ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

ШКВАРІНА Тетяна Михайлівна

УДК 377.5

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УЧИЛИЩ ДО НАВЧАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

13.00.04 – ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Плахотник Василь

Макарович, Інститут педагогіки АПН України, головний науковий співробітник лабораторії навчання іноземних мов, м. Київ

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Артемова Любов

Вікторівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри дошкільної педагогіки, м. Київ

кандидат педагогічних наук, доцент Бігич Оксана Борисівна, Київський державний лінгвістичний університет, доцент кафедри методики викладання іноземних мов, м. Київ

Провідна установа: Південноукраїнсьий державний педагогічний

університет, кафедра дошкільної педагогіки,

Міністерство освіти і науки України, м. Одеса

Захист дисертації відбудеться “12” жовтня 2000 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розіслано “9” вересня 2000р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради професор М.П. Легкий

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Педагогічна наука та освітянська практика доводять необхідність запровадження раннього навчання дітей іноземної мови, яке стримується відсутністю достатньої кількості підготовлених педагогічних працівників. Для задоволення потреби у таких спеціалістах в Україні здійснено ряд організаційно-педагогічних заходів, серед яких радикально новим є підготовка у педагогічних училищах вихователів дошкільних закладів із правом навчання іноземної мови.

Аналіз досліджень показує, що наукові пошуки у галузі теорії і практики підготовки вчителів іноземної мови в останні роки активізувалися. Про це засвідчують роботи І.Л.Бім, Н.Д.Гальськової, Г.О.Китайгородської, С.Ю.Ніколаєвої, Ю.І.Пасова, В.М.Плахотника, Т.К.Полонської, С.В.Роман, В.Л.Скалкіна, Н.К.Скляренко та ін. Окремі рекомендації щодо підготовки вчителів до раннього навчання іноземної мови розробили Ю.С.Вауліна, І.О.Зимня, В.М.Карташова, О.О.Коломінова, Р.Ю.Мартинова, 3.М.Никитенко, Л.В.Позняк, Г.В.Рогова, Т.Е.Сахарова, 3.Я.Футерман, Л.А.Штакіна та ін.

Але проблема підготовки вчителів до раннього навчання іноземної мови залишається маловивченою. Немає, зокрема, повної ясності в питаннях концепції, структури та змісту підготовки вихователя з правом навчання іноземної мови, не розроблена методика підготовки вихователя до виконання нових функціональних обов’язків. Освітній процес здійснюється з використанням підручників, які не відповідають завданням фахової підготовки спеціаліста.

Суть проблеми полягає в суперечності між соціальним замовленням на педагогів для навчання дітей іноземної мови та відсутністю наукового дослідження стану підготовки спеціалістів такої кваліфікації у педагогічних училищах. Розв’язання цієї проблеми має теоретичне і практичне значення для реалізації завдань, поставлених законами “Про освіту” і “Про загальну середню освіту”, державними національними програмами “Освіта” (”Україна XXI століття”) та “Діти України”, цільовою комплексною програмою “Вчитель”. Дослідження освітньо-професійної програми, змісту та технології навчання має підтвердити доцільність залучення педагогічних училищ до підготовки вихователів з правом навчання іноземної мови і на цій основі визначити місце спеціаліста у системі ступеневої освіти, шляхи вдосконалення його підготовки.

Наявність зазначених вище проблем зумовила актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження - “Підготовка студентів пе-дагогічних училищ до навчання дошкільників англійської мови”. Спеціальних досліджень з обраної теми не проводилося.

Об’єкт дослідження – процес підготовки у педагогічному училищі вихователя дошкільного закладу з правом навчання англійської мови.

Предмет дослідження – зміст, організаційні форми, методи викладання навчальних курсів лінгвістичної та методичної підготовки вихователя до навчання дошкільників англійської мови.

Мета дослідження - наукове обгрунтування, розробка оптимального змісту і техноло-гії підготовки вихователя з правом навчання англійської мови.

Робоча гіпотеза дослідження: у педагогічному училищі можна поліпшити підготовку вихователя з пра-вом навчання англійської мови, якщо забезпечити відбір на навчання вступників, які мають здібності до вивчення іноземної мови та педагогічної роботи; визначити оптимальний обсяг лінгвістичних та методичних знань і вмінь, необхідних вихователеві для освітньої діяльності; забезпечити професійну спрямованість спеціального навчання за умови інтенсифікації навчального процесу.

Завдання дослідження:

1) здійснити системний аналіз базової освітньо-професійної програми підготовки в педучилищі вихователя з правом навчання англійської мови, визначити шляхи вдосконалення програми;

2) обґрунтувати концепцію підготовки вихователя з правом навчання англійської мови;

3) розробити дидактичну модель спеціаліста і на цій основі удосконалити зміст фахової підготовки;

4) здійснити системний аналіз теорії і практики навчання дошкільників англійської мови з метою уточнення та доповнення навчальних програм фахової підготовки;

5) виявити педагогічні умови прийому на навчання вступників для здобуття кваліфікації “Вихователь з правом навчання англійської мови”;

6) експериментально перевірити ефективність розробленої концепції та дидактичної моделі підготовки спеціаліста;

7) у процесі експериментального навчання розробити основу навчальних посібників, що відповідають концепції та змісту підготовки вихователя з правом навчання англійської мови.

Методи дослідження: історичний та системно-структурний аналіз, наукове прогнозування, моделювання, порівняння, вивчення передового педагогічного досвіду, різні види спостережень, опитування, анкетування, бесіди, оцінки і самооцінки тощо.

Дослідження проводилося у три етапи впродовж 1990-1998 років і здійснювалося за двома напрямками: 1) теоретичне обґрунтування стратегії підготовки вихователя з правом навчання англійської мови; 2) перевірка ефективності створеної моделі навчання та впровадження її в практику.

На першому етапі (1990-1993 рр.) здійснювався теоретичний аналіз проблеми, перевірялася система оптимального навчання дошкільників іноземної мови, формувалася концепція, розроблялися проекти освітньо-професійної програми, програм навчальних предметів підготовки вихователя з правом навчання іноземної мови.

На другому етапі (1993-1994 рр.) вивчався рівень готовності вчителів до навчання дітей англійської мови, уточнювалися концепція та теоретична модель підготовки вихователя до навчання дошкільників англійської мови.

На третьому етапі (1994-1998 рр.) у відповідності з розробленою концепцією та програмами підготовки спеціаліста проводився формуючий експеримент, інтерпретація його результатів. Спостереження проводилися у педагогічних училищах №2 та №3 м.Києва, у Вінницькому, Львівському, Одеському педучилищах. Експериментальне навчання здійснювалося в Уманському педучилищі.

Наукова новизна дослідження зумовлюється тим, що в ньому вперше проблема підготовки у педагогічному училищі педагога для навчання дошкільників англійської мови розглядається як об’єкт наукового дослідження; обґрунтовано концепцію і експериментально перевірено шляхи поліпшення підготовки у педучилищі вихователя з правом навчання англійської мови; уточнено зміст і збагачено методику підготовки.

Теоретичне значення дослідження полягає у розробці основних теоретичних положень щодо конструювання змісту та організації підготовки в педучилищі вихователя з правом навчання англійської мови та визначенні педагогічних умов їх реалізації.

Практичне значення дослідження: уточнені освітньо-професійна програма, програми навчальних предметів, розроблені посібники можуть бути використані у практиці роботи педучилищ та педколеджів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується науковою обґрунтованістю вихідних положень, застосуванням комплексу методів, адекватних його об’єкту, предмету, меті і завданням, якісним та кількісним аналізом одержаних результатів.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися шляхом обговорення на спеціальних нарадах в Інституті змісту і методів навчання Міністерства освіти, експертною оцінкою розроблених навчальних програм і посібників та їх публікацією. Розроблені нами та у співавторстві навчальні програми використовуються в педучилищах України ( Довідка № 5.1-5/178 Міністерства освіти України від 07.02.2000 р.). Обґрунтований у відповідності з розробленою нами концепцією навчальний план затверджений Міністерством освіти і запроваджений в Уманському педучилищі (Довідка №19 від 27.01.2000 р.).

Основні положення дослідження доповідалися на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Екологія і освіта: проблеми теорії і практики” (Умань, 1994), “Концепція гуманізму в становленні та розвитку національної професійної освіти” (Київ-Одеса, 1997), “Антропоцентричний аспект психолінгвістичних досліджень в онто-та філогенезі” (Кривий Ріг, 1998); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Формування творчої особистості вчителя для оновлюваної національної школи” (Умань, 1993), “Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти” (Харків, 1994), “Проблеми інтеграції та диференціації у професійній освіті: теорія і практика” (Львів, 1999) та ін., а також у лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки АПН України, на кафедрах Київського лінгвістичного та Уманського педагогічного університетів та ін. Авторський досвід навчання дошкільників англійської мови та підготовки студентів експонується на Всеукраїнській виставці “Світ очима дітей”.

Основний зміст дисертаційного дослідження висвітлено у двох навчальних посібниках, чотирьох програмах для педучилищ (дві в співавторстві), шести статтях у провідних наукових фахових виданнях, семи публікаціях у збірниках матеріалів доповідей науково-практичних конференцій.

Структура та основний зміст дисертації

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (255 найменувань) та п’яти додатків. Основний зміст викладений на 178 сторінках основного тексту ( в тому числі 13 таблиць).

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, визначено об’єкт, мету, завдання, концепцію дослідження, сформульовано гіпотезу, охарактеризовано методи та етапи роботи, розкрито вірогідність, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість одержаних результатів.

У першому розділі проведено теоретичний аналіз чинної освітньо-професійної програми, обґрунтовано модель концепції та зміст підготовки вихователя з правом навчання англійської мови.

Теоретичною основою дослідження стали закономірності та принципи педагогічного процесу, положення про творчу сутність особистості, взаємозв’язок і взаємозалежність педагогічних явищ, провідну роль педагогічних пра-цівників у вирішенні освітніх завдань.

Дослідження здійснювалося на основі наукових ідей вітчизняних педагогів, психологів, методистів у галузі лінгводидактики.
При аналізі навчального процесу ми спиралися на праці
А.М.Алексюка, Л.В.Артемової, А.М.Богуш, В.І.Бондаря, С.У.Гончаренко, О.В.Запорожця, І.А.Зязюна, О.В.Киричука, Г.С.Костюка, В.І.Лугового, О.Я.Савченко, М.Д.Ярмаченка та ін. Враховувалася педагогічна спад-щина Д.М.Ушинського, А.С.Макаренка, О.О.Потебні, С.Русової, В.О.Сухомлинського, Л.В.Щерби, окремі положення зарубіжних педаго-гів-дослідників Г.Пальмера, Е.Стоуна, Ф.Роджерса, Ч.Фріза., П.Хегболдта, М.Уеста та ін. Використано рекомендації міжнародних семінарів з проблем раннього навчання іноземної мови та підготовки вчителів.

Запровадження у 1989 році здобуття студентами педагогічних училищ різних додаткових кваліфікацій стало які-сно новим етапом у розвитку цього типу навчальних закладів.

Відкрилася можливість повніше враховувати інтереси студентської молоді, започаткувати підготовку покоління вихователів, здатних забезпечити організацію в дошкільних закла-дах профільних груп з вивченням іноземної мови.

Аналіз базового навчального плану показав, а практика дія-льності педагогічних училищ підтвердила, що освітньо-професійна програма і структурно-логічна схема підготовки вихо-вателів сприяють поглибленню гуманітарної підготовки, знань студентів з іноземної мови, але не забезпечують такого рівня під-готовленості випускників, які б могли успішно навчати дітей анг-лійської мови.

Головний недолік базової освітньо-професійної програми полягає в тому, що на вивчення іноземної мови та соціокраїнознавчого кур-су відведено всього 218 годин. Це майже в сім разів менше, ніж на підготовку з другої спеціальності у вузах III - IV рівнів акредитації педагога-дошкільника, який готується до раннього навчання ді-тей іноземної мови. Базовим навчальним планом спеціальну фахову підготовку в училищі передбачено про-водити лише на старших курсах. Не узгоджено в часі викладання курсу методики та проходження педагогічної практики з навчання іноземної мови в дитячому садку. Країнознавчий курс “Історія, література, культура країни, мова якої вивчається” передбачено вивчати після переддипломної практики, що значно знижує його роль у фаховому становленні спеціаліста.

Пошук шляхів інтенсифікації підготовки з додаткової квалі-фікації вимагав концептуально встановити: якого освітньо-кваліфікаційного рівня педагога з навчання іноземної мови має підготувати педагогічне училище, яке його місце в ступеневій під-готовці вчителів іноземної мови; оптимальний зміст англомовної та методичної підготовки спеціаліста і необхідний бюджет часу на засвоєння цього змісту; оптимальний варіант поєднання методичної підготовки і практичного навчання; які педагогічні умови мають сприяти поліпшенню процесу фахового становлення спеціаліста.

Теоретичний аналіз показав, що в основу розробки концепції підготовки вихователя з правом навчання англійської мови мають бути покладені принципи: гуманізації; ступеневої підготовки педагогічних кадрів; достатності психолого-педагогічної підготовки; комунікативної спрямованості; профілізації; варіативності; інтег-рації змісту, форм і методів навчання; поетапно-концентрованого підходу до структуризації змісту та організації навчальної діяль-ності; диференціації навчання з урахуванням індивідуальних здіб-ностей студентів.

На основі проведеного з позицій педагогічної теорії (Н.В.Кузьміна, І.А.Зязюн, В.І.Бондар, О.В.Киричук, В.І.Луговий, О.Я.Савченко, В.О.Сухомлинський та ін.) і державних документів про національну освіту аналізу функцій професійної діяльності вихователя з правом навчання англійської мови зроблено висно-вок, що у процесі спеціальної підготовки випускники мають здо-бути рівень англомовних та методичних знань і вмінь, які достат-ні, щоб: успішно навчати дітей; здійснювати професійно-педагогічну самоосвіту, спілкування на професійні, соціокультурні та лінгвокраїнознавчі теми з носіями мови.

У розділі проведено аналіз досліджень стану підготовки спеціалістів у педучилищах, учителів іноземної мови у вузах III -IV рівнів акредитації. Звернуто увагу на дослідження К.І.Волинець, Л.О.Безлюдова, А.В.Кашина, Л.І. Лапочкіної, А.М.Сандер щодо форму-вання професійної спрямованості студентів педучилищ. Проаналі-зовано праці І.О.Зимньої, Г.В.Рогової, В.М.Карташової, Ю.С.Вауліної, О.Фрейдіної, Л.В.Позняк щодо поліпшення підготов-ки студентів педінститутів, які здобувають другу спеціальність учителя іноземної мови для раннього навчання дітей. Ми до-водимо, що для підготовки спеціалістів подібної кваліфікації у педучилищі необхідно не менше 800 годин, що такий педагог повинен вільно володіти іноземною мовою в усній та писемній формах, прийомами навчання дітей відповідно до віку. Такому висновку слугує аналіз проекту освітнього стандарту з іноземної мови (С.Ю.Ніколаєва, Г.І.Артемчук, Л.П.Смелякова та ін.), опуб-лікованих концепцій вивчення іноземних мов (В.М.Плахотник, В.Л.Скалкін, Н.К.Скляренко та ін.), концепцій підготовки вчителя іноземної мови (С.Ю. Ніколаєва, Р.П.Мільруд, Н.В. Язикова та ін.).

Звертається увага на те, що багато лінгводидактів (І.О.Зимня, С.Ю.Ніколаєва, В.М.Плахотник, С.П.Шатілов та ін.) вказують, що підготовка вчителя іно-земної мови має спиратися на відповідні здібності студентів. Цим обґрунтовується потреба введення вступного випробування з іно-земної мови. На основі аналізу педагогічної літератури (С.О.Голубєва, М.К.Кабардов, З.І.Калмикова та ін.) зроблено висновок, що важ-ливо враховувати комунікативний і лінгвістичний характер здібностей до вивчення іноземної мови.

За умови недостатньої кількості годин на фахову підготовку вихователя обґрунтовується необхідність запровадити в освітній процес елементи інтенсивної методики вивчення іноземної мови (Г.О.Китайгородська, В.А.Бухбіндер, Н.І.Бичкова та ін.) та досліджень Л.В.Кадченко, В.М.Карташової, Г.М.Бурденюк, Т.М.Леонтьєвої, С.Ф.Щербак щодо поліпшення формування готовності студен-тів до професійної діяльності засобами іноземної мови.

Обґрунтовуються висновки:

1. В училищі майбутні спеціалісти повинні на достатньо ви-сокому рівні засвоїти інтегровану модель раннього навчання іно-земної мови дітей і здобути відповідні вміння і навички.

2. Вихователь з правом навчання дітей англійської мови має бути підготовленим виконувати професійні функції : 1) вихователя, який проводить заняття; 2) педагога, який не працює вихователем, а лише проводить заняття з англійської мови.

3. Зміст підготовки вихователя до навчання англійської мови має включати: а) мовну підготовку - оволодіння лінгвістичною, комунікативною, соціокраїнознавчою, навчально - пізнавальною, лінгвометодичною компетенціями; б) методичну підготовку - ово-лодіння методичними знаннями та вміннями навчати дошкільників з урахуванням вікових особливостей.

Аналіз теоретично встановлених макро- та мікрокомпонентів змісту освіти показав, що кожна з них може бути віднесена до одного з навчальних предметів, які включені в чинну освітньо-професійну програму підготовки спеціаліста.

На основі групування макро- та мікрокомпонентів змісту освіти створено моделі програм курсів “Англійська мова”, “Історія, література, культура Великої Британії та США”, “Педагогічна практика”, “Державний екзамен з додаткової кваліфікації” і на базі цих моде-лей, з урахуванням проведеного розвідувального експерименту навчання дошкільників, розроблено проекти програм для експе-риментальної перевірки.

Аналіз показав, що на вивчення матеріалу курсу “Англійська мова” потрібно не менше 600 аудиторних годин. Країнознавчий курс бажано вивчати на завершальному етапі підготовки впро-довж двох семестрів. За такої умови цей предмет зможе відіграти роль узагальнюючого. Оптимальним варіантом поєднання вивчен-ня методики та педагогічної практики буде залучення студентів до практичного навчання дошкільників у VI семестрі, до перевідного екзамену. Збільшити час до оптимально необхідного можна в межах чинного навчального плану, коли раціонально використати години на підготовку спеціаліста. Якщо на першому курсі академгрупи комплектувати з урахуванням здобуття додаткової кваліфікації, тоді години, відведені на вивчення іноземної мови як загальноос-вітнього предмету, доцільно об’єднати з годинами на спеціальну підготовку. Окрім цього, на фахову підготовку можна викори-стати частину годин, передбачених на вивчення вибіркових дис-циплін. За таких умов досягається оптимальний варіант часу на спеціальну фахову підготовку.

У другому розділі викладено результати дослідно-експериментальної перевірки теоретичних висновків, зроблених у першому розділі.

Оскільки на початковому етапі дослідження система підго-товки вихователя з правом навчання англійської мови лише впро-ваджувалася, то логіка вимагала перевірити відповідність гіпоте-тичної моделі знань, умінь і навичок такого спеціаліста практиці його реальної навчальної діяльності. Для цього при навчальному кабінеті педучилища впродовж чотирьох років було організовано навчання англійської мови груп дошкільників, проводилися практичне навчання студентів, підвищення кваліфікації педагогів. Це дозволило ви-робити ефективну інтегровану модель навчання, визначити обсяг програмного матеріалу і раціональні методи його вивчення. На основі набутого досвіду було написано, апробовано і видано навчальний посібник. Розроблена модель навчання дошкільників була запро-ваджена в практику дитячих садків регіону.

Для корегування теоретичної моделі підготовки спеціаліста мето-дом анкетування в п’яти областях було опитано 26 вчителів, 8 перших випускників педучилищ, залучених до навчання дошкільників іноземної мови. Оцінка їхньої підготовленості проводилася за критеріями: знання й уміння відбирати і організовувати вивчення програмного матеріалу на заняттях; володіння фонетичним, граматичним та лексичним матеріалом; знання відмінностей між навчанням дошкільників та школярів, специфіки оцінювання знань; обізнаність з сучасними технологіями навчання дошкільників.

Виявлено високий рівень підготовленості у 8%, середній – у 49%, низький – у 43% респондентів. Дослідження показало, що 40% опитаних не володіють знаннями та вміннями навчати дошкільни-ків лексики, фонетики, граматики, аудіювання та говоріння, сформовані уміння і навички має лише 35%. Володіють знаннями і вміннями відбирати програмний матеріал до занять та забезпечувати його вивчення 38%. Знаннями щодо місця і ролі гри у навчанні добре володіють 27%. Знайомі з сучасними технологіями навчання дош-кільників 38% респондентів.

Половина з тих, хто прилучився до навчання дошкільників, не бачать відмінностей між навчанням іноземної мови дошкільни-ків та школярів. Більшість шкільних учителів не враховують вікових особливостей дошкільників і, як результат, не досягають успіху. Встановлено пряму залежність між методичною кваліфікацією педагога та ефективністю навчаль-ної діяльності. Педагогам з низьким рівнем підготовленості робо-та з дітьми не приносить задоволення, вони скаржаться на відсут-ність уваги, дисципліни, байдужість дітей. Випускники педучилищ проводять заняття успішніше, але їхня лінгвістична, науково-методична та практична підготовка потребує поглиблення.

Упродовж другого та третього етапів дослідження вивчалися шляхи удосконалення відбору студентів на навчання, оцінювався і враховувався характер здібностей до вивчення англійської мови. Зроблено висновки, що для кращого урахування вікових особ-ливостей, характеру здібностей та рівня підготовленості абітурієнтів вступні випробування доцільно проводити усно, у формі співбесіди чи екзамену. Встановлено, що у 68% зарахованих на навчання не сформовані артикуляційні, у 65% граматичні та лексичні навички, у 64%-повільний темп мовлення.

Для вивчення мотивів вибору профілю підготовки, змін мо-тиваційної сфери у процесі навчання, визначення особливостей природних нахилів студентів використовувалася анкета з сталою кількістю запитань та варіантами відповідей. Всього проаналізо-вано 237 анкет. Виявлено ряд тенденцій, які мають враховуватися.

Залишається високим відсоток тих, хто до завершення навчання в загальноосвітній школі визначився, що буде здобувати педагогічну спеціальність. Виявлено тенденцію зменшення тих, для кого домінуючим мотивом вступу є бажання здобути спеціальність вихователя, і, відповідно, збільшення тих студентів, які вступають з метою поглибленого вивчення англійської мови.

Основними мотивами вступу є професійні мотиви. На пер-шому місці серед них: “Вивчення англійської мови допоможе мати престижну роботу” (73%). Цей мотив інтегрує тих, хто пов’язує своє майбутнє з педагогічною діяльністю, і тих, хто не орієнтуєть-ся на педагогічну роботу. До першої групи відноситься біля 70% студентів. Для цієї групи характерним є висока частота зв’язків між педагогічними та соціально значущими мотивами. Суттєву роль при виборі професії відіграють рекомендація батьків, наслі-дування педагогічного прикладу, думка друзів тощо.

Для 18% студентів вивчення англійської мови дається легко.

Близько половини студентів мають до вивчення мови нахили комунікативного, третина - лінгвістичного характеру.

Експериментально-дослідне навчання на основі нової осві-тньо-професійної програми ми здійснювали впродовж 1992-1998 років. На заключному етапі за новою технологією було проведено підготовку групи студентів, які на вступному випробуванні пока-зали лише задовільний рівень знань. Всього здійснено чотири випуски, кваліфікацію з англійської мови одержали 117 вихователів.

В основу стратегії спеціальної підготовки було покладено поло-ження про інтеграцію змісту, форм і методів викладання фахових предметів. Суттєвою різницею між чинною системою вивчення курсів іноземної мови, країнознавства та методики у лінгвістичних вищих навчальних закладах і на-шою було те, що на всіх етапах навчання вивчення мовного, мовленнє-вого, соціокультурного матеріалу здійснювалося в процесі комунікатив-ної діяльності, яка була професійно спрямована, органічно включала зміст, форми і методи, необхідні майбутньому спеціалістові у трудовій діяльності та для спілкування з носіями мови. Засобами реалізації цієї стратегії були: урізноманітнення занять за типом домінуючої навчальної діяльності; постійне використання умовно - комунікативних вправ, ро-льових та рухливих ігор, ігор з предметами, моделювання професійно-виробничих, соціально-побутових ситуацій, інсценування, конкурси і змагання; тренування з елементами сугестопедії; взаємодія у шеренгах, командах, малих групах; функціональне використання музики, аудитивних, аудіовізуальних засобів, зорових опор.

Для експерименталь-ного навчання була уточнена програма з курсу “Англійська мова”: у відповідності з майбутньою професійною діяльністю визначені лексичні теми, рубіжні рівні засво-єння мовного і мовленнєвого матеріалу, враховано міжпредметні зв’язки, на основі низки критеріїв відібрано обов’язкові для засвоєння понад одну тисячу лексичних одиниць.

Підготовці до професійно – педагогічного спілкування слугу-вала робота над темами: “Особистість та її характеристики”, “Освіта”, “Навчання”, “Навчальні заклади”, “Майбутня професія”, “Вивчення іноземних мов”, “Знання, уміння та навички педагога-вихователя”, “Любити дитину”, “Психологічна характеристика дошкільника”, “Дитячий фольклор”, “Дитячі іграшки”, “Свята, звичаї, традиції”, “Захист довкілля”, “Засоби масової інформації”.

Кожен з рекомендованих програмою посібників з англійської мови не відповідав змісту підготовки спеціаліста. У процесі експерименталь-ного навчання у відповідності до обраної технології викладання написано і апробовано навчальний посібник. Цим створено інформуючу модель системи англомовної підго-товки, яка одночасно формує достатньо високий рівень мовної і мов-леннєвої компетенції та основи методичних знань, умінь і навичок навчати дітей англійської мови.

У розділі описано модель експериментального англолінгвістичного навчання, методи та прийоми профілізації процесу вивчення настановчо – корекційного курсу, фонетики, граматики, лексики, країнознавчого матеріалу, динаміку поетапного форму-вання знань та вмінь студентів.

Оцінка наслідків експериментального навчання проводилася за параметрами: оволодіння мовленнєвими вміннями на основі засвоєння мовних знань і навичок; засвоєння матеріалу програми навчання дошкільників, мовного матеріалу сфери професійно-трудового спілкування і самоосвіти; сформованість комунікативних умінь, професійних умінь навчати дошкільників; ставлення до експери-ментального навчання.

Досягнутий у процесі експериментального навчання високий рівень лінгвістичної підготовки студентів дав змогу вести викладання країнознавчого курсу в основному англійською мовою, а не двома мовами, як це передбачалося. Підтвердилася гіпотеза про доцільність включення у програму соціокультурних відомостей про Велику Британію та США. Встановлено специфіку лекційно – семінарської системи викладання курсу.

Описано експериментальну перевірку інтеграції методичного та практичного навчання. Оптимальним виявився варіант введен-ня в освітньо-професійну програму спецкурсу “Практикум з методики навчання дошкільників англійської мови”. Заняття з практикуму проводилися в дитячому садку. Після спостереження студенти вчились бути помі-чниками викладача, після цього парами проводили заняття, ігри з дітьми і завершували навчальний семестр проведенням занять та режимних заходів англійською мовою самостійно. Цим досягнуто усвідомлене засвоєння методичних знань; цілеспрямоване вивчен-ня змісту, форм і методів навчання дошкільників; усвідомлення ролі і місця навчально-методичного комплексу та участь у його створенні; формування репродуктивного рівня методичної майс-терності; здобуття досвіду кон-струювати та аналізувати заняття. Запроваджена система практич-ного навчання прилучила багатьох студентів до виконання твор-чих завдань, написання курсових, дипломних робіт, доповідей та повідомлень на студентські науково-практичні конференції тощо.

Експериментальним навчанням було доведено, що у педаго-гічному училищі без додаткових бюджетних затрат на основі но-вої освітньо-професійної програми можна підготувати виховате-лів, які успішно навчають дошкільників англійської мови. На пе-реддипломній практиці та державних екзаменах усі випускники показали необхідний для такої діяльності рівень знань, умінь і на-вичок. Мовленнєвий, мовний, соціокультурний, комунікативний компоненти підготовленості випускників експериментальних груп у середньому були на 15% вищими, ніж у контрольній. Середній бал успішності з методики в експериментальних групах склав 4,85 проти 4,35 бала у контрольних. Усі випускники дали високу оцінку експериментальному навчанню, з них 72% продовжили навчання в лінгвістичних вищих навчальних закладах чи працевлаштувалися за спеціальністю з до-даткової кваліфікації.

Проведене дослідження дає підстави зробити висновки:

1. Удосконалення підготовки у педагогічних училищах вихо-вателів з правом навчання англійської мови є педагогічною проб-лемою, успішне розв’язання якої сприяє кращому оволодінню ан-глійською мовою підростаючим поколінням.

2. Чинна базова освітньо-професійна програма та її організаційно-методичне забезпечення, як основа підготовки спеціаліста, мають сут-тєві недоліки. Найістотнішими з них є: фрагментарність, відсутність си-стемного підходу до змісту фахової підготовки; недостатня увага до специфіки навчання англійської мови дошкільників; неузгодженість англомовного, методичного, країнознавчого та спеціального практичного навчання; незабезпеченість училищ програмними, навчальними та методичними матеріалами.

3. Прогалин у підготовленості вихователів можна позбу-тися, якщо навчально-виховний процес перебудувати у відповід-ності із розробленою у процесі дослідження концепцією підготовки вихователя з правом навчання англійської мови. У відповідності з нею випускник педучилища, як учитель іноземної мови, повинен вільно володіти, виразно говорити і читати англійською мовою у професійно-трудовій та соціально-культурній сферах спілкування. Його англомовна та методична компетеції повинні відповідати освітньо-кваліфікаційному рівневі молодшого спеціаліста. Освітній стандарт такого рівня кваліфікації має бути розроблений.

4. Змістом підготовки вихователя, як учителя англійської мови, виступає система знань, умінь і навичок, потрібних для здійснення на професійному рівні навчання англійської мови дітей дошкільного віку. Джерелами змісту підготовки мають бути: педа-гогічна теорія підготовки вчителя-вихователя для дошкільної лан-ки освіти; нормативні документи про освіту; теорія і практика навчання дошкільників іноземної мови; дидактичні закономірнос-ті та методика підготовки вчителя до раннього навчання інозем-ної мови. Відбір програмного матеріалу повинен здійснюватися з урахуванням принципів: відповідності професійним функціям учителя іноземної мови; єдності змістової та процесуальної сторін освіти; інтеграції змісту, організаційних форм і методів навчання; профілізації лінгвістичної та соціокультурної підготовки; враху-вання здібностей та резервних можливостей суб’єктів навчання. Для засвоєння визначеного змісту потрібно 800 - 850 аудиторних годин занять, а не 322 години, як це передбачено чинним базовим навчальним планом. Така кількість навчальних годин, без зменшення часу на підготовку спеціаліста як вихователя та перевантаження студентів, може бути виділена за рахунок часу, відведеного навчальним планом на елективні курси. Вивчення загальноосвітнього та фахо-вого курсів англійської мови потрібно здійснювати за спільною навчальною програмою.

5. Оптимальним варіантом поєднання вивчення методики та проведення педагогічної практики є введення у VI семестрі в освітньо-професійну програму практикуму із методики навчання дошкіль-ників англійської мови. Заняття з практикуму мають проводитися на базі дошкільного закладу.

6. Якість підготовки вихователів з правом навчання англійсь-кої мови поліпшиться, якщо використовуватимуться спеціальні навчальні програми і навчальні посібники, що враховують ранню профілізацію та інтенсифікацію навчального процесу.

7. Умовами ефективної підготовки вихователя до навчання англійської мови є: відбір абітурієнтів за підсумками вступних випробувань; врахування комунікативного та лінгвістичного хара-ктеру здібностей студентів, мотивів вибору спеціальності; поділ навчального матеріалу на структурно-модульні цикли; поетапно-концентроване вивчення програмного матеріалу; включення в за-няття з мови змісту, форм і прийомів навчання дошкільників; постійне моделювання на заняттях видів педагогічної діяльності; наявність відповідної до технології підготовки студентів бази педпрактики.

Аналіз результатів дослідження дозволяє сформулювати рекомендації Науково-методичним центрам середньої та вищої освіти, педагогічним училищам щодо удосконалення підготовки вихователів з правом навчання англійської мови. Зокрема, рекомендацій про вдосконалення освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми, навчальних програм англомовної та методичної підготовки студентів, організації прийому на навчання, технології навчального процесу та його організаційно-методичне забезпечення.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання проб-леми підготовки вихователя з правом навчання англійської мови. Заслуговують подальшого вивчення такі проблеми: уточнення освітньої характеристики вчителя англійської мови освітньо-кваліфікаційного рівня “Молодший спеціаліст”; міжпредметні зв’язки в процесі фахової підготовки; ступенева підготовка вчителя іноземної мови у педагогічних вищих навчальних закладах; післядипломна освіта вихователів як спеціалістів з іноземної мови.

Основні положення дослідження відображено
в публікаціях:

1. Шкваріна Т.М. Заняття з англійської мови в дошкільному виховному за-кладі: Посібник для студентів педагогічних училищ. - Умань: Мін-во освіти, Умань. держ. пед. училище, 1997. - 130 с.

2. Шкваріна Т.М. Англійська мова. Частина 1: Посібник для студентів педа-гогічних училищ - вихователів з правом навчання англійської мо-ви. - Умань: Мін-во освіти, Умань. держ. пед. училище, 1999. - 218 с.

3. Шкваріна Т.М. Інтеграція змісту, форм і методів навчання англійської мови в педагогічному училищі //Педагогіка і психологія професій-ної освіти. – 1999.-№1.-С. 86-89.

4. Шкваріна Т.М. У світ іноземної мови - з цікавістю. //Дошкільне виховання. –2000.- №1. –С. 22 – 23.

5. Шкваріна Т.М. Підготовка у педагогічному училищі спеціалістів з пра-вом навчання дітей англійської мови //Початкова школа. –2000.- № 4. – С 49-50.

6. Шкваріна Т.М. Про концепцію підготовки в педучилищі вихователя з правом навчання англійської мови //Збірник
наукових праць Уманського державного педагогічного інституту
ім. П.Г. Тичини.-К.,1998.-С. 246-249.

7. Шкваріна Т.М. Про удосконалення підготовки у педагогічному училищі вихователя з правом навчання англійської мови //Збірник науко-вих праць Уманського державного педагогічного університету ім. П.Г. Тичини. -К.,1999.-С.229-232.

8. Шкваріна Т.М. Практикум у навчанні іноземної мови //Психолого-педагогі-чні проблеми професійної освіти: Науково-методичний збірник інституту системних досліджень освіти, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. -К.,1994.-С.281-282.

9. Шкваріна Т.М. Про концепцію підготовки в педагогічному училищі вихова-теля з правом навчання англійської мови //Антропоцентризм или антропофилия?- Київ-Кривий Ріг-Москва, 1998.-С. 151-161.

10. Шкваріна Т.М. Поліглоти з дитсадка. Підготовка в педагогічному учили-щі вихователя з правом викладання англійської мови //Освіта. -12-19 травня 1999 р.-№26-27.-С. 6-7.

11. Шкваріна Т.М. Дидактичні принципи вивчення курсу країнознавства //Формування творчої особистості вчителя для оновлюваної на-ціональної школи: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції.-Умань, 1993. – Ч.ІІ.-С. 187-189.

12. Шкваріна Т.М. Забезпечення активності студентів при вивченні іноземної мови // Формування творчої особистості вчителя для оновлюваної національної школи: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції.-Умань, 1993.- Ч.ІІІ.- С.32-34.

13. Шкваріна Т.М. Екологічна тематика при навчанні дошкільників іноземної мови //Екологічне виховання в закладах народної освіти:
Тези виступів на на-уково-практичній конференції. - Черкаси, 1990.-
С. 95-97.

14. Шкваріна Т.М. Педагогічні умови успіху екологічного виховання дошкіль-ників на заняттях іноземної мови //Екологія і освіта: проблеми теорії і практики: Тези доповідей на міжнародній конференції. - Умань, 1994.-Т. І. – С. 79-80.

15. Програми педагогічних училищ. Державний екзамен з до-даткової кваліфікації “Вихователь з правом навчання іноземної мови”.
Затверджено Управлінням вищих навчальних закладів Міністерства освіти /Укладачі Шкваріна Т.М., Некрасова К.П. - К., 1993..- 6 с.

16. Програми педагогічних училищ. Історія, література, куль-тура країни, мова якої вивчається. Історія, література, культура Великобританії та США. Історія, література, культура Німеччини та Австрії. Затверджено Управлінням вищих навчальних закладів Міністерства освіти /Укладач Шкваріна Т.М. - К., 1993.- 11с.

17. Програми педагогічних училищ. Педагогічна практика. Додаткова кваліфікація “Вихователь з правом навчання іноземної мови”. Затверджено Управлінням вищих навчальних закладів Міністерства освіти /Укладачі Шкваріна Т.М., Безвугляк Г.Я., Коломієць А.С., Некрасова К.П - К., 1993. - 7 с.

Анотації

Шкваріна Т.М. Підготовка студентів педагогічних училищ до навчання дошкільників англійської мови. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена проблемі підготовки в педагогічних училищах вихователів дошкільних закладів до навчання дошкільників англійської мови. Теоретично об-ґрунтовується концепція, зміст, освітньо-професійна програма та структурно-логічна схема підготовки спеціаліста. Експериментально визначається ефективність запропонованої технології навчання та її іноваційний характер, педагогічні умови впровадження розробленої технології в навчальний процес. Даються практичні рекомендації щодо шляхів поліпшення підготовки у педагогічних училищах вихователів з правом навчання англійської мови.

Ключові слова: додаткова кваліфікація, вихователь з правом навчання англійської мови, концепція, освітньо-професійна програма, зміст, принципи, технологія, профілізація навчання.

Шкварина Т.М. Подготовка студентов педагогических училищ
к обучению дошкольников английскому языку. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального обучения. Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена проблеме подготовки в педагогических училищах воспитателей дошкольных учреждений к обучению дошкольников английскому языку. Теоретически обоснованы концепция, содержание, образовательно-профессиональная программа и структурно-логическая схема подготовки специалиста. Экспериментально определены эффективность предложенной технологии обучения и ее инновационный характер, педагогические условия внедрения разработанной технологии в учебный процесс. Даны практические рекомендации о путях улучшения подготовки в педагогических училищах воспитателей с правом обучения английскому языку.

Ключевые слова: дополнительная квалификация, воспитатель с правом обучения английскому языку, концепция, образовательно-профессиональная программа, содержание, принципы, технология, профилизация обучения.

T.M. Shkvarina. Training students in the teachers’ training schools for teaching preschool children the English language. – Manuscript.

The thesis is promoted to maintain candidate degree in pedagogics; speciality 13.00.04 . - theory and methods of professional education. Institute of pedagogics of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

In the dissertation the author investigates the urgent problem of training teachers of the kindergarten in the teachers’ training schools for teaching preschool children the English language. Specialists of such qualification were not trained in Ukraine earlier. Improvement of quality of training such specialists will favour better knowledge of the English language of the young genera

The thesis is theoretical and experimental investigation. It consists of the introduction, two sections, general conclusions, the list of the original sources and apendices.

In the introduction the actuality of the problem is substantiated; the object, the aim, the tasks and conception of the investigation are determined; the hypothesis is formed; the methods and stages of the work are characterized; the trustworthiness, scientific novelty, theoretical and practical significance of the received results are discovered.

In the first section it is proved that introduction into educational work of teachers’ training schools the training teachers of the kindergarden for teaching pre-school children the English language had progressive character. The theoretical analysis of educational and professional curriculum is fulfilled; the reasons of inadequate preparation of graduating students to teaching pre-school children English were revealed theoretically. The most important of such reasons are fragmentariness of the professional training, the lack of children’s lexics in the content of training students; inadequate level of communicative competence in pedagogical and psychological, social and cultural spheres; non-co-ordination of teaching between the linguistic, methodical and practical courses; the lack of necessary professional subjects syllabi, text-books and training aids. The conception of training specialists is grounded. This conception contains the aim, the tasks, general content,organizing forms, methods of teaching. It explains the system of training in the teachers’ training schools the teachers of English in the kindergarten.

The main sоurces and factors of forming the educational content are determined and on this basis the educational model of special professional content of training the teachers is worked out; the changes in educational and professional curriculum and structural and logical scheme of educational process are substan

In the second section the results of research and experitest of theoretical conclusions are presented.

The dissertation contains the results of a four-years-long experimental training pre-school children the English language. These results are used to give a more precise determination of content of linguistic, methodical and practical training. The author carried out questionnaire of the teachers who teach pre-school children the foreign language and determined the disadvantages in their knowledge and skills.

The teachers of secondary schools who begin to teach preschool children don’t know the peculiarities of development of such children, difference between teaching children in the kindergarten and schoolсhildren. The author shows the dependence between the teacher’s methodological qualification and effectiveness of his teaching activities.

In the investigation the pedagogical conditions of entrance examinations organization in teachers’ training schools are formulated; the typical disadvantages of English linguistic grounding of school-leavers, the first-year students motives of choosing speciality are expounded. The dissertation contains the questionnaire with the help of which the linguistic or communicative abilities of the students to learn the foreign language
can be determined.

The model of training the teachers of English in the kindergarten in teacher’s training schools is scientifically substantiated and experimental training of specialists is expounded in the thesis.

Optimum volume of language, speech, sociocultural and methodical material, and the time for training which must be put into the syllabi are determined. The integrative system of special professional training (principles, means, methods and ways, types