Київський національний економічний університет

Федоренко Валентина Станіславівна

УДК 330.34

Становлення ринкової форми обміну

в перехідній економіці України

Спеціальність 08.01.01.- Економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ-2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політичної економії обліково-економічних факультетів Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Малий Іван Йосипович,

Київський національний

економічний університет,

доцент кафедри політичної

економії обліково-економічних

факультетів

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Чухно Анатолій Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії;

кандидат економічних наук Романішин Володимир Орестович,

Національна академія управління, доцент кафедри фінансів

Провідна установа: Донецький державний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії, м.Донецьк

Захист відбудеться “13” жовтня 2000р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.006.03. Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м.Київ, проспект Перемоги 54/1,ауд.317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м.Київ, проспект Перемоги 54/1,ауд.201.

Автореферат розісланий “13”вересня 2000р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Фукс А.Е.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З першим великим суспільним поділом праці та становленням приватної власності обмін був і є основною формою взаємозв’язку між товаровиробниками та споживачами. Багаточисельні спроби адміністративного розподілу ресурсів та доходів, що мали місце в історії суспільства, свідчать про безперспективність такого шляху. Крах моделі адміністративно-командного соціалізму підтверджує означену думку. Тільки ринкова форма обміну, як єдина та найбільш ефективна форма організації суспільства, дозволяє забезпечити соціальний прогрес.

Ринкова трансформація економіки України спрямована на створення суспільства в якому обміну належить визначальна роль. Адже у процесі становлення ринкової економіки України обмін складових частин сукупного суспільного продукту набуває таких рис, які не мали місця в централізованій системі управління. Дійсний рух засобів виробництва і предметів споживання у процесі відтворення відбувається сьогодні через розгалужену систему товарно-грошових відносин. На основі ринкової форми обміну утворюється єдиний організм економічного життя виробників і споживачів, галузей та територіальних комплексів, народного господарства в цілому. А проблеми тінізації економіки, бартеру, монополізації та інфляції потребують негайного вирішення на шляху до ефективної ринкової економіки проявом якої і є саме ринкова форма обміну.

Сьогоднішні реалії у взаємовідносинах України зі світогосподарською сферою характеризуються непідготовленістю національної економіки до міжнаціональної ринкової форми обміну, що актуалізує необхідність теоретичного обгрунтування досліджуваної дисертантом проблеми.

Характеризуючи рівень наукової розробки сфери обміну, слід наголосити, що за останні десятиліття дослідження даної проблеми в розвинутих країнах відійшли на другорядний план не носять комплексного та систематизованого характеру. Вітчизняна економічна думка розглядала обмін за часи функціонування командно-адміністративної моделі і висновки, що стосувались відносин обміну не відповідають сучасним вимогам переходу до ринкової моделі господарювання. А в сучасний період увагу приділяють питанню становлення ринкової економіки, забуваючи, що ринок - це тільки механізм обміну. Але в працях О.Гоша, А.Косовського, К..Кривенко, В..Ланового, І. Лукінова, С.Ніколенка, В.Стаховського В.Черняка, А.Чухно, І.Ястремського висловлювались обгрунтовані думки, які виводили проблему становлення ринкового обміну на рубежі відповідні реаліям життя. Серед відомих зарубіжних економістів, що розглядають означену проблему І.Іванов, В.Іноземцев, П.Ігнатовський, М.Кемп. П.Кругмен, С. Ліндер, М.Познер, К. Семенов, Г.Хітров, Н.Хованов.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Основні положення дисертаційної роботи мають зв‘язок із загально-державною стратегією економічного та соціального розвитку України на 2000-2004рр.”Україна:поступ у ХХІ століття”, яка викладена у Посланні Президента України Л.Кучми до Верховної Ради України. Дисертаційна робота є складовою частиною держбюджетної науково-дослідної роботи “Теоретичні проблеми становлення нової економічної системи в Україні” (номер держреєстрації теми 0198 000784). Автором підготовлений окремий підрозділ, присвячений дослідженню особливостей процесу становлення ринкової форми обміну та розроблені деякі рекомендації щодо розвитку ринкового обміну в сучасних умовах господарювання.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний розгляд формування ринкової форми обміну в перехідний період національної економіки як однієї з центральних проблем сучасної економічної теорії, виявлення засобів та напрямків формування ринкового обміну, розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій розвитку. Відповідно до поставленої мети дисертантом визначені такі завдання:

·

· узагальнити еволюцію поглядів на обмін товарами і послугами та визначити ступінь розробки проблеми вітчизняною економічною наукою;

· проаналізувати залишкові елементи командно-адміністративної системи, що спотворюють ринкову форму обміну в перехідний період;

· дослідити особливості форм прояву еквівалентності, граничної корисності та суспільних витрат, як визначальних рис ринкової форми обміну;

· проаналізувати явище бартеризації в національній економіці;

· з’ясувати принципи формування ринку землі в перехідній економіці України;

· виявити тенденції внутрішньогалузевого обміну в глобальній економіці;

· розкрити становлення організаційно-економічних форм ринкового обміну;

· оцінити адекватність національного законодавчого поля, що регламентує процеси обміну, реальній господарській практиці України.

Об’єкт дослідження - відносини обміну в умовах трансформації національної економіки

Предмет дослідження - становлення ринкової форми обміну в перехідній економіці України

Методологічну основу дисертаційного дослідження становить система загальнонаукових та системних методів дослідження таких як матеріалістична діалектика пізнання суспільно-економічних явищ, історико-логічного, структурно-функціонального аналізу, математичних методів обчислення та статистичних даних. Теоретичні узагальнення обмінних процесів грунтуються на положення економічних концепцій А.Сміта, Д.Рікардо, Дж.С.Мілля, К.Маркса, А.Маршалла, М.Туган-Барановського, Д.Хікса, Ф.Хайєка. Емпірічною базою дисертації є фактичні дані офіційної статистичної інформації України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступних положеннях дисертаційного дослідження:

· обгрунтовано питання про необхідність дотримання законів ринкової форми обміну, як вихідного пункту трансформації економіки України. В зв’язку з цим автором були зроблені наступні висновки:

ь в перехідній економіці діють елементи адміністративно-командної економіки (галузевий монополізм, затратність, розподільчість тощо) які стримують формування обміну діяльності на ринкових засадах;

ь ціноутворення в перехідній економіці України не відображає дію законів вартості, попиту та пропозиції, принципи граничної корисності продукту, а бартеризація є результатом деформації обміну;

ь заробітна плата не виступає ні ціною праці, ні ціною товару - робоча сила, а залишилась уособленням розподільчої системи

·

· обгрунтовано, що тільки розвиток дрібної приватної власності, як бази конкурентного середовища, забезпечує дійсно ринкову форму обміну результатами діяльності;

· виявлено суперечності формування ринку землі в економіці України як найбільш складного та специфічного об’єкту купівлі - продажу; обгрунтовано висновок про необхідність еволюційності та поступовості реформування земельних відносин;

· вперше у вітчизняній літературі проведене дослідження участі України у внутрішньогалузевому обміні в масштабі світового господарства та запропоновано напрямки інтеграції економіки України у світове господарство;

· запропоновано систему заходів щодо уникнення подальшої бартеризації економіки України.

Практичне значення одержаних результатів визначається широкими можливостями використання теоретичних висновків дисертаційного дослідження стосовно впливу залишкових адміністративно розподільчих елементів на розвиток обміну, вдосконалення законодавства, визначення ролі держави в регулятивній політиці обмінних процесів на національному та міжнародному рівнях, у діяльності державних організацій, що займаються розробкою та корегуванням курсу економічних перетворень в національній економіці, в роботі антимонопольного комітету. Визначені авором новітні тенденції та зміни, що відбуваються на сучасному етапі та їх особливості в трансформаційній економіці України використовуються у процесі викладання курсів “Економічна теорія”, “Політична економія” в Черкаському державному університеті (Довідка № 296, від 29.08.1999). Розроблені на основі дисертаційного дослідження рекомендації та методологічні принципи, щодо визначення рівня внутрішньогалузевого обміну між країнами, використовуються Черкаським управлінням зовнішніх економічних зв’язків при аналізі товарообороту у провідних галузях економіки регіону. (Довідка №322а від 25.11.1999).

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювалися на засіданнях кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів КНЕУ; науково-практичній конференції “Податки в Україні: теория та практика” (Луцьк,1995), міжнародній науково-практичній конференції “Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття (Київ,2000), міжнародній науково-методичній конференції “Еволюція економічного розвитку та економічних теорій” (Київ,2000).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені у 8 надрукованих працях з них у наукових фахових виданнях - 3, в інших журналах та збірниках наукових праць - 2, матеріалах конференцій - 3.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел з 135 найменувань і включає 3 таблиці, 6 рисунків. Загальним обсягом 170 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, його мета, задачі, предмет, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, їх апробація.

У розділі 1 “Суть, місце та роль обміну в економічній системі” розглядаються закономірності розвитку обміну як необхідної ланки взаємозв’язку між виробництвом і споживанням та його самостійність як фази суспільного відтворення.

В дисертаційному дослідженні розглядається процес становлення обміну як самостійної фази суспільного виробництва, розвинута ринкова форма якої має стати однією з головних засад функціонування ринкової економіки в цілому.

У відтворювальній системі поділ праці грає притаманну тільки йому роль: він є фактором формування обміну. Поряд з погалузевим розподілом особистого та речового факторів виробництва, або технічним поділом праці та погалузевим розподілом людей-членів суспільства, або суспільним поділом праці, існує ще й погалузевий розподіл вільних (самостійних, незалежних) товаровиробників. І саме за умов існування такого виду поділу праці, коли виробництво в основній своїй частині здійснюється багатьма товаровиробниками, відносини між ними будуються на обміні.

В умовах перехідної економіки сфера обміну набуває нових видів та форм. В дисертації визначено та класифіковано види обміну за формами розрахунків, за сферою діяльності, за територіальними ознаками, а також у відповідності із різновидом об’єктів. Вивчаючи процес обміну в економіці ринкового спрямування, дисертант розглядає чисельні функції обміну, які за ринкових умов набуваюь якісно нового змісту та викликані структурною перебудовою економіки. Так, функція зв’язуючої ланки між виробництвом та споживанням сполучена зі змінами у власності. Ця функція починає діяти за умов, коли єдина (державна) власність на засоби виробництва поступається великій кількості приватних власників, а приватна власність є інституціональною основою обміну. Процеси приватизаціїї, реструктуризації ведуть за собою формування реальних власників, що є суб’єктами сфери обміну та мають стати інституційною основою останнього, так як приватна власність економічно та юридично забезпечує вільне використання та привласнення створеного продукту. Система видів обміну в розвернутому вигляді показана на рис. 1.3.

Рис.1.3. Види обміну у відповідності з різновидом об’єктів

Вивчаючи процес розширення масштабів обміну, виявлено, що в період трансформації економіки сферою обміну охоплюються нові об’єкти: поряд з товарами народного споживання та послугами такими стають земля, робоча сила, ноу-хау, наука, інформація, духовні блага тощо. Розширення масштабності обміну з одного боку, та формування приватного власника - з другого, спричинюють зміни не тільки в структурі суб‘єктів обміну, а й його характеру. Відбувається взаємоплив змінюваної системи об‘єктів обміну та формуючого нового типу суб‘єктів обміну. Так, включення в сферу обміну землі формує нового власника - землевласника, а обмін цінними паперами (акціями, облігаціями, приватизаційними сертифікатими тощо) відкриває можливості для формування власників фіансового капіталу. Дисертантом обгрунтовано, що тільки розвиток дрібної приватної власності як бази конкурентного середовища може забезпечити дійсно ринкову форму обміну результатами діяльності.

В дисертації обгрунтовано питання про необхідність дотримання законів ринкової форми обміну, як вихідного пункту трансформації економіки. До числа таких автор відносить закон вартості, закон цін, закон попиту та пропозицій, закон граничної продуктивності тощо. Аналізуючи процес обміну, що автор приходить до висновку, що в перехідній економіці ще не сформовано середовище, в рамках і за допомогою якого відтворюються і панують відносини і зв‘язки ринкової форми обміну. Це стосується в першу чергу, завершення процесу приватизації, забезпечення свободи підприємництва і вибору, реалізації особистого інтересу як головного мотиву поведінки діяльності, вільного доступу до економічних ресурсів, інформації та ринків збуту. Протидіють становленню ринкової форми обміну і залишкові елементи адміністративно -командної економіки: адміністративний диктат, дефіцитність ресурсів, правова неврегульованість тощо.

На основі аналізу та узагальнення теорії трудової вартості та теорії граничної корисності автор приходить до висновку, що становлення ринкової ціни коливається в рамках граничних величин: максимальної межі, що визначається граничною корисністю товару, дією законів попиту і пропозиції, та мінімальної межі, що визначається розмірами суспільних витрат виробництва. Встановлення розміру ринкової ціни забезпечується впливом дії сукупності всіх законів ринку.

У процесі дослідження проблеми ринкової форми обміну особливу увагу звернено на її сутнісну характеристику - еквівалентність обміну, що може реалізуватись лише в умовах чисто конкурентних ринків. В цих умовах конкурентні сили пропозиції та попиту визначають рівноважну ціну, завдяки чому рішення про купівлю і продаж синхронізуються або врівноважуються. Рівноважна ціна виконує нормувальну функцію і таким чином в найбільшій мірі забезпечує еквівалентність обміну. Рівноважна ціна визначає й рівноважну кількість продукту, яка потрібна для ринку. Монополія підриває конкуренцію, тому реалізація ринкової форми обміну передбачає локалізацію елементів монополізму. Такий підхід має важливе методологічне значення для перехідної економіки України, де кінцевою метою є формування соціально орієнтованої ринкової моделі.

В дисертації зроблено висновок, що ринкова форма обміну може ефективно функціонувати лише за умови наявності конкуренції, вільного ціноутворення, обмеженої ролі уряду. Основою конкуренції, як головної риси ринкової економіки, є свобода вибору, що реалізується у формі прагнення кожного отримувати грошовий дохід. В результаті критично го аналізу процесу реформування економіки зроблено висновок, що в Україні ще не сформовано конкурентного середовища, так як не забезпечено на ринку великої кількості незалежних покупців та продавців кожного конкретного продукту, і особливо ресурсу, а також свободи входу і виходу з неї гарантує економіці можливість адаптування до змін у смаках споживачів, технології чи пропозиції ресурсів. Конкурентна система цін є механізмом координації в ринковій економіці, завдяки якому розподіляються ресурси, продукція та доходи.

Проведений історико-економічний аналіз дає змогу простежити еволюцію ринкової форми обміну. На основі суспільного поділу праці в натуральному господарстві з‘являється проста форма обміну продуктами праці без врахування еквівалентності, тоді як в товарному господарстві вже домінує розвинута товарна форма обміну на вартісних основах. В умовах розвинутих товарно-грошових відносин обмін товарів опосередковується грошима. Гроші стають основним засобом забезпечення обміну на ринкових засадах. Використання грошей прискорює та полегшує обмін, які виробляються в умовах спеціалізації, спрощує переливання капіталу з одних галузей в інші. В дисертації зроблено висновок, що використання товарно-грошового обміну при відсутності умов ринкового середовища може супроводжуватись виникненням суперечностей, що ускладнюють сам процес ринкової форми обміну (монополізація, адміністративне регламентування економіки тощо). Тому становлення механізму обміну на еквівалентних засадах, тобто на умовах конкуренції, стає головним напрямком подальшого розвитку перехідної економіки.

У розділі 2 “Формування ринкової форми обміну в перехідній економіці України” проаналізовано сучасний стан формування ринкового середовища в економіці України, розглянуто цілу низку чинників, що протидіють становленню ринкової форми обміну, виявлено суперечності ринкового саморегулювання економіки та обгрунтовано напрямки вдосконалення механізму господарювання по забезпеченню реалізації ринкових принципів обміну.

В результаті критичного аналізу стану національної економіки автором з‘ясовано, що ціноутворення сьогодні не відображає дію законів вартості, попиту та пропозиції, принципів граничної корисності продукту, а являється прихованим і одночас узаконеним інструментом перерозподілу створеного продукту, несправедливого монопольного привласнення доповнюючих доходів, тим самим приховує нееквівалентність товарообміну між окремими сферами економіки та суб‘єктами господарювання. Завищення цін, обмеження прав і свобод споживачів не сприяє розвитку конкурентно-ринкового механізму і гальмує формування ринкової форми обміну в перехідній економіці України. Виключне становище монопольних виробників спотворює дію законів попиту та пропозиції, закону середніх цін, локалізуючи таким чином вплив споживача на обсяги та вартісні пропорції ціни товарів. Порушення еквівалентності спостерігається не просто там, де рухаються “ножиці цін”, а там і тоді, коли монополія бере верх над конкуренцією. Монополізація національної економіки рівно як і затратність та розподільність є стримуючим чинником щодо розвитку ринкової форми обміну в Україні. Створення правових засад свободи вибору, недопущення недобросовісної конкуренції у підприемницькій діяльності та здійснення державного контролю за додержанням норм антимонопольного законодавства має забезпечити становленння ринкової форми обміну в період трансформування економіки України.

Аналізуючи феномен бартеризації в національній економіці автором з’ясовано, що дефіцит обігових коштів, суттєва дорожнеча вітчизняної продукції та її неконкурентноспроможність, надання пріоритетності суб’єктами господарювання задоволення власних потреб, користування безоплатним взаємокредитуванням у вигляді зростання кредиторської та дебіторської заборгованості тощо створюють умови для посилення бартеризації економіки України. Детальний аналіз причин, обсягів та характеру бартерного обміну дозволяє стверджувати, що в Україні сформувалась напівбартерна економіка, в межах якої продукція не оплачуються грошовими коштами, платежі своєчасно не здійснюються, що призвело до накопичення величезного розмірів взаємозаборгованості, невиплати заробітної плати, відриву виробничої діяльності від ринкового попиту та цінових пропорцій тощо. Деформація вартісних пропорцій в затратах виробництва, дезорієнтація виробництва, несплата податків та заборгованість перед бюджетом є породженням системного характеру бартера, що має тенденцію до самовідтворення.

За даними Держкомстату України у 1998 році вітчизняними промисловими підприємствами реалізовано продукції на 75,4 млрд. гривень, в тому числі на бартерних умовах - на 32,1 млрд. гривень (42,5 %), а в 1997р. бартерний обмін склав 42,4%. Тобто за 1998 рік не вдалося зменшити рівень бартеризації української промисловості. За 1998 рік частка бартеру в обсягах реалізованої продукції в основних галузях промисловості зросла з 37,6 % до 42,5%, що складає збільшення на 4,9% .

В дисертації проаналізовано мотиваційний механізм бартеризації і обгрунтовано висновок, що бартер є не тільки засобом подолання банківської неспроможності здійснення розрахунків, а й заособом уникнення сплати податків та тіньового перерозподілу доходів. Здійснення взаєморозрахунків між підприємствами лише в товарній формі, в тому числі й оплати праці, обминаючи гроші, ускладнює ринкову форму обміну і підриває його функції в економіці.

Проведення одночасного повного заліку усіх взаємних боргів з наступним збільшенням грошової маси в економіці, реформування оподаткування підприємств з метою здійснення контролю над витратами, забезпечення розвитку ринку цінних паперів, спрощення та посилення відповідальності форм розрахунків і запровадження механізму банкрутства підприємств, вирішення низки питань, що пов’язані з регулюванням та контролем бартерної торгівлі, мають забезпечити скорочення обсягів бартеру в національній економіці України та створення умов для формування ринкової форми обміну.

В дисертаційному дослідженні автором проведено аналіз сучасних організаційно-економічних форм обміну, що формуються в перехідній економіці. З‘ясовано, що розвиненість та оптимальна функціональність організаційно-економічної інфраструктури мають вплив на темпи обсягів реалізації, що відображається на загальному показнику ефективності обміну. Швидкість руху товарів через канали купівлі-продажу, найбільш повне і своєчасне забезпечення споживачів товарами, підвищення раціонального використання матеріально-технічного і трудового потенціалу підприємств та установ сфери ринкового обміну зумовлюють ефективність обміну в економіці ринкового спрямування. Ефективним за результатами і практично можливим напрямком роз-витку вітчизняного виробництва є формування торгово-промислових груп, які орієнтуються на виробничу та торговельну діяльність, на розширення попиту через відносне зниження цін на товари, що випускаються та реалі-зуються за рахунок збільшення обсягів виробництва та продажу.

Досліджуючи розвиток ринкової форми обміну національної економіки у зовнішньоекономічних зв‘язках, автор підкреслює, що реформи, які були розпочаті за часи перебудови мають еволюційне продовження. Вихід на прямі економічні зв‘язки між підприємствами поглибив, але вже на новій основі, обмінні зв‘язки, бо у сферу співробітництва надходять самі товаровиробники. Процес трасформації від командно-адміністративних методів регулювання до ринкових як на національному, так і на світовому рівнях вимагає формування соціально-економічних відносин на підставі ринкової форми обміну. Зовнішньоекономічні зв‘язки у процесі інтеграції України у світове господарство охоплюють також аспект внутрішньогалузевого обміну, якому в сучасних економічних світових процесах належить відповідна роль.

Вперше проведено дослідження участі України у внутрішньогалузевому обміні в масштабі міжнародної економіки. Визначено, що рівень внутрішньогалузевого обміну залежить від величини різниці між рівнями доходів на душу населення, ступеня економічного розвитку країни, різниці в рівнях економічного розвитку країн - торговельних партнерів, величини сальдо зовнішньої торгівлі. Наскільки вищий рівень доходу на душу населення, настільки більшим буде попит на різноманітність товарів, внаслідок чого буде розвиватися процес диференціації виробництва, який супроводжуватиметься поглибленням внутрішньогалузевого обміну та відносним скороченням міжгалузевого обміну.

Автором досліджено, що розвиток внутрішньогалузевого обміну сприятиме оновленню на економічній основі старих виробничих зв‘язків України та розширенню прямої участі її в системі економічних та політичних стосунків на глобальному рівні. Внутрішньогалузевий обмін відкриває додаткові можливості у створенні належних умов для задоволення життевих потреб національних споживачів, а також зумовлює формування внутрішніх ринків молодих держав (країн-учасниць СНД), що є передумовою створення справді ринкового міждержавного середовища, та забезпечує товарне поповнення споживчого ринку.

Розвиток внутрішньогалузевого обміну з урахуванням потреб партнерів за кордоном складає основу експортного сектору економіки України. Для цього рекомендується ширше заохочувати вкладення іноземного капіталу у вже існуючі господарські об‘єкти та створення іноземними інвесторами нових. Подібні форми економічних відносин сприяли б запровадженню у виробництво сучасних технологій, надали б імпульс прогресивним зрушенням у господарській структурі України, забезпечили вихід у сферу внутрішньогалузевого обміну конкурентноспроможної продукції. Україна має розвивати внутрішньогалузевий обмін задля реалізації своїх національних економічних інтересів.

Сфера обміну потребує певних перетворень які відповідали вимогам нового господарського механізму. Перехід до ринкової форми обміну як на національному так і на міждержавному рівнях - одна з ключових проблем, вирішення якої визначить перспективи розвитку економіки України, подальшу долю української нації

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Розвиток індустріальних країн став можливим завдяки широкого використання товарно-грошових відсин, основу яких складає ринкова форма обміну. Криза командно-адміністративної моделі соціалізму, де обміну відводилась другорядна роль, засвідчує неефективність такого напряму економічного розвитку країн. Ринкова трансформація в перехідних економіках передбачає, в першу чергу, формування ринкового середовища, що повинно забезпечувати реалізацію принципів ринкового обміну.

2. Ринкове середовище передбачає наявність економічної свободи підприємництва і вибору, реалізації особистого інтересу як головного мотиву поведінки, вільного доступу до економічних ресурсів, інформації та ринків збуту, вільного входу і виходу з галузі. Ринкове середовище формує умови вільної конкуренції забезпечуючи таким чином еквівалентність обміну.

3. Особливістю перехідної економіки є одночасне існування залишкових елементів командно - адміністративної системи (адмініструваання, галузевої монополії, волюнтаризму, дефіциту, розподільності тощо) та формуючих грошово-товарних зв‘язків. Процес становлення ринкової форми обміну супроводжується подоланням суперечностей, що мали місце в адміністративно-командній економіці.

4. Зроблено висновок, що незавершеність економічного реформування економіки якраз пов‘язана з необхідністю створення передумов конкурентного середовища. В умовах монополізації та дефіциту ресурсів нееквівалентність обміну товарами служить джерелом перерозподілу доходів, підриваючи таким чином пряму залежність між ефективністю організації виробництва та отриманими грошовими надходженнями. У сфері обміну відбувається дискредитація результатів виробництва під впливом стихійних факторів ринку та тінізації економіки, а діюча нині політика “вільного” ціноутворення спричинює анархічні обмінні процеси.

5. В роботі зазначено, що однією з важливих проблем, яку необхідно вирішити в ході становлення ринку як стрижневого елементу докорінної реформи в управлінні економічною системою в цілому, повинно бути наближення цін до вартості, тобто створення об’єктивних умов для еквівалентого обміну. Становлення механізму обміну на еквівалентних засадах стає головним завданням подальшоого реформування перехідної економіки.

6. Визначено чинники, що стримують розвиток ринкової форми обміну в перехідній економіці, до яких автор відносить незавершеність приватизації, відсутність дрібного приватного власника, бюрократизація управління та корупція, суперечність в управлінні акціонерними товариствами тощо. Чинниками, що сприяють розвитку ринкової форми обміну є наявність великого кола як об’єктів, так і суб’єктів приватної власності та формування "ефективного" товаровиробника. Обгрунтована необхідність розвитку дрібної приватної власності, як бази конкурентного середовища яка забезпечить розвиток ринкової форми обміну

7. Наслідками нерозвиненості товарно-грошових відносин в перехідній економіці стало широке застосування бартерного обміну, як гіпертрофованої форми ринкового обміну. Обсяги бартеризацій, які спостерігаються в національній економіці, виглядають як наслідок нерозвиненості структурних елементів ринкової інфраструктури, грошово-кредитних зв‘язків, недосконалої правової системи, тінізації економіки тощо. Обгрунтовуються рекомендації по подоланню бартеризації: проведення повного заліку усіх взаємних боргів, інвентаризації, запровадження реального механізму банкрутства неплатоспроможніх підприємств тощо.

8. Зроблено висновок про наявність суперечностей формування ринку землі в економіці України як найбільш складного та специфічного об‘єкту купівлі-продажу та звернено увагу на необхідність дотримання еволюційності та поступовості у процесі реформування земельних відносин.

9. В умовах становлення ринкової форми обміну в зовнішньоекономічній сфері окремі підприємства отримують право самостійного виходу на зовнішній ринок. Процесу ринкового товарообміну України з іншими державами заважає не тільки відсутність конкурентноспроможної продукції, але й недостатня розвинутість фінансової, технічної та інформаційної структур національної економіки. Реструктуризація підприємств і створення ефективних власників та суб’єктів міжнародного обміну, піднесення промисловості та створення конкурентноздатної продукції є головними питаннями, що потребують вирішення в аспекті становлення ринкової форми обміну у зовнішніх зв’язках. Держава має допомогти становленню суб’єктів міжнародного обміну, надаючи інформаційну та фінансову підтримку.

10. Розвиток внутрішньогалузевого обміну має сприяти товарному поповненню споживчого ринку. Вкладення іноземного капіталу в об‘єкти господарювання сприятимуть запровадженню у виробництво сучасних технологій і мають забезпечити вихід у сферу внутрішньогалузевого обміну конкурентноспроможної продукції і забезпечити умови для розвитку внутрішньогалузевого обміну. Рівень внутрішньогалузевого обміну залежить від величини різниці між рівнями доходів на душу населення, ступенем економічного розвитку країни, різниці в рівнях економічного розвитку країн - торговельних партнерів, величини сальдо зовнішньої торгівлі. Наскільки вищий рівень доходу на душу населення, настільки більшим буде попит на різноманітність товарів, внаслідок чого буде розвиватися процес диференціації виробництва, який супроводжуватиметься поглибленням внутрішньогалузевого обміну та відносним скороченням міжгалузевого обміну.

Сфера обміну потребує певних перетворень які відповідали б вимогам нового господарського механізму. Перехід до ринкової форми обміну як на національному, так і на міждержавному рівнях - одна з ключових проблем, ступінь вирішення якої визначить перспективи розвитку економіки України, подальшу долю економічної незалежності України.

Основні положення дисертації викладено

в наступних публікаціях автора:

В наукових фахових виданнях:

1. Федоренко В.С. Внутрішньогалузевий обмін: обчислення та аналіз. // Економіка.Фінанси.Право. - 1999.-№8.-С.12-14.(0,4 д.а.)

2. Федоренко В.С. Проблеми бартеризації в економіці України // Економіст.-2000.-№3.- С.108-109.(0,5 д.а.)

3. Федоренко В.С. Соціально-економічний аспект розвитку товарообміну в Україні на сучасному етапі// Економіка та підприємництво. Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів. Вип.2.-К.:КНЕУ,-1998.-С.41-46.(0,4 д.а.)

в інших виданнях:

4. Федоренко В.С. Теорії еквівалентності обміну і проблеми становлення ринку в Україні //Вісник Черкаського університету. Вип.2 Сер.соціально-гуманітарні науки. Черкаси,1997.С.126-130.(0,4 д.а.)

5. Федоренко В.С. Оподаткування посередницьких організацій //Податки в Україні:теорія і практика.Матеріали науково-практичної конференції.-Луцьк:Волинський державний університет,-1995.-С.90-92.(0,5 д.а.)

6. Галабурда М.К.,Федоренко В.С. Проблеми становлення бюджетної політики в Україні // Економічна теорія: сучасна парадигма та еволюція на порозі ХХІ століття: Матеріали міжнародної наук.-практ.-конф.,1-2 бер.,2000р,-К.,2000. С.67-69.(0,2 д.а.)

7. Федоренко В.С. Бартер в економіці України. //Економіка.Фінанси.Право.-2000.-№3.С.10-13.(0,2д.а.)

8. Федоренко В.С Бартеризація розрахунків та оздоровлення платіжної системи України //Еволюція економічного розвитку та економічних теорій. Матеріали міжнародної наук.-метод. конф.К.:КНЕУ,-2000.С.290-291. (0,2 д.а.)

Анотація

Федоренко В.С. Становлення ринкової форми обміну в перехідній економіці України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01.-економічна теорія- Київський національний економічних університет, Київ, 2000.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню обміну в системі суспільного виробництва та становлення його ринкової форми. Розкрито суть, місце та роль обміну в економічній системі. Досліджено головні умови та основні тенденції процесів формування ринкової форми обміну та його особливості в перехідній економіці України. Розроблена система рекомендацій, що спрямовані на процеси демонополізації та дебартеризації економіки, що в свою чергу сприяють становленню ринкової форми обміну. Проаналізовано проблеми еквівалентності обміну як на національному, так і на світовому ринках

В міжнародному аспекті розроблена система аналізу внутрішньогалузевого обміну, як одного з показників якості функціонування ринкової форми обміну.

Ключові слова: обмін, ринкова форма обміну, організаційно-економічні форми обміну, суб’єкти і об’єкти обміну, демонополізація, бартеризації, внутрішньогалузевий обмін.

Аннотация

Федоренко В.С. Становление рыночной формы обмена в переходной экономике Украины. Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01-экономическая теория - Киевский национальный экономический университет, Киев, 2000.

Диссертационная работа посвящена исследованию обмена в системе общественного производства и становления его рыночной формы. Развитие индустриальных стран стало возможным только в условиях функционирования товарно-денежных отношений, основу которых составляет рыночная форма обмена. Рыночная трансформация в переходных экономиках предусматривает формирование рыночной среды, в которой возможна реализация принципов рыночного обмена. Раскрыты суть, место и роль обмена в экономической системе.

В диссертации рассмотрен и проанализирован процес обмена как самостоятельной фазы общественного производства, которая в процессе развития рыночной экономики приобретает новое качество. Исследованы главные условия и основные тенденции процессов формирования рыночной формы обмена и его особенности в переходной экономике Украины.

В работе отмечена необходимость создания объективных условий для эквивалентного обмена, который должен стать основным заданием становления и развития рыночной формы обмена. В сфере обмена происходит дискредитация результатов производства под воздействием стихийных факторов рынка и тенизации экономики, а действующая ныне политика “свободного” ценообразования придает беспорядочный характер обменным процессам. Проанализированы проблемы эквивалентности обмена как на национальном, так и на мировом рынках.

В диссертационном исследовании также сделан анализ процеса становления частных собственников как институциональной основы развития обмена. Развитию рыночной формы обмена в переходной економике Украины способствует наличие большого круга как объектов, так и субъектов частной собственности и формирование “эффективного” товаропроизводителя. Обоснована необходимость развития мелкой частной собственности как базы конкурентной среды, которая может обеспечить развитие рыночной формы обмена.

Разработана система рекомендаций, которая направлена на процессы демонополизации и дебартеризации экономики, которая в свою очередь способствует становлению рыночной формы обмена. Анализируя процес становления рыночной формы обмена, отмечены существенные объемы бартеризации, которые являются результатом нерешенных вопросов приватизации, реструктуризации, несовершенной законодательной базы. Следствием неразвитости торварно-денежных отношений в переходной экономике также стало широкое использование бартерного обмена, как гипертрофированной формы рыночного обмена. Объемы бартеризации, которые наблюдаются в национальной экономике являются следствием неразвитости структурных элементов рыночной инфраструктуры, денежно-кредитных связей, тенизации экономики и т.д. Обосновываются рекомендации по дебартеризации национальной экономики, среди которых: проведение полного зачета всех взаимных долгов, инвентаризации, внедрение реального механизма банкротства неплатежеспособных предприятий и др. Замечено существование противоречий в процессе формирования рынка земли в экономике Украины, как наиболее сложного и специфического объекта купли-продажи и обращено внимание на необходимость еволюционного процесса реформирования земельных отношений.

В условиях формирования рыночной формы обмена во внешнеэкономической сфере многие предприятия получают возможность самостоятельно выхода на внешний рынок. Реструктуризация предприятий и создание еффективных собственников и суб‘ектов международного обмена, подъем промышленности и создание конкурентоспособной продукции являются основными вопросами, решение которых необходимо для становления рыночной формы обмена. В международном аспекте разработана система анализа внутриотраслевого обмена, как одного из показателей качества функционирования рыночной формы обмена. Отмечается, что внутриотраслевой обмен открывает дополнительные возможности в создании условий для удовлетворения жизненных потребностей национальных потребителей, а также определяет формирование внутренних рынков стран бывшего СССР. Развитие внутриотраслевого обмена с учетом потребностей партнеров за рубежом составляет основу экспортного потенциала Украины. Автор рекомендует привлекать иностранных инвесторов для вложения капитала как в уже существующие хозяйственные объекты, так и новые, ими созданные. Подобные формы экономических отношений способствуют внедрению в производство современных технологий, дают импульс прогрессивным сдвигам в хозяйственной структуре Украины, обеспечивают выход в сферу внутриотраслевого обмена конкурентоспособной продукции. Сфера обмена требует определенных преобразований, которые бы отвечали принципам нового хозяйственного механизма. Переход к рыночной форме обмена - одна из ключевых проблем, решение которой определяет перспективы развития экономики Украины, дальнейшую судьбу украинской нации.

Ключевые слова: обмен, рыночная форма обмена, организационно-экономические формы обмена, субъекты и объекты обмена, демонополизация, бартеризация, внутриотраслевой обмен.

Synopsis

Fedorenko V.S. The formation of the market form of exchange in the transition economy of Ukraine.

Dissertation conferral of the academic degree of the Candidate of Economic Sciences; specialization 08.01.01.- Economic theory. Research institution - Kyiv national economic university, 2000.

The dissertation is dedication to the research into the sphere of exchange in transition economy of Ukraine. The place and role of exchange in economic system are revealed. The conditions and main tendencies of the processes of formation of the market form of exchange in transition economy of Ukraine are investigated. The aspects of monopoly and barter of Ukrainian economy as necessary conditions of formation of the market forms of exchange are worked.

For this purpose the system of recommendations was worked out which as stated in this dissertation.

Also, the aspects of formation of the market form of exchange in the external economic level were investigated. Special attention is paid to the development of intersectorial exchange in the system of international trade.

The key words: exchange, market form of exchange, objects and subjects of exchange, exchange in the system of social production, barter, monopolу, economic-organizational forms of exchange, efficiency of exchange, international trade.

Підписано до друку 12.09.2000р. Формат 60х90 1/16. Папір офсетний.

Друк офсетний. Умов друк арк 0,9. Тираж 100 екз. Замовлення №316.

Видавництво та друк -Інформаційно видавничий центр Товариства "Знання" України 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська),57/3,к.214

Тел.227-41-45, 227-30-97