Київський державний лінгвістичний університет

СЛАВОВА Людмила Леонардівна

УДК 802.0.563+801.3

ТИПОЛОГІЯ КОМУНІКАТИВНИХ НЕВДАЧ

(на матеріалі сучасного англійського мовлення)

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КИЇВ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент

Левицький Андрій Едуардович,

Житомирський державний педагогічний

університет імені Івана Франка,

проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Старикова Олена Миколаївна,

кафедра англійської філології

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка,

професор

кандидат філологічних наук

Бунь Оксана Андріївна,

кафедра англійської філології

Дрогобицького державного педагогічного

університету імені Івана Франка,

доцент

Провідна установа: Одеський державний університет

ім. І. І. Мечникова,

кафедра лексикології та стилістики

англійської мови, Міністерство освіти

і науки України, м. Одеса

Захист відбудеться 21.12.2000 р. о12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03680 МСП, м. Київ, вул.Червоноармійська, 73)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету

Автореферат розісланий 20 листопада 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А. А. Калита

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У сучасному мовознавстві спостерігається загальний інтерес до вивчення комунікативної природи мови (В. В. Богданов, Б. Ю. Городецький, О. А. Земська, Є. В. Клюєв, О. С. Кубрякова, О. В. Кукушкіна, М. Нистранд, Т. М. Ушакова, Н. І. Формановська, Н. Хомський та ін.). Предметом дослідження є "мова в дії", оскільки мова – це не замкнута, самодостатня й саморегулююча система, що існує "в собі та для себе".

Мова вкраплюється в мовлення не як цілісна структура, а фрагментарно, окремими складовими елементами, що підбираються згідно потребам повідомлення та отримують у мовленні специфічну форму (С. Д. Кацнельсон). Мова й мовлення нерозривно пов'язані між собою і можуть розглядатись як два взаємопов'язані складники того самого ж явища – мовленнєвої діяльності, виступаючи її передумовами.

Кожний акт комунікації передбачає наявність слухача і мовця, між якими існує комунікативний контакт, і яких об'єднують певні обставини спілкування. Спілкування – це взаємодія мовця і слухача, яка супроводжується активним чергуванням їх ролей. У більшості випадків основною метою мовленнєвої діяльності є передача необхідної інформації у процесі міжособового спілкування (О. М. Мороховський). Мета мовця - це передача інформації, а слухача – її сприйняття та адекватне розуміння. Щоб уникнути непорозуміння, співрозмовникам необхідно дотримуватись основних принципів, які забезпечують успішність комунікації. Невдале продукування висловлювання або неадекватне сприйняття та помилкове розуміння інформації приводять до комунікативних невдач.

Комунікативна невдача (КН) – це збій у спілкуванні через повне або часткове нерозуміння комунікативними партнерами мовленнєвого повідомлення (О. А. Земська). Над проблемою порушення акту комунікації працювали такі вчені, як П. Коен, Б. Грош, М. Рінгл, Б. Брюс (аналіз комунікативних невдач у сфері наукового інтелекту), Б.А. Гудман (огляд комунікативних невдач, пов'язаних з ідентифікацією референта), Б. Ю. Городецький (згрупування комунікативних невдач за їх джерелами та наслідками), О. А. Земська (класифікація комунікативних невдач на матеріалі російської мови).

Значну увагу лінгвістів привертають проблеми дослідження мовлення, комунікативних актів, міжособистісного та міжкультурного спілкування (див. праці В. В. Богданова, Є. М. Верещагіна, О. Я. Гойхмана, О. А. Земської, Г. Г. Кларка, Д. М. Мальца та ін.). Проте ці проблеми не є остаточно вирішеними а, отже, потребують подальшого дослідження. Серед недостатньо вивчених аспектів мовленнєвої діяльності виділяється теорія порушення акту комунікації, тобто, появи невдач у процесі передачі інформації, коли з причин як лінгвістичного, так і нелінгвістичного характеру співрозмовники не досягають своєї мети. Саме класифікації різних типів КН і дослідженню причин, що їх викликають, присвячується робота "Типологія комунікативних невдач (на матеріалі сучасного англійського мовлення)”.

Актуальність теми даної дисертації визначається спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення проблем теорії комунікації в системно-мовному, паралінгвістичному та когнітивному аспектах. Створення типології КН є актуальним, оскільки дає змогу дослідити проблему виникнення порушень акту комунікації в сучасному англійському мовленні та причин, які до цього приводять. Застосування результатів дослідження сприятиме запобіганню проблем, пов'язаних з непорозумінням між комунікантами у процесі спілкування.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах комплексної теми "Проблеми дослідження словникового складу сучасної англійської мови", яка розробляється кафедрами англійської мови й англійської філології Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка (тема затверджена на засіданні ради Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка 23 лютого 1998 року, протокол №7).

Метою даного дослідження є встановлення типології способів вираження комунікативних невдач шляхом виявлення та систематизація причин, що до них приводять.

Для досягнення цієї мети в роботі вирішується ряд конкретних задач: 

визначення передумов успішної комунікації; 

встановлення ролі комунікантів у забезпеченні успішного процесу спілкування; 

виділення специфічних для сучасного англійського мовлення типів КН мовного, мовленнєвого та лінгвокогнітивного характеру; 

визначення таксономії КН, викликаних паралінгвістичними факторами.

Об'єктом дослідження є порушення успішності акту комунікації, що спричиняються як лінгвістичними, так і паралінгвістичними факторами.

Предметом дослідження є регулярні КН у сучасній англійській мові та причини їх виникнення.

Дослідження носить синхронний характер. Використані в роботі методи дослідження визначаються її метою та задачами. На основі методів індукції та дедукції встановлено й систематизовано причини, що приводять до КН. Під час визначення характеру помилок, які були допущені на рівні висловлювання, використано контекстуальний аналіз. Компонентний аналіз дозволив констатувати причини виникнення КН на лексичному рівні. У роботі використовувався також засіб систематизації, який надав можливість поділити на окремі групи, підгрупи явища, пов'язані з порушенням акту комунікації.

Наукова новизна роботи полягає у системному підході до аналізу причин порушення акту комунікації та створенні типології КН на матеріалі сучасного англійського мовлення. Новим у даному дослідженні є запропонована типологія КН, яка представлена КН мовного, мовленнєвого та лінгвокогнітивного характеру. Вперше в роботі виявлено лінгвокогнітивні аспекти мовленнєвої комунікації.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає у тому, що дослідження проблем взаєморозуміння між комунікантами, питань адекватного обміну інформацією у процесі спілкування, причин збою комунікації сприяє подальшій розробці теоретичних питань комунікативної лінгвістики. Одержані результати сприятимуть вирішенню проблеми уникнення збоїв у процесі спілкуванні.

Результати роботи мають певне практичне застосування: вони можуть бути використані в курсах загального мовознавства (в розділах “Мова як основний засіб комунікації”, “Мова та мовлення”, “Мова та мислення”), лексикології англійської мови (в розділах “Мовна семантика”, “Сталі словосполучення”), спецкурсах з англійського мовлення й теорії міжособової та міжкультурної комунікації.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що у роботі встановлено причини виникнення комунікативних невдач у сучасному англійському мовленні. Ці причини носять мовний, мовленнєвий та лінгвокогнітивний характер. У роботі подано основи типології КН в розмаїтті вищезгаданих причин. Запропонована у дослідженні типологія доповнює теоретичну базу напрямку, пов'язаного з теорією комунікації в лінгвістичних дослідженнях.

Матеріалом для даного дослідження слугували діалоги з творів сучасної англійської літератури та кінематографії, а також жарти, анекдоти, побудовані на використанні різних типів КН. Загальний обсяг вибірки складає 3000 прикладів.

Апробація роботи. Результати дисертаційного дослідження заслуховувались на міжнародних конференціях TESOL (м. Вінниця, 1997 р.; 1998 р.), IATEFL (м. Київ, 1997 р.; м. Харків, 1997 р.), "Функціональна лінгвістика" (м. Ялта, 1997 р.), "Методологічні проблеми психології мислення і мовної діяльності" (м. Тернопіль, 1997 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції "Проблеми методичної підготовки студентів-філологів у педвузі” (м. Житомир, 1996 р.), Всеукраїнській науковій конференції "Творче і практичне мислення" (м. Житомир, 1997 р.).

Публікації. Результати дослідження відображені в 7-ми статтях і 5-ти тезах доповідей на згаданих вище конференціях та навчальному посібнику “На шляху до взаєморозуміння”, написаному у співавторстві з А. Е. Левицьким, І. Б. Панченко. Дисертанткою були розроблені вправи та підібрані тексти до перших десяти розділів посібника.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної літератури та джерел фактичного матеріалу.

У вступі визначаються мета та задачі дослідження, його актуальність, формулюються положення, що виносяться на захист.

У першому розділі, "Причини виникнення комунікативних невдач у процесі мовленнєвої діяльності", визначається сутність мовленнєвого спілкування, а саме: розглядаються особливості процесів породження і сприйняття мовлення, визначаються передумови успішної комунікації та роль співрозмовників у забезпеченні успішності процесу спілкування, приділяється увага характеристиці комунікативної компетенції, фонових, енциклопедичних, лінгвістичних, інтерактивних знань індивідів.

Другий розділ, "Комунікативні невдачі в сучасному англійському мовленні", присвячений аналізу існуючих класифікацій КН у сучасній лінгвістичній науці; розробці типології КН, які носять мовний, мовленнєвий або лінгвокогнітивний характер.

У третьому розділі, "Паралінгвістичні фактори порушення акту комунікації", визначаються невербальні складові процесу комунікації, аналізуються особливості невербального спілкування представників різних культур, визначаються причини виникнення КН у невербальному спілкуванні представників однієї культури.

У висновках підводяться підсумки дослідження. Зроблені висновки підтверджують основні положення, які виносяться на захист.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Причини виникнення комунікативних невдач у процесі мовленнєвої діяльності.

Сутність мовленнєвого спілкування полягає в передачі адресантом та сприйнятті адресатом інформації, знань, досвіду. Ця передача здійснюється за допомогою вербальних і невербальних компонентів. Якщо комунікант володіє нормами невербальної поведінки, це подвоює ефект дії інформації, що передається.

Кожен комунікант є мовна особистість. Вона, як правило, володіє певними видами знань, які лежать в основі комунікативної компетенції. Для забезпечення успішного обміну інформацією адресату й адресантові необхідно володіти високим рівнем комунікативної компетенції, яка складається з мовного, мовленнєвого та прагматичного компонентів. Чим менша ступінь сформованості комунікативної компетенції, тим більше з'являється передумов для виникнення дисонансу в розумінні.

Знання й компетенція – одні з основних чинників, які сприяють вдачі чи невдачі процесу спілкування. Мовець повинен узгоджувати свою комунікативну компетенцію з аналогічними даними слухача (Н. П. Шумарова). Поняття знання й компетенція взаємопов'язані, але не тотожні. Знання – це інформація та сукупність даних, за допомогою яких можливо виконувати ті чи інші мовленнєві операції (В. В. Богданов). Термін компетенція визначається нами як здатність оперувати цими знаннями (за В. В. Богдановим). Співрозмовники можуть різною мірою оперувати мовними одиницями залежно від рівня сформованості мовного та мовленнєвого компонентів комунікативної компетенції. Термін “мовна компетенція” був запропонований Н. Хомським і визначався як “знання мови” та протиставлявся “мовленнєвій компетенції” – “використанню мови”. У деяких дослідженнях мовну компетенцію розуміють як здатність людини будувати граматично правильні висловлювання (див., напр., Р. Белл). На наш погляд, недостатньо знати лише правила граматики. Як основний, але не єдиний критерій мовної компетенції, граматичний аспект повинен бути доповнений іншими показниками мовленнєвого розвитку особистості, що відображають кількісний склад словника (активного й пасивного), якісний запас його лексичного і фразеологічного компонентів, розмаїття граматичних конструкцій і стилістичних ресурсів для використання в процесі спілкування.

Мовленнєвий компонент комунікативної компетенції відтворює мовну систему в дії й передбачає вміння використовувати мовні засоби, знання закономірностей їх функціонування для побудови висловлювань, які виражають найпростіші почуття і навіть передають нюанси інтелектуальної інформації (М. К. Кабардов). Знання системи набуваються швидше, ніж знання норми. Володіти знаннями норми означає мати більш високий рівень мовленнєвої культури, тому що знання норми включають не тільки знання про те, що можна передати мовними засобами, а й закономірності реалізації знань у процесі спілкування.

Прагматичний компонент комунікативної компетенції проявляється в оволодінні комунікантами певним соціокультурним досвідом, законами спілкування, принципами та правилами комунікативної взаємодії, стратегій і тактик ведення розмови, гнучкою системою комунікативних актів.

У мовленнєвому спілкуванні значну роль відіграє пресупозиція. Вона включає деякі попередні знання, які передують комунікативному акту. Ці знання необхідні для спілкування, щоб розуміти висловлювання. Пресупозиція являє собою загальний фонд знань комунікантів, їх очікувань щодо контексту ситуації й є умовою ефективності спілкування (О. А. Земська, Т. О. Жалагіна). Функціонування всіх видів знань як єдиного цілого в адресата й адресанта у процесі обміну інформацією виступає одним із чинників, що сприяє успішності комунікативного акту.

Ступінь розуміння адресатом інформації, що передається адресантом, залежить: 1) від мовця, від того, наскільки детально й адекватно він описав ситуацію; 2) від самого слухача, наскільки детально й адекватно йому вдалося з окремих елементів повідомлення створити у своїй свідомості цілісну картину. Для досягнення успіху, адресат використовує механізм ймовірнісного прогнозування (Р. М. Фрумкіна). На початковому етапі спілкування досвідчені комуніканти інтуїтивно роблять спробу спрогнозувати рівень сформованості комунікативної компетенції та обсяг тезауруса один одного. На основі подібного аналізу підбираються необхідні мовні ресурси для максимально адекватного виразу своїх намірів та повного донесення потрібної інформації до адресата.

Під час спілкування комуніканти повинні розуміти позиції один одного, оскільки нерозуміння найчастіше стає причиною КН. Процес комунікації визначається також характером адресатності. Комунікація може бути персонально адресованою, коли реальний адресат є відомим. Можливою є також надперсональна адресованість, коли реальний адресат є не відомий (О. П. Воробйова). Реальний мовець може тільки прагнути повного взаєморозуміння з реальним слухачем. Зрозуміло, що процес комунікації буде проходити успішно, якщо комуніканти – це ідеальний мовець і ідеальний слухач. Але в реальному повсякденному спілкуванні таке буває рідко. Якщо ж мовець – ідеальний, то це не означає, що він буде ідеальним слухачем, і навпаки. Тому мовець і слухач повинні знати про можливі труднощі в процесі спілкування, бути підготовленими до їх подолання і, врешті-решт, досягати поставленої комунікативної мети.

Співрозмовники можуть не однаковою мірою володіти комунікативною компетенцією, її мовним, мовленнєвим, прагматичним компонентами, а також різними видами знань. Будь-яке з порушень правил мовної системи ускладнює процес комунікації. У таких випадках адресат просить адресанта надати додаткову інформацію або намагається самостійно відтворити структуру висловлювання, хоча його значення може так і залишитись незрозумілим:

Mr Healy was much older than his wife. It was whispered, Patsy said, that he couldn't cut the mustard, Eve and Benny spent long hours trying to work out what this could mean. Mustard came in a small tin and you mixed it with water. How did you cut it? Why should you cut it? (M. Binchy).

Так, у наведеному прикладі значення cut the mustard так і залишилось незрозумілим слухачам, хоча вони робили спробу зрозуміти це стійке словосполучення, аналізуючи кожний його елемент окремо.

Мовець вступає у спілкування для досягнення своєї мети, що можливо лише через розуміння. Орієнтація на взаємне розуміння – основна передумова кожного комунікативного акту.

Хоча КН рідко приводять до повного непорозуміння й можуть зніматися подальшою інтерпретацією неадекватного висловлювання, але їх наявність ускладнює адекватний обмін інформацією в міжособистісному спілкуванні. Люди дійсно допускають комунікативні помилки й неточності, але їх майстерність як комунікантів залежить від уміння виправляти ситуацію, що склалася, чи використовувати проблеми спілкування в своїх цілях.

Дослідження причин виникнення КН потребує комплексного підходу. Тому в роботі виділяються КН мовного характеру, КН мовленнєвого характеру, КН лінгвокогнітивного характеру та КН паралінгвістичного характеру.

Розділ 2. Комунікативні невдачі в сучасному англійському мовленні.

У цьому розділі розглядаються КН мовного характеру, КН мовленнєвого характеру та КН лінгвокогнітивного характеру.

КН мовного характеру зумовлюються:

1) КН з боку мовця, які трапляються через його особисті помилки та неврахування рівня сформованості комунікативної компетенції, знань та обсягу тезауруса слухача:

а) неадекватним вибором лексичних одиниць.

Використання в мовленні омонімічних і полісемічних лексичних одиниць, маловживаних слів, діалектизмів та термінів ускладнює процес розуміння і приводить до КН. Наприклад, через велику кількість термінів, Місіс Гартер нічого не могла зрозуміти з почутого:

He was something of an authority on the subject. He delivered quite a lecture on the theme; warming to his task, he spoke of bright-emitter tubes, of dull-emitter tubes, of high frequency, of amplification and of condensers.

Mrs. Harter, submerged in a sea of words that she did not understand, surrendered (A.

У наступному прикладі КН спричинило вживання запозиченого слова, якого слухач не знав. Припинення комунікації не сталося лише завдяки поясненню мовцем значення незнайомої лексеми:

WENDY. Quite right. I'm drinking in the atmosphere - as the brochure says. Warm night, water, flowers, coloured lights - it's fun.

WAITER. Very kitsch.

WENDY. Kitsch?

WAITER. A German word difficult to translate. It means ornate, obvious, overdone, a little vulgar. Therefore fashionable (Ch. Veoght);

б) помилковим вибором граматичної форми слова.

Деякі особливості будови граматичної структури сучасної англійської мови ускладнюють процес спілкування. Так, наприклад, відсутність граматичної категорії роду в сучасній англійській мові стала причиною виникнення нерозуміння зі сторони слухача у наступному прикладі:

When Sean asked her to the pictures she said no, that since she was having a friend from Dublin. She had to stay at home on Saturday and get things ready.“

A friend from Dublin!” Sean sniffed. “And might we know her name?”“

It's a him, not a her”, Benny said mulishly (M. Binchy);

в) неправильною або нечіткою вимовою.

Труднощі в розумінні природного англійського мовлення носіями мови можуть бути спричинені невірною артикуляцією через певну релаксацію органів мовлення, що є типовими для ситуації неформального спілкування. Швидкий темп мовлення може підсилювати ці труднощі:“

You cannot be asked to give evidence against your husband - ”“

He is not my husband!”

The words came out so quickly that he fancied he had misunderstood her.“

I beg your pardon? I - - ”.“

He is not my husband” (A. Christie).

2) з боку слухача трапляються через недостатній рівень володіння комунікативною компетенцією та недостатнім обсягом тезауруса:

а) неправильним розумінням граматичних форм слова.

Для адекватного розуміння висловлювань слухачеві необхідно знати особливості функціонування тих чи інших граматичних структур. Якщо ж ці структури трактуються невірно, то має місце процес нерозуміння, що, у свою чергу, може привести до КН:“

I did not quite understand your letter to me, Mr. Ridgeway. You seemed to be under the impression that the late Mrs. Harter's will was in our keeping.”

Charles stared at him.“

But surely – I've heard my aunt say as much.”“

Oh, quite so, quite so. It was in our keeping.”“

Was?”“

That is what I said. Mrs. Harter wrote to us, asking that it might be forwarded to her on Tuesday last” (A. Christie).

Нерозуміння граматичної форми минулого часу в даному прикладі може бути пояснено впевненістю слухача в тому, що заповіт його тітки знаходиться у юриста;

б) неправильним розумінням або незнанням лексичних одиниць.

Помилки розуміння можуть бути констатовані слухачем відразу після сприйняття інформації, яка не піддається інтерпретації: “

I'd love to go to France before I get too old to enjoy it”.“

You are not old, silly.”“

I'm very old. I'm twenty-five. A genuine DOM.”“

What's a DOM?”“

You are joking. Of course you know.”“

Truly I don't” (J. Braine).

Коли комуніканти не досягають поставленої комунікативної мети, починається аналіз попередніх висловлювань для виправлення помилок.

Якщо уявити спілкування між ідеальним мовцем та ідеальним слухачем, то перебіг комунікації буде проходити при дотриманні постулатів Г. П. Грайса. У повсякденному ж спілкуванні, принципи успішного спілкування здебільшого порушуються: люди, як правило, багатослівні, непослідовні, невідверті і т. п.

КН мовленнєвого характеру зумовлюються:

1) порушеннями постулатів Г. П. Грайса:

а) КН, викликані порушенням постулату інформативності.

Перепитування типу What?, Who? в наступному прикладі є результатом того, що мовець не був достатньо інформативним у своєму повідомленні:

HELEN. Is it very difficult?

BILL. What?

HELEN. Seeing her in the office.

BILL. Who?

HELEN. Your boss (T. Cowper).

Зазначене, у свою чергу, створює певні перешкоди на шляху досягнення взаєморозуміння і стає однією з причин порушення акту комунікації;

б) КН, викликані порушенням постулату способу вираження інформації.

Постулат способу вираження, тобто вимога говорити ясно й однозначно, також порушується у повсякденному мовленні. Недбале ставлення мовця до вибору структури висловлювання, належних лексичних одиниць створює труднощі слухачеві при отриманні та обробці інформації, потребує від нього додаткових зусиль для встановлення змісту повідомлення. Так, у наступному прикладі мовець настільки не звертає уваги на форму повідомлення, зокрема, на вибір лексичної одиниці, що зміст цілого висловлювання стає незрозумілим його співрозмовнику:

LOTTE SHOEN. Oh, no really! Just tell me what on earth you put in that drink - and without the riddle please.

LETTICE DOUFFET. It's nothing dangerous. I assure you. Just mead, vodka, sugar and lovage.

LOTTE SHOEN. Lovage? What's that?

LETTICE DOUFFET. Lovage. Its name derives from "love" and "ache". Ache is the medieval from parsley (P. Shaffer);

в) КН, викликані порушенням постулату якості.

Нерідко у процесі комунікації порушується постулат якості, що передбачає передачу тільки правдивої інформації. Як тільки мовець відчуває, що йому повідомляють неправдиву інформацію, він, як правило, заявляє про це й намагається з'ясувати істину. Такому спілкуванню здебільшого властиве непорозуміння, і воно носить конфліктний характер. У наступному прикладі адресат підозрює неправду. Він показує свою підозру та перебиває свого співрозмовника:

EDMUND. You mean you haven't always told me the truth?

ELIZABETH. Well ... you know ...

EDMUND. What have you lied to me about?

ELIZABETH. Nothing special, I was joking ...

EDMUND. Were you?

ELIZABETH. If you are playing a game, Edmund, be careful. It's dangerous (B.

2) неадекватним виконанням співрозмовниками їх комунікативних ролей.

Комунікативна роль визначається активною позицією індивіда в процесі спілкування (Н. І. Формановська). Комунікативна роль передбачає володіння індивідом його статусною, позиційною та ситуаційною ролями. У відповідності до кожної ролі людина виконує певні обов'язки та користується певними правами.

У процесі комунікації чітко проявляється гендерна диференціація. Чоловіки й жінки дотримуються різних соціокультурних правил, вербального їх оформлення при веденні розмови. Ці правила нерідко знаходяться у протиріччі. Нехтування соціокультурними чинниками, які виражаються вербально, нерідко приводить до виникнення КН:“

Have you had one of these letters?”“

I don't know what you mean.”“

Then you've had one. The Mannerings have, and the Bells, and the Graysons. They all say much the same thing. Have you seen Derek lately?”“

Not for a week or two. What are these letters?”“

Norman says it would be wrong to show them around, he thinks I shouldn't have called people to see if they've had one. But it's right to find out, don't you think? I didn't like to call Derek and Sandy, though.”“

Caroline, I simply do not know what you're talking about.”“

It's suggested that Derek has an outside interst, if you know what I mean.”“

I'm not sure I do.”“

Oh now, Jason, I don't mean he's taken up table tennis. The letters say he's having an affair, getting his oats elsewhere, whatever you like to call it.”“

I don't believe it” (J. Symons ).

Каролін натякає своєму співрозмовнику, що у їх спільного знайомого роман з однією жінкою, але він не розуміє цих натяків через ті розбіжності, що існують у специфіці ведення розмови чоловіка й жінки.

Причини виникнення КН лінгвокогнітивного характеру наступні:

1) відмінності в концептуальних картинах світу комунікантів.

Суттєва різниця в концептуальних картинах світа комунікантів приводить до різного розуміння тієї самої ситуації. Наведемо приклад ситуації за столиком у ресторані з фільму “Carry on Spying”:

- Don't touch these drinks. There might be something in them (he is afraid that the drinks may be poisoned).

·

Мовець остерігався, що напої можуть бути отруєними, тому й зазначив, що в них може щось бути. Слухач відреагував стверджувально, але в його розуміння “щось” – це палички в стаканах;

2) нестандартне осмислення певного фрагмента дійсності.

Неоднакове розуміння ситуації може пояснюватись різним ступенем осмислення співрозмовниками комунікативного контексту. Наприклад, члени терористичної організації намагаються вбити людину, яка зрадила їх. Для цього вони пишуть і надсилають цій людині листа. Зміст листа залишився незрозумілим для всіх, крім Міс Марпл:

My dear Rosen -, Just back from Dr Helmuth Spath's. I saw Edgar Jackson the other day. He and Amos Perry have just come back from Tsingtau. In all Honesty I can't say I envy them the trip. Let me have news of you soon. As I said before: Beware of a certain person. You know who I mean, though you don't agree.

Yours, Georgina (А. Christie).

Отримавши і прочитавши листа, його зміст здався адресантам малозрозумілим і нічого незначущим. Лист містить багато імен, які ніхто не знає. Ніхто також не розуміє, про що йдеться взагалі. Але цей, на перший погляд, абсурдний лист містить у собі загрозу смерті (DEATH), яку було зашифровано в перших літерах підкреслених слів;

3) помилки у референтній віднесеності лексичної одиниці одним з комунікантів.

Відмінності в соціальному стані комунікантів знаходять своє відображення в різній інтерпретації денотативного значення того самого мовного знака. У наступній ситуації КН викликана тим, що представник духівництва й коронована особа вкладають в лексему consume різний зміст:

Milord Cardinal: Did you consume it?

King: Did I what?

Milord Cardinal: Consume it? Has the marriage been consumed?

Lord Chancellor: I fancy he meant consummate exier, the verb “consume” means to eat.

Milord Cardinal: My dictionary treats it as if two people consummate a marriage or relationship, they make it complete by having sex (“Сarry on Henry”).

Проблема нерозуміння в даному випадку вирішилась тим, що кожен з учасників комунікації пояснив, що розуміє під даною лексичною одиницею.

Проблема нерозуміння не вичерпується лише згаданими вище типами КН. Окремі типи КН можуть бути викликані також паралінгвістичними факторами.

Розділ 3. Паралінгвістичні фактори порушення акту комунікації.

Передача інформації може йти зразу декількома каналами: словесним, ситуативним, інтонаційним, міміко-жестикуляційним. Паралінгвістичні елементи процесу спілкування беруть активну участь у творенні змісту інформації, що передається.

Успішність/неуспішність процесу спілкування значною мірою залежить від паралінгвістичних факторів. Оскільки предметом аналізу є живе мовлення, то його не можна розглядати ізольовано від емоцій, індивідуальних особливостей мовця та ситуації спілкування.

Паралінгвістичні засоби комунікації включають проксеміку, кінетику, просодію, а також різноманітні невербальні дії комунікантів. Процес комунікації важко уявити без жестів і міміки, поглядів, зміни поз та інших аналогічних дій співрозмовників. Про наявність комунікативного контакту чи КН свідчать численні невербальні показники. Цими показниками можуть бути емоції, тривалість процесів говоріння й мовчання, узгодженість жестикуляції з мовленням, проксеміка.

При спілкуванні представників однієї культури порушення акту комунікації може бути викликано такими паралінгвістичними факторами:

1) невідповідністю невербальних засобів вербальному процесу спілкування.

Кінетичні засоби, що використовуються комунікантами в повсякденних ситуаціях, як правило, вживаються поряд з вербальними. У деяких випадках вони свідчать про доброзичливий настрій і готовність розпочати спілкування, в інших – допомагають яскравіше уявити ситуацію або підкреслюють національний характер жесту, притаманний тільки представникам певної культури. У будь-якому випадку, жести виконують свою функцію, навіть якщо вони просто супроводжують словесний процес. Відсутність же їх збільшує ймовірність виникнення КН.

Попереджувальний жест, погрожуюча поза, зневажливий погляд є ознаками того, що спілкування приречене на невдачу. Наприклад:

Dr. Armstrong said quickly,” I'm a well-known professional man. The mere idea that I can be suspected at –“ Again the gesture of the judge's hand arrested a speaker before he finished his speech (А. Christie);

2) омонімією й полісемією жестових знаків.

Через достатньо обмежену кількість, а також деяку неточність семантики, більшість жестів є поліфункціональними. У цьому плані вони аналогічні полісемії мовних одиниць. Наприклад, жест “махнути рукою” може використовуватись як знак відчаю, привертання уваги, відмови від чогось. Омонімія жестів також може приводити до непорозумінь і ускладнювати акт комунікації.

У наступному прикладі один із комунікантів намагається показати, що йому потрібна краватка, але його жест інтерпретується інакше. Отже, полісемія жесту привела до виникнення КН:

AMANDA. What the hell are you trying to indicate now? Suicide?

GEORGE. My tie, you fool? Where is my tie? (G. Clark ).

Один і той же жест у різних ситуаціях може набувати різних значень:

Mrs. Bantry continued obstinately to shake her head (А. Christie);

Obessed by the horror of the thought, he turned and stumbled always without vouchsafint a word. The girl watched him go, sighed, shook her head, and bent down to her weeding again (А. Christie).

Як свідчать наведені приклади, жест покачати головою, в першому випадку має значення заперечення, несхвалення чогось, а в другому – вираження співчуття. Таким чином, омонімія, як і полісемія жестових знаків можуть бути причинами непорозуміння.

Наявність КН у процесі спілкування свідчить про неврахування співрозмовниками певних лінгвістичних або/і паралінгвістичних факторів, що не приводить до взаєморозуміння і досягнення поставленої комунікативної мети.

ВИСНОВКИ

Успішність/неуспішність акту комунікації значною мірою залежить від адресата й адресанта. Мовець і слухач як мовні особистості володіють певним тезаурусом, рівнем енциклопедичних, лінгвістичних, інтерактивних, фонових знань, а також комунікативною компетенцією. Встановлено, що від того, наскільки комуніканти здатні в конкретній ситуації активізувати потрібні знання та показати необхідний рівень сформованості компетенції, залежить успішність/неуспішність акту комунікації.

У процесі спілкування комуніканти намагаються досягти повного взаєморозуміння. Проте стовідсоткове розуміння є недосяжним. Комунікативна мета здебільшого досягається при кооперативному (консенсусному) спілкуванні. Такому процесу не притаманна наявність різного роду невдач та шорсткостей. Подібні явища є більш характерними для конфліктного спілкування. Саме при конфліктному спілкуванні існує ймовірність виникнення дисонансу. Дисонанс у розумінні може виникати з причин як мовного, так і когнітивного характеру. Причини мовного характеру зумовлюються помилками, які можуть виникати на будь-якому з рівнів мовної системи. Мовні особистості у процесі спілкування взаємодіють між собою. Внаслідок цього процесу у мовця можуть видозмінюватись концептуальна та мовна картини світу. Якщо в результаті зазначеної взаємодії у людини з'являються суперечливі знання про той самий об'єкт дійсності, то виникає дисонанс.

Встановлено, що лінгвістичні та паралінгвістичні фактори можуть бути причиною порушення акту комунікації. КН мовного характеру складають КН через провину мовця та КН через провину слухача. КН, які виникають з боку слухача, зумовлені: 1) помилковим вибором граматичної форми; 2) неадекватним вибором лексичної одиниці; 3) неправильною або нечіткою вимовою. КН, які виникають з боку слухача, можуть бути зумовлені невірним розумінням або незнанням лексичних і граматичних одиниць. Хоча людина здатна моделювати своє мовлення й досягати комунікативної мети, враховуючи причини, про які згадувалось вище, комунікантам не завжди вдається досягти взаєморозуміння. При порушенні акту комунікації винні обидва учасники комунікативного процесу: в деяких ситуаціях більше винен мовець, а в інших - слухач.

До КН у сучасній англійській мові також відносяться КН, які виникли внаслідок особливостей процесу мовлення. Мовленнєва взаємодія комунікантів в ідеалі має базуватись на дотриманні постулатів Г. П. Грайса. Через ігнорування комунікантами цих постулатів, трапляються ситуації непорозуміння у процесі спілкування. КН мовленнєвого характеру представлені: 1) КН, що зумовлені порушеннями постулатів Г. П. Грайса; 2) неадекватним виконанням співрозмовниками своїх комунікативних ролей.

Наступна група КН носить лінгвокогнітивний характер. Порушення акту комунікації в такому ракурсі зумовлюється відмінностями в концептуальних картинах світу комунікантів, нестандартним осмисленням певного фрагмента дійсності, помилковою референтною віднесеністю лексичної одиниці одним з комунікантів.

Мовні труднощі не є єдиною перешкодою на шляху до досягнення взаєморозуміння. Неврахування або незнання специфіки використання паралінгвістичних засобів спілкування, якими користується один із співрозмовників, стають причиною непорозумінь.

КН, викликані паралінгвістичними факторами, зумовлюються: 1) невідповідністю невербальних засобів вербальному процесу; 2) омонімією та полісемією жестових знаків.

Проведене дослідження доводить необхідність застосування комплексного підходу до вирішення проблем порушення акту комунікації.

Основні положення дисертації висвітлені в публікаціях автора:

1. Лингвистические факторы нарушения акта коммуникации (на материале английского кинематографа) // Вісник Харківського державного університету. – 1997. – № 390: Актуальні проблеми теорії комунікації та викладання іноземних мов. – С. 152–154.

2. Психолінгвістичні аспекти розуміння // Studia Methodologiсa. – Тернопіль: Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка. – 1997. – Вип.3: Методологічні проблеми психології мисленнєвої та мовної діяльності. – С. –192.

3. Комунікативні невдачі в англомовному спілкуванні: паралінгвістичний аспект // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Сер. філологія. – 2000. – Т.3, №1.– С. –148.

4. Лінгвістичні аспекти мовної і мовленнєвої компетенції // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. – Сер. філологія. – 1997. – Вип.2: Актуальні питання вивчення мови, мовлення і перекладу. – С. 91–96.

5.іc and Extralinguistic Factors of Communication Breakdowns in English // IATEFL - Ukraine Newsletter. – 1997. – №9. – P. 19–20.

6. На шляху до взаєморозуміння: Навчальний посібник. – Житомир: Поліграфіка, 1997. – 70 с. (у співавторстві з Левицьким А. Е., Панченко І. Б.).

7. Многоуровневый характер понимания в процессе коммуникацииАктуальні питання романо–германської філології. – Житомир: Поліграфіка. – 1997. – С. 69–75.

8. Попередження комунікативних невдач в ході навчання іноземним мовамМатеріали конф. “Проблеми методологічної підготовки студентів-філологів у педвузі”. – Житомир: ЖДПІ. – 1996. – С. 46–47.

9.Principles of Successful Communication // Proc. 2nd National TESOL-Ukraine Conf. “The Art and Science of TESOL”. – Vinnytsia: TESOL-Ukraine. – 1997. – P. 86–87.

10. Проблема співвідношення "письменник-читач" в процесі розуміння тексту // Материалы конф. “Функциональная лингвистика: Прагматика текста”. – Симферополь: CLC. – 1997. – С. .

11. Лінгво-філософські аспекти розуміння // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Творче, практичне і критичне мислення”. – Житомир: ЖДПІ. – 1997. – С. –40.

12. Communication Breakdowns Caused by Ambiguity // Proc. 4th IATEFL-Ukraine Annual Conf. “English in the 21st century”. – Kharkiv: IATEFL-Ukraine. – 1997. – P. 127–130.

13. Соmmunication Breakdowns: Linguistic and Paralinguistic Factors // Proc. 3rd National TESOL Ukraine Conf. “Multiplicity and Diversity of TESOL Experiences”. – Vinnytsia: TESOL–Ukraine. – 1998. – P. 50–51.

АНОТАЦІЯ (RESUME)

Славова Л. Л. Типологія комунікативних невдач (на матеріалі сучасного англійського мовлення). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. - Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 2000.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню порушень акту комунікації. Розглядаються основи типології комунікативних невдач (КН). Рівень сформованості комунікативної компетенції, обсяг тезаурусу, наявність у індивіда необхідних знань є основними чинниками, по яким можна передбачити успішність або неуспішність акту комунікації. КН визначаються як збій у спілкуванні через повне або часткове нерозуміння вербалізованого повідомлення партнерами по комунікації. Типологія КН у сучасному англійському мовленні представлена КН мовного характеру, КН мовленнєвого характеру та КН лінгвокогнітивного характеру. Іншою причиною виникнення порушень акту комунікації є використання невербальних засобів спілкування. Комунікативні акти здебільшого не проходять без супроводу паралінгвістичних елементів, таких як проксеміка, кінетика, просодія та різноманітні невербальні дії комунікантів. КН паралінгвістичного характеру зумовлені невідповідністю невербальних засобів вербальному процесу спілкування, омонімією і полісемією жестових знаків.

Ключові слова: комунікативний акт, адресат, адресант, комунікативна невдача, комунікативна компетенція, комунікативні ролі, вербальні засоби комунікації, невербальні засоби комунікації.

Славова Л. Л. Типология коммуникативных неудач (на материале современной английской речи). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена комплексному исследованию нарушений акта коммуникации. Рассматриваются основы типологии коммуникативных неудач (КН) на материале современной английской речи. Каждый коммуникативный акт предусматривает наличие говорящего и слушающего, взаимодействие которых в процессе общения сопровождается активным чередованием их ролей. Цель говорящего – передача информации, а слушающего – ее восприятие и адекватное понимание. Неудачное продуцирование или неадекватное восприятие, а также ошибочное понимание передаваемого сообщения приводят к КН.

Уровень сформированности коммуникативной компетенции и ее компонентов, объем тезауруса, наличие у индивида необходимых знаний являются основными показателями, по которым можно предвидеть успех или неудачу акта коммуникации. В зависимости от того, насколько коммуниканты способны в конкретной ситуации активизировать необходимые знания и показать надлежащий уровень сформированности коммуникативной компетенции или любого из ее компонентов, зависит успех или неудача коммуникативного акта. В процессе общения коммуникативные партнеры стараются достичь полного взаимопонимания, хотя достичь стопроцентного понимания практически невозможно. КН являются результатом того непонимания, которое возникает между собеседниками в процессе коммуникации. КН определяются нами как сбой в общении из-за полного или частичного непонимания коммуникативными партнерами вербализованного сообщения. Типология КН современной английской речи представлена КН языкового характера; КН речевого характера и КН лингвокогнитивного характера.

КН языкового характера обусловливаются неадекватным выбором лексических единиц, ошибочным выбором грамматической формы слова, неправильным или нечетким произношением (со стороны говорящего) и неправильным восприятием или незнанием лексических единиц и/или их грамматических форм (со стороны слушающего).

КН речевого характера обусловливаются нарушениями постулатов Г. П. Грайса: постулата информативности, постулата способа выражения, КН, вызванные нарушением постулата качества; а также неадекватным выполнением собеседниками их коммуникативных ролей.