня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат с.-г. наук, доцент Столюк В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах посилення впливу на організм людини негативних техногенних факторів роль повноцінного харчування значно зростає. В звязку з цим питання розробки способів підвищення біологічної цінності харчових продуктів тваринного походження набуває особливого значення.

З продуктів птахівництва у біологічному відношенні найбільш цінними є яйця курей. Чисельними дослідженнями встановлено можливість збільшувати кількісний вміст в яйцях окремих вітамінів та антиоксидантів за рахунок вищого рівня надходження цих речовин до організму птиці (Ионов И.А., 1997; Каравашенко В.Ф. та ін., 1998; Кучмістова О.Ф., 1998). Перевага в цьому разі надається вітаміну Е, який належить до природних біологічно активних компонентів яйця, а по відношенню до організму людини не є ксенобіотиком. Застосування селену дозволяє зменшувати рівень добавок вітаміну Е в кормах для птиці і сприяє підвищеному його переходу в яйце. Однак питання про вплив високих доз вітаміну Е на організм птиці та його взаємодія з селеном вивчені ще недостатньо.

Сучасна література містить аргументовані дані про фізіологічне значення вільнорадикального типу окислення в організмі (Владимиров Ю.А., Арчаков А.И., 1972; Храпова Н.Г., 1982). Однак тривале надходження до організму курей підвищених доз антиоксидантів може призвести як до зниження рівня вільних радикалів і тим самим послаблення їх фізіологічної дії, так і до активації неферментативних процесів. У звязку з цим актуальним є питання щодо норм застосування у складі комбікормів вітаміну Е і селену, які сприяють підвищенню біологічної цінності харчових яєць і не впливають негативно на фізіологічний стан і продуктивність курей.

Звязок роботи з науковими програмами (планами, темами). Дисертація є частиною комплексних досліджень по темі “Розробка способів запрограмованого вмісту каротиноїдів, вітамінів А, Е, С, антиоксидантів та селену в яйцях курей, мясі бройлерів для використання цих продуктів у раціонах радіозахисного харчування” (номер державної реєстрації 0196U013530 ).

Мета і задачі досліджень встановити оптимальні рівні та співвідношення добавок вітаміну Е і селену в складі комбікормів курей для отримання харчових яєць підвищеної біологічної цінності.

У роботі ставилось завдання вивчити:

вплив високих доз вітаміну Е за різної кількості селену в комбікормах на яєчну продуктивність курей;

морфологічний і хімічний склад яєць;

вплив різних доз вітаміну Е і селену в раціоні курей на рівень накопичення вітамінів Е, А і каротиноїдів в яйцях та процеси перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) в них;

перетравність поживних речовин та баланс азоту в організмі несучок;

вплив введених добавок на антиоксидантну систему та функціональний стан тканин організму курей.

Поставлені задачі вирішувались експериментальним шляхом з використанням зоотехнічних, біохімічних та біофізичних методів досліджень. Обробка експериментальних даних здійснювалась біометричним методом.

Обєкт досліджень курки-несучки яєчного напрямку продуктивності у віці від 31 до 54 тижнів.

Предмет досліджень теоретичні та практичні аспекти застосування вітаміну Е і селену у годівлі сільськогосподарської птиці.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльну оцінку ефективності накопичення вітаміну Е в яйцях залежно від його концентрації та співвідношення з селеном у раціонах курок-несучок. Встановлено, що накопичення -токоферолу в жовтку яєць при різних рівнях його у комбікормі відбувається з неоднаковою ефективністю. Показано стимулюючу дію селеніту при високих дозах вітаміну Е на величину переходу -токоферолу в яєчний жовток.

Розширено дані про вплив вітаміну Е і селену на стан антиоксидантної системи і процеси перекисного окислення ліпідів в організмі птахів. Встановлено, що дія ендогенних антиоксидантів на процеси ПОЛ є взаємокомпенсованою. В результаті набуло розвитку положення про існування в організмі курей механізму регуляції антиоксидантного гомеостазу за умов надлишкового надходження природних антиоксидантів з кормом.

В дослідженнях отримано нові дані про особливості впливу різного рівня та співвідношення добавок вітаміну Е і селену на дихальну функцію крові та функціональний стан компонентів дихальних ланцюгів у печінці. Виявлено характер змін концентрації метгемоглобіну в крові та питомого вмісту окисленого цитохрому Р-450, відновлених залізосірчаних, Mo5+- і Мn2+-вмісних білків у печінці курей. В результаті набуло розвитку положення про потенційну токсичність високих доз вітаміну Е для організму курок-несучок за умов неоптимального співвідношення з добавкою селену.

Практичне значення результатів досліджень полягає у визначенні оптимального рівня та співвідношення добавок вітаміну Е і селену в раціонах курей. Встановлено, що збагачення комбікорму вказаними добавками в дозах відповідно 200 і 0,1 мг/кг забезпечує підвищення концентрації -токоферолу в яєчному жовтку до 421-439 мкг/г без погіршення при цьому якості яєць, фізіологічного стану і продуктивності курок-несучок. На основі одержаних результатів розроблено рекомендації стосовно використання комбінованих добавок вітаміну Е і селену в годівлі курей з метою підвищення біологічної цінності харчових яєць. Впровадження результатів досліджень здійснено на птахофабриці “Україна” Київської області.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному проведенні експериментальних досліджень, виконанні аналітичної роботи та підготовці матеріалів для публікацій.

Апробація роботи. Основні результати досліджень доповідались на двох наукових конференціях викладачів і аспірантів Національного аграрного університету у 1999 2000 рр.

Публікації по темі. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 3 статтях.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 178 сторінках

машинописного тексту і складається із вступу, основної частини (пять розділів), узагальнення результатів досліджень, висновків та пропозицій, бібліографічного списку та додатків. Робота містить 36 таблиць, 1 рисунок та 5 додатків. Бібліографічний список включає 276 джерел, у тому числі 139 на іноземній мові.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились на базі дослідного господарства “Борки” Інституту птахівництва УААН на курках-несучках 38-ї лінії породи род-айланд. Відповідно до завдань досліджень було проведено два науково-господарських досліди: перший з червня по грудень 1997 р., другий (повторний) з червня по грудень 1998 р.

Матеріалом для першого досліду були 210 несучок у віці 27 тижнів, для другого 60 несучок у віці 29 тижнів, розділених за принципом аналогів відповідно дослідам на сім (одна контрольна і шість дослідних) і на дві (одна контрольна і одна дослідна) групи, по 30 голів у кожній. При підборі аналогів враховувались: порода, лінія, вік, жива маса.

Піддослідне поголівя утримували в кліткових батареях. У першому досліді утримання було індивідуальне, у другому групове, по 3 голови у клітці. Параметри мікроклімату у пташнику відповідали встановленим нормативам. Тривалість світлового дня змінювали залежно від віку курей в інтервалі 11,5 16 год. Кури всіх груп отримували повнораціонний комбікорм. Введення в комбікорм вітаміну Е і селену здійснювалось для кожної групи окремо, згідно з схемою досліду (табл. 1).

Таблиця 1

Схема науково-господарських дослідів |

Кількість птиці, | Добавка на 1 кг комбікорму, мг

Дослід | Група | голів | вітамін Е | селен

І | 1-контрольна | 30 | 10

2-дослідна | 30 | 100 | 0,1

3-дослідна | 30 | 100 | 0,2

4-дослідна | 30 | 200 | 0,1

5-дослідна | 30 | 200 | 0,2

6-дослідна | 30 | 300 | 0,1

7-дослідна | 30 | 400 | 0,1

ІІ | 1-контрольна | 30 | 10

2-дослідна | 30 | 200 | 0,1

Птиця контрольної групи отримувала комбікорм, збагачений вітаміном Е в дозі, яка відповідає існуючій нормі (10 г/т), без добавки селену. В комбікорми курей дослідних груп вводили добавки вітаміну Е і селену в кількості, наведеній у таблиці 1. Дослідні партії комбікормів застосовували за два тижні до початку облікового періоду, який тривав з 31 до 54-тижневого віку птиці.

Вітамін Е вводили в комбікорми у вигляді 96 % олійного розчину dl--токоферилацетату, селен у вигляді селеніту натрію в перерахунку солі на елемент. При підготовці комбікормів застосовували метод вагового дозування і ступеневе введення мікродобавок.

Протягом науково-господарських дослідів проводилось вивчення продуктивних якостей піддослідної птиці та дослідження морфологічного, хімічного і вітамінного складу яєць.

Несучість, збереженість птиці і споживання комбікорму визначали шляхом щоденного обліку по кожній групі. Обліковий період, тривалість якого становила 168 днів, був розділений на шість підперіодів по 28 днів кожний. Масу яєць визначали протягом пяти днів кожного періоду. Визначення живої маси курей проводилось на початку та в кінці науково-господарських дослідів.

Для вивчення перетравності поживних речовин і балансу азоту на фоні першого науково-господарського досліду були проведені два фізіологічні досліди на початку і в кінці періоду найвищої несучості (вік птиці відповідно 34 та 50 тижнів), протягом другого у кінці періоду найвищої несучості (вік птиці 43 тижні). Балансові досліди та розрахунки по ним проводились за методикою О.И. Маслиевой (1967). Для досліджень відбирали по 3 голови з кожної групи. Одержані протягом облікового періоду яйця, середні проби комбікорму та виділень підлягали хімічному аналізу.

В ході хімічного аналізу визначались початкова і гігроскопічна волога, загальний азот, “сирі” жир, клітковина і зола, кальцій та фосфор. Визначення проводилось згідно із загальноприйнятими методиками зоотехнічного аналізу.

Для вивчення морфологічного складу відбирали яйця, за масою максимально наближені до середнього значення по групі. Визначення проводилось за загальноприйнятою методикою (Байковская И.П. и др., 1982).

Вміст в яйцях -токоферолу, каротиноїдів, суми спиртової та етерифікованої форм вітаміну А визначали за методикою П.Ф Сурая, И.А Ионова (1990). Виділення -токоферолу проводилось за допомогою тонкошарової хроматографії на пластинках “Сілуфол”. Вміст -токоферолу в печінці курей визначався за аналогічною методикою. Усі дослідження проводились у трьох паралельних визначеннях.

Для характеристики процесів перекисного окислення ліпідів у яєчних жовтках проводилось визначення фонового вмісту та інтенсивності спонтанногоутворення малонового диальдегіду (МДА). Визначення МДА проводилось за реакцією з 2-тіобарбітуровою кислотою (Кузьминская У. А. и др., 1989).

Для порівняльної оцінки ефективності накопичення -токоферолу в яйцях курей дослідних груп проводились розрахунки по визначенню питомого рівня накопичення величини, на яку збільшується концентрація -токоферолу в жовтку яєць птиці дослідної групи відносно рівня контрольної в розрахунку на кожну одиницю маси добавки вітаміну Е, введену в комбікорм зверх встановленої норми.

У кінці першого науково-господарського досліду та в середині періоду продуктивності несучок у другому, проводився забій птиці та відбір зразків крові й печінки для біохімічних і біофізичних досліджень. Для досліджень відбирали по 3 голови з кожної групи. Зразки крові й печінки підлягали заморожуванню у рідкому азоті при 196 С.

Для характеристики стану антиоксидантної системи організму курей і процесів перекисного окислення ліпідів у зразках тканин визначали: концентрацію небілкових сульфгідрильних груп у крові, активність глутатіонпероксидази (ГП) в еритроцитах, фоновий вміст та інтенсивність спонтанного утворення МДА в печінці. Біохімічні дослідження проводились за методиками, рекомендованими У. А. Кузьминской и др. (1989).

Визначення рівня вільних радикалів, Fe3+ трансферину (Тф) та метгемоглобіну (MetHb) в крові, Mn2+-вмісних білків, окисленого цитохрому Р-450, відновлених залізосірчаних і Mo5+-вмісних білків, флаво- і убісеміхінонних радикалів дихальних ланцюгів у печінці проводилось методом спектрометрії електронного парамагнітного резонансу (ЕПР). Оцінку проводили на радіоспектрометрі “Varian E-109”, вимірюючи амплітуду ЕПР-сигналу з відповідним g-фактором.

Біометрична обробка отриманих даних здійснювалася на ПЕОМ з використанням програми “Statistica” для Windows.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Перший науково-господарський дослід

Годівля піддослідної птиці. Протягом досліду несучки отримували повнораціонний комбікорм, збалансований відповідно до сучасних норм. Набір і кількість основних інгредієнтів, вміст поживних речовин та енергії у комбікормах курей контрольної та дослідних груп були однаковими (табл.2).

Таблиця 2

Склад і поживність комбікорму, % за масою

Компонент | Кількість

Кукурудза жовта | 30,0

Пшениця | 27,6

Горох | 5,0

Шрот соняшниковий | 15,0

Травяне борошно (люцернове) | 8,0

Мясо-кісткове борошно | 5,0

Кормовий жир (рослинний) | 0,1

Патока | 1,0

Трикальційфосфат | 1,0

Крейда кормова | 7,0

Сіль кухонна | 0,3

В 100 г комбікорму міститься:

обмінної енергії, МДж | 1,115

сирого протеїну, г | 16,71

сирої клітковини, г | 4,11

кальцію, г | 3,25

фосфору, г | 0,76

Енергопротеїнове відношення, МДж | 0,667

Для забезпечення біологічної цінності комбікорми збагачувались вітамінами та антиоксидантами. Дози введених у розрахунку на 1 т комбікорму добавок становили: вітаміну А 7,0 млн. ІО, вітаміну D3 1,5 млн. ІО, вітаміну С 100 г, сантохіну 165 г. Добавки вітаміну Е і селену вводились згідно з схемою досліду, різний рівень яких у комбікормі і обумовив відмінність у годівлі піддослідних курей.

Збереженість і зміни живої маси курей. Одержані результати свідчать, що збереженість курей дослідних груп, за винятком птиці 4-ї групи, на 3,3-10 % перевищувала показник у несучок контрольної групи. Проте певної залежності цього показнику від рівня вітаміну Е і селену не виявлено ( табл.3).

Таблиця 3

Збереженість і зміна живої маси курок-несучок за дослід |

Збереженість | Жива маса, кг

Група | поголівя, % | на початку досліду | в кінці досліду

1 | 90,0 | 1,490,02 | 1,920,04

2 | 96,7 | 1,500,02 | 1,820,05

3 | 93,3 | 1,490,02 | 1,870,04

4 | 90,0 | 1,490,02 | 1,790,04*

5 | 96,7 | 1,490,02 | 1,790,06

6 | 100,0 | 1,480,02 | 1,750,04*

7 | 96,7 | 1,480,02 | 1,790,05*

*Р0,010,05 відносно контролю.

Згодовування комбікормів, збагачених вітаміном Е і селеном, вплинуло на живу масу несучок. Збільшення дози селену від 0,1 до 0,2 мг/кг на фоні однакового рівня вітаміну Е в комбікормах не призводить до суттєвих змін живої маси, тоді як у разі підвищення рівня вітаміну Е вона знижується. При цьому вірогідні або наближені до них зміни відмічаються при введенні його в дозах 200 мг/кг і вище. Порівняно з аналогами контрольної групи жива маса курей 4, 6 і 7-ї дослідних груп виявляє вірогідну різницю, тоді як цей показник у птиці 5-ї дослідної групи наближену до неї (Р0,05).

Продуктивність і витрати корму. Підвищені дози вітаміну Е за різної кількості селену в комбікормах суттєво не впливали на несучість курей. Інтенсивність несучості в середньому за обліковий період в контрольній групі становила 65,9 %, в дослідних 63,9-66,7 % (табл. 4). Вірогідних відмінностей за цим показником між птицею дослідних груп, а також з аналогами контрольної групи не виявлено. В розрахунку на початкову несучку кури 2-ї та 6-ї дослідних груп мали вищу несучість, ніж аналоги 4-ї групи, що обумовлено вищим рівнем збереженості поголівя птиці.

Маса яєць при різних рівнях вітаміну Е і селену в комбікормах змінювалася неоднаково. У несучок 3 та 7-ї дослідних груп маса яєць вірогідної

різниці з контролем не виявляла. Однак середня маса яєць у птиці 3-ї групи була на 0,8 г вище, ніж у курей 7-ї групи (Р0,01). Незначне, але вірогідне зниження маси яєць (на 1,92,7 %) відносно контролю відмічалось у курей 2, 4, 5 і 6-ї дослідних груп.

Встановлено, що зниження маси яєць у курей 4, 5, 6 і 7-ї дослідних груп повязане із зниженням живої маси. У птиці 7-ї дослідної групи маса яєць

Таблиця 4

Продуктивні якості курок-несучок |

Групи

Показник | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

Несучість, шт.:

на початкову несучку | 104,4 | 106,7 | 105,6 | 103,9 | 106,0 | 106,8 | 106,4

на середню несучку | 111,0 | 107,5 | 110,2 | 112,0 | 108,2 | 107,5 | 109,5

Інтенсивність несучості, % | 65,92,1 | 63,91,9 | 65,62,1 | 66,72,2 | 64,32,5 | 63,92,5 | 65,21,8

Середня маса яєць, г | 51,90,2 | 50,50,2* | 52,30,2 | 50,70,2* | 50,90,2* | 50,50,2* | 51,50,2

Кількість яєчної маси на середню несучку, г:

всього за 6 періодів | 5694 | 5376 | 5710 | 5648 | 5460 | 5386 | 5595

в середньому за

28-денний період |

94929 |

89630 |

95240 |

94140 |

91033 |

89842 |

93331

Середньодобове споживан-ня комбікорму, г/гол |

107,8 |

108,1 |

108,0 |

108,0 |

108,0 |

108,1 |

108,1

Витрати комбікорму на

100 г яєчної маси, г |

32010 |

34012 |

32111 |

32413 |

33512 |

34117 |

32611

*Р0,0010,01 відносно контролю (n=462518).

в середньому за дослід вірогідної різниці з показником у аналогів контрольної групи не виявляла, але в 54-тижневому віці несучок також була нижчою. Вказана залежність проявляється і по відношенню до цих показників у несучок 2-ї групи, хоча їх жива маса, будучи нижчою порівняно з контролем, вірогідної різниці з ним не виявляла.

Зниження маси яєць суттєво не позначилось на кількості отриманої в розрахунку на середню несучку яєчної маси. Вірогідної різниці за цим показником між птицею дослідних груп, а також у порівнянні їх з аналогами контрольної групи не виявлено.

Середньодобове споживання комбікорму несучками контрольної та дослідних груп майже не відрізнялось і становило 108 г на 1 голову.

Витрати корму в розрахунку на 100 г яєчної маси в контрольній групі становили в середньому 320 г, в дослідних - від 321 до 341 г. Статистично вірогідних відмінностей між групами за цим показником не виявлено.

Морфологічний склад яєць. Різні рівні вітаміну Е і селену в комбікормах не викликали вірогідних змін абсолютної маси складових частин яйця. Встановлено, що у птиці 3 і 5-ї дослідних груп, яка отримувала з кормом добавку селену, введену в кількості 0,2 мг/кг на фоні різних доз вітаміну Е, маса жовтка порівняно з цим же показником у курей 6-ї групи в середньому за дослід була вищою (Р0,010,05). Вірогідних відмінностей за товщиною і міцністю шкаралупи між яйцями піддослідних курей не виявлено. Маса шкаралупи яєць, одержаних від птиці дослідних груп, за абсолютним показником виявляла тенденцію до збільшення, але вірогідні відмінності встановлені лише за відносною масою. Відносна маса шкаралупи яєць курей 4, 6 і 7-ї дослідних груп порівняно з показником у птиці контрольної була вищою (Р0,05). Цей показник у курей 2 і 5-ї дослідних груп порівняно з контролем також був вищим, але вірогідної різниці не виявляв ( Р0,05).

Виявлено обернений звязок між живою масою курей 4, 6 і 7-ї дослідних груп та відносною масою шкаралупи отриманих від них яєць. Очевидно, підвищення відносної маси шкаралупи відбувається за рахунок більшого переходу мінеральних речовин з кістяка, внаслідок чого жива маса курей дослідних груп знижується.

Хімічний склад яєць. Встановлено, що вплив вітаміну Е і селену на кількісний вміст в яйцях основних поживних речовин специфічно обумовлюється рівнем і співвідношенням цих добавок у раціоні і проявляється лише у період інтенсивної несучості. У курей дослідних груп у 34-тижневому віці відмічається тенденція до підвищеного накопичення в яйцях золи, жиру та БЕР. Вміст БЕР в яйцях курей 3, 4 і 6-ї дослідних груп становив відповідно 2,58; 2,91 та 2,88 %, що перевищувало показник у птиці контрольної групи відповідно на 0,31; 0,64 і 0,61 % (0,05). При цьому в яйцях несучок 4-ї групи вміст золи був найвищим і становив 0,90 %, що порівняно з контролем було на 0,1 % вище (0,05). У несучок 2-ї групи протягом досліду відмічалась тенденція до підвищеного накопичення в яйцях протеїну. З віком птиці в яйцях курей контрольної та дослідних груп збільшувався вміст золи і органічної речовини, у складі якої питома частка БЕР знижувалась. Після періоду інтенсивної несучості у хімічному складі яєць курей дослідних груп вірогідних відмінностей з контролем не виявлено. У 50-тижневому віці курей вміст в яйцях сухої речовини коливався по групам в межах 23,5823,98 %, протеїну 11,0911,76 %, жиру 9,7110,07 %, БЕР1,562,31 %.

Вміст в яйцях вітамінів Е, А і каротиноїдів. Використання комбікормів, збагачених вітаміном Е і селеном, забезпечило підвищений рівень накопичення -токоферолу в яйцях курей протягом облікового періоду (табл. 5).

Таблиця 5

Динаміка накопичення -токоферолу в жовтку яєць, мкг/г |

Вік, тижнів | У

Група | 33 | 38 | 43 | 48 | середньому

1 | 110 | 143 | 138 | 136 | 1327

2 | 217 | 282 | 171 | 232 | 22623*

3 | 230 | 295 | 188 | 241 | 23922*

4 | 473 | 429 | 350 | 430 | 42126*

5 | 483 | 440 | 369 | 437 | 43224*

6 | 540 | 531 | 448 | 521 | 51021*

7 | 660 | 637 | 575 | 643 | 62919*

*Р0,0010,01 відносно контролю.

В середньому за обліковий період у курей, які отримували комбікорм з добавкою вітаміну Е 100, 200, 300 і 400 мг/кг на фоні дози селену 0,1 мг/кг, концентрація -токоферолу в жовтку яєць була відповідно у 1,7; 3,2; 3,9 і 4,8 раза вищою порівняно з цим показником у птиці контрольної групи. Така ж закономірність зберігається і при введенні в комбікорм добавок вітаміну Е в кількості 100 і 200 мг/кг на фоні дози селену 0,2 мг/кг. Концентрація -токоферолу в жовтку яєць у цьому разі підвищувалась відповідно у 1,8 і 3,3 раза. Кожне наступне збільшення дози вітаміну Е в комбікормі вірогідно підвищувало його питомий вміст в жовтку порівняно з тим показником, який був при нижчому рівні добавки незалежно від кількості введеного селену (0,0010,05). При збільшенні дози селену від 0,1 до 0,2 мг/кг комбікорму спостерігається тенденція до підвищення рівня накопичення -токоферолу в жовтку яєць. Встановлені відмінності статистично невірогідні, але зберігались протягом всього періоду досліду.

Питомий рівень накопичення -токоферолу в яйцях курей дослідних груп був неоднаковим. Розрахунок показав, що концентрація -токоферолу в жовтку яєць курей дослідних груп в розрахунку на 1 одиницю маси добавки вітаміну Е (1 мг/кг), введену поверх встановленої норми, підвищувалась в середньому на 1,042-1,582 мкг/г. Найвищим показник був при застосуванні добавок вітаміну Е в дозі 200 мг/кг, а найнижчим в дозі 100 мг/кг. Підвищення рівня добавки селену від 0,1 до 0,2 мг/кг сприяло підвищенню питомого рівня накопичення -токоферолу: на фоні добавки вітаміну Е в дозі 100 мг/кг з 1,042 до 1,186 мкг/г, а при введенні в кількості 200 мг/кг з 1,520 до 1,580 мкг/г. Відмінності за цим показником між птицею дослідних груп є статистично невірогідними, але тенденції, які відмічались протягом досліду, дають підстави вважати, що накопичення -токоферолу в яйцях при різних рівнях вітаміну Е в комбікормі відбувається з неоднаковою ефективністю.

Вміст вітаміну А і каротиноїдів у жовтку яєць у середньому за обліковий період становив: у контрольній групі відповідно 9,1 та 29,9 мкг/г, у дослідних групах 7,3-9,3 та 30,0-32,6 мкг/г. Одержані дані свідчать, що різні рівні та співвідношення вітаміну Е і селену в раціоні не впливають суттєво на вміст вітаміну А і каротиноїдів в яйцях. Вірогідної різниці за їх концентрацією в жовтку яєць між птицею дослідних груп, а також у порівнянні з цими показниками у аналогів контрольної групи не виявлено.

Процеси ПОЛ в яйцях. Встановлено, що введення до складу комбікормів високих доз вітаміну Е за різних рівнів селену не викликає активації перекисних процесів в яйцях. Концентрація МДА, утворена спонтанним шляхом, в жовтку яєць курей контрольної групи становила 17,9 нмоль/мл, а у птиці контрольної групи коливалась в межах 10,817,9 нмоль/мл.

Перетравність поживних речовин. Результати фізіологічних дослідів свідчать, що збагачення комбікормів вітаміном Е в дозах 100 і 200 мг/кг на фоні добавок селену в кількості 0,1 і 0,2 мг/кг незалежно від віку курей забезпечує високий рівень перетравності всіх поживних речовин раціону. При цьому відмічено, що перетравність поживних речовин при застосуванні добавки селену в дозі 0,2 мг/кг була найвищою. Коефіцієнти перетравності протеїну у птиці 3 і 5-ї дослідних груп в процентах від коефіцієнту у аналогів контрольної групи, прийнятого за 100 %, у 34-тижневому віці були вищими відповідно на 6,77,6 %, жиру на 1,62,0 %, клітковини на 7,431,6 %, БЕР на 2,43,2 %. В цьому разі спостерігається також тенденція до підвищення перетравності вказаних речовин і порівняно з цими показниками у птиці, яка одержувала з кормом аналогічну кількість вітаміну Е, але меншу дозу селену (0,1 мг/кг).

Встановлена закономірність зберігається і в 50-тижневому віці курей за рівнем перетравності протеїну, клітковини та БЕР. При застосуванні вітаміну Е

в дозах 300 і 400 мг/кг на фоні добавки селену в кількості 0,1 мг/кг у різному віці курей 6 і 7-ї груп відмічаються тенденції до зниження перетравності клітковини та жиру відносно показників контрольної групи, що однак не впливало суттєво на перетравність загальної органічної речовини.

Баланс азоту в організмі курей. Аналіз експериментальних даних показав, що баланс азоту був позитивний у всіх групах і у всі вікові періоди, причому в тілі птиці дослідних груп утримувалась більша його кількість. У цьому відношенні між птицею дослідних груп існували відмінності, обумовлені неоднаковим використанням азоту в організмі та його участю в утворенні яйця. Встановлено, що існує загальна тенденція до підвищення кількості азоту, який утримувався в тілі тварин, при надходженні з кормом підвищеної кількості селену (0,2 мг/кг). У 34-тижневому віці у курей 3 і 5-ї дослідних груп утримання азоту в тілі становило відповідно 40,7 та 35,0 % від прийнятого, що порівняно з аналогічним показником контрольної групи було відповідно на 7,2 і 12,9 % вище. При цьому використання азоту на утворення яєць становило відповідно 15,7 та 21,9 % від прийнятого, що порівняно з контролем було на 7,3 і 1,1 % менше.

Антиоксидантний статус організму курей. Дослідження, проведені в кінці досліду, свідчать, що ступінь і направленість впливу вітаміну Е та селену на активність еритроцитарної ГП, концентрацію небілкових сульфгідрильних сполук у крові виявляють специфічну залежність від рівня та співвідношення цих добавок у раціоні (табл.6).

Таблиця 6

Перекисне окислення ліпідів і стан компонентів антиоксидантної системи

організму курок-несучок у віці 54 тижні |

Стан компонентів АО-системи | Продукти та інтенсивність ПОЛ

Група | ГП,

мкмоль | небілкові SH-групи, | -токо-

ферол, | вільні

радикали, | МДА, нмоль/г

GSH/хв | ммоль/л | мкг/г | sp/мл | фоновий | спонтанне

на 1 г Hb | рівень | утворення

1 | 27,42,7 | 1,410,05 | 23,3 | 7,51,4 | 20,10,4 | 29,04,5

2 | 19,41,4 | 2,410,20* | 29,6 | 5,50,3 | 15,83,0 | 18,44,9

3 | 20,60,8 | 1,930,24 | 30,7 | 4,51,3 | 16,20,9* | 19,60,4

4 | 37,70,4** | 2,010,17** | 31,3 | 4,10,5 | 10,72,1* | 12,41,1**

5 | 17,12,2** | 2,960,50** | 31,3 | 5,81,9 | 19,22,0 | 26,94,1

6 | 17,12,2** | 1,850,54 | 37,9 | 4,70,4 | 9,81,9* | 12,80,1**

7 | 28,63,0 | 1,400,03 | 42,7 | 5,40,6 | 14,91,5** | 17,92,0

*0,010,02; **0,030,05 відносно контролю.

В результаті аналізу експериментального матеріалу було встановлено, що дія ендогенних антиоксидантів на процеси ПОЛ в організмі є взаємокомпенсованою і в разі пригнічення активності ГП, яке виявлено у несучок 5 і 6-ї дослідних груп, активації перекисних процесів не відбувається. У цьому разі антиоксидантний захист здійснюється внаслідок підвищення рівнів небілкових SH-груп у крові та -токоферолу в печінці. Виявлена закономірність розглядається як адаптаційна реакція організму курей на надлишкове надходження з кормом природних антиоксидантів.

Функціональний стан крові та дихальних ланцюгів у печінці. Аналіз результатів ЕПР-спектрометрії тканин свідчить, що добавки вітаміну Е та селену, введені в дозах відповідно 100 і 0,1 та 200 і 0,2 мг/кг викликають вірогідне (0,0010,05) або наближене до нього підвищення питомого вмісту відновлених залізосірчаних, Мо5+-, Мn2+-вмісних білків та окисленого цитохрому Р-450 у печінці курей у віці 54 тижнів. Встановлено звязок між підвищенням рівня цих білків у печінці та вірогідним зниженням відношення Тф/Меt у крові, яке свідчить про погіршення дихальної функції крові та кровотворення. Крім цього, наближене до вірогідного зниження відношення Тф/Меt виявлено при застосуванні добавок вітаміну Е і селену в дозах відповідно 400 і 0,1 мг/кг (0,05).

Із урахуванням комплексу показників, що характеризують продуктивні якості курей, якість яєць за морфологічним, хімічним та вітамінним складом, а також дії вітаміну Е та селену на антиоксидантну систему і функціональний стан тканин як оптимальний варіант було визнано застосування добавок вітаміну Е та селену в дозах відповідно 200 і 0,1 мг/кг комбікорму.

Другий науково-господарський дослід

Годівля піддослідної птиці. Як основний раціон для птиці контрольної та дослідної груп застосовувався повнораціонний комбікорм, в якому містилось: обмінної енергії 1,152 МДж/100 г, сирого протеїну 17,15 %, сирої клітковини 4,25 %, кальцію 3,32 %, фосфору 0,69 %. Набір і кількість основних інгредієнтів у складі комбікормів були однаковими. Дози введених добавок у розрахунку на 1 т комбікорму становили: вітаміну А 10,0 млн. ІО, вітаміну D3 1,5 млн. ІО, вітаміну С 100 г, сантохіну 165 г. Добавки вітаміну Е і селену вводились згідно із схемою досліду, різний рівень яких і обумовив відмінність у годівлі піддослідних курей.

Збереженість і зміни живої маси курей. За період другого науково-господарського досліду збереженість курей контрольної та дослідної груп становила 100 %. Співставлення результатів науково-господарських дослідів дає можливість дійти висновку, що певної закономірності впливу високих доз вітаміну Е за різного рівня селену в комбікормах на збереженість курей не відмічається.

У віці 54 тижнів жива маса несучок дослідної групи становила 1,52 кг, що порівняно з показником у птиці контрольної була нижчою на 0,12 кг або на 7,31 % (0,05).

Отже, клінічним проявом впливу високих доз вітаміну Е на обмін речовин в організмі курок-несучок є зниження маси їх тіла.

Продуктивність і витрати корму. Введення до складу комбікорму добавок вітаміну Е та селену в дозах відповідно 200 і 0,1 мг/кг позитивно вплинуло на яєчну продуктивність курей (табл. 7).

Таблиця 7

Продуктивні якості курок-несучок |

Групи

Показник | 1 | 2

Несучість на середню несучку, шт. | 91,0 | 100,8

Інтенсивність несучості, % | 53,92,3 | 59,73,5

Середня маса яєць, г | 54,40,2 | 54,10,2

Кількість яєчної маси від середньої несучки за 28-денний період, г |

82327 |

90354

Середньодобове споживання комбікорму, г/гол

Витрати комбікорму на 100 г яєчної маси, г |

98,8

33813 |

98,8

31323

Аналіз свідчить, що інтенсивність несучості та кількість одержаної яєчної маси у курей дослідної групи порівняно з показниками у аналогів контрольної групи були дещо вищими, але вірогідної різниці не виявляли. Середньодобове споживання комбікорму несучками контрольної та дослідної груп не відрізнялось. Вірогідних відмінностей за масою яєць та витратами комбікорму на 100 г яєчної маси не виявлено.

Вміст в яйцях вітаміну Е. Аналіз вітамінного складу яєць, одержаних у 45 і 54-тижневому віці курей, свідчить, що збагачення комбікормів добавкою вітаміну Е та селену в дозах відповідно 200 і 0,1 мг/кг, забезпечувало стабільну концентрацію -токоферолу в жовтку яєць на рівні 439 мкг/г, що порівняно з показником у аналогів контрольної групи було в 4,75 раза більше. Накопичення вітаміну Е в яйцях курей контрольної групи порівняно з середнім показником у першому науково-господарському досліді було нижчим.

Перетравність поживних речовин. Введення до складу раціону добавок вітаміну Е і селену в дозах відповідно 200 і 0,1 мг/кг забезпечувало високу перетравність поживних речовин (табл. 8).

Таблиця 8

Перетравність поживних речовин раціону у курей у віці 43 тижні, %

Група | Органічна

речовина | Протеїн | Жир | Клітковина | БЕР

1 | 75,6 | 89,4 | 49,3 | 16,0 | 84,8

2 | 77,4 | 90,4 | 51,6 | 15,9 | 86,2

З наведених даних видно, що перетравність протеїну, жиру, БЕР та загальної органічної речовини у птиці дослідної групи порівняно з контролем виявляла тенденцію до підвищення. Але відмінності, встановлені за коефіцієнтами перетравності цих речовин, є незначні, а за рівнем перетравності клітковини відсутні.

Баланс азоту в організмі. Встановлено, що баланс азоту в організмі курей контрольної та дослідної груп у віці 43 тижні був позитивним, але в тілі курей, які отримували добавки вітаміну Е і селену в дозах відповідно 200 і 0,1 мг/кг корму, відкладалась більша його кількість. Утримання азоту в тілі курей дослідної групи становило 35,7 % від прийнятого, що перевищувало показник у аналогів контрольної групи на 8,6 %. В цьому разі спостерігається тенденція до зниження ендогенних втрат азоту та зменшення його використання на утворення яєць

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЯЄЦЬ

Визначення економічної ефективності виробництва яєць при застосуванні у складі комбікормів для курей добавок вітаміну Е і селену проводилось за матеріалами впровадження.

Річне виробництво яєць по групі курей, комбікорм яких був збагачений добавками вітаміну Е і селену в дозах відповідно 200 і 0,1 мг/кг, становило 2593416 шт., що перевищувало показник базового варіанту на 1,39 %. Витрати комбікорму в розрахунку на 10 яєць у новому варіанті становили 1,85 кг і порівняно з базовим були на 0,2 кг або на 1,07 % меншими. Додаткове введення препаратів вітаміну Е і селену підвищило собівартість 1 т комбікорму на 4,14 %. В результаті собівартість 1 тис.шт. яєць у новому варіанті становила 114,92 грн., що порівняно з показником базового варіанту було на 1,97 грн. або1,74 % вище.

За рахунок більшого виходу дієтичних яєць І і ІІ категорій та з урахуванням конюнктури ринку середня ціна реалізації 1 тис. шт. яєць у новому варіанті перевищувала показник базового на 6,02 грн. або на 3,48 %. Це забезпечило підвищення прибутку на 12619,56 грн. або на 8,24 %. Розрахунок економічної ефективності показав, що більший прибуток забезпечує підвищення рентабельності виробництва яєць з 53,0 % до 55,7 %.

ВИСНОВКИ

1.Застосування в складі комбікормів високих доз вітаміну Е в комплексі з добавками селену забезпечує підвищення вмісту -токоферолу в харчових яйцях і не впливає негативно на несучість курей, споживання комбікорму та збереженість поголівя.

2. Тривале згодовування комбікормів, збагачених добавками вітаміну Е та селену в дозах відповідно 200 і 0,1 мг/кг, 300 і 0,1 та 400 і 0,1 мг/кг призводить до зниження живої маси курок-несучок і підвищення відносної маси шкаралупи отриманих від них яєць.

3. Введення в комбікорми добавок вітаміну Е і селену в дозах відповідно 100 і 0,1 мг/кг, 200 і 0,1; 200 і 0,2 та 300 і 0,1 мг/кг призводить до деякого зниження маси яєць, яке суттєво не впливає на кількість отриманої від середньої несучки яєчної маси.

4. В період інтенсивної несучості курей добавки вітаміну Е та селену в дозах відповідно 100 і 0,2 мг/кг, 200 і 0,1 та 300 і 0,1 мг/кг обумовлюють підвищення вмісту безазотистих екстрактивних речовин у складі яєць.

5. Підвищення рівня добавки вітаміну Е в комбікормі від 10 до 100, 200, 300, 400 мг/кг на фоні дози селену 0,1 мг/кг збільшує вміст -токоферолу в жовтку яєць відповідно у 1,7; 3,2; 3,9 і 4,8 раза, а від 10 до 100 і 200 мг/кг на фоні селену 0,2 мг/кг у 1,8 і 3,3 раза.

6. Різні рівні вітаміну Е і селену в комбікормах не впливають суттєво на концентрацію вітаміну А та каротиноїдів у жовтку яєць.

7. Збагачення харчових яєць -токоферолом не викликає активації перекисного окислення ліпідів за