ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Пузік Андрій Анатолійович

УДК 81' 373.611: 81' 367.625: 811.112.2: 811.111: 811.161.2

ВІДПРИКМЕТНИКОВІ ДІЄСЛОВА У НІМЕЦЬКІЙ,

АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Спеціальність 10.02.17 - порівняльно-історичне і

типологічне мовознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Донецьк – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германської філології Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор КАЛІУЩЕНКО Володимир Дмитрович, декан факультету романо-германської філології, завідувач кафедри германської філології Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор ТАРАНЕЦЬ Валентин Григорович, завідувач кафедри української та іноземних мов Української Академії державного управління при Президентові України. Одеський філіал кандидат філологічних наук, доцент ТЕРКУЛОВ В'ячеслав Ісайович, завідувач кафедри російської мови і загального мовознавства Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов ім. Н.К.Крупської Міністерства освіти і науки України

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра германської філології

Захист відбудеться “21” грудня 2000 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 із захисту дисертацій Донецького національного університету за адресою: Донецьк, вул. Університетська, 24, конференцзал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий 11 листопада 2000 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради д.філол.н., проф. М.Г.Сенів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована робота присвячена зіставному аналізу особливостей кількісної та якісної реалізації словотворення “прикметник > дієслово” в німецькій, англійській та українській мовах.

Актуальність теми. Для сучасного мовознавства характерна зростаюча зацікавленість до ряду проблем, пов'язаних із зіставним і типологічним аналізом мов.

Словотвірні підсистеми багатьох індоєвропейських мов на сьогодні є адекватно описаними. З'явилися дослідження, присвячені вирішенню головних теоретичних проблем словотворчої семантики (З.М.Волоцька, О.Л.Гінзбург, К.Г.Городенська, В.О.Горпинич, В.В.Ґрещук, О.А.Земська, В.Д.Каліущенко, І.І.Ковалик, О.С.Кубрякова, В.П.Недялков, Л.І.Сахарчук, Р.А.Соболєва, І.С.Улуханов, М.Н.Янценецька, М.Аронофф, І.Барц, Л.Бауер, Л.Вейсгербер, Г.Вельман, М.Докуліл, І.Ербен, І.Кюнхольд, Д.Кастовський, Л.Ліпка, Г.Маршан, В.Мотч, С.Ользен, П. фон Поленц, П.Стекауер та інші). Успіхи у вивченні й описі словотвірних підсистем висунули на перший план питання про їх зіставне вивчення. Словотвірні факти були предметом зіставного аналізу в працях І.В.Альтмана, А.А.Амінової, В.Д.Аракіна, Ю.Балтової, Б.І.Бартакова, Т.І.Вендіної, Т.М.Возного, З.М.Волоцької, О.Д.Звєрева, О.А.Земської, Г.О.Ленерта, В.В.Лопатіна, Р.С.Манучаряна, Г.П.Нещименка, І.А.Соболєвої, Є.А.Шафаренка, В.Абрагама, Е.Айхлера, Г.Вальтера, Л.Вільске, Р.Вюрстлє, М.Докуліла, С.Етінгера, Г.Зігмундсона, Е.Івасакі, М.Камари, І.Онхайзер, Т.Сенгоку, Д.Лахачі, Г.Маршана, К.Петрорі, К.Пінона, Є.Ружички, В.Шванцера, А.Шмідта, Г.Штайн та інших.

З-поміж фундаментальних праць із зіставного словотворення неблизькоспоріднених мов виділяються чотири монографічних дослідження, теоретичні положення й методика яких покладені в основу цієї роботи. З одного боку, це типологічні дослідження рефлексивних дієслів Е.Ш.Генюшене й відсубстантивних дієслів – В.Д.Каліущенка. З іншого боку – монографії Р.С.Манучаряна й І.Онхайзер.

Системи дієслівного відприкметникового словотворення німецької, англійської та української мов до сьогодні не були предметом спеціального зіставного аналізу, а наявні в літературі окремі зауваження з цієї проблеми розглядають лише часткові фрагменти такої групи похідних дієслів. Праці, у яких розглядаються відприкметникові дієслова (ВАД) мов порівняння, орієнтовані переважно на формальний бік деривації “прикметник > дієслово”. Унаслідок такого спрямування досліджень формальна організація деад'єктивних дієслів є добре описаною.

Особливості словотвірної та лексичної семантики дієслів, мотивованих прикметниками, вивчені недостатньо. Як зазначає К.-Е.Зоммерфельдт щодо ВАД німецької мови, останні “часто недооцінюються”, у дослідженнях, що є на сьогодні, опис семантики ВАД “навряд чи можна вважати послідовним і вичерпним”, хоча, як свідчить аналіз літератури, ВАД німецької мови виявилися вивченими більше, ніж англійської та української мов.

Актуальність дисертаційної роботи визначається такими чинниками: 1) відсутністю праць, присвячених зіставному вивченню дієслів, мотивованих прикметниками в німецькій, англійській та українській мовах; 2) необхідністю ономасіологічно спрямованого внутрішньомовного аналізу й опису семантики, структурної організації, факторів, які регулюють продуктивність відприкметникового дієслівного словотворення мов порівняння, і подальшого зіставного вивчення дієслів, мотивованих прикметниками. Крім того, актуальним є порівняння словотвірних підсистем генеалогічно й типологічно відмінних мов. Порівняння неспоріднених і різноструктурних мов визначає, у свою чергу, типологічний характер дослідження.

Зв'язок з науковими темами. Робота виконана в межах наукової теми, яка виконується на факультеті романо-германської філології Донецького національного університету “Розвиток і взаємодія східнослов'янських, германських і романських мов (лексика та словотвір)” № 95 – 1 вв/74, науковий керівник – доктор філологічних наук, професор В.Д. Каліущенко.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є зіставний аналіз особливостей якісної та кількісної реалізації словотвірних категорій есивних, інхоативних і каузативних ВАД у німецькій, англійській та українській мовах. Досягнення зазначеної мети передбачає виконання таких конкретних задач:

1. Подати в повному обсязі корпус ВАД порівнюваних мов і проаналізувати матеріал дослідження за однією формою опису.

2. Виробити оптимальну робочу модель зіставлення ВАД відповідно до завдань дослідження й особливостей системної організації порівнюваних мов. Визначити метамову зіставлення.

3. З'ясувати ступінь функціональної навантаженості/обмеженості ВАД порівнюваних мов.

4. Розглянути особливості семантики ВАД у межах виділених словотвірних категорій, субкатегорій та інших одиниць класифікації, враховуючи їх кількісні характеристики, а також з'ясувати, якою мірою однакові значення вихідних слів (прикметників) дійсно є базою для семантично відповідних ВАД у порівнюваних мовах, припускаючи наявність однакових номінативних потреб.

5. Розглянути особливості формальної організації ВАД мов зіставлення в межах виділених словотвірних категорій, встановити словотворчі й морфонологічні засоби творення ВАД.

6. Визначити фактори, що сприяють чи перешкоджають утворенню ВАД есивного, інхоативного й каузативного значень у порівнюваних мовах.

7. Виявити характер міжмовних лексико-семантичних відповідностей у сфері відприкметникового дієслівного словотворення порівнюваних мов.

8. З'ясувати, як заповнюються смислові лакуни в рядах ВАД порівнюваних мов, якщо в одній з цих мов той чи інший смисл можна виразити за допомогою ВАД, а в інших мовах зіставлення утворення ВАД подібного значення з різних причин неможливе.

Предметом дослідження є відприкметникові дієслова (тобто дієслова, мотивовані прикметниками, пор.: нім. еrmцglichen, англ. enable, укр. (в)уможливити ? mцglich, able, можливий).

Матеріалом дослідження є суцільна вибірка зі словників, оскільки частотність лексем, що вивчаються, у різних типах текстів невисока. Як основне джерело матеріалу дослідження були використані найбільш авторитетні словники німецької (Словник сучасної німецької мови Дуден у 8 томах), англійської (Великий Оксфордський словник у 14 томах) та української (Словник сучасної української мови в 11 томах) мов. Матеріал англійської мови уточнювався за словником Вебстера (Websters Third New International Dictionary of English language), а також за словником “The Concise Oxford Dictionary of Current English” та словником А. Хорнбі (Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English). Залучені дані перекладних словників.

У німецькій мові матеріал дослідження становить 647, в англійській мові 1144, в українській мові 1012 відприкметникових дієслів.

Методика дослідження окреслена завданнями й матеріалом роботи й має комплексний характер. Під час відбору матеріалу, його картографування, внутрішньомовного й порівняльного аналізів, узагальнення результатів дослідження використовуються різні лінгвістичні методи й прийоми. Основним є метод порівняльного аналізу. При проведенні такого аналізу були враховані такі принципи:

1. Принцип порівнюванності (наявність однорівневих і функціонально тотожних одиниць у порівнюваних мовах і достатній ступінь їхньої внутрішньомовної вивченості).

2. Принцип системності (порівнюються не поодинокі факти окремих мов, а елементи, що перебувають у певному зв'язку з іншими в тій самій мові та є формально близькими чи тотожними відповідним компонентам порівнюваних мов).

3. Принцип урахування ступеня спорідненості й типологічної близькості порівнюваних мов (у роботі порівнюються неблизькоспоріднені й різноструктурні мови: українська, з одного боку, і німецька, англійська мови з іншого; німецька й англійська мови є близькоспорідненими, але різноструктурними, що передбачає тісне переплетення схожих ознак і відмінностей при аналізі матеріалу дослідження).

4. Принцип синхронності (неприпустимо порівнювати матеріал мов, що належать до різних часових зрізів, хоча адекватний опис окремих фактів, які вивчаються, може мати динамічний характер – для отримання результатів порівняльний метод використовує іноді дані інших методів).

5. Принцип дотримання однобічної спрямованості й повноти дослідження (у зіставлюваних роботах можливі два шляхи аналізу – від значення до форми й від форми до значення; матеріал у дисертації описано за допомогою першого; порівняння мов здійснюється за принципом “кожний з кожним”).

Як один з основних робочих прийомів аналізу семантики ВАД у роботі використовується метод компонентного аналізу, що дозволив виділити додаткові семантичні компоненти словотвірної та лексичної семантики ВАД. Одним із основних методів цього дослідження є трансформаційний метод (метод словотвірного моделювання), який дозволив установити типи мотиваційних відношень між ВАД і мотивуючими прикметниками. Під час вивчення структури ВАД, характеру й напряму похідності застосовуються методи морфемного й словотвірного аналізу. При узагальненні кількісних даних у таблиці використовуються елементарні прийоми кількісного методу. Частково застосовуються описовий і контекстуальний аналізи.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

1. Здійснена спроба розробити оптимальну робочу модель зіставлення відприкметникових дієслів на основі ономасіологічного підходу до зіставного вивчення словотворчих фактів неблизькоспоріднених і різноструктурних мов та універсалізувати методику й поняттєвий апарат такого порівняння.

2. Вперше щодо порівнюваних мов здійснюється детальний системний внутрішньомовний і порівняльний аналіз словотвірної та лексичної семантики ВАД.

3. Здійснено вивчення й опис способів і засобів утворення ВАД у межах виділених словотвірних категорій.

4. Проведено зіставний аналіз особливостей кількісної та якісної реалізації ВАД порівнюваних мов у межах одиниць різного ступеня абстракції у запропонованій класифікації деад'єктивних дієслів.

5. Здійснена спроба визначити фактори, які сприяють утворенню ВАД різної словотвірної семантики в порівнюваних мовах чи блокують їх.

6. Установлено, як заповнюються смислові лакуни в рядах ВАД порівнюваних мов, якщо в одній з них те чи інше значення можна виразити за допомогою ВАД, а в інших мовах зіставлення утворення ВАД подібного значення неможливе.

Теоретичне значення роботи полягає в подальшій розробці й систематизації теоретичної і практичної бази зіставного вивчення словотвірних фактів неблизькоспоріднених і різноструктурних мов, в описі особливостей відприкметникового дієслівного словотворення в мовах різної будови, що сприятиме більш повному уявленню про типологічні особливості порівнюваних мов.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що є можливість застосувати результати дослідження в процесі навчання німецької та англійської мов як іноземних, у теорії та практиці перекладу, практиці усного й писемного мовлення німецької та англійської мов, у курсі типології німецької та англійської мов. Результати дослідження можуть бути враховані під час укладання контрастивних граматик і двомовних словників.

Запропонована в роботі методика може бути використана при зіставному вивченні дериваційних фактів неспоріднених мов.

Особистий внесок здобувача полягає у спробі проведення ономасіологічно орієнтованого зіставлення дієслів, мотивованих прикметниками, в трьох мовах, самостійному вияві, аналізі й описі емпіричних даних, на яких ґрунтується це дослідження, та інтерпретації отриманих результатів, що дозволяють виявити певні особливості ладу й функціонування німецької, англійської та української мов на цій ділянці їх словотвірних підсистем.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були апробовані протягом 1996-2000 рр. на семінарах аспірантів і пошукачів факультету романо-германської філології Донецького національного університету, на науково-практичних конференціях викладачів Донецького національного університету, на 5-й конференції асоціації германістів України “Міжкультурна германістика та міжкультурне навчання в українському контексті” (Львівський національний університет ім. І.Франка, вересень 1997). Окремі положення дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри германської філології Донецького національного університету та на засіданнях дослідницької групи вчених із вивчення словотвірної підсистеми середньоверхньонімецької мови в межах міжнародного проекту зі створення навчальних посібників для студентів-германістів між кафедрою германської філології Донецького національного університету й інституту досліджень Німеччини, а також інституту германістики Рурського університету м. Бохум (Німеччина).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковані 4 роботи загальним обсягом 2,3 д.а.

Структура дисертації визначається логікою вирішення проблем: вступ, чотири розділи, висновки, перелік використаної наукової літератури й лексикографічних джерел з 328 найменувань, перелік символів та прийнятих скорочень, розміщений перед вступом. Робота містить 20 таблиць. Повний обсяг дисертації становить 215 сторінок, текстова частина викладена на 185 сторінках.

Основний зміст роботи

1. У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, наукова новизна, ступінь опрацювання теми в сучасному мовознавстві, визначається матеріал дослідження, формулюються мета й задачі, за допомогою яких відбувається її досягнення, принципи проведення зіставного дослідження, названо застосовані методи, визначено теоретичне значення й практичну цінність роботи.

2. Перший розділ присвячений опису можливостей конфронтації словотвірних фактів типологічно й генеалогічно відмінних мов, вибору оптимальної величини зіставлення, аналізу ступеня вивченості ВАД у порівнюваних мовах, уточненню матеріалу дослідження, вибору одиниці аналізу, опису робочої моделі й уточненню метамови зіставлення.

За величину зіставлення у дослідженнях словотвірних явищ можуть братися різні величини: певна формальна одиниця – словотвірний тип (модель, зразок), словотвірне чи лексичне гніздо, словотвірна парадигма, мова-еталон, що розробляється спеціально з метою зіставлення (мовою-еталоном може бути й одна з порівнюваних мов чи зовсім інша звичайна мова), спосіб словотвору, ономасіологічна категорія або її складові – лексична чи словотвірна категорії. Деякі вчені пропонують поширити відому методику лінгвістичного опису, модель “семантика > форма” У.Чейфа, Ч.Філлмора, І.Мельчука, С.Кароляка та ін., на рівень словотвору (З.М.Волоцька, Е.Рудник-Карватова та інші). Відомо, що у словотворі на перший план іноді виходить категорійно-семантичний характер мотивуючого слова. Тому іншим шляхом конфронтації словотвірних фактів, що спирається на системні відношення мовних одиниць, може бути зіставлення словотвірної потенції основ різних частин мови й окремих лексико-семантичних груп.

Для зіставлення неблизькоспоріднених мов ономасіологічно спрямоване вивчення є доцільнішим за інші підходи, оскільки під час нього можна виявити, які мотиваційні відношення універсальні і специфічні для окремої мови (І.Онхайзер). Як відомо, та концептуальна система, в якій знаходить своє відображення позамовна дійсність, об'єктивується в мові за допомогою певних мовних знаків. Виникнення концепта є доономасіологічним і, отже, долінгвістичним актом, тому той чи інший концепт загалом має універсальний характер, хоча часто отримує різне формальне вираження. Так, одна й та сама денотативна ситуація об'єктивується в українській мові за допомогою відприкметникового дієслова, в німецькій та англійській мовах – відсубстантивного дієслова чи словосполучення, пор.: укр. дірявити ? дірявий і нім. durchlцchern, zerlцchen ? Lцcher 'отвори, діри (множина від іменника Loch 'отвір, діра')', англ. hole 'продірявити, просвердлити' < hole 'діра, отвір, проріз', конструкції типу “іменник + дієслово”: “to bore a hole” ('свердлити отвір'), “make a hole (in)” ('зробити діру, отвір, продірявити (в чому-небудь)').

За tertium comparationis цього дослідження береться словотвірна категорія.

Семантика ВАД описується в класифікаційних одиницях різного ступеня абстракції. Відношення дієслова до тієї чи іншої одиниці класифікації визначалося на підставі ідентичності типу мотиваційних відношень конкретних словотвірних пар “МА > ВАД” з поданим семантичним інваріантом, який наявний в окремій формулі тлумачення (Ю.Д.Апресян, В.Д.Каліущенко, В.П.Недялков). ВАД мов зіставлення конституюють три словотвірні категорії:

2.1. Есивні відприкметникові дієслова, ФТ “Суб'єкт ситуації є (як) МА”, пор.: geilen (рідко, зневажл.) 'бути хтивим, пристрасним' < geil 'хтивий, пристрасний'; square 'узгоджуватися, відповідати' < square 'правильний, точний'; гірчити < гіркий;

2.2. Інхоативні відприкметникові дієслова, ФТ: “Суб'єкт ситуації стає МА”, пор.: blassen (рідко) 'бліднути' < blaЯ 'блідий'; darken 'хмуритися, темніти (від гніву та ін. емоцій)' ? dark 'темний, хмурий'; біліти < білий;

2.3. Каузативні відприкметникові дієслова, ФТ: “Суб'єкт ситуації каузує об'єкт ситуації (не) бути (як) МА”, пор.: beunruhigen 'турбувати, тривожити' < unruhig 'стурбований, схвильований'; cool 'охолоджувати, заспокоювати' < cool 'холодний, спокійний'; злити < злий.

Кількісна реалізація деад'єктивних дієслів есивної, інхоативної і каузативної семантики подана в табл. 1:

Таблиця 1

Словотвірні категорії відприкметникових дієслів

Словотвірна категорія Мова зіставлення

Німецька мова Англійська мова Українська мова

Есивні ВАД 63 86 138

Інхоативні ВАД 77 260 463

Каузативні ВАД 507 798 411

Всього: 647 1144 1012

Отриманий список формул тлумачення є свого роду інваріантом, реалізація якого в кожній з мов підлягає характеристиці.

3. У другому розділі описуються особливості кількісної і якісної реалізації деад'єктивних дієслів у межах словотвірної категорії есивних ВАД у німецькій, англійській і українській мовах.

Есивні відприкметникові дієслова в порівнюваних мовах найменш продуктивні (у німецькій мові – 10%, в англійській – 8%, в українській – 14% від загальної кількості). На міжмовному рівні есивні ВАД української мови майже в 2 рази перевищують відповідні категорії німецької та англійської мов (див. табл.1). Основною причиною такого розходження в кількості ВАД української мови, з одного боку, і німецької та англійської мов, з іншого, є аналітизм германських мов зіставлення (порівняно з флективним ладом української мови): значення “володіння ознакою/перебування у стані, позначеному прикметником” передається у німецькій і англійській мовах описово – переважно за допомогою конструкцій типу “прикметник + дієслово”.

Майже половина есивних ВАД німецької мови (46%) обмежені у функціонуванні за різними ознаками. Есивні дієслова українськой мови належать до загальновживаної лексики (лише 3% обмежені за різними ознаками). Значна частина есивних дієслів англійської мови є обмеженими у функціонуванні (20%).

У семантичній структурі есивних ВАД порівнюваних мов відтворюється опозиція за ознакою: “активний/неактивний стан суб'єкта ситуації при виявленні ознаки, позначеної МА”. За такою ознакою есивні ВАД порівнюваних мов поділені на дві словотвірні субкатегорії: 1) власне есивні ВАД (“неактивний стан суб'єкта при виявленні ознаки”), пор.: dunkeln (поет.) 'бути темним, поширювати темряву (про вечір, ніч)' < dunkel 'темний': Mich ьberflutete das Abendrot, Die Matten dunkelten so grьn und rein… ('Мене захопив вечірній захід, гірські луки темніли так чисто й свіжо…', localize 'розташовуватися, знаходитися, належати до певного місця' < local 'місцевий (пов'язаний з певним місцем), локальний': An infection that localizes in the ear ('Інфекція, розташована в ділянці вуха'), бронзовіти < бронзовий: Очі його ще дивилися по-селянськи наївно, на обличчі бронзовіла засмага виноградників і ланів і 2) квазіесивні ВАД (“активний стан суб'єкта при виявленні ознаки”), пор.: brьskieren 'поводити себе безцеремонно, неввічливо і при цьому ображати когось' < brьsk 'несподівано різкий, безцеремонний': Je mehr man das Wetter brьskiert, desto besser fдhrt man ('Чим більше скаржишся на погоду, тим легше їдеш'), dulcify 'говорити ніжно, лагідно' ? dulcet 'солодкий, приємний, ніжний (про звуки)': She had dulcified sufficiently with the duchess ('З герцогинею вона розмовляла досить лагідним тоном'), хитрувати ? хитрий: Я багато хитрував, дістаючи запрошення на концерт.

Дієслова типу нім. dunkeln, англ. localize, укр. бронзовіти з-поміж есивних ВАД порівнюваних мов найбільш близько розташовані до їхнього мотивуючого прикметника в предикативному вживанні з дієсловом “бути” чи іншими “неактивними” дієсловами вияву ознаки. Вони, називаючи певну денотативну ситуацію, виявляють у своїй семантиці динаміку лише умовно. Суб'єкти ситуацій, поданих у прикладах з лексемами нім. brьskieren англ. dulcify , укр. хитрувати, також виявляють ознаку. Але ця ознака, виявлена за допомогою ВАД, простежується в динаміці, в різних діях суб'єкта ситуації.

У межах виявлених словотвірних субкатегорій і на основі наявності/відсутності й характеру певних додаткових семантичних компонентів у семантиці есивних ВАД виділені семантичні групи. Так, у субкатегорії власне есивних ВАД чітко розмежовуються дві семантичні групи залежно від того, чи є ознака, що виявляється суб'єктом, такою, що візуально сприймається (експозитивні ВАД), пор.: grьnen (піднес.) 'бути зеленим, виділятися зеленим кольором, зеленіти (удалині)' < grьn 'зелений': Nun der Smaragd allein verdient, DaЯ er an deinem Herzen grьnt… ('Тепер тільки смарагд заслуговує зеленіти на твоєму серці…'), тьмяніти ? тьмяний: Віддалік ледь помітно тьмяніли гори, чи такою, що візуально не сприймається (інтраесивні ВАД), пор.: kranken (an) (заст.) 'хворіти (на щось)' < krank 'хворий, слабкий': Der Opa krankt an Asthma ('Дідусь хворіє астмою'), laze (розм.) 'байдикувати, ледарювати' < lazy 'лінивий, який схиляє до лінощів': It's so nice just to laze about in the sun, doing no work for a change ('Як добре для різноманітності ніжитися на сонечку й нічого не робити'), косити < косий: Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий.

Щодо ВАД експозитивної семантики – продуктивних лише в українській мові – можна сформулювати такі імплікації ймовірного характеру: 1) якщо в мові мають місце ВАД експозитивного значення, висока ймовірність того, що такі ВАД поєднують у своїй семантичній структурі експозитивне значення з інхоативним, протилежне – неправильне; 2) якщо у флективних мовах продуктивні дієслова інхоативної семантики, мотивовані прикметниками, що позначають колір, то висока ймовірність того, що ці ВАД розвинули експозитивне значення.

Словотвірну субкатегорію квазіесивних ВАД формують в українській і англійській 4, а у німецькій мові 3 семантичні групи, див. табл. 2.

Таблиця 2

Семантичні групи есивних ВАД

Семантичні групи ВАД Мова зіставлення

Нім. мова Англ. мова Укр. мова

Власне есивні ВАД 27 30 76

Інтраесивні ВАД 21 30 32

Експозитивні ВАД 6 - 44

Квазіесивні ВАД 36 56 62

Квазіесивні ВАД поведінки 28 47 53

Квазіесивні ВАД вимови - 2 4

Квазіесивні ВАД руху 5 7 4

Квазіесивні ВАД зорового сприйняття 3 - 1

Загальна кількість: 63 86 138

У німецькій і англійській мовах основним способом утворення есивних дієслів від прикметників є конверсія (85% і 56% відповідно). В англійській мові конверсія доповнюється суфіксними моделями (44%). В українській мові, де взагалі всі дієслова мають певні суфікси, ВАД есивної семантики утворені за допомогою суфіксів, у німецькій мові майже 15% загальної кількості есивних ВАД є суфіксними утвореннями.

Основною формою відповідності есивним ВАД української мови в німецькій та англійській є конструкції “прикметник + дієслово”, пор.: гірчити ~ нім. “bitter, ranzig schmecken”; біліти ~ нім. “weiЯ schimmern, scheinen”: Was fьr Gestalten schimmern da so weiЯ ...? ('Що за постаті біліють(ся) там ...?'), ~ англ. “show white”: The clouds showed white in the distance. ('Віддалік біліли хмари.').

4. У третьому розділі подано опис особливостей кількісної і якісної реалізації дієслів, що аналізуються, у межах словотвірної категорії інхоативних ВАД.

Відприкметникові дієслова інхоативної семантики (див. прикл. на стор.7) характеризуються відмінностями в плані кількісної реалізації як при внутрішньомовному, так і при зовнішньому зіставленні порівнюваних мов: найменш продуктивні ВАД-інхоативи в німецькій мові (12%), в англійській мові лексеми з таким значенням відносно продуктивні (22%), в українській мові ВАД інхоативної семантики є високопродуктивними (45%). В українській мові деад'єктивних дієслів інхоативного значення майже в 2 рази більше, ніж в англійській, і у 8 раз більше, ніж у німецькій. Основною причиною такої кількісної розбіжності інхоативних ВАД української мови, з одного боку, і німецької та англійської мов, з іншого, є сильна конкуренція з боку синтаксичних засобів вираження інхоативного значення (у німецькій і англійській мовах інхоативне значення передається описово – за допомогою конструкцій, що складаються з прикметника і дієслова). Той факт, що в англійській мові ВАД інхоативного значення майже втричі більше, ніж у німецькій, пояснюється тим, що, у німецькій мові інхоативне значення, що ґрунтується на прикметниковій семантиці, виражають також рефлексивні дієслова, які корелюють з прикметниками і/або ВАД каузативної семантики (з цієї причини такі дієслова не розглядалися як відприкметникові).

Значна частина інхоативних ВАД німецької мови (26%) обмежена у функціонуванні як застарілі, рідко вживані, або обмежені піднесеним стилем, національними варіантами німецької мови. Інхоативні ВАД української мови подані в словниках як такі, що належать до загальновживаної лексики (лише 5% обмежені у функціонуванні за різними ознаками). Дієслова інхоативної семантики англійської мови, які позначені як обмежені у вживанні, складають 12%.

Інхоативні ВАД німецької, англійської та української мов не виявляють додаткових семантичних компонентів на рівні денотативної семантики. На рівні синтаксичної семантики дієслова інхоативного значення реалізуються неоднаково: невелика кількість лексем характеризується сильним синтаксичним зв'язком, пор.: sicken (of) – 'відчувати прикрість, роздратування від чого-небудь' < sick 'той, хто відчуває відразу': At last I sickened of her rudeness and asked her to leave my house ('Нарешті мені набридло, що вона мені говорить грубощі, і я вказав їй на двері'), warm ('збуджуватися, запалюватися, оживати, виявляти зацікавлення щодо кого-небудь, чого-небудь' < warm 'який ожив': I was warming to the task ('Мені тільки-тільки почало подобатися завдання'), байдуж(н)іти ? байдужий: Ми часом байдужіли до себе… , а він, командир загону, завжди з'являвся до нас свіжий, чистий, бадьорий.

Словотвірна категорія інхоативних ВАД поділяється за ознакою суб'єкта ситуації “особа/не особа” на два семантичні класи: деад'єктивні дієслова, суб'єкт ситуації яких – особа (у німецькій мові – 31, в англійській – 101, в українській мові – 242 одиниці), та інхоативні ВАД, суб'єкт ситуації яких – не особа (у німецькій мові – 36, в англійській – 140, в українській мові – 200 деад'єктивних дієслів).

Інхоативні ВАД української мови утворені переважно в межах суфіксного способу словотворення (83%), суфіксний спосіб творення інхоативних дієслів є високопродуктивним і в англійській мові (50%). Префіксний і префіксно-суфіксний способи творення не реалізовані в англійській мові, але високопродуктивні в німецькій та українській мовах. Безафіксний спосіб (конверсія) не має місця у сфері дієслівного словотворення української мови, проте є продуктивним у німецькій та англійській мовах (відповідно 39% і 50%).

Основним типом відповідності відприкметниковим дієсловам української мови у німецькій та англійській є конструкції “прикметник у позитивному/вищому ступені + дієслово”, пор.: гладнути, гладшати, повніти, повнішати, товстіти, товстішати, товщати ~ fatten, thicken ~ “dick(er)/fett(er) werden”: Die jungen Spartaner muЯten sich alle zehn Tage vor den Ephoren nackend zeigen, die denjenigen, welche anfingen fett zu werden, eine strengere Diдt auflegten. ('Молоді спартанці повинні були кожні десять днів поставати голими перед ефоратом, який призначав тим з них, які починали товстіти, дотримуватися ретельної дієти'), сивіти, сивішати ~ grauen (звор.) ~ “go, grow, turn grey”: He went or turned grey. ('Він посивішав.'); пліснявіти ~ “get/grow mo(u)ldy/musty”; жовтіти ~ “turn yellow”: The leaves turned yellow. ('Листя пожовкло/пожовтіло.').

Відповідниками українським та англійським інхоативним ВАД у німецькій мові є також рефлексивні дієслова, які утворені від деад'єктивних дієслів каузативної семантики, пор.: кращати ~ “sich (ver)bessern”: Die Lage hat sich gebessert (verbessert). ('Становище покращилось.'), довшати ~ lengthen ~ “sich verlдngern”, коротшати ~ shorten ~ “sich verkьrzen”, а також дієслова, мотивовані іменниками, пор.: пліснявіти ~ (ver)schimmeln ¬ Schimmel 'плісень': Das Brot hat, ist geschimmelt. ('Хліб запліснявів.').

Спільними факторами, які обмежують творення інхоативних дієслів від прикметників у порівнюваних мовах є такі:

а) обмеження семантичного характеру: по-перше, тільки якісні прикметники мотивують дієслова, по-друге, становлення, розвиток ознаки передбачає те, що в початковому стані суб'єкт ситуації має потенційні можливості розвитку;

б) обмеження, які накладаються етимологічною характеристикою прикметника –належністю до питомої чи запозиченої лексики.

У німецькій мові на продуктивність інхоативних ВАД суттєво впливають формальні ознаки прикметників: наявні у мові непохідні прикметники вже мотивували дієслова або їх морфонологічна організація не дозволяє їм утворювати дієслова.

У німецькій та англійській мовах продуктивність інхоативних відприкметникових дієслів обмежують конкуруючі з ВАД одиниці синтаксичного рівня – конструкції “прикметник + дієслово”, які позначені відсутністю обмежень.

5. Четвертий розділ присвячений описові особливостей кількісної та якісної реалізації відприкметникового дієслівного словотворення у межах словотвірної категорії каузативних ВАД.

Деад'єктивні дієслова каузативного значення складають найбільш продуктивні словотвірні категорії в англійській і німецькій мовах (відповідно 70% і 78%). В українській мові ця словотвірна категорія в кількісному плані поступається лише 52 лексемами інхоативним відприкметниковим дієсловам, а останні містять у своєму складі значну кількість лексем, мотивованих одним і тим самим прикметником звичайного і вищого ступеня. У міжмовному аспекті найбільш продуктивні ВАД каузативної семантики англійської мови, які переважають існуючі словотвірні категорії української (майже удвічі) та німецької (майже у півтори рази) мов. Основною причиною такої кількісної відмінності каузативних ВАД англійської мови, з одного боку, і німецької та української мов, з іншого, є, по-перше, надзвичайно висока продуктивність конверсії, яка саме щодо каузативних (але не інхоативних чи есивних) ВАД англійської мови характеризується послабленням жорстких морфонологічних обмежень, унаслідок чого розширюється мотивувальна база відприкметникових дієслів; по-друге, в англійській мові значну частину матеріалу дослідження становлять суфіксні каузативні ВАД, утворені від запозичених прикметників у межах словотвірного зразка “МА + -ize (-ise)”, який не накладає які-небудь обмеження на перехід прикметників латинського походження в клас дієслів, що не виявлено щодо генетично споріднених суфіксів української (-і(и)зува-) і німецької (-isieren-) мов.

Ситуація каузування, що виражається за допомогою ВАД, полягає в тому, що в результаті впливу суб'єкта ситуації об'єкт, що каузується, переходить у новий стан або набуває нової якості, відмінної від первинної, або змінюється насиченість ознакою об'єкта ситуації (ознака “починає бути наявною” в об'єкті, який каузується, більшою або меншою мірою), яку він мав до впливу, причому цей перехід може мати вигляд однократного каузування чи постійного причиново-наслідкового зв'язку. Крім того, внаслідок впливу на об'єкт ситуації, останній в окремих випадках може взагалі втрачати ознаку, марковану МА, що, наприклад, позначають ВАД з т.зв. “реверсивними” префіксами німецької і англійської мов, пор.: entheitern (рідко) 'позбавляти гарного настрою, робити сумним, засмученим' < heiter 'веселий, радісний'; denuclearize (амер.) 'перетворювати в без'ядерну зону' < nuclear 'ядерний'.

Різні ознаки об'єкта ситуації, що каузується, можуть залишатися постійними. У цьому випадку ВАД каузативної семантики позначає таку каузативну ситуацію, за якої ступінь наявності, вияву ознаки об'єкта зовсім не змінюється, але встановлюються відношення одного об'єкта ситуації до іншого, пор.: synchronisieren (книжн.) 'робити відповідним, узгоджувати (одночасність здійснення чого-небудь)' < synchron (книжн.) 'синхронний', identify 'встановлювати тотожність, ототожнювати (with); пізнавати, розпізнавати, установлювати особу (as); встановлювати, визначати' < identic 'однаковий, ідентичний'; ототожнити < тотожний.

Каузативні деад'єктивні дієслова німецької, англійської та української мов складають словотвірну категорію, неоднорідну за своїм складом у плані відтворення цими ВАД різноманітних ситуацій каузування й наявності/відсутності додаткових семантичних компонентів, які характеризують або дію, за допомогою якої об'єкт ситуації набуває ознаки, або саму ознаку. Каузативні ВАД поділені на дві словотвірні субкатегорії: власне каузативні і квазікаузативні ВАД.

До власне каузативних належать лексеми порівнюваних мов, які не виявляють додаткових семантичних компонентів. У межах цього дослідження такі ВАД називаються також дієсловами відносно загальної ядерної семантики й описуються за ознакою об'єкта ситуації “особа/не особа” у двох семантичних класах (див. табл. 3), пор.: нім. еrnьchtern 'протверезити' < nьchtern 'тверезий', sдttigen 'нагодувати досхочу, наситити' < satt 'ситий,' runden, rьnden (заст.) 'заокруглювати, округлювати, надавати кулястої форми' < rund 'кулястий, кулеподібний, круглий, повний'; англ. sober 'протверезити' < sober 'тверезий', mellow 'підпоювати' < mellow 'веселий, напідпитку', narrow 'стискати, звужувати' < narrow 'вузький'; укр. п'янити < п'яний; тверезити < тверезий, круглити ? круглий.

Таблиця 3

Семантика каузативних ВАД

Словотвірні субкатегорії, семантичні класи Мова зіставлення

Нім. мова Англ. мова Укр. мова

Власне каузативні ВАД 392 643 333

Власне каузативні ВАД, об'єкт ситуації – особа 133 215 100

Власне каузативні ВАД, об'єкт ситуації – не особа 259 428 233

Квазікаузативні ВАД 115 155 78

ВАД з ДСК “репрезентувати/зображати” 94 133 57

ВАД з ДСК “на вигляд” 3 5 10

ВАД з ДСК “вказівка на спосіб/засіб впливу на об'єкт ситуації 18 17 11

Загальна кількість: 507 798 411

До квазікаузативних належать деад'єктивні дієслова порівнюваних мов, що виявляють додаткові семантичні компоненти. Таку словотвірну субкатегорію конституюють залежно від характеру ДСК три семантичні класи: 1) квазікаузативні ВАД з додатковим семантичним компонентом “репрезентувати/зображати”, пор.: schwдrzen 'обмовляти, подавати в негативному плані' < schwarz 'чорний, недобрий': In welcher Geschichte er durchblickt, schwдrzt er das Glдnzendste mit dem Schatten der Eitelkeit, der Truglist, der Verschwendung ('У яке б оповідання він не заглядав, навіть найсвітліше вдавалося йому очорнити тінню свого марнославства, хитрості, обману, марнотратства'), dirty 'заплямувати (чию-небудь честь)' < dirty 'брудний, огидний, бридкий': The threat of dirtying up your husband's name ('Загроза заплямувати ім'я твого чоловіка'), бруднити < брудний: Пліснява минулого таки липне з останніх сил, намагається ще бруднити, як може; 2) квазікаузативні ВАД з додатковим семантичним компонентом “на вигляд”, пор.: rural 'робити селянським на вигляд (про людей)' < rural 'сільський', дрібнити < дрібний: Ріденькі брови дрібнили парубка, губилася від того мужність; 3) квазікаузативні відприкметникові дієслова з ДСК “вказівка на спосіб/засіб впливу”, пор.: glдtten (швейц.) 'прасувати' < glatt 'гладенький, рівний', білити < білий: Скільки разів у воду вмочали та розстилали на траві зеленій, щоб своїми променями сонце його білило; А у нас хатина біла. Я й полола, я й білила. Додаткові семантичні компоненти перших двох семантичних класів уточнюють саму ознаку, якою наділяється об'єкт ситуації, ДСК останнього семантичного класу виявляють ті лексеми, позаконтекстова семантика яких визначає спосіб або засіб (інструмент), за допомогою якого об'єкт ситуації наділяється ознакою, маркованою прикметником.

Каузативні ВАД німецької, англійської та української мов повною мірою використовують способи і засоби творення дієслів, які мають словотвірні підсистеми порівнюваних мов, що відрізняє дієслова каузативної семантики від дієслів інхоативного й есивного значень. У процесі вербалізації активно беруть участь префіксні й префіксно-суфіксні словотвірні зразки, що виявляє матеріал дослідження української та німецької мов. В англійській мові високопродуктивним є суфіксний спосіб творення каузативних дієслів, який не є продуктивним у німецькій мові. Префіксно-суфіксний спосіб творення каузативних деад'єктивних дієслів високопродуктивний в українській мові (56,7% утворені цим способом, інші ВАД – за допомогою суфіксів).

6. Висновки.

6.1. У дисертації вперше здійснене зіставне вивчення особливостей якісної та кількісної реалізації словотворення “приметник ® дієслово” в німецькій, англійській та українській мовах, основні результати якого відображаються в таких узагальненнях:

6.2. В галузі словотворення “прикметник > дієслово” порівнюваних мов найбільш сприятливі умови активної вербалізації прикметників сформувалися щодо каузативних ВАД.

6.3. Відприкметникові дієслова інхоативної та есивної семантики найбільш продуктивні в українській мові, менш продуктивні в англійській й непродуктивні в німецькій. Основним фактором, що позитивно позначився на надзвичайно високій продуктивності ВАД інхоативного й високій продуктивності ВАД есивного значень української мови, слід вважати відсутність переобтяженості однієї лексеми якісно відмінними значеннями (зокрема, каузативним значенням) і, щодо ВАД інхоативної семантики, можливість утворювати дієслова від прикметників у вищому ступені та похідних прикметників. У германських мовах дослідження каузативне значення в семантичній структурі ВАД витіснило під час розвитку цих мов інхоативне й, особливо, есивне значення.

6.4. Вищесказане дозволяє сформулювати такі імплікації: а) якщо в мові виявлені ВАД есивного і/чи інхоативного значення, висока ймовірність того, що в цій мові є ВАД каузативного значення; б) якщо в мові виявлені ВАД есивного і/чи інхоативного значення, висока ймовірність того, що ВАД каузативного значення – найбільш продуктивні.

6.5. Відмінною рисою англійської і німецької мов є конкуренція синтаксичних конструкцій щодо дієслів, мотивованих прикметниками, у вираженні есивного, інхоативного й каузативного значень. Конструкції “прикметник + дієслово” утворюють у цих мовах саме за рахунок кооперації один з одним сильну синтаксичну структуру, що не характеризується обмеженнями на відміну від відприкметникових дієслів.

6.6. Словотвірні категорії есивних і каузативних деад'єктивних дієслів німецької, англійської та української мов гетерогенні в семантичному плані. У межах таких словотвірних категорій ВАД мов порівняння на ґрунті наявності/відсутності й характеру певних додаткових семантичних компонентів виділені словотвірні субкатегорії власне- есивних/каузативних ВАД (ВАД, що не виявляють ДСК) і квазі- есивних/каузативних ВАД, продуктивність яких у порівнюваних мовах різна (див. табл. 2, 3). Відприкметникові дієслова інхоативної семантики не виявляють додаткових семантичних компонентів й складають моногенні словотвірні категорії у цих мовах.

6.7. Специфічність часткових словотвірних значень ВАД порівнюваних мов виявляється за рахунок того, що подібні значення в одній з них знаходять спеціальне структурне вираження й отримують самостійний словотвірний статус, а в іншій є однією з можливих реалізацій більш широкого словотвірного значення. Своєрідність системи ВАД української мови на фоні німецької та англійської виявляється у більшій деталізації семантичного простору за допомогою спеціалізованих суфіксів і комбінацій “префікс + суфікс”.

6.8. У плані структурної організації ВАД порівнюваних мов різко контрастують. У німецькій та англійській мовах основним способом їх творення є конверсія. В англійській мові конверсія доповнюється суфіксними моделями. В українській мові відприкметникові дієслова утворені за допомогою суфіксів або комбінацій “префікс + суфікс”. Префіксний і префіксно-суфіксний способи творення дієслів від прикметників не реалізовані в англійській, але високопродуктивні в німецькій і українській мовах. В українській мові для творення ВАД каузативної, інхоативної та есивної семантики більшою мірою, порівняно з німецькою та англійською,