Уманська сільськогосподарська академія

РОЖКО

Іванна Семенівна

УДК 634.75:631.526.32

АГРОБІОЛОГІЧНІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОРТІВ І НОВИХ ФОРМ СУНИЦІ АНАНАСНОЇ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.07 - плодівництво

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Умань - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Львівському державному аграрному університеті, Міністерство аграрної політики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

ГУЛЬКО Іван Петрович, завідувач кафедри плодоовочівництва, технології зберігання і переробки с.-г. продукції, Львівський державний аграрний університет

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

БАЛАБАК Анатолій Федорович, завідувач кафедри екології, лісівництва та декоративного садівництва, Уманська сільськогосподарська академія

кандидат сільськогосподарських наук

ПАВЛЮК Василь Васильович, Інститут садівництваУААН, старший науковий співробітник, завідувач селекційно-технологічним відділом

Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету

Міністрів України, кафедра садівництва, м.Київ

Захист відбудеться “___1__”___листопада________ 2000 року о _10__годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К74.844.01 в Уманській сільськогосподарській академії за адресою: 20305, Черкаська обл., м. Умань, вул. Давиденка 1, навчальний корпус № 2, аудиторія 142.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманської сільськогосподарської академії за адресою: Черкаська обл., м.Умань, вул.Давиденка, 3.

Автореферат розісланий 29.09.2000 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Заморський В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вид Fragaria ananassa Duch. еволюційно молодий вид, з величезними генетичними можливостями, які реалізуються у, створених цілеспрямованою людською думкою та природною невичерпністю, сортах. Високі і стійкі врожаї можуть досягатися тільки тоді, коли кожен сорт буде розміщений в оптимальних для нього умовах, тобто коли існує пряма відповідність між потребами рослини в кожній фазі розвитку і місцевими природно - кліматичними умовами (Демолон А., 1961). Всебічне глибоке вивчення господарсько-біологічних особливостей селекційних форм, адаптованих до умов вирощування; відбір кращих, з оптимальним співвідношенням компонентів продуктивності, - має актуальне значення для постійного поновлення районованого сортименту суниці, в умовах жорсткого ринку якісної садівничої продукції. Адже невибагливість, екологічна пластичність культури, дохідність агротехнічних прийомів вирощування, виняткові смакові якості та лікувальні властивості перших плодів вітамінного сезону зробили культуру суниці найпоширенішою у приватному присадибному садівництві. У приватному секторі зосереджено 7,7 - 7,8 тис.га насаджень суниці (Марковський В.С., 1995). Крім цього, в умовах екологічної кризи, що різко погіршила стан здоров’я населення, особливо дітей, пріоритетного значення набуває вивчення біохімічної цінності плодів нових селекційних форм суниці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з науковою темою 01 “Удосконалення зональних технологій вирощування плодових і овочевих культур: розділ 01.02. “Селекція і сортовивчення суниці ананасної”, номер державної реєстрації 018181

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження була оцінка сортів і нових форм суниці ананасної за комплексом господарсько-біологічних ознак, урожайністю, та технологічними показниками, для поновлення районованого сортименту в Західному регіоні України.

Для досягнення мети дослідження необхідно було вивчити нові селекційні форми суниці ананасної за наступними особливостями та ознаками й встановити:

·

· зимостійкість;

· польову стійкість до грибних хвороб і шкідників;

· середню масу плоду;

· врожайність;

· придатність до технологічної переробки;

·

Об’єктом дослідження були нові перспективні форми суниці ананасної, які пройшли первинне сортовивчення.

Предмет дослідження - агробіологічні та технологічні особливості нових форм суниці ананасної.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Західного лісостепу України вивчено нові селекційні форми суниці ананасної за комплексом господарсько-біологічних ознак, урожайністю, та технологічними показниками. На основі гістологічних досліджень та кількісних аналізів вивчено локалізацію та трансформацію пектинових речовин при достиганні суниці, та їх значення у формуванні соковитої структури суниці - вирішальної технологічної характеристики при виготовленні найпоширеніших продуктів переробки.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів досліджень виділено форми: II226-130, 4-10, Г78-30, які за комплексом господарсько-біологічних особливостей та властивостей переважали контрольний сорт Покахонтас. Форму Г78-30 (Лючінську) передано у 1997 році в державне сортовипробування. Форми II226-130 (Зоня), 4-10 рекомендовано для передачі в державне сортовипробування. За період 1997 - 1999 рр. фермерам та садівникам-любителям передано понад 27 тис.шт. розсади цих форм.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні протягом 1997 - 1999 рр. польових та лабораторних досліджень спрямованих на вивчення основних господарсько-біологічних особливостей та властивостей нових форм суниці ананасної; особливостей накопичення та перерозподілу пектинових речовин по стадіях розвитку плода, відбір кращих форм для поновлення районованого сортименту

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідались і обговорювались на звітних конференціях аспірантів та здобувачів ЛДАУ 1997, 1998, 1999 років, Міжнародній конференції “Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу” (Львів, вересень, 1999 р.). Практичні положення та висновки викладені у виступах по регіональному телебаченню у програмі «Господар» (1998, 1999 рр.)

Публікації. За темою дисертації автором самостійно і в співавторстві опубліковано 7 наукових праць, в т.ч 4 у збірниках наукових праць, 2 - у журналах, 1 - у тезах конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, п’яти розділів, списку використаних джерел, що нараховує 252 найменування ( в тому числі 31 іноземні), додатків. Основний матеріал викладений на сторінках комп'ютерного набору, містить таблиці, рисунків.

Умови, об'єкти та методика проведення досліджень

Дослідження проводились протягом 1997 - 1999 рр. у стаціонарному досліді кафедри плодоовочівництва, технології зберігання і переробки с.-г. продукції ЛДАУ в умовах помірно-континентального клімату середнього лісостепу. Клімат регіону характеризується значною відносною вологістю повітря, невеликими амплітудами річних і добових температур, надмірною зволоженістю (коефіцієнт зволоженості 1,1). Річна сума опадів, в середньому, становить 825 мм. Найбільша їх кількість припадає на червень, липень. Загалом за літні місяці випадає близько 40 % річної норми опадів, за зимові лише 16 %. Проте кількість днів з опадами зимою більша.

Середня багаторічна річна температура коливається в межах 6-8 0С. Абсолютний максимум температури повітря припадає на серпень і досягає, в окремі роки, +35 0C. Абсолютний мінімум температури припадає на лютий і досягає, в окремі роки, +30 0С. Безморозний період триває 150-195 днів. Сума ефективних температур за вегетаційний період складає 2400-26000. Останні весняні заморозки за багаторічними даними закінчуються в середньому наприкінці квітня - на початку травня, а осінні настають наприкінці листопада.

Грунт дослідної ділянки - темно-сірий опідзолений, пилувато-легкосуглинкового механічного складу. В орному шарі грунту знаходиться, в середньому, легкогідролізованого азоту 92,5 мг/1кг, рухомих форм фосфору та калію, відповідно, 346,3, 214,8 мг/1кг, гумусу 1,80 %. Дослід проводився на ділянці південно-західного схилу крутизною 4 0. Повторення розміщували впоперек схилу ярусами, нумерація їх знизу вверх по схилу.

Об’єктами досліджень були 4 сорти і 14 гібридних форм. Сорти: Покахонтас, Теніра, Русанівка, Дністрянка. Гібридні форми селекціонера, доцента кафедри плодоовочівництва ЛДАУ, Гель І.М.: I315-75, отримана шляхом схрещування сортів Покахонтас х Зенга Зенгана; II229, II226-130, отримані шляхом схрещування сортів Зенга Зенгана х Покахонтас; V417-84, отримана шляхом схрещування сортів Львівська рання х Ред Гонтлет. Гібридні форми селекціонера, доцента кафедри плодоовочівництва ЛДАУ, Лисишина А.М.: 3-1, 3-4, отримані шляхом схрещування сортів Дністрянка х Теніра; 4-5, 4-9, 4-10, 4-14, 4-16, отримані шляхом схрещування сортів Покахонтас х Теніра; 6-3, отримана шляхом схрещування сортів Дністрянка х Русанівка; Г36-2, отримана шляхом схрещування сортів Коралова 100 х Талісман; Г78-30, отримана шляхом схрещування сортів (Львівська рання х Кавальєр) х Холідей.

Польовий дослід по сортовивченню суниці було закладено згідно програмно - методичних вказівок по сортовивченню плодових, ягідних і горіхоплідних культур (1973). Дослідження велись за програмою первинного сортовивчення. Дослідження проводили польовим і лабораторним методами з наступною статистичною обробкою отриманих результатів. Польовий дослід розміщували на території методом організованих повторень, кількість повторень - 3. Схема польового досліду включала 18 варіантів. Варіанти в повтореннях розміщували методом рендомізації. Контрольний варіант, районований сорт - Покахонтас.

Властивості та ознаки, що вивчалися в умовах польового досліду: календарні строки проходження окремих фенофаз; зимостійкість рослин; урожайність сортів та нових форм, крупноплідність; польова стійкість до найбільш поширених фітопатогенів: борошнистої роси, білої плямистості листя, сірої гнилі, суничного прозорого кліща, малиново-суничного довгоносика-квіткоїда.

В лабораторних умовах проводили хімічні аналізи плодів; гістологічні дослідження; дегустацію свіжих плодів та продуктів переробки; дослідну переробку плодів; фізико-механічні дослідження по визначенню характеристик міцності плоду та міцності з’єднання плодоніжки з чашечкою до плода.

Хімічний склад плодів визначали за ГОСТ 8756: сухі розчинні речовини - рефрактометром ; сухі нерозчинні речовини - екстрагуванням 82% етиловим спиртом; пектинові речовини карбозольним способом; цукри ціанідним методом; кислотність методом титрування; аскорбінову кислоту по Муррі ; антоціани за шкалою розробленою в ЦГЛ.

Дегустацію свіжих плодів, у стадії споживчої стиглості, та продуктів переробки проводили закритим способом.

За результатами дегустації і хімічного аналізу свіжих плодів у 1997 році було відібрано 10 варіантів для проведення досліджень по вивченню кількісної транформації пектинових речовин; гістологічних досліджень накопичення, локалізації пектинових речовин в клітинах; фізико-механічних досліджень по визначенню характеристик міцності плоду та міцності з’єднання плодоніжки з чашечкою до плода. Пофракційний вміст пектинових речовин визначали карбозольним методом за показниками оптичної густини розчину по калібровочній кривій ФЕКу. Кількість пектинових речовин, характер локалізації та трансформації пектинових речовин в клітинах визначали по стадіях розвитку суниці: зелена, напівчервона, червона, перестигла. Фіксацію пектинових речовин проводили сафраніном за Прозіною (1960). Мікрозрізи та мікропрепарати готували вручну за методикою Прозіної (1960). Мікрофотографії готували за методикою Гельбке (1977). Кількісну оцінку міцнісних характеристик суничини здійснювали з використанням ймовірнісно-статистичного підходу. Зусилля розчавлювання (навантаження) плоду визначали за запропонованим Науково-дослідним інститутом садівництва Нечорноземної смуги Росії способом: стискуванням плоду між пластинами до початку виділення соку (1972); на контрольному приладі КП0507А і оцінювали з використанням математичної статистики.

Відібрані форми випробовувались на придатність для виготовлення компоту, варення. Компот виготовляли за рецептурою запропонованою Л.Ф. Скалецькою: з низькою концентрацією (30 %) цукрового сиропу(1995) варення виготовляли за загальноприйнятими рецептурами. Органолептичну оцінку та хімічні показники продуктів переробки визначали через 6 місяців зберігання. Для визначення біохімічної цінності продуктів переробки визначали в них вміст сухих розчинних речовин, сухих нерозчинних речовин, цукрів, вітаміну С, пектинових речовин, кислотність. Визначення проводили за стандартизованими методиками окремо в рідкій та твердій фракціях продукту: сухі розчинні речовини - рефрактометром; цукри - ціанідним методом; кислотність - методом титрування; вітамін С - за Муррі; пектинові речовини - карбозольним способом.

Економічну оцінку сортів та нових форм суниці ананасної робили за методикою розробленою в Інституті садівництва (1985).

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Господарсько-біологічна оцінка сортів та нових форм суниці ананасної

Фенологічні спостереження Вивчались строки проходження основних фенофаз: відростання листя, висування 1-го квітоноса, відростання столонів, цвітіння (початок, кінець, період), достигання (початок, кінець, період). Дослідження строків проходження основних фенофаз по роках показали значну залежність їх від погодніх умов року.

За строками достигання досліджувані форми віднесено до ранніх: Русанівка, V417-84 - початок достигання: 6 червня; середньоранніх: Покахонтас, Дністрянка, форми: 4-9, 3-4, 3-1, 6-3, 4-5, Г36-2 - початок достигання: 7-8 червня; середньостиглих: Теніра, форми: I315-75, II229, II226-130, 4-14, 4-10, 4-16, Г78-30 - початок достигання: 9-11 червня.

Вивчення строків проходження основних фенофаз, в середньому за роки спостережень та по роках, новими формами суниці показало, що: фенофаза відростання листя не залежала від скоростиглості форми і починалася після встановлення температури повітря вище + 5 0С; висування квітоносів починалося у ранніх форм через 22 дні, у середньоранніх через 24 дні, у середньостиглих через 25 днів після відростання листя і припадало на другу половину квітня - першу половину травня (див.додатки А, Б, В); цвітіння починалося у ранніх форм через 10 днів, у середньоранніх і середньостиглих форм через 12 днів після висування квітоносів, і припадало на кінець квітня - першу половину травня; закінчувалося цвітіння рослин суниці в кінці травня - першій половині червня; відростання столонів починалося в кінці травня - першій декаді червня; достигання починалося у ранніх форм через 31 день, середньоранніх і середньостиглих через 30 днів після початку цвітіння, і припадало на першу половину червня; закінчувалось достигання наприкінці червня - в першій декаді липня.

Зимостійкість Максимальне підмерзання вегетативних органів у всіх досліджуваних форм спостерігалося у 1999 році, коли насадження досягло 3 х річного віку. В середньому, за три роки спостережень, виявлено слабе та середнє пошкодження ріжків в результаті несприятливих умов перезимівлі. У контролю, V417-84, Г78-30 ріжки пошкоджувались на 2 бали, у решти форм на 1 бал. Ступінь перезимівлі листя була різною для досліджуваних форм. Найменшого впливу несприятливих умов перезимівлі (1 бал) зазнало листя II226-130. На 2 бали підмерзло листя контролю, Теніри, Русанівки, Дністрянки, I315-75, II229, V417-84, 4-9, 4-5. Листя решти форм значно підмерзло (3 бали), а у Г36-2 сильно (4 бали).

На третій рік проведення досліджень, весною 1999 року склалися несприятливі погодні умови для оптимального проходження фенофази цвітіння всіх досліджуваних форм - заморозки на грунті до - 6 0С. Аналіз кількості генеративних органів і повноцінних достигаючих плодів на п.м показав, що найбільше елімінувало генеративних органів, в тому числі від дії низьких температур, у форм: 3-1 - 50 %, Покахонтаса, V417-84, 6-3 - 45 %, Русанівки, II229, 4-14 - 40 %.Найменше елімінувало генеративних органів у Дністрянки - 15 %, II226-130, 4-9, 4-16, Г78-30 - 20 %.

Слід відмітити, що залежно від морфологічних особливостей вегетативно - генеративних органів рослин кожної з форм (облистненість та компактність куща, довжина квітоносів, компактність та квітковість суцвіття тощо), якісних та кількісних параметрів фенофази цвітіння (кількість розкритих квітів, напіврозкритих бутонів різних порядків, запилених квітів тощо) в момент дії низьких температур, в загальній кількості загиблих генеративних органів для кожної з форм переважала певна їх стадія: бутон, розкрита квітка, запилена квітка, запліднений гінецей. Так для форм, які зазнали найбільшого впливу низьких температур і у яких загальна елімінація склала 40 % і більше, характерні високі або середні за висотою квітоноси, середня облистненість куща (Покахонтас, II229, V417-84, 3-1, 6-3, 4-14).

Стійкість до хвороб і шкідників Виявлено, що форма I315-75 в перші роки плодоношення зовсім не поражалася борошнистою росою, у 1999 році - на 1 бал. Відносно стійкими до борошнистої роси (1 бал), за період вивчення, виявилися також Теніра, Русанівка, 4-9, 3-4, 3-1, 6-3, 4-5, 4-16, Г78-30. Рослини контролю, V417-84, 4-10, Г36-2 слабо поражалися борошнистою росою - на 2 бали. Решта форм середньо поражалася борошнистою росою (3 бали).

Відносно стійкою - пошкодження в 1 бал до білої плямистості, за період вивчення, виявилася форма 4-10. Слабо поражалися цим грибом (2 бали) рослини контролю, I315-75, II229, II226-130, 4-9, 6.3, 4-14, 4-5, 4-16. Теніра, Русанівка, Дністрянка, форми V417-84, 3-4, 3-1 середньо поражалися (3 бали) білою плямистістю. У форм Г36-2, Г78-30 відмічено сильне пораження білою плямистістю - на 4 бали.

Вивчення ступеня пошкодження плодів сірою гниллю, показало індивідуальну реакцію форм на цей гриб, яка змінювалася стосовно абіотичних факторів вегетації, та вікових особливостей форм. Так, найбільшу кількість уражених плодів виявлено у форми Г36-2 в перші роки плодоношення - 24 %. Значного пошкодження - 20 - 16 % уражених плодів зазнали форми II226-130, Покахонтас, Русанівка, I315-75, 4-9, 4-16. Найменший, за роки вивчення, відсоток уражених плодів - 4 % виявлено у форми 3-1. У решти форм відсоток ураження складав 8 - 12 %.

Максимальні пошкодження суничним прозорим кліщем та малиново-суничним довгоносиком-квіткоїдом, для усіх варіантів, виявлені у вегетацію 1998 року.

Практично не пошкоджувались суничним прозорим кліщем - пошкодження 1 бал - рослини контролю, форм I315 - 75, 3-1, 4-10, 4-16. Сильного пошкодження суничним прозорим кліщем - на 4 бали зазнали рослини Русанівки. У решти форм виявлено пошкодження на 2 - 3 бали.

Не виявлено пошкоджених малиново-суничним довгоносиком-квіткоїдом бутонів у форми V417-84. Найбільше - 24 % пошкоджених малиново- суничним довгоносиком-квіткоїдом бутонів виявлено у Теніри. Значна кількість - 20 - 16 % пошкоджених бутонів виявлена у 4-14, Г78-30, Покахонтасу, 4-10. Найменше - 4 % пошкодження бутонів малиново- суничним довгоносиком-квіткоїдом виявлено у форм 3-4, 6-3, 4-16, Г36-2. У решти форм пошкодження малиново-суничним довгоносиком-квіткоїдом склало 8 - 12 %.

Середня маса плоду та врожайність Для більшості вивчених форм середня маса плоду по всіх зборах, та, відповідно, по кожному збору зменшувалася з віком рослин (табл.1). У Русанівки, V417-84, 4-9, 4-16, 6-3, 4-5, Г36-2 виявлено незначне збільшення показника середньої маси плоду на третій рік плодоношення, що ми пов’язуємо зі значним впливом заморозків на рослини, та подальший перерозподіл асимілянтів до збережених плодів різних порядків.

В середньому, за три роки плодоношення, середня маса плоду по всіх зборах Русанівки, I315-75, II229, II226-130, V417-84, 4-9, 3-1, 6-3, 4-14, 4-5, 4-10, Г36-2, Г78-30 перевищила середню масу плоду контролю. Найбільшу середню масу плоду по всіх зборах, в середньому за роки вивчення, мали форми: II229 - 11,2 г, II226-130 - 10,5 г. Найменшу середню масу плоду по всіх зборах, в середньому за роки вивчення, мала Дністрянка - 7,5 г.

В середньому, за три роки плодоношення, врожайність всіх досліджуваних сортів і форм перевищила врожайність контрольного сорту Покахонтас. Найвищу середню та по роках вивчення врожайність, що на 67 ц/га, або на 63 % перевищила врожайність контролю, мала форма II226-130.

Таблиця 1

Середня маса плоду та врожайність суниці

Середня маса, г Врожайність, ц/га

Варіант 1997р. 1998р. 1997р. середнє за 3 роки 1997р. 1998р. 1999р. середнє, за 3 роки

Покахонтас (к) 9,0 7,3 7,5 7,9 116,1 125,5 78,1 106,6

Теніра 8,5 7,5 6,8 7,6 111,5 160,5 112,5 128,2

Русанівка 8,9 8,9 9,0 8,9 161,7 151,0 73,8 128,8

Дністрянка 8,6 7,0 7,0 7,5 153,0 162,0 77,8 130,9

I315-75 10,0 9,8 9,5 9,8 159,1 113,3 97,5 123,3

II229 12,2 11,0 10,3 11,2 116,9 149,5 76,6 114,3

II226-130 11,0 11,0 9,5 10,5 178,3 210,0 131,3 173,2

V417-84 10,0 6,9 7,5 8,1 102,4 178,5 62,5 114,5

4-9 9,2 8,4 8,5 8,7 140,2 150,0 82,2 124,1

3-4 8,8 7,6 7,3 7,9 109,8 170,0 97,5 125,8

3-1 8,7 8,0 8,0 8,2 103,8 145,0 103,1 117,3

6-3 7,8 8,0 8,3 8,0 123,0 159,0 91,3 124,4

4-14 8,9 8,8 8,5 8,7 106,8 173,2 82,5 120,8

4-5 9,6 7,8 8,0 8,5 103,5 162,0 82,5 116,0

4-10 9,1 9,9 9,1 9,4 136,0 168,3 120,6 141,6

4-16 8,2 7,0 7,6 7,6 109,9 140,0 100,0 116,6

Г36-2 9,3 9,2 9,5 9,3 131,6 190,0 110,6 144,1

Г78-30 9,5 9,0 8,5 9,0 109,9 147,0 115,6 124,2

НІР05 0,3 0,5 0,6 6,7 5,3 7,7

НІР01 0,5 0,7 0,8 10,2 7,1 10,4

Технологічна оцінка сортів і нових форм суниці

Хіміко - технологічні параметри якості плоду суниці В середньому, за роки досліджень найбільше сухих розчинних речовин синтезували плоди: 4-5 - 9,3 %, V417-84 - 9,1 %, II229 - 9,0 %, Теніра, 4-9 - 8,9 %, II226-130 - 8,7 %, Русанівка, 6-3, 4-14, 4-16, Г78-30 - 8,5 %; плоди контролю - 8,2 %, у решти форм цей показник був меншим контролю. Найбільше антоціанів синтезували плоди II226-130 - 150 мг%, V417-84 - 100 мг%, II229 - 90 мг%, Покахонтас, I315-75, 3-4 - 60 мг%. У решти форм цей показник коливався від 55 до 30 мг%. Найбільше органічних кислот виявлено в плодах форм: II229 - 1,16 %, V417-84, 4-9 - 1,07 %, Русанівки - 1,04 %, 6-3, 4-5 - 1,03 %, Покахонтаса, II226-130 - 1,01%. У решти форм цей показник був нижчим 1 %. Найбільше загальних цукрів синтезували Теніра - 4,9 %, 4-5 - 4,8 %. В плодах контролю, Русанівки, 6-3 виявлено 4,7 % загальних цукрів, у решти форм цей показник коливався від 4,6 % до 3,7 %. Найвищий вміст вітаміну С в плодах, в середньому за роки досліджень, показала форма V417-84 - 111 мг%, високий вміст вітаміну С виявлено в II229 - 85 мг%, 4-16 - 84 мг%, 4-5 - 80 мг%, 3-4 - 77 мг%, в плодах контролю - 76 мг%, у решти форм цей показник коливався від 57 мг% до 75 мг%.

Найбільше сухих нерозчинних речовин виявлено в II226-130 - 3,6 %, Теніри, 4-16 - 3,5 %; в плодах контролю - 3,1 %, найменше в плодах 4-5 - 2,8 %. Найбільшу кількість пектину клітинного соку виявлено в плодах 4-16 - 1,23 %, II226-130 - 1,20 %, Дністрянки - 1,11 %, в плодах контролю - 0,99 %, найменше в плодах Г36-2 - 0,54 %. Найбільшу кількість протопектину виявлено в плодах II226-130 - 1,15 %, в плодах контролю - 0,71 %, найменшу кількість протопектину виявлено в плодах V417-84 - 0,34 %. Для червоної суниці всіх вивчених форм (за винятком форми II226-130, в плодах якої на третій рік вивчення виявлено незначне переважання протопектину над пектином клітинного соку) характерним було переважання пектину клітинного соку над протопектином.

Вивчення трансформації пектинових речовин під час достигання суниці, показало, (табл.2, рис.1) що зелена суниця містить, в середньому, майже однакові кількості нерозчинних і розчинних речовин 5,7 і 5,9 % відповідно; максимальну кількість пофракційних вмістів пектинових

Таблиця 2

Хімічний склад суниці (% на сиру масу)

Стадії розвитку

Показники зелена напів-червона червона пере-стигла

Вода 88,4 88,7 88,2 89,2

Сухі розчинні речовини 5,9 6,9 8,5 7,8

Спиртонерозчинний залишок 5,7 4,4 3,3 3,0

Пектин клітинного соку 1,17 1,16 1,07 0,93

Протопектин 1,22 1,10 0,84 0,56

Сума пектинових речовин 2,39 2,26 1,91 1,49

Протопектин % від суми пектинових речовин 51 49 44 38

% пектинових речовин від спиртонерозчинного залишку 42 51 58 50

речовин, і, відповідно, максимальну сумарну кількість пектинових речовин: 2,39 %; найвищий відсотковий вміст протопектину в сумі пектинових речовин 51%; найнижчий відсотковий вміст пектинових речовин у спиртонерозчинному залишку 42 %. В процесі достигання суниці кількість нерозчинних речовин зменшується від 4,4 до 3,3%, відповідно, зменшуються пофракційні вмісти пектинових речовин: пектин клітинного соку 1,16 - 1,07%; протопектин1,10 - 0,84 %; кількість розчинних речовин

Рис.1 Хімічний склад суниці залежно від стадії стиглості

збільшується від 7,0 % до максимального рівня 8,6 % (у червоного плода); відсотковий вміст нерозчинної фракції в сумі пектинових речовин зменшується від 49 до 44%; відсотковий вміст пектинових речовин в спиртонерозчинному залишку. збільшується від 51 до 58 %. Стадія перестиглого плода характеризується зменшенням вмісту всіх показників сухих речовин плоду і, відповідно, збільшенням вмісту води до максимального рівня - 89,3 %. Процес руйнування пектинових речовин під дією пектинестераз призводить до повної деструктуризації плодової тканини.

Фізико - технологічні параметри якості плоду суниці. За даними експерименту по вивченню кількісних характеристик міцності досліджувані форми було ранжовано в групи. Групи характеризувалися показниками: навантаження, напруження, вмісту пектинових речовин, вмісту протопектину До основних груп віднесено:

1) сильне навантаження; сильне напруження; високий вміст пектинових речовин; високий вміст протопектину - II2 26 - 130;

2) слабе навантаження; слабе напруження; низький вміст пектинових речовин; низький вміст протопектину - Покахонтас; 3-1, 4-5;

Решта форм віднесено до проміжних груп.

Виявлено сильну пряму кореляційну залежність між кількісними характеристиками міцності суниці. Очевидно, що кількість пектинових речовин та протопектину є прямими показниками міцності плоду суниці.

Вивчення зусилля відривання плодоніжки з чашечкою від плоду дозволило виділити сорти та нові форми з слабим з'єднанням плодоніжки з чашечкою до плоду: Покахонтас, Русанівка, Дністрянка, I3 15-75, II2 29, II2 26-130, V4 17-84, 4-9, 4-5, 4-10, 4-16, Г36-2, Г78-30.

Придатність до технологічної переробки сортів та нових форм суниці та якість продуктів переробки Перед дослідною переробкою плоди всіх форм оцінювали за наступними показниками: маса та одномірність плодів, інтенсивність забарвлення, консистенція м’якуша, легкість відриву плодоніжки від плоду. Основним вимогам: забарвлення - інтенсивно-червоне; маса - не менше 5 г; форма - правильна, без різко вираженої ребристості; консистенція - міцний м’якуш, відповідали плоди Покахонтасу, I315-75, II229, II226-130, 4-9, 4-14, 4-5, 4-10, 4-16, Г78-30.

За результатами дегустації та хімічного аналізу компоту виділено форми найбільш придатні для цього виду переробки: II226-130, Г78-30, II229, 4-9.

За результатами дегустації та хімічного аналізу варення виділено форми найбільш придатні для цього виду переробки: II226-130, Г78-30, 4-10, 4-16.

Економічна оцінка сортів та нових форм суниці ананасної

Найвищі значення економічних показників, які значно перевищили економічні показники контрольного сорту Покахонтас, отримано при вирощуванні раннього сорту Русанівки: прибуток - 12320,00 грн., рівень рентабельності - 129,7 %, окупність витрат - 1,92 грн.; найврожайнішої середньостиглої форми II226-130: прибуток - 10320,00 грн., рівень рентабельності - 142,0 %, окупність витрат - 1,66 грн.; середньоранної форми Г36-2: прибуток - 10292,00 грн., рівень рентабельності - 120,1 %, окупність витрат - 1,72 грн.. Ці форми є найбільш капіталоємними, проте найбільш рентабельними.

ВИСНОВКИ

Вивчення господарсько-біологічних особливостей та властивостей сортів і нових форм суниці ананасної дало можливість класифікувати їх для умов Західного лісостепу України:

1. За строками достигання досліджувані сорти й нові форми віднесено до ранніх: Русанівка, V417-84; середньоранніх: Покахонтас, Дністрянка, форми: 4-9, 3-4, 3-1, 6-3, 4-5, Г36-2; середньостиглих: Теніра, форми: I315-75, II229, II226-130, 4-14, 4-10, 4-16, Г78-30.

- в роки досліджень строки проходження основних фенофаз, тривалість періодів цвітіння та достигання суниці визначалися біологічними особливостями форм та, в значній мірі, погодніми умовами року;

2. За результатами вивчення зимостійкості досліджувані форми віднесено до:

·

·

·

3. По стійкості до борошнистої роси сорти й нові форми віднесено

·

·

4. По стійкості до білої плямистості сорти й нові форми віднесено до:

·

· малостійкі: Теніра, Русанівка, Дністрянка, V417-84, 3-4, 3-1;

· нестійкі: Г36-2, Г78-30;

5. По стійкості до сірої гнилі сорти й нові форми віднесено до:

·

·

6. По стійкості до суничного прозорого кліща сорти й нові форми віднесено до:

·

· малостійкі: Теніра, Дністрянка, II226-130, V417-84, 4-9, 4-14, 4-5;

· нестійкі: Русанівка

7. По стійкості до малиново-суничного довгоносика-квіткоїда сорти й нові форми віднесено до:

·

· малостійкі: Русанівка,Дністрянка, I315-75, II229, II226-130, 4-9, 3-1, 4-5;

· нестійкі: Покахонтас, Теніра, 4-10, 4-14, Г78-30.

8. За середньою масою плоду вивчені сорти й нові форми віднесено до груп:

·

·

9. За врожайністю вивчені сорти й нові форми віднесено до високоврожайних, врожайність, яких більше 100 ц/га.

10. Вивчення хіміко-технологічних параметрів плоду показало, що:

·

· вміст загальних цукрів у суниці є сортовим показником (вплив фактору - сорт становить 71 %); вміст органічних кислот значно змінюється залежно від погодніх умов року (вплив фактору - рік, становить 60 %); вміст вітаміну С на 42 % залежить від фактору - рік, на 22 % від фактору - сорт, на 35 % від фактору - взаємодія сорту та вегетаційного сезону;

· вміст пектинових речовин в суниці є сортовим показником (вплив фактору - сорт становить 85 %)

11. За смаковими якостями плоду вивчені форми віднесено до:

·

· столових: Покахонтас, Теніра, Русанівка, I315-75, II229, V417-84, 4-9, 3-1, 6-3, 4-14, 4-5, 4-10, 4-16, Г36-2, Г78-30;

· технічних: Дністрянка, 3-4.

12. Вивчення трансформації пектинових речовин показало, що для плоду суниці характерний майже однаковий пофракційний вміст пектинових речовин на стадії зеленого плода з подальшим різким зменшенням протопектину, та плавним зменшенням розчинного пектину. Для червоної суниці характерним є переважання пектину клітинного соку над протопектином.

Вивчення локалізації пектинових речовин показало, що:

·

· на стадії напівчервоного плода відбувається інтенсивний перерозподіл пектинових речовин у клітинах, з рівномірним накопиченням їх у клітинному соці та клітинних оболонках;

· на стадії червоного плода відмічено значне накопичення пектинових речовин у клітинному соці;

· на стадії перестиглого плода переважання пектинових речовин клітинного соку над протопектином клітинних оболонок призводить до мацерації плодової тканини.

13. Серед вивчених сортів й нових форм за основними кількісними характеристиками міцності плоду виділено: форми з міцним плодом - II226 -130; форми з неміцним плодом - Покахонтас; 3-1; 4-5; решта форм - з проміжним характером показників міцності плоду.

Виявлено сильну пряму кореляційну залежність між кількісними характеристиками міцності суниці: кількість пектинових речовин - зусилля розчавлювання r = 0,734; кількість протопектину - зусилля розчавлювання r = 0,745; кількість пектинових речовин - границя міцності r = 0,766; кількість протопектину - границя міцності r = 0,796; границя міцності - зусилля розчавлювання r = 0,943.

14. За міцністю з’єднання плодоніжки з плодом вивчені сорти й нові форми віднесено до груп:

·

·

·

15. За придатністю до технологічної переробки серед вивчених форм виділено:

·

· форми для виготовлення компоту: II229, 4-9;

· форми для виготовлення варення: 4-10, 4-16.

16. За комплексом господарськи цінних ознак, показники яких істотно перевищили показники контролю виділено форми: II226-130, Г78-30, 4-10.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. На підставі результатів досліджень нові форми суниці селекції кафедри плодоовочівництва, технології зберігання і переробки с.-г. продукції ЛДАУ: II226-130 (Зоня), 4-10, які виділено за комплексом господарськи-цінних показників рекомендовано для передачі в державне сортовипробування. Ці форми можна успішно впроваджувати в приватних та фермерських господарствах Західних областей України.

2. В селекційних програмах суниці для умов Західного Лісостепу України рекомендується використовувати наступні форми:

·

· на стійкість до основних хвороб і шкідників II229.

Основні положення дисертації викладені у наступних публікаціях:

1. Гель І.М., Рожко І.С. Аналіз компонентів урожайності суниці ананасної // Вісник ЛДАУ: Агрономія.- 1996.- №1.- С.193-195 (автором виконані експериментальні дослідження, оформлена стаття).

2. Гель І.М., Рожко І.С. Хімічний склад плодів і придатність до технічної переробки нових форм суниці ананасної // Вісник ЛДАУ: Агрономія.- 1998.- №3.- С.264-269 (автором виконані експериментальні дослідження, оформлена стаття).

3. Рожко І.С. Кількісна трансформація пектинових речовин під час достигання суниці // Садівництво: Міжвідомчий науково-технічний збірник.- К.: Нора-принт, 1999.- Вип. 48.- С. 175-180.

4. Рожко І.С. Плід роду Fragaria L. - ягода ? // Вісник ЛДАУ: Агрономія.- 1999.- №4.- С.175-179.

5. Рожко І.С. Біохімічна цінність консервованої суниці // Львів: Сільський господар, 1999. - № 7-8.- С.45.

6. Рожко І.С. Ласуйте цілий рік // Львів: Сад, город, пасіка та квіти, 1999.- № 4. - С.4-5.

7. Рожко І.С. Агробіологічні та технологічні особливості нових форм суниці ананасної в умовах Західного лісостепу України // Тези доп. Міжнародної наук.- прак. конф. “Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу”.- Львів.- 1999.- С.265-266.

АНОТАЦІЯ

Рожко І.С. Агробіологічні та технологічні особливості сортів і нових форм суниці ананасної в умовах Західного Лісостепу України.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво Уманська сільськогосподарська академія. Умань, 2000.

Метою дослідження була оцінка за комплексом господарсько-біологічних ознак та відбір високоврожайних, кращих за технологічними показниками форм суниці ананасної, для поновлення районованого сортименту. Вивчено нові селекційні форми суниці ананасної за наступними особливостями та ознаками: календарні строки проходження основних фенофаз; зимостійкість; польова стійкість до грибних хвороб і шкідників; середня маса плоду; врожайність; придатність до технологічної переробки, що включала: вивчення хіміко-технологічних та фізико-технологічних параметрів якості плоду суниці.

Для державного сортовипробування в умовах Західного Лісостепу України рекомендовано форми: II226-130, 4-5. В селекційних програмах суниці для умов Західного Лісостепу України рекомендується використовувати наступні форми: на міцність плоду II226-130, на стійкість до основних хвороб і шкідників II229.

Ключові слова: суниця, форма, фенофаза, зимостійкість, стійкість, середня маса плоду, врожайність, міцність, пектинові речовини, протопектин.

ANNOTATION

Rozhko I. S. Agrobiological and technological particularities of sorts and new forms of strawberries in conditions West wood steppe of Ukraine.- Manuscript.

Thesis for the Scientific Degree of Candidate of Agricultural Science in speciality 06.01.07 - fruit growing. Uman Academy of Agriculture, Uman, 2000.

Take Aim dissertation was an evaluation of sorts and new forms of strawberries on the complex economic-valuable signs and characteristics for the renovation variety strawberries in the West region of Ukraine. As a result of their studying was install calendar terms of passings phenological phase, winter-hardy, field stability to mushroom diseases and vermins, average mass fruit, harvest, fitness for the technological conversion.

For state sort test are recommended forms: II226-130, 4-10, which is select for the complex economic-valuable signs and characteristics. In selection programs on the strawberry for conditions West region of Ukraine is recommend to use the following forms: on toughness fruit II226-130; on stability to mushroom diseases and vermins II229.

Keywords: strawberry, form, phenological phase, winter-hardy, stability, average mass fruit, harvest, toughness, pectin materials, pectin of juice.

АНОТАЦИЯ

Рожко И.С. Агробиологические и технологические особенности сортов и новых форм земляники ананасной в условиях Западной лесостепи Украины.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 - плодоводство.- Уманская сельскохозяйственная академия, Умань, 2000.

Целью диссертации была оценка сортов и новых форм земляники ананасной по комплексу хозяйственно-ценных признаков и свойств для обновления районированого сортимента земляники в Западном регионе Украины. В результате их изучения было установлено календарные сроки прохождения фенофаз, зимостойкость, полевую устойчивость к грибным болезням и вредителям, среднюю масу плода, урожайность, пригодность для технологической переработки.

Изучение трансформации пектиновых веществ во время созревания плода показало, что для зеленой земляничины характерен почти одинаковый пофракционный состав пектиновых веществ, с последующим резким сокращением протопектина и умеренным сокращением пектина клеточного сока. Для красной земляничины характерно превалирование пектина клеточного сока над протопектином. Установлена сильная прямая зависимость между количественными характеристиками прочности земляничины: количество пектиновых веществ - усилие раздавливания r=0,734; количество протопектина - усилие раздавливания r=0,745; количество пектиновых веществ - предел прочности r=0,766; количество протопектина - предел прочности r=0,796; предел прочности - усилие раздавливания r=0,943.

Изучение локализации пектиновых веществ показало, что на стадии зеленого плода они сосредоточены в клеточных оболочках и по периферии клетки. На стадии полукрасного плода происходит интенсивное перераспределение пектиновых веществ в клетках с равномерным накоплением их в клеточном соке и клеточных оболочках. На стадии красного плода продолжается накопление пектиновых веществ в клеточном соке. Значительное превалирование пектина клеточного сока над протопектином клеточных оболочек вызывает мацерацию плодовой ткани перезрелого плода.

Для государственного сортоиспытания рекомендуются формы: II226-130, 4-10, которые отобрано за комплексом хозяйственно-ценных признаков и свойств. В селекционных программах по землянике для условий Западной лесостепи Украины рекомендуется использовать следующие формы: на прочность земляничины II226-130; на устойчивость к грибным болезням и вредителям II229.

Ключевые слова: земляника, форма, фенофаза, зимостойкость, устойчивость, средняя маса плода, урожайность, прочность, пектиновые вещества, протопектин.