НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім.В.М.КОРЕЦКОГО

ЧИЖМАРЬ ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 347.451.2

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ УКЛАДЕННЯ ФОРВАРДНИХ

УГОД НА ТОВАРНИХ БІРЖАХ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент

Калакура Віктор Ярославович,

Інститут міжнародних відносин Київського

національного університету імені Тараса Шевченка, доцент

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Луць Володимир Васильович, Прикарпатський університет ім.Стефаника, завідувач кафедрою.

кандидат юридичних наук Венецька Марина Віталіївна, Інститут держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, старший науковий співробітник

Провідна установа

Львівський державний університет ім.І.Франка, кафедра цивільного права і процесу, Міністерство освіти і науки України, м.Львів

Захист відбудеться “25” грудня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 при Інституті держави і права ім. В.М.Корецького НАН України за адресою: 01001, м.Київ-1, вул.Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України за адресою: 01001, м.Київ-1, вул.Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий “23” листопада 2000 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради І.М.Кучеренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. “Форвардний договір” – це поняття, яке широко застосовується у цивільному праві багатьох країн як правовий інститут, але в Україні, в силу економіко-політичних причин, воно майже було забутим. Розвиток суспільно-економічних відносин, відмова від адміністративно-командної системи економіки та впровадження ринкових відносин в Україні потребує докорінного реформування законодавства, яке визначає засади функціонування інститутів ринкової інфраструктури. Одним із елементів нової економічної системи є товарні біржі, які забезпечують функціонування оптового ринку сільськогосподарських, сировинних, паливно-мастильних та інших товарів.

З метою належного правового регулювання цивільних відносин, що виникають в зв’язку з укладенням на товарних біржах форвардних договорів, необхідно провести значну реформу біржового законодавства в Україні. Прийнятий 10 грудня 1991 року Закон України “Про товарну біржу” вперше в Україні визначив юридичну природу та врегулював процес укладення форвардних договорів. Однак застосування цього закону показало його неповноту та недосконалість через відсутність чіткого визначення поняття форвардного договору та учасників процесу укладення форвардних договорів, неврегульованість предмету цих договорів та особливостей місця укладення і т.д. Крім того, відсутність належної правової бази щодо регулювання правовідносин, які виникли в зв’язку з укладенням форвардних договорів, є однією з перешкод на шляху до створення в Україні мережі міжбіржової форвардної торгівлі та інтеграції українських товарних бірж у систему міжнародної міжбіржової торгівлі.

Ці обставини викликали потребу глибокого і детального вивчення проблем, пов’язаних із форвардними договорами, та підготовки на цій основі науково обгрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства України. Задля досягнення поставленої мети необхідно було врахувати як світовий досвід, так і національну специфіку, обумовлену, насамперед, особливостями сучасного економічного стану України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження пов’язаний з Основними напрямками наукових досліджень в галузі держави і права на 1998-2000 роки, що були обговорені на засіданні Президії та загальних зборах відділень Академії правових наук України і затвердженні загальними зборами Академії 19 березня 1998 року. Тема роботи є частиною науково-дослідницької теми, яка розробляється кафедрою цивільного права юридичного факультету Ужгородського національного університету: “Реформа цивільного права і судочинства у світлі Конституції України”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження, враховуючи важливе значення форвардних договорів для розвитку біржової діяльності в Україні, є науковий аналіз юридичної природи форвардних договорів, що укладаються на товарних біржах, аналіз проблеми виникнення та зміни цивільно-правових відносин при укладенні форвардних договорів, аналіз практики діяльності українських та зарубіжних товарних бірж щодо особливостей укладення форвардних договорів, висвітлення досвіду розв’язання в інших державах (Російській федерації, США, Німеччині) деяких проблем, пов’язаних з правовим регулюванням форвардних договорів.

У відповідності до вказаної мети для даного дослідження визначені наступні завдання:

- проаналізувати стан розв’язання наукової проблеми щодо форвардних договорів, укладених на товарних біржах, у працях вітчизняних і зарубіжних юристів, економістів;

- з’ясувати місце форвардних договорів у системі цивільно-правових договорів;

- проаналізувати нормативно-правові акти України, які регулюють юридичну природу та порядок укладення біржових форвардних договорів;

- проаналізувати функціонування і розвиток інституту форвардних біржових договорів в Україні та інших державах;

- на основі узагальнення практики застосування законодавства України та діяльності товарних бірж України, наукових досліджень вчених-юристів зробити висновки і сформулювати зміни та доповнення до законодавства щодо правового регулювання юридичної природи та порядку укладення форвардних договорів.

Предметом дослідження є форвардний договір, що укладається на товарній біржі, як самостійний правовий інститут у системі цивільно-правових договорів.

В основу дисертаційного дослідження покладено предметно-юридичний, проблемно-хронологічний, системно-структурний та порівняльний методи. Це дало змогу простежити якісні й кількісні зміни у правовому регулюванні суспільних відносин, що пов’язані з форвардними біржовими договорами.

При підготовці дисертаційної роботи були використані дослідження відомих радянських та українських юристів-науковців із питань загальної теорії зобов’язального права (М.І.Брагінський, С.Н.Братусь, В.Г.Вердні-ков, О.С.Іоффе, В.В.Луць, М.І.Мітіліно, В.С.Толстой, Г.Ф.Шершеневич та ін.), праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань правового регулювання біржової діяльності та біржових договорів (І.В.Авіліна, Л.Т.Андреєва, І.С.Бак, А.В.Биков, Ф.Х.Гольстмен, К.Б.Дудорова, Б.В.Завидов, В.Г.Разінков, В.Н.Рясенцев, Т.А.Сойфер, Б.О.Ткаченко, Н.Б.Шеленкова та ін.).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній юридичній науці цивільного права зроблено спробу системно дослідити форвардний договір, що укладається на товарній біржі. У дисертації дано повну оцінку форвардного договору як правової категорії, детально аналізуються правова природа форвардного договору, укладеного на товарній біржі, види форвардних договорів, особливості правового статусу сторін форвардного договору та учасників біржових торгів, зв’язок форвардних договорів з іншими видами цивільно-правових договорів, і зокрема біржовими. У ході дослідження розроблені пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України та практики його застосування, реалізація яких може підвищити ефективність правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних із форвардними договорами.

У результаті проведеного дослідження на захист виносяться такі основні положення:

- робиться висновок про те, що за юридичною природою форвардні договори є особливим видом договорів купівлі-продажу, відмінними ознаками якого є: предмет договору – замінні речі, які відповідають встановленим державним чи біржовим товарним стандартам; ціна, що встановлюється сторонами з врахуванням результатів біржового котирування; строк передачі права власності на предмет договору, який є уніфікованим і встановлюється від одного до дев’яти місяців; місце укладення – торговий зал біржі; час укладення, який визначений тільки у період, встановлений і попередньо публічно оголошений вищим органом управління біржі);

- визначається, що оферта при укладенні форвардного договору є публічною і виражається у пропозиції оферента чи його представника укласти договір на певних умовах, що звернута до всіх учасників біржових торгів;

- формулюється положення про необхідність законодавчого закріплення дієвих гарантій захисту майнових прав сторін форвардних договорів від можливих правопорушень при виконанні біржовими посередниками біржових доручень шляхом забезпечення публічності проведення біржових торгів, врегулювання порядку проведення котирування біржових товарів, перевірка працівниками реєстраційного бюро товарної біржі належного уповноваження біржового посередника щодо укладення форвардного договору та ін.;

- дається визначення правового статусу самостійного брокера, як фізичної особи-підприємця чи підприємства, який здійснює на біржі посередницьку діяльність в якості самостійного суб’єкта цивільних правовідносин і внесено пропозицію про його закріплення у законодавстві України;

- вноситься пропозиція надати право участі у біржових торгах сторонам форвардних договорів (покупцям і продавцям) без участі біржових посередників, у якості постійних чи разових учасників;

- доводиться, що при укладенні форвардного договору сторони погоджують тільки істотні умови про предмет і ціну товару, а умови щодо порядку передачі права власності, проведення розрахунків, вирішення спорів та ін. визначаються типовим біржовим договором і є обовязковими для сторін форвардного договору;

- обґрунтовується положення про те, що реєстрація форвардного договору на товарній біржі не є фактом вступу договору в дію, а тільки фактом визнання його біржовим, що тягне за собою ряд юридичних наслідків: порядок виконання договору регулюється локальними нормативними документами товарної біржі; вирішення спорів між сторонами, проведення розрахунків, контроль за якістю поставлених товарів по форвардному договору здійснюється товарною біржою.

Практичне значення одержаних результатів. Виконане дослідження дає змогу по-новому підійти до питання законодавчого розв’язання ряду проблем правового регулювання форвардних договорів. Аналіз чинного законодавства України та практики його застосування в біржовій діяльності щодо форвардних договорів дає підстави твердити, що цивільно-правові відносини недостатньо врегульовані, особливо в питаннях юридичної природи форвардного договору та особливостей його укладення на товарних біржах. Матеріали дисертації можна використовувати в навчальному процесі у ВУЗах, зокрема, при вивченні зобов’язального права на юридичному факультеті. Підсумовуючи викладене, можна виділити такі напрямки використання результатів дослідження:

науково-дослідний (для створення єдиної концепції щодо суті інституту форвардних договорів);

державно-правотворчий (для аналізу та вдосконалення чинного законодавства щодо юридичної природи форвардного договору та регулювання суспільних відносин, пов’язаних із цим договором).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались у виступах на 52-ій підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу Ужгородського державного університету (Ужгород, 1998 р.) та 53-ій підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу Ужгородського державного університету (Ужгород, 1999 р.).

Публікації. Основні положення дослідження викладені в трьох статтях у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація побудована за проблемно-структурним принципом і складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 161 сторінок, в тому числі список використаних джерел - 12 сторінок і містить 127 найменувань.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертації, визначається мета і задачі дослідження, конкретизується предмет та методи дослідження, формулюється наукова новизна одержаних результатів, викладається практичне значення отриманих результатів, вказується форма апробації результатів дисертаційної роботи і публікації з теми, що досліджується.

Розділ перший – “Сучасні теорії (концепції) форвардного договору у вітчизняній та зарубіжній юридичній науці” присвячений аналізу наукових концепцій щодо юридичної природи форвардного договору.

Юридичну науку в галузі біржових договорів дорадянського періоду представляють такі визначні науковці того часу, як А.Ф.Волков, Ф.Х.Гольфстмен, В.А.Прокшинський, Ю.Д.Філіпов, Г.Ф.Шершеневич та інші. Але вони не розглядають форвардний договір як самостійний вид договору з притаманними йому особливостями предмету, змісту, порядку укладення. У цілому, визнаючи існування двох видів бірж - товарних і фондових, науковці зазначеного періоду не розглядали форвардні договори, укладені на цих біржах як різні правові категорії. Тому, можна констатувати відсутність у науці дорадянського періоду цілісної концепції про правову природу форвардного договору.

Впровадження в СРСР нової економічної політики, і в першу чергу, визнання приватної власності та відновлення торговельних традицій привернуло увагу науковців до проблем біржового товарного ринку та форвардних договорів. Але більшість дослідників періоду НЕПу (І.С.Бак, Р.Я.Полкав, Р.В.Рапопорт, К.Я.Шмідт та ін.) в силу об’єктивних умов розглядали форвардні договори з економічної точки зору. Це не знімає актуальності їх наукових висновків для юриспруденції, оскільки економічна суть форвардних договорів є загальновідомою, і належне законодавче регулювання економічних відносин потребує глибокого дослідження економічних явищ, пов’язаних з цими договорами.

Починаючи з 1937 року, коли уряд СРСР почав проводити політику на згортання НЕПу юридична наука під впливом політичних процесів, які на той час відбувалися, відкинула можливість існування інституту форвардного договору та товарних бірж у цілому, як елементів, що не притаманні соціалістичній системі економіки. В умовах націоналізації приватної власності існування та розвиток біржових інститутів й біржових договорів стало неможливим. Тому увага науковців зосереджена на вивченні процесу укладення форвардних договорів у іноземних країнах. На жаль, наукові дослідження вчених характеризуються не розробкою нових теорій (концепцій) про форвардні договори, а критикою економічної системи іноземних країн в цілому біржових інститутів зокрема.

Бурхливий розвиток у СРСР в кінці 80-х років товарних бірж знову привернув увагу науковців до проблем форвардних договорів. Важливий внесок у дослідження цього виду договорів зробили російські вчені І.В.Авіліна, О.М.Козирь, А.В.Биков, Р.В.Завидов, В.С.Мартем’янов, В.Н.Рясенцев, Т.Сойфер, Н.Б.Шеленкова та ін. Ними було розроблено основні ознаки форвардних договорів (предмет, сторони, порядок укладення).

В Україні дослідження товарних бірж та біржових договорів стали предметом дисертаційних робіт молодих українських вчених-юристів Б.О.Ткаченка та К.Б.Дудорової. Їхні дослідження порушують актуальні питання, пов’язані з форвардними договорами, але не розкривають особливості предмета та порядку укладення форвардних договорів, правової природи біржового посередництва на товарних біржах публічно-правової форми.

Значний інтерес становлять висновки сучасних науковців, які вивчають суть та значення форвардних договорів в інших галузях суспільних наук, насамперед у галузі економіки (І.А.Бланк, Т.П.Воєводська, І.Н.Герчікова, Б.Т.Златкіс, А.В.Зорянов, А.А.Іващенко, Е.В.Кузнецова, В.Д.Маневич, О.М.Сохацька, В.Я.Узун, А.В.Юрченко та ін.). У працях цих та інших авторів основну увагу акцентовано на економічних проблемах функціонування форвардного ринку в сфері біржової торгівлі, діяльності товарних бірж, процесу ціноутворення, які безпосередньо потребують нормативно-правового регулювання. Результати наукових пошуків у галузі економіки дуже часто надають нового поштовху та вказують нові шляхи для дослідження форвардних договорів у галузі права.

Другий розділ – “Правова природа та особливості форвардних біржових договорів” складається з трьох підрозділів.

Підрозділ 2.1. – “Правовий аналіз розвитку біржових договорів та місце форвардних договорів серед них” розкриває суть і зміст біржових договорів, юридичні, економічні, історичні та інші фактори, які обумовлювали зміст та динаміку розвитку інституту біржових договорів, їх характерні риси, відмінні та спільні ознаки окремих видів.

Автор обгрунтовує свою позицію щодо класифікації біржових договорів у залежності від строку виконання, відкидаючи класифікацію за предметом виконання (І.С.Бак) чи змішаною ознакою (В.Я.Узун). В залежності від строків виконання договори поділяються на касові (спотові) і строкові (форвардні, ф’ючерсні та опціонні).

За своєю юридичною природою касовий договір є договором купівлі-продажу. Характерною ознакою касових договорів є негайне їх виконання. Поняття “негайне виконання” носить умовний характер. Це пов’язано з тим, що виконання договору відбувається поза біржею і на момент укладення договору товар, що становить його предмет, як правило, відсутній на біржі і знаходиться на складі продавця або транспортується на склад біржі. Строк виконання не перевищує, як правило, чотирнадцяти днів.

Форвардний договір – це договір купівлі-продажу біржового товару, згідно якого передача права власності на товар здійснюється у майбутньому. За своєю характеристикою форвардні договори дуже подібні до касових. У силу цього їх часто об’єднують в одну групу – договори з реальним товаром, тобто договори, за якими відбувається дійсна передача товару від покупця до продавця. Першою відмінною ознакою форвардного договору від касових є те, що форвардні договори передбачають більш тривалі строки виконання. Друга відмінна ознака полягає в тому, що в якості предмета форвардного договору може виступати як той товар, що перебуває у власності продавця, так і той, що фізично не існує, але до моменту виконання зобов’язання буде вироблений (створений) продавцем.

Ф’ючерсний договір – це письмове зобов’язання покупця придбати, а продавця здійснити передачу товару специфічної якості і кількості в передбаченому місці та часі в майбутньому. Особливою рисою ф’ючерсних договорів є те, що об’єктом договору виступає не біржовий товар, а стандартизований біржовий контракт, який передбачає майнове право сторони на одержання у власність в обумовлений термін чітко погодженої кількості товару встановленого стандарту. Метою укладення ф’ючерсних договорів є не купівля-продаж реального товару, а страхування сторін (хеджирування) від коливання цін на аналогічні товари. Характерною особливісю ф’ючерсних договорів є наявність двох способів виконання: шляхом передачі реального товару та шляхом укладення зворотнього договору.

Опціонні договори являють собою різновид строкових біржових договорів, суть яких полягає в тому, що одна сторона (яка заявила опціон), сплативши на користь іншої сторони вартість опціону (премії) набуває право вимагати від неї виконання зобов’язання або повністю відмовитися від нього. В договорі зазначаються альтернативні способи виконання і платник премії в строк, вказаний в договорі, обирає спосіб, який йому найвигідніший. Істотною умовою цих договорів, крім строку виконання, є й строк, в який платник премії повинен повідомити контрагента про спосіб виконання договору. Автор обгрунтовує відмінність премії у опціонних договорах від забезпечення у форвардних договорах.

Підрозділ 2.2. – “Поняття, суттєві ознаки та значення форвардних договорів” містить характеристику юридичної природи форвардних договорів.

Суттєві ознаки форвардних договорів проявляються у наступному:

1. Форвардний договір завжди укладається у процесі біржових торгів, які проводяться у чітко визначений термін, обумовлений датою та часом. При цьому біржові торги носять постійний, регулярний характер.

2. Форвардні договори укладаються сторонами особисто або через біржових посередників.

3. Предметом форвардних договорів виступає реальний біржовий товар, який допущений до обігу на товарній біржі. При цьому допускається укладення форвардних договорів як стосовно існуючого товару, так і того, що буде вироблений до певного строку.

4. Біржові форвардні договори характеризуються публічною офертою, що заявлена всім зацікавленим особам, які беруть участь у біржових торгах.

5. Форвардні договори укладаються у письмовій формі з подальшою реєстрацією на біржі.

6. Форвардні договори обов’язково укладаються на біржі, а їх виконання може відбуватися поза її межами.

Форвардний договір за суб’єктивним складом є двостороннім і передбачає наявність двох осіб – відчужувача (продавець) та набувача (покупець). На відміну від інших цивільно-правових договорів форвардні не передбачають наявності множинності учасників на боці відчужувача чи набувача. Автором доведено що форвардний договір носить взаємний, платний, консенсуальний характер.

Автор конкретизує класифікацію форвардних договорів в залежності від способу забезпечення (договори із заставою на купівлю, договори із заставою на продаж), від форми премії в договорі (прості договори з премією, подвійні договори з премією, складні договори з премією, кратні договори з премією); аналізує особливості форвардних договорів з кредитом, з умовою та бартерні форвардні договори.

Окрему увагу відведено дослідженню нормативно-правової бази України, що регулює правовідносини, пов’язані з укладенням форвардних договорів. Автор досліджує історію розвитку українського біржового законодавства, наводить основні його недоліки та позитивні моменти.

Підрозділ 2.3. – “Зміст форвардного договору та його особливості”. У цьому підпункті автор аналізує юридичний зміст взаємних прав і обов’язків сторін форвардного договору, систему істотних та звичайних умов, а також міри цивільно-правової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань сторонами форвардних договорів.

Предметом біржових договорів можуть бути речі й майнові права, але предметом форвардних біржових договорів є виключно замінні речі, що не обмежені у цивільному обороті. Автор узагальнює систему вимог, які забезпечують обіг на біржі тільки певного кола речей, які за своєю природою можуть бути біржовими. Згідно з цими вимогами предмет форвардних договорів повинен характеризуватися такими ознаками: взаємозамінністю, здатністю до стандартизації, масовим характером виробництва, якісною однорідністю, подільністю і т.д.

Дослідник доводить, що юридична природа форвардного договору вимагає обмеження біржового ринку тільки такими речами, які легко піддаються стандартизації, тобто визначенню єдиного стандарту для групи однорідних речей. Суть стандартизації полягає в описі найбільш характерних властивостей товару, які дають цілісну уяву про предмет форвардного договору. Стандарти біржових товарів поділяються на універсальні (міжнародні), національні та біржові.

Ціна – одна з iстотних умов платних договорiв (напр., купiвлi-продажу, поставки), яка виражає грошову вартiсть відчужуваної продукцiї, виконаних робiт або наданих послуг. При укладенні біржового форвардного договору фігурують два види цін: ціна договору та котирувальна ціна. Ціна договору є показником вартості реалізованого на біржі товару. За своєю юридичною природою вона виступає істотною умовою цього виду договорів. Біржова котирувальна ціна за своїм характером є довідково-інформаційною.

До звичайних умов відносяться ті, які є природними для даного виду договорів та сторін. Звичайні умови форвардних договорів можна поділити на дві групи. До першої відносяться умови, які є очевидними і не підлягають погодженню між сторонами. До таких умов можна віднести величину мінімальної партії товару, порядок вирішення спірних правовідносин та ін. До другої групи відносяться умови, які не потребують погодження сторін, але є очевидними в силу змісту Правил біржової торгівлі. До цієї групи відносяться умови щодо порядку та форми розрахунків.

Третій розділ – “Правове регулювання укладення форвардних біржових договорів” – складається з двох підпунктів.

У підрозділі 3.1. – “Особливості структури договірних зв’язків у форвардних договорах” розкриваються питання участі особи особисто або через уповноваженого представника (біржового посередника) у процесі укладення форвардних договорів на товарних біржах. Автор розкриває зміст суб’єктивного права особи на участь у біржовій торгівлі з метою придбання чи відчуження товару на умовах форвардного договору. У законодавстві України на сьогоднішній день не міститься ні чіткої системи біржових посередників, ні жодних критеріїв для визнання тієї чи іншої особи біржовим посередником. Детально аналізуючи правове положення, права та обов’язки учасників біржових торгів дослідник стверджує, що біржовими посередниками в Україні виступають члени біржі.

Членами біржі, згідно із ст.8 Закону України “Про товарну біржу” є юридичні чи фізичні особи, які виступили засновниками біржі, або, сплативши вартість “біржового місця” (вступного внеску), стали її учасниками. Набуття прав члена біржі можливе також через успадкування біржового місця. Набуття особою статусу члена біржі наділяє її певними правами. Права члена біржі можна поділити на два види: майнові та управлінсько-правові.

Важливим правом члена біржі є право на створення брокерської контори, через яку він здійснює посередницькі функції. Брокерські контори є юридичними особами, які в залежності від складу засновників утворюються у формі господарських товариств, приватних чи дочірних підприємств.

Закон України “Про товарну біржу” детально не регламентує правове положення біржових брокерів. Із змісту цього закону випливає наступне: а) брокери виступають представниками членів біржі і в силу цього виконують їх доручення; б) доручення члена біржі, яке виконує брокер, стосується укладення та реєстрації біржового форвардного договору; в) виконання доручення члена біржі це не право брокера, а його обов’язок.

Зазначені ознаки, які характеризують правове положення брокера, свідчать про те, що брокер не діє на біржі як самостійний суб’єкт. З цього випливає, що брокер не може безпосередньо представляти інтереси третіх осіб і виконувати їх доручення. Автор доводить, що брокер, згідно законодавства України, не займається підприємницькою діяльністю, а тому і не є підприємцем. Виконання доручень члена біржі здійснюється брокером на основі трудових відносин. Це твердження можна підкріпити пунктом “б” частини першої ст.15 Закону України “Про товарну біржу”, із змісту якої випливає, що в якості учасника біржового договору визнається виключно член біржі.

Цим самим законодавець усуває право засновників біржі на вибір правової форми біржі і закріплює можливість створення бірж тільки приватно-правової форми, коли учасниками біржової торгівлі виступають тільки члени даної біржі. Приватно-правовий характер українських товарних бірж обмежує участь у біржових торгах ділерів, самостійних брокерів, постійних та разових біржових учасників.

Ділерами називають біржових посередників, які укладають договори від власного імені та за свій рахунок. Ділери здійснюють біржові операції не з метою реального придбання товару, а для подальшого перепродажу і одержання майнової вигоди у вигляді різниці між ціною купівлі та ціною продажу. Ділери діють на основі договору комісії, а в деяких випадках, укладають біржові договори без попередньої угоди з майбутнім покупцем на свій ризик.

Самостійний брокер – це біржовий посередник, який від імені третіх осіб і за їх рахунок укладає біржові договори. Відмінність між самостійним брокером і членом біржі полягає у тому, що самостійний брокер не є засновником біржі, не володіє майновими та управлінськими правами щодо товарної біржі. Самостійний брокер вправі брати участь у біржових торгах за умови одержання дозволу вищого органу управління товарної біржі та сплативши встановлену на біржі плату.

Постійні і разові учасники біржових торгів за своїм правовим статусом не є біржовими посередниками, оскільки: їм дозволено укладати в процесі біржових торгів договори тільки від свого імені і за свій рахунок; вони вправі укладати тільки договори з реальним товаром. В залежності від умов участі у біржових торгах вони поділяються на разових і постійних. Разові учасники біржових торгів мають право укладати договори на біржі протягом одного дня і тільки в одній торговій секції. Постійні учасники біржових торгів вправі укладати біржові договори протягом тривалого строку, як правило, до трьох років.

Підрозділ 3.2. – “Порядок укладення біржових форвардних договорів” присвячений проблемам правового регулювання діяльності учасників біржових торгів, спрямованої на укладення форвардного договору. Автор виділяє ряд етапів укладення форвардного договору (підготовчий етап, висунення комерційної пропозиції, акцептування пропозиції (оферти), реєстрація договору), порівнює оферту і акцепт при укладенні біржових і небіржових договорів. Порядок укладення біржових форвардних договорів регулюється законодавством України, а також Правилами біржової торгівлі, які затверджуються загальними зборами членів біржі або органом, що ними уповноважений.

Правила біржової торгівлі є основним нормативним документом, що регулює порядок укладення форвардних договорів. При цьому положення вказаного документа поширюються не тільки на осіб, які беруть участь у торгах (член біржі, брокер), але і на осіб, які забезпечують їх проведення (посадові особи органів товарної біржі).

Укладення форвардних договорів відбувається шляхом участі покупців і продавців у публічних гласних біржових торгах на конкурентних засадах. Публічний характер біржових торгів означає, що будь-яка особа вправі укладати біржові форвардні договори на товарній біржі. Гласність означає, що при проведенні торгів інформація про умови форвардних договорів, про характеристику та ціни на біржові товари є рівнодоступними для всіх осіб, які допущені до участі у біржових торгах. Принцип гласності може обмежуватись стосовно інформації, яка згідно законодавства України визнається комерційною таємницею.

Біржові торги завжди проводяться у окремому приміщенні товарної біржі, до якого допускаються лише учасники торгів. Цим забезпечується концентрація на біржі всього попиту і пропозиції на певний вид біржового товару, що в свою чергу спрощує процес пошуку контрагентів, підвищує рівень конкуренції, спрощує механізм нагляду за законністю дій учасників біржових торгів.

Світова практика виробила два способи укладення форвардних договорів: торгівля “пошепки” і публічна торгівля. Перший спосіб полягає в тому, що, володіючи інформацією про виставлені на торги товари, зацікавлена особа чи її представник безпосередньо звертаються до брокерської контори чи власника товару. У такому випадку подання заявки на участь у торгах та інформації про лот вважається офертою, а звернення зацікавлених осіб – акцептом.

Найпоширенішим є спосіб ведення публічних торгів. Їх проводять біржові маклери (працівники товарної біржі). Укладення договору відбувається шляхом обговорення заявленої пропозиції всіма учасниками біржових торгів. При досягненні згоди на укладення форвардного договору контрагенти подають маклеру підписану заявку, в якій зазначають предмет та ціну договору. Маклер реєструє заяву своїм підписом. З моменту реєстрації заявки сторони зобов’язані укласти форвардний договір.

Під час проведення біржових торгів учасники не укладають форвардних договорів, а лише проявляють свою усну згоду на її укладення. Форвардний договір вважається укладеним з моменту його реєстрації на біржі, що прирівнюється до нотаріального посвідчення. Реєстрація укладених на біржі форвардних договорів є обов’язковою умовою, невиконання якої тягне за собою визнання договору небіржовим. При реєстрації біржового форвардного договору реєстратор не зобов’язаний перевіряти умови договору на предмет відповідності законодавству, але у випадку, коли договір є явно незаконним (недостатність повноважень у посередників, предметом договору виступають товари, недопущені до торгів і т.д.), то біржовий реєстратор повинен відмовити у її реєстрації.

У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження, сформульовано ряд положень науково-теоретичного та практичного характеру. До науково-теоретичних висновків відносяться питання щодо місця та значення форвардних договорів у системі біржових договорів; предмета форвардних договорів та його характерних ознак; суті біржового посередництва при укладенні біржових форвардних договорів.

Практичні висновки стосуються пропозицій по вдосконаленню законодавства України щодо поняття форвардного договору, правового регулювання юридичної природи і порядку укладення форвардних договорів на товарних біржах, статусу біржових посередників та ін.

Враховуючи наукову і практичну важливість цього питання для розвитку ринкової економіки в Україні, обґрунтовується необхідність подальших досліджень у цьому напрямку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА

ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Чижмарь Ю.В. Правове регулювання торгових операцій на товарних біржах в Україні: аналіз нормативно-правової бази // Право України.– 1999. - №12.– С.49-50, 69.

2.Чижмарь Ю.В. Правовий статус посередників на товарних біржах // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 3. – К.: Інститут держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, 1999. – С.159-169.

3.Чижмарь Ю.В. Товар як предмет біржових форвардних договорів // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 17. Частина 1. - К.: Інститут міжнародних відносин Київського національного університету, 2000. - С.120-125.

Чижмарь Ю.В. Правове регулювання укладення форвардних договорів на товарних біржах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Інститут держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, Київ, 2000.

Дисертаційна робота є науковим дослідженням проблем правового регулювання цивільно-правових відносин, що виникають або змінюються в результаті укладення на товарних біржах форвардних договорів.

Розглянуті історичні аспекти виникнення та розвитку форвардних договорів. Проаналізовано юридичну природу форвардного договору. Створено систему видів форвардних договорів та обгрунтовані їх особливі риси. Досліджено істотні та звичайні умови форвардних договорів. Розглянуто питання правового положення учасників біржових торгів і біржових посередників при укладенні форвардних договорів, а також порядку укладення цих договорів.

Обгрунтовано висновок, що діюче біржове законодавство України не відповідає сучасному стану біржової справи, стримує розвиток майнових відносин, пов’язаних із укладенням форвардних договорів на біржовому та міжбіржовому ринку. Відсутність чіткої регламентації порядку укла-дення форвардних договорів призводить до значних правопорушень у сфері біржової форвардної торгівлі. На основі дослідження запропонова-но законопроектні новації у цивільному законодавстві України.

Ключові слова: товарна біржа, форвардний договір, укладення біржових форвардних договорів, біржовий товар, біржові торги, біржовий посередник, біржове посередництво.

Чижмарь Ю.В. Правовое регулирование заключения форвардных договоров на товарных биржах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Институт государства и права им.В.М.Корецкого НАН Украины, Киев, 2000.

Диссертационная работа является научным исследованием проблем правового регулирования гражданско-правовых отношений, которые возникли или изменились в результате заключения на товарных биржах форвардных договоров.

Исследовано научные концепции о правовой природе форвардных договоров, которые были сформулированы в научных трудах российских, советских и отечественных ученых-юристов.

Рассмотрены исторические и правовые аспекты возникновения и развития форвардных соглашений. Проведен сравнительный анализ различных биржевых договоров (спотовые, форвардные, фючерсные, опционные) с целью создания системы совместных и различных черт форвардных и других биржевых договоров. Исследована юридическая природа форвардного договора как одного из видов договора купли-продажи, определены его особенности (предмет договора, цена договора, место и время заключения, и т.п.). Дана характеристика предмета форвардных договоров, его особенностей. Проанализированы отдельные виды форвардных договоров (в зависимости от способа обеспечения исполнения обязательств, от формы премии в договоре, и др.) и особенности их регулирования в гражданском праве Украины.

В диссертационном исследовании рассмотрены роль биржевых посредников (членов биржи, брокеров, дилеров) при заключении форвардных договоров, их правовое положение, права и обязанности, условия участия в биржевых торгах, правовые основы взаимоотношений с покупателями и продавцами биржевых товаров.

Проанализирован процесс проведения биржевых торгов и заключения форвардных договоров. Дано юридическое обоснование необходимости регистрации форвардных договоров на товарных биржах. Определено значение товарной биржи в процессе заключения форвардных договоров.

Сделаны выводы, что действующее биржевое законодательство Украины не отвечает современному положению биржевого дела, сдерживает развитие хозяйственных отношений, которые связаны с форвардной торговлей на биржевом и межбиржевом рынках, не создало надлежащих имущественных гарантий для сторон биржевых договоров в процессе заключения форвардных соглашений. Отсутствие четкой правовой регламентации порядка заключения форвардных соглашений приводит к значительным правонарушениям в области биржевой форвардной торговли.

Диссертация основана на исследовании широкого круга отечественной и зарубежной юридической литературы, законодательства Украины, России, США, практики деятельности товарных и товарно-фондовых бирж Украины. При этом автор использовал предметно-юридический, проблемно-хронологический, системно-логический, историко-сравнительный методы научного исследования.

В результате исследования разработаны практические рекомендации по совершенствованию гражданского законодательства Украины относительно юридической природы и порядка заключения биржевых форвардных договоров, а именно: дано определение форвардного договора и его особенных признаков; раскрыто публичный характер оферты при заключении форвардных договоров; определены меры защиты имущественных прав сторон форвардных договоров; раскрыто правовой статус независимых брокеров, постоянных и разовых участников биржевых торгов и др.

Ключевые слова: товарная биржа, форвардный договор, заключение биржевых форвардных договоров, биржевой товар, биржевые торги, биржевой посредник, биржевое посредничество.

Yr. V. Chyzhmar. Legal regulation of making forward agreements on the stock exchanges.-Typescript.

The thesis to achive the scientific degree of a candidat of science of law by speciality 12.00.03 – civil law and civil trial; family law; international private law.- Koretsky Institute of State and Law National Academy of Ukraine, Kyiv, 2000.

The thesis is a scientific research of problems of legal regulations of civil and legal relations formed in the process of making forward agreements on the stock exchanges.

The historical aspekt of the origin and development of making agraments were taken into consideration.

The legal nature of forward agreements was analysed. The system of kinds of forward agreements was created and their peculiar features were substantiated. The essential and ordinary conditions of forward agreements were investigated. The question of participants’ legal states of stock trades and stock mediators when making agreements were taken into consideration as well as the order of making these agreements.

The following summary is substantiated: the stock legislation currently in force does not correspond to the modern state of the stock business in Ukraine, it keeps back the development of economic relations connected with the forward trade on a stock and interstock market. The lack of the clear regulation of the order in making forward agreements brings to the considerable breakings of the law in the sphere of the stock forward trade. On the bases of the investigation the bill innovations are suggested in the civil legislation of Ukraine.

Key – words: stock exchange, forward agreement, making a stock forward agreements, stock commodity, stock trades, stock mediator, stock mediation.