5. 5. За нисхідною поширеністю моделі, що представляють сучасну ойконі-мійну систему Опісля можна розташувати у такій послідовності: ойконіми, утворені шляхом топонімійної метонімії (18, 9%); посесивні деривати на -ів (15, 2%); ойконіми з суфіксом -івк-а (9, 6%); утворення на -и/-і (9, 6%); складені ойконіми (8, 2%); субстантивовані назви (6, 6%); префіксальні утворення (4, 2%); відпатронімні деривати на -ичі (4%); ойконіми з суфіксом -івці, -инці (4%); посесивні утворення з суфіксом -ин (3, 9%); ойконіми з архаїчним суфіксом -*jь (-*jе, -*jа) (3, 4%); конфіксальні утворення (2, 5%); відтопонімні деривати (1, 9%); відетнонімні ойконіми на -ани/ -яни (1, 9%); ойконіми з суфіксом -иця (1, 7%); ойконіми з суфіксом -ець (1, 4%); складні ойконіми (0, 9%); інші моделі (1, 4%); неясні назви (0,6%).

6. Спостереження за локалізацією окермих ойконімійних моделей Опілля демонструє, що ойконіми з архаїчним суфіксом -*jь знаходяться, основним чином, біля колишнього княжого міста Галича. У цьому ж ройоні – значне скупчення утворень на -и/-і, що походять від родових і часто службових назв. Центральні райони Опілля щодо локалізації ойконімійних утворень характеризуються дериватами на -*jе, -*jа. Утворення з давнім посесивним суфіксом -ів знаходяться в основному вздовж річки Золота Липа. Ізоглоса відпатро-німних дериватів на -ичі проходить через Ушковичі, Глібовичі, Жадовичі, Кореличі. Найдавніші поселення локалізуються і вздовж Дністра. Таке розміщення давніх ойконімів Опілля дає можливість припустити, що вся територія досліджуваного регіону була заселена дуже давно і майже одночасно. Найраніше були колонізованими, очевидно, землі на півдні – вздовж р. Дністра, на сході – вздовж р. Золотої Липи і в центральному районі – по лінії Жидачів – Рогатин – Перемишляни.

7. Значна кількість поселень Опілля фіксується зараз у фонетично чи морфоло-гічно зміненому варіанті, що спричинене народною етимологією, різними звуко-вими змінами, діалектним впливом тощо. Гадаємо, назріла потреба повернути багатьом поселенням їх первісні, часто давньоукраїнські, найменування.

8. Антропоніми, що лежать в основах окремих назв поселень Опілля, належать до найдавнішого пласту слов’янських найменувань і засвідчені давніми іменами-композитами: Добромислъ, Дороговижъ, Желиборъ, Станимиръ. Оскільки імена-композити є архаїчною антропонімною категорією, то маємо усі підстави вважати, що й ойконіми Опілля, в основах яких лежать такі антропоніми – давньоукраїнські за часом виникнення.

В основах 38 ойконімів регіону лежать слов’янські автохтонні відкомпозитні деривати (безафіксні чи суфіксальні), що утворилися, або могли утворитися від імен-композитів, зафіксованих у відомих нам ономастиконах (Божикъ < Божирадъ).

Деякі відкомпозитні утворення не виявлені у відомих матеріалах із слов’янської антропонімії, але писемно засвідчене ім’я-композит дає змогу припускати, що гіпокористик, який є мотивуючим для конкретного ойконіма, міг існувати в іменнику наших предків (*Дришко < Дриславъ).

Частина відкомпозитних утворень засвідчена і у відомих ономастиконах і у твірних основах ойконівмів, тому ми можемо реконструювати імена-композити, від яких вони, очевидно, походять (Сугоръ < *Сидигоръ).

Ще одну групу відкомпозитних дериватів ми реконструюємо разом з іменами-композитами, від яких вони могли утворитися. Існування на теренах Опілля відповідного ойконіма, а також наявність аналогічних композитних елементів у складі інших імен дає змогу припустити, що колись такий антропонім був мотивуючим для назви поселення ( *Кромидъ < *Кромидобръ).

Велику частину ойконімів Опілля мотивовано слов’янськими автохтонними відапелятивними власними назвами, композитними іменами-прізвиськами влас-не українського генезису, відапелятивними прізвищами (Ворон, *Кутернога,).

Церковно-християнські власні імена засвідчені у межах відантропонімних ойконімів Опілля як традиційними, часто вживаними сьогодні іменами, так і рідкісними, раритетними (Бенько, Зузана).

9. Щодо відапелятивних базових назв ойконімів, структурне оформлення яких відбулося на доойконімному рівні, слід зазначити, що найчастіше твірний апелятив виступає у вигляді конфіксальних утворень (загір’я), суфіксальних дериватів на -ище (городище), -ськ(а) (борониська), -ник-и (дубники), -ина (березина), -к-а (вербка), -ок (в’язок), -ань (копань).

10. Порівнюючи ойконімійну систему Опілля, Покуття та Буковини, находимо багато спільних рис, які свідчать про те, що територія цих областей України була споконвіку заселена східними слов’янами, і первісний процес найменувань поселень відбувався тут майже однаково.

11. Ойконімійна система Опілля була і залишається власне слов’янською. Чужомовні назви, що з’явилися із заснуванням польських та німецьких колоній, були нечастотними і не могли істотно вплинути на ойконімію краю.

Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях:

1. Походження назв населених пунктів Опілля. – Дрогобич: Відродження, 2000. – 155 с.

2. Відапелятивні слов’янські автохтонні імена в основах ойконімів Опілля / Наукові записки. Серія 8: Мовознавство, №1. – Тернопіль, 1998. – С. 56-59.

3. Перейменовані та видозмінені ойконіми Опілля / Наукові записки. Серія: Мовознавство. – Вип. 2. – Тернопіль, 1999. – С. 150-55.

4. Відкомпозитні слов’янські автохтонні імена в основах ойконімів Опілля / Філологічний збірник: Наукові праці. – Вип. 1. – Дрогобич, 1998. –С.16-23.

5. Основні словотвірні типи ойконімів Опілля / Актуальні проблеми слово-твору української мови: Матеріали наукових читань, присвячених пам’яті професора Івана Ковалика. – Тернопіль, 1993. – С. 174-175.

6. Ойконіми як найдавніші свідки історії Опілля / Дослідження з ономастики: Збірник наукових праць. Статті та тези за матеріалами VII Всеукраїнської ономастичниї конференції. – Дніпропетровськ, 1997. – С. 29-30.

7. Назви найдавніших поселень Опілля / Галич і Галицька земля в держа-вотворчих процесах України: Матеріали Міжнародної ювілейної наукової конференції. – Івано-Франківськ – Галич, 1998. – С. 330-333.

Котович В. В. Ойконімія Опілля XII – XX ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 01 – українська мова. Прикарпатський університет ім. В. Стефаника, 2000.

У дисертації здійснюється історичний, етимологічний і словотвірний аналіз ойконімів Опілля, досліджується процес формування та розвитку ойкрнімійної системи регіону протягом XII-XX ст.

Опілля – давня історико-географічна територія України, ойконімійна система якої почала формуватися ще в давньоукраїнський період, а в епоху середньовіччя була вже повністю окресленою і засвідченою тими моделями, які тут функціонують і зараз.

У роботі встановлюється продуктивність основних словотвірних моделей, простежуються певні тенденції і закономірності їх функціонування. При дослідженні особових назв, які лежать в основах відантропонімних ойконімів особливу увагу відведено іменам-композитам і гіпокористикам, незасвідченим у відомим нам ономастиконах і збереженим в основах назв поселень. Укладено словник ойконімів Опілля.

Ключові слова: ойконім, ойконімійна система, антропонім, апелятив, словотвірна модель, синхронно-діахронне дослідження.

Котович В. В. Ойконимия Опилля XII – XX в. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 01 – украинский язык. Прикарпатский университет им. В.Стефаника. Ивано-Франковск, 2000.

В работе осуществляется исторический, этимологический и слово-образо-вательный анализ ойконимов Опилля, исследуется процесс формиро-вания и развития ойконимической системы региона на протяжении XII-XX в.

По словообразовательной структуре и семантике базовых названий ойконимы Опилля делятся на первичные и (структурно оформленные на доойконимическом уровне) и вторичные (структурно оформленные на ойконимическом уровне). К первичным названиям селений относятся отпатронимические ойконимы на -ичі, ойконимы на -івці, -инці, -ани/-яни, ойконимы на -и/-і, образованные от родовых, служебных или локально-этнических названий, ойконимы, образованные от безсуффиксных апеллятивов путем топонимической метонимии, отапеллятивные ойконимы с суффиксами -*ьjе, -*ьjа в составе конфиксов, отгидронимические образования на -ець, -иця, оттопонимические дериваты. К вторичным названиям селений, засвидетельствованым на територии Опилля, зачислено ойконимы с архаическим суффиксом -*jь (-*j-е, -*j-а), посессивы на -ів (-ова, -ове, -ово), -ин, ойконимы с суффиксом -івк-а, префиксальные ойконимы, субстанти-вированные названия селений, ойконимы-словосочетания, сложные ойконимы, деминутивные оттопонимические суффиксальные образования.

Ойконимы Опилля представлены 22 словообразовательными моделями. В ойконимической системе древнеукраинского периода выделяются два уровня: ойконимы, фиксированные историческими источниками до XIV в., и ойконимы, фиксированные после XIV в., которые, однако, за производными основами, топонимообразовательными аффиксами и другими признаками принадлежат к общесловянским или древнеукраинским. К началу послекняжего периода ойконимическая система Ополья была уже полностью сформированной. Все засвидетельствованные древними документами ойконимы за своими основами являются словянскими, образованиями на -*jь, -ичі, -івці, -инці, -ани, -ів, -ин, -и / -і. Наиболее продуктивными в XIV-XVI в. были поссесивы на -ів, в XVII в. – образования на -івка, в XVIII в. – ойконимы-словосочетания, в XIX-XX в. – названия селений, образованные путем топонимической метонимии. В результате поэтапного хронологического изучения ойконимии региона наблюдается переход прилагательного типа ойконимов в существительный, постоянного уменьшения колличества посесивных образований на -*jь, -ів, -ин, увеличения числа ойконимов, образованных путем топонимической метонимии, субстантивации, ойконимов- словосочетаний, дериватов на -івка.

Модели, представляющие современную ойконимическую систему Опилля расположены в такой последовательности: ойконимы, образованные путем топонимической метонимии (18,9%), посессивные дериваты на -ів (15,2%), ойконимы с суффиксом -івк-а (9,6%), образования на -и/-і (9,6%), ойконимы-словосочетания (8,2%), префиксальные образования (4,2%), от-патро-ни-миче-ские дериваты на -ичі (4%), ойконимы на -івці, -инці (4%), посессивные образования на -ин (3,9%), ойконимы с архаическим суффиксом -*jь (-*jе, -*jа) (3,4%), конфиксальные образования (2,5%), оттопонимические дериваты (1,9%), отэтнонимические ойконимы на -ани/-яни (1,9%), ойконимы с суффиксом -иця (1,7%), названия селений с суффиксом -ець (1,4%), сложные ойконимы (0,9%), другие модели (1,4%), непонятные названия (0,6%).

Некоторые ойконимы Опилля фиксируются сейчас в фонетически или морфологически измененном варианте. В работе прослеживается прцесс таких изменений и обосновывается необходимость возвращения им первичных, часто древнеукраинских именований.

При исследовании личных названий, лежащих в основах отантропони-мических ойконимов, особое внимание уделено именам-композитам и гиппоко-ристикам, незасвидетельствованым в известных нам ономастиконах и сохраненным в основах назв селений.

В диссертации ведется наблюдение за локализацией отдельных ойкони-мических моделей Опилля, осуществляется сопоставление ойконимических сис-тем Опилля, Покуття и Буковины, устанавливаются их общие и различные черты.

В качестве дополнений составлен словарь ойконимов Опилля, который включает в себя информацию о фиксации анализируемых ойконимов историческими документами, а также дает им этимологическую и словообразовательную характеристику.

Ключевые слова: ойконим, ойконимическая система, антропоним, апеллятив, словообразовательная модель, синхронно-диахронное исследо-вание.

Kotovych V.V. Oikonimic system of Opillia of XII-XX centeries. Synopsis. Dissertation for obtaining a candidate degrce in Philology, specialiti 10.02.01 – Ukrainian Lenguage. A historical, etymological and word-building analysis of oikonyms are carried ont and the process of formation and development of the oiconimic system of the region during XII-XX centuries is investigated in the dissertation.

Opillia is an ancient historic and geographical territory of Ukraine the oconymic system of wich began to form itselfas far back as in the old Ukrainian period. In the Middle Ages the sysyem was already fully outlinen and testified by the models which are presently functioning here.

The productivity of the main word-building models is determinedand and the proper names preserved in the stews of the anthroponimic formation are analithed in the work. The dictionary of oiconims of Opillia has been compiled by the anthor.

Key words: oiconym, oiconymic system, anthroponim, appelative, word-building model, synchronic and diachronic investigation.

Підписано до друку 10. 11. 2000 року. Формат 60х90/16

Ум. друк. арк. 1,0. Обл.-вид. арк. 1,0.

Наклад 100. Зам. 1308.

Дрогобицька міська друкарня Львівської обл.

82100, м. Дрогобич, вул. Мазепи, 7