Міністерство освіти і науки України

Харківська державна академія міського господарства

Разумовський Сергій Олександрович

УДК 332.1:[336.143+336.77]

Механізм регулювання бюджетно-кредитної діяльності регіону

в умовах підвищення рівня економічної самостійності

08.10.01 Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі економічної кібернетики Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Забродський В'ячеслав Адамович, завідувач кафедрою економічної кібернетики Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Тимофєєв Володимир Миколайович, завідувач кафедрою економічного аналізу та обліку Харківського державного політехнічного університету

кандидат економічних наук, доцент Дубровіна Надія Анатоліївна, доцент кафедри економічної кібернетики Харківського державного економічного університету

Провідна установа:

Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк)

Захист відбудеться 03.11.2000 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.089.01 при Харківській державній академії міського господарства за адресою: м. Харків, вул. Революції, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської державної академії міського господарства за адресою: м. Харків, вул. Революції, 12.

Автореферат розісланий 01.10.2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лелюк Н.Є.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективне функціонування та поступовий розвиток економіки регіону залежать від безлічі різнорідних чинників, дія яких найповніше виявляється в бюджеті як інструменті консолідації та розподілу фінансових засобів. Саме через бюджет можливо встановити як стан економіки регіону, так і перспективи її подальшого розвитку, тим більш що він багато в чому зумовлюється прийнятим бюджетом. Під час встановлення розміру бюджету, напрямків і пропорцій його використання необхідно виходити не тільки з економічної доцільності, але й соціально-політичної орієнтації суспільства. Сучасний етап становлення ринкових відносин характеризується жорстким впливом держави щодо регулювання економіки. Тому велике значення має вирішення проблеми науково обґрунтованого розподілу функцій між центральною та регіональною владами як умови підвищення динамізму проведення економічних перетворень.

Регіон як юридичний суб'єкт економічних відносин держави організує виробництво і реалізацію продукції, отримує прибуток і спрямовує його: на формування державного бюджету; утримання адміністративного апарату законотворчих, силових, оборонних, фіскальних структур; розвиток власної інфраструктури та соціальний захист населення. Проте реальне становище є таким, що левова частка отримуваного прибутку централізується, тобто регіони залишаються на голодному бюджетному "пайку". Особливо це є характерним для найбільш економічно розвинених регіонів. Таке становище визначене насамперед методологією, закладеною в діючих законодавчих поняттях про бюджети місцевого самоврядування (місцеві бюджети). Аналіз показує, що в сучасних умовах регіон може стати важливим елементом ринкових відносин лише за умови, що він буде власником усього сукупного виробленого продукту.

Для підвищення ролі регіонів у вирішенні економічних проблем варто істотно скорегувати систему оподаткування в частині збільшення обсягів фінансових надходжень до місцевих бюджетів за рахунок стабільних загальнодержавних податків. Таким чином, регіон буде мати можливість з достатнім ступенем вірогідності розрахувати доходну частину свого бюджету, не закладаючи в неї надії на субвенції з державного бюджету.

Економічний розвиток регіону, його виробнича та соціальна інфраструктури багато в чому залежать від того, наскільки будуть враховані чинники, що впливають на бюджет, як діють системи оподаткування і платежів, якою є система управління господарською діяльністю регіону. Наукове обґрунтування й вирішення цих проблем може ефективно здійснюватися з використанням методів економіко-математичного моделювання, що забезпечує можливість розрахунку варіантів та вибору оптимального рішення у питаннях соціально-економічного розвитку регіону.

У науковій і методичній літературі ці питання були відображено в працях вчених: С.Й.Вовканича, Ю.В.Гончарова, М.П.Дехтярчука, В.А.Забродського, С.М.Злупко, Т.С.Клебанової, К.М.Миско, И.В.Олейникова, В.М.Тимофєєва, О.В.Ткача, І.М.Ткачука, М.Г.Чумаченка. Разом з тим існує низка питань, що вимагають свого подальшого теоретичного обґрунтування і практичного вирішення на основі розробки механізмів формування регіонального бюджету з урахуванням динамічності діяльності регіону як суб'єкта кредитно-інвестиційної діяльності. Все це зумовило актуальність теми дослідження та її значення для розвитку економіки регіонів та України в цілому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у межах теми: "Принципи та правила регулювання відношень власності і оцінювання економічної безпеки" ДРО197И015922, що виконується за програмою Міністерства освіти і науки України і є складовою частиною планової теми дослідження "Розробити теоретичні основи побудови гнучких (адаптивних та самоорганізуючих) систем управління" (номер держрегістрації ДРО194И021394), що виконуються кафедрою економічної кібернетики Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є бюджетно-кредитна діяльність регіону на прикладі Харківської області.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є механізми регулювання бюджетно-кредитної діяльності регіону.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в підвищенні ефективності діяльності регіону в умовах розширення його економічної самостійності на основі теоретичного обґрунтування та розробки бюджетно-кредитного механізму з використанням економіко-математичних методів.

Для реалізації зазначеної мети в дисертаційній роботі було вирішено такі задачі:

· вивчення та узагальнення методологічних підходів до формування бюджетної та кредитної діяльності регіону;

· розробка механізмів оцінки фінансової стійкості регіону;

· розробка механізмів кредитно-інвестиційної діяльності регіону.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукова спадщина вітчизняних та закордонних вчених у галузі теорії регіонального управління і моделювання. У дисертаційній роботі використано наукові результати і передовий досвід в галузі економічного керування та економіко-математичного моделювання.

Наукова новизна результатів дослідження. Найбільш суттєві наукові результати, що одержані автором, такі:

· розроблено механізм формування доходної частини бюджету і модель, що враховує векторну дію бюджетних та позабюджетних коштів;

· розроблено механізм і модель формування видаткової частини бюджету з урахуванням особливостей кредитно-інвестиційної діяльності регіону в умовах підвищення рівня його економічної самостійності, що забезпечують можливість інтенсифікації соціально-економічного розвитку;

· розроблено систему показників та алгоритм комплексної оцінки, що надає можливість ефективного контролю фінансової стійкості регіону.

Практичне значення результатів дослідження. Реалізація отриманих наукових результатів дозволяє методологічно обґрунтувати поняття регіональної економіки як цілісної системи закономірностей, зв'язків і пропорцій на адміністративно й економічно обмеженій території. Сформульовано методологічні підходи, що забезпечують можливість розвитку теоретичних основ розрахунків в галузі бюджетно-кредитної діяльності регіону в умовах розширення меж його економічної самостійності.

Запропонований підхід до регіону як до бази виробничо-господарської та соціальної сфер держави дозволить підвищити якість процесів у контурі управління, більш ефективно використовувати управлінський ресурс. Розроблені моделі та механізми формування доходної та видаткової частин бюджету, а також система показників та алгоритм комплексної оцінки фінансової стійкості регіону нададуть можливість вибору оптимального шляху розвитку регіону без суттєвих матеріальних витрат.

Розроблені заходи і пропозиції було застосовано під час розробки Північно-Східним науковим центром НАН України регіональної комплексної програми соціально-економічного розвитку Харківської області до 2010 р. (розділ 4 "Стратегія економічного розвитку"). Впровадження результатів підтверджено документально.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, висновки та пропозиції автора доповідалися і були схвалені на постійно діючому семінарі "Застосування математичних методів в економічних дослідженнях. Надійність, якість і адаптація АСУ", що діє в рамках Ради по проблемі "Кібернетика" НАН України (1998, 1999, 2000 рр.). Основні результати роботи доповідалися на науково-практичних конференціях: "Актуальні проблеми регіонального науково-технічного розвитку", м. Харків, 15-16 травня 1997 р.; "Наука і соціальні проблеми суспільства", м. Харків, 18-19 червня 1998 р.

Публікації результатів дослідження. За темою дисертації опубліковано 10 робіт загальним обсягом 2,66 ум.- друк. арк., з яких 2,26 ум.- друк. арк. належать особисто автору.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновку й додатків. Основний текст роботи займає 152 сторінки машинописного тексту, містить 30 малюнків, 5 таблиць, більш 110 формул. Список використаних джерел становить 90 назв. Робота містить 2 додатки на 24 сторінках з 7 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ дисертаційної роботи - "Аналіз бюджетно-кредитної діяльності регіону" - складається з трьох підрозділів: "Методи формування і регулювання бюджетної політики"; "Аналіз бюджетної діяльності регіону"; "Концептуальні основи бюджетно-кредитної діяльності регіону в умовах підвищення економічної самостійності".

У першому розділі проведено аналіз поточного соціально-економічного положення України в аспекті його впливу на характер економічних відносин в межах регіону. Розглянуто методи формування і регулювання бюджетної сфери регіону, розглянуто і проаналізовано концептуальні основи бюджетно-кредитної діяльності регіону в умовах розширення економічної самостійності.

Структура доходів і витрат регіону багато в чому залежить від існуючого економічного устрою і закріплених за ним регулюючих функцій. Залежно від ступеня делегування прав щодо управління бюджетним фінансуванням можна судити про рівень децентралізації влади. Вибір оптимального індексу централізації за умови збереження державної цілісності є однією з важливих задач розвитку української економіки.

Держава дотепер не наділила регіональні органи управління правами користування реальними джерелами доходів. Таким чином, держава додержується політики "загального казана". Отже теоретично самостійні регіони цілком залежать від фінансування, що розподіляється державою. При цьому механізм розподілу має досить політизований характер, що дуже згубно відбивається на діяльності найбільш економічно розвинених регіонів. Наслідком вищезазначеного є те, що регіони під час планування не можуть передбачити обсяг субвенцій з державного бюджету, внаслідок чого в регіональні бюджети закладаються нереальні рівні фінансування. Якби регіони заздалегідь і з достатнім ступенем вірогідності знали обсяги субвенцій, можна було б раціональніше планувати видаткову частину і таким чином значно зменшити загальний дефіцит бюджету.

У роботі розглянуто взаємозв'язок бюджетних і позабюджетних фондів (останні, як правило, при розробці бюджету регіону не плануються в конкретних обсягах). Разом з тим вони виступають істотним додатковим джерелом розвитку регіону. Об'єднання коштів підприємств і місцевих бюджетів для розвитку позабюджетних територіальних фондів економічного та соціального розвитку може дати істотний економічний ефект.

Значну увагу приділено аналізу доходної частини регіонального бюджету. На прикладі бюджету Харківського регіону показана висока динамічність його структури як по основних видах доходних надходжень (мал. 1), так і в цілому. Аналіз нестабільної структури основних джерел формування доходної частини регіонального бюджету підтверджує необхідність детального дослідження їхніх динамічних характеристик.

Таким чином, при формуванні доходної частини бюджету приділяється недостатньо уваги проблемі утворення й встановлення оптимального складу джерел регіонального доходу, не вивчається питання дослідження динамічних характеристик джерел регіонального доходу.

Аналіз основних напрямків витрат також свідчить про дуже серйозні структурні диспропорції видаткової частини регіонального бюджету (мал. 2).

Мал. 1. Питома вага основних податкових джерел доходу

бюджету Харківського регіону в 1995-1999 рр.

Мал. 2. Питома вага основних напрямків витрат

бюджетних коштів Харківського регіону в 1995 - 1999 рр.

У цілому аналогічна ситуація має місце у всіх (особливо в економічно розвинених) регіонах України.

У роботі визначено підходи до забезпечення раціонального рівня централізації та децентралізації управління в межах єдиної соціогосподарчої системи регіону. Це досягається за рахунок усталених економічних відносин, що встановлюють самостійність регіональних ланок народногосподарського комплексу з цілеспрямованою координуючою функцією останнього.

Автономізація економіки регіонів можлива лише за перерозподілом функцій, прав і обов'язків між центральними і регіональними органами влади за всіма аспектами діяльності, визначеними для регіону. А це наочно показує: головні проблеми, пов'язані з підвищенням рівня життя населення регіону, ефективності його господарювання і розвитку інфраструктури, стають в основному проблемами самого регіону. Саме на вирішення цих проблем націлено бюджетно-кредитну діяльність регіону в умовах його автономізації.

Як наслідок виникає проблема встановлення оптимального співвідношення державного координуючого управління і регіонального самоврядування. Це пояснюється тим, що при наявності того самого об'єкта (регіону) потрібно таке розмежування в рамках регіональної діяльності, при якому самоврядування забезпечувало б реалізацію локальних (регіональних) інтересів населення регіону, а координація – участь його в реалізації глобальних загальнодержавних інтересів.

При визначенні якості критеріїв самоврядування доцільно використовувати умови й показники, що відображають організаційний аспект, і показники, що характеризують динаміку господарської діяльності. Вважаємо за доцільне запропонувати наступні умови:

· ступінь координованості регіональних і центральних органів влади;

· виборність усього складу регіональних органів влади на широких демократичних засадах;

· регулярність змінюваності й звітності регіональних органів влади, їх звітність перед виборцями.

Глобальним критерієм якості процесу управління на будь-якому ієрархічному рівні (держава, регіон) є рівень добробуту населення.

Для забезпечення економічної самостійності регіону його бюджетна діяльність має бути спрямованою не тільки на поширення складу джерел доходної частини бюджету, але й на організацію кредитної й інвестиційної діяльності в регіоні.

Таким чином, запропонована концепція регулювання бюджетно-кредитної діяльності регіону в умовах підвищення рівня його економічної самостійності базується на чіткому визначенні організаційно-економічних відносин суб'єктів діяльності як з регіональними, так і з загальнодержавними органами керування. Системно-аналітичний підхід до процесів регулювання бюджетно-кредитної діяльності регіону дозволить показати всю гаму питань не тільки тактичного, але й перспективного розвитку регіону.

Другий розділ дисертаційної роботи – "Формування доходної частини бюджету в умовах підвищення економічної самостійності регіону" – складається з п'яти підрозділів: "Класифікація джерел регіонального доходу на основі їх динамічних характеристик", "Дослідження елементної бази джерел регіонального доходу", "Описання схеми формування складу джерел доходної частини бюджету", "Модель і спосіб рішення задачі формування доходної частини регіонального бюджету", "Доход і фінансові ресурси регіону".

У розділі наведено новий підхід до вирішення питань установлення складу джерел регіонального доходу і їх раціональної структури за вагомістю внесків у доход. Джерела доходу запропоновано класифікувати базуючись на урахуванні динамічних характеристик:

1. тривалої дії;

2. короткочасної дії:

2.1. власне короткочасної дії;

2.2. повторно-короткочасної дії;

3. імпульсної дії:

3.1. імпульсної дії у фіксовані моменти часу;

3.2. імпульсної дії в довільні моменти часу.

Проведено дослідження динамічних характеристик джерел регіонального доходу на основі вивчення елементної бази джерел, що являє собою об'єкти з їх сукупною результативною дією, наведено їх формалізований опис. Це надало можливість розробити схему формування найбільш вагомих джерел регіонального доходу, що базується на функціях їх ранжирування. Проведений аналіз прибутку дозволив зробити висновки щодо необхідності диференціації перерозподілу рівнів рентабельності по галузях та підгалузях з урахуванням показників їх порівняльного значення для кінцевих результатів діяльності.

Запропонована схема формування складу джерел регіонального доходу з урахуванням їх динамічних характеристик, що мають утворити портфель джерел регіонального доходу, наведена на малюнку 3. Дія цієї схеми така. Спочатку висувається гіпотеза щодо можливого джерела регіонального доходу. Гіпотеза базується на встановленні критерію та аналізу структури регіонального бюджету, в результаті чого забезпечується можливість впливати на процес формування доходної частини бюджету. Потім у відповідності зі схемою здійснюється добір джерел регіонального доходу.

Мал. 3. Схема формування джерел регіонального доходу

При формуванні складу джерел доходної частини бюджету здійснюється оцінка кожного з них з точки зору його перспективності і стабільності. Такий підхід дозволяє розділити джерела доходної частини бюджету на дві групи: стратегічні, що забезпечують перспективи економічного розвитку регіону, і тактичні, що гарантують надходження коштів для рішення найближчих короткострокових завдань.

У результаті для кожного конкретного періоду формується склад джерел доходної частини бюджету, що відповідає тактичним і стратегічним завданням регіональної діяльності. Критерієм включення доходу до складу джерел є його визначеність, чому насамперед має сприяти формування механізмів розрахунку надходжень у доходну частину бюджету.

У роботі розроблені механізм і економіко-математична модель задачі формування доходної частини регіонального бюджету. Під час побудови моделі розглянуто монорегіональну ситуацію, при якій склад джерел регіонального доходу є фіксованим протягом деякого к-го періоду, тобто Jn={і}. Наприклад, Jk – банківський капітал, трудові ресурси, промисловий потенціал, природні ресурси тощо. Для кожного джерела i регіонального доходу встановлюється деяка сукупність заходів Ji. При цьому один і той же захід може здійснюватися відносно різних джерел, наприклад політика кредитування банками промислових і будівельних організацій, політика кредитування сільського господарства. Немає обмежень на зв'язок цього заходу з формуванням регіонального доходу.

У результаті приходимо до відповідності типу "джерела доходів – заходи", яку можна представити матрицею:

Матриця відповідностей, "зважена" кількістю заходів, що застосовуються до джерел доходів, і буде характеризувати "структуру" залучених джерел для формування регіонального доходу.

Як критерій при вирішенні задачі розглянемо максимізацію "чистого" доходу регіону, тобто максимізацію тієї його частини, що залишається після вилучення із загальної величини доходів від усіх джерел суми усіх витрат на здійснення заходів щодо їхнього залучення за даний період. Критерій має вигляд:

,

де Т – число підперіодів, що складають плановий період;

(xi1,…,xin,yit) – загальний доход від і-го джерела в t-му періоді;

rijt – величина витрат на здійснення j-го заходу для залучення і-го джерела з метою формування доходів регіону в t-му періоді;

xijt – кількість заходів j-го виду, застосованих до джерела i у період t для одержання доходу,

yit – лічильник, yit=1, якщо джерело i у даному періоді t включено до складу джерел доходів; yit=0 – у протилежному випадку.

Перша група обмежень моделі відображає визначений рівень ефективності заходів, що мають місце у відповідних підперіодах:

,

де Kit – припустима границя застосування всіх заходів до і-го джерела доходів у підперіоді t.

– обсяг фінансових засобів, що планується залучити до

бюджету району з і-го джерела в t-му періоді;

Друга група обмежень моделі пов'язана з обмеженістю коштів, що виділяються за кошторисом на t-й підперіод:

,

де Zt – планований обсяг витрат за кошторисом бюджету регіону на проведення заходів при утворенні джерел доходу в t-му періоді.

Вирішення наведеної задачі формування доходної частини регіонального бюджету базується на послідовному переході від багатоіндексної до одноіндексної задачі, для якої застосовуються метод лінійного програмування. Далі надана економічна інтерпретація різних варіантів рішення задачі.

Встановлено особливості формування фінансових ресурсів регіону, облік яких дозволяє більш обґрунтовано визначити сукупність джерел і встановити обсяги ресурсів за ступенем важливості їхньої участі у формуванні бюджету регіону.

Запропонований підхід, основу якого становить комплекс моделей, розроблених за допомогою методів економіко-математичного моделювання, дозволяє якісно поліпшити механізм формування доходної частини бюджету регіону в умовах поширення його економічної самостійності.

Третій розділ дисертаційної роботи – "Механізм формування видаткової частини бюджету й інвестування в умовах автономізації діяльності регіону" – складається з чотирьох підрозділів: "Особливості формування видаткової частини бюджету регіону", "Метод оцінки фінансового стану регіону", "Опис механізму розподілу регіонального доходу", "Механізм кредитно-інвестиційної діяльності регіону".

Здійснений аналіз фінансової стійкості регіону дозволив визначити особливості формування видаткової частини його бюджету. Це надало можливість розробити механізм розподілу регіонального доходу, який при використанні оцінки пріоритетності напрямків споживання і розвитку дозволяє визначити обсяги бюджетних ресурсів, необхідних для реалізації функцій споживання і розвитку.

Однією з основних задач цього механізму є забезпечення збалансованості витрат і надходжень. Розробка збалансованого регіонального доходу і його розподілу наведена на малюнку 4.

Мал.4. Схема збалансованості регіонального доходу і його розподілу

Рівень забезпеченості регіону необхідними коштами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків обумовлює його фінансове становище. Останнє може характеризуватися як стійке (нормальне) і як хибке (незадовільне).

Регіональна економіка фінансово стійка тільки в тому випадку, коли незначна зміна будь-якого з її параметрів (соціального, політичного, економічного) не призводить до дестабілізації соціально-економічного життя в цілому.

Оцінити фінансову стійкість можливо використовуючи запропоновану в роботі систему показників, які доцільно розглядати протягом декількох звітних періодів. Послідовність задач, які потрібно вирішити при оцінці фінансової стійкості регіону, наведено на малюнку 5.

Необхідно також визначити, за рахунок яких засобів (власних коштів підприємств, місцевого бюджету, кредитної системи, державних коштів) здійснюється виробниче накопичення; за рахунок яких коштів створюється невиробниче накопичення; що саме є джерелами доходів невиробничої сфери, населення, регіонального бюджету; наскільки для даного регіону важливе значення зовнішніх зв'язків.

Мал. 5. Послідовність розрахунків

при оцінці фінансового становища регіону

Для комплексної оцінки фінансової стійкості в роботі запропоновано економіко-математичну модель, яка містить рівняння, що формалізують наступне:

1. Баланс продукції.

2. Баланс основних виробничих фондів.

3. Невиробничі капіталовкладення.

4. Ввіз.

5. Ресурси виробничого накопичення.

6. Ресурси невиробничого накопичення.

7. Невиробнича сфера.

8. Місцевий бюджет.

9. Кошти фінансово-кредитної системи, що витрачаються на території даного регіону.

10. Абсолютна величина додаткових коштів, необхідних для нормального функціонування регіональної економіки.

11. Ресурси фінансово-кредитної системи, що витрачаються на території регіону.

12. Невиробниче споживання, яке підрозділяється на особисте і громадське.

13. Доходи місцевого бюджету і населення, виходячи із заданої економічної політики.

14. Доходи населення.

Шуканими в моделі є: обсяги продукції за галузями виробництва; обсяг чистих капіталовкладень за галузями; загальна величина відшкодування вибуття основних фондів; сумарні капіталовкладення в невиробничу сферу; обсяг ввозу продукції за галузями; доходи і витрати місцевого бюджету; фінансування виробничих накопичень за галузями за рахунок фінансово-кредитної системи; доходи і витрати населення; доходи і витрати невиробничої сфери; фінансування невиробничих накопичень за рахунок фінансово-кредитної системи; фінансування невиробничої сфери за рахунок фінансово-кредитної системи; кошти фінансово-кредитної системи, що спрямовуються на покриття відсутніх коштів місцевого бюджету; виплати населенню із держбюджету і фінансово-кредитної системи; сальдо зовнішніх зв'язків; доходи і витрати фінансово-кредитної системи в даному економічному районі.

Рішення системи рівнянь дозволяє одержати оптимальний з точки зору обраних пріоритетів варіант розподілу бюджету. За допомогою наведеної моделі здійснюється аналіз можливості реалізації плану розподілу регіонального доходу, і у випадку виявлення більшої дисбалансованості, чим нормативна, вносяться коректування в систему пріоритетів розподілу джерел формування доходу.

Таким чином, оцінка фінансового стану регіону дозволяє встановити основні відхилення і шляхи стабілізації бюджетної діяльності регіону та його економічного розвитку в цілому.

ВИСНОВКи

Найважливішою функцією регіональних органів влади в аспекті соціально-економічного розвитку регіону є забезпечення комплексного збалансованого розвитку виробничої та невиробничої сфер господарства на підвідомчій території. Основні ресурси розвитку соціальної інфраструктури й виробництва перебувають у розпорядженні безпосередньо регіону як юридичної особи, а також підприємств, що знаходяться в даному регіоні. Пряма залежність соціального розвитку регіону від ефективності виробничої та господарської діяльності формує в кожного жителя регіону почуття хазяїна, стимулює його діяльність.

Вирішення проблеми бюджетної діяльності регіонів у період переходу від централізованої командно-адміністративної системи до економічної системи, що базується на ринкових механізмах і завдяки якій збільшується економічна самостійність регіонів, вимагає іншого підходу до забезпечення життєдіяльності регіонів і більшої відповідальності регіональних органів влади.

Згідно з новим підходом бюджет регіону має розглядатися в аспекті наступних складових частин: власний регіональний бюджет; розподільний бюджет.

При перенесенні поняття місцевого самоврядування на регіональний рівень природно виникає необхідність у включенні регіону в господарську діяльність. При цьому обов'язковими є умови роботи з різними фондами нагромадження, які зумовлюють діяльність регіону стосовно засобів, що входять у власність регіону, і стосовно засобів інших форм власності, виступаючи як інвестиційний фонд із кредитними функціями.

Змінюються й аспекти участі регіону в регулюванні суспільного і навіть особистого споживання. У цьому випадку регіональні органи влади повинні у своїй діяльності орієнтуватися на нормативно-цільовий метод, основу якого становить нормативний підхід. У цьому зв'язку необхідно по кожній статті витрат формувати асортимент, в розрізі якого визначати нормативи. Саме нормативний підхід був покладений в основу модельного дослідження в запропонованій роботі.

В цілому у дисертаційній роботі поставлено й вирішено задачі, що обґрунтовують необхідність нових підходів до регулювання бюджетно-кредитної діяльності в регіоні та розкривають сутність цієї проблеми. Проведений аналіз дозволив виявити слабкі сторони цієї діяльності й обумовив створення концепції бюджетно-кредитної діяльності в регіоні. Концепція регулювання сформульована щодо умов підвищення рівня економічної самостійності регіону. На цій підставі розроблено механізм формування доходної частини бюджету регіону на основі глибокого дослідження динамічних характеристик і оцінювання джерел регіонального доходу. Запропоновано механізм участі регіону у формуванні не тільки бюджету функціонування, але й бюджету розвитку регіону. Весь зазначений комплекс досліджень надає можливість по-новому розглядати діяльність регіону в умовах підвищення рівня його економічної самостійності.

СПИСОК ОПУБЛИКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Разумовский С. Структуризация организационно–экономических систем в решении социальных проблем общества // Вісн. Харк. держ. ун-ту.– 1998.– № 414.– С. 53-55.

2. Разумовский С. Имитационное моделирование как метод получения оценки финансового состояния региона // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. Екон. сер.– 1999.– № 457. – С. 164-169.

3. Разумовский С. Расходная часть бюджета: особенности формирования // Вестн. Харьк. гос. политехн. ун-та.– 2000.– № 94.– С. 215-218.

4. Разумовский С. Модель кредитно–инвестиционной деятельности региона // Вестн. Харьк. гос. политехн. ун-та.– 1999.– № 90.– С. 221-225.

5. Разумовский С. Бюджет: методы формирования и регулирования // Бизнес Информ. – 1999.– № 15-16. – С. 29-31.

6. Разумовский С. Автономизация региона в контексте рационального уровня децентрализации бюджетно–кредитной деятельности // Регион: проблемы и перспективы.– 1999.– № 1. – С. 34-35.

7. Разумовский С. Методологические основы анализа финансово-кредитной деятельности региона // Регион: проблемы и перспективы.– 1999.– № 4. – С. 40-42.

8. Разумовский С. Проблемы формирования финансовых ресурсов региона // Вестн. международ. славянск. ун-та г. Харьков. Сер. Экономика. – 1999.– Т. II.– № 5.– С. 36-38.

9. Разумовский С., Перчик Е., Фрыдынский В. Риски коммерчес-кого проекта. // Бизнес Информ. – 1997.– № 11. – С. 35-39.

10. Разумовский С. Финансово-промышленные группы в регионе // Актуальні проблеми регіонального науково-технічного розвитку: Труди наук.-практ. конф. (Харків, 15-16 травня 1997 р.). – Х.: ХАРПНТЭИ, 1997. – С. 143-147.

АНОТАЦІЇ

Разумовський С.О. Механізм регулювання бюджетно-кредитної діяльності регіону в умовах підвищення рівня економічної самостійності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2000.

Захищаються результати теоретичних досліджень і розроблені методологічні основи підвищення ефективності бюджетно-кредитної діяльності регіону в умовах підвищення рівня його економічної самостійності. Наведено класифікацію динамічних характеристик джерел регіонального доходу. Розроблено механізм формування доходної частини бюджету регіону. Запропоновано систему показників для оцінки і прогнозування фінансового стану регіону. Наведено математичну модель задачі розподілу регіонального доходу. Розроблено механізм бюджетно-кредитної діяльності в регіоні. Здійснені дослідження надають можливість по-новому розглядати діяльність регіону в умовах підвищення рівня його економічної самостійності.

Ключові слова: бюджет регіону, кредит, інвестиції, математичне моделювання, джерела регіонального доходу.

Razumovsky S.A. The Mechanism of budgetary-credit activity regulation of the region in conditions of increasing of level economic independence. - Manuscript.

Thesis for receiving scientific degree of Economic Sciences on speciality 08.10.01 – Distribution of productive forces and regional economy. – Kharkov national university named by Karazin, Kharkov, 2000.

The results of basic researches and developed methodological bases of increasing the efficiency budgetary-credit region's activity in conditions of increasing the economical independence level are defended. The classification of the regional income's sources based on their dynamical features is present. The mechanism of the formation a region's budget revenue is developed. The system of factors for estimation and predicting a region's financial condition is offered. The mathematical model the regional income distribution is given. The research activities that have been made in this thesis give the new opportunity to look from another point of view at the region's activity in condition of increasing the economical independence level.

The key words: budget of region, credit, investments, mathematical modelling, sources of regional income.

Разумовский С.А. Механизм регулирования бюджетно-кредитной деятельности региона в условиях повышения уровня экономической самостоятельности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 – размещение производительных сил и региональная экономика. – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2000.

Защищаются результаты теоретических исследований и разработанные методологические основы повышения эффективности бюджетно-кредитной деятельности региона в условиях повышения уровня его экономической самостоятельности.

В работе детально исследована элементная база и схема формирования источников регионального дохода. Предложен оригинальный подход и на его основе дана классификация динамических характеристик источников регионального дохода. Разработан механизм формирования доходной части бюджета региона на основе глубокого исследования динамических характеристик и оценивания источников регионального дохода. Предложена система показателей для оценки и прогнозирования финансового состояния региона. Приведена математическая модель задачи распределения регионального дохода. В диссертационной работе поставлены и решены задачи, обосновывающие необходимость регулирования бюджетно-кредитной деятельности в регионе и раскрывающие сущность этой проблемы. Проведенный анализ позволил выявить слабые стороны этой деятельности и обусловил создание механизма бюджетно-кредитной деятельности в регионе. Предложен механизм участия региона в формировании не только бюджета функционирования, но и бюджета развития региона. Концепция регулирования сформулирована относительно условий повышения уровня экономической самостоятельности региона.

Проведенные исследования дают возможность по-новому взглянуть на деятельность региона в условиях повышения уровня его экономической самостоятельности.

Ключевые слова: бюджет региона, оценка финансового состояния, кредит, инвестиции, математическое моделирование, источники доходов.