АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

ДEЙНEКА СВЯТОСЛАВ ЄВГEНОВИЧ

УДК 614.7:546.4/.5:611.018.1

ТОКСИКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ АСПEКТИ

ЗАСТОСУВАННЯ МEТОДУ КУЛЬТУР КЛІТИН

ПРИ КОМПЛEКСНОМУ ВИВЧEННІ СПОЛУК МEТАЛІВ

ТА ОЦІНЦІ ЗАСОБІВ ЦИТОПРОТEКЦІЇ

14.02.01 - гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ, 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному інституті мeдико- eкологічних

проблeм МОЗ України та Буковинській дeржавній мeдичній академії.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор

Проданчук Микола Георгійович,

Інститут екогігієни та токсикології

ім. Л.І. Медведя, директор.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шафран Леонід Мойсейович, керівник від-ділу токсикології, Український НДІ медицини транспорту МОЗ Ук-раїни;

доктор медичних наук, професор Храпак Володимир Венедиктович, головний науковий співробітник, Інститут фармакології та токсикології АМН України;

доктор медичних наук, професор Волощенко Олег Гнатович, завідувач лабораторії гігієни нових хімічних матеріалів, препаратів та біомоні-торингу, Український науковий гігієнічний центр МОЗ України.

Провідна установа: Національний медичний університет імені

О.О. Богомольця, кафедра гігієни праці, м. Київ.

Захист відбудеться 10.10.2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.554.01 при Інституті медицини праці АМН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 75.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України (01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий 8.09. 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, к.мед.н. А.І.Ковальова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Несприятлива, а в ряді регіонів України і ка-та-стро--фічна екологічна си-туа-ція характеризується високим рівнем забруд-нен-ня дов-кілля шкідливими факторами різної природи. Згідно аналізу су-часного стану навколишньо-го се-ре-довища в Україні за критеріями прі-о-ри-тетності небез-пека шкід-ливих чинників довкілля знаходиться у такій по-слідовності: хімічне за-бруд-нен-ня > біологічне забруднення > фізичне за-бруд--нен-ня (Сердюк А.М., 1998.).

Серед хімічних речовин, що забруднюють різні об'єкти зов--нішнього се-редовища, метали та їх сполуки утворюють значну групу ток-си-кантів, яка багато в чому визначає антропогенний вплив на екологічну структуру навколишнього середовища і на стан здоров’я людини (Кундієв Ю.І., Трахтенберг І.М, 1991). Зростаючі мас-шта-би світового виробництва та використання ме-та-лів, їх висока токсич-ність, здатність накопичуватись в організмі людини та в ланцюгах жив-лен-ня бiогеоценозiв, викликати шкідливий вплив навіть у порівняно низьких кон-цен-траціях чи дозах та спричиняти вiддаленi ефекти є обгрунтованою причи-ною для віднесення металів до пріоритетних за-бруд-ників вироб-ни-чого та ото-чуючого середовища (Трахтенберг І.М., Луковенко В.П., 1990; Саto Таkаhiko, 1992; Трахтенберг І.М., Колесніков В.С., Луковенко В.П., 1994; Кундієв Ю.І., Трахтенберг І.М., 1997). В індуст-ріа-льно розвинутих краї-нах та регіонах за рахунок ши-рокого промислового ви-користання сполук металів, хімізації побуту, розвитку авто-мо-бі-льної ін-дус-трії забруднення довкілля металами, особливо свинцем та кад-мієм, є до-сить значним, тому проблема впливу цих ксенобіотиків на живі істоти, у т.ч. і на людину, набула високої актуальності (Маршалл В., 1987; Fischebein A., 1992). У зв'язку з цим про---водиться по-шук кри-терiїв ранньої дiагностики їх патогенного впливу на органiзм (Tuormaa T.E., 1994; Голиков С.Н., 1995), а специфічна дія металів на органи і системи лю-ди-ни та тва-рин стала пред-метом інтен-сив-них досліджень вітчизняних (Чекунова М.П., Фролова А.Д., 1986; Полякова А.Н. та ін., 1995) та зарубіжних вчених (Olibet G., Coccini T., Rossi A.D. et all., 1995; Panariti E., Berxholi K., 1998).

Разом з тим, токсиколого-гігієнічні дослідження металів залишаю-ть-ся дещо обмеженими, оскільки важливими є не тільки гі-гієнічна оцінка цих сполук у навколишньому середовищі та виявлення їх дії на стан здо-ро-в'я людей, а все більшого практичного значення набуває необ-хідність роз-роб-ки та наукового обгрунтування методів прискореного вивчення токсич-них власти-востей сполук металів та, особливо, пошуку засобів індивідуальної профілак-тики їх шкідли-вого впливу (Боднарчук Л. І., Кожура І.M., Якименко Д. M., 1998; Берестенко С.В., 1998). Останні ще не розроблені повною мі-рою і при їх скринінгових пошуках не використовуються аль-тер-нативні методи дослiд-жен-ня in vitro, які в світовій нау-ковій прак-ти-ці широко впроваджуються в ін-ших на-прям-ках медико-біо-логічних досліджень завдяки своїй високiй чут-ливостi (Huber H.C.H., Huber W., Ritter U., 1990), iнфор-ма-тивностi (Borenfreund E., Puerner J.A., 1986), оперативності (Swisher D.A. et all., 1989), низькій собі-вар-тості (Guillouzo A.J., 1992), а та-кож у зв’яз-ку із збільшенням зацікавленості науковців та ши-рокої гро-мад-сь-кості в гуманнішому ставленні до тварин (Warren M., 1989) і скорочен-ні їх використання в експериментах (Zbinden G.,1991; Balls M., Fentem J., 1997). Водночас, клiтинний рiвень дiї сполук металiв, дані лiтератури про клi-тиннi мембрани як унiкальне мiсце прояву токсичних ефектiв цих ксе-но-біотиків (Тиунов Л.А., 1986; Фролова А.Д., 1990) обгрунтовують доцільність та можливість вико-рис-тан-ня екс-периментів in vitro і, у тому числі, методу культур клітин для вивчення як ток-сич-них власти-востей потенційно небезпеч-них для здоров'я людини сполук металів, так і скри--нін-го-вого пошуку засобів, які про-яв-ляють про-тективну активність сто--совно токсичної дії вказаних хімічних сполук. У зв’язку з вказаним актуаль-ними є подальші експери-мен-тальні дослід-жен-ня, кінцевою метою яких є під-ви--щен-ня ефективності корекції та індивідуальної профілактики спричи-ню-ва-ної ме-талами професій-ної та екозалежної пато-логії (Длин В.В., Османов И.М., Юрьева З.А., 1998; Flora G.J.S., Kumar P., Seth P.K., Seth P.K., 1998).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-та-цій-на робота є фрагментом галузевих пріоритетних НДР МОЗ Ук-раї-ни “Роз-робка методичних підходів до використання альтернативного ме-то-ду до-слід-ження in vitro на культурах клітин при комплексному вивченні сту-пеня ток-сичності та шкідливості потенційно небезпечних для здоров’я хі-мічних фак-торів навколишнього та виробничого середовища (на прик-ла-ді солей металів)” (номер держреєстрації 0193 U029774), “Вивчити поєд-на-ний вплив несприят-ливих екологічних факторів та малих доз радіації на здоров’я дітей до-шкі-ль-них установ з метою розробки заходів по зниженню їх захворюваності” (но-мер держреєстрації 0193 U029775), “Вивчити вміст солей важких металів у біо-середовищах дітей, які мешкають в еколо-гічно несприятливих регіонах Чер-нівецької області та провести імуно-ло-гіч-ний скринінг з метою розробки рекомендацій по вдосконаленню реабі-лі-таційних заходів” (номер держ-реєс-трації 0197 U000585).

Мета роботи. Під-ви--щен-ня ефективності профілактики та корекції спри-чи-ню-ва-ної ме-талами професій-ної та екозалежної пато-логії шляхом вико-рис-тан-ня етіопатоге-нетич-них протективних за-собів, відібраних на основі поетап-ного пошуку з використанням культур клітин як тест-об’єкту для вивчення ци-то-ток-сичності сполук металів.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Експериментально вивчити in vitro цитотоксичну активність як не-ор-ганічних, так і органічних сполук металів по відношенню до пе-рещеплю-ва-них культур клітин Hep-2, Rh та HeLa.

2. Провести порівняльну характеристику цитоморфологічних та біо-хі-мічних показників при вивченні ступеня цитотоксичності сполук ме-та-лів та дослідити кореляційні зв’язки між показниками цитотоксичності сполук ме-талів для культури клітин та їх параметрами токсикометрії, отриманими в експериментах на лабораторних тваринах.

3. Встановити ефективність застосування культури клітин як тест-об’єк-ту для скринінгового пошуку in vitro речовин та факторів, які про-яв-ляють цитопротективну дію стосовно токсичного впливу металів.

4. В умовах свинцевої та кадмієвої експе-ри-мен-тальних інтоксикацій дослідити на лабораторних тваринах протек-тив-ну дію виявле-них in vitro про-філактичних засобів.

5. Встановити ефективність застосування досліджених in vitro та in vivo протективних засобів у комплексі профiлактично-реабiлiтацiйних за-хо-дiв се-ред дітей, у крові яких виявлені підвищені рівні свинцю.

Об’єкт дослідження: профілактика та корекція спричи-ню-ва-ної ме-та-ла-ми професій-ної та екозалежної пато-логії. Предмет досліджен-ня: поетапний скринін-го-вий пошук етіопатоге-нетич-них профі-лактичних за-со-бів, які про-яв-ляють про-тективну активність стосовно ток-сичної дії сполук ме-та-лів. Методи дослідження: експерименти in vitro на перещеплюваних куль-ту-рах клітин, мік-ро-скопічний, цитоморфологічний, біохімічний, токсиколо-гіч-ний, нейро-по-ве-дінковий, гематологічний, імунологічний, гігієнічний, клініко-епіде-міо-ло-гічний, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше науково обгрун-то-вана та експериментально доведена можливість, доцільність та ефектив-ність застосу-ван-ня культури клітин як тест-об’єк-ту для скринін-го-вого пошуку in vitro речовин та факторів, які про-яв-ляють цито-протек-тив-ну дію стосовно ток-сич-ного впливу металів. Доведено, що пошук етіопатоге-нетич-них профілак-тичних засобів з цитопротективною дією повинен передбачати етап дослід-жень на клітинному рівні з моделюванням цитотоксичної дії металів.

Встановлена висока чутливість перещеплюваних культур клі-тин Hep-2, Rh та HeLa до дії як неорганічних, так і органічних солей ме-талів. Показано, що широкий діапа-зон цито-токсичної активності солей металів зумовлений як природою металу, який вхо-дить до складу спо-лу-ки, так і її кислотним залишком.

Вперше проведено порівняльний аналіз крите-ріального значення ци-то-морфологічних та біо-хі-мічних показників при вивченні ступеня цито-ток-сичності солей ме-та-лів. Най-більш критеріально значимими цитомор-фо-логічними показниками визнано мітотичний індекс та відсоток клітин з ни-зь-кою інтенсивністю накопичення барвника нейтрального червоного. Вперше встановлено, що основним біохімічним критерієм цитоток-сич-ності метало-оксалатів є збільшення вмiсту в культуральнiй рiдинi креа-ти-нiну.

Вперше показано, що оцінка цитотоксичної дії солей металів повин-на проводитись на основі комплексного цитоморфологічного дослідження куль-тур клітин із враховуванням чотирьох типів їх ураження: порушень ад-гезії клітин до скла, незворотніх змін ядра, посилення мітотичної актив-ності клітин куль-тури та порушень нако-пи-чення вітального барвника.

Вперше встановлено, що екстракт обнiжжя бджолиного (пилку квітко-во-го), на-стоянки ехі---нацеї пурпурової, болиголову плямистого та арнiки гірсь-кої, нова біоло-гічно ак-тивна речовина Eрсол-1, низькоінтенсивне лазерне оп-ро--мі-нен-ня зменшують цитотоксичноий вплив сполук металів на iзо-льо-ванi клi-тини в культурi.

З використанням моделей субхронічної свинцевої та підгострої кад-мієвої експе-ри-мен-тальних інтоксикацій вперше показано in vivo здат-ність препаратів природного походження - суспензії обнiжжя бджолиного та на-стоянки ехі-нацеї пурпурової проявляти протективну активність стосов-но токсичного впливу сполук металів.

Доведено, що введення щурам обнiжжя бджолиного запо-бігає по-ру-шенням діяльності судинно-клубочкового апарату нефрону і по-шкодженню канальцевих структур нирок при підгострій інтоксикації тва-рин хлористим кадмієм.

Показано, що введення щурам з підгострою інтокси-ка-цією хло-ристим кадмієм обнiжжя бджолиного попереджує порушення ак-тив-ності фер-мен--тативних систем необмеженого протеолізу і збільшує ін-тенсивність лі-зи-су депозитів фібрину в кортикальній тканині нирок.

Виявлено нефропротекторний ефект ехінацеї пурпурової при підгострій інтоксикації хлористим кадмієм, який полягає в попередженні роз-витку пору-шень функції гломерулярного апарату нефрону і пошкод-ження канальцевих структур нирок, нормалізації активності фермен-та-тив-них систем необме-же-ного протеолізу і збільшенні інтенсивності лізису де-позитів фібрину в корти-кальній тканині нирок.

Встановлено, що в здорових щурів діуретичний ефект обнiжжя бджо-линого зумовлений зростанням швидкості клубочкової фільтрації і су-провод-жує-ться каліуретичною реакцією, а зміни ниркового транспорту нат-рію зумов-лені збільшенням фільтраційного заряду натрію і відзерка-лю-ють реалі-зацію фізіо-логічного механізму канальцево-клубочкового ба-лан-су.

На основі вивчення динамiки пiзнавальних здiбностей до-шкiль-ни-ків, у крові яких виявлені підвищені рівні свинцю, вперше показано, що при-зна-чен-ня поряд з традиційними за-ходами препа-ра-тiв ехiнацеї пурпурової і обнiжжя бджолиного спри-чиняє по--зитивний ко-ри-гуючий вплив на розвиток пізна-вальної діяльності дiтей, сприяє збіль-шен-ню екскреції свинцю та зменшенню концентрації де-ль-та-амінолеву-лі-нової кислоти в сечі.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обгрунто-ва-ні загаль-ні принципи використання ме-тоду культур клітин при ком-плекс-ному вив-чен-ні сполук металів та оцінці засобів цитопро-текції. Засто-сування цих тест-об’єктів за-без-пе-чуватиме оперативність токсиколого-гі-гіє-нічного вив-чення потен-цій-но небезпечних для здоров'я людини сполук металів і по-шу--ку засобів, які проявляють протективні властивості сто-совно ток-сич-ної дії вказаних ксе-но-біотиків, та дозволить обгрунтовано скоротити вико-рис-тання в експериментах лабораторних тварин.

Препарати природного походження - суспензія обнiжжя бджолиного та на-стоянка ехі-нацеї пурпурової, протективна активність яких стосов-но токсич-ного впливу сполук металів вперше виявлена in vitro на культурах клі-тин та доведена як в експериментах на лабораторних тваринах, так і при корекції спричинених свинцем порушень у дошкільників, можуть за-стосовуватись з лiкувально-профiлактич-ною метою при iнтоксикацiях ме-та-лами рiзного ге-незу. Метод впроваджений в практичну охорону здо-ро-в’я.

Вперше експериментально виявлена протективна активність низько-ін-тен-сивного лазер-ного імпульсного опромінення в інфрачервоній області спек-тру з довжи-ною хвилі 0,89 мкм, імпульсною потуж-ністю 6-8 Вт, час-то-тою імпульсів 80 Гц, часом впливу 64-128 с є основою для клінічної апробації засто-сування лазеротерапії при інтоксикаціях важкими металами.

Реалізація теоретичних положень та науково-практичних рекомен-дацій за результатами дисертаційної роботи здійснювалась у різних на-прям-ках.

Складено, затверджено 28.11.94 р. проблемною комісією “Гігієна пра---ці та профзахворювання” і видано інформаційний лист “Методологічні підходи до використання методу культур клітин при комплексному токси-ко-лого-гі-гіє-ніч-ному вивченні солей металів” (№ 157.95; Київ, РЦНМІ, 1995.- Вип. 4.- 2 c.).

Результати досліджень впроваджені в курсах лекцій і практичних за-нять на медико-профі-лак-тич--ному фа-ку-ль-теті Харківської медичної акаде-мії піс-ля-дипломної освіти, на кафедрі гігієни Вінницького державного ме-дич-ного уні-вер-ситету, кафедрі фітотерапії з кур-сом фарма-ко--гнозії Медич-ного інституту УАНМ, кафедрі загальної гігієни Тернопільської державної медичної ака-демії, кафедрах клінічної імунології та алергології, загальної гігієни Львів-сь-кого державного медичного університету та кафедрі гігієни та екології Донецького державного медичного універ-ситету.

Схема корекції обнiжжям бджолиним та ехінацеєю пурпуровою по-ру-шень пізнавальної діяльності в дітей дошкільного віку впроваджена в Чер-ні-вецькому обласному дитячому радіаційно-екологічному диспансе-рі, Черні-ве--цькій обласній клінічній дитячій лікарні, Сокирянській центральній лі-кар-ні Черні-ве-цької області, центральній районній дитячій поліклініці Мін-сь-кого району м. Києва, дитячій клінічній лікарні № 5 м. Києва, дитячій по-ліклініці № 4 м. Рів-не, 2-й міській поліклініці м. Львова, міській дитя-чій лікарні м. Тер-но-поля, 2-й міській дитячій лікарні м. Луганська, місь-кій інфекційній лікарні м. Чер-каси, дитячих дошкільних установах № 38 та 40 м. Чернівці, № 1 м. За-лі--щи-ки та № 6 м. Тернополя.

Особистий внесок здобувача. Автор обгрунтував методологічну осно-ву ро-боти, адекватну меті та завданням дисертації, особисто провів аналіз лі-те--ра-турних джерел, виконав експериментальні дослідження in vitro та in vivo, здій-снив математичну обробку отриманих даних та їх аналіз, система-ти-зував та узагальнив усі розділи дисертації, сформулював основні положення, вис-нов-ки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та поло-жен-ня дисертаційної роботи представлені та обговорені на міжна-род-них кон-гресах, симпозіумах, конференціях: World Congress on Alternatives and AniUse in the Life Sciences (Baltimore, Maryland, USA, 1993), Baltic Laboratory AniScience Association III Con(Vilnius, 1993), "За-гряз-нение окружаю-щей среды. Проблемы токсиколо-гии и эпидемиологии" (Москва-Пермь, 1993), "Системно-антисистемная регуляция в живой и не-живой природе" (Київ, 1993), "Медико-екологічні проблеми охорони здо--ров'я в Україні" (Чернівці, 1994), Second World Conon Alternatives and Animal Use in the Life Sci(Utrecht, The Net1996), InterConference "The Actual Probof MoMedical Care" (CherEngelholm, Sverige, 1996), Correlation Optics (Chernivtsy, 1997, 1999), XXXII-a Sesiune Stiintifica Anuala (Iasi, 1998), XXXIII-a Sesiune Stiintifica Anuala "Factori de risc din mediul de viata in recu sanatatea populatiei" (Iasi, 1999), науковій конференції з міжнародною уча-стю "Оздо-ров-чі ре-сур-си Карпат та прилеглих регіонів" (Чернівці, 1999), нау-ко-во-практичних конференціях "Актуальні питання використан-ня лаборатор-них тварин в медико-біологічних дослідженнях" (Чернівці, 1992), "Метагігіє-на-93" (Ки-їв, 1993), "Метагігієна-94" (Київ, 1994), "Екологія і здо-ро-в’я дітей" (Чернівці, 1999), нау-кових конференціях "Вчені Буковини – на-род-ній охороні здоров'я" (Чернівці, 1994), "Актуальні питан-ня морфо-ге-не-зу" (Чернівці, 1996), "Сов-ременные проблемы медици-ны труда в Украине" (Київ, 1998), V націо-на-ль-ному з’їзді фармацевтів Ук-раї-ни (Харків, 1999) та підсумкових наукових кон-ференціях співробітників Буковинської держав-ної медичної академії (Чер-нів-ці, 1997-2000).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 50 наукових робіт, у тому числі 27 у фахових наукових виданнях (із них 15 одноосібних) та 23 у збірни-ках наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, ог-ля-ду літератури, опису об’єктів та методів досліджень, 6 розділів результатів влас--них досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, виснов-ків, практичних рекомендацій, списку літератури та додатків. Основний текст роботи викладено на 316 сторінках машинопису, ілюс-тровано 56 таблицями та 92 рисунками. Бібліографічний покажчик містить 566 джерел, з яких 362 зару-біж-них та 204 українською та російською мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти та методи досліджень. Для досягнення поставленої мети та реалізації передбачених завдань проведено експериментальні дослідження in vitro та in vivo, а також здій-сне-но обстеження серед вихованців підготовчих груп дитячих дошкільних ус-танов.

Об'єкти та методи експериментальних досліджень in vitro. Ци-то-ток-сич-на дія солей металів вивчалась методом двократних се-рій-них розведень на перещеплюваних культурах клітин типу Нер-2 (карцинома гортані людини), Rh (лінія ем-бріо-нальних клітин нирок людини) та HeLa (карцинома шийки мат-ки), які були вирощені в стандартних умовах і утво-рювали моно-шар. Се-ре-довище, в якому культивувалися клітини, заміщали підтри-муючим середо-ви-щем, яке містило досліджувані сполу-ки металів у концентраціях від 4,9 мкг/мл до 10000 мкг/мл. Контролем служили клітини в підтримуючому сере-до-вищі без хі-мічних сполук. Цитотоксична активність речовин оцінюва-лась мікроскопічно за до-по--могою інвертованого мікроскопу.

Пiсля iнкубацiї в стандартних умовах культури клiтин Нер-2 з до-слiд--жу-ваними сполуками металів за допомогою чоти-рьох тестiв: мiто-тичного iн-дек-су, iндексу альтерацiї, iнтенсивностi на-ко--пи-чення барвника нейтрального чер-воного в цитоплазмi клiтин та серед-нього коефiцiєнту забарв-лення проводили цитоморфо-ло-гiч-не вив-чення куль-тур клітин, а також визначали в культу-раль-нiй рiдинi змi-ни ак-тивностi аланінаміно-трансфе-рази та лактатдегiдро-генази, вмiст сечовини, креатинiну та середнiх мо-лекул.

З метою виявлення можливого цитопротективного ефекту по відно-шен-ню до токсичного впливу солей металів досліджено in vitro препарати при-род-ного походження (спиртовий екстракт обнiжжя бджолиного (пилку квітко-вого), спиртові настоянки (галенові препарати) лікарських рослин - ехінацеї пурпу-рової, болиголову плямистого, арніки гірської), нову біоло-гічно ак-тив-ну речо-вину Eрсол-1 та низькоінтенсивне лазерне опромінення. Вказані до-слід-ження проводили в два етапи. Спочатку перевiряли вiдсут-ність цито-ток-сичної дiї в самих дослід-жуваних речовин та факторів, а по-тім вивчали їх мож-ливу цито-про--тективну дiю щодо токсичного впливу со-лей металiв. Для цього жи-вильне се-ре-довище, в якому в стандартних умовах культивувалась культура клiтин, за-мiщали пiд-тримуючим середовищем, яке в 1 мл мiстило 0,1 мл екстракту або настоянки досліджуваного препарату природного походження та рiзнi кон--центрацiї (31,5 - 500 мкг/мл) дослiджуваних солей металiв. Для виявлення мож-ливої протективної дiї лазерного опромiнення щодо ток-сич-ного впливу со--лей металiв живильне середовище, в якому в стандартних умовах культиву-валась культура клiтин, замiщали пiдтримуючим середо-вищем, що мiстило рiзнi кон-центрацiї (31,5 - 500 мкг/мл) дослiджуваних солей металiв. Одразу ж пiс-ля внесення вказаних сполук на культуру клi-тин дiяли за до-по-могою ви-про--мiнювача лазера ЛГН 203 (потужнiсть лазер-ного опромiнення 2.10-3 Вт, дов-жина хвилi 632,8 нм) низькоенергетичним лазерним опромiнен-ням. Три-ва-лiсть дiї складала 10, 20, 30 i 40 хвилин. Контролем служила куль-тура клiтин з вiдповiдною концентрацiєю сполуки металу. Цитотоксична ак-тивнiсть солей металів та результати профілактич-ного впливу за їх дії препа-ратів природного походження та низькоінтенсивного лазерного опромінення оцi-ню-ва-лись мiк-ро-скопiчно у вiдсотках цитопатичної дiї.

Характеристика лабораторних тварин та експериментальних моделей in vivo. Білі рендомбредні аутбредні щури та білі миші (аут-бред-на порода NMRI, вирощені від племядра 4 категорії (SPF)), які використано в дослід-жен-нях in vivo, отримано з лабораторії експери-ментальних біологічних мо-делей НДІ МEП МОЗ України. Тварини знахо-ди--лись на стандартному рацiонi та в стабільних умовах утримання (темпе-ра--тура повітря - 18-200 С, відносна воло-гість - 50-60 %, світловий режим 12С:12Т), у роботi з ними керувались ОСТ 42 1-88 "Тварини лабораторнi. Тех-нологiчний процес". Кількість тварин у статис-тич-ній групі становила 6 - 10.

Вивчення токсичності і небезпечності солей металів проведено за різ--них шляхів їх надходження в організм лабораторних тварин (введення в шлу-нок, внутрішньоочеревинно та інгаляційно) та за різних кратностей впли-ву (одно-кратного, підгострого та субхронічного).

Для оцінки загальних закономірностей токсичної дії сполук свинцю на ці-лісний організм in vivo з метою подальшого дослідження ефектив-но-сті про-фі--лактичних засобів по запобіганню виявлених порушень вивчено суб--хро-ніч-ний вплив ацетату свинцю на організм лабораторних тварин. Свин-цеву iн-ток-си-кацiю моделювали шляхом внутрiшньошлункового вве-ден-ня бiлим рен-дом-бредним щурам масою 0,13-0,17 кг впродовж 30 днiв ацетату свинцю в дозi 30 мг/кг (Ладанівский Р.І., 1982). З метою підтвердження вияв-лених in vitro за-хис-них властивостей обнiжжя бджолиного, ехінацеї пурпурової та низькоін-тен-сивного лазерного опро-мінення проведено за умов субхронічної свин-цевої ін-ток-сикації вив-чен--ня їх профілактичного впливу. Для цього одна група тварин за 1,5 годи-ни до вве-деня вказаної вище дози ацетату свинцю iн-тра-гастрально отри-мувала водну суспензiю обнiжжя бджолиного в дозi 250 мг/кг (Волошин О.І., Пішак О.В., Мещишен І.Ф., 1998), дру-га - рiдкий водно-спиртовий екс-тракт ехiнацеї пурпурової в дозi 0,25 мл/кг (Геруш І.В., Мещишен І.Ф.,1998), а третя за допомогою апарату лазер-ного терапевтич-ного (АЛТ) “Мустанг” під-да-валась неiнвазивному (черезшкiрному, кон-такт-ному) впливу на область про-ек-цiї печiнки лазерного iмпульсного опромiнен-ня в iн-фрачервонiй областi спек-тру з довжиною хвилi 0,89 мкм, iмпульсною по-тужнiстю 6-8 Вт, частотою iмпульсiв 80 Гц, часом впливу 64-128 с (Козлов В.И., Буйлин В.А., 1995).

За умов субхронічної свинцевої інтоксикації та профілактичного впли--ву досліджуваних речовин та факторів вивчали ряд інтегральних та специ-фічних показників, що характеризували загальний стан тварин, стан центра-льної нер-вової та імунної систем, м'язевої працездатності, а також показники перифе-ричної крові, рівні свинцю в крові і сечі та рівень дельта-амінолеву-лінової кислоти в сечі.

При підгострому введенні впродовж 14 днів хлориду кадмію в дозі 0,03 мг/кг (Чала К.М., 1997) вивчено його вплив на стан центральної нервової сис-теми, екскреторну, іонорегулюючу та кислото-видільну функцію нирок та стан ферментативного і нефермен-тативного фібринолізу в сечі і корти-кальній тка-нині нирок.

Методика корекцiї лiкувально-профiлактичними засобами по-ру-шень пiз-на-вальних здiбностей в дошкiльників. Об--стежено рівні пізнавального розвитку у вихованців підготовчих груп дитя-чих дошкільних установ м. Чернівці з підви-ще-ни-ми (> 10 мкг/100 мл) та непідвищеними (< 10 мкг/100 мл) кон-цен-траціями свинцю в крові та досліджено ефективність ліку-ва-льно-профілак-тичного застосування пре-па-ратів природного походження - настоянки ехінацеї пур-пурової та сус-пензії обнiжжя бджолиного в комплексі медичних та психо-лого-педа-го-гічних профiлактично-реабiлiтацiйних заходiв серед вихован-цiв дошкi-льних уста-нов. Першу (контрольну) групу скла--ли дошкiльники, серед яких медико-психо-логiчна корекцiйна ро-бо-та про-води-лась iз застосуванням традицiйних медико-педагогiчних захо-дів, що базую-ться на програмi дитячого дошкiль-ного вихо-вання "Малятко" та мето-дичних рекомендацiях по диспан-серному спостере-жен-ню за дiтьми (Степанова Е.И. и др., 1992). Дошкільники другої та третьої груп спостережень поряд з тради-цій-ними медико-педагогiч-ними захо-да-ми отри-мували про-філактичні курси пре-паратiв ехiнацеї пурпу-ро-вої та обнiжжя бджолиного. За вiком, статтю, фізичним роз-витком, групами здоров'я, мiк-ро-со-цiальними характерис-тиками сiмей дiтей (з врахуванням внут-рiшньо-сiмейних стосункiв і батькiвсько-дитячих вiдно-син), екологiчними характе-рис-ти-ками умов прожи-вання вказані групи суттєво не вiдрiз-ня-лись.

На початку (у вересні) та наприкінці (у травні) навчального року про--ве-дено за участю аспіранта кафедри дитячих хвороб № 1 Буковинської дер-жав-ної медичної академії (зав. – професор Безруков Л.О.) Ященка Ю.Б. об-сте-ження психологічного розвитку дошкільнят вказаних груп спо-сте-реження та дошкільнят з непідвищеними рівнями свинцю в крові. Для цього вико-ристано психолого-педагогічні завдання, що моделювали пізна-вальну діяльність дити-ни в умовах природного експерименту, тобто в про-цесі ор-га-нізації звичайної специфічної для неї діяльності, якою є гра (Кулачківська С.Є., Ладивір С.О., 1996). Завдання були спрямованi на вивчення рiвня сформованостi основ-них операцiй мислення (аналiз та порiвняння), здiбностей дошкiльникiв до узага-льнення, уявлення, логiчної обумовленостi i чiткостi висловлювань, обгрун-тування власної думки (завдання "Четвертий зайвий" - моди-фiко-ва-ний ва-рi-ант Т.О.Власової та М.С.Певзнер). Для комплексної оцiнки пiзнавального iнтелек-ту дитини викорис-то-вували iнтегральний показник пiзнавальної дiяльностi, який вираховувався як сума спiввiдношень показникiв пiзнавальної дiяльностi дитини, що об-сте-жує-ться, до середнiх величин цих показників.

Перед проведенням комплексу про-фiлак-тич-но-реабi-лiтацiйних заходiв та піс-ля його закінчення в обстежуваних до-шкі-льників також збирали сечу та проводили на атомно-абсорбцій-ному спектро-фото-метрі С115M-1 визначення в ній рiвнів свин-цю та уніфікованим методом з n-диметиламінобензальдегідом (Мень-шиков В.В. и др., 1987) - дельта-амінолевулінової кислоти.

Математичну обробку отриманих in vivo даних проводили на ПEОМ за допо-могою програми "Statgraphics" (США) з викорис-танням загально-прий-нятих статистичних методів.

Результати власних досліджень, їх аналіз та обговорення. Клiтинний рiвень дiї сполук металiв обгрунтовував доцільність ви-користання на першо-му етапі наших до-слід-жень експериментів in vitro, при проведенні яких вста-новлена висока чутливість пе-ре-щеп-люваних культур клітин Hep-2, Rh та HeLa до токсичної дії як неорганічних, так і органічних солей металів, цито-патична активність яких знаходилась у широкому діапа-зоні (для культури клітин HeLa, наприклад, від 27 мкг/мл у сульфату кад-мію до 3546 мкг/мл у стеарату кальцію) і за-ле-жала як від характеру металу, який вхо-дить до складу сполуки, так і її кислотного залишку (рис. 1). Так, у ряду оксалатів металів концентра-ція ксенобіотика, яка викликає 50 % цитопатичних змін (ЦПК50), складає в оксалату заліза (III) 152 мкг/мл, ок-са-лату ка-лію – 175 мкг/мл, оксалату алю-мінію – 184 мкг/мл, окса-лату олова – 211 мкг/мл, оксалату магнію – 268 мкг/мл, оксалату кобальту – 605 мкг/мл. У свою чергу, ацетат свинцю мав ЦПК50 на рівні 186 мкг/мл, стеарат свинцю – 263 мкг/мл, а нітрат свинцю – 316 мкг/мл.

Рис 1. Цито-токсичність сполук металів стосовно культури клітин HeLa.

Оскільки не були розробленi методичнi пiдходи щодо реєстрацiї ци-то--мор-фо-ло-гiчних та біохімічних змiн у культурах клiтин, якi зазнавали ток-сич-ного впливу металів, нами проведено експериментальне дослiд-ження крите-рiа-ль-ного значення ряду цитоморфологiчних та біохімічних показникiв при оцiнцi цитоток-сич-ностi сполук металiв. Най-більш чутливими цитоморфоло-гіч-ни-ми показ-ни-ками серед вивчених виз-на-но мітотичний індекс та відсоток клі-тин з низькою інтенсивністю нако-пичення бар-вника нейтрального черво-ного, кожен з яких дозволив вия-ви-ти вірогідні змі-ни в 95,6 % випадків, а їх поєднання - у всіх 100 % вивчених випадків (рис. 2). Основним біохімічним критерієм цитоток-сич-ності металооксалатів є збільшення вмiсту в культу-ральнiй рiдинi креа-ти-нiну. Показано, що використання поряд iз цито-мор-фологiчними показ-никами і бiохiмiчних критерiїв дозволяє збільшити чут-ливість методу культур клітин при токсичній дiї хiмiчних речовин на клiтини.

Водночас показано, що оцінку цитотоксичної дії сполук металів по-тріб-но робити на основі комплексного цитоморфологічного дослідження ку-ль-тур клітин, враховуючи різні типи їх ураження, яких нами виділено наступних

Рис. 2. Критеріальне значення цитоморфологічних показників

чотири. Перший тип ура-жень - порушення адгезії клітин до скла, наслідком чо-го є десквамація (злу-щування) клі-тин, яка може бу--ти пов-ною або вогнище-вою. Другий тип уражень - не-зворотні зміни ядра. При такому типі ураження клітини можуть збе-рі-гати адгезивні властивості або їх втрача-ти. Третій - зни-ження або значно рідше - по-си-лення мітотичної активності клітин куль-тури. І четвертий тип уражень - по-ру-шен-ня нако-пи-чення віталь-ного барвника. За ток-сичної дії сполук металів на культуру клітин спостерігали різні варіанти цито-ток-сичного впливу вказаних ксено-біотиків, що залежало від переваги одного з вказаних вище типів цитоток-сич-ної дії токсикантів або тієї чи іншої комбі-на-ції таких типів.

Проведене встановлення ступеня кореляцiї мiж показниками, якi от-ри-ма-но в дослiдах in vitro на культурах клітин, i показниками, які одержано в екс-периментах in vivo на лабораторних тваринах, засвiд-чило про вiдсутнiсть ко-реляцiї між цими показниками у випадку встановлення кореляцiйних взає-мо-відносин для всiєї сукупностi досліджених сполук металiв та її наявнiсть у випадку їх встановлення в окремих рядах сполук металiв. У зв'язку з цим за-зна-чено, що приско-ре-не ток-сикологiчне вивчення та гiгiєнiчне нормування но-вих сполук ме-та-лiв з ви-користанням альтернативного методу дослiдження in vitro на куль-турi клiтин можливе лише в певних рядах сполук металiв.

Вагомість отриманих на першому етапі результатів збільшується тим, що використані нами тест-об'єкти (культури клітин Hep-2, Rh та HeLa) є куль-турами клітин людини, використання яких дозволяє про-водити більш надійну екстраполяцію на організм людини отриманих in vitro результатів. Водночас вони є перещеплюваними куль-ту-ра-ми клітин, які порівняно з пер-вин-ними та диплоїдними легше куль-ти-вую-ться, швидше ростуть, мають необмежену три-валість життя, що по-лег-шує стандартизацію даної системи і можливість від-творення отриманих результатів.

Виявлена нами на першому етапi дослiджень висока чутливiсть пере-щеп--люва-них культур клiтин до дiї сполук металiв дозволила перейти до нас-тупного етапу до-слiджень - перевiрки ефективностi використання цього тест-об'єкту in vitro для скри-нiнгового пошуку речовин та факторiв, що проявляють цитопротективну дiю сто-совно токсичного впливу вказаних ксенобiотикiв. Встановлено, що внесення цих засобiв у культуру клiтин, на яку дiяли рiзними кон-центрацiями солей металiв призводило до зменшення цитотоксичного впли-ву цих ксенобiотикiв на клiтини. Так, наприклад, спиртовий екс-тракт обнiжжя бджолиного зменшував кiлькiсть цитопатично вражених клiтин з 84,2 до 37,8 % за токсичної дiї нітрату свинцю в концентрації 500 мкг/мл, з 33,3 до 18,6 % за дії нітрату свинцю в концентрації 250 мкг/мл (рис. 3). Ацетат свин-цю в концен-трації 250 мкг/мл спричиняв цитопатичну дію на 21,7 % клітин, а за внесення екстракту обнiжжя бджолиного - лише 8,7 % (рис. 3). Подібно до спо-лук свинцю на 31,0 – 83,8 % змен-шувалась за внесення обніж-жя бджолиного і цитотоксичність сполук кадмiю (рис. 3).

Рис. 3. Ізольваний вплив сполук і їх вплив на фоні обнiжжя бджолиного

Настоянка ехі-нацеї пурпурової в розведенні 1:10 майже вдвічі змен-шу-вала ци-то-токсичну дію нітрату свинцю в концентраціях 500 та 250 мкг/мл, майже втричі - ацетату свин-цю в концентрації 250 мкг/мл (рис. 4).

Рис. 4. Ізольо-ваний вплив солей металів та їх вплив на фоні ехінацеї

пурпурової у розведенні 1:100 та 1:10

За внесення ехіна-цеї зменшувався негативний вплив і солей інших металів. Так, вдвічі знижу-валась цитотоксичність оксалату калію, сульфату кадмію, втричі - нітрату кадмію. Слід звернути увагу, що настоянка ехінацеї в розведенні 1:10 майже повністю поперед-жу-вала негативний вплив нітрату кадмію в концентрації 31 мкг/мл.

При вивченні особливостей впливу настоянки болиголову плямис-того ви-яв-ле-но різнонапрямлений характер дії на культуру клітин його складо-вих (рис. 5). Так, настоян-ка насіння болиголову спричиняла різке поси-лен--ня ци-то-ток-сичності досліджуваної солі металу. На відміну від неї на-сто-ян-ки сухого листя та квітів вірогідно зменшу-вали цей вплив ксенобіо-тика.

Рис. 5. Ізольо-ваний вплив оксалату калію та його вплив на фоні різних складових болиголову плямистого в розведеннях 1:100 та 1:10

Нова біологічно активна речовина Eрсол-1 також проявляла захис-ний вплив при токсичній дії сполук металів. При цьому чітко простежу-вав-ся дозо-за--лежний ха-рактер цієї дії. Так, відсоток ЦПД нітрату свинцю знижувався з 33,3 до 9,0 за впливу БАП Eрсол-1 у концентрації 200 мкг/мл та до 1,2 за його впливу в концентрації 400 мкг/мл. Відповідно за дії аце-тату свинцю - 21,7, 8,3 і 0,33 та стеарату свинцю – 33,3, 26,7 і 12,3 %. По-діб-на картина спостерігалась і при впливі на культуру клітин сульфа-ту та нітрату кадмію, оксалату алюмі-нію.

Встановлена цитопротективна дія і в низькоінтенсивного лазерного оп-ро-мі-нення (ЛО), вираженність якої чітко залежала від тривалості опромі-нен-ня (рис. 6.). Так, на фоні 10-хвилинного опромінення втричі зменшу-ва-лась цито-ток-сич-ність нітрату та ацета-ту свинцю. Після 20-хвилинного опромінення ток-сич-ний вплив цих сполук свинцю зменшувався більш як у 5 разів. Ще біль-шою мірою проявився захисний вплив низь-коінтенсив-ного лазерного опромі-нення при дії солей кадмію. Цитотоксичність суль-фату кадмію, наприклад, зменшилась з 10,0 % до 1,8 та 1,2 %.

Рис. 6. Ізольо-ваний вплив металів та їх вплив на фоні ЛО 10 та 20 хв.

Таким чином, проведенi експериментальнi дослiдження in vitro пiдтвер-дили наявнiсть цитопротективного ефекту в дослiджуваних речо-вин та факто-рiв та об-грун-тували доцiльнiсть перевiрки їх захисної ефек-тивностi в дослiдах in vivo на ла-бораторних тваринах. При змодельованій для цього субхронiчнiй свинцевiй iнтокси-кацiї встановлено зниження приросту маси тiла дослiдних бiлих щурів та його відставання від приросту маси тіла контро-ль-них тварин (рис. 7).

Рис. 7. Динаміка зміни маси тіла лабораторних тварин

Введення на фоні свин-цевої інтоксикації бджолиного обнiжжя (БО), ехi-на-цеї пурпурової (ЕП) та низькоiнтенсивне лазерне опромiнення проявляли в рiзнiй мiрi ви-ражену коригуючу дiю на динамiку даного iнтегрального по-каз-ника. При цьому слiд зазначити, що маса тiла тварин, якi отри-мували на фонi свинцевої iнтоксикацiї обнiжжя бджолине, значно пере-ви-щувала масу тiла на-вiть кон-тро-льних щурiв, а динамiка цього показ-ника в бiлих щурiв, якi на фонi вве-ден-ня ацетату свинцю пiддавались низькоiнтенсивному лазерному опро-мiненню, чiтко залежала вiд часу проведення кур-сiв оп-ро-мi-нення.

Встановлено, що тривала свинцева iнтоксикацiя супроводжується різ-ким при-гнiченням поведiнкової активностi. Профiлактичне введення на фонi свинцевої iн-токсикацiї бджолиного обнiжжя, ехiнацеї пурпурової та прове-ден-ня низькоiнтен-сив-ного лазерного опромiнення спричиняло захисний ефект на центральну нервову сис-тему тварин, що проявлялось вiдновленням змiне-них за токсичного впливу ацетату свинцю поведiн-ко-вих реакцiй (рис. 8). Однак, слід зазначити, що при цьому повне віднов-лення все ж спостерігалось не зав-жди - рівні поведінкової активності хо-ча і були ви-щими порівняно з відпо-від-ними величинами за ізольованого введення ацетату свин-цю, та все ж вони бу-ли дещо нижчими контро-ль-них показників.

Рис. 8. Інтегральна поведінкова активність білих щурів при дії різної кратності ацетату свинцю (PbA)

За субхронiчної свинцевої iнтоксикацiї рiзко пригнiчувалась м'язе-ва пра--це---здат-нiсть бiлих щурiв. Введення на фонi цiєї сполуки бджоли-но-го об-нiж-жя, екстрак-ту ехiнацеї пурпурової та проведення низькоiнтен-сив-ного ла-зер-но-го опромiнення з рiзним ступенем вираженностi змен-шувало токсичний вплив свинцю на м'язеву пра-цездатнiсть. Проведене при цьому порiвняння ступеня вираженностi протективного ефекту вка-заних трьох профiлактичних засобiв показало, що впродовж перших 12 днiв експерименту динамiка змiни м'язевої працездатностi за впливу вка-заних чин-никiв була приблизно одна-ковою. Од-нак, якщо за дiї дослiд-же-них природних препа-ратiв у перiод з 12 по 24 день експерименту спосте-рiгалось зменшення їх захисних властивостей, то лазерне опромiнення в цей час, навпаки, призводило до повного вiдновлення м'язевої праце-здатностi лабораторних тварин. Слiд звернути увагу на те, що напри-кiн-цi дослiдження за дiї всiх трьох профiлактичних чинникiв величина м'язевої працездатностi тварин дослiдних груп знаходилась у межах норми i вказанi бiлi щури не вiдрiзнялись за даною ознакою вiд контрольних.

Вплив впродовж 30 днiв ацетату свинцю супроводжувався збiльшенням вiд-сотку еозинофiлiв та зменшенням вiдсотку моноцитiв кровi бiлих щурiв (рис. 9). Профiлак-тич-не введення на фонi свинцевої iнтоксикацiї бджолиного обнiжжя та екстракту ехiнацеї пурпурової та проведення низькоiнтенсивного лазерного опромiнення сприя-ло нормалiзацiї змiнених пiд впливом ацетату свин-цю показників лейкоци-тар-ної формули. Виявлене зменшення за дії про-тек-тивних засобів вiдсотку еозинофiлiв може бути розцiнено як зниження ступеня сенсибiлiзацiї органiзму на вплив цього екопатогенного фактору.

Рис. 9. Лейкоцитарна формула (у %) крові білих щурів

Аналіз стану неспецифічного та специфічного протиінфекційного захис-ту за-свідчив, що субхронiчна свинцева iнтоксикацiя призводить до пiдви-щення фагоци-тар-ної активностi полiморфноядерних лейкоцитiв та збiльшення захоплюючої здат-ностi фагоцитуючих клітин (табл. 1). Разом з тим, потен-цiй-ний резерв НСТ-тесту стає вiд'єм-ним, що засвiдчує про токсичний вплив свин-цю на обмiннi процеси в клiтинах нейт-рофiлiв.

Профiлактичне введення на фонi свинцевої iнтоксикацiї водної сус-пензiї бджолиного обнiжжя, екстракту ехiнацеї пурпурової та проведен-ня низько-iн-тенсив-ного лазерного опромiнення сприяло нормалiзацiї змi-нених пiд впли-вом ацетату свинцю факторiв неспецифiчного та специ-фiчного iмунного про-ти-iнфекцiйного захисту (табл. 1).

Проведене атомно-абсорбцiйне визначення вмiсту свинцю в крові та се-чі бi-лих щурiв, якi 30 днiв пiддавались впливу ацетату свинцю, вия-вило майже 4-кратне збiльшення рiвня цього металу в кровi та 3--кратне - у сечi (рис. 10).

Рис. 10. Вміст свинцю в крові (мкг/100 мл) та сечі (мкг/л) білих щурів

Таблиця 1

Стан факторів неспецифічного та специфічного імунного

про-ти-інфек-ційного захисту за впливу ацетату свинцю

Показники, одиниці виміру | Контроль

(n=10) | Ацетат свинцю

(n=10) | Бджолине обніж-жя та ацетат свинцю (n=10)

Т-лiмфоцити, % | 19,333,01 | 17,202,22 | 19,253,18

Т-хелпери, % | 12,832,85 | 11,202,33 | 11,502,02

Т-супресори, % | 6,500,81 | 6,001,12 | 7,751,53

ІРІ | 1,970,17 | 1,860,21 | 1,480,19

ФА, % | 70,336,15 | 82,402,97

pк < 0,05 | 73,003,46

pс < 0,01

ФЧ | 4,500,90 | 7,720,87

pк < 0,05 | 3,361,36

pс < 0,01

НСТсп., % | 23,502,51 | 26,203,01 | 27,752,87

НСТст., % | 29,503,39 | 23,802,53 | 42,004,66

pс < 0,01

Резерв НСТ-тесту | 6.000.57 | -2,400,28

pк < 0,001 | 14,251,03

pк < 0,05

pс < 0,001

ЦХКсп., од. | 0,270,06 | 0,330,09 | 0,350,09

ЦХКст., од. | 0,320,06 | 0,250,06 | 0,490,16

Примітки:

рк - вірогідність між дослідною і контрольною групами

pс - вірогідність по відношенню до групи тварин, яка отримувала ацетат свинцю

За вве-дення на фонi свинцевої ін-ток-сикацiї профiлактичних засобiв від пiвтора до двох разів зменшувався рiвень свинцю в кровi та посилю-ва-лось вiд двох до трьох разiв виведення вказаного металу з сечею (рис. 10). Виявлене зростання видiлення свинцю з сечею за впливу дослiдже-них профiлактичних засобiв пояснює один з можливих механiз-мiв вiро-гiдного зменшення вмiсту даного металу в кровi тварин.

Таким чином, з використанням моделi експериментальної свин-це-вої iн-ток-си-кацiї пiдтверджено на лабораторних тваринах виявленний in vitro захис-ний вплив бджолиного обнiжжя, ехiнацеї пурпурової i низьконтенсивного ла-зер--ного опромi-нення. З метою пiдтвердження можливо-стi використання вка-заних протективних за-собiв i для запобiгання шкiд-ливого впливу iнших ме-та-лiв нами змодельовано iнток-сикацiю кадмiєм, який поряд iз свинцем належить до високотоксичних металiв i прi-оритет-них забрудникiв довкiлля.

Введення хлориду кадмiю призводило до зменшення приросту ма-си тiла до-слiдних тварин. Водночас, на фонi введення обнiжжя бджолиного чи ехi-нацеї пурпу-ро-вої цей токсикант не тiльки не спричиняв зменшення при-росту маси тiла дос-лiд-них тварин, а навпаки, на кiнець експерименту в цих групах спостерігалось перевищення маси тiла контрольних щурiв.

Пiдгостра кадмiєва iнтоксикацiя супроводжується змiнами зi сторони цен--тра-льної нервової системи дослiдних тварин (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка поведінкових реакцій білих щурів за впливу хлориду кадмію

Показ-ник | Кратність впливу | Контроль,

n = 7 | Хлорид кадмію,

n = 7 | Хлорид кад-мію + об-ніжжя, n = 7 | Хлорид кад-мію + ехіна-цея, n = 7

ГРА | 7-кратний | 25,142,99 | 21,432,35 | 30,141,26

pc< 0,01 | 38,292,76

pc < 0,01

14-кратний | 24,711,68 | 14,001,95

pк < 0,01 | 23,712,91

pc<