НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. АКАД. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ЛEУС ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 616-056.4-053.4-085:612.017.1

СТАН ІМУННОЇ СИСТЕМИ ДІТЕЙ З ЛІМФАТИЧНИМ

ДІАТЕЗОМ У ВІКОВІЙ ДИНАМІЦІ І ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ

ПОРУШЕНЬ

14.01.10- педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

медичних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. акад. О.О.Богомольця.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Тяжка Олександра Василівна завідуюча кафедрою педіатрії №1 Національного медичного університета ім.акад. О.О.Богомольця

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Чернишова Людмила Іванівна завідуюча кафедрою дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України

- доктор медичних наук, професор Отт Валентина Дмитрівна завідуюча відділом харчування здорової та хворої дитини Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України

Провідна установа:

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України

Захист відбудеться “__”_____________року о___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04 при Національному медичному університеті ім.акад. О.О.Богомольця за адресою: 01601, Київ, вул.Терещенківська, 23.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету ім.акад.О.О.Богомольця за адресою: Київ, вул.Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “______”__________2000 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук А.Я.Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основним завданням в галузі охорони здоров'я дітей є подальше зниження захворюваності і смертності. Шляхи вирішення цього завдання тісно пов'язані з багатьма проблемами, в основі розвитку яких лежить удосконалювання профілактичного напрямку. В цьому плані представляється актуальним вивчення проблеми лімфатичного діатезу, діти з проявом якого складають одну з груп часто і тривало хворіючих.

Лімфатичний діатез (ЛД) у дітей є одним із станів, які супроводжуються відхиленнями у функціонуванні більшості систем організму. Проблема ЛД здавна цікавила лікарів через важкість і ускладнений перебіг ряду захворювань на фоні цього діатезу, властиву їм хронізацію патології порівняно з дітьми основної популяції (М.С.Маслов, 1926, Ю.Ф. Домбровська, 1960, М.П.Матвєєв, А.В.Чебуркін, 1981, Ю.Є.Вельтищев, 1984, 1989). У зв’язку з цим дані діти відносяться до групи дітей підвищеного ризику. Якщо наприкінці ХІХ на початку ХХ століття кількість дітей з ЛД у загальній популяції складала 3-5% (М.С.Маслов, 1926), то в останні роки помічається чітка тенденція до збільшення кількості дітей з ЛД у дитячій популяції до 11 - 24% (В.В.Гузієв, Ю.А.Попов, 1972, О.В.Тяжка, 1986, Л.Т.Кузьменко, 1988, М.В.Краснов,1989,Н.Є.Саннікова,1993). Особливо це збільшення стосується великих промислових міст, що свідчить про вплив несприятливих екологічних факторів на формування ЛД.

Сучасні погляди на суть даного діатезу не є однозначними: одні дослідники (Т.Є.Зарат'янц,1990) вважають, що ЛД є некласифікованим імунодефіцитом, інші - наслідком неадекватної проліферативної реакції лімфоїдної тканини в зв'язку з гіпофункцією симпатико - адреналової системи і парціальної імунологічної недостатності (В.П.Ченуша, С.М.Шит, 1984, Н.Є.Саннікова,1993, Ю.Є. Вельтищев, Д.В. Стефані, 1996), або результатом зниженої глюкокортикоїдної функції кори наднирників (Ю.Б.Ханін,1989).

Вивченням імунологічної й ендокринної суті даного діатезу займались багато дослідників (С.М. Шит, Н.Є. Саннікова, О.В. Тяжка та інші), однак і сьогодні немає достатніх даних про стан імунної системи у дітей з ЛД у віковій динаміці.

Для покращення показників здоров'я й усунення відхилень в імунному статусі дітей з ЛД застосовують ряд лікувально-профілактичних комплексів з залученням до них гормонів надниркових залоз, рослинних і хімічних адаптогенів, препаратів тимуса, етимізолу, гліцираму, левамізолу, імуноглобуліну, однак захворюваність дітей з ЛД ще залишається високою і у більшості дітей вона пов'язана з формуванням хронічних вогнищ інфекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідної теми ЦФ №0196400Т063 МОЗ України “Патогенетичні основи підвищеної схильності дітей з алергічним і лімфатичним діатезами до захворювань респіраторного та шлунково-кишкового тракту, обгрунтування тактики захисту часто хворіючих”, яка виконувалась на кафедрі педіатрії №1 НМУ в 1996-1999рр.

Мета і завдання дослідження. Метою нашого дослідження стало визначення клініко-імунологічної характеристики дітей з ЛД у віковій динаміці і корекція виявлених порушень, спрямованих на оздоровлення даної категорії дітей.

Основні задачі дослідження:

1. Вивчити особливості анамнезу, соматичного статусу дітей з ЛД і визначити чинники, що сприяють формуванню даного діатезу.

2. Вивчити стан імунологічного статусу у дітей з ЛД у віковій динаміці шляхом дослідження системи клітинного і гуморального імунітету.

3. Вивчити ступінь адекватності імунної відповіді і неспецифічної імунологічної резистентності у дітей з ЛД у віковій динаміці в період гострих респіраторних захворювань.

4. На підставі отриманих даних удосконалити методи профілактики гострих вірусно-бактеріальних захворювань у дітей з ЛД .

Дослідження проведені на кафедрі педіатрії №1 1 медичного факультету НМУ (зав. кафедрою - проф., д.м.н. О.В. Тяжка) і в імунологічній лабораторії інституту фтизіатрії і пульмонології АМН України (зав. лабораторією- проф., д.м.н. К.Ф.Чернушенко).

Наукова новизна отриманих результатів.

1. В результаті проведених досліджень вперше дана клініко-імунологічна характеристика дітей з ЛД у віковому аспекті - з 6 місяців до 15 років.

2. Вперше у віковій динаміці вивчено функціональну активність моноцитів і нейтрофілів та субкласи IgG у дітей з ЛД.

3. Вперше показано, що у дітей з ЛД усіх вікових груп знижена функціональна активність моноцитів і нейтрофілів, закономірними є гіпоімуноглобулінемія переважно за рахунок IgG1, знижена кількість теофілінрезистентних лімфоцитів, ЕАС-розеткоутворюючих лімфоцитів.

4. Вперше виявлені характерні особливості імунного статусу дітей з ЛД у різні вікові періоди.

5. Вперше встановлені кореляційні взаємозв'зки між імунологічними показниками у дітей з ЛД в період соматичного благополуччя і під час гострих респіраторних захворювань.

6. Вперше обгрунтовано новий метод профілактики гострих вірусно-бактеріальних респіраторних інфекцій у дітей з ЛД з використанням бактеріального імуномодулятора - Бронхо-муналу, стимулятора синтезу глюкокортикоїдів - етимізолу та полівітамінів з мікроелементами.

Практичне значення отриманих результатів. Виявлені відхилення в імунному статусі дітей з ЛД у всіх вікових групах свідчать про необхідність диспансерного спостереження дітей з даним діатезом весь дитячий період, а не тільки в ранньому віці. Для профілактики гострих вірусно-бактеріальних респіраторних захворювань даної категорії дітей рекомендується комплексна терапія, що включає етимізол, полівітаміни з мікроелементами, рослинні адаптогени (екстракт елеутерокока, настоянка женьшеня, китайського лімонника). При наявності у дітей з ЛД хронічних вогнищ інфекції або загрози їх формування показане щорічне проведення вакцинації Бронхо-муналом. При важкому перебігу вірусно-бактеріальних захворювань у дітей з ЛД є обгрунтованим призначення імуноглобуліну.

Пропозиції за наслідками роботи впроваджені в практику ДКЛ №4 та ДКЛ №1 Південно-Західної залізниці м. Києва.

За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць.

Особистий внесок. Автором особисто виконані клінічні та імунологічні дослідження дітей з ЛД і дітей контрольної групи, узагальнення отриманих результатів, їх математична обробка.

Апробація результатів дисертації та публікації. Основні положення досліджень повідомлені й обговорені на:

1. 10-му з'їзді педіатрів України, Київ, жовтень, 1999.

2. IV Українській науково-практичній конференції з актуальних питань алергології, клінічної та лабораторної імунології, Київ, листопад, 1999.

3. Науково-практичній конференції “Сучасна клінічна фармакологія та імунопрофілактика” НМУ ім. О.О.Богомольця, листопад, 1999.

4. Засіданні товариства педіатрів, Київ, 1 грудня, 1999.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових праць (в тому числі 4 наукові статті в наукових виданнях, рекомендованих ВАК України ). За результатами проведених досліджень розроблено і отримано авторське свідоцтво на винахід (№25311,15.10.1999р.).

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, огляду літератури, описання матеріалів і методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури. Дисертація викладена на 177 сторінках комп’ютерного друку, ілюстрована 34 таблицями, додатками, які займають 44 сторінки. Бібліографія включає 162 джерела, з них 81 іноземних авторів

ЗМІСТ РОБОТИ.

Матеріали та методи досліджень. При виконанні даної роботи передбачалося:

1. Вивчити особливості анамнезу, соматичного статусу у дітей з ЛД і визначити чинники, що сприяють формуванню цього діатезу.

2. Вивчити стан імунологічного статусу при ЛД у віковій динаміці шляхом дослідження системи клітинного і гуморального імунітету.

3. Вияснити характер імунної резистентності у дітей з ЛД у віковій динаміці при гострих респіраторних захворюваннях.

4. На основі результатів досліджень отримати нові дані, які дозволяють уточнити сутність імунологічних порушень при ЛД.

5. Розробити й обгрунтувати рекомендації для профілактики вірусно-бактеріальних респіраторних захворювань у дітей з ЛД.

Завдання вирішені в результаті обстеження у віковій динаміці 104 дітей з ЛД віком від 6 місяців до 15 років ( до 1 року було 6 дітей, від 1 до 3 років – 22 дитини, 3-7 років – 27 дітей, 7-11 років – 26 дітей, 11-15 років –23 дитини), що спостерігалися в період соматичного благополуччя, 58 дітей з ЛД обстежувались в гострий період вірусно-бактеріальних респіраторних захворювань і 42 дитини без ЛД відповідного віку - в період соматичного благополуччя, 29 дітей без ЛД під час гострих респіраторних інфекцій.

Дослідження імунологічного статусу включало визначення:

- відносного і абсолютного числа Т-лімфоцитів (тест спонтанного, активного та термостабільного розеткоутворення (Е-РУК));

- субпопуляційного складу Т-лімфоцитів (теофілінчутливих і теофілін-резистентних лімфоцитів ( Е-РУКтфч і Е-РУКтфр));

- визначення числа О-лімфоцитів;

- визначення числа В-лімфоцитів (тест комплементарного розеткоутворення (ЕАС - РУК));

- рівня імуноглобулінів А, М, G, G1,G2,G3 і G4 у сироватці крові;

- поглинаючої властивості нейтрофільних гранулоцитів та моноцитів;

- інтенсивністі кисневозалежного метаболізму нейтрофілів та моноцитів, яка оцінювалась за НСТ-тестом;

- рівня циркулюючих імунних комплексів в сироватці крові;

- титру комплементу по 100% гемолізу;

-

Результати особистих досліджень та їх обговорення. Аналіз анамнестичних даних показав, що у всіх спостережуваних дітей з ЛД ранній онтогенез супроводжувався несприятливими чинниками в пре-, анте-, інтра- і постнатальному періодах, при цьому у 67% дітей несприятливі чинники мали місце у всі періоди розвитку.

Серед несприятливих чинників пренатального періоду, що свідчать про відхилення в стані здоров'я матерів, у високому відсотку випадків були хронічні соматичні захворювання у 71% матерів і алергічні захворювання - у 34% матерів, а також захворювання, в основі яких істотну роль відіграє дисфункція ендокринної системи – у 27%.

В антенатальному періоді найбільш частими обтяжливими чинниками були токсикози вагітності у 76% матерів. Загроза переривання вагітності в сполученні з токсикозом спостерігалася у 81% матерів. Загострення хронічних осередків інфекції під час вагітності відзначене у 29% матерів, гострі вірусно-бактеріальні захворювання - у 33%.У матерів дітей без ЛД перелічені несприятливі чинники відзначались у двічі-тричі рідше. Слід зазначити також, що під час вагітності у 12% матерів дітей з ЛД мали місце професійні шкідливості.

Інтранатальні несприятливі чинники з боку матері у вигляді слабкої родової діяльності, що вимагала застосування стимуляційних заходів, передчасного виливу навколоплідних вод, стрімких родів були у 61%матерів ( у матерів дітей без ЛД – у 11 %).

Недоношеними народилися 12% дітей, переношеними -2%, з проявами асфіксії були 37% дітей, пологова травма була у 5% дітей.

З обтяжливих чинників постнатального періоду найбільш значними були чинники, пов'язані з раннім змішаним або штучним вигодовуванням у 88% дітей, з гострими вірусно-бактеріальними захворюваннями з перших місяців життя – у 100% дітей і алергічними захворюваннями - у 67% дітей; останні могли бути наслідком зміненої реактивності й у свою чергу - причиною збільшення імунних порушень.

В анамнезі всіх 104 дітей були рецидивуючі гострі вірусно-бактеріальні респіраторні захворювання з частотою за рік більш 6-7 разів. Захворювання у більшості дітей супроводжувались синусітом, етмоїдітом, отитом, бронхітом, бронхіолітом, а у 46% дітей ускладнювались пневмонією.

Обструктивні прояви під час респіраторних захворювань спостерігалися у 46% дітей. Частішання вірусно-бактеріальних захворювань у 38% дітей наступило у другому півріччі і на другому році життя, у інших - після 3-х років. На частоті цих захворювань істотно позначалося раннє формування хронічних вогнищ інфекції у вигляді тонзилітів і аденоїдитів.

Таким чином, результати аналізу анамнестичних даних у дітей з ЛД свідчать про багатоетапний вплив несприятливих чинників на організм дитини, що розвивається, що не могло не позначитися на розвитку найважливіших систем, в тому числі й імунній системі, і на подальше їх функціонування. Дуже ймовірно, що у дітей з ЛД під впливом ранніх контактів з антигенами, що діяли на недостатньо дозрілу імунну систему, індукувалась імунна толерантність, характерна для ранньої стадії дозрівання В-клітин в ході онтогенезу.

Дослідження імунного статусу, проведені нами у дітей з ЛД в період клінічного благополуччя у віковій динаміці від 6 місяців до 15 років, виявили істотні відхилення від норми. Так у дітей з ЛД в віці від 6місяців до 1 року відзначається функціональний дисбаланс лімфоцитів; знижена хелперна функція, підвищена кількість О-лімфоцитів ( мабуть за рахунок НК ), знижена кількість В-лімфоцитів. Одним із наслідків зниженої активності В-лімфоцитів є значно зменшена секреція IgG та субкласів IgG1 і IgG3, при цьому зберігається здатність до синтезу IgA та IgM. Відзначено вірогідне зниження фагоцитозу моноцитів і нейтрофілів, яке, мабуть, обумовлено порушенням опсонізації, про що свідчить зменшена кількість головних опсонінов – антитіл IgG та Со. Виявлена спотворена киснево-метаболічна функція фагоцитів. Знижена активність Со та низька фагоцитарна активність моноцитів і нейтрофілів, очевидно, є однією з головних причин підвищеного утворення ЦІК у даної категорії дітей.

У дітей з ЛД в віці від 1 до 3 років продовжує переважати синтез IgM і порушений синтез IgG і субкласу IgG1, що не дозволяє імунній системі виробляти імуноглобуліни пам’яті. Незважаючи на достовірно знижений рівень В – лімфоцитів, концентрація IgA у цьому віковому періоді підвищена в порівнянні з контрольною групою, мабуть, компенсаторно. Фагоцитоз моноцитів і нейтрофілів значно знижений, а кисневий метаболізм нейтрофілів перевершує нормальні показники.

В групі дітей від 3 до 7 років виражено достовірне зниження загальної кількості Т – лімфоцитів, Т – хелперів і В – лімфоцитів. Зберігається супресорна спрямованість імунної системи. В цей віковий період, як і в попередньому віці, не відбувається очевидного переключення синтезу IgM на IgG в відповідь на антигени. Крім того, значно затримується синтез субкласу IgG1, а також відмічається знижена фагоцитарна активність моноцитів і підвищений НСТ – тест моноцитів та нейтрофілів.

У дітей віком від 7 до 11 років зберігається функціональний дисбаланс лімфоцитів; знижена загальна кількість Т – лімфоцитів, Т – хелперів, В – лімфоцитів і підвищена кількість О – лімфоцитів. Вірогідно виражена тотальна гіпоімуноглобулінемія з боку всіх класів: IgM, IgA, IgG, субкласів IgG1 і IgG4.Виявлена висока цитолітична активність ( за рахунок складової частини О – лімфоцитів - НК ) сполучається з зниженою активністю Со. Крім того відзначена знижена і спотворена функціональна активність моноцитів та нейтрофілів.

У дітей вікової групи від 11 до 15 років концентрація загальних Т – лімфоцитів знижена переважно за рахунок Т – хелперів. Відмічено також зниження кількості Т – активних лімфоцитів. У цієї вікової групи достовірно підвищена супресорна спрямованість імунної системи. В цей період при нормальній кількості В – лімфоцитів секретуюча їх функція вірогідно зменшена, а саме – значно порушений синтез IgM та IgG за рахунок субкласів IgG1 і IgG4. Однак слід зазначити підвищення синтезу IgG2, що мабуть, є компенсаторним. Зменшений синтез IgM та IgG може бути обумовлений зниженою експресією типових антигенів на В – лімфоцитах, здатних до секреції імуноглобулінів класів IgM і IgG. У цієї вікової групи виражені відхилення в показниках функціональної активності моноцитів та нейтрофілів .

Табл 1. Субкласи IgG1, IgG2 у дітей з ЛД в період клінічного благополуччя.

Вік дітей | IgG1 | IgG2

Контроль | Діти з ЛД | Р | Контроль | Діти з ЛД | Р

Від 6 міс до 1 року | 6,29±0,33 | 3,2±0,49 | <0,001 | 2,65±0,01 | 2,4±0,04 | >0,05

1р 1міс – 3 роки | 3,42±0,11 | 2,73±0,16 | <0,001 | 2,66±0,18 | 2,76±0,16 | >0,05

3р 1 міс – 7 років | 3,9±0,07 | 2,54±0,09 | <0,001 | 2,9±0,36 | 2,54±0,15 | >0,05

7р 1 міс – 11 років | 3,73±0,25 | 2,54±0,12 | <0,001 | 2,47±0,25 | 2,32±0,12 | >0,05

11р 1 міс – 15 років | 3,76±0,15 | 2,74±0,12 | <0,001 | 2,5±0,11 | 2,93±0,16 | <0,02

Субкласи IgG3, IgG4 у дітей з ЛД в період клінічного благополуччя.

Вік дітей | IgG3 | IgG4

Контроль | Діти з ЛД | Р | Контроль | Діти з ЛД | Р

Від 6 міс до 1 року | 1,43±0,07 | 1,05±0,04 | <0,001 | 0,3±0,07 | 0,27±0,08 | >0,05

1р 1міс – 3 роки | 1,62±0,32 | 1,41±0,15 | >0,05 | 0,43±0,07 | 0,3±0,05 | >0,05

3р 1 міс – 7 років | 1,25±0,02 | 1,3±0,12 | >0,05 | 0,4±0,07 | 0,33±0,02 | >0,05

7р 1 міс – 11 років | 1,24±0,19 | 1,26±0,09 | >0,05 | 0,67±0,09 | 0,39±0,07 | <0,001

11р 1 міс – 15 років | 1,3±0,09 | 1,51±0,11 | >0,05 | 0,72±0,12 | 0,29±0,04 | <0,001

Отже, крім закономірних змін імунного статусу у всіх спостережуваних дітей з ЛД, нами виявлені характерні імунні особливості для кожної вікової групи.

Порушення міжклітинних кооперацій, погодженості між клітинною і гуморальною ланкою імунітету у дітей з ЛД у віковій динаміці підтверджують результати проведених кореляційних взаємозв'язків між імунологічними показниками. Як і у дітей без ЛД, велика кількість зв'язків виявлена у дітей з ЛД лише до 1 року, однак, якщо їх характер у контрольної групи свідчить про первинні контакти з антигенами, то у дітей з ЛД - про більш ранній старт імунної відповіді і підвищену напругу незрілої імунної системи (наприклад, обернені кореляції між Т-клітинами і %НСТ фагоцитів). Після року у дітей з ЛД відзначається значне зменшення міжклітинних взаємозв'язків і найбільша їх втрата відбувається в періоді від 3-х до 11 років. Після 11 років у дітей з ЛД відбувається формування деяких корелятивних зв'язків, але кількість їх значно поступається кількості зв'язків у дітей контрольної групи.

Часті антигенні впливи, що супроводжувалися повторними захворюваннями, особливо вірусної етіології, на фоні розбалансованих імунних механізмів у дітей з ЛД могли привести до індукції ареактивності, виражених і прогресуючих з віком порушень у міжклітинних коопераціях і неспроможності імунної відповіді на антигени. У зв'язку з такими змінами в імунній системі дана категорія дітей представляє групу підвищеного ризику.

Дослідження імунних показників, проведені у дітей з ЛД у віці від 6 місяців до 15 років у період гострих респіраторних вірусно-бактеріальних інфекцій, виявили неповноцінну і дуже слабку реакцію імунної системи у відповідь на патологічний процес. Відхилення, що спостерігалися в період клінічного благополуччя в імунних показниках під час захворювання, змінилися мало. Незмінна кількість Е-розеткоутворюючих клітин(за винятком дітей 6 місяців-1 року, у котрих кількість Е-РУЛсп. і О-лімфоцитів вірогідно підвищилась в порівнянні з контролем) і О-лімфоцитів в гострий період захворювань, що відповідають показникам у період клінічного благополуччя, безсумнівно свідчать про стабільне пригнічення Т-імунної системи. У дітей з ЛД у процесі захворювання не спостерігалося закономірної “заміни” імуноглобулінів М імуноглобулінами G, вміст останнього як і рівень імуноглобуліну А у всіх вікових групах, крім дітей від 6 місяців до 1 року, істотно не змінювався. У період гострих респіраторних захворювань відзначена лише тенденція до змін в імуноглобулінограмах за рахунок субкласів IgG -IgG1, IgG2, IgG3, IgG4 у різних вікових групах.

Немаловажним є і той факт, що в процесі гострих респіраторних захворювань у дітей з ЛД 3-7 років і 11-15 років спостерігалося достовірне зниження комплементарної активності сироватки крові, що поряд із недостатністю інших ланок імунітету також могло сприяти затяжному й ускладненому перебігу хвороби.

У період гострих респіраторних захворювань у всіх дітей з ЛД, за виключенням дітей 3-7 років, був підвищений вміст ЦІК, що, ймовірно, обумовлено фагоцитарною недостатністю моноцитів і нейтрофілів і тривало персистуючими в організмі дітей з ЛД антигенами. Під час гострих респіраторних захворювань у всіх вікових групах виявлені порушення функціональних властивостей моноцитів і нейтрофілів, що істотно не відрізнялися від даних у період клінічного благополуччя, що вказує на неспроможність і цієї ланки захисту в процесі захворювання.

Таким чином, у дітей з ЛД під час гострих вірусно-бактеральних захворювань виявлена імунна ареактивність, мабуть, індукована неімуногенними дозами антигенів, і пов'язана з механізмами, які регулюють нормальний імунний статус.

Результати проведених досліджень показують, що діти з ЛД представляють слаборезистентну групу не тільки в ранньому віці, що стан їх резистентності вимагає систематичного проведення багатобічних оздоровчих заходів, що могло б запобігти ранньому формуванню у них хронічних вогнищ інфекції та високу захворюваність гострими респіраторними інфекціями.

Приймаючи до уваги високу захворюваність спостережуваних дітей, часто важкий і ускладнений перебіг гострих вірусно-бактеральних захворювань у них, достовірне відхилення в імунному статусі у дітей всіх вікових груп, з метою профілактики респіраторних інфекцій нами застосований імуномодулятор бактеріального походження - Бронхо-мунал. Преперат представляє собою лізат 8 бактерій, що найбільш часто визначаються при бактеріологічних дослідженнях у часто хворіючих дітей. Бронхо-мунал призначався 38 дітям з ЛД віком від 6 місяців до 15 років у дозі 3,5мг дітям до 12 років та 7мг дітям після 12 років вранці натщесерце послідовно 10 днів на місяць протягом трьох місяців.

В результаті цієї імунопрофілактики протягом року у 5 разів зменшилася кількість вірусно-бактеріальних респіраторних захворювань, скоротилася їх тривалість, а перебіг захворювань був менш важким і рідко ускладненим. Поряд з позитивним клінічним ефектом проведеної імунопрофілактики Бронхо-муналом, відзначене достовірне поліпшення імунннх показників. Це стосується рівня IgG, кількість якого нормалізовалася переважно за рахунок IgG1, а також нормалізації кількості Т-, В- і О-лімфоцитів, показників функціональної активності моноцитів і нейтрофілів

Таким чином, проведені у дітей з ЛД клініко-імунологічні дослідження до і після проведення профілактичного курсу Бронхо-муналом показали його високу ефективність. На підставі отриманих даних препарат може бути рекомендований для профілактики респіраторних вірусно-бактеріальних інфекцій у даної категорії дітей.

Вивчення клініко-імунологічного статусу дітей з ЛД у віковій динаміці в періоди клінічного благополуччя і при гострих респіраторних захворюваннях, а також результати клініко-імунологічних досліджень після проведення профілактичного курсу імуномодулятором - модифікованим антигеном Бронхо-муналом і різнобічна оцінка кореляційних взаємозв'язків між імунологічними показниками дозволяють думати, що у дітей з ЛД має місце виражена часткова імунна толерантність, а не імунодефіцит, як повідомлялося в раніше опублікованих роботах авторів, що займалися проблемою ЛД. Вона представляє собою індуковане пригнічення імунної відповіді у даної категорії дітей, які могли б виробляти імунну відповідь на антигени, якби не піддалися тривалому впливу антигенів, що викликали толерантність внаслідок занадто ранньої і тривалої їх дії, що передує дозріванню імунної системи, під впливом цих антигенів незрілі і високочутливі В-лімфоцити специфічно толерувались. При цьому зберігається їх здатність до диференціювання в плазматичні клітини, але без помітного збільшення числа клітин пам'яті. Варто підкреслити, крім того, що для індукції толерантності в незрілих В-клітинах недостатньо простого впливу на них антигенів. Відомо, що недостатня функціональна активність Т-хелперів, моноцитів-макрофагів також сприяє відносно легкій індукції толерантності. До того ж, В-клітинна толерантність може бути індукована дією на клітини протеолітичних ферментів незабаром після впливу толерогена (антигену в неімуногенній або слабоімуногенній дозі) з мембранами моноцитів-макрофагів і нейтрофілів, що підтверджується завищеними показниками НСТ-тесту моноцитів та нейтрофілів. Тривала толерантність зберігається під впливом антигенів, що персистують, і повторними їх введеннями (особливо вірусних антигенів), згодом, мабуть, індукується і Т-клітинна толерантність, для індукції якої потрібно, як відомо у 100-1000 разів менше антигену, ніж для зрілих В-лімфоцитів.

Отже , порушення, що спостерігаються в утворенні різних ізотипів антитіл у дітей з ЛД, зокрема IgG, з одного боку, можна пояснити тим, що синтез IgG-антитіл у багатьох випадках пригнічується значно сильніше, ніж синтез інших антитіл, а з іншого боку, недостатність антитіл, які виявляються, може залежати від зв'язування їх з антигеном, а не з пригніченням їх синтезу, що, ймовірно, характерне для дітей з ЛД після 1 -3 років.

Таким чином, в організмі дітей з ЛД створюються умови для формування хронічних осередків інфекції, при яких досягається стійка рівновага між приростом і елімінацією антигену. Для того, щоб вивести організм із цього стану “рівноваги”, необхідно домогтися розширеного відтворення специфічних антитіл і нормалізації функції Т-лімфоцитів, фагоцитів, і особливо моноцитів, а головне – необхідне відновлення міжклітинних взаємовз'язків. Одним із способів усунення ареактивності (толерантності) може бути застосування модифікованого антигену.

ВИСНОВКИ

1. У всіх дітей з ЛД спостерігаються вірогідні відхилення показників в імунній системі як з боку клітинної, так і гуморальної ланок, найбільш виражені до 1 року та з 7 до 15 років.

2. Всім дітям з ЛД властива дисімуноглобулінемія і гіпоімуноглобулінемія переважно за рахунок зниженого рівня антитіл IgG - його домінантного субкласу IgG1, як у період соматичного благополуччя, так і під час захворювань.

3. Порушення неспецифічних чинників захисту у дітей з ЛД проявляються значним зниженням фагоцитарної активності моноцитів і нейтрофілів і підвищенням киснево-метаболічних функцій цих клітин.Підтвердженням порушень окисно-відновних процесів в нейтрофілах та моноцитах в реакціях НСТ-тесту та фагоцитозу є виявлена зміна характеру інтенсивності люмінесценції цих клітин.

4. У дітей з ЛД відзначаються стійкі дисрегуляторні порушення в міжклітинних коопераціях між клітинною і гуморальною ланкою імунітету як у період соматичного благополуччя, так і під час гострих респіраторних вірусно-бактеріальних інфекцій.

5. Відхилення в імунному статусі дітей з ЛД і здатність до активації та нормалізації імунних реакцій під впливом бактеріального імуномодулятора свідчать на користь часткової імунної толерантності у них,що розвинулась у зв’язку з раннім і тривалим впливом антигенів в період формування і дозрівання імунної системи, а не на користь імунодефіцитності.

6. Під впливом бактеріального імуномодулятора Бронхо-муналу нормалізуються або значно поліпшуються показники специфічної і неспецифічної резистентності організму дітей з ЛД, що сприяє зменшенню частоти і тяжкості вірусно-бактеріальних респіраторних захворювань у них.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Виявлені відхилення в імунному статусі дітей з ЛД у всіх вікових групах свідчать про необхідність диспансерного спостереження дітей з даним діатезом весь дитячий період, а не тільки в ранньому віці.

2. Дослідження показали, що найбільш незрілі імунні реакції,часті вірусно-бактеріальні захворювання з ускладненим перебігом відзначаються у дітей з ЛД до 3-х літнього віку, у зв'язку з чим рекомендується їх виховання з максимально можливим обмеженням інфекційних контактів.

3. Для профілактики гострих вірусно-бактеріальних респіраторних захворювань у дітей з ЛД в осінньо-зимові сезони року рекомендується комплексна терапія, яка включає етимізол, полівітаміни з мікроелементами, рослинні адаптогени (екстракт елеутерокока, настойка жень-шеня, китайського лимонника, настойка ехінацеї пурпурної).

4. При відсутності лікувально-профілактичних заходів у дітей з ЛД до 3-х літнього віку формуються хронічні осередки інфекції в носоглотці,що ще більше знижує їх резистентність і призводить до частішання захворювань. Цій категорії дітей, а також при загрозі розвитку хронічних вогнищ інфекції показане щорічне проведення вакцинації Бронхо-муналом протягом 10 днів курсом три місяці ( серпень-жовтень).

5. Важкий перебіг вірусно-бактеріальних захворювань у більшості дітей з ЛД зумовлений багатобічними відхиленнями в їх імунному статусі, особливо за рахунок зниження рівня IgG1, підвищенням кисневого метаболізму фагоцитуючих клітин, у зв'язку з цим під час захворювань з важким перебігом, даній категорії дітей показане призначення імуноглобуліну (за раніше розробленою на кафедрі педіатрії №1 методикою по 0,2-0,3 мл на кг маси протягом 1-3 днів) і препаратів з антиоксидантною дією (вітамін Е).

6. Під час вірусно-бактеріальних респіраторних захворювань, які супроводжуються обструктивним синдромом, у дітей до 3 років виявлене зниження рівня IgG4,що є показанням до проведення їм протиалергічної терапії під час захворювань.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

АНОТАЦІЯ

Леус О.О. Стан імунної системи дітей з лімфатичним діатезом у віковій динаміці і шляхи корекції порушень.- Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 –педіатрія. Національний медичний університет ім. акад.О.О.Богомольця, Київ, 2000.

В дисертації вивчено особливості стану імунної системи у дітей з ЛД у віковій динаміці в період клінічного благополуччя і під час гострих респіраторних вірусно-бактеріальних захворювань.

В дисертації показано, що всім дітям з ЛД властива гіпоімуноглобулінемія переважно за рахунок зниженого рівня антитіл IgG – його домінантного субкласу IgG1, знижена й спотворена функція моноцитів і нейтрофілів, як у період соматичного благополуччя, так і під час захворювань.

Розроблено новий метод профілактики гострих респіраторних вірусно-бактеріальних інфекцій у дітей з ЛД з використанням бактеріального імуномодулятора Бронхо-муналу.

Доведено,що відхилення в імунному статусі дітей з ЛД і здатність до активації та нормалізації імунних реакцій під впливом модифікованого антигена - імуномодулятора Бронхо-муналу свідчать на користь часткової толерантності у них, а не на користь імунодефіцитності.Тобто, діти з даним діатезом здатні на нормальну імунну відповідь при умовах усунення імунної толерантності.

Ключові слова: лімфатичний діатез, субкласи IgG, моноцити, імуномодулятор, імунологічна толерантність.

АННОТАЦИЯ

Леус Е.А. Состояние иммунной системы детей с лимфатическим диатезом в возрастной динамике и пути коррекции нарушений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – педиатрия. - Национальный медицинский университет им. акад. А.А.Богомольца, Киев, 2000

В диссертации изучены особенности состояния иммунной системы у детей с ЛД в возрасте от 6 мес. до 15 лет в период клинического благополучия и во время острых респираторных вирусно-бактериальных заболеваний. Также исследованы особенности анамнеза, соматического статуса у данной категории детей и определены факторы, способствующие формированию ЛД.

В диссертации показано, что у детей с ЛД всех возрастных групп в период клинического благополучия высокодостоверно снижена фагоцитарная активность моноцитов и нейтрофилов и повышена кислородно-метаболическая функция этих клеток, снижено количество теофиллинрезистентных лимфоцитов, В-лимфоцитов. Для данной категории детей характерна гипоиммуноглобулинемия преимущественно за счет сниженного уровня антител IgG – его доминантного субкласса IgG1.

Кроме закономерных изменений в иммунном статусе детей с ЛД всех возрастов, нами выявлены характерные иммунные отклонения для каждой возрастной группы. Так, у детей с ЛД в возрасте от 6 мес. до 1 года достоверно снижен уровень IgG3, значительно повышено содержание ЦИК, снижена комплементарная активность. У детей 1-3 лет повышен уровень IgA. В возрастной группе детей от 7 до 11лет снижено содержание IgA, IgG4, комплементарная активность. Также понижен уровень IgG4 у детей 11-15 лет.

В ходе иммунологических исследований у детей с ЛД в возрастной динамике в период острых респираторных заболеваний не выявлена адекватная активация со стороны клеточного и гуморального иммунитета.

Проведенные нами корелляционные взаимосвязи между всеми исследуемыми иммунологическими показателями у детей с ЛД в период соматического благополучия и во время острых респираторных заболеваний подтвердили у них дисрегуляторные нарушения в межклеточных кооперациях.

Разработан новый метод профилактики острых респираторных вирусно-бактериальных инфекций у детей с ЛД с использованием бактериального иммуномодулятора Бронхо-мунала.

Доказано, что изменения в иммунологическом состоянии детей с ЛД и способность к активации и нормализации иммунологических реакций под воздействием модифицированного антигена - иммуномодулятора Бронхо-мунала свидетельствуют в пользу частичной иммунной толерантности у них, а не в пользу иммунодефицита. То есть, дети с данным диатезом способны на нормальный иммунный ответ при условии устранения у них иммунологической толерантности.

Ключевые слова: лимфатический диатез, субклассы IgG, моноциты, иммуномодулятор, иммунологическая толерантность.

SUMMARY

Leus O.O. The immune system state of the children suffering from Lymphatic diathesis in the age dynamic and ways of it’s correcting.- Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of the Candidate of Medical Sciences on speciality 14.01.10 – Pediatrics. National Medical University named after A.A. Bogomolets,Kiev,2000.

The dissertation takes up the peculiaritiesof the immune state of the children suffering from LD in the age dynamics at both clinical remission and at the time of contracting of virus-bacterial diseases.

It has been emphasized that hypoimmunoglobulinemiya is common among all the children suffering from LD due to the low content of antibodies IgG, it’s dominating subclass IgG1, improper and damaged function of monocytes and neutrophiles at the time of somatic remission and during respiratory virus-bacterial diseases.

It has been suggested the new method of preventing measures against respiratory infections by usage of Broncho-munal as an immune modulator.

Proved that the deviations in the immune status of children suffering from LD and the ability to activate and normalize of the immune reactions under the modyficating antigen – immune modulator Broncho – munal leads to part tolerance, not immune deficiency.Children with LD are able for a normal immune reply due to eliminating of the immune tolerance.

Key words: Lymphatic diathesis,subclasses IgG,monocyte,immune modulator,immune tolerance.