ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. Каразіна

Морозюк Віталій Васильович

УДК 330.111.62

АКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЯК НАПРЯМОК ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Університету внутрішніх справ МВС України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Петрова Катерина Яківна, Університет внутрішніх справ МВС України, начальник кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Хохлов Микола Пантелеймонович, Харківський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки, приватизації і права

кандидат економічних наук Крот Дмитро Мойсейович, Харківський державний технічний університет сільського господарства, кафедра економіки, бізнесу і маркетингу

Провідна установа Донецький державний університет економіки і торгівлі Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії, м. Донецьк

Захист відбудеться ” 26 ” січня 2001 року о “17” годині на засіданні с

пеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, ауд. V-67

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4

Автореферат розісланий ” 25 ” грудня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Кінець XX століття став для України часом пошуку шляхів ринкової трансформації соціально-економічної системи. Зміни, що відбуваються в економіці України, а також в суспільстві в цілому, спрямовані на докорінну реформу існуючих відносин власності, на розбудову правової суверенної держави.

У зв'язку з головним напрямом ринкових реформ економіки України і розвитком соціально орієнтованого господарства особливого значення набуває проблема становлення акціонерної власності. У посланні Президента України до Верховної Ради України зазначається, “що лише через радикалізацію системних перетворень можна забезпечити прогресивний розвиток держави, успішне вирішення проблем соціального і економічного розвитку, підвищити добробут та забезпечити гідне життя кожній людині”1.

Найбільш суттєві зміни відбуваються у відносинах власності – базовому елементі будь-якої економічної системи. На місце державної власності приходить плюралізм форм власності, який забезпечує змішану систему господарювання і створює рівні умови для їх функціонування та розвитку.

Досвід економічно розвинутих країн, а також України показує, що ефективно провести трансформацію державної власності можна шляхом застосування, перш за все, акціонерної власності як різновиду сумісно-роздільної, яка, на наш погляд, є найбільш динамічною формою власності в умовах ринкових перетворень.

Для формування повноцінних та цивілізованих ринкових відносин в нашій державі потрібно сформувати умови для швидкого нагромадження капіталу, становлення ринкових інститутів. В умовах України оптимальним шляхом роздержавлення, який формував би підприємства альтернативні державним, є акціонування. Акціонування спрямоване на роздержавлення, демонополізацію і водночас – на збереження великих за обсягом підприємств.

Тільки акціонерні підприємства спроможні акумулювати ресурси, необхідні для модернізації великих підприємств, що дозволяють успішно вирішувати проблеми технічного переозброєння виробництва та випуску конкурентноспроможної продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, а головне – поєднувати приватні та державні інтереси суб'єктів господарювання в Україні.

У зв'язку з цим дослідження економічного змісту акціонерної власності, необхідність її подальшого розвитку набувають дедалі більшої актуальності.

Процес акціонування державних підприємств також передбачає вивчення світового досвіду, визначення позитивних рис та можливість застосування їх в умовах нашої держави. Все це зумовлює актуальність дослідження проблем процесу акціонування, тему та структуру дисертаційної роботи.

Серед сучасних західних економістів, які зробили внесок у розвиток теорії акціонерної власності, – Дж. Гелбрейт, П. Самуельсон, Р. Фрідман, Й. Шумпетер.

Проблема акціонерної власності не могла б бути розробленою без з'ясування більш фундаментального питання економічної теорії – про суть та форми розвитку відносин власності. Певний внесок у дослідження цієї проблеми зробили Д. Богиня, А. Бойко, Г. Волинський, А. Гриценко, Г. Задорожний, С. Мочерний, А. Покритан, В. Черняк, А. Чухно та ін.

У вивчення і розробку певних сторін проблеми формування акціонерної власності та акціонування в межах трансформації адміністративно-командної системи істотний внесок зробили такі вчені та практики, як Ю. Бажал, С. Галуза, А. Гальчинський, В. Геєць, П. Єщенко, Ю. Єхануров, Д. Крот, В. Логвиненко, І. Лукінов, Л. Мамічева, В. Рибалкін, Ю. Тараненко, М. Хохлов та ін.

Разом з тим далеко не всі аспекти акціонування державної власності висвітлені з достатнім ступенем глибини та обґрунтованості. Відсутність фундаментальних теоретичних розробок, глибокого аналізу позитивних та негативних сторін акціонування, його впливу на формування інвестиційного, конкурентного середовища та фондового ринку значно стримує процес ринкових перетворень в Україні. Нагальна потреба вирішення цих завдань і визначає актуальність дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідницької роботи кафедри економічної теорії Університету внутрішніх справ у межах теми: “Становлення ринкової економіки та проблеми економічної безпеки в Україні” (номер державної реєстрації 4.4.2).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертації полягає в тому, щоб на підставі методологічних положень теорії власності провести аналіз механізмів впливу акціонування на формування ринкових відносин в перехідній економіці України і виробити рекомендації щодо ефективності його здійснення. Відповідно до мети дослідження передбачається вирішення таких завдань:

- уточнити зміст акціонування на основі вивчення наявних теоретичних концепцій, різних точок зору щодо розвитку власності;

- розкрити роль і напрямки розвитку процесу акціонування та його вплив на ринкову трансформацію суб'єктів господарювання;

- проаналізувати особливості діяльності акціонерних товариств у сучасних умовах України з метою розробки на цій основі теоретичних рекомендацій по вдосконаленню їх структури та підвищенню ефективності господарювання;

- дослідити взаємозв'язок акціонування і формування інвестиційного середовища;

- на основі аналізу показати роль акціонерних товариств у формуванні та розвитку конкурентного середовища;

- з'ясувати вплив акціонування на створення фондового ринку в Україні та дати пропозиції щодо удосконалення їх взаємодії;

- визначити передумови та механізм подолання економічних злочинів в процесі акціонування.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є методологічні основи та механізм акціонування державних підприємств країн, в яких відбуваються ринкові перетворення.

Предмет дослідження. Предметом дослідження виступають виробничі відносини, що формуються в процесі акціонування в перехідній економіці.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну базу дослідження складають системний макро - та мікроекономічний підходи, принцип суперечності, кількісно-якісна характеристика, інші елементи діалектичного методу.

В якості теоретичної бази було взято фундаментальні дослідження зарубіжних та вітчизняних економістів. Для аналізу акціонерної форми власності та процесу акціонування в Україні широко використовувались закони і нормативні акти, статистичні збірники та дані про соціально-економічний розвиток України і Харківської області, Фонду Державного майна, матеріали Антимонопольного комітету України.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає в наступному:

- обґрунтовано концептуально-методологічний підхід до акціонування як напрямку вирішення протиріч між існуючою системою економічних інститутів і потребами формування нових норм та правил господарчої поведінки суб'єктів;

- доведено, що процес становлення і розвиток акціонерної власності є адекватним перехідному характеру економічних перетворень в Україні;

- визначено два напрямки акціонування державних підприємств: корпоратизація, в ході якої власність залишається державною, але змінюється її форма, та приватизація, в процесі якої державна власність перетворюється на приватну;

- показано, що в умовах перехідної економіки механізм реалізації акціонування має дві складові частини: державне регулювання процесу формування акціонерної власності та ринкову саморегуляцію, що є конкретним проявом сумісно-роздільної природи цієї власності;

- узагальнено етапи розвитку акціонування державної власності у процесі приватизації: 1) підготовчий етап, для якого характерним є формування приватизаційної політики, економічних механізмів її реалізації та нормативно-правової бази; 2) етап сертифікатної приватизації, особливістю якого є використання неринкових методів формування акціонерної власності на підставі додержання принципу соціальної справедливості; 3) етап грошової приватизації, сутність якого визначається ринковими методами перерозподілу власності та формуванням реального інституту приватної власності;

- обґрунтовано головні риси державної політики у сфері інституціональних перетворень відносин власності через акціонування:

а) формування системи цілей проведення приватизаційних процесів: створення сприятливого економічного клімату для розвитку нових форм господарювання; оптимізація структури державної власності, включаючи участь держави в акціонерних товариствах; залучення інвестицій в реальний сектор економіки; сприяння подальшого розвитку власників, які можуть скласти конкуренцію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;

б) постприватизаційну підтримку та контроль шляхом вжиття організаційних заходів з впровадження механізмів банкрутства та корпоративного управління;

- розроблено конкретні пропозиції по вдосконаленню діючого законодавства в умовах акціонування щодо формування ефективного інвестора-власника, в тому числі підсилення контролю за виконанням інвестиційних зобов'язань та можливого повернення у державну власність відповідних пакетів акцій у випадку їх невиконання.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Основні положення й висновки дисертаційної роботи визначають особливості розвитку акціонування та його вплив на формування ринкових відносин в Україні.

Значення одержаних результатів полягає в тому, що вони поглиблюють теоретичні знання в області економічної теорії акціонування.

Результати і рекомендації дисертаційної роботи можуть бути використані державними органами в процесі розробки державних програм приватизації, основних напрямків формування інвестиційного та конкурентного середовища в Україні, підвищення ефективності функціонування акціонерних підприємств і боротьби із злочинами в процесі акціонування, обгрунтуванні шляхів вирішення протиріч та конфліктів корпоративного управління.

Висновки та пропозиції можуть бути направлені до Фонду державного майна України, Міністерства економіки України, Харківської обласної державної адміністрації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на регіональній науковій конференції “Розвиток економічної теорії в умовах трансформаційної кризи” (Харків – 1996); на міжнародній науково-методичній конференції “Формування ринкових відносин та проблеми їх відображення в курсах економічних дисциплін” (Одеса – 1997); на міжнародній науковій конференції “Проблеми теорії і практики становлення соціально орієнтованої економіки” (Харків – 1999), на третій міжнародній науково-практичній конференції “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в III тисячолітті” (Рівне – 2000), а також на щорічних наукових конференціях в Університеті внутрішніх справ МВС України.

Публікації. Основні наукові положення і результати дослідження викладено у 10 (десяти) наукових працях загальним обсягом 4,1 друк. арк., з них 4 (чотири) статті у фахових наукових виданнях обсягом 1,8 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 155 сторінках основного тексту, складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел з 213 найменувань і 4 додатки. Містить 11 таблиць та 3 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність, мету та завдання дослідження, його предмет, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи акціонування в умовах ринкової трансформації” розглядаються сутність, еволюція, протиріччя відносин власності і необхідність акціонування в перехідній економіці, його форми, а також їх економічне значення.

Перетворення у відносинах власності через акціонування лежать в основі самої суті перехідної економіки як процесу трансформації командно-адміністративної системи на ринкову.

Акціонерна власність як різновид сумісно-роздільної власності за своїм економічним змістом є підсистемою виробничих відносин, а її теоретичним виразом виступає певна сукупність економічних категорій, які розкривають її в процесі розвитку у всіх сферах суспільного відтворення.

У сутності акціонерної власності особливо актуальні та важливі такі моменти: по-перше, доведено, що в процесі акціонування відбувається зміна суб'єктів володіння, розпорядження і користування власністю, зменшується абсолютне і переважає часткове привласнення, іде трансформація суб'єктів власності; по-друге, акціонерна власність включає одноособове та групове привласнення і тим самим органічно поєднує особисті та колективні інтереси, що є найбільш зрілими рисами самого перехідного характеру економічних перетворень; по-третє, акціонерна власність є універсальним засобом для великих підприємств, що дозволяє досягти максимальних ефектів господарювання та управління в умовах перехідної економіки.

Акціонуванню як і акціонерній власності притаманні певні протиріччя, які викликані, з одного боку, самим характером протиріч перехідної економіки, з другого – суб'єктивно-вольовими, командними методами управління.

Природа акціонерної власності зумовлює інтегрування об'єктів і суб'єктів акціонерної власності, що є процесом утворення складної багатоступеневої системи підпорядкованості підприємств різних форм власності шляхом участі у капіталі акціонерного товариства.

Інтегрування виробництва і власності розв'язує два найважливіші завдання в економіці. По-перше, воно виробляє такі форми зв'язків в економіці, стійкість і ефективність яких визначається і гарантується економічними інтересами і стимулами суб'єктів акціонерної форми господарювання як спільних власників. По-друге, на основі інтегрування власності виробництво товарів та послуг зливається в єдиний економічний процес і здійснюється в межах єдиного суб'єкта власності - акціонерного товариства.

Корпоративна власність має двоїсту природу і зумовлює не лише усуспільнення, а й персоніфікацію власності. Це, в свою чергу, виступає об'єктивною основою економічних відносин не тільки в середині корпорації, але й усієї економічної системи суспільства, оскільки з розповсюдженням акцій серед широких верств населення передбачається участь кожного акціонера в самому процесі виробництва, а також у процесах привласнення, володіння, розпорядження і користування умовами та результатами виробництва своєї компанії, досягається єдність інтересів між акціонерами та підприємством.

На основі теоретичного дослідження можна зазначити, що акціонування, поєднуючи ринкові принципи (приватну власність, підприємницьку ініціативу, підтримку конкурентного середовища та ін.) з суспільними принципами (усуспільненням приватної власності, демократизацією економічних відносин, плануванням та ін.) господарювання, є реальною основою переходу від командно-адміністративної економіки до ринкового господарства.

Роздержавлення власності шляхом акціонування в Україні на даний час пройшло наступні етапи: 1) формування приватизаційної політики та нормативно-правової бази (до вересня 1992 р.); 2) сертифікатного акціонування (вересень 1992 р. - травень 1999 р.); 3) грошового акціонування (з червня 1999 р.). На цих етапах чітко сформувались два напрямки акціонування: а) шляхом корпоратизації; б) шляхом повної передачі державного майна новим акціонерам.

Без чіткого визначення корпоратизації підприємство, як і раніше, залишається нічиїм, і можна прогнозувати, що такі відкриті акціонерні товариства створюють сприятливі умови для зловживань на всіх рівнях управління, зберігають умови для розкрадання державного майна.

Корпоратизація характеризується автором як процес збереження чиновницької влади над власністю. Ми розглядаємо корпоратизацію як загальну передумову не тільки акціонування, а взагалі відокремлення фінансів підприємств від фінансів держави. Ця трансформація полягає в тому, що контрольний пакет акцій залишається за державою, а володіння, користування і розпорядження власністю здійснює корпоративна структура. Якщо після корпоратизації в процесі подальшої приватизації підприємства держава передає безкоштовно, або продає свої акції тим чи іншим приватним суб'єктам, тоді процес приватизації завершується, відбувається зміна типу власності – вона перетворюється з державної на приватну, але її форма залишається акціонерною. Усе це свідчить про те, що акціонерна форма господарювання може обслуговувати процеси як роздержавлення (у вигляді корпоратизації), так і приватизації.

Акціонування з повною передачею державного майна акціонерам розвивалось у напрямку формування закритих акціонерних товариств, що обмежувало можливості створення конкурентних передумов формування інвестиційного ринку і структурної перебудови економіки України.

В цілому корпоратизація реанімувала тенденції командно-адміністративного регулювання економіки у державному секторі, а закриті акціонерні товариства не формували належних передумов конкурентного ринку капіталів і структурної перебудови економіки.

У другому розділі “Формування ринкових відносин в умовах акціонування” аналізується практика становлення та сучасний стан акціонерних товариств в Україні, обґрунтовується необхідність вдосконалення механізму акціонування як однієї з форм роздержавлення та приватизації.

В дисертації доведено, що в межах сертифікатної приватизації можна говорити про становлення акціонерної власності переважно з формальної точки зору, оскільки воно відбувалось на неринкових засадах. Наслідками останнього етапу масової приватизації стало формування акціонерного сектора в економіці. Проте при кількісних зрушеннях в галузі реформування відносин власності в економіці України не були досягнуті позитивні якісні зміни. Дані обставини свідчать про існування негативних протиріч та недоліків акціонування в ході роздержавлення і приватизації, що викликає необхідність вдосконалення існуючої методології подальшого здійснення цих процесів.

В роботі обгрунтовано, що однією з причин негативних результатів акціонування є те, що, реформуючи відносини власності, держава за головну мету поставила проведення широкомасштабної і швидкоплинної зміни правового статусу державних підприємств, тоді як формування економічного механізму акціонування було відсунуте на другий план. Відставання і непослідовність економічної політики держави щодо формування ефективного економічного механізму реалізації акціонерної власності не дали можливості всій масі створених акціонерних підприємств стати рушійною силою вітчизняної економіки.

Автором зроблено висновок, що протиріччя між темпами зміни правового статусу державних підприємств і формуванням економічного механізму реалізації акціонерної власності є одним з протиріч другого етапу становлення і розвитку акціонування.

Аналіз процесів роздержавлення і приватизації дає підставу зробити висновок, що на практиці не спрацювала ідея акціонування державних підприємств як способу відновлення єдності факторів виробництва, а стимулюючий потенціал акціонування майже втрачений. Сертифікатна приватизація, яка реалізована в Україні, є однією з причин цього. У відповідності з останньою, залучення населення до процесу приватизації відбулося переважно через посередників: довірчі товариства, інвестиційні компанії та інвестиційні фонди. Наслідком цього стало те, що переважна більшість громадян України сьогодні є номінальними власниками - вони насправді не володіють, не розпоряджаються і не користуються капіталом акціонерного товариства, реально не реалізують своїх корпоративних прав. Результатом діючого механізму приватизації, а отже і акціонування, став процес концентрації капіталу акціонерного товариства в руках вузьких груп акціонерів - директорату акціонерного товариства, власників довірчих товариств, інвестиційних компаній, інвестиційних фондів.

За аналітичними розрахунками, дві третини приватизованого майна середніх і великих підприємств стали власністю працівників та керівників цих підприємств і тільки 25% майна належать власникам сертифікатів, що не працюють на даних підприємствах. Таким чином, 80% населення одержало всього 25% приватизованого майна.

В роботі показано, що здійснення акціонування та приватизації не дало очікуваного підвищення ефективності виробництва та необхідного інвестиційного середовища. В Україні процес акціонування здійснювався без врахування перспектив розвитку підприємств, а сама корпоратизація як форма роздержавлення великих і середніх підприємств не досягла своєї мети. Процеси акціонування повинні бути послідовними і включати: а) передачу держпідприємств на довірчій основі в повне господарське ведення (володіння, розпорядження і користування) трудовим колективам; б) організацію функціонування держпідприємств на принципах повного господарського (комерційного) розрахунку; в) перетворення цих підприємств на реальних суб'єктів ринку; г) проведення приватизації. Така логіка та послідовність реформування державної власності не могла, на нашу думку, не дати позитивного результату. В Україні ж корпоратизація мала форсовано-примусовий характер. Її результатом стала формальна процедура перетворення підприємства на державне акціонерне товариство, а також створення додаткових управлінських структур (при збереженні колишнього керівництва). Наслідком є те, що приватизація великих і середніх підприємств відбувається без ефективного попереднього етапу (роздержавлення), покликаного, в тому числі, виявити можливості потенційних інвесторів.

Однією із складових механізму ринкової економіки є конкуренція, формуванню і розвитку якої сприяє акціонування. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що в Україні для розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання необхідно:

- захистити інтереси акціонованих підприємств та інших виробників і споживачів від неправомірних обмежень конкуренції;

- створити економічні умови для виходу акціонерних підприємств на монополізовані ринки та ліквідувати перешкоди, які обмежують доступ на існуючі ринки;

- надати державну підтримку акціонерним товариствам, які здатні ефективно конкурувати з іноземними виробниками, для стимулювання нарощування випуску ними товарів;

- з метою захисту інтересів вітчизняних товаровиробників удосконалити регулювання імпорту товарів і сировини;

- вжити заходів щодо обмеження монополізму в ціноутворенні на олігопольних і монополізованих ринках;

- удосконалити антимонопольне законодавство з метою забезпечення ефективного державного впливу на розвиток конкуренції;

- поліпшити економічний і правовий механізм взаємодії великих акціонерних та дрібних підприємств.

У створенні та функціонуванні фондового ринку вирішальну роль відіграють акціонерні товариства як джерела переважної більшості цінних паперів.

За даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в Україні на початок 2000 року діють майже 35,84 тис. акціонерних товариств. Практично все доросле населення країни – близько 30 млн. чоловік – є власниками акцій приватизованих підприємств. Станом на 1 січня 2000 року загальний обсяг емісій акцій, зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, складав 31,318 млрд. грн. За 1999 рік Комісією зареєстровано емісій акцій на загальну суму 7,157 млрд. грн. Порівняно з 1998 роком випуск акцій скоротився на 41,53%, що в першу чергу пов'язано з поступовим завершенням процесу корпоратизації і сертифікатної приватизації державних підприємств та нерозвиненістю фондового ринку. В дисертації доведено, що для встановлення критичної маси ринкових перетворень, накопичення інвестиційних ресурсів необхідно створити сприятливий правовий клімат та забезпечити ефективну систему державного контролю на ринку цінних паперів, це дасть можливість запобігти порушенням прав акціонерів та інвесторів, незаконних методів здійснення діяльності на фондовому ринку і шахрайству з фінансовими документами.

В роботі проведено аналіз економічних злочинів у процесі акціонування та приватизації. З метою запобігання впливу тіньової економіки на діяльність акціонерних товариств та на економічну ситуацію в країні розроблені конкретні пропозиції щодо внесення належних змін у практику приватизації в Україні, які спрямовані на формування економічного механізму реалізації акціонерної власності через акціонування.

ВИСНОВКИ

Проведене в дисертації дослідження проблеми акціонування державних підприємств як напрямку формування ринкових відносин у перехідній економіці дозволяє зробити такі основні висновки та пропозиції.

На основі теоретичного аналізу автор зазначив, що приватизація в формі акціонування є одним з основних напрямків вирішення протиріч між існуючою системою економічних інститутів та потребами формування ринкової економіки внаслідок своєї двоїстої природи і відповідає характеру економічних перетворень. Акціонування дозволяє усунути монополію державної власності, створює умови для нових відносин між суб'єктами господарювання. В реальній практиці на сертифікатному етапі акціонування відбувалось неринковими методами і тільки на етапі грошової приватизації почалось формування реального інституту приватної власності.

Проведені дослідження свідчать про неефективність і недієвість форм та методів акціонування, їх повільність і непослідовність.

Основні причини цього в тому, що:

- по-перше, протягом довгого часу ефективність приватизації оцінювалась за темпами роздержавлення власності, за кількістю приватизованих підприємств та за рівнем одержаних доходів в інтересах фінансування державного бюджету, а цілям подальшого розвитку та ефективності функціонування акціонованих підприємств уваги не приділялось;

- по-друге, інституціональні реформи, які проводились в Україні, не супроводжувались ефективною державною політикою у сфері управління державним майном, невід'ємною частиною якої є приватизаційна політика;

- по-третє, акціонування необхідно розглядати як один з елементів єдиної державної політики по управлінню державним майном, спрямований на економічне зростання, формування інвестиційного та конкурентного середовища, підвищення результативності функціонування народного господарства.

В роботі доведено, що в сучасних економічних умовах України назріла гостра необхідність удосконалення головних рис державної політики у сфері інституціональних перетворень по реальному реформуванню відносин власності через акціонування.

Мета нової державної політики у сфері приватизації повинна полягати у зміні типу господарювання, формуванні його механізму з позиції кардинального підвищення ефективності функціонування як суб'єктів господарювання, так і народного господарства в цілому.

В дисертації сформовано систему цілей проведення приватизаційних процесів через акціонування, адаптованих до умов сучасного перехідного етапу економіки, а саме:

- створити сприятливий економічний клімат для розвитку нових форм господарювання;

- оптимізувати структуру державної власності, включаючи структуру участі держави в акціонерних товариствах;

- залучити інвестиції до реального сектора економіки;

- стимулювати приплив в економіку капіталів таких інвесторів, які заінтересовані в довгостроковому співробітництві, готові брати на себе зобов'язання по реалізації інвестиційних та соціальних проектів розвитку акціонерних підприємств;

- сприяти створенню умов для подальшого розвитку акціонерних підприємств, які виробляють товари, що можуть скласти конкуренцію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;

- суттєво підвищити якість менеджменту та відповідальність керівництва акціонерних підприємств за результати їх економічної діяльності.

В роботі обґрунтовано необхідність використання комплексу заходів по досягненню інституціональних перетворень на етапі грошової приватизації, який включає:

- диференційований підхід до приватизації підприємств;

- прийняття приватизаційних рішень на основі аналізу представлених потенційними інвесторами довгострокових бізнес-планів розвитку акціонерних підприємств;

- належне врахування інтересів потенційних інвесторів за умови оптимального їх поєднання з інтересами держави;

- поєднання довгострокових та короткострокових інтересів усіх суб'єктів приватизаційного процесу.

Проведені в дисертації дослідження показують необхідність постприватизаційного контролю держави за акціонованими підприємствами шляхом вжиття організаційних заходів з впровадження механізмів банкрутства та корпоративного управління.

На основі теоретичної розробки та аналізу реальної ситуації практики акціонування та приватизації вносяться конкретні пропозиції по вдосконаленню їх законодавчої бази:

- необхідно прийняти пакет законів, регламентуючих розпорядження об'єктами державної власності, а також управління пакетами акцій, які знаходяться в цій власності, захист прав власності акціонерів акціонерного підприємства (створення умов для вільного обігу акцій акціонерного товариства, захист дрібних акціонерів від зловживань з боку великих акціонерів та менеджерів, у тому числі шляхом детальної регламентації процедури скликання та проведення загальних зборів);

- перебудувати законодавство про обмеження монополістичної діяльності, а також про захист прав споживачів, забезпечивши створення в національній економіці конкурентного середовища, ефективного регулювання природних монополій та захист прав споживачів у виробничому та споживчому секторах економіки;

- з метою підвищення ефективності функціонування акціонованих підприємств необхідно удосконалити законодавство для залучення капіталів інвесторів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Морозюк В.В. Економічні передумови злочинів в процесі акціонування та механізм їх подолання // Вісник Харківського державного університету. - №446. - Економічна серія. - Харків: ХДУ, 1999. - С. 175-178 (0,4 д.а.).

2. Морозюк В.В. Формування ринкових відносин в умовах акціонування // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - № 459. - Економічна серія. - Харків: ХНУ, 1999. - С. 161-164 (0,5 д.а.).

3. Морозюк В.В. Эффективный инвестор в условиях акционирования // Бизнес Информ. - 1999. - №7-8. - С. 39-41 (0,5 д.а.).

4. Морозюк В.В. Теоретичні основи акціонування в умовах ринкової трансформації // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - №468. - Економічна серія. - Харків: ХНУ, 2000. - С. 85-88 (0,4 д.а.).

Інші роботи

5. Морозюк В.В. Акционирование и формирование рыночных отношений в Украине // Бизнес Информ. - 2000. - №2. - С. 21-23 (0,4 д.а.).

6. Червяков И.М., Кузнецов С.А., Морозюк В.В. Некоторые проблемы становления экономики рыночного типа в Украине и пути их решения // Научная конференция, посвященная памяти А.П. Мамалуя “Развитие экономической теории в условиях трансформационного кризиса”. - Х.: Харьковский государственный университет. - 1996. - С. 26-28 (0,4 д.а.).

7. Морозюк В.В., Петрова Е.Я., Кузнецов С.А. Эволюция отношений собственности и необходимость акционирования в переходной экономике // Формування ринкових відносин та проблеми їх відображення в курсах економічних дисциплін. - Збірник наукових статей - Ч. 1. - Одеса: ОДЕУ, 1997. - С. 170-174 (0,4 д.а.).

8. Морозюк В.В. Фондовий ринок як необхідний інституціональний елемент в умовах акціонування // Вісник університету внутрішніх справ. Вип. 3-4. Х.: Ун-т внутр. справ, 1998. - С. 250-253 (0,4 д.а.).

9. Морозюк В.В. Акціонування як напрямок формування ринкових відносин в перехідній економіці // Матеріали міжнародної наукової конференції “Проблеми теорії і практики становлення соціально орієнтованої ринкової економіки”. - Х.: Харківський державний автомобільно-дорожній технічний університет. - 1999. - С. 42-43 (0,25 д.а.).

10. Морозюк В.В., Карпов О.І., Матвєєв С.П. Управління інвестиційною діяльністю в перехідній економіці // Матеріали третьої міжнародної науково-практичної конференції “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті”. – Рівне, Рівненський економіко-гуманітарний інститут. - 2000. - С. (0,4 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Морозюк В. В. Акціонування державних підприємств як напрямок формування ринкових відносин в перехідній економіці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія.

Університет внутрішніх справ МВС України, Харків, 2000.

Дисертаційна робота присвячена аналізу системи акціонування та його ролі у формуванні ринкових відносин в перехідній економіці. На основі досліджень акціонування як системи взаємодії та взаємного урахування інтересів держави і нових господарюючих суб'єктів у процесі формування та розвитку акціонерної власності в умовах перехідної економіки аналізується сучасний стан акціонування, його сутність, етапи та вплив на розвиток фондового ринку, інвестиційного і конкурентного середовища.

У дисертації запропоновано адаптовану до умов сучасного перехідного етапу економіки модель державної політики в сфері інституціональних перетворень подальшого реформування відносин власності через акціонування.

На основі теоретичної розробки та аналізу реальної ситуації практики акціонування і приватизації пропонуються конкретні пропозиції по удосконаленню їх законодавчої бази.

Ключові слова: акціонерна власність, акціонування, корпоратизація, роздержавлення, приватизація, інвестиції, конкуренція, фондовий ринок, цінні папери, економічні правопорушення.

АННОТАЦИЯ

Морозюк В. В. Акционирование государственных предприятий как направление формирования рыночных отношений в переходной экономике. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория.

Университет внутренних дел МВД Украины, Харьков, 2000.

Диссертационная работа посвящена анализу процесса акционирования и его роли в формировании рыночных отношений в переходной экономике. На основании исследования акционирования как системы взаимодействия и взаимного учета интересов государства и новых хозяйствующих субъектов в процессе формирования рыночных предпосылок переходной экономики рассматривается современное состояние акционирования, его сущность, этапы и влияние на развитие фондового рынка, инвестиционной и конкурентной среды. Переходная экономика вызывает необходимость в преобразовании собственности, замены государственной собственности частной. Одной из оптимальных для переходной экономики выступает акционерная собственность, которая позволяет, несмотря на ее противоречия, обеспечить эффективное использование ресурсов, объединяя экономические интересы.

Сделан вывод о том, что акционерная собственность является внутренней основой формирования и функционирования социально ориентированной рыночной экономики. Этим обусловливается необходимость приоритета развития акционерной собственности в процессе реформирования экономики украины.

Анализ акционирования как основного направления приватизации показал, что, реформируя отношения собственности, государство поставило на первый план смену правового статуса государственных предприятий, тогда как формирование экономического механизма акционирования осталось на втором плане. Экономическая политика государства была непоследовательной относительно формирования эффективного механизма реализации акционерной собственности, что не дало возможности акционерным предприятиям стать движущей силой экономики нашей страны.

Исследование процессов акционирования в Украине показало, что состоявшаяся приватизация не привела к ожидаемому повышению эффективности производства, потому что корпоратизация как форма разгосударствления больших и средних предприятий не достигла своей цели, а сам процесс акционирования осуществлялся без перспективы развития предприятий.

Указывается на необходимость обеспечения прозрачности и углубления процесса денежной приватизации, которая предполагает эффективного собственника.

Процесс акционирования с полной передачей государственного имущества новым собственникам развивался путем создания закрытых акционерных обществ, что ограничивало возможности образования конкурентных предпосылок формирования инвестиционного рынка и структурной перестройки экономики.

В диссертации рассмотрены причины, сдерживающие поступления иностранных инвестиций в Украину, сформулированы принципы, на которых должна базироваться деятельность финансовых посредников.

С целью защиты интересов акционерных предприятий и других производителей от неправомерных ограничений конкуренции в работе даны конкретные предложения по регулированию этих процессов.

На основе исследования функционирования акционерных предприятий, их взаимодействия с рынком ценных бумаг был сделан вывод о необходимости более активного поведения промышленных акционерных предприятий на фондовом рынке, что способствует, прежде всего, становлению и развитию инвестиционного рынка, пополнению оборотных средств предприятия.

В диссертации обоснованы основные черты государственной политики в сфере институциональных преобразований дальнейшего реформирования отношений собственности через акционирование.

На основании теоретической разработки и анализа реальной ситуации практики акционирования и приватизации вносятся конкретные предложения по усовершенствованию их законодательной базы.

Ключевые слова: акционерная собственность, акционирование, корпоратизация, разгосударствление, приватизация, инвестиции, конкуренция, фондовый рынок, ценные бумаги, экономические правонарушения.

THE SUMMARY

Morosyuk W.W. Sharing of state enterprises as a direction of market relations forming in transition economy. – Manuscript.

Thesis for getting of candidate scientific degree of economic sciences in specialty 08.01.01 – economic theory.

University of Internal Affairs, Ministry of Internal Affairs of Ukraine, Kharkоv, 2000.

Thesis is devoted to researches of system of developing and functioning relations of share property and also analysis of sharing process as a structure element of economic system's transformation of Ukraine.

Sense, forms, economical and social functions of sharing are revealed, the process of share property developing is analyzed. The place and the role of sharing as an economical base of transforming to the social market economy are based on facts. The practice of developing and the modern condition of joint-stock companies of Ukraine are analyzed.

On the base of the theoretical research and the real situation's analysis of the practical share and privatization thesis offers the propositions of development of the legislative base.

Key words: share property, sharing, corporation, state property release, privatization, investment, competition, stock market, securities, economical infringement.

Морозюк віталій васильович

АКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

ЯК НАПРЯМОК ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ

ВІДНОСИН В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Відповідальний за випуск

к.е.н., доц. К.Я. Петрова

Підписано до друку “ 20 ” грудня 2000 р.

Обсяг 0,9 ум.-друк.арк. Папір офс. Формат 60ґ90/16 Друк офсетний

Тираж 100 прим. Зам. № Безкоштовно.

Надруковано на РІЗО Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4

________________________________________________