Тернопільський державний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Кавецький Віктор Євгенович

УДК 371.048.4

Підготовка учнів загальноосвітніх шкіл до професійного самовизначення в сучасних умовах

13.00.07 – теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Тернопіль - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському експериментальному інституті педагогічної освіти, Асоціація вищих навчальних закладів недержавної форми власності.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Вихрущ Анатолій Володимирович,Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти, кафедра педагогіки, завідувач.

Офіційні опоненти : доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Тхоржевський Дмитро Олександрович, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, кафедра трудового навчання, завідувач;

кандидат педагогічних наук, доцент Туранов Юрій Олексійович, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра трудового навчання, доцент.

Провідна установа: Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир.

Захист відбудеться 22 вересня 2000 року о 14.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01 у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

Автореферат розісланий 21 серпня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чайка В. М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У часи побудови державності України надзвичайно важливе значення має підготовка підростаючого покоління до трудового життя, адже без гідної зміни народ не матиме майбутнього. Поставлено завдання виховати високоосвічену особистість з різноманітними духовними i фізичними здібностями, які вона зможе повноцінно реалізувати в подальшій професійній діяльності.

У нормативно - правових документах, зокрема таких, як Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Закон України “Про загальну середню освіту”, Закон України “Про зайнятість населення”, Концепція державної системи професійної орієнтації населення, Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається, виділено як одну з найактуальніших у суспільстві проблему підготовки підростаючого покоління до свідомого й адекватного професійного самовизначення, до майбутньої творчої і продуктивної праці.

Над проблемою підготовки підростаючого покоління до професійного самовизначення працювало і працює багато дослідників. Так, психолого – педагогічним основам підготовки молоді до вибору фаху присвятили праці П. Атутов, Г. Бас, С. Батишев, Ю. Гільбух, О.Голомшток, Є. Клімов, М.Захаров, Г. Костюк, В. Моляко, Є. Павлютенков, К. Платонов, К. Сазонов, В. Симоненко, С. Чистякова, Б. Федоришин, М. Янцур.

Соціально – економічні передумови професійного самовизначення молоді аналізували В. Єндальцев, Г. Коряков, І. Назімов, В. Савченко, М. Тітма, Г. Чередніченко, В. Шубкін, В. Ядов.

Проблему вибору фаху підростаючим поколінням в її історичному аспекті досліджували В. Аванесов, Т. Афанасьєва, А. Вихрущ, В. Рак. Досвід зарубіжних країн з професійної орієнтації вивчали С. Дармодєхін, Г. Дмитрієв, І. Коростень, П. Омельяненко, М. Павлова, Л. Сундукова, Г. Терещук.

Значна увага приділялась дослідниками питанням професійної орієнтації школярів на певні види професійної діяльності. В попередні роки широко досліджувався вибір учнями спеціальностей робітничої та сільськогосподарської сфери, нині чільне місце посідає проблема вибору школярами професій підприємницького напряму (Д. Закатков, В. Мадзігон, С. Мельников, М. Тименко та ін.).

Проблема підготовки особистості до вибору професії чільне місце посідає і в працях зарубіжних науковців. Серед найвідоміших концепцій – підходи Є. Гінзберга, Д. Голланда, Д. Дьюі, Т. Каплоу, А. Маслоу, Д. Сьюпера, С. Фукуями.

Отже, фактично жодний з аспектів професійної орієнтації не залишався поза увагою науковців. Проте високий рівень безробіття серед молоді і плинність кадрів, велика кількість людей, незадоволених своєю спеціальністю, свідчать, що питання вибору професії підростаючим поколінням не можна вважати розв’язаним. Крім того, досвід попередників потребує переосмислення й оцінки з позиції завдань сьогодення. Також, рівень інформаційно- методичного забезпечення учнів у процесі вибору ними професії недостатній, професійна орієнтація в загальноосвітніх школах не систематизована, характеризується неузгодженістю дій педагогічних працівників, які займаються нею. Недослідженою залишається динаміка розвитку соціально – професійних орієнтирів школярів у період становлення нового ринку праці. Відчутна гостра потреба в конкретних практичних розробках програм підготовки учнів до професійного самовизначення в сучасних умовах .

Актуальність, велике практичне значення i відсутність сучасних дієвих систем підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до адекватного вибору майбутнього фаху зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Підготовка учнів загальноосвітніх шкіл до професійного самовизначення в сучасних умовах”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Відображений у роботі напрямок досліджень є складовою частиною комплексу програм наукових досліджень та пошукової діяльності Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти “Закономірності розвитку освітніх систем”.

Об’єктом дослідження є процес підготовки особистості до професійного самовизначення.

Предмет дослідження: зміст і шляхи вдосконалення підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до професійного самовизначення в умовах ринку праці.

Мета дослідження: розробка, наукове обґрунтування і експериментальна перевірка в загальноосвітніх школах програми підготовки учнів до професійного самовизначення в умовах ринку праці.

Гіпотеза дослідження: рівень готовності учнів загальноосвітніх шкіл до професійного самовизначення підвищиться, якщо профорієнтаційна робота буде проводитися за певною програмою, що передбачає інформаційно – методичне забезпечення учнів у процесі вибору ними фаху, враховує реґіональні особливості проживання учнів і вікову динаміку розвитку соціально – професійних орієнтирів школярів, спрямована на формування активної позиції особистості у розв’язанні даної проблеми, стимулює учнів займатися самопідготовкою до трудового життя.

Гіпотеза і мета дослідження зумовили постановку таких його завдань:

- проаналізувати досвід вітчизняних і зарубіжних теоретиків і практиків професійної орієнтації, виявити досягнення в підготовці молоді до вибору фаху;

- визначити реальний стан підготовки учнів до професійного самовизначення в загальноосвітніх школах;

- виявити сучасні соціально - економічні передумови професійного самовизначення учнів загальноосвітніх шкіл;

- дослідити особливості соціально - професійних орієнтирів школярів, мотивів вибору ними професій, чинників впливу на вибір фаху учнями відповідно до статі, віку і місця проживання;

- скласти і експериментально перевірити програму підготовки учнів до свідомого, адекватного професійного самовизначення в сучасних умовах.

Основними методами дослідження є теоретичний аналіз, систематизація i класифікація наукової літератури, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, методи обробки й аналізу результатів дослідження, порівняльного аналізу, інтерпретації та узагальнення фактів; емпіричні методи дослідження (спостереження, бесіда, анкетування, тестування, метод експертних оцінок та ін.), констатуючий та формуючий педагогічний експеримент.

Дослідження проводилося на базі Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти, загальноосвітніх шкіл м. Тернополя (№6, №10, №19, №20, №24, №25, №26, №27) і Тернопільського району (загальноосвітніх шкіл с. В.Глибочок, с.В.Березовиця і с. Плотича). У процесі констатуючого експерименту було обстежено 2056 учнів. Формуючим експериментом охоплено 207 учнів (102 – в експериментальних класах і 105 – у контрольних).

Наукова новизна одержаних результатів: у дослідженні дістало подальший розвиток питання підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до професійного самовизначення. Вперше, в ринкових умовах визначено такі шляхи вдосконалення підготовки учнів до професійного самовизначення, як врахування тенденцій і закономірностей розвитку соціально – професійних орієнтирів учнів відповідно до віку, статі і місця проживання (ставлення учнів до різних професій, їхні професійні наміри, мотиви вибору професій школярами, головні чинники впливу на професійне самовизначення учнів, напрями самопідготовки школярів до майбутньої професійної діяльності), соціально – економічних передумов вибору особистістю професії (розподіл трудових ресурсів, стан справ на сучасному ринку праці, особливості працевлаштування різних груп населення, напрями структурної політики зайнятості).

Розроблено програму підготовки школярів до професійного самовизначення в сучасних умовах, обґрунтовано її мету, завдання, пріоритетні напрями роботи, комплекс методів і форм роботи з учнями.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони сприятимуть ефективному проведенню підготовки школярів до свідомого вибору професії в загальноосвітніх школах, впровадження запропонованої програми дасть змогу підвищити готовність школярів до свідомого професійного самовизначення.

Результати дослідження використовуються при проведенні профорієнтаційної роботи педагогічними працівниками загальноосвітніх шкіл м. Тернополя: ЗОШ №20 (довідка №75 від 5.05.2000 року), ЗОШ №25 (довідка №190 від 6.05.2000 року) і Тернопільського району: ЗОШ с. Велика Березовиця (довідка №98 від 5.05.2000 року), ЗОШ с. Великий Глибочок (довідка №162 від 5.05.2000 року) і ЗОШ с. Плотича (довідка №76 від 6.06.2000 року).

Висновки дослідження можуть бути використані в профорієнтаційній діяльності практичних психологів, учителів загальноосвітніх шкіл, під час вивчення відповідних курсів у вищих навчальних закладах, у системі післядипломної освіти педагогічних працівників.

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом доповідей на наукових семінарах, під час виступів на науково – практичних конференціях, таких, як “Національна школа України: закономірності становлення і розвитку” (Тернопіль, 1996), “Психолого – педагогічні умови розвитку творчих здібностей особистості” (Тернопіль, 1998). Основні положення і результати дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти.

Основні результати дослідження опубліковані у 5 наукових статтях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (228 позицій), 12 додатків. У тексті міститься 15 таблиць, 16 рисунків. Обсяг роботи – 186 сторінок, основна частина – 156 сторінок.

Основний зміст дослідження

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання, наукову новизну і практичне значення, методи дослідження.

У першому розділі “Професійне самовизначення учнів загальноосвітніх шкіл як соціально – педагогічна проблема” розглянуто теоретичні засади професійного самовизначення учнів, проаналізовано напрями підготовки підростаючого покоління до вибору певного виду професійної діяльності в зарубіжних країнах, визначено реальний стан профорієнтаційної роботи в загальноосвітніх школах.

Оскільки історично так склалося, що підготовку особистості до професійного самовизначення позначають терміном “професійна орієнтація”, ретельно проаналізовано підходи різних авторів до визначення понять “професійна орієнтація” і “професійне самовизначення”. Підготовку учнів загальноосвітніх шкіл до професійного самовизначення розглянуто як комплекс заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для процесу прийняття рішень школярами стосовно питань, пов’язаних з вибором ними сфери професійної діяльності.

Проаналізовано основні підходи до класифікації форм і методів, які застосовують на всіх етапах профорієнтаційної роботи. Привернуто увагу до методів, використання яких спонукає учня самостійно готуватися до майбутньої професії (ділові ігри, пошук учнями інформації про світ професій, аналіз ними професіографічних матеріалів тощо).

У ході дослідження з’ясовано, що проблема підготовки молоді до вибору фаху в Україні (в кінці ХІХ - початку ХХ ст.), коли в провідних країнах світу активізувалася профорієнтаційна робота, була особливо гострою: існуючі її методи і форми не відповідали потребам ринку праці. Крім того, територія країни перебувала під владою інших держав, тому значних здобутків у розробці теоретичних основ підготовки учнів до вибору професії у вітчизняних дослідників не було. Лише окремі ентузіасти використовували деякі елементи професійної орієнтації, проте загалом роботу проводили не зовсім професійно, а часом і безсистемно.

Узагальнено особливості підготовки до вибору професії на українських землях, які перебували в складі СРСР. Досліджено, що досвід профорієнтаційної роботи в колишньому СРСР мав як позитивні, так і негативні елементи. З одного боку, науковці ґрунтовно досліджували теоретичні аспекти проблеми, розробляли форми і методи, що сприяли підвищенню готовності школярів до адекватного професійного самовизначення. Чільне місце в науковому доробку вчених посідають і дослідження українських авторів (Г. Бас, З.Нечипорук, А.Нісімчук, В.Моляко, Є.Павлютенков, Д.Сметанін, Д.Тхоржевський, Б.Федоришин, В.Ярошенко). З іншого боку, підготовка молодих людей до вибору професії нерідко підмінялася політичною агітацією і пропагандою робітничих спеціальностей.

У роботі підкреслено, що з проголошенням у 1991 р. незалежності України з’явилася можливість по новому підійти до проблеми підготовки особистості до професійного самовизначення, і повною мірою враховувати інтереси особистості й країни. На державному рівні затверджено ряд нормативно – правових актів (Концепція державної системи професійної орієнтації населення, Положення про організацію професійної орієнтації населення, Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається), що визначають головні напрями формування й розвитку системи професійної орієнтації в Україні.

Аналіз стану діяльності школи з підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до професійного самовизначення засвідчив таке:

-

-

-

-

Методом порівняльного аналізу виявлено спільні і відмінні особливості профорієнтаційної роботи в деяких країнах Європи та США. Охарактеризовано досвід професійної орієнтації молоді зарубіжних держав, що може бути використаний під час визначення сучасних напрямів підготовки учнів до самостійного, свідомого вибору фаху в Україні: довготривале спостереження за становленням і розвитком особистості школяра; урахування індивідуальних інтересів, нахилів, здібностей молодих людей; застосування комп’ютерів, відеозаписів, апаратурних профдіагностичних методик для поглибленого дослідження індивідуальних якостей особистості школяра; наявність у школах спеціальних предметів, що ознайомлюють школярів з основами сучасного виробництва; використання різноманітних форм навчання і виховання з метою професійної орієнтації; залучення учнів до безпосередньої трудової діяльності, в якій випробовують сили з обраної професії; максимальне забезпечення навчальних закладів профорієнтаційною літературою.

У другому розділі “Шляхи вдосконалення підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до професійного самовизначення в сучасних умовах” проаналізовано сучасні соціально – економічні передумови вибору учнями виду професійної діяльності, досліджено соціально – професійні орієнтири учнів, визначено рівень готовності школярів до вибору виду професійної діяльності.

У розділі ретельно аналізується стан справ на сучасному ринку праці, який значною мірою впливає на вибір учнями того чи іншого фаху в професійній діяльності. З’ясовано, що офіційне і приховане безробіття спонукає працівників до нерегламентованої діяльності; поглиблюються галузеві диспропорції зайнятості, зокрема, триває процес витіснення праці наукоємних і технічно складних виробництв, що спричинює зниження професійної кваліфікації спеціалістів, на підготовку яких витрачено кошти і час. Значна частина населення не готова до нових ринкових відносин, водночас молоді люди значно швидше сприймають соціально – економічні перетворення в країні, орієнтуючись здебільшого на приватний сектор економіки.

За нашими даними, тільки 19,3% учнів дев’ятих класів і 6% випускників шкіл хотіли б працювати на підприємствах з державною формою власності.

З’ясовано, що збільшується міграційна активність населення, і чимало емігрантів є високопрофесійними спеціалістами, а справа підготовки в теперішніх умовах гідної зміни їм є надто проблематична. Служба зайнятості з багатьох причин неспроможна здійснювати ефективну політику, що, за нашими даними, спричинює недовіру до неї учнів загальноосвітніх шкіл (рис. 1).

Ці, й інші висновки дають підставу стверджувати, що в державі склалася надзвичайно складна ситуація із зайнятістю населення. У розділі проаналізовано основні напрями виваженої політики зайнятості, серед яких розвиток виробництва, підвищення конкурентоспроможності працівників, створення національного банку робочих місць, створення ефективних програм сприяння зайнятості, зокрема, створення відповідних умов для належної профпідготовки молоді і надання гарантій для подальшого працевлаштування.

Рис. 1. Наміри учнів щодо працевлаштування

1. За допомогою батьків і знайомих 4. За допомогою центру зайнятості

2. Самостійно 5. Інші відповіді

3. За направленням 6. Не визначилися

Під час розробки програми підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до вибору виду професійної діяльності ми виходили з позиції, що особистість школяра – суб’єкт професійного самовизначення, через те багато уваги приділили вивченню соціально – професійних орієнтирів учнів. Для з’ясування позиції школярів щодо питань, пов’язаних з вибором ними виду професійної діяльності, було складено систему анкет для учнів п’ятих, сьомих, дев’ятих та одинадцятих класів, що дало змогу простежити за становленням і динамікою розвитку їх соціально – професійних орієнтирів. Усього дослідженням було охоплено 2056 учнів.

Встановлено, що вже в п’ятих, сьомих класах учні визначають основний блок професiй (юристи, лiкарi, професiї економiчної та торговельно - комерцiйної сфери), якi вважають престижними i старшокласники. Найнепрестижнішими, на думку школярів, є професiї прибиральницi, двiрника. До таких вiдносять старшокласники i фах учителя, який п’ятикласники, навпаки, включають до шанованих професій. Спецiальностi, пов’язанi з аграрною і виробничою сферами школярі всiх дослiджуваних класiв нехтують.

Визначено професійні наміри учнів: незалежно від віку і статі, бiльшiсть школярiв планує вступити у вищий навчальний заклад (рис. 2).

Кожний сьомий старшокласник не визначився з вибором навчального закладу, кожний п’ятий не обрав професію. Зрозумiло, що певна частина з них не зможе здійснити свої наміри. Переважна більшість з учнів не має резервного варiанта на випадок, якщо не вступить у вибраний навчальний заклад. Школярi п’ятих - сьомих класiв схильнi вибирати професiю, що має романтичне забарвлення (футболiст, мiлiцiонер, спiвак, актор, топмодель).

Учні дев’ятих Учні одинадцятих Учні одинадцятих

класів класів класів

1996 р. 1999р.

Рис. 2.6. Професійні наміри учнів після здобуття середньої (неповної середньої) освіти

1.Училище 5. Індивідуальна підприємницька діяльність.

2.Технікум 6. Інше

3.Інститут 7. Не знають

4.Виробництво.

Учні дев’ятих та одинадцятих класів найчастіше прагнуть стати юристами, лікарями, вчителями, програмістами, опанувати спеціальності економічної сфери. Вибiр фаху старшокласниками реалiстичніший, учні, як правило, зорієнтовані на спецiальностi, якими можна оволодiти в своєму регіоні. З’ясовано, що в учнів усіх досліджуваних вікових періодів основними мотивами вибору професії є такі: вiдповiднiсть професiї iнтересам, її престиж, сприятливi умови для роботи. Хлопцi дослiджуваних класiв бiльшого значення надають матерiальним стимулам. Дівчата частiше обирають “потрiбну” на їхню думку професiю. Якщо в п’ятих і сьомих класах нерiдко керуються мотивами пов’язаними з романтикою, то старшокласникiв вони майже не приваблюють. Загалом у школярiв усiх вiкових категорій помітний прагматичний пiдхід до вибору фаху, що має як позитивні (підвищується конкурентоспроможність на ринку праці), так i негативні (нехтування широких соціальних мотивів — допомога іншим людям, розвиток виробництва, науки тощо) відтінки.

У розділі зазначено, що батьки, незалежно вiд вiку і статi оптантів Оптант – суб’єкт професійного самовизначення , є одним з найголовнiших чинникiв вибору фаху, на вiдмiну вiд школи, що з вiком втрачає навiть той незначний вплив, який мала на учнів молодших класів. Ще одна тенденція: чим дорослiшими стають учнi, тим менше вони зважають на телебачення під час вибору професії (з 46,7 % у п’ятому класi до 4,7% в одинадцятому).

На всiх вiкових етапах у виборі професії певну роль відіграють гуртки, хоч у старших класах нерiдко, це вже курси (iноземних мов, з основ комп’ютерної технiки) і Мала Академія наук.

У пiдлiтковому вiцi саме друзi, однокласники є найбiльш референтною групою, тож у сьомих, дев’ятих класах вони часто є впливовими чинниками вибору спецiальностi; в одинадцятому класi їх вплив зменшується.

Основний напрям самопідготовки учнів кожного з досліджуваних етапів до майбутньої професійної діяльності - це пошук інформації про майбутній фах. Доброю ознакою є прагнення школярів набувати практичних умінь і навичок з обраного фаху, але з віком ця тенденція дещо спадає: (у семикласників – 30%, в учнів дев’ятих класів – 25,3%, одинадцятих – 22,3%).З віком зменшується й кількість учнів, які працюють у гуртках за профілем обраної спеціальності (з 14,7% у семикласників до 6,7% у випускників шкіл). Серед старшокласників велика частка тих, хто зовсім не готується до майбутньої професійної діяльності (у дев’ятих класах – 22%, в одинадцятих – 16%).

Аналiз вiдповiдей школярiв свідчить про суттєвi вiдмiнностi мiж їх думками залежно вiд статi і місця проживання, стосовно фактично всiх запитань i на всiх вiкових етапах. Багато дівчат усіх вікових категорій обирає традиційні “жіночі” професії лікаря, вчителя. У хлопців до дев'ятого класу ще переважають романтичні спеціальності: міліціонера, футболіста, а далі їм на зміну приходять інші - юриста, програміста, професії сфери бізнесу. Міські учні частіше, ніж сільські, обирають професію юриста, вчителя і програміста. При виборі фаху сільські школярі, на відміну від міських, більшого значення надають матеріальному стимулу та умовам праці. Отже, в підготовці школярів до вибору фаху потрібно враховувати їх стать і місце проживання.

Доведено, що підготовленість сучасних школярів до свідомого вибору майбутнього фаху знаходиться на низькому рівні, про це свідчить таке:

· учні погано поінформовані про світ професій;

· основними засобами підготовки учнів до вибору професії є розпитування батьків і знайомих про неї, читання відповідної літератури, водночас незнання багатьма школярами головних особливостей майбутньої спеціальності свідчить про невисоку ефективність таких способів самопідготовки до професійного самовизначення;

· кожний п’ятий дев’ятикласник і шостий випускник школи не готується до майбутньої професійної діяльності.

У третьому розділі “Методика і результати дослідження” охарактеризовано програму підготовки учнів до професійного самовизначення в сучасних умовах, проаналізовано результати пошуково – дослідницької роботи з виховання в школярів готовності до вибору професії.

Під час створення програми підготовки учнів до професійного самовизначення ми прагнули враховувати всі висвітлені вище аспекти проблеми.

Програма має системний характер, оскільки включає сукупність взаємопов’язаних заходів, що спрямовані на підготовку учнів до професійного самовизначення протягом перебування оптантів у загальноосвітніх школах.

Головна її мета - створити умови для адекватного, свідомого і вільного професійного самовизначення, забезпечити учнів всією необхідною інформацією для самостійного вибору ними професії, виховувати в школярів спрямованість на самопізнання і власну активність як основу професійного самовизначення, підготовити учнів до знаходження свого місця в сучасному професійному світі.

Основні її завдання:

-

-

У процесі роботи передбачено використання різноманітних форм і методів підготовки учнів до професійного самовизначення, зокрема бесід, лекцій, диспутів, ділових ігор, організацію тренінгових занять, зустрічей з представниками професій, проведення екскурсій, складання рефератів, тестування, анкетування тощо.

Високий рівень готовності учнів загальноосвітніх шкіл до професійного самовизначення розглядається як сформованість в них самостійного підходу до розв’язання проблем вибору фаху та позитивного ставлення до праці; належний рівень інформованості про світ професій і обрану ними зокрема, про шляхи професіоналізації; наявність у школярів умінь та навичок роботи з професіографічними матеріалами; вміння зіставляти власні індивідуально – психологічні особливості з вимогами професій, розвивати в собі професійно важливі якості; відповідність обраної учнем професії його інтересам, здібностям і соціальному запиту.

З педагогічними працівниками, які реалізовували запропоновану програму підготовки учнів до професійного самовизначення, попередньо проводилася відповідна робота.

Результати дослідження використовувалися при підготовці учнів до професійного самовизначення в загальноосвітніх школах Тернопільщини.

Для визначення ефективності нашої програми проведено експериментальні дослідження в загальноосвітніх школах (ЗОШ № 25 м. Тернополя і ЗОШ с. Великий Глибочок). Порівняльний аналіз індексів ефективності виконаної роботи (в дев’ятих класах індекс підвищився у середньому на 21%, в одинадцятих - на 24%) і розподіл учнів контрольних та експериментальних класів за ступенем інформованості про вибрану професію і рівнем самопідготовки до майбутньої професійної діяльності (табл. 1 - 2) засвідчив підвищення готовності учнів експериментальних класів до свідомого професійного самовизначення.

1 Аналізувалось шість показників

2 Х1 - контрольний клас, Х2 - експериментальний клас

3 Аналізувалось п`ять показників

4 Х1 - контрольний клас, Х2 - експериментальний клас

Після проведення відповідних заходів значно збільшилася середня кількість учнів, які обрали професію відповідно до своїх інтересів, можливостей і соціального запиту (на 17 – 38 відсотків), знають про ту чи іншу особливість професії, і тих, які певним чином готуються до вибраного фаху. Зокрема, поліпшилася інформованість школярів про зміст професій, умови трудової діяльності, психічні якості, важливі для успішного професійного навчання і праці. Учні почали більше уваги приділяти самопідготовці до майбутнього фаху: читати відповідну літературу, формувати професійно важливі якості.

Наведена вище інформація підтверджує ефективність запропонованої нами моделі підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до адекватного професійного самовизначення.

Аналіз проблеми та отримані результати експериментальної роботи дозволили сформулювати такі висновки.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у створені програми підготовки учнів до професійного самовизначення, що складається з системи заходів, спрямованих на формування в школярів знань та вмінь, необхідних для ефективного професійного самовизначення. Під час її опрацювання ми враховували спадщину вітчизняних та зарубіжних теоретиків і практиків професійної орієнтації, сучасні соціально – економічні передумови вибору фаху молодими людьми, соціально – професійні орієнтири учнів різновікових груп, стан справ з професійної орієнтації в загальноосвітніх школах.

Проаналізувавши досвід зарубіжних країн, ми визначили його особливості, що зумовлюють належний рівень підготовки молоді до адекватного вибору трудового шляху: впровадження на державному рівні комплексних програм у галузі професійної орієнтації; співробітництво служб зайнятості населення з навчальними закладами; наявність незалежних профконсультантів у школі; пошук оптимальних варіантів розв’язання проблеми узгодження інтересів молодих людей з кон’юнктурою ринку; належне методично–інформаційне забезпечення процесу професійного самовизначення оптантів.

Особливу увагу приділено вивченню спадщини українських теоретиків і практиків професійної орієнтації, які навіть у складних умовах бездержавності прагнули розв’язувати проблему підготовки підростаючого покоління до вибору фаху з урахуванням специфіки нашого краю.

Аналіз стану профорієнтаційної роботи в загальноосвітніх школах дає підставу стверджувати, що проблему підготовки учнів до вибору фаху в ряді навчальних закладів намагаються розв’язувати, але недостатньо ефективно. Школа використовує лише окремі елементи профорієнтаційного спрямування, не враховує потреби країни в кадрах, педагогічні працівники посередньо поінформовані про соціально – професійні орієнтири своїх вихованців. Це є однією з причин низької готовності сучасних школярів до ефективного професійного самовизначення. Проте навчальні заклади не відмежовуються від цієї проблеми, і переважна більшість опитаних нами педагогічних працівників шкіл вважає, що професійна орієнтація – спільне завдання різних інститутів соціалізації молоді; у багатьох школах прагнуть виховати в майбутньому конкурентоспроможного працівника на ринку праці.

Підготовка учнів загальноосвітніх шкіл до професійного самовизначення розглядається нами як складова, з одного боку, системи залучення населення до професійної діяльності, а з іншого, – як елемент формування готовності підростаючого покоління до самостійного життя загалом.

В результаті дослідження визначено такі шляхи вдосконалення підготовки учнів до вибору професії, як врахування тенденцій і закономірностей розвитку соціально – професійних орієнтирів учнів відповідно до віку, статі і місця проживання, соціально – економічних передумов вибору особистістю професії; цілеспрямованість формування в учнів готовності до свідомого професійного самовизначення.

Вибір фаху значною мірою залежить від соціально – економічних умов, в яких перебувають учні. Тому в профорієнтаційній роботі потрібно враховувати реальний стан сучасного ринку праці країни, головні тенденції його розвитку. Зокрема, з’ясовано, що в країні склалося надзвичайно складне становище із зайнятістю населення. Дуже актуальне питання працевлаштування молодих людей.

Дослідження особливостей соціально – професійних орієнтирів школярів переконало, що переважна більшість учні усіх вікових періодів (10 – 17 років), які ми вивчали, чітко поділяє ті чи інші види професійної діяльності на престижні і непрестижні, ставить основні вимоги до майбутнього фаху (відповідність професії інтересам, висока оплата праці, престижність). Виявлено низький рівень інформованості школярів про світ професій загалом і обрану ними спеціальність зокрема. Значна кількість старшокласників ще не визначилася зі своїм покликанням (18 – 26,7%), і відповідно багато хто з них не готується до майбутньої професійної діяльності. З’ясовано, що сім’я є найвпливовішим чинником вибору професії юнаками і дівчатами.

На основі відповідей учнів окреслено коло питань, що їх потрібно розв’язувати під час підготовки оптантів загальноосвітніх шкіл до професійного самовизначення. Це, зокрема, інформування школярів про світ професій і становище на ринку праці, визначення професійної придатності, проведення професійних консультацій тощо.

Нашу програму підготовки учнів до вибору трудового шляху ми розглядаємо як перехідну модель до комплексної, багаторівневої структури профорієнтаційної роботи в загальноосвітніх школах. Основною її метою є: інформаційне забезпечення учнів у процесі їхнього професійного самовизначення; формування в учнів знань (про світ професій, сучасний ринок праці, основні правила професійного вибору, індивідуально – психологічні особливості та ін.) і умінь (аналізувати професійну інформацію, зіставляти власні здібності та вимоги фаху, формувати професійно важливі якості), необхідних для розв’язання проблеми вибору професії; створення сприятливих умов для вироблення в учнів активної життєвої позиції, здатності в майбутньому ефективно конкурувати на ринку праці країни.

Підвищення рівня готовності, в середньому на 21 – 24%, до професійного самовизначення в експериментальних класах порівняно з контрольними (збільшилася кількість учнів, які визначилися зі своїм покликанням, підвищився рівень інформованості про світ професій і вибраний фах, більше школярів активно займаються самопідготовкою до майбутньої професійної діяльності) свідчить про ефективність запропонованої нами моделі. Отже, сформульовану нами гіпотезу доведено.

Одержані результати дослідження можна використати при читанні відповідних курсів у вищих навчальних закладах, у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл, у практичній діяльності профконсультантів відділів професійної орієнтації при державній службі зайнятості.

Наша дисертаційна робота не претендує на остаточне висвітлення проблеми підготовки школярів до професійного самовизначення у сучасних умовах. Потребують подальшого дослідження зміст, умови, методи і форми підготовки молодих людей до адекватного професійного самовизначення на сучасному етапі.

Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в таких публікаціях:

1. Кавецький В.Є. Престижність професій в умовах переходу до ринкових відносин //Трудова підготовка в закладах освіти.-1998.-№1.-С.18-22.

2. Кавецький В.Є. Формування знань про світ професій в учнів молодшого шкільного віку //Початкова школа.-2000. - №6.- С.35-36.

3. Кавецький В.Є. Готовність школярів до вибору професії в сучасних умовах //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія : Педагогіка.-2000. - №1.- С.117-120.

4. Кавецький В.Є. Особливості професійного самовизначення старшокласників сільських загальноосвітніх шкіл //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка.-1999.-№5.-С.116-119.

5. Кавецький В.Є. Підготовка дітей з фізичними вадами до вибору професії //Освітянин.-1998.-№2.-С.32-33.

Кавецький В.Є.

Підготовка учнів загальноосвітніх шкіл до професійного самовизначення в сучасних умовах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання – Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2000.

Дисертація присвячена проблемі допомоги школярам у свідомому самостійному виборі фаху і трудовому становленні. У ході дослідження розглянуто аспекти, врахування яких підвищить рівень профорієнтаційної роботи в школах: досвід вітчизняних і зарубіжних дослідників, соціально – економічні передумови вибору фаху учнями, професійні орієнтації оптантів, реальний стан профорієнтаційної роботи в школах. Запропоновано програму підготовки учнів до професійного самовизначення, апробація якої підтвердила її ефективність.

Матеріали дослідження можуть бути використані в профорієнтаційній роботі вчителів, практичних психологів, під час вивчення відповідних курсів у вищих навчальних закладах, у системі післядипломної освіти педагогічних працівників.

Ключові слова: професійне самовизначення, професійна орієнтація, формування готовності до вибору фаху, учні загальноосвітніх шкіл.

Кавецкий В.Е.

Подготовка учащихся общеобразовательных школ к профессиональному самоопределению в современных условиях. — Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 — теория и методика воспитания. — Тернопольский государственный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, Тернополь, 2000.

Диссертация посвящена проблеме помощи школьникам в сознательном, самостоятельном выборе профессии и трудовом становлении. В процессе исследования рассмотрены аспекты, учёт которых повысит уровень профориентационной работы в школах, в частности: опыт отечественных и зарубежных исследований, социально – экономические предпосылки выбора профессии, профессиональные ориентации оптантов, реальное состояние профориентационной работы в школах. Предложена программа подготовки учащихся к профессиональному самоопределению, апробация которой подтвердила её эффективность.

В первом разделе “Профессиональное самоопределение учащихся общеобразовательниых школ как социально – педагогическая проблема” рассмотрены теоретические основы профессионального самоопределения учащихся, анализируется опыт подготовки молодёжи к выбору профессии за рубежом и в Украине.

Определена главная задача всех этапов профориентационной работы – создание благоприятных условий для процесса самостоятельного профессионального самоопределения молодёжи.

Проанализированы направления профессиональной подготовки в общеобразовательных школах, системность профориентационной работы, осведомлённость педагогического персонала о позициях своих учеников – основных субъектов профессионального самоопределения.

На основании сравнительного анализа определены общее и отличительные особенности профессиональной ориентации в ряде стран Европы и США. Обобщён зарубежный опыт профориентации, который может быть учтён в разработке современных направлений подготовки учащихся к самостоятельному, осознанному выбору профессии в нашей стране.

Во втором разделе “Пути усовершенствования подготовки учащихся общеобразовательных школ к профессиональному самоопределению в современных условиях” анализируются современные социально – экономические предпосылки выбора учениками вида профессиональной деятельности, исследованы социально – профессиональные ориентации учащихся, уровень готовности школьников к выбору профессии.

Проанализировано положение на современном рынке труда, состояние которого в значительной мере обусловливает выбор учащимися направлений профессиональной деятельности. Подчёркнуто, что особенно острой является проблема безработицы среди молодёжи. Определены основные направления политики занятости для решения проблемы эффективного включения подрастающего поколения в трудовую деятельность.

Рассмотрены вопросы престижности профессий среди учащихся, их профессиональные планы, мотивы и определяющие факторы выбора профессии, уровень знаний учащихся о мире профессий, особенности самоподготовки школьников к будущей профессиональной деятельности.

В третьем разделе “Методика и результаты исследования” предложена программа подготовки школьников к профессиональному самоопределению в современных условиях, анализируются результаты исследовательской работы по воспитанию в учащихся готовности к профессиональному самоопределению.

Программа подготовки учащихся к профессиональному самоопределению, разработана с учётом вышеизложенных положений, апробирована в общеобразовательных школах. Возросшее количество учащихся, которые определились с выбором вида профессиональной деятельности, и активно готовились к трудовой деятельности, повышение уровня осведомленности о выбранной профессии подтвердили её эффективность.

Материалы исследования могут быть использованы в профориентационной работе учителей, практических психологов, в изучении соответствующих курсов в высших учебных заведениях, в системе последипломного образования педагогических работников.

Ключевые слова: профессиональное самоопределение, профессиональная ориентация, формирование готовности к выбору профессии, учащиеся общеобразовательных школ.

Kavetsky V.Y.

Preparation of pupils in general secondary schools to professional self-determination in modern conditions. — Manuscript.

The this is on getting degree of Candidate of Pedagogical sciences on specialty 13.00.07 — Theory and methods of education. — The V.Hnatyuk state Pedagogical University of Ternopil, Ternopil, 2000.

Dissertation is devoted to the problem of help to pupils in their conscious, and independent choice of profession.

On the process of investigation many aspects were considered lacking into consideration of which will raise the level of career - guidance work in schools: experience of native and foreign investigators, socially - economical prefaces of the choice of professions, professional orientation of pupils, the real state of career - guidance work in schools. The program of pupils preparation to professional self-determination. The approbation of which proved its efficiency was proposed.

Materials of investigation may be used in career - guidance work of teachers, practical psychologists, during learning the appropriate courses in higher educational establishments, in the system of further education of pedagogical staff.

Key words: professional self-determination, career - guidance, the formation of readiness to professional choice, pupils of general secondary schools.

Підписано до друку 15.08.2000 р. Формат 60х84/16

Папір друкарський. обліково-видавничих аркушів 1 др. арк.

Замовлення № 75. Наклад 100 прим.

Видрук оригінал-макету:

редакційно-видавничий відділ

Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2