ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ім. С.З.ГЖИЦЬКОГО

МАЛИМІН Роман Євстахійович

УДК:619:618. 2/7: 636.22/28

БІОКРЕМНІЙОРГАНІЧНІ ПОРИСТІ СОРБЕНТИ В ПРОФІЛАКТИЦІ АКУШЕРСЬКОЇ ПАТОЛОГІЇ У КОРІВ

16.00.07 – ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі акушерства, терапії і хірургії Державної агрое-кологічної академії України м.Житомир та у Тернопільському відділі Інституту ветеринарної медицини УААН.

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор

Калиновський Григорій Миколайович,

Державна агроекологічна академія України, завідувач кафедри акушертсва, терапії і хірургії.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор,

член - кор. УААН

Косенко Михайло Васильович,

Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок, директор;

кандидат ветеринарних наук, доцент

Лакатош Віктор Михайлович,

Національний аграрний університет, докторант кафе-дри акушерства та штучного осіменіння сільсько-господарських тварин

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет, кафедра акушерства і штучного осіменіння сільсько-господарських тварин, Міністерство аграрної політики України, м.Біла Церква.

Захист відбудеться 08.02.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціа-лізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 79010 м.Львів-10, Пекарська,50, ауд. № 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 79010 м.Львів-10, вул.Пекарська,50.

Автореферат розісланий 04.01.2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Головач П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Акушерська патологія за останні роки, через порушення норм годівлі та умов утримання, має тенденцію до зростання і є однією з актуальних проблем ветеринарної медицини. Це спонукало нас до пошуку та впровадження у виробництво простих, дешевих і доступних для широкого використання засобів профілактики патології родів і післяродового періоду у корів.

Вивченню перебігу вагітності, родів і післяродового періоду у корів присвятили свої праці цілий ряд вчених: В.С.Шипілов, 1961; Д.Д.Логвинов, 1975; В.Я.Андрієвський, І.В.Смирнов, 1978; Г.В.Звєрєва із співавт., 1981, 1994, 1996. 2000; В.Л.Яблонський, 1989; F.William із співавт., 1993; C.William із співавт., 1995; Г.Г.Харута із співавт., 1997; С.П.Хомин, Г.В.Звєрєва, 1995; М.В.Косенко, 1995; В.І.Завірюха, 1997; В.А.Бортнічук із співавт., 1997; Р.А.Голубець, 1999; Г.М.Калиновський, 1999.

Одночасно з використанням традиційних методів і засобів профілактики та лікування акушерської і гінекологічної патології продовжуються пошуки нових препаратів та мінеральних домішок до раціонів, які здатні мобілізувати захисні сили організму і підвищити енергетичну цінність та засвоюваність кормів, що дасть можливість скоротити поширення післяотельних захворювань у тварин.

Цій темі присвячені праці А.Й.Краєвського із співавт., 1997; М.А.Пирогова із співавтор., 1999; А.С.Ревунця, 1999, 2000; В.А.Яблонського із співавт., 2000 і інших.

Одним із перспективних засобів профілактики акушерської патології є використання біокремнійорганічних пористих сорбентів, що мають адсорбційні, катіонообмінні та молекулярно-ситові властивості, багаті макро – та мікроелементами.

Позитивний вплив на організм тварин кремнійорганічних домішок висвітлений в працях Н.Ф.Челіщева, Р.В.Челіщевої., 1978; Г.Т.Кліценка, 1988, 1990; В.М.Пясковського, 1989; М.К.Колосова, 1991; Р.Й. Кравціва, 1991, 1993; Г.П.Грищука, 1998; М.П.Високоса, Г.П.Грищука, 1998; А.В.Іванова, 2000 та інших.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертації є складовою частиною науково-дослідної тематики Тернопільського відділу інституту ветеринарної медицини УААН, завдання 03.01 “Удосконалити засоби діагностики, терапії і профілактики маститів та порушення відтворної функції у корів”, номер державної реєстрації 0197И012756.

Мета і задачі дослідження. Метою наших досліджень було розробити методи і засоби профілактики акушерської патології у корів з використанням біокремнійорганічних пористих адсорбентів.

Для реалізації мети були поставлені такі задачі:–

визначити дію домішок до раціону біокремнійорганічних пористих адсорбентів – вітчизняного цеоліту та угорського хумоліту на мінеральний обмін речовин у корів;–

вивчити вплив цеоліту і хумоліту на якісний і кількісний склад білків крові корів;–

виявити зміни мінерального і білкового обміну в організмі корів, при згодовуванні їм цеоліту і хумоліту, та їх вплив на перебіг родів та післяродового періоду;–

на основі біокремнійорганічного пористого адсорбенту ентеросгелю виготовити зручну для введення в порожнину матки і ефективну за дією лікарську форму для профілактики післяродового ендометриту;–

порівняти ефективність виготовленого препарату і традиційно застосованої у ветеринарному акушерстві екзутера для профілактики післяродового ендометриту у корів.

Об'єкт дослідження: корови чорнорябої породи.

Предмет дослідження: кремнійорганічні домішки вітчизняний цеоліт та угорський хумоліт, ентеросгель.

Методи дослідження. Трепанобіопсію губчастої кістки проводили за методикою В.Б.Борисевича та інш., 1988. У біоптатах визначали питому масу сирої кістки за загальновизнаною методикою, вміст мінеральних елементів в кістковому лізаті методом атомно-адсорбційної спектометрії (W.G. Price, 1972), неорганічний фосфор - за модифікованими методиками колориметричним методом з ванадій-молібденовим реактивом та побудовою калібровочної кривої.

У крові корів визначали: вміст загального білка сироватки крові рефрактометрично за методом Рейса. Фракційний склад білків - методом електрофорезу в поліакридному агаровому гелі з додаванням додецилсульфату натрію (J.K. Laemli, 1970), вираженність ендогенної інтоксикації на основі вивчення рівня середньомолекулярних пептидів (Н.І. Габриелян і інші, 1984), перекисного окислення ліпідів (А.Л.Тогайбаєв і інші. 1988).

Біометричне опрацювання даних ( М.О.Плохинський, 1969; О.В. Поляков, Я.А. Юдіцкий, 1985).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблено та огрунтовано метод профілактики акушерської патології у корів на основі тривалого згодовування у складі раціону домішок біокремнійорганічних препаратів - вітчизняного цеоліту та угорського хумоліту на мінеральний і білковий обмін речовин в організмі тварин.

За результатами біохімічного дослідження крові і спектрофотометрії біоптату кісткової тканини вияснено механізм дії біокремнійорганічних пористих адсорбентів цеоліту і хумоліту на білковий та мінеральний обмін речовин у корів у період сухостою.

Вперше науково доведена ефективність застосування біокрем-нійорганічного пористого адсорбенту ентеросгелю введеного в порожнину матки у формі ентеросгель-пасти для профілактики акушерської патології у корів.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обгрунтовано доцільність використання природних та штучних препаратів з групи біокремнійорганічних сорбентів для профілактики акушерської патології у корів. На основі проведених біохімічних досліджень крові та науково-виробничих дослідів встановлено, що використання у годівлі корів цеоліту та хумоліту є раннім і ефективним методом корекції мінерального та білкового обмінів у період сухостою.

Розроблено і запроваджено метод місцевої санації порожнини матки за допомогою ентеросгель-пасти для профілактики ендометриту.

За матеріалами досліджень разом із працівниками Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок розроблено технічні умови України що до застосування препарату ентеросгель для тваринництва (ТУ У 46.15.543-2000), які схвалені Державною фармакологічною комісією ветеринарної медицини та затверджені Головою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 7 листопада 2000 року та видана настанова по застосуванню препарату ентеросгель для тваринництва, яку затверджено Головним державним інспектором ветеринарної медицини України 8 листопада 2000 року № 15-14/238.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно виконав увесь обсяг експериментальних досліджень, узагальнив результати та провів статистичне опрацювання цифрових даних. Обговорення результатів досліджень та формування висновків проведено під науковим керівництвом доктора ветеринарних наук, професора Калиновського Г.М. Дослідження мінеральних елементів в губчастих кістках, визначення фракційного складу білків проведено за методичною допомогою завідувача лабораторії Тернопільського відділу ІВМ УААН, кандидата біологічних наук Сень Т.М.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорені і схвалені на обласних науково-практичних конференціях “Шляхи підвищення ефективності ветеринарного обслуговування та інспекторського контролю в сучасних умовах” (Тернопіль, 1999), “Нові форми ветеринарного обслуговування тваринництва в умовах реформування агропромислового комплексу” (Тернопіль, 2000), на Міжнародній науково-практичній конференції “Діагностика, профілактика та лікування хвороб продуктивних тварин” (Київ, 2000).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 статей у фахових журналах і міжвідомчих збірниках.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 157 сторінках машинопису і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методики дослідження, експериментальної частини, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури та додатків. Фактичні дані зведені в 31 таблиці і ілюстровані 17 рисунками. Список літератури включає 236 джерел, в тому числі іноземних авторів 35.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ.

Матеріал і методи досліджень. Базовим господарством для проведення досліду була молочно-товарна ферма колгоспу “Світанок” Тернопільського району Тернопільської області.

Експериментальні дослідження проведені впродовж 1994-1996 років на коровах чорно-рябої породи при стійлово-прив'язному утриманні в умовах зимової годівлі та в літній період з використанням пасовищ й підгодівлі зеленими кормами із індивідуальних годівниць. При повному збереженні традиційної технології виробництва молока на фермі дослідні групи формували за принципом аналогів. Для кожного досліду відбирали по 30 корів на сьомому місяці тільності.

Основному досліду передував вирівнювальний період годівлі тривалістю 28 днів, протягом якого остаточно формувався склад контрольної та дослідних груп тварин. Кремнійорганічні домішки в суміші з концентрованими кормами згодовували один раз на добу вранці впродовж 60 днів до отелення та 45 днів після отелення.

Регулювання раціонів здійснювали з урахуванням фактичного поїдання кормів та зміни фізіологічного стану корів (табл.1).

Трипанобіопсію губчатої кістки за методикою В.Б.Борисевича та інш. (1988), і забирання венозної крові проводили в першу стадію отелення. Мінеральний склад біоптату визначали спектрофотометричним методом (W.I. Ргісе, 1972), вміст загального білка в сироватці крові - рефрактометрично за методом Рейса, фракційний склад білків сироватки крові - методом електрофорезу в поліакридному гелі з додаванням додецилсульфату натрію (J.K. Lаеmly, 1970).

Таблиця 1

Схема досліду

Інтенсивність розвитку запального процесу в матці контролювали та оцінювали шляхом дослідження крові за рівнем перекисного окислення ліпідів і нагромадженням малонового диальдегіду в еритроцитах (А.А.Тогайбаєв та інш., 1988), а також за вираженістю ендогенної інтоксикації з врахуванням рівня середньомолекулярних пептидів (Н.І.Габріелян та інші, 1984).

Експериментальне вивчення та порівняння ефективності ентеросгелю в формі пасти та екзутера при патології другої та третьої стадії отелення, з метою профілактики післяродового ендометриту, проведено згідно схеми, представленої в таблиці 2.

Ентеросгель-пасту готували заздалегідь шляхом змішування 70 г ентеросгелю з 30 мл стерильного фізіологічного розчину натрію хлориду і в скляному посуді з притертим корком зберігали в холодильнику при температурі +50 С. Ентеросгель-пасту і екзутер вводили в порожнину матки рукою в поліетиленовій рукавиці.

Коровам всіх дослідних груп крім ентеросгелю та екзутеру два рази з інтервалом 12 годин внутрішньом'язово вводили по 2 мл альфатокоферолу ацетату.

Біометричне опрацювання одержаних даних проводили згідно існуючих методик (Плохинський І.А., 1969; Поляков О.В., Юдіцкий Я.А., 1985).

Таблиця 2

Схема порівняльного вивчення ефективності ентеросгелю та екзутеру для профілактики післяродового ендометриту

Динаміка мінеральних елементів і питомої маси кісткової тканини дослідних тварин. Питома маса сирої кістки сухостійних корів в обох дослідах збільшувалась, як під впливом цеоліту (Р<0,05), так і хумоліту (Р<0,05) (-табл.3).

Таблиця З

Питома маса і вміст основних мінеральних елементів в трепанобіоптатах корів (n = 10)

Примітка.У цій і наступних таблицях вірогідність відносно контролю:

Згодовування кремнійорганічних домішок у зимовий період в обох дослідних групах сприяло підвищенню кальцій-фосфорного співвідношення з 1,14:1 у контролі до 1,36:1 при використанні цеоліту і 1,40:1 - хумоліту. В контрольній групі низьке кальцій-фосфорне співвідношення було в основному за рахунок дефіциту кальцію в кістках (50,2±1,9 зимою і 66,1 ±5,7 г/кг влітку).

В літній період кальцій-фосфорне співвідношення у тварин усіх груп вірогідно не відрізнялось (1,48:1 – 1,44:1 - 1,54:1) і не залежало від згодовування кремнійорганічних препаратів. У дослідних тварин зберігалась тенденція до збільшення вмісту кальцію (66,1±5,7 – 71,4±4,9 – 69,8±6,7 г/кг) та фосфору (44,5±5,1 – 49,3±4,1 – 45,4±3,8 г/кг) в одиниці об'єму сирої кістки. Це, очевидно, обумовлено тим, що під дією кремнійорганічних домішок, збільшувалась кількість альбуміну і вітамін Д-транспортного білка. Альбумін характеризується високою транспортною активністю в перенесенні Са2+, а вітамін Д приймає активну участь у засвоєнні кальцію.

Вміст магнію під впливом згодовування цеоліту (1,5±0,1 г/кг і 2,1±0,16 г/кг) і хумоліту (1,6±0,1 і 2,4±0,26 г/кг), як в зимовий, так і в літній періоди, порівняно з контролем (1,3±0,1 і 1,7±0,11 г/кг), мав виражену тенденцію до зростання при перевазі в літній період у другій дослідній (2,4±0,26 г/кг) групі на 41%.

Вміст натрію в трепанобіоптатах від корів усіх груп (зимовий період: контроль –3,1±0,21 г/кг, І дослідна – 3,2±0,31 г/кг, II дослідна – 3,0 ± 0,27 г/кг; літній період: 3,1±0,2 г/кг, 3,3±0,37 г/кг = 3,4±0,24 г/кг відповідно) коливався в незначних межах, а калію в дослідних групах був вищий зимою на 53-55% (254±33,3 - 395±36,1 - 391±36,4 мг/кг, Р<0,05), влітку вірогідно (Р>0,05) не відрізнявся (379,0±35,7 - 387,0±33,2 - 367,0±34.8 мг/кг).

Вірогідне збільшення цинку в трепанобіоптатах дослідних корів (зима: 58,6±5,2 –85,6±6,4 – 81,7±9,3 мг/кг , Р<0,05; літо: 49,6±5,1 - 79,8±8,2 - 86,4±8,7 мг/кг, Р<0,001) зумовлено, перш за все, його дефіцитом у кормах і воді. Вміст мангану теж вірогідно вищий у корів дослідних груп, як зимою (0,8±0,009 - 1,1±0,14 - 1,7±0,18 мг/кг, Р<0,05), так і влітку (0,7±0,08 - 1,6±0,09 - 1,4±0,16 мг/кг, Р<0,001). Отже, вірогідно вищий вміст у кістковій тканині вказаних макро- і мікроелементів свідчить про високий рівень їх засвоєння із кремнійорганічних сполук.

Вірогідне зменшення вмісту міді в кістках корів дослідних груп, порівняно з контрольною, в зимовий (13,4±2 - 9,7±0,66 - 9,4±0,78 мг/кг, Р<0,05) і літній (14,1±1,6 –9,8±0,75 – 8,3±0,94 мг/кг, Р<0,05) періоди обумовлене тим, що іони міді в шлунково-кишковому тракті адсорбуються кремнійорганічними препаратами і таким чином блокується їх надходження в кісткову тканину.

Кадмій і свинець - отруйні остеотропні елементи (В.А. Книжников, Л.І. Марей, 1968; Р.С. Ворцев, 1979; Н.В. Радіонова, 1989). У кістковій тканині корів дослідних груп кадмію міститься менше , ніж у контрольній (зима: 0,4±0,06 - 0,3±0,04 – 0,3±0,05 мг/кг; літо: 0,2±0,04 - 0,18±0,02 - 0,12±0,03 мг/кг) і в літній період, порівняно з зимою його майже в 2 рази менше. Концентрація свинцю в зимовий період (11,2±1,3 – 6,4±0,4 – 9,1± 0,7 мг/кг) нижча порівняно з літнім (13,6±1,4 - 8,2±0,63 - 9,8±0,82 мг/кг) і в обидва періоди досліджень у дослідних групах тварин нижча, ніж в контрольній. Різниця між дослідними і контрольною групами за вмістом обох елементів вірогідна (Р<0,05) в зимовий період, а свинцю - в літній період (Р<0,001).

Отже, згодовування коровам хумоліту і цеоліту обумовлює зростання питомої маси сирої кістки і питомого вмісту основних мінеральних речовин, нормалізацію кальцій-фосфорного співвідношення, а також зменшення концентрації остеотропних отруйних елементів кадмію і свинцю в губчастих кістках сухостійних корів.

Вплив кремнійорганічних домішок на вміст загального білка та білкових фракцій у сироватці крові. У корів дослідних груп спостерігалась тенденція до збільшення вмісту загального білка, як в зимовий (68,8±4,02 -74,4±6,9 - 78,2±3,61 г/л), так і в літній (73,4±5,64 - 77,4±2,61 - 79,7±4,23 г/л) періоди досліду. Збільшення в зимовий період вірогідне між дослідними і контрольною групами. В першій дослідній групі, порівняно з контрольними тваринами, містилося загального білка більше на 8,1%, в другій - на 13,6% (Р<0,001). В контрольній групі вміст загального білка в зимовий період був дещо нижчим фізіологічної межі, що вказує на дефіцит білків і амінокислот у кормах. Як в зимовий, так і в літній періоди досліджень установлено більш виражений вплив хумоліту на зростання вмісту загального білка.

Збільшення вмісту загального білка під впливом цеоліту і хумоліту до 74,4–78,2 г/л сприяло підвищенню запліднення корів в 2,5-3 рази (Р<0,001).

Денситометрія отриманих елетрофореграм дозволила одержати відсотковий вміст білкових фракцій, а через величину рівня загального білка в сироватці крові їх концентрацію в г/л.

Перша білкова фракція, ідентична високомолекулярним білкам b- ліптопротеїду і білку JGM, в зимовий період досліду в контрольній групі була нижчою на 11% проти першої, та на 15,9% проти другої дослідних груп. Відсотковий вміст першої білкової фракції в літній період суттєво не відрізнявся (Р>0,05) між дослідною та контрольною групами, але тенденція до збільшення його в дослідних групах спостерігалася.

Вміст другої фракції білків – a2 макроглобулінів в зимовий період досліду менший на 7,2-7,9%, але різниця між дослідними і контрольною групами невірогідна. Вірогідне зменшення третьої фракції білків - гамаглобулінів і церулонлазміну обумовлене здатністю кремнійорганічних пористих сорбентів зменшувати надходження міді з раціону, що спричинило зниження вмісту церулоплазміну.

Показники четвертої фракції білків вірогідно відрізнялися у всіх групах корів. Оскільки b-гаптоглобулінам властиво міцно зв'язувати гемоглобін у відношенні 1:1, то це є виразом захисної реакції організму на зниження третьої фракції білків. Цей комплекс має відношення до кровотворення і затримує залізо, запобігаючи негативній дії вільного гемоглобіну на нирки (А. Уайт, 1981).

У зимовий період на фоні загального підвищення концентрації всіх фракцій білків показники білка С-7, системи комплементу шостої фракції, у корів дослідних груп вірогідно збільшувались, що вказує на вищу напруженість неспецифічного імунітету у них.

Сьома, восьма і дев'ята фракції білків, що відповідають підфракціям трансферину, не мають вірогідних відмінностей.

Вміст альбуміну, що відповідав десятій фракції білків, в зимовий період вірогідно був вищим у корів дослідних груп (контроль 22,13±2,11 г/л, при згодовуванні цеоліту - 29,24±2,00 г/л, Р<0,001 хумоліту 28,71 ±1,60 г/л Р<0,05). В літній період вірогідність різниці між групами зникала (24,54±1,84 - 27,31±1,61 – 27,65±2,42 г/л), але тенденція до збільшення зберігалася.

Дванадцята фракція представлена вітамін-Д транспортним білком і її вміст у зимовий період в другої дослідної групи, порівняно з контролем був вищим (0,74±0,06 –0,84±0,09 – 0,91±0,07 г/л, Р<0,05), а в літній період збільшувався в 1,5-3,2 рази в обох дослідних групах (0,30±0,06 – 0,49±0,05 – 0,92±0,07 г/л, Р<0,001).

Отже. при тривалому згодовуванні коровам цеоліту і хумоліту спостерігалася тенденція до нормалізації білкового обміну, що і обумовило підвищення рівня майже всіх фракцій білків сироватки крові. Зниження фракцій гамма-глобулінів і церулоплазміну в зимовий період вело до компенсаторного підвищення гаптоглобулінів і гемопексину, що мають відношення до кровотворення.

Вплив кремнійорганічних домішок на перебіг родів. Як видно з даних таблиці 4, у корів дослідних груп, порівняно з контрольною, в обидві пори року спостерігалось менше родових ускладнень у стадії виведення плода.

У 40% корів контрольної групи в зимовий період досліду зареєстровано патологію виведення плоду, що більше на 30% порівняно з першою і на 20% - з другою дослідними групами. Всі ускладнення стадії виведення плода у корів контрольної групи обумовлені слабими потугами і переймами, що у трьох випадках були пов'язані з неправильним членорозташуванням і позицією плодів, один - з недостатнім розкриттям шийки матки.

У корів першої дослідної групи патологія виведення плода була обумовлена передчасним розривом навколоплідних оболонок і наступною сухістю родових шляхів, а у корів другої дослідної групи - неправильним членорозташуванням частин тіла плодів. У літній період патологія другої стадії родів в контрольній групі корів не зменшилась, а у дослідних груп зросла (табл.4). Збільшення на 10% випадків акушерської патології в обох дослідних групах корів у літній період порівняно із зимовим пояснюється, на наш погляд, незбалансованою за поживною цінністю та макро- і мікроелементами годівлею в період першої половини тільності.

Таблиця 4

Вплив кремнійорганічних домішок на перебіг родів ( n=10)

Тривалість послідової стадії у корів контрольної і дослідних груп в обидві пори року була теж неоднакова. У корів, яким згодовували кремнійорганічні домішки, зареєстровано в 2,5-3 разів менше випадків затримання навколоплідних оболонок.

У зимовий період у перші 12 годин після виведення плодів в дослідних групах послід відділився у 80% корів, що на 30% більше, ніж в контрольній. У літній період така тенденція зберігалася: у 80% корів дослідних груп послід відділився самостійно до 12 годин після виведення плодів, а у контролі - у 70%.

Отже, перебіг отелень у корів дослідних груп, як в зимовий, так і в літній період, за однакових умов годівлі і утримання, був у два - чотири рази легшим, ніж у контрольній. За даними В.А. Бурлаки, (1991); М.К. Колосова, (1991) домішки до раціону кремнійорганічних сполук підвищують засвоєння кормів, вносять в раціон мінеральні речовини, що покращує загальний стан організму і його родову діяльність.

Динаміка післяродового періоду у дослідних корів. Виділення лохій, як клінічний показник перебігу післяродового періоду і один з важливих критеріїв оцінки інволюції статевого апарату, у корів контрольної групи в зимовий період (табл. 5) тривало довше (26,4±1,9 днів), ніж у дослідних (17,9±1,1 днів при згодовуванні цеоліту і 17,2±1,4 днів - хумоліту).

Таблиця 5

Перебіг післяродового періоду у корів.

У дослідних корів обох груп тривалість виділення лохій була однаковою. Вірогідно коротший час виділення лохій у корів дослідних груп обумовлений вмістом у згодовуваних домішках, очевидно, перш за все, кальцію, що брав безпосередню участь у процесі скорочення м'язових клітин стінки матки.

У літній період термін виділення лохій у корів контрольної групи (19,0±1,6 днів) був теж довший, ніж у першої (14±1,1 днів) і другої дослідних груп (15,0±1,3 днів), але однаковий в обох дослідних.

У літній період термін виділення лохій у корів контрольної і дослідних груп був коротший , ніж в зимовий (табл.5).

Післяродовим гострим гнійно-катаральним ендометритом у контрольній групі в зимовий період захворіло в 3 рази більше корів, ніж в літній, а у дослідних - по 1 корові в обидві пори року; влітку у другій дослідній групі корів, яким згодовували хумоліт, хворих ендометритом не було виявлено (табл.5). Такий стан є беззаперечним свідченням впливу згодовуваних добавок цеоліту і хумоліту на перебіг післяотельного періоду. Тривалість захворювання в зимовий період у корів контрольної групи (16 днів) довша, ніж у корів, яким згодовували цеоліт (14 днів, Р>0,05) та хумоліт (12 днів, Р<0,05); у літній період ця різниця не є вірогідною (Р>0,05). Профілактична ефективність цеоліту і хумоліту проявлялася і в тому, що в дослідних групах захворіло менше корів прихованим хронічним ендометритом (табл.5).

Інтервал від родів до запліднення в зимовий період у корів контрольної групи довший порівняно з тими, яким згодовували цеоліт на 26,1 днів, хумоліт - на 19,2 днів (Р<0,001). В літній період різниця між контрольною (72,1 ±6,8 днів) та дослідними (61,6±4,3 дні перша і 51,2 ± 1,2 днів друга) групами корів за часом від отелення до запліднення теж вірогідна (Р<0,001).

При першому осіменінні в дослідних групах корів в обидві пори року запліднилось більше корів (Р<0,001) за винятком другої дослідної в літній період.

Отже, введені до раціону корів в сухостійний і післяродовий періоди цеоліт і хумоліт вплинули на інтенсивність функціональних змін в статевому апараті, що обумовило зменшення у 2-3 рази акушерських захворювань та прискорило перебіг післяродових інволюційних змін в організмі.

Ефективність ентеросгелю у формі пасти для профілактики післяродового ендометриту. Для профілактики ендометриту, що виникав на грунті патології другої та третьої стадії родів, як показали наші дослідження, доцільним є застосування засобів, які мають властивість місцевої санації вогнища інфекції, дезинінтоксикуючу, антиоксидантну і мембранопротекторну дію. До таких речовин належить ентеросгель - новий препарат з групи біокремнійорганічних пористих сорбентів, який у формі пасти ми вперше застосовували у ветеринарній медицині для введення у порожнину матки.

У контрольній групі із 10 корів з патологією другої і третьої стадії родів при відсутності профілактичної обробки захворіло гострим гнійно-катаральним ендометритом 7 тварин, тоді як із 10 корів з такою ж патологією, оброблених ентеросгель-пастою, захворіло при дворазовій обробці - одна корова, при одноразовій обробці - дві корови.При внутрішньоматковому введенні з метою профілактики післяродовою ендометриту коровам з аналогічною патологією однієї палички екзутеру дворазово захворіло 5, двох паличок одноразово - 3 тварини (табл. 6). Оскільки коровам обох груп ін'єкували токоферол, то зменшення захворювання при застосуванні ентеросгель-пасти обумовлено його здатністю до абсорбції токсичних продуктів розпаду вмістимого матки та її санації.

Нами також встановлено зростання кількості середньомолекулярних пептидів у хворих корів контрольної групи, що виражає ступінь ендогенної інтоксикації і вказує на розвиток запального процесу (Н.І. Габріелян, 1984; В.Й. Іздепський та інші, 1997).

Таблиця 6

Показники профілактики післяродового ендометриту при патології родів з допомогою ентеросгелю та антиоксидантів

У корів, яким вводили ентеросгель два рази по 50г, рівень середцьомолекулярних пептидів зменшувався з 0,561±0,004 до 0,243±0,001 одиниць екстинкції (на 56,7%), одноразово 100 г - з 0,621±0,003 до 0,287±0,001 одиниць екстинкції (на 54,8%), а при введенні 1 таблетку екзутеру два рази з 0,493±0,002 до 0,396±0,003 (на 19,7%), двох таблеток одноразово - з 0,511±0,006 до 0,291±0,002 одиниць екстинкції (на 43,1%). У корів контрольної групи спостерігалось зростання середньо-молекулярних пептидів з 0,549±0,001 до 0,614±0,004 одиниць екстинкції або на 11,8%.

Концентрація метаболітів вільнорадикального окислення ліпідів, які є одним з важливих індикаторів запалення, теж помітно знижувалась. Так, рівень малонового диальдегіду, що є кінцевим продуктом окислення ліпідів, при дворазовому застосуванні ентеросгелю зменшувався з 4,85±0,3 до 3,06±0,42 мкм/л (на 28%), одноразовому - з 4,17±0,37 до 2,98±0,31 (на 37%), однієї таблетки екзутеру дворазово - з 5,21±0,37 до 4,63±0,45 (на 11,4%), двох таблеток одноразово - з 4,76±0,33 до 3,57±0,21 мкм/л (на 25%).

У тварин контрольної групи наступило зростання вмісту малонового диальдегіду з 3,97±0,29 до 4,21±0,29 мкм/л (на 6%).

Завдяки високій біосумісності, пластичним та поверхнево активним властивостям ентеросгель-паста, введена в матку, обволікала слизову оболонку не руйнуючи муцинів, забезпечила дезінтоксикацію організму відносно продуктів запалення, а також проявляла адсорбційно-евакуаторну активність щодо запального ексудату шляхом його дренування через капілярну мережу матриці, а середньомолекулярні речовини органічної природи адсорбувались на її гранулах (Ю.М.Шевченко із співавт., 1994). Таким чином забезпечувався протизапальний та анальгезуючий ефект, що обґрунтовує доцільність використання біокремнійорганічного пористого сорбенту ентеросгелю-пасти для профілактики післяродових ускладнень.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні впливу біокремнійорганічних пористих сорбентів на перебіг тільності і отелення та профілактику акушерської патології у корів.

2. Добавка до складу раціону корів в сухостійному періоді кремнійорганічних домішок цеоліту або хумоліту в дозі 0,5 г/кг маси тіла не викликала патологічних змін в їх організмі і негативно не вплинула на розвиток плода.

3. У корів дослідних груп патологія другої стадії отелення у зимово-стійливий період утримання внаслідок згодовування цеоліту і хумоліту зменшилась на 20-30%%, в літній період на 10-20 %%. Патологія третьої стадії отелення зменшилась відповідно 50-75 %%.

4. Застосування коровам цеоліту і хумоліту у сухостійний та післяродовий періоди зменшувало у 2-3 рази розвиток післяродової патології, при цьому скорочувалась тривалість виділення лохій в зимовий період на 8,5 і 9,2 днів, в літній період на 5,1 та 4,3 днів та інтервал від родів до плідного осіменіння на 26,1±3,3 і 19,2±2,7 та 10,5±2,5 і 20,9±5,6 днів відповідно.

5. Тривале згодовування коровам в період сухостою цеоліту і хумоліту сприяло:

а) збільшенню у сироватці крові корів дослідних груп вмісту загального білка порівняно з контрольною в зимово-стійловий період при згодовуванні цеоліту на 8,1% (Р<0,05), хумоліту - на 13,6% (Р<0,05), в літній період на 5,4% (Р<0,05) і 8,5% (Р<0,001) відповідно;

б) нормалізації білкового обміну, що супроводжувалось підвищенням у крові рівня всіх фракцій за винятком гамма-глобулінів та церулонлазміну. Зниження рівня фракції гамма-глобулінів та церулоплазміну в зимовий період привело до компенсаторного підвищення гаптоглобуліну і гемопексину, які мають відношення до кровотворення;

в) збільшенню питомої маси сирої кістки (зимою: 0,36±0,04 – 0,54±0,06 – 0,51±0,06 г/кг; влітку: 0,53±0,03 - 0,82±0,05 - 0,76±0,07 г/кг), питомого вмісту основних мінеральних речовин, (зимою: 0,04±0,01 – 0,10±0,02 - 0,09±0,001 г/см3, влітку: 0,07±0,009 - 0,21±0,01 - 0,19±0,02 г/см3) і зменшення концентрації остеотропних отруйних елементів свинцю і кадмію в одиниці об'єму кісткової тканини (зимою: свинець: 11,2±1,3 - 6,4±0,4 – 9,1±0,7 мг/кг, кадмій: 0,4±0,06 - 0,3±0,04 - 0,3±0,06 мг/кг; влітку, свинець: 13,6±1,1 - 8,2±0,63 - 9,8±0,82 мг/кг, кадмій: 0,2±0,04 - 0,18±0,2 -0,12±0,3 мг/кг);

г) підвищенню кальцій-фосфорного співвідношення в губчастих кістках з 1,14:1 у контролі до 1,36:1 під впливом цеоліту і до 1,40:1 - хумоліту.

6. При порівняльному вивченні вітчизняного цеоліту та угорською хумоліту не встановлено вірогідної різниці в їх дії на організм тільних та отелених корів.

7. При патології другої або третьої стадій родів внутрішньоматкове введення біокремнійорганічного пористого сорбенту ентеросгелю-пасти в поєднанні з парентеральним застосуванням альфатокоферолу ацетату забезпечило профілактику післяродового гострого ендометриту у 90-80% корів.

8. Ефективність ентеросгель-пасти в профілактиці післяродового гострого ендометриту, що виникає при патології родів II і III ступенів вища на 35% порівняно з екзутером.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ПРАКТИКИ.

1. Для профілактики патології другої та третьої стадій родів, скорочення тривалості інволюції матки та інтервалу від родів до плодотворного осіменіння коровам в сухостійному та перших 45 днів післяродового періоду необхідно згодовувати цеоліт або хумоліт в дозі 0,5 г/кг маси тіла.

2. З метою профілактики гострого післяродового ендометриту, який розвивається при патології другої та третьої стадій родів коровам через 30 хв після народження теляти вводити внутрішньом'язово альфатокоферолу по 2 мл два рази на добу, а в порожнину матки – ентеросгель-пасту по 50 мл два рази на добу або 100 мл один раз на добу.

Список праць опублікованих за темою дисертації

1. Калиновський Г.. Сень Т., Малимін Р., Сень Т, Ковтун II. Аспекти ведення тваринництва на територіях з антропогенним впливом // Вете-ринарна медицина України .- 1999.- №4.- С. 28.

(Дисертант прийняв участь у проведенні досліджень, аналізі їх результатів та написанні статті).

2. Малимін Р., Сень Т., Сень Тамара. Препарати детоксикуючої дії у ветеринарній медицині // Ветеринарна медицина України.- 1999.- №8.- С. 34.

(Дисертантом проведенні дослідження, зроблено літературний огляд та написано роботу).

3. Малимін Р.Є.. Сень Тамара, Смолюк П., Сень Т. Одержання повноцінного приплоду шляхом оптимізації годівлі високотільних корів. // Ветеринарна медицини України - 1999.- №10.- С. 28.

(Дисертантом проведенні дослідження та аналіз їх результатів, написана робота).

4. Малимін Р.Є. Профілактика акушерської патології шляхом корекції годівлі високотільних корів. // Київ, Науковий вісник НАУ, Проблеми ветеринарної медицини. - 2000. В. 28.- С. 372-373.

5. Малимін Р.Є. Профілактика біокремнійорганічними препаратами післяотельного ендометриту. // Київ, Науковий вісник НАУ, Проблеми ветеринарної медицини .- 2000.- В. 28. С. 374-375.

Малимін Р.Є. Біокремнійорганічні пористі сорбенти в профілактиці акушерської патології у корів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 - ветеринарне акушерство. Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького - Львів, 2000.

Дисертація присвячена вивченню впливу домішок до раціону корів біокремнійорганічних пористих адсорбентів, вітчизняного цеоліту та угорського - хумоліту на мінеральний і білковий обмін та перебіг родів і післяродового періоду.

Установлено, що згодовування коровам в зимовий і в літньо-пасовищний періоди протягом 60 днів до родів і 45 днів після родів цеоліту і хумоліту в дозі 0,5 л на 1 кг маси тіла не впливає негативно на показники фізіологічного статусу корів.

На основі ентеросгелю виготовлено ентеросгель-пасту, введення якої в порожнину матки корів у поєднанні з ін'єкцією вітаміну Е, профілактує гострий післяродовий ендометрит.

Згодовування цеоліту і хумоліту сприяє збільшенню питомої маси сирої кістки, підвищенню вмісту кальцію на 5 - 40% і фосфору на 2 -11% в кістковій тканині і зростанню кальцієво-фосфорного співвідношення в зимовий період з 1,14:1 у контролі до 1,36:1 при використанні цеоліту і 1,40:1 - хумоліту, також зростає вміст у крові - загального білка на 5 -13% та окремих його фракцій.

Отримані результати досліджень дали змогу рекомендувати тваринникам і фахівцям ветеринарної медицини методи і засоби профілактики патології родів і післяродового періоду у корів.

Ключові слова: біокремнійорганічні пористі адсорбенти, хумоліт і цеоліт, роди, післяродовий період, ентеросгель-паста, ендометрит.

Малымин Р.Е. Биокремнийорганические сорбенты в профилактике акушерской патологии у коров. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 - ветеринарное акушерство. Львовская государственная академия ветеринарной медицины им. С.З.Гжицкого - Львов, 2000.

Диссертация посвящена изучению влияния добавок к рациону коров биокремнийорганических пористых адсорбентов отечественного цеолита и венгерского -хумолита на минеральный обмен, течение родов и послеродового периода.

Установлено, что скармливание коровам цеолита и хумолита в дозе 0,5 г на 1 кг массы тела в зимний и летне-пастбищный периоды на протяжении 60 дней до отела и 45 дней после отела не оказывает отрицательного влияния на показатели физиологического статуса коров.

Скармливание коровам цеолита и хумолита обеспечивает увеличение массы сырой кости, повышению содержания кальция на 5 - 40% и фосфора на 2 - 11% в костной ткани и возрастанию кальций-фосфорного соотношения в зимнее время с 1,14:1 в контроле до 1,36:1 при использовании цеолита и 1,40:1 - хумолита. Содержание отдельных микроэлементов в зимнее время тоже возрастает: калий - на 55 и 53%, цинк - на 46 и 39%, марганец - 37 и 112% и в летнее: калий- на 2,1%, цинк - 60 и 74%, марганец - 128 и 100 %. Как в зимнее, так и в летнее время выявлено уменьшение содержания в костной ткани железа, меди, свинца и кадмия на 40-4%.

Под влиянием цеолита и хумолита установлено возрастание в крови содержания общего белка на 5-13% и отдельных его фракций.

Проведённое исследование белков плазмы крови доказывает достоверные изменения фракционного состава. Особенный интерес вызывает третья фракция -гаммаглобулинов и церуплазмина. Установлено достоверное уменьшение этой фракции, что очевидно, связано с сорбцией ионов меди кремнийорганическими сорбентами. Как компенсаторную реакцию организма выявлено увеличение четвёртой фракции, что отвечает фракции гаптоглобулина. Выражены изменения во фракциях альбуминов, гематоксина и витамин -Д переносящего белка.

Введённые в рацион коровам за 60 дней до отёла и 45 дней после его цеолит и хумолит оказали положительное влияние на течение родов, особенно в зимний период содержания коров. Патология родов в опытных группах животных была на 30 и 20% меньше, чем в контроле. У 80% коров опытных групах в зимний период содержания послед отделился в первые 12 часов после родов, в контрольной группе - 50%.

В опытных группах коров в зимний период время выделения лохий сократилось в сравнении с контролем на 8,5 дня при скармливании цеолита и на 9,2 дня - хумолита при зимне-стойловом содержании и соотвественно на 5,6 и 4,3 дня в летне-пастбищный период ( Р<0,001).

Соответственно сократился интервал от родов до оплодотворения на 26,1 и 19,2 дня при зимне-стойловом содержании коров. Оплодотворилось при первом осеменении в опытных группах 60% коров против 20% в контроле. При летне-пастбищном содержании животных также отмечали разницу между опытными группами и контролем. Так интервал от родов до оплодотворения сократился соответственно на 10,5 – 20,9 дней, а оплодотворяемость увеличилась в 1,5 раза (Р<0,001).

Энтеросгель активно сорбирует продукты распада травмированных тканей. Благодаря его пластическим и поверхносноактивным свойствам проявляется адсорбционно-эвакуаторная активность по отношению к воспалительному экссудату. На основе этого изготовлено энтеросгель-пасту путём смешивания 70 г энтеросгеля с 30 мл стерильного физиологического раствора, которую вводили в полость матки коров в сочетании с инъекцией альфатокоферола, что профилактировало острый послеродовой эндометрит.

У коров, которым вводили энторосгель-пасту внутриматочно уровень среднемолекулярных пептидов понижался на 56,7 - 54,8 %, в контроле - увеличился на 11,8%. Отмечено снижение малонового диальдегида при двухкратном введении энтеросгеля-пасты на 28%, однократном - на 37% при увеличении его в контрольной групе на 6%.

Таким образом предложен метод профилактики эндометритов, который базируется на введении в полость матки искуственных сорбентов, что является перспективным и физиологически оправданным методом профилактики послеродовых гнойносептических заболеваний.

Полученные результаты исследований дали возможность рекомендовать животноводам и работникам ветеринарной медицины доступные средства и методы профилактики патологии родов и послеродового периода у коров.

Ключевые слова: биокремнийорганические пористые адсорбенты, хумолит, цеолит, роды, послеродовой период, энтеросгель-паста, эндометрит.

Malymin R. E. Byosiliconorganic porous sorbents for obstetrics pathology prophylactic in the cow's. - Manuscript.

The dissertation for getting the scientific degree of the candidate of veterinarian science with the specialization 16.00.07 - veterinarian obstetrics,- Lviv State Academiy of Vetcrinarny Medicine name after S.Z. Hzhytskyi.- Lviv.- 2000.

The dissertation is devoted to the studding of the influence of the admixtures to the cows