ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА УААН

Ліннік Василь Семенович

УДК 636.2.084.1:637.5'62

ОБГРУНТУВАННЯ І РОЗРОБКА СИСТЕМИ РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ ТА СПОСОБІВ УТРИМАННЯ МОЛОДНЯКА ПРИ ІНТЕНСИВНОМУ ВИРОБНИЦТВІ ЯЛОВИЧИНИ

06.02.04. - технологія виробництва продуктів тваринництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук

Науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент УААН, професор Кандиба В.М.,

головний науковий співробітник відділу технології виробництва, заготівлі і зберігання кормів. Інститут тваринництва УААН

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Котенджі Г. П.,

Сумський державний аграрний університет,

завідувач кафедри

доктор сільськогосподарських наук Панасюк І. М.,

Дніпропетровський державний аграрний

університет, завідувач кафедри

доктор сільськогосподарських наук професор Мамчак І.В., Львівська державна академія ветеринарної медицини, завідувач кафедри

Провідна установа: Інститут тваринництва степових районів

ім.М.Ф.Іванова "Асканія-Нова", відділ м'ясного скотарства, Херсонська область, Чаплинський

район, смт. Асканія-Нова

Захист відбудеться " 30 " січня 2001 року о 10 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва УААН, адреса: 62404, Харківська область, Харківський район, смт Кулиничі

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН за адресою: 62404 Харківська область, Харківський район, смт Кулиничі

Автореферат розісланий " 26 " грудня 2000 року

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради ПОМІТУН І.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ВСТУП. Успішне ведення тваринництва в умовах переходу України до нових форм господарювання та різних форм власності на засоби виробництва вимагають розробки і впровадження нових ресурсозберігаючих технологічних рішень та способів утримання молодняку великої рогатої худоби, які, у гармонійному поєднанні з прогресивними методами кормовиробництва, годівлі, організації та оплати праці, здатні забезпечити рентабельне виробництво високоякісної яловичини.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Збиткове виробництво яловичини в Україні є наслідком екстенсивного вирощування і відгодівлі молодняку, головними причинами яких є низький рівень годівлі та ресурсовитратні фізіологічно дискомфортні стресогенні способи утримання тварин, за яких 60-70% обмінної енергії корму витрачається не на продукцію, а на теплопродукцію та компенсацію стресових навантажень.

У зв'язку з цим виключно актуальними є розробка і освоєння нових ресурсозберігаючих систем, технологічних рішень та способів утримання й обслуговування молодняку, які б забезпечували реалізацію генетичного потенціалу м'ясної продуктивності бичків планових порід України в господарствах різних типів при вирощуванні до високих вагових кондицій (500-600 кг у 18-24-місячному віці) і раціональному використанні енергоресурсів.

До цього часу в світі не вирішена також проблема одержання високобілкової яловичини з оптимальним співвідношенням білка до жиру (1,5-2:1) за інтенсивного вирощування та відгодівлі до високих вагових кондицій.

Вирішення цих проблем можливе за умови зміцнення кормової бази та розробки нових енергоекономних, фізіологічно комфортних способів утримання та обслуговування бичків м'ясного призначення на усіх періодах технологічного циклу (від 20-денного до 18-24-місячного віку).

ЗВ'ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ. Робота виконувалась згідно з Державним тематичним планом наукових досліджень Інституту тваринництва УААН і була в різні роки складовою частиною різних науково-технічних програм. У 1978-81 р. виконувалась програма 0.51.26Ц. 03. 03. Т1 “Відпрацювати технологічний процес у дослідно-виробничих умовах і видати вихідні вимоги на реконструкцію існуючих ферм і комплексів”. У 1883-84 р. автор виконував підрозділ 2.3 розділу 2 “Обґрунтувати системи утримання молодняку великої рогатої худоби при інтенсивному вирощуванні на м'ясо за окремими віковими періодами стосовно перспективної моделі спеціалізованого господарства по виробництву яловичини”. У 1985-90 роках здобувач був виконавцем розділу 03.03. 14.07Т: 14.077.7Та "Розробити та упровадити технологічний процес відгодівлі на відгодівельних майданчиках промислового типу по зонах України". У 1991-93 р. ним виконувався підрозділ 3.1. розділу 3 теми 13 “Розробити засоби утримання некастрованих бичків та уточнити технологічні параметри та нормативи їх утримання в умовах комплексів”, а також по програмі “Продовольство –95” проект “Яловичина” ( номер державної реєстрації VAO 1001315 Р ).

МЕТА І ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕНЬ. Розробити систему перспективних енергозберігаючих технологічних рішень та способів утримання бичків молочних і комбінованих порід в умовах Півдня України при інтенсивному вирощуванні і відгодівлі до високих вагових кондицій ( 500-550 кг у 18-24-місячному віці).

У відповідності з цією метою вирішували такі основні задачі:

- Розробити нові, а також удосконалити існуючі способи утримання та обслуговування бичків з 20-денного до 18-24-місячного віку в технологічному поєднанні з породними, віковими і ваговими особливостями худоби та природно-кліматичними особливостями Півдня України.

- Провести порівняльну оцінку з позицій енерговитратності розроблених технологічних рішень та способів утримання відгодівельних бичків різних вікових груп, інтенсивності їх росту та оплати корму приростами живої маси.

- Обґрунтувати необхідність удосконалення ряду параметрів технологічного обладнання (боксів, підлоги, напувалок, годівниць та ін.) в приміщеннях та на вигульно-годівельних майданчиках господарств Півдня України для бичків червоної степової породи.

- Вивчити вплив удосконаленого обладнання приміщень для утримання відгодівельних бичків різних вікових груп, особливостей планування станків, способів організації місця відпочинку та видалення гною на основні показники мікроклімату в приміщеннях.

- Провести порівняльний аналіз витрат робочого часу операторів на виконання технологічних операцій на обслуговування тварин за різних способів їх утримання в умовах різних технологічних рішень.

- Вивчити ефективність розроблених способів утримання бичків при інтенсивній заключній відгодівлі до підвищених вагових кондицій (550-650 кг у 23 - 24-місячному віці).

- Розробити нові конструктивні технологічні рішення та технічні засоби для полегшення, підвищення безпечності та спрощення виконання у виробничих умовах основних операцій по обслуговуванню бичків (мічення, годівля, миття обладнання, відловлювання, зважування тварин та ін.).

- Вивчити м'ясну продуктивність бичків за забійними показниками, хімічний склад та кулінарно-технологічні властивості м'яса та бульйону при застосуванні нових та удосконалених способів утримання на заключному етапі технологічного циклу та при продовженні відгодівлі до підвищених вагових кондицій (550-650кг)

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ - бички м'ясного призначення, приміщення та обладнання для утримання худоби, оператори-тваринники.

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ - система нових ресурсозберігаючих технологічних рішень та способів утримання молодняку, м'ясна продуктивність, енерговитрати на технологічний процес, економіка вирощування та відгодівлі.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Досягнення поставленої в роботі мети здійснювалось шляхом постановки серій науково-господарських дослідів. Досліди на тваринах ставили за методом пар-аналогів. Ріст та розвиток тварин вивчали методом їх періодичного зважування, показники мікроклімату - методами замірювань відповідними приладами, забійні показники - за методикою ВІТ (контрольними забоями тварин), хімічний склад м'яса - загальноприйнятими аналітичними лабораторними методами, витрати робочого часу операторів на технологічний процес - методом хронометражу, енерговитрати за методикою ВАСГНІЛ (1985), економічну ефективність - обліково-розрахунковими методами.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. Вирішено важливу народногосподарську проблему - вперше комплексно розроблено, перевірено у дослідах і упроваджено у виробництво систему нових ресурсозберігаючих способів утримання, технологічних та технічних засобів обслуговування бичків м'ясного призначення для повного технологічного циклу інтенсивного вирощування (20 днів-6 міс; 6-12 міс) та відгодівлі (12-24 міс) до підвищених забійних категорій. Вони у комплексі забезпечують реалізацію м'ясного потенціалу основних порід на Півдні України, прибуткове виробництво яловичини за помірних витрат кормів, праці та енергетичних ресурсів.

- Розроблено, обґрунтовано і перевірено у дослідах нові способи утримання відгодівельних бичків, зокрема - в удосконалених стійлах на прив'язях нових конструкцій, а також ресурсозберігаючий варіант утримання на глибокій підстилці з дренажним шаром відходів рільництва та вітрозахисні пристрої нової конструкції, які узгоджуються між собою і забезпечують економію до 5629 МДж сукупних енерговитрат на 1 ц яловичини у порівнянні з існуючими способами а також одержання недорогої та якісної яловичини за рентабельності до 37%.

- Розроблено і передано проектним організаціям зоотехнічне та економічне обґрунтування нових перспективних способів та конструктивних рішень утримання бичків у південних регіонах України, які дозволяють економити до 8241 МДж сукупних енерговитрат на 1 ц живої маси за повний технологічний цикл вирощування та відгодівлі.

- Вперше вивчено технологічну прийнятність і ефективність прив'язі нової конструкції для утримання бичків основних порід при їх інтенсивній відгодівлі до підвищених вагових категорій (550-600 кг в 23-24-місячному віці).

Наукова новизна розробок захищена 12 авторськими свідоцтвами СРСР на винаходи, 6 Патентами України та Патентом Російської Федерації. Розробки експонувались на ВДНГ СРСР і України. Вони одержали високу оцінку спеціалістів Держагропрому України і нагороджені 3 бронзовими медалями та 2 Дипломами ВДНГ.В усіх роботах, захищених охоронними документами, дисертант виконував особисто теоретичну проробку та патентний пошук, розробку креслень, ескізів та приймав участь у виготовленні дослідних зразків і їх випробуваннях.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. Запропонована виробництву діюча система ресурсозберігаючих технологічних рішень утримання бичків молочних і комбінованих порід при інтенсивному вирощуванні та відгодівлі до високих вагових кондицій, яка поєднує три основні способи: на щілинній підлозі з боксами, в удосконалених стійлах на прив'язях нової конструкції, або в удосконалених приміщеннях на новій глибокій підстилці з новим вітрозахистом на вигульно-годівельних майданчиках.

Використання такої системи технологічних рішень та способів утримання і обслуговування бичків забезпечує в практичних умовах діяльності господарств Півдня України середньодобові прирости на рівні 800-1000 г, зниження витрат кормів на 1 кг приросту до 8 к.од., одержання передзабійної живої маси бичків червоної степової породи 450-500 кг у 18-24-місячному віці при економії до 8241 МДж сукупних енерговитрат на 1 ц приросту.

Дисертантом розроблено нові та удосконалено існуючі конструкції пристроїв для емульгації замінників молока, напувалку для поїння телят молочними кормами, стійло, напувалку для води та прив'язі, глибоку підстилку, вітрозахисні споруди та ряд інших розробок. Частина їх ефективно використовуються в ряді господарств Півдня України: в колишніх радгоспах “Степовий” та “Світлий шлях” Миколаївської, “Молода Гвардія” Республіки Крим, Червонознам'янському відгодівельному підприємстві Одеської, радгоспі “Маріупольський” Донецької області та інших господарствах, незалежно від форми власності та обсягів виробництва. Ряд з них упроваджені у виробництво як раціоналізаторські пропозиції. Це засвідчено документами.

Основні результати дослідів по вивченню ефективності модернізованих індивідуальних боксів, підлоги, напувалок, глибокої підстилки, стійл та прив'язей увійшли до технологічних розділів “Методических рекомендаций по технологии выращивания и откорма скота в колхозах, совхозах и других с.-х. предприятиях Украинской ССР” (Киев, 1984), а також до “Перспективной модели спецхоза по производству говядины”(Киев,- Урожай, 1988), “Практического руководства по освоению технологий производства продуктов животноводства”, підготовленого і виданого разом з Державним агропромисловим комітетом України (Киев: Урожай, 1988). Вони становлять окремі розділи загальносоюзних рекомендацій “Комплексная система управления качеством труда и продукции в с.-х. предприятии” (Минск, 1987), прийняті до упровадження в 1990 році Державним проектним інститутом ГИПРОНИСЕЛЬХОЗ (Москва) при розробці проектів відгодівельних майданчиків. Результати досліджень здобувача є структурною частиною національної науково-технічної програми “Технології в молочному і м'ясному скотарстві” підпрограма “Технології в м'ясному скотарстві” та ряду інших програм.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА. У дисертації узагальнено результати 14 науково-господарських дослідів, проведених автором особисто на протязі 1978-95 р. Схеми та методику дослідів розроблено дисертантом, схвалено на засіданнях методичної ради Інституту тваринництва УААН. Проведено: теоретичну розробку, виготовлення дослідних зразків, випробування та удосконалення й перевірку у виробничих умовах (за участі керівників та спеціалістів господарств) усіх розробок.

В усіх винаходах та публікаціях, зроблених здобувачем у співавторстві, за згодою співавторів, використано лише особисті дослідження. Виготовлення металомістких конструкцій та реконструкція приміщень здійснювались інженерно-технічним персоналом під методичним керівництвом дисертанта. Організовано і проведено (за участі працівників м'ясокомбінатів та лаборантів інституту) всі контрольні забої піддослідних бичків. Виконано статистичну обробку усіх матеріалів та комплексний економічний аналіз результатів досліджень, оформлено рукопис дисертації, сформульовано висновки по роботі та пропозиції виробництву.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ. Матеріали дисертації доповідались і отримали схвалення на: - засіданнях вченої ради Інституту тваринництва УААН (1979-93 р.); - республіканських науково-практичних конференціях по підвищенню ефективності виробництва продукції тваринництва (Київ, 1981-1983 р.); - засіданні науково-технічної ради УкрНДІПРОСІЛЬГОСП, (Київ, 1984 р.); - семінарах Харківського обласного НТО сільського господарства по проблемі "Технологія виробництва молока і яловичини на промисловій основі" (Харків, 1987, 1990, 1992 рр.); - виставці досягнень народного господарства СРСР (Москва, 1987); - засіданні ВНВО по племінній справі у тваринництві Держагропрому СРСР (Москва, 1987); - виставці досягнень народного господарства УРСР (Київ, 1989-1992 рр.); - всесоюзній координаційно-методичній нараді з проблем м'ясного скотарства (Оренбург, 1990 р.); - колегії Державного агропромислового комітету УРСР (Київ, 1991 р.); - науково-практичній конференції "Теорія і практика формування м'ясної продуктивності великої рогатої худоби в онтогенезі та інтенсивного виробництва яловичини в Україні" (Харків, ІТ УААН, 1998 р.); - Всеукраїнському семінарі "Енергозбереження при виробництві продуктів тваринництва" (Харків, ІТ УААН, 1998 р.).

ПУБЛІКАЦІЇ. Список опублікованих праць за темою дисертації налічує 49 джерел.

СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ. Робота містить такі основні розділи: вступ; короткий огляд стану галузі виробництва яловичини у світі та в Україні; методологія та методи обґрунтування і розробки системи ресурсозберігаючих технологічних рішень виробництва яловичини, зокрема - нових перспективних варіантів реконструкції тваринницьких приміщень, поліпшення способів утримання та обслуговування бичків на усіх етапах виробничого циклу від постановки 20-денних телят на вирощування і до реалізації важковагових тварин у 18- 24-місячному віці; удосконалення способів збереження якості яловичини та шкірсировини у ході передзабійної підготовки бичків, а також висновки і пропозиції виробництву. Обсяг дисертації - 355 стор., 21 умов. друк. арк., містить 72 таблиці, 48 рисунків. Ілюстрації, таблиці та додатки займають 124 сторінки. Список використаних джерел - 309, в тому числі 64 - іноземних.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ. Експериментальна частина досліджень проводилась згідно з концептуальною схемою (табл.1).

Для науково-господарських дослідів відбирали некастрованих бичків червоної степової, чорно-рябої та симентальської порід, яких за принципом аналогів за віком, живою масою, породною належністю розподіляли у піддослідні групи.

Перша серія експериментальних досліджень охоплювала модернізацію групових станків для утримання телят з 20-денного до 6-місячного віку: уточнення розмірів індивідуальних боксів, зони відпочинку, суцільної та щілинної зони дефекації, виготовлення та випробування напувалок для випоєння телятам молочних кормів, інструментарію та обладнання для емульгації та роздавання замінників молока.

Друга серія дослідів охоплювала період вирощування тварин від 6- до 12-місячного віку. Для дослідів переобладнали групові станки під безприв'язне боксове утримання тварин та під прив'язне утримання в удосконалених індивідуальних стійлах. При цьому попередньо уточнювали розміри боксів.

У третій серії досліджень вивчали нові та удосконалені способи утримання та обслуговування бичків від 12- до 18-24-місячного віку. Розроблено, виготовлено і випробувано вкорочені індивідуальні та парні прив'язі а також удосконалено стійла та напувалки.

Було вивчено ефективність розробленого варіанту утримання бичків на новій глибокій підстилці з дренажним шаром відходів рільництва. Для цього приміщення розділили на дві секції. По центру кожної з них змонтували бетон-

ний сечевідвідний лоток, який закрили щілинною гратчастою решіткою. На таку підготовлену підлогу восени внесли кукурудзяні стрижні першим шаром, а зверху на нього - шар подрібненої соломи і після цього поставили на відгодівлю тварин.

Характер перебігу біотермічних процесів у товщі глибокої підстилки вивчали методом термометрії за допомогою кагатних термометрів. Контролем у цьому досліді було приміщення з типовою глибокою солом'яною підстилкою.

Ріст тварин та зміну їх живої маси вивчали методом індивідуального зважування. Поведінку тварин вивчали за методикою Є.І.Адміна та ін. (1982). Замінник молока для телят емульгували та використовували за методикою Г.О.Богданова та ін. (1985). Роботу вітрозахисних споруд вивчали методом замірювання швидкості руху повітря у визначених зонах майданчика в різні сезони року крильчастими анемометрами АСО-3.

Температуру та вологість повітря у приміщеннях визначали баротермо-гігрографами та гігрометрами (БМ-2), термогігрографом М-21-А. Відносну вологість повітря визначали психрометром Августа, концентрацію аміаку - газоаналізатором УГ-2.

Забійні показники вивчали за методикою ВІТ (1985). Середню пробу з найдовшого м'язу спини аналізували у лабораторії оцінки якості кормів та продуктів тваринництва Інституту тваринництва УААН за такими показниками: вміст вологи, жиру, золи, загальний азот, вологозатримуюча здатність, забарвленість, уварювання, кислотність (рН), ніжність, амінокислотний та жирнокислотний склад а також дегустаційні показники м'яса та бульйону. Середню пробу м'яса з туш досліджували на вміст сухої речовини, жиру, золи, загального азоту.

Білково-якісний показник розраховували, як співвідношення вмісту триптофану до оксипроліну. Вологозатримуючу здатність м'яса визначали методом Грау та Гамма.

Біоенергетичну ефективність виробництва яловичини за сукупними витратами енергії при різних способах утримання та обслуговування тварин розраховували за методикою ВАСГНІЛ (1985).

Біометричне опрацювання отриманих даних проведено методом варіаційної статистики за методикою М.О.Плохінського (1969). Величину критерію вірогідності визначали за таких умов теоретичної вірогідності: Р<0,05; Р<0,01; Р<0,001.

Економічну ефективність виробництва яловичини визначали на основі даних первинного обліку за методикою калькуляції вартості тваринницької продукції за елементами витрат (Мін. АПК України, Київ, 1986).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Обґрунтування, розробка нових і удосконалення існуючих технологічних рішень та різних способів утримання та годівлі телят до 6-місячного віку. Значного поширення в Україні набуло групове боксове утримання телят І періоду. Однак розміри індивідуальних боксів були визначені для бичків великорослих порід (чорно-рябої, симентальської). Бички червоної степової породи на протязі перших 2-3-х місяців утримання у таких боксах вільно повертаються і забруднюють зону відпочинку.

За результатами наших попередніх досліджень уточнені розміри боксів для телят червоної степової породи до 6-місячного віку повинні становити (см): довжина - 118; ширина - 66; висота - 90; висота поздовжньої перегородки від рівня підлоги у боксі - 25.

У досліді по вивченню ефективності групового боксового утримання телят І періоду на суцільній дерев'яній підлозі з видаленням гною по відкритому лотку дійшли висновку (табл.2), що утримання телят в станках з боксами сприяло збільшенню їх живої маси на 6,8% (Р<0,05). Обладнання групових станків боксами вірогідно знижувало витрати праці операторів на очищення їх від бруду а також зменшувало відносну вологість повітря в приміщенні та концентрацію в ньому аміаку.

Обладнання групових станків щілинною підлогою (з боксами або без них) поліпшувало ефективність вирощування телят у порівнянні з їх утриманням на суцільній дерев'яній підлозі. Станки з боксами та щілинною підлогою забезпечували одержання середньодобових приростів бичків ІІ групи 860 г при витратах 4,44 к.од. (на 5,52% більше, ніж за утримання на щілинній підлозі) та дозволили економити 1139 МДж сукупної енергії на 1 кг приросту. Наявність боксів сприяла вірогідному (Р<0,001) зниженню рівня аміаку та відносної вологості повітря у приміщенні. Встановлено, що на висоті 10 см від підлоги концентрація аміаку становила 9,6 мг/м3. Це на 39,1% нижче, ніж у І (контрольній) групі.

Витрати праці телятниць на обслуговування бичків боксового утримання також були на 36,1% меншими, ніж на щілинній підлозі (Р<0,01).

Отже, перспективним ресурсоощадним способом утримання телят червоної степової породи І періоду (з 20-денного до 6-місячного віку) є використання групових станків з індивідуальними боксами уточнених розмірів у зоні відпочинку та частковою щілинною підлогою.

Високих і стабільних показників вирощування телят неможливо досягти без розробки ефективних технологічних рішень їх годівлі, та обслуговування. Як свідчить досвід, у господарських умовах приготування рідких замінників молока на установках АЗМ-0,8 (емульгації) має місце ряд організаційно-техно-

2.Основні показники вирощування та мікроклімату при утриманні телят

у групових станках, обладнаних індивідуальними боксами та різною підлогою (M+m)

Показник Суцільна дерев'яна підлога Щілинна керамзито-бетонна підлога

без боксів з боксами без боксів з боксами

І група ІІ група І група ІІ група

Кількість бичків у групі, гол. 75 75 80 80

Жива маса 1 бичка, кг: на початку досліду 45,08+6,3 46,19+9,0 51,0+3,4 50,5+3,1

наприкінці досліду 150,34+18,2 158,41+16,0 169,2+15,9 175,2+22,1

Середньодобовий приріст, г 622+14,0 664+12,3 815+14,4 860+22,0

Витрати корму на 1 кг приросту: кормових одиниць 3,82 3,58 4,69 4,44

перетравного протеїну, г 412 394 562 532

Витрати праці на догляд, хв/добу: за підлогою 110+4,2 81+5,6 97+4,8 62+5,6

за зоною відпочинку 72+7,3 44+3,4 27+2,9 7+2.0

Витрати сукупної енергії на 1 ц приросту, МДж: 48338 44520 45355 44216

у т.ч. за мінусом енергії корму 27176 24041 24038 23656

Собівартість 1 ц приросту, грн. 264,05 244,01 217,56 202,06

Рівень рентабельності, % 13,65 22,98 24,27 29,30

Параметри мікроклімату: відносна вологість, % 78,5+ 2,2 70,1+1,80 69,5+1,4 64,9+1,1

вміст аміаку в повітрі,мг/м3 24,3+4,33 18,8+1,63 13,4+2,11 8,25+1,82

логічних недоліків (необхідність щоденного постачання сухого ЗНМ та гарячої води до кожного телятника, навчання усіх операторів правилам емульгації молока, ремонт та обслуговування технічних засобів і комунікацій та ін.). При цьому часто не витримуються режими емульгації, непродуктивно витрачається багато робочого часу операторів, мають місце порушення розпорядку дня тощо. Все це негативно впливає на продуктивність телят та на економічну ефективність їх вирощування.

Для забезпечення якісної емульгації замінників незбираного молока (ЗНМ) телятам в умовах промислового комплексу по виробництву яловичини було розроблено і змонтовано у радгоспі “Степовий” відповідну установку. Вона конструктивно забезпечувала можливість одному оператору щоденно готувати та подавати в телятники готовий теплий ЗНМ, який телятниці роздавали безпосередньо телятам.

Встановлено (табл.3), що централізоване приготування рідкого ЗНМ на установці нової конструкції забезпечило зниження у шість разів витрат праці операторів по догляду за телятами, одночасність роздавання замінника молока телятам у приміщеннях та дотримання стабільного режиму їх годівлі. Різниця у середньодобових приростах живої маси на користь телят ІІ (дослідної) групи за централізованої емульгації ЗНМ становила 41 грам. За 3 місяці вирощування у ІІ групі вибракування телят з причин захворювань їх на розлади діяльності шлунково-кишкового тракту становило 7 голів, що на 36,4% менше, ніж у І групі. Це явилось результатом високої стабільності основних характеристик молочного корму та режиму годівлі тварин на протязі досліду.

3. Ефективність розробленого обладнання для приготування і випоювання телятам молочних кормів (M + m)

Показник Спосіб приготування замінника молока Спосіб випоювання замінника молока

АЗМ-0,8 нова установка відро нова напувалка

Діаметр жирових кульок ЗНМ, мк 20 22 20 20

Температура ЗНМ, ?С 30 32 32 32

Жива маса 1 бичка, кг: на початку досліду 45,5+7,8 45,2+8,7 45,0+6,2 44,6+6,0

наприкінці досліду 109,9+8,9 112,9+4,3 111,4+7,7 123,8+6,0

Тривалість облікового періоду, діб 90 90 90 90

Середньодобовий приріст, г 711+16,2 752+12,0 737+ 18,1 880+10,3

Витрати корму на 1 кг приросту: кормових одиниць 3,88 3,67 3,52 3,39

перетравного протеїну, г 471 450 455 381

Захворіло телят, гол. 16 9 4 -

Вибракувано, гол. 11 7 - -

Витрати праці, хв./добу/100гол.: на одержання і емульгацію ЗНМ0 150+13 25+12 22+7 22+5

на випоювання та миття 186+22 180+18 174+12 182+14

Для поліпшення техніки поїння телят молочними кормами було розроблено конструкцію, виготовлено і випробувано просту індивідуальну соскову напувалку (рис.1), яка давала змогу регулювати тривалість поїння телят молочними кормами.

Умовні позначення:

1- гумовий сосок;

2- фіксований тримач;

3-фіксатор;

4-гумовий клапан;

5-трубчастий шток;

6-сідло клапана кульового;

7-клапан кульовий;

8-фільтр-дифузор;

9-відро.

Рис.1. Соскова напувалка з фіксованим тримачем

Технологічні характеристики розробленої напувалки: швидкість відсмоктування молока - 0,3-1,0 л/хв., місткість - 4 л; маса - 1350 г; габаритні розміри - 240 х 240 х 240 мм.

Встановлено (див.табл. 3), що середньодобові прирости бичків ІІ (дослідної) групи, які споживали ЗНМ з індивідуальних соскових напувалок, за 90 днів досліду становили 880 г, що на 19,4% більше (P<0,01), ніж при напуванні з відер. Бички ІІ групи після закінчення поїння не обсмоктували одне одного, а відпочивали, в той час як телята І групи, які одержували ЗНМ з відер, на протязі 15-20 хвилин обсмоктували одне одному хвости, вуха та навколишні предмети, щоб загальмувати рефлекс смоктання. Внаслідок цього в контрольній групі 4 тварини перехворіли на розлади травного тракту.

Розроблена соскова напувалка (а.с.1303096) легко може бути упроваджена в господарствах різних форм власності, особливо у фермерів та індивідуальних власників, без реконструкції обладнання телятників. Вона дозволяє індивідуалізувати процес поїння телят ЗНМ і наблизити його до природного, що веде до підвищення середньодобових приростів на 19,4% та зниження захворювань тварин на 40%.

Таким чином, за даними дослідної оцінки різних способів утримання та обслуговування телят встановлено, що найбільш ефективним за основними показниками слід вважати спосіб утримання на щілинній підлозі з боксами уточнених розмірів, використання нової установки для емульгації ЗНМ та випоювання молочних кормів телятам за допомогою розробленої індивідуальної соскової напувалки. Покращання основних показників мікроклімату в приміщенні, етологічних умов а також умов годівлі дозволяє отримати середньодобові прирости телят червоної степової породи на рівні 860 г (Р<0,05) при економії до 8% сукупних енерговитрат, знизити у два рази захворюваність тварин, полегшити працю операторів та підвищити на 5-9% рентабельність вирощування.

УДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБІВ УТРИМАННЯ ТЕЛЯТ

ВІД 6- ДО 12- МІСЯЧНОГО ВІКУ

При експериментальному вивченні ефективності трьох різних способів утримання бичків червоної степової породи на другому технологічному періоді (від 6- до12-місячного віку) було встановлено, що найбільш ефективним та економним за витратами сукупної енергії був спосіб безприв'язного утримання тварин у станках з частковою щілинною підлогою та індивідуальними боксами уточнених розмірів у зоні відпочинку. Розміри боксів для бичків червоної степової породи 6-12-місячного віку (cм): довжина - 140; ширина -90; висота 90; висота поздовжньої перегородки від рівня підлоги у боксі – 35.

Бички за таких умов утримання дали середньодобові прирости по 860 грамів. Це на 9,3% більше (Р<0,05), ніж при утриманні на щілинній підлозі без боксів (ІІ група) і на 4,4% більше ніж при утриманні на прив'язі (ІІІ група).

У приміщенні з індивідуальними боксами рівень аміаку був на 36%, а відносна вологість повітря на 3% нижчими, ніж за утримання на щілинній підлозі та в стійлах на прив'язі.

Утримання бичків у стійлах удосконаленої конструкції забезпечило також зниження витрат фізичної праці операторів на обслуговування тварин на 3 - 8% у порівнянні з І та ІІ групами.

Боксове утримання телят ІІ періоду дало економію 2231 МДж сукупних енерговитрат з розрахунку на 1 ц яловичини у порівнянні з утриманням на щілинній підлозі та 743 МДж - у порівнянні з утриманням на прив'язях.

Найбільш високий рівень рентабельності був при вирощуванні бичків у групових станках з боксами та частковою щілинною підлогою. За чистим прибутком вони випереджали своїх однолітків ІІ групи на 14,3%, а тварин ІІІ групи (прив'язне утримання) – на 7,92%. Це є наслідком найнижчої собівартості та найбільшого приросту живої маси бичків І групи.

Таким чином, найбільш ефективним з вивчених у досліді, енергетично та економічно виправданим способом утримання бичків червоної степової породи на ІІ технологічному періоді (від 6- до 12-місячного віку) є утримання в групових станках з індивідуальними боксами.

УДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБІВ УТРИМАННЯ БИЧКІВ

НА ЗАКЛЮЧНОМУ ПЕРІОДІ ВІДГОДІВЛІ

Як відомо, безприв'язне утримання вимагає чіткого дотримання ряду важливих параметрів технології, таких, як чисельність тварин у одній групі, площа підлоги з розрахунку на 1 тварину, фронт годівлі, однорідність групи за віком, статтю, живою масою та ряд інших. При нехтуванні цими параметрами переваги безприв'язного утримання зводяться нанівець. У зв'язку з цим за останні роки спостерігається підвищений інтерес вчених та спеціалістів до прив'язного способу утримання (Плютинський В. та ін. 1991; Яковлєв В.С., 1996; Ожигов В.П.,1998; Подольська Т.І.,1998). Нами проведено слідуючі дослідження в цьому напрямі.

Розробка та експериментальна перевірка перспективних конструкцій прив'язей для утримання бичків на ІІІ (заключному) періоді відгодівлі. Найбільшим недоліком типової ланцюгової прив'язі є те, що, у випадку зміни місцями двох сусідніх тварин (а це буває постійно), одна з них часто гине, особливо вночі. Суцільне стійло довжиною 1,85 м постійно вологе від сечі і вимагає щоденного прибирання та настилання свіжої підстилки. Напувалки марки АП-1 та ПА-1 конструктивно складні і часто виходять з ладу. У випадку, коли відсутня вода у мережі водопостачання, тварин важко напоїти.

Нами було розроблено конструктивно нову прив'язь та поліпшено стійло для утримання бичків (рис.2). Суттєвою відмінністю такого стійла було те, що замість індивідуальних змонтували групову проточну лоткову напувалку, захистили її від потрапляння туди кормів під час роздавання кормороздавачами. У прив'язі нової конструкції було передбачено ковзання вкороченого відрізка ланцюга по похилій нерухомій спрямовуючій, один кінець якої прикріплений до напувалки, а протилежний - до нижнього горизонтального обмежувального бруска.

1-нашийник; 2-гнучка тяга; 3-пружина;

4-жорстка опора; 5-горизонтальна частина

суцільної підлоги; 6-похила частина

суцільної підлоги; 7-щілинна частина

підлоги; 8-гнойовий канал; 9-джерело

опромінення телят; 10-відбивач кормів;

11-напувалка лоткова проточного типу;

12-похила жорстка cпрямовуюча;

13-опора жорсткості; 14-годівниця;

15-колесовідбійний бордюрний камінь;

16-підставка під годівницю.

Рис.2. Прив'язь з демпфером, ковзаюча по жорсткій похилій спрямовуючій

Паралельно з цим була розроблена парна прив'язь, конструкція якої давала змогу тваринам постійно мінятись місцями у стійлах без шкоди для їх здоров'я.

Вивчення придатності прив'язей різних конструкцій в ході випробувань та досліду дає можливість зробити висновок, що вони не утруднюють рухи голови та тулуба тварини у напрямку вверх-вниз та вперед-назад, але обмежують їх рухи вліво-вправо. Прив'язі нових конструкцій виключали заплутування бичків між собою та витримували динамічні навантаження (табл.4).

У цих групах було зафіксовано за 6 місяців усього по 2 випадки розриву ланцюгів. Суттєвою перевагою лоткової проточної напувалки перед чашковою було те, що її значно легше обслуговувати та можна заповнювати водою з мобільних засобів водопостачання. Витрати праці операторів на обслуговування лоткових напувалок були в два рази меншими, ніж чашкових (P<0,05). Встановлено також (див.табл.4), що більш високі середньодобові прирости живої маси були у бичків ІІ та ІІІ груп, яких утримували на прив'язях нових конструкцій.

Таким чином, найбільш ефективною для використання у виробництві виявилась парна прив'язь. Стійло при цьому виконується з горизонтальною щілинною підлогою під задніми ногами. Суцільна частина підлоги має похил 8% у сторону щілинної. Передні ноги тварини опираються на горизонтальну частину підлоги, яка межує з годівницею. Напувалка - лоткова проточна, розміщується над годівницею. Така конструкція прив'язі та стійла дає змогу забезпечити бичкам достатньо комфортні умови для росту, зокрема – при продовженні їх заключної інтенсивної відгодівлі до підвищених вагових кондицій (550-600 кг у 24-місячному віці).

4.Основні показники утримання бичків від 12 до 18-місячного віку на прив'язях різних конструкцій (n=40 )

Показник Одиниця виміру Г р у п а

І (типова прив'язь) ІІ (одинарна прив'язь) ІІІ (парна прив'язь)

Жива маса бичка: на початку досліду кг 315,5 + 8,3 317,6 + 11,4 318,4 + 13,5

наприкінці досліду кг 483,8 + 14,1 497,7 + 8,3 494,9 + 12,5

Середньодобовий приріст г * 935,0 + 22,1 1000,3 + 28,7 980,7 + 23,5

Витрати корму на 1 кг приросту корм.одиниць к.од. 8,73 8,56 8,70

перетравного протеїну г 803 788 800

Загальна кількість заплутувань тварин між собою разів 14 2 -

Кількість розривів ланцюга -"- 9 2 2

Витрати праці на: обслуговування напувалок хв/добу/100гол. *16+2,2 7+0,1 6+0,1

обслуговування прив'язей - “ - *21+3,2 10+0,2 8+0,3

Показники мікроклімату: відносна вологість, % 72,2 + 0,55 75,1 + 0,41 73,4 + 0,38

вміст аміаку мг/м3 *16,5 + 0,75 10,0 + 0,66 10,0 + 0,60

* - 1:ІІ Р < 0,05

Удосконалення способу захисту бичків від вітру при їх утриманні в умовах відгодівельних майданчиків. Найбільш вагомим фактором, який істотно знижує ефективність відгодівлі бичків в умовах напіввідкритих майданчиків Півдня України є вітри, протяги та переохолодження тварин. За таких умов утримання значна частина обмінної енергії кормів витрачається на зігрівання тіла, а не на ріст та розвиток.

У досліді визначили ефективність нових вітрогасних пристроїв (рис. 3 ), які вмонтували в торцеві вітрогасні стіни вигульно-годівельного майданчика і вивчили ефективність заключної відгодівлі бичків червоної степової породи на Півдні України.

Умовні позначення:

1-головна вітрогасна стіна;

2-продувний канал;

3-повітрозабірник;

4-сопло; 5-вершина сопла;

6-вершина головної вітро-

гасної стіни

Рис.3.Схема вітрогасного дефлектора в торцевій частині вигульного майданчика

Встановлено (табл.5), що при різних швидкостях вітру в зоні вигульно-годівельного майданчика, найбільша площа аеродинамічної тіні (затишку) була зафіксована на майданчику, торцеві стіни якого були обладнані вітрогасними дефлекторами та міжсекційними вітрогасними перегородками (ІІІ група). Цей показник був на 29,5% більшим, ніж на майданчику без дефлекторів (ІІ група), а також майже в 2 рази більшим, ніж на майданчику з суцільними стінами (І група).

5.Показники відгодівлі бичків, яких утримували в умовах майданчиків з вітрогасними спорудами різних конструкцій (n = 60)

Показник Г р у п а

І (вітрогасна стіна) ІІ (стіна + перегородка) ІІІ ( стіна + дефлектори)

Жива маса 1 бичка, кг : на початку досліду 277,0 + 16,3 275,0 + 15,7 270,0 + 15,9

наприкінці досліду 400,8 + 11,4 410,7 + 10,2 423,5+8,8

Середньодобовий приріст, г * 635,0 + 24,2 696 + 21,6 787 + 28,2

Витрати сукупної енергії, МДж: на 1 ц приросту 44200 38288 35500

за мінусом енергії кормів 16150 13528 12840

Витрати кормів на 1 ц приросту: кормових одиниць 9,20 8,60 8,02

перетравного протеїну, г 846 791 738

Захворювання тварин, гол. 11 6 2

Площа аеродинамічної тіні, м2 210,5 272,5 424,5

* - І:ІІ Р<0,05; І:ІІІ Р<0,001; ІІ:ІІІР<0,01

За 6,5 місяців осінньо-зимового періоду відгодівлі найбільша інтенсивність росту була у бичків ІІІ групи, яких утримували на майданчику з вітрогасними дефлекторами. Середньодобові прирости цих тварин у І, ІІ та ІІІ групах становили відповідно 635, 696 та 787 г. У тварин ІІІ групи вони були на 13,1% більшими, ніж у бичків ІІ групи і на 23,9% більшими, ніж прирости бичків І (контрольної) групи (Р<0,001). Різниця у витратах кормів на 1 кг приросту між тваринами І та ІІІ груп становила 12,8% на користь ІІІ групи.

Одержані дані свідчать про те, що вітрогасні дефлектори розробленої нами конструкції (а.с. 1430010) забезпечують вірогідне збільшення розмірів аеродинамічної тіні та усунення протягів на вигульно-годівельному майданчику і на 24,5% знижують енерговитрати на 1 ц приросту. Це сприяє створенню в зоні прогулянок та годівлі бичків умов фізіологічного комфорту, за яких більш раціонально витрачається енергія кормів, знижуються її витрати на теплопродукцію, що підвищує м'ясну продуктивність худоби.

Вивчення ефективності утримання бичків ІІІ періоду відгодівлі на удосконаленій глибокій підстилці. Для пошуку способів економії сукупних енерговитрат та ресурсів нами було реконструйовано приміщення для відпочинку бичків та запропоновано нову глибоку підстилку з дренажем (рис. 4 ). Зону відпочинку при цьому розділили на дві половини, між якими розмістили сечевідвідний канал, закритий залізобетонними гратами. Ліва та права частини підлоги були виконані з похилами по 3% до сечевідвідного лотка, дно якого мало похил 3% у торець приміщення.

Умовні позначення:

1-похила підлога;

2-щілинний сечевідвідний

лоток;

3-шар крупностеблових

відходів рільництва;

4-шар соломи;

5-бокова стінка

приміщення.

Рис.4. Схема-розріз внутрішнього планування приміщення для відпочинку бичків

на глибокій підстилці з дренажним шаром відходів рільництва

На підлогу восени внесли першим шаром кукурудзяні стрижні, звільнені від зерна (І група), кошики та стебла соняшнику (ІІ група), стебла з-під кукурудзи на зерно (ІІІ група). Зверху на перший шар настилали подрібнену солому, і після цього у приміщення вперше пускали бичків.

Встановлено (табл.6), що відносна вологість повітря а також концентрація в ньому аміаку в приміщенні з типовою глибокою підстилкою (ІV група), були вірогідно вищими у порівнянні з аналогічними показниками в приміщенні з новою підстилкою (80% і 28 мг/м3 проти 68,3% і 18,7 мг/м3 ).

Середньодобові прирости бичків І, ІІ та ІІІ груп, які відпочивали на новій глибокій підстилці, становили 900 грамів і були на 9,1 -12,1% вищими (Р<0,05), ніж у тварин ІV (контрольної) групи, які користувались типовою глибокою підстилкою.

Глибока підстилка з дренажним шаром відходів рільництва забезпечувала створення м'якого за фізичними властивостями та теплого і сухого лігва, яке легко пропускало вологу та містило багато повітря. Через цей шар проходило 60-70% сечі, яка виводилась лотком за межі приміщення.

За нашими розрахунками використання цього нового способу утримання відгодівельної худоби на заключному періоді технологічного циклу забезпечує економію до 2048 МДж сукупної енергії на виробництво 1ц яловичини у порівнянні з типовою глибокою солом'яною підстилкою.

6. Показники відгодівлі бичків при їх утриманні на новій удосконаленій глибокій підстилці (п = 60 )

Показник Група

І ІІ ІІІ ІV

Жива маса 1 бичка, кг: на початку досліду 206+17,2 205+16,6 208+17,1 207+17,7

наприкінці досліду 420+10,1 414+15,1 424+18,8 397+11,0

Середньодобовий приріст, г *892+24,1 870+28,1 900+30,0 791+40,7

Витрачено на 1 голову: соломи для підстилки, кг 188 210 175 388

кормів, к.од. 1848 1872 1800 1892

Витрачено на 1 кг приросту: кормів, к.од. 8,64 8,96 8,33 9,96

підстилки, кг 0,9 1,0 0,81 2,04

праці, люд./дн./ц приросту 4,56 4,70 4,48 7,06

Показники мікроклімату: відносна вологість, % **70+0,41 67+0,58 68+0,26 80+0,82

вміст аміаку, мг/м3 **17+0,24 19+0,33 20+0,22 28+0,31

Температура підстилки, ?С 24,4+0,5 25,0+0,2 23,3+0,3 24,4+0,2

*І:ІV, ІІ:ІV Р<0,01; ** І:ІV, ІІ:ІV, ІІІ:ІV Р<0,001

Використання глибокої підстилки з дренажем у реконструйованому приміщенні для відпочинку відгодівельних бичків (а.с. 1554848) дає