КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Косяк Людмила Іванівна

УДК 37.036

ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ

ЕСТЕТИЧНИХ ІНТЕРЕСІВ СТАРШОКЛАСНИКІВ

13.00.09 - теорія навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кривий Ріг - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті,

Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Буряк Володимир Костянтинович, Криворізький державний педагогічний університет, ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Мельничук Сергій Гаврилович, Кіровоградський державний педагогічний університет ім. Володимира Винниченка, завідувач кафедри педагогіки педагогічного факультету; кандидат педагогічних наук, доцент Бутенко Наталія Іванівна, Херсонський державний педагогічний університет, доцент кафедри педагогіки і психології.

Провiдна установа: Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, кафедра теорії та історії педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться 24 січня 2001 року о 1400 годинi на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.053.01 у Криворізькому державному педагогічному університеті за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, просп. Гагаріна, 54, ауд. 230. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету (50086, м. Кривий Ріг, просп. Гагаріна, 54).

Автореферат розісланий 22 грудня 2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Штельмах Г.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Напередодні третього тисячоліття, в період докорінних перетворень у роботі загальноосвітньої школи, появи великої кількості ліцеїв, гімназій, спеціалізованих, приватних шкіл, як ніколи актуальною постає проблема створення досконалої системи освіти, виховання і розвитку підростаючого покоління. При цьому одним із головних завдань є виявлення у процесі навчальної роботи природних нахилів та обдарувань кожної дитини і формування на їх основі, відповідно до суспільних проблем і потреб особистості, широкого кола стійких естетичних інтересів, які допомагають молодій людині самостійно вирішувати питання організації спілкування зі світом прекрасного.

Проблема інтересу, стимулів діяльності здавна хвилювала людство, була предметом глибоких роздумів. Вона належить до найбільш складних і дискусійних не тільки для педагогіки, але й для ряду інших наук, які послуговуються цим поняттям.

У соціології питанням інтересів людини, їх ролі в її житті та діяльності велику увагу приділяли А.Г.Здравомислов, В.М.Іванчук, А.М.Сохор, В.О.Трипольський, В.С.Цукерман та ін.; у психології - Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, Л.А.Гордон, О.М.Леонтьєв, П.М.Якобсон та ін.; у педагогіці - М.А.Верб, Л.Н.Коган, І.В.Логінова, С.П.Кудрявцева. Тенденція диференціювати загальне поняття "інтерес" розвинена в дослідженнях ленінградських педагогів В.Н.Липника, Т.М.Мілушевої, Ф.К.Савіної, В.О.Філіпової, І.Г.Шапошникової на чолі з професором Г.І.Щукіною, які вивчали специфіку інтересу до різних навчальних предметів і його вплив на розвиток особистості школяра.

Багато хто з дослідників, прагнучи розкрити сутність інтересу, наводить найрізноманітніші його визначення: вибіркова спрямованість людини, її уваги (М.Ф.Добринін), її думок, помислів (С.Л.Рубінштейн); активне пізнавальне (В.Г.Іванов, В.М.М'ясищев), емоційно-пізнавальне (Н.Г.Морозова) ставлення людини до світу.

За останні роки в Україні проводяться інтенсивні дослідження проблем естетичного виховання учнів, визначається вплив різноманітних форм, методів, засобів виховної роботи на естетичний розвиток особистості (Б.А.Брилін, В.Г.Бутенко, Н.І.Бутенко, Л.П.Вовк, Г.Є.Гребенюк, О.Н.Дем'янчук, В.В.Зубарєв, Л.Г.Коваль, О.А.Комаровська, В.Г.Кузь, С.Г.Мельничук, Н.Є.Миропольська, О.Г.Мороз, Г.С.Тарасенко, Л.М.Філатова, Г.П.Шевченко та ін.). Однак при розмаїтості точок зору на естетичний інтерес і його роль у посиленні виховної функції навчання ця проблема не отримала всебічного висвітлення та теоретичного обґрунтування в працях сучасних дослідників.

Аналіз шкільної практики дозволяє говорити про наявність суперечностей: між творчою природою навчальної діяльності і репродуктивним характером навчання; естетизацією шкільної праці та недостатнім рівнем естетичних інтересів і творчої активності учнів у навчальному процесі.

Розв'язання цих суперечностей передбачає виявлення причин низького рівня сформованості естетичних інтересів учнів і пошук шляхів усунення їх у процесі навчальної роботи.

Сьогодні назріла потреба в теоретичному обґрунтуванні сутності, змісту, важливих характеристик естетичного інтересу; визначенні показників, рівнів та етапів його становлення; виявленні дидактичних умов, що забезпечують результативність формування цього складного особистісного утворення в навчальному процесі. Необхідно також подбати про створення для вчителів ліцеїв і гімназій методичних рекомендацій, які визначають умови, шляхи, форми і засоби формування естетичних інтересів майбутніх фахівців.

Актуальність проблеми, а також її недостатня розробленість зумовили вибір теми дослідження "Дидактичні умови формування естетичних інтересів старшокласників".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою комплексної теми "Психолого-педагогічні основи активізації навчальної діяльності школярів" (№ 1-96) кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету, занесеної на конкурсній основі до координаційного плану найважливіших досліджень Міністерства освіти і науки України і затвердженої координаційною радою з наукових досліджень АПН України (протокол №5 від 14.06.99).

Об'єкт дослідження - процес формування естетичних інтересів старшокласників у навчальній діяльності.

Предмет дослідження - дидактичні умови формування естетичних інтересів старших школярів у процесі навчальної роботи.

Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці дидактичних умов, що забезпечують ефективність формування естетичних інтересів старшокласників у навчальному процесі.

В основу дисертаційного дослідження покладено припущення про те, що процес формування естетичних інтересів буде успішним, якщо:

·

· озброїти учнів естетичними знаннями, вміннями та навичками з метою творчого їх використання в пізнавальній та естетичній діяльності;

· надати навчальному процесу естетичної спрямованості через уведення до його змісту естетичних ситуацій, міжпредметних зв'язків.

Відповідно до поставленої мети і висунутої гіпотези було сформульовано такі завдання:

1) на основі вивчення та аналізу наукової психолого-педагогічної літератури визначити сутність, основні риси та показники, що характеризують ступінь сформованості естетичного інтересу;

2) розробити методику експериментального дослідження процесу формування естетичних інтересів старшокласників у навчальному процесі школи нового типу;

3) теоретично обґрунтувати та експериментальним шляхом перевірити дидактичні умови, що забезпечують результативність дослідної програми у формуванні естетичних інтересів учнів старших класів.

Методологічною основою дослідження є Закон України "Про освіту", "Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад", філософська концепція естетичного пізнання світу, вчення про естетичну активність суб'єкта в навчальному процесі, про творчу сутність особистості, положення про вивчення і комплексне застосування різноманітних методів дослідження.

Теоретичною основою дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних педагогів і психологів, присвячені розробці дидактичних проблем формування пізнавальних та естетичних інтересів учнів. Принципове значення для досліджуваної проблеми мають ідеї Л.Н.Когана, І.В.Логінової (в яких естетичний інтерес визначається як специфічне ставлення людини до навколишнього світу, бажання оволодіти конкретними естетичними об'єктами); С.П.Кудрявцевої (щодо естетичного інтересу як виявлення потреби в переживанні, насолоді прекрасним); М.Ф.Добриніна (про наявність в інтересі вольових елементів психіки людини); Л.І.Божович, В.Г.Іванова, О.М.Леонтьєва, В.М.М'ясищева (щодо акцентування уваги на пізнавальних аспектах інтересу); В.Н.Липника, В.М.Максимової, Н.Г.Морозової, А.С.Роботової, С.Л.Рубінштейна (про єдність пізнавального фактора із позитивним ставленням до предмета); В.О.Філіпової (про естетичний інтерес як вибіркову спрямованість особистості на значущі для неї естетичні цінності), О.Н.Дем'янчука (про естетичний інтерес як структурний елемент естетичного ставлення до предмета); В.Г.Бутенка (в якого естетичний інтерес розглядається як показник естетичної культури людини). Були вивчені та використані праці філософів, соціологів, психологів, педагогів про формування творчої особистості та роль естетичного інтересу в її становленні.

Комплексний підхід до вивчення проблеми дисертаційного дослідження зумовив використання сукупності методів:

· теоретичних: вивчення та аналіз наукової психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, педагогічного досвіду й педагогічної практики вчителів, результати яких було використано для обґрунтування сутності, змісту, структури, показників естетичного інтересу та виявлення дидактичних умов його формування у старшокласників;

· емпіричних: бесіда, інтерв'ю, анкетування, спостереження, аналіз результатів естетичної діяльності учнів, що використовувалися для діагностики рівня сформованості естетичних інтересів; педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий), проведення якого дозволило визначити вихідний стан досліджуваного явища в шкільній практиці, розробити й реалізувати програму дослідно-експериментального навчання щодо формування естетичних інтересів старшокласників; статистичні методи обробки одержаних даних, через які визначалася значущість та надійність отриманих результатів.

Методика передбачала зіставлення об'єктивних і суб'єктивних даних, тому вивчалася шкільна документація, конспекти уроків, результати творчих робіт учнів.

Експериментальна база та етапи дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася в три етапи на базі педагогічної гімназії №24, СШ № 7, Саксаганського природничо-наукового ліцею м. Кривого Рогу, СШ № 19, школи естетичного спрямування № 15, Криворізького обласного ліцею-інтернату для сільської молоді, які орієнтують своїх випускників на продовження освіти у вищій школі.

Різними видами дослідження було охоплено до 960 старшокласників і 98 вчителів шкіл нового типу.

На першому етапі (1993-1995 рр.) - пошуково-теоретичному - вивчався стан розробленості проблеми в науковій літературі, аналізувалися специфіка і сутнісні характеристики естетичного інтересу, здійснювалося теоретичне обґрунтування дидактичних умов формування естетичних інтересів учнів старших класів, уточнювався понятійний апарат дослідження, розроблялася програма дослідно-експериментальної роботи.

На другому етапі (1995-1998 рр.) - дослідно-експериментальному - вивчався й аналізувався стан сформованості естетичних інтересів старшокласників (констатуючий експеримент). Здійснювалася апробація дослідницьких методик у програмі формуючого експерименту, перевірялася ефективність дидактичних умов у процесі навчальної роботи. Об'єкт було значно звужено, оскільки на етапі констатуючого експерименту було виявлено, що навчальна робота щодо формування естетичних інтересів старшокласників у ліцеях і гімназіях, на відміну від загальноосвітньої школи, має свою специфіку. Експериментальні й контрольна групи було створено на базі 10-11 класів Криворізького обласного ліцею-інтернату, які поєднали в собі 343 респонденти.

На третьому етапі (1998-2000 рр.) - заключно-узагальнюючому - здійснювалася обробка, систематизація, літературне оформлення отриманого дослідницького матеріалу, апробація та впровадження висновків і рекомендацій у шкільну практику. Було проведено уточнюючий експеримент, зроблено контрольні зрізи, які дозволяють порівняти результати формуючого з даними констатуючого експерименту.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

· подальший розвиток дістало трактування сутності поняття "естетичний інтерес" щодо навчального процесу в ліцеях і гімназіях;

· встановлено етапність формування естетичних інтересів та значущість участі старшокласників в естетичній діяльності для духовно-морального становлення їхньої особистості;

· вперше розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичні умови, які забезпечують ефективність формування цього складного особистісного утворення в учнів старших класів;

· удосконалено методику підготовки вчителів до систематичної та цілеспрямованої роботи з формування естетичних інтересів учнів;

· створено й апробовано методику проведення уроків з використанням естетичних ситуацій, міжпредметних зв'язків.

Теоретичне значення роботи полягає в:

· науковій характеристиці процесу формування естетичного інтересу старшокласників засобами навчальної роботи;

· обґрунтуванні можливостей навчання для розвитку естетичних інтересів учнів старших класів;

· з'ясуванні взаємозв'язку дидактичних умов та форм, методів і засобів, що забезпечують успішність становлення стійкого естетичного інтересу школярів.

Практичне значення одержаних результатів:

· розроблено й впроваджено в практику Криворізького обласного ліцею-інтернату для сільської молоді програму методичного семінару "Теоретичні основи формування естетичних інтересів учнів" (протокол засідання педагогічної ради №1 від 2.10.97);

· визначено зміст і методику проведення святкових уроків, уроків із сюжетно-рольовими іграми, позаурочних заходів естетичного спрямування;

· розроблено методичні рекомендації щодо формування в ліцеїстів естетичних інтересів до профілюючих дисциплін.

Одержані результати мають безпосередній вихід до практики організації навчального процесу естетичного спрямування в ліцеях та гімназіях і позитивно впливають на якість навчальної роботи старшокласників, значно підвищують рівні їх готовності до творчої навчально-пізнавальної діяльності.

Зібрані дані дозволяють розширити діапазон естетичного впливу на особистість учня з метою формування в нього стійкого естетичного інтересу.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечуються методологічним та теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних предмету, меті і завданням; дослідно-експериментальною пе-

ревіркою висунутої гіпотези; єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.

Апробація та впровадження результатів дисертації здійснювалися через обговорення матеріалів дослідження на кафедрі педагогіки, засіданнях методологічного та методичного семінарів, постійно діючих у Криворізькому державному педагогічному університеті, на засіданнях педагогічних рад, методичних об'єднань обласного ліцею-інтернату для сільської молоді м. Кривого Рогу. Основні положення дисертації доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми гуманізації навчально-виховного процесу в педагогічній теорії та практиці української школи" (м. Кривий Ріг, 28-29 березня 1996 р.), на ІІ-му Міжнародному симпозіумі "Человек, язык, культура, познание" (м. Кривий Ріг, 16-17 квітня 1997 р.). Результати дослідження пропагувалися на семінарах для молодих дослідників, аспірантів, учителів шкіл, організаторів навчального процесу в ліцеях і гімназіях (педагогічна гімназія №24, Саксаганський природничо-науковий ліцей м. Кривого Рогу). Впровадження результатів дослідження здійснювалося через публікації статей, виступи на семінарах, конференціях із проблеми дисертації.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць, 4 з яких - у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Загальний обсяг публікацій 1,94 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (200 найменувань), 2 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 162 сторінках тексту, до якого входять 25 таблиць і 11 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу, завдання, розкрито вихідні концептуальні положення, методологічну і теоретичну основи дослідження, його методи, новизну, теоретичну і практичну значущість; подано відомості про апробацію і впровадження матеріалів дослідження.

У першому розділі - "Питання формування естетичних інтересів школярів у психолого-педагогічній літературі" - подається аналіз вивченого теоретичного матеріалу; з'ясовується сутність понять "інтерес", "естетичний інтерес" у наукових дослідженнях; визначаються структура, показники, етапи і рівні розвитку естетичного інтересу; виявляються дидактичні умови й шляхи, що забезпечують успішне формування естетичних інтересів учнів старших класів.

У роботі естетичний інтерес розглядається як мотив (внутрішнє спонукання) особистості, спрямований на пізнання естетичної дійсності, в основі чого лежить не тільки тяжіння до краси, але й прагнення оцінювати різні предмети і явища з точки зору уявлень про прекрасне. Щодо навчального процесу - це тяжіння не тільки до предметів естетичного циклу, але і вміння та бажання отримувати естетичне задоволення, насолоду від різних шкільних предметів.

Теоретичне дослідження проблеми показує, що естетичний інтерес виступає в тих самих суттєвих характеристиках, які властиві будь-якому інтересу: характеризується вибірковою спрямованістю психологічних процесів людини на предмети і явища дійсності, прагненням займатися діяльністю, яка несе задоволення; є збудником активності, що забезпечує інтенсивне протікання всіх процесів і продуктивність діяльності; має об'єктивно-суб'єктивну природу, оскільки предметом інтересу стає той об'єкт дійсності, який становить цінність для особистості; за психологічними ознаками - естетичний інтерес визначається як поєднання емоційних, інтелектуальних, вольових процесів; характеризується присутністю пізнавального елемента, оскільки, цікавлячись предметом, людина прагне краще пізнати його.

Естетичний інтерес має також свої специфічні особливості, що дозволяють виділити його в окрему галузь інтересів. Це - особливий зв'язок об'єктивного і суб'єктивного, коли людина в своїх естетичних прагненнях виявляє ті властивості об'єкта, які безпосередньо в ньому самому ще не містяться, а народжуються тільки в ставленні до нього суб'єкта і виступають як цінність для нього; особливий характер об'єктно-суб'єктних стосунків, коли естетичний інтерес звернений не тільки і не стільки до змісту, скільки до того, як організований, як побудований, як виражений, як втілений формою певний зміст; особлива психологічна структура, в основі якої лежать емоційні процеси; особлива роль у структурі естетичних інтересів вольового компонента, тому що естетичний інтерес може виникнути в людини лише в ситуаціях, які містять і дефіцит інформації, і той ступінь її організованості, що потребує не дуже великих зусиль в оволодінні естетичним об'єктом.

Ці особливості естетичного інтересу дозволяють визначити його як вибіркову спрямованість особистості на значущі для неї естетичні цінності, на встановлені міри відповідності форм і змісту предметів, явищ і властивостей, на встановлення відповідності мір предметів мірі людини. У цьому - предметний зміст естетичного інтересу. Мотиваційна його сила в емоційно-оцінювальному ставленні особистості, яке виражає її потребу в красі та гармонії світу, її організованості, впорядкованості.

На основі досліджень В.О.Філіпової, Г.І.Щукіної було виявлено такі показники естетичного інтересу, як: 1) емоційний відгук на запропоновану естетичну цінність; 2) захоплення процесом естетичної діяльності; 3) переживання результатів естетичної діяльності; 4) вияв індивідуальності у виборі естетичної цінності; 5) дійове прагнення до спілкування з естетичними цінностями; 6) відгук на естетичну діяльність; 7) узагальнений характер ставлення до естетичної цінності; 8) вияв творчих засад у діяльності; 9) вибіркове ставлення до естетичних об'єктів.

З'ясовано, що ефективне формування естетичного інтересу в людей будь-якого віку, зокрема й школярів, проходить три етапи:

1) забезпечення необхідних матеріальних умов, достатнього запасу естетичних знань і умінь, мінімуму пізнавальних засобів, що стимулюють процес формування естетичного інтересу;

2) створення позитивного ставлення до предмета й діяльності;

3) спеціально організована діяльність, яка викликає у школярів естетичний інтерес.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури було виявлено, що структура естетичного інтересу об'єднує в собі три компоненти: інтелектуальний (розумовий), вольовий (поведінковий), емоційний.

У своєму розвитку естетичний інтерес проходить 3 рівні, основою для визначення яких є ступінь естетичної активності учня: низький - ухилення від спонукальних дій, середній - активність при спонуканні ззовні; високий - вияв самодовільної активності.

Послідовний педагогічний вплив на процес формування естетичних інтересів ґрунтується на розв'язанні комплексу питань, пов'язаних із відбором необхідної естетичної інформації в навчально-пізнавальній діяльності - ефективним її використанням у навчальному процесі під час організації комунікативної, пізнавальної, творчої діяльності учнів, збагаченням естетичного досвіду особистості, який складає основу її інформаційно-естетичного фонду і веде до встановлення активного ставлення до естетичних явищ, які сприймаються.

У теоретичній частині дослідження виявлено, що процес формування естетичних інтересів старшокласників у навчальній діяльності протікає успішно, якщо враховувати такі дидактичні умови, як: підготовка вчителів до систематичної та цілеспрямованої роботи щодо формування естетичних інтересів учнів; навчання старшокласників естетичних знань, умінь і навичок з метою творчого їх використання в пізнавальній та естетичній діяльності; естетична спрямованість навчального процесу через уведення до його змісту естетичних ситуацій, міжпредметних зв'язків.

У другому розділі - "Дослідно-експериментальна перевірка дидактичних умов формування естетичних інтересів старшокласників" - подається аналіз стану сформованості естетичних інтересів учнів старших класів у практиці сучасної школи; викладається методика проведення експериментальної роботи; конкретизується її зміст; аналізуються результати педагогічного експерименту.

На етапі констатуючого експерименту за допомогою методів анкетування, бесід, спостережень було виявлено ступінь підготовленості вчителів до роботи щодо формування естетичних інтересів старшокласників; з'ясовано характер і спрямованість естетичних інтересів школярів у навчальному процесі, причини, що негативно впливають на рівень сформованості естетичних інтересів учнів шкіл різних типів.

Опитування вчителів (98 чоловік) показало, що більшість із них не приділяють належної уваги питанням формування цього важливого особистісного утворення у своїх вихованців, тому що самі не знають сутності естетичного інтересу (47,2%), не бачать суттєвої різниці між поняттями "естетичний інтерес" і "естетична потреба" (57,6%).

Анкетування 960 старшокласників шкіл різних типів виявило, що більша частина учнів 10 (71,2%) і 11 (49,3%) класів не мають чітких уявлень про сутність естетичного інтересу, але висловлюються за необхідність формування його в навчальному процесі. Більшість учнів 10 класів відповідальність за формування естетичного інтересу покладають на суспільство (51%), на самого себе (15,2%), на батьків (8,2%), не задумувалися над цим (10,6%). Великий % учнів 11 класів вважають, що цим повинна займатися сама людина (32,6%), батьки (20,2%), суспільство (8,9%), все одно хто (7%), не задумувалися над цим питанням (20,9%). Обидві вікові групи незначну роль у формуванні естетичного інтересу відводять школі, вчителям (15%; 10,4%).

При з'ясуванні, що ж приваблює учнів на уроці, виявлено, що це: задоволення потреби в знаннях, в оволодінні способом пізнання та естетичного освоєння предмета й одночасно - можливість самопізнання, участь у розв'язанні творчих завдань, які примушують мобілізувати знання, вольові зусилля, захоплюють емоційно.

За даними анкетування, інтерв'ю з учнями, а також систематичного спостереження за творчою діяльністю старшокласників на уроках різних предметів встановлено, що в методиці організації уроку та в його змісті учнів найбільше не влаштовує: відсутність живого образного матеріалу, використання формальних прийомів, відсутність естетичних оцінок і суджень, надто детальний аналіз змісту уроку; в пізнавальній діяльності, це: поспіх, квапливість, перенесення уваги на результат, відсутність динаміки в етапах діяльності, надто чітка структура уроку, зайва регламентація або відсутність необхідного алгоритму; у взаєминах учителя й учнів: нав'язування свого ставлення до змісту, який вивчається, вияв негативних емоційно-оцінювальних реакцій на відповіді учнів, байдужість і холоднеча в стосунках зі школярами.

Серед учителів, на уроках яких ми побували, лише 11,4% виявилися підготовленими до передачі старшокласникам естетичних знань, умінь і навичок; у 14,7% з них уроки мають естетичну спрямованість через уведення до їх змісту естетичних ситуацій, міжпредметних зв'язків. Великий відсоток учителів (78%) використовують такі форми роботи на уроці, як читання параграфів, начитування лекцій під диктовку, що не викликає у старшокласників ні естетичного, ні пізнавального інтересів. Як результат цього - переважання учнів з низьким (43,4%) і середнім (34,8%) рівнями сформованості естетичних інтересів. Такий стан є наслідком недостатньої спрямованості навчального процесу на формування естетичних інтересів, відсутності системи роботи в цьому напрямі.

Потреба усунення цих недоліків визначила необхідність проведення формуючого експерименту на базі Криворізького обласного ліцею-інтернату для сільської молоді, в якому брали участь 35 вчителів, учні 10-11 класів трьох експериментальних груп ліцею, що об'єднували 7 педагогічних факультетів (філологічний і художньо-графічний (ЕГ1) - 70 учнів; музично-хоровий і педагогічний (ЕГ2) - 75 учнів; індустріально-педагогічний, біолого-хіміко-географічний і фізико-математичний (ЕГ3) - 120 старшокласників і 1 контрольної групи (КГ) - 78 ліцеїстів, усього 378 осіб. Він проводився протягом трьох років у три етапи: I - підготовчий; II - основний; ІII - заключний і передбачав перевірку дидактичних умов, які сприяють успішному формуванню естетичних інтересів учнів до профілюючих дисциплін ліцею; вивчення динаміки формування естетичних інтересів; дослідження якісних змін естетичних інтересів учнів.

На підготовчому етапі дослідно-експериментальної роботи здійснювався поглиблений аналіз характеристик естетичного інтересу; у ході дискусій і диспутів розширювалися і закріплювалися теоретичні знання вчителів про сутність цього важливого особистісного утворення, його показники і рівні сформованості. У процесі аналізу професійно-педагогічного досвіду роботи вчителів ліцею, який здійснювався за наслідками перегляду відкритих уроків і позаурочних заходів, виявлялися відмінності між активними новими і традиційними засобами викладу навчального матеріалу.

Другий етап передбачав апробацію програми дослідно-експериментальної роботи, в основу якої покладено створення необхідних дидактичних умов: 1) підготовка вчителів до систематичної та цілеспрямованої роботи щодо формування естетичних інтересів старшокласників; 2) навчання учнів естетичних знань, умінь і навичок; 3) естетична спрямованість навчального процесу.

Реалізація першої умови здійснювалася за допомогою методичного семінару "Теоретичні основи формування естетичних інтересів учнів", розробок та методичних рекомендацій щодо проведення уроків і позаурочних заходів естетичного спрямування, метою яких було підвищення методичної грамотності вчителів з питань формування естетичних інтересів старшокласників.

Реалізація другої умови передбачала ситуації емоційно-оцінювального вибору, які включали в себе систему міжпредметних завдань, завдання різноманітних видів і ступеня складності (творчі роботи, вибір та аналіз поетичних, музичних, наукових творів), а також групові завдання семінарського типу, мета яких - підвищення естетичних знань, умінь і навичок ліцеїстів.

Задля реалізації третьої умови було вироблено сукупність різних форм і методів, зокрема: святкові уроки, уроки-диспути, уроки з використанням сюжетно-рольових ігор, кросвордів, вікторин, малюнків, шарад, через уведення до їхнього змісту естетичних ситуацій і міжпредметних зв'язків; система таких позаурочних заходів, як: музичні вечори, музично-художні салони, літературні вітальні, КВНи, вікторини "Що? Де? Коли?", тижневики й місячники різних навчальних предметів, бесіди за круглим столом, дискусії на естетичні теми, прес-конференції.

На заключному етапі формуючого експерименту проводилася діагностика, мета якої - виявлення результативності кожної умови. У ході діагностики було визначено високий, середній та низький рівні підготовленості вчителів з теоретичних основ формування естетичних інтересів учнів.

Високий рівень характеризувався тим, що процес формування естетичних інтересів старшокласників глибоко усвідомлювався особистістю вчителя, навчання учнів естетичних знань, умінь і навичок, створення естетичних ситуацій і використання міжпредметних зв'язків у навчальному процесі здійснювалися постійно, ініціативно, творчо. На початку експерименту він складав 23,1%, у кінці став виявлятися в 58,8% учителів.

Середній рівень характеризувався недостатньою усвідомленістю вчителем теоретичних основ формування естетичних інтересів учнів, стихійністю, відсутністю планування і підбору оптимальних методів (на початку - 25,7%, у кінці - 38,1%).

Низький рівень визначався тим, що цей процес здійснювався стихійно, неусвідомлено, без навчання старшокласників естетичних знань, умінь і навичок, з епізодичним використанням естетичних ситуацій і міжпредметних зв'язків у навчальному процесі (51,1% та 3,1% відповідно).

Ці дані свідчать про те, що після ознайомлення з програмою методичного семінару, з розробками та методичними рекомендаціями щодо проведення уроків і позаурочних заходів, спрямованих на підвищення естетичних інтересів учнів до профілюючих дисциплін, підготовленість учителів з питань формування цього динамічного особистісного утворення покращилася і стала виявлятися в основному на високому та середньому рівнях. Це позитивно позначилося на рівні естетичної вихованості вчителів, значно підвищуючи результативність навчального процесу.

Якість засвоєних ліцеїстами естетичних знань визначалася за такими критеріями, як повнота, глибина, гнучкість, системність. До кінця дослідно-експериментальної роботи вона зросла за всіма критеріями, але неоднаково в експериментальних і контрольній групах. Повнота (кількість усіх елементів знання про об'єкт, що вивчався) зросла в ЕГ1 на 34,8%, в ЕГ2 на 39,8%, в ЕГ3 на 32,3%, у КГ тільки на 2,1%. Глибина (число усвідомлених учнями сутнісних зв'язків і відношень у знаннях) в ЕГ1 збільшилася на 41,5%, в ЕГ2 на 46,5%, в ЕГ3 на 48,2%, у КГ на 2,2%. Гнучкість (уміння знаходити варіативні способи використання естетичних знань у змінених умовах) зросла на 30,4% (ЕГ1), на 34,2% (ЕГ2), на 34,5% (ЕГ3), на 1,8% (КГ). Системність (усвідомлення визначеного обсягу пізнання з усіма його елементами й взаємозв'язками між ними) стала більшою в ЕГ1 на 28,7%, в ЕГ2 на 38,8%, в ЕГ3 на 34,4%, у КГ на 1,2%.

Це говорить про те, що озброєння учнів естетичними знаннями посилює сприйняття естетичного об'єкта, судження про нього і впливає на підвищення рівня сформованості естетичного інтересу.

Під час навчання старшокласників естетичних знань велика увага приділялася відпрацюванню учнями таких естетичних умінь, як: уміння визначати настрій твору, розкривати його зміст, виділяти засоби естетичної виразності, виділяти естетичні сторони об'єктів, спиратися на естетичний і життєвий досвід, висловлювати естетичні судження, оцінки.

Вивчаючи вплив естетичних умінь на формування естетичних інтересів учнів, у ході формуючого експерименту використовувалися естетичні ситуації як основний засіб активізації вмінь та інтересу. У них яскравіше виявлялося емоційно-оцінювальне ставлення ліцеїстів до естетичних об'єктів, адекватні способи їх освоєння, які реалізовувалися за допомогою умінь. Таких ситуацій було декілька: одні з них передбачали вільний вибір естетичного об'єкта, другі - освоєння естетичного об'єкта, запропонованого вчителем, треті мали колізійний характер і ставили учнів перед необхідністю зробити вибір за наявністю різних думок про естетичний об'єкт. Виконання завдань ставило за мету формування естетичного інтересу та оволодіння естетичними уміннями й навичками в естетичній та пізнавальній діяльності.

У результаті проведеної дослідно-експериментальної роботи майже всі естетичні вміння учнів стали характеризуватися високим рівнем розвитку, що, без сумніву, позначилося на позитивних виявах естетичного інтересу.

Завдяки розробленій нами дослідно-експериментальній програмі і дотриманню сукупності дидактичних умов, у кінці експерименту в трьох експериментальних і контрольній групах у рівнях сформованості естетичного інтересу (4 підгрупи) до світової, музичної та української літератури, математики і хімії відбулися значні зміни.

В основу визначення підгруп за рівнем сформованості естетичного інтересу в учнів експериментальних і контрольних класів було покладено показники, визначені в теоретичній частині дослідження, які ми розглядали з боку споглядання й діяльності.

Рівні естетичного інтересу встановлювалися за результатами виконаних учнями спеціально розроблених діагностичних завдань і за поведінкою в створених нами естетичних ситуаціях. Основою для визначення рівня став ступінь естетичної активності учня. У визначенні підгруп було використано метод розпізнавання образів, розроблений Б.П.Бітінасом для психолого-педагогічних досліджень:

ІV підгрупа, яку ми умовно назвали низький рівень, об'єднувала учнів, у яких дуже слабо виявлялися показники естетичної активності, майже всі вони на початку експерименту були на низькому рівні; ІІІ підгрупа - післянизький рівень - відзначалася великою нерівномірністю складу: сюди входили учні, в яких показники естетичного інтересу виявлялися на всіх трьох рівнях, але частіше на середньому та низькому; ІІ підгрупа - передвисокий рівень - відзначалася тим, що більшість показників естетичного інтересу виявлялися на високому і середньому рівнях, але частіше на середньому; І підгрупа - високий рівень - об'єднувала учнів, у яких усі показники виявлялися на високому і середньому рівнях.

Одержані за результатами підсумкових зрізів дані оформлено в таблиці:

Таблиця

Динаміка зміни рівнів сформованості естетичного інтересу старшокласників

Підгрупа Дані констатуючого експерименту, % Дані формуючого експерименту, %

Початковий зріз Кінцевий зріз

ЕГ1 (70) ЕГ2 (75) ЕГ3 (120) ЕГ1,2,3 (265) КГ (78) ЕГ1 (76) ЕГ2 (75) ЕГ3 (120) ЕГ1,2,3 (265) КГ (78)

1-високий рівень 16 18,7 20 20 19,6 10,2 35,3 36,7 35,8 35,9 11,3

2-передвисокий рівень 22,3 24 25,3 28,3 25,9 19,3 33,3 32 32,5 32,6 21,2

3-післянизький рівень 23,5 18,7 17,3 20,8 18,9 32,7 22,7 21,3 19,2 21 32,4

4-низький рівень 38,2 38,6 37,4 30,9 35,6 37,8 8,7 10 12,5 10,4 35,1

За таблицею простежується динаміка рівня сформованості естетичного інтересу в експериментальних групах у позитивний бік, на відміну від контрольної. Так, естетичний інтерес до профілюючих предметів у кінці експерименту в учнів ЕГ1,2,3 став виявлятися переважно на високому та середньому рівнях, рідше - на низькому. У четвертій підгрупі (низький рівень) кількість учнів у цілому зменшилася з 35,6% до 10,4%, у третій підгрупі (післянизький рівень) збільшилася з 18,9% до 21,0%, у другій підгрупі (передвисокий рівень) з 25,9% до 32,6%, у першій (високий рівень) з 19,6% до 35,9%.

У контрольній групі зміни були незначними: низький рівень (початковий зріз - 37,8%, кінцевий - 35,1%), післянизький рівень (на початку - 32,7%, у кінці - 32,4%), передвисокий рівень (19,3% та 21,2% відповідно), високий рівень зріс на 1,1 %.

Процес формування естетичного інтересу до різних предметів мав загальні тенденції у визначених підгрупах.

У всіх чотирьох підгрупах до кінця дослідно-експериментальної роботи помітне зростання, але воно нерівномірне за різними показниками. Так, у 4 підгрупі відбулося підвищення показників, що відображають і споглядання, і діяльність. Однак у розвитку естетичного інтересу в учнів цієї підгрупи необхідне постійне спонукання естетичної активності ззовні.

У 3 підгрупі різко виріс рівень вибіркового ставлення і прагнення до естетичних цінностей, за іншими показниками змін не відбулося. Показники естетичного інтересу в різних учнів виражені нерівномірно, тому підгрупа недостатньо компактна.

У 2 підгрупі особливо підвищився рівень вияву індивідуальності у виборі естетичної цінності. Підгрупа найменш компактна, ймовірно, зосередженість учнів на пізнанні своєї індивідуальності і пошуку цінностей, близьких до типу особистості, приводять до виражених відмінностей у вияві естетичного інтересу.

У 1 підгрупі відбувається вирівнювання у вияві різних показників і спостерігається подальший ріст естетичного інтересу.

Процес формування естетичних інтересів у кожного учня протікав своєрідно, залежав від особливостей його особистості і в той же час відображав риси, характерні для підгрупи, до якої належав учень за характером і рівнем естетичного інтересу.

На уроках стали переважати активні форми роботи, пов'язані з освоєнням естетичної цінності; розвиток інтересу до предмета усвідомлювався учнями як просування в оволодінні естетичними цінностями і способами їх освоєння. У цілому ряді випадків зародження інтересу до предмета учні пов'язували з тими естетичними ситуаціями, які спеціально створювалися на уроках.

У кінці дослідно-експериментальної роботи було зафіксовано позитивні зміни в розвитку естетичних інтересів старшокласників у вигляді підвищення рівня їх естетичних знань і умінь; зміни нестійких естетичних інтересів у стійкі; активізації самостійних пошукових зв'язків; розширення творчих можливостей учнів. Підвищився рівень вияву естетичного інтересу майже за всіма його показниками. Намітилися зміни в рівні пізнавального інтересу до предметів, які раніше не входили в коло стійких інтересів старшокласників.

Формування естетичних інтересів - це одне із головних завдань, яке повинне ставитися в процесі навчальної роботи з учнями старших класів, і якщо воно вирішується педагогічно правильно, збільшуються резерви навчання і загального розвитку учнів.

Теоретичний аналіз проблеми та отримані результати науково-експериментальної роботи дозволили зробити такі висновки:

1. Вивчення праць з філософії, соціології, психології та педагогіки щодо питань формування естетичного інтересу учнів дає підстави вважати естетичний інтерес мотивом (внутрішнім спонуканням) особистості, спрямованим на пізнання естетичної дійсності, в основі чого лежить не тільки тяжіння до краси, але й прагнення оцінювати різні предмети і явища з точки зору уявлень про прекрасне.

2. Естетичний інтерес - це важливе особистісне утворення, яке в роки навчання є індикатором загального розвитку старшокласника, тому що воно пов'язане з основною фундаментальною діяльністю - з навчанням - і взаємодіє з такими особистісними властивостями, як активність і самостійність, під впливом яких воно саме розвивається й сприяє розвитку цих властивостей.

3. Формування естетичного інтересу проходить три етапи, які логічно пов'язані між собою, зокрема: I - забезпечення необхідних матеріальних умов, достатнього запасу естетичних знань і умінь, мінімуму пізнавальних засобів, що стимулюють процес формування естетичного інтересу; II - створення позитивного ставлення до предмета й діяльності; III - спеціально організована діяльність, яка викликає в школярів естетичний інтерес.

4. У ході дослідження було доведено, що ефективність процесу формування естетичних інтересів старшокласників залежить від реалізації таких дидактичних умов, як: а) підготовка вчителів до систематичної та цілеспрямованої роботи щодо формування естетичних інтересів учнів (методичний семінар для вчителів ліцеїв і гімназій "Теоретичні основи формування естетичних інтересів учнів"); б) навчання старшокласників естетичних знань, умінь і навичок з метою творчого їх використання в пізнавальній та естетичній діяльності; в) естетична спрямованість навчального процесу через уведення до його змісту естетичних ситуацій, міжпредметних зв'язків.

5. Можливості дослідного навчання і його результативність у підвищенні рівня естетичних інтересів старшокласників значно зростають, якщо в процесі навчання використовувати святкові уроки, уроки із сюжетно-рольовими іграми, дискусії, конференції, КВНи, тижневики і місячники різних навчальних предметів, які дозволяють усвідомити учням старших класів роль естетичного фактора в їх житті й діяльності.

Результати дозволяють говорити про те, що висунуту в ході дослідження гіпотезу підтверджено теоретично і практично, поставлену мету досягнуто й завдання вирішено.

Проблема формування естетичних інтересів старшокласників у процесі навчання не вичерпується результатами виконаного дослідження, є ряд проблем, які потребують спеціального вивчення, а саме:

· вплив культурного середовища на формування естетичних інтересів підлітків;

· зв'язок предметної спрямованості пізнавальних інтересів з формуванням індивідуального складу естетичних інтересів учня;

· вплив художніх здібностей на формування естетичного інтересу і ряд інших питань, які не входили в завдання нашого дослідження.

Ряд положень, встановлених у дослідженні, мають практичне значення. Виділені джерела, дидактичні умови формування естетичних інтересів, деякі способи створення естетичних ситуацій, методичні шляхи активізації пізнавально-естетичного ставлення старшокласників до навчання, які було знайдено в процесі дослідно-експериментальної роботи, можуть орієнтувати вчителя в його практичній діяльності щодо формування естетичних інтересів учнів.

Основний зміст дисертації розкрито у публікаціях автора:

1. Косяк Л.І. Естетичний інтерес як чинник гуманізації навчально-виховного процесу // Проблеми гуманізації навчально-виховного процесу у педагогічній теорії та практиці української школи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції: В 3 Ч. - Кривий Ріг: КДПІ, 1996. - Ч.1. - С. 62 - 64.

2. Косяк Л.И. О сущности эстетического интереса // Формирование активной, творческой личности в учебном процессе школы и педвуза: Сб. науч. тр. / Под ред. В.К.Буряка, Л.В.Кондрашовой. - Кривой Рог: КГПИ, 1996. - С. 192 - 199.

3. Косяк Л.И. Дидактические условия формирования эстетических интересов старшеклассников // Актуальні проблеми духовності: Зб. наук. матеріалів / Гол. ред. Т.А.Хорольська. - Київ - Кривий Ріг, 1997. - Вип.2. - С. 330 - 334.

4. Косяк Л.І. Поняття "естетичний інтерес" у науковій літературі // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. праць / За заг. ред. В.І.Євдокимова, О.М.Микитюка. - Харків: ХДПУ, 1997. - Вип. 3. - С. 113 - 116.

5. Косяк Л.И. Пути формирования эстетических интересов старшеклассников // Парадигмы антропоцентризма: Тезисы пленарных докладов и сообщений ІІ-го международного симпозиума "Человек: язык, культура, познание" - Кривой Рог: КГПИ, Саксагань, 1997. - С. 182 - 183.

6. Косяк Л.І. Формування естетичних інтересів школярів у навчально-виховному процесі // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. праць / За заг. ред. В.І.Євдокимова, О.М.Микитюка. - Харків: ХДПУ, 1997. - Вип. 3. - С. 148 - 152.

7. Косяк Л.И. Эстетический интерес как мотив творческой деятельности школьников // Формирование активной, творческой личности в учебном процессе школы и педвуза: