Міністерство охорони здоров'я України

Харківський науково-дослідний інститут мікробіології та імунології

ім. І.І.Мечникова

ГреЧко Володимир АнатолІйовиЧ

УДК 615.31 + 579.8.012/018

ПротимІкробна активнІсть та бІологІЧна дІЯ нових азот- та залІзовмІщуюЧих гетероциклІЧних органІЧних сполук

03.00.07 - мікробіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії протимікробних засобів Харківського науково-дослідного інституту мікробіології та імунології ім.І.І.Мечникова

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч

науки і техніки України

Волянський Юрій Леонідович,

Харківський науково-дослідний інститут

мікробіології та імунології ім.І.І.Мечникова

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Дикий Ігор Леонідович, Національна фармацевтична академія, зав. кафедрою мікробіології

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Палій Гордій Кіндратович, Вінницький державний медичний університет ім.

М.І. Пирогова, зав. кафедрою мікробіології з вірусологією та імунологією

Провідна установа:Київський науково-дослідний інститут епідеміології

та інфекційних захворювань ім. Л.В. Громашевского

Захист відбудеться 22.09.2000 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 64.618.01 при Харківському науково-дослідному інституті мікробіології та імунології ім.І.І.Мечникова МОЗ України за адресою: 61300 м.Харків, вул.Пушкінська, 14.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського науково-дослідного інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова МОЗ України, 61300, м. Харків, вул. Пушкінська,14.

Автореферат розісланий 21.08. 2000р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради,

к.м.н., с.н.с. І.Ю.Кучма

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Медичну та соціальну значимість проблеми боротьби з гнійно-запалювальними захворюваннями мікробного генезу підтвержує їх поліетіологічність, широке росповсюдження, невиражена специфічність та часта хронізація процесу, низька ефективність попереджуючих та лікувальних заходів, важкий перебіг та висока летальність при генералізації (І.Г. Палій, 1998; Ю.С. Кривошеїн, 1999; D. Paulson, 1997).

Розробка та впровадження в медичну практику антибіотиків та сульфамідів в свій час стали непересічним досягненням біологічної та медичної наук, та разом з тим, ефективність кожного з них по мірі розширення їх використання в медичній практиці, формуванням та селекцією стійких до хіміотерапевтичних засобів збудників, неухильно знижується. Як наслідок не завжди раціонального використання антибіотиків та антисептиків мають місце підвищення темпів еволюції умовно патогенних мікроорганізмів і суттєві зміни в етіологічній структурі збудників гнійно-запалювальних захворювань.

По цьому пошук нових протимікробних засобів є вельми актуальним. Нашу увагу привернули азот- та залізовміщуючі гетероциклічні органічні сполуки, які по данним літератури проявляють різнопланову біологічну та протимікробну дію, помірно токсичні, високо реакційно здатні, а необмежена можливість їх структурних модифікацій дозволяє в цих рядах одержати нові речовини з заданими корисними якостями. Науковцями кафедри органічної хімії Буковинського державного університету ім. Ю.Федьковича синтезовані і з фізико-хімічної точки зору охарактеризовані 96 оригінальних похідних хіноліну та фероцену, вивченню протимікробної активності та біоліогічної дії яких присвячене наше дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота пов'язана з плановою науковою тематикою Харківського науково-дослідного інституту мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова, а саме: "Вивчення нових збудників опортуністичних інфекцій. Розробка методів та засобів лабораторної діагностики захворювань, обумовлених новими видами бактерій Enterobacteriaceae" (шифр ЦФ.7.1.96, N державної реєстрації 0197 U 01438), "Розробити нові методи діагностики раневих інфекцій, обумовлених антибіотикостійкими мікроорганізмами" ( шифр ЦФ.3.3.96,N державної реєстрації 0197 U 014387), "Вивчення чутливості до дії сучасних антибіотиків та інших біологічних властивостей госпітальних штамів збудників гнійно-запалювальних захворювань" (шифр ЦФ.4.28.98, N державної реєстрації 0199 U 003170).

Мета дослідження. Пошук протимікробних засобів серед нових гетероциклічних похідних хіноліну та фероцену, обгрунтування можливості створення на їх тлі ефективних профілактичних та лікувальних препаратів.

Задачі дослідження.

1. Визначити рівні та спектри протимікробної дії гетероциклічних похідних хіноліну та металоорганічних сполук нового синтезу;

2. Дослідити залежність протимікробної активності азометинзаміщених солей та азооксістирилів від їх хімічної структури і просторового положення біологічно активних центрів;

3. Означити параметри токсичності та ефектів кумуляції, подразнюючу дію та сенсибілізуючі якості деяких нових похідних хіноліну та фероцену;

4. Визначити дію декаметоксину, похідних хіноліну та фероцену щодо збудників дифтерії, лістеріозу та рахнельозу і оцінити можливість створення на їх основі лікувальних та профілактичних препаратів цільового призначення;

5. Дослідити ефективність декаметоксину, похідних хіноліну та фероцену на моделях генералізованих стафілококової та кандидозної інфекцій;

6. Розробити нові живильні середовища для культивування облігатних аспорогенних анаеробних мікроорганізмів (пептококів та пептострептококів).

Наукова новизна результатів дослідження. Визначений спектр протимікробної дії 96 оригінальних азот- та залізовміщуючих гетероциклічних органічних сполук, значно розширений спектр впливу на клінічні штами збудників гнійно-запалювальних захворювань похідного четвертинного амонію-декаметоксину. Розроблені алгоритми та програми для ЕОМ і на тлі обчислювального експерименту визначені та проаналізовані структурно-функціональні зв'язки в рядах азометинзаміщених солей хінолінію та азооксістирилів, означений прогноз їх біологічної активності, що дозволяє суттєво оптимізувати пошук та вивчення потенційних протимікробних засобів. Вивчена токсичність в гострих та хронічних дослідах деяких похідних хіноліну та фероцену, визначені ефекти кумуляції, подразнююча та сенсибілізуюча їх дія. Виявлена виражена активність декаметоксину, похідних хіноліну та фероцену щодо токсигенних корінебактерій дифтерії, збудників лістеріозу та рахнельозу, що дає можливість на тлі нових сполук розробити засоби попередження та лікування цих захворювань. На моделях експериментальної стафілококової септицемії та генералізованого кандидозу показана профілактична та лікувальна ефективність декаметоксину і сполук нового синтезу. Розроблені живильні середовища для вилучення та подальшого культивування облігатних неспорових анаеробів, які дозволяють суттєво поліпшити бактеріологічну діагностику анаеробних інфекцій.

Практичне значення одержаних результатів.

Доведена виражена протимікробна активність нових азот- і залізовміщуючих гетероциклічних органічних сполук, визначений спектр їх впливу щодо музейних та клінічних штамів багатьох збудників інфекційних захворювань та нагнійно-запалювальних хвороб. Значно розширений спектр протимікробної дії декаметоксину, що дозволяє більш ефективно та цілеспрямовано використовувати його лікарські форми в медичній практиці, в тому числі і по новому призначенню. Разом з вченими Вінницького медичного університету ім. М.І. Пирогова розроблені технічні документи (ТФС, ТЕО, регламент виробництва) на дві лікарські форми декаметоксину. Результати наведених в роботі досліджень стали основою для розробки пакету документів і затвердження Фармакологічним комітетом Державного комітету по медичній і мікробіологічній промисловості України постійно діючих фармакопейних статей на антисептики "декасан" (ФС 42У-30/60-362-98) та "амосепт" (ФС 42У-6/60-366-98), промислове виробництво яких налагоджено заводом медичних препаратів АТ "Вінницям'ясо" та Дослідним заводом Державного наукового центру лікарських засобів (м. Харків).

Створено алгоритмічне та програмне забезпечення обчислювального експерименту для вияву, аналізу та прогнозу зв'язків "хімічна структура - протимікробна активність" гетероциклічних сполук в рядах похідних хіноліну.

Накопичено банк відомостей щодо фізико-хімічних властивостей, біологічної активності, токсичності, подразнюючої дії, ефективності на експериментальних моделях інфекцій похідних хіноліну та фероцену, що дозволяє розбудову на їх тлі протимікробних засобів.

Розроблені та затверджені МОЗ України методичні рекомендації "Мікробіологічна діагностика рахнельозів", Харків, 2000 та "Лабораторна діагностика нагнійно-запалювальних захворювань, обумовлених аспорогенними анаеробними мікроорганізмами", Харків, 1999. Сконструйовані живильні середовища для вилучення та культивування пептококів і пептострептококів рекомендовані для використання в мікробіологічній практиці.

Алгоритми та програма "STRAK" і "MGUA" для ЕОМ СМ-4 в системі ОС-РВ депоновані за №№ 11 і 382 в фонді Новокузнецького інституту удосконалення лікарів (Росія) та тиражуються.

Матеріали дисертації використовуються в учбових програмах з мікробіології, фармакології та органічної хімії в Національній фармацевтичній академії, Харківському державному медичному університеті, Харківській медичній академії післядипломної освіти, Буковинській медичній академії та Луганському медичному університеті.

Оригінальні штами роду Rachnella, ізольовані при виконанні роботи, задепоновані в:

Оригінальні штами роду Listeria, виділені на території України, задепоновані в мікробіологічних колекціях:

· Centre de Reference de Listeria Institut d'Hygiene et d'Epidemiologie, Ministre de la Sante' Publique et de L'Environment, Broxelles (Бельгия) - 10 культур;

· Division of bacterial and Mycotic Disease, National Centre for Infectiones Disease, Atlanta (США) - 10 культур.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведений аналіз даних літератури по біологічній дії похідних хіноліну та фероцену і визначений шлях подальших синтезів в рядах гетероциклічних сполук. Автором особисто проведене вивчення чутливості збудників нагнійно-запалювальних захворювань щодо антибіотиків, декаметоксину та нових синтетичних сполук. Дослідження в експерименті на тваринах гострої токсичності, кумуляції, подразнюючої дії та сенсибілізуючих якостей похідних хіноліну і фероцену, а також ефективності деяких із них на моделях стафілококової септицемії і генералізованого кандидозу дисертантом виконано особисто. Автор самостійно провів статистичну обробку одержаних результатів, проаналізував їх та подав до опублікування.

Апробація роботи. Основні положення дисертації викладені і обговорені на міжнародних наукових конференціях "Актуальні питання боротьби з інфекційними захворюваннями", Харків, 1997; "Стратегія і тактика боротьби з інфекційними захворюваннями", Харків, 1998; Науково-практичних конференціях Харківського обласного товариства епідеміологів, мікробіологів та паразитологів, 1997; 1998; 1999.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових робіт, в тому числі 5 в журналах (дві самостійно), одна монографія (в співавторстві), дві методичні рекомендації, затверджені МОЗ України (в співавторстві).

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 140 сторінках, вміщує вступ, огляд літератури, розділ матеріалів та методів дослідження, пять розділів власних досліджень, розділ аналізу і узагальнення одержаних результатів, висновки та практичні рекомендації, список використаних джерел (135 вітчизняних і 95 зарубіжних авторів). Робота ілюстрована 27 таблицями та 3 рисунками.

Основний змІст роботи

Матеріали, методи і обсяг досліджень. Основний обсяг робіт виконаний в лабораторії протимікробних засобів Харківського НДІ мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова. Наша задумка в пошуці нових сполук з вираженою протимікробною дією та порівняно низькою токсичністю в рядах азот- та залізовміщуючих гетероциклічних органічних речовин реалізована С.В. Шинкоренко та В.І. Боєвим (кафедра органічної хімії Буковинського державного університету ім. Ю. Федьковича) синтезом 96 оригінальних похідних хіноліну та ферроцену. Обчислювальний експеримент щодо аналізу зв'язків "Структура-активність" і прогнозу в цілеспрямованому пошуці потенційних протимікробних сполук виконаний разом з О.А. Кліценко (кафедра медичної кібернетики Новокузнецького інституту удосконалення лікарів) по сумісно розробленим алгоритмам та програмам "STRAK" і "MQUA" для ЕОМ. Вивчення антигенних властивостей (серологічне типування) вилучених нами оригінальних штамів роду Listeria spp. виконано доктором P. Andre в Міжнародному центрі по лістеріям (Брюсель, Бельгія) та доктором S. Peggy в Національному центрі по інфекційним захворюванням (Атланта, США). Рестрикційний аналіз нуклеїнових кислот лістерій проведений д.б.н. І.С. Тартаковським в лабораторії легіонельозу Інституту епідеміології та мікробіології

ім. М.Ф. Гамалеї, РАМН, Москва.

Синтезовані похідні хіноліну та фероцену являють собою мілкокришталеві порошки білого, жовтого, малинового та фіолетового кольорів з високою температурою плавлення. Будова їх підтверджена даними елементного аналізу, УФ-, УК та видимими спектрами. Декаметоксин (декаметилен-1-10-біс/N-діметилкарбментоксіметил-амоній/дихлорид) синтезований А.І. Лопушанським та В.В. Удовицькою, детально вивчений Г.К. Палій (1975; 1988; 1996), І.Г. Палій (1998), В.П. Ковальчуком (1999), використовується в медичній практиці як лікарський засіб, антисептик та дезінфектант. В якості препаратів для порівняння взяті відомі антибіотики лінкоміцин, грізеофульвін, таривид, бетадин. Більш детально досліджені з похідних хіноліну сполука за шифром 7 -1-n-метоксіфеніл - 2 (n-нітростирил) хіноліній перхлорат, C32H32ClN3O2, вихід сухого замилку 84,3 %, знайдено, %: N - 5,71; Cl - 7,23; образовано, %: N - 5,80; Cl - 7,35; з похідних фероцену - сполука за шифром 80 - бромистий [N, N-диметил - N(фероценометил) - N-(b-етилпиридіній бромид)] амоній, C22H28Br2FeN2О2Р, вихід сухого замилку 85,0 %, знайдено, %: Br - 31,12; Fe - 10,85; N - 5,23; обраховано, %: Br - 31,38; Fe - 10,91; N - 5,49.

Протимікробна дія сполук щодо мікробів 7 родин та 16 родів (всього 318 штамів) вивчена згідно сучасним підступам, методології та методам, які викладені в працях М.Д. Машковського (1987), Г.К. Палія (1988), О.П. Красильникова (1992), а також відповідно вимогам Фармакологічного комітету МОЗ України (1995). Токсикологічні експерименти проведено згідно рекомендацій С.Н. Голікова та співавторів (1986), вивчення гострої токсичності та кумулятивних ефектів - відповідно вказівкам В.В. Гацури (1984), С.Д. Заугольникова та співавторів (1970). Подразнююча дія та алергизуючі властивості вивчені за уніфікованим методом Є.С. Ієвлєвої (1986) з використанням 2,4-динітрохлорбензолу. Зв'язки хімічної структури і біологічної дії сполук хінолінового ряду визначені, охарактеризовані та використані для оптимізації скринінгу речовин з завідомо корисними властивостями по методикам О.А. Кліценко (1991), Ю.Л. Волянського та співавторів (1995).

Експерименти на тваринах виконані згідно Міжнародним рекомендаціям щодо проведення медико-біологічних досліджень з використанням тварин (Хроніка ВОЗ, 1985). Результати досліджень оцінювали шляхом математичного аналізу та статистичної обробки відповідно рекомендаціям В.Ю. Урбаха (1963), М.Л. Біленького (1963), ефекти токсичності обчислювали методом пробіт-аналізу за Zitchfeld J.T., Wilcoxon E.J. (1949).

Результати власних досліджень. Порівняльне вивчення мікробіологічної дії гетероциклічних похідних хіноліну показало їх досить високу активність по відношенню до стафілокока, стрептокока, палички дифтерії (МЗК від 0,05 до 31,2 мкг/мл), бацил антракоїда (МЗК від 7,8 до 62,5 мкг/мл) і дріжджеподібних грибів роду Candida (МЗК від 0,5 до 62,5 мкг/мл). На тлі одержаних результатів та логіко-структурного їх аналізу з використанням розроблених алгоритмів та програм STRAK та MQUA в масиві вивчених азометин- та азооксістирил-вміщуючих сполук сформовані ознаки класифікації по рівням протимікробної дії (табл. 1). Вказане дозволить використовувати обчислювальний експеримент для прогнозу в пошуці біологічно активних препаратів та їх цілеспрямованого синтезу.

Вперше визначена дія на мікроорганізми гетероциклічних похідних онієвих сполук з амонієвими, фосфонієвими та сульфонієвими фрагментами. Вплив їх на гноєродні коки проявляється в дозах від 0,5 до 62,5 мкг/мл, ентеробактерії - від 12,5 до 500,0 мкг/мл. Введення в структуру похідних фероцену сульфонамідного компоненту в якості ще одного

Таблиця 1

Залежність протимікробної активності від хімічної структури сполук в ряду похідних хіноліну

Тип актив-ності Ознака структури L1 L2 Pm+ (A1/j) Pm+ (A2/j) Поріг актив-ності

Стафі- R - галоїд 6 0 0,909 0,091 1

лококи R - метіл 4 0 0,875 0,125 1

R - ацетіл 5 0 0,842 0,158 1

R2 - СН = СН- 12 0 0,909 0,091 1

R2 = СН - СН = 9 0 0,909 0,091 1

Кишкова

і дизенте- R2 - СН = СН- 0 12 0,53 0,947 1

рійна R2 = СН - СН = 2 7 0,125 0,842 1

палички

Синегній-

на палич- R2 - СН = СН- 1 11 0,091 0,909 1

ка і R2 = СН - СН = 3 4 0,273 0,727 1

протеї

Кандиди R2 - СН = СН- 1 11 0,091 0,909 2

R2 = СН - СН = 1 8 0,125 0,842 2

додаткового активного центру не призвело до різкого підвищення їх протимікробної дії, як це передбачалось нами.

В літературі представлені уривчасті та суперечні відомості щодо токсичності похідних хіноліну, а токсичність фероценів не відображена зовсім. Дані досліджень при однократному введенні сполук нового синтезу тваринам ілюструють мал. 1 та 2 і свідчать про їх помірну та малу токсичність (V-VI класи шкідливих речовин). Вивчені речовини не кумулюються та не чинять подразнюючої дії в дозі 10 мг/кг на слизові оболонки та шкіру експериментальних тварин, не проявляють алергізуючої дії, у деяких з них (сполуки 7, 17, 67 і 80) чітко визначена десенсибілізуюча дія на рівні димедролу (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив похідних хіноліна і фероцена на перебіг і наслідки анафілактичного шоку у морських свинок

№ Шифр Кількість тварин Показники вірогідності

групи хімічної сполуки Всього Вижи-ло Загину-ли Р6 Р5 Р4 Р3 Р2

1 7 20 14 6 <0,01 >0,2 >0,2 >0,2 >0,2

2 17 20 12 8 <0,05 >0,2 >0,2 >0,2 -

3 67 20 13 7 <0,05 >0,2 >0,2 -

4 80 20 14 6 <0,01 >0,2 -

5 Дімедрол 20 13 7 <0,05 -

6 Ізотоніч-ний розчин натрія хлориду 10 2 8 -

Виходячи з фізико-хімічних властивостей нових похідних хіноліну та фероцену, даних щодо їх токсичності, рівня та спектра протимікробної дії відібрано по одній сполуці з кожного ряду і проведено більш детальне вивчення їх впливу на полірезистентні до антибіотиків клінічні штами збудників. При цьому токсигенні дифтерійні палички виявили чутливість до декаметоксину (МЗК від 0,12 до 31,2 мкг/мл), сполуки 7 (МЗК від 0,05 до 15,6 мкг/мл) та сполуки 80 (МЗК від 0,05 до 7,8 мкг/мл). Референтні та клінічні штами лістерій чутливі до похідних хіноліну та фероцену в дозах від 0,05 до 7,8 мкг/мл. R.aquatilis також виявила високу до них чутливість (МЗК від 0,05 до 7,8 мкг/мл). Вельми активний щодо вказаних збудників і декаметоксин, та слід все ж засвідчити, що серед клінічних штамів корінебактерій, лістерій та рахнел вже зустрічаються помірно стійкі до нього бактерії.

Порівняльні досліди ефективності декаметоксину та сполук нового синтезу показало їх перевагу при стафілококовій септицемії над лінкоміцином та при генералізованому кандидозі над грізеофульвіном.

Виходячи з порівняно низької дії декаметоксину, вивчених похідних хіноліну та фероцену по відношенню до аспорогенних збудників анаеробних захворювань та недосконалість засобів їх бактеріологічної діагностики, низьку надійність, дороговизну живильних середовищ та залежність від зарубіжного виробника нами сконструйовані нові живильні середовища для вилучення та культивування мікроорганізмів родів Peptococcus та Peptostreptococcus. Включення в структуру живильного середовища поліпропіленгликолю (0,15 - 0,25 %) з метою підвищення умовної швидкості росту мікробів і їх накопичення та декаметоксину, сполук 7 та 80 (одного з них) в дозі 0,4 % в якості селективного агента дозволило значно підвищити рівень ізоляції анаеробів та скоротити строки дослідження до 48 годин.

Таким чином, враховуючи виражену протимікробну активність нових похідних азот- та залізовміщуючих гетероциклічних органічних сполук, широкий спектр їх активності щодо полірезистентних до хіміопрепаратів збудників інфекційних захворювань, порівняно низьку токсичність та наявність десенсибілізуючих якостей, з одного боку, їх фізико-хімічні властивості, малостадійність синтезу та доступність продуктів для цього в Україні, - з другого, дозволяють рахувати як перспективну розробку на тлі вивчених сполук ефективних засобів протимікробної направленості для боротьби з нагнійно-запалювальними хворобами інфекційного генезу.

Висновки

1.Визначені напрямки синтезів в рядах азот- та залізовміщуючих гетероциклічних органічних сполук та вивчені протимікробні властивості 96 оригінальних похідних хіноліну та фероцену. Встановлений спектр їх протимікробної активності, показана їх виражена дія на гноєродні коки, деякі види ентеробактерій, псевдомонади, корінебактерії дифтерії, лістерії, рахнели та дріжджеподібні гриби.

2.Вивчення залежності ступеню протимікробної дії від будови хімічних сполук в рядах азометинових похідних N-арилхінолінію і азооксістирилів виконано на тлі логіко-структурного аналізу за допомогою методів групового врахування аргументів та обчислювального експеримента, що дозволяє чітко визначити диференційні ознаки присутності/відсутності біологічної активності, оптимізувати процес пошуку потенційних протимікробних речовин та здійснювати їх цілеспрямований хімічний синтез.

3.Вивчені похідні хіноліну і фероцену в цілому помірно та малотоксичні, некумулятивні, не чинять в терапевтичних дозах подразнюючої дії на слизові оболонки і шкіру тварин, деякі з них (сполуки 7, 17, 67 і 80) проявляють чіткий десенсибілізуючий ефект на рівні димедролу.

4.Декаметоксин, сполуки 7 і 80 високоактивні по відношенню до полірезистентних щодо антибіотиків токсигенних корінебактерій, лістерій та рахнел, що дозволяє конструювати на їх тлі нові ефективні лікарські та профілактичні препарати для боротьби з захворюваннями відповідного генезу.

5.На експериментальних моделях генералізованих стафілококової та кандидозної інфекцій показана виражена ефективність декаметоксину, похідних хіноліну та фероцену і доведена їх перевага перед деякими широко використовуємими в медичній практиці ліками (лінкоміцин, бетадин, грізеофульвін).

6.Використання в якості селективних агентів декаметоксину, сполук 7 і 80, а також пропиленгликолю як фактора накопичення біомаси мікрорганізмів, дозволило розробити оригінальні живильні середовища для вилучення аспорогенних облігатних анаеробів, які відрізняються надійністю та доступністю, дозволяють скоротити строки дослідження до двох суток.

ПрактиЧнІ рекомендацІЇ

1.Виявлені високоактивні пртимікробні сполуки в рядах азот- і залізовміщуючих гетероциклічних органічних сполук. Доцільно розробити лікарські форми на тлі сполук 7 (похідне хіноліну) і 80 (похідне фероцену), вивчити ефективність їх на експериментальних моделях і організувати клінічні випробування при нагнійно-запалювальних захворюваннях кокової та кандидозної етіології, при дифтерії і носійстві корінебактерій, лістеріозі та рахнельозі.

2.Доцільно розширити клінічні показання щодо використання в медичній практиці різних лікарських та антисептичних форм декаметоксину на тлі виявленої його вираженої дії щодо збудників лістеріозу і рахнельозу.

3.Розроблені умови вилучення, ідентифікації, критерії і тести диференціації рахнел (методичні рекомендації "Мікробіологічна діагностика рахнельозів", Харків, 1997) та неспорових суворих анаеробів (методичні рекомендації "Лабораторна діагностика нагнійно-запалювальних захворювань, обумовлених аспорогенними анаеробними мікроорганізмами", Харків, 2000).

4.Розроблені живильні середовища для вилучення та культивування облігатних аспорогенних анаеробних пептококів та стрептококів слід рекомендувати для використання в бактеріологічній практиці, що дозволить підвищити ефективність лабораторної діагностики анаеробних інфекцій, суттєво знизити коштовність дослідження та обмежити залежність від зарубіжних виробників живильних середовищ для культивування мікроорганізмів.

5.З метою оптимізації процесу пошуку нових ефективних та менш небезпечних лікувальних і профілактичних препаратів протимікробної направленості доцільно використовувати алгоритми та програми "STRAK" та "MQUA"для математичного моделювання залежності біологічної дії від структури хімічних сполук, оцінки прогнозу рівнів впливу на мікроби не вивчених або ще не синтезованих речовин і здійснення направленого синтезу найбільш перспективних з них.

6.Результати дослідження слід рекомендувати для включення в програми навчання мікробіологів, фармакологів, токсикологів, фармацевтів, хіміків і кібернетиків-програмістів вищих учбових закладів та в системі післядипломної освіти, а також для організації автоматизованого робочого місця лікаря-бактеріолога і мікробіолога-дослідника.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Гречко В.А. Антибіотикочутливість штамів збудників, вилучених від хворих нагнійно-запалювальними процесами //Провізор. 1999, № 1. - С. 52-59 (на рос. мові).

2.Доброскок О.І., Гречко В.А., Волянський А.Ю., Джурович Р.О., Тарасов О.А., Дзюбан Н.Ф. Імунологічна ефективність анатоксина синьогнійної палички та гіперімунної протисиньогнійної плазми //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - вип. 4(18)-1998-Київ-Луганськ-Харків.- С.91-96 (на рос. мові).

3.Москаленко В.Ф., Васильєв М.В., Волянський Ю.Л., Джурович Р., Гречко В.А., Кучма І.Ю., Тарасов О.А., Волянський А.Ю., Коляда Т.І. Екологічні аспекти медичної мікробіології та перспективи боротьби з інфекційними захворюваннями //Проблеми медичної науки та освіти. - 1999.- №1. - С.79-83

4.Гречко В.А. Протимікробні властивості та біологічна активність металоорганічних сполук, вміщуючих ядро фероцена - повинна бути опублікована в Луганську.

5.Волянський Ю.Л., Бабіч Є.М., Москаленко В.Ф., Гречко В.А., Єлісєєва І.В., Деркач С.А., Кучма І.Ю., Мальцева Т.В., Волянський А.Ю., Шаповал В.Ф., Клочко В.І., Р.Джурович, Васильєв М.В. Механізми саморегуляції в мікробіоценозах та нові аспекти попередження менінгококової інфекції //Київ-Харків, - Здоров'я-АО "Бізнес-Інформ", - 1000 екз. - 1999 - 230 с. (монографія на рос. мові).

6.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Сидорчук І.Й., Волянський Ю.Л., Гречко В.А., Суглобов Є.В., Шевченко М.Ю., Ал-Омари Амер. Вплив стафілококів на показники клітинного імунітету у хворих на внутрішньошпитальні інфекції //Український медичний альманах. - 2000. - Т.3. - № 1. - С.35-36.

Методичні рекомендації, затверджені МОЗ України:

7. - "Мікробіологічна діагностика рахнельозів", Харків, 1997. - 32 с. (в співавторстві);

8. - "Лабораторна діагностика нагнійно-запалювальних захворювань, обумовлених аспорогенними анаеробними мікроорганізмами", Харків, 2000. - 36 с. (в співавторстві).

АнотАцІЯ

Гречко В.А. Протимікробна активність та біологічна дія нових азот- і залізовміщуючих гетероциклічних органічних сполук. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 - мікробіологія. - Харківський науково-дослідний інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова МОЗ України. Харків, 2000.

Дисертація присвячена проблемі пошуку нових протимікробних сполук в рядах азот- та залізовміщуючих гетероциклічних органічних речовин. Досліджені рівні протимікробної активності та спектр впливу щодо стійких до антибіотиків 96 речовин нового синтезу (36 похідних хіноліну та 60 фероценів). З допомогою обчислювального експерименту на тлі розроблених алгоритмів та програм виявлені зв'язки "хімічна структура - протимікробна дія" в рядах хіноліну та визначені подальші шляхи синтезу сполук з завданими властивостями. Вивчена токсичність, ефекти кумуляції, подразнююча та сенсибілізуюча дія деяких похідних хіноліну та фероцену. Означена перспектива розробки на тлі вивчених гетероциклічних сполук лікувальних та профілактичних засобів щодо дифтерії, лістеріозу, рахнельозу та нагнійно-запалювальних захворювань, обумовлених стійкими до хіміотерапевтичних препаратів збудниками. Розроблені живильні середовища для вилучення і культивування аспорогенних анаеробних мікроорганізмів (пептококів і пептострептококів). Розширені показання клінічного застосування декаметоксину.

Ключові слова: Антимікробні препарати, антисептики, декаметоксин, хінолін, фероцен, мікроорганізми, протимікробна активність, селективні поживні середовища.

АннотацИЯ

Гречко В.А. Противомикробная активность и биологическое действие новых азот- и железосодержащих гетероциклических органических соединений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.07 - микробиология. - Харьковский научно-исследовательский институт микробиологии и иммунологии им. И.И. Мечникова. МЗ Украины, Харьков, 2000.

Диссертация посвящена проблеме поиска новых противомикробных соединений. Исследованы уровни противомикробной активности и спектр влияния на антибиотикоустойчивые штаммы микроорганизмов 96 соединений нового синтеза (36 производных хинолина и 60 производных ферроцена). С помощью вычислительного эксперимента на основе разработанных алгоритмов и программ "SRTAK" и "MQUA" установлены связи "химическая структура - противомикробная активность" в рядах хинолина и определены дальнейшие пути синтеза соединений заданными свойствами. Изучены токсигенность в остром и хроническом опытах, эффекты кумуляции, раздражающее и сенсибилизирующее действия некоторых производных хинолина и ферроцена. Определена перспектива разработки на основе изученных гетероциклических соединений лечебных и профилактических препаратов в отношении дифтерии, листериоза, рахнеллеза и гнойно-воспалительных заболеваний, обусловленных устойчивыми к химиотерапевтическим средствам возбудителями. Разработаны питательные среды для выделения, идентификации и культивирования аспорогенных анаэробных микроорганизмов (пептококков и пептострептококков). Значительно расширены показания клинического применения декаметоксина.

Диссертация изложена на страницах, состоит из введения, обзора литературы, характеристик материалов и методов исследования, пяти глав собственных исследований, заключения, выводов и практических рекомендаций, списка использованных источников литературы (135 отечественных, 95 зарубежных авторов). Работа иллюстрирована 25 таблицами и 3 рисунками.

Ключевые слова: Антимикробные препараты, антисептики, декаметоксин, хинолин, ферроцен, микроорганизмы, противомикробная активность, селективные питательные среды.