НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

КОМАРОВА ОЛЬГА АЛЬБЕРТІВНА

УДК 331.024

УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ

КВАЛІФІКОВАНИХ КАДРІВ НА

РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

(на прикладі Кіровоградської області України)

Спеціальність 08.09.01 — Демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ –2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кіровоградському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник
кандидат економічних наук, старший науковий
співробітник, член-кореспондент АЕН України
Гудсков АнатолІй КостЯнтиновиЧ, Кіровоградський державний технічний університет, доцент економічного факультету

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Куценко ВІра ІванІвна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуюча відділом дослідження проблем розвитку і розміщення галузей соціальної сфери

кандидат економічних наук Євтушенко Ганна ІванІвна, Академія державної податкової служби України, доцент кафедри економіки підприємства

Провідна установа

Інститут економіки НАН України, відділ соціальної сфери, доходів і рівня життя населення, м. Київ

Захист відбудеться “2” жовтня 2000 року о 143030 год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою:

01032, м. Київ-32, бульвар Т. Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою:

01032, м. Київ-32, бульвар Т. Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “18” липня 2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор С.І.Бандур

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі ринкової трансформації економіки України важливим фактором її стабілізації та подальшого зростання є науково-практичне обґрунтування питань підготовки кваліфікованих кадрів з урахуванням регіональних особливостей. У цьому зв'язку актуальність теми дослідження визначається широким спектром досі невирішених науково-практичних проблем щодо категорій "кадри" і "кваліфікована робоча сила" та визначення шляхів удосконалення їх підготовки.

Складність дослідження зазначених проблем зумовлюється тим, що вітчизняна наукова думка тільки нещодавно в повному обсязі визнала товарний характер робочої сили та її конкурентоспроможність, а дослідження зарубіжних авторів присвячені в основному проблемам підготовки кваліфікованих кадрів у економічно розвинених країнах і не враховують специфіки соціально-економічного розвитку України.

Особливо актуальна проблема полягає в тому, що нові ринково-конкурентні умови включення в систему суспільного виробництва визначають жорсткі вимоги до адаптаційних здібностей людини та її характеристик як працівника. Сучасному працівникові мають бути притаманні високий професійний, загальноосвітній і культурний рівень, поліфункціональність і динамізм кваліфікації, різнобічний розвиток особистості. Тому особливого значення набувають гуманітарні, особистісні якості людини: ініціативність, творчість, відповідальність, самостійність, прагнення до саморозвитку. Усе це ставить завдання побудови ефективної та гармонійної системи безперервної освіти.

Методологічним і методичним проблемам підготовки кваліфікованих кадрів в умовах складних процесів ринкової трансформації суспільства у вітчизняній науковій літературі присвячено небагато праць. Недостатньо уваги приділяється також вивченню особливостей підготовки кадрів в окремих регіонах, тому постає нагальна потреба розробки регіональних програм соціального розвитку.

Не менш важливою, але досі ще не дослідженою є проблема розробки регіонального механізму управління підготовкою кадрів та його інформаційного забезпечення, що особливо актуально, ураховуючи диференціацію процесів відтворення кваліфікованої робочої сили за окремими територіями.

Отже, відсутність концептуально цілісного й обґрунтованого теоретико-методологічного дослідження зазначених вище проблем зумовлює актуальність комплексного аналізу загальних питань підготовки кваліфікованих кадрів з урахуванням територіальних особливостей розвитку окремих регіонів України.

Широкому колу як загальних, так і регіональних проблем підготовки кваліфікованих кадрів присвячено багато методологічних та методичних розробок провідних науковців.

Комплексні методологічні та методичні дослідження із загальних проблем підготовки кадрів провели такі вчені, як В. Алексєєв, Ю. Балашов, В. Рижов, С. Батишев, В. Сидоров, А. Касаєв, М. Ковригін, С.Мочерний, Г. Щокін та ін.

Спеціальними дослідженнями відтворення кваліфікованих кадрів та його регіональних аспектів займалися й науковці, зокрема А. Бондар, Г. Данилін, І. Коваленко, Б. Омеляненко, Г. Курошева, Н. Скоробагатов та ін.

Окремі проблеми підготовки кваліфікованих кадрів досліджували й українські автори, зокрема В. Базилевич, Ю. Бардачов, Д. Богиня, Н. Бутенко, О.Грішнова, А. Гудсков, Й. Завадський, В.Куценко, Б. Шелегеда.

Багато аспектів підготовки кадрів у системі ринкових відносин розвинених країн досліджено зарубіжними вченими, такими як Т. Алфтан, В. Джифорд, Дж. Кілінг, Б. Лапорт, Ф. Роджерс, Дж. Швейцер та ін.

Водночас на сьогодні недостатньо уваги приділяється дослідженню поняття кваліфікованої робочої сили та регіональним аспектам підготовки кадрів. В той же час, ринкові перетворення зумовлюють потребу подальшого поглибленого системного дослідження природи кваліфікації, сучасних тенденцій і закономірностей розвитку системи підготовки кадрів, а також розробки механізму управління нею на регіональному рівні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації безпосередньо пов'язана з науково-дослідними роботами, які здійснюються НАН України та Мінпраці України, зокрема за темами "Розробка наукового обґрунтування Концепції та довгострокової стратегії програми реформування ринку праці та політики зайнятості" (номер державної реєстрації 0195 U011525) і "Регіональна стратегія регулювання ринку праці, зайнятості населення з урахуванням структурних зрушень в економіці України" (номер державної реєстрації 0196 U08191). В основу дисертації покладено дослідження, які виконувались автором упродовж 1997-1999рр. у Кіровоградському державному технічному університеті, що підтверджує зв'язок дисертації з тематичним планом науково-дослідних робіт кафедри економіки праці та менеджменту цього навчального закладу.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретико-методологічному визначенні проблем та обґрунтуванні напрямів розвитку системи підготовки кадрів і розробці теоретичних положень, концептуальних підходів і рекомендацій щодо її функціонування в умовах ринкових перетворень на рівні адміністративного регіону.

Реалізація поставленої мети зумовила розв'язання таких взаємопов'язаних теоретичних, методологічних і прикладних задач:—

поглиблення теоретико-методологічних підходів до визначення економічної сутності категорії "кадри";—

визначення основних якісних характеристик сучасної кваліфікованої робочої сили;—

обґрунтування взаємозв'язку категорій "конкурентоспроможність робочої сили", "якість робочої сили", "якість праці" та "результативність праці";—

аналіз процесів, що відбуваються в системі підготовки кваліфікованих кадрів регіону з метою виокремлення їх основних масштабів і тенденцій розвитку;—

визначення основних чинників регіонального характеру, що зумовлюють заінтересованість працівників у підвищенні своєї конкурентоспроможності;—

розробка регіонального механізму самоорганізації підготовки кваліфікованих кадрів за умов трасформації економіки;—

обґрунтування конкретних пропозицій та рекомендацій щодо організації моніторингу підготовки кваліфікованих кадрів на регіональному рівні.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі теоретико-методологічні та практичні результати:—

поглиблено теоретико-методологічні засади вдосконалення системи підготовки кваліфікованих кадрів, в основу яких покладено ринкові відносини, регіональне управління та територіальна організація суспільного виробництва;—

уточнено категоріальний апарат в системі підготовки кваліфікованих кадрів, зокрема обґрунтовано, що економічною сутністю категорії "кадри" є кваліфікована робоча сила, як здатність працівника до конкретної праці в певній галузі діяльності, яка передбачає спеціальну підготовку;—

сформульовано сутність кваліфікованої робочої сили в сучасних умовах, як сукупність кваліфікаційного, освітнього, психофізіологічного, творчого, комунікативного та ідейно-світоглядного або морального потенціалів;—

дістало подальший розвиток наукове положення стосовно діалектичного взаємозв'язку категорій "конкурентоспроможність робочої сили", "якість робочої сили", "якість праці" та "результативність праці". Встановлено, що конкурентоспроможність і якість робочої сили є змістом, а якість і результативність праці — формою прояву цього змісту в процесі праці;

— на основі авторських соціологічних досліджень визначено основні тенденції розвитку професійно-кваліфікаційного рівня кадрів регіону;—

розроблено регіональний механізм самоорганізації підготовки кваліфікованих кадрів, у межах якого запропоновано групу загальних та специфічних принципів управління підготовкою кадрів та обґрунтовано основні напрямки регіональної політики в області підготовки кадрів;—

обґрунтовано рекомендації щодо організації моніторингу підготовки кваліфікованих кадрів, розроблено методологічні і методичні підходи до прогнозування потреби у кадрах за освітньо-кваліфікаційними рівнями, що дозволить обґрунтовувати плани прийому до професійно-технічних та вищих закладів освіти.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що вони створюють: підгрунтя подальших теоретико-методологічних та прикладних досліджень розвитку професійно-кваліфікаційної структури кадрів, проблем їх підготовки; засади, що сприяють адаптації системи підготовки кваліфікованих кадрів до ринкових умов та підвищенню конкурентоспроможності робочої сили. Крім того, практичну цінність мають рекомендації щодо розробки регіонального механізму самоорганізації підготовки кваліфікованих кадрів та організації моніторингу підготовки кадрів.

Пропозиції, подані в процесі дослідження, використані при оцінці якісних характеристик персоналу у ВАТ “Червона зірка” (Довідка ВАТ “Червона зірка” №1350/11 від 01.11.1999 р.), а також у діяльності Міністерства освіти і науки України при формуванні обсягів підготовки кадрів за держзамовленням (Довідка Міністерства освіти і науки України №5.1-5/590 від 10.04.2000 р.) і управління праці та зайнятості населення Кіровоградської обласної державної адміністрації при вивченні основних тенденцій формування професійно-освітнього рівня у студентів вищих заклдів освіти м. Кіровограда (Постанова Колегії управління праці та зайнятості населення Кіровоградської обласної державної адміністрації №2 від 26.01.1998 р.), тенденцій формування професійно-кваліфікаційного рівня робочої сили на підприємствах (Постанова Колегії управління праці та зайнятості населення Кіровоградської обласної державної адміністрації №4 від 26.03.1998р.), тенденцій розвитку професійно-кваліфікаційного рівня працівників бюджетної сфери (Довідка управління праці та зайнятості населення Кіровоградської обласної державної адміністрації №02-832 від 23.12.1998 р.).

Окремі положення дисертаційної роботи доцільно використовувати для викладання і розробки розділів курсів з економічної теорії, управління трудовими ресурсами, менеджменту персоналу.

Особистий внесок здобувача. У результаті виконання дослідження на рівні регіону було обґрунтовано методичні підходи до встановлення основних критеріїв визначення кваліфікованої робочої сили; розроблено модель кваліфікованої робочої сили, теоретико-методологічні та концептуальні положення щодо підготовки кваліфікованих кадрів у ринкових умовах; розкрито механізм самоорганізації підготовки кваліфікованих кадрів, а також основні напрямки управління нею в регіоні; запропоновано моніторинг підготовки кваліфікованих кадрів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри "Економіка праці та менеджмент" Кіровоградського державного технічного університету; доповідались на трьох науково-практичних конференціях: "Проблеми економіки та вдосконалення економічної освіти у вищій школі" (Кіровоград, 1998 р.), "Управління в перехідному суспільстві на порозі ХХІ століття" (Київ, 1999 р.), "Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої економіки" (Харків, 1999 р.).

Публікації. За результатами дослідження з теми дисертаційної роботи опубліковано вісім наукових праць загальним обсягом 2,8 обліково-видавничих аркушів, з них у фахових виданнях чотири наукові праці.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (112 найменувань), семи додатків, 27 таблиць, 16 рисунків. Повний обсяг дисертації — 215 с., у тому числі таблиці займають 13 с., рисунки — 13 с., список використаних джерел — 10 с., додатки — 26 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкривається актуальність теми дослідження та ступінь дослідженості проблеми, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, мета і задачі дослідження, його наукова новизна, практичне значення та особистий внесок автора у розробку одержаних наукових результатів, наведено результати їх апробації та впровадження в Кіровоградській області.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи відтворення кваліфікованих кадрів” розкривається сутність кваліфікованих кадрів та тенденції їх розвитку, розроблено модель кваліфікованої робочої сили на основі вияву її поелементного складу та вихідних чинників їх розвитку, проаналізовано методологічні проблеми підготовки кваліфікованих кадрів в умовах ринкової трасформації.

Згідно з обґрунтованими в дисертації підходами економічною сутністю категорії “кадри” є кваліфікована робоча сила, яка характеризується наявністю професійної працездатності у її носіїв. При цьому кваліфікована робоча сила включає як фактично зайнятих у народному господарстві працівників, так і потенційні кадри. Отже, величини кваліфікованої робочої сили та кадрів відрізняються на ту частку працівників, які не зайняті у сфері матеріального та духовного виробництва.

У результаті послідовного розглядання вимог до кваліфікованої робочої сили зроблено концептуальний висновок про те, що вона є сукупністю таких елементів: —

професійних знань, умінь і навичок, що зумовлюють професійну компетентність (кваліфікаційний потенціал); —

інтелектуальних, пізнавальних здібностей (освітній потенціал); —

працездатності (психофізіологічний потенціал); —

креативних здібностей (творчий потенціал); —

здібностей до співпраці, колективної організації та взаємодії (комунікативний потенціал);—

ціннісно-мотиваційної сфери (ідейно-світоглядний, моральний
потенціал).

Поглиблений аналіз складових кваліфікованої робочої сили на сучасному етапі розвитку дає змогу стверджувати, що їх наявність у індивідуальної робочої сили визначає її конкурентоспроможність і якість. При цьому останні тісно пов’язані з категоріями якості та результативності праці. Це пояснюється тим, що якість праці проявляється у процесі праці, а праця здійснюється в певній формі й матеріалізується в готовій продукції, послугах або інших кінцевих результатах роботи. Таким чином, конкурентоспроможність і якість робочої сили — це зміст, а якість та результативність праці — форма його прояву у процесі праці.

Виходячи з основних характеристик кваліфікованої робочої сили, її взаємозв’язку з категоріями конкурентоспроможності та якості останньої, а також якості та результативності праці, запропоновано модель кваліфікованої робочої сили (рис. 1).

У дисертації зазначено, що професійний розвиток людини вважається найважливішим засобом економічного зростання, а також його кінцевою метою. Сьогодні працівник має розглядатися не як робоча сила, витрати на яку слід мінімізувати, а ресурс, який необхідно мобілізувати й розвивати; це потребує інвестицій в обмін на відповідну віддачу.

Результати проведеного аналізу свідчать, що здійснити корінну перебудову виробничих відносин в Україні в період трансформації економіки неможливо без вирішення проблеми відтворення кваліфікованих кадрів.

По-перше, успіхи соціально-економічного розвитку залежать від кваліфікованості людей, які керують цим процесом. Успішне керівництво реформами має ґрунтуватися на знанні об’єктивних економічних законів і закономірностей, досвіді інших країн у здійсненні економічної політики, що будується на різних теоретичних платформах.

По-друге, вирішення проблем приватизації, розвитку підприємництва багато в чому залежить від людей, яких ці проблеми стосуються. Наскільки ефективно формуватиметься цивілізоване підприємницьке середовище залежить від загального рівня освіти, економічної грамотності, моральних якостей людей і, безперечно, від їх відданості своїй справі.

По-третє, серйозною проблемою в Україні є неефективне використання інтелектуального потенціалу великої кількості кваліфікованих спеціалістів і робітників.

По-четверте, вітчизняна система освіти вже зараз має орієнтуватися на новий тип кваліфікованого працівника (широкого профілю, здатного до зміни спеціальності, перенавчання й до праці за великим колом сьогоднішніх завдань). Тому та робоча сила, яка формується сьогодні та працюватиме завтра в оновленому суспільстві, — це багатство держави. Правильно побудована система освіти та професійної підготовки на регіональному рівні дасть змогу виховувати працівників, здатних пристосовуватися до змін на виробництві. Стратегічного значення набуває проблема формування такої робочої сили, яка у кількісному та якісному відношенні стане могутнім ресурсом розвитку та процвітання нашої держави.

На основі ретроспективного гносеологічного дослідження широкого спектра наукових поглядів минулого та сучасності відносно вимог до кваліфікованої робочої сили, автором обґрунтовується актуальність безперервної освіти. У роботі підкреслюється, що інтелектуальні професії перетворюються у масові та втрачають ту винятковість, що була придатна їм раніше. У новітніх галузях виробництва виявляється тенденція до зближення праці значної кількості робітників та інженерно-технічного персоналу. У цьому зв’язку освіта людини не може бути обмеженою лише базовою підготовкою. Життя довело, що наявність високого розряду у робітника чи відповідного диплома у спеціаліста не є гарантом високого рівня кваліфікації упродовж усієї трудової діяльності. Необхідність вирішувати проблеми, що виникають у суспільній і виробничій діяльності, породжує потребу навчатися, розвивати й оновлювати свою загальноосвітню та професійну підготовку.

У широкому розумінні безперервна освіта тотожна освіті дорослих, оскільки йдеться про різні форми підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та культурного рівня осіб, які перевищили звичайний вік базового навчання.

Такий методологічний підхід до безперервної освіти, як показано в дисертації, є не тільки теоретично виправданим, але й перспективним з точки зору прикладного дослідження цієї проблеми. Він дозволяє розкрити особливості відтворення кваліфікованих кадрів у підсистемах професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти, а також обґрунтувати взаємозв’язок цих підсистем.

У другому розділі “Оцінка стану підготовки кваліфікованих кадрів у регіоні” висвітлено результати аналізу підготовки робітників та фахівців, досліджено тенденції розвитку професійно-кваліфікаційного рівня кадрів, надано модель залежності конкурентоспроможності кадрів від їх професійно-кваліфікаційного рівня та складності праці, на яку вони здатні.

На основі проведених досліджень автором доведено, що незважаючи на структурні зрушення в економіці, стагнаційні процеси характерною для регіону є тенденція до збереження та підвищення інтересу молоді до вищої освіти. Про це свідчать такі дані: обсяг прийому студентів в університети, академії та інститути в 1994-1998 рр. збільшився на 27,9% і в 1998 р. становив 3734 чол.; обсяг прийому студентів у технікуми, училища та коледжі скоротився лише на 3,1% і в 1998 р. становив 3661 чол. В той же час загальнорічний обсяг прийому до професійно-технічних закладів зменшився порівняно з 1996 р. на 5,7% і у 1998 р. становив 4903 чол.

Основними причинами, що зумовлюють таку динаміку є: розвиток різноманітних форм власності та створення навчальних закладів недержавної форми власності; посилення взаємозв’язку вищої освіти з ринком праці; збільшення автономії навчальних закладів та підвищення вимог держави до гарантованої якості освіти; міжнародне співробітництво і обмін студентами.

Крім того, до чинників, що впливають на збереження та підвищення інтересу до вищої освіти, за результатами соціологічного дослідження є: бажання молоді отримати високий рівень професійних знань, одержувати в майбутньому відповідні доходи, стереотип престижності вищої освіти, відстрочка від армії (для юнаків), прагнення вирішити під час навчання питання працевлаштування.

В дисертації зазначено, що збільшення контингенту студентів вищих закладів освіти пов’язано також з розширенням можливостей набуття вищої освіти на платній основі. Встановлено, що сьогодні спостерігається стала тенденція до змішаного фінансування вищої освіти, що забезпечує поступове зменшення частки державного бюджету в загальних витратах на її утримання та дозволяє: утримати освітній рівень нації, який значною мірою визначає можливості науково-технічного прогресу та соціально-економічного розвитку держави, окремого регіону; зберегти висококваліфікованих фахівців у достатній кількості для впровадження прогресивних технологій у сфері виробництва, управління соціальними відносинами; створити сприятливі умови для інвестицій, упередити напруження в суспільстві, викликані браком достатньої кількості ресурсів.

Виявлено, що сучасні процеси підготовки кваліфікованих кадрів відбуваються в умовах становлення системи закладів освіти, які ґрунтуються на недержавній формі власності. Для України в цілому, і Кіровоградської області зокрема, це є одним з додаткових джерел поповнення кваліфікованими спеціалістами. Зазначена система має такі позитивні риси: збільшує можливості молоді щодо здобуття освіти, суттєво запобігає зовнішній міграції науково-педагогічного потенціалу, забезпечує реальну перспективу щодо вдосконалення структури спеціалістів для регіону.

Поряд з позитивними тенденціями, що є характерними для підготовки кадрів є і негативні явища, які пов’язані, насамперед, з проблемами працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) і вищих закладів освіти (ВЗО). Так, станом на 1 січня 1998 р. серед зареєстрованих службою зайнятості Кіровоградської області осіб, які шукали роботу, 722 чол. — випускники ПТНЗ (1,8% кількості незайнятого населення) та 1217 чол. — випускники ВЗО (2,7% кількості незайнятого населення). У 1998 р. з числа зареєстрованих службою зайнятості випускників ПТНЗ було працевлаштовано 152 чол., ВЗО — 192 чол., що становило відповідно лише 21,1% і 15,8% їх загальної кількості.

Наведені дані щодо працевлаштування випускників ПТНЗ і ВЗО свідчать про те, що вони стали однією зі слабозахищених у соціальному плані груп населення. Однією з причин такого стану, на думку дисертанта, є невідповідність освітньо-професійного рівня випускників учбових закладів вимогам ринку праці.

Дослідження формування освітньо-професійного рівня учнів ПТНЗ і студентів ВЗО дало змогу виявити такі суперечності, що характеризують професійну та вищу освіту:—

між масовою внутрішньою орієнтацією молоді на продовження освіти у ВЗО та потребами суспільного виробництва в підготовці робітників за всією сукупністю реально існуючих робочих місць у галузях економіки; —

життєвими й професійними планами випускників ПТНЗ та ВЗО і реальними можливостями їх реалізації; —

прагненням студентської та учнівської молоді досягти високого освітньо-професійного рівня та низькою якістю викладання у ПТНЗ та ВЗО;—

орієнтацією молоді на подальшу зайнятість у недержавному секторі економіки й самозайнятість і змістом навчальних програм, не розрахованих на підготовку кадрів для роботи в ринкових умовах.

В дисертації виявлено, що на сучасному етапі формування ринкових відносин послабилась мотивація кваліфікаційного зростання працівників. У результаті знижується загальний рівень професіоналізму та кваліфікації кадрів, втрачається інтелектуально-творчий потенціал робочої сили. Наявний потенціал професійних знань і навичок не поповнюється і залишається непотрібним.

Встановлено, що для працівників матеріальної сфери основним мотивом, що посилює або ослаблює прагнення до розвитку своєї конкурентоспроможності є заробітна плата. Однак, як показало соціологічне дослідження, на відсутність залежності заробітної плати від професійно-кваліфікаційного рівня у своїх анкетах вказали 65% респондентів обстежених підприємств. Проте відірваність заробітної плати від об’єктивних основ її формування призводить до того, що турбота про підвищення професійної кваліфікації перестає бути актуальною, тому що споживчі властивості виробленої продукції (виконаної роботи) не мають особистого сенсу, не пов’язані із задоволенням власних потреб.

За таких умов надзвичайно важливо визначити “орієнтир” (показник), який стане підґрунтям для встановлення відповідності професійно-кваліфікаційного рівня працівників і заробітної плати й тим самим стимулюватиме працівників до безперервного підвищення своєї конкурентоспроможності. Обґрунтовано, що таким показником може бути коефіцієнт складності праці як похідний від професійно-кваліфікаційного рівня працівників.

Таке твердження є підгрунтям для розробки методологічних підходів до визначення кокурентоспроможності кадрів: з діалектичного взаємозв’язку професійно-кваліфікаційного рівня кадрів (K1) та їх конкурентоспроможності (K) випливає зв’язок останньої зі складністю праці (K2). З огляду на викладене визначаємо:

К = K1l1 + K2l2 , (1)

де l1 — рівень ділових якостей працівника;

l2 — результативність праці.

Сучасні тенденції до декваліфікації кадрів є серйозним симптомом падіння конкурентоспроможності робочої сили. За таких умов особливої актуальності набуває створення нових організаційних основ і відповідного механізму управління підготовкою кваліфікованих кадрів, які б сприяли безперервному підвищенню якості робочої сили та її конкурентоспроможності.

У третьому розділі “Основні напрямки вдосокналення підготовки кваліфікованих кадрів у сучасних умовах” розроблено регіональний механізм самоорганізації підготовки кваліфікованих кадрів, надано рекомендації щодо організації моніторингу підготовки кваліфікованих кадрів, розроблено методичні підходи до визначення перспективної потреби у кадрах.

В основу дослідження цих проблем покладено концептуальне положення, згідно якого визнання в умовах ринку регіону як основної ланки відтворювальних процесів потребує здійснення певної системи економічних, організаційних і правових заходів, спрямованих на регулювання процесів відтворення кваліфікованих кадрів, а також ставить завдання щодо створення регіонального механізму управління підготовкою кваліфікованих кадрів. З огляду на реалії сьогоднішнього економічного розвитку йдеться про віднесення до компетенції регіонального управління, насамперед, тих проблем, розв’язання яких сприятиме інтеграції на макро- та мікроекономічному рівнях інтересів усіх суб’єктів господарювання.

Автор виходить з того, що розмежування соціально-економічної компетенції, реформування відносин власності, зміцнення фінансової бази — складові, які є головними передумовами формування механізму, здатного інтегрувати матеріально-технічні, організаційні та соціальні умови розвитку регіону з раціональним формуванням, розподілом, перерозподілом та використанням кадрів, дають можливість з повною визначеністю стверджувати, що в умовах трансформації економічних відносин створюються реальні умови для формування регіональної самоорганізації підготовки кваліфікованих кадрів. Мається на увазі максимальне сприяння держави реалізації потенційних можливостей регіонів у проведенні самостійної політики щодо підготовки кваліфікованих кадрів, з огляду на специфіку розвитку продуктивних сил і особливості формування освітнього та професійно-кваліфікаційного рівня кадрів на основі власної фінансово-економічної бази.

Визначено, що дія регіонального механізму самоорганізації підготовки кваліфікованих кадрів ґрунтується на системі принципів: загальних (цілепокладання, пріоритетність, комплексність і системність, директивність, поєднання територіальних і галузевих інтересів, узгодження заходів у сфері зайнятості населення з цілями політики щодо підготовки кваліфікованих кадрів) та специфічних (регіональна збалансованість чисельності та професійно-кваліфікаційної структури кадрів із соціально-економічним розвитком, збалансованість економічного розвитку з розвитком системи підготовки кадрів, прямий і опосередкований вплив на об’єкт управління через систему використання економічних, соціально-психологічних, правових та ідеологічних методів управління, диференційована спрямованість заходів впливу відповідно до необхідності їх застосування в окремих закладах освіти чи на підприємствах регіону).

Компонентну структуру регіонального механізму самоорганізації підготовки кваліфікованих кадрів складають підсистеми: стратегічного прогнозування, індикативного планування та програмування; організації; фінансового забезпечення; соціального захисту; законодавчо-нормативного забезпечення.

Ефективність функціонування регіонального механізму самоорганізації підготовки кваліфікованих кадрів потребує повної й достовірної інформації про стан і тенденції розвитку системи підготовки кваліфікованих кадрів.

Виходячи із зазначеного, атором запропоновано рекомендації щодо організації відповідного моніторингу як постійного довготривалого спостереження та контролю за станом і розвитком системи підготовки кваліфікованих кадрів, спрямованих на інформаційне, аналітичне й експериментальне забезпечення механізму управління відтворенням кваліфікованих кадрів, вироблення стратегії й тактики практичних дій.

З урахуванням того, що окремі ланки системи підготовки кваліфікованих кадрів зазнають постійного різноманітного впливу чинників зовнішнього середовища на рівні навчального закладу, підприємства, регіону та держави, в дисертації запропоновано моніторинг підготовки кваліфікованих кадрів за ступенем поширення розподілити на внутрішній (на рівні навчальних закладів та підприємств) і зовнішній (на місцевому, регіональному й державному рівнях).

Ефективність моніторингових досліджень передбачає підвищення наукової обґрунтованості відповідних прогнозів. Застосування прогнозів має сприяти вирішенню завдань щодо підвищення надійності соціальних та економічних програм і проектів, які здійснюються в регіоні.

Найважливішим інструментом використання у моніторингових дослідженнях надійних методів визначення планових обсягів прийому до ПТНЗ і ВЗО є розробка прогнозів потреби у кадрах.

Автором розроблено методичні підходи (на базі метода системного або ієрархічного прогнозування та балансових методів) до прогнозування потреби у кадрах за освітньо-кваліфікаційними рівнями.

Методика прогнозування потреби у кадрах охоплює такі кроки: формалізовано-математичний опис ретроспективних часових рядів та побудова графіків автономних прогнозів, розрахунок прогнозної потреби у кадрах в цілому і за кожним освітньо-кваліфікаційним рівнем окремо, аналіз отриманих прогнозних розрахунків на достовірність, балансування прогнозів у випадку недостовірності останніх, побудова графіків збалансованих прогнозів і визначення прогнозного коридору змін потреби у кадрах.

За даною методикою визначено, що у 2000 р. прогнозний коридор змін додаткової потреби державного сектору економіки Кіровоградської області у молодших спеціалістах буде складати 2411-2542 чол., у спеціалістах 2025-2156 чол., у 2004 р. відповідно 2416-2770 чол. і 1772-2126 чол. (табл. 1).

Таблиця 1

Прогноз додаткової потреби державного сектору економіки
Кіровоградської області у молодших спеціалістах і спеціалістах
на 2000, 2004 рр. (чол.)

Освітньо-кваліфікаційний рівень | Фактична додаткова потреба | Контроль додаткової потреби | Збалансований прогноз

-1 | Збалансований прогноз

-2

1995 | 1996 | 1997 | 2000 | 2004 | 2000 | 2004

Молодший спеціаліст | 2526 | 2430 | 2381 | 2542 | 2770 | 2411 | 2416

Спеціаліст | 2360 | 2265 | 2174 | 2025 | 1772 | 2156 | 2126

Всього | 4886 | 4695 | 4555 | 4567 | 4542 | 4567 | 4542

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження дають змогу зробити висновки теоретичного й науково-практичного спрямування, основні з яких зводяться до такого:

1. Структурні зрушення в економіці України, необхідність модернізації традиційних галузей промисловості потребують істотного підвищення освітнього рівня населення, підготовки кадрів високої кваліфікації, які відповідають сучасним вимогам, здатні до ефективної праці й самостійного вирішення соціально-економічних проблем.

2. Визначення концептуальних засад щодо підготовки кваліфікованих кадрів у сучасних умовах є однією зі складових процесу наукового усвідомлення реальної дійсності, яка має ефективно впливати на практичні зрушення в економіці.

3. Висвітлене у дисертації положення щодо ускладнення категорії “кваліфікована робоча сила” визначає актуальність безперервної освіти: тісного взаємозв’язку професійної та вищої освіти із загальноосвітньою підготовкою; розширення профілю спеціальної підготовки; розвитку здібностей як з метою отримання певної кваліфікації, так і з метою постійного поновлення знань.

4. В результаті здійсненої оцінки стану підготовки і підвищення кваліфікації кадрів та аналізу тенденцій розвитку професійно-кваліфікаційного рівня працівників засвідчено стійку тенденцію до зниження інтересу молоді до професійно-технічної освіти і одночасно підвищення такого інтересу до вищої освіти, що обумовлено бажанням молоді отримати високий рівень професійних знань і відповідні доходи в майбутньому, стереотипом престижності вищої освіти. Водночас встановлено наявність негативних чинників впливу на освітньо-професійний рівень учнів ПТНЗ і студентів ВЗО, що не сприяють поліпшенню показників працевлаштування випусників відповідних закладів освіти; неадекватність оплати праці рівню освіти, кваліфікації, виробничому досвіду та навичкам.

5. Запропоновані методологічні підходи до розрахунку конкурентоспроможності робочої сили є основою для наукової побудови організації оплати праці та стимулювання професійно-кваліфікаційного зростання працівників.

6. Здійснення наукового обґрунтування необхідності посилення впливу регіональних органів управління на розвиток процесів відтворення кваліфікованих кадрів сприятиме забезпеченню відповідності кількісного та якісного складу кадрів потребам народного господарства, а також збереженню наявного кадрового потенціалу.

7. Запровадження запропонованого автором моніторингу підготовки кваліфікованих кадрів у регіоні дозволить приймати оптимальні управлінські рішення щодо регулювання процесів формування кадрового потенціалу на стадії підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів.

8. Обґрунтовані в дисертації методичні підходи до прогнозування перспективної потреби в кадрах за освітньо-кваліфікаційними рівнями сприятимуть забезпеченню збалансованості між обсягами прийому до професійно-технічних навчальних закладів і вищих закладів освіти та реальними потребами народногосподарського комплексу регіону.

Результати дослідження, висновки і рекомендації можна використовувати при здійсненні аналізу тенденцій розвитку системи підготовки кваліфікованих кадрів, їх плануванні та прогнозуванні як на рівні регіону, так і держави в цілому.

Список опублІкованих праць за темою дисертацІЇ

1. Комарова О.А. Оцінка ефективності використання робочої сили на підприємствах // Вісник державного університету "Львівська політехника". — 1998.— №345. — С.49-53.

2. Гудсков А.К., Комарова О.А. До питання підготовки кваліфікованої робочої сили // Проблеми праці, економіки та моделювання: Зб. наук. праць. — Хмельницький: НВП "Евріка" ТОВ, 1998. — Ч.1. — С.71-73. Особистий внесок — визначено основні якісні характеристики сучасного працівника.

3. Комарова О.А. Особливості кадрової політики в сучасних умовах // Демографія, економіка праці та соціальна політика: Зб. наук. праць. — Вип.5. — Кіровоград: КІСМ, 1998. — Ч.1. — С.103-103.

4. Комарова О.А. Оцінка стану професійної та вищої освіти в Кіровоградській області // Демографія, економіка праці та соціальна політика: Зб. наук. праць. — Вип.7. — Кіровоград: КДТУ, 1999. — С.28-34.

5. Комарова О.А. Тенденції розвитку професійно-кваліфікаційного рівня працівників територіальних державних органів управління // Вісник технологічного університету Поділля. — 1999. — №5. — Ч.2. —
С.142-144.

6. Комарова О.А. До питання підготовки економічних кадрів // Матеріали міжнар. наукової конф. "Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки". — Харків: ХАДІ. — 1999. — С.318-319.

7. Комарова О.А. Підвищення якості робочої сили в умовах формування ринкових відносин // Проблемы управления в переходном обществе на пороге XXI века: Сб. науч. трудов (Приложение к научному журналу "Персонал"). — Киев: МАУП. — 1999. — №4 (52). — С.158-160.

8. Комарова О.А. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації незайнятого населення // Проблемы управления в переходном обществе на пороге ХХI века: Сб. науч. трудов (Приложение к научному журналу "Персонал"). — Киев: МАУП. — 1999. — №4 (52). — С. 271-273.

АНОТАЦІЯ

Комарова О.А. Удосконалення підготовки кваліфікованих кадрів на регіональному рівні (на прикладі Кіровоградської області України). — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 — демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. — Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено питанням підготовки кваліфікованих кадрів на регіональному рівні в умовах ринкової трасформації. В дисертації обґрунтовано, що економічну сутність категорії “кадри” складає кваліфікована робоча сила. Визначено поелементний склад кваліфікованої робочої сили з урахуванням специфічних особливостей розвитку ринкових відносин в Україні та науково-технічного прогресу. Розроблено регіональні засади управління підготовкою кваліфікованих кадрів та обґрунтовано регіональний механізм самоорганізації підготовки кваліфікованих кадрів. Запропоновано рекомендації щодо організації моніторингових досліджень в області підготовки кваліфікованих кадрів.

Ключові слова: кадри, кваліфікована робоча сила, якість праці, підготовка кваліфікованих кадрів, професійно-технічна освіта, вища освіта, регіональний аспект, моніторинг.

АннотациЯ

Комарова О.А. Совершенствование подготовки квалифицированных кадров на региональном уровне (на примере Кировоградской области Украины). — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 — демография, экономика труда, социальная экономика и политика. — Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2000.

В диссертации на основе анализа отечественных и зарубежных литературных источников обосновано, что экономическую сущность категории "кадры" составляет квалифицированная рабочая сила, характеризующаяся наличием профессиональной трудоспособности у ее носителей. Раскрыто, что квалифицированная рабочая сила представляет собой совокупность квалификационного, образовательного, психофизиологического, творческого, коммуникативного, идейно-мировоззренческого или морального потенциалов. На основе исследования широкого спектра научных взглядов относительно требований к квалифицированной рабочей силе, обосновывается актуальность непрерывного образования, рассматриваемого прежде всего как образование взрослых, т.к. речь идет про различные формы подготовки, переподготовки, повышения квалификации и культурного уровня лиц, которые превышают возраст базового обучения. В диссертации отражены результаты анализа подготовки рабочих и специалистов в Кировоградской области. Установлено, что для региона является характерной тенденция к сохранению и повышению интереса молодежи к высшему образованию. Такая ситуация, как показали результаты социологических исследований, обуславливается следующими причинами: желание молодежи получить высокий уровень профессиональных знаний, ориентация на соответствующие доходы в будущем, стереотип престижности высшего образования, отсрочка от армии (для юношей), стремление решить за время обучения вопрос трудоустройства. Отражено, что современные процессы подготовки квалифицированных кадров происходят в условиях смешанного финансирования государственных учебных заведений и становления системы негосударственных учебных заведений. Выявлено, что выпускники профессионально-технических и высших учебных заведений стали одной из слабозащищенных в социальном плане групп населения, на что указывает высокий уровень безработицы среди них. Обосновано, что одной из причин сложившейся ситуации является несоответствие образовательно-профессионального уровня выпускников профессионально-технических и высших учебных заведений требованиям рынка труда. Отражено, что на современном этапе формирования рыночных отношений стала более слабой мотивация квалификационного роста работников, на что указывает частичная деквалификация кадров региона. Установлено, что для работников материальной сферы производства, основным мотивом, усиливающим или ослабляющим стремление к развитию своей конкурентоспособности является заработная плата. Показано, что адаптация системы подготовки квалифицированных кадров и повышение конкурентоспособности кадров должны обеспечиваться действием регионального механизма самоорганизации подготовки кадров. Создание такого механизма предусматривает признание в условиях рынка региона, как основного звена воспроизводственных процессов. При этом отражено, что главными предпосылками формирования регионального механизма подготовки квалифицированных кадров, являются разграничение социально-экономической компетенции, реформирование отношений собственности, укрепление финансовой базы регионов. Обосновано, что эффективность функционирования указаного механизма требует полной и достоверной информации про состояние и тенденции развития системы подготовки квалифицированных кадров. Исходя из этого предложены рекомендации по организации соответствующего мониторинга, как постоянного длительного наблюдения и контроля за состоянием и развитием системы подготовки квалифицированных кадров, направленных на информационное, аналитическое и экспериментальное обеспечение механизма управления воспроизводством кадров, выработку стратегии и тактики практических действий. В составе мониторинговых исследований разработаны методические подходы (на базе метода системного или иерархического прогнозирования и балансовых методов) к прогнозированию потребности в кадрах по образовательно-квалификационным уровням.

Ключевые слова: кадры, квалифицированная рабочая сила, качество труда, подготовка квалифицированнх кадров, профессионально-техническое образование, высшее образование, региональный аспект, мониторинг.

ANNOTATION

O.A. Komarova. Improvements in preparation of qualified personnel on the regional level (Kirovohrad region, Ukraine). — Manuscript.

The dissertation applying for the candidate of economic sciences degree in speciality 08.09.01 — demography, labour and social economy, and policy. — The Council of research of the productive power of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

The dissertation researches the questions of preparation of qualified personnel on the regional level in the conditions of market transformation. It is substantiated that the economic notion of the category of "personnel" consists of the qualified working power. It is determined in the dissertation the staged content of the working power taking into account the specific features of development of market relations in Ukraine and scientific and technical progress. The regional approaches towards management of preparation of qualified personnel were worked out; and the regional mechanism of self-organisation of preparation of qualified personnel was substantiated. The recommendations for the organisation of monitoring researches in the sphere of preparation of qualified personnel have been suggested.

Key words: personnel, qualified working power, the quality of labour, the preparation of qualified personnel, professional and technical education, higher education, regional aspect, monitoring.