Київський державний лінгвістичний університет

ЛИСЕНКО Олександр Миколайович

УДК 803.0-3

Дериваційні процеси у німецькій фразеології

(на матеріалі фразеологічних біблеїзмів)

спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології Київського державного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор Гаврись Володимир Іванович, Київський державний лінгвістичний університет, кафедра німецької філології, професор

Офіційні опоненти: Провідна організація: доктор філологічних наук, професор Омельченко Лариса Федорівна, Київський державний лінгвістичний університет, кафедра практики англійської мови, професор кандидат філологічних наук, доцент Хоменко Любов Олександрівна, Національний аграрний університет України, кафедра німецької і французької мов, завідувач кафедри Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича, кафедра німецької мови та загального мовознавства, м.Чернівці

Захист відбудеться "22" грудня 2000 р. о 10.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03680, МПС, Київ-5, вул. Червоноармійська, 73)

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці університету

Автореферат розісланий "21" листопада 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Калита А.А.

Загальна характеристика роботи

Одним із перспективних напрямів у вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці є вивчення процесів фразотворення та лексикографічної фіксації фразеологічних одиниць. У роботах провідних лінгвістів розглядаються різні аспекти фразотворчих процесів: онтологія, загальні та окремі фактори фразотворення й лексикографії, роль і місце даних процесів у мові (Н.Н.Амосова, В.М.Білоноженко, Т.С.Воробйова, С.Г.Гаврін, В.І.Гаврись, Ю.А.Гвоздарєв, О.В.Кунін, В.Н.Телія). Незважаючи на наявність робіт, присвячених дослідженню фразотворення, детальне вивчення даних процесів у німецькій мові ще далеке від повного завершення.

Фразеологічні біблеїзми як об'єкт дослідження привертають увагу багатьох вчених. Зокрема, вивчення фразотворчих процесів фразеологічних біблеїзмів відображено в роботах А.Біріх, І.Матєшич, Ю.А.Гвоздарєва, О.В.Куніна, З.І.Семьонової, Л.І.Степанової, виконаних на матеріалі російської та англійської мов.

Розвиток лінгвістики, зміна наукових парадигм та досягнення суміжних з мовознавством наук призвели до того, що на даному етапі більшої актуальності набуває когнітивна орієнтація досліджень у мовознавстві. Очевидно, що фразеологія взагалі і фразотворення зокрема не можуть залишитись осторонь такого напряму досліджень. Таким чином, сучасний стан дослідженності фразотворчих процесів, загальні напрями вивчення фразотворення визначають актуальність даного дисертаційного дослідження, яка полягає в застосуванні концепції мовної картини світу до вивчення процесів фразотворення у німецькій мові. Обраний підхід реалізується через визначення фразеологічних одиниць (ФО) як елементів мовної картини світу (МКС), тобто як концептуально-мовних сутностей, наділених і ознаками логічних об'єктів, і лінгвістичними характеристиками актуальних значень. Актуальність роботи обумовлена досить високою частотою вживання фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові й тією роллю, що зіграла Біблія в становленні історико-культурної спадщини німецькомовних країн, а також винятковим впливом мови Святого Писання на формування німецької літературної мови, високою суб'єктивною значущістю фразеологічних біблеїзмів (ФБ) для носіїв мови.

Зв`язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України "Типологія та функціонування одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасних германських та романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти", що розробляється у Київському державному лінгвістичному університеті (тема затверджена вченою радою КДЛУ, протокол № 5 від 27 січня 1997 року).

Метою дослідження є встановлення особливостей дериваційних процесів фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові крізь призму концепції мовної картини світу та шляхом виявлення способів перетворення універсальних понять первинного сегмента концептуальної картини світу (ККС) у фразеологічні значення, їх матеріалізації у МКС, специфіки функціонування цих одиниць у мові й репрезентації у словнику.

Досягнення даної мети передбачає вирішення таких завдань:

·

· виявлення особливостей фразотворчих процесів ФБ у німецькій мові;

· визначення структурно-семантичних особливостей крилатих виразів-біблеїзмів (КВБ) у німецькій мові;

· розкриття роботи когнітивно-мовних механізмів утворення прислів'їв та приказок, метафоричного, метонімічного і компаративного шляхів утворення фразеологічних біблеїзмів;

· обґрунтування критеріїв розмежування вторинних фразотворчих процесів;

· аналіз синхронного та діахронічного варіювання фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові;

· виявлення специфіки дериваційних процесів фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові;

·

Об'єктом дослідження є дериваційні процеси у німецькій фразеології.

Предметом аналізу є концептуально-мовні процеси утворення ФБ у німецькій мові, особливості їх видозміни, а також специфіка відбиття цих процесів у лексикографічних джерелах.

Методи дослідження. Крім використання основного методу аналізу матеріалу дослідження - діахронно-зіставного, у роботі використовувались методи фразеологічної ідентифікації - для виявлення фразеологічності того чи іншого словосполучення; компонентного аналізу - для виділення семантичних ознак, які слугують основою переносу найменування досліджуваних одиниць; лінгвістичного моделювання - для простеження процесів перетворень одиниць із концептульних побудов у мовні.

Для адекватного аналізу стану фразотворчих процесів у роботі використано функціональний підхід, який полягає у відображенні одного синхронного зрізу на інший. При зіставленні зрізів можливо визначити ті зміни, які відбуваються в системі, і встановити діахронічні відношення (відношення історичної тотожності, генетичної тотожності, переосмислення і структурної тотожності та їхнього взаємозв'язку).

Матеріалом дослідження є 841 фразеологічна одиниця, отримана методом суцільної вибірки з 8 словників. Було відібрано найбільш авторитетні лексикографічні джерела, що охоплюють період розвитку німецької мови з початку XIX століття дотепер: словники Й.Х.Кампе (WC), К.В.Ф.Вандера (WW), М.Хайне (WH), Г.Дроздовського (WD) і Л.Рериха (WL). Як додаткові джерела використовувалися "Німецько-російський фразеологічний словник" Л. Біновіча і М. Гришина (WB), "Німецько-український фразеологічний словник" В.І.Гаврися й О.П.Пророченко (WGP) та збірник крилатих виразів К.Бьотхера (GW).

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому вивчення дериваційних процесів фразеологічних біблеїзмів німецької мови вперше здійснено в межах концепції мовної картини світу; вперше запропоновано комплексний та багатоаспектний підхід до вивчення виникнення, видозміни й лексикографічної фіксації фразеологічних біблеїзмів німецької мови, що є елементами мовної картини світу; розкрито концептуально-мовні механізми утворення фразеологічних біблеїзмів; виявлено особливості семантики і структури крилатих виразів біблійного походження у німецькій мові, їхнього фразотворчого потенціалу. В роботі запропоновано комплексний підхід до вирішення проблеми семантичних дефініцій, який містить такі елементи у словниковій статті: семантичну дефініцію, елементи опису метамовного характеру, ілюстративні приклади, дериваційні дефінітори.

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що дослідження фразотворчих процесів фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові висвітлено в новому ракурсі – з засад концепції мовної картини світу, що є певним внеском у подальшу розробку теорії фразеологічної номінації. Виявлено особливості утворення фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові, одержано нові якісні та кількісні дані про динаміку фразотворчих процесів досліджуваних одиниць, встановлено продуктивність окремих груп фразеологічних біблеїзмів у процесах фразотворення, що сприяє подальшій розробці питань фразотворення, а також вивченню онтологічної сутності мови та розумінню динамічної природи мовної системи. Досліджено стан лексикографічної фіксації фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові та запропоновано комплексний підхід до вирішення проблеми семантичних дефініцій, що є подальшою розробкою низки проблем лексикографії та фразеографії.

Практичне значення роботи полягає в можливості застосування її основних положень та висновків у курсах загального мовознавства при аналізі актуальних проблем семасіології та ономасіології, лексикології німецької мови під час розгляду етимологічного складу фразеологічних одиниць, у спецкурсах, присвячених проблемам мовної еволюції, ономастики, когнітивної лінгвістики, у практиці викладання німецької мови, а також при написанні наукових робіт. Результати дослідження можуть знайти застосування в лексикографії при укладанні фразеологічних і загальних одно- і двомовних словників німецької мови.

Апробація роботи. Матеріали, основні положення і результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на заключних науково-практичних конференціях викладачів у Горлівському державному педагогічному інституті (Горлівка, 1997, 1998, 1999), науковій конференції, присвяченій 50-річчю Київського державного лінгвістичного університету (Київ, 1998), науковій конференції у Київському державному лінгвістичному університеті (Київ, 2000).

Основні положення дисертації викладено в п'яти публікаціях.

Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, дванадцяти таблиць, висновків, списків використаної літератури й лексикографічних джерел і додатка. Обсяг тексту дисертації – 158 сторінок, загальний обсяг дисертації – 222 сторінки.

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність і наукова новизна, формулюється мета та завдання дослідження, визначаються методи відбору матеріалу та його аналізу, розкривається теоретичне та практичне значення одержаних результатів, формулюються положення, що виносяться на захист.

У першому розділі, "Теоретичні основи дослідження фразотворення. Загальна характеристика досліджуваного матеріалу", розглядаються питання, пов'язані з уявленням про мовну картину світу, її каркас, організацію й місце в структурі мови. Визначається обсяг фразеологічних одиниць, аналізуються основні концепції фразотворчих процесів та теоретичні засади лексикографічної фіксації фразеологічних одиниць.

У другому розділі, "Утворення фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові", аналізується роль Біблії у формуванні мовної картини світу, розглядається зв'язок релігійної та загальної картин світу, визначаються структурно-семантичні особливості крилатих виразів-біблеїзмів, досліджуються шляхи виникнення та концептуально-мовні механізми утворення фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові.

У третьому розділі, "Структурно-семантичний розвиток фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові", досліджуються вторинні фразотворчі процеси як особливий вид номінації, обґрунтовується відокремлення варіювання у вторинному фразотворенні, аналізуються синхронне та діахронічне варіювання ФБ та зв'язок цих видів варіювання, досліджуються дериваційні процеси і стан лексикографічної фіксації фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові.

У висновках підводяться підсумки результатів аналізу матеріалу та накреслюються шляхи подальших досліджень.

Список використаних джерел складається з 207 найменувань вітчизняних та зарубіжних авторів. Список лексикографічних джерел включає 8 назв.

Основний зміст роботи

В основу розуміння системності в роботі покладено концепцію мовної картини світу, при якій МКС розглядається як білатеральна єдність мовної й концептуальної картин світу. Мовна картина світу матеріалізує концептуальну картину світу, яка є "поняттєвим каркасом", "ідеальним зліпком" об'єктивної дійсності. Системний підхід до МКС передбачає її членування на такі сегменти: субстрат (компоненти змісту), атрибут, генезис і структура (зв'язки, відношення компонентів).

Мовна та концептуальна картини світу поділяються на первинний та вторинний сегменти (Б.О.Серебрєнніков, Г.А.Уфімцева, О.С.Кубрякова). Первинний сегмент складається з універсальних понять - первинних концептів, вторинний сегмент – з утворень складної природи. У кожний конкретний історичний період у мовній картині світу відбивається "суттєвий" образ світу, який має унікальний та неповторний характер. Унікальність об'єктивного світу в даний відрізок часу визначає певні риси концептуального каркасу МКС.

Вивчення процесів фразотворення фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові здійснювалося на чотирьох часових зрізах. Під синхронним часовим зрізом у дослідженні розуміється конкретний період у розвитку мови, який виділено умовно. Несуттєвість змін, які мали місце в цей відрізок часу є основним критерієм виділення синхронного зрізу.

Одним із ключових понять у роботі є визначення діахронічного ряду - сукупності фразеологічних одиниць, розташованих у хронологічному порядку.

Процес первинного фразотворення розглядається виходячи з концепції МКС з акцентом на білатеральному віддзеркаленні дійсності. Процес утворення фразеологічних одиниць починається в первинному сегменті концептуальної картини світу. Результатом фразеологічного переосмислення є вторинний концепт, нова ідеальна сутність, яка утворилася при взаємодії внутрішніх форм первинних концептів.

Фразеологічна одиниця у німецькій мові розглядається як концептуально-мовна сутність - одиниця субстрату МКС. На основі ?? аналізу можливе відновлення вихідного концепту, його мовне віддзеркалення, реконструкція когнітивних та мовних механізмів процесів фразеологічної номінації. Внутрішня форма концепту становить ієрархічну структуру ознак та якостей предмета, абстрагованих від об'єктивних властивостей та якостей предмета й уявляє собою його "ідеальний зліпок". Домінантною ознакою може бути будь-яка з розташованих на сходинках ієрархічно? шкали ознак (архісема, диференційні ознаки видового значення та потенційні). Зміна однієї домінантної ознаки іншою призводить до реорганізації всі?? структури ознак внутрішньо? форми концепту.

Процес фразеологічної номінації являє собою взаємодію внутрішніх форм порівнюваних концептів, яка призводить до утворення ново? ідеально? сутності - вторинного концепту. Процес фразотворення починається в первинному сегменті концептуальної картини світу, а потім переміщується у площину вторинної концептуальної та мовної картин світу. Вид семантичного переосмислення зумовлю? специфіку протікання концептоутворюючого процесу. При достатньо великій групі різних засобів перенесення найменувань найбільш численну групу складають метафоричні ФБ (62,8%), далі йдуть метонімічні (19,4%) та компаративні ФБ (7,8%), а також прислів'я та приказки (10%).

Концептуально-мовні процеси утворення метафоричних та метонімічних фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові мають у своїй структурі два типи операцій:

1. Загальні операції, які властиві всім переліченим типам одиниць: репродукування в пам'яті основного концепту, який віддзеркалює об'єкт, що називається повторно; абстрагування внутрішньо? форми концепту; вивчення ієрархії ознак з метою вибору ново? домінанти; матеріальне відображення одиниці в МКС.

2. Специфічні операції первинного фразотворення, обумовлені структурно-семантичним типом утворюваної фразеологічної одиниці.

Для метафоричних фразеологічних біблеїзмів внутрішня форма вторинного концепту ? результатом інтерференції домінантної ознаки вихідного поняття зі знов знайденою та інтеракції диференцюючих ознак порівнюваних понять; операція синтезу відбувається з одночасним злиттям двох первинних імен - "Das schwarze Schaf (der Familie) sein".

Утворення метонімічних ФБ органічно витікає зі специфіки перенесення найменування даного типу: при утворенні метонімічних фразеологічних одиниць відсутній етап асоціативного пошуку концепту зі схожою ознакою, тому що метонімія оперує не з образно-асоціативною подобою, а з реальним зіставленням та суміжністю об'єктів. У мовному плані метонімічний тип переосмислення матеріалізується змінним сполученням слів - eіne Vaterunser lang.

Процес утворення компаративних фразеологічних біблеїзмів не передбача? перетворення внутрішніх форм порівнюваних концептів, тому що базується на аналогії двох об'єктів за суміжною ознакою, яка стоїть нарівні між двома сутностями - alt wіe Methusalem.

Прислів'я та приказки становлять складні поняттєво-мовні сутності, логічну основу яких складають судження та умовисновки. Логічну основу більшості прислів'їв з буквальним значенням конституентів складають дійсні (категоричні й негативні ) судження.

Первинні поняття, об'єднані суб'єктно-предикативними відношеннями, підлягають різного роду концептуальним перетворенням через реалізацію взаємовідносин з іншими елементами первинного сегмента концептуальної картини світу. Логічний суб'єкт та логічний предикат найпростішого судження проходять індивідуальний шлях перетворення від глибинних структур первинного сегмента ККС до суб'єкта та предиката складно? концептуально? побудови у вторинному сегменті концептуальної картини світу - умовисновку. У мовному плані прислів'я та приказки - це прості та складні речення, а у ракурсі компонентів мовної картини світу - складні поняттєво-мовні суттєвості - "Alles zu seiner (passender) Zeit", "Die Sonne bringt es an den Tag".

Впровадження фразеологічних біблеїзмів у систему німецької мови відбувалося різними шляхами:

1. На основі словосполучень, які вже мали переносне значення у біблійних текстах - іn Abraham SchoЯ eingehen. Даний тип ФБ ? найчисленнішим і складає 53% від загальної кількості одиниць.

2. На основі речень, які також характеризуються тим чи іншим типом переосмислення: Den Balken іm eigenen Auge nicht sehen, aber den Splitter іm fremden.

3. На основі словосполучень та речень, які не мали у своїй основі переосмислення - auf gutem (fruchtbaren) Boden fallen.

4. На основі "нетипових" способів утворення ФБ. Фразеологічні біблеїзми, утворенні таким чином, одиничні:

а) переосмисленим компонентом ? запозичені з інших мов слова та словосполучення: das Pater Peccavі sagen.

б) переосмисленню підлягає точна вказівка на біблійне джерело - Tobias sechs, Vers drei.

5. На основі крилатих виразів (КВ). КВ-бібле?зми (КВБ) ? одиницями особливого, "проміжного" рівня, й у роботі вони отримали назву потенційних фразеологічних одиниць. Крилаті вирази-біблеїзми з семантичним зсувом є потенційними фразеологічними одиницями 1-го рівня й характеризуються високим фразотворчим потенціалом - 86,1% від загально? кількості одиниць даного типу зазнали змін, що привели до утворення нових фразеологічних одиниць. КВБ без семантичного зсуву ? потенційними фразеологічними одиницями 2-го рівня. Одиниці даного типу мають меншу фразотворчу здатність - 39% одиниць цього типу зазнали подальших перетворень.

Релевантною ознакою утворення фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові ? часовий фактор, а саме коли трапилось переосмислення: водночас з упровадженням дано? одиниці у вживання в мові, чи воно вже було присутнє у первинному біблійному тексті.

У процесі свого існування ФО набуває ряд змін, що зумовлені екстра- та інтралінгвістичними факторами. Диференціюючою ознакою первинного та вторинного фразотворення у німецькій мові є наявність взаємодії первинного та вторинного сегмента мовної та концептуальної картин світу: первинна фразеологізація відбувається на основі первинних, вихідних понять; вторинні фразотворчі процеси відбуваються у вторинному сегменті, на основі вже існуючих вторинних уявлень та понять. За будь-яких змін, яких зазнає одиниця, залишається константна, незмінна частина структурного та семантичного інваріанта ФО, що забезпечує узнавання одиниці при її подальших змінах. Дану незмінну частину ФО ми пропонуємо назвати діахронічною константою.

Основоположним критерієм розподілу процесів вторинного фразотворення у німецькій мові є факт збереження чи порушення тотожності фразеологічної одиниці. При варіюванні порушення тотожності не відбувається, і фразеологічний варіант являє собою різновид перетворено? фразеологічної одиниці; при порушенні тотожності між твірною та похідною одиницею має місце процес фразеологічної деривації, який веде до утворення ново? фразеологічної одиниці на основі вже існуючої.

Основними опозиціями варіантів є протиставлення формальних і семантичних варіантів, діахронічних і синхронних варіантів.

Під діахронічними варіантами розуміються семантично тотожні різновиди фразеологізму, об'єднані структурним інваріантом, які існують на різних часових зрізах. У процесі діахронічного варіювання зміни торкаються як форми (плану вираження), так і значення (плану змісту).

Відправною точкою аналізу діахронічного варіювання у німецькій мові є визначення діахронічної тотожності ФО - функціональної спільності, належності до того самого діахронічного інваріанта, який властивий для різних за часом виникнення та функціонування варіантів однієї фразеологічної одиниці. До складу діахронічного інваріанта входять категоріальний, структурний та семантичний діахронічний варіанти, за провідної ролі останнього.

Вихідною точкою аналізу при вивченні діахронічного варіювання є протиставлення варіантів плану вираження та плану змісту.

Протягом дослідженого періоду мали місце такі модифікації плану вираження ФБ у німецькій мові: кількісні зміни, яки відбиваються процесами експлікування та імплікування; якісні зміни, які мали місце в тому випадку, коли при незмінному складі компонентів відбувалися їхні різні перетворення (фонетичні, граматичні, орфографічні та інші).

При цьому відзначається два типи якісних перетворень:

1. Субституція зі зміною та без зміни частинномовної належності компонента - 73% усіх якісних перетворень.

2. Різні модифікації того самого компонента:

а) орфографічні модифікації (23% усіх якісних змін): Unser teglich brot gib uns heute (WH) - unser tдglich Brot (gib uns heute) (GW);

б) граматичні модифікації (3,9% усіх якісних змін): Ein Auge auf etwas werfen, oder auf etwas haben (WC) - die Augen auf etwas haben (WW)

Серед ФБ субституція зі зміною частинномовної належності компонента не є поширеним явищем (14 випадків) і матеріал не дозволяє зробити статистично значимі висновки. Протягом усього дослідженого періоду тенденція до спрощення структури складних компонентів переважала над тенденцією до їх ускладнення.

У процесі розвитку ФБ мало місце різновекторне варіювання - наявність різних видів перетворень компонентів фразеологічних одиниць у межах одного діахронічного ряду. У процесі різновекторного варіювання фразеологічних біблеїзмів була присутня різна кількість векторів видозмін компонентів: два вектори - 55 випадків, 3 вектори - 4 випадки.

З метою вивчення діахронічного варіювання плану змісту фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові було проведено семний аналіз семантики досліджуваних фразеологічних одиниць. Семантеми утворювали семантичний діахронічний ряд - сукупність розташованих у хронологічному порядку семантем діахронічних варіантів фразеологічних біблеїзмів.

У процесі діахронічного варіювання плану змісту у 86 ФБ мали місце такі перетворення фразеологічного значення:

1. Зміна ступеня інтенсивності ознаки основного значення.

2. Поява/елімінація відтінків значення.

У 20 фразеологічних біблеїзмів був відзначений даний тип перетворень у комбінації з іншими змінами:

Einem ein SchloЯ vor den Mund legen, ihn verhindern zu sprechen, ihn nцtigen zu schweigen, nichts auszuplaudern (WC) - einem ein SchloЯ vor den Mund legen (wollen): ihn zum Schweigen bringen (WL).

Зміни в семантиці фразеологічних біблеїзмів, які варіювалися, виявлялися також у появі/елімінації відтінків фразеологічного значення. Відтінком фразеологічного значення є мінімальне додаткове значення, що накладається на основне й виражається однією потенційною семою.

У 8 ФБ з'явилися відтінки значення:

Das fette Kalb schlachten. Eine Gasterei ausstellen (WW) - Das fette Kalb schlachten: bei einer festlichen Gelegenheit einen besonderen Leckerbissen bereitstellen. (WL)

У 14 ФБ зникли певні відтінки:

Nun hat die arme (liebe) Seele Ruhe. Die Sache ist aus. Wenn alles aufgezehrt ist. Scherzend gebraucht die Redensart z. B. Die Mutter zu einem ihrer Kinder, dem sie einen Wunsch erfьllt, den dies sehr lebhaft gehegt hat. (WW) - Nun hat die arme Seele Ruh sagt man etwa, wenn ein Kind nach langen Qualen das Gewьnschte erhalten hat, was er verlangte. (WL)

У 3 ФБ відзначалася поява і зникнення відтінків на різних часових зрізах:

Einen Muth an jemand kьhlen, sagt man in gemeinem Leben fьr sein lebhaftes Gefьhl, besonders des Zornes bei einer empfangenen Beleidigung an jemand auslassen, sich dafьr an ihm rдchen (WC) - in scherzender Verkleinerung sein mьtchen kьhlen, die Begierde einem zu schaden (WH) - Sein Mьthen an jem. kьhlen: seine ьbermьtige Laune an ihm auslassen (WL)

У семантичному плані дані відтінки вказували на появу або зникнення додаткової ознаки, на різноманітні часові, причинно-наслідкові й інші відношення.

У значенні 6 фразеологічних біблеїзмів мали місце декілька семантичних змін одночасно, тобто відбувалися комплексні модифікації. В результаті аналізу було виділено один тип модифікацій даного типу.

Проявом процесу діахронічного варіювання на кожному часовому зрізі є синхронне варіювання. Стадія синхронних варіантів - необхідний етап розвитку ФО, що передує будь-якій зміні форми фразеологічної одиниці. Синхронні варіанти є своєрідною фіксацією конкретної зміни форми фразеологізму, яка відбувається у певний проміжок часу та на даний момент не завершена.

Під синхронними варіантами у німецькій мові розуміються співіснуючі на одному часовому зрізі та в рамках одного стилю різновиди ФБ, відмінності в семантиці та структурі яких не порушують їх семантичної та структурної тотожності. У дослідженні використовувалась така класифікація синхронних варіантів: лексичні, граматичні (морфологічні, морфолого-синтаксичні), квантитативні, фонетичні, змішані.

Усього за досліджений період було відмічено 335 випадків синхронного варіювання. Лексичне варіювання налічує 135 випадків, граматичне - 86, квантитативне – 63, змішане - 42 та фонетичне - 8.

Порівняння результатів аналізу синхронних варіантів та діахронічних процесів кількісних та якісних перетворень ФБ у німецькій мові дало можливість виявити такі спільні риси: 1) однакова спрямованість синхронного варіювання та діахронічних процесів змін ФБ (кількісні та якісні перетворення компонентного складу фразеологізмів); майже повний збіг частин мови та типів складних компонентів, найбільш активних у процесах кількісних змін та утворенні квантитативних варіантів; 3) ідентичність основних типів семантичних відношень між лексичними синхронними варіантами та субститутами (синонімія та семантична близькість).

Ці спільні риси свідчать про те, що синхронне та діахронічне варіювання – явища одного порядку. Синхронне варіювання – це вияв діахронічного варіювання на конкретному синхронному зрізі. Стадія синхронних варіантів є обов'язковим етапом розвитку ФБ, яка передує будь-якій зміні фразеологічної одиниці в рамках її тотожності.

Характеристики процесів фразеологічної деривації у німецькій мові обумовлені знаковими властивостями даних одиниць: їх асиметричним характером, відносною автономністю плану вираження та плану змісту та їх різним ступенем активності. Активність плану змісту при пасивності плану вираження призводить до семантичних змін ФБ.

Семантичні зміни не є досить частотним явищем у деривації фразеологічних біблеїзмів: усього виділено 12 випадків фразеологічної деривації цього типу (11,2% усіх випадків деривації). Основною рисою семантичних змін є посилення узагальнено-метафоричного значення фразеологічних біблеїзмів. Спостерігаються такі особливості розвитку їхньої семантики: універсалізація значення (6 випадків), розширення значення внаслідок абстрагування від певної ситуації, від конкретного випадку (4 випадки), посилення узагальнено-метафоричного значення (1 випадок), звуження значення (1 випадок).

В результаті семантичної деривації спостерігається розширення сполучуваності ФБ за схемою: "одинична сполучуваність у первинному контексті - сполучуваність на рівні структурно-семантичних класів (підкласів) у сучасній мові.

Полісемія ФБ у німецькій мові є досить рідкісним явищем. Усього відзначено 8 випадків полісемії, у яких мало місце збільшення кількості значень, але процент присутності полісемічних фразеологічних біблеїзмів у семантичних змінах досить високий - 8 випадків полісемії з 12 випадків семантичної деривації ФБ (відповідно 66, 6% з 100%):

weder warm noch kalt sein: nicht entschieden sein, gleichgьltig, auch doppelzьngig (WL).

За рівної активності плану вираження та плану змісту фразеологічних біблеїзмів поряд з семантичними видозмінами відбуваються структурні перетворення фразеологічних одиниць, які призводять до зміни синтаксичного рівня новоутворених одиниць. Результатом даних процесів є ще більший рівень семантичної відособленості ФБ-дериватів. На основі дослідженого матеріалу було виявлено 7 типів структурно-семантичних змін базових виразів, з яких 4 є послідовними, а 3 - зворотними (результати змін фразеологічних біблеїзмів не закріплюються у використанні в мові і одиниця повертається до свого вихідного стану).

Послідовні вторинні структурно-семантичні фразотворчі процеси у німецькій мові поділяються на 2 групи:

1. Вторинні фразотворчі процеси, результатом яких є спрощення синтаксичної структури одиниць. Найбільш частотними є такі типи зміни синтаксичної структури: просте речення - словосполучення (31 випадок), більш складне словосполучення - менш складне словосполучення (13 випадків), складне речення - просте речення (6 випадків), складне речення - словосполучення (2 випадки).

2. Вторинні фразотворчі процеси, в результаті яких синтаксична структура ФБ ускладнилася або залишилася незмінною: просте речення - складне речення (1 випадок).

Зворотні фразотворчі процеси у німецькій мові представлено такими типами структурно-семантичних змін ФБ: словосполучення - просте речення - словосполучення (2 випадки), складне речення - просте речення - складне речення (1 випадок), просте речення - складне речення - просте речення (1 випадок).

Одним із видів структурно-семантичних змін фразеологічних одиниць у німецькій мові є фразеологічна антонімія. Під ФБ-антонімами розуміються фразеологічні одиниці, які відносяться до одного граматичного класу, частково збігаються або повністю не збігаються за лексичним складом, мають загальний семантичний компонент при наявності полярних значень та розрізняються у семантичному відношенні.

На основі матеріалу було виділено 16 випадків утворення ФБ-антонімів. При цьому заперечення виражалося:

1. Граматично (5 випадків):

Einen Mohren weiЯ waschen wollen (WC) - Einen Mohren kann man nicht weiss waschen (WW).

2. Лексично (9 випадків) - заперечним займенником, прийменником, прикметником, дієсловом:

Er ist ein (kein) grosses Licht (WW).

Gegen den Strom ist quad (ьbel) schwimmen (WW) - Mit dem Stromme schwimmen (WW).

Einen bцsen (guten) Namen machen (WW).

Seine Pfund(e) wuchern: seine Begabung, Mittel klug anwenden (WL). Den Gegensatz bez. die aus demselben Gleichnis Rda. sein Pfund vergraben (WL).

Фразеологічна антонімія не є частотним явищем у процесах деривації. Утворення ФБ-антонімів призводить як до змін у структурі фразеологічних біблеїзмів, так і до змін значення одиниць.

Зміни в концептуальній моделі світу знаходять своє віддзеркалення в її мовному представленні, в тому числі в одному з видів її наукового відбиття - лексикографії. При аналізі варіювання фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові було виявлено такі зміни у способах їх лексикографічної фіксації: збільшилась кількість неозначених займенників та зменшилась кількість особових, присвійних та вказівних займенників, в XІX-XX сторіччі мали місце зміни у словниковій фіксації дієслів у дієслівних фразеологічних одиницях.

Зараз не iсну? спільного підходу до питання про мову словникових дефініцій. Підкреслюється необхідність вироблення особливо? метамови словникових дефініцій, яка дозволить створювати послідовний та економний опис семантичного аспекту мовних знакiв. Слід відзначити, що в побудовi словникових дефініцій лексикографи використовують її окремі елементи, ставлячи на початку дефініції найбільш загальний класифікатор одиниці, її ідентифікатор. Однак кількість та інвентар подібних ідентифікаторів визначається емпірично й характеризується деякою розпливчатістю меж.

Завдання створення штучно? мови, яка опису? фразеологічну семантику, уявляється некоректно поставленим. При описi природно? мови штучно утворені елементи метамовного характеру можуть використовуватися лише фрагментарно i лише як допоміжний апарат, який ? результатом певно? пізнавальної діяльності, насамперед вивчення природи та типiв лексичного значення.

На даний момент існує дві тенденції побудови семантичних дефініцій: з одного боку, має місце уніфікація визначень за допомогою базових слів-дефініторів для семантично, дериваційно та стилістично однотипної лексики, з другого - спостерігається диференціація дефініцій відповідно до специфіки мовної одиниці, яка визначається, а також до об'єктивних та суб'єктивних факторiв лексикографічного опису.

Друга тенденція здається більш адекватною для практики лексикографічного опису фразеологічних одиниць, тому що ФБ ? мовними знаками складно? природи: вони утворені вiд різних дериваційних основ, за різними структурно-семантичним моделями, мають різний лексичний склад компонентiв, в основi семантики ФБ лежить асоціативний трансфер, який накладається на семантику лексичних компонентiв, ускладнюючи ??. Фразеологічним біблеїзмам притаманна різна конотація та стилістичне забарвлення.

Експресивно-емоційний пласт рідко знаходить своє відображення у словниковій дефініції. Це зауваження справедливе й у відношенні структурно-семантичних видозмін фразеологічних біблеїзмів, тому словникову дефініцію доцільно доповнювати різного роду позначками та ілюстративним матеріалом.

При лексикографічній фіксації фразеологічних біблеїзмів з невиразною оцінністю (der Mensch lebt nicht vom Brot allein і т.ін.) для повноцінного лексикографічного віддзеркалення конотативного аспекту семантики одиниці словникову статтю також слід доповнювати ілюстративним прикладом.

У словниках німецької мови часто відсутня інформація про динаміку фразотворчих процесів й у словникових статтях фіксуються лише їх результати - ФБ-деривати, та ФБ-варіанти. Фіксацію фразотворчих процесів можна здійснювати за допомогою прийомів відсилання, які заповнять пробіли у відомостях про їх динаміку.

При вторинному фразотворенні фразеологічні одиниці набувають змін семантичного та структурного характеру, в результатi чого, на вiдмiну вiд базових виразiв, утворені вiд них ФБ-дерівати знаходять більш широке використання в мовi, сполучаючись iз повнозначними частинами мови на рівні структурно-семантичних класiв.

Зміну лексико-семантичної та синтаксичної сполучуваності неможливо передати лише у тлумаченні нового значення ФБ-деривата, тому в даному випадку доцільне використання ілюстративних прикладів у словниковій статті:

j-n durch den Dreck ziehen (тж. j-n in den Dreck ziehen або treten; j-n mit Dreck bewerfen або besudeln) розм. фам. змішати з гряззю, втоптати у болото кого-небудь.

Es ehrt die Kollegen, daЯ sie an dem Ruf ihres Betriebes so hдngen, daЯ sie am liebsten auch einen Adler bestellt hдtten, um den lдstigen Hirsch aus dem Gerichtssaal zu heben, der nur gekommen war, ihr Etablissement іn den Dreck zu ziehen. (Wochenpost) (WGP).

При лексикографічній репрезентації фразеологічної антонімії у німецькій мові має місце фіксація ФБ-антонімів в одній словниковій статті без будь-яких ідентифікаторів, які вказують на дане явище. Більш доцільною є фіксація ФБ-антонімів в одній словниковій статті з уточнюючими позначками, наприклад "ant". Вирішальним фактором, який зумовлює спосіб лексикографічної фіксації ФБ-деривата даного типу, є факт утворення нової фразеологічної одиниці, яка не тотожна ФО-прототипу й відрізняється від нього семантичною та синтаксичною структурою.

При лексикографічній фіксації як варіювання, так і дериваційних процесів у німецькій мові необхідно виробити єдиний підхід до репрезентації даних явищ. У випадку варіювання або синонімії можна використовувати скорочення типа "var." або "syn."; для фіксації фразеологічної полісемії - уточнюючу позначку "pоlysem.".

У процесах структурно-семантичних змін фразеологічних біблеїзмів часто спостерігається згортання структури одиниці, що призводить до втрати зв'язку з джерелом виникнення ФБ. У подібних випадках доцільне використання уточнюючої позначки "bіbl.", а також можливе вживання точної вказівки на джерело виникнення одиниці.

Значущість фразотворчого критерію, що вводиться у словникову статтю, є об'єктивною підставою для виділення груп фразеологічних одиниць. Утворення ономасіологічних категорій на фразотворчій основі має велике значення не тільки для збагачення знань про фразеологічну систему німецької мови, але й для простеження шляхів розвитку людського розуму.

Висновки

Робота продемонструвала системність концептуально-мовних процесів відображення світу. В силу своєї когнітивної та мовної природи фразеологічні одиниці виражають інваріантні та змінювані знання про світ.

Основою трансформації значення при фразеологічній номінації є перегрупування внутрішньої форми вихідного концепту й перенесення домінанти з однієї ознаки на іншу. Своєрідність утворення метафоричних, метонімічних і компаративних фразеологічних біблеїзмів, прислів'їв та приказок у німецькій мові випливає з послідовності концептуальних та мовних операцій утворення досліджуваних одиниць.

Крилаті вирази біблійного походження у німецькій мові є одними з найбільш відомих та вживаних крилатих виразів, переважна більшість яких характеризується наявністю в їхній структурі семантичного зсуву. КВБ як з семантичним зсувом, так і без нього є одиницями особливого "проміжного" рівня або потенційними фразеологічними одиницями.

Основним критерієм розмежування вторинних фразотворчих процесів у німецькій мові є факт збереження або порушення тотожності фразеологічної одиниці, що слугує підґрунтям відмежування варіювання від інших способів розвитку фразеологічних одиниць.

Синхронне й діахронічне варіювання фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові є явищами одного порядку. Синхронне варіювання є конкретним проявом діахронічного варіювання на кожному конкретному часовому зрізі.

Дериваційні процеси фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові супроводжуються змінами їхнього концепуально-мовного статусу, що обумовлено трансформацією семантики, структури, складу і граматичного оформлення вихідних одиниць.

Комплексний підхід до лексикографічного декодування фразеологічних одиниць у німецькій мові припускає присутність у словниковій статті таких елементів: семантичної дефініції, елементів опису метамовного характеру, ілюстративних прикладів, дериваційних дефініторів.

Таким чином, відповідно до мети та завдань дослідження були висвітлені особливості та тенденції розвитку семантики і структури фразеологічних біблеїзмів німецької мови у контексті мовної картини світу.

Звичайно, дослідження не вичерпує всього різномаїття порушених у ньому проблем. Цікавою та перспективною вбачається подальша розробка принципів лексикографічної репрезентації конотативного компонента значення фразеологічних біблеїзмів німецької мови. Доцільним є також вивчення фразотворчих процесів фразеологічних біблеїзмів інших мов та зіставний аналіз одержаних результатів.

Основні положення дисертації висвітлені у таких публікаціях:

1. Деякі аспекти фразотворчих процесів // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія "Філологія". Вип. 2: Актуальні проблеми вивчення мови, мовлення і перекладу. – К.: КДЛУ, 1997. – С. 67-71.

2. Особливості утворення біблійних фразеологізмів // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія "Філологія". Вип. 3: Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. – К.: КДЛУ, 1997. – С. 116-123.

3. Концептуально-мовні механізми утворення фразеологічних біблеїзмів // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія "Філологія". Вип. 5: Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: КДЛУ, 1997. – С. 140-145.

4. Вторинні фразотворчі процеси фразеологічних біблеїзмів // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 71: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 95-105.

5. Особливості лексикографічної фіксації фразотворчих процесів фразеологічних біблеїзмів // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Вип. 3. - Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: КДЛУ, 2000. –– С. 151-158.

Анотація (Resume)

Лисенко О.М. Дериваційні процеси у німецькій фразеології (на матеріалі фразеологічних біблеїзмів). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04. - германські мови. - Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 2000 р.

У дисертації розглядаються особливості фразотворчих процесів фразеологічних біблеїзмів і їх лексикографічної фіксації в одномовних словниках німецької мови. Фразеологічна одиниця розглядається як концептуально-мовна сутність - одиниця субстрату мовної картини світу. Фразеологічні біблеїзми розглядаються як компоненти релігійної картини світу, яка є особливим засобом відбиття світу.

Процес фразотворення є сукупністю розумових операцій вищого порядку. Концептуально-мовні механізми утворення фразеологічних біблеїзмів обумовлені типом утворюваної одиниці.

Релевантною ознакою утворення ФБ у німецькій мові є часовий фактор. Крилаті вирази-біблеїзми розглядаються в роботі як одиниці особливого "проміжного рівня", або потенційні фразеологічні одиниці.

Ключовим поняттям при розмежуванні процесів варіювання та деривації є поняття тотожності. Особливості процесів фразеологічної деривації у німецькій мові обумовлені знаковими властивостями даних одиниць.

Лексикографічна фіксація фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові розглядається як одна з форм представлення мовної картини світу - її наукова репрезентація. Фразотворчі процеси не завжди відображаються в словниковій дефініції.

Ключові слова: мовна картина світу, концептуальна картина світу, первинне та вторинне фразотворення, тотожність фразеологічної одиниці, діахронічне та синхронне варіювання, деривація, лексикографічна фіксація фразеологічних одиниць.

Лысенко А.Н. Деривационные процессы в немецкой фразеологии (на материале фразеологических библеизмов). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 2000 г.

Диссертация посвящена исследованию фразообразовательных процессов фразеологических библеизмов и их лексикографическому отражению в немецком языке. Фразеологическая единица рассматривается как концептуально-языковая сущность - единица субстрата языковой картины мира.

Коннотативный аспект играет ведущую роль в структуре фразеологического значения. Его источником являются концептуально-языковые стереотипы – элементы языковой картины мира, лежащие в основе фразеологических образов. В работе исследуются источники положительной, отрицательной и нейтральной коннотации фразеологических библеизмов.

Релевантным признаком образования ФБ в немецком языке является временной фактор, а именно когда произошло переосмысление: одновременно с внедрением данной единицы в употребление в языке, или же оно уже присутствовало в первичном библейском тексте. Крылатые выражения-библеизмы в немецком языке рассматриваются в работе как единицы