ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

РОМАНОВА ЛІДІЯ ЯКІВНА

УДК 373.1

Формування професійного функціонального мовлення учнів ліцею при вивченні економічних дисциплін

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти

АПН України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Молчанова Алевтина Олександрівна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, старший науковий співробітник відділу проблем виховання у професійно-технічних закладах, м. Київ.

Офіційні опоненти: - доктор філологічних наук, професор, дійсний член АПН України Мацько Любов Іванівна, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, завідуюча кафедрою стилістики, м. Київ;

- кандидат педагогічних наук, доцент Барановська Лілія Володимирівна, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри менеджменту.

Провідна установа: Ужгородський державний університет, кафедра педагогіки і психології, Міністерство освіти і науки України, м.Ужгород.

Захист відбудеться “13” вересня 2000 року о 15 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “27” червня 2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. На сучасному етапі розвитку Української держави, оновлення всіх сфер життєдіяльності нашого суспільства по-новому вирішуються соціально-економічні і політичні проблеми. Становлення незалежності супроводжується суттєвими змінами в царині суспільних, насамперед економічних відносин, що передбачає новий тип взаємозв’язку освіти і суспільства в цілому.

Перехід до ринкових відносин зумовлює необхідність піднесення ролі економічної освіти й науки у вирішенні складних проблем сьогодення. Досягненню успіхів у здійсненні економічних реформ мають сприяти: пізнання закономірностей функціонування ринкового механізму, глибокі розробки в галузі економічної науки, фундаментальна підготовка спеціалістів.

Усе це потребує докорінного вдосконалення системи економічної освіти. Укази Президента України “Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні”, "Про основні напрями реформування професійно-технічної освіти в Україні", закони України “Про професійно-технічну освіту”, "Про загальну середню освіту", визначили найважливіші принципи перебудови освіти в Україні – принципи гуманізації, гуманітаризації, інформатизації, диференціації, інтеграції.

Трансформація освіти потребує передусім розв'язання таких важливих питань, як радикальна її гуманітаризація, демократизація, орієнтація на людину, мобільність та інтеграція.

У разі успішного їх розв’язання вища школа перетвориться на повноправного суб’єкта ринкових відносин, а тому має трансформуватися, орієнтуватися на потреби інформаційного суспільства.

Реформа вищої школи України відбувається в умовах кардинальних змін соціально-економічних відносин та інтеграції нашої країни в світову економіку. У зв’язку з цим фахова освіта спрямовується на забезпечення професійної самореалізації особистості, підвищення гнучкості у різнорівневій підготовці фахівців, соціальної значущості та престижу знань. Це сприяє формуванню інтелектуального потенціалу нації як найвищої цінності суспільства, визначає темпи і рівень науково-технічного та соціального прогресу.

Система різнорівневої підготовки фахівців грунтується на єдиній державній політиці щодо забезпечення динамічного розвитку фахової освіти в поєднанні з розвитком науки, техніки, мистецтва.

Підготовка спеціалістів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів спрямовується на задоволення потреб особистості в постійному зростанні фахової майстерності, підвищення конкурентоспроможності в умовах ринкової економіки, професійної мобільності та соціальної захищеності.

Прийняті останніми роками законодавчі документи з питань освіти визначають основні принципи державної політики в галузі професійної освіти: пріоритет особистості в здобутті фахової освіти з метою задоволення особистих потреб в освіті; підвищення освітнього і культурного рівня громадян як найважливішого фактора демократичного розвитку країни; суверенність прав особи у виборі навчального закладу, форми та рівня здобуття освіти й кваліфікації; інтеграція у світову систему освіти, неперервність освіти і послідовність її рівнів; підтримка пріоритетних напрямів підготовки фахівців, фундаментальних і прикладних науково-методичних досліджень у системі фахової освіти.

Впровадження багатоступеневої освіти відповідає світовим тенденціям, потребам економіки та ринку праці, спрямоване на забезпечення фундаменталізації знань, що сприяє підвищенню їх соціальної значущості та престижності, задоволенню різноманітних культурно-освітніх запитів особистості та суспільства. Широке впровадження ступеневої освіти в Україні передбачає посилення мобільності випускників професійних навчальних закладів на ринку праці.

В умовах вільних ринкових відносин наше суспільство потребує висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців у галузі економіки, менеджменту, маркетингу, банківської справи. Підготовка кадрів з окремих спеціальностей раніше не здійснювалася взагалі або грунтувалася на інших засадах.

Фундаментом економічної підготовки в середніх та вищих навчальних закладах освіти має бути глибоке вивчення економічної теорії, що неможливо здійснювати без спеціальних освітньо-кваліфікаційних характеристик та розроблених на їх основі навчальних планів і програм, без істотного вдосконалення наукового-методичного, інформаційного, видавничо-поліграфічного забезпечення педагогічної діяльності викладачів з економічних дисциплін, без визначення стратегічних напрямів розвитку економічної освіти.

Проблему інформаційної грамотності фахівців можна вирішити на основі впровадження багатоступеневої освіти з урахуванням особливостей навчально-науково-виробничих комплексів. Як зазначено у Положенні про навчальний та навчально-науково-виробничий комплекси (Наказ Міністерства освіти України від 19.01.1999 р.), вони забезпечують координацію спільної діяльності навчально-виховних закладів та установ з реалізації Закону України “Про освіту”, впровадження системи ступеневої підготовки фахівців за наскрізними навчальними планами та програмами, ефективне використання науково-педагогічних кадрів, навчально-лабораторної та виробничої бази, спільне проведення науково-дослідних робіт, апробацію та використання результатів наукових досліджень, підготовку наукових кадрів, розробку навчально-методичного забезпечення.

Особливого значення в період переходу до ринкових умов господарювання, яке супроводжується значними змінами у взаємовідносинах між учасниками економічної діяльності, набуває проблема якості підготовки випускників у навчальних закладах нового типу, а також формування професійного функціонального мовлення, що є складовою інформаційної грамотності майбутніх фахівців-економістів. У зв’язку з цим актуалізується необхідність підвищення рівня економічних знань, загальної мовленнєвої культури, комунікативної професійної та етнокультурологічної компетенції.

Одним із шляхів реалізації цієї проблеми є якісне оновлення змісту, форм, методів економічного навчання і виховання молоді, впровадження сучасних педагогічних технологій, нових підходів, з урахуванням потреб особистості. Такий підхід сприяє професійному становленню майбутніх фахівців-економістів, розкриттю їх талантів, духовно-емоційних, розумових і фізичних здібностей.

Актуальність цієї теми визначена й оновленням змісту професійної освіти, що потребує радикальних змін в організації навчально-виховного процесу, інтелектуальною базою якого є професійно-мовленнєвий компонент фахових якостей спеціалістів економічного напряму.

Нерозробленість проблеми формування функціонального мовлення як одного із аспектів професійної підготовки майбутніх економістів зумовила вибір теми: "Формування професійного функціонального мовлення учнів ліцею при вивченні економічних дисциплін".

Зв’язок теми дисертації з планами науково-дослідної роботи. Дисертація виконана відповідно до плану НДР Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України як складова загального дослідження “Теоретичні та методичні засади викладання гуманітарних дисциплін та організації виховної роботи в умовах ступеневого навчання у закладах профтехосвіти” (РК №  U000395).

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес у навчально-науково-виробничих комплексах.

Предмет дослідження: зміст, форми та методи формування професійного мовлення учнів ліцеїв економічного профілю в процесі викладання економічних дисциплін.

Мета дослідження: розробити, теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити технології формування функціонального мовлення учнів економічних ліцеїв та підготувати навчально-методичний комплект для забезпечення цього процесу.

Концептуальні ідеї дослідження. Професійне функціональне мовлення фахівця-економіста ми розглядаємо як мовленнєву діяльність, що передбачає вільне володіння спеціальною економічною термінологією в умовах навчання, наближених до мовленнєвої професійної діяльності. Поєднання фундаментальних знань з економіки з професійним мовленням створює належні умови для здобуття ліцеїстами такої освіти, яка дозволяла б їм досягти особистісного, професійного самовизначення та домогтися самореалізації. Дослідження грунтуються на положеннях теорії діяльності, згідно з якими ефективний розвиток професійного функціонального мовлення можливий тільки у процесі провідної професійної діяльності, зміст, форми і методи якої корелюються з характером умінь, що формуються.

Визначаючи провідну концептуальну ідею, ми враховували, що якість економічної підготовки ліцеїстів у сучасних навчально-науково-виробничих комплексах не забезпечує формування професійного функціонального мовлення учнів як складової професійного навчання майбутніх фахівців-економістів. Найбільш ефективною є така організація навчання, що грунтується на основі гуманізації, демократизації, гуманітаризації, диференціації, інтеграції в процесі неперервної економічної освіти.

Формування функціонального мовлення як складової професійної освіти має відповідати сучасним вимогам, поєднувати теорію з практикою, сприяти підготовці конкурентоспроможних економістів для потреб ринкової економіки.

Гіпотеза дослідження: успішне формування професійного функціонального мовлення учнів ліцею при вивченні економічних дисциплін буде ефективним за умов:

·

·

·

·

Завдання дослідження:

1.  

2.  

3.  

4.  

5.  

6.  

Методологічну основу дослідження становлять загальнотеоретичні та методологічні принципи теорії наукового пізнання, концептуальні положення філософії, психології, педагогіки соціології та інших галузей знань, в яких вироблено найважливіші принципи аналізу соціально-психологічних та педагогічних явищ, концептуальні положення мовознавства про мову як суспільне явище, як засіб спілкування; положення вікової та педагогічної психології про особливості процесів сприйняття учнів; принципи неперервної професійної освіти; теоретичне обгрунтування інноваційного підходу до поєднання загальноосвітньої та професійної підготовки ліцеїстів у навчально-науково-виробничих комплексах.

Розробляючи програму і методику дослідження, ми спиралися на основні положення концепції особистісно орієнтованого, індивідуально-творчого підходів до підготовки майбутніх фахівців-економістів у процесі неперервної освіти.

Теоретичну основу дослідження становлять положення і висновки психологічних і педагогічних наук щодо професійного розвитку (А.М.Алексюк, В.А.Кан-Калік, Л.Г.Коваль, Г.М.Сагач та ін.); формування особистості та її розвитку в процесі діяльності й спілкування (Г.О.Балл, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв та ін.); формування мовної, комунікативної та етнокультурологічної компетенції (В.П.Беспалько, Л.І.Мацько, Ю.Г.Татур, Л.В.Барановська та ін.); змісту і форм організації професійної підготовки учнів до майбутньої професійної діяльності (І.А.Зязюн, О.П.Кондратюк, Н.Г.Ничкало, О.П.Рудницька та ін.); формування творчих здібностей (Д.Н.Богоявленський, Я.І. Бурлака, В.О.Моляко, С.О.Сисоєва та ін.).

Методи дослідження: теоретичний аналіз педагогічної, психологічної, психолінгвістичної, економічної, мовознавчої, науково-методичної літератури з досліджуваної теми; педагогічні спостереження за навчальним процесом у ліцеї; бесіди, інтерв'ю, дискусії, анкетування учнів, учителів, батьків; вивчення педагогічного досвіду учителів-новаторів; вивчення стану досліджуваної проблеми у навчальних закладах нового типу; спостереження за процесом формування функціонального мовлення з опорою на спостереження над словом, текстом, вивчення під цим кутом зору їхніх мовленнєвих умінь і навичок; педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий); статистичні методи, аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення теоретичних та дослідницьких даних.

Експериментальна робота проводилася в економічних класах Азовського регіонального ліцею м. Бердянська, на філологічному факультеті Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д.Осипенко, в навчальному центрі "Володимир" м. Мелітополя, приватному ліцеї "Лінгва –ХХІ" м. Маріуполя. В експерименті брали участь 39 викладачів, 117 студентів, 973 ліцеїста.

Дослідження тривало протягом 8 років і охоплювало три етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1991 – рр.) здійснювався вибір, осмислення та обгрунтування теми; було опрацьовано мовознавчу, економічну, психологічну, психолінгвістичну та навчально-методичну літературу з досліджуваної проблеми; проаналізовано педагогічний досвід учителів-новаторів з інноваційної технології інтеграції навчального матеріалу.

На другому етапі (1994 – рр.) проводився констатуючий експеримент, здійснювався аналіз мовної грамотності учнів ліцею, їх умінь у роботі над збагаченням словникового запасу та використанням професійної термінологічної лексики у практичній роботі, вивчався досвід організації навчально-виховного процесу у закладах освіти нового типу.

На третьому етапі (1996 – рр.) було науково обгрунтовано зміст, методи та прийоми формування професійного мовлення учнів ліцею, систематизовано розробки лінгвістичних інтегрованих курсів при вивченні економічних дисциплін, проведено констатуючий зріз мовних знань, рівня сформованості професійного мовлення учнів ліцею, умінь та навичок самостійної роботи над збагаченням словника-активу і підготовки завдань з економічних дисциплін, що потребують монологічного мовлення, проведення диференційованих завдань та рейтингових контрольних робіт з української, російської та англійської мов для перевірки якості знань ліцеїстів, продовження доопрацювання міні-словника та дидактичного матеріалу для учнів економічних класів ліцею. Проводився формуючий педагогічний експеримент, перевірялись ефективність запропонованої авторської методики формування професійного функціонального мовлення учнів профільних ліцеїв при вивченні економічних дисциплін, узагальнено результати експериментальної роботи.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше виявлено педагогічні умови формування професійного функціонального мовлення учнів ліцею економічного профілю на інтегративній основі, обгрунтовано цілі, завдання та функції ліцеїв економічного профілю у формуванні професійного функціонального мовлення; визначено нетрадиційні форми та методи удосконалення цього процесу; подальшого розвитку набули положення щодо психолого-педагогічних особливостей формування професійного функціонального мовлення майбутніх економістів.

Теоретичне значення дослідження полягає в обгрунтуванні положень щодо формування функціонального мовлення як складової професійної підготовки учнів навчально-науково-виробничого комплексу; виявленні педагогічних умов формування і вдосконалення професійного функціонального мовлення.

Практичне значення полягає у розробці навчально-методичного комплекту для учнів і викладачів ліцеїв економічного профілю. Матеріали дослідження можуть бути використані у вищих закладах освіти різних рівнів акредитації, на практичних заняттях з основ економічних знань, при підготовці курсових та дипломних робіт, розробці програм, методичних і дидактичних матеріалів.

Результати дослідження впроваджено в Азовському регіональному ліцеї м. Бердянська (довідка № від 10.09.1999 р.), навчальному центрі "Володимир" м. Мелітополя (довідка № від 20.09.1999 р.), приватному ліцеї "Лінгва-ХХІ століття" м. Маріуполя (довідка № від 12.10.1999 р.), Бердянському державному педагогічному інституті ім. П.Д.Осипенко (довідка № від 10.09.1999 р.).

Особистий внесок автора полягає у:

·

·

·

·

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обгрунтованістю вихідних положень наукового пошуку, використанням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження, адекватних предмету, меті та завданням, дослідно-експериментальною роботою та можливістю її відтворення, кількісним і якісним аналізом одержаних результатів експериментальної роботи.

На захист виносяться:

1.

2.

3.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації висвітлювались у доповідях на Всеукраїнській науково-методичній конференції керівників навчальних закладів нового типу (м. Бердянськ, 1998 р.), на науково-практичних конференціях при Харківському обласному навчально-методичному центрі професійної освіти (м. Харків, 1998 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Мовленнєва культура у професійних навчальних закладах" (м. Львів, 1998 р.), на науково-практичній конференції "Навчальна продуктивна (творча) діяльність у різних ланках системи освіти" (Київ-Бердянськ 1998 р.), “Мови і культура народів Приазов’я”(м. Бердянськ, 2000 р.); обговорювалися на методичній та педагогічній нарадах Азовського регіонального ліцею (1991  рр.), на засіданнях кафедри загального мовознавства та слов’янської філології (1993  рр.), на серпневих та січневих нарадах працівників закладів освіти (1992, 1994, 1997), на засіданні лабораторії гуманітарної освіти та проблем виховання у професійно-технічних закладах Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (1991   рр.).

Запропонована методика була апробована в Азовському регіональному ліцеї м. Бердянська, у приватному ліцеї "Лінгва – ХХІ століття" м. Маріуполя, навчальному центрі "Володимир" м. Мелітополя, Бердянському державному педагогічному інституті ім. П.Д.Осипенко, Азовському регіональному інституті управління.

Результати дослідження опубліковано у 17 наукових праць, з них 16 написано без співавторів, у тому числі 4 статті у провідних наукових фахових виданнях; 5 статей у збірниках наукових праць, 1 стаття у збірнику матеріалів конференцій; 1 брошура з методичними рекомендаціями, 6 навчальних посібників.

Структура та обсяг роботи. Мета і завдання дослідження зумовили структуру дисертації, яка складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури й додатків. Основний зміст дисертації містить 174 сторінки, 5 таблиць на 5 сторінках, 7 схем на 7 сторінках, 4 діаграми на 4 сторінках, 4 додатки на 24 сторінках. Список використаних джерел подано на 23 сторінках (270 найменувань, з них 8 іноземними мовами).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет і мету дослідження, його гіпотезу та основні завдання, методологічні й теоретичні засади дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, висвітлено напрями впровадження та апробації результатів експериментального дослідження, визначено основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі – “Формування професійного функціонального мовлення ліцеїстів як педагогічна проблема” – викладено теоретичні засади формування професійного функціонального мовлення майбутніх фахівців, проаналізовано стан цієї проблеми в педагогічній теорії; розкрито поняттєвий апарат дослідження; обгрунтовано положення щодо формування професійного функціонального мовлення як складової професійних якостей майбутнього фахівця-економіста; узагальнено результати констатуючого експерименту.

Глибокі зміни у всіх сферах суспільного життя, глобалізація економіки, лібералізація всесвітніх і національних економічних зв’язків, використання новітніх технологій у виробництві, комунікаціях, обміні інформацією не тільки принципово змінили суспільні потреби і створили умови для їх вирішення, а й породили складні економічні і соціальні проблеми. Одним з найбільш дієвих засобів вирішення таких проблем є подальший розвиток багаторівневої освіти, орієнтація перш за все професійної освіти на підготовку спеціалістів, здатних відповісти на виклик часу. В Україні зроблено декілька рішучих кроків у напрямі створення сучасної системи підготовки спеціалістів у галузі економіки й менеджменту. Спираючись на світовий досвід і враховуючи особливості нашої країни, кращі традиції вітчизняної вищої школи, була сформована ідеологія багаторівневої освіти, визначено її зміст, закладено наукові основи методики організації навчального процесу. Реалізація прогресивних тенденцій у розвитку освіти пов’язана з переосмисленням традиційних функцій педагога – трансляції й репродукції істини, підготовки учнів професійних навчальних закладів до майбутньої трудової діяльності. Держава і нація без високого рівня освіти – суспільство без майбутнього. Саме тому виникнення навчально-науково-виробничих комплексів різного типу, в тому числі й ліцеїв, – об’єктивна потреба подальшого розвитку суспільства.

Мета професійного навчання у навчально-науково-виробничих комплексах – розкрити індивідуальність, самобутність кожної людини, забезпечити її розвиток передусім як індивіда, що наділений власним, неповторним досвідом життєдіяльності. Ось чому головне завдання нашого дослідження спрямоване на максимальне виявлення особистісних якостей учнів, їх інтелектуальний і мовленнєвий розвиток.

У сучасній педагогічній літературі підхід до професійної підготовки учнів і студентів закладів освіти нового типу розглядається як багаторівневий і багатоплановий процес. Розкриття різних аспектів та характеру зв’язків між всіма його складовими має відповідну методологічну основу. Теорія педагогічної інтеграції сформувалася на основі загальнонаукової інтеграції, обгрунтованої філософами Б.С.Аванесовим, Н.Д.Депенчуком, М.І.Жуковим та ін. Важливою науковою базою є загальний системний підхід та методи і прийоми аналізу формування професійного функціонального мовлення учнів ліцею в процесі викладання основ економічних дисциплін.

Відомо, що проблема розвитку мовлення здавна була предметом уваги методистів. У дослідженні ми розглядаємо цю проблему з погляду: формування і розвитку професійного функціонального мовлення у навчально-науково-виробничих комплексах, навчальних закладах нового типу. Віддаючи належне різним джерелам наукового розвитку, педагоги, методисти минулого (Я.А.Коменський, К.Д.Ушинський, В.Я.Стоюнін та ін.) тісно пов’язували його з розвитком розумових здібностей учнів.

Узагальнення результатів вивчення літературних джерел та стану досліджуваної проблеми на практиці дало змогу виявити найбільш ефективні методи роботи у навчальних закладах нового типу та врахувати їх у розробці експериментальної програми дослідження.

На основі використання ряду методик діагностування (І.О.Синиця, М.І.Пентилюк та ін.), вивчення педагогічного досвіду, узагальнення результатів анкетування було визначено рівень словникового запасу ліцеїстів. Так, задовільний рівень словникового запасу мали всього лише 20% учнів 9 класу, 25% учнів 10 класу, 33% учнів 11 класу. Тож в основному рівень володіння професійно значущою та термінологічною лексикою у ліцеїстів був низьким. Виявлені недоліки засвідчили незнання лексичних значень слів-термінів та професійно значущих слів; відсутність опори на попередні знання, життєвий досвід тощо; обмежене використання міжпредметних умінь; утруднення у визначенні понять “професійно значущі слова”, “слова-терміни”, “загальновживані слова”, невміння їх розрізняти.

Одержані в ході констатуючого експерименту результати дали змогу виявити недоліки, конкретизувати мету і завдання дослідження, накреслити шляхи формування професійного функціонального мовлення учнів ліцею при вивченні економічних дисциплін.

У другому розділі – “Методика та організація дослідження проблеми формування професійного функціонального мовлення учнів ліцеїв економічного профілю” – проаналізовано психолого-педагогічні умови формування професійного функціонального мовлення майбутніх економістів у навчально-науково-виробничих комплексах; розкрито особливості формування мовної професійної, етнокультурологічної компетенції ліцеїстів; викладено експериментальну методику організації процесу формування професійного функціонального мовлення учнів ліцею при вивченні економічних дисциплін, висвітлено роль інноваційних технологій як основи цього процесу. Відповідно до провідних концептуальних ідей нашого дослідження обгрунтовано положення щодо процесу формування професійного функціонального мовлення, що передбачає вирішення світоглядних, фахово-теоретичних і фахово-прагматичних проблем.

Як свідчать результати нашого дослідження, за умов використання інтегративного підходу у формуванні професійного функціонального мовлення важливу роль відіграє поєднання традиційних та інноваційних методів у вивченні основ економічних знань, української, російської, англійської та ділової англійської мов, використання різноманітних вправ і завдань (словниковий аукціон, “Музей слова”, “Подорож в етимологію слова”, рейтингові завдання, рольові ігри, творчі роботи), а також проведення уроків різних типів: бінарних, подорожей, брифінгів тощо.

Експериментальна робота проводилася у 1991-1999 рр. в Азовському регіональному ліцеї та Бердянському державному педагогічному інституті ім. П.Д.Осипенко. Експериментальним дослідженням було охоплено всі класи (9-11) економічного профілю. У контрольних групах навчання відбувалося за традиційною методикою, а в експериментальних – за авторською.

Здійснений аналіз педагогічної, психологічної, методичної та іншої літератури з питань теорії і методики професійного навчання показав, що дослідники оцінюють зміст навчального матеріалу на основі положень, викладених у публікаціях Ю.К. Бабанського, В.І.Гусєва, І.Я.Лернера, Н.Г.Ничкало, М.М.Скаткіна та ін. Враховуючи специфіку навчально-виховного процесу у профільних ліцеях, особливості психофізичного розвитку старших підлітків, ми визначили такі вимоги:

·

·

·

·

На наступному етапі нашого наукового пошуку була розроблена й експериментально перевірена система завдань, пов’язаних з формуванням фахово-теоретичної спрямованості навчання, а також здійснено аналіз розвитку професійного мовлення учнів на матеріалі, обраному для вивчення лексики. Для вирішення проблеми формування професійного функціонального мовлення учнів ми використовували інноваційні технології інтеграції змісту економічних дисциплін та предметів мовного циклу: українську, російську, англійську мови, ділову англійську мову. Такий дослідницький підхід реалізувався на основі інформативно-пізнавальних, комунікативно-практичних, світоглядно-оціночних завдань.

Концепцію інтеграції знань ми розглядали як цілісну дидактичну систему предметно-інтегративного навчання у ліцеях економічного профілю. Крім того, якщо інтегративні процеси у загальноосвітній школі відіграють важливу роль, то у профільних ліцеях вони є провідними, адже фахові знання є інтегративними уже за своєю природою. До системи таких знань ми відносимо передусім блокову подачу економічної лексики до певної теми.

Наступний етап ? фахово-прагматична спрямованість навчання ? ми проводили з орієнтацією на те, щоб навчальний процес перетворився на процес розвивальний. Система запропонованих нами завдань передбачає вправи, мовленнєві ситуації, творчі завдання з урахуванням різних рівнів складності, використання індивідуальних, групових та інших завдань професійного спрямування, різноманітних рольових ігор тощо.

Принципи економічної освіти реалізуються на основі відповідних методів, які поєднують форму організації навчального процесу, навчальні програми та плани, дидактико-педагогічні технології. Організація навчання будується на взаємодії та співпраці учителя й учня-лецеїста. Дидактичні методи диференціюються залежно від курсів, які викладаються у формі лекцій, семінарів, нетрадиційних занять. В ідеальному варіанті освітня концепція ефективно реалізується у невеликих ліцейських групах. Значною мірою цьому сприяє і рейтингова (інтегральна) система оцінки знань, яка визначається як сума балів, одержаних на усних практичних заняттях і семінарах, у письмових текстах та на іспитах. Досвід засвідчує, що така методика сприяє регулярній праці, самовдосконаленню й розвитку лідерських якостей.

Важливе місце в навчальному процесі відводиться організації самоосвіти та самостійної роботи ліцеїстів як індивідуалізованої форми навчання, що служить збагаченню інтелектуальної атмосфери, розширює навчальний процес за межі формальної участі в обов’язковій діяльності на заняттях.

З метою виявлення ефективності запропонованої методики, було здійснено контрольний експеримент. У ньому передбачалося провести контрольні завдання на різних мовленнєвих рівнях: словотворчому, лексичному та ін. Запропоновані завдання були як усного, так і писемного характеру. Передбачалася й система різноманітних творчих завдань, пов’язаних із збагаченням словника учнів, виробленням умінь використовувати науково-довідкову літературу, формуванням мовної комунікативної та етнокультурологічної компетенції, використанням набутих знань у практичній роботі (складання угод, написання реклам тощо). Всі ці завдання завершувалися рейтинговими контрольними роботами.

Результати контрольних зрізів різноманітних видів словникової, лексичної, етимологічної роботи показали, що словник-актив ліцеїстів збагатився в учнів 9 класу: в контрольній групі до 25 слів (на 10%), в експериментальній групі – до 50-60 слів (на 25-30%); у контрольній групі 10 класу – до 30 слів (на 10-15%), в експериментальній групі – до 60-70 слів ( на 25%); у контрольній групі 11 класу – до 50 слів (на 10-15%), в експериментальній групі – до 80-90 слів (на 35%).

Кількісний аналіз свідчить, що запропонована методика може використовуватися і в навчальних закладах нового типу інших профілів: юридичного, комерційного, технологічного тощо. Значно багатшими, більш досконалими й різноманітнішими стали мовні ресурси ліцеїстів, за допомогою яких вони готували доповіді, реферати, брали участь у дискусіях, рольових іграх, мовленнєвих ситуаціях, різноманітних конкурсах, при виконанні нетрадиційних завдань: словникова, лексична, лексико-семантична робота, презентація нових слів, турнір ерудитів, конкурс реклами; нетрадиційні типи занять: уроки-конференції, уроки-семінари, уроки-дискусії, уроки–КВК, брейн-ринги, телеуроки (самостійний запис на кіноплівку та його аналіз) тощо. Узагальнені результати експериментальної роботи відображено у діаграмі (рис.1).

9 клас 10 кл. 11 кл.

Рис.1. Збагачення словникового запасу

з професійної лексики

Отже, наведені вище дані свідчать про ефективність запропонованої методики формування професійного функціонального мовлення ліцеїстів при вивченні економічних дисциплін. Підвищення рівня мовленнєвої культури позитивно впливає на якість підготовки учнів ліцею до майбутньої професійної діяльності у навчально-науково-виробничому комплексі “ліцей – вищий навчальний заклад”.

ВИСНОВКИ

У загальних висновках викладено основні результати дослідження ефективності запропонованої методики, розкрито можливості її реалізації в процесі формування професійного функціонального мовлення учнів у навчально-науково-виробничих комплексах, сформульовано пропозиції щодо подальших досліджень цієї актуальної проблеми.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Одержані результати свідчать про гнучкість та мобільність запропонованої методики формування професійного функціонального мовлення учнів у ліцеях економічного профілю в умовах навчально-науково-виробничих комплексів.

Результати дослідження дозволяють сформулювати деякі пропозиції науково-методичним центрам Міністерства освіти і науки України, зокрема: доповнити навчальну програму "Основи економічних знань" окремим розділом "Професійна термінологія", а в розділі "Уміння й навички" передбачити вимоги і рекомендації щодо формування професійної мовної компетентності.

Дослідження не претендує на вичерпне розв’язання проблеми формування професійного функціонального мовлення учнів ліцею. До подальших напрямів дослідження вважаємо за доцільне віднести такі: організація самостійної роботи студентів вищих закладів освіти різних рівнів акредитації з вивчення професійної економічної термінології; система методичної роботи викладачів у різногалузевих профільних навчальних закладах; формування професійної культури майбутніх фахівців економічного профілю.

Основні положення дисертації викладено у публікаціях автора:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

Романова Л.Я. Формування професійного функціонального мовлення учнів ліцею при вивченні економічних дисциплін. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, Київ, 2000.

Основним напрямом формування професійного функціонального мовлення учнів ліцею при вивченні економічних дисциплін є вирішення світоглядних, фахово-теоретичних і фахово-прагматичних проблем.

Теоретично обгрунтовано цілі завдання та функції ліцеїв економічного профілю у навчально-науково-виробничих комплексах. Експериментально перевірено авторську методику формування професійного функціонального мовлення майбутніх фахівців економічного профілю при вивченні основ економічних знань. Розроблено навчально-методичний комплект, спрямований на формування професійного функціонального мовлення.

Ключові слова: професійне функціональне мовлення, навчально-науково-виробничий комплекс, економічний ліцей, навчальний процес.

Романова Л.Я. Формирование профессиональной функциональной речи учащихся лицея при изучении экономических дисциплин. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Институт педагогики и психологии профессионального образования Академии педагогических наук Украины, Киев, 2000.

Исследование посвящено проблемам формирования профессиональной функциональной речи учащихся лицеев экономического профиля в учебно-научно-производственных комплексах.

Овладение языком в том объёме, который необходим в достаточной мере для активного участия в производстве материальных и духовных ценностей, - одна из сторон процесса социализации учащейся и студенческой молодёжи.

Проблема формирования профессиональной функциональной речи учащихся лицеев экономического профиля является актуальной в условиях Украины.

Работа по формированию профессиональной речи лицеистов при изучении основ экономических знаний вносит существенный вклад в формирование общей культуры всесторонне развитой, социально активной личности будущего специалиста.

Важнейшим фактором построения в Украине новой экономической системы является формирование у населения экономического мышления, что должно способствовать овладению требованиями, ценностями и стандартами рыночной экономики. Рыночная экономика требует высококвалифицированных специалистов с сформированным экономическим мышлением, владеющих теоретическими знаниями и способных применять их в адекватных условиях новой практики хозяйствования.

Даже тем лицеистам, которые в будущем не будут профессионально заниматься экономикой, необходимы знания её основ. Это поможет ориентироваться в экономической жизни общества, принимать обоснованные решения на основе экономического анализа.

В учебно-научно-производственных комплексах, учебных заведениях нового типа необходимо формировать у учащихся готовность к выбору и анализу хозяйственной деятельности на основе глубоких знаний, высокого языкового уровня, языковой этнокультурологической компетентности.

Основным направлением формирования профессиональной речи учащихся лицея при изучении основ экономических знаний и лингвистических дисциплин является решение мировоззренческих, профессионально-теоретических и профессионально-прагматических проблем. Но их решение возможно при условии использования инновационных технологий преподавания украинского, русского, английского, делового английского языков и основ экономических знаний.

В диссертации рассматриваются психолого-педагогические условия формирования профессиональной функциональной речи в учебно-научно-производственных комплексах, освещаются этапы дидактической системы расширения языкового терминологического запаса учащихся в сфере экономики, раскрываются особенности данного процесса. Определены и научно обоснованы содержание, принципы, приёмы формирования профессиональной речи лицеистов в процессе преподавания основ экономических знаний, разработаны критерии контроля знаний, умений и навыков в процессе обучения и производственной практики.

Для реализации программы исследования проанализированы традиционные и нетрадиционные формы и методы обучения, разнообразные виды работ и упражнений. В процессе экспериментальной работы проверялась эффективность авторской методики формирования языковой профессиональной, этнокультурологической компетенции учащихся экономического лицея. В диссертации представлены варианты предложенных словарей, составленных из слов-терминов к каждой экономической теме, толковых словарей, а также словарей, составленных на основе интеграции лингвистического (украинского, русского, английского, делового английского языков) и экономического материала, т.е. толкование слов-терминов на русском, украинском и английском языках; образцы разнообразных лексических, семантических, этимологических заданий, творческих работ, которые положены в основу разработанного учебно-методического комплекта для обеспечения процесса формирования профессиональной функциональной речи