ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЕДУАРДОВИЧ

УДК 802.0 : 37

АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ

(на матеріалі викладання англійської мови)

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ 2000

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор Шевченко Галина Павлівна, завідувачка кафедри педагогіки Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти: - доктор педагогічних наук, професор Підласий Іван Павлович, Черкаський державний університет

- кандидат педагогічних наук, доцент Калашник Наталія Григорівна, завідувачка кафедри іноземних мов Запорізького юридичного інституту МВС України.

Провідна установа – Київський державний лінгвістичний університет, кафедра педагогіки та психології Міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться “__19_”__жовтня___ 2000 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.29.053.01 у Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий “__18_” ___жовтня__ 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідження проблеми. З урахуванням соціокультурних вимог сьогодення освіта повинна мати гуманістичне, особистісно-орієнтоване спрямування, унаслідок чого знання, уміння й навички перетворюються із мети навчання в засоби розвитку пізнавальних і особистісних якостей учнів. Школяр не може засвоїти навчальний матеріал, який не відповідає потребі в його вивченні й не вимагає розумового напруження в навчанні, не вимагає емоційних переживань. Тому все більшого значення набуває орієнтація навчання на різнобічний розвиток учнів.

Підвищення загальноосвітнього рівня, забезпечення учнів глибокими знаннями й практичними вміннями повинні базуватися на ґрунті активізації навчально-пізнавальної діяльності. За цих умов використання комп'ютерної техніки для активізації навчально-пізнавальної діяльності є природним результатом розвитку суспільства. У Національній програмі інформатизації України відзначається таке: “В області просвіти очікується подальше оснащення навчальних установ комп'ютерною технікою і комп'ютерними технологіями навчання, які революціонізують та інтенсифікують процеси навчання у всіх предметних галузях. Розширяться межі знань і способи доступу до державних і зарубіжних академічних видань; комп'ютерні дидактичні лабораторії для підготовки викладачів нового типу; перспективні технології для формування знань, електронні підручники, довідники, навчальні посібники та ін.”1

Зазначене вище свідчить про актуальність науково-педагогічного обґрунтування питань, пов'язаних з підвищенням розумової активності учнів у процесі оволодіння знаннями, активізацією навчально-пізнавальної діяльності учнів засобами комп'ютерної техніки.

В контексті нашого дослідження основоположним є поняття “активізація навчально-пізнавальної діяльності”. Внаслідок аналізу різних підходів (П.С. Атаманчук, М.С. Головань, Н.М. Зверевої, Л.О. Іванової, М.Я.Ігнатенко, В.Ф. Кушиної, В.І Лозової, В.О. Онищук, А.Г. Сологуба, Т.І. Шамової, В.Ф. Шморгуна, Г.І. Щукиної) до визначення цього поняття ми дійшли висновку, що активізація навчально-пізнавальної діяльності – процес, направлений на мобілізацію вчителем (за допомогою спеціальних заходів) інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів, розвиток здібності подолати труднощі, активну самостійну роботу. Крім того, активізацію навчально-пізнавальної діяльності не можна розглядати в сучасних умовах розвитку школи тільки як процес керування активності учнів. Вона одночасно є процесом і результатом стимулювання активності учнів.

Значним вкладом в педагогічну і психологічну науку є дослідження В.В.Давидова, П.Я. Гальперіна, Л.В. Занкова, Д.Б. Ельконіна, що виявили можливості значного підвищення активності школярів у навчально-пізнавальній діяльності.

Психологічні аспекти проблеми висвітлені в працях Б.Г.Ананьєва, Д.Н.Богоявленського, Л.С. Виготського, П.Я.Гальперіна, В.В. Давидова, Л.В. Занкова, В.А.Крутецького, Т.В. Кудрявцева, О.М. Леонтьєва, Н.О.Менчинської, С.Л. Рубінштейна, К.А. Славської, Н.Ф. Тализіної, М.Н.Шардакова, Д.Б. Ельконіна та інших.

У психолого-педагогічній літературі переконливо показано, що правильно організована самостійна робота учнів на уроці сприяє значному підвищенню ефективності навчання, активізації навчально-пізнавальної діяльності (П.Я. Голант, М.А. Данилов, Н.Г.Дайрі, Б.П.Єсипов, Р.Г. Лемберг, І.І. Малкін, Р.М. Мікельсон, І.П. Огородніков, Т.С.Панфілов, М.Н.Скаткін, Р.Б. Срода, А.В. Усова та ін.). Різні аспекти цієї проблеми висвітлені в ряді дисертацій (Л.П.Аристова, І.М.Варава, И.В.Дорно, В.І.Каленик, М.К.Ковалевсь-ка, В.Я.Кривошеєв, Н.Н.Нікольська, Л.М.Піменова, Г.І.Полещук, М.В.Пархунова, К.Д.Соколова і ін.). Специфіці самостійної роботи школярів з іноземної мови та її відображення в заходах і засобах навчання різних видів мовної діяльності присвячені дослідження Н.Б.Фадєєвої, Е.Г. Міквабія, А.Ю.Горчевої, Е.А.Коробкової та ін.; особливості та перспективи організації самостійної роботи учнів з використанням комп'ютера розглянуті в працях О.П.Крюкової, П.І.Сердюкова, М.Д.Рибакова, Р.К.Міньяр-Белоручева.

У дослідженнях Е.І. Машбиц, І.П. Підласого, В.М. Монахова, В.О.Новікова, С.І.Архангельського, Є.Л. Бєлкіна, Т.В. Габай, Б.С. Гершунського, І.А.Катищева, Н.Ф.Тализіної, Л.Т.Турбовича доведено, що підвищенню ефективності навчальної діяльності сприяє використання комп'ютерів. Вони виступають як засоби покращення якості каналів прямого і зворотного зв'язків у навчальному процесі, допомагаючи підвищити продуктивність праці вчителя, процес засвоєння навчальної інформації, методів корекції діяльності учнів.

Є.Г.Азимов, Є.А.Власов, Є.Л.Носенко, П.І.Сердюков, О.С. Меняй-ленко вивчають способи комп'ютерного аналізу повідомлень користувача.

Окремі засоби та шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності, що висунені низкою вчених, не об'єднані в єдину систему; не розроблені теоретичні проблеми, пов'язані з використанням нових інформаційних технологій у процесі активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках іноземної мови.

Таким чином, педагогічною наукою зібраний достатньо широкий матеріал для того, щоб зробити його узагальнення, поставити нові досліджувальні завдання, пов'язані з розробкою дидактичної концепції принципу активності в навчанні, виявленням та обґрунтуванням основних шляхів та засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності засобами комп'ютерної техніки.

Об'єкт дослідження – навчально-виховний процес на уроках іноземної мови в середній загальноосвітній школі.

Предмет дослідження – педагогічні умови активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів засобами комп'ютерної техніки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в межах комплексної теми “Формування духовної культури учнівської молоді, засобами мистецтва”, яка розробляється на кафедрі педагогіки Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом заслуженого діяча науки і техніки України, члена-кореспондента АПН України, доктора педагогічних наук, професора Шевченко Галини Павлівни.

Мета дослідження – теоретично дослідити й експериментально довести ефективність використовування комп'ютерної техніки як одного із засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках іноземної мови.

Методологічною й теоретичною основою дослідження є положення теорії пізнання про активну роль особистості у засвоєнні знань; теорія поетапного формування розумових дій; здобутки в галузі сучасних педагогічних технологій, принцип загальної психології про єдність свідомості й діяльності; стратегія формування мотивації навчання; положення особистісно-орієнтованої педагогіки.

Гіпотеза дослідження. У ході дослідження було висунуто припущення, згідно з яким рівень активізації навчально-пізнавальної діяльності підвищується при створенні таких педагогічних умов: використання як засобу підвищення рівня активізації захоплюючого матеріалу комп'ютерних навчальних програм, адекватного змісту освіти з орієнтацією на мотиваційну сферу учнів; забезпечення цілісного розуміння навчального матеріалу; індивідуальний підхід із урахуванням психофізіологічних особливостей школярів; особистісно-діяльнісний підхід до змісту й методів навчання іноземних мов.

Поставлена мета й сформульована гіпотеза дослідження визначають його конкретні завдання:

1. Вивчити стан проблеми активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у психолого-педагогічній теорії і практиці.

2. Виділити психолого-педагогічні вимоги й шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні іноземних мов.

3. Виділити можливості комп'ютера, використання яких на уроках іноземної мови активізує навчально-пізнавальну діяльність у порівнянні з традиційними методами.

4. На основі теоретичного аналізу розробити критерії й оцінити досягнутий рівень активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів засобами комп'ютерної техніки.

5. Розробити й експериментально перевірити програму активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів засобами комп'ютерної техніки.

Методи дослідження: а) теоретичного пошуку: аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури; методи міждисциплінарного синтезу; б) емпіричного характеру: діагностичні (анкетування, опитування, інтерв'ю, бесіда); узагальнення; експериментальні (констатуючий, формуючий експеримент); проксиметричні методи (аналіз результатів діяльності, хронометрування, аналіз передового і масового досвіду), методи математичної обробки результатів дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в розробці системи педагогічних умов активізації навчально-пізнавальної діяльності в процесі вивчення іноземних мов засобами комп'ютерної техніки, реалізація якої сприяє підвищенню рівня загального й інтелектуально-творчого розвитку учнів, їхньої готовності до самоосвіти й безперервної освіти. Науково обґрунтовані психолого-педагогічні вимоги й шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні іноземних мов, виділено критерії активізації навчально-пізнавальної діяльності засобами комп'ютерної техніки у процесі вивчення іноземних мов.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що розроблена й впроваджена в практику роботи загальноосвітніх шкіл система педагогічних умов, яка забезпечує активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках іноземної мови засобами комп'ютерної техніки. Розроблена система діагностики й контролю рівня активізації навчально-пізнавальної діяльності засобами комп'ютерної техніки. Висунуті теоретичні положення доведено до практичної реалізації у вигляді розробленого курсу “Комп'ютеризоване навчання іноземної мови”, прочитаного в Луганському інституті післядипломної освіти, виступів на семінарах учителів іноземних мов м. Луганська, розробці сценарію навчальної комп'ютерної програми “THE TATE GALLERY”. Ряд теоретичних положень дослідження було рекомендовано до впровадження в навчальний процес науково-методичною конференцією “Застосування комп'ютерних технологій у навчальному процесі і науково-дослідній роботі 18-19 червня 1999 р.” (Алчевськ, 1999).

Дослідження проводилося послідовно протягом 1994-1999 р.р. й умовно в ньому можна виділити три етапи.

На першому етапі (1994-1995 р.р.) проведено аналіз психолого-педагогічної й філософської літератури з проблеми дослідження, а також сформульовано основні положення дослідження, робочу гіпотезу, проаналізовано й узагальнено передовий педагогічний досвід, розроблено методику експериментальної роботи.

На другому етапі (1995-1996 р.р.) у процесі констатуючого експерименту аналізувався процес активізації навчально-пізнавальної діяльності в середній школі, було розроблено методичні рекомендації для вчителів і студентів мовних спеціальностей, проведено семінар для вчителів англійської мови м. Луганська, присвячений проблемі активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів засобами комп'ютерної техніки.

На третьому етапі (1996-1998 р.р.) проводився формуючий експеримент з метою перевірки ефективності й результативності теоретичних підходів і практичних рекомендацій до застосування навчальних комп'ютерних програм, які впливають на активізацію навчально-пізнавальної діяльності.

Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень доповідались і обговорювалися на Всеукраїнській науково-методичній конференції “Нові педагогічні технології в контексті сучасних концепцій змісту освіти” (Луганськ, 1998), на П'ятій Всеукраїнській науково-методичній конференції “Використання персональних ЕОМ у навчальному процесі вищих та середніх навчальних закладів” (Львів, 1998.), на науково-методичній конференції “Застосування комп'ютерних технологій у навчальному процесі і науково-дослідній роботі” (Алчевськ, 1999), на міжнародній науково-практичній конференції “Гуманізація навчально-виховного процесу у вищій школі (Слов'янськ, 1999), на міжнародної науково-практичної конференції “Університет та регіон” (Луганськ, 2000 р.), на науково-методичних конференціях викладачів і студентів ЛДПУ (Луганськ, 1995 - 2000).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено в 12 статтях, опублікованих у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій.

Особистим внеском у статті, написані в співавторстві, є виділення психолого-педагогічних вимог і шляхів активізації навчально-пізнавальноі діяльності учнів при вивченні іноземних мов; виділення технічних можливостей комп'ютера, використання яких на уроках іноземної мови активізує навчально-пізнавальну діяльність у порівнянні з традиційними методами; на основі теоретичного аналізу розроблено критерії і методику оцінювання рівня активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів засобами комп'ютерної техніки.

Структура дослідження. Мета, зміст, логіка дослідження обумовили структуру роботи, яка складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (273 наімінувань) и 7 додатків. Основний текст дисертації складає 162 сторінки. Дисертація містить 14 таблиць, 22 малюнки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність вибраної проблеми, сформульована мета, гіпотеза, завдання, виділені предмет, методи й об'єкт дослідження, розкриті наукова новизна та практичне значення роботи.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження та особливості комп'ютерного навчання іноземних мов” узагальнюються результати вивчення проблеми активізації навчально-пізнавальної діяльності засобами комп'ютерної техніки, психолого-педагогічні вимоги і шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів під час вивчення іноземних мов, виділені мотиви і критерії виявлення рівня активізації навчально-пізнавальної діяльності; можливості комп'ютера, вимоги до матеріалу навчальних комп'ютерних програм.

Критеріями рівня активізації навчально-пізнавальної діяльності є: інтенсивність діяльності; ініціативність; позитивне ставлення до діяльності (інтерес, добросовісність); самостійність; усвідомлення діяльності; старанність; зацікавленість у досягненні мети; питання учня до вчителя, схильність до аналізу помилок; використання під час відповіді додаткового матеріалу; вибір складного завдання; відсутність необхідності контролю, бажання виконати завдання, незважаючи на труднощі.

Проведений аналіз сфери мотивації особистості дозволяє стверджувати наявність механізму взаємозв'язку між окремими спонукачами, які представляють не просту сумарну більшість факторів, а цілісну інтегральну структуру. При цьому система мотивації підрозділяється на зовнішню і внутрішню сфери, у котрих диференційовані дві групи компонентів – результативні і процесуальні. Як провідні компоненти навчально-пізнавальної діяльності визначені два види інтересу: інтерес до результату і інтерес до процесу. Останній розглядається як більш високий рівень пізнавального інтересу.

Пізнавальний інтерес необхідно розглядати як мотив, який виникає в процесі активізації навчально-пізнавальної діяльності й одночасно бере участь у ній.

Будучи ефективним засобом навчання, захоплюючий матеріал навчальних комп'ютерних програм, за умови відповідного вибору методики роботи, дотримування принципів системності, наочності, виконує ряд педагогічних функцій:

· стимулює розумову діяльність;

· знижує напругу уроку.

Індивідуальний підхід у процесі навчання учнів та створення сприятливих умов розвитку їх недостатньо розвинутих психічних якостей (уваги, пам'яті, мислення) відіграють вирішальну роль не лише в активізації навчально-пізнавальної діяльності, але і в підвищенні якості знань.

Важливим стимулом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у навчанні є позитивне підкріплення успіху. Невдача в навчанні, страх перед покаранням, засудження пригнічують учня, викликають у нього гальмуючі процеси, уповільнюють темп навчально-пізнавальної діяльності, знижують активність та працездатність нервової системи, інтерес до предмету.

Важливим засобом, що сприяє розвитку інтересу, а разом із цим активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів на уроці, є уміла підготовка й розкриття змісту теми уроку, показ життєво важливого значення навчального матеріалу, практичного його застосування.

Навчальний процес повинен мати логічну послідовність, системність. Метод підготовленого повторення вивченого матеріалу, органічно зв'язаний з новим, дає можливість не тільки запобігти утворенню прогалин у знаннях учнів, але й сприяє кращому розумінню нового матеріалу, допомагає активізувати мислення й діяльність у процесі навчання.

За умов самостійної роботи, завдяки її специфічним особливостям і цілеспрямованим діям учителя, навчально-пізнавальна діяльність набуває справді активного характеру. Найбільш повно виявляються, формуються, розвиваються й перетворюються потребнісно-мотиваційні, інтелектуальні, характерологічні, психофізіологічні властивості учнів, підвищується навченість іноземним мовам.

Використання програмованого матеріалу в навчальних комп'ютерних програмах дозволяє найбільш послідовно використовувати суб'єктивні труднощі, які є наслідком різного рівня навченості, надавати гнучкості системі навчання самостійності, активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Неабияку роль в активізації навчально-пізнавальної діяльності відіграє зміна різних видів робіт, звукове наповнення навчального середовища, використання сугестопедичного методу та його модифікацій - важливі способи попередження стомлюваності та збереження працездатності нервової системи.

Звукове наповнення навчального середовища – музика та функціональні шуми – грають вирішальну роль в активізації навчально-пізнавальної діяльності, сприяючи управлінню психологофізіологічним станом учнів. Музика безпосередньо впливає на емоції людини. Удало підібраний музиковий твір сприяє створенню, та підтримці позитивного емоційного стану учнів у процесі навчання.“

Інформаційні неврози” стали однією з причин втоми і зниження працездатності. Інформаційні перевантаження призводять до неврозів у тих випадках, коли в учня не розвинуті механізми саморегуляції, під час засвоєння інформації утворюється психологічна напруга у вигляді підвищеної відповідальності за помилку, засвоєння інформації супроводжується негативними емоціями, виникає дефіцит часу для детального вивчення й прийняття відповідального рішення і т. п. Використання сугестопедичного методу та його модифікацій у процесі навчально–пізнавальної діяльності сприяє активізації резервних можливостей учня.

На основі даних вимог можна запропонувати наступні параметри оцінки комп'ютерних навчаючих програм з іноземної мови:

1. Постановка цілей навчання.

2. Забезпечення цілей навчання.

3. Організація та стимулювання діяльності тих, хто навчається.

4. Забезпечення діяльності викладача.

Експертна оцінка кожного параметру ґрунтується на аналізі конкретних структурних, змістовних та технічних елементів програми. Звернення до назв пунктів та підпунктів меню, уроків (розділів програми), опрацювання уроків дає уявлення про інформаційно-тематичний зміст програми, вивчаємий аспект мови, вид мовної діяльності, тип (мовна, мовленнєва, комунікативна) та структуру програми (презентація – семантизація – тренування – контроль; тренування – контроль); про вік, рівень мовної підготовки та комп'ютерної грамотності тих, хто навчається, дозволяє зробити висновки про якість представлення у програмі цілей навчання, співвідношення програми з некомп'ютерним навчанням. Робота з мовним матеріалом програми – мовним мінімумом, каталогом мовних дій, комунікативним мінімумом, текстотекою, меню, формулюваннями завдань, допомогою до завдань, додатками (словниками, сервісними, інформаційними та ін. блоками), вхідним(и) тестом(ами) та/або корекційно-вступним блоком дає можливість подати висновки про актуальність, функціональність, автентичність інформаційного та мовного змісту програми, його обґрунтованості з позицій співвідношення культур рідної та мови, яка вивчається, наступності для даного контингенту, відповідності можливостям комп'ютерного навчання.

Аналіз формулювання пунктів/підпунктів меню і завдань, виконання завдань і ознайомлення за допомогою їх дозволяє зробити висновки про відповідність завдань цілям навчання, типу програми, етапу роботи над матеріалом, ефективності використання можливостей комп'ютера, забезпечення міцності й контролю засвоєння і на основі цього судити про якості методичного й технічного забезпечення цілей навчання. Якість представлення матеріалу, способи роботи з програмою, зворотний зв'язок , анонси до уроків, формулювання і типи завдань, наявність різного рівня складності, легкість переміщення по програмі і виходу з неї на будь-якій стадії; якість відповідних реакцій; можливість контролю й регуляції швидкості подачі тексту тим, хто навчається; можливість використання частин програми; здійснення корекції самим учнем з опорою на інформацію, що консультує; можливість регістрації успіхів того, хто навчається, та його інформування про них через екран монітора; можливість оперативного інформування вчителя про успіхи учня (за допомогою виводу на екран монітора учителя); представлення учителю можливості додавати та вилучати інформацію, пункти програми і пояснення; діалоговий активний і пасивний діалоговий режим спілкування з комп'ютером; можливість використання програми як для групової, так і для індивідуальної роботи; доступність технічної документації для неспеціаліста й орієнтація програми на конкретну вікову групу учнів; відповідність навчального матеріалу вимогам навчальних програм; можливість звернення до рідної мови учнів або мови -посередника, реальні витрати часу на роботу з уроком, програмою в цілому, полісенсорне подання навчального матеріалу; забезпечення психологічної підтримки і розвантаження у процесі роботи надають можливість оцінити ергономічність програми, реалізацію принципів свідомості, індивідуалізації, доступності, спадкоємності навчання як можливість ефективній організації, мотивації і стимулювання діяльності тих, хто навчається.

Звернення до структури програми, документації, блоку статистики, додатковим технічним та інструментальним можливостям програми дозволяє подати висновки про якість забезпечення діяльності викладача, що пов'язана з підготовкою до роботи з програмою, адаптацією дидактичних матеріалів програми для конкретних груп студентів та можливість оцінки власної діяльності на основі аналізу помилок та результатів навчання учнів.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності засобами комп'ютера на уроках іноземної мови досягається за рахунок полісенсорного подання навчального матеріалу, динамічної наочності, підвищення мотивації, посилення зацікавленості в навчальній діяльності, врахування індивідуальних психофізіологічних характеристик учня, різноманітності інформації та форм роботи, наявності зворотного зв'язку, адаптивності.

У другому розділі – “Оцінка ефективності шляхів та засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів" представлено результати експерименту щодо перевірки ефективності використання захоплюючого матеріалу комп'ютерних навчальних програм у процесі активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках англійської мови. У експериментальній роботі прийняли участь 628 учнів.

Під час констатуючого експерименту нами використані такі методи дослідження інтересу учнів до англійської мови, рівня активізації навчально-пізнавальної діяльності:

1. Анкетування, під час якого визначалось загальне ставлення учнів до англійської мови, рівень інтересу до предмета і зокрема відношення до граматики англійської мови.

2. Спостереження за особливостями діяльності учня на уроках в звичайних умовах (відвідано 420 уроків за 2 роки).

3. Особисті бесіди з учнями.

4. Проведення тестових завдань з граматики з метою встановлення прогалин у засвоєнні матеріалу, підготовка завдань та ігор, що сприяють усуненню цих прогалин за максимально короткі строки.

5. Вивчення шкільної документації (класних журналів, медичних карт, письмових робіт), бесіди з класними керівниками та вчителями англійської мови з метою виявлення індивідуальних особливостей учнів та причин слабкої успішності.

6. Використання методик, які спрямовані на виявлення особистих та психологічних характеристик учнів.

Аналізуючи дані анкетування, ми виявили, що 90% учнів приступили до вивчення англійської мови з інтересом. Але з різних причин (часта зміна вчителів, нудота на уроках, нерозуміння навчального матеріалу і т. ін.) інтерес до англійської мови в учнів VII-VIII класів почав згасати. Тільки 23,1% учнів відповіли що вони вивчають англійську мову з інтересом, знають її добре. 62,9% учнів відповіли, що їм подобається вивчати мову, але вони відчувають труднощі у вивченні. 14% учнів вивчають англійську мову без інтересу. Визначальними в структурі мотивації учнів VII-VIII класів є зовнішні мотиви (вузькоособисті, негативні, широкі соціальні), при цьому спонукальна сила внутрішньої мотивації зменшується. 30,2% школярів написали, що вивчають англійську мову, тому що їх заставляють батьки; 25,7 % учнів навчаються заради оцінки; 21 % учнів хотіли б бути всебічно розвинутими й культурними людьми; 23,1% учнів керуються в своїй діяльності внутрішніми (комунікативно-пізнавальними) мотивами, що випливають безпосередньо із самої діяльності оволодіння іноземною мовою. Це свідчить про те, що наявність бажання вивчати іноземну мову само собою ще не забезпечує позитивну мотивацію, вона повинна бути підкріплена інтересом учня до виконання навчально-пізнавальної діяльності. У процесі вивчення іноземної мови виникає протиріччя між бажанням учнів навчитися говорити, розуміти, читати й інтересом до того, як ця діяльність організується.

Як найскладніший аспект мови 75 % учнів назвали граматику. Вважаючи граматику формальною стороною мови, учителі, пояснюючи граматичні явища, зводять їх до нудного, сухого зведення правил. У процесі виконання однотипних повторювальних вправ дія стає одноманітною, викликає почуття пересичення. У результаті виникає негативне ставлення до предмета, рівень активізації навчально-пізнавальної діяльності знижується.

У зв'язку з тим, що в результаті анкетування було виявлено, що основні труднощі учні зазнають при вивченні граматики англійської мови, була проведена серія тестів, які дозволяють встановити недоліки в знаннях. Тестування показало слабку підготовку учнів в граматичному аспекті англійської мови (21,9 % - незадовільні оцінки). За результатами тестування нами були виявлені такі основні труднощі, котрих учні зазнають у процесі вивчення граматики англійської мови: уживання видо-часових форм дієслова в активному стані, уживання прийменників; постановка питання до речення; вживання модальних дієслів, утворення множини іменників шляхом зміни кореневих голосних; утворення ступенів порівняння прикметників.

Під час проведення формуючого експерименту, розв'язувалось и рішувалось завдання перевірки взаїмозв'язку використання захоплюючого матеріалу навчальних комп'ютерних програм та активізації навчально-пізнавальної діяльності; підвищення якості знань, сформування граматичних навичок; розвитку таких якостей особистості, як увага, пам'ять, мислення.

Комп'ютер завдяки своїм технічним можливостям, дозволяє зафіксувати та проконтролювати в процесі роботи потайки від учнів рівень активізації навчально-пізнавальної діяльності відповідно до виділених у дослідженні критеріїв. Така робота проводиться з максимально точним урахуванням індивідуальних здібностей і дозволяє скоротити до мінімуму розрив часу між застосуванням відповідних методик діагностики, інтерпретацією та використанням одержаних результатів.

Контроль рівня активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів за вказаними вище критеріями здійснюється під час контролю виконання завдань програми Advanced English Computer Tutor. Під час уроку вчитель на своєму моніторі бачить таку інформацію:

а) який рівень складності Wi завдання був вибраний, де Wi О m = {1,2,3};

б) кількість звернень до довідкового матеріалу Кn;

в) кількість часу витраченого на виконання (хв.) tз;

г) ступінь засвоєння нового матеріалу (%) Sy;

д) кількість помилок, припущених під час вивчення матеріалу Eд;

с) чи проводилась робота над помилками (так-1, ні-0) Со;

ж) виконання додаткових завдань (кількість) з) порівняння одержаних результатів кожного учня з попереднім Wд.

Ступінь засвоєння нового матеріалу обчислюється за розробленою формулою

Sy =

Рівень активізації навчально-пізнавальної діяльності визначається за таблицею (Таблиця 1).

Таблиця 1

Рівень активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів до проведення експерименту.

Рівень активізації Високий Середній Низький

Sзасв. до 25% помилок до 50% помилок більше 50% помилок

Групи учнів ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ

Кількість учнів % 53,3 50,2 21,4 26,3 24,3 23,5

Таблиця 2.

Рівень активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів після проведення експерименту.

Рівень активізації Високий Середній Низький

Sзасв. до 25% помилок до 50% помилок більше 50% помилок

Групи учнів ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ

Кількість учнів % 86,5 69,1 9,8 24,6 3,7 6,3

Порівняльний аналіз результатів констатуючого та формуючого експериментів свідчить, що рівень активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів підвищився (Мал 1).

Мал.1. Рівень активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів до ЕГ1 та після проведення експерименту ЕГ2.

Показники результатів сформування граматичних умінь та навичок учнів у процесі проведення формуючого експерименту значно збільшились. Процент незадовільних оцінок з 21,7 % знизився до 2,4 %, процент добрих оцінок піднявся з 44,6 до 53,4 %, а відмінних з 13,2 до 31,4 %. Таким чином, індивідуальний підхід на основі виявлених причин неуспішності й індивідуальних особливостей учнів, а також корекція та ліквідація прогалин в знаннях, заснована на захоплюючій формі діяльності, допомагає учням підвищити успішність, сприяє формуванню пізнавального інтересу, активізації навчально-пізнавальної діяльності.

У контрольних групах, у котрих одночасно з початком експерименту почали працювати вчителі-методисти, процент незадовільних оцінок з 30% знизився до 9,8 %, процент добрих оцінок піднявся з 37,8 до 48,3 %, а відмінних з 13,2 до 17%. Таким чином використання навчаючих комп'ютерних програм сприяло збільшенню кількості встигаючих учнів на 27,8 %, у контрольних групах процент встигаючих збільшився на 13,3%.

Теоретичний аналіз проблеми та одержані результати дослідницько-експериментальної роботи дозволили зробити такі висновки:

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в активізації навчально-пізнавальної діяльності засобами комп'ютера на уроках іноземної мови.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності засобами комп'ютера на уроках іноземної мови досягається за рахунок полісенсорного подання навчального матеріалу, динамічної наочності, підвищення мотивації, посилення зацікавленості в навчальній діяльності, врахування індивідуальних психофізіологічних характеристик учня, різноманітності інформації та форм роботи, наявності зворотного зв'язку, адаптивності.

Важливим засобом, що сприяє розвитку інтересу, а разом з цим активізує навчально- пізнавальну діяльність учнів на уроці, є уміла підготовка й розкриття змісту теми уроку, показ життєво важливого значення навчального матеріалу, практичного його застосування, логічна послідовність, системність навчального процесу; позитивне підкріплення успіху, самостійна робота, програмований матеріал, захоплюючий матеріал навчальних комп'ютерниих програм, звукове наповнення навчального середовища, використання сугестопедичного метода й його модифікації.

У дисертаційному дослідженні вирішені наступні завдання, пов'язані з активізацієй навчально-пізнавальної діяльності:

· виділено основи теоретичного аналізу, розроблено критерії й оцінено досягнутий рівень активізації навчально-пізнавальної діяль-ності учнів засобами комп'ютерної техніки.

· проведена експериментальна перевірка ефективності використання захоплюючого материалу навчальних комп'ютерних програм у процесі активізації навчально-пізнавальної діяльності з отриманням позитивних результатів підвищення якості знань.

Основні положення дисертаційної роботи відображені в наступних публікаціях:

1. Меняйленко А.С., Краснопольский В.Э. Дидактические проблемы использования компьютера в преподавании иностранного языка // Освіта на Луганщині. – 1996. - № 3-4. – С.65-69.

2. Меняйленко А.С., Краснопольский В.Э. Использование компьютера в процессе эстетического воспитания на уроках английского языка // Формування духовної культури учнівської молоді. Збірник наукових праць. – Луганськ, 1997. - С. 96-108.

3. Меняйленко А.С., Краснопольский В.Э. Критерии активизации учебно-познавательной деятельности учащихся при компьютерном обучении иностранным языкам // Нові педагогічні технології в контексті сучасних концепцій змісту освіти. Зб. за матеріалами Всеукр. наук.-метод. конф. (Луганськ. 17-18 березня 1998р.) – Луганськ: ЛДПІ, 1998. - С. 279-280.

4. Меняйленко О.С., Краснопольський В.Е. Навчальні комп'ютерні програми – новий засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів // Матеріали П'ятої Всеукр. наук.-метод. конф. "Використання персональних ЕОМ у навчальному процесі вищих та середніх навчальних закладів". – Львів, 1998. - С. 73-75.

5. Краснопольський В.Е. Активізація навчально-пізнавальної діяльності засобами комп'ютерної техніки // Вісн. Луган. держ. пед. уні-ту ім. Тараса Шевченка – 1998, - № 7. - С. 104-108.

6. Краснопольський В.Е. Активізація навчально-пізнавальної діяльності засобами комп'ютера // Вісн. Луган. держ. пед. уні-ту ім. Тараса Шевченка – 1999, - № 1. - С. 48-52.

7. Меняйленко А.С., Краснопольский В.Э. Использование компьютера на уроке внеклассного чтения английского языка // Матеріали наук.-метод. конф. "Застосування комп'ютерних технологій у навчальному процесі і науково-дослідній роботі 18-19 червня 1999 р.". – Алчевськ, 1999. - С. 91-97.

8. Меняйленко А.С., Краснопольский В.Э. Компьютерные методы предотвращения утомления в процессе активизации учебно-познавательной деятельности учащихся // Матеріали наук.-метод. конф. "Застосування комп'ютерних технологій у навчальному процесі і науково-дослідній роботі 18-19 червня 1999 р.". – Алчевськ, 1999. - С. 97-103.

9. Краснопольский В.Э. Использование суггестии в процессе активизации учебно-познавательной деятельности студентов. Гуманізація навчально-виховного процесу у вищій школі // Наукові праці міжнар. наук.-практ. конф. (27-29 вересня 1999 року). - Слов'янськ: Слов'янський держ. пед-т, 1999. - С. 87-90.

10. Краснопольський В.Е. Критерії оцінки якості навчаючих програм з іноземної мови // Формування духовної культури учнівської молоді засобами мистецтва: основні концептуальні ідеї: Науковий збірник. Вип. ІІ За заг. Ред. Шевченко Г. П. – Луганськ, 2000. –С. 83-84.

11. Краснопольский В.Э. Использование компьютерной технологии в обучении иностранным языкам // Збірник наукових праць Східноукраїнського державного університету (матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Університет та регіон” 29-30 листопада 1999 р.): У 2. Ступенева підготовка фахівців в університеті та нові технології навчання, наукове забезпечення рішення регіональних проблем, економічні проблеми. За заг. ред. В.А. Слащова. – Луганьск: Вид-во Східноукр. держ. ун-ту, 2000 р. - С. 31-33.

12. Краснопольский В.Э. Организация самостоятельной деятельности учащихся с использованием компьютера // Вісн. Луган. держ. пед. уні-ту ім. Тараса Шевченка – 2000. - № 1. - С. 121-124.

Краснопольський В.Е. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів засобами комп'ютерної техніки (на матеріалі викладання англійської мови). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. - Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. 2000.

Дисертація присвячена проблемі активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів засобами комп'ютерної техніки на уроках англійської мови.

У дослідженні доведено, що рівень активізації навчально-пізнавальної діяльності значно підвищується під час використання комп'ютера.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності засобами комп'ютерної техніки на уроках іноземної мови досягається за рахунок полісенсорного подання навчального матеріалу, динамічного унаочнення, підвищення мотивації, посилення пізнавального інтересу в навчальній діяльності, урахування індивідуальних психофізіологічних характеристик учня, різноманітності інформації та форм роботи, наявності зворотного зв'язку, адаптивності.

Ключові слова: активізація навчально-пізнавальної діяльності, пізнавальний інтерес, полісенсорне подання навчального матеріалу, навчальні комп'ютерні програми.

Краснопольский В.Э. Активизация учебно-познавательной деятельности учащихся средствами компьютерной техники (на материале преподавания английского языка). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики. – Луганский государственный педагогический университет имени Тараса Шевченко, 2000.

Диссертация посвящена проблеме активизации учебно-познавательной деятельности учащихся средствами компьютерной техники на уроках английского языка.

В исследовании доказано, что уровень активизации учебно-познавательной деятельности значительно повышается при использовании компьютера.

Активизация учебно-познавательной деятельности средствами компьютера на уроках иностранного языка достигается за счет полисенсорной подачи учебного материала, динамической наглядности, повышения мотивации, усиления заинтересованности в учебной деятельности, учета индивидуальных психофизиологических характеристик учащегося, разнообразия информации и форм работы, наличия обратной связи, адаптивности.

Занимательный материал учебных программ активизирует внимание, поднимает эмоциональный тонус учебно-познавательной деятельности учащегося, стимулирует мыслительную деятельность, служит опорой эмоциональной памяти.

Средствами, которые способствуют развитию интереса, а вместе с этим активизируют учебно-познавательную деятельность учащихся на уроке является умелая постановка и раскрытие содержания темы урока, показ жизненно важного значения учебного материала, практического его применения; логическая последовательность, системность учебного процесса; положительное подкрепление успеха, самостоятельная работа; программированный материал, звуковое наполнение учебной среды, использование суггестопедического метода и его модификаций.

В диссертационном исследовании решены следующие задачи, связанные активизацией учебно-познавательной деятельности:

· выделены возможности компьютера, использование которых на уроках иностранного языка активизирует учебно-познавательную деятельность, по сравнению с традиционными методами;

· на основе теоретического анализа разработаны критерии и методика оценки уровня активизации учебно-познавательной деятельности учащихся средствами компьютерной техники;

· осуществлен отбор и организация занимательного материала учебных компьютерных программ необходимых для повышения уровня активизации учебно-познавательной деятельности учащихся, преодоления трудностей, ликвидации пробелов в знаниях;

· проведена экспериментальная проверка эффективности использования занимательного материала учебных компьютерных программ в процессе активизации учебно-познавательной деятельности с получением положительных результатов повышения качества знаний.

Ключевые слова: активизация учебно-познавательной деятельности, познавательный интерес, полисенсорная подача учебного материала, компьютерные учебные программы.

Krasnopolsky V. E. Activization cognitive work by means of computer facilities (on the material of teaching English) - Manuscript.

A candidate dissertation on Pedagogy (in speciality): 13.00.01 – Common Pedagogics and History of Pedagogics. – Taras Shevchenko Luhansk State Teachers' Training University, 2000.

The thesis is devoted to the problem of activization of pupil's cognitive work by means of computer facilities at English lessons.

In the dissertation it has been proved that level of activization cognitive work considerably increases while using a computer.

The activization cognitive activity by means of computer facilities at English lessons is achieved by polysensor presenting of educational material, dynamic presentation, raising cognitive interest and motivation, reinforcements of interest in scholastic activity, taking into account pupil's individual psychophysiological features, variety of information and work forms, availability of reverse, adaptabilities.

Keywords: activization cognitive work, polysensor presenting of educational material, cognitive interest, computer scholastic programs.

Підписано до друку 05.09.2000. Формат 60х90/16. Папір офсетний.

Друк різографічний. Умовн. дрк. арк. 1,2. Тираж 110 прим.

Зам №190

Надруковано: Друкарня ПП Башкіров М.К. 91011, м. Луганськ,

вул. Оборонна, 1а. тел. 34-44-24