МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ГІРНИЧА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

УДК 553.413 (477)

ПIКАРЕНЯ Дмитро Сергiйович

СРIБЛО В БIЛОЗЕРСКІЙ ЗЕЛЕНОКАМ'ЯНІЙ СТРУКТУРI УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА

Спеціальність:

04.00.11 - Геологія металевих і неметалевих корисних копалин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата геологічних наук

Дніпропетровськ

2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі загальної та структурної геології Національної гірничої академії України Міністерства освіти і науки України

(м. Дніпропетровськ)

ауковий керівник:

доктор геолого-мiнералогiчних наук, професор, професор кафедри загальної та структурної геологiї Нацiональної гiрничої академiї України Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ) КРАВЧЕНКО Віктор Михайлович

Офіційні опоненти:доктор геолого-мінералогiчних наук, професор, завiдувач кафедри мінералогiї і петрографії Криворiзького технічного унiверситету Міністерства освіти і науки України ЄВТЕХОВ Валерiй Дмитрович

кандидат геолого-мiнералогiчних наук, директор Iнституту геологiї Днiпропетровського державного унiверситету Міністерства освіти і науки України IВАНОВ Віктор Миколайович

Провідна установа: Iнститут мiнеральних ресурсiв Мiнiстерства екологiї i природних ресурсiв України, вiддiл благородних металiв (м. Сiмферополь)

Захист відбудється “ 6 ” жовтня 2000 р. о 14 год. на засiданні спецiалiзованої вченої ради Д 08.080.05 при Нацiональній гiрничій академiї України Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м. Днiпропетровськ, пр. К.Маркса,19. Тел. (0562) 47-24-11

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Нацiональної гiрничої академiї України Міністерства освіти і науки України за адресою:49027, м. Днiпропетровськ, пр. К.Маркса,19.

Автореферат розісланий “ 4 ” вересня 2000 р.

Вчений секретар спецiалiзованої Вченої ради Д 08.080.05,

кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент А.Л. Лозовий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть. Бiлозерська зеленокам’яна структура (БЗКС) - одна з дев’яти зеленокам’яних структур Середньоприднiпровського блоку Українського щита, в яких за останнi 15 рокiв вiдкриті родовища та рудопрояви золота з супутнiм срiблом, платиною, паладiєм. Численнi аномалiї, якi виявлені практично в усiх породах БЗКС, часто в комплексi iз золотом та платиноїдами, та рудопрояв срiбла спонукають систематично дослiдити його геологiю та перспективи мінералізації, які особливо мало вивчені у БЗКС.

Вибiр БЗКС як об’єкту дослiджень продиктований сполученням у ній основних геологiчних особливостей ЗКС Середнього Приднiпров’я і найбiльш повною мiрою її загальногеологiчної вивченості завдяки тому, що її центральна частина розкрита пiдземним рудником Запорiзького залiзорудного комбінату (ЗЗРК), який експлуатує родовища багатих залiзних руд, до глибини 840 м. У разi пiдтвердження перспектив БЗКС у вiдношеннi благородних металiв (БМ) це дасть можливiсть швидкого побіжного їх видобутку.

Зацiкавленiсть саме срiблом викликана, по-перше, гострим дефiцитом цього металу, який широко використовується в рiзних галузях промисловості та є джерелом валютних надходжень в Україну. По-друге, воно повсюдно поширене у породах БЗКС, створює велику кiлькiсть як самостiйних, так i у комплексi з iншими БМ аномалiй, в яких характеризується максимальним вмiстом. По-третє, завдяки сполученню з iншими БМ, срiбло служить iндикатором вірогiдної їх присутності i є елементом, який серед них найбiльш легко виявляється.

Результати наукових дослiджень, якi наведені у дисертаційній роботi, отримані під час виконання держбюджетних НДР, що проводилися у Проблемнiй науково-дослiдній лабораторiї № 1 (ПНДЛ-1) НГА України вiдповiдно до Координацiйного плану Мiнiстерства освiти № 35 "Дослiдження та науковий прогноз закономiрностей розмiщення та формування родовищ корисних копалин України" та Державної програми "Золото України", затвердженої Постановою Кабінету Мiнiстрiв України № 532 вiд 16.05.1996 року. Теми фундаментальних дослiджень вiдповiдають пріоритетним напрямкам розвитку науки та затверджені наказами НГА України.

Мета та задачі дослiджень: вивчити закономiрності розповсюдження та геолого-геохiмiчнi особливості поведiнки Ag в БЗКС, оцiнити практичне значення. Для досягнення поставленої мети вирішувались наступнi задачі.

1. Вивчити геологiю та мiнералого-геохiмiчнi особливості Ag в БЗКС. 2. Знайти аналоги цієї мiнералiзацiї серед вiдомих промислових родовищ Ag для визначення типу рудної формацiї. 3. З’ясувати фактори геологiчного контролю та можливий генезис проявiв срiбла, що розглядаються. 4. Визначити головнi рудоконтролюючі фактори i ознаки мінералiзацiї Ag в БЗКС. 5. Оцiнити передумови пошукiв Ag, видiлити перспективнi дiлянки БЗКС.

Основна iдея роботи. На прикладi БЗКС показати, що срiбна мiнералiзацiя в архейських зеленокам’яних структурах може мати самостiйне практичне значення i срiбло заслуговує однакової до себе уваги поряд з iншими БМ.

Методи дослiджень. В основу дисертацiї покладено матерiали, що зiбрані автором в 1990-1996 рр. у складi науково-дослiдницької групи НГАУ у процесi тематичних робiт щодо вивчення мiнералiзацiї БМ в БЗКС, якi проводилися сумiсно з Бiлозерською геологорозвiдувальною експедицією (БГРЕ) та ЗЗРК.

Головними методами стали: геохiмiчне опробування керна свердловин та гiрничих виробок з наступним сцинтiляцiйним емiсiйним спектральним аналiзом цих проб на Ag, Au, Pt, Pd, Rh, As (СЕСА, Iнститут геохiмiї, м. Iркутськ, 2793 проби) і напiвкiлькiсним емiсiйним спектральним аналiзом на 29 елементiв (НЕСА, Центральна лабораторiя КП "Пiвденукргеологiя", м. Днiпропетровськ, 2580 проб). В якостi контрольних методiв залучено: полярографічний аналiз на Au (Полiтехнічний унiверситет, м. Томськ, 212 проб); атомно-абсорбцiйний аналiз на Ag i Au (Iнститут мiнеральних ресурсiв - IМР, м. Сiмферополь, 2 проби); пробірний аналiз на Ag i Au (фiлiал ЦНДГРI, м. Тула, 7 проб) та на Au (Iнститут геохiмiї, мiнералогiї та рудоутворення - IГМР, м. Київ; Новомосковська ГРЕ, м. Новомосковськ, усього 28 проб) i пробірно-спектральний аналiз на Pt, Pd и Rh (фiлiал ЦНДГРI, м. Тула, 3 проби). Результати СЕСА и НЕСА оброблени на ЕОМ. Другими по значенню стали оптичнi методи вивчення речовинного складу порiд i руд пiд мiкроскопом (1020 шлифiв и 290 аншлифiв).

Допомiжну роль зiграли: диференцiйний термічний аналiз (Український державний хiмiко-технологічний унiверситет, м. Днiпропетровськ, 32 проби); лазерний мiкроспектральний аналiз (Iнститут геологiї Днiпропетровського держунiверситету, 47 проб); рентгеноструктурний аналiз 4-х зразкiв сидеритолитiв (IМР, м. Днiпропетровськ); декрепiтацiйний аналiз кварцу (30 зразкiв) і аналiз стабiльних iзотопiв S, O, C (41 визначення), що виконанi в IГМР. Проведено аналiз великої кількості опублікованої літератури, присвяченої темi дисертацiї.

Науковi положення, що захищаються в дисертацiї.

1. Срiбло - найбiльш розповсюджений в БЗКС елемент iз групи благородних металiв. Його геохiмiчний фон (10 мг/т) є значно нижчим, нiж кларк для земної кори (70 мг/т) та змiнюється вiд 1 мг/т до 27 мг/т у рiзних породах. Середнiй вмiст срiбла становить 50 мг/т, зменшуючись уверх по розрiзу вiд 125 мг/т в залiзистих кварцитах конкської серiї до 10 мг/т в залiзистих кварцитах бiлозерської серiї.

2. Аномальнi концентрацiї срiбла обумовленi гiдротермальними процесами, якi призвели до розвитку кварц-карбонат-сульфiдної мiнералiзацiї у зонах тектонічних деформацiй (розривах). Процеси лужного метасоматозу та глибинного окислення залiзистих кварцитiв, навпаки, ведуть до виносу срiбла iз вмiщуючих порiд.

3. Срiбна мiнералiзацiя утворює два ймовiрно рiзновiкових просторово сумiсних типи: комплексний (срiбло з домiшкою золота i платиноїдiв), близький до малосульфiдної золото-сульфiдно-кварцевої рудної формацiї з гiдротермально-метасоматичним способом вiдкладення речовини i власне срiбний з домiшкою золота (золото-срiбний), який вiдповiдає золото-срiбло-сульфiдній рудній формацiї з гiдротермально-секрецiйним способом вiдкладення речовини.

Наукова новизна отриманих результатiв.

1. На прикладi БЗКС систематично дослiджені геохiмiчнi особливості срiбла та срiбної мiнералiзацiї, якi є слабовивченими в архейських ЗКС. 2. Визначено середнiй вмiст срiбла у рiзних типах порiд i руд БЗКС, розраховано мiсцевий геохiмiчний фон та оцiнено вплив епiгенетичних процесiв на його змiну; виявлено 314 аномалiй та один рудопрояв срiбла. 3. Встановлено, що комплексний та золото-срiбний типи мiнералiзацiї срiбла мають, певне, рiзний вiк, спосiб вiдкладення речовини i є просторово сумiсними. 4. Показано, що середнiй та фоновий вмiст Ag у архейських ЗКС є значно меншим, нiж кларк для земної кори. Кларковi концентрацiї, вірогідно, є завищеними через методики їх розрахунку, нерiвномiрнiсть охвату опробуванням порiд у рiзних районах Землi, обмеження аналiтичних методiв та потребують переоцінки.

Наукове значення роботи: отримана нова iнформацiя щодо кiлькiсного розподiлу срiбла у породах БЗКС; геологiчних особливостях його корисної мiнералiзацiї та рудопрояву; типах рудних формацiй срiбла в БЗКС.

Практична цiннiсть полягає у видiленнi трьох перспективних дiлянок для ставлення пошукових та пошуково-оцiночних робiт - Центральної, Пiвнiчно-Бiлозерської та Захiдної. Найбiльш значущою є Центральна, де у межах шахтного поля ЗЗРК вiдкрита золото-срiбна та комплексна мiнералiзацiя БМ. Показана вірогідність одержання комплексного концентрату iз промисловим вмiстом БМ при збагаченнi магнетитових егіринитів Пiвнiчно-Бiлозерського родовища. Науковi результати й практичнi рекомендацiї щодо організацiї пошукових робiт на Ag та iнші БМ у межах виділених дiлянок, якi підготовленi разом з дослiдницькою групою НГАУ, передані ЗЗРК і БГРЕ (акти про сумісне завершення пошуково-ревізійних робіт № 2 вiд 22.02.1998 р. та № 2 вiд 29.02.1998 р.) і прийняті для використання.

Обгрунтованiсть наукових положень та достовiрнiсть наукових результатiв забезпечено фактичним матеріалом, який зiбраний автором протягом десяти рокiв. Описано керн 61 свердловини, задокументовано 4070 п.м. пiдземних гiрничих виробок; вiдiбрано 3053 точково-секцiйних та 46 безперервних борознених i кернових проб, якi дослiджені комплексом методiв, що вiдзначено вище. До вивчення також притягнуто матеріали геологiчної документацiї ЗЗРК та БГРЕ, геологiчних фондiв КП "Пiвденукргеологiя".

Особистий внесок автора. 1. Проведення основного обсягу робiт щодо збору та пiдготовки до аналiзiв кам’яного матеріалу, геологiчної документацiї гiрничих виробок та керна свердловин. 2. Обробка результатiв аналiзiв на ЕОМ методами математичної статистики, їх геолого-геохiмiчна iнтерпретацiя, видiлення геохiмiчних аномалiй. 3. Дослiдження речовинного складу аномальних зон срiбної мiнералiзацiї та вмiщуючих порiд i руд методами свiтлової мiкроскопiї в комплексi iз допомiжними методами (декрепiтацiйний, рентгеноструктурний, iзотопний термiчний аналiзи). 4. Визначення генетичного та рудно-формацiйного типу мiнералiзацiї срiбла, оцiнка її перспективного значення.

Апробація роботи. Основнi положення дисертацiї доповiдалися на конференцiях "Перспективи золотоносностi надр України" (Львiв,1994), "Проблеми геологiчної науки та освiти в Українi", (Львiв, 1995), "Благородные и редкие металлы БРМ-97" (Донецьк, 1997), "Проблемы комплексного освоения недр" (Днiпропетровськ, 1998).

Публiкацiї. Результати дослiджень опубликовані у 6 статтях у журналах i збiрниках (у т.ч. 5 фахових) та у 6 тезах доповiдей на конференцiях - усього у 12 наукових працях.

Структура та обсяг роботи. Дисертацiя обсягом 212 машинодрукованих сторiнок складається iз Вступу, восьми роздiлів, висновку, списку використаних джерел iз 168 найменувань на 17 сторiнках, додатка у складі 19 таблиць на 19 сторiнках, мiстить 141 сторiнку тексту, 19 малюнкiв на 16 сторiнках i 14 таблиць на 19 сторiнках.

Автор глибоко вдячний за практичну допомогу, кориснi поради та консультацiї докторам геологiчних наук О.Д.Додатко i О.В.Орлiнськiй, кандидатам геолого-мiнералогiчних наук С.Є.Поповченко, С.I.Прокопчуку; дякує М.В.Рузiній за консультацiї по петрографiї i I.В.Ахметшиній за сприяння в обробцi геохiмiчних даних. Накопичення фактичного матеріалу було б неможливим без активної участі спiвробiтникiв ЗЗРК - В.П.Драгунова, Ю.О.Павлiченко, Р.П.Корочанської, О.В.Лєбєдєвої, А.С.Тураєва i особливо В.П.Жулiда. Велику допомогу у зборi матеріалiв надав головний геолог БГРЕ В.О.Лiпiлiн. Автор високо цiнує дружню допомогу й пiдтримку О.Є.Гомлi, Т.А.Круть i М.О.Труфанової.

Особлива вдячність науковому керiвниковi - професоровi В.М.Кравченко за велику допомогу, постiйну пiдтримку, увагу та вимогливiсть.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ РОБОТИ

Роздiл 1. Геологiчнi особливостi Бiлозерської зеленокам’яної структури

БЗКС розташована у межах Середньоприднiпровського блоку Українського щита (УЩ). Сучаснi уявлення про геологічну будову склалися завдяки її вивченню розвiдниками залiзорудних родовищ, геологами та геофiзиками польових партій, науковими спiвробiтниками НДI: В.I.Ганоцьким, Г.Ф.Гузенко, М.М.Доброхотовим, Г.П.Єрємєєвим, В.Ю.Коваленко, М.О.Корнiловим, Є.М.Кочановим, В.М.Кравченко, М.В.Кушiновим, В.Д.Ладiєвой, Є.М.Лапiцьким, В.О.Лiпiлiним, М.В.Мiткеєвим, О.I.Нiконовим, К.Є.Полякової, В.П.Саковцевим, Т.А.Скаржинської, О.М.Струєвої, З.I.Танатар-Бараш, В.Ф.Халло, Л.Я.Ходюш, Р.О.Частiй та iншими. Багато в чому їх уявлення протиречнi. Аналiз рiзних варіантiв геологiчної будови БЗКС показав, що найбiльш достовiрним є наступний.

За класифiкацiєю В.I.Ганоцького (1988) вона вiдноситься до середньоприднiпровського типу ЗКС iз трьома повними мегацикламi порiд: нижнього вулканогенного, середнього теригенного та знов вулканогенного, якi вiдповiдають серiям стратиграфічного пiдроздiлу докембрiйських утворень УЩ.

Конкська серiя (нижнiй мегацикл) має потужнiсть до 9 км, складається з трьох свит: сурської, алферовської та солонiвської. В її розрiзi переважають метавулканіти основного та ультраосновного складу, рiзко пiдлеглу роль відіграють метаосадочнi породи, у т.ч. малопотужнi верстви та лiнзи кумiнгтоніт-магнетитових залiзистих кварцитiв алгоманського типу залiзорудних формаций. Вiк утворень серiї оцiнюється у 3150-3050 млн. рокiв.

Бiлозерська серiя (середнiй мегацикл) потужнiстю 2600 м має вiк 3050-2950 млн. рокiв, є суттєво теригенною і розчленовується на 3 свити: михайлівську, запорiзьку та переверзевську. Перша складається метапісковиками, метаалевролітами, фiлитовидними та чорними (вуглецевими) сланцями iз прошарками кератофiрів та кварц-карбонатних порiд - сидеритолитiв. Запорiзька свита являє собою залiзорудну формацiю бiлозерського типу (магнетитовi, хлорит- і карбонат-магнетитовi залiзисті кварцити та багаті залiзнi руди, у т.ч. окисленi), яка обмежена горизонтами хлоритових i кварц-хлоритових сланцiв i кварцито-сланцiв. Переверзевська свита також є суттєво метаосадочною i практично не вiдрiзняється за складом порiд вiд михайлівської. Завершує розрiз БЗКС вулканогенна тепловська товща, яка має потужнiсть до 400 м i складена метабазитами, метаандезитами з прошарками метаультрабазитiв та метатуфiв основних порід.

У тектонічному планi БЗКС являє собою моноклиналь з крутим схiдним падiнням. Вона розмiщується у вузлі перехрещення трьох систем регiональних розломiв УЩ (17-287°, 35-305°, 77-347°; К.Ф.Тяпкін, О.В.Капун, 1988), що обумовило розчленування структури на три мiкроблоки - Захiдний, який складений переважно породами сурської свити, Центральний (бiлозерська серія) та Пiвнiчний (солонiвська свита). Структура ускладнена пiдлеглими елементами складчастості, будінажа, розривiв, розсланцювання порiд рiзних рангiв.

Магматичнi породи розповсюдженi досить широко. Головним чином це метавулканiти основного i ультраосновного складу конкської серiї. У кiлькості до 2% вони присутнi також у бiлозерській серiї, але мають тут кислий склад. Iнтрузивнi породи розвинуті значно менше. Найбільш значущим проявом iнтрузивного магматизму є Пiвденно-Бiлозерський плитовидний масив серпентинiзованих ультрабазитiв у центрi БЗКС, в якому зустрiнуті дайки дiабазiв, габро-долеритiв i метаультрабазитiв. На Захiдній дiльницi та на периферiї БЗКС вiдзначаються штоки гранiтiв, альбiтофiрiв i сiєнитiв.

Породи БЗКС зонально метаморфiзовані в умовах зеленосланцевої (Цент-ральний мiкроблок) i епiдот-амфiболiтової фацій (Захiдний та Пiвнiчний мiкроблоки). У зонах розломiв проявлений прирозломний динамометаморфiзм.

Серед гідротермальних метасоматичних процесів головну роль відіграють окварцювання, карбонатизація та сульфiдизація, а на Пiвнiчно-Бiлозерському родовищi - карбонатно-лужний метасоматоз. У межах залiзоруднiх родовищ залiзисті кварцити окислені в глибинних зонах окислення.

Головним багатством району є бiднi магнетитовi кварцити, що легко збагачуються, бiлозерського і багатi дисперсногематит-мартитовi руди саксаганського типів. Ще є дрiбнi прояви мiнералiзації хрому, полiметалiв, асбесту.

Роздiл 2. Вивченість мiнералiзацiї благородних металiв і задачі дослiджень

Загальногеологiчна вивченість БЗКС вельми неоднорiдна, що обумовлено потужним осадочним чохлом кайнозойських порiд i зосередженням переважної більшості розвiдувальних свердловин у межах залiзорудних родовищ. За їх винятком, вивченість БЗКС оцiнюється як слабка.

На цьому фонi iнформація про БМ складається з одиничних розрiзнених вiдомостей. Срiбло вперше вiдзначалося в каолінiт-мартитових рудах (Л.Я.Ходюш, 1962). В 1980-84 рр. БГРЕ спільно з Днiпропетровським гiрничим iнститутом (ДГI) виявлено рудопрояв Ag у фiлитовидних сланцях михайлівської свити та встановлено його розповсюдження по територiї БЗКС. Самороднi частинки Au були знайдені в фiлитовидних сланцях та метаконгломератах (В.Ю.Коваленко та ін., 1979), а по результатам робiт ДГI-БГРЕ виділено 5 перспективних на золото площ. В ультрабазитах БЗКС вiдмiчалося декiлька точок з пiдвищеним вмiстом платиноїдiв (С.М.Доброхотов та iн., 1982).

У 1991 р. НГАУ спільно з ЗЗРК i БГРЕ почала пошуково-ревiзiйнi роботи з вивчення золоторудної мiнералiзацiї у залiзистих кварцитах запорiзької свити, якi перетворились у дослiдження закономiрностей розташування не тільки золота, але й срiбла, платини та паладiю для всiєї структури в цiлому. Срiбло привернуло до себе увагу найбiльшим розповсюдженням в усiх породах БЗКС. Незаслуговано мала зацiкавленiсть багатьох дослiдникiв та епізодична інформація про його розповсюдження у ЗКС дозволили сформулювати коло завдань, яке розглянуто вище. Виявлення рудоконтролюючих факторiв та ознак срiбної мінералізацiї дасть змогу обгрунтувати перспективнi для пошукiв дiлянки, що буде сприяти її видобутку силами ЗЗРК.

Роздiл 3. Методика дослiджень

Геохiмiчнi проби для дослiджень вiдбиралися за допомогою точково-секцiйного виду опробування гiрничих виробок та керну свердловин. Воно здійснювалось у неперервних iнтервалах документацiї iз довжиною секції серед однорiдних порiд до 3-5 м з вiдбором зразкiв порiд через 15-20 см; маса проби становила 400-700 г. Достовiрнiсть цього виду опробування для виявлення аномалій БМ пiдтверджена безперервним метровим борозненим та керновим опробуванням. Для дослiдження геохiмiчнiх проб використанi двi групи методiв: лабораторнi та аналітичнi. У першій головними є методи свiтлової мiкроскопiї, допомiжними - термiчний, декрепiтацiйїний, iзотопний, рентгеноструктурний i лазерний мiкроспектральний аналiзи, що виконувалися за стандартними методиками.

Серед аналітичної групи ведуча роль належить сцинтиляційному (СЕСА) та напiвкiлькiсному (НЕСА) емiсійним спектральним аналiзам, а другорядна - кiлькiсним методам: полярографiчному, пробiрному i атомно-абсорбційному.

Метод СЕСА в багатометальному варіантi (Ag, Au, Pt, Pd, Rh) досi малорозповсюджений на Українi із-за сумнiвiв у достовiрностi результатiв. Однак його достоїнства (висока почутливiсть до БМ на рiвнi 0,5-2 мг/т, можливiсть оцiнити розмiр часток у межах 1-30 мкм, низька вартiсть та висока продуктивнiсть) роблять його незамiнним при масових пошуках БМ. Порiвнянням результатiв СЕСА з даними кiлькiсних аналiзiв встановлено, що СЕСА впевнено фiксує фоновi та аномальнi концентрацiї БМ i не дає завищеного проти кiлькiсних методiв вмiсту. Це дозволяє рахувати усi аномалiї, за даними СЕСА, реальними та зафiксованими надiйно. Обмеженнями СЕСА є понижена до VII категорiї вiдтворюванiсть, вплив речовиного складу проби (несприятливі породи з високим вмiстом Fe, C, Co, Cu, Mn, Sn, Mo, Cr, W), частки, якi крупнiше 30 мкм облiчуються як рiвнi їм, а частки розмiром менше 1 мкм не фiксуються зовсiм.

Аналiз НЕСА використано для визначення 29 елементiв-супутникiв у тих самих пробах, що аналiзувалися за допомогою СЕСА. Порiвнянням результатiв цих аналiзiв встановлено їх задовiльну збiжнiсть, тому НЕСА можна використовувати для визначення супутнiх складникiв і концентрацiї Ag.

Роздiл 4. Геохiмiчнi закономiрности розподiлу та розташування срiбла в Бiлозерській ЗКС

Срiбло - найбільш розповсюджений iз БМ у БЗКС. Воно знайдено в 54% проб, тодi як Au - у 30%, Pt - 14%, Pd - 19% проаналiзованих проб. Найчастiше (82-92%) Ag зустрічається в породах михайлівської свити, рiдше - в сурській (65-79%), запорiзькій (23-64%) свитах та Пiвденно-Бiлозерському масивi серпентинітів - 12%. Фоновi та середнi концентрацiї Ag, якi розраховані без облiку ураганного вмiсту (бiльше 5 г/т) і середній вмiст Au, Pt і Pd, що отриманий попутно, наведено у табл. 1. Середнiй вмiст срiбла становить 50 мг/т, що є нижче його кларка - 70 мг/т (А.П.Виноградов, 1962). У незмiнених постметаморфiчними процесами породах вiдзначається зменшення його концентрацiй знизу вверх по розрiзу БЗКС: від 125 мг/т в залiзистих кварцитах сурської світи до 65-90 мг/т в породах михайлівської свити і 60-10 мг/т - у магнетитових кварцитах запорiзької. Епiгенетичнi змiнення (карбонатно-лужний метасоматоз та глибинне окислення залізистих кварцитiв) ведуть до виносу Ag iз умiщуючих порiд та зменшення його середнiх концентрацiй. У жильних утвореннях Ag i Au бiльш прагнуть до кварц-сульфiдних жил, нiж до кварц-карбонатних. Розрахований рiвень аномальностi Ag становить 100 мг/т. Зважаючи на це, проби були роздiлені на фоновi з вмiстом металу менш ніж 100 мг/т та аномальнi.

Фоновi концентрацiї Ag в БЗКС також значно нижче його кларка (табл. 1). Це викликано, ймовiрно, завищеним кларком Ag, оскiльки в бiльшостi випадкiв для його розрахунку застосовувались проби рудних полів та районiв. У незмiнених породах максимальні значення фонового вмiсту зафiксовано у метатеригенних утвореннях михайлівської свити і метабазитах конкської серiї, а мiнiмальнi - в магнетитових залiзистих кварцитах запорiзької свити. В зонах епiгенетичних змiнень найбiльшим фоном володiють тальк-карбонатнi сланцi Захiдній дiльницi та егiрин-рибекитовi метасоматити Пiвнiчно-Бiлозерського родовища, а найменшим - тальк-карбонатнi сланцi Пiвденно-Бiлозерського масиву серпентинiтiв (табл.1). Залежнiсть мiж частотою виявлення та фоновим вмiстом Ag дозволяє розглядати цей показник як пошукову ознаку Ag в БЗКС.

Геохiмiчнi аномалiї БМ роздiлені на 5 типiв: власне срiбнi та золото-срiбнi (далi розглядаються сумiсно як золото-срiбнi), монометальнi золоторуднi, комплекснi (срiбло з домiшкою золота й платиноїдiв) та елементiв платинової групи (ЕПГ). Усього в БЗКС виявлено 362 аномалiї БМ, з них найбiльш розповсюдженими є золото-срiбнi (55%) та комплекснi (40%) аномалiї. У породах конкської серiї частiше зустрiчаються комплексний (71%) та золото-срiбний (25%) типи аномалiй. У породах бiлозерської серiї золото-срiбний тип домiнує над комплексним, причому в утвореннях михайлівської свити досить рiзко (66% проти 33%), а у запорiзькій - менш контрастно (59% i 41% вiдповiдно). У серпентинiтах конкської серiї виявлено виключно комплекснi аномалiї, але у таких самих породах Пiвденно-Бiлозерського масива - золото-срiбнi, комплекснi та аномалiї ЕПГ приблизно у однаковій кiлькостi. Зважаючи на рiзний вiк серпентинiтiв це дає змогу припускати, що золото-срiбна мiнералiзацiя також має рiзний вiк iз комплексною та є бiльш молодою.

Таким чином, у БЗКС виділено два основних типи мiнералiзацiї БМ - золото-срiбний та комплексний (Ag з домiшкою Au и ЕПГ). Вiдношення Ag:Au в цiлому для району становить 6:1, але межі його змiни в пробах iз спільним

Таблиця 1 - Середні та фонові концентрації срібла і супутніх благородних металів у породах і рудах БЗКС за даними СЕСА |

Вміст елементу, мг/т

ПОРОДА | Середній | Фоновий

N | Au | Pt | Pd | Ag | Ag | N

НЕЗМІНЕНІ ПОРОДИ

Серпентиніти (Південно-Білозерський масив) | 297 | 6 | 5 | 3 | 4 | 3 | 265

Запорізька свита білозерської серії

Сланці хлоритові | 112 | 6 | 3 | 1 | 25 | 7 | 75

Кварцито-сланці карбонат-хлоритові | 87 | 6 | 5 | 2 | 20 | 12 | 44

Залізисті кварцити магнетитові | 86 | 0,5 | 2 | 2 | 10 | 1 | 49

Залізисті кварцити карбонат- і хлорит-магнетитові | 234 | 4 | 4 | 1,5 | 60 | 5 | 190

Михайлівська свита білозерської серії

Метапесковики | 246 | 25 | 3 | 0,5 | 90 | 24 | 155

Сланці філитовидні | 314 | 17 | 1,5 | 0,5 | 85 | 22 | 140

Сланці вуглецеві ("чорні") | 49 | 31 | 0,5 | 0,0x | 60 | 27 | 29

Сурська свита конкської серії

Залізисті кварцити кумингтоніт-магнетитові | 23 | 14 | 0,0x | 2 | 125 | 18 | 15

Серпентиніти | 36 | 10 | 4 | 10 | 185 | 10 | 24

Амфіболіти | 26 | 12 | 14 | 5 | 30 | 9 | 12

Кристалічні сланці амфібол-плагіоклазові | 62 | 11 | 5 | 10 | 70 | 21 | 20

ЕПІГЕНЕТИЧНО ЗМІНЕНІ ПОРОДИ

Сланці тальк-карбонатні:

Південно-Білозерський масив серпентинітів | 50 | 28 | 1 | 4 | 30 | 4 | 43

Конкська серія | 35 | 38 | 1,5 | 5 | 100 | 14 | 26

Залізисті кварцити эгірин-рибекіт-магнетитові | 210 | 1 | 5 | 2 | 40 | 13 | 118

Залізисті кварцити і багаті руди мартит-дисперсногематитові | 320 | 1 | 11 | 1 | 10 | 4 | 228

Жили кварц-сульфідні | 21 | 20 | 4 | 14 | 175 | 6 | 9

Жили кварц-карбонатні | 60 | 10 | 3 | 0,0x | 80 | 17 | 37

Інші породи | 234 | 15 | 4 | 1 | 50 | - | -

Уся БЗКС | 2502 | 10 | 4,5 | 2 | 50 | 10 | 1479

Кларк елементу у земній корі, мг/т | 4,3 | 5,0 | 13,0 | 70 | 70,0

Примітка. N - кількість проб; 0,0x - вміст елементу менш, ніж 0,1 мг/т.

находженням металiв значно ширше - вiд 2500:1 в золото-срiбних аномалiях до 1:37 в комплексних. Обидва типи мiнералiзацiї характеризуються рiзними зв’язками iз мiкроелементами. У породах конкської серiї Ag, Au i Cu утворюють помiж собою тiснi кореляційнi зв’язки; до цієї групи примикають Co, Mo, Ti. У метатеригенних породах бiлозерської серiї зв’язок Ag-Au-Cu порушується i навiть зникає зовсiм, але утворюється досить стiйкий зв’язок iз Pb, якiй не характерний для порiд конкської серiї. Очевидно, асоціація Ag-Au-Cu є базовою для комплексного типу мiнералiзацiї, а Ag-Pb - для золото-срiбного. Сполучене находження цих елементiв та кореляція мiж ними може вказувати на просторову сумiснiсть типiв мiнералiзацiї БМ. Данi закономiрності, разом iз частотою зустрічi Ag, використанi як геохімічні ознаки мiнералiзацiї Ag в БЗКС.

Роздiл 5. Мiнеральний склад рудопроявiв та геохiмiчнiх аномалiй срiбла

Склад новоутворених мiнеральних асоціацій аномальних зон досить простий. Головний жильний мiнерал - кварц (4 генерацiї), другоряднi - карбонати, бiотит, хлорит, серицит. Головнi руднi мiнерали - пiрит i пiротин (3 генерацiї), другоряднi - халькопiрит i арсенопiрит. Рiдко зустрiчаються галенiт і сфалерит.

Кварц першої генерацiї (сингенетичний) складає однойменнi шари залiзистих кварцитiв, кварцито-сланцiв та кварцевих сидеритолитiв, показує декрепiтацiйну активнiсть 730-750К i не мiстить БМ. Кварц другої генерацiї (епiгенетичний, альпiйський) утворює згiднi та сiчнi лінзи, жили молочно-бiлого кольору, має температуру декрепiтацiї 410-490К і мiстить срiбло у фонових концентрацiях. Третя генерацiя - метасоматичний мутно-сiрій димчастий кварц мілкозернистої структури з розсiяною сульфiдною вкрапленiстю. Температура декрепiтацiї 670-710К. До четвертої генерацiї вiднесені секрецiйнi жильнi агрегати темно-сiрого кварцу iз стовбчато-призматичним габiтусом зерен 0,3-30 мм довжиною (гребінчастий кварц). Вмiст сульфiдiв у таких жилах сягає 30%. Декрепiтацiйна активнiсть гребінчастого кварцу - 770-870К.

Карбонати характеризуються двома способами вiдкладення - метасоматичним та секрецiйним. Метасоматичнi представленi, головним чином, сидероплезитом, рiдше - анкеритом, а секрецiйнi (гребінчасті) - магнезитом.

Срiбло та золото утворюють самородні частинки у кварцi, пiротинi (Ag) i пiриті (Au). За даними СЕСА, бiльшість частинок металiв має розмiр 3-15 мкм, iнколи сягаючі 100 мкм у срiбла та 20 мкм у золота. В аномаліях збiльшується кількість часток Ag, але їх розмiр не змiнюється. Частинки ж Au, навпаки, стають крупнiше (16-25 мкм) i їх кількість збiльшується у 4-6 разiв порівняно з дрiбними (3-15 мкм). За даними мiкроскопiчних спостережень у пiротинi другої генерацiї знайдено самороднi частинки срiбла, а за даними лазерного аналiзу - й паладiй. Цей пiротин утворює пойкiлобластичнi включення у пiритi другої генерацiї, де виявлено золото. Це можна вважати як ознаку близького за часом вiдкладення цих мiнералiв, тобто комплексної мiнералізацiї. Приуроченi обидва мiнерали до метасоматичного кварцу третьої генерацiї. Поруч iз цим частинки Ag i Au знайдено у жилах секрецiйного кварцу четвертої генерацiї, який містить зерна пiритiв i є пiзнiшими за часом утворення продуктами золото-срiбної мiнералізацiї. Це особливо пiдкреслюється жильно-секрецiйними формами виділень мiнералів пізніх генерацiй на фонi ранніх метасоматичних.

Дослiдженням монофракцiй сульфiдiв за допомогою емiсiйного квантометричного експрес-аналiзу (НГАУ, м. Днiпропетровськ) виявлено, що срiбло бiльш прагне до пiротину, а золото до пiриту. В зонах карбонатно-лужного метасоматозу в залiзистих кварцитах вiдбувається збiльшення концентрацiй Ag у пiритах порiвняно iз незміненими породами, а вмiст золота не збiльшується. Це можна пояснити перерозподiлом срiбла у результатi лужного метасоматозу.

Пошуковими критерiями комплексної мiнералiзацiї БМ можна вважати розвиток темно-сiрих кварц-сидероплезитових жил i прожилкiв з метасоматичним типом вiдкладення речовини, убогою (до 3-5%) вкрапленiстю пiриту i пiротину i декрепiтацiйною активнiстю кварцу 670-710К, а золото-срiбної - гiдротермально-секрецiйний спосiб вiдкладення бiльш високотемпературного димчастого кварцу, магнезиту iз рясною (30%) сульфiдизацiєю.

Роздiл 6. Геологiя проявiв та геохiмiчнiх аномалiй срiбла

Найбiльш вивченою є мiнералiзацiя срiбла у вулканогенно-осадочній формацiї михайлівської свити на Пiвденно-Бiлозерському і у зонi лужного метасоматозу на Пiвнiчно-Бiлозерському родовищах. В метатеригенних породах виявлено 120 срiбловмiсних аномалій. З них золото-срiбний рудопрояв i комплексна аномалія на горизонтi 740 м ЗЗРК дослiдженi як опорнi. Вони вiдносяться до єдиної рудоносної зони потужнiстю до 300 м, яка складена перешаровуваючимися метаалевролитами, фiлитовидними i чорними сланцями з шаром метапісковиків у центральній частинi. Рудопрояв приурочено до флексурної складки з рясною сульфiдізацiєю у шарнірi. Комплексна аномалія потужнiстю 20 м має згiдне з нашаруванням положення

У межах комплексній аномалiї та срiбного рудопрояву розвинута кварцова мiнералiзацiя iз жилами альпiйського кварцу, метасоматичного кварцу третьої генерацiї з розсiяною сульфiдною вкрапленiстю з підвищеними концентрацiями БМ та секрецiйним гребінчастим кварцом четвертої генерацiї з рясною сульфiдною i карбонатною мiнералiзацiєю. До цього типу жил приурочено вмiст Ag 99,3 г/т i Au 1,5 г/т (борозненi проби довжиною 0,7 i 0,8 м). Характерне просторове сполучення метасоматичних i секрецiйних жил, причому перші розвинутi саме у зонi комплексної аномалiї, а другі - у зонi рудопрояву срiбла. Крiм окварцювання, карбонатизацiї, біотитизацiї в аномальних зонах зафіксовані клиноцоїзит i апатит, якi супроводжуються густою дрiбною вкрапленiстю сульфiдiв. У два рази збiльшується вмiст Ti, V, Cu, Mo. Аномалiї контролюються тектонiчними порушеннями субмеридіонального орієнтування й приурочені до контактiв рiзних за фiзико-механiчними властивостями порiд. Значний вплив на їх локалізацiю мають складчастi i флексурнi форми, зони кліважу i розсланцювання.

На Переверзевському залiзорудному родовищi аномалiї БМ сполученi з дiлянками сiчної сульфiдної та кварцевожильної мiнералiзацiї у зонах розсланцю-вання та зминання магнетитових i карбонат-магнетитових залiзистих кварцитiв i на їх контактi iз хлоритовими i кварц-хлоритовими сланцями. Максимальна концентрацiя Ag в аномалiях сягає 44,9 г/т, Au – 0,2 г/т.

На Пiвнiчно-Бiлозерському родовищi широко розвинутий лужний метасоматоз у карбонат-магнетитових залiзистих кварцитах з утворенням егiрин-рибекiтових їх рiзновидiв з рясною пiритовою та карбонатною (сидероплезит, доломiт) мiнералiзацiєю. Такі метасоматіти утворюють 3 паралельнi зони довжиною 1200 м, потужнiстю вiд 25 до 90 м; на глибину вони прослiдженi до 600 метрів. Лужнi метасоматити складають ядро зони комплексної та золото-срiбної мiнералiзацiї. Максимальний вмiст Ag в її центрi сягає 7 г/т, на її кiнцях - 1,6-0,15 г/т i супроводжується прожилковими формами окварцювання, карбонатизацiї та сульфiдизацiї. Зони з аномальним вмiстом БМ залягають згiдно з нашаруванням порiд, мають круте схiдне падiння; залежностi мiж інтенсивністю карбонатно-лужного метасоматозу i вмiстом БМ не спостерігається. Мiнеральний склад аномалiй: рибекiт, егiрин, доломiт, сидероплезит, iнколи хлорит, магнетит, спекулярит, пiрит, значно рiдше піротин i халькопiрит.

Збагаченням Ag i Au в малооб’ємній (50 кг) технологічній пробi магнетитових егiринiтiв встановлено, що обидва метали вiдособлюються у пiритному концентратi з його виходом 1,5-3,5% і таким вмiстом БМ (г/т): Ag - 99,3-33,9, Au - 41,2-22,7, Pt - 0,05-0,11 i Pd - 0,14-0,03 вiдповiдно до виходу концентрату.

Порiвняно з незмiненими залiзистими кварцитами Переверзевського родовища мiнералiзацiя БМ на Пiвнiчно-Бiлозерському характеризується незалежним вiд iнтенсивності лужного метасоматозу положенням аномалiй БМ, iстотно бiльш низькою максимальною концентрацiєю Ag в аномалiях, слабо проявленим структурним та літологічним контролем аномалiй, який добре виражений на Переверзевському родовищі. Усе це дає пiдставу вважати, що карбонатно-лужнiй метасоматоз веде до перерозподiлу і виносу Ag iз умiщуючих порiд.

У якості геологiчних критеріїв мiнералiзацiї срiбла та iнших БМ у БЗКС можна використовувати структурнi - зони прояву складчастостi, дрiбноамплітудної розривної тектонiки i розсланцювання, в яких розвинута кварц-карбонат-сульфiдна мiнералiзацiя. Ще одним критерієм є наявнiсть дiлянок перешарування порiд з неоднаковими фiзико-механiчнiми властивостями.

Роздiл 7. Генетичний та формацiйний тип мiнералiзацiї срiбла у БЗКС

В умовах слабкої вивченості поведiнки срiбла та срiбної мiнералiзацiї в археї взагалi та у ЗКС зокрема вiдшукати прямі аналоги i визначити формацiйний тип досліджуваної мiнералiзацiї не вдалося. Тому притягнуто зiставлення iз монометальними родовищами золота, в яких постiйно присутнє срiбло. У пiдсумках виявилося, що комплексна мiнералiзацiя БМ за формацiйним типом близька до малосульфiдної золото-сульфiдно-кварцевої рудної формацii великих глибин (Н.В.Петровська, 1973), яка є типовою для зеленокам’яних структур. Для неї характерні головним чином самородна форма срiбла та iнших БМ, простий склад асоціацiї рудних мiнералiв (пiрит, пiротин, арсенопiрит) з невисоким їх вмiстом (до 3-5%) і ведуча роль кварців серед жильних мiнералiв.

Поруч iз цим типом мiнералiзацiї БМ у БЗКС зустрiчаються дiлянки з розвитком сульфiдних жил, де вмiст пiриту й пiротину сягає 20-30%. Це пояснюється накладенням пiзнiшого сульфiдного парагенезису на головну золото-сульфiдно-кварцеву формацiю. Порівняти цю мінералізацію можна з золото-срiбло-сульфiдною формацiєю, що виділяється у складi полiметалевого ряду рудних формацiй срiбла (Н.А.Шило та iн., 1989). У залiзистих кварцитах мiнералiзацiя БМ близька до золото-залiзисто-кварцитової формацiї (М.М.Константинов, 1991).

У породах бiлозерської серiї мiнералiзацiя Ag утворює 2 стратиграфiчних яруси. Одним з її можливих, але не безперечних аналогiв в метатеригенних породах (нижнiй ярус) припустимо вважати родовище Хоумстейк (США). Аналогiї переглядаються у складi рудоумiщуючої формацiї, формах структурного контролю, морфологiї і мiнеральному складi аномальних стосовно БМ зон i колорудних метасоматитiв. Імовiрним аналогом мiнералiзацiї БМ у залiзистих кварцитах (другий ярус) можуть бути родовища Бразилiї (Габiробас) i Австралiї (Маунт-Магнет), аналогiв власне срiбної мiнералiзацiї не знайдено. Таким чином, у БЗКС провідну роль відіграють два типи мiнералiзацiї БМ - комплексна в метатеригенній товщi iз накладеною золото-срiбною та комплексна у лужних метасоматитах Пiвнiчно-Бiлозерського родовища.

Названi прояви мiнералiзацiї БМ вiдносяться до епiгенетичних ендогенних утворень гiдротермальної групи. Грунтуючись на уявленнях про генезис родовищ-аналогiв в умовах БЗКС, можна припускати магматогенно- та метаморфогенно-гiдротермальне зруднення. Оскiльки не встановлено ознак зв’язку комплексної мiнералiзацiї БМ з магматичними утвореннями, то її можна вiднести до амагматичного класу золото-срiбних родовищ середнiх та значних глибин з гiдротермально-метаморфогенною схемою рудоутворення.

Прояв комплексної мiнералiзацiї БМ у БЗКС за аналогiєю з близькою Чертомликською ЗКС, де проводилися iзотопно-геохронологiчнi дослiдження (В.Ф.Лапуста та iн., 1994), вiдноситься до періоду 1,7-1,33 млрд. р., а золото-срiбного - 672-389 млн. р. Головним типом рудогенеруючого метаморфізму став прирозломний дислокацiйно-гiдротермальний метаморфiзм, джерелом розчiнiв послужили породи БЗКС, а БМ - породи конкської та бiлозерської серiй з додатковим привносом БМ у мантiйних флюїдах. Температура мiнералоутворення становила 670-710К. Золото-срiбний тип мiнералiзацiї має близькі умови і причини формування, але вiдрiзняється вищою температурою (770-870К) i меншою глибиною рудоутворення, яка помiтна завдяки секрецiйному заповненню жильними i рудними мiнералами відкритих порожнин.

Одним з пошукових критеріїв рiзних типiв срiбної мiнералізацiї у БЗКС можна рахувати величину Ag:Au вiдношення. Високі значення цього показника (бiльш 10:1) є характерними для золото-срiбних родовищ мезозойського вiку, а низькі (1:1 й нижче) - для золоторудних родовищ докембрию, у т.ч. в архейських ЗКС (Б.I.Благонадьожин, 1993; I.К.Латиш, 1997).

Роздiл 8. Перспективи пошукiв срiбла в БЗКС

В основу перспективної оцiнки двох геологічних типiв срiбної мiнералiзацiї в БЗКС покладено геохiмiчнi i мiнералогічнi ознаки, якi охарактеризовано у роздiлах 4 i 5, та геологiчнi критерiї, що визначилися у роздiлах 6 i 7. У цiлому вони сприятливi, але нерівноцінні.

Перспективна оцiнка аномалiй i проявiв срiбла передбачає орієнтовнi кiлькiснi показники у виглядi прогнозних ресурсiв. Найбiльш коректно проводити її на пiдставi вiдомостей про ресурси рудних формацiй-аналогiв у добре вивчених районах. Але це стало неможливим за браком необхідної опублікованої iнформацiї. Тому було застосовано прямий пiдрахунок ресурсiв на однiй із перспективних дiлянок - Пiвнiчно-Бiлозерському родовищi. Прогнознi ресурси оцiнено для другої зони аномальної мiнералiзацiї цих металiв. Її ориєнтовi параметри: довжина по простяганню 1150 м, по падiнню - 450 м, потужнiсть 50 метрів. Результати збагачення магнетитових егiринитiв дозволяють очiкувати тут 80-90 т Ag, 40-50 т Au та перші тони Pt і Pd.

Мiнералiзацiя БМ на Пiвденно-Бiлозерському родовищі близька до малосульфiдної золото-сульфiдно-кварцевої рудної формацiї, для якої характерні дрiбнi та середнi (1-40 т) родовища золота iз супутнiми срiблом та платиноїдами. Із урахуванням Ag:Au вiдношення, яке на Центральній дiлянцi становить 3:1, припустимо очiкувати тут першi сотнi тонн Ag i першi тонни ЕПГ. Мiнералiзацiя БМ на Західній дiлянцi вiдповiдає головному промисловому типу золоторудних родовищ у ЗКС, але слабка вивченість цього об’єкту дозволяє лише позитивно оцiнювати його потенцiал стосовно БМ.

Для пiдтвердження перспектив комплексної та золото-срiбної мiнералiзацiї необхiдно провести пошуково-оцiнювальні роботи на Пiвнiчно-Бiлозерському родовищi та детальнi пошуки рудних тiл у межах виявлених аномальних зон на Пiвденно-Бiлозерському, а на Західній та Пiвнiчно-Схiдній дiлянках - глибинне геологічне картування та геофiзичнi дослiдження.

ВИСНОВКИ

Дисертацiя є завершеною науково-дослiдною роботою, у якiй наведено результати вивчення геохімічних особливостей срiбла та срiбної мiнералiзацiї в БЗКС з оцiнкою його практичного значення. Основнi науковi та практичнi результати роботи складаються у наступному.

1. На пiдставi контрольних кiлькiсних методiв аналiзiв доведено, що сцинтиляцiйний (СЕСА) та напiвкiлькiсний (НЕСА) емiсiйнi спектральнi аналiзи можна застосовувати для масового визначення срiбла та iнших БМ при геохiмiчному опробуванні порiд у геологiчних формацiях Середнього Придніпров’я.

2. Визначено фоновий вмiст Ag у породах БЗКС - 10 мг/т, що є нижчим до кларка земної кори (70 мг/т). Середнiй вмiст становить: для