КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЧУМАКОВА Ірина Юріївна

УДК 658.152:65.015

АНАЛІЗ ТА АУДИТ РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

(на прикладі підприємств малого і середнього бізнесу Херсонської області)

Спеціальність 08.06.04. – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку і аудиту в промисловості Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент,

ПЕТРИК Олена Анатоліївна,

Київський національний економічний університет,

доцент кафедри обліку і аудиту в промисловості

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

КІРЕЙЦЕВ Григорій Герасимович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри бухгалтерського обліку та аудиту

кандидат економічних наук, професор,

ВЕРИГА Юстина Андріївна,

Полтавський кооперативний інститут,

завідуюча кафедри бухгалтерського обліку та аудиту

Провідна установа: Львівська комерційна академія, кафедра аудиту, Укоопспілка, м.Львів

Захист відбудеться “19” січня 2001 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м.Київ, проспект Перемоги, 54/1 ауд. 214.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м.Київ, проспект Перемоги, /1.

Автореферат розісланий “19” грудня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

к.е.н., професор А.М. Поддєрьогін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення в Україні ринкового господарства супроводжується якісними перетвореннями економічних відносин, які обумовлюють зміну характеру взаємодії окремих елементів і учасників процесів відтворення суспільного продукту, висувають нові вимоги до системи управління такими процесами і, зокрема, інвестиціями, як одним з визначальних чинників відтворення. Така система грунтується на економічному відокремленні повноправних партнерів, які є власниками ресурсів і результатів виробництва, і тому її формування нерозривно пов’язане з пошуком принципово нових методів управління інвестиційними процесами з урахуванням інтересів їх учасників і характеру економічних відносин, що складаються між ними. В цих умовах набувають особливого значення аналіз і аудит реальних інвестицій, що реалізуються підприємцями як індивідуальними інвесторами – окремими самостійними учасниками інвестиційних процесів.

Для індивідуального інвестора здійснення реальних інвестицій пов’язане з обгрунтуванням вибору інвестиційних проектів і аналізом їх ефективності. Вагомий внесок у розв’язання питань аналізу ефективності інвестицій зробили українські вчені І.О.Бланк, А.Ф.Гойко, О.П.Масенко, А.А.Пересада, В.М.Хобта, М.Г.Чумаченко, В.Я.Шевчук та ін. Незважаючи на численні наукові розробки, проблема оцінки ефективності проектів реальних інвестицій і механізму їх відбору на рівні підприємств бізнесу в умовах ринкових перетворень економічних відносин в Україні залишається невирішеною. Наявний зарубіжний досвід з теорії та практики оцінки ефективності інвестицій може бути використаний в нашій державі лише за умов адаптації та удосконалення з урахуванням національної специфіки соціально-економічних процесів та їх законодавчого регулювання.

Одним із чинників забезпечення ефективності реальних інвестицій є організація і проведення належного аудиторського контролю в інтересах підприємців – індивідуальних інвесторів. Загальні проблеми теорії і практики зовнішнього (незалежного) і внутрішнього аудиту з певною мірою досліджені в працях вітчизняних учених (М.Т.Білухи, В.П.Завгороднього, М.В.Кужельного, А.М.Кузьмінського, О.А.Петрик, В.Я.Савченка, В.В.Сопка та ін.), науковців країн СНД (Ю.О.Данілевського, В.І.Подольського, В.П.Суйця, О.О.Терехова, А.Я.Шеремета та ін.) і зарубіжних економістів (Р.Адамса, А.Аренса, Р.Доджа, Дж.Робертсона та ін.). Однак викладені ними результати досліджень щодо конкретизації мети, завдань, методики і організації аудиторських перевірок реальних інвестицій є недостатніми і тому потребують, на наш погляд, удосконалення та уточнення.

Орієнтація вихідних даних аналізу і аудиту реальних інвестицій на потреби конкретного індивідуального інвестора висуває певні вимоги до їх інформаційного забезпечення, найбільшу частину якого складають дані бухгалтерського обліку. У зв’язку зі змінами, що відбулися у бухгалтерському обліку реальних інвестицій в процесі реалізації Програми реформування національної системи бухгалтерського обліку України із застосуванням міжнародних стандартів, є актуальним їх дослідження з метою виявлення впливу цих змін на рівень задоволення інформаційних потреб аналізу і аудиту реальних інвестицій.

Актуальність викладених вище проблем і необхідність удосконалення діючої системи обліку реальних інвестицій, методики і організації їх аналізу та аудиту, які б дозволили достатньо ефективно управляти процесами інвестування на рівні підприємств малого і середнього бізнесу, обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та основні напрями.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку та аудиту в промисловості Київського національного економічного університету і належить до державної бюджетної теми “Організація та методологія обліку, аналізу і контролю в галузях народного господарства”, номер державної реєстрації 0198V000785.

Особисто автором підготовлено розділ “Бухгалтерський облік реальних інвестицій в умовах застосування міжнародних і національних стандартів обліку”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є уточнення і вдосконалення методики аналізу і аудиту реальних інвестицій та визначення найсуттєвіших аспектів їх організації на вітчизняних підприємствах малого і середнього бізнесу в сучасних умовах господарювання. Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:

розкрити економічну сутність і проаналізувати існуючі класифікації реальних інвестицій та визначити їх роль у розвитку економіки підприємства і держави;

вивчити процес реального інвестування як об’єкт аналізу і аудиту;

дослідити стан інформаційного забезпечення аналізу і аудиту реальних інвестицій і розробити рекомендації щодо його вдосконалення;

розглянути діючі методики аналізу реальних інвестицій і дати їм критичну оцінку;

обґрунтувати систему показників і розробити основні напрями аналізу інвестиційної привабливості об’єктів господарювання;

визначити напрями та розробити рекомендації з удосконалення перспективного та оперативного аналізу проектів реальних інвестицій;

з’ясувати доцільність застосування діючої методики зовнішнього (незалежного) аудиту при здійсненні аудиторських перевірок реальних інвестицій, а також доповнити та вдосконалити її;

розробити та обгрунтувати організаційні і методичні аспекти внутрішнього аудиту реальних інвестицій.

Об’єктом дослідження є процеси реального інвестування, що плануються, здійснюються і контролюються на виробничих підприємствах малого і середнього бізнесу Херсонської області за участю Херсонського центру підтримки бізнесу “Бізнес центр ноу-хау” і аудиторських фірм м. Херсона.

Предметом дослідження є методика та організація аналізу і аудиту реальних інвестицій та їх інформаційне забезпечення в умовах переходу економіки України до ринкових відносин.

Методи дослідження ґрунтуються на системному аналізі економічних явищ і синтезі їх результатів. На основі діалектичного методу наукового пізнання і поєднання історичного і логічного в еволюції існуючих методик аналізу і аудиту інвестиційної діяльності та стану їх інформаційного забезпечення проведено їх вивчення та визначення напрямів щодо вдосконалення обліку, аналізу і аудиту реальних інвестицій. Для вирішення завдань аналізу інвестиційної привабливості та ефективності реальних інвестицій і дослідження аспектів методики і організації їх зовнішнього (незалежного) і внутрішнього аудиту використані методи прогнозування, математичного моделювання, техніко-економічного та фінансового аналізу, спостереження, вибірки.

Інформаційною базою є законодавчі та нормативні акти, наукові праці і методичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених – економістів, періодичні видання, статистична інформація, практичні дані, а також результати аналітичних розрахунків і аудиторських процедур.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна результатів досліджень, виконаних у дисертаційній роботі, полягає в такому:

уточнено економічну сутність реальних інвестицій і розкрито основні аспекти їх здійснення на макро- та мікроекономічному рівнях;

виділено основні ознаки класифікації реальних інвестицій для цілей їх аналізу і аудиту;

розроблено моделі процесу реального інвестування як об’єкту аналізу і аудиту;

удосконалено порядок відображення операцій реального інвестування у фінансовій звітності і на рахунках бухгалтерського (фінансового) та управлінського обліку;

запропоновано набір стандартизованих показників і розроблено їх нормативи для оцінки інвестиційної привабливості і визначення інвестиційного рейтингу діючих і проектованих підприємств;

розроблено нові напрями розвитку методик перспективного та оперативного аналізу реальних інвестиційних проектів і оцінки інвестиційного портфеля на основі застосування статичних і динамічних методів для урахування характеру інвестиційних рішень, що приймаються;

запропоновано рекомендації з удосконалення методів обґрунтування ставки дисконтування і перспективного аналізу проектів реальних інвестицій з урахуванням одно- та багатоперіодних обмежень інвестиційних можливостей індивідуального інвестора;

уточнені та конкретизовані основні відмінні ознаки понять зовнішнього (незалежного) і внутрішнього аудиту реальних інвестицій;

удосконалено методику зовнішнього (незалежного) аудиту інвестиційних проектів і об’єктів реальних інвестицій;

розкрито основні елементи методики і організації здійснення внутрішніх аудиторських перевірок реальних інвестицій на підприємствах малого та середнього бізнесу;

розроблено посадову інструкцію внутрішнього аудитора.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, методи і отримані результати мають практичне значення для підвищення інвестиційної активності підприємств малого і середнього бізнесу Херсонській області і сприяють ефективній реалізації інноваційно-інвестиційних програм у даному регіоні (довідка №58-525-31/3 від 03.10.2000 р.). Окремі пропозиції і рекомендації дисертаційного дослідження впроваджені у практику роботи відділу консалтингу Херсонського центру підтримки бізнесу “Бізнес центр ноу-хау” (довідки №№21-22 від 15.04.99 р.), аудиторської фірми “Ментор-Аудит” (довідка №29 від 17.11.99 р.), ВАТ “Херсонський маслозавод” (довідка №69 від 21.03.2000 р.).

Деякі положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Херсонського економічно-правового інституту при викладанні та написанні методичних розробок з дисциплін: “Аудит”, “Організація і методика аудиту”, “Управлінський облік” і “Фінансовий аналіз” (довідка №13 від 14.02.2000 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були подані і обговорювались на:

міжнародних науково-практичних конференціях: “Місто, регіон, держава: проблеми розподілу влади” (м.Донецьк, 20–23 травня 1997 р.), “Облік, аналіз та контроль в системі управління економікою підприємства” (м.Київ, 25-26 листопада 1997 р.), “Проблеми становлення ринкової економіки: інформаційне та фінансове забезпечення діяльності підприємницьких структур” (м. Севастополь, 6-8 травня 1998 р.), “Проблеми удосконалення бухгалтерського обліку в умовах ринкової економіки” (м.Полтава, 22 січня 1999 р.);

на міжвузівських науково-практичних конференціях: “Проблеми територіального управління і підтримки підприємств у постприватизаційний період” (м.Донецьк, 8–9 жовтня 1996 р.), “Проблеми реформування бухгалтерського обліку в сучасних умовах господарювання” (м.Львів, 15-16 травня 1997 р.), “Проблеми розвитку підприємств та регіонів України в умовах переходу до ринкової економіки” (м.Херсон, 2–4 червня 1997р.).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 5,25 друкованого аркуша (з них належить автору – 4,95), в тому числі 6 статей обсягом 3 друкованих аркуші надруковано у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг роботи 203 сторінки друкованого тексту. В дисертації вміщує 25 рисунків на 20 сторінках, 9 таблиць на 6 сторінках, 26 додатків на 55 сторінках. Список використаних літературних джерел містить 306 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, визначено мету і завдання, об’єкти і методи дослідження, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 “Економічна сутність реальних інвестицій як об’єкта аналізу й аудиту та їх інформаційне забезпечення” висвітлено сутність реальних інвестицій та їх фундаментальне значення на макро- і мікроекономічному рівнях. Розглянуто існуючі у науковій літературі класифікації реальних інвестицій і розроблено підхід до їх систематизації, досліджено стан інформаційного забезпечення аналізу й аудиту реальних інвестицій і розкрито напрями його удосконалення.

Термін “реальні інвестиції” є ключовим для характеристики фундаментальних основ економіки будь-якого типу, тому його визначення, що існують у сучасній економічній літературі, доцільно розглядати на підставі аналізу категорії “інвестиції”, який дає змогу розкрити економічну сутність, сформулювати загальні і суттєві властивості та закономірні зв’язки інвестиційного процесу і відзначити такі аспекти, необхідні для його розуміння: об’єкти інвестування, джерела фінансування, термін вкладення коштів, цілі здійснення реальних інвестицій.

Переважна більшість науковців визначають реальні інвестиції як вкладення у матеріальні і нематеріальні активи, які за суттю є витратами, що сприяють зростанню вартості капіталу, що інвестується. На наш погляд, сутнісна характеристика реальних інвестицій має відбивати їх двоїсту природу: з одного боку, накопичення доходу (інвестиційний попит), а з другого, витрати капіталу, спрямовані на одержання доходу (реалізацію інвестиційного попиту і пропозиції).

Наголошуючи на доцільності окремого дослідження процесу кругообороту вкладень у матеріальні активи для цілей аналізу руху вартості і формування стимулів до інвестування, останній можна подати як послідовність сегментів, кількість яких відповідає основним етапам інвестиційної діяльності: інвестування – сфера виробництва й обороту продукції – фінансування. Інвестування призводить ніби до “заморожування” вкладених коштів в основних і оборотних фондах підприємства на певний термін і поширюється на весь інвестиційний період. За своїм впливом цей процес охоплює всі сегменти кругообороту реальних інвестицій і зумовлює ефективність інвестиційної діяльності на першому її етапі внаслідок здійснення вкладень у створення факторів виробництва.

Теоретичне і практичне значення зроблених висновків полягає у наданні можливості систематизувати існуючі у літературі класифікації реальних інвестицій для цілей їх аналізу і аудиту і запропонувати наступні класифікаційні ознаки: обов’язковість здійснення інвестицій, кількість цілей інвестування, період інвестування, частота інвестування, структура грошового потоку від здійснення інвестицій, ступень впливу інвестицій на доходи від інших інвестиційних проектів, обсяг вкладених коштів.

Розглядаючи роль реальних інвестицій у розвитку економіки підприємства і держави, можна відзначити основні аспекти їх здійснення на мікро- і макроекономічному рівнях. Важливість реальних інвестицій на мікроекономічному рівні насамперед пов’язані з такими аспектами цього процесу, як довгостроковий вплив на виробничу і фінансову діяльність підприємства – інвестора, виникнення змін структури його виробничих витрат внаслідок впровадження більш досконалої техніки та технології, залучення окремих самостійних учасників ринкових відносин до реалізації проектів. Значимість реального інвестування на макроекономічному рівні визначається тим, що масштаби його здійснення забезпечують просте, розширене чи звужене відтворення суспільного продукту, що ілюструється параметрами розвитку інвестиційної сфери України.

Реальний інвестиційний процес являє собою складну економічну систему, функціонування якої здійснюється в умовах взаємодії внутрішніх і зовнішніх чинників, тому його дослідження як об’єкта аналізу та аудиту може бути проведено на основі застосування різноманітних моделей. Для побудови таких моделей у дисертації виділено і розглянуто взаємозв’язки між операціями реального інвестування та іншими фінансово-господарськими операціями підприємства і виявлено, як впливає на ефективність аналізу і аудиту ступінь кількісного і часового охоплення інвестиційною моделлю таких взаємозв’язків. У результаті визначено особливості формування грошового потоку в рамках динамічних (що охоплюють часово-вертикальні взаємозв’язки) і статичних (що охоплюють часово-горизонтальні взаємозв’язки) моделях реальних інвестицій.

Важливим питанням дисертаційного дослідження є вивчення методики бухгалтерського обліку реальних інвестицій як основного джерела інформаційного забезпечення їх аналізу й аудиту на рівні індивідуального інвестора. Беручи до уваги заходи з гармонізації принципів і процедур бухгалтерського обліку, що відбуваються сьогодні у національній обліковій системі, вважаємо, що основними напрямами удосконалення обліку реальних інвестицій на підприємствах малого і середнього бізнесу є його організація на рівнях фінансового та управлінського обліку і комплексна автоматизація обліку.

На основі аналізу недоліків чинної до 01.01.2000 р. методики обліку реальних інвестицій і дослідження її змін, що відбулися з введенням у дію 1 січня 2000 р. нового Плану рахунків і національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО), нами сформульовано основні положення нового концептуального підходу до побудови методики обліку реальних інвестицій у 2000 р. З позицій такого підходу акцентовано увагу на доцільності доопрацювання П(С)БО 2 “Баланс” і П(С)БО 7 “Основні засоби” у напрямах: введення поняття “капітальні інвестиції” та його інтерпретації, більш повного розкриття складу витрат, що утворюють капітальні інвестиції та включаються до собівартості об’єктів основних засобів при їх придбанні або будівництві у рамках проектів, що реалізуються, із залученням позикових коштів, чіткого визначення порядку обліку витрат, що капіталізуються, на ремонти основних засобів і методики коригування вартості незавершених об’єктів капітальних інвестицій протягом інвестиційного періоду. Зроблені рекомендації покладено в основу наведеного у дисертації порядку відображення операцій реального інвестування на рахунках бухгалтерського (фінансового) обліку.

Для цілей більш повного забезпечення інформаційних потреб аналізу й аудиту реальних інвестицій потрібно відокремити операції реального інвестування від загального обсягу даних, що реєструються на рахунку 15 “Капітальні інвестиції”, із максимальною деталізацією аналітичних статей за технологічною структурою капітальних вкладень і способами організації інвестиційного циклу. На нашу думку, до цього рахунку замість субрахунків 151 “Капітальне будівництво” і 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” можуть бути відкриті рахунки другого (“Будівельні і монтажні роботи”, “Придбання (виготовлення) обладнання, інструменту, інвентарю”, “Інші капітальні роботи і витрати”) і третього (“Інвестиції по утриманню будівельних організацій (забудовників)”, “Інвестиції в організацію проектних робіт”, “Інвестиції в організацію будівельно-монтажних робіт і забезпечення будівництва обладнанням”) порядків. Організація аналітичного обліку в запропонованому напрямі дасть змогу привести методику обліку реальних інвестицій, що діє на підприємствах, які виступають у ролі індивідуальних інвесторів, у відповідність із законодавством України про інвестиційну діяльність.

В основу подання інформації про реальні інвестиції у фінансовій звітності інвестора мають бути покладені значимість прийнятих ним інвестиційних рішень і принцип істотності, який визначає необхідність розкриття інформації у фінансових звітах виходячи з того, що її пропуск чи помилкове обчислення можуть вплинути на результат реалізації цих рішень. На наш погляд, форми фінансової звітності мають включати такі об’єкти інформаційного відображення операцій реального інвестування (рис. 1).

З метою вирішення проблеми організації управлінського обліку витрат і доходів від реалізації проектів реальних інвестицій, у дисертації визначено підхід до відображення цих операцій в управлінській бухгалтерії з використанням нового Плану рахунків бухгалтерського обліку. Об’єднання даних фінансового та управлінського обліку про витрати і доходи, що виникають у ході реалізації інвестиційного проекту, через прямий і зворотний зв’язки на рахунках бухгалтерського обліку дає змогу створити на рівні підприємства – індивідуального інвестора інформаційну основу для організації належного контролю проектованих обсягів виробництва і реалізації. Формування такої основи має грунтуватися на акумулюванні бухгалтерської інформації за центрами відповідальності (центрами витрат, прибутку та інвестицій) і тому при визначенні показників їх оцінки пророблювались питання, пов’язані з делегуванням повноважень менеджерів і розглядом вимог до складання й подання внутрішньої звітності по кожному такому центру.

Комплексна автоматизація обліку, спрямована на діалоговий режим узагальнення і видачі облікової інформації на базі створення окремих АРМ бухгалтера або їх комплексів, дає змогу організувати на рівні підприємства – індивідуального інвестора гнучку детальну систему, орієнтовану на кінцевий результат інвестиційної діяльності, а також на вирішення широкого кола питань, пов’язаних із фінансовим і управлінським обліком реальних інвестицій. Використання нових інформаційних технологій потребує відповідної організації баз даних для кожного АРМ і спеціалізації ведення обліку інвестиційних операцій по кожній ділянці з урахуванням його функціональної повноти і регламентних правил відображення документообороту.

У розділі 2 “Методика аналізу реальних інвестицій” обґрунтовано напрями і розроблено підходи щодо удосконалення методик аналізу реальних інвестицій.

На основі критичної оцінки аналітичних методик, чинних з 1959 р., у дисертаційній роботі зазначено, що у зв’язку зі становленням в Україні ринкового господарства, коли розвиваються різноманітні форми власності і підвищується роль підприємств як самостійних учасників інвестиційної діяльності, стає непридатним використання методів аналізу капітальних вкладень, що базувалися на критеріях народногосподарського ефекту, який відображав сумарний внесок учасників інвестиційної діяльності. В умовах ринкової економіки конкретних самостійних підприємців цікавить задоволення їх власних інтересів, що формуються на індивідуальних витратах і цінах на створюваний ними проміжний результат на стадіях циклу “проектування–виготовлення–використання”. З позицій інтересів індивідуального інвестора методично обґрунтованим як відправний пункт аналізу реальних інвестицій слід визнати комплексну оцінку всіх витрат і доходів від їх здійснення на основі критеріїв ефективності і ліквідності (рис.2).

Проведені дослідження показали, що аналіз інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання (діючих підприємств – реципієнтів (у рамках яких реалізуються проекти) і підприємств, що проектуються) може здійснюватись за двома напрямами (аналіз фінансового стану і аналіз дохідності) і двома рівнями (кількісний і якісний). Перший рівень передбачає розрахунок і обробку певного набору коефіцієнтів фінансового стану і дохідності, а другий – порівняння отриманих оцінок з прийнятними для індивідуального інвестора значеннями цих коефіцієнтів. Базуючись на критеріях ефективності і ліквідності нами запропонований набір стандартизованих показників для їх оцінки та розроблені адекватні нормативи прийнятних для інвестора значень показників фінансового стану потенційних об’єктів інвестування. Використання запропонованих показників для цілей аналізу факторного середовища формування прибутку на інвестований капітал і визначення інвестиційного рейтингу підприємств – потенційних об’єктів інвестування дає змогу контролювати зміни фінансового стану реципієнтів з боку зовнішніх учасників інвестиційної діяльності і виявляти тенденції і закономірності розвитку об’єктів, що проектуються, у майбутньому.

Враховуючи велику кількість підходів до визначення критеріїв оцінки реальних інвестицій, що існують у літературі, для вирішення наступних завдань аналізу визнано доцільним обмежитись розглядом перспективного і оперативного аспектів його методики.

За умов командно-адміністративної економіки, коли якість методичного забезпечення аналізу ефективності капітальних вкладень визначалась залежно від рівня оцінок народногосподарського ефекту, методи перспективного і оперативного аналізу на рівні підприємств не були достатньо розроблені. Сьогодні проблемі практичного використання зазначених методів аналізу в нашій країні також приділяється недостатньо уваги і основна причина такого ставлення пов’язана з помилковою точкою зору щодо бездоганності та універсальності аналітичних методів, запозичених з досвіду господарювання країн з ринковою економікою.

Оцінка підходів, що застосовуються зарубіжними вченими для вирішення цієї проблеми, дає змогу виділити дві групи методів перспективного аналізу реальних інвестицій: статичні та динамічні. Статичні методи базуються на розрахунку показників інвестиційних витрат, рентабельності інвестицій та періоду їх окупності, виходячи з першого року реалізації проекту, і за результат реального інвестування приймають чистий прибуток, що залишається у розпорядженні інвестора після сплати податків і відсотків за кредитами. Динамічні методи ґрунтуються на врахуванні кількох періодів існування інвестиційних об’єктів та концепції вартості грошей у часі і за кінцевий підсумок інвестування приймають грошовий потік, що формується на основі сукупних фінансових ресурсів, якими підприємство вільно розпоряджуватися не може у зв’язку з обмеженнями з боку законодавства.

З позицій орієнтації України на міжнародну інтеграцію використання розробок зарубіжних авторів корисно, зважаючи на універсальність методів аналізу, проте для практичного використання вони мають бути перероблені з урахуванням національної специфіки умов господарювання України (орієнтуватись на законодавство, бухгалтерський облік і фінансову звітність). З цього приводу у дисертації охарактеризовані переваги, недоліки і загальні принципи застосування показників динамічної і статичної оцінки реальних інвестицій і запропоновано шляхи їх практичного використання для формування інвестиційного портфеля на основі врахування ступеня взаємозв’язків між проектами, що розглядаються інвесторами, і характеру рішень, що вони приймають стосовно незалежних, доповнюючих, замінюючих та взаємовиключаючих інвестиційних проектів.

Оскільки процеси реального інвестування можуть здійснюватися за рахунок різних джерел фінансування, у дисертації наведено класифікацію останніх, розглянуто і оцінено переваги і недоліки використання окремих видів зовнішніх (позикових та залучених) і внутрішніх (одержаних внаслідок діяльності підприємства) коштів з урахуванням їх специфічного впливу на ефективність реальних інвестицій.

Враховуючи складність умов реалізації проектів на практиці і обмеженість можливостей їх фінансування у досліджуваних підприємств нами визначені підходи до деталізації методик перспективного аналізу реальних інвестицій у напрямах оцінки структури капіталу, що інвестується, та ранжування проектів. Оцінка структури останнього з точки зору впливу капіталу, що інвестується, на ефективність проектів проведена з використанням моделі середньозваженої вартості капіталу. Це дало змогу врахувати ступінь взаємозв’язку між підприємством – реципієнтом і проектів при обґрунтуванні ставки дисконтування грошових потоків, що прогнозуються, від цих проектів. На основі розгляду можливостей практичного використання у рамках перспективного аналізу інвестиційних проектів методики “порівняної вигоди” і симплекс-методу зроблено висновок про придатність їх застосування для ранжування проектів і формування оптимального інвестиційного портфеля в умовах одномоментних і тривалих бюджетних обмежень інвестиційних можливостей підприємства – інвестора, коли він мусить здійснювати політику раціонування капіталу.

Необхідність удосконалення методик оперативного аналізу проектів реальних інвестицій обумовлює доцільність вироблення підходу до отримання оцінок ефективності та ліквідності у ході короткострокового дослідження проектів на основі визначення контрольних параметрів виконання їх бюджетів підприємством – реципієнтом та його структурними підрозділами (центрами витрат, прибутку та інвестицій).

У розділі 3 “Аудит реальних інвестицій” визначено основні відмінності понять зовнішнього і внутрішнього аудиту реальних інвестицій та розглянуто аспекти методики й організації проведення таких перевірок на підприємствах, малого і середнього бізнесу.

Важливим для розуміння відмінностей понять зовнішнього і внутрішнього аудиту реальних інвестицій є правильне їх визначення. Оцінка вітчизняної нормативно-правової бази і спеціальної літератури з аудиту показала, що частіше його визначення обмежуються розкриттям поняття зовнішнього (незалежного) аудиту, а при визначенні внутрішнього аудиту – розглядом його контрольних функцій. На нашу думку, таке уявлення про аудит обумовлено порівняно недавнім його запровадженням в Україні, недосконалістю вітчизняного законодавства щодо аудиту і незначним практичним досвідом у цій галузі. Виходячи з багаторічного зарубіжного досвіду проведення аудиторських перевірок поняття зовнішнього і внутрішнього аудиту реальних інвестицій доцільно охарактеризувати за такими відмінними ознаками: суб’єкти та об’єкти перевірки, постановка цілей і завдань аудиту, орієнтація роботи та її періодичність, методичні прийоми і рівень незалежності від підприємства, на якому проводиться аудит.

На підставі досвіду країн з розвинутим ринком аудиторських послуг можна подати функцію зовнішнього (незалежного) аудиту як висловлення думки щодо відповідності інформації, яка підлягає кількісній оцінці (включаючи дані бухгалтерського обліку та звітності), вимогам законодавства, вказівкам адміністрації, розпорядженням щодо ведення обліку, вимогам стандартів і проектів тощо. Вважаємо, що таке визначення функції зовнішнього аудиту дає змогу розширити його межі і включити до складу об’єктів аудиторського контролю інвестиційні проекти і об’єкти реального інвестування. У цьому зв’язку перевірка реальних інвестицій незалежним аудитором може бути проведена як особливий вид консультаційних послуг з питань оцінки ефективності інвестиційних проектів, що реалізуються підприємством як індивідуальним інвестором, і як власне аудит, що здійснюється за його ініціативою для визначення достовірності відображення об’єктів реального інвестування у фінансовій звітності підприємства – реципієнта. На основі вироблення методичних аспектів проведення таких перевірок у дисертації розглянуті основні напрями вдосконалення зовнішнього (незалежного) аудиту реальних інвестицій.

Враховуючи специфіку зовнішнього аудиту інвестиційних проектів визначені підходи до формулювання його цілей і завдань, предмету перевірки та складу аудиторських процедур. Характеристика мети такої перевірки як визначення відповідності кількісних характеристик проекту встановленим стандартам і нормам, дає змогу представити її предмет таким чином: комплекси, які підлягають аудиту відповідно до його етапів (підготовчого, основного, заключного), види робіт і об’єкти аудиту для кожного такого комплексу (засновницькі та облікові документи підприємства – реципієнта, прогнозна інформація, висновки експертів і консультантів консалтингових фірм).

Метою зовнішнього аудиту об’єктів реального інвестування є встановлення відповідності методики обліку, що застосовується підприємством – реципієнтом, та оподаткування операцій з обліку реальних інвестицій чинному законодавству, а також вимогам індивідуального інвестора щодо одержання певних доходів від інвестування. На основі зарубіжного досвіду використання аудиторської робочої документації перелік аудиторських завдань, що підлягають вирішенню для досягнення зазначеної мети, може бути поданий у формі однойменного робочого документа аудитора. Виходячи з цього, у дисертації наведені нормативні документи, якими слід керуватися при проведенні такої перевірки, і розглянуті питання аудиторської оцінки достовірності відображення об’єктів реального інвестування у фінансовій звітності.

Здійснюючи перевірку об’єктів реального інвестування за суттю та тестування контрольних моментів, аудитор виділяє її елементи і збирає докази про певні твердження адміністрації підприємства щодо оцінки і відображення реальних інвестицій, керуючись певними ознаками і критеріями (рис. 3).

Наведені ознаки мають теоретичне і практичне значення для подальшого дослідження аспектів методики зовнішнього аудиту реальних інвестицій і можуть бути використані для розробки загального плану та програми такої перевірки, а також для визначення основних етапів проведення аудиту реальних інвестицій.

Вивчення вітчизняної і зарубіжної спеціальної літератури засвідчує про те, що не існує єдиної думки щодо визначення етапів аудиторської перевірки ні за їх кількістю, ні за їх суттю та часом проведення.

На нашу думку, доцільно виділяти такі основні етапи організації та проведення зовнішнього аудиту об’єктів реального інвестування: підготовка та планування перевірки, виконання аудиторських процедур і оформлення робочих документів аудитора, складання аудиторського висновку й аудиторського звіту.

Важливою організаційною умовою аудиторської перевірки є її планування. За допомогою ефективного планування аудиту реальних інвестицій може бути оцінена система внутрішнього контролю, що діє на підприємствах малого і середнього бізнесу, а також визначена ймовірність невиявлення аудитором суттєвих помилок у фінансовій звітності цих підприємств. Під час складання плану і програми аудиту інвестиційних проектів аудитор має бути готовим до наявності в інформації, що залучається до перевірки, перекручень, помилок і різних неточностей, виникнення яких насамперед пов’язане із особливостями реалізації проектів. Запропонований у дисертації перелік об’єктів і видів робіт, що підлягають зовнішній аудиторській перевірці, та їх градація дає змогу визначити чинники, що впливають на достовірність інформаційного забезпечення аудиту інвестиційних проектів, і на цієї основі скласти план, програму та іншу робочу і підсумкову документацію аудитора.

У зв’язку із специфікою предмету дослідження зовнішнім аудитором реальних інвестицій, потребують уточнення питання оформлення підсумкової документації, що складається за результатами таких перевірок.

На наш погляд, за результатами зовнішнього аудиту інвестиційних проектів потрібно складати аудиторський звіт, який може мати довільну форму, але обов’язково дотримуватись таких вимог: чіткості, стислості та змістовності викладення висновків і рекомендацій аудитора щодо інвестиційній привабливості проекту і підприємства – реципієнта з виділенням різних рівнів значущості даних, належного оформлення та вміщення реквізитів аудитора (аудиторської фірми), клієнта (потенційного інвестора чи реципієнта) і підприємства – заявника інвестицій (реципієнта), що перевіряється, зазначення періоду, за який проводилась перевірка.

Враховуючи вимоги національних нормативів аудиту, у дисертації зроблено уточнення щодо змісту і форми аудиторського висновку (у частині розділів “Масштаб аудиту” і “Висновок аудитора про фінансову звітність”) і аудиторського звіту, що складаються за результатами зовнішнього аудиту об’єктів реального інвестування. Вважаємо, що останній документ слід оформляти як аналітичний огляд результатів оцінки організаційної структури і облікової політики клієнта, правильності ведення обліку реальних інвестицій і аналізу ефективності їх здійснення.

Особливості організації та методики аудиту реальних інвестицій у комп’ютерному середовищі розглянуто на базі чинників, які при проведені таких перевірок потрібно враховувати аудитору, а саме: організаційна структура системи комп’ютерної обробки даних (КОД), що використовується клієнтом, характер діяльності його персоналу на ЕОМ, проектні та процедурні аспекти аудиту в умовах КОД.

Метою організації внутрішнього аудиту реальних інвестицій на досліджуваних підприємствах є отримання об’єктивної і незалежної оцінки контрольних процедур і дій менеджерів цих підприємств у ході управління реалізацією інвестиційних проектів. З цих позицій у дисертації досліджені система внутрішнього контролю підприємств малого і середнього бізнесу і відділ внутрішнього аудиту як один з її складових частин.

Нами було зазначено, що завдання внутрішнього аудиту реальних інвестицій, спрямовані на перевірку на відповідність системи управління реалізацією інвестиційних проектів, можуть бути вирішені фахівцями відділів інвестиційного контроллінгу або внутрішнього аудиту на основі здійснення постійного спостереження (моніторінгу) за контрольованими показниками цих проектів.

Аспекти організації таких перевірок і технологія їх проведення на підприємствах, що досліджуються, мають визначатись з урахуванням різноманітності завдань, які виконуються внутрішніми аудиторами, що висуває певні вимоги до порядку і форми подання результатів внутрішнього аудиту, збору необхідних аудиторських доказів і повноважень подання результатів перевірок безпосередньо керівництву підприємства або раді директорів, акціонерів (засновників). Відповідно до зазначених вимог визначені підходи до організації служби внутрішнього аудиту на одному з досліджуваних підприємств і розроблено посадову інструкцію внутрішнього аудитора.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення методичних і організаційних проблем аналізу й аудиту реальних інвестицій та їх інформаційного забезпечення на підприємствах малого та середнього бізнесу. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети і завдань дослідження та дають змогу зробити такі висновки:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

в наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

в інших виданнях:

7.

8.

9.

10.