Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ШЕВЧУК Марини Володимирівни

УДК 159.923.5:378.18(477)

Психологічні механізми трансформації

ціннісних орієнтацій студентської молоді

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті імені

Тараса Шевченка, кафедра загальної та інженерної психології.

Науковий керівник:

Трофімов Юрій Леонідович, доктор психологічних наук, професор,

чл.-кор. АПН України, завідувач кафедри загальної та інженерної психології,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м.Київ.

Офіційні опоненти:

Носенко Елеонора Львівна,

доктор психологічних наук, професор, чл.-кор. АПН України,

завідувач кафедри педагогічної психології та англійської мови,

Дніпропетровський державний університет, м.Дніпропетровськ.

Корнєв Микола Нечипорович,

кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри

соціальної психології, Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, м.Київ.

Провідна установа:

Міністерство освіти і науки України, Харківський національний

університет ім.В.Н.Каразіна, кафедра загальної психології, м.Харків.

Захист відбудеться “25” січня 2001 року о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.26 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ-33, вул.Володимирська,60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського Національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ-33, вул.Володимирська,58.

Автореферат розісланий “21” грудня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат психологічних наук,

доцент Кириленко Т.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Ціннісні орієнтації є одним із найважливіших утворень у структурі свідомості й самосвідомості людини і зумовлюють низку її сутнісних характеристик як особистості. Такі характеристики здебільшого спричиняються тим, що являє собою система цінностей конкретної особистості, який спектр орієнтацій у ній представлено щодо змісту, спрямованості та психологічної вагомості. Не менш суттєвим моментом, що зумовлює психологічну значущість системи цінностей, є її співвіднесеність із конкретно-історичними, суспільно-політичними, ідеологічними умовами, за яких складається певна система ціннісних орієнтацій у суспільстві в цілому та в кожної окремої особистості. Згадані моменти особливо актуальні, коли йдеться про побудову концепцій освіти й виховання молодого покоління і, зокрема, про систему ціннісних орієнтацій як чинника, що детермінує процес становлення особистості громадянина.

Ціннісні орієнтації виступають в якості особистісноформуючої системи і пов‘язані із розвитком самосвідомості, усвідомленням положення власного “я” в системі суспільних відносин, а також відносяться до найважливіших компонентів структури особистості, по рівню сформованості якої можна говорити про загальний її рівень розвитку.

Проблема ціннісно-смислової сфери особистості, зокрема її ціннісних орієнтацій, являється однією з ключових в психології. Це викликано тим, що внаслідок змін, які відбулися в нашому суспільстві і спонукали до відмови від стереотипів, норм посттоталітарного суспільства, перед особистістю відкрилась можливість постановки власних цілей і визначення реальних умов їх досягнення. Формування таких цілей на кризових етапах розвитку суспільства, коли старі принципи втратили своє значення, а нові ще не утвердилися, актуалізує потребу вивчення ціннісно-смислової сфери особистості, яка включає ціннісні орієнтації, їх ієрархічну структуру, а також фактори, що їх трансформують. Саме тому вивчення трансформації, що відбувається в системі ціннісних орієнтацій особистості, має велике теоретичне і практичне значення.

Якщо під ціннісними орієнтаціями розуміти відносно стабільне, вибіркове відношення людини до сукупності матеріальних і духовних благ та ідеалів, які розглядаються як предмети, цілі та засоби для задоволення потреб життєдіяльності людини, в такому розумінні ціннісні орієнтації акумулюють весь життєвий досвід, накопичений в індивідуальному розвитку людини. Власний життєвий досвід особистості визначає її взаємовідносини з іншими людьми, а також зміни особистості, в першу чергу, по відношенню до самої себе. Саме таке розуміння ціннісних орієнтацій особистості найбільш повно відображає їх динамічний характер, функціональну роль в житті людини. З іншого боку, ціннісні орієнтації можна розглядати і як інтегративну (інформаційно-емоціонально-вольову) властивість і готовність особистості до того, щоб свідомо визначити і оцінити своє місцезнаходження в часі і просторі певного природного і соціального середовища, вибрати стиль поведінки і напрямок діяльності, опираючись на індивідуальний досвід і у відповідності до конкретних умов постійно змінюваної ситуації. В цьому визначенні відзначається найважливіша роль ціннісних орієнтацій особистості в якості одного із регуляторів її поведінки і діяльності.

Вивчення впливу ціннісних орієнтацій особистості на різні сфери її життєдіяльності підтверджує положення про те, що загальні і специфічні умови діяльності, відображуючись у свідомості, по-різному проявляються в реальній поведінці. Причина суттєвих відхилень в поведінці однієї людини від іншої - в суб‘єктивному сприйнятті даних умов, а також в розбіжностях їх ціннісних орієнтацій, які створюють стрижень структури кожної особистості.

Результати аналізу психологічної літератури свідчать про те, що вивченню цієї проблеми приділялась значна увага. Але, на жаль поняття “цінність” використовувалось багатьма авторами в різноманітних значеннях. Як правило, увага фахівців зосереджувалась на класифікації існуючих різноманітних підходів до проблеми формування ціннісних орієнтацій особистості.

У вітчизняній психології цінності розглядалися як такі, що були тотожні соціальним нормам, механізм дії яких не був опосередкований особливостями внутрішнього та зовнішнього світу особистості. Починаючи з 60-70-х років ХХ ст., з‘являються нові підходи до вивчення ціннісно-смислової сфери особистості. Дослідження сутності самих понять “цінність”, “ціннісні орієнтації” Д.О.Леонт‘євим, В.О.Ядовим, Е.Л.Носенко; визначення функції ціннісних орієнтацій М.І.Лапіним; аналіз динаміки ціннісних орієнтацій І.С. Коном, Ю.Л.Трофімовим, М.Н.Корнєвим; визначення особистістю стратегії її життєдіяльності в роботах К.А. Абульханової-Славської, І.Г.Белявського, О.Ф.Бондаренко, О.Б.Старовойтенко, Т.М.Титаренко), психології вчинку (В.А.Роменець, І.П.Маноха), розгляду дослідження взаємовпливу процесу навчання і розвитку особистості (С.Д.Максименко) мають важливе значення в процесі аналізу формування і трансформації ціннісних орієнтацій особистості і сприяють подоланню соціальної парадигми.

Цінності суспільства і особистості вивчаються в тісному зв‘язку з проблемами професіоналізації особистості (З.І.Рябікіна), як прояв процесу соціалізації та соціально-психологічної організованості (В.П.Казмиренко). Особливе місце в дослідженні проблеми ціннісних орієнтацій в сучасних умовах мають роботи О.В.Сухомлинської; проблема ціннісних орієнтацій була предметом вивчення таких дослідників, як В.Б.Ольшанський (індивідуальна система цінностей особистості та взаємообумовленість її груповою свідомістю); В.Ю.Бойко, О.Л.Краєва (трансформація ціннісної свідомості суспільства та зміни моральних орієнтирів і мотиваційної сфери діяльності).

В останній час проблема ціннісних орієнтацій вивчалась в контексті аналізу їх динаміки як індивідуальних еталонів оцінки В.О.Бєлоусовою, В.Ю.Болотіною; як регулятор діяльності в суб‘єкт-об‘єктних відносинах Т.В.Корніловою, та іншими вченими. Більшість досліджень, що присвячені вивченню проблеми ціннісних орієнтацій не дають цілісного уявлення про структуру ціннісно-смислової сфери особистості. Не повністю розкриті питання про сутність та ієрархічну структуру ціннісних орієнтацій молоді, зокрема студентства, на новому етапі розвитку суспільства. В науковій літературі описані найбільш загальні підходи до вивчення ціннісних орієнтацій.

Виходячи з цього, важливим постає необхідність багатопланового комплексного вивчення факторів, які визначають становлення, розвиток, трансформацію ієрархічної структури ціннісних орієнтацій молоді, студентів різних спеціальностей протягом всього періоду навчання у вузі, причому не тільки учбової, але й позанавчальної діяльності. Це необхідно, як для прогнозування того, в якому напрямку йде розвиток ціннісно-смислової сфери особистості в юнацькому віці, так і для перспективного впровадження в учбово-виховному процесі форм роботи, які сприяють розвитку у студентів потреби в усвідомленні ієрархії своїх цінностей і співвідношення з методами їх досягнення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконувалось в межах бюджетної теми № 97136 факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Інноваційна поведінка молоді в період становлення української державності”, яка є складовою державної комплексної наукової програми “Наукові проблеми розбудови державності в Україні”.

Метою дослідження було виявлення психологічного змісту механізмів впливу на формування та динаміку системи ціннісних орієнтацій студентської молоді.

Завдання дослідження:

Провести теоретичний аналіз понятійно-категоріального апарату системи ціннісно-смислової сфери студентської молоді.

Виявити статусно-ієрархічну систему життєвих цінностей студентської молоді в період соціально-економічного реформування нашого суспільства.

Розкрити психологічну природу індивідуальних цінностей студентської молоді як результату інтеріоризації суспільної системи цінностей.

Розробити методику діагностики індивідуальної структури системи ціннісних орієнтацій студентів для порівняння індивідуальної структури “ідеальних” цінностей зі структурою реальних цінностей та створення типології особистості студентської молоді.

Дослідити мотивацію отримання вищої освіти та динаміку структури установок при виборі професії з метою виявлення психологічних факторів та особливостей трансформації ціннісних орієнтацій студентів протягом навчання у вузі.

Об’єкт дослідження – ціннісні орієнтації студентів.

Предмет дослідження – психологічні механізми трансформації в структурі ціннісних орієнтацій студентів протягом навчання у вузі.

У ході розв’язання поставлених завдань було використано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової літератури та практичних результатів досліджень з цієї проблеми; аналіз та узагальнення експериментальних даних; емпіричні: психологічне тестування (методика М.Рокича, анкета М.Смекали і М.Кучери), анкетування (розробка та опрацювання анкет “Мотиви отримання вищої освіти”, “Вимоги, які пред’являють студенти до своєї професії”, “Якості особистості, необхідні спецілісту обраної професії”, “Динаміка установок на майбутнє при виборі професії”); методика діагностики якостей особистості Г.Айзенка; методи математичної обробки результатів: неметричне багатомірне шкалювання, кореляційний та кластерний аналіз, факторний аналіз засобом головних компонентів (за принципом Varimax row).

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що:

дістало подальший розвиток дослідження структури ціннісних орієнтацій студентів вузу в умовах соціально-економічних змін в суспільстві, що дає можливість конкретизувати знання про структуру ціннісно-смислової сфери особистості в студентському віці в залежності від року навчання;

розширено уявлення про фактори та умови, які впливають на формування та динаміку трансформацій ціннісних орієнтацій студентів під час радикальних змін умов їх життєдіяльності, а саме: розкритий взаємозв’язок між характерологічними особливостями студента та ієрархічною структурою його ціннісних орієнтацій, показана залежність динаміки ціннісних орієнтацій студентів від ступеня сформованості знань про обрану професію та рівня професійної компетентності;

показано, що механізм дії і розвитку ціннісних орієнтацій пов‘язаний із вирішенням конфліктів та протиріч в мотиваційній сфері особистості;

отримані нові знання про особливості ціннісних орієнтацій студентів та їх вплив на взаємовідносини між студентами, які виходять за межі навчальної діяльності;

удосконалені психологічні критерії визначення як самого факту трансформації, що відбувається в структурі ціннісних орієнтацій студентів, так і ступеня його інтенсивності, рівня усвідомлення особистістю характеру соціально-економічних змін, що відбуваються в суспільстві.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані під час організації виховної роботи зі студентами, виходячи із особливостей спеціальності та віку студентів; розроблена система класифікації цінностей може бути використана в учбовому процесі в якості засобу аналізу системи ціннісних орієнтацій як окремої особи, так і студентської групи, а також їх корекції. Вивчення закономірностей формування та динаміки ціннісних орієнтацій студентів в залежності від курсу дає можливість управляти та прогнозувати процес формування ціннісної структури особистості, роблячи його ефективним в учбово-виховному процесі у вузі.

Результати дисертаційного дослідження були впроваджені в учбовому процесі Мукачівського технологічного інституту з метою удосконалення саморегуляції системи ціннісних орієнтацій в академічних групах вузу.

Апробація результатів дослідження проходила на щорічних наукових конференціях аспірантів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Дні Науки” та Міжнародній конференції “Міжкультурні комунікації та проблема духовності в кінці ХХ століття”, м.Севастополь, 12–16.09.1995 р.

Публікації. Зміст та основні положення дисертації відображені в 5 статтях, три із яких опубліковані у фахових виданнях.

Структура роботи – вступ, три розділи, десять параграфів, висновки, загальний об’єм 156 стор. друкованого тексту; список використаної літератури (198 найменувань); 30 таблиць та 2 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено проблему, об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, його методологічну основу і методи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення.

У першому розділі – “Особливості механізму формування ціннісних орієнтацій особистості” автором проводиться науково-теоретичний аналіз концепцій вивчення проблеми цінностей та ціннісних орієнтацій, досліджуються психологічні критерії класифікації цінностей, обгрунтовуються роль та місце ціннісних орієнтацій в структурі особистості.

Дослідження понять “цінність” та “ціннісні орієнтації” знайшли відображення у працях учених-філософів, соціологів, психологів у зв‘язку з тим, що вони охоплюють всі сфери життєдіяльності особистості, сприяють усвідомленню найбільш суттєвих сторін її способу життя, розкривають специфіку взаємовідносин особистості і суспільства. В науковій літературі відсутнє однозначно чітке визначення понять “цінність” та “ціннісні орієнтації”, що і обумовлює різноманітність підходів до вивчення проблеми формування ціннісних орієнтацій особистості.

Поняттям “ціннісні орієнтації” визначають елементи мотиваційної структури особистості, на основі якої вона здійснює вибір цілі, мотивів конкретної діяльності з урахуванням особливостей ситуації, яка склалася. Ціннісні орієнтації - це поняття, яке відображає певну значущість для особистості предметів та явищ соціальної дійсності, а також створює внутрішню основу відношень особистості до різноманітних цінностей морального, матеріального і політичного порядку.

Під цінністю автор розуміє поняття, яке фіксує позитивне або негативне значення якогось об‘єкту чи явища, одну із форм суспільних відносин. Ціннісні орієнтації - відносно стійка спрямованість потреби особистості на певну групу цінностей. Система ціннісних орієнтацій - індивідуальна ієрархічна структура взаємозалежностей ціннісних орієнтацій, які відіграють як пасивну, так і активну роль в становленні індивіда як особистості.

Система ціннісних орієнтацій не є стабільною і незмінною. Її динаміка обумовлена впливом об‘єктивних (умови життєдіяльності, соціально-економічний лад) і суб‘єктивних (комплекс засобів, які включені в процес виховання, індивідуально-особистісні характеристики) детермінант. Таким чином, ціннісні орієнтації формуються впродовж всього процесу соціалізації, займаючи при цьому як пасивну, так і активну позицію в становленні індивіда як особистості.

Вивчення ціннісно-смислової сфери особистості базується на положеннях теорії “установки” Д.М.Узнадзе, теорії “відношень” В.М.Мясищева, теорії діяльності О.М.Леонтьєва.

Ряд представників вітчизняної школи психологів, зокрема Д.М.Узнадзе, схильні до того, щоб розглядати поняття “ціннісні орієнтації” ідентичним до таких понять, як “установка”, “потреба”, “інтерес”.

Автор стверджує, що можна говорити про певний зв‘язок ціннісних орієнтацій та установки, а саме: цей зв‘язок проявляється в тому, що і установка і ціннісні орієнтації виникають на основі потреб і конкретних ситуацій; взаємовідношення між суспільством і особистістю регулюються за допомогою як установок, так і ціннісних орієнтацій; установки виступають в якості конкретної форми існування ціннісних орієнтацій; ціннісний підхід являється в той же час установочним, а установочний - ціннісним. Але, універсалізуючи саме поняття “установка” як дещо несвідоме, представники психологічної школи Д.М.Узнадзе позбавляють цю теорію можливостей бути застосованою для вивчення регуляції вищих форм діяльності людини, оскільки стверджують про несвідомий характер ціннісних орієнтацій (так як установки особистості не усвідомлюються).

Існує інша точка зору, згідно з якою, ціннісні орієнтації виникли на основі установки, але не тотожні їй, так як ціннісні орієнтації - це усвідомлення особистістю свого відношення до суспільства, самої себе, до оточуючої дійсності, регуляція поведінки як усвідомленої дії (В.В.Сусленко, Б.І.Додонов).

Дисертант підтримує позицію О.Г.Здравомислова, І.С.Кона про те, що ціннісні орієнтації впливають як на вищі структури свідомості, так і на ті, які відносять до підсвідомих, тому вивчення механізму формування і трансформації ціннісних орієнтацій, пов‘язане із вирішенням конфліктів та протиріч в мотиваційній сфері особистості, як єдності свідомого та несвідомого.

Особливого значення набуває зв‘язок ціннісних орієнтацій із спрямованістю особистості, яка характеризує особистість з точки зору її соціальної і моральної цінності. Зміст спрямованості - це, перш за все, детермінуючі соціально-обумовлені відношення особистості до дійсності. Саме через спрямованість і можливий реальний прояв ціннісних орієнтацій. Такої точки зору дотримуються вчені Б.Г.Ананьєв, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн. Специфіка ціннісної орієнтації полягає в тому, що, на відміну від всіх інших ціннісних категорій, вона найбільш тісно пов‘язана з поведінкою, керує цим процесом як усвідомленою дією, пронизує всю структуру психіки особистості - від потреб до ідеалів, включаючи реальний поведінковий компонент. В узагальненому вигляді її можна уявити таким чином:

потреба інтерес установка ціннісна орієнтація (спрямованість).

Включення ціннісних орієнтацій в структуру особистості дозволяє визначити загальні соціальні детермінанти, що мотивують її поведінку, джерела яких потрібно шукати в соціально-економічній природі суспільства, його моралі, ідеології, культурі, в особливостях соціально-групової свідомості того середовища, в якому відбувався процес формування соціальної індивідуальності і де протікає повсякденна життєдіяльність особистості.

Індивідуальні цінності - це не тільки результат вибіркового відображення в індивідуальній свідомості цінностей суспільства, але і їх конкретизація, специфіка якої залежить як від позиції особистості в соціальній системі, так і від рівня її розвитку. В роботі аналізуються три варіанти розуміння психологічної природи індивідуальних цінностей:

-індивідуальні цінності аналогічні таким поняттям як думка, переконання, уявлення;

-індивідуальні цінності як різновид соціальних інтересів та установок;

-індивідуальні цінності як критерії, стандарти при оцінці і виборі не тільки модусу поведінки, дії, але і допустимих засобів їх досягнення (функціональна роль інструментальних та термінальних цінностей).

В науковій літературі існує велика кількість підходів до проблеми класифікації та типізації цінностей. В зарубіжній психології цінності і ціннісні орієнтації досліджувались Шпрангером Е., Холландом Дж., Рокичем М. та ін. Зокрема, Е. Шпрангер розглядає ціннісні орієнтації як "форму пізнання світу" або "форму життя" та виділяє в своїй класифікації 6 типів пізнання світу, яким відповідає 6 типів особистості (теоретична людина, економічна людина, естетична людина, соціальна людина, політична людина, релігійна людина.

У Е.Шпрангера кожному типу особистості відповідає одна домінуюча особиста цінність, що навряд чи являється еталоном для реального життя.

Адже систему ціннісних орієнтацій особистості, як і іншу психологічну систему можливо уявити як "багатомірний динамічний простір", кожний вимір якого відповідає певному виду суспільних відносин та має у кожної особистості різницю значущості.

Найважливішою характеристикою системи ціннісних орієнтацій є її багаторівневість, яка проявляється в ієрархічності цієї системи. Можливі два принципово різні підходи до вивчення багаторівневої будови системи цінностей. Перший підхід - нормативний - описує модель системи у відповідності з певною психологічною теорією. Другий підхід - дескриптивний - полягає у виявленні ієрархічної будови життєвої системи цінностей конкретної людини.

З метою побудови теоретичної моделі структури ціннісних орієнтацій виділяються рівні ієрархії та основи для виділення кожного рівня. Так, М.А. Бердяєв на верхньому рівні системи цінностей виділяє три типи: духовні, соціальні, матеріальні. Всі інші він розглядає як частковий випадок, як конкретний прояв одного з цих трьох типів. М.Рокичем виділяються два рівня ієрархії: цінності - цілі, або кінцеві цілі існування, і цінності - засоби, або засоби поведінки особистості.

Іншою основою типології цінностей може бути їх віднесення до відповідних потреб особистості: вітальних (потреб, які значущі для зберігання та підтримки повсякденного життя); інтеракціоністських (потреб більш високого порядку, які виражаються в необхідності спілкування, взаємодії з людьми); соціалізаційних (іще більш складних потреб, які характерні для даного соціуму та схвалені в даному конкретному етносі); смисложиттєвих (найвищих по складності і функціям потреб, які відображають цінності людського життя, визначають цілі буття, людської сутності).

Неоднозначність природи суб‘єкт-об‘єктного відношення, що відображається у вигляді цінностей, сприяє формуванню багатоманітності підстав для їх класифікації: по об‘єкту задоволення потреб, по рівню узагальнення, по функціям діяльності, по належності. В емпіричних дослідженнях використовується типологія цінностей у відповідності з їх місцем в статусно-ієрархічній структурі ціннісної свідомості суспільства, окремої особистості і т.д.

На підставі принципів системного підходу- нелінійності, ієрархічності, динамічності методів, які відображають системну методологію, - була розроблена методика діагностики індивідуальної структури системи ціннісних орієнтацій особистості студентської молоді. Структура такої системи буває частіше всього нелінійною, тому методи її дослідження спиралися на багатомірний статистичний аналіз, зокрема, неметричне багатомірне шкалювання та кластерний аналіз.

Дослідження проводилось в 1997 - 2000 роках на базі Мукачівського технологічного інституту. В ньому прийняли участь студенти інженерно-економічного та технологічного факультетів загальною кількістю 394 чоловік (юнаки склали 45% від кількості опитаних, дівчата - 55%), в ситуації особистісної або професійної консультації. При виборі професії індивід вибирає найбільш близькі йому засоби регуляції поведінки та співвідносить свій вибір із структурою значущих для нього цінностей.

В результаті проведеного аналізу було сформульовано 11 цінностей, властивих в тій чи іншій мірі всім піддослідним:

Приємне проведення часу, задоволення, відпочинок.

Високе матеріальне благополуччя.

Пошук і насолода прекрасним.

Допомога і милосердя до людей.

Любов.

Пізнання нового в світі, природі, людині.

Високий соціальний статус.

Визнання і повага людей.

Висока соціальна активність для досягнення позитивних змін в суспільстві.

Здоров’я.

Спілкування.

Класифікація експериментально визначених цінностей представлена на рис.1.

цінності

духовні | соціальні | матеріальні

пізнавальні | соціальної поваги | здоров‘я

естетичні | соціального статусу | матеріального благополуччя

гуманістичні | соціальної активності

цінності любові

спілкування | задоволення

Рис.1 Класифікація цінностей студентської молоді.

Порівняння результатів діагностики індивідуальної структури “ідеальних” цінностей (цінностей до яких особистість прагнула в досліджуваний період її життєдіяльності) з результатами діагностики реальних цінностей (цінності, які проявляються в реальній діяльності, в способі життя, хоча можуть і не усвідомлюватися як істинні) дало можливість теоретично і експериментально здійснити типологію особистості студентської молоді.

Виявлені декілька типів особистості, які відрізняються структурою цінностей - ідеалів.

1. Тип неформального лідера, для якого значущими цінностями являються повага, визнання людей, любов і високе матеріальне благополуччя. Структуру значущих цінностей можна позначити слідуючим чином (+ 8 + 5 + 2).

В число відхилених цінностей входять високий соціальний статус і соціальна активність (- 7 - 9).

Це досить велика група піддослідних (30%), в основному чоловічої статі (80% - юнаків і 20% - дівчат).

2. Друга за кількістю група (28%) в основному жіноча: 85% дівчат і 15% хлопців. Цей тип був названий гуманістичним, оскільки в кластер значущих цінностей входять гуманізм, допомога людям, любов, спілкування, здоров‘я (+ 5 + 4 + 10 + 11).

Для цього типу особистості характерним являється відхилення високого соціального статусу і соціальної активності (- 7 - 9). В число індиферентних цінностей входить пізнання і високе матеріальне благополуччя ( = 2 = 6).

В цілому для таких людей характерною є альтруїстична спрямованість, пов‘язана із найближчим соціальним оточенням: сім‘єю, близькими людьми. Основні цінності - створення атмосфери любові і взаємодопомоги в цій сфері. Ці цінності, як правило, характерні для жінок, чоловіки ж виділяють їх як значущі в тому випадку, коли відхиляють цінності соціального характеру: завоювання поваги і визнання людей та високого статусу в суспільстві (- 7 - 8).

3. Тип особистості з домінуванням матеріальних цінностей включає 17% піддослідних. В ньому виділяються два підтипи:

а) домінування цінності громадського визнання, поваги людей, високий соціальний статус і матеріальне благополуччя (цінності + 2 + 7 + 8). Цей тип особистості був названий типом керівника.

б) домінують матеріальні цінності, насолода прекрасним і задоволення (+ 2 + 3 +1). Цей тип був названий гедоністичним.

4. Тип формального лідера (11% піддослідних). В число значущих цінностей входить завоювання високого соціального статусу (+7).

Цікаво, що при цьому цінність завоювання поваги людей не є значущою (+8). Відхиленою цінністю є естетична (- 3) цінність.

5. Пізнавальний тип (7% піддослідних). Для цих осіб цінність, яка займає перше місце в кластері значущих - пізнання. Як правило, вона об‘єднується в цьому кластері із завоюванням поваги людей (+ 6 +8) або цінністю високого соціального статусу і матеріального благополуччя ( +6 + 7 + 2).

В даному випадку пізнання сприймається не як самоціль, а як засіб впливу на інших людей та завоювання певного соціального положення. Тільки у 2% піддослідних із цієї групи цінність пізнання виділилась в окремий кластер.

6. Естетичний тип (5% піддослідних), для якого в кластер значущих цінностей входять цінності пошуку і насолоди прекрасним та любов (+ 3 + 5). Головна цінність, на відміну від “гуманістів”, заключається в тому, що характерна для останніх альтруїстична направленість, допомога людям (+4) для “естетів” або незначуща, або така, яка відхиляється. Відхиляється також і соціальна активність (-9).

Важливим аспектом проведених досліджень є аналіз взаємозв‘язку способів і форм поведінки, якостей особистості і системи ідеальних цінностей. Проведена діагностика способів і форм поведінки особистості (системи “реальних цінностей”) та діагностика якостей особистості при допомозі методики Г.Айзенка. Досліджувались такі якості особистості: активність - пасивність, екстраверсія - інтроверсія, домінування - підпорядкування, раціональність - емоціональність, лабільність - стабільність. Були також співставленні результати діагностики структури ціннісних орієнтацій, якостей особистості і способів поведінки, пов‘язаних із реалізацією певних цінностей шляхом порівняння рангу значущих і відхилених цінностей і міру прояву особистісних якостей по критерію Спірмена. В результаті обробки даних були встановлені певні емпіричні закономірності:

1. Цінність матеріального благополуччя (+2) позитивно корелює з поведінкою, направленою на задоволення життєво необхідних бажань і потреб (+1); негативно корелює з поведінкою, направленою на допомогу іншим людям (-4), позитивно корелює з інтроверсією і раціоналізмом як якостями особистості.

2. Прагнення до естетичної насолоди та пошуку прекрасного (+3) корелює з поведінкою, направленою на реалізацію цієї цінності і такою якістю особистості як підпорядкованість.

3. Прагнення до гуманізму, допомоги іншим людям (+4) негативно корелює з поведінкою, направленою на досягнення високого соціального статусу (-7) та позитивно пов‘язане з емоціональністю як якістю особистості.

4. Цінність любові до близьких (+5) позитивно корелює з поведінкою, направленою на досягнення задоволень життєво необхідних потреб (+1) та поведінкою, спрямованою на підвищення матеріального благополуччя (+2).

5. Цінність пізнання (+6) негативно корелює з поведінкою, спрямованою на реалізацію цінності любові до ближніх (-5).

6. Цінність високого соціального статусу (+7) позитивно корелює з поведінкою, спрямованою на досягнення цього статусу (+7) та з такою якістю особистості як домінантність.

7. Цінність високої соціальної активності (+9) пов‘язана із раціональністю як якістю особистості.

8. Цінність духовного спілкування (+10) позитивно корелює з пізнавальною поведінкою та такими якостями особистості як домінантність і активність.

9. Прагнення мати хороше здоров‘я (+11) корелює з емоціональною лабільністю та раціональністю.

Таким чином, були отримані емпіричні дані, які доводять, що цінності - ідеали пов‘язані з певними формами і способами поведінки, а також показують, що формуванню цих цінностей сприяють певні особистісні якості, хоча зв‘язок особистісних якостей та цінностей має багатоплановий характер. Так, одна і та ж якість пов‘язана з різними цінностями, а останні одночасно з декількома способами поведінки. В процесі дослідження було встановлено, що цінності - ідеали можуть реалізуватися трьома різноманітними способами:

1. Через поведінку, пов‘язану із реалізацією даної цінності. Так, прагнення до високого статусу “вимагає” поведінки, спрямованої на досягнення цього статусу, а прагнення до краси і пошуку прекрасного тісно пов‘язане з естетичною діяльністю.

2. Через поведінку, спрямовану на реалізацію інших цінностей (наприклад, цінність матеріального достатку проявляється в поведінці “гурмана” та відсутністю гуманізму, допомоги іншим; цінність спілкування - в пізнавальній активності).

3. Цінності - ідеали можуть бути взагалі не реалізовані в поведінці, що може бути причиною особистісного конфлікту. Так, цінність задоволення насущних потреб не корелює ні з одним із способів поведінки.

Необхідно відмітити, що конкретні прояви цінностей в поведінці людини залежать від особливостей всієї сукупності значущих цінностей, тобто цілісної структури цінностей даної особистості.

Таким чином, експериментально вивчена ієрархічна структура системи ціннісних орієнтацій студентської молоді і встановлені кореляційні залежності між трьома основними рівнями цієї системи: цінностями - ідеалами, цінностями - якостями і цінностями - засобами, тобто способами поведінки, а також доведений нелінійний характер зв‘язків між елементами системи цінностей - ідеалів.

В другому розділі дисертації “Статусно-ієрархічна система цінностей в період реформування соціально-економічних відносин” проведено аналіз вивчення ціннісних орієнтацій студентської молоді в період кризи суспільства за допомогою розроблених та опрацьованих анкет “Актуальність сучасних соціально-економічних проблем” (за 10-ти бальною шкалою); “Рівень важливості життєвих цінностей” (в залежності від віку опитаних).

Важливим показником процесу трансформаційних змін, які відбуваються в Україні, є рейтинг життєвих орієнтацій сучасної молоді, (див. табл. №1) усвідомлення сучасною українською молоддю своїх пер-спектив, структуризація молодим поколінням українців сфери своїх ціннісних орієнтирів, пріоритетність напрямків у свідомій ор-ганізації своєї життєдіяльності. Ієрархізуючи свій ціннісний світ, молодь віддає безперечну перевагу саме цінностям мікрорівня (сім'я, родичі, сусідство) перед сферами суспільного, національного, а також макрорівня, що стосується спільної долі людства у планетарному масштабі. Треба, однак, зазначити, що переважна орієнтація на царину локального осередку є пов'язаною з тим, що саме на цьому рівні найбільш яскраво й безпосередньо проявляються саме ті аспекти людського буття, які стосуються реалізації потреб у гармонізації життєвого світу, налагодженні стосунків з іншими, створенні збалансованого й комфортного осередку життєдіяльності.

Таблиця 1.

Розподіл відповідей студентів Мукачівського технологічного інституту про рівень важливості життєвих цінностей залежно від віку респондентів

(% тих, хто дав відповідь “дуже важливо” або “скоріше важливо”) |

17-18 років | 18-19 років | 20-24 роки | 25-28 років

Сім'я | 99 | 97 | 96 | 98

Друзі, знайомі | 98 | 95 | 97 | 94

Вільний час | 90 | 88 | 81 | 81

Політика | 18 | 20 | 23 | 26

Робота | 74 | 86 | 90 | 95

Успіх у суспільстві | 67 | 72 | 68 | 68

Мати власну справу | 70 | 70 | 63 | 60

Релігія | 48 | 47 | 52 | 49

Відвідування вечірок, танців, дискотек, кафе | 69 | 59 | 49 | 39

Хоббі | 83 | 77 | 79 | 74

Секс | 51 | 76 | 76 | 80

Процес трансформації цінностей порушує всі сфери життєдіяльності людини та вносить в процеси особистісного розвитку і професійного самовизначення істотні зміни. Саме тому вивчення механізму трансформації ціннісних орієнтацій, окрім його значущості для прогнозування можливих соціальних потрясінь, актуальне ще і в якості об'єкту цілеспрямованого впливу на процес розвитку і формування особистості студентської молоді оскільки:

по-перше, в ціннісній свідомості молодої людини відбувається процес трансформації від “монолітної” її структури до “плюралістичної”;

по-друге, має місце перехід від цінностей "повсякденного гуманізму" - (що включає термінальні цінності "гарні відношення в родині і з друзями") до "ліберального гуманізму" (“прагнення до успіху “та "здатності до підприємництва”);

по-третє, цінності “споживчого конформізму”, (таким, яким я є, мене зробили обставини життя) трансформуються в цінності раціонального конформізму та “підприємницького нонконформізму”, що репрезентується такими цінностями, як “ініціативність”, “незалежність”, “моральність”;

по-четверте, ціннісні орієнтації молодої людини та її професійна спрямованість пов”язані через механізм оцінної діяльності, що зумовлює вироблення критеріїв ціннісного вибору, та визначає структуру мотивів, які лежать в основі професійної спрямованості студентської молоді.

В дисертації виділяються наступні особливості соціалізації української молоді на рубежі віків з урахуванням переходу від радянської моделі соціалізації (однотипної по нормативності, з рівними стартовими можливостями і гарантіями) до іншої моделі (поки лише варіативної, стратифікованої):

-трансформація основних інститутів соціалізації;

-деформація ціннісно-нормативного механізму соціальної регуляції і становлення нової системи соціального контролю;

-дисбаланс організованих і стихійних процесів соціалізації в сторону стихійності;

-зміна співвідношення суспільних і особистісних інтересів в сторону розширення автономії особистості, що формується, для розвитку її самодіяльності, творчості та ініціативи.

Виходячи із тієї точки зору, що рушійною силою розвитку особистості є протиріччя між потребами, які розвиваються в процесі діяльності, і реальними можливостями для їх задоволення (Г.С.Костюк), під психічним розвитком особистості потрібно розуміти внутрішньо-необхідний, внутрішньо-суперечливий і водночас соціально зумовлений її розвиток, що виявляється при певних умовах і випливає з внутріособистісних протиріч. Зміст і форми прояву спонтанності психічного розвитку наражаються на зміни за рахунок впливу середовища і виховання, засвоєння особистістю соціального досвіду.

Тому в основі механізму трансформації ціннісних орієнтацій лежить наявність в системі протиріч, обумовлених внутрішніми і зовнішніми факторами.

До числа внутрішніх факторів можна віднести індивідуально-особистісні особливості самореалізації і самоактуалізації особистості, що проявляються у виборі нею життєвих стратегій; рівень інтелектуального і духовного розвитку особистості, з яким пов”язана здатність особистості до прийняття нею смисложиттєвих позицій.

До зовнішніх факторів, які впливають на трансформацію системи ціннісних орієнтацій, належать особливості соціально-економічного розвитку суспільства, що порушують базові потреби особистості і визначають умови для їх задоволення.

Таким чином, в періоди кризового розвитку суспільства соціальні зміни набувають особливо суперечливого характеру і спонукають особистість до необхідності пошуку шляхів виходу з кризи. На даному етапі соціально-економічного розвитку нашого суспільства відбувається докорінна ломка стійких систем у відношенні “особистість - суспільство”, що створює передумови для виникнення достатньо гострих протиріч в системі ціннісних орієнтацій.

В третьому розділі дисертації “Експериментальне дослідження факторів формування та трансформації ціннісних орієнтацій студентської молоді” були проведені емпіричні дослідження, присвячені виявленню мотивації отримання вищої освіти та вибору майбутньої професії за допомогою анкет: “Мотиви отримання вищої освіти”, “Вимоги, які пред’являють студенти до своєї професії”, “Якості особистості, необхідні спеціалісту обраної професії”, “Динаміка установок на майбутнє при виборі професії”; а також обгрунтовані методики експерименту по дослідженню детермінантів формування та трансформації структури ціннісних орієнтацій студентів (методика вивчення ціннісних орієнтацій М.Рокича, методика В.Смекали і М.Кучери “Орієнтовна анкета”, одномірний та багатомірний статистичний аналіз, кореліційний кластерний аналізи, факторний аналіз по принципу Varimax row).

Процес формування спеціаліста, професіональні та особистісні якості якого відповідали б вимогам сьогоднішнього дня, детермінований рядом факторів. Серед них особливу роль відіграють мотиви отримання вищої освіти та вибору конкретної спеціальності. Результати вивчення мотивів отримання вищої освіти студентами інженерно-економічного і технологічного факультетів Мукачівського технологічного інституту (394 особи) представлені в таблиці №2.

Таблиця №2

Мотиви отримання вищої освіти (в % до кількості опитаних)

№ п/п | Чому ви вирішили отримати вищу освіту? | Студенти

інженерно-економіч. ф-т | технологіч. ф-т

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10. | Бажання стати висококваліфіко-ваним спеціалістом в даній галузі знань

Бажання змінити свій соціальний статус, зайняти більш престижне положення в суспільстві

Бажання забезпечити стабільний матеріальний достаток в май-бутньо-му

Бажання продовжити безтурбот-не існування

Сподівались, що диплом про вищу освіту знадобиться в житті

На цьому наполягли батьки

Сподівались, що вища освіта буде сприяти в отриманні цікавого спілкування з іншими людьми

Сподівались, що вища освіта допоможе стати культурною, освіченою людиною

Бажання наслідувати професію батьків

Не задумувались над цим | 73

32

64

-

8

5

42

31

4

- | 71

29

60

-

17

7

48

44

3

-

Як свідчать результати опитування, головними мотивами отримання вищої освіти є:

-бажання стати висококваліфікованими спеціалістами і прагнення забезпечити стабільний матеріальний достаток,

-можливість сформувати якісно інший спосіб життя, отримати більш цікаве коло спілкування,

-можливість стати культурною, інтелігентною, високоосвіченою людиною,

-можливість змінити свій соціальний статус.

Низькі оцінки морально-громадянських орієнтацій студентів, очевидно, є наслідком процесу індивідуалізації життя сучасного українського суспільства. Аналіз особливостей установок на майбутнє при виборі професії показав, що орієнтації на сімейне благополуччя, цікаву роботу, достаток займають першорядну роль незалежно від обраної спеціальності. При переході студентів з І-го на ІІІ-ій рік навчання можна говорити про динаміку структури установок на майбутнє. (див. табл. №3)

Таблиця 3

Динаміка установок на майбутнє при виборі професії (в %)

Установки: | Студенти

I курс | ІІІ курс

Цікава робота

Сім‘я

Достаток

Статус

Закордонні відрядження

Друзі

Творчість

Користь людям

Ріст по спеціальності

Кар‘єра | 82

75

54

14

9

20

19

6

18

12 | 60

84

68

12

40

23

13

10

37

28

Як показують результати дослідження, вже на третьому році навчання з‘являється потреба в удосконаленні своїх професійних знань, при одночасному скороченні потреби у творчій діяльності. Скорочується прагнення займатися цікавою роботою при збільшенні необхідності в матеріальному благополуччі, з‘являється прагнення приносити користь людям. Це свідчить про утвердження в свідомості молоді “американського стандарту” - сім‘я + матеріальна незалежність.

Результати проведеного дослідження підтвердили наші припущення про те, що сьогодні в Україні відбувається процес формування нового члена суспільства - власника; стверджуються цінності індивідуалістичної спрямованості, формується чітка престижно-матеріальна орієнтація молоді, в поєднанні з орієнтацією на цінність сім‘ї, низька потреба в творчому саморозвитку та суспільній активності.

У відповідності з завданнями дослідження були сформовані студентські групи за такими ознаками:

студенти, які навчаються на одному курсі, але за різними спеціальностями;

студенти, які навчаються на одному факультеті, але на різних курсах.

Для проведення практичної частини дослідження був складений набір методик, який відповідав меті дисертаційної роботи – вивченню системи ціннісних орієнтацій та факторів, що її визначають. Включення в методичний апарат дослідження конкретних тестових методик та експериментальних показників, що їм відповідають, здійснювалося на основі наступних критеріїв: концептуальна обумовленість методу, висока валідність, психометрична надійність, а також важливість співставлення результатів, отриманих за допомогою даного методу, з результатами інших авторів.

Для визначення змістовної сторони спрямованості особистості була використана найбільш поширена в даний час методика вивчення ціннісних орієнтацій М.Рокича, яка заснована на прямому ранжуванні списку цінностей.

Авторський варіант методики передбачає наявність двох класів цінностей:

Термінальні – переконання в тому, що якась кінцева мета індивідуального існування відповідає тому, щоб до неї прагнути.

Інструментальні – переконання в тому, що певному способу дії або якості особистості віддається перевага в конкретній ситуації

Така класифікація цінностей відповідає традиційному поділу на цінності-цілі та цінності-засоби. Отриманий після ранжування список дає можливість отримати побудовані в ієрархічній послідовності цілі та принципи, якими особистість керується протягом свого життя.

Поряд з такими перевагами методики, як універсальність, зручність та економічність в проведенні дослідження та обробки результатів, вона містить у собі певні умови для прояву з боку респондентів нещирості, точніше прагнення подати себе у сприятливому вигляді (тобто замість висловлювання