ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
АПН УКРАЇНИ
СЕЧЕЙКО Олена Віталіївна
УДК 159.9:37.015.3
ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ
СЕКСУАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ
19.00.07 - педагогічна та вікова психологія
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Київ - 2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ.
Науковий керівник - кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Євдокимова Галина Олександрівна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, старший науковий співробітник відділу психології проф-орієнтації, м. Київ.
Офіційні опоненти:
- доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України Бех Іван Дмитрович, Інститут проблем виховання АПН України, директор, м. Київ.
- кандидат психологічних наук, доцент ГОВОРУН Тамара Василівна, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, доцент кафедри психології, м. Київ.
Провідна установа - Інститут психології ім. Г.С. Костюка, Академія педагогічних наук України, лабораторія психології особистості ім. П.І. Чамати, м. Київ.
Захист відбудеться “ 13 ” вересня 2000 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5 поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і пси-хології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).
Автореферат розісланий “__30_” червня 2000 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність та доцільність дослідження. Підготовка дітей до самостійного життя, вироблення у них сталого вміння орієнтуватися в складних ситуаціях - одне з найважливіших завдань навчальних закладів. Незалежно від фаху, який обирає молода людина, вона повинна, насамперед, упевнено почуватися, потрапляючи у різні життєві ситуації: уміти вчасно зорієнтуватися, взяти відповідальність за власні вчинки, стан свого здоров'я, активно впливати на події, що відбуваються у її житті. Проте ці вміння не приходять самі по собі. Дівчатам та юнакам бракує життєвого досвіду, який допоміг би знайти розв’язання складних життєвих ситуацій, у які вони потрапляють на порозі дорослого життя. Сьогодні ж, коли суттєво змінюються соціальні, етичні та моральні орієнтири у нашому суспільстві, їм знайти свій шлях особливо важко. Саме тому необхідно якомога раніше починати готувати дитину до самостійного життя.
Важливою складовою такої підготовки є статеве виховання. Звичайно, з раннього віку воно повинно гармонійно пов'язуватись із загальним психологічним розвитком дитини. Однак більшість батьків через свою неосвіченість або ігнорують цей аспект виховання, або навмисне, часом з удаваної сором’язливості, намагаються уникати розмов на інтимні теми. Такий підхід не тільки хибний, а навіть небезпечний: адже у підлітковому віці виникає багато проблем, серед яких пов'язані із статевим дозріванням часто й густо набувають першорядного значення.
Акселерація значно прискорила психосексуальний розвиток, а більш раннє формування статевої зрілості означає і раннє пробудження сексуальних інтересів, еротичних переживань. Важливими для визначення статевої поведінки підлітків є і соціокультурні причини. Сьогодні, коли відбувається переорієнтація громадської думки щодо норм сексуальної поведінки, вони набувають особливого значення. За нинішніх умов є всі підстави говорити про моральну легалізацію невпорядкованих статевих зв'язків, проституції. З одного боку, звичайними і доступними стають еротичні шоу, поширення порнографії, з іншого, зберігається низька сексуальна грамотність. І якщо за таких умов єдиним джерелом інформації для підлітків стануть еротичні фільми і порнографічні журнали, це призведе до духовної деградації підростаючого покоління.
Як відомо, неосвіченість приводить не тільки до бездуховності. З огляду на поширення серед неповнолітніх венеричних захворювань, ВІЛ-інфекції, кількості абортів можна сказати, що відсутність елементарних знань загрожує здоров'ю, а іноді й життю молодої людини. Всі знання, необхідні дитині, зобов’язані дати навчальні заклади, сім'я. Це не повинні бути моралізаторські бесіди, заборони, що здатні тільки відштовхнути. Важливо змалку, крок за кроком надавати дитині зрозумілу інформацію, беручи до уваги її вікові особливості. Але найголовніше - знання з анатомії та фізіології людини слід пов'язувати з соціальними ролями чоловіка та жінки. Підлітки повинні знати не тільки біологію статі, а й мати чітке уявлення про психологічні, медичні і соціальні аспекти статевого життя, щоб запобігти негативних наслідків у подальшому житті.
Дослідженнями психологічних проблем дитячої та юнацької сексуальності займалися Д.Н. Ісаєв, В.Є. Каган, С.І. Сельверова, Л.Я. Верб, Л.Я. Свядощ,
Т.К. Юфєрєва, Т.В. Говорун, Л.І. Мороз, В.О. Васютинський та ін.
Матеріали досліджень цих вчених свідчать про те, що найбільш кризовим з точки зору девіацій поведінки, і зокрема сексуальної, є підлітковий вік (а саме віковий інтервал від 13 до 15 років). За даними І.С. Кона, певні властивості поведінки та розвитку підлітків свідчать про те, що у цьому віці міжстатеві відносини виходять на перший план у ієрархії цінностей. Статевий розвиток у підлітковому віці - це стрижень, навколо якого структурується самосвідомість юної особистості.
На перебіг пубертату впливають як соціальні умови, так і індивідуально-психологічні особливості підлітків. Відомо, що всі соціокультурні фактори впливають на формування особистості через індивідуально-психологічні властивості, і від них значною мірою залежить процес соціалізації.
Про важливе значення властивостей змістовного рівня в структурі особистості (установки, мотиви, цілі, ціннісні орієнтації, зіставні характеристики емоцій тощо) свідчать численні дослідження (І.С. Кон, М.М. Клє, В.Є. Каган, Л.І. Мороз та ін.).
Лише в одному з доступних нам джерел наводяться дані дослідження Г.Айзенка, в якому йдеться про суттєвий вплив психодинамічних властивостей особистості на сексуальну поведінку. Психодинамічні властивості мають особливо великий вплив на поведінку юної особистості, коли властивості вищого, змістовного рівня ще не зовсім сформовані й сталі.
Отже, вивчення зв'язку між індивідуальними особливостями психодинамічних властивостей та сексуальною поведінкою підлітків має важливе теоретичне та практичне значення. Педагогічне значення та недостатня розробленість саме цього аспекту проблеми й зумовили вибір теми: “Психологічні детермінанти сексуальної поведінки підлітків”.
Дисертаційне дослідження пов’язане з темою “Психологія професійного становлення і розвитку особистості в системі професійної освіти” (РК №0196И008829), яка опрацьовувалася у лабораторії психології профорієнтації Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, де виконано дисертацію.
Об’єкт дослідження - сексуальна поведінка підлітків.
Предмет дослідження - психологічні детермінанти сексуальної поведінки підлітків.
Мета дослідження - виявити психологічні детермінанти та з’ясувати їх вплив на сексуальну поведінку підлітків.
Концептуальними ідеями дослідження є положення щодо:
·
взаємозв’язку між індивідуально-психологічними властивостями особистості та особливостями її сексуальної поведінки;
·
значного впливу властивостей психодинамічного рівня у структурі особистості на сексуальну поведінку підлітків;
·
необхідності проведення заходів із статевого виховання з врахуванням вікових, статевих та індивідуально-психологічних особливостей учнівської молоді.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що встановлення вза-ємозв’язку особливостей сексуальної поведінки з індивідуально-психо-логічними особливостями допоможе знайти шляхи підвищення ефективності статевого виховання.
Загальна гіпотеза знаходить свій вияв у часткових гіпотезах:
·
може існувати певний взаємозв’язок між психодинамічними властивостями особистості та формами статевої (і зокрема сексуальної) поведінки підлітків;
·
сексуальна поведінка підлітків може мати компенсаторний характер і виступати як психологічний захист для приховування внутрі-особистісних проблем;
·
недосконалість і спотвореність форм і способів сексуальної інформації може бути причиною утворення неадекватних очікувань та ціннісних орієнтацій підлітків щодо ролі міжстатевих стосунків у життєвому сценарії підлітків.
Відповідно до поставленої мети та висунутої гіпотези визначено такі завдання дослідження:
1.
Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в психологічній науці.
2.
Виявити зв'язок між індивідуально-психологічними властивостями особистості підлітків та їх сексуальною поведінкою.
3.
Виявити особливості сприйняття підлітками інформації інтимного змісту та їх ставлення до сексуальних проблем.
4.
Виявити ціннісні орієнтири підлітків стосовно міжстатевих стосунків.
5.
Визначити ефективні форми статевого виховання у загальноосвітніх школах та професійно–технічних училищах.
6.
Розробити рекомендації щодо змісту статевого виховання підлітків з урахуванням результатів дослідження.
Методологічну основу дослідження становлять основні положення теорії пізнання, філософські, психолого-педагогічні ідеї, положення педаго-гіч-ної та вікової психології й інших галузей знань, щодо наукового аналізу психологічних, педагогічних та соціальних явищ; принципи детермінізму та єдності свідомості і діяльності, положення про опосередкування зовнішніх дій “внутрішніми умова-ми”.
Теоретичну основу дослідження становлять:
·
положення про структуру особистості та індивідуально-психологічні властивості (Б.М. Теплов, В.М. Русалов, В.Д. Небиліцин, В.М. Мерлін,
·
Г.О. Євдокимова);
·
теоретичні положення і принципи визначені І.С. Коном, В.Є. Каганом, Д.Н. Ісаєвим, С.І. Голодом, Н.Б. Сельверовою, Т.К. Юфєрєвою, М.Клє, А.Кінзі, Г.Айзенком про особливості психосексуального розвитку у підлітковому віці;
·
принципи виховання, визначені М.Й. Боришевським, І.С. Коном, І.Д. Бехом, Т.В. Говорун, Л.І. Мороз та ін.
Методи дослідження. Основними методами дослідження було обрано: аналіз наукової літератури, анкетування, психодіагностичні методи, бесіда, метод експертних оцінок. У роботі використано системний підхід до вивчення психологічних детермінант сексуальної поведінки.
Дослідження проводилося протягом 1993–1999 рр. і здійснювалося у декілька етапів.
На першому етапі (1993–1995 рр.) – спостереження і робота у групах активного соціально–психологічного навчання з метою профілактики розповсюдження ВІЛ–інфекції серед неповнолітніх (на базі Національного комітету боротьби із захворюванням на СНІД при Президенті України).
На другому етапі (1994–1995 рр.) – вивчення стану розробки наукової проблеми психосексуального розвитку дитини та статевого виховання на теоретичному і прикладному рівнях, розробка програми дослідження.
На третьому етапі (1995–1998 рр.) – проведення експериментального дослідження, метою якого було встановлення впливу індивідуально–психологічних властивостей на сексуальну поведінку підлітків.
На четвертому етапі (1997–1999 рр.) – експериментальна перевірка коцептуальних положень дослідження у закладах освіти, систематизація та оформлення результатів дослідження у вигляді кандидатської дисертації.
Експериментальним майданчиком, на базі якого проводилося дослідження, була середня школа № 29 м. Києва і середня загальноосвітня авторська школа № 80 м. Дніпропетровська. У дослідженні взяли участь 133 підлітка (72 дівчини, 61 хлопець) віком 13-15 років.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
·
вперше встановлено зв’язок між психодинамічними властивостями і сексуальною поведінкою підлітків; з’ясовано особливості сприйняття підлітками інформації інтимного змісту, їх ставлення до сексуальних проблем та статевого виховання;
·
дістали подальший розвиток теоретичні та практичні положення про особливості прояву сексуальності у підлітковому віці і вплив основних соціально-психологічних факторів, на виникнення і розвиток певних форм сексуальної поведінки підлітків;
·
дістала подальший розвиток розробка шляхів здійснення статевого виховання з урахуванням індивідуально-психологічних властивостей особистості;
·
визначено шляхи вдосконалення змісту та форм здійснення статевого виховання.
Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні наукових уявлень щодо взаємозв'язку між індивідуально-психологічними властивостями особистості та сексуальною поведінкою у підлітковому віці, а саме: встановлено суттєвий вплив психодинамічних (природозумовлених, сталих) властивостей особистості підлітків на форми їх сексуальної поведінки. Показано статеві відмінності взаємозв'язку індивідуально-психологічних властивостей з певними формами сексуальної поведінки. Доведено, що статеве виховання має бути спрямоване не на аморфну підліткову групу, а здійснюватися з урахуванням її психологічної структури і статевого складу, вікових особливостей та закономірностей психофізіологічного розвитку.
Практичне значення дослідження: розроблено практичні засоби проведення статевого виховання підлітків, що дозволяють підвищити рівень їх освіченості та сексуальної культури в умовах сучасних загальноосвітніх шкіл і професійних училищ.
Для збагачення психодіагностичного інструментарію практикуючого психолога розроблено та апробовано дві анкети, питання яких спрямовані на визначення особливостей сприйняття підлітками інформації інтимного змісту, їх ставлення до сексуальних проблем та статевого виховання.
Для підвищення ефективності виховної роботи у закладах освіти розроблено рекомендації щодо вдосконалення статевого виховання учнів.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані психологами–практиками шкіл та професійно–технічних училищ, а також методистами з метою вдосконалення змісту та форм здійснення статевого виховання у навчальних закладах України.
Впровадження результатів дослідження у виховну роботу навчальних закладів здійснювалося у Київському державному лінгвістичному університеті (довідка № 132 від 18.02.2000 р.), середній загальноосвітній авторській школі
№ 80 м. Дніпропетровська (довідка № 136 від 12.10.99 р.), середній школі № 29 м. Києва (довідка № 99 від 10.12.99 р.), професійно-технічних училищах м. Києва (довідка № 433 від 14.12.99 р.), Київському міському педагогічному коледжі (довідка № 01/12 від 11.02.2000 р.).
Особистий внесок автора полягає у застосуванні особистісного підходу до вивчення психологічних детермінант сексуальної поведінки підлітків, а саме: визначення думок, переживань, емоційних станів, пов'язаних з сексуальними проблемами; виявлення їхніх потреб та побажань щодо вдосконалення статевого виховання.
Вірогідність наукових результатів забезпечувалась: теоретичним аналізом проблеми, відповідністю методів вивчення меті і завданням дослідження; використанням стандартизованих методик, валідність і надійність яких доведена; репрезентативністю вибірки; поєднанням кількісного і якісного аналізу експериментальних даних, використанням методів статистичної обробки матеріалу.
НА ЗАХИСТ ВИНОСЯТЬСЯ такі положення:
·
Певний комплекс психологічних властивостей психодинамічного та змістовного рівнів у структурі особистості досліджуваних підлітків, притаманний тим, що мають, або прагнуть мати сексуальний досвід. Це дає підстави говорити про вплив психодинамічних властивостей на статеву поведінку підлітків.
·
Одні й ті самі психодинамічні властивості, своєрідно переломлюючи вплив соціокультурних факторів, спричиняють протилежні форми сексуальної поведінки у хлопців і дівчат.
·
Серед психологічних чинників неадекватної сексуальної поведінки (зокрема, ранніх сексуальних контактів на тлі неусвідомлених або викривлених мотивів) значущими є такі: рівень загальної психічної активності, емоційної чутливості, нейротизму, адекватності самооцінки, соціальної зрілості, усвідомлення статево-рольових особливостей, сталості установок, цілей, мотивів, ціннісні орієнтації.
·
Експериментальні дані свідчать про вплив психодинамічних властивостей на сексуальну поведінку підлітків через своєрідність формування властивостей змістовного рівня в структурі їх особистості.
·
Особливості сприйняття та обробки різноманітної інформації підлітками про інтимні міжстатеві стосунки свідчать про вкрай незадовільне становище статевого виховання.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися та дістали схвалення на Міжнародній науково-практичній конференції “Теоретичні й методичні засади формування культури студентської та учнівської молоді” (м. Київ, 1997), на Всеукраїнському з’їзді психологів “Минуле, сучасне, майбутнє” (м. Київ, 1996), на звітних конференціях Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (1996-1998).
Публікації. Основні результати дослідження висвітлені у 8 публікаціях, з них 6 написано без співавторів, у тому числі: 3 статті у провідних наукових фахових виданнях, 3 статті – у журналах, 2 статті - у збірниках матеріалів конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (121 найменування, з них 8 – іноземними мовами). Дисертація викладена на 151 сторінці комп'ютерного набору і містить 8 таблиць на 4 сторінках, 14 малюнків на 5 сторінках та 4 додатки на 71 сторінці.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгрунтовується актуальність та ступінь дослідженості обраної проблеми, визначаються об’єкт, предмет, гіпотеза і завдання дослідження, методологічні засади дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі - “Сексуальна поведінка підлітків і проблеми статевого виховання” - зроблено огляд літератури з проблем особливостей психосек-суального розвитку особистості; детально розглянуті фізіологічні та психологічні аспекти статевого дозрівання у підлітковому віці; проаналізовані розбіжності сексуальної поведінки дівчат та хлопців-підлітків; дана психологічна характеристика різних форм підліткової сексуальної активності; принципи та основні напрями статевого виховання; розглянуті питання впливу психологічних чинників на сексуальну поведінку особистості.
На початку розділу визначено зміст основних понять, термінів, які мають відношення до предмета дослідження, як-то статева поведінка, сексуальна поведінка, статева ідентичність, статева роль, сексуальність, статеве виховання та статева просвіта.
Як відомо, нa сексуальність людини мають вплив три групи чинників:
по-перше, - біолого-фізіологічні, тобто статева кон-ституція, гормональні особливості організму, морфологічні та функціональні відмінності, зумовлені статевою приналежністю;
по-друге, - психологічні, від яких залежать інди-відуальні реакції особистості на ті чи інші події;
по-третє, - соціокультурні, під впливом яких відбувається процес статевої соціалізації, формується статево-рольова поведінка.
На різних вікових етапах онтогенезу, вважає І.С. Кон, змінюється міра впливу біологічних, психологічних або соціаль-них детермінант на сексуальну поведінку людини. Водночас зрозуміти прояви сексуальності можна тільки враховуючи всі три зазначені чинники.
Науково доведено, що центральним моментом психофізіологічного розвитку підлітка є його статеве дозрівання. Основна суть статевого дозрівання полягає у гормональній перебудові, яка зумовлює зміни будови тіла, типи нервової регуляції, соціальної поведінки, самосвідомості.
І.С. Кон зазначав, що статевий роз-виток - це стрижень, навколо якого структурується самосвідо-мість підлітка. Він вважає, що суб'єктивна реакція підлітка на зміни, які відбуваються в період пубертату, залежить як від соціальних умов розвитку (враховуючи і статеву освіту), так і від індивідуальних особливостей особистості. Однак усі ці фактори, на думку І.С. Кона, майже не досліджені (особливо відносно хлопців).
Хоча прояви сексуальності підлітка залежать від його інди-відуальних особливостей, В.Є. Каган виділяє загальні характерис-тики сексуальної активності у підлітковому віці, а саме:
1. Інтенсивність статевого потягу надзвичайно велика (пері-од підлітково-юнацької гіперсексуальності). Після 17-18 років спостерігається тенденція поступового згасання сексуальної активності (у порівнянні з підлітковим віком).
2. Сексуальна активність має експериментальний характер. Водночас за даними І.С. Кона, пік експериментальної поведінки припадає на 12-15 років.
3. Характерною є розбіжність між необмеженими еротичними уявленнями і фантазіями з обмеженими можливостями їх реалізації.
4. Вибух пубертатної сексуальності відбувається при вкрай непід-готовленій свідомості. В.Є. Каган пов'язує це з відсутніс-тю належного статевого виховання і просвіти на попередніх етапах розвитку дитини, і зазначає, що якщо дитина дістає інформа-цію про реальні сексуальні відносини лише у підлітковому віці, це викликає у неї крайні форми емоційного реагування - потря-сіння, відчуття огиди і т.ін.
5. Сексуальність у ранньому підлітковому віці (12-15 років) ізольована від інших складових кохання.
Сексологічні дослідження доводять існування значних роз-біжностей у сексуальній поведінці дівчат та хлопців–підлітків (Г.С. Васильченко). Ці від-мінності зумовлені, з одного боку, біолого-фізіологічними та психологічними характеристиками, з іншого боку, вони мають со-ціальне походження.
За даним А.Д. Гадасіної, хлопці насамперед мають потяг до фізичного контакту. Дівча-та, навпаки, прагнуть душевного контакту, намагаються встанови-ти емоційно теплі відносини.
Необхідно відзначити різну міру впливу біологічних і соці-альних чинників на сексуальну активність дівчат і хлопців. За даними М.Клє, сексуальна поведінка дівчат більшою мірою залежить від соціальних та батьківських установок. Дівча-та, як правило, поводяться більш обережно і схильні дотримува-тись існуючих у суспільстві норм. Хлопці, навпаки, часто ігно-рують прийняті норми і правила поведінки, а на їх сексуальну активність мають значний вплив біологічні та фізіологічні чинни-ки.
Говорячи про статеві відмінності сексуальної поведінки, необхід-но враховувати, що їх не можна пояснити лише фізіологічними та психологічними особливостями статі. Вчені, які займаються дослідженням сексуальної поведінки, відзначають, що значна індивідуальна варіативність проявів сексуальності зумовлена нейрофізіологічними і психічними властивостями ін-дивіда.
Водночас В.М. Русалов, розглядаючи історичні положення стосовно людської індивідуальності (співвідношення соціального і біологічного), виділив два принципово різних класи індивідуально-психологічних відміннос-тей, а саме:
1. Психодинамічний, або формальний рівень - темперамент та інші природозумовлені властивості індивіда - сенситивність, загальні здібності.
2. “Змістовний рівень” - спрямованість особистості, відноси-ни, моральні установки, інтереси, знання, вміння, навички тощо.
Далі ми будемо аналізувати індивідуальні властивості особистості, виходячи з теорії В.М. Русалова про дворівневу структуру останньої.
Наведена теорія структури особистості має, на наш погляд, безпосе-реднє відношення до проблеми формування та проявів сек-суальності, зокрема сексуальної поведінки. На нашу думку, психодинамічні властивості (формальний рівень) мають великий вплив на сексуальну поведінку, особливо у підлітковому віці, коли властивості змістовного рівня ще не зовсім сформовані й сталі.
Водночас необхідно зауважити, що питання впливу психодинамічних влас-тивостей на особливості сексуальної поведінки індивідів покищо не знайшло свого повного розкриття. Що стосується підліткового віку така інформація взагалі від-сутня.
Статистичні дослідження свідчать, що останні 20-30 років відбувається значне помолодшання віку початку статевого життя. Одні дослідни-ки вважають, що основною причиною такого процесу є акселерація, інші, зокрема соціологи пов’язують підвищення сексуальної активності підлітків з лібералізацією статевої моралі. Та в будь-якому разі, сексуальна поведінка підлітків пов'язана як із фізіологічни-ми особливостями організму, так і з широкими колом соціальних і психологічних факторів.
Одним з найважливіших рушійних факторів поведінки людини є мотив.
Сексуальна поведінка теж залежить від мотиву і змінюється залежно від того, які саме потреби вона задовольняє. І.Кон описує 9 смислових варіантів інтимної близькості, і виділяє з них ті, що найбільш характерні для підліткового віку, а саме:
·
засіб релаксації, зняття статевої напруги, задоволення фізіологічних потреб (особливо для хлопців);
·
засіб пізнання, задоволення статевої допитливості;
·
засіб самоствердження.
Початок статевого життя часто приваблює підлітків як атрибут дорослості, і може бути крайнім вираженням мотиву емансипації. А.Т. Харчев і С.І. Голод вважають, що чим молодший вік, тим меншу роль відіграє любов як мотив початку статевого життя.
Отже, у підлітковому віці, коли цікавість до питань статі максимальна і відзначається напругою та набуває особистісного сенсу, статева та сексуальна поведінка значною мірою залежить від попереднього виховання та рівня поінформованості.
Багато авторів зазначають, що недоліки статевого виховання, його відокремленість від особливостей психосексуального розвит-ку дитини можуть призвести до деформації особистості. Д.В. Колесов і Н.Б. Сельверова в результаті дослідження дійшли висновку, що за певних умов статеве виховання перетворюється на “дефектне”. Дефектним слід вважати таке статеве виховання, яке прояви сексуального розвитку дитини спрямовує на хибний шлях, або пригнічує їх.
Ми розглядаємо статеве виховання як систему психолого-педагогічних заходів, спрямованих на формування у дитини здатності адекватно усвідомлювати і переживати свої статеві фізіо-логічні і психологічні особливості. Результатом статевого вихо-вання має стати особисте уявлення дитини про моральні та соці-альні норми статевої поведінки у різних сферах життя.
Отже, аналіз літературних даних дозволяє зробити такі висновки:
1.
Статевий розвиток у підлітковому віці займає провідне місце у переживаннях і суттєво впливає на поведінку підлітків.
2.
Статеве дозрівання характеризується високою індивідуальною варіативністю, яка зумовлена статевими, конституційними та індивідуально-психологічними особливостями.
3.
Існує цілий ряд специфічних для підліткового віку поведінкових реакцій, які відображають суть кризи у зазначений віковий період.
4.
Вік від 13 до 15 років є найбільш небезпечним для виникнення девіацій у поведінці підлітків (зокрема сексуальної).
5.
Питання взаємозв’язку сексуальної поведінки з властивостями психодинамічного рівня у структурі особистості є найменш вивченими з огляду на особливості статевої поведінки індивіда.
6.
Статеве виховання має багатоплановий характер і повинно бути невід’ємною складовою загальновиховного процесу.
7.
Вік від 10 до 12 років найбільш сенситивний для проведення виховної роботи з проблем статевого виховання.
У другому розділі – “Структура та методи дослідження” – подано план проведення експерименту та характеристику методик, які було дібрано відповідно до поставлених завдань дослідження.
Основними етапами дослідження були такі:
1.
Діагностика індивідуально-психологічних властивостей підлітків та їх емоційних станів за допомогою таких методик: “Теппінг–тест” Є.П.Ільїна, ОСТ В.М. Русалова, опитувальник Г. Айзенка, проективна методика “Неіснуюча тварина”
2.
Анкетне опитування підлітків за допомогою авторської анкети “Вивчення сприйняття сексуальних проблем та ставлення підлітків до них”.
3.
Проведення індивідуальних бесід з підлітками відібраними за даними психодіагностики та деякими іншими ознаками.
4.
Опитування підлітків за допомогою авторської анкети “Ставлення підлітків до змісту та форм статевого виховання”.
5.
Вироблення рекомендацій щодо вдосконалення змісту статевого виховання підлітків.
У третьому розділі – “Результати експериментального дослідження” –виявлені психологічні особливості підліткового віку, встановлено домінуючі фактори, що впливають на формування сексуальної поведінки підлітків, розбіжності поведінки, зумовлені статевою приналежністю.
Одне із основних завдань дослідження полягало у визначенні індивідуально-психологічних властивостей підлітків за допомогою спеціально дібраних психодіагностичних методик. Детальний аналіз даних психодіагностики дозволяє зробити певні висновки щодо загальної характеристики психологічних особливостей досліджуваної вибірки підлітків.
1. Існує певний взаємозв’язок між психодинамічними властивостями та властивостями змістовного рівня, а саме:
·
низький рівень психічної активності, висока емоційність та інтроверсія поєднуються з низьким рівнем самооцінки, високою тривожністю, високою агресивністю, наявністю внутрішнього конфлікту;
·
високий рівень психічної активності, високі показники емоційності, екстраверсія поєднуються з високою агресивністю, тривожністю, імпульсивністю поведінки, завищеною самооцінкою.
2. У значної частини підлітків показники властивостей соціального аспекту темпераменту більш високі, ніж відповідні показники властивостей предметного аспекту темпераменту, що поєднується з:
·
заниженням інтересу до навчання;
·
високою потребою у спілкуванні, засвоєнні соціальних програм;
·
високою емоційною чутливістю та вразливістю підлітків у соціальних контактах.
3. Результатами проведеного дослідження доведено, що емоційні стани підлітків характеризуються:
·
підвищеною агресивністю;
·
високим рівнем тривожності;
·
егоцентризмом;
·
неадекватністю самооцінки.
Ці дані є непрямим свідченням наявності внутрішніх психологічних проблем, напруги, невдоволення перебігом свого життя.
Результати опитування за анкетою “Вивчення сприйняття сексуальних проблем та ставлення підлітків до них” дали змогу з’ясувати загальні тенденції сприйняття підлітками інформації про секс, виявити най-більш актуальні та цікаві для них проблеми, мотиви та орієнтири міжстатевих відносин, до яких прагнуть хлопці та дівчата.
·
Підлітки висловили зацікавленість в обговоренні сексуальних проблем (80%).
·
Мотиви вступу у статеві стосунки у дівчат та хлопців відрізняються. Для дівчат провідним мотивом є почуття любові, для хлопців - фізіологічна потреба, відчуття задоволення, любов для них не є провідним мотивом.
·
Хлопці-підлітки набагато частіше, ніж дівчата, перебувають у стані збудженості. Сучасні підлітки орієнтовані на ранній початок статевого життя. Вони вважають, що перший статевий контакт має відбутися до 15 років. Значною мірою це зумовлено загальними тенденціями сексуальної революції.
·
Початок статевого життя для підлітків є атрибутом дорослості і самостійності (37%), а статевий партнер асоціюється з близькою, рідною людиною (69%), особливо це характерно для дівчат.
·
На момент анкетування 31% хлопців і 20% дівчат мали власний сексуальний досвід. Ці цифри говорять про те, що на практиці підлітки менш досвідчені, ніж прагнуть бути такими.
·
Більшість дітей одержали інформацію про інтимні стосунки до 7-8 років, що збігається з літературними даними. При цьому головним джерелом сексуальної інформації для дитини є друзі та засоби масової інформації. Більшість підлітків мають особистий досвід вживання алкогольних напоїв (66%). А за літературними даними рання алкоголізація і передчасний початок статевого життя пов'язані між собою.
·
Спільними для всіх підлітків були обмеженість інтересів та одноманітність форм проведення вільного часу: телебачення, музика, спілкування з друзями, рідко – читання книжок. Такий стиль життя зумовлює низький загально-культурний рівень та примітивність мислення, що впливає на сексуальну поведінку.
Важливою метою дослідження було виявлення зв'язку між особистіс-ними властивостями підлітків та їх статевою поведінкою. Для вирішення поставленого завдання проаналізовано співвідношення результатів психодіагностичного дослідження із даними, одержаними за допомогою авторської анкети "Вивчення сексуальних проблем та ставлення підлітків до них" під час проведення індивідуальних бесід з підлітками.
Отже, бесіди із досліджуваними дали змогу одержати комплексну характеристику особистості підлітка і з'ясувати, які саме чинники мають вплив на формування його статевої поведінки.
Інформація, одержана у ході бесід, дозволила розподілити досліджуваних на групи, залежно від їх ставлення до проблем сексу та особливостей власної статевої поведінки.
Груповий "психофізіологічний портрет" підлітків за даними психодіагностики та бесіди подано у табл. 1.
Виявлено, що підлітки з певним ставленням мають багато спільного за психодинамічними та психологічними властивостями. Досліджувані дівчата за відношенням до сексуальних проблем поділені на три групи.
I група - дівчата, що мають сексуальний досвід або прагнуть його набути найближчим часом - 35%. Їх індивідуально-психологічні властивості:
·
на психодинамічному рівні - переважно низький психічний темп у поєднанні з низькою стресостійкістю, висока емоційна чутливість;
·
на змістовному рівні - низький загальнокультурний розвиток, низький рівень самооцінки, висока залежність від референтної групи, підвищена тривожність, інфантилізм, часте вживання алкогольних напоїв, негативний вплив референтної групи.
Таблиця 1
Груповий "психофізіологічний портрет" підлітків за даними психодіагностики та бесіди
(% осіб, у яких виражені названі властивості по відношенню
до вибірки кожної групи)
II група дівчат - “група ризику” - 23%. Їх індивідуально-психологічні властивості:
·
на психодинамічному рівні - низька психічна активність, інтроверсія, висока емоційна чутливість, низька стресостійкість та витривалість нервової системи;
·
на змістовному рівні - високий рівень тривожності, невпевненість у собі, підвищена рефлексія, низький рівень самооцінки, висока залежність від референтної групи, інфантилізм, високий загальнокультурний розвиток, позитивне соціальне оточення.
III група дівчат - 42%. Для цієї групи характерні:
·
на психодинамічному рівні - висока психічна активність, висока витривалість нервової системи, екстраверсія;
·
на змістовному рівні - впевненість у собі, самостійність мислення, висока самооцінка, егоцентризм. Референтна група може мати як позитивний, так і негативний вплив, загальнокультурний розвиток теж може бути як низький, так і високий.
Залежності сексуальної поведінки від конституціональних особливостей у дівчат не виявлено.
Досліджувані хлопці по відношенню до сексуальних проблем поділені на дві групи.
До першої групи увійшли ті, що на момент дослідження вже мали власний сексуальний досвід, або активно прагнули його набути - 50%. Їх індивідуально-психологічні властивості:
·
на психодинамічному рівні - середній або високий психічний темп, середні або низькі показники емоційної чутливості;
·
на змістовному рівні - висока самооцінка, рішучість, відносна незалежність від референтної групи.
Переважна більшість хлопців I групи відрізнялася прискореним фізичним розвитком.
II група - хлопці, що не мають власного сексуального досвіду і не прагнуть сексуальних контактів - 50%. Їх індивідуально-психологічні властивості:
·
на психодинамічному рівні - низька психічна активність, високий рівень емоційності, більший відсоток екстравертів;
·
на змістовному рівні - розважливість, обережність поведінки.
Фізичний розвиток хлопців II групи нижчий порівняно з розвитком хлопців I групи.
Статистична обробка результатів дослідження дозволяє виявити такі статистично значущі розбіжності:
І група дівчат відрізняється від ІІ групи за показниками ергічності та вживання алкоголю.
І група від ІІІ групи відрізняється за такими параметрами:
- рівень тривожності;
- рівень самооцінки;
- частота вживання алкогольних напоїв.
ІІ група дівчат відрізняється від ІІІ групи:
- рівнем конформізму;
- рівнем самооцінки.
Хлопці І групи статистично значимо відрізняються від хлопців ІІ групи за такими параметрами:
- рівень тривожності;
- рівень самооцінки;
- частота вживання алкогольних напоїв.
Результати психодіагностики підлітків, інформація, одержана у ході бесід, та результати опитування за авторською анкетою “Ставлення підлітків до змісту та форм статевого виховання” дозволяють надати рекомендації щодо вдосконалення змісту статевого виховання.
У висновках підбиваються підсумки виконаної роботи:
1. Актуальність дослідження проблеми сексуальної поведінки підлітків зумовлена потребою вдосконалення якості статевого виховання.
Виявлено певний комплекс психологічних властивостей психоди-намічного та змістовного рівнів у структурі особистості досліджуваних підлітків, що мають або прагнуть мати сексуальний досвід. Це дає підстави говорити, зокрема, про вплив психодинамічних властивостей на статеву поведінку підлітків.
2. Аналіз теоретичних та методичних джерел засвідчив, що питання взаємозв’язку сексуальної поведінки з властивостями психодинамічного рівня у структурі особистості є найменш вивченим з огляду на особливості статевої поведінки індивіда.
3.
Виявлено, що існує певний взаємозв’язок між психодинамічними властивостями та властивостями змістовного рівня, а саме:
·
низький рівень психічної активності, висока емоційність та інтроверсія поєднується з низьким рівнем самооцінки, високою тривожністю, наявністю внутрішнього конфлікту;
·
високий рівень психічної активності, високі показники емоційності, екстраверсії поєднуються з високою агресивністю, імпульсивністю поведінки, завищеною самооцінкою.
4.
Проведене дослідження дає підстави говорити про вплив психодинамічних властивостей на статеву поведінку підлітків. Одержані експериментальні дані свідчать, що психодинамічні властивості впливають на сексуальну поведінку підлітків через своєрідність формування властивостей змістовного рівня в структурі їх особистості.
5.
Виявлено, що серед психологічних чинників неадекватної сексуальної поведінки підлітків, зокрема, ранніх сексуальних контактів на тлі неусвідомлених або викривлених мотивів, значущими є такі: рівень загальної психічної активності, емоційної чутливості, нейротизму, адекватності самооцінки, соціальної зрілості, усвідомлення статево-рольових особливостей, сталість установок, цілі, мотиви, ціннісні орієнтації.
6.
Одні і ті ж психодинамічні властивості, своєрідно переломлюючи вплив соціокультурних факторів, спричиняють протилежні форми сексуальної поведінки у хлопців та дівчат:
·
у хлопців, які мають сексуальний досвід, на психодинамічному рівні переважають високий психічний темп, низька емоційна чутливість, а на змістовному - активність, рішучість, ініціативність;
·
для дівчат, які мають сексуальний досвід, характерні такі властивості: на психодинамічному рівні - низький психічний темп, висока емоційна чутливість, нейротизм; на змістовному рівні - низька загальна активність, низька самооцінка, низький рівень соціальної зрілості;
·
для хлопців, які не прагнуть сексуальних контактів, характерні такі властивості: низька активність, низька самооцінка, нерішучість;
·
дівчата, які не прагнуть ранніх статевих контактів, відрізняються високою активністю, врівноваженістю, впевненістю у собі, високою самооцінкою.
7. Підтвердилася гіпотеза, що ранні статеві контакти у підлітковому віці мають компенсаторний характер і виступають як психологічний захист для приховування внутріособистісних проблем (особливо це спостерігається у дівчат). Значною мірою ставлення до статевих контактів, як до засобу самоствердження, зумовлене низьким рівнем знань підлітків щодо психологічних особливостей міжстатевих стосунків, що сприяє утворенню неадекватних очікувань від статевих контактів.
Виконане дослідження дозволило виробити ряд рекомендацій, впровадження в життя яких сприятиме піднесенню рівня статевого виховання, збереженню фізичного і психічного здоров’я підлітків:
·
процес статевого виховання має включати в себе такі аспекти: просвітницький, фізіологічний, психофізіологічний, психологічний, медичний, соціальний, моральний (етичний). У кожному віковому періоді розвитку доцільно робити наголос на певному аспекті статевого виховання;
·
пік статевого виховання має припадати на молодший підлітковий вік (10–12 років);
·
процес статевого виховання молоді необхідно зробити особистісно орієнтованим: стимулювати самопізнання та самовиховання особистості, сприяти створенню у молодих людей мотивації на самореалізацію та самоствердження; причому останнє слід робити, виходячи із індивідуально–психологічних властивостей особистості.
·
підготовку вчителів та практичних психологів з проблем статевого виховання необхідно поглибити, враховуючи особливості розвитку дітей в сучасних умовах.
Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують питання впливу на сексуальну поведінку підлітків змістовного рівня структури їх особистості, соціокультурних факторів, а також розробка шляхів підвищення ефективності статевого виховання та добір заходів з психокорекції девіантної поведінки підлітків.
Основні матеріали дисертації викладено у роботах:
1.
Сечейко О.В. Врахування індивідуально–психологічних особливостей підлітків у статевому вихованні // Педагогіка і психологія професійної освіти. –1999. –№4. –С.188–195.
2.
Сечейко О.В. Вплив індивідуально–психологічних властивостей підлітків на особливості їх сексуальної поведінки // Журнал практикующего психолога. –2000. -№6. –С.106-118.
3.
Сечейко О.В. Статеве виховання підлітків у сучасних умовах // Педагогіка і психологія. –1999. –№4. –С. 93-98.
4.
Сечейко О.В. До проблеми сексуального виховання // Рідна школа. –1999. –№1. –С. 25-26.
5.
Сечейко О.В. Ставлення підлітків до сексуальних проблем // Рідна школа. –1999. –№3. –С. 57-58.
6.
Сечейко О.В. Взаємозв’язок індивідуально-психологічних та вікових особливостей підлітків // Рідна школа. –1999. –№9. –С. 60-61.
7.
Кобища Ю.В., Сечейко О.В., Морозов В.Ф. Психологічні аспекти роботи з ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД // Зб. тез. першої нац. н-пр. конф. з проблем ВІЛ/СНІД з міжнародною участю. -Київ, 24-26.01.1995. –К.: “Право” УПФ. –1995. –С.124.
8.
Scherbinskaya A.N., Kobyscha Y.V., Secheyko H.V. HIF risk-reladed behaviour of homo- and bisexual men and AIDS / Iokohama. –1994. –Vol. 1. –P. 293.
Сечейко О.В. Психологічні детермінанти сексуальної поведінки підлітків. -Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2000.
У дисертації аналізується взаємозв’язок між індивідуально-психологічними властивостями особистості та сексуальною поведінкою у підлітковому віці. Встановлено суттєвий вплив психодинамічних (природозумовлених, сталих) властивостей особистості підлітків на форми їх сексуальної поведінки. Показано статеві відмінності взаємозв’язку індивідуально-психологічних властивостей з певними формами сексуальної поведінки. Розроблено дві авторські анкети, за допомогою яких з’ясовано особливості сприйняття підлітками інформації інтимного змісту, їх ставлення до сексуальних проблем та статевого виховання. Розроблені рекомендації щодо вдосконалення змісту статевого виховання підлітків.
Ключові слова: сексуальна поведінка, статева ідентичність, статево-рольова поведінка, психологічні детермінанти сексуальної поведінки, статеве виховання, психодинамічні властивості.
Сечейко Е.В. Психологические детерминанты сексуального поведения подростков. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2000.
В диссертации дан анализ взаимосвязи между индивидуально-психологическими свойствами личности и сексуальным поведением в подростковом возрасте. Гипотеза исследования состояла в том, что установление взаимосвязи между особенностями сексуального поведения подростков и их индивидуально-психологическими особенностями поможет найти пути повышения эффективности полового воспитания.
Для решения поставленных задач был проведен эксперимент, этапами которого было следующее:
- определение индивидуально-психологических особенностей подростков с помощью психодиагностических методик;
- изучение особенностей восприятия подростками информации об интимных отношениях и определение их ценностных ориентаций, касающихся межполовых отношений (при помощи авторской анкеты);
- проведение индивидуальных бесед с целью сопоставления результатов психодиагностики и анкетных данных.
Полученные экспериментальные данные свидетельствуют о том, что психодинамические свойства оказывают влияние на сексуальное поведение подростков через формирование определенных свойств содержательного уровня в структуре их личности. Среди психологических факторов, влияющих на формирование сексуального поведения подростков, наиболее значимыми являются следующие: уровень общей психической активности, эмоциональной чувствительности, нейротизма, адекватности самооценки, социальной зрелости, постоянство установок, целей, мотивов, ценностные ориентации.
Выявлены также половые различия взаимосвязи индивидуально-психологических свойств с определенными формами сексуального поведения.
Подтвердилась гипотеза, что ранние половые контакты в подростковом возрасте имеют компенсаторный характер и выступают как психологическая защита для скрытия личностных проблем.
Проведенное исследование свидетельствует о крайне низком уровне знаний подростков о своих индивидуально-психологических особенностях, а также закономерностях психосексуального развития.
Результаты исследования позволяют дать рекомендации относительно усовершенствования процесса полового воспитания подростков, а именно:
-
процесс полового воспитания должен стать неотъемлемой частью общевоспитательного процесса и включать в себя следующие аспекты: просветительский, физиологический, психофизиологический, психологический, медицинский, социальный, моральный (этический);
-
особое внимание половому воспитанию необходимо уделить в младшем подростковом возрасте;
-
половое воспитание необходимо сделать личностно ориентированным, оно должно проводится с учетом индивидуально-психологических особенностей личности;
-
половое воспитание должно стимулировать самопознание и самовоспитание молодежи, формировать мотивацию на самореализацию личности;
-
необходимо заботиться о повышении уровня подготовки педагогов и практических психологов по проблеме
