МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА Державна МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ім. І. Я. Горбачевського

МАРЧИК Валентина Іванівна

УДК 611.0-572.5.-314.7-911.375.2

ВПЛИВ УРБАНІЗАЦІЇ НА МОРФОЛОГІЧНИЙ СТАТУС ПОТОМСТВА ДРУГОГО ПОКОЛІННЯ СІЛЬСЬКИХ МІГРАНТІВ

14.03.01 — нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Тернопіль — 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному уінверситеті.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Афонін Анатолій Петрович,

Криворізький державний педагогічний університет, професор кафедри зоології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шапаренко Павло Пилипович, Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри нормальної анатомії;

кандидат биологічних наук, доцент Довгань Олена Миколаївна, Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського, доцент кафедри фізичного виховання і здоров’я.

Провідна установа: Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, м. Івано-Франківськ

Захист дисертації відбудеться “30” листопада 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.01 у Тернопільській державній медичній академії ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України

(46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 12.

Автореферат розісланий “25” жовтня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук,

професор Боднар Я.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Життя сучасної міської людини і її здоров’я значною мірою залежить від багатьох антропогенних чинників. Збіг різних соціально-економічних, генетичних і екологічних умов створюють на індивідуальному та популяційному рівні той фон, на якому розкриваються тимчасові морфометричні зміни (Никитюк Б.О., Корнетов Н.О., 1998; Ямпольська Ю.А., 1996, 1998; Bogin B., Loucky J., 1997). Наприкінці XX століття урбанізація набула глобального характеру з якісно новими і більш інтенсивними видами впливу на людину, до яких у неї відсутні або недостатньо розвинуті адаптаційні механізми, що формувалися в природних умовах протягом еволюції людства.

Прогнозуються екологічні моделі, у яких поріг припустимого урбаністичного впливу може бути пройдений і без додаткового приросту населення і подальшого промислового розвитку (Mathews J.T., 1991). У зв’язку з актуальністю даної теми пріоритет одержують наукові пошуки з проблем антропогенної діяльності. В декларації Європейського регіонального бюро ВООЗ визначено пріоритетні задачі з між-дисциплінарних досліджень, що спрямовані на конструювання благополучних екологічних систем (Гербільський Л.В., 1996).

Ріст і розвиток людини віддзеркалюють процеси, що відбува-ються в суспільстві, тому проведення антропометричних досліджень є найважливим стратегічним напрямком у розвитку морфології (Бобрик І.І., 1995,1995; Eveleth P.B., 1994).

Дані фізичного розвитку дітей можуть і повинні бути одним із головних інформаційних показників системи моніторингу оцінки здоров’я як індивіда, так і популяції в цілому (Матвєєва Н.О., Кузмичев Ю.Г., Кабанець О.Л. та ін., 1997). Поглиблена оцінка здоров’я людини та реалізація її соціального і біологічного функціонування, прогнозування в системі організм-середовище потребує розробки і періодичного перегляду нормативів тілесної будови організму (Литвинов В..Н., Котляров В.С., Дубенец О.Н., 1994; Матвєєва Н.О., Кузмичев Ю.Г., Кабанець О.Л. та ін., 1997; Ямпольська Ю.А., 1996, 1998; Нечитайло Ю.М., 1999, Moro D., Grugni G. Morabito F. et al., 1996).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планів наукових досліджень в рамках регіональної програми “Діти Дніпропетровщини” (протокол №4 від 07.05.1998 р. засідання вченої ради Дніпро-петровського інституту освіти), що є складовою частиною Національної комплексної програми “Діти України”, затвердженою президентом України наказом №63/96 від 18.01.1996 р., автором особисто виконано розділ дослідження змін соматичного розвитку потомства другого покоління сільських мігрантів в умовах урбанізації, що викладений у матеріалах дисертації.

Мета роботи. Встановити основні закономірності змін у морфо-логічному статусі потомства другого покоління сільських мігрантів в умовах урбанізації і підготувати методичні рекомендації з оцінки рівня фізичного розвитку дітей дошкільного віку.

Завдання дослідження:

1. Розширити і доповнити дані про сучасні тенденції морфологіч-ного розвитку дітей міської популяції за результатами досліджень випадкової вибірки.

2. Дослідити морфологічний розвиток та кореляційні зв’язки і ступінь морфологічної інтегрованості потомства другого покоління сільських мігрантів і виявити закономірні зміни у показниках.

3. Провести аналіз показників соматичного розвитку у потомства другого покоління сільських мігрантів при різному ступені генетичної подібності й розходження.

4. Підготувати методичні рекомендації з оцінки рівня фізичного розвитку дітей дошкільного віку.

Об’єкт дослідження: антропометрія дітей віком від чотирьох до семи років міської та сільської популяцій.

Предмет дослідження: адаптаційні зміни структурного статусу потомства другого покоління сільських мігрантів внаслідок впливу урбаністичного чинника.

Методи дослідження: антропометричних вимірів за загаль-новизнаною методикою, що дало можливість встановити зміни у показниках середніх розмірів тіла, інтенсивності росту та варіабельності соматичних ознак. З метою визначення потомства мігрантів серед міських дітей, а також оцінки генетичної подібності й розходження використані анкетні дані про місце народження дитини, батьків і предків. Методом кількісного визначення ступеня морфологічної інтегрованості біологічної системи та кореляційних плеяд вивчено взаємозв’язок між антропометричними ознаками, який характеризував рівень соматичної адаптації потомства мігрантів в умовах урбанізації. Статистичні методи використовувались для аналітичного аналізу всіх цифрових даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Використано новий підхід для вирішення поставлених завдань, який полягав в комплексному застосуванні методів дослідження (антропометричних вимірів та методик і кількісного визначення ступеня морфологічної інтегрованості біологічної системи), що дав цілісне уявлення про зміни соматичного розвитку потомства сільських мігрантів в урбанізованій популяції.

Вперше встановлена пряма лінійна залежність між рівнем резистентності морфологічної інтегрованості потомства другого покоління сільських мігрантів та числом соматичних ознак, у яких виявлені достовірні зміни. Вперше одержано, що на даному етапі соматичної адаптації до урбаністичного середовища в потомства сільських мігрантів ступень морфологічної інтегрованості відчутно не змінюється за рахунок істотних змін у показниках антропометричних ознак.

Вперше показано, що в умовах дії урбаністичного чинника спостерігається зсув фази активізації росту на більш ранній віковий період у потомства мігрантів із меншим ступенем генетичної однорідності (один із батьків є уродженцем міста) і відсутність змін у темпі росту у потомства мігрантів із більшим ступенем генетичної однорідності (обоє батьків є уродженцями міста).

Вперше показано, що у дітей дошкільного віку, незалежно від популяції, при стрибкоподібному характері ростової активності діапазон індивідуальної мінливості має тенденцію до збільшення у період мінімальної швидкості росту.

Подальшого розвитку набуло положення про дебрахикефальну спрямованість змін форми голови жителів урбанізованих популяцій.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження доповнюють і поглиблюють існуючі уявлення про ріст та розвиток дітей міської популяції. Результати дисертаційної роботи можуть стати базою для подальшого вивчення морфологічної адаптації людини в умовах урбанізації.

Розроблені методичні рекомендації (за сигмальними відхилен-нями і центильними стандартами), що впроваджені у міському відділі народної освіти та відділі гігієни дітей і підлітків санепідстанції м. Кривого Рогу, на факультеті післядипломного навчання Дніпро-петровської медичної академії, можуть бути використані для оцінки фізичного розвитку дітей при профілактичних медичних оглядах у дитячих дошкільних закладах, а також при плануванні лікувально-оздоровчих і учбово-методичних заходів. Результати дослідження впроваджені у навчальний процес та науково-дослідну роботу кафедри фізичного виховання і секції валеології кафедри зоології Криворізького державного педагогічного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень. Самостійно проведено інформаційний пошук та аналіз джерел літератури, підбір основних методів та методик досліджень. Здобувач оволоділа методами антропометричних вимірювань, самостійно провела дослідження з наступною статистичною обробкою фактичного матеріалу на персональному комп’ютері. Автором проведено аналіз і узагальнення отриманих результатів, сформульовані основні положення, що виносяться на захист, висновки та практичні рекомендації дисертації. Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на І Всеукраїнській конференції "Техногенні ландшафти: структура, функціонування, оптимізація, (аспекти охорони природи, здоров’я людини, екологічна освіта)” (Кривий Ріг, 1996), IIІ науково-практичній конференції “Проблеми удосконалення фізичного виховання шкільної молоді й населення м. Кривого Рогу” (Кривий Ріг, 1999); Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції “Медичні проблеми фізичної культури і спорту: досвід, сучасні напрямки і перспективи” (Дніпропетровськ, 1999).

Дисертаційна робота з метою апробації доповідалась на спільному засіданні кафедр зоології, ботаніки, хімії, фізичної географії та геології, педагогіки, фізичного виховання Криворізького державного педагогічного університету (16.03.2000 р., м. Кривий Ріг).

Публікації. Основний зміст дисертації викладений у 13 наукових працях, із яких: 5 - у наукових виданнях, із них 4 фахових, 5 - депоновані у ДНТБ України, 3 - у матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 117 сторінках машинописного тексту. Робота включає вступ, огляд літератури, виклад матеріалів та методів дослідження, три розділи власних досліджень, кожний з яких поділений на чотири підрозділи, аналіз і узагальнення результатів дослідження, висновки, список літератури, який містить 197 джерел. Дисертація ілюстрована 40 рисунками, 45 таблицями, 27 з яких подані у додатках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Дослідження проведено шляхом аналізу антропологічних даних практично здорових дітей чотирьох-семи років, які відвідують дитячі дошкільні заклади в одній кліматичній зоні міста Кривого Рогу і сільських районів Дніпро-петровської області, що прилягають до міста. Досліджувана етнічна популяція характери-зується високим ступенем гомогенності, тому що включає не менше 95% представників української національності. Обстежено усього 1839 осіб, із них міських дітей - 518 хлопчиків і 558 дівчаток, сільських дітей - 400 хлопчиків і 363 дівчинки. Антро-пометричні виміри проводилися з грудня по лютий, тому що даний період характеризується найбільшою стабільністю ростових процесів. При групуванні результатів дослідження за віковою ознакою використані дані вікової періодизації: група чотирирічних дітей включає вік від 3 років 6 місяців до 4 років 5 місяців і 29 днів і т.д.

Використані показники 14 антропометричних ознак, серед них: довжина тіла, тулуба і нижніх кінцівок (см); маса тіла (кг); окіл, поздовжній і поперечний діаметри грудей (см); окіл, поздовжній і поперечний діаметри голови (см); морфологічна висота обличчя і ширина вилиці (см), ширина плечей і таза (см).

Для вивчення змін у морфологічному статусі потомства мігрантів в умовах дії урбаністичного чинника застосований метод порівняння двох груп: міських дітей, що є потомством другого покоління сільських мігрантів, (1 - досліджувана) і сільських дітей (2 -контрольна).

З метою одержання нових фактів сучасних тенденцій морфологічного розвитку і росту організму в урбанізованій популяції, вивчалися порівняльні дані соматичних ознак міських і сільських дітей, що складають випадкову вибірку, без добору за генеалогічного ознакою. У роботі такі групи дітей іменуються міськими і сільськими.

Для визначення потомства другого покоління сільських мігрантів серед міських дітей, а також корінних у другому поколінні сільських дітей, використані анкетні дані про місце народження дитини, батьків і предків. Зібраний матеріал (1419 осіб) сформований у порівнювальні статевовікові групи: потомство мігрантів - 744 особи, з них - 360 хлопчиків і 384 дівчинки, і сільські діти - 675 осіб, з них - 351 хлопчик і 324 дівчинки. У наборі фактичного матеріалу дотримувалися правила, за яким потомство сільських мігрантів у місті і сільські діти обов’язково повинні були мати від одного до чотирьох предків, що народилися в сільській місцевості Дніпропетровської області.

З метою отримання коректних результатів використана оцінка генетичної подібності й розходження, принцип якої полягає в урахуванні факту походження батьків з одного або різних населених пунктів. У зв’язку з цим отриманий матеріал класифіковано за ступенем генетичної подібності й розходження: потомство мігрантів із меншим ступенем генетичної однорідності (один із батьків є уродженцем міста) і потомство мігрантів із більшим ступенем генетичної однорідності (обоє батьків є уродженцями міста). Відповідна класифікація проведена в контрольній групі.

Залежно від популяції, ступеня генетичної подібності й розходження, статі і віку сформовано 48 вибірок (від 30 до 167 осіб).

При виконанні роботи використані наступні методи: 1. Популяційно-статистичний або генералізуючий (поперечний перетин популяції, тобто одночасне дослідження дітей різного віку), у тому числі - метод антропометричних вимірів за загальновизнаною методикою. 2. Метод анкетування: рік, місце народження і національність дитини, батьків, предків. 3. Математичної статистики: середнє арифметичне значення (М), похибка середньої арифметичної (m), середнє квадратичне відхилення (), коефіцієнт варіації (V). 4. Метод кореляційного аналізу: коефіцієнт кореляції (г). 5. Метод кореляційних плеяд за П.В. Терентьєвим (1977). 5. Метод кількісного визначення ступеня морфологічної інтегрованості біологічної системи (Слесаренко Є.Г., Гербільський Л.В., Литвин В.С., 1985).

Порівняння середніх розмірів тіла проводилося за t-критерієм Стьюдента при 5% рівні значимості. Рівень розходжень у показниках соматичних ознак порівнюваних контингентів визначався числом ознак, що виявили достовірні розходження. Аналіз річних приростів в абсолютних значеннях був побудований на різниці середніх розмірів у відповідних вікових групах. Внаслідок того, що досліджувалися діти від чотирьох до семи років, вивченню підлягали три вікових періоди: від чотирьох до п’яти, від п’яти до шести і від шести до семи років. У даних вікових періодах розглядалися максимальні і мінімальні прирости за кожною морфологічною ознакою.

Показник інтенсивності росту розраховувався за А. Андронеску (1970). Виводили індекс зміни темпу ростової діяльності, який дає можливість побачити, наскільки відсотків збільшився або зменшився показник інтенсивності росту щодо попереднього вікового періоду. Індекс є відсотковим відношенням показників інтенсивності росту двох вікових періодів.

Вивчення варіабельності соматичних ознак подано за такою схемою. Після максимального і мінімального абсолютних річних приростів морфологічної ознаки враховувався факт збільшення абсолютного показника коефіцієнта варіації щодо попереднього віку. Аналіз варіабельності в межах однієї групи різновікових дітей проводився за сумою ознак, що виявили тенденцію до збільшення коефіцієнта варіації після максимальних і мінімальних річних приростів.

Для вивчення можливих змін форми голови й обличчя використані головний та лицевий показники (Міклашевська П.Н., 1990).

Показник центральності матриці коефіцієнтів кореляції є кількісним вираженням ступеня морфологічної інтегрованості тілесної будови організму. Оцінку достовірності розходжень показників ступеня морфологічної інтегрованості при порівнянні груп визначали за t-критерієм Стьюдента при 5% рівні значимості. Для цього у матрицях із показниками центральності коефіцієнтів кореляції визначалася помилка m (Сkk) за формулою .

Відносний показник центральності кореляційних матриць досліджуваного і контрольного контингенту обчислювали як відношення двох показників у відповідних статевовікових групах. За значенням відносного показника центральності характеризувався рівень резистентності морфологічної інтегрованості потомства другого покоління сільських мігрантів на вплив урбаністичного чинника. Чим менше за значенням різнилися абсолютні показники центральності кореляційних матриць порівнювальних груп, тим ближче до одиниці фіксувалося їхнє відношення, отже, тим вище відзначався рівень резистентності морфологічної інтегрованості організму.

Співвідношення генотипічних і фенотипічних форм мінливості у роботі не досліджувалося.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження міських і сільських дітей випадкової вибірки показали, що темп росту і середні показники антропометричних ознак істотно відрізняються. Міські діти в основному мають більш високі абсолютні морфологічні показники, що узгоджуються з результатами більшості робіт, присвячених даній проблемі (Максимова Т.М., Орлова Е.В., 1990; Glаnсе С. et al., 1995).

Для хлопчиків характерний достатньо високий рівень розходжень у всіх вікових групах. Вірогідні розходження від чотирьох до семи років у хлопчиків виявили відповідно 8, 8, 9, 7 ознак. У дівчаток найвищий рівень розходжень спостерігається у п’ятирічному віці. Так, вірогідні розходження від чотирьох до семи років виявили 3, 8, 5, 3 ознаки. Результати досліджень показали достовірні розходження в показниках соматичних ознак міських і сільських дітей в основному відносно розмірів грудей, голови, обличчя і ширини плечей.

Деякі отримані дані не відповідають результатам О. EіЬеn (1982), де не було виявлено збільшення околу грудей у дітей міста, яке за 20 років перетворилося із селища в промисловий центр, а також - результатам М. Stirbи еt а1. (1985), у яких не установлено достовірних розходжень у розмірах грудної клітки міських і сільських дітей. У ході дослідження міських і сільських дітей не отримано даних про розходження в довжині тіла, яка, як відомо, найбільше генетично детермінована. Це свідчить про деяку відносну однорідність порівнюваних контингентів.

Встановлено менші значення в усіх міських статевовікових групах головного показника (відсоткове відношення поперечного діаметра голови до поздовжнього) і більші значення лицевого показника (відсоткове відношення морфологічної висоти обличчя і ширини вилиці). Аналіз головного і лицевого показників, а також порівняння абсолютних значень розмірів голови та обличчя свідчать про дебрахикефальну тенденцію розвитку міської популяції.

Вивчення абсолютних показників щорічних приростів у міських хлопчиків від чотирьох до семи років показало максимальні прирости за усіма ознаками у віковому періоді від п’яти до шести років. Міські хлопчики у цей період виявляють “напівростовий стрибок” росту, тоді як у сільських відмічається рівномірне зниження активізації росту від чотирьох до семи років. У міських дівчаток простежена наявність прискореного росту від чотирьох до п’яти років, у сільських - від п’яти до шести років. Отже вікові періоди активізації росту міських і сільських дітей не збігаються. У міських хлопчиків напередодні “напівростового стрибку”, коли була зафіксована мінімальна швидкість ростових процесів від чотирьох до п’яти років, фіксується тенденція до збільшення коефіцієнтів варіації майже за всіма ознаками (коефіцієнти варіації у п’ятирічних хлопчиків є більшими, ніж у чотирирічних).

Міські хлопчики мають більший ступінь морфологічної інтегрованості в чотири (Р<0,05), п’ять (Р<0,05) і шість років (Р<0,05). Максимальний рівень достовірних розходжень соматичних ознак за абсолютними показниками у міських і сільських хлопчиків у шестирічному віці збігається з максимальним рівнем резистентності морфологічної інтегрованості. Вірогідних розходжень за ступенем морфологічної інтегрованості у міських і сільських дівчаток не виявлено. Дослідження вікової динаміки відносного показника центральності матриць коефіцієнтів кореляції у міських і сільських дівчаток п’яти років виявило, що значення показника наближається до одиниці. Це свідчить, що у п’ятирічному віці за максимальним числом ознак, що виявили достовірні розходження, рівень морфологічної резистентності є найвищим.

Потомство другого покоління мігрантів, при порівнянні із сільським контингентом, має достовірні розходження за абсолютними показниками більшості вивчених морфологічних параметрів. Припущення про урбаністичне джерело розходжень у соматичних показниках міських і сільських дітей висловлюється в роботі J. Нагriоn, L. Schmitt (1989). Розширення кола шлюбних зв’язків, зменшення ендогамії, збільшення лабільності і пластичності гетерозиготного потомства зв’язують із збільшенням показників соматичних ознак жителів міста (Філіппов В.І., 1990).

Проте, число ознак, що мають достовірні розходження, у потомства другого покоління мігрантів і контрольної групи нижче, ніж даний показник у випадковій вибірці міських і сільських дітей. Отримані дані відповідають результатам досліджень Е. Коbуlіаnsky, М. Gоldstein (1987).

У представників чоловічої статі потомства мігрантів із меншим ступенем генетичної однорідності число ознак, що мають достовірні розходження, в п’яти- і шестирічному віці досягає максимуму. Так, від чотирьох до семи років розходження за абсолютними показниками виявлено за 2, 7, 8, 2 ознаками. В дівчаток цієї групи потомства мігрантів за середніми показниками антропометричних ознак, при порівнянні з даними контрольної групи, в чотирирічному віці розбіжностей не встановлено, а в п’ять, шість і сім років відповідно зафіксовано - 8, 3 і 1. Видно, що рівень достовірних розходжень у семирічному віці знижується як у хлопчиків, так і у дівчаток.

Потомство мігрантів із більшим ступенем генетичної однорідності (обоє батьки є уродженцями міста), при порівнянні із сільським контингентом, виявляє більший рівень розходжень, ніж потомство мігрантів із меншим ступенем генетичної однорідності (один батько є уродженцем міста) і менший, ніж міські і сільські діти випадкової вибірки. Так, у представників чоловічої статі потомства мігрантів із більшим ступенем генетичної однорідності від чотирьох до семи років виявлено достовірні розходження за 4, 3, 7, 7 ознаками. У дівчаток відповідно до вивчених вікових груп число ознак із достовірними розходженнями становило – 4, 7, 3, 1. Як бачимо, рівень розходжень у хлопчиків семирічного віку є достатньо високим, а у дівчаток знижується до мінімуму. Схожа характеристика динаміки рівня розходжень спостерігається в групах міських дітей випадкової вибірки.

Представники потомства другого покоління мігрантів, як і міські діти, в основному не виявляють розходжень у довжині тіла, що є цілком логічним, бо досліджуваний і контрольний контингенти відносяться до однієї етнічної групи, яка проживає в одній адміністративній області і пов’язана загальним історичним походженням. Отримані дані підтверджуються результатами S. Stinson (1996) про спадкову зумовленість довжини тіла. В основному більші показники соматичних ознак потомства мігрантів мають довжина тулуба, окіл, поздовжній і поперечний розміри грудей; окіл й поздовжній розмір голови, морфологічна висота обличчя. Менші значення ширини вилиці у потомства мігрантів спостерігаються майже в усіх вікових групах.

Дослідження показали, що в потомства другого покоління сільських мігрантів, як і в міських дітей, чітко відзначається явище дебрахикефалізації. У потомства мігрантів (виняток складають представники чоловічої статі потомства мігрантів із більшим ступенем генетичної однорідності) головний показник має менші значення. Лицевий показник, незалежно від статі та генетичної подібності й розходження, вищий в усіх вікостатевих групах потомства мігрантів, ніж у сільських дітей. У потомства сільських мігрантів поздовжній розмір голови частіше, вірогідно більший, а поперечний розмір голови - менший, ніж у контрольній групі. При цьому спостерігаються зміни в розмірах обличчя: морфологічна висота має в основному більші, а ширина вилиці - менші показники.

Отримані результати узгоджуються з роботами К. Наjnis, І. Вruzek, V. Вlazek, (1989); Nohara М., (1996), у яких даний процес відноситься до тенденції сучасного розвитку урбанізованих популяцій. Результати дослідження не відповідають даним S. Chigea, G. Міu, А. Тudosie еt а1., (1985); M. Vladescu (1992), за якими міські діти виявляють тенденцію до брахикефальної форми розвитку. Важливе місце у вивченні росту і розвитку дитини надається розгляду інтенсивності ростових процесів у віковій динаміці. Потомство мігрантів із меншим ступенем генетичної однорідності, незалежно від статі, за аналізом річних приростів у відносних і абсолютних розмірах, виявило “напівростовий стрибок” росту від чотирьох до п’яти років. Після “напівростового стрибка” у хлопчиків зафіксовано помірне уповільнення швидкості ростових процесів, у дівчаток – різке зниження швидкості росту за усіма ознаками на 50 і більше відсотків. У дітей контрольної групи помірна інтенсифікація річних приростів відзначена від п’яти до семи років.

У потомства мігрантів із більшим ступенем генетичної однорідності та сільських дітей, відзначений однаковий темп росту, тобто чергування періодів збільшення і зниження швидкості ростової активності відбувається в одні і ті ж вікові періоди. У хлопчиків досліджуваної групи найактивніший ріст соматичних ознак установлений у віковому періоді від чотирьох до п’яти років. Після цього вони виявляють помітне поступове зниження швидкості росту з наступною невеликою активізацією від шести до семи років. У хлопчиків контрольної групи теж виявлено два піки активізації ростових процесів від чотирьох до п’яти і від шести до семи років, що розділяються періодом в основному спочатку різкого зниження, потім інтенсивного збільшення швидкості росту.

У дівчаток досліджуваної групи активізація росту припадає на віковий період від п’яти до шести років (вісім максимальних приростів із чотирнадцяти). Темп росту характеризується розміреною зміною фаз збільшення і зниження швидкості. У контрольній групі дівчаток у віці від п’яти до шести років простежується “напівростовий стрибок” росту (одинадцять максимальних приростів), що характеризується спочатку різким збільшенням і наступним різким зменшенням швидкості росту.

Дані узгоджуються з поглядами про високий ступінь спадковості ритму і швидкості росту Е. Огvаnоvа, С. Susanne (1988). Вищі показники соматичних ознак потомства мігрантів із більшим ступенем генетичної однорідності виявляються за рахунок більших абсолютних річних приростів, ніж у сільських дітей і це свідчить про невисокий ступінь генетичної залежності на розмір річного приросту (Панасюк Т.В., 1974).

Наведена нижче характеристика потомства мігрантів дана на фоні порівняння з числом соматичних ознак, що мають достовірні розходження, міських і сільських дітей випадкової вибірки, які формувалися незалежно від генеалогічного походження.

1. Представники чоловічої статі потомства мігрантів із меншим ступенем генетичної однорідності після “напівростового стрибка” росту мають переваги в середніх показниках соматичних ознак у віці п’яти та шести років, які у семирічному віці зникають.

2. Представники чоловічої статі потомства мігрантів із більшим ступенем генетичної однорідності після періоду найбільш активного росту зберігають свою перевагу в показниках абсолютних значень соматичних ознак у шести- і семирічному віці, при цьому число ознак, що мають достовірні розходження, наближається до даного показника в групі випадкової вибірки міських хлопчиків.

3. Динаміка числа соматичних ознак, що мають достовірні розходження, у представників жіночої статі потомства мігрантів, незалежно від ступеня генетичної подібності й розходження, у вивченому віковому періоді відповідає аналогічному показнику в групі випадкової вибірки міських дівчаток.

Незалежно від темпів росту, у потомства мігрантів і дітей контрольної групи виявлена різна швидкість збільшення і зниження ростової активності, що відбилася на характеристиці варіабельності морфологічних ознак. Для потомства мігрантів (виняток складають представники жіночої статі потомства мігрантів із меншим ступенем генетичної однорідності) характерний рівномірний ріст, тобто зміна періодів підвищення і зниження швидкості росту відбувається без різких коливань. За такою моделлю росту тенденція до збільшення варіабельності вивчених соматичних ознак виявлена в основному в однаковому числі випадків як при прискоренні, так і при уповільненні швидкості росту.

У представників жіночої статі з меншим ступенем генетичної однорідності ріст має стрибкоподібний характер, при цьому спостерігаються значні коливання швидкості. У цій групі після “напівростового стрибка” у період різкого зменшення швидкості росту на 50 і більше відсотків відзначається тенденція до збільшення варіабельності в основному за всіма соматичними параметрами. Подібна тенденція при даному характері коливань швидкості росту спостерігається у сільських хлопчиків і дівчаток із більшим ступенем генетичної однорідності. Даний факт не був виявлений у науковій літературі.

Коливання варіабельності морфологічних ознак по-різному характеризується у представників чоловічої і жіночої статі потомства другого покоління мігрантів із меншим ступенем генетичної однорідності. Проте у потомства мігрантів із більшим ступенем генетичної однорідності представники чоловічої і жіночої статі мають подібні характеристики збільшення варіабельності соматичних ознак, що у свою чергу відрізняються від даних контрольної групи. У цьому випадку відзначається загальна тенденція для різностатевих дітей потомства мігрантів із більшим ступенем генетичної однорідності, що може характеризуватися як закономірні адаптаційні зміни на дію урбаністичного чинника.

При аналізі морфологічних ознак потомства другого покоління сільських мігрантів у віці п’яти і шести років виявлено, що рівень достовірних розходжень за середніми розмірами морфологічних ознак із даними контрольної групи досягає максимальних показників. У досліджуваному віковому відрізку часу семирічний вік характеризується найбільшою генетичною залежністю (Б.О. Никитюк, 1997), що узгоджується з результатами даної роботи. Так, соматичні показники потомства другого покоління мігрантів (за винятком представників чоловічої статі потомства із більшим ступенем генетичної однорідності) у семирічному віці майже не відрізняються від показників контрольної групи, тобто число ознак, що мають достовірні розходження, знижується до мінімуму. Представники чоловічої статі потомства мігрантів групи з більшим ступенем генетичної однорідності, навпаки, у шість і сім років мають найбільше число ознак, що виявили достовірні зміни. При порівнянні з контрольним контингентом, представники жіночої статі потомства мігрантів, незалежно від ступеня генетичної подібності й розходження, так як і міські дівчатка, у п’ятирічному віці характеризуються досягненням піка максимального числа достовірних розходжень у розмірах тіла. Даний випадок підтверджує гіпотезу про більшу морфологічну чутливість чоловічої статі на відміну від жіночої (Никитюк Б.О., Мороз В.М., Никитюк Д.Б., 1998, Stinson S., 1985, 1994) і свідчить про більшу усталеність до різноманітних чинників процесів росту і розвитку у дівчаток (Никитюк Б.О., 1997, Рuссіагеllі Н., Саrnese F., Ріnotti L. еt аl., 1993).

У період адаптації організму до мінливого середовища відбувається зміна кореляційних зв’язків його частин (Шмальгаузен І.П., 1983), а в умовах активного росту посилюється неузгодженість у стані різних структур (Никитюк Б.О., Мороз В.М., Никитюк Д.Б., 1998). У даному аспекті досліджувалися показники ступеня морфологічної інтегрованості і кореляційних зв’язків розмірів тіла потомства мігрантів, при цьому аналізувалися виявлені розходження в морфологічному стані.

Уперше проведений аналіз темпів росту і ступеня морфологічної інтегрованості тілесної будови організму показав наступне. У потомства мігрантів із більшим ступенем генетичної однорідності і міських дітей підвищення інтенсивності росту сприяє тенденції до збільшення ступеня морфологічної інтегрованості, а зниження швидкості росту - тенденції до зменшення. У потомства мігрантів із меншим ступенем генетичної однорідності, навпаки, спостерігається обернена залежність: збільшення швидкості росту викликає тенденцію до зниження ступеня морфологічної інтегрованості, а уповільнення ростової активності – тенденцію до збільшення ступеня морфологічної інтегрованості. Даний факт свідчить про різні рівні адаптації в урбанізованому середовищі.

Порівняльний аналіз ступеня морфологічної інтегрованості потомства мігрантів і контрольної групи показав в основному відсутність достовірних розходжень. Так, із шістнадцятьох порівнюваних пар статевовікових вибірок тільки в трьох виявлені достовірні розходження, у яких відзначені вищі показники: у групі потомства мігрантів із меншим ступенем генетичної однорідності - у чотирирічних хлопчиків (Р<0,05) і шестирічних дівчаток (Р<0,01), у групі потомства мігрантів із більшим ступенем генетичної однорідності - у п’ятирічних хлопчиків (Р<0,01).

З перерахованого вище випливає, що при порівнянні морфологічного статусу потомства сільських мігрантів урбанізованої популяції і сільських дітей, пов’язаних загальним історичним походженням, виявлено достатньо багато розходжень. У зв’язку з цим очікувалось одержання високого рівня достовірних розходжень у кількісних показниках ступеня морфологічної інтегрованості, якого у роботі не було отримано. Проте при порівнянні динаміки числа ознак, що виявили достовірні зміни, і відносного показника центральності матриць коефіцієнтів кореляції (відношення показників центральності матриць досліджуваної і контрольної груп), який характеризує рівень резистентності морфологічної інтегрованості, була отримана пряма лінійна закономірна залежність. Відносний показник представників чоловічої статі потомства мігрантів із меншим ступенем генетичної однорідності знижується до одиниці від чотирьох до семи років - 1,65; 0,73; 1,27; 1,00. В п’ять і шість років у хлопчиків зафіксований найвищий рівень мінливості соматичних ознак. У дівчаток цієї групи потомства мігрантів значення відносного показника центральності матриці коефіцієнтів кореляції від чотирьох до семи років мають відповідні значення – 0,9; 0,73; 2,51; 1,23. Як бачимо, у п’ятирічному віці, коли визначено найбільше число ознак (вісім), що виявили достовірні розходження, значення показника має близьке до одиниці значення.

У хлопчиків групи потомства мігрантів із більшим ступенем генетичної однорідності значення відносного показника центральності кореляційних матриць від чотирьох до семи років відповідають 1,22; 1,71; 1,26; 0,60, при цьому встановлений найвищий рівень мінливості ознак у шість і сім років. Представники жіночої статі потомства мігрантів із більшим ступенем генетичної однорідності від чотирьох до семи років мають наступні значення відносного показника – 0,74; 0,91; 1,13; 1,65. У п’ятирічному віці, коли встановлено найвищий рівень мінливості соматичних ознак, значення показника наближається до одиниці, що свідчить про високий ступінь резистентності морфологічної інтегрованості.

Так, із збільшенням числа достовірних розходжень за абсолютними показниками соматичних ознак при порівнянні із сільським контингентом у групі потомства мігрантів збільшується рівень резистентності морфологічної інтегрованості і, навпаки, із зменшенням числа достовірних розходжень зменшується і рівень резистентності морфологічної інтегрованості.

Морфологічна адаптація потомства сільських мігрантів в урбанізованій популяції виявляється у прямій лінійній залежності від мінливості соматичних ознак і рівня резистентності морфологічної інтегрованості. Тобто, чим вище рівень резистентності морфологічної інтегрованості у потомства мігрантів на дію урбаністичного чинника, тим більше спостерігається число соматичних ознак, що достовірно змінюються.

Таким чином, на даному етапі адаптації до урбанізованого середовища у потомства другого покоління сільських мігрантів за рахунок істотних змін у показниках антропометричних ознак ступінь морфологічної інтегрованості відчутно не змінюється.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації дано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у встановленні морфологічних змін потомства другого покоління сільських мігрантів в умовах урбанізації. Результати проведених антропометричних досліджень із застосуван-ням коре-ляційного аналізу та кількісного визначення ступеня морфологічної інтегрованості біологічної системи збагачують уявлення про закономірності росту і розвитку людини, обгрунтовують вплив урбаністичного чинника на соматичний статус і сприяють оцінці фізичного розвитку дітей міської популяції.

2. Сучасні тенденції соматичного розвитку міських дітей на відміну від дітей сільської популяції виявляються у різних вікових періодах активізації росту, в основному вірогідно більших показниках вивчених ознак і дебрахикефальній спрямованості розвитку.

3. Урбаністичне середовище викликає комплекс морфологічних змін у потомства другого покоління сільських мігрантів. Мінливість морфологічних ознак потомства другого покоління сільських мігрантів дублює спрямованість мінливості аналогічних ознак міських дітей випадкової вибірки, але простежується в більш низькому ступені виразності.

4. Морфологічна інтегрованість потомства другого покоління сільських мігрантів виявляє усталеність до дії урбаністичного чинника. Адаптація морфологічного розвитку виражається в прямому лінійному зв’язку між рівнем резистентності морфологічної інтегрованості і числом соматичних ознак, які виявляють достовірні зміни. Ступінь морфологічної інтегрованості потомства сільських мігрантів у період активного росту відчутно не змінюється за рахунок істотних змін в абсолютних показниках соматичних ознак.

5. В умовах урбанізації мінливість більшості вивчених соматичних ознак потомства сільських мігрантів спостерігається в представників жіночої статі у віці п’яти років, у представників чоловічої статі - п’яти-семи років. Достовірним змінам в бік збільшення частіше підпадають окіл, поздовжній і поперечний розміри грудей; поздовжній розмір голови, морфологічна висота обличчя, в бік зменшення – поперечний розмір голови, ширина вилиці. У потомства другого покоління сільських мігрантів простежується дебрахикефальна спрямованість змін форми голови.

6. Соматична адаптація потомства мігрантів залежить від ступеня генетичної подібності й розходження. Урбаністичний чинник стимулює активізацію росту в більш ранні вікові періоди у потомства сільських мігрантів із меншим ступенем генетичної однорідності (один із батьків є уродженцем міста) і не виявляє значного впливу на темп росту потомства сільських мігрантів із більшим ступенем генетичної однорідності (обоє батьків є уродженцями міста).

7. У дітей дошкільного віку, незалежно від популяції, статі і ступеня генетичної подібності й розходження, при стрибкоподібному характері ростової активності розмах індивідуальної мінливості збільшується в період мінімальної швидкості росту.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Отримані теоретичні дані про зміни морфологічного статусу потомства другого покоління сільських мігрантів можуть стати базою для подальшого вивчення морфологічної адаптації людини в умовах урбанізації.

2. Розроблені методичні рекомендації дають можливість отримати оцінку відповідності і гармонійності фізичного розвитку дитини. Використання стандартів у медичному аспекті буде сприяти більш плідному проведенню заходів з охорони здоров’я і диспансери-зації. Уніфікований підхід до оцінки фізичного розвитку виявить напрямок лікувально-профілактичної роботи з групами дітей, що мають відхилення в розвитку, накреслить конкретні шляхи їх оздоровлення.

3. Методичні рекомендації з оцінки рівня фізичного розвитку мають педагогічну значимість. Використання стандартів надасть можливість індивідуального підходу до дітей, розподілу їх на групи здоров’я, фізкультурні групи, оцінки умов виховання і навчання та розробки інших навчальних заходів.

4. Матеріали даного дослідження можуть бути використані при викладанні відповідних розділів анатомії, валеології, педіатрії, педагогіки, фізичного виховання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Marchik V. The influence of urbanization on somatic development of posterity of the second generation of the rural migrants // Вісник морфології. – 1999. - T.5, №1. – С. 97-98.

2. Марчик В.І. Показники фізичного розвитку міських і сільських дітей дошкільного віку Дніпропетровської області // Фізичне виховання в школі. - 1999. - №4.- С. 40-42.

3. Марчик В.І. Вплив урбаністичного чинника на темп росту дітей у віці від чотирьох до семи років (на прикладі потомства сільських мігрантів) // Вісник морфології. - 2000. - Т.6, №1. - С. 77-79.

4. Марчик В.І., Афонін А..П., Федонюк Я.І. Вплив швидкості росту на індивідуальну мінливість соматичних ознак дітей дошкільного віку // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - 2000. - №2(9). – С. 90-94.

5. Марчик В.И. Дебрахикефализация потомства второго поколения сельских мигрантов в условиях урбанизации // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - №11. - С. 46- 48.

6. Влияние урбанизации на физическое развитие детей первого детского возраста / Филиппов В.И., Афонин А.П., Марчик В.И. Криворожск. пед. ин-т. - Кривой Рог, 1994. - 10 с. - Рус. - Деп. в ГНТБ Украины 20.04.94, № 844-Ук94 // Анот. в ж. ВИНИТИ РАН, №7, 1994.

7. Динамика антропометрических показателей детей г. Кривого Рога (по данным 3-х кратного среза) / Филиппов В.И., Афонин А.П., Марчик В.И. Криворож. пед. ин-т. - Кривой Рог, 1994. – 7 с. - Рус. - Деп. в ГНТБ Украины 14.12.94, №