НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Писаренко Володимир Вікторович

УДК 338.436.33:339.138(477)

РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНОГО МАРКЕТИНГУ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

(на матеріалах підприємств Полтавської області)

спеціальність: 08.06.02 – підприємництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі економіки та маркетингу Полтавського державного сільськогосподарського інституту Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

РАБШТИНА Василь Михайлович — Полтав-ський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри економіки та маркетингу.

Офіційні опоненти: |

доктор економічних наук, професор ЗАЇНЧКОВСЬКИЙ Анатолій Олександрович — Український державний університет харчових технологій, завідувач кафедри економіки і права.

кандидат економічних наук, доцент ДВОРНІЧЕНКО Володимир Володимирович —Полтавський кооперативний інститут, завідувач кафедри маркетингу.

Провідна установа | Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти України, кафедра економіки та менеджменту, м. Харків.

Захист відбудеться “ 21 ” вересня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Київ – 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м.Київ – 41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий “21” серпня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Жебка В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформування економіки України з директивної в ринкову визначає необхідність переорієнтації виробничо-комерційної діяльності підприємств на задоволення потреб споживачів на основі маркетингу.

Загострення екологічного становища, поряд з використанням традиційних концепцій, обумовило необхідність освоєння концепції соціально-етичного маркетингу, яка передбачає забезпечення тривалого добробуту споживачів через врахування їх потреб, а також окремих підприємств і суспільства в цілому, тому концепція соціально-етичного маркетингу є визнаним в світі фундаментом діяльності корпорацій, підприємств середнього і малого бізнесу на внутрішніх і зовнішніх ринках. Саме тому проблеми соціально-етичного маркетингу є предметом досліджень вітчизняних вчених, зокрема Абрамова Г.П., Гаркавенко С.С., Герасимчука В.Г., Жигаліна М.М., Завадського Й.С., Куценко О.М., Писаренко В.М., Рабштини В.М., та інших. В їх роботах висвітлено глобальну сутність, значення і деякі аспекти практичного освоєння цієї концепції. Однак, проблема освоєння соціально-етичного маркетингу потребує подальшого поглибленого опрацювання, системного економічно-організаційного обгрунтування методів виробництва та реалізації екологічно чистого продовольства, підвищення конкурентоздатності аграрної продукції України.

Важливість досліджень проблеми соціально-етичного маркетингу визначена постановою Верховної Ради України від 5.03.1998р. "Про основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки". Цим і визначається актуальність всебічного дослідження резервів і шляхів освоєння концепції соціально-етичного маркетингу в аграрному секторі економіки України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з державною програмою “Охорона навколишнього середовища в Україні”, тематичним планом кафедри економіки і маркетингу Полтавського державного сільськогосподарського інституту, як складової частини досліджень з проблеми “Організаційно-економічні аспекти забезпечення конкурентоспроможності АПК шляхом ресурсо- та енергозбереження”, а також лабораторії пластових вод агрономічного факультету інституту, госпдоговірною темою з Міністерством АПК України “Розробка і впровадження альтернативної системи удобрення полів, яка забезпечує високий рівень родючості грунту, стабільно високу врожайність та екологічно чисту продукцію в умовах лівобережного Лісостепу України” (номер державної реєстрації: 01098V007122 від 06.10.1998р.).

Мета і задачі дослідження. Основною метою дослідження є економічно-організаційне обгрунтування найефективніших шляхів освоєння соціально-етичного маркетингу аграрними підприємствами Полтавської області, опрацювання системи організаційно-економічних заходів щодо оптимізації умов виробництва екологічно чистої продукції. З метою досягнення цієї мети поставлені наступні задачі:

дослідити еволюцію маркетингу;

виявити і систематизувати вітчизняний та зарубіжний досвід використання концепції соціально-етичного маркетингу;

опрацювати теоретичні і практичні принципи освоєння соціально-етичного маркетингу;

опрацювати організаційно-економічний механізм впровадження соціально-етичного маркетингу в комерційно-господарську діяльність аграрних підприємств України;

виявити резерви і опрацювати шляхи освоєння концепції соціально-етичного маркетингу аграрними підприємствами України;

визначити вплив соціально-етичного маркетингу на результати виробничо-комерційної діяльності підприємств;

опрацювати рекомендації щодо шляхів освоєння соціально-етичного маркетингу аграрними підприємствами в умовах ринкових відносин.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних проблем, пов’язаних з впровадженням соціально-етичного маркетингу у виробничо-комерційну діяльність підприємств АПК.

Об’єктом дослідження є ринок сільськогосподарської продукції Полтавської області, як система виробничо-комерційних відносин аграрних товаровиробників, посередницьких структур і споживачів, поглибленого дослідження — АТ "Обрій" Шишацького району Полтавської області. .

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в системному дослідженні вперше в Україні комплексу теоретичних і методичних підходів до освоєння соціально-етичного маркетингу аграрними підприємствами. Основними результатами дослідження, що складають наукову новизну є:

систематизовано світовий досвід розвитку концепцій маркетингу;

дістали подальшого розвитку теорія і визначення місця соціально – етичного маркетингу в системі альтернативних концепцій маркетингу;

доповнено категорійний та інструментальний апарат соціально-етичного маркетингу;

визначено специфіку маркетингової діяльності за умов використання концепції соціально-етичного маркетингу при переході АПК України до соціально-орієнтованих ринкових відносин;

обгрунтовано сутність маркетингової діяльності, спрямованої на переконання споживачів віддавати перевагу екологічно чистій продукції, а також вузлові аспекти використання досягнень науково-технічного прогресу, спрямованих на здешевлення продовольства;

вперше в Україні здійснено економічну оцінку використання мінералізованої пластової води (МПВ), як чинника ефективного виробництва екологічно-чистої продукції, зниження її собівартості і підвищення конкурентноздатності;

вперше в Україні опрацьовано рекомендації з економічної доцільності використання МПВ, як чинника екологічної безпеки;

удосконалено підходи до економічного обгрунтування ефективності біологічного землеробства, як напрямку виробництва екологічно чистої продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

на основі оптимізації ресурсного потенціалу аграрного підприємства та зовнішнього середовища, опрацьовано методичні рекомендації стосовно вибору вузлових аспектів освоєння соціально-етичного маркетингу;

запропоновано методичні підходи щодо оцінки економічної ефективності заходів соціально-етичного маркетингу;

опрацьовано пропозиції щодо організаційно-економічного механізму управління соціально-етичним маркетингом.

На основі рекомендацій дисертанта щодо виявлення резервів виробництва, удосконалення технологій, опрацювання шляхів впровадження соціально-етичного маркетингу здійснюють виробничо-комерційну діяльність чісельні підприємства АПК, зокрема дванадцять аграрних підприємств Шишацького району (довідка про впровадження з річним економічним ефектом 69 тис. грн.), десять аграрних підприємств Чутівського району (довідка про впровадження з річним економічним ефектом 42 тис. грн.), дванадцять аграрних підприємств Глобинського району (довідка про впровадження з річним економічним ефектом 51 тис. грн.), АТ "Обрій" Шишацького району Полтавської області (довідка про впровадження з річним економічним ефектом 17 тис. грн.), в інших господарствах 22 районів Полтавської області (довідка про впровадження з річним економічним ефектом 186 тис. грн.). Основні положення дисертації використовуються у навчальному процесі Полтавського державного сільськогосподарського інституту з дисциплін "Маркетинг в галузях АПК", "Економіка природокористування", "Соціально-економічні проблеми АПК" та "Економіка ресурсозбереження".

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням, присвяченим вивченню шляхів освоєння соціально-етичного маркетингу аграрними підприємствами. Опрацьовано теоретичні засади та удосконалено класифікацію альтернативних концепцій маркетингу, визначено місце соціально-етичного маркетингу у практичній діяльності аграрних підприємств, виявлено резерви та опрацьовані шляхи підвищення ефективності, узагальнено досвід та розрахована економічна ефективність використання соціально–етичного маркетингу в АТ “Обрії”, опрацьовано і видано рекомендації щодо освоєння концепції соціально-етичного маркетингу. Визначено вузлові аспекти науково–технічного прогресу, що забезпечують збільшення обсягів виробництва і здешевлення екологічно чистої продукції.

Отримано патент на винахід № 94076094 від 06.07.94р. МПК А0 №159/00 “Засіб боротьби з бур’янами” (колектив авторів). Особистий внесок здобувача в патент полягає в обгрунтуванні економічної ефективності застосування мінералізованих пластових вод.

Апробація результатів дисертації. Результати та основні положення дисертації доповідались на Міжнародній науково-технічній конференції ”Приладобудування-98“ секція №1 “Проблеми менеджменту та маркетингу у виробництві та освіті” (м. Сімферополь, 1998), науково-практичних конференціях Полтавського державного сільськогосподарського інституту (м. Полтава, 1997-1999рр.). Повний зміст дисертаційної роботи доповідався на розширеному засіданні кафедри економіки та маркетингу ПДСГІ (протокол № 11 від 6 березня 1999р.)

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 наукових праць, загальним обсягом 14,19 а.а., з них особисто автора – 14,15 а.а.

Обсяг і структура роботи. Загальний обсяг роботи складає 162с. комп’юторного тексту, містить 21 таблицю, 15 рисунків, список використаних літературних джерел з 137 найменувань. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків, документів про впровадження результатів дослідження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, задачі, предмет і об’єкт дослідження, зв’язок роботи з науковими темами, викладено наукову новизну і практичне значення, апробацію одержаних результатів дослідження та їх публікацію, особистий внесок здобувача.

В першому розділі “Сутність і значення маркетингової діяльності” висвітлено економічну сутність маркетингу, його функціональні характеристики, особливості концепції соціально-етичного маркетингу, подано результати аналізу сучасного стану використання альтернативних концепцій маркетингу аграрними товаровиробниками: товару, збуту, власне маркетингу, соціально-етичного маркетингу.

Основою маркетингу у 50-60рр. було уміння правильно компонувати ("змішувати") його елементи з метою вирішення практичних задач відносно ринкової ситуації. Але, маркетингова діяльність ще не включала генерування ідей, опрацювання товарів ринкової новизни, безпосереднього впливу і специфічної "маркетингової" участі (контролю) у виробничо-комерційній діяльності підприємства. Між тим, маркетинг буде ефективним, коли базуватиметься на створенні продукту, який задовольнятиме потреби цільових груп споживачів. А це можливо лише у разі цілеспрямованого дослідження потреб, формування попиту і цілеспрямованого впливу на процес виробництва. Тому в середині 60-х рр. маркетинг переростає межу чотирьох "П" і займає вирішальне місце у теорії та практиці управління системою виробничо-комерційної діяльності підприємств, стає глибокою філософською платформою і системним засобом здійснення бізнесу.

За умов до маркетингової комерційної діяльності, рух продукту на підприємства завершувався відділом збуту (виробництво-продукт-відділ збуту), а сучасної її обсяг докорінно змінився (маркетинг — виробництво — товар — маркетинг — ринкове середовище), тобто комерційний вихід у широке жорстко-конкурентне (ринкове середовище) починається і закінчується маркетингом.

Використання альтернативних концепцій маркетингу аграрними товаровиробниками створює можливість гнучкого пристосування підприємств до ринкової ситуації, яка склалася на окремому сегменті ринку. Але, виходячи з сучасної соціально-економічної ситуації в Україні щодо агропромислового виробництва в цілому і кожного суб'єкта ринку зокрема, обсягів виробництва конкретних продуктів, попиту на них, купівельної спроможності населення, насиченості внутрішнього ринку продовольством, цін на нього тощо, в "чистому" вигляді застосувати будь-яку з названих концепцій маркетингу поки що не можливо.

Між тим, деякі вітчизняні товаровиробники, використовуючи концепцію товару, забувають, що споживач, як правило, шукає не найновітніший товар, а річ, яка здатна допомогти йому вирішити певну проблему. Нехтування цією особливістю поведінки споживача часто призводить до інертного визначення потреб, що негативно впливає на характер просування товару на ринку. Результат — ситуація, що склалася на продовольчому ринку України, вимушує переважну більшість аграрних товаровиробників використовувати концепцію збуту.

Концепція власне маркетингу є домінуючою формою сучасної організації маркетингової діяльності в країнах з розвинутими ринковими відносинами, оскільки базується на ретельному визначенні потреб та пристосування підприємств до цих потреб і оцінок краще, своєчасніше та ефективніше, ніж конкуренти.

З метою зміни поведінки підприємств, зорієнтованої на концепцію збуту, і переорієнтація її на задоволення потреб кінцевих споживачів, необхідні докорінні зміни не лише організаційної та управлінської структури, а й сутності діяльності маркетингових служб на основі ринкового мислення.

Ефективне використання маркетингу в аграрній сфері економіки України передбачає: безпосереднє дослідження стану і рівня задоволення попиту споживачів, ступеня реагування виробництва на кон'юнктурну інформацію; зміну механізму взаємодії виробничих і торгівельних організацій; підвищення ролі реклами, виставок, ярмарок і аукціонів;

У другому розділі “Використання соціально-етичного маркетингу аграрними підприємствами” висвітлено сутність функції і структуру соціально-етичного маркетингу, опрацьовано організаційно-економічний механізм соціально-етичного маркетингу, підходи до визначення впливу маркетингової діяльності на результати виробничо-комерційної діяльності агропромислових підприємств.

Дослідження свідчать, що управління маркетингом на рівні аграрного підприємства повинно враховувати щонайменше 4 чинники: потреби споживача; його життєві інтереси; інтереси підприємства; інтереси суспільства (рис. 1).

Рис. 1 Схема концепції соціально-етичного маркетингу

В Україні взірцем освоєння концепції соціально-етичного маркетингу є досвід АТ "Обрії" Шишацького району Полтавської області. На прикладі цього підприємства висвітлено передумови соціально-етичного маркетингу:

головна мета підприємства — задоволення доцільних (розумних) потреб споживачів у відповідності з гуманними інтересами суспільства;

підприємство постійно шукає можливості створення нових товарів, що найповніше задовольняють потреби споживачів, шляхом систематичного вдосконалення товарів;

підприємство відмовляється від виробництва і продажу товарів, що не відповідають інтересам споживачів взагалі, і особливо тих, що можуть завдати шкоди життєдіяльності окремих споживачів чи суспільства в цілому;

споживачі, спираючись на особисті дії та суспільну думку, підтримують лише ті підприємства, які виявляють турботу щодо задоволення розумних потреб носіїв платоспроможного попиту;

споживачі, турбуючись відносно збереження та зміцнення власного здоров'я, не купуватимуть товари підприємств, що використовують екологічно "нечисті" технології, навіть у виробництві конче потрібного суспільству товару;

підприємство освоює такі програми соціально-економічного розвитку, які не лише послуговуються інтересам власне підприємства та його персоналу, але й виправдані відносно соціально-етичного розвитку регіону і держави.

Основними завданнями концепції соціально-етичної маркетингу є:

всебічне обгрунтування на основі пізнання економічних і біологічних законів оптимальної взаємодії підприємства, суспільства і природи;

впровадження таких форм і методів виробництва, які базуються на раціональному використанні, охороні і відтворенні природних ресурсів, з врахуванням етичного компоненту поведінки підприємця.

Стимулювання аграрних товаровиробників до використання концепції соціально-етичного маркетингу може здійснюватися організаційно-економічним механізмом, що поєднує економічні важелі і стимули, які підвищують заінтересованість у виробництві екологічно чистої продукції; економічні санкції, відносно забруднювачів довкілля; організаційно-правові заходи, що підвищують ефективність використання окремих елементів економічного механізму (рис. 2).

Обгрунтовано доцільність специфічного розрахунку цін на екологічно чисту продукцію відповідно до обсягів компенсації витрат виробникам.

Рис. 2 Елементи організаційно-економічного механізму соціально-етичного маркетингу

В результаті маркетингового дослідження та сегментації споживчого ринку м. Полтави виділено 4 сегменти, як цільові відносно виробників екологічно чистих продуктів харчування (рис. 3).

Рис. 3 Матриця споживчого ринку екологічно-чистих продуктів харчування м. Полтава, 1999р.

Визначено кількість споживачів в розрізі сегментів (оцінено потенційну ємність ринку (табл.1)

Таблиця 1

Потенційна ємність ринку м. Полтава відповідно екологічно-чистих продуктів, 1999р.

Вид продукції | Кількість потенційних споживачів, тис. чол. | Норма споживання, кг за рік | Потреба, т

Картопля | 19,7 | 90,1 | 1774,97

Овочі | 19,7 | 106.7 | 2101,99

Фрукти, ягоди | 19,7 | 61,3 | 1207,61

Таким чином, потенційні обсяги реалізації екологічно чистої продукції свідчать про доцільність її масштабного виробництва аграрними підприємствами, приміської зони Полтавського району.

У третьому розділі “Стратегія розвитку соціально-етичного маркетингу в рослинництві“ обгрунтовано методи маркетингової діяльності, спрямованої на переконання споживачів віддавати перевагу екологічно чистій продукції за вищими цінами, відносно традиційної, а також використання досягнень науково-технічного прогресу спрямованих на здешевлення продовольства. Здійснено економічну оцінку використання мінералізованої (пластової) води, як одного з шляхів ефективного виробництва екологічно чистої продукції, зниження її собівартості і підвищення конкурентноздатності. Визначено підходи до економічного обгрунтування ефективності біологічного землеробства.

Глобальною вимогою конкурентноздатного виробництва є оптимізація використання виробничих ресурсів — базовим аграрним ресурсом є земля. З огляду на це, фундаментом ефективного використання соціально-етичного маркетингу є докладання зусиль до підвищення родючості грунту і випуску екологічно чистого продовольства.

Викладено економічно доцільні аспекти системи землеробства АТ “Обрій”:

помірний післязбиральний обробіток грунту;

рельєфна диференціація глибини обробітку грунту (6-45 см);

оптимальне чергування способів основного обробітку з подовженим на пізньоосінній період (жовтень-грудень) терміном його виконання;

глибоке чизельне розпушування, як багатоцільовий меліоруючий засіб здійснюється з інтервалом у 3-4 роки, з метою упередження техногенного переущільнення грунтів;

з метою певної гомогенізації розподілу поживних елементів грунту в оброблюваному шарі здійснювати культурну оранку (не більше як у 2 полях сівозміни). Решта ж площ обробляється важкими дисковими боронами та культиваторами.

Підвищення організаційно-економічної стабільності землеробства можливе лише на основі системної інтенсифікації, зорієнтованої на концепцію соціально-етичного маркетингу.

Локальні заходи не забезпечують надійного захисту довкілля, що потребує створення принципово нової агроекосистеми на основі контурно-меліоративного землеробства, що поєднує:

контурну організацію території аграрних підприємств з обов'язковим створенням контурних смуг;

здійснення спеціальних організаційно-агротехнічних заходів, що підвищують водопроникність грунту (щілювання, кротування, безвідвальне розпушування з мульчуванням рослинними залишками тощо);

виведення частини сільськогосподарських угідь з інтенсивного аграрного використання та їх залуження, що дозволить реально зменшити витрати енергії та ресурсів, зберегти і підвищити родючість грунту.

Проектом виведення з інтенсивного обробітку частини сільськогосподарських угідь АТ "Обрій" передбачено вивільнення 686 га ріллі (18,8% загальної площі посівів), на якій вирощувалися однорічні кормові культури, і посів на них багаторічних трав. Крім соціально-етичного ефекту (збереження і відновлення родючості грунту, виробництво екологічно чистої продукції тощо) цей захід забезпечує достатньо високий економічний ефект: заощадження витрат на виробництво продукції рослинництва — 225,3 тис. грн. (17,4% загальних витрат), з них за рахунок зниження витрат насіння — 43,7 тис.грн., нафтопродуктів — 35,1 тис.грн., запасних частин — 18,4 тис. грн., мінеральних добрив — 17,2 тис. грн., заробітної плати з нарахуваннями — 52,2 тис. грн. Використано вивільнених матеріально-технічних ресурсів на 203,7 тис. грн..

З погляду соціально - етичного маркетингу, економічно ефективним є виробництво, яке забезпечує отримання екологічно чистої продукції за умови виконання всебічно обгрунтованої системи технологічних операцій вирощування сільськогосподарських культур.

Головною передумовою забезпечення екологічної рівноваги в агроландшафтах є дотримання оптимальних доз і термінів внесення добрив, їх рівномірний розподіл по полю, або використання альтернативних методів стабілізації та підвищення родючості грунту, застосування або навіть відмова від мінеральних добрив, що узгоджується з економічною доцільністю та подорожчанням мінеральних добрив. У такій ситуації економічно виправдана орієнтація на біологізацію землеробства з якомога ширшим використанням органічних ресурсів збагачення грунту поживними речовинами і як доповнення їх мінеральних добрив. Внесення у системі сівозмін подрібнених соломи і стебел з доповненням 6-8 т/ га рідкого гною чи пташиного посліду реально уможливлює мінімізацію використання мінеральних добрив без зниження або і з підвищенням родючості грунту.

Між тим, у сучасних умовах підвищення врожайності сільськогосподарських культур забезпечується мінеральним азотом. Бо вилучення із системи вирощування сільськогосподарських культур азоту, не забезпечить адекватного зниження питомих витрат виробництва. Результатом цього буде підвищення собівартості аграрної продукції, а, отже, у відповідності з законами ринку, і підвищення цін в 1,3-1,5 рази. Підвищення цін визначить за сталих доходів зменшення обсягу купівлі продовольства. З огляду на це, маркетологи, що використовують концепцію соціально-етичного маркетингу повинні одночасно вирішувати два складних завдання, по-перше, переконувати споживачів, що споживання екологічно чистої продукції зміцнить їх здоров'я і зменшить витрати на придбання ліків, по-друге, орієнтувати виробників аграрної продукції на розвиток і освоєння досягнень науково-технічного прогресу, що без хімізації забезпечить стабілізацію чи підвищення врожайності, з одночасним зниженням собівартості продукції, а отже, стабілізацію або зниження цін.

У цьому аспекті важливого значення набуває економічна оцінка інтегрованого застосування пестицидів, який полягає у ефективному поєднанні хімізації з агротехнічними і біологічними методами, що забезпечують позитивний компроміс між економічно прийнятними результатами, мінімізацією загрози здоров'ю людей та довкіллю. Основною умовою цього аспекту вирішення проблеми є систематичне і цілеспрямоване виконання комплексу заходів, які дозволяють спрямовувати інтенсивність розвитку шкідливих організмів на господарські невідчутному рівні:

широке застосування методу полікультури, який дозволяє здійснювати заходи з підвищення активності місцевих ентомофагів і порушення комунікаційних зв`язків шкідників та рослин, місця їх заселення;

оптимізоване використання органічних і мінеральних добрив, біогумусу, регуляторів росту з метою підвищення стійкості рослин до захворювань, коригування метаболізму рослин;

використання механічних і фізичних методів захисту рослин;

економічно обгрунтоване використання мікробіологічних препаратів;

застосування настоїв і відварів диких і культурних видів рослин, що мають інсектицидні або фунгіцидні властивості;

освоєння нетрадиційних ресурсів з мінімальними негативними впливом на навколишнє середовище і людину, зокрема мінералізованої пластової води (МПВ).

Одним із шляхів економічно-доцільного застосування МПВ є обприскування посівів озимої пшениці та кукурудзи з метою знищення бур'янів а, отже, зменшення хімічного тиску на довкілля (табл.2 ).

Таблиця 2.

Ефективність використання МПВ на посівах озимої пшениці

Варіанти досліду | Роки дослідження | Середнє за 1996– 1999рр.

1996 | 1997 | 1998 | 1999

Озима пшениця

Контроль без обробки посівів | 41,6 | 34,4 | 41,1 | 40 | 39,3

Обробка МПВ | 47 | 42,9 | 47,6 | 45,8 | 45,8

Обробка діаленом | 44,9 | 40 | 45,3 | 43,8 | 43,5

Прибавка врожаю після обробки МПВ , ц/га | 5,4 | 8,5 | 6,5 | 5,8 | 6,6

Прибавка врожаю після обробки діаленом , ц/га | 3,3 | 5,6 | 4,2 | 3,8 | 4,2

Отже, обробка МПВ дозволяє підвищити врожай озимої пшениці в середньому на 6,6 ц/га, з високим економічним ефектом: сумарний економічний ефект у розрахунку на гектар посіву склав 760 грн., з них за рахунок економії витрат 114,2 грн. і додатково одержаної продукції — 645,8 грн.

МПВ позитивно впливає на формування урожаю озимої пшениці як основне добриво, оскільки містить макро- та мікроелементи, середня прибавка врожаю склала 8,7 ц/га, економічний ефект — 113,7 грн./га.

Застосування МПВ дозволяє:

забезпечувати утилізацію значної кількості МПВ, яка забруднювала землі поблизу нафтових і газових родовищ;

виключити негативний вплив на людей, під час виконання робіт, а на продукцію та землю шкідливих хімікатів;

підвищити врожайність сільськогосподарських культур і знизити технологічні витрати, що забезпечує, крім соціального, ще й суттєвий економічний ефект.

Сучасні екологічні проблеми визначили розвиток економічного і організаційно-технологічного мислення та напрямку діяльності, що інтегрують систему заходів під загальною назвою "альтернативне" (біологічне) землеробство, яке прагне досягти наступних науково-практичних і соціально-етичних результатів:

еколого-біологічна переорієнтація традиційного землеробства в аспекті запобігання нанесення шкоди довкіллю і задоволення попиту споживачів на екологічно чисте продовольство;

опрацювання ресурсо- та енергоощадних технологій виробництва аграрної продукції;

максимальна реутилізація, рециркуляція відходів і побічної продукції аграрного виробництва;

оптимізація використання засобів хімізації, що й визначає загалом сутність альтернативного землеробства. Але йдеться не про повернення до екстенсивного землеробства, хоча і доцільне використання окремих екстенсивних заходів, а розвиток системи землеробства, яка відповідала б вимогам сучасного науково-технічного прогресу, охорони довкілля і здоров`я людини.

У разі масового переходу до альтернативного землеробства, врожайність озимої пшениці знизиться з 29,0-30,9 до 16,3-18,6 ц/га, фуражних культур (кукурудза, сорго, ячмінь, овес) — з 52,8-53,9 до 27,5-32,0ц/га, сої — з 27,1-27,8 до 16,7-19,4 ц/га, тобто в середньому на 40%. Втрати доходів від зниження врожайності аграрники прагнуть компенсувати підвищенням цін реалізації продукції альтернативного землеробства. Але в найближчому майбутньому систематичне застосування альтернативних методів землеробства дасть змогу підвищити родючість грунту до рівня традиційного землеробства. Це підтверджується нашими дослідженнями і практикою аграрних підприємств Полтавщини.

Базовим підприємством з опрацювання прийомів грунтозахисного, а згодом і біологічного землеробства, є АТ "Обрії". Вузловим аспектом розширеного відтворення родючості грунтів у господарстві є внесення в аерований шар грунту енергетичної біомаси — гною, соломи, бадилля, гички, сидератів (табл.3).

Економічно доцільною є переорієнтація через ринок певної частки діючих аграрних підприємств на виробництво екологічно чистої рослинницької продукції (овочів і картоплі), без застосування пестицидів і мінеральних добрив. При цьому ускладнюється розв'язання проблеми збуту цієї продукції за підвищеними цінами, але з’являється значна можливість поліпшення екології.

Реальним є освоєння системи інтегрованого землеробства, яке включало б позитивні риси альтернативних систем і водночас, у розумних межах, допускало б застосування хімікатів. Таке землеробство, з одного боку, відповідало б вимогам інтенсивного ведення рослинництва, з іншого, відповідало б вимогам охорони довкілля і максимальної реутилізації відходів аграрного виробництва.

Таблиця 3.

Порівняльна економічна оцінка традиційного і біологічного землеробства, 1996-1999рр. (в розрахунку на одне підприємство)

Показники | Об'єкти порівняння | ВАТ "Обрії" в% до підприємств району

Підприємства Шишацького району (традиційна система землеробства) | ВАТ "Обрії" Шишацького району (біологічне землеробство)

Сільгоспугіддя, га | 3125,2 | 2553,6 | 81,7

Рілля, га | 2861,2 | 2460,5 | 86,0

Посівна площа , га | 2763,8 | 2381,8 | 86,2

Ріллі на середньорічного працюючого

у рослинництві, га |

25,1 |

23,2 |

92,4

Фондооснащенність,тис грн. |

7,9 |

8,6 |

108,9

Фондоозброенність, тис грн. |

70,5 |

62,8 |

89,1

Вихід продукції в співставних цінах 1996р.

на 1га ріллі, тис.грн |

0,81 |

1,17 |

144,4

на 1 середньорічного працюючого, тис.грн |

5,7 |

8,2 |

143,9

Фондовіддача, грн. | 0,07 | 0,13 | 185,7

Рівень рентабельності, % |

5,3 |

20,7 |

15,4

Важливим аспектом переходу до використання концепції соціально-етичного маркетингу, є розвиток і освоєння досягнень біотехнології а саме:

передпосівна бактеризація насіння у системі біологічного землеробства, що оптимізує азотно-фосфорне живлення рослин, зменшує дози або усуває необхідність внесення мінеральних добрив. Витрати на бактеріальні препарати склали — 120 грн/га, а вартість додаткової екологічно чистої продукції — 640 грн/га;

технологія переробки гною за допомогою личинок синантропних мух і дощових червоних (каліфорнійських) черв`яків у білкове борошно і біогумус, дозволяє трансформувати складні органічні сполуки гною і посліду птиці, багаті на протеїн, жири, амінокислоти і мікроелементи , в кормову біомасу.

Використання біогумусу дозволяє підвищити якість і кількість врожаю: озимої пшениці — на 20%, кукурудзи — на 30-50%, картоплі — на 40-70%, овочів — на 30%, цукристість буряків, стійкість сільськогосподарських культур до хвороб, різко скоротити витрати на транспортування гною: замість 40-50 т/ га гною, у разі використання біогумусу (червокомпосту) аналогічний ефект забезпечує 3 т біогумусу, а для багатьох культур — 1,5 т/ га. Економічний ефект внесення 3 т/ га біогумусу складає 836,5 грн.\га.

Проблеми, які повинні вирішуватися на основі концепції соціально-етичного маркетингу: виявлення і кількісне визначення резервів і опрацювання шляхів усунення шкідливого впливу відходів АПК на довкілля і здоров’я людей; пошук, виявлення, розвиток і освоєння новітностей науково-технічного прогресу, що створюють умови здешевлення виробництва продовольства; формування попиту і стимулювання збуту (ФОПСТИЗ) екологічно чистої продукції, яка у переважній більшості випадків дорожча, через виключення засобів хімізації і зниження врожайності.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

Писаренко В.В. Реалізація концепції соціально-етичного маркетингу в аграрній сфері (на матеріалах підприємств Полтавської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 – Підприємництво, менеджмент та маркетинг – Національний аграрний університет, Київ, 2000.

Досліджено проблеми маркетингової діяльності в АПК України, зокрема соціально-етичного маркетингу, розкрито резерви і шляхи використання цієї концепції. Результати досліджень і методичні підходи щодо виявлення резервів виробництва, удосконалення технологій, розробки шляхів впровадження соціально-етичного маркетингу підприємствами агропромислового комплексу передані районним управлінням АПК Полтавської, Харківської, та Чернігівської областей, впроваджені в практику роботи АТ “Обрій” Шишацького району Полтавської області, використовуються у навчальному процесі Полтавського державного сільськогосподарського інституту.

Ключові слова: маркетинг, концепція маркетингу, соціально-етичний маркетинг, конкурентоспроможність, екологія.

Pisarenko V.V. Realization of the concept of social - ethic marketing in agrarian sphere (on materials of enterprises of Poltava area). – Manuscript.

Thesis on obtaining of a scientific degree of the candidate of economical sciences behind a speciality 08.06.02 - entrepreneurship, management and marketing - National agrarian university, Kiev, 2000.

The thesis is dedicated to problems of development of marketing activity in Agrarian Industrial complex of Ukraine. The basic accent is made on the concept of social - ethical marketing, the reserves and paths of usage of this concept by firms Agrarian Industrial complex of Ukraine are uncovered.

The outcomes of researches and methodical approaches concerning detection of reserves of production, advancing of know-hows, mining of paths of an intrusion of social - ethical marketing by firms of agriculture are transferred to the District control AIC Poltava, Kharkov, and Chernigov areas, inserted in practice of activity of joint-stock company "Obriy" Shishaki region of the Poltava area. Will be used in educational process of the Poltava state agricultural institute.

Keywords: marketing, marketing concept, social - ethical marketing, competitive strength, ecology.

Писаренко В.В. Реализация концепции социально-этичного маркетинга в аграрной сфере (на материалах предприятий Полтавской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг - Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

Исследованы проблемы развития маркетинговой деятельности в АПК Украины, в часности концепцию социально-этического маркетинга, раскрыты резервы и пути использования этой концепции.

Реформирование экономики Украины с директивной в рыночную определяет необходимость отечественных исследований и использования полезного опыта маркетинговой деятельности экономически развитых стран мира, переориентации производственно-коммерческой деятельности предприятий на удовлетворение потребностей потребителей.

Обострение экологической ситуации в условиях индустриального развития экономики, наряду с использованием традиционных альтернативных концепций, предопределило необходимость освоения концепции социально-этического маркетинга, которая предусматривает обеспечение продолжительного благосостояния отдельного потребителя и общества в целом.

Проблема освоения социально-этического маркетинга требует дальнейшей углубленной проработки, системного економического и организационного обоснования методов производства и реализации экологически чистого продовольствия, повышение конкурентоспособности аграрной продукции Украины на внутреннем и внешнем рынках.

Основные результаты исследования:

систематизирован мировой опыт развития маркетинговых концепций;

уточнен категорийный и инструментальный аппарат социально-этического маркетинга;

обоснована сущность маркетинговой деятельности, направленной на убеждение потребителей отдавать предпочтение экологически чистой продукции;

обоснованы узловые аспекты использования достижений научно-технического прогресса, направленного на удешевление продовольствия;

осуществлена экономическая оценка использования минерализованой пластовой воды (МПВ), как фактора эффективного производства экологическо-чистой продукции, снижения ее себестоимости и повышения конкурентоспособности;

усовершенствованы подходы к экономическому обоснованию эффективности биологического земледелия, как направления производства экологически чистой продукции.

Получен патент на изобретение № 94076094 от 06.07.94 г. МПК А0 №159/00 “Способ борьбы с сорняками” (коллектив авторов). Личный взнос соискателя в патенте состоит в обосновании экономической эффективности применения минерализованых пластовых вод.

Результаты исследований и методические подходы относительно выявления резервов производства, усовершенствование технологий, разработки путей внедрения социально-этического маркетинга переданы Министерству аграрной политики Украины, районным управлением АПК Полтавской, Харьковской, и Черниговской областей, внедренные в практику АО “Обрий” Шишацкого района Полтавской области, используются в учебном процессе Полтавского государственного сельскохозяйственного института в дисциплинах “Маркетинг в областях АП“, “Экономика природопользования”, “Социально-экономические проблемы АПК” и “Экономика ресурсосбережения”.

Ключевые слова: маркетинг, концепция маркетинга, социально-этический маркетинг, конкурентоспособность, экология.