Національна Академія наук україни

Інститут регіональних досліджень

КАРДАШ ВІКТОРІЯ ІВАНІВНА

УДК 338.1:339.7

РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У РОЗВИТОК

соціальної інфраструктури РЕГІОНУ

08.10.01- Розміщення продуктивних сил

і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів  Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Побурко Ярослав Олексійович,

Інститут регіональних досліджень НАН  України, завідувач відділу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Мельник Алла Федорівна,

Тернопільська академія народного господарства, завідувач кафедри

кандидат економічних наук, доцент

Загородній Анатолій Григорович,

Національний університет “Львівська політехніка”, доцент кафедри

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 30 січня 2001 року о  год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 29 грудня 2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Однією з найважливіших соціальних проблем, які вимагають негайного вирішення в Україні, можна назвати проблему підвищення рівня життя людей, створення комфортних умов їх проживання за рахунок покращання роботи галузей соціальної інфраструктури. домінування в  минулі роки уявлення про соціальну інфраструктуру як допоміжну ланку економіки і, відповідно, “залишковий” принцип її фінансування призвели до значного відставання рівня її розвитку порівняно з економічно розвинутими країнами. Тому на перший план висуваються проблеми інвестиційного забезпечення розвитку соціальної інфраструктури.

Теоретико-методологічні засади виробництва і розподілу суспільних благ, зокрема таких, як благоустрій і комфортність проживання, розроблені представниками теорії суспільних благ і державних фінансів (Дж. Б'юкенен, П. Самуельсон, Л. Йохансен, Р. Масгрейв, А. Пікок, Дж. Гелбрейт). Проблеми розвитку соціальної інфраструктури в Україні розглядають у своїх роботах такі науковці, як В. Куценко, А. Мельник, В. Козак, Н. Вітренко, В. Юхименко та інші. Питанням управління інвестиційною діяльністю присвячені роботи П. Бєленького, І. Бланка, Є. Бойка, А. Загороднього, А. Пересади, В. Шевчука, П. Рогожина та інших. При цьому вітчизняні дослідники наголошують на необхідності переміщення центру управління соціальною інфраструктурою на рівень регіонів, підвищення прав та відповідальності місцевих органів влади і самоврядування у забезпеченні соціально-побутових потреб населення. Це повинно забезпечити більш обгрунтоване визначення потреби регіону в інвестиціях на розвиток його соціальної інфраструктури та раціональний відбір пріоритетів її розвитку. Питання вдосконалення механізмів управління соціально-економічним розвитком регіонів розглядаються у роботах М. Долішнього, С. Злупка, І. Лукінова, Р. Михасюка, В. Поповкіна, М. Чумаченка, А. Федорищевої та інших.

Водночас аналіз наукових публікацій свідчить, що проблемам інвестування розвитку соціальної інфраструктури в умовах скорочення інвестиційних можливостей державного та місцевих бюджетів приділена недостатня увага. Необхідною є  розробка ефективного механізму стимулювання інвестицій в об'єкти соціальної інфраструктури з використанням регіональних важелів впливу, методів залучення коштів населення і приватних інвесторів. Поряд з цим зростає потреба у  регулюванні просторового розміщення інвестицій в об'єкти соціальної інфраструктури, яка зумовлена збереженням і навіть посиленням диспропорцій у  розвитку соціальної інфраструктури регіонів в умовах переходу до ринкових механізмів інвестування. Актуальність вказаних проблем зумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у взаємозв'язку з темами науково-дослідних робіт “Розробка концепції і методичних матеріалів удосконалення економіко-статистичного аналізу соціально-економічного розвитку регіонів”, ІРД НАН України, 1997-1999 рр. (№ державної реєстрації 01970012078), “Створення методології інтегральної статистичної оцінки та порівняльного аналізу соціально-економічного стану регіонів України”, НДІ статистики Держкомстату України, 1999 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є  розробка методів регулювання інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури регіону з  використанням регіональних важелів впливу. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

·

· узагальнити вітчизняний і зарубіжний досвід інвестування розвитку соціальної інфраструктури регіону, визначити роль органів місцевої влади і самоврядування у фінансуванні потреб її розвитку;

· розробити пропозиції щодо обгрунтування просторового розміщення інвестицій, оцінки потреби в інвестиціях на розвиток житлово-комунального комплексу регіону та визначення фінансових можливостей їх реалізації;

· розробити методику формування муніципального інвестиційного замовлення на розвиток житлово-комунального комплексу регіону та модель оптимального розподілу бюджетних коштів для його виконання;

· розробити пропозиції щодо формування на регіональному рівні системи стимулювання інвестиційної діяльності в житлово-комунальному комплексі регіону та організаційно-економічних методів залучення коштів населення і приватних інвесторів для його розвитку.

Предметом дослідження є механізми і методи регулювання інвестицій у  розвиток соціальної інфраструктури регіону. Об'єкт дослідження - житлово-комунальний комплекс Львівської області.

Теоретичною базою дисертаційного дослідження є теорії суспільних благ і  державних фінансів, теорії інвестиційної діяльності та регіональної економіки.

У роботі використано методи узагальнення, порівняння, системного аналізу, економіко-математичного моделювання, кон'юнктурних обстежень, економіко-статистичні методи аналізу і прогнозування, нормативний метод тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

·

· вперше введено в науковий обіг поняття “інвестиційне замовлення на розвиток житлово-комунального комплексу регіону”, визначено його сутність, структуру, розроблено алгоритм його формування;

· вперше розроблено методику оцінки рівня розвитку житлово-комунального комплексу регіону загалом на підставі обчислення кумулятивним методом інтегрального індексу комфортності проживання населення як середнього геометричного значення добутку низки часткових індексів розвитку окремих підгалузей житлово-комунального комплексу регіону;

· запропоновано методику формування муніципального інвестиційного замовлення на розвиток житлово-комунального комплексу регіону, яка містить метод розрахунку коефіцієнта розподілу ресурсів на розвиток житлово-комунального комплексу у різних районах регіону, метод визначення коефіцієнта участі бюджету у реалізації окремих інвестиційних проектів та модель оптимального розподілу бюджетних коштів;

· здійснено оцінку інвестиційної привабливості житлово-комунального комплексу регіону, обгрунтовано її залежність від успішної реалізації програм розвитку промисловості, сфери рекреаційних послуг, туризму в регіоні, які вимагають відповідного інфраструктурного забезпечення;

· запропоновано організаційно-економічні методи залучення коштів приватних інвесторів і населення на розвиток житлово-комунального комплексу регіону шляхом формування системи економічного стимулювання інвестиційної діяльності в житлово-комунальному комплексі регіону, випуску облігацій муніципальної позики та створення регіональних житлових фондів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації теоретичні положення та практичні рекомендації щодо формування інвестиційного замовлення на розвиток житлово-комунального комплексу регіону, методика розрахунку інтегрального індексу комфортності проживання населення, методика формування муніципального інвестиційного замовлення, пропозиції щодо організації статистичного моніторингу інвестиційної діяльності в регіоні та прогнозування інвестиційних надходжень можуть застосовуватись у плановій, аналітичній і прогностичній роботі регіональних органів управління. Запропоновані методи залучення коштів населення та приватних інвесторів у житлово-комунальний комплекс регіону, пропозиції щодо економічного стимулювання інвестиційної діяльності в ньому дозволять підвищити рівень його інвестиційного забезпечення.

Основні положення та висновки дисертації використані управлінням житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації при обгрунтуванні структури та напрямків витрачання коштів на розвиток комунальної інфраструктури області, проектному формуванні видаткової частини бюджету, розробці концепції розвитку житлово-комунального господарства області на 2000 рік (лист №01/9 - 01.2 - 139 від 1.03.2000 р.).

Особистий внесок здобувача. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи доповідались на науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку регіональної статистики в Україні” (Львів-Славське, 1997), міжнародній науково-практичній конференції “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (Львів, 1998), міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічний розвиток України. Проблеми статистики - 98” (Львів  Шкло, 1998), науково-методичних семінарах в Інституті регіональних досліджень та Львівському національному університеті ім. І. Франка.

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 10 працях загальним обсягом 3 друк.арк., з них особисто автору належить 2,4 друк.арк., зокрема 3 роботи опубліковано у наукових журналах, 4  у збірниках наукових праць, 3  у матеріалах конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 3 розділів, висновків, 4 додатків. Вона містить 28 рисунків та 3 таблиці. список використаних джерел містить 159 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 190 сторінок тексту.

Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, сформульовано його мету і задачі, описано наукову новизну та практичну цінність результатів.

Перший розділ дисертації “Теоретичні засади регулювання інвестицій у  розвиток соціальної інфраструктури регіону” присвячений дослідженню методів і  механізмів регулювання інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури регіону в системі державного та регіонального регулювання економіки.

Соціальна інфраструктура регіону розглядається як територіальний комплекс галузей і видів діяльності, призначених для виробництва послуг і духовних благ населенню. Однією з найбільших її складових є житлово-комунальний комплекс (ЖКК) регіону, на прикладі якого досліджувалися механізми і методи регулювання інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури.

У дисертації доведено, що у зв'язку із залежністю від місцевих умов, взаємозалежністю та необхідністю збалансованого розвитку окремих підгалузей, житлово-комунальне господарство, яке розташоване на певній території, можна розглядати як територіально-галузевий комплекс. Отже, житлово-комунальний комплекс регіону  це сукупність житлового фонду, інженерно-технічних споруд, підприємств і  організацій, діяльність яких спрямована на виготовлення продукції та надання індивідуальних і колективних послуг особистого чи виробничого характеру, які мають на меті створення комфортних умов проживання населення та роботи підприємств, установ і організацій, що розташовані на території регіону (області).

У нових умовах господарювання з метою децентралізації управління та максимального врахування місцевих інтересів і потреб здійснюється перерозподіл функцій між державою та місцевими органами влади і самоврядування у сфері інвестування розвитку ЖКК регіону на користь останніх. У зв'язку з цим вони повинні отримати дійові засоби впливу на інвестиційні процеси на підвладній території. Для цього необхідна розробка механізму регулювання інвестицій з використанням регіональних важелів впливу, який дозволить узгодити інвестиційні наміри усіх інвесторів на території регіону з його потребами та ресурсами для досягнення найвищої ефективності інвестиційних процесів у регіоні.

у дисертації обгрунтовано, що ефективність інвестиційних процесів у регіоні, яка визначається ступенем досягнення цілей регіонального розвитку, залежить від трьох чинників: 1) обгрунтованості цілей інвестиційної діяльності; 2) обраних засобів їх реалізації - джерел і способів фінансування інвестицій; 3) дієвості регуляторів інвестиційної діяльності - методів заохочення здійснення інвестицій згідно з  визначеними цілями. При цьому метою регіонального розвитку та головним завданням регулювання інвестицій у розвиток ЖКК регіону є усунення диспропорцій у  розвитку ЖКК на території регіону, створення усім мешканцям однаково комфортних умов проживання та забезпечення їх комплексного обслуговування.

Відповідно, під механізмом регулювання інвестицій у розвиток ЖКК регіону розуміється сукупність форм і методів обгрунтування цілей інвестиційної діяльності в  ЖКК регіону, визначення джерел інвестицій та способів їх залучення, спрямування інвестиційних ініціатив відповідно до накреслених цілей.

Як один з головних елементів механізму регулювання інвестицій в ЖКК регіону, що застосовується на регіональному рівні, запропоновано розглядати інвестиційне замовлення на розвиток ЖКК регіону. Замовником у даному випадку є  місцеві органи влади і самоврядування регіонального рівня, які виступають від імені територіальної громади регіону.

Дотепер у науковій літературі використовувалось поняття лише державного та муніципального інвестиційного замовлення, яке реалізовується за рахунок коштів державного та місцевого бюджету. При цьому населення, підприємства різних форм власності, іноземні інвестори розглядались як незалежні суб'єкти інвестиційної діяльності, які самостійно визначають напрямки здійснення інвестицій. Разом з тим, їх приватні інтереси можуть суперечити інтересам території загалом. З огляду на це виникає необхідність узгодження інвестиційних ініціатив усіх суб'єктів інвестиційної діяльності в регіоні з потребами території та розробки єдиного регіонального інвестиційного замовлення з врахуванням ресурсних обмежень.

Інвестиційне замовлення на розвиток ЖКК регіону  це програмний документ, в  якому визначається загальна потреба в інвестиціях на розвиток ЖКК регіону з  врахуванням фінансових можливостей території щодо їх реалізації. У складі інвестиційного замовлення визначають: 1) загальний обсяг інвестицій; 2) структуру інвестицій (просторову, галузеву, відновну); 3) джерела фінансування інвестицій та способи їх залучення; 4) пріоритети у вкладанні бюджетних коштів; 5) методи стимулювання інвестицій. Складовими частинами регіонального інвестиційного замовлення є державне і муніципальне інвестиційне замовлення, виконання якого забезпечується коштами державного та місцевого бюджету та має на меті здійснення інвестицій у пріоритетних напрямках.

У процесі формування інвестиційного замовлення на розвиток ЖКК регіону повинні вирішуватись три завдання: 1) вирівнювання рівнів розвитку ЖКК у всіх населених пунктах та районах регіону для створення всім мешканцям однаково комфортних умов проживання; 2) вирівнювання рівнів розвитку окремих підгалузей ЖКК регіону для підвищення комплексності обслуговування населення; 3) подальший розвиток ЖКК регіону з метою збільшення обсягів та покращання якості наданих послуг.

Регіональне інвестиційне замовлення є своєрідним індикативним планом розвитку ЖКК регіону на 4-5 років (період повноважень Ради народних депутатів і  держадміністрації), який не має директивного значення (крім частини, що забезпечена бюджетними коштами), але визначає обсяги доцільних і максимально можливих інвестицій у ЖКК регіону в заданих ресурсних обмеженнях. Його реалізація забезпечується застосуванням системи економічного стимулювання.

Другий розділ “Сучасний стан і практика інвестиційного забезпечення розвитку житлово-комунального комплексу як складової соціальної інфраструктури регіону” присвячений аналізу інвестиційної діяльності в ЖКК регіону, визначенню рівня комфортності проживання населення, дослідженню вітчизняного і  зарубіжного досвіду інвестиційного забезпечення розвитку ЖКК регіону та ролі органів місцевої влади і самоврядування у фінансуванні потреб його розвитку.

Встановлено, що загальна економічна криза зумовила значне скорочення обсягів інвестицій у ЖКК Львівської області. За період з 1990 по 1999 рік обсяги капітальних вкладень у житлове будівництво скоротились з 348,1 до 103,2 млн. грн, у  комунальне будівництво - з 78,6 до 21,7 млн. грн, обсяги введення в експлуатацію житлових будинків зменшились з 888 до 353 тис. м2.

Діяльність більшості підприємств та організацій ЖКК Львівщини є збитковою. Так, у 1999 році збитки становили 42,7 млн. грн.: з них збитки державних підприємств становили 21,6 млн. грн., підприємств колективної форми власності - 21,5 млн. грн., приватні ж підприємства отримали 0,2 млн. грн. прибутків.

Рис.1. Поділ районів і міст обласного підпорядкування Львівщини за рівнем

комфортності проживання населення

Залишається низькою комфортність проживання населення. Так, за рівнем забезпеченості населення житлом Львівська область займає передостаннє місце в  Україні - 18,5 м2 загальної площі на одного мешканця проти 20,4 м2 у середньому по Україні. За рівнем благоустрою житлового фонду та споживання комунальних послуг Львівщина посідає, відповідно, десяте та п'яте місце в Україні.

За результатами дисертаційних досліджень встановлено, що розвиток ЖКК на території Львівської області є нерівномірним (рис.1). комфортність проживання населення у найбільш відсталих районах більш ніж у чотири рази нижча, ніж у м. Львові.

Рівень комфортності проживання населення - це інтегральний показник, що характеризує ступінь задоволення потреб населення у житлі та комунальному обслуговуванні і залежить від рівня розвитку ЖКК регіону. Оцінити рівень розвитку окремих підгалузей ЖКК регіону можна за допомогою часткових індексів, що обчислюються на підставі натуральних показників. Базою порівняння при їх розрахунку можуть бути певні нормативи, еталони або середньогалузеві значення. У процесі аналізу кожного з названих методів встановлено, що при розрахунку часткових індексів розвитку окремих підгалузей ЖКК регіону у територіальному розрізі за базу порівняння можна прийняти середньогалузеві показники їх розвитку, які досягнуті в регіоні (області). Це дозволяє певною мірою врахувати місцеві особливості функціонування ЖКК регіону.

Оцінити рівень розвитку ЖКК регіону загалом значно складніше, оскільки натуральні показники розвитку окремих підгалузей ЖКК є неспівставними. У дисертації для оцінки рівня розвитку ЖКК регіону (населеного пункту) загалом пропонується використовувати інтегральний індекс комфортності проживання населення, методика обчислення якого розроблена на основі методології розрахунку інтегральних індексів, запропонованій міжвідомчим відділом регіональної і транскордонної статистики НДІ статистики Держкомстату України та ІРД НАН України.

Інтегральний індекс комфортності проживання населення вираховується кумулятивним методом як середнє геометричне добутку низки часткових індексів розвитку окремих підгалузей ЖКК (1). Кожен із цих індексів є показником рівня розвитку окремої підгалузі ЖКК регіону (населеного пункту) відносно до середнього рівня розвитку цієї підгалузі в країні (регіоні) загалом. Їх множенням коректується базовий індекс (індекс забезпеченості житлом) на величину індексів благоустрою житлового фонду водогонами, каналізацією тощо.

, (1)

де – інтегральний індекс комфортності проживання населення окремого населеного пункту в межах регіону;

та –  порядковий номер і кількість населених пунктів у регіоні;

та –  порядковий номер і кількість часткових індексів; –  

часткові індекси розвитку окремих підгалузей ЖКК населеного пункту;–  

часткові показники розвитку окремих підгалузей ЖКК населеного пункту в  натуральних одиницях; –  

середні часткові показники розвитку окремих підгалузей ЖКК регіону в  натуральних одиницях.

Інтегральний індекс комфортності проживання населення формують чотири групи чинників, за кожною з яких розраховується відповідний груповий індекс – індекс забезпеченості населення житлом, індекс благоустрою житлового фонду, індекс споживання комунальних послуг та індекс благоустрою населеного пункту загалом.

Якщо в результаті розрахунків інтегральний індекс комфортності проживання населення певного населеного пункту перевищує одиницю, це означає, що рівень комфортності проживання у ньому вищий, аніж у середньому в регіоні; якщо ж інтегральний індекс менший за одиницю, рівень комфортності проживання є нижчим, аніж у середньому в регіоні. В останньому випадку розвиток ЖКК у населеному пункті з нижчим рівнем комфортності проживання вимагає додаткових інвестицій для вирівнювання умов проживання населення. Отже, оцінка рівня розвитку ЖКК регіону, здійснена на підставі запропонованої методики, є підставою для обгрунтування просторового розміщення інвестицій в об'єкти ЖКК регіону.

Розрахунок інтегрального індексу комфортності проживання населення в  районах і містах обласного підпорядкування Львівщини, проведений на підставі 12 первинних показників, виявив, що найвищий рівень комфортності проживання є  у  м. Львові, де інтегральний індекс в ,62 разів вищий, ніж у середньому в області. Найнижчий - у Турківському, Сколівському та Старосамбірському районі, де інтегральний індекс становить, відповідно, лише 37%, 41% та 51% від середньообласного значення. Характерним є значно вищий показник комфортності проживання населення у містах обласного підпорядкування, в яких інтегральний індекс є вищим від середнього значення в області загалом, переважно за рахунок кращого благоустрою житлового фонду та більших обсягів споживання комунальних послуг, тоді як забезпеченість житлом є нижчою, ніж у середньому в області. У більшості районів Львівщини, за винятком Миколаївського, рівень комфортності проживання населення є нижчим, ніж у середньому в області.

Розрахунок інтегрального індексу комфортності проживання населення Львівщини у розрізі міської та сільської місцевості виявив, що міське населення загалом живе у 1,61 рази більш комфортно, ніж сільське. При цьому міські мешканці мають житлові умови в 1,44 рази гірші, ніж сільські, проте в 3,29 разів більше споживають комунальних послуг.

У третьому розділі “Розробка методів регулювання інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури регіону на прикладі його житлово-комунального комплексу” запропоновано методи регулювання інвестицій у розвиток ЖКК регіону, провідне місце серед яких відведене розробці інвестиційного замовлення на розвиток ЖКК регіону. алгоритм його формування передбачає узгодження потреб в  інвестиціях на розвиток ЖКК регіону з фінансовими можливостями їх реалізації (рис. ).

Рис. 2. Алгоритм формування інвестиційного замовлення на розвиток ЖКК регіону

Фінансові можливості розвитку ЖКК регіону визначаються з врахуванням усіх можливих джерел інвестицій. На підставі аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду у  дисертації виділено такі провідні способи фінансування інвестицій у розвиток ЖКК регіону: 1) за рахунок коштів місцевих бюджетів; 2) за рахунок державних централізованих капітальних вкладень; 3) на основі пайової участі підприємств; 4) за рахунок кредитних коштів; 5) за рахунок коштів населення та приватних інвесторів; 6) спорудження об'єктів ЖКК громадським способом (народне будівництво) тощо.

В умовах обмеженості бюджетних коштів зростає роль коштів населення і  приватних інвесторів для здійснення інвестицій у розвиток ЖКК регіону, про що свідчить аналіз змін у структурі інвестицій за джерелами їх фінансування. Поряд з  цим зростає потреба підвищення ефективності витрачання коштів місцевих бюджетів.Враховуючи нерівномірність розвитку ЖКК на території регіону бюджетні кошти мають перерозподілятись між окремими районами регіону на користь розвитку ЖКК у  найбільш відсталих районах з метою вирівнювання умов проживання населення. У  дисертації запропонований метод визначення коефіцієнтів розподілу ресурсів на розвиток ЖКК в окремих районах регіону:

(2)

де   коефіцієнт розподілу ресурсів на розвиток ЖКК j-го району або населеного пункту регіону;

- цільове завдання розвитку ЖКК j-го району чи населеного пункту регіону на період розробки інвестиційного замовлення (t) та інтегральний індекс комфортності проживання населення у базовому періоді (о);  

чисельність населення j-го району чи населеного пункту в періоді о та t;  

коефіцієнт питомої потреби в інвестиціях на розвиток ЖКК j-го району

чи населеного пункту (він залежить від місцевих факторів, які зумовлюють здешевлення або подорожчання вартості будівництва житла і комунальних об'єктів).

Умовно прийнявши чисельність населення незмінною (), коефіцієнт питомої потреби в інвестиціях однаковим у всіх районах () та встановивши цільове завдання розвитку ЖКК у районах Львівщини як досягнення середньообласного значення комфортності проживання () у дисертації, встановлено що найбільше ресурсів необхідно виділити на розвиток ЖКК у Жовківському, Яворівському, Старосамбірському та Турківському районах, де коефіцієнт розподілу ресурсів становить, відповідно, 0,097, 0,091, 0,089 та 0,075 (таблиця 1). коефіцієнт розподілу ресурсів на розвиток ЖКК у містах обласного підпорядкування Львівської області та у Миколаївському районі, де інтегральний індекс комфортності проживання населення більший за одиницю, дорівнює нулю.

Здійснення прямих приватних інвестицій у ЖКК регіону, насамперед, залежить від рівня його інвестиційної привабливості. Через низьку рентабельність і навіть збитковість діяльності комунальних підприємств проекти інвестування розвитку ЖКК регіону мають дуже обмежену самостійну інвестиційну привабливість для приватних інвесторів. Разом з тим, наведені у дисертації результати аналізу свідчать, що інвестиції у розвиток ЖКК регіону мають підвищену привабливість для приватних інвесторів як супутні інвестиції, пов'язані з реалізацією проектів розвитку промисловості, сфери рекреаційних послуг, туризму тощо, реалізація яких вимагає відповідного інфраструктурного забезпечення. Зростання інвестиційної привабливості ЖКК Львівщини залежатиме, зокрема, від успішності реалізації програм розвитку рекреаційної сфери та туризму в регіоні, які визнано стратегічним напрямком соціально-економічного розвитку області та з якими необхідно безпосередньо пов'язати і програми розвитку ЖКК регіону.

Залучення прямих приватних інвестицій у розвиток ЖКК регіону вимагає розробки системи економічних пільг інвесторам. На підставі вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду встановлено, що приватним інвесторам, які здійснюють інвестування розвитку ЖКК регіону відповідно до пріоритетів, визначених в інвестиційному замовленні (програмі розвитку ЖКК регіону), можуть надаватись такі пільги:

·

· податкове заохочення організації виробництв, розвиток яких передбачено програмою, гарантування муніципального замовлення на їх продукцію;

· надання підприємствам, що дотримуються програмних документів, знижок на ціни купівлі (або плати за оренду) будівель і споруд, побудованих за державний рахунок, а також земельних ділянок, пільгових кредитів під гарантії органів місцевої влади і самоврядування та спеціальних премій з місцевого бюджету, часткової оплати відсотків по комерційних кредитах;

· надання фінансових привілеїв на підставі договорів (контрактів) про умови взаємодії, які укладаються між органами місцевого самоврядування та підприємствами, в яких останні зобов'язуються виконувати програмні рекомендації;

· надання ліцензій, прямих субсидій та позик фірмам, які будують об'єкти, передбачені програмою тощо.

Таблиця 1

Розрахунок коефіцієнтів розподілу ресурсів на розвиток ЖКК

у районах і містах обласного підпорядкування Львівщини

№ п/п Райони та міста обласного підпорядкування

Разом по області: 1 - 2739,6 - 1

1.  Бродівський 0,71 1 66,6 19,314 0,0405

2.  Буський 0,65 1 50,9 17,815 0,0374

3.  Городоцький 0,75 1 78,3 19,575 0,0411

4.  Дрогобицький 0,59 1 76,6 31,406 0,0659

5.  Жидачівський 0,86 1 83,4 11,676 0,0245

6.  Жовківський 0,58 1 110,4 46,368 0,0972

7.  Золочівський 0,75 1 76,5 19,125 0,0401

8.  Кам'янко-Бузький 0,78 1 61,6 13,552 0,0284

9.  Миколаївський 1,00 1 94,7 0 0

10.  Мостиський 0,57 1 62,6 26,918 0,0565

11.  Перемишлянський 0,63 1 49,7 18,389 0,0386

12.  Пустомитівський 0,77 1 111,2 25,576 0,0536

13.  Радехівський 0,69 1 52,6 16,306 0,0342

14.  Самбірський 0,71 1 72,5 21,025 0,0441

15.  Сколівський 0,41 1 50,8 29,972 0,0629

16.  Сокальський 0,73 1 99,8 26,946 0,0565

17.  Старосамбірський 0,51 1 86,3 42,287 0,0887

18.  Стрийський 0,84 1 72,2 11,552 0,0242

19.  Турківський 0,37 1 56,7 35,721 0,0749

20.  Яворівський 0,65 1 123,7 43,295 0,0908

21.  м. Львів 1,62 - 818,9 0 0

22.  м. Борислав 1,20 - 44,3 0 0

23.  м. Дрогобич 1,29 - 103,1 0 0

24.  м. Самбір 1,08 - 40,4 0 0

25.  м. Стрий 1,30 - 69,5 0 0

26.  м. Трускавець 1,32 - 34,6 0 0

27.  м. Червоноград 1,31 - 91,7 0 0

Реалізація цих пільг вимагає виділення певних коштів з місцевого бюджету. Практика країн з розвинутою економікою свідчить, що переважне спрямування бюджетних коштів не на безпосереднє фінансування окремих інвестиційних проектів, а  на стимулювання приватних інвесторів, що беруть участь у їх реалізації, дозволяє залучити значно більші ресурси. Наприклад, премії в розмірі 500 млн. нім. марок, виплачені вкладникам системи житлобудівних заощаджень у  Німеччині протягом року, стимулюють надходження інвестиційного капіталу в  житлову сферу в розмірі 10 млрд. нім. марок, тобто у 20 разів більше за розмір премій.

Поряд із здійсненням прямих приватних інвестицій у розвиток ЖКК регіону велике значення мають непрямі приватні інвестиції, коли відповідальність і ризик за їх реалізацію несуть фінансові посередники, роль яких можуть взяти на себе органи місцевої влади і самоврядування. Проведене узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду інвестування розвитку ЖКК дозволило визнати перспективним для України методом залучення коштів населення і приватних інвесторів на його розвиток випуск облігацій місцевої позики. При цьому проекти розвитку різних підгалузей залежно від рівня їх інвестиційної привабливості доцільно фінансувати за рахунок випуску різних типів облігацій (загальних, доходних, гібридних). Поряд з цим необхідно передбачити систему пільг інвесторам, що вкладають кошти в муніципальні облігації. Тут можливе встановлення правила, за яким доходи по муніципальних облігаціях не оподатковуються, надання податкових та інших пільг приватним інвесторам, які купують великі пакети облігацій муніципальної позики або низькодоходні облігації, кошти від продажу яких ідуть на реалізацію проектів підвищеної соціальної значимості, надання можливостей конвертації облігацій в акції приватизованих підприємств, передбачення негрошових форм погашення облігацій (землі, житла), застосування методу виграшних облігацій (встановивши при цьому мінімальний пакет), коли переможець отримує від місцевої влади вигідні контракти та муніципальне замовлення або якщо це фізична особа - безкоштовну квартиру та інші цінні призи тощо.

З метою залучення коштів населення у спорудження житла у дисертації пропонується створення на регіональному рівні житлових фондів, міських комунальних банків, призначених для кредитування ЖКК. На підставі аналізу досвіду інвестування житлового будівництва, накопиченого у холдинговій компанії “Київміськбуд”, досвіду Німеччини у функціонуванні системи житлобудівельних заощаджень та британського досвіду іпотечного кредитування, запропоновано відкриття у складі регіональних житлових фондів відділу будівельних кас, іпотечного кредитування, відділу, заснованого на принципі ф'ючерсних угод, та позичково-ощадного відділу.

У дисертації показано, що поряд з вирішенням фінансових проблем при спорудженні житла слід враховувати також соціальні питання, а саме сімейний і  віковий склад населення, особливості вимог до житла різних соціальних груп тощо. Тому на регіональному рівні необхідно сприяти будівництву житла для окремих категорій населення з врахуванням специфіки їх вимог до житла (молоді, одиноких людей, інвалідів, молодих, малодітних і бездітних сімей), спорудженню будинків для тимчасового проживання (готелів, гуртожитків, будинків-інтернатів, притулків тощо).

ВИСНОВКИ

1. У дисертації теоретично обгрунтовано та запропоновано нове вирішення проблеми регулювання інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури регіону з  використанням регіональних важелів впливу, які дозволяють узгодити інвестиційні наміри усіх учасників інвестиційної діяльності в регіоні з потребами території. На прикладі житлово-комунального комплексу регіону досліджено організаційно-економічний механізм регулювання інвестицій, у  складі якого виділено методи обгрунтування цілей інвестиційної діяльності в  ЖКК регіону, визначення джерел інвестицій та способів їх залучення, спрямування інвестиційних ініціатив відповідно до намічених цілей.

2. Головним елементом механізму регулювання інвестицій в ЖКК регіону, що застосовується на регіональному рівні, запропоновано розглядати інвестиційне замовлення на розвиток ЖКК регіону, в процесі розробки якого узгоджуються потреби в інвестиціях на розвиток ЖКК регіону та фінансові можливості їх реалізації. У складі інвестиційного замовлення визначають загальний обсяг інвестицій, їх галузеве призначення, просторове розташування та відновну структуру, джерела фінансування інвестицій та способи їх залучення, пріоритети у  вкладанні бюджетних коштів та методи стимулювання здійснення інвестицій. Складовими частинами регіонального інвестиційного замовлення є державне і  муніципальне інвестиційне замовлення.

3. У дисертації розроблено методику оцінки рівня розвитку ЖКК регіону (населеного пункту) загалом на підставі обчислення кумулятивним методом інтегрального індексу комфортності проживання населення як середнього геометричного значення добутку низки часткових індексів розвитку окремих підгалузей ЖКК. На підставі розрахунку інтегрального індексу комфортності проживання населення Львівської області встановлено, що розвиток ЖКК на території регіону є  нерівномірним, що призводить до посилення соціальної несправедливості у  забезпеченні населення житлом і комунальними послугами. З огляду на це реалізація інвестиційного замовлення на розвиток ЖКК регіону повинна сприяти вирівнюванню розвитку ЖКК у всіх населених пунктах та районах регіону, для забезпечення всім мешканцям однакової комфортності незалежно від місця їх проживання.

4. З метою перерозподілу бюджетних коштів на користь розвитку ЖКК у найбільш відсталих у цьому сенсі районах у дисертації запропоновано метод визначення коефіцієнтів розподілу ресурсів на розвиток ЖКК у різних районах регіону, який враховує рівень комфортності проживання населення та його чисельність. Значення цих коефіцієнтів розраховано для Львівської області.

5. В умовах обмеженості бюджетних коштів зростає значення коштів населення і  приватних інвесторів у здійсненні інвестицій у розвиток ЖКК регіону. Основними методами їх залучення повинні стати випуск облігацій місцевої позики, створення на регіональному рівні житлових фондів, міських комунальних банків. У дисертації запропоновано систему пільг інвесторам, що вкладають кошти в муніципальні облігації, а також структуру відділів регіональних житлових фондів.

6. З метою залучення приватних інвестицій у розвиток ЖКК регіону розроблено систему економічного стимулювання інвестиційної діяльності в ЖКК регіону, за якою інвестиції мають спрямовуватися у пріоритетних напрямках, визначених інвестиційним замовленням на розвиток ЖКК регіону. Крім того, програми розвитку ЖКК регіону запропоновано пов'язати з програмами розвитку промисловості, сфери рекреаційних послуг, туризму в регіоні, від успішної реалізації яких залежатиме зростання привабливості ЖКК для приватних інвесторів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ за темою дисертації

1. Кардаш В.І. Інвестиційна привабливість та перспективи розвитку житлово-комунального господарства регіону // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Щорічник наукових праць (Випуск ІV). - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. – 1998. - С.466-472.

2. Кардаш В. Рівень державної підтримки галузі як додатковий показник, що визначає її інвестиційну привабливість // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник ДУ “Львівська Політехніка” (№369). - Львів: ДУ “Львівська Політехніка”. – 1999. - С.129-132.

3. Кардаш В., Голуб А., Побурко Я. До питання реорганізації інвестиційного забезпечення ЖКГ регіону // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Щорічник наукових праць. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України.– 1996. - С.48-54. Особисто автору належить розробка напрямків реорганізації інвестиційного забезпечення ЖКГ регіону.

4. Панкевич Л.В., Кардаш В.І. Фінансове забезпечення потреб розвитку житлово-комунальної сфери // Регіональна економіка. - 1999.- №2 (12). - С.133-140. Особисто автору належить аналіз способів фінансування розвитку житлово-комунальної сфери в умовах комуналізації і подальшої приватизації власності.

5. Побурко Я., Кардаш В., Панкевич Л. Методологічний підхід до розрахунку індексу комфортності проживання в регіоні // Соціально-економічні дослідження в  перехідний період. Застосування статистичних методів (регіональний аспект). Щорічник наукових праць (Випуск Х). - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. – 1999. - С.15-22. Особисто автором здійснено розрахунок інтегрального індексу комфортності проживання населення регіону.

6. Побурко Я.О., Панчишин В.Г., Кардаш В.І. та інші. Умови проживання населення: інтегральна оцінка // Регіональна економіка. Додаток “Регіони України. Економіко-статистичні порівняння”. - 2000. - №3. – 18с. Особисто автором здійснено розрахунок інтегрального індексу комфортності проживання населення Львівської області.

7. Кардаш В.І., Пендзей Я.Р.Умови проживання населення // Регіональна економіка. Додаток “Регіони України. Економіко-статистичні порівняння”. - 2000. - №4-5. – С.16-28. Особисто автором здійснено розрахунок інтегрального індексу комфортності проживання населення України у регіональному розрізі.

8. Кардаш В., Побурко О. Прогнозування інвестицій в економіку області // Матеріали науково-практичного семінару “Проблеми розвитку регіональної статистики в  Україні”, м. Львів, 1997. - Київ: Інститут регіональних досліджень НАН України, НДІ статистики Держкомстату України. – 1997. - С.38-41. Особисто автором здійснено прогноз інвестиційних надходжень в економіку Львівської області у 1997 році.

9. Кардаш В., Пушак Я., Мойсеєнко І. Методологічні основи організації моніторингу інвестиційної діяльності в регіоні // Доповіді міжнародної науково-практичної конференції “Соціально-економічний розвиток України. Проблеми статистики - 98”, Львів – Шкло, 1998. - Київ: Державний комітет статистики України, НДІ статистики Держкомстату України. – 1999. - С.170-175. Особисто автору належить система показників моніторингу інвестиційної діяльності в регіоні.

10. Литвицька О.Д., Кардаш В.І. Приватно-орієнтований підхід до розв'язання житлової проблеми в регіоні: основні переваги і недоліки // Доповіді міжнародної науково-практичної конференції “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми”, м. Львів, 1998 р. – Частина ІІ. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. – 1998. С.108-112. Особисто автором здійснено порівняльний аналіз соціально-орієнтованого та приватно-орієнтованого підходу до розв'язання житлової проблеми в регіоні.

Кардаш В.І. Регулювання інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури регіону. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2000.

Дисертацію присвячено розробці методів регулювання інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури регіону на прикладі житлово-комунального комплексу регіону з використанням регіональних важелів впливу. Важливе місце серед них займає інвестиційне замовлення на розвиток житлово-комунального комплексу регіону. Запропоновано методи визначення потреби в інвестиціях та фінансових можливостей розвитку житлово-комунального комплексу регіону. Розроблено методику оцінки рівня розвитку житлово-комунального комплексу регіону та методику формування муніципального інвестиційного замовлення на його розвиток. Здійснено пропозиції щодо залучення коштів приватних інвесторів і населення на розвиток житлово-комунального комплексу регіону, формування системи економічного стимулювання інвестиційної діяльності в ньому.

Ключові слова: методи регулювання інвестицій, інвестиційне замовлення, соціальна інфраструктура, житлово-комунальний комплекс регіону.

Kardash V.I. The adjustment of investments into development of region social structure. - Manuscript.

The thesis for a doctor's degree by speciality 08.10.01 - placing of productive forces and regional economics. - The Institute of regional researches of the Ukrainian Academy of Sciences, Lviv, 2000.

The dissertation is devoted to elaboration of methods of adjustment of investments into development of region social structure on example of region housing-communal complex with use of regional influence levels. An investment order of development of region housing-communal complex occupies an important place among them. The methods of determination of investment needs and financial possibilities of development of region housing-communal complex are offered. The methods of estimation of level of development of region housing-communal complex and methods of forming of municipal investment order of its development are treated. The suggestions for enticing of funds of private investors and population of development of region housing-communal complex, forming of system of economic stimulation of investment activity in it are developed.

Key words: methods of adjustment of investments, investment order, social structure, region housing-communal complex.

Кардаш В.И. Регулирование инвестиций в развитие социальной инфраструктуры региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - размещение производительных сил и региональная экономика. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2000.

Диссертационная работа посвящена разработке методов регулирования инвестиций в развитие социальной инфраструктуры региона на примере жилищно-коммунального комплекса региона с использованием региональных рычагов влияния на инвестиционные процессы, которые в новых условиях хозяйствования позволят согласовать инвестиционные намерения всех участников инвестиционного процесса с потребностями территории и обеспечат наивысшую эффективность инвестиций. Она состоит из введения, 3 разделов, общих выводов, списка использованных литературных источников и 4 приложений.

В диссертации показано, что жилищно-коммунальное хозяйство региона можно рассматривать как территориально-отраслевой комплекс, главную роль в  управлении которым должны играть местные органы власти и самоуправления. При этом механизм регулирования инвестиций в развитие жилищно-коммунального комплекса региона рассматривается как совокупность методов обоснования целей инвестиционной деятельности в жилищно-коммунальном комплексе региона, методов определения источников инвестиций и способов их привлечения, методов направления инвестиционных инициатив соответственно с определенными целями. В качестве одного из основных элементов механизма регулирования инвестиций рассматривается инвестиционный заказ на развитие жилищно-коммунального комплекса региона, в котором определяются потребность в инвестициях на развитие отрасли и финансовые возможности их реализации. Составными его частями является государственный и муниципальный инвестиционный заказ, реализуемый за счет