Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГОРАЛЬСЬКИЙ ЛЕОНІД ПЕТРОВИЧ

УДК 636:611/619:616.98:578.828

ГІСТОМОРФОЛОГІЯ І ГІСТОХІМІЯ ОКРЕМИХ ІМУННИХ ТА НЕКРОВОТВОРНИХ ОРГАНІВ ПРИ РЕТРОВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЯХ

(дослідження експериментального лейкозу рогатої худоби

та інфекційної анемії коней)

16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

БІЛА ЦЕРКВА - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті епізоотології УААН

Наукові консультанти:

доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН, Красніков Геннадій Андрійович, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН,

завідувач лабораторії патоморфології;

доктор біологічних наук, професор, академік УАН Національного прогресу та Нью-Йоркської Академії Наук, Заслужений працівник Вищої школи України

Кононський Олексій Іванович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри органічної та біологічної хімії.

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор Кривутенко Олександр Іванович, Одеський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри нормаль-ної і патологічної анатомії;

доктор ветеринарних наук, професор Борисевич Борис Володимирович, Національний аграрний університет, професор кафедри патологічної анатомії і ветеринарно-санітарної експертизи;

доктор ветеринарних наук, професор Каришева Алефтина Федорівна, Пол-тавський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри інфекційної патології.

Провідна установа:

Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, кафед-ра патологічної анатомії.

Захист відбудеться " 2 " листопада 2000 р. о 13 годині на засіданні спеці-алізованої вченої ради Д 27.821.02 при Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою: 09100, м. Біла Церква, вул. Ставищанська, 126; навчальний корпус №5, ауд. №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету за адресою: 09100, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий " 27 " вересня 2000 р

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат ветеринарних наук П.О. Стаднік

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема ретровірусних інфекцій досить актуальна для су-часної ветеринарної медицини. Це пояснюється широким розповсюдженням цих інфекцій і особливо лейкозу великої рогатої худоби (ЛВРХ) (Бусол В.А., и др., 1988; Васильев Н.Т. и др., 1966; Доронин Н.Н., 1969, 1976; Мандигра М.С., 1998, 1999; Смирнов П.Н., Незавитин А.Г., 1991; Burny A., 1984; Kruger A., 1962) та інфекцій-ної анемії коней (ІНАН) (Галатюк О.Є., 1997, 1998, 1999; Орлов Ф.М., 1976; Юров К.П., 1970, 1997; Lafrado L.J. and Olsen R.G.,1986).

У тварин, уражених ретро-вірусами, інфекційний процес протікає по різному. В одних випадках, клінічні ознаки розвиваються надзвичайно швидко (від кількох тижнів до декількох місяців), в інших - роками. Багато тварин, протягом майже всього життя, залишаються вірусоносіями.

За таких умов ефективність боротьби з даними інфекціями найбільше залежить від своєчасної діагностики.

В діагностичному комплексі при ретровірусних інфекціях вагоме місце нале-жить патолого-анатомічним дослідженням, які дають можливість виявити конкретні специфічні зміни та отримати об'єктивні критерії для їх диференціації. Однак, у більшості випадків латентного перебігу хвороби чітко виражені характерні макроскопічні зміни в органах відсутні, тому для виявлення патологічних процесів у тварин, диференціації форми та стадії захворювання, велике значення мають гістоло-гічні дослідження.

Останніми роками велика увага приділяється морфометричним дослідженням. Доведена висока ефективність морфометричної оцінки структурно-функціонально-го стану організму тварин на органному, тканинному та клітинному рівнях (Гри-горьев В.С., 1973; Морозова Е.В., 1989; Сапин М.П., 1987, 1989, 1990).

Вагомий внесок у вивченні питань етіології, патогенезу, лікування і профілак-тики ретровірусних інфекцій вносять дослідження процесів обміну речовин. Гісто-логічні та цитоморфологічні дослідження різних органів і тканин повністю не вияв-ляють суті патологічного процесу в порушенні метаболізму. А тому, важливу роль посідають гістохімічні методи, особливо при різних злоякісних захворюваннях орга-нізму.

Не зважаючи на досягнуті успіхи і велику кількість опублікованих робіт з проб-лем лейкозу великої рогатої худоби, все ще недостатньо вивченими залишаються епізоотичні особливості захворювання, роль екзогенних і ендогенних факторів у виникненні та розповсюдженні лейкозу. Для більш глибокого вивчення цих питань вагоме місце відводиться пошукам моделей по відтворенню лейкозів великої рога-тої худоби в експерименті (Салимов Х.С., 1984, 1986; Paulsen J. et. al., 1975; Stra-ub O.C. et. al., 1971).

Для з'ясування механізму лейкозогенезу в Україні та ряді зарубіжних країн бу-ли проведені чисельні досліди з експериментального відтворення лейкозу на вівцях шляхом введення їм різноманітних матеріалів від хворих лейкозом корів (Таджиба

ев А.А., 1984; Бурба Л.Г. и др., 1976; Шишков В.П., Иткин Б.З., 1978; Бялец- кий С.А., 1994).

На жаль, більшість науковців і практиків для оцінки результатів своїх досліджень використовують, в основному, гематологічні або вірусологічні методи. Тільки в окремих експериментах з відтворення лейкозів у овець враховувались патоморфологічні зміни (Таджибаев А.А., и др., 1983,1984).

В науковій літературі є твердження про можливість відтворення лейкозу за допомогою іонізуючої радіації (Бергольц В.М., 1973), джерелом якої можуть бути і рентгенівські промені та радіоактивні речовини. За морфологічними ознаками променеві лейкози відносять до мієлолейкозів, інколи, з ознаками пухлинного росту (Бергольц В.М. и др., 1978).

Разом з тим, дані про асоційовану дію вірусу лейкозу великої рогатої худоби та іонізуючого опромінення (особливо, контрольованого) в літературі зустрічаються рідко, або носять фрагментарний характер. Майже нічого не повідомляється про вплив цієї дії на структуру тканин і клітин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Зважаючи на актуальність проблеми, ця робота включена до проекту УААН "Вивчити морфо-функціональні зміни в імунній системі організму та розробити заходи корекції імунітету", № держреєстрації 0196 У 024149 - 02 "Вивчити механізми метаболізму, морфофункціональні зміни при лейкозі великої рогатої худоби та інфекційній анемії коней".

Мета і задачі дослідження. Метою даної дисертаційної роботи було дослідити морфофункціональний стан органів і тканин великої рогатої худоби при хронічному лімфоїдному лейкозі на різних стадіях розвитку захворювання та в овець, інфікованих ВЛ ВРХ на фоні вторинного імунодефіциту, зумовленого впливом іонізуючого випромінювання, а також морфофункціональні зміни в органах і тканинах у коней при інфекційній анеміі.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- вивчити особливості мікроскопічної будови органів і тканин у великої рогатої худоби при хронічному лімфолейкозі, провести морфометричний аналіз уражених органів на тканинному та клітинному рівнях;

- встановити гістохімічні особливості порушень білково-нуклеїнового, вуглевод-ного та ліпідного обмінів в органах і тканинах великої рогатої худоби на початковій стадії лімфоїдного лейкозу.

- з'ясувати особливості мікроскопічних та морфометричних показників органів і тканин в овець інфікованих ВЛ ВРХ;

- з'ясувати особливості мікроскопічних та морфометричних показників органів і тканин в овець при вторинному імунодефіциті, зумовленого впливом іонізуючого опромінення;

- вияснити морфологічні особливості та морфометричні показники в овець, інфікованих ВЛ ВРХ, на фоні вторинного імунодефіциту, зумовленого впливом іонізуючого опромінення;

- з'ясувати гістологічні особливості органів і тканин у коней при інфекційній ане-мії, провести морфометричний аналіз органів на тканинному та клітинному рівнях;

- визначити гістохімічні особливості білково-нуклеїнового, вуглеводного, ліпід-ного обмінів в органах і тканинах у коней при інфекційній анемії.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне дослідження органів і тканин великої рогатої худоби при хронічному лімфоїдному лейкозі з застосуванням гістологічних, гістохімічних і морфометричних методик.

З'ясовано вплив контрольованого іонізуючого опромінення на морфологічний стан внутрішніх органів у овець в залежності від застосованої дози гамма-променів.

Вперше проведено вивчення морфологічних особливостей лейкозного процесу в овець, інфікованих ВЛ ВРХ, на фоні вторинного імунодефіциту.

Проведено комплексне дослідження органів і тканин коней при інфекційній анемії з застосуванням гістологічних, гістохімічних та морфометричних методик.

Державним комітетом України з питань науки та інтелектуальної власнос- ті прийнято рішення про видачу патенту на винахід "Спосіб діагностики коней з наявністю патоморфологічних змін при інфекційній анемії", реєстраційний № 99105818 від 26.10.1999 р.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати з вивчення морфофункціональних змін в органах і тканинах великої рогатої худоби при хронічному лімфоїдному лейкозі та інфекційній анемії коней, значною мірою доповнюють та поглиблюють сучасні уявлення про механізм генезу даних ретровірусних інфекцій. Дані досліджень мікроскопічної будови та морфометричні показники органів і тканин овець, інфікованих ВЛ ВРХ та опромінених гамма-променями, значно розширюють знання про вплив радіонуклідів на організм тварин та дають уявлення про перебіг лейкозного процесу за вторинного імунодефіциту. Показники морфометричних досліджень можуть використовуватись як тести під час діагностики лейкозу для уточнення форми і стадії захворювання, а також при дії на організм радіонуклідів. На основі результатів досліджень розроблені та впроваджені інформативні методи діагностики та корекції виявленої патології.

Отримані дані широко використовуються у навчальному процесі і в науково-дослідницькій роботі на кафедрах патологічної анатомії факультетів ветеринарної медицини Національного аграрного університету, Кримського державного аграрного університету, Мордовського державного університету, Львівської, Вітебської, Казанської державних академіях ветеринарної медицини, Одеського державного сільськогосподарського інституту, Омського інституту ветеринарної медицини, в лабораторіях патоморфології Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини та Інституту епізоотології УААН.

За результатами досліджень видано рекомендації "Методичні вказівки з лабора-торної діагностики інфекційної анемії коней", розглянуті та затверджені Департа-ментом ветеринарної медицини Міністерства АПК України, протокол №15-14 / 80, від 7. 03. 2000 року, а також методичні рекомендації "Патоморфологічна діагнос-тика лейкозу великої рогатої худоби" розглянуті та затверджені Вченою радою Інс-титуту епізоотології УААН, протокол №3, від 29 лютого 2000 року та погоджені нау

4

ково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини (від 14 липня 2000 року).

Особистий внесок здобувача. Особиста участь автора в отриманні наукових результатів, викладених у дисертації, становить 90%. Автором самостійно вико-наний основний обсяг експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення одер-жаних результатів. Ним власноручно проведені всі дослідження за основними мето-диками, представленими в дисертаційній роботі, а саме: виконано численні гісто-морфологічні та гістохімічні дослідження органів і тканин у контрольних та дослідних тварин. Дано практичну та теоретичну оцінку їх морфофункціональних пара-метрів і змін при лейкозі ВРХ та ІНАН коней, а також у овець, інфікованих ВЛ ВРХ за вторинного імунодефіциту, зумовленого впливом радіоактивного опромінення. Особистий конкретний внесок по кожній науковій статті, яка була опублікована здобувачем у співавторстві, задекларований у списку опублікованих праць авторе-ферату.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи доповідались на засіданнях методичної комісії та вченої ради Інституту епізоотології УААН (м. Рівне, 1993-2000 рр..), а також міжнародній науково-виробничій конференції (м. Кишинів, 1994р.); на першому національному конгресі анатомів, гісто-логів, ембріологів і топографоанатомів України на тему: "Актуальні питання морфології" (м. Івано-Франківськ, 1994); науково-практичній конференції "Неінфекційна патологія тварин" (м. Біла Церква, 1995 р.); 3-й науковій конференції морфологів "Морфологічний статус ссавців та птахів" (м. Сімферопіль, 1995 р.); міжнародній науковій конференції "Загальна епізоотологія: імунологічні, екологічні і методологічні проблеми" (м. Харків, 1995р.); першій Всеукраїнській науково-виробничій конференції ветеринарних патологів "Актуальні питання ветеринарної патології (м. Київ, 1996р.); науковій конференції Молдови (м. Кишинів, 1997 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми"(м. Харків, 1997 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Морфология - практической ветеринарии и медицине" (м. Біла Церква, 1998р.); науковій конференції "Наукова спадщина Луї Пастера і ветеринарна медицина України" (м. Рівне, 1998р.); науково-методичному семінарі "Лабораторна ветеринарна медицина: фізико-хімічні методи досліджень" (м. Рівне, 1998 р.); конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (м. Луганськ, 1998 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 49 робіт. З них - статей у ведучих фахових наукових виданнях- 25 (11 одноосібних), праць міжнародних, всеукраїнських, галузевих з'їздів і конференцій - 18; крім того, результати досліджень представлені у монографії: Галатюк О.Є., Горальський Л.П. Імуноморфологія ретровірусних інфекцій (лейкоз великої рогатої худоби, інфекційна анемія коней). - Рівне: Інститут епізоотології УААН, Мустанг, 1999. - 179 с.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з таких розділів: "Вступ", "Огляд літератури", "Матеріал і методи досліджень", "Результати досліджень", "Обговорення результатів дослідження", "Висновки", "Практичні реко-мендації виробництву", та список використаних джерел (735 найменувань).

Дисертацію викладено на 392 сторінках машинописного тексту, вона ілюст-рована 78 таблицями і 210 рисунками.

ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ

ТА МЕТОДИ ВИКОНАНОЇ РОБОТИ

 

Робота проводилась в лабораторії патоморфології Інституту епізоотології УААН. Об'єктом дослідження були лімфовузли, селезінка, серце, легені, печінка та нирки великої рогатої худоби, овець та коней.

Вивчення гістологічних і гістохімічних змін при хронічному лімфоїдному лей-козі у великої рогатої худоби з використанням анатомічних, гістологічних, гемато-логічних, гістохімічних методів дослідження було проведено на матеріалі від 304 голів, з яких 68 були тільки серопозитивні по РІД, 166 - серопозитивні по РІД з наявністю гематологічних змін та 70 - клінічно здорових корів.

Матеріал для дослідження відбирали у тварин, забитих на м'ясокомбінаті або таких, що загинули у віці 4-9 років.

Особливості перебігу лейкозного процесу та сприйнятливості до захворювання за вторинного імунодефіциту досліджували на 45 вівцях. Робота проводилась разом з лабораторією диференційної діагностики інституту епізоотології УААН.

Перед експериментом провели дворазове гематологічне та імунологічне дос-лідження овець. Істотних відмінностей по досліджуваних показниках у тварин не встановлено. Тварин двох дослідних груп (по 11 овець в кожній групі) опроміню-вали на установці "Панорама 3С" з цезієвим джерелом випромінювання (потужність експозиційної дози 96 Р/год): першу групу - протягом 31 хв., другу - 1 год.52 хв. Та-ким чином, експозиційна доза для першої групи тварин становила 50 Р, для дру- гої - 180 Р. Поглинута доза була меншою внаслідок неоднакових показників іонізації повітря і тканин організму та становила відповідно 46,5 і 167,8 Рад. Інші тварини залишались не опроміненими. У частини овець дослідних груп та у дев'яти неопромінених, лейкозний процес ініціювали шляхом внутрішньом'язового введення їм крові хворих лейкозом корів. Шість тварин залишались інтактними для контролю. Вівці утримувались в однакових умовах догляду та годівлі.

Забій тварин для морфологічних досліджень здійснювали через 1-1,5 роки від початку експерименту.

Вивчення гістоархітектоніки та морфометричних показників органів і тканин за прихованого перебігу інфекційної анемії проводили на матеріалі від 42 коней, з яких 25 були інфіковані вірусом і 17 складали контрольну групу.

В роботі використовували гематологічні, серологічні, анатомічні, гістологічні, гістохімічні та морфометричні методи.

Гематологічні та серологічні дослідження на лейкоз ВРХ здійснювали згідно з "Методичними вказівками по діагностиці лейкозу великої рогатої худоби", на ІНАН коней - згідно з рекомендаціями по діагностиці ІНАН.

Для проведення гістологічних і гістохімічних досліджень застосовували загаль-ноприйняті методи фіксації та виготовлення зрізів (Ромейс Б., 1953; Лилли Р., 1969;

Кононский А.И., 1976; Пирс Э., 1962).

Для вивчення морфології клітин і тканин застосовували фарбування гематокси-ліном та еозином (Ромейс Б., 1953), яке використовувалось для отримання огля-дових препаратів, проведення морфометричних досліджень і служила контролем при гістохімічних дослідженнях.

Виявлення нуклеїнових кислот в зрізах проводили за методом Ейнарсона (1951), Браше (1942), а також Унна, "сумарних" білків - по Шусту ( 1967) і Бонхегу (1955), основних і кислих білкових речовин - по Мікель - Кальво (1957), загальних ліпідів - по Мак-Манусу (1946), Кей і Уайхеду (1941), кислих і нейтральних ліпідів за Кайном (1947). Глікоген і нейтральні глікопротеїди виявляли Щифф-йодистою реакцією за Шабадашем (1949) (Лилли Р., 1969, Кононский А.И., 1976; Луппа Х., 1980; Пирс Э., 1962),

Виявлення заліза в тканинах здійснювали за допомогою реакції берлінської ла-зурі (Лилли Р., 1969; Perls M., 1867).

Морфометричні дослідження структурних елементів тканин проводили при світловій мікроскопії, а вимірювання мікроструктур за допомогою мікроскопів МБІ - 15/2 та "Біолам -Ломо" з постійною довжиною тубуса.

Виміри товщини сполучнотканинної капсули, розмірів діаметру клітин та ядер, поперечного зрізу кардіоміоцитів здійснювали окуляр-мікрометром МОВ - 1 - 15х (не менше 30 вимірів на окремому зрізі, 3-4 препарати від кожної тварини).

Визначення об'єму клітин та їх ядер проводили, згідно з рекомендаціями, вик-ладеними у посібнику К.Ташке (1980).

Підрахунок кількості ниркових тілець і лімфатичних вузликів селезінки прово-дили на умовній одиниці площі рівній 5,0 мм2, мікроскопом МБС - 10, на 10 пре-паратах в 20 полях зору по кожній групі. Кількість часточок печінки визначали таким же способом, тільки на умовній одиниці площі рівній 14 мм2 .

Співвідношення кіркової і мозкової речовини лімфовузлів, червоної та білої пульпи селезінки, її трабекулярного апарату, дихальної частини та сполучнотка-нинної основи легень здійснювали за допомогою вмонтованої в окуляр мікроскопа окулярної сітки (Автандилов Г.Г., 1990; Гуцол А.А., Кондратьев Б.Ю., 1988; Таш- ке К., 1980). В усіх тварин при однаковому збільшенні підраховували кількість квад-ратів, зайнятих досліджуваною гістоструктурою і шляхом співставлення її площі, на поверхні зрізу до загальної, визначали процентне співвідношення необхідного по-казника. Виміри проводили не менше як на 10 препаратах.

Підрахунок бластів, малих, середніх і великих лімфоцитів, ретикулярних клі-тин, макрофагів і зруйнованих клітин у мікроструктурах лімфовузлів і селезінки здійснювали з розрахунку на кожні 100 клітин при збільшенні 10 х 90 на 10 пре-паратах в 20 полях зору по кожній групі тварин. На основі одержаних даних виз-начали середній процентний вміст кожного виду клітин.

Статистична обробка цифрових даних проводилась за методом Монцевичюте - Ерингене (1964). Значення критерія вірогідності визначали по Стьюденту і рівню значимості ( Р ) (Лакин Г.Ф., 1980).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Гістологічна характеристика органів і тканин великої

рогатої худоби, овець та коней

Проведені дослідження свідчать про те, що гістоструктура органів і тканин у великої рогатої худоби, овець і коней має схожу будову, але відрізняється певними морфометричними показниками.

Важливе значення у дослідженні гістоструктури лімфатичних вузлів і селезінки мають лімфатичні вузлики, тому що за розвитку патологічних процесів у них мо-жуть відбуватись значні зміни: збільшення їх кількості та розмірів, що нерідко приз-водить до злиття вузликів і появи нових світлих центрів (Юрина С.А. и Русина А.К., 1976). Кількість лімфатичних вузликів на одиницю площі та їх розміри прямо зале-жать від віку та виду тварин (Аминова Г.Г., 1979; Тиняков Г.Г. и Цюнская Т.А., 1961). Наші дослідження свідчать, що середня площа лімфатичних вузликів лімфа-тичних вузлів і селезінки в овець і коней значно менша, ніж у великої рогатої худоби. Так, в селезінці великої рогатої худоби цей показник в 3,6 рази перевищує відповідний показник у овець і в 2,9 рази - у коней. Кількість вузликів на одиницю площі, на наш погляд, має корелятивну залежність від їх величини. Так, кількість лімфатичних вузликів селезінки на одиницю площі найбільша у овець (13,3±2,0 оди-ниць) і найменша - у великої рогатої худоби - (6,0 ± 0,18 одиниць).

Реактивні центри лімфатичних вузликів, у більшості випадків, слабо виражені і не чітко виявляються на гістопрепаратах. Виникнення світлих центрів в лімфатич-них вузликах багато авторів пов'язують з ослабленням гуморального імунітету, на-бутого в період внутрішньоутробного розвитку та в постнатальний період (Wil-sen R., 1964) і на початку функціонування власної імунної системи. Однак, у реак-тивних лімфоцитарних вузликах лімфовузлів і селезінки сільськогосподарських тварин, реактивні центри розмноження займають велику частину, що свідчить про динамічне відтворення складних механізмів адаптації організму до умов утримання (Бородин Ю.И., 1989) і дії антигенів, так як в звичайних умовах усі організми підда-ються постійному антигенному подразненню (Min Sin Yoke, 1972), і тому, завжди виявляється значна кількість лімфатичних вузликів, які перебувають на різних ста-діях розвитку.

Майже половина усієї площі зрізу лімфатичних вузлів припадає на кіркову речовину (Григоренко Д.Е. и Бушукина Е.Е., 1985). За нашими даними, кіркова ре-човина лімфовузлів у великої рогатої худоби та коней, займає менше половини попе-речного зрізу гістопрепарату і становить відповідно 42,2±5,2 та 31,4±3,9%. Можливо, це пов'язано з тим, що в період зрілості відносний вміст кіркової речовини зменшується, а мозкової - збільшується, відбувається розростання сполучної тканини (Моталов В.Г., 1984; 1985). Щодо овець, то цей показник співпадає з даними інших науковців (Григоренко Д.Е. и Бушукина Е.Е., 1985) і становить 55,14 ± 16,7 %.

Біла пульпа селезінки займає відносно невелику частину площі органу та найбільш розвинута у ВРХ - 21,93 ± 0,92 %. В овець цей показник становить 12,6±3,32 %, а у коней - лише 6,5 ± 0,2 %, що у 3,37 раза менше, ніж у ВРХ та майже у два рази, ніж в овець, що, можливо, пов'язано з пригніченням імунної від

повіді у овець і, особливо, у коней (Захаров А.М. и др., 1991) та біологічними особ-ливостями організму і формуванням власної імунної системи (Аминова Г.Г., 1979).

Трабекулярний апарат селезінки найбільш розвинутий у коней (11,0±0,4 %), що свідчить про фізіологічну бар'єрно-фільтративну та резервуарну активність (Боро-дин Ю.И., 1981). У овець та ВРХ він займає 5,1 ± 0,9 та 4,64 ± 0,36 % відповідно.

Цитоморфологія лімфатичних вузлів різна і визначається морфофункціональни-ми особливостями органів і тканин, від яких вони дренують лімфу (Бородин Ю.И. и др., 1985; Сапин М.Р., и др., 1978) і представлена різними формами клітин, серед яких є бластні форми, лімфоцити, ретикулярні клітини та макрофаги, які відрізня-ються за своєю морфологічною будовою та інтенсивністю забарвлення. Найбільш чисельними клітинними елементами лімфатичних вузликів і м'якушевих тяжів лім-фовузлів є малі лімфоцити (табл. 1). Так, кількість їх у лімфатичних вузликах лімфа-тичних вузлів великої рогатої худоби становить - 47,1 ± 2,53 %, у овець 44,9 ± 2,5 %, у коней - 42,5 ± 2,5 %. Аналогічні результати спостерігали також при цитоморфомет-ричних дослідженнях селезінки (табл. 2), що співпадає з результатами досліджень, одержаними іншими науковцями (Горбатенко В.П., 1991; Гусейнов Т.С. и Рагимов Р.М., 1990; Вихрук Т.И. и Ткачук М.Г., 1991).

На другому місці знаходяться середні лімфоцити, на третьому - ретикулярні клі-тини (табл. 1 і 2). Однак, кількість середніх лімфоцитів не можна оцінювати одноз-начно, тому що вони є проміжною стадією в процесі проліферації і диференціації лімфоїдних клітин (Бородин Ю.И. и др., 1988; Смирнова Т.С., 1987; Dennis G.O., 1982). Макрофаги, бластні форми та великі лімфоцити у цитоструктурі органів імуногенезу складають незначну частку в загальній кількості клітин.

Таблиця 1

Процентний вміст клітинних елементів у мікроструктурах мезентеріальних

лімфовузлів у сільськогосподарських тварин (М ±м)

Види Лімфатичні вузлики М'якушеві тяжі

клітин ВРХ Вівці Коні ВРХ Вівці Коні

Бласти і великі лімфоцити 3,8± 0,87 5,3± 0,76 3,1 ± 0,5 1,2 ± 0,2 1,9 ± 0,41 1,1±0,31

Середні лім- фоцити 31,7±1,8 29,1± 2,3 30,4±2,23 31 ±2,48 23,8±1,36 30,3±3,5

Малі лімфо- цити 47,1±2,53 44,9± 2,5 42,5± 2,5 53,2±2,5 49,5±2,58 45,8±2,7

Ретикулярні клітини 14,6±1,37 16,7± 2,2 18,9± 1,8 13,8±1,5 23,0±1,73 21,1±0,9

Макрофаги 1,4 ± 0,3 1,4 ± 0,3 1,6 ±0,37 1,1 ±0,31 1,0 ±0,26 1,2±0,32

Зруйновані клітини 1,0 ± 0,26 1,2 ±0,25 1,8 ±0,53 0,5 ±0,17 0,6 ±0,26 0,2±0,13

Таблиця 2

Процентний вміст клітинних елементів у мікроструктурах

селезінки у сільськогосподарських тварин (М ± м)

Види Реактивний центр Маргінальна зона

клітин ВРХ Вівці Коні ВРХ Вівці Коні

Бласти і великі лімфоцити 1,2 ± 0,33 1,6 ±0,37 1,1 ± 0,31 1,0± 0,26 1,2 ±0,32 0,8 ± 0,25

Середні лімфоцити 17,1± 1,8 21,0±2,52 22,6±3,28 16,0± 4,6 17,3±2,09 27,7±2,62

Малі лімфоцити 60,0±2,13 55 ±2,11 45,4± 4,6 66,4±2,72 58,9±2,73 48,1± 3,9

Ретикуляр- ні клітини 19,5 ±1,6 21,1±2,23 26,7±2,04 14,9± 2,0 20,3±1,58 22,2±2,32

Макрофаги 0,8 ± 0,25 1,1 ± 0,31 1,0 ±0,33 0,4± 0,22 0,8 ±0,32 0,7 ±0,26

Зруйновані клітини 1,4 ± 0,34 1,3 ±0,39 1,1 ±0,38 0,9± 0,38 0,9 ±0,31 0,9 ±0,28

Показники морфофункціональної характеристики серця та легень мають не тільки пізнавальне значення, але є основою для клінічної ветеринарної медицини, а та-кож для вивчення конституції тварин у зоотехнії (Жеденов В.Н., 1961). Завдяки гістологічному дослідженню міокарду та легень у клінічно здорових тварин вста-новлена їх нормальна структура й архітектоніка. Морфометричні дослідження доз- волили виявити незначні зміни гістоархітектоніки міокарду у дослідних тварин. Так, середній об'єм ядер кардіоміоцитів у сільськогосподарських тварин різний. Найвищий він у ВРХ - 126,85 ± 8,58 мкм3, у коней - 105,75 ± 8,4 мкм3, у овець - 59,35 ± 4,67 мкм3. Аналогічні результати отримані при морфометричних дослід-женнях товщини м'язових волокон, що, можливо, пов'язано з видовими особли-востями організму.

Результати морфометричних досліджень паренхіми легень у сільськогоспо-дарських тварин свідчать, що дихальна частина органу найбільш розвинута у коней і становить 55,2 ± 6,8% від загальної площі паренхіми легень. У жуйних цей показ-ник дещо менший. Подібну картину виявили і при морфометричному дослідженні середнього об'єму легеневих альвеол, що пов'язано, на наш погляд, з присто-суванням організму до умов існування. Відомо, що найбільш розвинуті легені у тих тварин, яким властиві значні фізичні та фізіологічні навантаження на відповідні ор-гани і системи (Жеденов В.Н., 1961).

Морфометричні дослідження дозволили встановити незначні зміни гістоархітек-тоніки паренхіми печінки у дослідних тварин.Так, середня площа частки печінки більше виражена у ВРХ та дорівнює 0,7848 ± 0,037 мм2, найменша - у коней і складає 0,6070 ± 0,0720 мм2.

Відомо, що величина клітин та їх ядер різна, тому співвідношення ядер і цитоп-лазми у клітинах також різне (Ерехина Г.Н.,1989; Уша Б.В.,1979; Lound A.V., 1968).

Ці результати співпадають з вимірами, які проведені на ізольованих клітинах пе-чінки (Drochmans P. et. al., 1975) та з даними наших цитоморфометричних дослід-жень у сільськогосподарських тварин. Так, гепатоцити печінки у клінічно здорових тварин мають різні розміри, які коливаються у широких межах: від малих до великих. Вони відрізняються об'ємом цитоплазми та ядер, а також ядерно-цито-плазматичним відношенням (ЯЦВ). У великих за розмірами клітин печінки ВРХ цей показник дорівнює 0,0591 ± 0,0030, у середніх - 0,0906 ± 0,0050, у малих - 0,1426 ± 0,0083, а середній показник ЯЦВ становить 0,1020 ± 0,0065.

При проведенні цитоморфометричних досліджень печінки у овець і коней вста-новлена подібна тенденція - виявлені гепатоцити різного розміру. Аналіз морфомет-ричних показників свідчить, що об'єм гепатоцитів та об'єми їх ядер у дослідних тварин практично співпадають. Разом з тим, спостерігається тенденція до зменшен-ня об'єму гепатоцитів та їх ядер у коней, по відношенню до відповідних показників у жуйних. При цьому, встановлено постійність ядерно-цитоплазматичного відно-шення у гепатоцитах печінки клінічно здорових різновидових тварин. Цитострук-тура печінки овець характеризується зростанням кількості малих гепатоцитів, на що вказує збільшення середнього показника індексу ЯЦВ щодо ВРХ та коней.

На думку С.И.Щелкунова (1962), В.В.Лавренко (1964) та інших, ядерно-цитоп-лазматичне відношення є основним морфометричним показником рівня метаболізму і диференціації клітин при різних умовах їх існування. Завдяки цьому показнику можна оцінити рівень морфофункціональної зрілості у видовому та віковому аспек-тах.

Морфометричними дослідженнями встановлено різний об'єм ниркових тілець. В дослідних тварин найвищий цей показник у коней - 783,0 ± 92,0 тис.мкм3. У ВРХ він менший, ніж у коней у 1,13 рази, в овець - у 2 рази. Це вказує на зниження інфільтративної властивості у жуйних, пов'язаної, на наш погляд, з видовими особ-ливостями організму.

Гістохімічна характеристика органів і тканин великої

рогатої худоби, овець та коней

Найвищу інтенсивність гістохімічних реакцій на виявлення нуклеїнових кислот у лімфатичних вузлах і селезінці клінічно здорових тварин мають лімфатичні вузли-ки, у міокарді - ядра м'язових волокон, у легенях - стінки бронхів, альвеол і крово-носних судин, у печінці - ядра та цитоплазма гепатоцитів, у нирках - ниркові клу-бочки, ниркові канальці та стінки судин.

Між ядром і перикаріоном клітини існують тісні й водночас складні метаболічні взаємозв'язки. Вміст ДНК безпосередньо залежить від об'єму ядра і цитоплазми. Так, у клітинах з високим індексом ядерно-цитоплазматичного відношення інтен-сивність гістохімічних реакцій на виявлення нуклеїнових кислот зростає. Це по-в'язано, напевно, з переміщенням рибонуклеопротеїдів з цитоплазми в ядро, на що вказує втрата цитоплазмою базофілії та відносне збільшення об'єму їх ядер. У клітинах з низьким рівнем ЯЦВ вміст ДНК знижується.

Локалізація білків у цитоплазмі клітин значною мірою нагадує розміщення РНК. Це не випадково. На думку С.А.Саркісова (1964), 25-33% білкових з'єднань у клі-тині утворюють комплексні сполуки з РНК. Збільшення об'єму ядра пов'язано з підвищенням білкового синтезу (Ranek L., 1973).

Вміст глікогену надзвичайно лабільний і неабияк залежить від фізіологічного стану тварин. Глікоген, особливо часто, виявляється у гепатоцитах печінки, а також, правда рідше - в міокарді. В інших досліджуваних нами органах (лімфатичні вузли, селезінка, легені, нирки) інтенсивність реакцій на виявлення глікогену слабо виражена через наявність у них, в основному, глюкопротеїдів і глікозамінгліканів.

Наявність глікогену в міокарді залежить від його функціонального стану. І хоча вміст вуглеводів у тканині серця не стабільний, ШЙК- позитивні речовини най-більш інтенсивно виявляються в м'язових волокнах та їх ядрах.

Що стосується внутрішньоклітинної локалізації та розподілу глікогену у видо-вому аспекті, то особливих видових змін не виявлено. Так, глікоген у цитоплазмі гепатоцитів печінки дифузно розподілений у вигляді дрібних зерен. Часто зустрі-чається нерівномірність розподілення глікогену в гепатоцитах, у деяких місцях його скупчення утворюють суцільну масу, що залежить у великій мірі від загального фізі-ологічного стану печінки (Токин И.Б., 1974) і може бути непрямим свідченням функціонування клітин (Чайковская Л.А., 1976). Дифузний розподіл дрібненьких гранул глікогену в цитоплазмі вказує на його використання в процесі метаболізму клітинами, тоді, як завантажені глікогеном гепатоцити, напевно, перебувають у стані спокою і він у них не використовується. Така наявність різноманітного стану, нерівномірної інтенсивності його реакції, різного ступеня заповнення цитоплазми глікогеном свідчить про те, що в гепатоцитах печінки сільськогосподарських тварин відбувається безперервний синтез і перерозподіл глікогену (Чайковская Л.А., 1976).

Вміст ліпідів в органах і тканинах сільськогосподарських тварин виявляється у вигляді біокомплексних сполук, основними місцями розміщення яких є: у лімфовуз-лах - кіркова та мозкова речовина, у селезінці - сполучнотканинна капсула та трабе-кули, у міокарді - м'язові волокна, у легенях - стінки бронхів і альвеоцити альвеол, у печінці - гепатоцити, у нирках - ниркові клубочки та ниркові канальці. Така закономірність обумовлена тим, що ліпіди в органах і тканинах, зокрема, стерини і стериди, фосфатиди, сульфатиди і гліколіпіди разом з білками, вуглеводами, вітамінами та іншими речовинами утворюють комплексні сполуки (Кононский А.И., 1976). Лише у сполучнотканинній капсулі, а, подеколи, і в трабекулах лімфовузлів і міжм'язових волокнах міокарду суданофільним методом змогли виявити жирові клітини, що залежало, на наш погляд, від віку, функціонального стану органів, умов утримання та годівлі тварин.

Патолого-гістологічні зміни в органах і тканинах

великої рогатої худоби при хронічному лімфолейкозі

Проведені нами гістологічні та морфометричні дослідження в органах і тка-нинах у тварин з прихованим перебігом патологічного процесу за лімфоїдного лей-

козу показали, що цей процес розвивається поступово та проявляється досить неоднозначно. Враховуючи серологічні, морфологічні та морфометричні показники, ми умовно виділили шість стадій розвитку інфекційного процесу за лімфоїдного лейкозу (рис. 1).

3.Стадія гістоло- 2. Стадія гістоло- 1. Стадія серо- Інкубаційний

гічного ураження гічного реагування логічного період

імунних органів імунних органів реагування

4. Початкова стадія 5. Стадія клініко- 6. Генералізована

(гематологічно - анатомічних стадія

підозрілі в захво- змін (термінальна)

рюванні) (гематологічна)

 

Рис.1. Схема розвитку лейкозного процесу за спонтанного

перебігу лімфоїдного лейкозу

Перша стадія - серологічного реагування на наявність вірусу в організмі. У та-ких тварин патолого-анатомічні, патолого-гістологічні, гематологічні та морфомет-ричні показники в організмі ще відсутні, але вони реагують у РІД. За результатами наших досліджень у тварин з прихованим перебігом лейкозного процесу їх налічується 10 відсотків.

Друга стадія - гістологічного реагування імунних органів. Ця стадія нами вста-новлена у 30 відсотків тварин із латентним перебігом хвороби. Такі тварини серо-позитивні в РІД і у них виявлені морфометричні зміни в органах імуногенезу.

Так, у лімфовузлах спостерігається тенденція до збільшення площі кіркової речовини та достовірне зменшення (при Р>0,95) майже у 1,5 рази площі мозкової речовини. Середня площа лімфатичних вузликів збільшувалась і становила у тварин дослідної групи 0,60±0,11 мм2, у контролі - 0,46±0,07 мм2. Кількість бластів і великих лімфоцитів зростала з 3,8±0,78 % до 4,66±1,33 % у лімфатичних вузликах, і з 1,2 ± 0,2 % до 1,66±0,67 % - у м'якушевих тяжах. Помітна тенденція до збільшення кількості макрофагів і зменшення числа середніх лімфоцитів.

Зміни морфометричних показників відбувалися в гістоструктурі селезінки. Зок-рема, результати морфометричних досліджень засвідчили тенденцію до збільшення частки білої пульпи з 21,93±0,92 % у контрольних груп тварин до 23,70±4,62% у дослідних та середньої площі лімфатичних вузликів з 0,55 ± 0,03 мм2 до 0,63 ± 0,13 мм2 відповідно. Зміни цитопопуляції виражались у достовірному (при Р > 0,999) збільшенні в 2,36 рази в реактивних центрах і в 2,66 рази - в маргінальній зоні бластів і великих лімфоцитів. Спостерігали зростання середніх лімфоцитів: у реактивних центрах з - 17,1 ± 1,8 % до 26,16 ± 2,11 %, у маргінальній зоні - з 16,0 ± 4,6 % до 22,67±3,0 %, а також збільшення у цих зонах відносної кількості ретику-лярних клітин і макрофагів. Таким чином, вище вказані цитологічні зсуви, особливо, в сторону збільшення кількості макрофагів, бластів і великих лімфоцитів у лімфовузлах і селезінці пов'язані з підвищенням функціональної активності, і відображають динаміку механізмів адаптації організму на вторгнення вірусу лейкозу.

Третя стадія - гістологічного ураження імунних органів. За результатами наших досліджень 60 відсотків тварин, із латентним перебігом лейкозного процесу, знахо-дилися на цій стадії. Такі тварини реагували серопозитивно в РІД й у них виявлялися незначні ураження лімфовузлів і селезінки. При цьому характерних для лейкозу змін у крові не відмічали.

Лейкозні ураження лімфовузлів починалися з реактивних центрів і м'якушевих тяжів. Незначна кількість лімфатичних вузликів була інфільтрована лімфоїдними клітинами, а їх світлі центри розширені. Мікроскопічні дослідження селезінки пока-зали збільшення лімфатичних вузликів і зростання в них кількості лімфобластів, які містились переважно в розширених реактивних центрах. В окремих вузликах реак-тивні центри зникали і були інфільтровані лімфоїдними клітинами.

Морфометричні зміни спостерігали в імунних і некровотворних органах.Зокрема, морфометричні дослідження гістоструктур лімфовузлів засвідчили достовірне збіль-шення на 37,3% кіркової та достовірне зменшення на 22,3% (при Р › 0,999) мозко-вої речовини порівняно з контрольною групою тварин. Середня площа лімфатичних вузликів збільшувалась до показника 0,76±0,17 мм2 проти 0,46±0,07 мм2 в кон-трольній групі. Також спостерігали зростання відносної кількості бластів і великих лімфоцитів (11,6±2,38% проти 3,8±0,87 %) у лімфатичних вузликах; (2,2±0,49% проти 1,1±0,2 %) у м'якушевих тяжах (Р › 0,999) і макрофагів (3,5±0,4 % проти 1,4±0,3% і 1,7 ± 0,3 % проти 1,1 ± 0,31 %) (при Р › 0,999) відповідно. Об'ємна частка середніх лімфоцитів знизилась: з 31,7 ± 1,8 % до 20,6 ± 2,16 % у лімфатичних вузликах і з 31,0 ± 2,48 % до 22,5 ± 1,45 % - у м'якушевих тяжах (при Р › 0,999).

У селезінці помітна тенденція до підвищення процентного вмісту білої та змен-шення червоної пульпи. Водночас, встановлена зміна імунопоетичної активності се-лезінки в порівнянні з контролем. Про це свідчить збільшення в реактивних центрах і в маргінальній зоні лімфатичних вузликів, бластів і великих лімфоцитів (з 1,2± 0,33% до 4,1±0,31 % і з 1,0±0,26 до 3,1 ± 0,28 %) відповідно (при Р › 0,999) та достовірний ріст у 4,1 та в 5,7 рази відповідно кількості макрофагів, цитоплазма яких часто була вакуолізована і заповнена різноманітними фрагментами зруйнованих клітин. Процентна частка ретикулярних клітин у реактивному центрі лімфатичних вузликів зменшувалась з 19,5±1,6% до 17,6±1,7 %, а в маргінальній зоні підви-щувалась з 14,9 ± 2,0 % до 17,1 ± 1,8 %.

Морфометричні дослідження гістоструктури міокарду, легень, печінки та нирок у ВРХ на стадії гістологічного ураження імунних органів при лімфоїдному лейкозі достовірних змін щодо контролю не показали.

При дослідженні 166 голів худоби


Сторінки: 1 2 3