МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАЧАН АНАТОЛІЙ ДМИТРОВИЧ

УДК: 636.592.03/.087.8):573.6

РОЗРОБКА БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ

ЗАСТОСУВАННЯ ІМУНОМОДУЛЯТОРА КАФІ

ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ІНДИКІВ

03.00.20 - біотехнологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

БІЛА ЦЕРКВА — 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі дрібного тваринництва і кафедрі гігієни тварин та основ ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету.

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор, академік Академії ветеринарних наук Російської Федерації Нікітенко Анатолій Мефодійович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри гігієни тварин та основ ветеринарної медицини

Офіційні опоненти:. - доктор сільськогосподарських наук, професор, Кліценко Григорій Тимофійович, Національний аграрний університет, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин

- кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Батюжевський Юрій Никифорович, інститут птахівництва УААН, завідувач лабораторії годівлі і технології кормів

Провідна установа: Державний науково-дослідний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “ 31 “ жовтня 2000 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 27.821.01 в Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою:

м. Біла Церква, пл. Соборна, 8/1, ауд. 14.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету.

Автореферат розісланий “ 27 “ вересня 2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Розпутній О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Птахівництво в Україні є однією з найбільш інтенсивних і динамічних галузей сільськогосподарського виробництва, яке має усі можливості у короткі строки збільшити виробництво дієтичних висококалорійних продуктів — яєць і м’яса птиці для забезпечення в них потреб населення України.

Одним із важливих і перспективних напрямків у м’ясному птахівництві є індиківництво. М’ясо індиків є, зокрема, дієтичним продуктом харчування. Крім того, індики з усіх видів сільськогосподарської птиці відзначаються високою живою масою і мають хороші відтворювальні якості. Незважаючи на такі унікально високі генетичні особливості індиків, індиківництво в Україні почало занепадати.

Однак, основними причинами, що зумовили спад виробництва продукції індиківництва і стримують подальший розвиток цієї важливої галузі, є, з одного боку, загальна для всього тваринництва України економічна криза, а, з іншого — недостатня збалансованість раціонів як за основними елементами живлення, так і за біологічно активними речовинами. Перелічені причини, за винятком загальної економічної кризи, у поєднанні з іншими факторами створюють дисбаланс між організмом птиці і навколишнім середовищем, знижують імунобіологічну реактивність і негативно позначаються на продуктивності і відтворювальних функціях індиків, пригнічують функціональну активність центрального органу імуногенезу — тимуса і в цілому порушують гомеостаз птиці. Такий стан справ у індиківництві турбує і виробничників, і науковців, а тому вони активно здійснюють пошук нових методів підвищення продуктивності і відтворювальних функцій індиків.

У птахівництві, зокрема, в індиківництві досить детально вивчені дія та біологічна роль амінокислот, вітамінів, ферментів, макро- та мікроелементів. Однак, щодо тканинних препаратів, зокрема імуномодулюючого препарату КАФІ, ефективність його застосування в індиківництві, як стимулятора росту і підвищення збереженості індиченят, зниження оплати корму і відтворювальних функцій у ремонтних індичок, ще не вивчалась. Ось чому вивчення впливу імуномодулятора КАФІ на життєздатність, продуктивність і відтворювальні якості ремонтних та дорослих індичок, а також розробка технологічних прийомів його використання в індиківництві є актуальними.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою зооінженерного факультету Білоцерківського державного аграрного університету, узгоджена з науково-виробничим об’єднанням “Укрптахопром” Міністерства АПК України і входила до складу державної комплексної науково-технічної програми “Продовольство-95”, проекту “Птахівництво”. Дослідження проводились згідно із завданням “Розробка методів підвищення відтворювальних якостей індичок в кінці племінного періоду на племзаводі “Головурівський” Київської області” (Державний реєстраційний номер 0196V007682).

Мета і завдання досліджень. Мета роботи полягала в розробці біотехнологічних параметрів застосування препарату КАФІ для підвищення продуктивності при вирощуванні ремонтних і використанні дорослих індичок. У зв’язку з цим були поставлені такі завдання:—

визначити вплив імуномодулятора КАФІ на гематологічні та імунобіологічні показники крові ремонтних і дорослих індичок;—

з’ясувати роль імуномодулятора КАФІ у формуванні резистентності організму та продуктивних якостей індиченят, вирощуваних на ремонт;—

дати порівняльну характеристику несучості та відтворювальних якостей дорослих індичок залежно від дози препарату КАФІ;—

розробити біотехнологічні параметри застосування імуномодулятора КАФІ для ремонтних та дорослих індичок —

розрахувати економічну ефективність використання оптимальних рівнів імуномодулятора КАФІ для ремонтних та дорослих індиків;

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах промислового індиківництва України визначено вплив імуномодулятора КАФІ на деякі показники гомеостазу, збереженості, продуктивності, відтворювальних якостей ремонтних та дорослих індичок.

Розроблені оригінальні біотехнологічні параметри застосування препарату КАФІ для ремонтних та племінних індичок.

Отримані дані слугуватимуть основою застосування способи підвищення продуктивності і відтворювальних якостей самок інших видів сільськогосподарської птиці.

Було подано заявку на патент “Спосіб застосування гомогенату тимусу для індичок”, на яку отримано позитивне рішення про видачу патента № 98052586 на винахід без проведення експертизи від 19 жовтня 1999 року.

Практичне значення роботи. Важливість отриманих результатів полягає в тому, що обробка ремонтних індичок імуномодулятором КАФІ в 5-10-добовому віці підвищує збереженість їх на 10,8-15,0 % (Р<0,01), приріст живої маси — на 3,4-8,6 % (Р<0,01) і наближує її до генетичного потенціалу кросу “Хідон”.

Обробка репродуктивних індичок препаратом КАФІ в умовах виробничої перевірки дозволила підвищити їх несучість на 6,8-12,1 % (Р<0,05), вихід індиченят — на 5,2-7,1 % (Р<0,01).

Запропонований спосіб застосування імуномодулятора КАФІ на ремонтних індичках дозволяє підвищити рівень рентабельності з 23,7 до 32,6 %

Розроблений нами спосіб підвищення продуктивності та відтворювальних якостей індичок з допомогою технологічних параметрів обробки препаратом КАФІ увійшов у рекомендації Всеросійського науково-дослідного технологічного інституту птахівництва (Російська Федерація) “Технологія виробництва м’яса індиків” (Сергієв Посад, 1996).

Особистий внесок здобувача. Автор дисертації особисто брав участь у розробці робочої гіпотези, схем та методик досліджень і виробничих перевірок, організації та проведенні науково-господарських дослідів, впровадженні отриманих результатів у двох племінних індиківничих господарствах України, в узагальненні первинних даних, їх обробці та аналізі, а також в оформленні рукопису.

Препарат КАФІ використаний дисертантом за згодою автора його, доктора ветеринарних наук, професора А.М. Нікітенка.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались і обговорю-вались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Білоцерківського державного аграрного університету в 1993-1996 роках; на науково-технічних конференціях Луганського сільськогосподарського інституту і Дніпропетровського державного аграрного університету (1994); ХІІІ Українській конференції молодих вчених з птахівництва (Борки, 1994); ІІ Українській конференції з птахівництва (Харків, 1996); на засіданні координаційно-методичної ради наукового центру “Птахівництво” (Борки, 1999); на Х11 Міжнародній міжвузівській науково-практичній конференції (Санкт-Петербург, 2000).

Публікації. Матеріали дисертації викладені у 12-ти друкованих працях, у тому числі: чотирьох статтях збірника наукових праць БДАУ, одна у фаховому журналі, в одній методичній рекомендації та шести тезах наукових конференцій.

Структура і об’єм дисертації. Дисертаційна робота складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, загальна методика і основні методи досліджень, результати досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновки, пропозиції виробництву, список використаної літератури, додатки.

Дисертація викладена на 145 сторінках, містить 16 таблиць, 8 фотознімків. Список використаної літератури включає 211 джерел, з них 39 іноземних. Додатки до дисертації розміщені на 3 сторінках.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Предметом дослідження був препарат КАФІ — комплекс активуючих факторів імунітету, розроблений співробітником кафедри гігієни тварин та основ ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету доктором ветеринарних наук, професором А.М. Нікітенком. Науково-технічна документація на препарат затверджена колишнім Головним управлінням ветеринарії при Державній комісії Ради Міністрів СРСР з продовольства і закупок — ТУ 10.07.45-90 від 12.09.1990 року і пройшла перерегістрацію — ТУ У 46.15.227-98 від 08.12.1997 року.

Препарат КАФІ є тканинним імуномодулюючим фармакологічним засобом, який виробляють з вилочкової залози (тимуса) великої рогатої худоби. Він являє собою безбілковий фізіологічно збалансований набір гуморальних факторів, виділених із лімфоїдної тканини тварин.

Враховуючи багатофакторний склад препарату КАФІ, вважали доцільним вивчити його дію не тільки з ветеринарної точки зору як імуномодулюючого фактора, а й визначити можливість використання цього фармакологічного засобу як стимулятора продуктивності тварин, покращання їх відтворювальних функцій, зниження оплати корму тощо.

Оскільки питання про застосування препарату КАФІ в індиківництві залишалися не вивченими, метою наших досліджень була розробка основних параметрів біотехнології його використання (дози, строки, способи, режим, зв’язок з технологією утримання, годівлі і напування, рівнем енергетичного живлення, збалансованістю раціонів) для ремонтного молодняку і дорослого стада індичок у різні періоди племінного використання. Виходячи з цього, нами було проведено цілий ряд науково-господарських і виробничих дослідів в умовах державного племінного індиківничого заводу “Головурівський” та птахофабрики “Старинська” Бориспільського району Київської області. Досліди проводили за схемою, поданою у таблиці 1.

Таблиця 1 Загальна схема досліджень

П а р а м е т р и б і о т е х н о л о г і ї

Кратність обробки та вік птиці Дози імуномодулятора КАФІ, мл/кг живої маси

контроль 0,05 0,10 0,15 0,20 0,25 0,40 0,60

Р е м о н т н и й м о л о д н я к

Одноразово в 5 днів — + + + + + + +

Дворазово: в 10 і 115 днів — — — + — — — —

в 40 і 115 днів — — — + — — — —

в 5 і 40 днів — — — + — — — —

І н д и ч к и - н е с у ч к и

Одноразово: в 220-225 днів — — + + + + — —

в 270 днів — — + — + — + —

Досліди проводились на індиках білої широкогрудої породи кросу “Хідон”. Для проведення біотехнологічних досліджень і виробничої перевірки підбирали птицю за принципом аналогів з урахуванням походження, віку, статі, живої маси, продуктивності, фізіологічного стану. Визначення піддослідних груп індиків здійснювали методом рендомізації.

Поголів’я індиків усіх піддослідних груп отримувало однаковий повнораціонний комбікорм і воду. Різниця полягала в тому, що індикам контрольної групи випоювали звичайну водопровідну воду, а птиці дослідних груп до питної води додавали відповідну кількість препарату КАФІ згідно із схемою досліду.

Кількість препарату КАФІ для кожної дослідної групи птиці розраховували, виходячи з дози, передбаченої схемою досліду, і загальної живої маси індиків. У дослідах на ремонтному молодняку вивчали ефективність використання наступних доз імуномодулятора КАФІ: 0,05; 0,10; 0,15; 0,20; 0,25; 0,40 і 0,60 мл/кг живої маси при одноразовій обробці в 5-денному віці та 0,15 мл/кг живої маси при дворазовій обробці у віці 10 і 115 днів; 40 і 115 днів; 5 і 40 днів.

У дослідах на дорослих індичках-несучках використовували такі дози препарату КАФІ: 0,10; 0,15; 0,20; 0,25 мл/кг живої маси при обробці у віці 220-225 днів, 0,10; 0,20; 0,40 мл/кг живої маси — при обробці у віці 270 днів.

Препарат добавляли в таку кількість води, яку піддослідні групи птиці повинні були випити впродовж одного дня із вакуумних напувалок.

Всього було проведено 7 науково-господарських дослідів та дві виробничі перевірки.

Для отримання об’єктивних біотехнологічних параметрів використання КАФІ дотримувались відповідної технології утримання піддослідного поголів’я.

У ході експериментальних досліджень, виходячи із специфіки досліду, враховували такі показники: —

живу масу ремонтних індичок — індивідуальним зважуванням один раз на місяць 5-10 % загальної кількості постійного поголів’я; при малій кількості — зважуванням усього поголів’я; —

збереженість птиці — щоденно із з’ясуванням причин вибуття; —

витрати комбікормів — у науково-господарських дослідах — за весь період досліду; у виробничій перевірці — щомісячно; —

несучість — щоденно по кожній групі; —

масу яйця — щомісячно, зважуючи 100 штук яєць від кожної групи індичок на техніко-аналітичних вагах; —

інкубаційні якості яєць — за даними біологічного контролю і за виведенням молодняку згідно з методикою ВНДТІП, закладаючи не менше двох разів на інкубацію по 300-3000 яєць від кожної групи; —

морфологічний склад яєць —згідно з методикою ВНДТІП, досліджуючи по 10-20 яєць від кожної групи; —

м’ясні якості — шляхом анатомічної обробки трьох тушок з кожної піддослідної групи птиці в 130-денному віці за методикою Т.М. Поліванової.

Гістологічні дослідження репродуктивних органів індичок проводили шляхом приготування гістопрепаратів і їх оцінки за допомогою електронного мікроскопа.

Розрахунки економічної ефективності результатів наукових досліджень проводили за методикою, розробленою Держкомітетом Ради Міністрів СРСР по науці і техніці, Академією наук СРСР, Держкомітетом Ради Міністрів у справах винаходів та відкриттів від 14 лютого 1977 р. номер 48/16/13/3.

Одержаний в дослідженнях цифровий матеріал опрацьовували методами варіаційної статистики.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Розробка біотехнологічних параметрів використання імуномодулятора КАФІ для ремонтних індичок

Збільшення виробництва м’яса індиків можливе як за рахунок нарощування поголів’я, так і вдосконалення технології виробництва. Одним із численних відомих методів удосконалення технології виробництва продукції є використання біологічно активних речовин — амінокислот, вітамінів, ферментів, макро- та мікроелементів, тканинних препаратів.

У проведених дослідах було доведено, що дози імуномодулятора КАФІ впливали на збереженість та інтенсивність росту ремонтних індиченят. Так, найвища збереженість була виявлена в четвертій дослідній групі, де вводили 0,20 мл/кг живої маси КАФІ. Жива маса однієї голови в кінці досліду була найвищою в третій дослідній групі — 5,88 кг (табл.2).

Таблиця 2

Збереженість та інтенсивність росту індиченят при використанні різних доз імуномодулятора КАФІ

Г р у п и

Показник контрольна д о с л і д н і

1 2 3 4 5

Доза препарату КАФІ, мл/кг живої маси — 0,05 0,10 0,20 0,40

Тривалість досліду, днів 130 130 130 130 130

Поголів’я на початок досліду, голів 279 296 288 289 285

Збереженість, % 93,0 95,3 96,0 96,3 95,0

Жива маса однієї голови в кінці досліду, кг 5,34 ± 0,06 5,80 ± 0,06 5,88 ± 0,08 5,83 ± 0,04 5,65 ± 0,15

у % до контролю 100 108,6 110,1 109,1 105,8

Середньодобовий приріст, г 33,8 42,3 42,8 42,6 41,2

Оскільки найбільш ефективними дозами препарату виявились 0,10 та 0,20 мл/кг живої маси, було проведено більш звужене дозування препарату в цих межах — 0,15; 0,20; 0,25 мл/кг живої маси (табл. 3).

Таблиця 3

Показники росту і збереженості індиченят при використанні різних доз препарату КАФІ

Г р у п и

Показник контрольна д о с л і д н і

1 2 3 4

Дози препарату КАФІ, мл/кг живої маси — 0,15 0,20 0,25

Тривалість досліду, днів 90 90 90 90

Поголів’я на початок досліду, голів 160 161 159 161

Збереженість,% 70,6 75,2 74,2 68,3

Жива маса онієї голови в кінці досліду, кг 3,10 ± 0,5 3,35 ± 0,3 3,22 ± 0,4 3,19 ± 0,4

у % до контролю 100,0 108,5 104,0 102,8

При цьому найвища збереженість була виявлена в другій дослідній групі з дозою 0,15 мл/кг живої маси — 75,2 %, що майже на 5 % більше, порівняно з контрольною групою. Збільшення дози препарату до 0,20 та 0,25 мл/кг живої маси призвело до погіршення життєздатності ремонтних індичок. У четвертій дослідній групі, де птиці вводили 0,25 мл/кг, збереженість становила 68,3 %, що нижче, ніж у контрольній групі.

Використання КАФІ позитивно вплинуло на інтенсивність росту індиченят. У 90-денному віці найбільша жива маса (3,35 кг) була у птиці 2-ї дослідної групи при дозі обробки 0,15 мл/кг, що на 8,5 % більше, ніж у контрольній групі. При подальшому збільшенні дози інтенсивність росту птиці в дослідних групах зменшувалась, однак залишалась більшою, ніж у контрольній.

Таким чином, дослідження показали, що найоптимальнішою дозою є 0,15 мл/кг живої маси. Враховуючи, це при подальшому вивченні дії кратності та віку введення препарату була використана єдина найефективніша доза — 0,15 мл/кг живої маси.

Дані таблиці 4 свідчать про те, що одноразова обробка індиченят виявилась найбільш ефективною, ніж двохразова.

Таблиця 4

Збереженість і інтенсивність росту ремонтних індичок при різних режимах використання препарату КАФІ

Г р у п и

Показник контрольна д о с л і д н і

1 2 3 4 5 6

Поголів’я на початок досліду, голів 5700 5600 5600 5353 5196 5200

Тривалість досліду, днів 180 180 180 180 180 180

Вік індиченят при одноразовому використанні КАФІ, днів — 10 40 5 10 5

Вік індиченят при дворазовому використанні КАФІ, днів — 115 115 40 — —

Збереженість за 3 місяці досліду, % 80,3 84,4 91,4 82,4 94,0 92,6

Збереженість за 6 місяців досліду, % 79,9 78,1 81,8 79,4 89,5 88,2

Жива маса 1 голови в кінці досліду, кг 5,08 ± 0,10 5,00 ± 0,11 5,75 ± 0,09 6,01 ± 0,01 6,45 ± 0,07 6,35 ± 0,09

у % до контролю 100,0 98,6 113,6 118,6 127,6 125,4

Так, жива маса птиці при одноразовій обробці була на 25-27 % вищою, ніж у контрольній групі, тоді як при дворазовій обробці цей показник був значно нижчий — 13-

18 %, а індиченята 2-ої дослідної групи при обробці в 10- та 115-денному віці мали живу масу навіть нижчу, ніж у контрольній. Така ж закономірність була виявлена і в показниках збереженості до 6-місячного віку. Причинами цього є, напевно, те, що збільшення кількості препарату на одну голову ремонтних індичок призводить до пригнічення захисних реакцій організму птиці.

Таким чином, результати досліджень дають підставу зробити висновок, що найбільш ефективною є одноразова обробка індиченят у віці 5- 10 днів.

Про це свідчить також порівняння результатів, отриманих в 2-й і 4-й групах. При повторній обробці в більш молодому віці — 40 проти 115 днів — показники збереженості та інтенсивності росту були значно вищими.

Виробнича перевірка на великому поголів’ї ремонтних індиченят підтвердила, що одноразова обробка індиченят препаратом КАФІ сприяла не тільки збільшенню живої маси, а й зниженню затрат комбікорму на одиницю приросту.

Розробка біотехнологічних параметрів використання імуномодулятора КАФІ для дорослих індичок

При розробці біотехнологічних параметрів застосування препарату КАФІ для індичок-несучок було доведено, що найефективнішою є доза 0,15 мл/кг (табл. 5).

За 120-денний продуктивний період збереженість птиці в цій групі була на 5 % більша, ніж в контрольній і на 1-3 % більша порівняно з іншими дослідними групами. Подібна закономірність спостерігалась по кількості знесених яєць на несучку. Очевидно, підвищення збереженості і продуктивності несучок при обробці КАФІ пов’язано з двома механізмами дії препарату: нормалізацією функціональної активності клітинного і гуморального імунітету та нормалізації і підвищенні в організмі птиці метаболізму речовин.

Таблиця 5

Показники збереженості і несучості індичок при використанні різних доз препарату КАФІ

Г р у п и

Показник контрольна д о с л і д н і

1 2 3 4

Дози препарату КАФІ, мл/кг живої маси — 0,15 0,20 0,25

Тривалість досліду, днів 120 120 120 120

Кількість індичок на початок досліду, гол. 160 160 159 153

Середнє поголів’я 136,5 140,5 139,0 131,5

Збереженість індичок, % 70,6 75,6 74,7 71,9

Знесено яєць на одну індичку, шт. 63,5 67,7 66,1 65,3

Несучість у % до контролю 100,0 106,6 104,1 102,8

Виробниче випробування розробленої біотехнології застосування імуномодулятора КАФІ також підтвердило ефективність використання даного препарату (табл. 6).

Таблиця 6

Результати виробничої перевірки оптимальних біотехнологічних параметрів застосування КАФІ для індичок-несучок

Г р у п и

Показник контрольна д о с л і д н і

1 2 3

Дози препарату КАФІ, мл/кг живої маси — 0,10 0,15

Кількість індичок на початок досліду, гол. 2106 2028 2022

Збереженість індичок, % 77,7 79,3 81,2

Кількість знесених яєць на одну індичку, шт. 45,4 46,7 48,5

Несучість у % до контролю 100,0 102,9 106,8

Витрати комбікорму, кг на одну голову 43,2 43,9 43,5

на 1000 яєць 950 940 936

Так, у дослідних групах яйценоскість індичок за 180 днів обліку була вищою, ніж у контрольній групі, а витрати корму — нижчими, порівняно з контролем.

Інкубаційні якості яєць

Головним завданням при розведенні індичок є виробництво м’яса, тому максимальна кількість отриманих яєць використовується для інкубації. Від якості інкубаційних яєць залежить вивід молодняку і в кінцевому результаті — кількість ндиченят, які надходять на вирощування. Як видно з даних таблиці 7, використання КАФІ вплинуло на показники заплідненості яєць, яка була найвищою в 3-й дослідній групі — 95,4 % проти 90,0 % в контрольній групі. Підвищення заплідненості пов’язане, ймовірно, з тим, що в групу свіжаку, що відбирається за першою овоскопією, відносять не тільки незапліднені яйця, а й ті ембріони, які загинули в перші 4-5 днів інкубації, тобто до утворення кровоносної системи. Таким чином, можна зробити висновок, що імуномодулятор КАФІ підвищує життєздатність ембріонів уже на початкових стадіях розвитку.

Позитивний вплив препарату КАФІ спостерігався і в подальшому, хоча інтенсивність дії його послаблюється. Так, вивід індиченят у дослідних групах був вищий на 0,3 і 1,0 %,

порівняно з контрольною групою. Таблиця 7

Інкубаційні якості яєць піддослідних індичок

На початку яйцекладки У кінці яйцекладки

Показник Г р у п и Г р у п и

контрольна дослідні контрольна дослідні

1 2 3 1 2 3

Проінкубовано яєць, шт. 5062 5990 7820 2194 2224 2940

Запліднено яєць: шт. 4559 5595 7460 1657 1730 2414

% 90,0 93,4 95,4 75,5 77,8 82,1

Вихід індиченят від про-інкубованих яєць: голів 3581 4409 5935 1275 1341 1917

% 70,7 73,6 75,9 58,1 60,3 65,2

Вихід індиченят від зап-ліднених яєць, % 78,5 78,8 79,5 76,9 77,5 79,4

Необхідно зазначити, що наприкінці репродуктивного періоду, коли яйценоскість птиці знижується в цілому, позитивна дія препарату на вивід індиченят майже не проявлялася.

Гематологічні, імунологічні та біохімічні показники крові піддослідних індичок

Показники біохімічних особливостей крові піддослідних індичок показали, що у крові птиці дослідних груп кількість гемоглобіну та еритроцитів була більшою, що свідчить про підвищення рівня окисно-відновних реакцій в організмі, який, очевидно, сприяв посиленню метаболізму і покращанню синтезу яєчної продукції (табл. 8).

Таблиця 8

Гематологічні, імунологічні та біохімічні показники крові піддослідних індичок, М ± m

Г р у п и

Показник контрольна д о с л і д н і

1 2 3

Еритроцити, млн./мм3 4,00 ± 0,09 4,39 ± 0,23 4,33 ± 0,18

Гемоглобін, г% 9,13±0,17 10,00±0,23 11,60±0,19

Гематокріт, г % 31,7 ± 0,24 34,0 ± 0,31 37,7 ± 0,29

Лейкоцити, тис./мм3 5,64 ± 0,22 5,68 ± 0,09 5,66 ± 0,11

Т-клітини, тис./мм3 2,08 ± 0,31 2,34 ± 0,09 2,51 ± 0,17

В-клітини, тис./мм3 2,32±0,21 2,58±0,16 2,71±0,08

Імуноглобуліни, мг/100 мл 1627 ± 21 2059 ±37 2364 ± 43

Загальний білок, г % 4,43 ± 0,18 4,55 ± 0,16 4,72 ± 0,21

Альбуміни, г % 1,37 ± 0,23 1,24 ± 0,13 1,33 ± 0,19

Глобуліни, г % 3,06 ± 0,09 3,31 ± 0,20 3,39 ± 0,18

Більш високі показники рівня гематокриту та наявність Т- і В-клітин у птиці дослідних груп свідчить про підвищення імунітету птиці при застосуванні імуномодулятора КАФІ.

Таким чином, біохімічні дослідження крові показали, що КАФІ позитивно впливає на імунний статус організму, що підтверджується показниками продуктивних якостей індиків.

Економічна ефективність використання імуномодулятора КАФІ

Загальний висновок про ефективність використання імуномодулятора КАФІ можна зробити тільки після відповідної економічної оцінки його.

Як свідчать дані таблиці 9, у зв’язку з підвищенням збереженості ремонтного молодняку та інтенсивності їх росту в дослідній групі при застосуванні в дозі 0,20 мл/кг КАФІ зменшились витрати комбікорму на 1 кг приросту живої маси на 4,6 %, що призвело до зниження їх собівартості, незважаючи на собівартість препарату КАФІ та ветеринарне обслуговування. У зв’язку з цим загальна виручка від реалізації молодняку в дослідній групі становила 86757,2 грн., що на 18,2 % більше, ніж у контрольній групі. Це сприяло тому, що загальний прибуток та прибуток у розрахунку на одну голову при використанні препарату КАФІ був вищий, ніж у контрольній групі на 39 %.

Таблиця 9

Економічна ефективність використання препарату КАФІ при вирощуванні ремонтних індичок (за результатами виробничої перевірки)

Показник Г р у п и

контрольна дослідна

1 2 3

Поголів’я індичок на початок виробничої перевірки, гол. 6300 6110

Збереженість до 180 днів, % 78,6 93,6

Жива маса одної голови наприкінці перевірки, кг 5,930 6,120

Всього отримано приросту живої маси, кг 29117 34714

Витрати комбікорму на 1 кг приросту, кг 5,25 5,02

Вартість усього комбікорму, грн 35931,5 40960,5

Вартість препарату КАФІ, грн — 4,58

Загальні витрати, грн 64061,6 71773,4

1 2 3

Реалізовано молодняку індичок, гол. 4952 5719

Реалізаційна вартість одної індички, грн 14,82 15,17

Загальна виручка від реалізації молодняку, грн 73388,6 86757,2

Прибуток, всього грн 9327,0 14983,8

Прибуток у розрахунку на одну голову, грн 1,88 2,62

Рентабельність, % 14,5 20,9

Ефективним виявилося також використання КАФІ і для індичок-несучок (табл. 10).

Таблиця 11

Економічна ефективність використання препарату КАФІ для поголів’я індичок

Показник Г р у п и

контрольна дослідна

Поголів’я індичок на початок досліду, гол. 2106 2022

Збереженість поголів’я, % 77,7 81,2

Валове виробництво яєць, шт. 84800 85100

Витрати комбікорму на 1000 яєць, кг 961,1 949,3

Вихід індиченят, % 77,7 79,4

Одержано індиченят всього, гол. 46862 50962

Вартість препарату КАФІ, грн — 202,2

Собівартість 1000 тис. індиченят, грн 2020 1885

Реалізаційна ціна 1000 тис. індиченят, грн 2500 2500

Виручка від реалізації індиченят, грн 117155 127405

Прибуток, всього грн 15378 22142

Прибуток у розрахунку на одну індичку, грн 8,24 12,08

Рентабельність, % 15,1 21,0

Загальний прибуток у дослідній групі при використанні 0,15 мл/кг КАФІ становив 33142 грн проти 15378 грн у контрольній групі. Рентабельність виробництва яєць у контрольній групі становила 15,1 %, тоді як у дослідній була на 5,9 % вищою і складала 21 %.

ВИСНОВКИ

1. Ведення індиківництва в умовах промислової технології супроводжується пригніченням імунної системи птиці, зниженням метаболізму, що не дає можливості отримати продукцію згідно генетичного потенціалу породи.

2. Розроблені біотехнологічні параметри застосування імуномодулюючого препарату КАФІ при вирощуванні ремонтних індичок з 5-10-денного до 180-денного віку і для дорослих індичок за 2-4 тижні до початку яйцекладки. Оптимальною дозою при вирощуванні молодняку та використанні дорослих індичок є 0,15 мл/кг живої маси.

3. Застосування препарату КАФІ за розробленими біотехнологічними параметрами підвищувало в крові індиків (порівняно з контролем) концентрацію еритроцитів — на 0,33-0,39 млн/мм3 (Р>0,05), гемоглобіну — на 0,87-2,47 г % (Р<0,01), гематокриту — на 2,3-6,0 г % (Р<0,01), а також носіїв імунної системи — Т-клітин — на 0,26-0,39 тис/мм3 (Р>0,05), В-клітин — на 0,36-0,39 тис/мм3 (Р< 0,05) та імуноглобулінів — на 432-737 мг % (Р<0,001), що сприяло покращанню функціональної активності клітинного і гуморального імунітету, еритропоезу і резистентності птиці.

4. Біотехнологічні параметри імуномодулятора КАФІ при вирощуванні ремонтного молодняку сприяють підвищенню збереженості на 10,8-15,0 % (Р<0,01), інтенсивності росту — на 3,4-8,6 % (Р<0,01) і виходу кондиційних молодок на 3,2-4,5 %.

5. При використанні дорослого поголів’я індичок дача препарату КАФІ згідно розробленої біотехнології дала можливість збільшити збереженість їх на 1,6-5,0 %, несучість — на 6,8-12,1 % (Р<0,05).

6. Гістологічними дослідженнями органів відтворення індичок виявлена загальна закономірність у розподілі сперміїв індиків у чотирьох відділах — піхві, шийці матки, матці і лійці яйцепроводу на початку їх продуктивного використання. Наприкінці яйцекладки спермії виявлялися тільки у шийці матки, що пов’язано з деструктивними змінами інших відділів яйцепроводу і проявленням в індичок інстинкту насиджування. Зниження показників інкубації пов’язане із втратою здатності криптів шийки матки утримувати спермії.

7. Біотехнологічні параметри імуномодулятора КАФІ позитивно впливали на інкубаційні якості яєць індичок. Зокрема, заплідненість їх підвищувалась на 5,4-5,6 %, вихід індиченят — на 5,2-7,1 % (Р<0,01). Проте, суттєвих змін у морфологічному складі яєць індичок (маса, довжина, ширина та індекс форми яйця, маса жовтка і білка, товщина шкаралупи) препарат КАФІ не викликав.

8. Використання біотехнологічних параметрів препарату КАФІ сприяє активації процесу травлення та зниження затрат корму на одиницю продукції: так, при вирощуванні молодняку оплата корму підвищується на 5,6-9,7 %, витрати кормів на 1 тис. яєць зменшуються на 1,3 %.

9. Економічна ефективність використання біотехнологічних параметрів імуномодулюючого препарату КАФІ складається із підвищення збереженості, середньодобового приросту живої маси, несучості та виводу індиченят, зниження затрат корму на одержання одиниці продукції. Вартість препарату, витраченого на одну ремонтну індичку, складала 1 копійку, а додатковий прибуток — 0,74 грн, для дорослих індичок — 10 коп./гол., а прибуток — 3,84 грн. Рентабельність при вирощуванні ремонтного молодняку в дослідній групі збільшується на 6,4 % і при використанні дорослих індичок – на 5,9 %.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою підвищення продуктивності в індиківництві (інтенсивності росту молодняку, його збереженості, несучості індичок та поліпшення інкубаційних якостей яєць), а також підвищення рівня рентабельності виргобництва продукції індиківництва пропонується використовувати імуномодулюючий препарат КАФІ в дозі 0,15 мл/кг живої маси, з водою:

· для дорослих індичок за 2-4 тижні до початку яйцекладки.

Матеріали проведених наукових досліджень відображені в заявці на патент "Спосіб застосування гомогенату тимуса для індичок", на яку отримано позитивне рішення про видачу патента № 98052586 на винахід від 19 жовтня 1999 р.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Качан А.Д. Вплив імуномодулятора КАФІ на продуктивність індичок. // Вісник БДАУ — Біла Церква, 1997. — Вип. 2, ч.1.— С.168-172.

2. Бесулін В.І., Нікітенко А.М., Качан А.Д., Резуненко В.І., Журбенко В.А., Булей Н.В., Шарандак В.І. Засіб підвищення відтворювальних якостей індичок шляхом застосування імуномодулятора КАФІ. // Вісник БДАУ — Біла Церква, 1997. — Вип.3, Ч.1. — С.198-204. (Брав участь у проведенні експериментальної частини та біометричній обробці отриманих результатів. Опрацьовував дані літературних джерел по даному напрямку досліджень).

3. Качан А.Д., Кашуба В.І., Шарандак В.І. Взаємозв’язок генотипних і паратипових факторів з відтворювальними якостями індичок при застосуванні імуномодулятора КАФІ // Вісник БДАУ — Біла Церква, 1998. — Вип. 4, Ч.1. — С.225-230. (Приймав безпосередню участь у проведенні досліду, систематизував отримані результати і проводив їх біометричну обробку).

4. Бесулін В.І., Фоменко С.Г., Качан А.Д. Марущак А.Т., Кожедуб О.М. Знову про зниження інкубаційних якостей яєць індичок наприкінці циклу несучості // Вісник БДАУ — Біла Церква, 1999. — Вип. 8, Ч.2. — С.28-34. (Проводив обробку наукових літературних джерел, брав участь у проведенні експериментальної частини, а також у систематизації отриманих результатів).

5. Бесулин В.И., Никитенко А.М., Качан А.Д., Соболев А.И., Кашуба В.И. Обработка индеек иммуномодулятором // Птицеводство. — 1999. — № 2. — С.28-29. (Брав участь при складанні методики проведення досліду, розробляв схему досліду і безпосередньо проводив науковий експеримент. Отримані результати досліду обробив біометрично).

6. Бесулин В.И., Никитенко А.М., Качан А.Д. Технология производства мяса индеек // Методические рекомендации. — Сергиев Посад. 1996. — 33 с. (Приймав участь у проведенні експериментальної частини та біометричній обробці отриманих результатів. Проводив аналіз одержаних результатів, брав участь у оформленні матеріалів досліджень).

7. Бесулін В.І., Качан А.Д., Соболєв О.І. Шляхи підвищення відтворювальних якостей індичок // Материал? отчетной научно-технической конференции сотрудников ЛСХИ по итогам 1993 года. Ч.1. — Луганск, 1994. — С.118.

8. Качан А.Д. Вплив імуномодулятора КАФІ на ріст, резистентність індичат і відтворювальні здібності індичок // Тези доповідей республіканської науково-практичної конференції „Проблеми підвищення продуктивності тварин та ефективності їх лікування”— Дніпропетровськ, 1994. — С.29.

9. Качан А.Д. Вирощування ремонтних індичок при використанні імуномодулятора КАФІ//Тези доповідей науково-практичної конференції „Вчені Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту — виробництву”—Біла Церква, 1994. — С.144.

10. Бесулін В.І., Нікітенко А.М., Качан А.Д. Вплив імуномодулятора КАФІ різного походження на відтворювальні якості індичок. //Тези доповідей ХІІІ Української конференції молодих вчених з птахівництва. —Борки, 1994. — С. 29.

11. Бесулін В.І., Нікітенко А.М., Качан А.Д., Соболєв О.І. Використання імуномодулятора КАФІ при вирощуванні індиків. // Тези доповідей Української конференції з птахівництва. — Борки, 1996. — С. 15.

12. Бесулин В.И., Качан А.Д., Кашуба В.И. Изменение гистоструктур? яйцевода индеек в период яйцекладки. // Тези доповідей Української конференції з птахівництва. — Борки, 1996. — С.16.

Качан А.Д. Розробка біотехнологічних параметрів застосування імуномодулятора КАФІ для підвищення продуктивності індиків. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.20 — біотехнологія. — Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2000.

Дисертаційну роботу присвячено розробці біотехнологічних параметрів застосування імуномодулятора КАФІ при вирощуванні ремонтних і використанні дорослих індичок. Визначено вплив препарату КАФІ на гематологічні та імунобіологічні показники крові ремонтних і дорослих індичок, з’ясовано роль імуномодулятора у формуванні резистентності організму та продуктивних якостей індиченят, вирощуваних на ремонт. У роботі проведено порівняльну характеристику несучості та відтворювальних якостей дорослих індичок, залежно від дози препарату. Проведено розрахунок економічної ефективності використання оптимальних рівнів імуномодулятора КАФІ для ремонтних та дорослих індиків.

Розроблені і експериментально об?рунтовані біотехнологічні параметри застосування імуномодулюючого препарату КАФІ можуть успішно використовуватись в індиківництві для покращання інтенсивності росту молодняку і збереженості поголів’я індиків, підвищення репродуктивних якостей індичок, їх несучості та рівня рентабельності виробництва продукції індиківництва, а також поліпшення інкубаційних якостей яєць. Найбільш ефективною дозою використання імуномодулятора КАФІ є 0,15 мл препарату на 1 кг живої маси ремонтного молодняку у віці 5-10 днів і дорослих індичок за 2-4 тижні до яйцекладки.

Ключові слова: імуномодулятор КАФІ, ремонтний молодняк, резистентність організму, клітинний і гуморальний імунітет, репродуктивні якості, несучість.

Качан А.Д. Разработка биотехнологических параметров применения иммуномодулятора КАФИ для пов?шения продуктивности индеек. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственн?х наук по специальности 03.00.20 — биотехнология. — Белоцерковский государственн?й аграрн?й университет, Белая Церковь, 2000.

Диссертация посвящена разработке биотехнологических параметров использования иммуномодулятора КАФИ при в?ращивании ремонтн?х и использовании взросл?х индеек. Определено влияние препарата КАФИ на гематологические и иммунобиологические показатели крови ремонтн?х и взросл?х индеек, изучена роль иммуномодулятора в формировании резистентности организма и продуктивн?х свойств индеек, в?ращиваем?х на ремонт. В работе проведен сравнительн?й анализ несучести и воспроизводства взросл?х индеек в зависимости от доз? препарата. Сделан? расчет? ?кономической ?ффективности использования оптимальн?х уровней иммуномодулятора КАФИ для ремонтн?х и взросл?х индеек.

Разработанн?е и ?кспериментально установленн?е биотехнологические параметр? использования иммуномодулятора КАФИ могут успешно применяться в индейководстве для улучшения интенсивности роста молодняка и сохранности поголовья индеек, пов?шения репродуктивн?х качеств индеек, их несучести и уровня рентабельности производства продукции индейководства, а также улучшения инкубационн?х качеств яиц. Наиболее оптимальной дозой использования иммуномодулятора КАФИ является 0,15 мл препарата на 1 кг живой масс? для ремонтного молодняка в возрасте 5-10 дней, что способствовало увеличению сохранности молодняка на 10,8-15,0 %, интенсивности его роста — на 3,2-4,6 %, и снижает оплату корма на 5,6-9,7 %. Использование иммуномодулятора КАФИ в дозе 0,15 мл/кг живой масс? для взросл?х индеек за 2-4 недели до начала яйцекладки увеличивало их несучесть на 6,8-12,1 %, а также уменшался расход кормов на 1 т?с. яиц на 1,3 %.

Применение препарата КАФИ по разработанным биотехнологическим параметрам положительно влияло на биохимические показатели крови (сравнительно с контролем): концентрация эритроцитов увеличивалась на 0,33-0,39 млн./мм3 (Р>0,05), гемоглобина – на 0,87-2,47 г % (Р<0,01), гематокрита – на 2,3-6,0 г% (Р<0,01), а также носителей иммунной системы – Т-клеток – на 0,26-0,39 тыс./мм3 (Р>0,05), В-клеток – на 0,36-0,39 тыс./мм3 (Р<0,05) и иммуноглобулинов – на 432-737 мг% (Р<0,001), что способствовало улучшению функциональной активности клеточного и гуморального иммунитета, эритропоэза и резистентности организма птицы.

В результате гистологических исследований органов воспроизводства индеек установлена общая закономерность в распределении спермиев в четырех отделах – влагалище, шейке матки, матке и воронке яйцевода в начале их продуктивного использования. В конце яйцекладки спермии выявлены только в шейке матки, что обусловлено деструктивными изменениями других органов воспроизводства и проявлении в индеек инстинкта насиживания. Применение препарата КАФИ не влияло на эти изменения. Снижение показателей инкубации связано с потерей способности крипт шейки матки удерживать спермии.

Иммуномодулятор КАФИ положительно влиял и на инкубационные качества яиц индеек: оплодотворенность их увеличивалась на 5,4-5,6 %, выход индюшат – на 5,2-7,1 % (Р<0,01).

Использование иммуномодулятора КАФИ способствовало пов?шению ?кономической ?ффективности. Стоимость препарата, затраченного на одну голову при в?ращивании ремонтного молодняка, составила 1 коп., а добавочная приб?ль — 0,74 грн, дополнительн?е расход? на препарат для