Перевагою та позитивною якістю методики являється те, що вона, враховуючи той факт, що цінності не існують окремо, а організовані в системи, дає можливість їх групувати в змістовні блоки на різних основах.

Були виділені наступні групи в межах кожного класу цінностей.

Цінності-цілі умовно об”єднані наступним чином:

Фізичні – “активне діяльне життя” (повнота та емоційна наповнюваність життя); “здоров`я” (фізичне та психічне); “продуктивне життя” (максимально повне використання своїх можливостей, сил та здібностей); “впевненість у собі” (внутрішня гармонія, свобода від протиріч та сумнівів).

Етичні - “любов” (духовна та фізична близькість з коханою людиною); “наявність хороших та вірних друзів”; “розваги” (приємне проведення вільного часу, відсутність обов`язків); “свобода” (самостійність, незалежність в судженнях та вчинках); “щасливе сімейне життя”; “щастя інших” (розвиток, вдосконалення інших людей, всього народу, людства в цілому).

Професійно-мотиваційні - “цікава робота; “творчість” (можливість творчої діяльності).

Філософські - “життєва мудрість” (зрілість суджень та зміст, що досягаються життєвим досвідом); “краса природи та мистецтва” (переживання прекрасного в природі та мистецтві); “суспільне визнання” (повага оточуючих, колективу, товаришів по роботі); “пізнання” (можливість розширення своєї освіти, світогляду, загальної культури, інтелектуальний розвиток); “розвиток” (робота на собою, фізичне та духовне удосконалення).

Матеріальні - “матеріально забезпечене життя” (відсутність матеріальних труднощів).

Цінності інструментальні умовно об`єднали наступним чином:

Вольові - “акуратність” (вміння тримати в порядку речі, порядок в справах); “раціоналізм” (вміння тверезо та логічно мислити, приймати обдумані та раціональні рішення); “самоконтроль” (стриманість, самодисципліна); “ефективність в справах” (працелюбство, продуктивність в роботі).

Інтелектуальні - “освіченість” (широта знань, висока загальна культура); “широта поглядів” (вміння зрозуміти іншу точку зору, поважати чужі смаки, звички, звичаї).

Поведінкові - “вихованість” (хороші манери); “життєрадісність” (почуття гумору); “терпимість” (до поглядів та думок інших, вміння пробачати іншим їх помилки); “чесність” (правдивість, щирість); “чуткість” (турботливість).

Особистісні - “виконавчість” (дисциплінованість); “незалежність” (здатність діяти самостійно, рішуче); “непримиренність до недоліків в собі та інших”; “відповідальність” (почуття обов`язку, вміння тримати слово); “сміливість у відстоюванні своєї думки, своїх поглядів”; “тверда воля” (вміння настояти на своєму, не відступати перед труднощами).

Матеріальні - “високі запити” (високі вимоги до життя).

Таким чином, за допомогою даної методики з‘явилась можливість визначити такі показники:

по-перше, ієрархію цінностей в свідомості особистості;

по-друге, які групи цінностей і в якій мірі визначають життєву спрямованість особистості.

В дослідженні за допомогою визначення факторів, які впливають на формування ієрархічної структури особистості, використовувався цілий ряд додаткових тестових методик.

Для визначення спрямованості була використана методика В.Смекали і М.Кучери “Орієнтовна анкета”. Методика орієнтована на виявлення домінуючого або комбінацію різних видів спрямованостей особистості: на взаємодію, на досягнення поставленої мети чи на перевагу мотивів власного благополуччя, прагнення до власної першості, престижу.

Вибір методики був обумовлений тим, що вона дозволяє визначити:

- по-перше, наскільки важливий для особистості кінцевий результат діяльності;

- по-друге, в якій мірі різні мотиви та спільна діяльність гармонують з діловою спрямованістю на завдання.

Автором експериментально були досліджені детермінанти виникнення трансформацій в системі ціннісних орієнтацій особистості, проаналізовані та узагальнені результати діагностики системи ціннісних орієнтацій студентства, показана динаміка ціннісних орієнтацій студентської молоді в залежності від року навчання.

Автор стверджує, що провідними термінальними цінностями у студентів виступають конкретні, індивідуалістські цінності: цінності самоствердженя, прагнення забезпечити собі матеріальну незалежність як джерело життєвої стабільності. В забезпеченні реалізації смисложиттєвих і індивідуалістських потреб домінують вольові цінності -засоби.

Термінальні цінності більш консервативні за своїм місцем в ієрархічній структурі цінностей особистості, ніж інструментальні. Провідні позиції в ієрархічній структурі займають цінності, які характеризують єдність компонентів особистого щастя; традиційні, домінуючі в доперебудований період, цінності втратили своє значення і займають останні позиції в рамках “хвостових”.

В процесі набуття кваліфікації змінюються склад і характер ієрархічної структури цінностей та зміст їх внутрішніх взаємозв‘язків.

На п‘ятому курсі появляються ціннісні орієнтації, які характеризують наявність смисложиттєвих потреб, зростає роль потреби в матеріальній забезпеченості. Старшокурсники поєднують традиційні цінності-засоби з цінностями особистісної самореалізації, першокурсники віддають перевагу захисним засобам реалізації цінностей-цілей.

Дисертант приходить до висновку, що в процесі соціалізації юнаків та дівчат відбувається зменшення близькості ціннісних ієрархій по термінальним цінностям та збільшення по інструментальним.

Удосконалення навчально-виховного процесу у вузі з урахуванням специфіки формування і динаміки ціннісних орієнтацій студентів дасть можливість не тільки підготувати молодь до майбутньої професійної діяльності в нових умовах, але й допоможе уникнути тих деформацій в розвитку особистості, які сьогодні мають місце серед молоді.

Висновки. Отримані в процесі дисертаційного дослідження дані дають можливість конкретизувати наші знання про понятійний аппарат, структуру ціннісно-смислової сфери особистості та характер динаміки внутрішніх зв’язків ціннісних орієнтацій в студентському віці в залежності від року навчання.

В системі ціннісно-смислової сфери студентської молоді доцільно виділяти: детермінацію, установки в професійному виборі, характерологічні особливості, індивідуальні цінності, “ідеальні” та реальні цінності.

В період соціально-економічного реформування суспільства студентська молодь швидко сприймає і усвідомлює суспільні потреби, “вимоги часу” як свої власні. З іншого боку, їй бракує професіоналізму, а індивідуалізм самоствердження збіднює моральний, соціально-етичний зміст її життєвих орієнтацій, роблячи їх суто прагматичними. Серед студентської молоді найбільша питома вага тих, хто віддає перевагу ризикованим, активним життєвим стратегіям; орієнтується на бізнес-діяльність, прагнення заробляти та “робити” капітал.

Результати проведеного дослідження свідчать, що у п’ятикурсників прагматичні раціоналістичні цінності поєднуються з вищими за складністю та функціями потребами в наповнюваності своєї діяльності загальним змістом, який має бути значущим протягом всього життя. У першокурсників домінує прагматизм.

П’ятикурсники співвідносять традиційні цінності-засоби з цінностями особистісної самореалізації на відміну від першокурсників, які віддають перевагу захисним засобам реалізації термінальних цінностей.

Відбувається зміна структури цінностей, які складають “ціннісне ядро”, “структурний резерв”, а також їх кількісні характеристики.

На початковому етапі навчання – це “здоров’я”, єдина цінність, яку можна віднести до цінностей “ядра”. У процесі навчання цінність “здоров’я” зміщується в “структурний резерв”. Відбувається кількісне зростання цінностей “матеріально забезпечене життя” (3 місце) та “активне діяльне життя” (2 місце). Найбільш стабільними є цінності останньої третьої частини “хвостових”.

У першокурсників переважають цінності, які задовольняють потреби вітальні, інтеракціоністські та цінності соціалізації, а у п’ятикурсників – вітальні цінності, цінності соціалізації та смисложиттєвих потреб.

Навчання у вузі і дорослість, з якою пов’язане формування особистості, сприяє зростанню статусу вищих цінностей самоствердження та самоактуалізації особистості і в той же час обумовлює відсутність жодної інструментальної цнності, яку б можна було віднеси до останньої третьої частини “хвостових”.

Таким чином, по мірі соціалізації та розширення своїх теоретичних знань та практичних вмінь, випускники поєднують варіативність засобів вирішення вищих по складності та функціям потреб – смисложиттєвих.

3. Індивідуальна система цінностей студентської молоді, специфіка якої залежить від позиції особистості в соціальній системі, рівня її розвитку, характерологічних та професійних якостей, є інтеріоризацією суспільної системи цінностей.

Як результат вибіркового відображення та конкретизації в індивідуальній свідомості цінностей суспільства, індивідуальні цінності студентської молоді, з точки зору аналізу їх психологічної природи, можна розглядати як такі соціально-психологічні утворення, що ідентичні поняттям: думка, переконання, уявлення; як різновид соціальних інтересів та установок; як критерії, стандарти при оцінці і виборі не тільки модусу поведінки, дії але і допустимих засобів їх досягнення.

Для аналізу індивідуальної структури системи ціннісних орієнтацій студентської молоді розроблена дослідницька методика з використанням багатомірного шкалювання та кластерного аналізу.

4. Порівняльний аналіз діагностики індивідуальної структури “ідеальних” цінностей і “реальних” цінностей студентської молоді дав можливість виявити декілька основних типів особистості.

В основі виділення психологічних типів особистості студентської молоді лежить відмінність в структурі цінностей-ідеалів. За цим критерієм теоретично та експериментально досліджені: тип неформального лідера в студентській групі, гуманістичний тип, тип особистості з домінуванням матеріальних цінностей (гедоністичний тип та тип керівника), тип формального лідера, пізнавальний та естетичний типи.

5. Вивчення мотивів отримання вищої освіти та динаміки структури установок при виборі майбутньої професії свідчить про те, що студентську молодь об’єднує висока орієнтація на професію як засіб самовираження, розвитку особистості, реалізації потреби в цікавій роботі, джерело матеріальних благ; внутріособистісті характеристики студентів, як і мотиви отримання вищої освіти, також пов’язані з вибором майбутньої професії.

В залежності від року навчання змінюється ієрархія та характер внутрішніх зв’язків ціннісних орієнтацій студентської молоді.

У першокурсників проявляється прагнення до задоволення інтеракціоністських, соціалізаційних та смисложиттєвих потреб. При цьому, встановлена позитивна кореляція потреб у взаємодії з іншими людьми та засвоєння соціальних норм суспільства із самоактуалізацією особистості.

У п’ятикурсників також прослідковується задоволення інтерак-ціоністських, соціалізаційних та смисложиттєвих потреб, при позитивній кореляції самоактуалізації із моральними цінностями сімейної сфери та соціальної сфери як такої, але у п’ятикурсників виявлена потреба в цінності матеріальної забезпеченості як джерела життєвої стабільності. В межах інструментальних цінностей домінує орієнтація на особистісно-вольові та особистісно-поведінкові цінності-засоби.

Першокурсник більш зорієнтований на цінності-засоби особистісно-вольові, а п’ятикурсник – на прагматизм та збереження соціальної безконфліктності.

Характер внутрішніх зв"язків ціннісних орієнтацій також суттєво відрізняється у студентів в залежності від року навчання. Першокурсники не пов’язують активне діяльне життя при відсутності матеріальних труднощів з розвитком. У них відмічена навіть від’ємна кореляція між цінностями “активне діяльне життя” та “розвиток” (r=-0,822 якщо р<0,05).

У п’ятикурсників також ці цінності найбільш віддалені одна від одної, але в іншій послідовності: повнота та емоційна насиченість життя з його розвитком не передбачає матеріально забезпеченого життя.

Найбільш не співвідносяться в засобах досягнення цілей у першокурсників конформістська цінність “акуратність” з проявом юнацького максималізму: “непримиренністю”. У п’ятикурсників можна відмітити поєднання внутрішнього регулятора поведінки цінності “самоконтроль” з конформістськими цінностями “акуратність” та особистісної саморегуляції “освіченість”.

Основний зміст дисертації відображено у публікаціях:

Шевчук М.В. Ціннісні орієнтації в процесі становлення особистості школяра. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія “Соціологія. Психологія. Педагогіка”. Вип. №6. – К., 1998. С.58 – 60

Шевчук М.В. До проблеми класифікації ціннісних орієнтацій особистості. // Вісник Одеського існтитуту внутрішніх справ. Випуск 1. – Одеса, 1999. С. 177 – 182

Шевчук М.В. Місце ціннісних орієнтацій в структурі самосвідомості особистості. // Психологія на перетині тисячоліть. Збірник наукових праць учасників П`ятих Костюківських читань. – К., 1999. С.527 –533

Шевчук М.В. Ціннісні орієнтації особистості як багатомірна нелінійна система. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія “Соціологія. Психологія. Педагогіка. ”. Вип. №9 . – К.,2000. С.42-45.

Шевчук М.В. Особенности и психологические методы обучения старшеклассников. // Межкультурные коммуникации и проблема духовности в конце ХХ века. Материалы Международной конференции 12 – 16 сентября 1995 г. Севастополь / под общей ред. проф. Глушака А.С. – Севастополь, 1995, С.84 – 85.

Шевчук М.В. Система ценностей в структуре смысложизненных ориентаций.// Совершенствование образовательного процесса и управления им. Сборник научных трудов Международной педагогической Академии. / Под ред. проф. Симонова В.П. вып. II. – М., 1998. С. 33 – 40/

Шевчук М.В. Психологічні механізми трансформації ціннісних орієнтацій студентської молоді. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 “Загальна психологія, історія психології. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.

Дисертація присвячена дослідженню ієрархічної структури ціннісних орієнтацій особистості, факторам, які виливають на її формування та психологічним механізмам трансформації ціннісних орієнтацій студентської молоді.

В роботі доведено, що ціннісні орієнтації особистості мають складну, диференційовану та ієрархічно організовану структуру.

В дисертації експериментально показана динаміка трансформації ціннісних орієнтацій студентства в залежності від року навчання, а також підкреслено, що в процесі набуття теоретичних знань та практичних навиків у вузі здійснюється формування системи ціннісних орієнтацій.

На формування системи ціннісних орієнтацій особистості студента значною мірою впливають не тільки соціально-економічні фактори, але й вибір кожним студентам факультету, спеціальності, року навчання.

Основні результати дослідження опубліковані в 5-ти статтях.

Ключові слова: система ціннісних орієнтацій, ціннісні орієнтації, цінність, трансформація, студентська молодь.

Шевчук М.В. Психологические механизмы трансформации ценностных ориентаций студенческой молодежи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 “Общая психология, история психологии”. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

Диссертация посвящена теоретическому и экспериментальному исследованию особенностей формирования ценностных ориентаций личности, обоснованию места и роли ценностных ориентаций в структуре личности, статусно-иерархической системе ценностей студенческой молодежи в период реформирования социально-экономических отношений, социальной и индивидуально-личностной обусловленности изменений в структуре ценностных ориентаций студенчества, факторам возникновения трансформацией в системе ценностных ориентаций молодежи.

В работе показано, что в кризисные периоды развития общества возникают новые потребности и интересы личности, ценностные ориентации, которые, или соответствуют условиям социальной среды и помогают гармоническому функционированию личности в этих новых условиях, или противодействуют им.

На основе индивидуального опыта перестраиваются и качества личности, характерные для соответствующего социально-экономического порядка.

Среди факторов, которые опосредуют влияние социальной среды на формирование и трансформацию ценностных ориентаций личности, наиважнейшими являются: культура, образование, воспитание, семья, климат в микроколлективе и др.

В диссертации показывается, что ценностные ориентации личности выступают в качестве личностноформирующей системы и связаны с развитием самосознания, осознанием положения собственного “Я” в системе общественных отношений, а также относятся к сущностным компонентам, структуры личности, по уровню формирования которой можно говорить об общем уровне ее развития.

Поэтому исследование динамики ценностных ориентаций студенческой молодежи имеет важное социально-экономическое и теоретическое значение, поскольку базируется на основе усвоения личностью соответствующего социального опыта и проявляется в ее деятельности, убеждениях, целях, интересах и потребностях.

Собственный жизненный опыт личности определяет взаимоотношения с другими людьми, а также изменения личности, в первую очередь, по отношению к самой себе.

В работе доказывается, что ценностно-мотивационная сфера играет большую роль в формировании и развитии личности, а также в регуляции ее поведения и деятельности, отображает психологический срез тех социально-экономических преобразований, которые принимаются или не принимаются в обществе.

Диссертант разрабатывает методику диагностики индивидуальной структуры ценностных ориентаций личности используя принципы системного подхода (принципы нелинейности, иерархичности и динамичности).

Сравнение результатов диагностики индивидуальной структуры “идеальных” ценностей с результатами диагностики реальных ценностей дало возможность автору определить типологию личностей в студенческом коллективе (тип неформального лидера, гуманистический тип, тип руководителя, тип формального лидера, познавательный тип, эстетический тип).

В диссертации также показана динамика ценностных ориентаций студенчества в зависимости от года обучения, избранной профессии, специальности.

Основные результаты исследования опубликованы в 5-ти статьях.

Ключевые слова: система ценностных ориентаций, ценностные ориентации, ценность, трансформация, студентская молодежь.

Shevchuk M. Phycological mechanisms of transformation of valued orientations of the student youth.

Manuscript. Thesis for a candidate degree in Psychological Science. Speciality 19.00.01 General and Engenetring Psychology. Kiev national University named after Taras Shevchenko. Kyiv 2000.

The desertation is devoted to the problem of investigation of the system of Value Orientation of Students (hierarchic structure and factors that influence its formation). The desertation contains the results of empirical researches of value orientation of students for the whole period academic.

The author proves that in the process of acquiring theoretical knowledge and practical skills during the whole period of studies the intensive process of formation of value orientation goes on. It proves that the system of value orientation has a complex hierarchic, differentiated, organized structure. The year of studies, speciality', age and demografic factors influence the content and level of integration of value orientation.

Main resuls of the research are published in presented 5 articles.

Key words: system value, value, value orientation, students youth, transformation.