Національний аграрний університет

КОЛЬЦОВ Микола Павлович

УДК 636.598.087.8

Використання ферментних препаратів в

комбікормах з високим вмістом ячменю при вирощуванні гусенят-бройлерів

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійській державній агротехнічній академії Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор біологічних наук, професор Лисенко Валерій Іванович, Таврійська державна агротехнічна академія, завідувач кафедри тваринництва і мисливствознавства.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Каравашенко Володимир Федорович, Інститут птахівництва УААН, головний науковий співробітник;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Москалик Олександр Юхимович, Білоцерківський державний аграрний університет, Міністерство аграрної політики України, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин.

Провідна установа – Подільська державна аграрно-технічна академія, Міністерство аграрної політики України, кафедра годівлі тварин та технології кормів, м. Кам’янець-Подільський, Хмельницької області.

Захист дисертації відбудеться “25” жовтня 2000 р.

о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті

за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15,

навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці

Національного аграрного університету за адресою:

03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний

корпус 10, читальний зал.

Автореферат розісланий “23” вересня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Столюк В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення конверсії корму – одне з найважливіших завдань птахівництва. Воно ускладнюється, коли до структури комбікормів входять компоненти з високою наявністю клітковини та бета-глюканів, які негативно впливають на перетравність і засвоєння поживних речовин корму, особливо у молодняку птиці. Це, зокрема, стосується ячменю, який є цінним компонентом комбікормів, але внаслідок підвищеного вмісту клітковини і ?-глюкану вводиться в комбікорми в певних обмеженнях: гусенятам до 9-тижневого віку не більше 15% (Фісінін В.І., 1992, Ібатуллін І.І, Каравашенко В.Ф., 1998).

Встановлено, що для покращення поживної цінності комбікормів на ячмінній основі доцільно збагачувати їх ферментними препаратами (Сірвідіс В.Ю., та ін., 1974, 1995, Matosik V., et. al., 1982, Батюжевський Ю.Н., та ін., 1996). При цьому доведена висока ефективність використання ензимів в годівлі птиці (Rotter B., 1989, Nesselman К., 1989, Donkers W., 1991, Vogt Н., 1990), але вона залежить від специфічної дії ферментів і норми введення їх в комбікорми.

У зв’язку з цим виникає необхідність наукового обгрунтування використання окремих ферментів та їх мультиензимних композицій в годівлі птахів, норм введення їх в комбікорми залежно від вмісту важкоперетравних вуглеводів, виду і вікової групи птиці. Крім того, кількість ферментних препаратів постійно зростає, внаслідок чого використання їх в птахівництві не вивчено та не розроблені рекомендації щодо їх застосуванню в комбікорми на ячмінній основі. Таким чином, дослідження стосовно використовування ферментних препаратів в комбікормах з високим вмістом ячменю для гусенят є актуальними.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є складовою частиною наукових досліджень Таврійської державної агротехнічної академії і виконувалась на кафедрі тваринництва і мисливствознавства за ініціативною темою “Використання ферментних препаратів в комбікормах з високим вмістом ячменю при вирощуванні гусенят-бройлерів”, затвердженою вченою Радою ТДАТА 11 квітня 1995 року, протокол № 9.

Мета і завдання досліджень. Основна мета роботи – визначити ефективність

та обгрунтувати дози використання ферментних препаратів мацеробациліну ГЗх і бета-глюкоамілази в комбікормах з високим вмістом ячменю при вирощуванні гусенят-бройлерів.

Виходячи з мети досліджень були поставлені наступні задачі:

- з’ясувати вплив добавок мацеробациліну ГЗх і бета-глюкоамілази окремо та в складі мультиензимної композиції, введених в комбікорми з високим вмістом ячменю, на збереженість, ріст гусенят та витрати комбікорму на приріст живої маси;

- визначити перетравність поживних речовин корму, баланс азоту, фізіолого-біохімічні показники крові та м’ясні якості гусенят-бройлерів;

- встановити оптимальні норми добавок ферментних препаратів мацеробациліну ГЗх, бета-глюкоамілази та їх мультиензимної композиції в комбікорми з високим вмістом ячменю для гусенят-бройлерів;

- провести виробничу перевірку одержаних результатів;

- дати економічну оцінку ефективності використання ферментних препаратів в комбікормах з високим вмістом ячменю в годівлі м’ясних гусенят;

- розробити пропозиції виробництву, щодо застосування ферментних препаратів при використанні комбікормів з високим вмістом ячменю в годівлі гусенят.

Об’єкт дослідження – гусенята 1-9-тижневого віку при вирощуванні на м’ясо.

Предмет дослідження – теоретичні та практичні аспекти використання мо-лодняком гусей поживних речовин комбікорму з високим вмістом ячменю при застосуванні різних доз ферментних препаратів пектолітичної та амілолітичної дії – мацеробациліну ГЗх і бета-глюкоамілази та їх вплив на збереженість, інтенсивність росту, використання корму та м’ясні якості гусенят-бройлерів.

Методи дослідження – зоотехнічні – при вивченні росту, витрат корму на приріст живої маси, перетравності поживних речовин комбікорму, забійних якостей та хімічного складу м’язової тканини; фізіологічні і біохімічні – вмісту в крові

формених елементів, гемоглобіну, загального білка; біометричні – опрацювання результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах півдня України

експериментально визначена ефективність використання різних доз ферментних

препаратів - мацеробациліну ГЗх, бета-глюкоамілази та створеної на їх основі мультиензимної композиції в комбікормах з підвищеним до 30% вмістом ячменю при вирощуванні гусенят-бройлерів, встановлено оптимальну норму їх добавок до комбікормів та з’ясовано їх вплив на використання поживних речовин корму, ріст і м’ясні якості гусенят.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосу-

вання ферментних препаратів мацеробациліну ГЗх, бета-глюкоамілази та їх мультиензимної композиції в комбікормах дає можливість широко використовувати ячмінь при вирощуванні гусенят і забезпечувати їх інтенсивний ріст, високі м’ясні якості при мінімальних витратах корму на приріст живої маси. Результати досліджень впроваджені в агрофірмі ім. Т.Г.Шевченка і сільгосппідприємстві “Світа-нок” Мелітопольського району Запорізької області. Згідно листа 01-32 від 16 червня 1998 року вони увійшли до програми застосування ферментних препаратів в годівлі гусей Запорізької обласної асоціації “Запоріжптахопром” виробничо-нау-кового об’єднання “Укрптахопром” Міністерства аграрної політики України. От-римані розробки за темою дослідження рекомендовані для використання в нав-чальному процесі (Протокол вченої Ради ТДАТА №4 від 17 листопада 1998 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено аналіз першоджерел літератури, розроблена методика досліджень, сформульовані задачі і мета досліджень, проведені науково-господарські та фізіологічні досліди, обробка і аналіз одержаних результатів та підготовлений рукопис дисертації. Робота виконана під науковим керівником - доктора біологічних наук, професора В.І.Лисенка.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались на міжнародній конференції в Інституті кормів УААН “Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах”. – Вінниця, 1995 рік, на другій Українській конференції з птахівництва – Борки, 1996 рік, міжнародній науково-практичній конференції “Екологія та проблеми зооінженерії і ветеринарної медицини”. – Харків, 1997 рік, а також на розширеному засіданні кафедри тваринництва і мисливствознавства, кафедри хімії і біотехнології та вченій Раді Таврійської державної агротехнічної академії Міністерства аграрної полі-

тики України в 1995-1999 роках.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові роботи.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, основної частини з 4 розділів; висновків, пропозиції виробництву, списку використаної літератури та додатків.

Робота викладена на 142 сторінках машинописного тексту, містить 29 таблиць, 7 рисунків та 14 додатків. Список використаної літератури налічує 242 найменування, з них на іноземній мові – 64.

Матеріал і методика досліджень

Експериментальні дослідження з вивчення ефективності використання ферментних препаратів мацеробациліну ГЗх і бета-глюкоамілази в комбікормах для гусенят з високим вмістом ячменю проводили протягом 1995-1998 р.р. в агрофірмі ім. Т. Г. Шевченка Мелітопольського району Запорізької області на гусенятах італійської породи з добового до 9-тижневого віку в трьох науково-господарських дослідах, а виробничу перевірку - у сільгосппідприємстві “Світанок” цього ж району. Для кожного досліду в добовому віці з урахуванням живої маси, рухливості, статі, стану пуповини і оперення відбирали 240 птахів, з яких за принципом аналогів формували 5 груп:дві контрольні і три дослідні,по 48 голів у кожній(табл.1).

Таблиця 1

Схема проведення науково-господарських дослідів, n=48

Група |

Вміст ячменю в комбікормі у годівлі

птахів, % | Добавка ферментних препаратів

за масою комбікорму, %

1-3

тиждень | 4-9

тиждень | мацеробацилін ГЗх

(1-дослід) | бета-глюкоамілаза

(2-дослід) | мацеробацилін ГЗх + ?-глюко-амілаза (1:1)

(3-дослід)

1-контрольна | 15 | 15 | - | - | -

2-контрольна | 15 | 30 | - | - | -

3-дослідна | 15 | 30 | 0,1 | 0,1 | 0,1

4-дослідна | 15 | 30 | 0,3 | 0,3 | 0,3

5-дослідна | 15 | 30 | 0,5 | 0,5 | 0,5

Гусенята першої контрольної групи при вирощуванні з добового до 9- тижневого віку споживали комбікорм, до складу якого входило 15 % ячменю за масою, а аналоги другої контрольної і трьох дослідних груп до 3-тижневого віку одержували комбікорм з 15%, а в період 4-9 тижнів з 30 % ячменю.

Гусенятам дослідних груп в першому досліді згодовували в комбікормі різні добавки мацеробациліну ГЗх, у другому – бета-глюкоамілази і в третьому – су-міш цих ферментних препаратів у вигляді мультиензимної композиції у співвідно-

шенні 1:1 (МЕК).

Вміст обмінної енергії (ОЕ) в комбікормі для контрольних і дослідних груп у перші 3-тижні вирощування складав 281 ккал і 19,8% сирого протеїну, а в нас-тупні 4-9- тижнів для гусенят першої контрольної групи відповідно 279 ккал і 18,3%, другої контрольної і трьох дослідних – 272 ккал і 18,1%.

Поживність комбікормів для гусенят визначали за даними хімічного аналізу окремих компонентів. Біологічно активні речовини вводили у складі преміксів згідно рекомендацій НДПТІ (Сергіїв-Пасад, 1992). На 1 т комбікорму добавляли вітаміни: А-10 млн. МО, Д3--1,5 млн МО, В1-1,0 г, В2-2,0, В3-10,0, В4-500 та мікроелементи: Mn-50, Zn-50, Cu-2,5, Co-1,0 i J-0,7 г.

У науково-господарських дослідах вивчали вплив різних доз ферментних препаратів у складі комбікорму з високим вмістом ячменю на збереженість гусенят, інтенсивність їх росту, витрати комбікормів на приріст живої маси та забійні якості, а у фізіологічних, проведених на фоні науково-господарських, - перетрав-ність поживних речовин комбікорму, морфологічні та біохімічні показники крові.

Виробничу перевірку проводили на двох групах гусенят по 750 голів у кожній протягом 9-тижнів. Базовим варіантом була група гусенят, які споживали ком-бікорм в першому віковому періоді (1-3 тижні) з вмістом 15%, а з 4-до 9- тижневого віку з 30% ячменю без ферментних препаратів, а птахи групи нового варіанту отримували комбікорм такого ж складу і поживності, але з 1-до 9-тижневого віку збагачений МЕК в дозі 0,3% від маси комбікорму, яка встановлена оптимальною в науково-господарських дослідах.

Молодняк птахів усіх груп з добового до 3-тижневого віку утримувався у пташнику на сітчастій підлозі, а у віці 4-9 тижнів – на глибокій незмінюваній солом’яній підстілці з дотриманням технологічних параметрів щільності посадки, мікроклімату, освітлення відповідно вимог ОНТП (1994).

В дослідах вели облік:

- падежу гусенят із з’ясуванням причини – щоденно;

- живої маси шляхом індивідуального зважування в добовому віці, потім щотижня, а при виробничій перевірці – в добовому і 9-тижневому віці;

- кількості спожитого комбікорму щоденного за різницею заданого і залишків нез’їденого.

М’ясні якості птахів визначали шляхом забою трьох гусенят з кожної групи у 9-тижневому віці за методикою Т.М. Поливанової (1967).

Перетравність поживних речовин комбікормів визначали за методикою

О.І. Маслієвої (1970) на трьох головах птахів з кожної групи. Гусенят утримували індивідуально, щоденно вели облік кількості з’їденого комбікорму і виділеного посліду. Тривалість підготовчого і облікового періодів по 6 діб кожний.

Загальний білок у сироватці крові визначали рефрактометричним методом, вміст гемоглобіну в крові – по Салі, еритроцитів і лейкоцитів – підрахунком у камері Горяєва.

У кормах, посліді, продуктах забою визначали вміст початкової і гігроскопічної води, сирої клітковини, сирого жиру, сирого протеїну, безазотистих екстрактивних речовин за методиками, описаними К.А. Петуховою та ін. (1981).

Аналізи проведені в лабораторії кафедри хімії і біотехнології ТДАТА.

Увесь первинний матеріал оброблено біометрично з використанням алгоритмів М.О. Плохинського (1969).

Економічну ефективність застосування ферментних препаратів в комбікормах для м’ясних гусенят визначали за методикою ВАСГНІЛ (1984).

В дослідах використані ферментні препарати вітчизняного виробництва – державного підприємства “Ензим” м. Ладижин, Вінницька область.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Збереженість та продуктивні якості гусенят. У дослідженнях збереженість гусенят була достатньо високою і склала: у першому досліді при використанні в комбікормі мацеробациліну ГЗх-93,8-97,9%, у другому - при використанні бета-глюкоамілази-93,8-97,9% і в третьому-при використанні МЕК- 97,9-100% (табл.2).

Таблиця 2

Збереженість та продуктивні якості гусят

Група |

Збереженість поголів’я, % | Жива маса, г | Середньодобовий приріст, г | Витрати комбікорму на 1 кг приросту, кг

вік птахів, тижнів

3

Мm | 9

Mm

1-й науково-господарський дослід

1-котрольна | 97,9 | 80024,5 | 358042,4 | 55,5 | 3,85

2-контрольна | 95,8 | 78218,3 | 346228,5 | 53,7 | 4,02

3-дослідна | 93,8 | 80224,8 | 359133,5 | 55,7 | 3,90

4-дослідна | 97,9 | 85630,2 | 368729,6 | 57,2 | 3,73

5-дослідна | 95,8 | 86224,6 | 362435,4 | 56,3 | 3,84

2-й науково-господарський дослід

1-контрольна | 95,8 | 73310,2 | 359232,2 | 55,6 | 3,84

2-контрольна | 97,9 | 7378,1 | 345728,7 | 53,4 | 4,01

3-дослідна | 93,8 | 7367,1 | 351831,4 | 54,4 | 3,88

4-дослідна | 97,9 | 7448,4 | 374132,5 | 58,0 | 3,71

5-дослідна | 95,8 | 7489,1 | 374525,8 | 58,1 | 3,71

3-й науково-господарський дослід

1-контрольна | 100 | 7108,2 | 356331,7 | 55,3 | 3,93

2-контрольна | 97,9 | 71111,3 | 346528,4 | 53,7 | 4,06

3-дослідна | 100 | 7147,8 | 342832,6 | 54,5 | 3,97

4-дослідна | 97,9 | 7126,8 | 376434,1 | 58,5 | 3,73

5-дослідна | 97,9 | 70810,2 | 376530,5 | 58,5 | 3,73

Аналіз цих даних свідчить про те, що чіткої залежності між збереженістю гу-

сенят і добавками ферментних препаратів не спостерігається. Падіж гусенят усіх контрольних і дослідних груп відбувався до 3- тижневого віку.

У першому досліді при згодовуванні комбікормів з різними добавками мацеробациліну ГЗх гусенята перших трьох груп у 3-тижневому віці в живій масі між собою суттєво не відрізнялись. В цей період птахи 4 і 5 дослідних груп за живою масою переважали гусенят 1 і 2 контрольних груп відповідно на 56, 62 г (Р>0,05) 74; 80 (Р<0,05), а 3 дослідну - на 54 і 60г (Р>0,05).

У другому досліді при застосуванні добавок бета-глюкоамілази і в третьому – МЕК суттєвої різниці за живою масою у 3-тижневих гусенят не спостерігалося. В період 4-9 тижнів у динаміці живої маси відбулися зміни. Так, в першому досліді різниця за живою масою гусенят 2 контрольної порівняно до 3, 4 і 5 дослідних груп становила 129, 225 і 162 г (Р<0,01 і Р<0,001). З 4- тижневого віку жива маса гусенят 2 контрольної в порівнянні з 1 контрольною групою знизилася на 44 г або на 4%. Ця тенденція зберігалася до кінця вирощування. Жива маса однієї голови гусенят 1 контрольної групи в 9-тижневому віці склала 3580 г, а 2 контрольної – 3462, різниця за живою масою між гусенятами цих груп становила 128 г і є вірогідною (Р<0,001). Найбільша жива маса птахів в 9 тижнів була в 4 дослідній групі-3687г,яка отримувала мацеробацилін ГЗх в кількості 0,3% до маси комбікорму, що дає підставу вважати добавку оптимальною.

За час вирощування (1-9 тижнів) середньодобовий приріст живої маси гусенят 1 контрольної групи був на 3,35% вищим птахів 2-ї контрольної, яка в порівнянні з 3, 4 і 5 дослідними групами мала також менший середньодобовий приріст на 4,0; 5,3 і 3,1%.

Витрати комбікорму на одиницю приросту живої маси у гусей 2 контрольної групи складали за період вирощування 4,02 кг, що на 4,4% вище аналогів 1 контрольної. При цьому знижуються витрати комбікорму на приріст живої маси у птахів всіх дослідних груп порівняно з аналогами 2 контрольної на 3,0; 4,6 і 7,7%. Найбільш істотна різниця за цим показником була між гусенятами 2 контрольної і 4 дослідної груп – 290 г.

В другому досліді жива маса гусенят 1 і 2 контрольних груп у 3-тижневому

віці однакова 733-737 г, але з 4-тижневого віку жива маса гусенят 2 контрольної групи в порівнянні з 1 контрольною знизилась на 2,1%, а в 9 тижнів була меншою на 3,9%. Добавки бета-глюкоамілази підвищували інтенсивність росту гусенят дослідних груп у порівнянні з аналогами 2 контрольної: 3-ої дослідної на 1-1,8%, 4-ої на 5,0-8,2% і 5-ої – 5,6-8,3%. Різниця вірогідна між птахами 4, 5 дослідних і 2

контрольної групи (Р<0,001).

За час вирощування у гусенят 2 контрольної групи спостерігався найнижчий середньодобовий приріст, а максимальний у аналогів 4 дослідної. Витрати комбікорму на приріст живої маси становили у гусенят 2 контрольної – 4,01 кг, що на 4,4% вище, ніж у аналогів 1 контрольної групи. У гусенят дослідних груп витрати комбікорму на приріст живої маси порівняно з аналогами 2 контрольної знизилися на 3,2-7,5%. Різниця за витратами комбікорму на 1кг приросту живої маси між птахами 4 дослідної і 2 контрольної груп становила - 300г. Отже, оптимальна добавка бета-глюкоамілази становить - 0,3% від маси комбікорму.

В третьому досліді у віці (4-9 тижнів) жива маса гусенят 2 контрольної групи була нижчою, ніж 1 контрольної в кінці вирощування на 98 грамів (Р<0,05). Гусенята 3, 4 і 5 груп, що одержували МЕК мали в 9 тижнів живу масу на 1,8-8,6% вищою, ніж птахи 2 контрольної групи. Найбільшу живу масу мали гусенята 4 дослідної групи, які отримали в комбікормі МЕК 0,3%. Середньодобовий приріст живої маси гусенят 2 контрольної групи у порівнянні з аналогами 1 контроль-ної знизився на 2,9%. Найвищий приріст мали гусенята 4 і 5 дослідних груп -58,5г. Витрати комбікорму на приріст 1 кг живої маси у гусенят 2 контрольної групи становили 4,06 кг. У птахів 1 контрольної, 3, 4 і 5 дослідних цей показник був нижчий на 3,3; 2,2; 8,1 і 4,9%. Звідси, оптимальна доза МЕК є - 0,3%.

Перетравність поживних речовин та баланс азоту. Перетравність поживних речовин комбікорму у піддослідних гусенят була достатньо високою, а баланс азоту позитивний (табл. 3).

В першому досліді перетравність протеїну у гусенят 1 контрольної групи склала 72,3%, а 2-ї - 70,4%. У аналогів дослідних груп, які отримували мацеробацилін ГЗх, перетравність протеїну становила 71,3-72,4%, що на 0,9-2% вище, ніж у птахів 2 контрольної групи. Це стосується і перетравності жиру, яка в гусенят дослідних груп складала 72,0-73,5%, а 2-ї контрольної -71,5%. Перетравність кліт-ковини у гусенят 4, 5 і 3 дослідних груп була високою відповідно - 33,4%, 32,3, 25,6%, що вище порівняно до аналогів 2 групи на 13,2; 12,1 і 5,4%. Істотних розбіжностей у перетравності БЕР між птахами піддослідних груп не встановлено.

Таблиця 3

Перетравність поживних речовин та баланс азоту, n=3

Група | Перетравність, % | Баланс азоту | Використання азоту до прийнятого, %

сирого протеїну | сирого жиру | сирої клітковини | БЕР

1-й науково-господарський дослід

1-контрольна | 72,3 | 73,2 | 23,4 | 88,2 | - | -

2-контрольна | 70,4 | 71,5 | 20,2 | 86,3 | - | -

3-дослідна | 71,3 | 72,0 | 25,6 | 88,1 | - | -

4-дослідна | 72,4 | 73,3 | 33,4 | 87,2 | - | -

5-дослідна | 72,1 | 73,5 | 32,3 | 87,3 | - | -

2-й науково-господарський дослід

1-контрольна | 70,6 | 75,3 | 22,8 | 86,2 | - | -

2-контрольна | 69,9 | 72,4 | 21,0 | 84,5 | - | -

3-дослідна | 71,2 | 74,6 | 26,3 | 85,6 | - | -

4-дослідна | 72,1 | 76,9 | 30,3 | 88,0 | - | -

5-дослідна | 72,0 | 76,8 | 30,5 | 87,9 | - | -

3-й науково-господарський дослід

1-контрольна | 72,5 | 75,7 | 24,6 | 88,1 | +4,79 | 49,3

2-контрольна | 71,3 | 73,6 | 22,5 | 86,3 | +4,58 | 47,6

3-дослідна | 71,4 | 75,8 | 25,8 | 88,1 | +4,85 | 50,4

4-дослідна | 74,6 | 76,2 | 35,7 | 88,2 | +4,96 | 51,5

5-дослідна | 74,8 | 76,4 | 35,2 | 87,3 | +4,89 | 50,8

В другому досліді у 9-тижневому віці гусенят добавка бета-глюкоамілази 0,3% від маси комбікорму поліпшила перетравність клітковини на 10,4%, протеїну на 2,2, жиру на 4,5 і БЕР на 3,5%.

В третьому досліді при використанні МЕК перетравність поживних речовин

комбікорму у гусенят піддослідних груп суттєво не відрізнилась від двох попередніх. Узагальнюючи перетравність поживних речовин трьох дослідів, слід від-значити, що при збільшенні в комбікормі ячменю у гусенят знижувалась перетравність не тільки клітковини, а й інших поживних речовин. На цю специфічну особливість клітковини вказують Rotter et al. (1989); Cantor et al. (1989); Classen et al. (1988); Newman et al. (1988). Введення МЕК в комбікорми дослідних гусенят позитивно впливає на перетравність поживних речовин. Зокрема, у цих гусенят порівняно з 2 контрольною групою підвищувались перетравність протеїну, жиру, БЕР і особливо клітковини. Більш ефективними були добавки МЕК 0,3-0,5% від маси комбікорму (4 і 5 дослідні групи). Так, перетравність протеїну у птахів цих груп порівняно з аналогами 2 групи зросла на 3,3 і 3,5%, жиру на 2,6 і 2,8%, кліт-ковини на 13,2 і 12,7, БЕР на 1,9-1%. З огляду на те, що різниця за перетравністю поживних речовин між птахами 4 і 5 дослідних груп незначна, та враховуючи вит-рати на придбання ензимів, є доцільним вважати оптимальною дозою МЕК- 0,3%.

Баланс азоту і його використання в організмі. Встановлено мінімальне значення цього показника в гусенят 2 групи, які одержували комбікорм з 30% вмістом ячменю. Добавки МЕК для гусенят 3, 4 і 5 дослідних груп поліпшували використання азоту в порівнянні з аналогами 2 контрольної групи на 2,8; 3,9 і 3,2%. Більш ефективні були добавки МЕК 0,3 і 0,5% від маси комбікорму (табл.3).

Біохімічні та морфологічні показники крові гусенят.

В першому досліді при введенні мацеробациліну ГЗх вміст загального білка в сироватці крові гусенят знаходився в межах фізіологічної норми (табл. 4).

Таблиця 4

Біохімічні та морфологічні показники крові гусенят, Мm, n=3

Група |

Вміст у крові

загального білка, % | гемоглобіну, % | еритроцитів, млн/мм3 | лейкоцитів, тис/мм3

1-й науково-господарський дослід

1-контрольна | 5,2 0,1 | 11,3 0,8 | 3,7 0,2 | 19,9 0,3

2-контрольна | 5,2 0,2 | 11,0 1,1 | 3,6 0,1 | 19,8 0,2

3-дослідна | 5,3 0,1 | 10,9 0,7 | 3,6 0,2 | 19,3 0,2

4-дослідна | 5,3 0,2 | 11,8 1,0 | 3,7 0,3 | 19,2 0,4

5-дослідна | 5,2 0,1 | 11,2 1,3 | 3,5 0,1 | 20,4 0,2

2-й науково-господарський дослід

1-контрольна | 5,3 0,1 | 11,1 0,3 | 3,5 0,7 | 19,0 0,6

2-контрольна | 5,2 0,1 | 11,2 0,4 | 3,6 1,1 | 19,2 0,5

3-дослідна | 5,3 0,2 | 11,0 0,2 | 3,6 0,6 | 18,9 0,8

4-дослідна | 5,4 0,2 | 10,9 0,5 | 3,7 0,8 | 19,3 1,0

5-дослідна | 5,3 0,1 | 11,4 0,4 | 3,5 1,0 | 19,4 0,3

3-й науково-господарський дослід

1-контрольна | 5,1 0,1 | 11,4 1,2 | 3,8 0,4 | 19,2 0,6

2-контрольна | 5,2 0,2 | 10,9 1,7 | 3,6 0,6 | 18,7 1,2

3-дослідна | 5,1 0,3 | 11,3 0,8 | 3,6 1,0 | 19,1 0,4

4-дослідна | 5,2 0,1 | 11,2 1,0 | 3,7 0,5 | 19,4 0,7

5-дослідна | 5,3 0,3 | 11,4 0,7 | 3,8 0,3 | 19,0 0,5

В другому досліді вміст загального білка в сироватці крові був в фізіологічній нормі 5,2-5,4%. Такі ж результати одержані за вмістом гемоглобіну та формених елементів крові еритроцитів і лейкоцитів.

В третьому досліді при добавці МЕК чітко не просліджується вплив досліджуваних факторів на вміст загального білка в сироватці крові гусенят, оскільки суттєвих розбіжностей між птахами окремих груп не виявлено.

Слід зазначити, що вміст гемоглобіну в крові гусенят 2 контрольної групи був нижчий, ніж у аналогів 1 контрольної на 4,4%. У птахів дослідних груп (3, 4 і 5) вміст гемоглобіну в крові становив 11,2-11,4%, тобто як і у гусенят 1 контрольної групи. Взагалі формені елементи у крові гусенят усіх груп знаходились в межах фізіологічної норми: еритроцитів від 3,6 до 3,8 млн/мм3 , лейкоцитів 18,7 - 19,4 тис.мм3.

М’ясні якості гусенят. Основні показники м’ясних якостей наведені в табл.5

В першому досліді встановлено, що птахи 4 дослідної групи, які одержали комбікорм, збагачений мацеробациліном ГЗх (0,3%), мали кращі показники за напівпотрошеною і потрошеною тушками порівняно з аналогами інших груп. Істотна різниця за цими показниками була між гусенятами 2 контрольної і 4 дослідної груп (Р<0,05). Підвищене введення ячменю в комбікорм гусенятам (2 контрольна група) у другому віковому періоді негативно позначилося на показниках анато-мічного розтину тушок. Введення ж у комбікорм мацеробациліну ГЗх забезпечувало підвищення виходу напівпотрошеної і потрошеної тушок. При цьому спос-терігається також збільшення виходу в напівпотрошеній тушці гусенят 4 дослідної групи м’язової тканини і їстівних частин відповідно до 36,4 і 66,4%.

Анатомічною розробкою тушок гусенят другого досліду встановлено, що вихід маси потрошеної і напівпотрошеної тушок був нижчим у птахів 2 контрольної групи. У гусенят цієї ж групи нижчим був і вихід м’язової тканини. Гусенята дослідних груп, що одержали комбікорм з добавками бета-глюкоамілази, мали вихід

напівпотрошених тушок вищий на 0,7-2,3% в порівнянні з аналогами 2 контрольної групи. Відповідно вищим на 0,7-1,5% був вихід потрошених тушок. Найбільш

ефективною виявилася добавка бета-глюкоамілази 0,3% від маси комбікорму.

Таблиця 5

М’ясні якості гусенят, n=3

Група тварин | Забійний вихід, % | Вихід

їстивних частин, % | Вміст в грудному м’язі, %

сухої

речовини | сирого

протеїну | сирого

жиру

1-й науково-господарський дослід

1-контрольна | 79,1 | 66,3 | 22,62,4 | 16,70,7 | 3,80,4

2-контрольна | 78,7 | 64,2 | 21,71,2 | 16,20,4 | 3,70,6

3-дослідна | 78,8 | 65,0 | 22,71,3 | 17,10,6 | 3,91,1

4-дослідна | 79,1 | 66,4 | 23,50,8 | 17,30,7 | 4,20,7

5-дослідна | 80,0 | 66,1 | 23,01,6 | 17,00,5 | 4,31,1

2-й науково-господарський дослід

1-контрольна | 80,2 | 66,3 | 22,90,7 | 16,80,5 | 3,70,3

2-контрольна | 79,3 | 66,0 | 22,01,2 | 16,10,7 | 3,20,4

3-дослідна | 80,0 | 65,0 | 22,80,8 | 17,00,3 | 3,90,4

4-дослідна | 81,6 | 66,4 | 23,10,6 | 17,10,5 | 4,30,5

5-дослідна | 81,4 | 65,1 | 22,90,9 | 16,90,4 | 4,20,7

3-й науково-господарський дослід

1-контрольна | 78,4 | 67,0 | 22,83,2 | 17,01,2 | 3,80,4

2-контрольна | 76,1 | 64,7 | 21,61,6 | 16,80,7 | 3,40,7

3-дослідна | 78,2 | 66,9 | 22,82,4 | 17,11,3 | 4,40,5

4-дослідна | 79,0 | 67,3 | 23,41,7 | 17,60,6 | 4,90,6

5-дослідна | 78,6 | 67,1 | 23,02,1 | 17,30,8 | 4,80,4

В третьому досліді у гусенят 2 контрольної групи в порівнянні з 1 контрольною групою виявлено більш низькі показники виходу їстівних частин. Гусенята дослідних груп, що одержали комбікорм, збагачений мультиензимною композицією, мали більш високий забійний вихід, ніж птахи 2 групи при вирощуванні їх на комбікормі з 30% ячменю. Так, в цих групах вихід напівпотрошеної тушки гусенят був на 2,9%, а потрошеної – на 3,7% вищим порівняно з аналогами 2 контрольної групи. При цьому найвищий вихід їстівних частин (67,3%) був у птахів 4 дослідної групи. Різниця між аналогами дослідних груп і 1-ої контрольної, що одержувала стандартний комбікорм, була неістотною. Гусенята 3 дослідної групи, що одержали комбікорм з 0,1% добавкою МЕК, порівняно з аналогами 1 контрольної групи мали незначно нижчий вихід напівпотрошеної тушки, м’язової тканини і їстівних частин. Отже, збільшення введення в комбікорм ячменю знижує м’ясні показники гусенят. Проте, збагачення даного комбікорму мультиензимною композицією підвищує забійний вихід, а також вихід м’язової тканини і їстівних частин. При добавці МЕК у кількостях 0,3% і 0,5% від маси комбікорму м’ясні якості гусенят були подібними. Хімічний склад грудного м’яза гусенят свідчить про те, що істотних розбіжностей між аналогами контрольних і дослідних груп не спостерігається, хоча є тенденція до зниження вмісту протеїну і жиру в грудному м’язі гусенят 2 контрольної групи.

Виробнича перевірка використання МЕК для гусенят-бройлерів

Виробничою перевіркою визначено економічну ефективність добавки мультиензимної композиції при вирощуванні м’ясних гусенят (табл. 6).

Таблиця 6

Ефективність МЕК у комбікормах для гусенят

Показник | Варіанти | До базового варіанту

базовий | новий

Кількість гусенят - бройлерів, гол | 750 | 750 | -

Збереженість поголів'я, % | 95,3 | 96,1 | +0,8

Жива маса 1 гол. у 9- тижневому віці, г | 3552 | 3870 | +318

Витрати комбікорму на 1 кг приросту живої маси, кг | 3,98 | 3,73 | -0,25

Вартість 1 т комбікорму, грн | 285 | 285 | -

Вартість витраченого комбікорму, грн | 2878,5 | 2964 | +85,5

Вартість МЕК, грн | - | 72 | + 72

Вартість комбікормів із МЕК, грн | 2878,5 | 3036 | +157,5

Реалізаційна ціна 1 кг живої маси, грн | 3 | 3 | -

Вартість валової продукції, грн | 7620 | 8370 | +750

Загальновиробничі витрати, грн | 5439 | 5642 | +203

Прибуток, грн | 2181 | 2728 | +547

Економічний ефект, грн | - | 547 | +547

При вирощуванні 750 голів гусенят нового варіанту отримано прибутку 547 гривень, що у порівнянні з базовим складає – 0,73 грн на одне гусенятко.

Таким чином, введення МЕК в комбікорми з вмістом ячменю (30%) дало можливість отримати економічний ефект на 1000 голів гусенят 730 гривень.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. Збагачення ферментними препаратами мацеробациліном ГЗх і бета-глю-коамілазой комбікормів з високим вмістом ячменю (30%) у дозі 0,1-0,3 і 0,5% від маси комбікорму для гусенят-бройлерів з 4- до 9- тижневого віку підвищує інтенсивність росту, забійні якості, використання корму і негативно не впливає на фі-зіологічний стан птахів.

2. Оптимальною добавкою ферментних препаратів мацеробациліну ГЗх і бета-глюкоамілази є 0,3% від маси комбікорму. При добавці вказаних препаратів в дозі 0,1% не спостерігається підвищення інтенсивності росту порівняно до стандартного комбікорму, а добавка цих речовин в кількості 0,5% не дає переваги порівняно з добавкою 0,3%.

3. Введення мацеробациліну ГЗх при вирощуванні гусенят з 4- до 9- тижневого віку в кількості 0,3% за масою до комбікорму з вмістом 30% ячменю підвищує інтенсивність росту тварин на 6,5% і зменшує витрати комбікорму на приріст живої маси на 7,2%.

4. Добавка бета-глюкоамілази в кількості 0,3% від маси комбікорму з 30% ячменю при вирощуванні гусенят з 4- до 9-тижневого віку підвищує інтенсивність їх росту на 8,2% та зменшує витрати комбікорму на приріст живої маси на 7,5%.

5. Включення до комбікорму з високим (30%) вмістом ячменю мультиензимної композиції в дозі - 0,3% при вирощуванні гусей з 4- до 9- тижневого віку підвищує приріст їх живої маси на 8,6% (Р<0,001), поліпшує перетравність протеїну на 3,3%, жиру на 4,5% і клітковини на 13,2%, зменшує витрати комбікорму на приріст живої маси на 8,1%, сприяє покращенню використання азоту і забійних якостей (предзабійна маса гусенят збільшується на 8,6% (Р<0,001), підвищується також вихід напівпотрошеної і потрошеної тушок та вміст сирого протеїну в грудному м’язі гусенят).

6. Ферментні препарати мацеробацилін ГЗх і бета-глюкоамілаза не впливають на

хімічний склад грудних м’язів, гемотологічні (еритроцити, лейкоцити) та біохі-мічні показники (загальний білок, гемоглобін) крові.

7. Застосування комплексної добавки у вигляді мультиензимної композиції у комбікормах з високим вмістом ячменю для гусенят є економічно вигідним. Рентабельність виробництва м’яса гусей при застосуванні вказаних ферментних препаратів становить 48,3%.

8. При використанні комбікормів із вмістом ячменю 15%, для гусенят у віці 1-3 тижні, а з 4- до 9- тижнів – 30%, пропонується збагачувати їх комплексною добавкою мацеробациліну ГЗх і бета-глюкоамілази в співвідношенні 1:1, у вигляді мультиензимної композиції (МЕК), в кількості – 3 кг на 1 т комбікорму.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.

2.

3.

4.

та продуктивність гусей // Наук. вісник НАУ: Зб. наук. праць. – К., 1998. – Вип. 12. – С.119-121 (Проведено дослідження та опрацьовано матеріал).

Кольцов М.П. Використання ферментних препаратів в комбікормах з високим вмістом ячменю при вирощуванні гусенят-бройлерів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських

наук за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів. – Національ-

ний аграрний університет, Київ, 2000.

Дисертація присвячена застосуванню мацеробациліну ГЗх та бета-глюкоамі-

лази в комбікорми з вмістом 30% ячменю для інтенсивного росту гусенят і ефективного використання поживних речовин комбікорму. Вперше визначено оптимальні добавки досліджених ферментних препаратів та їх мультиензимної композиції в співвідношенні 1:1 (МЕК) в комбікорми на ячмінній основі для м’ясних гу-сенят. Економічна доцільність застосування МЕК в комбікормах з вмістом (30%) ячменю для гусенят - підтверджена виробничою перевіркою, застосовується у виробництві та навчальному процесі. Для ефективного використання гусенятами таких комбікормів запропоновано їх збагачення МЕК – 0,3% від маси комбікорму.

Ключові слова: ячмінь, гусенята-бройлери, мацеробацилін ГЗх, бета-глюкоамілаза, мультиензимна композиція, клітковина, ?-глюкан, комбікорм.

Кольцов Н.П. Использование ферментных препаратов в комбикормах с высоким содержанием ячменя при выращивании гусят бройлеров. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 – кормление животных и технология кормов.

Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

Повышение конверсии кормов – одна из важнейших задач в птицеводстве. Она усугубляется тем, что в структуре комбикормов имеются компоненты с высоким наличием клетчатки и бета-глюканов, которые негативно влияют на переваримость и усвоение питательных веществ корма, особенно у молодняка птицы. Это в частности касается ячменя – главной фуражной культуры юга Украины, который является ценным компонентом комбикормов. Однако, вследствие повышенного содержания клетчатки и бета-глюкана вводится в комбикорма с явными ограничениями: гусятам до 9- недельного возраста не более 15% (Фисинин В.И. и др., 1992, Ибатуллин И.И. , Каравашенко В.Ф. и др., 1998).

Для улучшения питательной ценности комбикормов с повышенным содержанием ячменя рекомендовано их обогащение ферментными препаратами (Сирвидис В.Ю. и др., 1974, 1995, Matosik V. et al., 1982, Батюжевский Ю.Н. и др., 1996). При этом, установлена эффективность использования энзимов в кормлении птицы (Rotter B., 1989, Nesselman K., 1989, Donkers W., 1991, Vogt H., 1990), но она зависит от специфического действия ферментов и норм введения их в комбикорма с высоким наличием труднопереваримых углеводов.

Кроме того, количество ферментных препаратов постоянно возрастает, из-за чего применение их в птицеводстве не изучено и не разработаны рекомендации по их использованию в комбикормах на ячменной основе.

Диссертация посвящена применению впервые - мацеро-бациллина ГЗх и бета-глюкоамилазы в комбикормах с высоким содержанием ячменя для интенсивного роста гусят-бройлеров и эффективного использования питательных веществ комбикорма. Впервые определены оптимальные нормы исследованных ферментных препаратов и их мультиэнзимной композиции в соотношении 1:1 (МЭК) в комбикорма на ячменной основе для мясных-гусят.

Добавки мацеробациллина ГЗх, бета-глюкоамилазы в отдельности и в составе МЭК 0,3% от массы комбикорма с высоким содержанием ячменя (30%) при выращивании гусят-бройлеров повышают интенсивность их роста соответственно на 6,5%, 8,2 и 8,6% (Р<0,001), уменьшают затраты комбикорма на прирост живой массы на 7,2%, 7,5 и