ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

СТАРОВОЙТ Лідія Яківна

УДК 377.1

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ БАГАТОСТУПЕНЕВОГО НАВЧАННЯ У ВИЩОМУ ПРОФЕСІЙНОМУ УЧИЛИЩІ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Академії педагогічних наук України НИЧКАЛО Нелля Григорівна, Президія Академії педагогічних наук України, академік-секретар Відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент ГРЕБЕНЮК Георгій Євгенійович, Харківський державний педагогічний університет ім.Г.С.Сковороди, професор кафедри соціальної роботи та правового виховання;

кандидат педагогічних наук, доцент, член-кореспондент Академії педагогічних наук України ЩЕРБАК Ольга Іванівна, Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка, директор.

Провідна установа : Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Захист відбудеться “24” січня 2001 р. о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського 9; поверх 5, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки іпсихології професійної освіти Академії педагогічних наук України (04060, м.Київ, вул. М. Берлинського 9 ).

Автореферат розісланий “ 24” листопада 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Докорінна перебудова нашого суспільства зумовлює потребу переосмислення концептуальних підходів до організації професійного навчання в закладах освіти різних типів. Технологічне оновлення виробництва на основі використання найновіших досягнень науки й техніки, вміння сприймати, класифікувати, впорядковувати нову інформацію, швидко реагувати на зміни, спрямовані на формування національного виробничого потенціалу.

Серед навчальних закладів професійної освіти, які здійснюють підготовку висококваліфікованих фахівців для громадського харчування та сфери обслуговування, важливу роль мають відігравати професійно-технічні навчальні заклади з багатоступеневим навчанням, основне завдання яких – забезпечити підготовку кадрів для підприємств різних форм власності в сучасних соціально-економічних умовах. Одним із перспективних шляхів удосконалення навчально-виховного процесу в закладах професійно-технічної освіти є обґрунтування і впровадження багатоступеневого навчання у вищому професійному училищі (ВПУ).

Як показало вивчення, проблеми багатоступеневої підготовки кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів для громадського харчування в Україні не досліджувалися.

Вибір теми дослідження зумовлений сучасними потребами науково-методичного забезпечення багатоступеневого професійного навчання у вищому професійному училищі, інтегрування змісту освіти та впровадження блочно-модульної системи у підготовці робітників з інтегрованих професій.

Зв’язок теми роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України з тем “Теоретико-методологічні проблеми відбору змісту і методики професійного навчання” (РК № 0196И008881) та “Науково-методичне забезпечення реалізації державних стандартів професійно-технічної освіти“ (РК № 0199 И 000396).

Об’єкт дослідження: система професійної підготовки кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів у закладах професійно-технічної освіти.

Предмет дослідження: основні напрями, зміст, структура і форми організації багатоступеневого професійного навчання у вищих професійних училищах кулінарного профілю.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та розробити моделі багатоступеневого професійного навчання у ВПУ кулінарного профілю; розробити навчально-методичний комплекс для забезпечення багатоступеневого професійного навчання та методичні рекомендації для викладачів й учнів цих закладів.

Концептуальними ідеями дослідження є положення щодо неперервної професійної освіти, її орієнтації на вимоги світової економічної системи і врахування прогнозів розвитку науки, техніки, економіки різних галузей промислового, сільськогосподарського виробництва та сфери послуг; врахування сучасних і перспективних міжгалузевих потреб у професійній підготовці, забезпечення навчання з інтегрованих професій у реальних умовах виробництва; моделювання цілісного навчально-виробничого процесу в закладах професійно-технічної освіти кулінарного профілю в умовах багатоступеневої підготовки фахівців; урахування специфіки індивідуалізації та диференціації на різних етапах професійного навчання у ВПУ в реальних умовах функціонування підприємств громадського харчування різних типів та форм власності.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що навчально-виховний процес в умовах багатоступеневого професійного навчання буде ефективним за умов наукового обґрунтування й розроблення моделей професійного навчання на основі прогресивних ідей вітчизняного та зарубіжного досвіду проектування новітніх освітніх систем, врахування педагогічних і соціально-економічних особливостей розвитку держави та її перспективних потреб.

Загальну гіпотезу конкретизовано в кількох часткових. Якісну підготовку висококваліфікованих робітничих кадрів та молодших спеціалістів можливо забезпечити у ВПУ за таких умов: якщо навчально-виховний процес розглядати як цілісну систему, компонентами якої є мета, зміст, структура і функції; їх сутність залежить від заздалегідь визначеного рівня підготовки; побудови системи багатоступеневого навчання у ВПУ на основі сучасних моделей цілісної багатоступеневої системи, визначення соціально-педагогічних умов її функціонування; виявлення критеріїв відбору змісту професійного навчання та формування освітньо-професійних програм різних освітньо-кваліфікаційних рівнів; інтегрування змісту спеціальних предметів та виробничого навчання з урахуванням специфіки і завершеності кожного ступеня.

Об’єкт, предмет, мета і гіпотеза зумовили завдання дослідження.

1. Вивчити стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії.

2. Проаналізувати зарубіжний досвід професійного навчання фахівців.

3.Здійснити порівняльний аналіз навчальних планів, програм, підручників і методичних посібників для учнів закладів професійно-технічної освіти кулінарного профілю.

4. Здійснити відбір та структурування змісту навчального матеріалу для ВПУ кулінарного профілю.

5. Розробити та експериментально перевірити інтегровані навчальні плани і програми для закладів професійно-технічної освіти кулінарного профілю.

6. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити моделі організації багатоступеневого професійного навчання майбутніх фахівців.

7. Розробити навчально-методичний комплекс для забезпечення навчально-виробничого процесу у ВПУ кулінарного профілю.

Методологічною основою дослідження є філософські положення теорії пізнання, теорії систем, загальнонаукові принципи цілепокладання, системності, самоорганізації, положення щодо цілісності, наступності, прогностичності та інтегрованості змісту ступеневої підготовки фахівців різних рівнів кваліфікації; основні положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів; принципи об’єктно-діяльнісного і функціонально-предметного підходів до створення новітньої освітньо-виховної системи, спрямованої на забезпечення ефективності професійної підготовки робітників і молодших спеціалістів у вищих професійних училищах.

Теоретичну основу дослідження становлять праці з проблем: теорії систем та їхнього розвитку (В.Г. Афанасьєв, В.В. Беспалько, Б.С. Гершунський, С.У.Гончаренко, І.А.Зязюн, Е.В.Лузик та ін.); організації навчального процесу в закладах освіти різних типів (Ю.К.Бабанський, С.Я. Батишев, А.П.Біляєва, А.А.Бугерко, А.О.Лігоцький, Н.Г.Ничкало, В.О. Радкевич, С.О.Сисоєва, І.П.Смірнов та ін.); відбору та структурування змісту навчального матеріалу (С.Я.Батишев, І.Б.Васильєв, Б.С.Гершунский, О.С.Дубинчук, А.А. Киверялг, В.С. Ледньов, М.І.Махмутов, О.М. Новіков, М.М. Скаткін, Н.Ф.Тализіна, Ю.С.Тюнніков, В.В. Харабет та ін.); історії розвитку професійно-технічної освіти в Україні (І.В. Гавриш, І.Л. Лікарчук, Н.О. Падун, В.А. Трикоз, О.І. Щербак); інтеграції і професійної підготовки, диференціації та індивідуалізації навчання у закладах профтехосвіти (Г.Є.Гребенюк, О.І.Джулик, І.М.Козловська); зарубіжного досвіду професійного навчання (Н.В.Абашкіна, Т.М.Десятов, А.В.Каплун, Ю.І. Коваленко, С.М. Романова, А.Х. Шкляр, Ф.Шльосек та ін.).

У ході дослідження враховувалися положення Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Законів України "Про освіту", “Про загальну середню освіту”, "Про професійно-технічну освіту", а також інші нормативні документи, затверджені Кабінетом Міністрів України, Міністерством освіти і науки та Міністерством праці і соціальної політики України.

Дослідження цієї проблеми здійснювалось поетапно в 1989-1999 рр.

На першому етапі (1989 - 1992 рр.) було вивчено стан досліджуваної проблеми. Основна увага спрямовувалась на вибір та обґрунтування теми дослідження, визначення його об’єкта, предмета, завдань і розроблення програми та методики. Здійснено аналіз філософської, психологічної, педагогічної та спеціальної літератури з теми дослідження, а також нормативно-правової бази діяльності закладів професійно-технічної освіти у нових соціально-економічних умовах.

На другому етапі (1993 - 1994 рр.) проведено констатуючий експеримент. Вивчено стан підготовки кваліфікованих робітничих кадрів для підприємств громадського харчування різних типів і форм власності в Україні та за кордоном, зокрема під час відряджень до Німеччини. Проаналізовано дидактичні аспекти досліджуваної проблеми, здійснено теоретичне обґрунтування й розроблення моделей багатоступеневого професійного навчання, їх комплексне дидактичне забезпечення. На основі порівняльного аналізу навчальних планів та програм для закладів профтехосвіти кулінарного профілю (ПТУ, ВПУ, технікум) виявлено їхні специфічні особливості. Розроблено варіанти експериментальних навчальних планів; уточнено функції керівників, викладачів, методистів та інших працівників ВПУ; вдосконалено зміст і форми організації багатоступеневого навчання.

На третьому етапі (1995-1999 рр.) проведено формуючий експеримент, узагальнено його результати; підготовлено інтегрований підручник “Кулінарія”; розроблено методичні рекомендації щодо впровадження моделей багатоступеневого професійного навчання, нової структури навчально-виробничого процесу, інтеграції змісту професій.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі ВПУ №1 м. Києва та ПТУ кулінарного профілю Івано-Франківської, Чернігівської, Луганської областей, у Київському національному торговельно-економічному університеті, Київському технікумі громадського харчування, а також на 52-х підприємствах громадського харчування різних типів і форм власності міста Києва. В експерименті брали участь 1665 учнів, 145 інженерно-педагогічних працівників, 54 співробітники Київського національного торговельно-економічного університету, 205 працівників підприємств громадського харчування міста Києва.

Методи дослідження. Для перевірки гіпотези й розв’язання визначених дослідницьких завдань було застосовано інтегративно-комплексний підхід до вивчення багатоступеневої системи професійної підготовки фахівців у професійно-технічних закладах та у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації з використанням взаємопов’язаних методів дослідження: теоретичний пошук, концептуально-порівняльний аналіз, систематизація, порівняння; системно-структурний та системно-функціональний методи. У процесі дослідження було використано такі методи: емпірично-діагностичний (анкетування, інтерв’ювання, опитування, бесіди, тести); обсерваційні (пряме і непряме спостереження, самоспостереження, самооцінка); бібліографічний; прогностичний (експертної оцінки, моделювання, узагальнення незалежних характеристик, прогнозування); праксеметричний (аналіз передового та інноваційного досвіду), експериментальний (констатуючий і формуючий експерименти); кількісна та якісна обробка даних .

У процесі наукового пошуку здійснено ретроспективний аналіз нашої 34-річної педагогічної діяльності з підготовки кваліфікованих робітничих кадрів широкого профілю у системі професійно-технічної освіти.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано концептуальні засади підготовки кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів у багатоступеневій системі професійного навчання фахівців у професійно-технічних закладах освіти; розроблено моделі організації навчально-виховного процесу у ВПУ; визначено нову логічну структуру змісту навчальних предметів відповідно до вимог різних освітньо-кваліфікаційних рівнів; виявлено особливості організації багатоступеневого навчання у ВПУ в реальних умовах роздержавлення та приватизації підприємств громадського харчування; подальшого розвитку набули положення щодо стратегії розвитку багатоступеневої підготовки фахівців у сучасних навчально-виробничих комплексах на базі вищих навчальних закладів відповідного профілю.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні принципів відбору і структурування змісту навчального матеріалу для інтегрованого спеціального предмета і розробленні організаційної структури та функцій кожного ступеня професійно-технічної освіти, виявленні педагогічних умов функціонування багатоступеневої системи професійно-технічної освіти; обґрунтуванні положень щодо блочно-модульної системи організації виробничого навчання в реальних умовах функціонування підприємств громадського харчування.

Практичне значення одержаних результатів полягає: в розробленні професіограми педагога професійного навчання; підготовці підручника ”Кулінарія” для викладання інтегрованого спеціального курсу (у співавторстві з М.С.Косовенко, Ж.М. Смірновою) та науково-методичних рекомендацій “Організація багатоступеневого навчання у вищому професійному училищі кулінарного профілю”; розробленні тестів для проміжного й вихідного контролю знань з профілюючих предметів; створенні кваліфікаційних характеристик кухарів 3, 4, 5 розрядів і молодшого спеціаліста, а також комплексного навчально-методичного забезпечення професійного навчання у ВПУ.

Результати дослідження можуть бути використані професійно-технічними навчальними закладами різних типів, технікумами і коледжами, органами державної влади та управління, науково-методичними центрами профтехосвіти, а також авторськими колективами, які здійснюють підготовку підручників і навчальних посібників нового покоління.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи професійно-технічних закладів України (довідка № 1/11-1672 від 17.06.99 р.), професійно-технічних навчальних закладів м. Києва (довідка № 210 від 21.05.99 р.), ВПУ, Київського національного торговельно-економічного університету (довідка № від 08.06.99 р.), ПТУ № 16 м. Чернігова (довідка № 1513 від 14.12.99 р.).

Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів полягає: в теоретичному обґрунтуванні та розробленні моделей багатоступеневого навчання у ВПУ; визначенні їх взаємозв’язків з наскрізними програмами ВПУ та вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації; виявленні педагогічних умов функціонування моделі багатоступеневого професійного навчання у ВПУ; підготовці навчально-методичного комплексу для працівників закладів професійно-технічної освіти кулінарного профілю.

Вірогідність наукових положень та висновків дослідження підтверджується методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, застосуванням комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті, гіпотезі та завданням дослідження, аналізом значної кількості науково-методичних вітчизняних і зарубіжних джерел з проблем багатоступеневої професійної освіти, поєднанням кількісного та якісного аналізу дослідницьких даних, а також результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези у педагогічному експерименті.

На захист виносяться:

1. Теоретично обґрунтовані моделі організації багатоступеневого професійного навчання у ВПУ.

2. Принципи відбору і структурування змісту навчального матеріалу для багатоступеневого професійного навчання.

3. Навчально-методичний комплекс забезпечення професійного навчання у ВПУ кулінарного профілю.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження висвітлені на 3-х міжнародних і 5-ти Всеукраїнських конференціях, щорічних конференціях працівників закладів профтехосвіти м.Києва, виїзних засіданнях Відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти АПН України, вчених радах Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київського національного торговельно-економічного університету та Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України. Автор брала участь в організації співробітництва ВПУ з Торгово-промисловою палатою Мюнхена і Верхньої Баварії щодо навчання учнів за професією “кухар” (протокол домовленості з Торгово-промисловою палатою Мюнхена та Верхньої Баварії від 01.02.1993 р.). Згідно з цим протоколом було забезпечено трирічне навчання учнів ВПУ в Німеччині, починаючи з 1 вересня 1993 року.

Як експерт від України, автор тричі була включена до складу групи з вивчення умов навчання, змісту та структурування навчального матеріалу у відповідних навчальних закладах Мюнхена, що знайшло відображення в обґрунтуванні підходів інтеграції суміжних професій і розробленні професійних модулів, а також організації багатоступеневого навчання. В листопаді 1997 року брала участь у роботі семінару "Модернізація професій готельної справи та громадського харчування", організованого Товариством підвищення кваліфікації й консалтингових послуг для підприємств “Схід”, м. Берліна, засіданні Центрально-Східноєвропейського клубу професійної освіти (Київ, жовтень 1996 р.). Була учасником обговорення питань розвитку та реформування системи професійно-технічної освіти на засіданнях комітетів Верховної Ради України, “Круглого столу” на тему: “Шляхи вдосконалення підготовки фахівців готельного сервісу” під час проведення І-го Міжнародного конкурсу фахівців – юніорів ресторанного сервісу (м. Київ, 2000 р.), а також брала участь у підготовці двох навчальних фільмів з методики викладання спеціального предмета, організації виробничого навчання та двох рекламних фільмів з пропаганди професій громадського харчування.

Розроблений під нашим керівництвом навчально-методичний комплекс для забезпечення навчально-виробничого процесу у ВПУ з багатоступеневим навчанням експонувався на міжнародній виставці “Світ освіти” 1999 р. та Всеукраїнських виставках у 1998-1999 рр.

Результати дисертаційного дослідження відображено в 11-ти наукових та науково-методичних працях, з них 9 написано без співавторів, у тому числі: 6 статей – у провідних наукових фахових журналах, 3 статті – у збірниках наукових праць та два підручники, з них один – у двох виданнях (1991, 1992 рр.).

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 202 найменувань, із них 9 – іноземними мовами, 29 додатків на 59 сторінках. Повний обсяг дисертації 241 сторінка (165 сторінок – основна частина), робота містить 6 рисунків на 5-и сторінках, 4 діаграми на 2-х сторінках, 8 таблиць на 7-и сторінках та 1 графік на 1-ій сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету і завдання, гіпотезу та методологічні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Багатоступеневе професійне навчання як педагогічна проблема” – розкрито теоретичні аспекти багатоступеневого професійного навчання у закладах професійно-технічної освіти, проаналізовано зарубіжні системи професійного навчання, концептуальні засади багатоступеневого професійного навчання.

Головними особливостями ВПУ як складної динамічної системи є: професійна спрямованість, зв'язок із відповідною галуззю виробництва, органічна єдність загальноосвітньої, гуманітарної, природничо-математичної та професійної підготовки з виробничим навчанням; поєднання теоретичного навчання з практичним відпрацюванням навичок, умінь і продуктивною працею; взаємодія педагогічного та виробничого процесів; розширення сфери соціального спілкування та ін.

Ступеневість передбачає єдність, взаємозумовленість, наступність цільових функцій усіх ланок, що становлять сутність професійної освіти. Ступеневе навчання потребує як внутрішньої диференціації змісту освіти, так і певної самостійності її складових елементів. Цим забезпечується і створення умов для того, щоб кожний ступінь виконував певну функцію у складі цілого. Ступеневість створює також передумови для доповнення та поглиблення професійної підготовки, забезпечує можливість переходу до нової якості.

У розділі висвітлено соціально-економічні передумови створення вищих професійних училищ як професійних навчальних закладів нового типу. До вихідних положень діяльності ВПУ віднесено: багатоступеневу структуру професійної освіти, здійснення поетапної підготовки кадрів різного рівня кваліфікації; встановлення зв'язків із різними навчальними закладами системи неперервної професійної освіти; обґрунтування нового змісту професійного навчання, виховання учнів з достатнім рівнем сформованості професійного кругозору, технічної, технологічної та гуманітарної культури, сучасним економічним мисленням; перехід інженерно-педагогічних колективів ВПУ на нові загальнопедагогічні позиції, прийняття як базових таких ідей сучасної філософії освіти та педагогічної науки як гуманізація та гуманітаризація професійно-технічної освіти; індивідуалізація навчання й виховання; пріоритетний розвиток загальнолюдських якостей особистості; організація життєдіяльності учнів на основі поєднання різних видів діяльності (навчально-виховної, трудової, художньої, технічної, спортивної).

Повернення української професійно-технічної школи до ідей гуманізації та демократизації навчального процесу, співробітництва, розвитку інноваційної діяльності, пошуку нових форм підготовки кваліфікованих робітників зумовило потребу наукового дослідження і практичного використання зарубіжного досвіду, зокрема Німеччини, Польщі, Чехії, Словенії, Угорщини, Фінляндії, Росії, Туреччини та Південної Кореї.

У країнах з розвиненими ринковими відносинами лише з невеликої частини ретельно дібраних за здібностями студентів готують спеціалістів вищих освітніх рівнів. Основну ж масу студентів після дво- або трирічного навчання та набуття відповідної кваліфікації використовують для роботи на рівні середньої ланки управління виробництвом. Такий підхід певною мірою відображає об'єктивний розподіл фахівців у ринкових умовах відповідно до рівня їхньої кваліфікації .

Здійснений науковий аналіз розвитку професійної освіти дав змогу зробити висновок, що основні чинники формування системи багатоступеневого професійного навчання відповідають структурі та елементам Міжнародного стандарту класифікації освіти (ISCED), Міжнародному стандарту класифікації професій (ISCO) та Українському стандарту класифікації професій (УСКП).

Підготовка компетентного фахівця може бути здійснена на основі інтегративного підходу до оновлення змісту професійного навчання, оволодіння суміжними професіями, впровадження новітніх педагогічних технологій; сучасні технології навчання базуються на розвиваючих моделях професійної діяльності, що мають чітку структуру побудови як по горизонталі (етапи та рівні вивчення), так і по вертикалі (часові норми).

У другому розділі – “Система організації багатоступеневого навчання у вищому професійному училищі” – обґрунтовано мету й завдання багатоступеневого професійного навчання, здійснено педагогічне проектування його моделей з урахуванням вимог сучасного виробництва, визначено зміст і структуру професійного навчання на першому та другому ступенях, а також обґрунтовано науково-методичний комплекс багатоступеневого професійного навчання.

Мета і зміст професійно-технічного навчання та механізми їх реалізації залежать насамперед від економічного рівня суспільного розвитку; змін, що відбуваються в економічній системі країни. Метою діяльності ВПУ є формування та вдосконалення професійно значущих та соціально орієнтованих якостей особистості, її професійне становлення. Для досягнення цієї мети було здійснено порівняльний аналіз навчальних планів, програм, підручників і методичних посібників для учнів закладів професійно-технічної освіти кулінарного профілю; відбір та структурування змісту навчального матеріалу для ВПУ, а також розроблено, експериментально перевірено інтегровані навчальні плани та програми для професійно-технічних навчальних закладів кулінарного профілю.

В основу педагогічного проектування було покладено: системний підхід, що забезпечує взаємозв'язок між процесами формування особистості й оволодінням учнями основами професійної майстерності відповідно до кваліфікаційних вимог; функціональні характеристики моделі педагогічного проектування технологій професійного навчання; науково обґрунтоване дидактичне забезпечення спеціальних предметів і виробничого навчання та рекомендації щодо реалізації проекту технологій професійного навчання учнів.

Побудова змісту і проектування структури функціонального комплексу знань, умінь і навичок здійснювалися шляхом систематизації структурних одиниць навчального матеріалу (поняття, теорії, закони, факти, операції, процеси й ін.) та їх трансформації у навчально-технологічні комплекси, що інтегрувалися в навчально-технологічні блоки. Їхня характерна особливість полягає у наявності інваріантних знань, умінь і навичок. Поряд з цим було визначено диференційовану частину професійних знань, умінь і навичок у вигляді конкретних навчально-технологічних блоків, розширюючи і поглиблюючи основу формування професійної майстерності в процесі оволодіння професіями, що входять в цю групу.

У дисертації розкрито моделювання на трьох рівнях – методологічному, теоретичному і прикладному. На першому було розроблено концептуальну модель процесу професійного навчання, на другому – теоретичну, на третьому – нормативну.

Результати кожного етапу моделювання покладено в основу структури теоретичного обґрунтування процесу професійного навчання. Ця структура складається з семи блоків: мети моделювання; поняттєвого апарату моделі, аксіоми моделі, банку емпіричних даних про процес навчання, педагогічної моделі професійного навчання та технології навчання. У процесі моделювання професійного навчання визначено структурні характеристики цього процесу на основі: виявлення та реалізації конструктивної функції моделі професійної діяльності робітника, пов'язаної з обслуговуванням на підприємствах громадського харчування; визначення умов забезпечення цілісності навчання; реалізації зв'язків професійного навчання з різними ланками системи неперервної освіти.

З урахуванням особливостей організації багатоступеневого навчання у ВПУ було розроблено блочно-модульну систему. Суть цієї системи полягає в тому, що в основу кожного модуля покладено зміст теоретичного і виробничого навчання. Мета навчального модуля – підготувати майбутніх фахівців до трудової діяльності в конкретних виробничих умовах з одночасним освоєнням суміжних професій.

Доведено, що ефективність професійної підготовки майбутніх фахівців у ВПУ залежить від взаємодії багатьох компонентів: структури і змісту навчального матеріалу в програмах, методик викладання, забезпечення навчальною літературою та наочними посібниками.

У третьому розділі – “Експериментальна перевірка системи багатоступеневого професійного навчання” – викладено програму та методику експериментальної роботи, встановлено педагогічні вимоги до кваліфікаційної характеристики випускника багатоступеневого професійного навчання, здійснено обґрунтування професіограми педагога професійного навчання, визначено критерії оцінювання рівня теоретичних знань, практичних умінь й навичок та узагальнено результати експериментальної роботи.

З урахуванням результатів, одержаних на першому етапі наукового пошуку (1989-1992 рр.) та на другому етапі (1993-1994 рр.), зміст яких розкрито у вступі, а також у першому й другому розділах дисертації, було розроблено чотири варіанти експериментальних навчальних планів; критерії відбору змісту навчального матеріалу для всіх ступенів професійного навчання у ВПУ кулінарного профілю; блочно-модульну систему організації професійного навчання в реальних умовах виробництва; функціональну систему професійного навчання; структурно-логічну схему комплексного науково-методичного забезпечення; управлінські функції директора та його заступників, завідуючого технологічною практикою та старшого майстра.

При розробці педагогічних вимог до змісту кваліфікаційної характеристики було враховано: орієнтування на професійну діяльність робітника, молодшого спеціаліста, їхню здатність вирішувати комплексні професійні завдання, випереджувальний характер кваліфікаційних вимог, врахування перспектив і стану розвитку відповідної сфери діяльності на вітчизняному і світовому рівнях.

У розроблених професіограмах педагога професійного навчання враховувалися особливості організації навчально-виховного процесу у ВПУ, зміни виробничих умов підприємств громадського харчування. Проміжні результати, одержані на цьому етапі, зумовили необхідність індивідуального підходу до учнів під час виробничого навчання.

На основі висновків експериментального дослідження доцільності інтегрування основних операцій викладача та майстра нами було внесено відповідні зміни до тимчасових посадових обов’язків педагога професійного навчання, а також обґрунтовано вимоги до професійних знань, умінь та навичок викладача спеціальних дисциплін і майстра виробничого навчання.

З метою виявлення якості професійного навчання було здійснено порівняльний аналіз знань, умінь і навичок майбутніх фахівців. Результати проведеної експериментальної роботи свідчать, що якість навчання була вищою в тих групах, де спеціальні дисципліни та виробниче навчання викладали педагоги професійного навчання.

З метою визначення рівня якості професійної підготовки було проведено 408 зрізів знань та сформованості навичок у 10714 учнів ВПУ і встановлено, що рівень знань й вмінь учнів із спеціального предмета в експериментальних групах під час дослідження змінювався і був вищим, ніж у контрольних групах.

Отже, під час формуючого експерименту, що проводився протягом п’яти навчальних років, відбувались такі якісні зміни в оволодінні учнями знаннями із спеціального предмета в групах, де викладали педагоги професійного навчання: у 1995-1996 навчальному році середній бал успішності зріс на 29,75%, у наступних роках підвищився на 25,5%; 10%; 24%; у 1999-2000 навчальному році – відповідно на 59,9%.

У 29 додатках до дисертації представлені експериментальні матеріали, а також проміжні та узагальнені результати експериментальної роботи, зокрема: порівняльний аналіз моделей навчальних планів з професії “кухар”; навчальні плани для професійної школи кухарів (Німеччина); порівняльний аналіз розділів навчальних планів; графіки циклів навчальних програм за ступенями; професіограма та кваліфікаційні характеристики за професією “кухар”; професіограма та тимчасові посадові обов’язки педагога професійного навчання.

У проведенні експериментальної роботи брали участь 368 керівників професійних училищ з 17-ти областей України, заступники директора ВПУ №1 м. Києва, 48 педагогічних працівників (Л.І. Антонець, Л.І. Глущенко, М.С. Косовенко, О.М. Куба, О.Ф. Подолян, Т.П. Сидорчук, Ж.М. Смирнова, О.В. Смоляк, М.С. Шайдецька, О.П. Шинкаренко, Т.С. Шаповал, В.Г. Щербак та ін.).

Використання методів статистичної обробки одержаних експериментальних даних дає підстави стверджувати, що розроблена модель багатоступеневого професійного навчання у ВПУ є прогресивною, а отримані результати – вірогідними і значущими.

ВИСНОВКИ

1. Концепція професійної підготовки кваліфікованих робітників з інтегрованих професій різного рівня кваліфікації та молодшого спеціаліста у ВПУ кулінарного профілю ґрунтується на впровадженні нових підходів до багатоступеневої освіти як системи, що має мету, зміст, структуру і функції. Багатоступенева система професійно-технічної освіти, побудована на основі принципів цілепокладання, фундаментальності, гнучкості та мобільності, спрямована на підготовку кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів відповідно до суспільних потреб.

2. У процесі педагогічного проектування моделей багатоступеневого професійного навчання доведено, що основну прогностичну функцію виконує модель підготовки кваліфікованого робітника і молодшого спеціаліста для підприємств громадського харчування, включаючи соціально-особистісні, професійно-виробничі, економічні, психофізіологічні й педагогічні характеристики. Моделі професійного навчання є основою для педагогічного проектування у ВПУ. Обґрунтовано теоретичні основи та запропоновано нові підходи до моделювання багатоступеневого професійного навчання у закладах профтехосвіти кулінарного профілю. Врахування специфічних особливостей сприяє розробленню науково обґрунтованої системи багатоступеневої підготовки кваліфікованих робітників з інтегрованих професій та молодшого спеціаліста згідно з вимогами Міжнародного стандарту класифікації освіти (ISCED), Міжнародного стандарту класифікації професій (ISCO) та Українського стандарту класифікації професій (УСКП).

3. Обґрунтовано концептуальні підходи до побудови структури і змісту професійного навчання з інтегрованих професій, що дало змогу на основі визначених теоретико-методологічних підходів реалізувати завдання, пов’язані зі створенням багатоступеневої підготовки робітників.

Визначено нові підходи до складання навчальних планів згідно з новими кваліфікаційними характеристиками, професіограмами інтегрованих робітничих професій та молодшого спеціаліста. На цій основі здійснено відбір та структурування змісту професійного навчання на кожному ступені. З урахуванням результатів багаторічної експериментальної роботи розроблено і впроваджено новий інтегрований навчальний план підготовки кваліфікованого робітника і молодшого спеціаліста, який у 1999 р. рекомендовано Міністерством освіти і науки України для ВПУ відповідного профілю.

4. Доведено, що міждисципліний рівень інтеграції забезпечує загальнодидактичний підхід до розв’язання проблеми як результату міждисципліної взаємодії. На цьому рівні системоутворюючим чинником виступають функції і принципи структурування змісту окремих навчальних циклів. Це дозволило забезпечити інтеграцію їх змісту та визначити дидактичні принципи з урахуванням специфіки навчального процесу. До них ми віднесли принципи: професійної спрямованості навчання, політехнізму, наступності, проблемності, випереджувального вивчення загальноосвітніх предметів, а загальнотехнічних – перед спеціальними.

Запропонована модель багатоступеневого професійного навчання базується на інтеграції робітничих професій. Вищий ступінь багатоступеневого професійного навчання ґрунтується на основі принципу індивідуального підходу до навчання майбутніх фахівців з метою забезпечення їх готовності до самостійної трудової діяльності.

5. Виявлено особливості організації багатоступеневого навчання у ВПУ: врахування запитів ринку праці щодо освітніх рівнів підготовки фахівців; специфічна структура й форми організації навчально-виховного процесу, його інтенсифікація, значна завантаженість учнів, викладачів і майстрів; інтегрований зміст багатоступеневої професійної освіти; багатофункціональність ВПУ (поєднання загальноосвітньої, професійної, економічної і виховної функцій); забезпечення цілісності навчально-виробничого процесу ВПУ на основі органічного поєднання принципів послідовності, наступності, неперервності; формування учнівського контингенту багатоступеневого професійного навчання (рейтинговий відбір учнів на кожний ступінь навчання, вихід на останній ступінь навчання у ВПУ до 10 %,); особливості учнівського контингенту, своєрідність соціальних, статевих, вікових, психофізіологічних характеристик учнів, зміна їх соціального статусу, способу життя, ціннісних орієнтирів та мотиваційної сфери під час навчання у ВПУ. Система знань, якими учні оволодівають у професійно-технічних закладах кулінарного профілю, повинна враховувати об’єктивну логіку розвитку професійних умінь, виходячи з вимог розвитку виробництва.

6. Експериментально доведено доцільність поєднання функцій викладача та майстра виробничого навчання, що спонукає до постійного підвищення професійного рівня, використання передових освітніх технологій. Збільшується час для творчого спілкування педагога (під час теоретичного навчання і виробничої практики), що сприяє розвитку особистості учня, розкриттю його індивідуальних здібностей. Під час багаторічного проведення експерименту встановлено, що якість навчання є вищою в учнів, яких навчали педагоги професійного навчання за новою моделлю багатоступеневого професійного навчання. Випускники кожного ступеня ВПУ конкурентоспроможні на ринку праці й соціально захищені.

7. На основі запропонованих інноваційних підходів розроблено й експериментально перевірено навчально-методичний комплекс для ВПУ кулінарного профілю, що охоплює такі компоненти: кваліфікаційну характеристику, освітньо-професійну програму, програми з усіх дисциплін, наскрізні програми практичної підготовки робітників, програми усіх практик, програми державних кваліфікаційних випускних екзаменів, комплексних контрольних завдань з базової професійної освіти (гуманітарного, соціально-економічного, фундаментального циклів), комплексних кваліфікаційних завдань для виявлення рівня знань випускників (спеціального та вибірково-орієнтованих професійних циклів), тематику курсових робіт й методичні рекомендації щодо їх виконання.

Запропонований навчально-методичний комплект з навчальних дисциплін для всіх ступенів професійного навчання, який складається з навчальної програми, робочої програми, що забезпечує вивчення законодавчих та інструктивних матеріалів, опорні конспекти, пакет візуального супроводження, завдання для практичних і лабораторних робіт, методичні вказівки та індивідуальні завдання для самостійної роботи. До робочих програм розроблено навчальні та контрольні тести, пакет контрольних завдань для проведення комплексної перевірки, екзаменаційні й залікові питання, методичні вказівки до виконання випускних і кваліфікаційних робіт.

Усі структурні компоненти навчально-методичного комплексу взаємопов’язані. Ефективність запропонованого комплексу навчально-методичного забезпечення багатоступеневого навчання у ВПУ кулінарного профілю підтверджено експериментальною перевіркою.

Дослідження дало можливість сформулювати ряд постановочних питань і пропозицій.

На загальнодержавному рівні: забезпечити правові гарантії функціонування й розвитку системи професійно-технічної освіти. Для цього Міністерству освіти і науки доцільно розробити нормативні документи, погодивши їх з Міністерством праці та соціальної політики, Держкомстандартом, галузевими комітетами; вирішити питання про створення науково-методичних центрів на базі інститутів АПН України, ВПУ та ПТУ з метою розроблення державних стандартів освіти для різних галузей та за професіями; у державних програмах з розвитку туризму в Україні передбачити підготовку кадрів для сервісного обслуговування; вирішити питання про стимулювання підготовки і видання державною мовою підручників, навчальних посібників нового покоління.

На регіональному рівні: розширювати мережу навчальних закладів професійно-технічної освіти нових типів; передбачити поглиблене вивчення іноземних мов у ВПУ; впроваджувати науково обґрунтовані педагогічні технології навчання у закладах професійно-технічної освіти; здійснювати комп’ютеризацію навчального процесу; створювати умови для навчально-виробничої діяльності профтехучилищ; використовувати можливості інформаційної мережі “Internet”. Розробляти цільові комплексні програми підвищення кваліфікації педагогів професійно-технічних навчальних закладів.

На рівні навчального закладу: впроваджувати інноваційні методики професійного навчання; вдосконалювати зміст і форми багатоступеневого навчання; структуру управління розвитком закладів професійно-технічної освіти різних типів і профілів; впроваджувати договірну систему підготовки кадрів з підприємствами, організаціями та установами; розширювати виробничу діяльність та надання платних послуг. Передбачати розроблення й видання науково-методичних комплексів з усіх навчальних предметів гуманітарного циклу і професійно орієнтованих, спеціальних дисциплін та предметів за вибором учнів.

Доцільно обґрунтувати зміст і форми організації професійного навчання кваліфікованих робітників, молодших спеціалістів на основі принципу наступності в умовах багатоступеневої професійної освіти. Спільно з вищими навчальними закладами ІІІ-ІУ рівнів акредитації розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо підготовки бакалаврів з урахуванням галузевої специфіки та змісту професійного навчання на попередніх ступенях.

Здійснене дослідження не розв’язує всіх проблем підготовки висококваліфікованих фахівців для сфери обслуговування. Подальшого вивчення потребують такі проблеми: історія розвитку підготовки фахівців кулінарного профілю; вивчення зарубіжних систем професійної освіти; обґрунтування інноваційних методик викладання навчальних дисциплін, психолого-педагогічних умов підготовки педагогів професійного навчання.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

І. Підручники:

1.

2.

3.

ІІ. Статті в журналах та науково-методичних збірниках:

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Старовойт Л.Я. Особливості організації багатоступеневого навчання у вищому професійному училищі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2000.

Дисертація містить дослідження концептуальних засад створення і діяльності навчальних закладів нового типу, в яких здійснюється підготовка висококваліфікованих робітників і молодших спеціалістів для підприємств громадського харчування різних типів та форм власності. Теоретично обґрунтовано моделі багатоступеневого професійного навчання, виявлено особливості його організації на основі широкомасштабної інтеграції змісту предметів, професій, теоретичного та виробничого навчання, впроваджено блочно-модульну систему навчання за ступенями.

Запропоновано основні принципи структурування навчального матеріалу, форми і методи вивчення інтегрованого курсу спеціальної технології та виробничого навчання. Розроблено та експериментально перевірено новий інтегрований навчальний план ступеневого навчання кваліфікованого робітника та молодшого спеціаліста для підприємств громадського харчування.

Доведено положення про те, що особливостями функціонування багатоступеневої підготовки у професійно-технічних училищах є оптимальність, стабільність, визначеність, системна ефективність.

Обґрунтовано необхідність інтеграції спеціальностей “викладач спеціальних предметів” і “майстер виробничого навчання”.

Вивчено основні напрями взаємодії ВПУ та університету в здійсненні ступеневої неперервної професійної освіти. Розроблено науково-методичні рекомендації з організації багатоступеневого навчання у ВПУ.

Ключові слова: професійна освіта, багатоступеневе навчання, інтеграція, організація, блочно-модульна система.

Старовойт Л.Я. Особенности организации многоступенчатого обучения в высшем профессиональном училище. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2000.

Диссертация содержит исследования концептуальных основ создания и деятельности учебных заведений нового типа, в которых осуществляется подготовка высококвалифицированных рабочих и младших специалистов для предприятий общественного питания разных типов и форм собственности.

Изучение современных отечественных и зарубежных концепций подготовки квалифицированных рабочих дало возможность обосновать положение о том, что повышение эффективности профессиональной подготовки рабочих осуществляется на основе методических систем, которые требуют новых прогрессивных форм передачи знаний и методов, инновационных подходов к оцениванию современных технологий обучения.

Концепция профессиональной подготовки квалифицированных рабочих интегрированных профессий разного уровня квалификации и младшего специалиста в