ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ШАЛАМАЙ ЛАРИСА ПЕТРІВНА

УДК 636. 32/38.082.23 |

ПРОДУКТИВНІСТЬ І ПЛЕМІННА ЦІННІСТЬ АСКАНІЙСЬКИХ КРОСБРЕДНИХ БАРАНІВ, ОДЕРЖАНИХ РІЗНИМИ МЕТОДАМИ ПІДБОРУ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті тваринництва степових районів

ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” - Національному науковому

селекційно-генетичному центрі з вівчарства УААН

Науковий керівник: | - | доктор сільськогосподарських наук

Польська Парасковія Іванівна,

Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова, завідувач відділу вівчарства

Офіційний опонент: | - | доктор сільськогосподарських наук, професор

Шуваєв Василь Тихонович,

Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра технології виробництва продукції тваринництва;

Офіційний опонент: | - | кандидат сільськогосподарських наук, доцент Нежлукченко Тетяна Іванівна,

Херсонський державний аграрний університет, кафедра генетики та розведення сільського-сподарських тварин

Провідна установа: | - | Одеський державний сільськогосподарський інститут, кафедра генетики, розведення і годівлі с.-г. тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Одеса

Захист дисертації відбудеться “31” серпня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус, аудиторія 118).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий “28” липня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження щодо створення в Україні племінної бази мясо-вовнового вівчарства світового рівня визначені вимогами сьогодення. У дослідному господарстві Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” доктором сільськогосподарських наук, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки П.І. Польською створено інтенсивні типи мясо-вовнових овець - асканійські кросбреди і асканійські чорноголові. Науково-дослідна робота щодо розробки методів їх створення та удосконалення шляхом поглибленої селекції, прово-дилася в малій замкнутій популяції на протязі 30 років. Асканійські кросбреди широко використовуються в різних регіонах України як для створення мясо-вовнових овець нового напряму, так і в промисловому схрещуванні для підвищення мясної і вовнової продуктивності.

У барановідтворювальному ядрі асканійських кросбредів племзаводу “Асканія-Нова” застосовується чистопородне розведення шляхом поглибленої селекції з використанням інбридингу. Відношення до інбридингу, як методу розведення, неоднозначне. Зоотехнічна практика виявила, як позитивні, так і негативні наслідки застосування інбридингу. Результати досліджень багатьох вчених свідчать про перевагу племінних якостей інбредних плідників над аутбредними (Солдатов А.П., 1972; Арзуманян Є.А., 1977; Глембоцький Я.Л., 1977; Анкер О. та інш., 1982; Філатов А.І., 1984; Єрохін О.І. та інш., 1985; Вінничук Д.Т., 1986; Басовський М.З. та інш., 1992; Петренко І.П., 1994). Тому вивчення продуктивних і племінних якостей асканійських кросбредних баранів-плідників, одержаних різними методами підбору, є важливим і актуальним. Тим більше, що барани-плідники, забезпечуючи майже 80% генетичного поліпшення стада, відіграють вирішальну роль в селекційному прогресі (Єрохін О.І., Лашманов А.М., 1987).

Звязок роботи з науковими програмами, тематичними планами. Дослідження виконані у відповідності з тематичним планом науково-дослідних робіт лабораторії напівтонкорунного вівчарства інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” на 1984-1997 рр., який був складовою частиною науково-технічної програми УААН “Вівчарство-2000 р.” (номери державної реєстрації 0187.0098793; UA 01000981 P).

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було визначення впливу інбридингу на продуктивні і племінні якості асканійських кросбредних баранів-плідників.

Відповідно меті було поставлено такі завдання:

-

-

- визначити продуктивність вівцематок, підібраних до інбредних і аутбредних баранів-плідників;

- оцінити інбредних і аутбредних баранів за якістю потомства з визначенням інтенсивності відбору, скоростиглості, продуктивності і селекційно-генетичних параметрів потомства та природної резистентності ярок;

- оцінити мясну продуктивність та деякі інтерєрні особливості інбредних і аутбредних баранців;

- встановити вплив рівня годівлі на ефективність застосування спеціального підбору з використанням інбридингу;

- визначити племінну цінність інбредних і аутбредних баранів та ефективність їх використання.

Наукова новизна результатів досліджень. Уперше встановлено, що використання інбридингу в малій замкнутій популяції асканійських кросбредів при спеціальному підборі пар, в умовах достатньої і повноцінної годівлі, дозволяє створити високоцінні генотипи з унікальною поєднуваністю основних селекційних ознак і високою племінною цінністю. Одержані результати досліджень поглиблюють теоретичні і практичні положення щодо використання інбридингу в малій замкнутій популяції.

Практичне значення одержаних результатів. Використано високопродуктивних інбредних і аутбредних баранів-плідників для формування генеалогічної структури барановідтворювального ядра асканійських кросбредів та створення селекційних стад мясо-вовнових овець з кросбредною вовною в дослідних господарствах “Асканія-Нова” з поголівям овець 2000 голів, “Маркеєво” - 2000 і КСП “Зоря” - 1200 голів Херсонської та КСП “Надія” - 2000 голів Одеської областей, а також для промислового схрещування в господарствах АР Крим, Херсонської, Дніпропетровської, Одеської та Чернівецької областей.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблено методику досліджень, оцінено баранів-плідників за походженням і продуктивністю предків, визначено продуктивність вівцематок, підібраних до інбредних та аутбредних баранів-плідників, здійснено план спеціального підбору пар з використанням інбридингу, проведено оцінку баранів-плідників за якістю потомства та визначено їх племінну цінність, проаналізовано результати досліджень. Із матеріалів наукових експериментів та публікацій дисертант використав за узгодженням із співавторами частину спільно одержаних результатів. У загальному обсязі досліджень частка автора становить 95%.

Апробація роботи. Результати досліджень і основні положення дисертації викладено і обговорено на вченій раді ІТСР “Асканія-Нова”, розширеному засіданні відділу вівчарства, методичних радах з проблем вівчарства (1993-2000), міжнародній виставці “Агро-95” (с. Чубинське), всеукраїнському семінарі з питань сучасного стану і перспектив розвитку вівчарства в умовах ринкової економіки (Асканія-Нова, 1996), міжнародній конференції молодих вчених “Творчий розвиток наукової спадщини академіка М.Ф.Іванова” (Асканія-Нова, 1998).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано шість робіт, в тому числі три у фахових виданнях, де викладено основний зміст наукових досліджень.

Структура та обєм роботи. Робота включає вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати досліджень, висновки і рекомендації виробництву, список використаних джерел і додатки. Дисертацію викладено на 185 сторінках компютерного тексту, вона вміщує 57 таблиць, одну схему та 22 додатки. Список літератури налічує 254 найменувань, у тому числі 17 іноземних.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження виконано у дослідному господарстві інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова”, в 1989-1996 рр. за схемою (рис.1).

Науково-господарський дослід проведено на асканійських кросбредних баранах-плідниках, одержаних різними методами підбору за схемою (табл. 1).

Таблиця 1 - Схема досліду

Група | Кількість

баранів, | Коефіці-

єнт нбри- | Кількість

вівцематок, | Кількість отриманого

потомства, голів

голів | дингу, % | голів | баранців | ярочок | всього

І дослідна | 2 | 11,5 | 183 | 135 | 126 | 261

ІІ дослідна | 2 | 6,44 | 177 | 122 | 139 | 261

ІІІ дослідна | 3 | 3,12 | 303 | 227 | 185 | 412

IV дослідна | 2 | 0,88 | 165 | 123 | 111 | 234

Разом | 9 | 5,2 | 828 | 607 | 561 | 1168

Контрольна | 9 | - | 462 | 356 | 338 | 694

Баранів використовували в стаді протягом 3-6 років на 1290 вівцематках, від яких одержано 1862 потомки.

Дослідні групи - інбредні барани-плідники з середнім коефі-цієнтом інбридингу (Fx сер.) 5,2, мали такі ступені інбредності за Райтом (Fx): 11,5; 6,44; 3,12; 0,88%. Контрольна група - аутбредні барани-плідники, аналоги за віком та лінійною належністю.

Інбредних та аутбредних баранів-плідників одержано шляхом поглибленої селекції, яка базується на багатоступінчастому відборі, спеціальному індивідуальному підборі та спрямованому вирощуванні молодняка.

Піддослідних баранів-плідників і їхнє потомство, утримували в однакових умовах годівлі та догляду. Річний рівень годівлі овець селекційного стада на протязі 1984-1997 рр. за поживністю становив 6,1-7,2 ц кормових одиниць.

Інбредних та аутбредних баранів-плідників оцінено за походженням, вивчено їх відтворювальну здатність і продуктивність за весь період використання.

Дослідних вівцематок оцінено за віковим складом та типом походження, визначено їх продуктивність у 14-місячному віці.

Відтворювальну здатність баранів вивчено за обємом еякуляту та активністю сперміїв, вівцематок - за показниками їх заплідню-вальної здатності і багатоплідності.

Інтенсивність відбору потомства, одержаного від інбредних та аутбредних баранів-плідників, визначено шляхом обліку кількості відібраного молодняку при народженні, відлученні та в 14-місячному віці.

Живу масу баранів-плідників та їхнього потомства визначено шляхом індивідуального зважування при народженні, відлученні, у 14-місячному віці і кожного наступного року під час бонітування.

Настриг вовни баранів-плідників, вівцематок та їх потомків визначено шляхом індивідуального обліку з точністю до 0,1 кг, оцінку рун проведено за 5-бальною шкалою.

Фізико-технічні властивості вовни баранів-плідників вивчено на зразках, відібраних на боці за методикою ВІТа (1958, 1971, 1973, 1985).

Екстерєр та індекси тілобудови інбредних і аутбредних баранів-плідників визначено у трирічному віці.

Вплив інбридингу на показники мясної продуктивності та деякі інтерєрні особливості вивчено на баранцях в 9-місячному віці, після їх відгодівлі до вищесередньої вгодованості за методикою ВІТа (1978). Серцевий коефіцієнт та коефіцієнти легенів і печінки вивчено за методикою К.Б. Свечіна (1976).

Якість мяса визначено за кількістю повноцінних і неповноцінних білків в найдовшому мязі спини. Вміст повноцінних білків і білково-якісний показник визначено за кількістю триптофана, неповноцінних білків - за кількістю оксипроліна.

Вплив інбридингу на природну резистентність вивчено у інбредних (Fx сер. = 12,5) баранів-плідників та аутбредних ровесників, а також у ярок-дочок, одержаних від високоінбредних батьків в порівнянні з ровесниками від аутбредних батьків.

Селекційно-генетичні параметри (повторюваність, взаємозвязок і успадковуваність) визначено методом варіаційної статистики за М.О. Плохінським (1969) і Є.К. Меркурєвою (1970).

Вплив інбридингу на продуктивність і племінну цінність баранів-плідників вивчено шляхом порівняння показників продуктивності інбредних баранів з середнім (Fx сер. = 5,2%) і максимальним (Fx = 11,5%) ступенями інбридингу та аутбредних, а також в одержаного від них потомства.

Вплив рівня годівлі на ефективність застосування інбридингу визначено шляхом порівняння продуктивності дочок і матерів у 14-місячному віці.

Племінну цінність баранів-плідників вивчено шляхом визначення питомої ваги одержаних від них елітних потомків, а також порівнянням продуктивності дочок і матерів.

Ефективність використання асканійських кросбредних баранів-плідників вивчено шляхом визначення продуктивності їх потомства, вартості одержаної валової продукції, витрат на утримання та рівня рентабельності.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Оцінка інбредних і аутбредних баранів-плідників

за походженням та продуктивністю предків

Інбредні та аутбредні барани належать до пяти генеалогічних ліній: №№ 1181, 2562, 856, 5527 і 7527 та десяти споріднених груп: №№ 1143, 1424, 551, 325, 495, 579, 106, 518, 669 і 1014.

Предки інбредних і аутбредних баранів в першому, другому та третьому рядах родоводу за основними селекційними ознаками: живою масою, довжиною та настригом вовни були аналогами. Так, в першому ряді родоводу жива маса баранів-батьків інбредних та аутбредних плідників становила 137,6 і 137,3 кг, довжина вовни 18,9 см, настриг вовни 13,2 і 13,5 кг; матерів - відповідно: 76,4 і 73,4 кг; 15,7 і 15,8 см; 7,5 і 7,3 кг.

Відтворювальна здатність та продуктивність баранів- плідників, одержаних різними методами підбору

Відтворювальна здатність. Тривалість використання інбредних баранів-плідників (Fx сер.=5,2) у відтворюванні становила в середньо-му 5,2 роки, у тому числі з Fx =11,5 - 6 років; Fx =6,44 - 5,5; Fx =3,12 - 5; Fx =0,88 - 4,5, аутбредних - 5 років.

У інбредних баранів-плідників (Fx сер.=5,2) в період їх максимального використання обєм еякуляту становив 1,00,02 мл, активність сперміїв - 8,90,04 бали; у аутбредних ровесників - відповідно 0,980,03 мл (P<0,9) і 8,40,08 бала (P>0,999).

Запліднювальна здатність сперми інбредних баранів (Fx сер. =5,2) при першому осіменінні вівцематок становила - 56,3%, аутбредних - 57,9%, багатоплідність - відповідно 1,42 і 1,50% (P<0,9).

Встановлено, що при спеціальному підборі пар інбридинг не впливає негативно на тривалість використання, обєм еякуляту і активність сперміїв баранів-плідників, а також запліднювальну здатність та багатоплідність вівцематок.

Жива маса, екстерєр. Барани-плідники, як інбредні, так і аутбредні, у всі вікові періоди характеризувалися великою живою масою (табл.2).

Таблиця 2 - Динаміка живої маси асканійських кросбредних баранів, одержаних різними методами підбору

Тип походження | Жива маса у віці, кг

баранів | при на-родженні | при від-лученні | один рік | два роки | три роки | чотири роки

Інбредні:

Fx = 11,5 | 5,0 | 37,5 | 78,0 | 108,0 | 128,0 | 116,0

Fx = 6,44 | 5,3 | 36,0 | 77,5 | 112,0 | 112,5 | 120,0

Fx = 3,12 | 5,2 | 32,7 | 69,7 | 107,7 | 123,7 | 109,3

Fx = 0,88 | 6,3 | 35,0 | 83,5 | 133,5 | 133,0 | 139,0

В середньому по

Fx сер. = 5,2

| 5,4

0,4

1,1 | 35,0

2,9

8,8 | 76,3

2,6

7,7 | 114,4

5,2

15,6 | 124,2

5,0

14,9 | 119,8

4,8

14,3

Аутбредні

| 5,8

0,4

1,2 |

34,2

2,0

6,1 |

77,1

3,1

9,4 |

115,4

3,7

11,2 |

124,1

1,3

12,9 |

126,4

5,3

16,0

Жива маса інбредних баранів при народженні була на 0,4 кг, або на 7,4% нижча, ніж в аутбредних (5,4 проти 5,8 кг, P<0,90). При відлученні - інбредні барани були крупніші аутбредних на 0,8 кг, або на 2,3% (35,0 проти 34,2 кг, P<0,90). Найбільшу живу масу мали інбредні барани-плідники з Fx = 0,88, які у чотирирічному віці пере-вищували аутбредних ровесників на 12,6 кг, або на 10% (139 проти 126,4 кг, P>0,90).

Максимальні показники живої маси баранів-плідників у період їх використання становили: у інбредних (Fx сер. =5,2) - 128,17,9 кг (lim 112-144 кг), у тому числі за ступенями інбридингу - з Fx =11,5 - 128,016,0 кг; з Fx =6,44 - 121,58,5 кг; з Fx =3,12 - 123,76,4 кг; з Fx =0,88 - 141,50,5 кг; у аутбредних баранів-плідників - 130,25,3 кг (lim 108-155 кг).

Отже, чіткої закономірності впливу інбридингу на показники живої маси баранів-плідників в різні вікові періоди не встановлено.

Селекція овець інтенсивного типу на міцність конституції, скоростиглість та чітку вираженість мясних форм дає позитивні результати. Про це свідчать індекси будови тулуба баранів-плідників, одержаних різними методами підбору. Характерними ознаками мясності, як інбредних, так і аутбредних баранів-плідників був видовжений круглий тулуб (індекс розтягнутості - 105,51,4... 106,40,6), широка і рівна спина, широкі груди (грудний індекс - 93,51,6...95,72,2), добре виповнені стегна (індекс мясності - 100,41,6...101,91,0).

Вовнова продуктивність та якість вовни. Інбредні і аутбредні барани-плідники мали високу вовнову продуктивність (табл. 3).

Таблиця 3 - Вовнова продуктивність асканійських кросбредних

баранів-плідників за максимальними показниками

Тип походження

баранів | Довжина

вовни, см | Настриг чистої вовни, кг | Вихід чистої вовни, % | Коефіцієнт вовновості, г/кг

Інбредні:

Fx = 11,5 | 17,51,5 | 10,01,9 | 66,60,7 | 78,05,0

Fx = 6,44 | 18,0 | 8,90,7 | 67,52,9 | 73,22,3

Fx = 3,12 | 18,71,3 | 10,00,2 | 68,10,8 | 80,02,5

Fx = 0,88 | 19,01,0 | 9,40,4 | 66,51,6 | 66,42,5

В середньому по

Fx сер. = 5,2 |

18,30,5 |

9,60,4 |

67,30,7 |

75,02,2

Аутбредні |

18,00,3 |

9,280,5 |

70,21,6 |

71,05,3

Інбредні барани за показниками довжини (18,3 проти 18,0 см) і настригу чистої вовни (9,6 проти 9,28 кг) дещо перевищували аутбредних, але різниця невірогідна. Рекордний настриг чистої вовни мали інбредні барани з Fx =11,5 та з Fx =3,12 - 10,0 кг, що більше ніж в середньому по всіх групах інбредних баранів на 0,4 кг, або на 4,2%, і на 0,72 кг, або на 7,8% (P<0,90), ніж у аутбредних. Вихід чистого волокна у баранів-плідників високий і становив у інбредних - 67,3, у аутбредних - 70,2% (P<0,90). Коефіцієнт вовновості у інбредних баранів дещо вищий, ніж у аутбредних -75 проти 71 г/кг.

Тонина вовни інбредних і аутбредних баранів в основному 35,7-36,2 мкм (44-48 якість), міцність вовни - 10,6-12,8 км розривної довжини і значно перевищує вимоги стандарту: у інбредних на 18,7-28,8%, в аутбредних - на 18,8-29,0%. Якість жиропоту баранів-плідників висока: співвідношення жир:піт становило у інбредних - 1:0,7, в аутбредних - 1:0,6.

Селекційно-генетичні параметри баранів-плідників. Найбільш високі коефіцієнти повторюваності живої маси у інбредних баранів-плідників у віці два-три роки (0,73), у аутбредних - в три-чотири роки (0,933). Коефіцієнти повторюваності довжини вовни у інбредних баранів були більш стабільні, ніж у аутбредних (0,405…0,628 проти 0,076…0,499). Найбільш високий коефіцієнт повторюваності настригу чистої вовни у баранів-плідників у віці два-три роки: при цьому у інбредних він у два раза вищий, ніж в аутбредних (0,738 проти 0,355). Таким чином, коефіцієнти повторюваності основних селекційних ознак у інбредних баранів-плідників більш стійкі і стабільні за величиною ніж у аутбредних, що свідчить про високу їх селекційну цінність та необхідність проведення багатоступінчастого і щорічного коригуючого відбору.

Цілеспрямована селекція щодо створення високопродуктивних інбредних баранів-плідників, які вдало поєднують велику живу масу, довгововновість і високі настриги чистої вовни, достатньо резуль-тативна. Так, взаємозвязок основної селекційної ознаки - живої маси з настригом та довжиною вовни у інбредних баранів позитивний і досягав середніх або високих значень (+0,299...+0,716), тоді як у аутбредних баранів він негативний (-0,394...-0,213).

Природна резистентність. Морфологічні і біохімічні показники крові у інбредних і аутбредних баранів-плідників майже однакові і становили відповідно: гемоглобін - 15,2 і 14,4 г%; еритроцити - 11,5 і 10,8 млн/мм2; лейкоцити - 7,7 тис/мм2; загальний білок - 8,4 і 8,0 г%; його -глобулінова фракція – 2,4 і 2,3 г%; бактерицидна - 74,2 і 76,0% та лізоцимна активність - 6,4 і 7,3%, що свідчить про відсутність інбредної депресії.

Характеристика вівцематок

Показники продуктивності вівцематок у 14-місячному віці, які були підібрані до інбредних і аутбредних баранів-плідників високі і становили відповідно: жива маса - 59,9 і 60,5 кг, довжина вовни – 20,0 і 20,5 см, настриг вовни - 7,2 і 7,4 кг.

Оцінка баранів за якістю потомства

Інтенсивність відбору потомства, одержаного від інбредних баранів (Fx сер =5,2), при його відлученні від матерів становила 81,9%, у 14-місячному віці - 70,4%, від аутбредних баранів - відповідно 79,1 і 64,3%. Отже, для формування селекційного ядра від інбредних баранів відібрано потомків у 14-місячному віці на 6,1% більше, ніж від аутбредних.

Скоростиглість і продуктивність потомства. Потомство, одержане від інбредних і аутбредних батьків, було висо-копродуктивне.

Скоростиглість асканійських кросбредних ягнят була високою, так кратність збільшення живої маси за період підсису у них становила – 6,2…6,5, від відлучення до 14-місячного віку – 1,9…2,1 рази.

Середньодобовий приріст у баранців і ярок, як за період підсису, так і за період вирощування від відлучення до 14-місячного віку, становив відповідно – 235 і 212 г та 124 і 96 г. Суттєвої різниці щодо середньодобових приростів за ці періоди між баранцями і ярками, які одержані від інбредних і аутбредних батьків, не встановлено.

Жива маса, як баранців, так і ярок у всі вікові періоди, незалежно від якого типу батьків вони одержані, була майже однаковою.

Баранці у 14-місячному віці, одержані від інбредних батьків (Fx сер.= 5,2), за живою масою поступалися ровесникам від аутбредних лише на 1,3 кг, або на 1,8% (69,7 проти 71,0 кг, P<0,90, табл.4).

Таблиця 4 - Продуктивність баранців-синів у 14-місячному віці

Тип походження

баранів-батьків | Голів | Жива маса,

кг | Довжина вовни, см | Настриг вовни, кг

Інбредні:

Fx = 11,5 | 85 | 71,11,1 | 20,00,2 | 8,60,2

Fx = 6,44 | 89 | 71,41,0 | 20,60,2 | 8,60,2

Fx = 3,12 | 152 | 67,70,9 | 20,90,2 | 8,90,1

Fx = 0,88 | 74 | 70,00,9 | 20,60,2 | 8,70,2

В середньому по

Fx сер. = 5,2 |

400 |

69,70,5 |

20,60,1 |

8,80,1

Аутбредні |

224 |

71,00,7 |

20,10,1 |

8,80,1

Баранці, одержані від високоінбредних батьків за живою масою, не відрізнялися і навіть дещо перевищували ровесників, одержаних від аутбредних баранів (71,1-71,4 проти 71,0 кг, P<0,9). За довжиною вовни баранці від інбредних батьків перевищували ровесників від аутбредних на 0,5 см, або на 2,5% (20,1 проти 20,6 см, P>0,999). Найбільшу довжину вовни мали баранці, які одержані від інбредних баранів з Fx = 3,12 - 20,9 проти 20,1 см у ровесників від аутбредних батьків (P>0,999). Настриг вовни у баранців, одержаних як від інбредних, так і аутбредних батьків був однаковий і високий - 8,8 кг.

Ярки, одержані від інбредних батьків, за всіма показниками продуктивності в середньому дещо перевищували ровесниць від аутбредних, але різниця вірогідна лише за довжиною вовни (табл. 5).

Ярки, які одержані від високоінбредних батьків (Fx = 11,5), також не поступалися ровесницям від аутбредних за довжиною вовни, тоді як показники живої маси, на відміну від баранців, у них були дещо нижчі, а саме на 3,3 кг, або на 5,5% (P>0,99), настригу вовни - на 0,4 кг, або 5,3% (P>0,99).

Таблиця 5 - Продуктивність дочок-ярок в 14-місячному віці

Тип походження

баранів-батьків | Голів | Жива маса,

кг | Довжина вовни, см | Настриг вовни, кг

Інбредні:

Fx = 11,5 | 88 | 56,21,0 | 20,30,3 | 7,10,1

Fx = 6,44 | 92 | 60,60,9 | 20,50,2 | 7,60,1

Fx = 3,12 | 115 | 61,10,6 | 21,00,2 | 8,00,1

Fx = 0,88 | 74 | 59,90,8 | 21,10,2 | 7,80,1

В середньому по

Fx сер. = 5,2 |

369 |

59,60,4 |

20,70,1 |

7,60,1

Аутбредні |

215 |

59,50,6 |

20,30,2 |

7,50,1

Найбільш високопродуктивні ярки одержані від баранів з Fx = 3,12, які в порівнянні з ровесницями від аутбредних баранів мали більшу живу масу на 1,6 кг, або на 2,7% (61,1 проти 59,5 кг, P>0,90); довшу вовну на 0,7 см, або на 3,5% (21,0 проти 20,3 см, P>0,95); вищий настриг на 0,5 кг, або на 6,7% (8,0 проти 7,5 кг, P>0,999).

Отже, потомство одержане від інбредних баранів-плідників (Fx сер.= 5,2) за інтенсивністю росту і продуктивністю у 14-місячному віці не поступалося ровесникам від аутбредних батьків.

Мясна продуктивність та деякі інтер’єрні особливості інбредних і аутбредних баранців. Негативного впливу інбридингу на м’ясну продуктивність 9-місячних баранців не встановлено (табл. 6).

Таблиця 6 - Мясна продуктивність асканійських кросбредних

баранців у 9-місячному віці

Тип походження баранців | Го-лів | Жива ма-са перед забоєм, кг | Маса туші, кг | Забійний вихід,% | Площа “мязево-го вічка”, см2 | Коефіці-єнт мяс-ності

Інбредні

Fx =12,5 | 3 | 58,84,5 | 27,73,0 | 50,01,7 | 28,61,5 | 3,3

Fx =6,25 | 3 | 60,93,0 | 29,82,3 | 52,62,3 | 27,71,2 | 4,0

Fx =3,12 | 3 | 60,36,1 | 28,43,7 | 50,52,0 | 27,71,5 | 3,75

В середньому по

Fx сер. =7,29 |

9 |

60,02,4 |

28,61,6 |

51,01,1 |

28,00,7 |

3,6

Аутбредні |

3 |

60,41,2 |

29,20,9 |

50,70,6 |

28,80,3 |

3,4

Середні показники м’ясної продуктивності, як у інбредних, так і аутбредних баранців - високі і практично однакові. Маса тушки становила відповідно - 28,6 і 29,2 кг (Р<0,9); забійний вихід - 51,0 і 50,7% (Р<0,9); площа “м’язевого вічка” - 28,0 і 28,8 см2; коефіцієнт м’ясності – 3,6 і 3,4. Найвищий показник маси парної тушки - 29,8 кг та забійного виходу - 52,6% мали інбредні баранці з Fx=6,25 (Р<0,9).

За коефіцієнтами життєво важливих органів: серцевого – 0,58 і 0,59; легенів – 1,15 і 1,19; печінки – 1,95 і 2,0 у інбредних і аутбредних баранців вірогідної різниці не встановлено, що свідчить про відсутність інбредної депресії.

Селекційно-генетичні параметри потомства. Коефіцієнти повторюваності живої маси, як у баранців, так і у ярок, незалежно від якого типу батьків вони одержані, за період від відлучення до 14-місячного віку вищі, ніж від народження до відлучення і становили відповідно 0,503…0,596 і 0,173…0,343, що свідчить про необхідність проведення багатоступінчастого відбору.

У баранців і ярок, одержаних від інбредних і аутбредних батьків, коефіцієнти кореляції між живою масою і настригом вовни позитивні і становили відповідно 0,415…0,343 і 0,501…0,543. Взаємозв’язок між живою масою і довжиною вовни у баранців і ярок, одержаних від інбредних батьків, позитивний (0,042…0,169), тоді як у баранців від аутбредних баранів – негативний (-0,031).

Успадковуваність () типу народження ярок, одержаних від інбредних батьків, значно вища, ніж у ровесниць від аутбредних батьків (0,1 проти 0,02), що свідчить про доцільність селекції за багатоплідністю з використанням інбредних баранів-плідників.

Ефект селекції за довжиною та настригом вовни при використанні інбредних баранів-плідників значно вищий ніж у аутбредних, при високих показниках успадковуваності цих селекціонованих ознак - h21=0,552...0,737.

Так, ярки одержані від інбредних баранів, у порівнянні зі своїми матерями у відповідному віці, мали довшу вовну на 0,7 см, або на 3,5% (20,7 проти 20 см, P>0,999), вищий настриг вовни на 0,4 кг, або на 5,6% (7,6 проти 7,2 кг, P>0,99) і дещо вищу оцінку руна (4,2 проти 4 балів, P>0,999). По групі ярок, одержаних від аутбредних баранів, ефект селекції відсутній за довжиною вовни (20,3 проти 20,5 см, Р<0,9), та незначний за настригом вовни (7,5 проти 7,4 кг, Р<0,9) і оцінкою руна (4,0 проти 4,1 бала, P>0,95).

Природна резистентність ярок-дочок. Високі показники гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, загального білку і його -глобулінової фракції, бактеріцидної і лізоцимної активності, а також показники фагоцитозу (ФА,ФІ,ФГ) у ярок, одержаних від інбредних і аутбредних баранів-плідників свідчать про високі захисні властивості їх організму.

Вплив рівня годівлі на ефективність застосування

спеціального підбору з використанням інбридингу

Встановлено, що ефект селекції при спеціальному підборі пар з використанням інбридингу в умовах низького рівня годівлі (32%, або 2,4 ц корм.од. при потребі 7,5 ц корм.од.) відсутній.

Так, ярки, незалежно від методу їх одержання, поступалися своїм матерям за живою масою при народженні на 0,6 кг, або на 12,2% (4,3 проти 4,9 кг, P>0,95), у 14-місячному віці - на 20,4 кг, або на 33,6% (41,1 проти 61,5 кг, P>0,999); за довжиною вовни - на 1,4 см, або на 6,7% (19,5 проти 20,9 см, P>0,99); настригом вовни - на 3,1 кг, або на 39,2% (4,8 проти 7,9 кг, P>0,999). Разом з тим, інбредні ярки перевищували аутбредних ровесниць за настригом вовни на 0,1 кг, або на 2,1% (4,8 проти 4,7 кг), живою масою на 0,8 кг, або на 1,9% (41,1 проти 40,3 кг), що свідчить про відсутність інбредної депресії. Слід відзначити, що негативний вплив низького рівня годівлі на довжину вовни менш суттєвий, ніж на живу масу і настриг вовни і становив у інбредних ярок лише 6,7%, у аутбредних – 8,4%.

Племінна цінність інбредних та аутбредних баранів-

плідників і економічна ефективність їх використання

Питома вага потомків класу еліта, одержаних від інбредних баранів-плідникі висока - 96,6-96,7% проти 94,3% від аутбредних, при коефіцієнті відбору потомків у 14-місячному віці 70,4 і 64,3% відповідно (табл. 7).

Таблиця 7 - Племінна цінність асканійських кросбредних баранів-плідників, одержаних різними методами підбору |

Кількість | Із них, % | Питома ва-

Тип походження баранів-батьків | потом-ків, | баранців | ярок | га потомків

в селекцій-

голів | еліта | І клас | еліта | І клас | ному ядрі, %

Інбредні:

Fx =11,5 | 173 | 98,8 | 1,2 | 93,5 | 6,5 | 9,9

Fx =6,44 | 181 | 95,4 | 4,6 | 95,6 | 4,4 | 7,6

Fx =3,12 | 267 | 95,4 | 4,6 | 98,1 | 1,9 | 42,1

Fx =0,88 | 148 | 98,6 | 1,4 | 100 | - | 7,8

В середньому по

Fx сер. =5,2 |

769 |

96,7 |

3,3 |

96,6 |

3,4 |

67,4

Аутбредні |

439 |

94,3 |

5,7 |

94,3 |

5,7 |

32,6

Найбільша питома вага елітних баранців, одержаних від інбредних плідників з Fx = 11,5 - 98,8%; та Fx = 0,88 - 98,6%; елітних ярочок - від інбредних плідників з Fx = 3,12 - 98,1% та з Fx = 0,88 -100%.

Висока племінна цінність інбредних баранів-плідників обумовлена їх препотентністю. Саме від них для формування селекційного ядра залучено в два рази більше високопродуктивних потомків, які значно поліпшили генетичну цінність барановідтворювального ядра племзаводу “Асканія-Нова”. Від дослідного барана № 330 (Fx = 3,12), який народився у числі трійнят, одержано видатного високоінбредного барана № 343 (Fx = 25,0) – чемпіона міжнародної виставки “Агро-95”, якого максимально використовували в селекційному ядрі асканійських кросбредів.

Результати досліджень свідчать про економічну ефективність використання інбредних і аутбредних баранів-плідників: від їх потомків одержано 41,17-59,12 грн. прибутку на одну голову при рівні рентабельності 32,9-42,2%.

ВИСНОВКИ

1. Доведено, що інбридинг при спеціальному підборі пар, достатній і повноцінній годівлі не викликає явищ інбредної депресії механізмів, які формують природну резистентність організма, і є ефективним методом створення видатних генотипів у барано-відтворювальному ядрі асканійських кросбредів.

2. Продуктивність батьків і матерів інбредних і аутбредних баранів-плідників, а також їх предків другого і третього рядів родоводу була високою і, практично, однаковою. Так, жива маса баранів-батьків в першому ряді родоводу становила 137,6 і 137,3 кг, довжина вовни - 18,9 см, настриг вовни - 13,2 і 13,5 кг; матерів - відповідно: 76,4 і 73,4 кг; 15,7 і 15,8 см; 7,5 і 7,3 кг.

3. Відтворювальна здатність інбредних баранів, незалежно від коефіцієнту інбридингу та віку їх використання, висока. Період їх використання у відтворюванні в середньому становив 5,2 роки, у тому числі з Fx = 11,5 - шість років, проти п’яти років у аутбредних баранів. За показниками обєму еякуляту і активності сперміїв у баранів-плідників, а також запліднювальної здатності та багато-плідності вівцематок, інбредної депресії не виявлено.

4. Інбредні барани (Fx сер. = 5,2%) за рівнем продуктивності не поступалися аутбредним. Їх середня жива маса за максимальними показниками становила 128,1 кг, довжина вовни - 18,3 см, настриг чистої вовни - 9,6 кг, коефіцієнт вовновості - 75 г/кг, у аутбредних - відповідно: 130,2 кг, 18 см, 9,28 кг, 71 г/кг.

5. Інбредні барани-плідники вдало поєднують велику живу масу, довгововновість і високі настриги чистої вовни. Взаємозвязок основних селекційних ознак у них позитивний і досягав середніх та висо- ких значень (0,299...0,716), тоді як у аутбредних баранів-плідників він негативний (-0,394...-0,213).

6. Продуктивність потомства у 14-місячному віці, незалежно від якого типу баранів воно одержано, висока і відповідає найвищим вимогам, що ставляться до тварин селекційного ядра. Жива маса баранців, одержаних від інбредних і аутбредних батьків становила – 69,7 і 71 кг, довжина вовни – 20,6 і 20,1 см, настриг вовни – 8,8 кг; ярок відповідно: 59,6 і 59,5 кг; 20,7 і 20,3 см; 7,6 і 7,5 кг.

8??

9??

10??

11??

12??

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. | Польська П.І., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Селекція і продуктивність асканійських мясо-вовнових овець // Вівчарство: міжвідом.темат. наук. зб., К.: Аграрна наука, 1993. - № 27. - С. 18-24.

2. | Польська П.І., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Інтенсивний тип мясо-вовнових овець - асканійські кросбреди // Селекція: наук. вироб. б. - К., 1994. -С. 78-80.

3. | Польська П.І., Шаламай Л.П., Калащук Г.П. Продуктивність і племінні якості асканійських кросбредних баранів, одержаних різними методами добору // Вівчарство: міжвідом. темат. наук. зб., К.: Аграрна наука, 1995. - № 28. - С. 19-26.

4. | Польська П.І., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Вплив рівня годівлі на продуктивність та ефективність селекції барановідтво-рювального стада інтенсивних типів овець // Вівчарство: міжвідом. темат. наук. зб., К.: Аграрна наука, 1998. - № 30. - С. 158-159.

5. | Польская П.И., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Методические приемы углубленной племенной работы при создании высокопродуктивных генотипов в мясо-шерстном овцеводстве // Мат. міжнар. конф., присвяченої 125-річчю від дня народження М.Ф.Іванова “Розвиток наукової спадщини академіка М.Ф.Іванова щодо породоутворення та селекції с.-г. тварин”. - К.: Асоціація “Україна”, 1996. - С. 71.

6. | Польська П.І., Шаламай Л.П., Калащук Г.П. Відтворювальна здатність асканійських кросбредних баранів, одержаних різними методами підбору // Мат. наук.-вироб. конф. 29-30 травня 1996 року - Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин. К.: Асоціація “Україна”, 1996. - С. 262.

Шаламай Л.П. Продуктивність і племінна цінність асканійських кросбредних баранів, одержаних різними методами підбору. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2000.

В дисертації викладено теоретичний і практичний матеріал щодо продуктивності і племінної цінності асканійських кросбредних баранів-плідників, одержаних різними методами підбору.

Встановлено, що інбридинг при спеціальному підборі пар, достатній і повноцінній годівлі не викликає явищ інбредної депресії механізмів, які формують природну резистентність організма, і є ефективним методом створення видатних генотипів з високою племінною цінністю у барановідтворювальному ядрі асканійських кросбредів. Ефект селекції при використанні інбредних баранів-плідників вищий у порівнянні з аутбредними, при високих показниках успадковуваності основних селекційних ознак ().

Ключові слова: асканійські кросбреди, барани-плідники, спе-ціальний підбір, інбридинг, продуктивність, відтворювальна здат-ність, селекційно-генетичні параметри, природна резистентність, ефект селекції, племінна цінність.

Шаламай Л.П. Продуктивность и племенная ценность асканийских кроссбредных баранов, полученных разными методами подбора. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2000.

В диссертации изложен теоретический и практический материал о роли инбридинга в породообразовательном процессе.

Установлено, что инбридинг при специальном подборе пар, достаточном и полноценном кормлении не вызывает явлений инбредной депрессии механизмов, формирующих естественную резистентность организма, и является эффективным методом создания выдающихся генотипов с высокой племенной ценностью в баранопроизводящем ядре асканийских кроссбредов.

Воспроизводительная способность инбредных баранов, независимо от коэффициента инбридинга и возраста их использования, высокая. Период их использования в воспроизводстве в среднем составлял 5,2 года, в т.ч. с Fx=11,5 – шесть лет, против пяти – у аутбредных баранов. По показателям объема эякулята и активности спермиев у баранов-производителей, а также оплодотворяющей способности и многоплодия овцематок инбредной депрессии не выявлено.

Инбредные бараны-производители (Fx =5,2%) по уровню продуктивности не уступали аутбредным. Их живая масса по максимальным показателям составляла 128,1 кг, длина шерсти - 18,3 см, настриг чистой шерсти - 9,6 кг, коэффициент шерстности - 75 г/кг, у аутбредных соответственно: 130,2 кг, 18 см, 9,28 кг, 71 г/кг.

Целенаправленная селекция на создание высокопродуктивных генотипов, сочетающих крупную величину, длинношерстность и высокие настриги чистой шерсти, при положительной взаимосвязи основных селекционируемых признаков, весьма результативна.

Показатели естественной резистентности инбредных и аутбредных баранов-производителей и их дочерей – высокие.

Продуктивность потомства в 14-месячном возрасте, независимо от какого типа баранов-отцов оно получено, высокая и отвечает самым высоким требованиям, предъявляемым к животным селекционного ядра. Живая масса баранчиков, полученных от инбредных и аутбредных отцов, составляла – 69,7 и 71 кг, длина шерсти – 20,6 и 20,1 см, настриг шерсти – 8,8 кг; ярок – соответственно: 59,6 и 59,5 кг; 20,7 и 20,3 см; 7,5 и 7,6 кг.

Эффект