НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут регіональних досліджень

ОХАБСЬКИЙ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ

УДК 658.5:663.5(477)

УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ В УМОВАХ

КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА

Спеціальність: 08.06.02 - Підприємництво,

менеджмент та маркетинг

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів-2000-08-27

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Бєлєнький Петро Юхимович, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент НАН України

Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України, директор

кандидат економічних наук, Люткевич Ольга Михайлівна, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу

Провідна установа: Тернопільська академія народного господарства, кафедра економіки підприємств і корпорацій, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль

Захист відбудеться 26.10.2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4

Автореферат розісланий 25.09.2000р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження обумовлюється нагальною необхідністю визначення адекватних етапу становлення ринкової економіки моделей господарювання та методів управління виробництвом.

Сучасна ринкова економіка, до основних ознак якої належать загальна інформаційна забезпеченість, висока наукоємкість, міжнародна інтеграція, спільний економічний простір, суттєво розширила коло завдань управління у виробничій сфері, які повинні вирішувати і за які повинні нести відповідальність управлінці (менеджери). Успішне вирішення цих завдань, подолання кризи у виробництві і становлення ринкової економіки в Україні можливе на підставі вивчення і використання світових та вітчизняних досягнень теорії і практики виробничого менеджменту, раціонального сполучення національного та зарубіжного досвіду з організації, планування і управління виробництвом. Разом з тим особливого значення набувають нові теоретичні, методологічні і організаційні підходи до управління виробництвом і планування соціально-економічних процесів. Не менш важливо врахувати ряд питань, пов'язаних із практичним переходом до ринку, визначенням способів формування ринкового середовища та методів його регулювання у вітчизняних умовах.

Особливо загострюються проблеми управління у тих галузях, які діють в умовах конкурентного і регульованого ринку одночасно (лікеро-горілчана, тютюнова і т.п.). З одного боку ці галузі дають значну частку надходжень до державного бюджету, хоча вона за останні роки значно скоротилась. Це породжує постійне бажання у відповідних державних органів підвищувати ставки акцизів і відповідно ціни на продукцію. З іншого боку - розростання тіньового виробництва і збуту продукції, нерідко фальсифікованої. За інформацією різних джерел тіньовий ринок алкогольної продукції складає від 30 до 50 відсотків, а устаткування офіційних виробників завантажене відповідно на 35-40 відсотків, вимиваються їхні обігові кошти. Крім того, значно збільшилась кількість підприємницьких структур, які виробляють або торгують спиртним. В цих умовах неможливо приймати ефективні управлінські рішення без відповідних наукових обгрунтувань.

Необхідність розв'язання цих проблем з врахуванням специфіки становлення і розвитку в нашій державі ринкового середовища визначили актуальність і своєчасність дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з дослідженнями по держбюджетній темі 3.1.9.6. “Інфраструктура прикордонного регіону в умовах ринкової трансформації економіки” в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Матеріали дослідження були використані при виконанні науково-дослідних робіт по темах “Розробка проектів нормативно-правових актів щодо проведення регіональних соціально-економічних експериментів“ (Наказ Мінекономіки України від 21.05.98 р. №681) та “Рейтингові оцінки економічного потенціалу та інвестиційної привабливості регіонів” (Договір з Мінекономіки України №100 від 22.06.99 р.) в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є: обгрунтування та розробка теоретичних, методичних і прикладних аспектів розвитку і вибору організаційно-економічних методів управління, які сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності виробництва в умовах конкурентного середовища.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних задач:

· дослідження та обгрунтування впливу конкуренції, як фактору підвищення ефективності функціонування підприємств в ринковому середовищі;

· вивчення зарубіжного досвіду з питань формування конкурентного середовища та оцінка можливостей його використання в умовах України;

· розробка підходів та оцінка можливостей використання ринкових механізмів в сучасних умовах;

· оцінка економічних наслідків діяльності підприємств з огляду на адаптацію і стабілізацію в ринковій економіці;

· обгрунтування методичного підходу щодо підвищення доходу на підставі вдосконалення розподілу прибутку;

· розробка шляхів розвитку організаційно-економічних методів управління виробництвом в умовах конкуренції.

Предметом дослідження є теоретичні та організаційно-економічні передумови управління виробництвом в умовах конкуренції, визначальні для набуття ним конкурентоспроможності.

Об'єктом дослідження обрано виробництво лікеро-горілчаних виробів на прикладі концерну “Укрспирт”.

Методологічною основою виконання дисертаційної роботи послужили сучасні теорії ринкової економіки, що знайшли відображення в наукових працях українських та зарубіжних вчених з проблем менеджменту і маркетингу; аналіз умов виробництва, соціально-економічної сфери і концепцій розвитку управління в ринково розвинених країнах.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному:

· сформульовані вимоги до системи управління господарюючими суб'єктами в умовах конкуренції, які, на відміну від вертикальної централізації усіх функцій управління, передбачають значну децентралізацію як нову якість управління, окреслено критерії раціонального рівня децентралізації функцій окремих підрозділів фірми;

· відмічено, що цінова конкуренція продовжує зберігатися, але тепер вона базується не на факторних витратах, а на високій продуктивності, яка досягається за рахунок підвищення кваліфікації персоналу і передової технології;

· запропонована перспективна модель управління створенням конкурентоспроможної продукції, яка охоплює три стадії життєвого циклу товару (оцінку, розробку і виробництво), результати по кожній з яких забезпечуються встановленими організаційними зв'язками структурних підрозділів, адекватними формами взаємодії означених структур із внутрішнім та зовнішнім конкурентним середовищем, що в цілому гарантує досягнення головної мети виробництва в умовах ринку - отримання прибутку;

· обгрунтовано, що дійсно конкурентоспроможним слід вважати виробництво, в якому має місце внутрішня конкуренція окремих служб і підрозділів та їх керівників за наявні обмежені ресурси. Відповідно, головною ціллю управління стає мотивація всіх працюючих щодо досягнення високих результатів;

· класифіковано основні види ризиків та запропонований підхід до оцінки діяльності виробничого підприємства з позицій прорахованого і, відповідно, керованого механізму впливу конкурентного середовища на її ефективність;

· доведена доцільність застосування певних співвідношень основних фінансових показників дієздатності підприємства (затрат, об'єму реалізації і прибутку) для визначення ефективності підприємницьких операцій окремих управлінських структур та їх керівництва, які визначаються як центри відповідальності за певні показникі;

· запропоновано шляхи забезпечення економічної безпеки фірми, що передбачають її реструктуризацію, можливі варіанти якої (приватизація, почасткова реорганізація, зміна в механізмі керівництва) повинні визначатися спеціально створеними з працівників різних підрозділів та сторонніх спеціалістів ”проблемними групами”;

· обгрунтовано необхідність формування іміджевої компанії і впровадження репутаційного менеджменту, які крім загальновизнаного стану окремої фірми, повинні сприяти формуванню законодавчої бази щодо утворення цивілізованого конкурентного середовища.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості застосування запропонованих організаційно-економічних методів та стратегій в управлінні масовим виробництвом продовольчих товарів у ринковому середовищі. Розроблені на підставі досліджень рекомендації по підвищенню конкурентоспроможності виробництва та його продукції прийняті до впровадження в концерні “Укрспирт”.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає в уточненні та подальшому розвитку сучасних трактовок конкуренції, конкурентоспроможного виробництва, визначенні суті процесу управління, завдань керівників менеджерів та цілей управління в конкурентному середовищі.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, в якій викладено науковий підхід до визначення адекватних етапу становлення ринкової економіки моделей господарювання та методів управління виробництвом.

Результати дослідження викладені в семи наукових публікаціях, з яких шість належать особисто автору. З наукових публікацій, що видані у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатом особистого дослідження здобувча.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень доповідались, зокрема, на У Міжнародному Конгресі українських економістів (Львів, травень 2000 р.) та VII Міжнародній науково-теоретичній конференції “Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки” (Київ-1999), загальноукраїнських і регіональних науково-практичних конференціях, наукових семінарах в ІРД НАН України, галузевих і обласних нарадах.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 2,4 д. а. , в тому числі особисто автору належить 2,2 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (153 найменування), додатку. Текстова частина роботи викладена на 258 сторінках, містить 39 таблиць та 26 рисунків.

Основний зміст дисертації

В дисертації на підставі проведених досліджень і особистих розробок автора захищаються теоретичні і практичні положення по застосуванню нових підходів і методів управління виробництвом в умовах конкурентного середовища.

У вступі обгрунтована актуальність теми дисертації, сформульовані мета і завдання дослідження, розкрита наукова новизна і практичне значення отриманих результатів дослідження.

В першому розділі “Економічні і організаційні передумови ефективного управління виробництвом в умовах ринку” проаналізовано зміст наступних теоретичних положень: сукупність відносин, “виробництво - ринок - індивідуальний покупець”; сутність і роль ринку в економічній системі суспільства; мотиви виробництва і споживання як у цілому, так і в рамках діючих підприємств і індивідуальних споживачів; організацію господарської діяльності окремого (репрезентативного) підприємства.

В дисертації на основі аналітичного огляду та узагальнення зарубіжного досвіду щодо управління окремими корпораціями та економікою в цілому, зроблено висновок, що в умовах ринку, управлінський апарат на рівні підприємства повинен відносно зростати, в той час, як кількість управлінців на державному рівні повинна скорочуватися, як наслідок перерозподілу функцій ринку.

Відмічаючи, що висока ефективність виробництва в ринково розвинутих країнах обумовлена перш за все, високою кваліфікацією керівників і філігранно відпрацьованою системою управління, яка скерована на отримання максимального прибутку, автор пропонує відродити поняття "трудовий колектив", який господарські органи повинні адаптувати у систему управління підприємством і його структурними підрозділами. Для цього необхідно узгодження цілей підприємства з відповідною мотивацією ефективної роботи персоналу, зокрема, шляхом встановлення частки (відсотку) прибутку, що направляється на: ріст заробітної плати персоналу; соціальну підтримку малозабезпечених, а також працівників, що особливо виділилися; організацію лікування і поліпшення побутових умов персоналу.

Поняття конкурентоспроможності найбільш притаманне рівню підприємства. Конкурентоспроможним вважається підприємство, яке, здійснюючи свою діяльність в умовах відкритих ринків, здатне довгий час залишатися прибутковим. Підставою цьому може і повинна бути конкурентоспроможна продукція та економічне використання ресурсів.

У табл. 1 наведені дані про обсяги реалізації лікеро-горілчаних виробів шести підприємств концерну “Укрспирт”. За останні 5 років на даних підприємствах сформувалася стала тенденція до зниження обсягів реалізації. Така ж ситуація і на інших підприємствах концерну. Якби обсяги реалізації зберігались хоча б на рівні 1995 року, це дало б можливість довести надходження до бюджету від реалізації лікеро-горілчаних виробів до 5,5-6,0 відсотків. Спостерігається також незначний ріст випуску елітних сортів продукції. Це свідчить як про низьку купівельну спроможність населення, так і про недостатню роботу менеджменту підприємств по формуванню відповідного ринку збуту.

Таблиця 1

Обсяг реалізації лікеро-горілчаних виробів

підприємствами концерну Укрспирт (тис.л)

Назва лікеро-горілчаного заводу (місце знаходження) Роки

1995 1996 1997

всього станд еліт всього станд еліт всього станд. еліт

Львів 10611 10611 - 12573 12498 75 9956 9289 667

Луцьк 8890 8890 - 7140 7140 - 5080 5080 -

Житомир 6680 6680 - 2670 2670 - 5154 5154 -

Маріуполь 5560 5560 - 2710 2710 - 2600 2600 -

Кременчук 2753 2753 - 2133 2133 - 4694 4694 -

Чернігів 11034 10924 10924 110 6063 5923 140 6719 6179

Назва лікеро-горілчаного заводу (місце знаходження) Роки

1998 1999

всього станд еліт всього станд. еліт

Львів 9295 8591 704 9000 8400 600

Луцьк 4680 4480 200 5500 5250 250

Житомир 3455 3455 - 3500 3450 50

Маріуполь 2350 2320 30 1850 1820 30

Кременчук 2083 2033 50 1800 1730 70

Чернігів 540 3367 1827 1540 3300 1760

Разом з тим, покращанню продукції перешкоджає ріст тіньового виробництва і продажу лікеро-горілчаної продукції, в т.ч. фальсифікованої. Це підтверджують і статистичні дані, які щороку оприлюднюють державні контрольні органи. Так, за інформацією податкової міліції ДПАУ, в 1999 році правоохоронні структури виявили та ліквідували 165 незаконних гуралень, вилучили 130000 дал спирту та більше 10000 фальсифікованих напоїв (“Тиждень”, 10-16 лютого 2000р; №7)

Покращання ситуації у галузі пов'язане як з посиленням боротьби з тіньовим виробництвом і збутом, так і з розробкою активної конкурентної стратегії кожним підприємством. Розробці такої стратегії повинна сприяти запропонована у роботі модель організаційно-економічного управління створенням конкурентоспроможного продукту (рис.1).

Вихідним моментом всієї системи є стратегічний продукт. Модель включає три етапи: на першому етапі (оцінка) відбувається формування стратегічного продукту. Мета етапу - надати необхідну інформацію щодо підготовки та прийняття рішень відносно доцільності реалізації наступних етапів.

Головним завданням робіт на другому етапі (розробка) є розповсюдження отриманих оціночних даних в напрямку визначення необхідних виробничих витрат, відповідності технологічного парку новому продукту, наявності відповідних сировини і матеріалів з метою створення так званого технологічного продукту. В основі третього етапу (виробництво) є розгортання виробничої стратегії у відповідні технологічні процеси виготовлення нового виробу.

Забезпеченню працездатності цієї моделі сприяють відповідні структурні підрозділи підприємства, зв'язки між якими показані на рисунку 1.

Рис.1. Модель організаційно-економічного управління створенням

конкурентоспроможного продукту

Другий розділ “Аналіз конкурентного середовища і економічні наслідки діяльності підприємств” містить аналіз ситуації на ринку алкопродукції та рекомендації автора щодо її покращання.

Перш за все відмічається обмеженість офіційного алкоринку (потреби останнього на сьогодні не перевищують 35-40 млн.дкл. на рік) за наявності значних виробничих потужностей, спроможних перекрити цей обсяг в 3-3,5 рази. Наступне, що загострює конкуренцію, це те, що в Україні більш як 100 тис. суб`єктів підприємницької діяльності займаються торгівлею алкоголем, в той час як до 1991 року 21 тис. суб`єктів підприємництва торгувала спиртним в роздріб, а 246 займалися оптом. За останніми підрахунками фахівців Держспецмонополії в Україні зареєстровано понад 7 тис. алкогольних та понад 3 тисячі тютюнових оптових фірм. Ситуацію на ринку може загострити новий механізм видачі ліцензій, який передбачає прямі зв'язки виробників з торгівлею. Це змусить основних виробників працювати безпосередньо з 84 тис. закладів роздрібної торгівлі одночасно. Тому, виробляючи конкурентну стратегію, необхідно чітко обгрунтувати відповідний сегмент ринку для кожного виду продукції, яку випускає підприємство.

Розробка такої стратегії передбачає, що підприємства галузі повинні звернутися до проблеми раціоналізації збуту, вибір каналу або форми реалізації продукції якого залежать від самого продукту, відношення до нього споживачів, функцій і принципів роботи фірмових магазинів, збутової мережі, специфіки оптових або роздрібних підприємств. Очевидно, що результат від реалізації повинен бути взаємопов'язаний із витратами, управління якими означає підтримку оптимального рівня капіталовкладень у товарно-матеріальні запаси. Доцільно, на наш погляд, замість жорсткого контролю різних підрозділів - центрів відповідальності, обрати за мету управління мотивацію працюючих та оптимізацію всіх активів підприємства (капітал, люди, обладнання, сировина). До цього спонукають і діючі в конкурентному середовищі економічні ризики. Серед них, на думку автора, з врахуванням ситуації на алкоринку, найнебезпечніший ризик незатребуваності продукції, що пов'зане в значній мірі з тіньовим ринком. Щоб запобігти цьому, підприємство повинно працювати більш мобільно, зокрема, виробництво на склад замінити виробництвом на замовлення, що скасує необхідність утримання великих запасів. В роботі пропонується керування цими потоками, як і загальними об'ємами реалізації здійснювати за допомогою логістики, яка в умовах мінливих змін навколишнього конкурентного середовища сприятиме швидкій адаптації всіх його структурних одиниць (збут, склади, запаси тощо).

Проведений аналіз вказує на ще одну причину критичної ситуації на алкоринку - низька ефективність Держспецмонополії та відсутність громадських організацій споживачів, які б захищали інтереси споживача, у першу чергу, від фальсифікованої продукції. Тому пропонується створити в Україні галузеві громадські організації виробників, імпортерів, торговців на кшталт давніх ремісничих цехів або купецьких гільдій (приклад - ліга “Гордість України”), які і очолять боротьбу з підробками. Натомість утримання лабораторій та моніторинг ринку повинні взяти на себе власне виробники та імпортери лікеро-горілчаної продукції. Норми цих “кодексів честі”, після їх затвердження Торгово-промисловою палатою та Антимонопольним комітетом дозволять використовувати їх для судового переслідування, в тому числі й фальсифікаторів.

Третій розділ “Шляхи розвитку організаційно-економічних методів управління в умовах конкуренції” передбачає реалізацію заходів у напрямках адаптації підприємств та їх управлінських структур у відповідності з міжнародними стандартами, оцінку та підвищення ефективності підприємницьких операцій та керівників-менеджерів.

Одним із важливих показників підсумкової діяльності підприємства в умовах ринку є прибуток. Як синтетичний показник оцінки господарської діяльності, він вимагає постійного аналізу шляхів його одержання і наступного ефективного використання.

В дисертації досліджується широко розповсюджений в індустріально розвинених країнах розрахунок кінцевих результатів діяльності підприємства за допомогою методу “затрати - випуск”, згідно якого по кожному із центрів відповідальності - центру витрат, центру прибутку, центру інвестицій, які складають виробничі, збутові та інші підрозділи підприємства, проводиться порівняння затрат з випуском продукції (реалізацією), доходами і визначається кінцевий результат.

Визначальна риса системи обліку за центрами відповідальності – змінна кількість фінансових показників, що включаються у звіти, які готуються менеджерами різного рівня управління. Фактично, це відсутність розшифровки статей у звітах так званого “управління за винятками”. Узагальнено, управління за винятками – це принцип, за яким менеджеру, який стоїть вище, немає потреби перевіряти фінансові показники на нижчому рівні, поки не з'явиться проблема. Оскільки більшість компаній стають все складнішими, то виникає необхідність фільтрувати і стискати бухгалтерські дані так, щоби їх можна було швидко проаналізувати. Ось чому звітність за центрами витрат, які визначають і вимірюють випуск продукції, та затрати, починає відігравати роль системи, яка забезпечує апарат управління інформацією про хід виробничого процесу і динаміку затрат. Визначення звітних статей, що контролюються, - ключове завдання при впровадженні на підприємстві системи обліку за центрами відповідальності. В ідеалі всі витрати мають бути закріплені за відповідними підрозділами і конкретними підзвітними особами. Якщо за окремою дільницею або центром закріпляється відповідальність за певні статті витрат, то менеджер такого підрозділу повинен мати реальну можливість впливати на величину цих витрат.

Необхідно відмітити ключову різницю в плануванні і здійсненні фінансової діяльності зарубіжних та національних менеджерів: українські управлінці, як правило, цікавляться інформацією, що стосується руху грошових потоків, рентабельності продукції, витрат на виробництво та інших показників результатів діяльності підприємства в минулому, в той час як менеджери зарубіжних фірм зосереджують свою увагу на наборі тих, найбільш важливих з них, які характеризують існуючу реальність – ріст об'ємів продукції, що реалізується, збільшення прибутку і доходів від капіталовкладень, тобто корисній для планування, прийняття рішень, контролю і координації виробничої діяльності інформації.

Два останні десятиліття відзначені посиленою увагою до проблеми міжнародної уніфікації фінансової звітності підприємницької діяльності. Розвиток бізнесу, що супроводжується зростаючою роллю міжнародної інтеграції в сфері економіки, висуває певні вимоги до однаковості та зрозумілості принципів формування та алгоритмів нарахування прибутку, які застосовуються в різних країнах, бази оподаткування, умов інвестування і т. ін. Саме з цією проблемою стикаються наші спеціалісти при переході до ринкової економіки та, особливо, при налагодженні ділових контактів з іноземним інвестором на рівні підприємств та організацій.

В роботі запропоновано шляхи уніфікації та стандартизації фінансової звітності українських підприємств, зроблено спробу застосовувати один з визначальних стандартів фінансової звітності (КМСФЗ) - IAS18 - стандарту про прибутки і витрати на базі показників Львівського ЛГЗ.

В розвиток цього була досліджена можливість застосування співвідношень найбільш важливих фінансових показників господарської діяльності підприємства - затрат, об'єму реалізації і прибутку. За допомогою відомих рівнянь доцільно визначати ефективність підприємницьких операцій окремих центрів відповідальності та їх керівництва, проводити оцінку рентабельності, вартості власності, що належить акціонерам, ефективність діяльності підрозділів компанії, цехів, окремих груп.

Наявність стабільності, і не лише у сфері законодавства, а і в інших економіко-правових відносинах країни - передумова будь-якого розвитку. Цілком логічно постають і питання економічної безпеки підприємства. У роботі вони пов'язані із питаннями реструктуризації підприємства, що передбачає можливість його приватизації, почасткової реорганізації, зміни в механізмі керівництва підприємством.

Автором пропонується створення з цією метою так званих “проблемних груп”, які об'єднували б як працівників певних підрозділів, так і сторонніх спеціалістів, щодо вирішення основних завдань підприємства. Важливим, з цієї точки зору, видається питання репутаційного або іміджевого менеджменту. Щодо іміджу окремого підприємства, то це питання давно дискутується у вітчизняній економічній літературі. Формування іміджевої компанії повинно становити інтерес як для українських підприємців, так і державних структур, що мають бути зацікавлені в цьому, оскільки заходи репутаційного менеджменту будуть сприяти формуванню законодавчого середовища, на підставі якого утвориться дійсно цивілізоване конкурентне середовище. Завдання такої компанії - побудувати іміджевий менеджмент, націлений на формування в суспільстві правильних і реальних оцінок місця і ролі підприємства у долі держави і народу.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення передумов ефективного управління виробництвом в умовах конкуренції і запропоновані шляхи розвитку організаційно-економічних методів управління господарюючими суб'єктами з врахуванням поєднання конкурентних та регулюючих факторів у вітчизняній економіці.

2. До основних пріоритетів здійснення ринкових реформ в Україні на сучасному етапі належить реальний розвиток конкурентних засад в економіці. Дослідження показали, що в період переходу до ринку умови функціонування підприємств істотно змінились. Зрушення в економічній поведінці підприємств призвели до зміни характеру і гостроти проблем, які стоять перед їх керівництвом, зокрема, активізації процесів розподілу праці в управлінні, який призвів до підвищення складності функціональних зв'язків в апараті управління підприємством, зросла частка нових видів робіт за функціями управління виробництвом.

3. Практика здійснюваних соціально-економічних реформ дозволяє зробити висновок, що державне регулювання стає невід'ємним структурним елементом системи управління, особливо на етапі становлення ринкової економіки, до основних ознак якої належать: загальна інформаційна забезпеченість, висока наукоємкість, міжнародна інтеграція, спільний економічний простір, соціальна функція системи, яка регулюється суспільством. При цьому особливого значення набувають нові теоретичні, методологічні і організаційні підходи до управління і планування соціально-економічних процесів. Важливим стає вибір адекватних моделей управління і господарювання з огляду на економічні, соціальні і політичні умови в країні, змін, що відбуваються в плануванні під впливом ринкових механізмів.

4. Серед специфічних факторів, які впливають на вибір стратегії розвитку системи управління, слід виділити наступні: комплексність об'єкту оцінки; складність проекту; границі цілісності; фонди управління та витрати на нього; роль лідера-менеджера; колективний досвід оцінки та вибору. До групи критеріїв гнучкості в питаннях стратегії розвитку включено: стратегічні інформаційні системи; чітке формулювання цілей та пріоритетів; формулювання стратегії; доведення стратегії до виробничої системи; оцінка стратегічних ходів; чіткий розподіл відповідальності за стратегічні рішення; здатність апарату управління здійснювати стратегічні зміни. Одне з головних правил вибору стратегії полягає в тому, що нові стратегії як у традиційних, так і в нових сферах діяльності повинні відповідати нагромадженому потенціалу фірми. Проте, досвід свідчить, що надмірна прив'язка до нагромадженого потенціалу фірми обмежує її можливості стратегічних дій.

Визначальними для підприємства при виборі систем управління слід вважати два фактори. Перший - імперативи зовнішньої, відносно підприємства, сфери і другий - рівень вимог, установки управлінців. В сучасних умовах слід враховувати і такий важливий фактор, як нестабільність законодавства.

5. Згідно із сформульованими у дисертації загальними умовами забезпечення конкурентоспроможності продукції, головними з них є: 1) цінова політика щодо конкурентоспроможності продукції; 2) інвестиційна політика держави щодо випуску конкурентоспроможної продукції; 3) оподаткування підприємств, що випускають конкурентоспроможну продукцію; 4) кредитна політика держави і банківських структур щодо підприємств, які випускають конкурентоспроможну продукцію, і щодо самої конкурентоспроможної продукції (розробка, освоєння, виробництво); 5) регулювання імпорту продукції; 6) регламентація фінансового обліку; 7) антимомопольна політика.

Цінова політика у сфері забезпечення конкурентоспроможності продукції має базуватися на принципах державного регулювання цін на окремі види продукції (наприклад, заборона демпінгових цін, обмеження монопольних, державних, прейскурантних і деяких інших ринкових цін). У цьому зв'язку на особливу увагу заслуговує система амортизаційних відрахувань, яка прямо впливає на ціноутворення, отже, і на конкурентоспроможність продукції).

6. Запропоновані у дисертації показники оцінки конкурентного стану підприємства, методи розподілу прибутку і відповідальності з прив'язкою до певних ланок управління перспективна модель управління створенням конкурентоспроможного продукту, акцизна політика та інші рекомендації вносять певний вклад в розвиток методів управління в умовах конкурентного середовища, створюють методичні передумови для підвищення рівня економічної безпеки підприємств і стабільної їх прибутковості в умовах конкурентного середовища.

Список основних публікацій за темою дисертації

1. Охабський І.М. Фактори та умови забезпечення конкурентоспроможності продукції // Соціально - економічні дослідження в перехідний період. Ринкова інфраструктура та зовнішньоекономічна діяльність регіонів (Щорічник наук. пр.) Вип. V. - Львів: ІРД НАН України. – 1998. - С. 217-221.

2. Охабський І.М. Форми та джерела інвестиційних ресурсів розвитку виробництва // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна фінансово - кредитна та податкова політика. (Щорічник наук. пр.) Вип. VI. - Львів: ІРД НАН України. - 1998. - С. 256-266.

3. Козоріз М. А., Люткевич В.Б., Охабський І.М. Зміни мотивацій та оплата праці в сучасному підприємництві // Регіональна економіка. - 1999. - №3. - С. 61-65.

Особистий внесок автора: мотивація праці управляючих.

4. Охабський І.М. Конкурентний ринок і місце в ньому підприємства // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інвестиції і реструктуризація економіки регіону. (Щорічник наук. пр.) Вип. ХІ. - Львів: ІРД НАН України. - 2000. - С. 540-544.

5. Охабський І.М. Фактори конкурентоспроможності продукції та шляхи її досягнення // Проблеми соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону. Товарна політика і маркетинг. Вип.V, №4. - Луцьк: Надстир'я. - 1999. - С. 82-86.

6. Охабський І.М. Конкурентоспроможність як фактор підвищення експортного потенціалу України // Матер. VII міжнар. наук. - практ. конф. “Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (приклад України)” Модуль ІІІ Структурна політика і створення інституційних основ ринкового устрою. // Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка. Центр Європейських студій. - Київ. - 1999.-С.74-79.

7. Охабський І.М. Ринкові фактори впливу на систему управління підприємством в умовах реструктуризації економіки // Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку: Матеріали доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів, м. Львів, 22-26 травня 2000 р. (в двох частинах). - Львів: ІРД НАН України. - 2000. - Ч. 1, С. 212-213

Охабський І.М. Управління виробництвом в умовах конкурентного середовища. - Рукопис.

Дисертація у вигляді рукопису на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2000.

У дисертаційній роботі досліджувались економічні і організаційні передумови і методи ефективного управління виробництвом в умовах переходу до ринкової економіки і створення конкурентного середовища.

На основі більш повного розкриття понять конкурентоспроможність і конкурентні стратегії сформульовані вимоги до системи управління виробництвом в у мовах конкуренції.

Аналіз конкурентного середовища на основі вибраних показників конкурентного стану підприємств і його впливу на економічні наслідки дав можливість визначити шляхи розвитку організаційно-економічних методів управління в умовах конкуренції, зокрема методи розподілу прибутку, залучення інвестицій, досягнення економічної безпеки підприємства.

Ключові слова: управління виробництвом, конкуренція, конкурентоспроможність, конкурентне середовище, методи управління.

Ohabsky I.M. Manufacturing Management under Conditions of Competitive Environment. - Manuscript.

The thesis on deriving of the scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.06.02 - Entrepreneurship, management and marketing. - Institute of Regional Researches of NAS of Ukraine, Lviv, 2000.

In the thesis economic and organisational preconditions and methods of effective manufacturing management under conditions of transition to market economy and competitive environment creation are investigated.

On the basis of concepts of competitiveness and competitive strategies more complete elucidation the requirements to manufacturing management system are formulated.

The analysis of competitive environment on the basis of selected indicators of enterprises competitive position and its influence on economic consequences has given an opportunity to identify the ways of development of management organisational and economic methods under conditions of competition, particularly the methods of profit distribution, of investments attraction, of enterprise economic safety achievement.

Key words: manufacturing management, competition, competitiveness, competitive environment, methods of management.

Охабский И.М. Управление производством в условиях конкурентной среды. - Рукопись.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02. - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2000.

В диссертационной работе исследованы экономические и организационные предпосылки и методы эффективного управления производство в условиях перехода к рыночной экономике и образование конкурентной среды.

На основе аналитического обзора отечественных и зарубежных публикаций, посвященных исследуемой проблеме, более полно раскрыто содержание понятий конкуренция, конкурентоспособность и конкурентные стратегии фирмы, как определяющие факторы жизнеспособности хозяйствующих субъектов и национальной экономики, сформулированы требования к системе управления производством в условиях конкуренции, которые предусматривают значительную децентрализацию как новое качество управления.

Анализ конкурентной среды и экономические последствия деятельности предприятия выполнен на основе выбранной системы показателей конкурентного состояния предприятия. Такой анализ позволяет определить место предприятия на конкурентном рынке.

Предложены пути развития организационно - экономических методов управления в условиях конкуренции. Отмечено, что ценовая стратегия продолжает существовать, но теперь она базируется не только на факторных затратах, но и на высокой производительности, которая достигается за счет повышения квалификации персонала и передовых технологий.

Предложена перспективная модель управления созданием конкурентоспособной продукции, методы распределения прибыли предприятия во взаимосвязи с достижением поставленных целей перед управленцами - руководителями (менеджерами) служб и структурных подразделений. Определены пути активизации привлечения инвестиций и методы достижения экономической безопасности предприятий.

Обоснованно, что определяющими для предприятия при выборе эффективных систем управления следует считать два фактора: первый - императивы внешней, относительно предприятия сферы, и второй - уровень требований, установки менеджеров. Важно также учитывать и такой важный фактор как нестабильность законодательства.

Разработанные с учётом изложенных подходов рекомендации автора приняты к внедрению на предприятиях концерна "Укрспирт".

Ключевые слова: управление производством, конкуренция, конкурентоспособность, конкурентная среда, методы управления.