Загальна характеристика роботи
Українська Академія Аграрних наук
Інститут тваринництва УААН
Ящук Тетяна Сергіївна
УДК 636.22/.28.034:637.12:591.147
МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСНИЙ СКЛАД МОЛОКА КОРІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РЕКОМБІНАНТНОГО СОМАТОТРОПІНУ
06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Харків - 2000
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Тернопільському філіалі Інституту землеробства і біології тварин УААН
Науковий керівник: Жукорський Остап Мирославович,
кандидат біологічних наук,
ст. науковий співробітник, завідуючий
відділом технології виробництва
продуктів тваринництва.
Тернопільського інституту
агропромислового виробництва УААН
Офіційні опоненти:
- Адмін Євген Іванович, доктор сільськогосподарських наук, професор,
завідуючий кафедрою крупного тваринництва Білоцерківського держагроуніверситету Міністерства АП України
- Тарасова Тетяна Олександрівна, кандидат сільськогосподарських наук,
доцент кафедри технології продуктів тваринництва і ВСЕ Харківського
зооветеринарного інституту
Провідна установа: Національний Аграрний Університет,
кафедра виробництва молока та яловичини, 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15
Захист дисертації відбудеться 5 вересня 2000 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 при Інституті тваринництва УААН о 10.00 годині (62404, м.Харків, п/в Кулиничі)
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту тваринництва УААН (62404, м.Харків, п/в Кулиничі)
Автореферат розісланий 13 липня 2000 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Вакуленко І.С.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. В Україні дослідження з даного питання проводилися обмежено у зв’язку з відсутністю власного виробництва БСТ (біосинтетичний соматотропін великої рогатої худоби). Недостатньо вивчено взаємозв’язок між впливом соматотропіну і генетичним потенціалом, породою, стадією лактації, вгодованістю, рівнем годівлі, природно-кліматичними і технологічними умовами експлуатації тварин.
Враховуючи, що для України пошук шляхів підвищення виробництва молока є надзвичайно актуальним, ми в своїх дослідах вивчали вплив введення БСТ на молочну продуктивність чорно-рябих первісток і корів, ріст і розвиток нетелів та новонародженого молодняка в умовах господарств Західного Лісостепу України.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дослідження є складовою частиною завдання “Створити зональні типи великої рогатої худоби з надоєм заводських стад 5,0-5,5 тис.кг молока, вмістом жиру 3,7-3,8% та удосконалити технології виробництва молока в умовах західного регіону (1992-1995 рр) координаційної науково-технічної програми “Продовольство –95”, Проект “Молоко” (номер державної реєстрації UА 01001316Р).
Мета і завдання досліджень. Встановити вплив застосування рекомбінантного соматотропіну великої рогатої худоби на лактуючих корів, нетелів і первісток.
Завдання досліджень:
1.
Вивчити ріст, розвиток і становлення молочної продуктивності нетелів-
первісток;
2.
Встановити продуктивність корів;
3.
Визначити якісний склад і технологічні властивості молока;
4.
Вивчити обмінні процеси у корів, нетелів, первісток і телят;
5.
Дослідити відтворну здатність корів і первісток;
6.
Вивчити післядію БСТ на новонароджених телятах;
7.
Визначити ефективність застосування БСТ на лактуючих коровах.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено дослідження впливу БСТ на молочну продуктивність корів і первісток, ріст і розвиток нетелів, відтворну здатність корів і первісток в умовах господарств Західного Лісостепу України. Одержано експериментальні дані щодо змін в обміні речовин, технологічних властивостях молока, вивчено післядію соматотропіну на новонароджений молодняк.
Практичне значення одержаних результатів. Обгрунтовано підходи у використанні БСТ на лактуючих коровах, нетелях і первістках чорно-рябої худоби в типових умовах господарств Західного Лісостепу України. Виявлено вплив БСТ на молочну продуктивність корів і первісток, ріст і розвиток молодняка, обмінні процеси у тварин; якісний склад і технологічні властивості молока та його продуктів. Визначена ефективність використання БСТ у молочному скотарстві.
Особистий внесок здобувача в проведенні досліджень. Дисертаційна робота виконана автором особисто. Дисертант організував і провів два довгострокових науково-господарських досліди. Самостійно визначав продуктивність, морфологічні і біохімічні показники крові, фізіологічний стан, екстер’єр тварин, фізичні і якісні властивості молока, а спільно з працівниками лабораторії Чортківського молокозаводу – технологічні властивості молокопродуктів. Загальний особистий внесок здобувача становить – 85%.
Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертації доповідались і одержали схвалення на науково-практичній конференції “Шляхи підвищення ефективності використання кормів” (Харків, 1995), Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми наукового забезпечення землеробства і тваринництва в умовах реформування агропромислового комплексу” (Оброшино, 1996), на річних координаційних радах по молочному скотарству (Харків, 1994-1996), засіданнях вчених Рад Тернопільського філіалу інституту землеробства і тваринництва західного регіону і головного інституту (1994-1996), науково-теоретичній конференції Подільської аграрно-технічної академії (1999 рік).
Публікація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 9 статтях наукових і фахових видань.
Об’єм та структура дисертації. Дисертація викладена на 145 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень та їх аналізу, висновків, додатків. Містить 41 таблицю, 11 рисунків, список літератури включає 209 найменувань, в тому числі 115 іноземною мовою.
Загальна методика та основні методи досліджень.
Науково-господарський дослід проводився у а/ф ім.Грушевського Заліщицького району Тернопільської області на двох групах корів (по 20 голів) і двох групах нетелів (по 20 голів) чорно-рябої породи згідно схеми:
Схема застосування БСТ на нетелях і коровах
Група | Кількість голів | Доза, мг/гол. | Інтервал введення
Контрольна | 20 | - | -
Дослідна | 20 | 500 | 1 раз в 14 днів
Як соматотропін великої рогатої худоби використовувався препарат “Соматек” фірми “Монсанто” для ін’єкцій тривалої дії (№0039-93 ІВП від 17.08.93 р.).
Для досліду на нетелях було відібрано клінічно здорових тварин на 4,5-5 місяці тільності. Аналоги підбирали за живою масою, віком, кровністю.
Тваринам згодовували корми весняно-літнього раціону. Утримання – прив’язне, годівля – на рівні забезпечення 800 г середньодобового приросту. Утримання і годівля обох груп нетелів ідентична. Тваринам робили масаж вим’я два рази в день по 3-5 хвилин пневмо-механічним масажером АПМ-Ф-1. Ін’єкції проводили протягом 123 днів і закінчили, як і масаж, за 20-30 днів до отелення, щоб не викликати передчасну функцію молоковіддачі.
Під час експерименту вивчали такі показники:
1.
Ріст і розвиток нетелів шляхом щомісячного зважування та взяття промірів при постановці, на 8-му місяці тільності; у первісток – на третьому місяці лактації з визначенням індексів тілобудови: розтягнутості, костистості, збитості, шилозадості за загальноприйнятими методиками.
2.
Оцінку вим’я: у нетелів – при постановці і перед отеленням (візуально і шляхом взяття промірів); у первісток – на 2-3-му місяці лактації згідно методичних рекомендацій для бонітування великої рогатої худоби, “Карточок оцінки вим’я”. Індекс вим’я оцінювали в балах, виходячи з відсотку надою з передніх долей, використовуючи двотактний доїльний апарат для роздільного доїння типу ДАЧ-1М.
3.
Контроль за перебігом отелення, визначення показників відтворної
здатності первісток.
4.
Оцінка первісток за молочною продуктивністю за 100 днів лактації з визначенням вмісту жиру.
5.
Біохімічні показники крові на 6-му, 9-му місяці тільності, на 3-ій, 30-ий день після отелення (за загальноприйнятими методиками).
6.
Облік спожитих кормів нетелями до отелення і окремо за 100 днів лактації первісток шляхом щомісячних контрольних годувань.
7.
Оцінка приплоду: ріст і розвиток до 3-місячного віку; в місячному віці проведено морфологічний і біохімічний аналіз крові телят (за загальноприйнятими методиками).
Для досліду на коровах були відібрані повновікові здорові тварини чорно-рябої породи на 2-3 місяці лактації. Підбір корів-аналогів здійснювали з урахуванням молочної продуктивності, живої маси, дати отелення, кровності (жива маса – не нижче 450 кг, надій – не менше 10 кг молока за добу), годівля корів – триразова, утримання – стійлове, доїння – 3-х кратне в переносні відра. Роздача грубих і соковитих кормів – механізована, концкормів – вручну. Раціони були збалансовані за енергетичною і поживною цінністю згідно деталізованих норм з урахуванням продуктивності корів, та виходячи з наявних у господарстві кормів. Починаючи з третього місяця лактації коровам дослідної групи вводили підшкірно препарат “Соматек”.
Експеримент складався з трьох періодів: І – зрівняльний – 29 днів; ІІ – ін’єкційний – 136 днів (10 ін’єкцій); ІІІ – заключний, післяін’єкційний – 28 днів.
Вивчали такі показники:
1.
Облік молочної продуктивності - на основі контрольних надоїв, через 14 днів між ін’єкціями по середньому показнику в групі з визначенням якісних показників молока (згідно прийнятих методик) і їх технологічних властивостей (“Инструкция по технохимическому контролю на предприятиях молочной промышленности” ЦНИИЭТИ, 1977).
2.
Облік рівня і повноцінності годівлі – шляхом реєстрації згодовуваних кормів, на основі контрольних годувань.
3.
Живу масу корів – шляхом зважування з одночасним визначенням вгодованості і типу конституції тварин на початку і в кінці кожного періоду (за Кулєшовим П.М., Івановим М.Ф.).
4.
Аналіз відтворної функції корів.
5.
Оцінка приплоду по живій масі при народженні і в 3-х місячному віці; морфологічний склад і біохімічні показники крові у місячному віці телят (за загальноприйнятими методиками).
6.
Стан обмінних процесів жирів, білків, вуглеводів за біохімічними показниками крові на початку, в середині і в кінці ін’єкційного періоду з визначенням біохімічних індексів сироватки крові: азотового, білкового, ліпідного, піруват-лактатного, обрахування яких велося за відомими формулами.
7.
Економічний ефект застосування БСТ на лактуючих коровах.
Ймовірність відмінності між групами за показниками визначали за критерієм Стьюдента. Статистичну обробку проводили на програмному калькуляторі “Електроніка-МК-52” за програмами І.Д.Соколова (1997).
Результати досліджень
Вплив застосування рекомбінантного соматотропіну на ріст і розвиток нетелів і молочну продуктивність первісток
На дослід були поставлені нетелі чорно-рябої породи на 4,5-5 місяці тільності. Співвідношення тварин середньої, нижче середньої вгодованості в обох групах однакова – 55%, 35%. За типом конституції як у контрольній, так і в дослідній групах переважали тварини міцного типу – 65%, ніжний - 29%, грубий – 6%.
Ріст, розвиток і годівля нетелів. Аналіз промірів тварин обох груп свідчить про те, що істотних відмінностей між ними не виявлено. При практично незмінній величині висоти в холці (125,5 см при постановці, 126,2 см перед отеленням у дослідній групі проти 125,3; 125,9 см відповідно у контрольній), висоті в крижах (136,5 і 136,9 см у дослідній, 135,3 і 136,0 см у контрольній) спостерігається тенденція до збільшення промірів ширини грудей (від 42,6 до 47,5 см у дослідних тварин, від 41,3 до 45,7 у контрольних), глибини грудей (від 71,1 до 73,8 см – дослідна група, 69,7 і 72,6 см – контрольна). Помітне збільшення показника обхвату грудей у тварин дослідної групи – 194,4 – 201,4 см проти 192,6 – 194,9 см у контрольній. Збільшення між групами показників ширини і обхвату грудей достовірне (Р0,01).
За ін’єкційний період (123 дні) жива маса нетелів дослідної групи зросла на 18,61%, тоді як контрольних – на 16,4% (Р0,05). Середньодобовий приріст вищий у ін’єкованих тварин на 14,54% (табл.1).
Таблиця 1
Динаміка живої маси нетелів ( n = 20 )
Показник | Г р у п а
контрольна | дослідна
Жива маса при постановці, кг | 5005,9 | 5056,0
Сv | 3,54 | 5,30
Жива маса за 1 міс. до отелу, кг | 5825,2 | 5994,6*
Сv | 4,0 | 3,40
Середньодобовий приріст, г | 66725,3 | 76422,5**
Сv | 17,11 | 13,44
Абсолютний приріст, кг | 82 | 94
Примітка : * - Р < 0,05
** – Р < 0,01
При однаковій кількості спожитих кормів тварини дослідної групи характеризувалися вищим добовим приростом – 764 г проти 667 г, що говорить про краще засвоєння корму і направлення його на приріст маси.
Ефективність використання корму ін’єкованих тварин вища: на 1,91 к.од. на 1 кг приросту живої маси (14,66%); сухої речовини – на 2,36 кг (14,63%), перетравного протеїну – на 217,57 г (12,77%) на 1 кг приросту живої маси.
Показники, які характеризують розміри вим’я, більш виражені у тварин дослідної групи. Глибина передніх четвертин у них зросла за період досліду на 23,3%, у контрольних – на 8,2%: довжина передніх дійок – на 19,05%, 12,5% відповідно; діаметр передніх дійок – на 20% у дослідних і на 8,3% у контрольних тварин.
Годівля, ріст і розвиток первісток. Тварини дослідної групи за обліковий період спожили на 5% більше кормів (в кормових одиницях), ніж аналоги з контрольної групи; вони краще поїдали зелений корм (на 5,2%). Дещо підвищена кількість концкормів у раціонах дослідної групи обумовлена нормуванням їх у залежності від фактичного надою і вищою продуктивністю останніх.
Різниця у живій масі тварин перед отеленням становила 17,1 кг, або 2,83% на користь дослідної групи (Р0,05). Після отелення ця різниця склала 20,5 кг, або 3,83% в бік ін’єкованих тварин (Р0,05). За три місяці лактації тварини контрольної групи прибавили 9,4 кг, дослідної - 9,2 кг. Різниця недостовірна. У дослідних первісток телята народилися в середньому на 5,07% важчими, ніж у контрольних.
Відповідно з різницею у промірах спостерігається різниця у тілобудові тварин: у первісток дослідної групи менший індекс костистості (14,66 проти 15,85) і шилозадості (144,38 проти 152,64), але у них вищі індекси розтягнутості (120,18 проти 115,50) і збитості (127,05 проти 123,07).
Біохімічні показники крові у нетелів-первісток. Протягом досліду загальний і залишковий азот сироватки крові у тварин дослідної групи був дещо вищий, що свідчить про інтенсивніше протікання в них процесів азотового обміну. У тварин обох груп спостерігається підвищення цих показників із збільшенням строків тільності, спадання їх зразу після отелення, і знову зростання через місяць лактації. Така ж закономірність спостерігається і у показнику загального білка. Зростання А/Г коефіцієнту відмічено в обох групах у період тільності за рахунок вищого вмісту альбумінів (з 52,4- до 62,2% у контрольній; з 59,0- до 62,4% у дослідній групі), і дещо зниження рівня глобулінів (з 47,6- до 37,8% у контролі; з 41- до 37,6% у дослідній). Після отелення у первісток контрольної групи показник альбумінів зріс до 64,9% і на 30-тий день – до 64,7%; відповідно у дослідних первісток - 64,8-64,5%. У рівні глобулінових фракцій спостерігається зниження його після отелення: 35,1 проти 37,8% перед отеленням у контрольній і 35,2 проти 37,6% у дослідній.
Із збільшенням строків тільності і після отелення вміст кальцію зростав (від 3,23 до 3,40 ммоль/л у контрольній і від 3,28 до 4,00 у дослідній групі), залишаючись вищим у тварин, оброблених під час тільності БСТ. Вміст фосфору також підвищується з тільністю у контрольній групі і залишається на тому ж рівні через місяць лактації (1,360; 1,486; 1,550; 1,550 ммоль/л). У дослідних корів цей показник від 6 міс. тільності до отелення росте (1,495; 1,579 ммоль/л) і з лактацією падає (1,573-1,521 ммоль/л).
Кількість каротину з ходом тільності від 6-го до 9-го місяця зросла у всіх тварин (0,0065; 0,0076 ммоль/л у контрольних і 0,00078; 0,0090 ммоль/л у дослідних), а після отелення зменшилась, залишаючись практично однаковою через місяць (0,0049; 0,0045 ммоль/л і 0,058; 0,0052 ммоль/л відповідно).
Дані контролю фізіологічного стану нетелів-первісток свідчать про те, що біохімічні показники сироватки крові знаходилися в межах норми і є закономірним відображенням ходу тільності і лактації.
Молочна продуктивність первісток. Рівень надою первісток, яким вводили соматотропін перед отеленням (дослідна група нетелів) у середньому по групі становить 2071 кг за 100 днів лактації, перевищивши показники аналогів на 10,6% при нижчих затратах корму – на 0,04 к.од. і 6 г перетравного протеїну на 1 кг молока. Не встановлено суттєвої різниці за вмістом жиру в молоці тварин обох груп, однак за виходом молочного жиру дослідні первістки переважали контрольних на 8,5 кг, або 11,8%. Різниця між групами за живою масою складає 20,3 кг, або 3,73% на користь дослідних тварин (Р0,05) (табл.2).
Оцінка вим’я і швидкість молоковиведення первісток. У первісток дослідної групи відмічено кращі морфологічні властивості вим’я. Так, ширина вим’я більша на 13,43% (30,39 проти 26,31 см), довжина на 20,86% (38,4 проти 30,39%); обхват – на 15,03% (123,5 проти 104,94%); глибина передніх четвертин – на 14,79% (28,61 проти 24,38 см). Відповідно був і кращий у них об’єм вим’я – 10,02 дм3 проти 5,83. Показник різниці відстані від дна вим’я до землі між групами складає 7,19% на користь дослідних тварин.
Ванноподібну форму вим’я мали 75% первісток дослідної групи і 65% контрольної, чашеподібну – 25 і 35% відповідно. Серед піддослідних тварин не виявлено корів з козячим і примітивним вим’ям. Прикріплення вим’я до тіла у дослідній групі в основному міцне – 80%, дуже міцне – 15%, у однієї тварини відмічено відвисле вим’я. У контрольних ці показники становлять відповідно – 70, 15, 15%.
Таблиця 2
Молочна продуктивність первісток ( n = 20 )
Показник | Г р у п а
контрольна | дослідна | до контрольної
Надій, кг | 187276,7 | 207177,8* | +199
Жир, % | 3,840,07 | 3,880,08 | +0,04
Молочний жир, кг | 71,88 | 80,35 | +8,47
Жива маса на 3-му місяці лактації, кг |
544,34,7 |
564,65,9* |
+20,3
Затрати на виробництво 1 кг молока:
кормових одиниць | 0,85 | 0,81 | -0,04
перетравного протеїну, г | 109 | 103 | -6
концкормів, г | 262 | 251 | -11
Примітка: * – P<0,05
Консистенцію вим’я визначали пальпацією. При цьому у дослідній групі виявлено 85% тварин із залозистим, м’яким дрібнозернистим вим’ям, у контрольній – 75%; із недостатньо залозистим, щільним – 5 і 10% відповідно; решта тварин – із залозистим, м’яким, крупнозернистим вим’ям: 10%- у дослідній, 15% - у контрольній. Морфологічна оцінка вим’я в балах у корів дослідної групи становила 4,95, контрольної – 4,65 бали по 5-ти бальній системі. Індекс вим’я первісток дослідної групи знаходився в межах 44-50%.
Швидкість молоковиведення первісток дослідної групи коливалась від 0,90 до 1,60 кг/хв., у контрольній від 0,90 до 1,43 кг/хв. У тварин дослідної групи середня швидкість молоковиведення становить 1,25 кг/хв. проти 1,13- у контрольній, що на 9,6% вище.
Відтворна здатність первісток. Аналіз відтворних якостей первісток показав, що тварини контрольної групи швидше приходили в охоту (на 3,3 дні), ніж дослідної, у них вищий відсоток запліднюваності при першому осіменінні (31,25 проти 27,75%).
Індекс осіменіння ін’єкованих тварин склав 2,28, що на 14% вище, ніж у контрольних. Сервіс-період менший у корів контрольної групи – 74,63 проти 82,5 днів. У дослідній групі за 100 днів після отелення не запліднилися дві корови – 10,0%, на відміну від контрольної, де всі корови були запліднені до 100 днів. Первістки обох груп майже не відрізнялися за віком першого отелення (27,8 і 27,7 місяців). У тварин не відмічено переривання тільності і народження мертвих телят. Затримання посліду склало 15%
(3 корови) у контрольній і 10% (2 корови) у дослідній групі.
Середня жива маса народжених телят у групах відрізнялася незначно – 30,2 кг у контрольній і 31,7 кг у дослідній (на 4,97%). Відношення живої маси новонароджених телят до живої маси матерів у контрольній групі склала 5,65% (при середній живій масі корів після отелення 534,9 кг), у дослідній – 5,71% при живій масі матерів 555,4 кг (Р0,01). Середньодобовий приріст у телят контрольної групи за 90 днів склав 672 г, дослідної – 718 г, що вище від контролю на 6,85%.
Аналіз даних про розвиток телят до тримісячного віку по зміні основних промірів (висота в холці, висота в крижах, обхват, ширина, глибина грудей, ширина в маклоках, коса довжина тулуба, обхват п’ястка) дає можливість констатувати, що приплід від корів обох груп розвивався без відхилень від норми.
Виходячи з оцінки морфологічного і біохімічного аналізу крові, фізіологічний стан телят обох груп був задовільний. Проте, відмічено зниження вмісту лейкоцитів і зменшення концентрації -глобулінів, що дозволяє вважати про деяке зниження імунітету телят на першому місяці життя.
Застосування рекомбінантного соматотропіну на лактуючих коровах
При постановці на дослід у корів контрольної групи середньодобовий надій становив 12,2 кг молока жирністю 3,69 %, у дослідній – 12,6 кг з процентом жиру 3,60.
За ін’єкційний період (136 днів) від корів дослідної групи надоїли на 421,6 кг молока більше, ніж від контрольної, що склало 27,4% (Р0,05). Надій 4%-го молока в дослідній групі був на 2,9 кг вищий, ніж у контрольній (на 27,6%). Від ін’єкованих тварин за основний період досліду на 100 кг живої маси надоєно на 25,6% молока більше (399,4 кг проти 318 кг). На 100 кг живої маси корів надоєно за основний період досліду на 25,6% молока більше (399,4 кг проти 318 кг) (табл. 3).
Коефіцієнт постійності лактації (за Ф.Ейснером) за ін’єкційний період у корів контрольної групи становив 88,96%, дослідної 94,74%.
Зіставлення удоїв за період досліду з продуктивністю корів за попередню лактацію показало, що вища реакція-відповідь надоями на введення препарату спостерігалася у тварин з вищою продуктивністю.
Якісний склад молока корів. У ході досліду за ін’єкційний період відмічено тенденцію до збільшення в молоці корів обох груп загального білка. Середній показник кількості білка в молоці у корів контрольної групи за основний період склав 3,464%, дослідної - 3,494%. Причому, загальний фон цього показника вищий у молоці корів дослідної групи.
Таблиця 3
Таблиця 3. Молочна продуктивність корів ( n = 20 )
Показник | Г р у п а
п *){) | до
контролю | % до
контролю
контрольна | дослідна
Зрівняльний період, днів | 29 | 29
Надоєно за зрівняльний період, кг | 356,7 ± 21,5 | 362,5 ± 18,1 | +5,8 | 101,6
Середньодобовий надій, кг | 12,3 ± 0,74 | 12,5 ± 0,62 | +0,2 | 101,6
Сv | 27,0 | 22,3
Відсоток жиру, % | 3,64 ± 0,02 | 3,61 ± 0,02 | -0,03 | 99,2
Сv | 2,8 | 2,3
Середньодобовий надій 4% молока, кг | 11,2 | 11,3 | +0,1 | 100,9
Основний період, днів | 136 | 136
Надоєно за основний період, кг | 1536,8±60,5 | 1958,4±73,8* | +421,6 | 127,4
Середньодобовий надій, кг | 11,3 ± 0,4 | 14,4±0,55* | +3,1 | 127,4
Сv | 17,3 | 17,1
Відсоток жиру, % | 3,70± 0,016 | 3,72± 0,015 | +0,02 | 100,5
Сv | 1,9 | 1,8
Середньодобовий надій 4% молока, кг | 10,5 | 13,4* | +2,9 | 127,6
Калорійність, ккал | 65,69 | 65,67 | -0,02 | 100
Затрати кормів на 1 кг молока, корм.од. | 1,16 | 0,96* | -0,2 | 82,76
Примітка: * – Р<0,05
Вміст казеїну в молоці корів обох груп з ходом досліду зростав. Середнє значення цього показника за період досліду практично однакове в обох групах – 2,721% в контрольній – 2,725% у дослідній. Відмічено, що вміст козеїну був на однаковому рівні в період до 5-ї ін’єкції, що відповідає 5-6 міс. тільності, а потім почав поступово підвищуватися.
Рівень альбумінів і глобулінів за ін’єкційний період поступово зростає. Середнє значення показника вмісту альбумінів у молоці корів контрольної групи становить 0,630%, дослідної -–0,655%, глобулінів – 0,113 і 0,114%, відповідно.
Як видно, у корів, оброблених БСТ, зміна вмісту білка, казеїну, альбумінів і глобулінів відбувається з такою ж закономірністю, як і у контрольних тварин, а вищий їх рівень, мабуть, пов’язаний з підвищеним синтезом молочної продукції.
Вміст жиру в молоці корів контрольної групи на початку досліду переважав дослідних на 0,02%, після третьої ін’єкції цей показник вирівнявся у значенні 3,69%, далі, до 7-ої ін’єкції переважаючим було значення у вмісті жиру в корів дослідної групи. На час 7-ої ін’єкції він становив у контрольній групі 3,71%, дослідній – 3,72%, після чого у контрольних корів зменшився до 3,67%, а у дослідних зріс до 3,72%.
Вміст лактози в молоці коливався незначно в обох групах: від 4,79% на початку досліду до 4,78% в кінці у контрольній групі і, відповідно, від 4,70 до 4,56% – у дослідній. Відмічається тенденція до зменшення її протягом дослідного періоду, причому у оброблених БСТ корів рівень лактози нижчий у середньому на 0,06% (Р<0,01) при середніх у групах: 4,72 в контрольній і 4,66% у дослідній.
Протягом досліду спостерігається підвищення вмісту сухої речовини в молоці обох груп: у контрольній - від 12,25% до 12,53 при середньому значенні 12,35%; у дослідній – від 12,28 до 12,50% при середньому 12,40%.
Дещо варіював показник вмісту золи – від найменшого 0,21% після 4-ої ін’єкції до 0,99% після 5-ої у контрольній групі. В дослідній – від 0,32 після 4-ої до 0,96% після 10-ої ін’єкції. Середні значення 0,711 і 0,756% з різницею 0,045% на користь дослідної групи.
Вміст СЗМЗ у ході досліду в молоці обох груп коливався незначно, середнє значення його за ін’єкційний період майже однакове – 8,65% у контрольній групі і 8,68% у дослідній. На кінець основного періоду у корів дослідної групи спостерігається дещо нижчий вміст кальцію- на 1,7%, і вищий фосфору – на 0,5% у порівнянні з контролем.
Даний рівень кальцію і фосфору у молоці є допустимим і не вплинув на властивості і якість молочних продуктів при переробці.
Органолептична оцінка, фізико-хімічні, бактерицидні і технологічні властивості молока. Визначені органолептичні показники молока корів контрольної і дослідної груп без відхилень від норми.
Загальна кислотність молока корів обох груп зменшилася до кінця основного періоду, що є закономірним відображенням у ході лактації. У корів дослідної групи вона зменшилась від 18,00 до 17,400 Т, а у контрольних -–від 18,6 до 17,5. Так, як середня загальна кислотність молока від корів, яким вводили БСТ, склала 17,770 Т, то можна припустити, що не відбулося збільшення кількості мікрофлори, накопичення молочної кислоти, порушення мінерального обміну в організмі тварин. Таким чином, дана титрована кислотність молока є показником його санітарно-гігієнічного стану і критерієм якості. Молоко корів обох груп за бактеріальним забрудненням було віднесено до першого класу.
Вміст вітаміну А, каротину, сироваткового білка коливалися у невеликих межах і відповідали якісному молоку. Як результат цього, молоко корів обох груп за органолептичною оцінкою одержало за 5-ти бальною шкалою 4,85 (контрольна) і 4,90 (дослідна) балів.
Тривалість сичужного звертання молока (табл.4) контрольних і дослідних тварин практично не відрізнялася – при вищому показнику у дослідній групі на 2 сек. та довшій фазі коагуляції – на 1 хв.33сек. (Р0,05). Проте фаза гелеутворення тривала довше у молоці корів контрольної групи – на 1хв.34 сек. (Р0,05).
Одержані сири обох груп отримали однакову оцінку і були віднесені до вищого сорту.
Вивчення технологічних властивостей молока при виробництві масла показало, що кількість жирових кульок у молоці корів дослідної групи була достовірно більша, а середній їх діаметр менший (Р0,01). За кислотністю вершків, вмістом у них жиру і тривалістю збивання істотної різниці між групами не виявлено. У дослідній групі відмічено більший вміст жиру у сколотині, а внаслідок цього – гірше використання молочного жиру у порівнянні з контролем.
Витрата молока на вироблення 1 кг масла вища у дослідній групі. За результатами органолептичної оцінки масло всіх зразків було віднесено до вищого сорту і істотно не відрізнялося між групами.
Таблиця 4
Технологічні властивості молока при виробництві сиру і масла
Показник | Г р у п а
контрольна | дослідна
Сичужне звертання молока:
загальна тривалість | 2916 | 2918
фаза коагуляції | 2303 | 2439
фаза гелеутворення | 613 | 439
Кількість жирових кульок, млрд./мл | 3,610,19 | 4,280,22*
Середній діаметр жирових кульок, мкм | 1,960,05 | 1,760,05*
Вміст жиру в вершках, % | 31,30,1 | 31,70,2
Кислотність вершків, оТ | 16,0 | 17,0
Тривалість збивання вершків, хв. | 461,2 | 431,3
Вміст жиру в сколотинах, % | 0,800,08 | 1,050,04
Ступінь використання жиру, % | 98,85 | 98,22
Витрати молока на 1 кг масла, кг | 24,15 | 24,60
Примітка: * – Р<0,05
Жива маса корів і характеристика годівлі. За дослідний період жива маса корів контрольної групи зросла на 17,3 кг (10,36%) з середньодобовим приростом 137 г, тоді як у тварин, ін’єкованих БСТ,- на 8,3 кг (1,7%) з середньодобовим приростом 61 г (різниця недостовірна) (табл.5).
Таблиця 5
Жива маса корів за період досліду ( n = 20 )
Показник | Г р у п а
контрольна | дослідна
Жива маса корів (середнє по групі), кг:
при постановці | 463,310,2 | 474,011,7
Сv | 9.8 | 11.1
на початку основного періоду | 466,011,13 | 477,011,15
після 3-ої ін’єкції | 471,012,4 | 472,012,0
в кінці основного періоду | 483,310,2 | 485,311,9
Сv | 9,4 | 10,8
через 42 дні після останньої ін’єкції | 487,39,8 | 493,510,5
У корів дослідної групи спостерігається тенденція до зниження живої маси до 3-ої ін’єкції, хоча в кінці експерименту достовірних відмінностей за живою масою не виявлено. Контрольне зважування через 42 дні після останньої ін’єкції показало, що жива маса корів контрольної групи збільшилася на 4 кг, а дослідної – на 8,2 кг, що свідчить про більш інтенсивне відкладення поживних речовин в організмі тварин дослідної групи після того, як перестали вводити препарат.
Тварини дослідної групи характеризувалися більшим споживанням грубих і соковитих кормів (1877 к.од. проти 1795 корм.од.). Підвищена кількість затрачених кормових одиниць у дослідній групі пояснюється вищим рівнем споживання заданих кормів (98,8 проти 94,5%). Витрати кормових одиниць на 1 кг молока в дослідній групі становили 0,96, у контрольній - 1,16, перетравного протеїну на 1 кг молока у дослідній – 82,5, у контрольній – 102,1 г.
Характеристика обміну речовин у корів. Аналіз отриманих результатів (табл.6) показує, що індекс обміну азоту у тварин дослідної групи достовірно вищий на 36,3%; білковий індекс – на 18,3%. Це говорить про те, що у них ефективніше проходив білковий обмін речовин. Індекс ліпідного обміну вищий у крові корів контрольної групи на 15,6%, індекс вуглеводневого обміну вищий на 5% у дослідній групі. Різниця невірогідна. Обробка корів БСТ не вплинула на мінеральний обмін в організмі, рівень кальцію і фосфору в крові знаходився в межах норми і був адекватним надходження їх з корму.
Таблиця 6
Біохімічні індекси крові корів в кінці досліду, % ( n = 20 )
Показник | Г р у п а
контрольна | дослідна
Азотовий індекс | 1,570,08 | 2,140,06*
Білковий індекс | 0,600,004 | 0,860,03*
Ліпідний індекс | 0,320,002 | 0,270,002
Піруват-лактатний індекс | 0,400,02 | 0,420,02
Примітка: *– Р<0,05
Аналіз відтворної функції. У піддослідних тварин не виявлено захворювань, пов’язаних з погіршенням відтворних функцій. Не зареєстровано переривання тільності і народження мертвих телят. Затримання посліду відмічено у 4 тварин контрольної групи (20%) і 5-ти (25%) – дослідної. Тварини контрольної групи мали меншу тривалість сервіс-періоду на 6,8 дня у порівнянні з коровами дослідної групи, у них менша кількість перегулів (індекс осіменіння становить відповідно 2,2 проти 2,5). У корів дослідної групи перша виражена охота проявилася пізніше, ніж у контрольних на 1,4 дні. Проте кількість осімінених корів у першу охоту однакова в обох групах – 20%. Практично рівнозначна кількість незапліднених корів за 100 днів лактації – 2 голови у контрольній і 1 голова у дослідній групі.
Таким чином, на основі даних можна зробити висновок, що введення БСТ коровам протягом 3-8-го місяця лактації при середньому рівні продуктивності дещо збільшує тривалість сервіс-періоду на 6,8 дня.
Середньодобовий приріст за три місяці телят, які народилися від ін`єкованих корів, вищий від контролю на 4,42 %. Не відмічено патологічних змін у морфологічному і біохімічному складі їх крові.
Висновки
1.
Застосування рекомбінантного соматотропіну (БСТ) нетелям на 5-8 місяцях тільності та повновіковим коровам на 3-8 місяцях лактації в дозі 500 мг/гол через 14 днів сприяє перерозподілу поживних речовин корму переважно на ріст, розвиток нетелів і їх молочної залози, стимулює процес синтезу молока корів у період лактації. При цьому спостерігається тенденція збільшення молочного жиру і білка; зменшення в молоці вмісту лактози; не змінюється концентрація мінеральних речовин у молоці, його органолептичні, фізико-хімічні властивості та якість продуктів переробки ( сир і масло).
2. Встановлено, що введення біосинтетичного соматотропіну коровам чорно-рябої породи ІІІ лактації і старше при рівні продуктивності 12-15 кг за добу достовірно збільшує молочну продуктивність у порівнянні з контролем на 27,4 % , при зменшенні затрат корму на 0,2 к.од. і 19,6 г перетравного протеїну на виробництво 1 кг молока та зниженні собівартості на 15,7%.
3.
При введенні БСТ лактуючим коровам відбувається зниження вмісту лактози
у молоці на 0,06% (Р<0,01)
4.
Встановлено, що застосування БСТ інтенсифікує процеси білкового обміну –
азотовий індекс вищий на 36,3 % (Р<0,001), білковий – на 18,3 % (Р<0,01), проте не викликає змін у стані вуглеводнево-жирового, ліпідного і мінерального обмінів.
5. Ін’єкції БСТ нетелям забезпечують зростання приросту живої маси на 14,54% при зниженні витрат кормів на 1 кг приросту на 12,8% проти контролю. При цьому спостерігається вірогідне збільшення промірів: ширини грудей – на 10,3%, обхвату грудей за лопатками – на 4,57%.
6. Під впливом введення БСТ нетелям на 5-8 місяці тільності первістки на 3 місяці лактації мають кращі морфологічні властивості вим’я, більший об’єм – на 71,9% та індекс вим’я – у межах 44-50%.
7. У тварин, яким проведено ін’єкції, спостерігається тенденція до зниження відтворних якостей: збільшення сервіс-періоду – у первісток – на 7,9 дня, у корів ІІІ лактації і старше – на 6,8 дня, зростання індексу осіменіння: у первісток – на 14% і у корів – на 13,6 %.
8.
Телята, одержані від тварин, оброблених БСТ, добре розвивалися, мали вищі
середньодобові прирости за 90 днів на 4,4-6,8%.
9.
Встановлено, що у телят від первісток, яким на 5-8 місяці тільності вводили
БСТ, на першому місяці життя відмічається зниження середньодобових приростів і вмісту лейкоцитів. Концентрація -глобулінів зменшується на 0,9% (Р<0,05).
Пропозиції виробництву
Для підвищення продуктивності молочних стад на фермах, що забезпечують повноцінну годівлю, утримання і надій понад 3500 кг молока за лактацію, пропонується використовувати обробку нетелів 5-8 місяця тільності та корів 3-8 місяця лактації біосинтетичним соматотропіном у дозі 500 мг/гол з інтервалом 14 днів, після повного вивчення впливу його на організм тварин.
Список основних опублікованих робіт на тему дисертації
1.
Ящук Т.С., Цуп В.І., Маланчук Л.М., Жукорський О.М. Вплив застосування рекомбінантного самототропіну великої рогатої худоби на молочну продуктивність і якісний склад молока //Теорія і практика підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.-Тернопіль, 1996.-C.22-23.
2.
Ящук Т.С., Цуп В.І. Ефективність використання кормів під впливом дії рекомбінантного соматотропіну великої рогатої худоби //Методи підвищення ефективності використання кормів.-Харків, 1998, С.54-55.
3.
Ящук Т.С. Вплив соматотропіну великої рогатої худоби на ріст і розвиток нетелів //Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства.- Львів, 1997, С.160-161.
4.
Ящук Т.С. Вплив рекомбінантного соматотропіну великої рогатої худоби на вуглеводнево-жировий обмін лактуючих корів //Наукові записки Тернопільського педагогічного університету. Серія: Біологія.№2(5).-Тернопіль, 1999.-С.66-69.
5.
Ящук Т.С. Зміни якісного складу молока корів під дією рекомбінантного бичачого соматотропіну великої рогатої худоби //Аграрна наука – селу, №7.-Кам’янець-Подільський, 1999.-С.214-216.
6.
Ящук Т.С., Жукорський О.М., Цуп В.І., Тимофійшин І.І. Вплив біосинтетичного соматотропіну великої рогатої худоби на м’ясну продуктивність бугайців, ріст і розвиток телиць //Аграрна наука – селу, №7.-Кам’янець-Подільський, 1999.-С.191-194.
7.
Ящук Т.С. Вплив рекомбінантного соматотропіну великої рогатої худоби на відтворну здатність первісток //Сільський господар, № 7-8.-Львів, 1999.-С.55-56.
8.
Ящук Т.С. Технологічні властивості молока корів, ін’єкованих біосинтетичним соматотропіном великої рогатої худоби. // Передгірне і гірське землеробство, № 40-41.-Львів, 1999.-С.124-128.
9.
Ящук Т.С., Жукорський О.М. Вплив біосинтетичного соматотропіну великої рогатої худоби на ріст і розвиток нетелів та молочну продуктивність первісток.- Науково-технічний бюлетень, Вип.1(2).-Львів, 1999.-С.63-67.
Анотація
Ящук Т.С. Молочна продуктивність і якісний склад молока корів при застосуванні рекомбінантного соматотропіну.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04.- Технологія виробництва продуктів тваринництва.- Інститут тваринництва УААН, Харків, 1999 рік.
Проведено вивчення молочної продуктивності корів чорно-рябої породи, якісного складу молока, здоров’я тварин і новонародженого молодняка при застосуванні БСТ. Досліджено вплив БСТ на ріст і розвиток нетелів у період 5-8 міс. тільності, і як післядія – молочна продуктивність, стан здоров’я і приплід первісток за перші 100 днів лактації.
Встановлено, що введення БСТ великої рогатої худоби у дозі 500 мг/гол./14 днів коровам ІІІ-ї лактації і старше підвищує молочну продуктивність та сприяє зростанню вмісту жиру і білка; знижує концентрацію лактози у молоці, забезпечує вищий приріст живої маси, кращий ріст і розвиток, формування залозистої тканини вим’я у нетелів; не виявляє негативного впливу на здоров’я тварин, при продуктивності корів 12-15 кг/добу і оптимальному рівні годівлі. У телят від первісток, яким на 5-8 міс. тільності вводили БСТ, на першому місяці життя відмічено зменшення середньодобових приростів і вмісту лейкоцитів; достовірно знижується концентрація
