Міністерство охорони здоров’я України

Харківський науково-дослідницький інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова

УДК 616-002.3-039.71-085:576.851.43

Риженко Сергій Анатолійович

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОБІОТИКІВ НА ОСНОВІ

АЕРОКОКІВ У БОРОТЬБІ З ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ

03.00.07 – мікробіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України і в лабораторії протимікробних засобів Харківського науково-дослідницького інституту мікробіології та імунології АМН України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України

Кременчуцький Геннадій Миколайович, Дніпропетровська державна медична академія,

зав. кафедрою мікробіології, вірусології та імунології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук Бабіч Євген Михайлович, Харківський науково-дослідний інститут ім. І.І.Мечникова, зав. лабораторією краплинних інфекцій; доктор медичних наук, професор Сидорчук Ігор Йосипович Буковинська державна медична академія, зав. кафедрою імунології, алергології і ендокринології

Провідна установа: Київський науково-дослідний інститут епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л.В.Громашевського Академії медичних наук України.

Захист відбудеться 18.12.2000 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 64.618.01 при Харківському науково-дослідному інституті мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова за адресою: 61300, м. Харків, вул. Пушкінська, 14.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського науково-дослідного інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова 61300, м. Харків, вул. Пушкінська, 14.

Автореферат розісланий 16.11.2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради

к.м.н., с.н.с. І.Ю.Кучма

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Кінець ХХ ознаменувся інтенсифікацією наукових досліджень, присвячених проблемі створення нового покоління пробіотиків і їхніх похідних. Цій проблемі була присвячена перша в Україні науково-практична конференція "Пробіотики XXI століття" (Харків, 2000). Відзначено актуальність і перспективу створення нових пробіотиків, визначені напрямки розвитку біотехнології і їхніх виробництв, важливість розширення показань до застосування цих препаратів.

Розвиток цього напрямку в медицині раніше було пов'язано зі створенням пробіотичних препаратів для перорального застосування з метою корекції дисбактеріозів, боротьби з гострими і хронічними кишковими захворюваннями, а також боротьби з бактеріоносінням (І.Й.Сидорчук, 1986; В.В.Смирнов та ін., 1994; І.Б.Сорокулова, 1996).

Питанням застосування пробіотиків для боротьби з гнійно-запальними захворюваннями присвячена невелика кількість робіт (Г.М.Ханіна та ін., 1986; В.О.Новокашнова та ін., 1987; Р.М.Молчанов, 1992; В.І.Чуйко, 1995).

Разом з тим, проблема лікування і профілактики гнійно-запальних захворювань вимагає нових підходів до її вирішення. На тлі великого арсеналу нових антибіотиків і хіміопрепаратів широкого спектра дії все частіше виникають важкі ускладнення у хворих після оперативних втручань, хворих на соматичні й інфекційні захворювання. Більшість дослідників пов'язують цей процес із проблемою госпіталізації, підвищенням питомої ваги умовно-патогенних мікробів серед збудників гнійно-запальних захворювань, грамнегативних бактерій, неспорових анаеробів, полірезистентних до широковживаних у медичній практиці антибіотичних препаратів (О.В.Люлько, 1980; А.Ф.Фролов, 1985; В.А.Гречко, 1999).

У плані боротьби з гнійно-запальними захворюваннями все більший інтерес викликають мікроорганізми з роду Aerococcus, видовий представник яких A. viridans входить до складу нового пробіотика А-бактерину, з широким спектром антагоністичної дії щодо різних видів патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Попередніми дослідженнями була показана ефективність А-бактерину при лікуванні інфекцій стафілококової етіології (С.А.Галущенко, 1983). А-бактерин розроблено колективом співробітників кафедри мікробіології, вірусології та імунології Дніпропетровської державної медичної академії. Препарат дозволено для застосування в Україні, виробляється ЗАТ "Біолек" (м.Харків) і рекомендується для внутрішнього та зовнішнього застосування. Незважаючи на те, що аерококи були відкриті 47 років тому, багато їхніх властивостей дотепер залишаються маловивченими чи невивченими. Особливо це стосується природи їхньої антагоністичної дії у відношенні збудників гнійно-запальних захворювань.

У зв'язку з цим проблема розробки нового покоління пробіотиків на основі аерококів, продуктів їхньої життєдіяльності та синергійних хіміотерапевтичних препаратів у даний час є актуальною і її рішення дає можливість підвищити ефективність боротьби з гнійно-запальними захворюваннями.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота пов'язана з плановою науковою тематикою кафедри мікробіології, вірусології та імунології Дніпропетровської державної медичної академії " Розробка асоційованих препаратів на основі аерококів та інших пробіотиків" (шифр 1.Н.14.00, № державної реєстрації 0100V003058), "Вивчення антагоністичних властивостей А-бактерину на патогенні кандиди, ізольовані при урогенітальних інфекціях" (№ державної реєстрації 0100V000073); з тематикою Харківського науково-дослідницького Інституту мікробіології й імунології ім. І.І.Мечникова "Вивчення чутливості до дії сучасних антибіотиків та інші біологічні властивості госпітальних штамів – збудників гнійно-запальних інфекцій" (шифр ЦФ.4.28.99, № державної реєстрації 0199V003170);

Мета дослідження.

Оцінка ефективності нових аерококових пробіотиків, продуктів їхньої життєдіяльності та синергійних хіміотерапевтичних препаратів у боротьбі з гнійно-запальними захворюваннями.

Задачі дослідження.

1. Установити закономірності продукції водень пероксиду різними штамами аерококів і визначити ступінь його антагоністичного впливу щодо збудників гнійно-запальних процесів у залежності від умов середовища.

2. Здійснити підбір хіміотерапевтичних препаратів і визначити їхні оптимальні дози, що підвищують антагоністичну дію аерококів у відношенні збудників гнійно-запальних процесів.

3. Визначити ступінь продукції аерококами антагоністично активних речовин неокислювальної природи, розробити методи їхнього виділення, поділу та ідентифікації.

4. Оцінити ефективність антагоністично активних речовин неокислювальної природи на моделях експериментальних інфекцій у тварин.

5. Розробити технологію одержання нового пробіотика, визначити оптимальні концентрації його складових: аерококів, продуктів їхньої життєдіяльності і синергійних хіміотерапевтичних препаратів з метою забезпечення високої антагоністичної активності у відношенні збудників гнійно-запальних процесів.

6. Визначити ефективність пробіотика А-бактерину в комплексі із синергійними хіміотерапевтичними препаратами при лікуванні і профілактиці гнійно-запальних захворювань.

Наукова новизна результатів дослідження. Доведено можливість створення пробіотика нового покоління на основі аерококів і нових компонентів, які забезпечують високу ефективність у боротьбі з гнійно-запальними захворюваннями. Установлена -гліцерофосфат оксидазна активність аерококів, що ініціює продукцію воденьпероксиду. Вперше визначена активуюча дія йодистих з'єднань на антагоністичну активність аерококів. Обґрунтовано можливість застосування аерококів в умовах відносного анаеробіозу. Доведено продукцію аерококами антагоністично активних речовин неокислювальної природи, розроблений метод їхнього виділення, проведена ідентифікація пептидів, молочної кислоти та ін. Розроблено нову технологію одержання комплексного нового пробіотика на основі аерококів, визначені оптимальні концентрації компонентів пробіотика. Доведена його ефективність на експериментальних моделях гнійно-запальних захворювань у тварин.

Практичне значення отриманих результатів. Підібрано компоненти для створення нового пробіотика на основі аерококів. Виділено, розділено та ідентифіковано раніше невідомі антагоністично активні екзопродукти в аерококів. Визначено вплив умов вирощування на антагоністичну активність аерококів, показана їх інгібуюча дія на анаероби й інші збудники гнійно-запальних інфекцій. Отримані результати стали основою звіту про доклінічні іспити нового пробіотика. Матеріали дисертації використовуються у Дніпропетровському державному університеті в навчальних програмах по мікробіології при читанні лекцій і проведенні практичних занять, присвячених нормальній мікрофлорі організму людини.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведений аналіз даних літератури з фізіологічних, біохімічних, антигенних і антагоністичних властивостей бактерій роду Aerococcus, а також зроблений огляд з сучасних пробіотичних препаратів і аспектів їхнього використання. Автором самостійно проведене вивчення аерококового екзогенного комплексу (АЕК), його антагоністичних властивостей і розроблена технологія одержання нового пробіотичного препарату, що включає аерококи, АЕК і синергійні хіміотерапевтичні препарати (йодид калію, оксолінієву кислоту та етоній). Самостійно досліджена ефективність нового пробіотика "in vitro" і "in vivo". Автор самостійно виконав статистичну обробку отриманих результатів, проаналізував їх і опублікував.

Апробація роботи. Основні положення дисертації повідомлені та обговорені на: міжнародній конференції “Стратегія і тактика боротьби з інфекційними хворобами”, Харків, 1998; науково-практичній конференції "Пробіотики XXI століття", Харків, 2000; Пленумі УНМТМЕП ім. Д.К.Заболотного, Одеса, 2000; міжнародній конференції “Стратегія і тактика застосування антисептиків у медицині", Вінниця, 2000; нараді-семінарі з актуальних проблем епідеміології, діагностики та профілактики інфекційних хвороб, Тернопіль, 2000; науково-практичних конференціях Дніпропетровського обласного товариства епідеміологів, мікробіологів і паразитологів, 1998, 1999, 2000.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 6 наукових праць, у тому числі 4 - у журналах, дві монографії (у співавторстві).

Обсяг і структура роботи. Робота викладена на 125 сторінках, включає вступ, огляд літератури, розділ матеріалів і методів досліджень, три глави власних досліджень, розділ аналізу й узагальнення отриманих результатів, висновки, список використаних літературних джерел (101 вітчизняних і 98 закордонних авторів). Робота ілюстрована 35 таблицями і 15 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали, методи й обсяг досліджень. Основний обсяг робіт виконано на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Дніпропетровської державної медичної академії, мікробіологічної лабораторії обласної санітарно-епідеміологічної станції м. Дніпропетровська, і в лабораторії протимікробних засобів Харківського науково-дослідницького інституту мікробіології й імунології ім.І.І.Мечникова. Дослідження ефективності А_бактерину в комплексі з "етоксо" і антисептиками, що містять йод, було проведено на базі обласної клінічної лікарні ім. І.І.Мечникова разом з к.м.н. Р.М.Молчановим і 2-ї міської лікарні м. Дніпропетровська разом з к.м.н. В.І.Чуйко.

Була вивчена біологічна активність 12 штамів аерококів. Перевірено їхню антагоністичну активність у відношенні збудників гнійно-запальних інфекцій (музейних культур, культур, виділених від хворих), 88 культур кандид, виділених при урогенітальних захворюваннях. Експериментальне (доклінічне) вивчення аерококового екзогенного антагоністичного комплексу (АЕК) для місцевого лікування гнійних ран проведено на 533 білих мишах, 30 кроликах.

Результати власних досліджень. На першому етапі вивчали розмноження аерококів і ступінь продукції ними водень пероксиду в умовах нестрогого анаеробіозу (40 мм рт.ст.) при посіві культури на м’ясо-пептонний бульйон, оскільки саме умови несуворого анаеробіозу найбільш характерні для порожнин організму, які сполучаються з зовнішнім середовищем.

Досліджувані аерококи відрізнялися різним рівнем продукції водень пероксиду. До групи С1 включені аерококи з підвищеним рівнем утворення водень пероксиду (2-3 мкМ); до групи С2 - аерококи зі зниженою здатністю до продукції Н2О2 (0,1-0,5 мкМ).

Аерококи групи С1 розмножувалися активно й в умовах нестрогого анаеробіозу, досягаючи кінцевої концентрації 2,3±0,3*106 (80% від контрольного посіву), виділяючи при цьому значні кількості водень пероксиду (1-1,5 мкМ), але завжди менше, ніж при нормальному парціальному тиску О2. На відміну від групи сильних продуцентів H2O2 на розмноження аерококів із групи слабких продуцентів H2O2 (С2) і утворення ними H2O2 умови обмеження доступу кисню практично не мали гнітючого впливу. Аерококи з групи С2 розмножувалися так само добре, як і в контрольних посівах 4,7±0,7*106, виділяючи при цьому водень пероксид майже в таких же кількостях, як і в умовах аеробіозу (0,1-0,5 мкМ).

Була вивчена антагоністична активність аерококів двох груп у відношенні тест-культури V. NAG 2568 в аеробних умовах і в умовах несуворого анаеробіозу (40 мм рт.ст.) (табл.1).

У культур аерококів групи С1, вирощених в умовах несуворого анаеробіозу, антагоністична активність трохи знижується. Про це свідчить зменшення діаметра зони затримки росту тест-мікроба. Він дорівнює 45,21,1 мм в анаеробних і 54,61,07 – в аеробних умовах. Розходження у величині зон антибактеріальної дії групи аерококів-міцних продуцентів H2O2 в аеробних і анаеробних умовах істотне ( p<0,01).

На антагоністичну активність аерококів із групи слабких продуцентів H2O2 (С2) несуворий анаеробіоз не робив впливу. Зони антибактеріальної дії культур, вирощених у даних умовах, були такими ж, як і при нормальному атмосферному тиску (діаметри зон дорівнювали відповідно 14,3 і 14,4 мм). Розходження у величині зон зазначеної групи аерококів (З2) у різних кисневих режимах несуттєві ( p>0,5).

Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що аерококи-антагоністи здатні розмножуватися і виділяти перекис водню і зберігати антагоністичну активність в умовах обмеженого доступу кисню.

Була уточнена схема утворення водень пероксиду в аерококів. До схеми, запропонованої Г.М.Кременчуцьким (1989) та Л.Г.Юргель (1997) була додана ділянка окислювання ?-гліцерофосфату з утворенням супероксидного радикала і водень пероксиду при одно- і двохелектронному відновленні О2 (рис.1).

Таблиця 1

Антагоністична активність культур аерококів-продуцентів H2O2,

Аерококи | Діаметри зон (мм) інгобування росту V.NAG при культивуванні в умовах: | Достовір-

ність відмінностей

група | № штаму | 760 мм рт.ст. | 40 мм рт.ст.

С1 | 8 | 45,20,8 | 32,60,7

20 | 53,21,2 | 45,01,3

167 | 60,31,0 | 45,51,3

182 | 60,61,5 | 46,91,7

190 | 58,10,9 | 47,51,3

193 | 44,81,0 | 40,60,6

195 | 47,01,0 | 42,60,8

196 | 62,21,1 | 54,20,9

197 | 60,41,2 | 52,41,2

M±m | 54,61,07 | 45,21,1 | p<0,01

С2 |

10 | 14,10,7 | 14,10,7

14 | 14,30,6 | 14,30,6

14а | 14,00,6 | 14,10,7

167а | 14,30,6 | 14,00,6

110 | 14,00,5 | 14,00,5

104 | 15,00,6 | 14,80,6

188 | 15,30,7 | 15,10,7

189 | 14,70,7 | 16,31,7

194 | 12,70,6 | 12,90,5

Мm | 14,30,6 | 14,40,73 | p0,5

Ми спробували встановити залежність антибактеріальної активності аерококів від вмісту в середовищі органічних і неорганічних сполук. Вивчалася залежність антагоністичної активності аерококів від вмісту в середовищі неорганічних сполук, які містять йод: йодиду калію, йодиду натрію, а також сумісна дія йодиду калію з крохмалем, дигідроксиацетоном, гліцерофосфатом; і органічних сполук, які містять йод: тироксину, ацетилхоліну-йод, бутирилхоліну-йод.

Також нами досліджувався вплив антисептиків, які містять йод: йодоформу та інших на антагоністичну активність аерококів. У якості тест-мікроорганізмів використовували штами: E.coli N 844, K.pneumoniae N 390, S.typhimurium N 866, S.flexneri, S.aureus N 209, Vibrio NAG P 6078, P.aeruginosa, C.albicans.

Як видно з даних, наведених у табл.2, при введенні в середовище МПА йодиду калію в концентраціях 10, 100 і 200 мкг/мл не спостерігається посилення антагоністичної активності аерококів у відношенні досліджуваних тест-мікробів. При концентрації йодиду калію в середовищі, що дорівнює 400 мкг/мл, значно зростає антагоністична активність у відношенні E.coli, K.pneumoniae, S.typhimurium, S.flexneri, S.aureus, Vibrio NAG, P.aeruginosa і C.albicans. Очевидно, відбувається взаємодія йодиду калію з водень пероксидом при участі пероксидази з утворенням більш сильного антагоністично активного продукту - гіпойодиду. Та ж закономірність спостерігалася при введенні в живильне середовище речовин, які містять йод, у тому числі антисептиків-йодофорів.

Досліджена чутливість аерококів до хіміопрепаратів, які широко використовуються в клінічній практиці для лікування інфекцій. Установлено, що існує ряд препаратів, до яких у аерококів є природна стійкість: амфотерицин, поліміксин, грамурін, хіноксидін, диоксидін, невиграмон, борна кислота, водень пероксид, димексид, етоній, хлорамін.

Таблиця 2

Вплив йодиду калію (KJ) на антагоністичну активність Aerococcus viridans №167.

У результаті скринінгу найбільш ефективних по відношенні до патогенної мікрофлори, хіміопрепаратів та антисептиків підібрана надійна антимікробна комбінація грамуріну і етонію ("етоксо"). В той же час дана комбінація не проявляє антимікробної дії щодо аерококів-компонентів А_бактерину, чим надана можливість одночасного застосування грамуріну і етонію з А-бактерином.

У процесі роботи з культурами аерококів, вирощеними на рідкому і щільному живильному середовищах, було встановлено, що в культуральних рідинах, у супернатантах при їхніх змивах із твердих живильних середовищ накопичувався екзопродукт, висолюваний при 70%-вому насиченні середовищ вмісту сульфатом амонію у вигляді пластівчастої маси. Пластівчаста маса володіє вираженою антагоністичною активністю у відношенні багатьох видів мікроорганізмів, у тому числі і у відношенні щодо грамнегативних патогенних і умовно-патогенних бактерій, зокрема, протеїв, шигел, сальмонел та ін.

Виявилося, що кип'ятіння і випарювання розчинів АЕК не впливало на їхні антагоністичні властивості, а при діалізі речовина з антагоністичними властивостями проникала через целофанову напівпроникну мембрану, що свідчило про його низькомолекулярний склад. Високий вміст АЕК виявлено також в зразках лікувально-профілактичного препарату А_бактерину. Амінокислотний склад АЕК позитивно зарядженого електродіалізату АЕК та виділеної активної фракції АЕК (АФ) (рис.2) визначався на автоматичному аналізаторі амінокислот ААА-881 /Мікротехніка, Прага/. У їхньому складі визначалися як вільні, так і зв'язані амінокислоти. Найбільша кількість амінокислот визначалася в АЕК, а найменша - в АФ. Зіставляючи концентрації зв'язаних амінокислот АЕК і АФ можна відзначити, що чотири амінокислоти: валін, фенілаланін, лізин і гістидін у зв'язаному виді переходять з АЕК в АФ з найменшим падінням концентрації. Антагоністична активність АЕК у відношенні чутливих тест-культур виявлялася в розведенні (1: 10000).

Була перевірена терапевтична цінність АЕК і його похідних при експериментальній стафілококовій і синьогнійній інфекції в безпородних білих мишей при підшкірному зараженні. Чітко виражені симптоми місцевого запалення (гіперемія, набряк тканин, ущільнення шкіри, наявність гною при розкритті) розвивалися в мишей, заражених S/aureus 209, на 2_гу__тю добу після зараження і зберігалися протягом 10-13 днів. 90 білим мишам вводилася підшкірно мінімальна доза стафілококу, що інфікує. З моменту зараження тварин починалося підшкірне введення АЕК електродіалізату “+” і АФ у дозі 1 ОД, і культури аерококів (2 млрд клітин на одне введення). Проводилося спостереження за часом появи місцевих симптомів хвороби й інтенсивністю їх розвитку. АЕФ, електродіалізат "+", АФ і аерококи, введені під шкіру, після введення інфекційної дози стафілококів, перешкоджали розвитку інфільтрату в порівнянні з контрольною групою.

Для експериментального дослідження впливу біопрепаратів А_бактерину, АЕК і антибактеріального комплексу "етоксо" у порівнянні з пробіотиками балізом і томіцидом на загоєння ран використовували модель гнійної урологічної рани, розробленої Р.М.Молчановим (1992), на білих пацюках лінії Wistar.

Аналіз отриманих результатів показав, що при використанні А_бактерину, АЕК і "етоксо" для місцевого лікування гнійних ран в експерименті спостерігається більш швидке загоєння ран, ніж у випадку застосування балізу та томіциду (у середньому на 5-6 днів).

Результати використання А-бактерину для лікування гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран показали, що для досягнення максимального антимікробного ефекту препарату необхідна попередня деконтамінація ран за допомогою розчину "етоксо". На початку протягом двох діб на рани хворих накладалися пов'язки, змочені в розчині "етоксо". Починаючи з третьої доби використовували пов'язки, змочені в розчині А_бактерину (10 доз

Рис 2. Хроматограма АФ АЕК штамів 167 та

167 VR. Біопроявлення V.NAG p-6078

Після застосування "етоксо" протягом двох діб у всіх випадках відзначали очищення ран, від гнійно-некротичних мас. При ускладненнях I і II ст. відзначалося зменшення гіперемії й інфільтрації у ділянці шва, та кількості серозно-гнійних виділень.

З початком застосування А-бактерину на 3-тю - 4-ту добу застосування препарату відбувалося повне очищення поверхні ран від гнійно-некротичного ексудату, поява соковитої грануляційної тканини в 20 хворих з ускладненнями I, II ст. На 5-ту добу очищення ран відбулося у 12 хворих з ускладненнями III ст. Очищення ран у хворих, котрі одержували традиційне лікування, відбулося лише на 8-му–9-ту добу. У пацієнтів, які одержували традиційне лікування, інфільтрати в ділянці ран зберігалися до 10-11-ї доби. У контрольній групі іноді ускладнення I ст. змінювалися II ст., що не спостерігалося в хворих, яких лікували А-бактерином.

Для мікробіологічного підтвердження колонізації ран аерококами, що входять до складу А-бактерину, робили висів раневого ексудату на селективно-індикаторне середовище (Г.М.Кременчуцький та співавт., 1989). Відзначено, що в 100% випадків після лікування А-бактерином аерококи з ран висівали до 7-ї доби після закінчення застосування препарату.

Отримані результати свідчать про доцільність комбінованого застосування "етоксо" і А-бактерину для лікування гнійних ран. При їхньому спільному використанні спостерігається не тільки виражене зниження патогенної мікрофлори в ранах, але і заселення раневої поверхні аерококами, що перешкоджають реінфікуванню рани.

У процесі комбінованого лікування гнійних ран "етоксо" і А_бактерин проводилось гістологічне дослідження біоптатів тканин з ран до лікування, на 3-тю, 5-ту, 7-му і 14-ту добу з початку застосування препаратів.

Патоморфологічні дослідження підтвердили наявність прискорення репаративних процесів у гнійній рані у хворих, які одержували комбіноване лікування - "етоксо" та А-бактерин, у порівнянні з такими у пацієнтів, які отримували традиційну терапію.

Дослідженнями встановлено, що представники роду Aerococcus колонізують слизову родових шляхів і зовнішніх статевих органів, маючи адгезію до піхвового епітелію. Це послужило підставою для використання А-бактерину в лікувально-профілактичних цілях у вагітних перед пологами з вогнищами урогенітальної інфекції і наявністю дисбіозу в біоценозі родових шляхів.

Нами запропонована можливість деконтамінації родових шляхів за допомогою антибактеріального комплексу "етоксо", що володіє селективною дією у відношенні умовно-патогенної мікрофлори, з наступним внесенням у піхву аерококів (деконтамінаційно-замісний метод (ДЗМ).

ДЗМ проводили у 30 вагітних жінок у термін 38-40 тижнів з вогнищами інфекції і наявністю декомпенсованих форм дисбіозу (2-га підгрупа). До 1-ї групи відносилися вагітні, котрі одержували традиційні методи профілактики. Контингенту вагітних (2-ї групи) із запальними захворюваннями сечовивідних шляхів після встановлення діагнозу і визначення чутливості виділених бактерій із сечі до антибактеріальних препаратів, санація сечовивідного тракту проводилася до етапу введення аерококів.

У породілей 2-ї підгрупи на початку післяпологового періоду в 1,5 раза зменшувалася частота дисбіозу у порівнянні з 10-ю добою санації перед родами, і до кінця спостереженого пуерперію зниження дисбіозу досягало 2,3 раза. При цьому в 3,5 раза зростала частота компенсованих форм дисбіозу, що до 5-6-ї доби зустрічалися в 5,5 разу частіше. Отримані дані вказують на поліпшення в стані мікробіоценозу піхви в породілей, санованих ДЗМ, за рахунок компенсованих форм дисбіозу, на відміну від групи вагітних, котрі одержували традиційні методи профілактики. Вивчення результатів санації родових шляхів у вагітних з УГІ і наявністю дисбіозів у мікробіоценозі піхви з використанням антибактеріального препарату "етоксо" і А-бактерину показало перевагу даного методу перед традиційними. Застосування препарату "етоксо" веде до прискореного очищення слизових від ПМ і УПМ, та прояви селективної дії його щодо сапрофітної мікрофлори, а застосування аерококів створює сприятливий мікробіологічний стан родових шляхів перед пологами з імуномодулючим ефектом, вираженим на місцевому рівні. Вказане веде до зниження інфекційного ризику розвитку запальних ускладнень у післяпологовому періоді у вагітних.

Була вивчена також чутливість до антибіотиків, А_бактерину і комплексу (А-бактерин, KJ, етоній) у 88 штамів кандид, вилучених від хворих з кандидозами різної локалізації. Встановлено, що найбільша антагоністична дія на кандиди притаманна комплексу А-бактерин, KJ, та етонія. Ефективність комплексу була підтверджена при лікуванні урогенітального кандидозу в 15 жінок.

Таким чином, використання аерококів у складі А-бактерину в комплексі з "етоксо", KJ і етонієм дозволяє ефективно боротися з гнійно-запальними захворюваннями різної локалізації і різного генезу.

В И С Н О В К И

1. Вивчені штами аерококів, у тому числі і виробничий штам № 167, зберігають фукцію продукції воденьпероксиду та антагоністичну активність в умовах відносного анаеробіозу (40 мм рт. ст.).

2. Виявлено ділянку додаткової продукції воденьпероксиду в аерококів, за рахунок окислювання ?-гліцерофосфату ?-гліцерофос–фатоксідазою з одно- і двоелектронним відновленням О2.

3. Установлено природну стійкість аерококів до антибактеріального комплексу "етоксо". Показано потенціючу дію "етоксо" на антагоністичну активність аерококів.

4. Антисептики, що містять йод, різко підсилюють антогоністичну активність аерококів, і розширюють спектр впливу щодо збунків гнійно-запальних захворювань і вже цим обумовлюють раціонального застосування їх в комплексі з А-бактерином.

5. У процесі життєдіяльності аерококи продукують складний екзокомплекс (АЕК) із широким спектром антагоністичної активності (починаючи з в розведення 1:10 000) щодо збудників гнійно-запальних хвороб. Окремо взятий АЕК високо ефективний при лікуванні експериментальних стафілококової, синьогнійної і сальмонельозної інфекцій.

6. Метод деконтамінаційно-замісної терапії при лікуванні гнійно-запальних інфекцій різної локалізації і різного генезу з використанням А_бактерину, "етоксо", KJ та етонію є більш ефективним, ніж методи стандартної терапії.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Свистун А.І., Риженко С.А., Федотов В.П. Актуальні проблеми епідеміології, діагностики, клінічних проявів захворювань, які передаються статевим шляхом у жінок, які страждають на запальні процеси сечостатевих органів//Український медичний альманах.-1999.-Том 2; № 1 (Додаток).-С.104-105

2. Волянський Ю.Л., Бабіч Є.М., Москаленко В.Ф., Васильїв М.В., Риженко С.А., Деркач С.А. та інші. Механизмы саморегуляции в микробиоценозах и новые аспекты профилактики менингококковой инфекции//Монографія.-Харків, 1999-279 с.

3. Риженко С.А., Свистун А.І., Федотов В.П. Клінічні особливості, діагностика і стан імунного статусу у вагітних, які страждають на урогенітальний кандидоз//Український медичний альманах.-1999.-Том 2; №1_С.85-86.

4. Головкін В.В., Риженко С.А., Свистун А.І., Свєташов О.М. Фармакотехнологічні аспекти розробки і дослідження вагінального гелю на основі гіалуронату цинку//Дерматовенерологія, косметологія, сексопатологія.-2000.-№1(3).-С.12-16

5. Кременчуцький Г.М., Риженко С.А., Волянський А.Ю., Молчанов Р.М.,Чуйко В.І. А-бактерін у лікуванні і профілактиці гнійно-запальних процесів:Монографія.-Дніпропетровськ: Пороги, 2000.-150 с.

6. Кременчуцький Г.М., Риженко С.А., Кошева І.П., Медінська О.М., Кулішенко С.Г., Шарун А.В. Дослідження антагоністичних метаболітів, продукованих Aerococcus viridans//Вісник Вінницького державного медичного університету.-2000.-Том 4; №2.- С.318-319.

АНОТАЦІЯ

Риженко С.А. Ефективність пробіотиків на тлі аерококів в боротьбі з гнійно-запальними захворюваннями. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія.- Харківський науково-дослідний інститут мікробіології та імунології ім І.І.Мечникова МОЗ України. Харків, 2000.

Дисертація присвячена оцінкі ефективності нових аерококових пробіотиків та продуктів їхньої життєдіяльності і синергідних хіміотерапевтичніх препаратів у боротьбі з гнійно-запальними захворюваннями. В роботі установлена закономірність продукції воденьпероксиду різними штамами аерококів і визначений ступінь його антагоністичного впливу на збудників гнійно-запальних процесів у залежності від умов культивування. Здійснено підбір хіміотерапевтичних препаратів і визначено їхні оптимальні дози, що підвищують антагоністичну дію аерококів у відношенні збудників гнійно-запальних процесів. Визначений ступінь продукції аерококами антагоністично активних речовин неокислювальної природи, розроблені методи їхнього виділення, поділи й ідентифікації. Оцінена ефективність антагоністично активних речовин неокислювальної природи на моделях експериментальних інфекцій у тварин.

Розроблена технологія одержання нового пробіотика, визначені оптимальні концентрації його складових: аерококів, продуктів їхньої життєдіяльності і сінергідних хіміотерапевтичних препаратів з метою забезпечення високої антагоністичної активності у відношенні збудників гнійно-запальних процесів. Визначена ефективність пробіотіка А-бактерину в комплексі із сінергідними хіміотерапевтичними препаратами при лікуванні і профілактиці гнійно-запальних захворювань. Доведена можливість створення пробіотика нового покоління на базі аерококів і нових компонентів, що забезпечують високу ефективність у боротьбі з гнійно-запальними захворюваннями. Установлена ?-гліцерофосфат оксідазна активність аерококів, що ініціює продукцію воденьпероксиду. Уперше визначена дія йодистих з'єднань, що активує антагоністичну активність аерококів. Обґрунтована можливість застосування аерококів в умовах відносного анаеробіозу. ефективність на експериментальних моделях гнійно-запальних захворювань у тварин.

Ключові слова: А-бактерин, пробіотики, аерококи, умовно-патогенні мікроорганізми, антагонізм, пероксид водню.

АННОТАЦИЯ

Риженко С.А. Эффективность пробиотиков на основе аерококков в борьбе с гнойно-воспалительными заболеваниями. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальностью 03.00.07 – микробиология.- Харьковский научно-исследовательский институт микробиологии и иммунологи им. И.И.Мечникова МЗ Украины.Харьков, 2000.

Диссертация посвящена оценке эффективности новых аэрококковых пробиотиков, продуктов их жизнедеятельности и синергидных химиотерапевтических препаратов в борьбе с гнойно-воспалительными заболеваниями.

Установлены закономерности продукции водородпероксида разными штаммами аэрококков и определена степень его антагонистического воздействия на возбудителей гнойно-воспалительных процессов в зависимости от условий выращивания.

Осуществлен подбор химиотерапевтических препаратов и определены их оптимальные дозы, повышающие антагонистическое действие аэрококков в отношении возбудителей гнойно-воспалительных процессов. Определена степень продукции аэрококками антагонистически активных веществ неокислительной природы, разработаны методы их выделения, разделения и идентификации. Оценена эффективность антагонистически активных веществ неокислительной природы на моделях экспериментальных инфекций у животных.

Разработана технология получения нового пробиотика, определены оптимальные концентрации его составляющих: аэрококков, продуктов их жизнедеятельности и синергидных химиотерапевтических препаратов с целью обеспечения высокой антагонистической активности в отношении возбудителей гнойно-воспалительных процессов. Определена эффективность пробиотика А-бактерина в комплексе с синергидными химиотерапевтическими препаратами при лечении и профилактике гнойно-воспалительных заболеваний.

Установлена ?-глицерофосфат оксидазная активность аэрококков, инициирующая продукцию водородпероксида. Впервые определено активирующее действие йодистых соединений на антагонистическую активность аэрококков. Обоснована возможность применения аэрококков в условиях относительного анаэробиоза. Подобраны компоненты для создания нового пробиотика на базе аэрококков.

Была изучена чувствительность к антибиотикам, А-бактерину и комплексу (А-бактерин, KJ, этоний) у 88 штаммов кандид, выделенных у больных с кандидозами разной локализации. Установлено, что наибольшее антагонистическое действие на кандиды оказывает комплекс (А-бактерин, KJ, этоний). Эффективность комплекса была подтверждена при лечении урогенитального кандидоза у 15 женщин.

Ключевые слова: А-бактерин, аэрококки, условно-патогенные бактерии, пробиотики, антагонизм, водородпероксид.

SUMMARY

Rigenko S.A. Efficiency of probiotics on a basis of aerococci in struggle with purulent - inflammatory diseases. - Manuscript.

The dissertation on obtaining of scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 03.00.07 - microbiology.- Research institute of microbiology and immunology named by I.I.Mechnikov, Kharkov, 2000.

The dissertation is devoted to an estimation of efficiency new probiotics from aerococci, products of their ability to live and synergic chemo-therapeutic preparations in struggle with purulent - inflammatory diseases.

The levels of production of hydrogen peroxide by different species of aerococci are established and the degree of its antagonistic influence on microorganisms induced purulently - inflammatory processes is determined depending on conditions of cultivation. The selection chemo-therapeutic preparations is carried out and their optimum dozes raising antagonistic action of aerococci concerning microorganisms induced purulent – inflammatory processes are determined. The degree of production by aerococci antagonistic substances of a not oxidizing nature is determined, the methods of their allocation, division and identification are developed. Efficiency antagonistic activity of substances of a not oxidizing nature on models of experimental infections at an animal is established.

The sensitivity to antibiotics, A-bacterinum and complex (A-bacterinum, KJ, ethonium) at 88 species of candids, allocated at the patients with candidosis of different localization was investigated. Is established, that the greatest antagonistic action on candids renders a complex (A-bacterinum, KJ, ethonium). The efficiency of a complex was confirmed at treatment of urogenous candidosis at 15 women.

Key words: A-bacterinum, aerococci, antagonism, hydrogen peroxide, conditional-pathogenic bacteria, probiotics.