АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ

ГРЯЗОВ АНДРІЙ БОРИСОВИЧ

УДК: 616.831-006-073.756.8-073.8

МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ
В ДІАГНОСТИЦІ ПУХЛИН ЗАДНЬОЇ ЧЕРЕПНОЇ ЯМКИ

14.01.23 — Променева діагностика та променева терапія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Київ — 2000

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Київській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України та Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Бабій Я. С., завідувач відділом променевої діагностики Київського міського консультативно-діагностичного центру МОЗ України.

Офіційні опоненти:
доктор медичних наук., професор Топчій Т.В., завідувач курсом рентгенології кафедри медичної радіології з курсом рентгенології та радіаційної медицини Національного медичного університету ім. акад. O.О. Богомольця МОЗ України.

доктор медичних наук., професор., член-кореспондент АМН Цимбалюк B.I., заступник директора з наукової роботи Інституту нейрохирурги" ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України.

Провідна установа: Інститут радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України

Захист відбудеться 17 січня 2001 р. о 13-30 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 в Інституті онкології АМН України (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43; (266-75-67).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту онкології АМН України (м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43).

Автореферат розіслано 15.12 2000 p.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради
Доктор медичних наук Синюта Б.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливість вивчення проблеми діагностики пухлин задньої черепної ямки (ЗЧЯ) визначається значним збільшенням випадків цієї патології, особливо в дитячому віці. Пухлини ЗЧЯ становлять понад 50% усіх новоутворень у дітей у віковій групі від 1 до 10 років. За останні 10 років збільшилася питома вага медулобластоми. Якщо раніше (70—80-ті роки) її питома вага від усіх пухлин мозочка у дітей становила 24%, то нині вона збільшилася до 30% (Орлов Ю.А. 1999).

Клінічна діагностика пухлин ЗЧЯ нерідко значно ускладнюється через відсутність їхньої патогномонічної вогнищевої симптоматики.

За останні 15 років МРТ стала одним із провідних методів неінвазивної діагностики. При МРТ, порівняно з комп'ютерною томографією (КТ), не використовується іонізуюче випромінювання. Зображення, одержане при МРТ у різних площинах, має велику чутливість і специфічність, відсутні артефакти на межі кісток і мозкової речовини, що особливо важливе під час дослідження структур задньої черепної ямки (Коновалов А.Н., Корнієнко Н. Н., Про-нін И.Н., 1997).

Впровадження МРТ, як нового методу ранньої діагностики пухлин ЗЧЯ, має великий науковий і практичний інтерес, тому, що саме дані МРТ-дослідження визначають можливість операбельності, обсяг оперативного втручання та доцільність проведення променевої терапії.

У літературі останніх років є ряд робіт, присвячених проблемам діагностики пухлин ЗЧЯ за даними МРТ (Barkovich A. James., Туркин А.М., Якобсон М.Г.). Проте ці дані часто суперечливі і стосуються здебільшого окремих видів пухлин.

Впровадження МТР у широку клінічну практику ускладнюється через недостатню кількість апаратів, а також брак літератури українською та російською мовами. Недостатня теоретична підготовка лікарів, які працюють на МРТ-апаратах, не дає змоги повною мірою оцінювати одержані результати, що призводить до зниження діагностичної ефективності методу.

Мета роботи. Поліпшити діагностику пухлин ЗЧЯ шляхом використання можливостей магнітно-резонансної томографії та розробки оптимального діагностичного алгоритму.

Завдання дослідження.

1. Розробити методику та алгоритми магнітно-резонансно-томографічного дослідження головного мозку хворих з пухлинами ЗЧЯ.

2. Вивчити МРТ-семіотику різних груп і видів пухлин ЗЧЯ.

3. Визначити можливості МРТ при диференціальній діагностиці пухлин ЗЧЯ різної локалізацій та гістоструктури.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота розв'язує актуальне для променевої діагностики та нейрохірургії прикладне завдання — підвищення ефективності діагностики та диференціальної діагностики пухлин ЗЧЯ шляхом використання магнітно-резонансної томографії і застосування розробленого оптимального діагностичного алгоритму.

Вперше у роботі описані всі групи пухлин ЗЧЯ, в тому числі внутрішньо- та зовнішньомозкові, а також пухлини стовбура головного мозку і метастази ЗЧЯ з детальною характеристикою їхніх морфологічних особливостей за даними МРТ.

Визначено і систематизовано МРТ-семіотику різних груп і видів пухлин ЗЧЯ, розроблено критерії для диференціальної діагностики цих пухлин.

Практичне значення одержаних результатів. Удосконалена методика магнітно-резонансно-томографічного дослідження головного мозку для діагностики пухлин ЗЧЯ, описана МРТ-семіотика різних груп і видів пухлин сприяють підвищенню ефективності діагностики та вибору оптимального методу лікування.

З огляду на отримані МРТ-дані визначаються доцільність і обсяг оперативного втручання, оперативний доступ, консервативна або променева терапії.

Результати роботи можуть бути використані для діагностики пухлин ЗЧЯ в неврологічних, діагностичних відділеннях, а також у нейрохірургічній практиці для планування тактики хірургічного лікування, обсягу операцій та проведення променевої терапії.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження впроваджені в практичну діяльність відділення магнітно-резонасной томографії Київської лікарні швидкої медичної допомоги, відділення нейродіагностики НДІ нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова, відділ променевої діагностики Київського міського консультативно-діагностичного центру МОЗ України.

Особистий внесок автора. Автор особисто виконав і проаналізував усі магнітно-резонансно-томографічні дослідження головного мозку у хворих з пухлинами ЗЧЯ. На основі одержаних результатів особисто розроблено алгоритм обстеження хворих з пухлинами задньої черепної ямки.

Автором розроблено і подготовлено до друку в наукових фахових виданнях матеріали досліджень. Надруковано 7 статей, 5 тез доповідей.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації було обговорено на: Міжнародній конференції з магнітного резонансу в медицині та біології (м. Київ, З0 вересня — 2 жовтня 1999 p.) та Європейському конгресі радіологів (м. Відень, Австрія 5—10 березня 2000

Дисертацію апробовано на розширеному засіданні кафедри променевої діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, на експертній раді при спеціалізованій вченій раді Українського Інституту онкології Д26.619.01.

Публікації. За матеріалами проведених досліджень опубліковано 12 наукових праць, із них — 7 статей у спеціалізованих наукових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено на 119 сторінках друкованого тексту, складається вона із вступу, огляду літератури, 4 розділів, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, до якого входять 196 джерел. Робота містить 18 таблиць і 29 малюнків.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи обстеження. Серед хворих було 75 жінок і 68 чоловіків віком від 2 до 65 років. Обстеження проводилося в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги в 1995—1999 pp.

Проаналізовано дані МРТ 143 хворих з пухлинами ЗЧЯ та стовбура головного мозку із загальної групи 248 пацієнтів, направлених на МРТ-дослідження з підозрою на цю патологію.

Серед хворих було виявлено такі пухлини ЗЧЯ — внутрішньомозкові: астроцитома — 30 спостережень (3 — пілоцитарна, 18 — фібрилярна низькозлоякісна, 9 — анапластична), медулобластома — 25, епендімома — 4, плексус папілома — 2, гемангіобластома — 4 спостереження; зовні шньомозкові: невринома — 17 спостережень (15 — акустична, 2 — тригемінальна), менінгіома — 11 (9 — мостомозочкового кута, 2 —луски потиличної кістки), гломусна пухлина — 3, хондрома — 3, хордома — 2, арахноїдальна кіста — 2, холестеатома—

одне спостереження; пухлини стовбура головного мозку — 18 спостережень; метастази ЗЧЯ — 21 спостереження. Всі пухлини було оперативно видалено (тотально або частково) і верифіковано морфологічно.

Більшість хворих з внутрішньомозковими пухлинами становили діти (69,1%), дівчаток було — 23,0%, хлопчиків — 46,1%. Середній вік дітей дорівнював 6,5 року. Зовнішньомозкові пухлини були у 24 (61,6%) жінок та у 15 (38,4%) чоловіків, частіше віком 31—50 років. Пухлини стовбура головного мозку спостерігалися у 6 (33,3%) дівчаток і 12 (66,7%) хлопчиків; середній вік хворих дітей — 7 років. Метастази ЗЧЯ виявлено у 11 (52,4%) чоловіків і 10 (47,6%) жінок, частіше віком 41—50 років.

Клінічно в наших спостереженнях симптом підвищення внутрішньочерепного тиску був найхарактернішим для внутрішньомозкових пухлин (р<0,01), особливо для медулобластоми (88%). При зовнішньомозкових пухлинах цей симптом був майже у половини випадків, при пухлинах стовбура головного мозку — в третині випадків, при метастазах — лише у 18% спостережень. Пірамідні порушення найчастіше було виявлено при пухлинах стовбура головного мозку (р<0,01). Ураження очнорухомих нервів переважало також при гліомах стовбура (р<0,01), слухового нерва — при акустичній неврином! (р<0,01), а каудальної групи черепних нервів — при парагангліомі (р<0,01). Мозочкові порушення та розлади координації були характернішими для внутрішньомозкових пухлин (р<0,01), а рухові та чутливі розлади (р>0,01) — менш характерними. Програми для сканування хворих з пухлинами ЗЧЯ було вибрано шляхом удосконалення практичного досвіду під час дослідження головного мозку. Критеріями, відповідно до яких відбувався відбір програм, були: 1) мінімальний час сканування. 2) максимальна якість отриманих зображень. 3) максимальна кількість отриманих зображень структур ЗЧЯ. Програмами, що найповніше відповідали вищеназваним критеріям, були: FC, FC2, PS, NPW, VB. Послідовність програм, за якими проводилося сканування головного мозку, можна представити у вигляді схеми (мал. 1):

Мал.1.Схема алгоритму програм сканування головного мозку у хворих з пухлинами ЗЧЯ.

Дослідження зовнішньомозкових пухлин здійснювалося за ідентичною схемою, завинятком пухлин мостомозочкового кута, коли для уточнення співвідношення пухлини до внутрішнього слухового проходу та слухового нерва проводилося дослідження за спеціальним алгоритмом, за яким додаткові сагітальне і фронтальне зображення ділянок, щo цікавили, будувалися за аксіальним зображенням.

Дослідження головного мозку у пацієнтів з метастазами проводилося за такою ж схемою. Послідовність програм, за якими проводилося сканування стовбурових структур мозку, можна представити схемою (мал. ):

Мал. 2. Схема алгоритму програм сканування стовбурових структур мозку у хворих з гліомами стовбура.

Крім названих програм, для поліпшення візуалізації використовувалися такі додаткові можливості, як: 1) придушення сигналу від рідини (Flow Compensation), 2) збільшення показника T1/ТЕ до 40, 3) збільшення часу повтору TR, 4) зменшення фазової матриці без прямокутних пікселів, 5) зменшення FOV з метою зростання розв'язання піксела, 6) збільшення кількості збуджень зі збільшенням співвідношення сигнал/шум.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

У наших спостереженнях найхарактернішою локалізацією медулобластом та епендимом була ділянка черв'яка мозочка і IV шлуночка, астроцитом — гемісфери мозочка, зовнішньомозкових пухлин — ділянка мостомозочкового кута, метастазів — гемісфери мозочка.

Для доброякісних внутрішньомозкових пухлин були характерні: правильна округла форма, рівний і чіткий контур, відмежування від речовини мозку, вузловий ріст, інтактність стовбурових структур мозку, відносна гомогенність МР-сигналу в T1- і Т2-зважених режимах, наявність кісти, відсутність ділянок некрозу та геморагій, відсутність гідроцефалії та перивентрикулярного набряку, помірне й однорідне контрастування і часта його відсутність.

Для злоякісних внутрішньомозкових пухлин були характерні: неправильна форма, нерівний і нечіткий контур, дифузно-інфільтративний ріст, проростання стовбурових структур мозку, гетерогенність МР-сигналу в T1- і особливо в Т2-зважених режимах, наявність ділянок некрозу та геморагій, виражені ознаки гідроцефалії, перивентрикулярний набряк, інтенсивне та неоднорідне (кільцеподібне) контрастування.

Для зовнішньомозкових пухлин було визначено критерії диференціальної діагностики пухлин мостомозочкового кута (акустична невринома, менінгіома та холестеатома, а також локально-проникаючі в ЗЧЯ пухлини — парагангліома, хондрома, хордома).

Встановлено, що метастаз меланоми має досить чіткі МРТ-ознаки, які відрізняють його від інших метастазів і пухлин: гіперінтенсивний сигнал у T1-зваженому режимі та гіпоінтенсивний сигнал у Т2-зваженому режимі. Таких сигнальних характеристик немає в інших метастатичних або пухлинних вогнищ.

Чутливість МРТ у діагностиці внутрішньомозкових пухлин ЗЧЯ становить 94,2%, що трохи нижче від даних зарубіжної літератури з окремих видів внутрішньомозкових пухлин, оскільки в зарубіжних статтях немає аналогів аналізу всіх видів внутрішньомозкових пухлин ЗЧЯ. При використанні імпульсної послідовності інверсія-відновлення чутливість при окремих видах пухлин (МДБ, ГМБ, ГШ) досягала 96%, специфічність — 93,3%, при МДБ — 95,2%, загальна точність — 94,6%, при МДБ —95,7%. Така висока інформативність зображень, одержаних за допомогою імпульсної послідовності інверсія-відновлення, обумовлена більш високою чутливістю методики до пухлинної тканини.

Під час дослідження зовнішньомозкових пухлин чутливість МРТ досягала 95,1%, специфічність — 94,7%, загальна точність — 94,4%. Показовим щодо добору певних програм та алгоритму, а також додаткових МРТ-можливостей є дослідження акустичних неврином, при яких чутливість становила 90,1%, специфічність — 89% і точність — 90,3%, і ці показники вдалося підвищити до 95,1%, 94,7% і 94,4% відповідно. Ми запропонували алгоритм дослідження хворих з клінічною підозрою на невриному слухового нерва (мал. 3).

Мал. 3. Алгоритм МРТ-дослідження головного мозку хворих з підозрою на невриному слухового нерва.

Під час дослідження можливостей МРТ з використанням додаткових програм і спеціального діагностичного алгоритму ми довели високу діагностичну ефективність методики (в 4 із 18 випадків точний діагноз пухлини слухового нерва було поставлено лише після проведення спеціального алгоритму).

Ми вважаємо за доцільне проводити цю методику і при гліомах стовбура головного мозку для диференціальної діагностики з внутрішньомозковими та зовні шньомозковими (з поширенням у мостомозочковий кут) пухлинами, бо ці дані істотно впливають на тактику операції (мал. 4)

Мал. 4. Алгоритм МРТ-дослідження головного мозку хворих з підозрою на пухлину стовбура мозку.

Ми встановили також, що дані МРТ допомагають достатньо достовірно диференціювати пухлини стовбура головного мозку, внутрішньо- і зовнішньомозкові.

Чутливість МРТ під час дослідження пухлин стовбура головного мозку становила 94,7%±6,25%, специфічність — 92,5±0,35%, загальна точність — 93,4%±7,15%.

Під час дослідження метастазів у ЗЧЯ ми встановили, що важливим симптомом метастазу є виявлення зони набряку при невеликих розмірах пухлинного вогнища. Метастаз меланоми має патогномонічні сигнальні характеристики, чого не можна сказати про метастази інших пухлин. Найактуальнішим є визначення кількості метастазів та їхньої локалізації у суб- і супратенторіальних структурах мозку, що обумовлює показання до операції або до променевої терапії, а також визначає обсяг і послідовність видалення пухлинних вогнищ.

Чутливість МРТ-дослідження при метастазах у ЗЧЯ досягає 91,6%, специфічність — 90%, загальна точність — 90,6%.

Висновки

1. Магнітно-резонансна томографія є високоінформативним методом діагностики різних груп і видів пухлин ЗЧЯ (чутливість — від 94,2% до 94,8%, специфічність — від 93,3% до 94,7%, точність — від 93,8% до 94,6%).

2. Поліпшенню візуалізації пухлин ЗЧЯ, уточненню їх локалізації та поширення до різних структур головного мозку сприяє розроблена методика, що замінює стандартну послідовність програм та включає до процесу дослідження додаткові програми та спеціальні алгоритми.

3. Найважливішими ознаками внутрішньомозкових пухлин ЗЧЯ, що корелюють з вузловим або дифузним характером їх росту при МРТ-дослідженні є: округла (48,9%) або неправильна (51,1%) форма утворення; чіткі та рівні (48,9%) або нечіткі та горбисті (51,1%) краї утворення; наявність (32,2%) або відсутність (67,8%) проростання стовбурових структур мозку.

4. Найзначнішими ознаками зовнішньомозкових пухлин ЗЧЯ, особливо пухлин мостомозочкового кута, при МРТ-дослідженні є: місце висхідного росту пухлини та її локалізація в ЗЧЯ; проростання у внутрішній слуховий прохід; зв'язок зі слуховим нервом;

характер прилягання пухлини до задньої грані піраміди скроневої кістки, симптом “кута”.

5. Під час диференціальної діагностики неврином слухового нерва з іншими пухлинами мостомозочкового кута запропоновано спеціальний діагностичний алгоритм, що дає змогу визначити зв'язок пухлини зі слуховим нервом (43,5%).

6. Найважливішими ознаками гліом стовбура головного мозку при МРТ-дослідженні є: анатомічний сегмент висхідного росту гліоми стовбура; характер росту гліоми вузловий або дифузний; ступінь поширення гліоми до суміжних сегментів стовбура головного мозку.

7. Під час диференціальної діагностики гліом стовбура головного мозку з внутрішньо- та зовнішньомозковими парастовбуровими пухлинами ЗЧЯ запропоновано спеціальний алгоритм, що дає змогу визначити співвідношення пухлини до стовбура мозку (31,9%).

8. Найзначнішими ознаками метастазів ЗЧЯ при МРТ-дослідженні є: множинність метастатичних вогнищ (28,5%); виявлення зони набряку навіть при невеликих розмірах самого метастазу (76,1%). Метастази меланоми мають патогномонічні сигнальні характеристики.

9. Спеціальні алгоритми та додаткові програми МРТ-дослідження дають змогу підвищити чутливість до 94,8%, специфічність до 94,7% і точність до 94,6% діагностичного дослідження і не тільки диференціювати різні групи пухлин ЗЧЯ, а й у типових випадках визначати морфологічний вид пухлин.

Практичні рекомендації

1. З метою ранньої та своєчасної діагностики пухлин ЗЧЯ пацієнтів навіть з окремими клінічними симптомами ураження структур ЗЧЯ або стовбура головного мозку необхідно направляти на МРТ-дослідження.

2. Пацієнтам з підозрою на пухлину ЗЧЯ не обов'язково проходити попередні рентгенографічне та КТ-дослідження, бо вирішальною в діагностиці і визначенні тактики лікування є МРТ.

3. Для вибору подальшого алгоритму МРТ-дослідження передусім необхідно визначити належність пухлини ЗЧЯ до внутрішньо- чи зовнішньомозкових, до гліом стовбура чи метастазів.

4. Критеріями діагностики і диференціальної діагностики пухлини ЗЧЯ є:

кількість та локалізація вогнищ; співвідношення до структур ЗЧЯ, в тому числі до стовбура мозку; форма і контури вогнища, вузловий або дифузний ріст; ступінь поширення в оточуючі структури; структура пухлинного вогнища, з гомогенним чи гетерогенним МР-сигналом у Т1-і Т2-зважених режимах; зона набряку; ступінь деформації та стискування IV шлуночка і цистерн ЗЧЯ, ступінь гідроцефалії бокових шлуночків мозку, наявність перивентрикулярного набряку і характер контрастування.

5. Для зовнішньомозкових пухлин мостомозочкового кута, насамперед акустичних неврином, вирішальним моментом діагностики є визначення співвідношення пухлини до слухового нерва, з цією метою необхідне використання додаткових програм і можливостей МРТ, а також спеціального алгоритму.

Список опублікованих робіт по темі дисертації:

1. Бабий Я. С., Грязов А. Б. МРТ в дигностике опухолей ствола головного мозга. // Променева діагностика, променева терапія. Збірник наукових робіт Асоціації радіологів України. — 1998. — № 3. — С. 75—79.

2. Бабий Я. С., Грязов А. Б. МРТ в диагностике внемозговых опухолей ЗЧЯ. // Променева діагностика, променева терапія. Збірник наукових робіт Асоціації радіологів України. — 1999.— №6.— С. 15—21.

3. Бабий Я. С., Грязов А. Б. МРТ в диагностике опухолей ЗЧЯ. // Променева діагностика, променева терапія. Збірник наукових робіт Асоціації радіологів України. — 1999. — № 7. — С. 10—14.

4. Грязов А.Б. Магнітно-резонасна томографія у діагностиці внутрішньомозкових пухлин задньой черепної ямки. /'/ Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. -2000. — випуск №9. — С. 118-125.

5. Грязов А.Б. Магнитно-резонансная томография и компьютерная томография в диагностике опухолей головного мозга. // Променева діагностика, променева терапія. — 2000. —№1.—С. 17—19.

6. Грязов А.Б. Магнитно-резонасная томография в диагностике медуллобластом ЗЧЯ. // Український нейрохірургічний журнал. — 2000. — № 2. — С. 42—44.

7. Грязов А. Б. МР-ангиография при интракраниальных аневризмах ЗЧЯ. Сравнение время-пролетной й фазо-контрастной методик МР-ангиографии. — Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. —1998. 3. — vol 2. — С. 65—67.

8. Грязов А. Б. Порівняльна оцінка МРТ та традиційних нейрорентгенологічних методів при ураженнях задньої черепної ямки. — VI Конгрес Всесвітньої Федерації Лікарських Товариств . —1998,-Частина 2. —С. 82-83.

9. Грязов А.Б. МР-диагностика медуллобластом, врастающих в стволовые отделы мозга. —Бюллетень УАН. Материалы 11 съезда нейрохирургов Украины. —1998. —№5. —С.131.

10. Грязов А.Б. Возможности МРТ в диагностике продолженного роста опухолей ЗЧЯ. —Бюллетень УАН. Материалы П съезда нейрохирургов Украины. —1998. —№5. —С.131.

11. Грязов А.Б. МРТ при пухлинах ЗЧЯ. —Українські Медичні Вісті. —VII Конгрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств. —1998. —Частина 2. —С.82-83.

12.Y.S. Babiy, A.B. Gryazov. Magnetic resonance angiography for intracreanial aneurysm of the posterior fossa. // European Radiology —2000. — vol 10/ №2 — С. 437.

АННОТАЦИЯ

Грязов А.Б. “Магнитно-резонансная томография в диагностике опухолей задней черепной ямки”. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандитата медицинских наук по спе-циальности 14.01.23. — лучевая диагностика, лучевая терапия. — Киевская медицинская академия последипломного обучения МЗ Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена вопросам диагностики опухолей задней черепной ямки (включая внутри- и внемозговые опухоли, глиомы ствола головного мозга и метастазы ЗЧЯ) при помощи магнитно-резонансной томографии.

На основании обследования 143 больных с опухолями ЗЧЯ и ствола головного мозга из общей группы 248 пациентов, направлених на МРТ-исследование с подозрением на данную патологию: 65 наблюдений — внутримозговые опухоли, 38 — внемозговые, 18 -глиомы ствола головного мозга и 21 наблюдение — метастазы задней черепной ямки.

Нами установлено, что для доброкачественных внутримозговых опухолей характерны: правильная округлая форма, ровный и четкий контур, отграниченность от вещества мозга, узловой рост, интактность стволовых структур мозга, относительная гомогенность МР-сигнала в Т1-и Т2-взвешенных режимах, наличие кисты, отсутствие участков некроза и геморрагий, отсутствие гидроцефалии и перивентрикулярного отека.

Для злокачественных опухолей характерны: неправильная форма, неровный и нечеткий контур, диффузно-инфильтративный рост, прорастание стволовых структур мозга, гетерогенность МР-сигнала в T1- и особенно в Т2-взвешенных режимах, наличие участков некроза и геморрагий, выраженные признаки гидроцефалии, перивентрикулярного отека.

При внемозговой локализации опухолей определены критерии дифференциальной диагностики опухолей мостомозжечкового угла, к которым относится: прорастание опухоли во внутренний слуховой проход, её связь со слуховым нервом, характер прилежания опухоли к задней грани пирамиды височной кости, симптом “угла”. В плане подбора определенных программ и алгоритма, а также дополнительных МРТ-возможностей является исследование неврином при исследовании которых после проведения специального алгоритма показатели чувствительности, специфичности и точности удалось значительно повысить.

Для разработки критериев дифференциальной диагностики опухолей ствола головного мозга с другими опухолевыми процессами были определены признаки различных опухолей, в том числе возраст, в котором они чаще наблюдаются, локализация опухолей, степень их распространенности в пределах сегментов стволовых структур мозга, детальная характеристика их формы, контуров и структуры, а также характера контрастирования.

При исследовании метастазов в ЗЧЯ мы установили, что важным симптомом метастаза является выраженность зоны отека при небольших размерах самого опухолевого очага. Метастаз меланомы имеет патогномоничные сигнальные характеристики, чего нельзя сказать о метастазах других опухолей. Наиболее актуально определение количества метастазов и их локализации в суб- и супратенториальных структурах мозга, что определяет показания к операции или к лучевой терапии, а также определяет объем и последовательность удаления опухолевых очагов.

АНОТАЦІЯ

Грязов А.Б. "Магнітно-резонансна томографія у діагностиці пухлин задньої черепної ямки". — Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук із спеціальності 14.01.23. — променева діагностика,променева терапія. — Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена питанням діагностики пухлин задньої черепної ямки за допомогою магнітно-резонансної томографії.

Проведено удосконалення методики МРТ-дослідження структур ЗЧЯ з використанням додаткових можливостей та програм, а також спеціального алгоритму згідно з належністю пухлин до внутрішньо- або позамозкових пухлин, гліом стовбуру мозку або метастазів ЗЧЯ.

Розроблено спеціальний алгоритм для диференціальної діагностики пухлин мосто-мозочкового кута, в першу чергу акустичних невріном, а також гліом стовбуру та навколостовбурових пухлин ЗЧЯ.

За даними МРТ-дослідження визначено семіотику різних груп та видів пухлин ЗЧЯ.

Визначено кореляцію форми та контурів пухлин з характером їх росту і ступенем злоякісності.

Розроблено критерії диференціальної діагностики різних груп та видів пухлин ЗЧЯ.

SUMMARY

Gryazov A.B. “Magnetic Resonance Tomography in Diagnostics of Tumours Posterior Fossa”. — Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree pretendent of medical sciences on a speciality 14.01.23. — beam diagnostics, beam therapy. — Kiev medical academy of training MH of Ukraine, Kiev, 1999.

The dissertation touches the questions of diagnostics of tumours posterior fossa, through MRI

For the decision of this task the improvement of a technique of MRI-research of structures PF, with use of additional opportunities and programs MRI, and also special algorithm is carried out depending on an accessory of a tumour to intra or extra-acsial to tumours, gliomas of a brain stem or metastasis PF.

The special algorithm for differential diagnostics of tumours pontocerebelarum of a comer, first of all acustics nevrinomas, and also for gliomas of brain stem and of tumours PF is developed.

On the data of MRI-RESEARCH the semiotics of various groups and kinds of tumours PF is investigated.

The correlation of the form and contours tumours of the centers with character of their growth and degree anaplasy is determined.

The criteria of differential diagnostics of various groups and kinds of tumours PF are developed.

Frequency of clinical symptoms of various tumours PF and their clinics-diagnostic comparison are analysed.

During research the high parameters of sensitivity, specificity and accuracy of MRI-INSPECTION of the patients with tumours PF are achieved.